автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Методические основы развития познавательных интересов учащихся основной школы в процессе изучения географии

Автореферат диссертации по теме "Методические основы развития познавательных интересов учащихся основной школы в процессе изучения географии"

1НСТИТУТ ПШГ0Г1КИ АПН УКРА1НЙ

Т5 ОД

г ? ш т

На правах рукопнсу

корнеев вжтор Петрович

метсдичн1 засади рс0витку шзнавальних 1нтерес1в учн1в основно! 111колц в процес1 вивчення географ1 !

13.00.02 - методика викладання географП

Автореферат дисертацП на здобуття наукового ступеня доктора педагог1-чнии наук

К и I в - I 9 9 6

Дисертац1ею в рукопяс

Робота виконана в 1стктут1 педагоНка АПН У крайни

Масляк Петро Олекс}йович

- доений член Укра1ксько1 еколог1ч-но! Академ 11 наук, доктор геогра-ф!чних наук, професор

Половина 1ван Петрович

- Д1йсний член АПН Укра1ни, доктор педагог!чних наук, професор

СИНЬОВ В1КТОР (Й5КОЛ8ЙОЗИЧ

Зехист в!дбудеться "«23" сАН2Ш010 1996 р. о 14 годин! на зас1д8нн1 спец1аЛ13овано! вчено! ради Д 01.32.02 в 1кститут1 педагоПки АПН Укра!нн за адреоою: 252001, м.Ки!в-1, вул. Трьох-святительська, 8.

3 дисертац1вю можна оэнайомитись у науков!й частин! Ьютиту-ту педагоПки АПН У крайни.

Автореферат.розЮлано "¿2/" 1996 р.

0£>1и1йн1 опоненти:

- доктор географ1чних наук, професор

Пров1дна уотанова:

Харк1вський державнйй ун)верситет

Учений секретер спец1ал13овано! вчено! ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА Д0СЛ1ДЖЕННЯ

Актуальн! сть досшдження. Становления демократично! держави вимагае створення як!сно ново! система нац|онально! осв[ти, покликано! забезпечити вгдродження ¡ителектуального } духовного потенциалу укра!нського народу. У перетворенн! суспиьно-го життя, економ1чно! I социально! сфер на периий план виступають завдання нового зм!сту ик1льно! осв1ти, нових техколог!й навчання I ьиховаиня, метазсдог! чно! переор!ентац!Г осв1ТИ на особио^сть учня.

У концепцИ нац! опально! загальноосв1тньо! школи одним !з про-в}дних ор!ентир;в становления осв!ти е врахування !ндив!дуальних зд!бностей, нахил!в, 1нтерео1В 1 обдарованост! д!тей. Це е голов-на мета в!дрсдження укра!нсько! школи, роль яко! полягае в забез-печенн! всеб!чного розвитку учн!в. У зв"язку з цим основн1 досяг-вення прирслничих наук 1 процес п!знания наукових 1 стин мають роз-глядатвбя через призму !нтерес!в, запит^в 1 прагнень людини.

У результат! цього особливо актуального значения набувае проблема розвитку п!знавальнях 1нтерес!в учн!в. Розв"язувчи да проблему, псяхолого-педагоПчна наука I педагог!чн| колектяви ткш Укра1ни прагнуть того, щоб кожний урок сприяв становлению навча -льних !нтерво!в, набуттю шиш навичок саыост1йного поповнання знань.

Географ!я в системою наук, як! охоплюють ф!зичну I еквно-м!чну гв0граф|ю, мають досить ч!тку гуман!стичну спрямован!сть, е вахлввт засовом внвчення 1 прогнозування явнщ у природ! ! проце-с!в у сусп1льств1, Бивчення географ!I на вводиться до оволсаиння певнкм обсягом теоретичних ! практичних знань. Географ!чна осв!та мае велике значения у формуванн! духовно! сфера лвдини, !нтелекту-

альних I морально-етичних компонент! в осоСистост!.

Вимохи до розвитку особистост! учн!в визначили, як одну з важ-ливих засад забезпечекост! пров!дно! 1де1 географ!чна! освгти, розвивальне навчання, а засобом реал!зац!1 1де! розвитку учня у прочее! вивчення географП стала гуман1зац!я шк1льно1 географ 1чно1 осв!ти.

Велик! мокливост! географ!I в розвитку творчих зд!бностей I пь знавальних !нтерес!в учн!в у минулому використовувалися явно не-достатньо, недооЩнювалося II культу рно-гуман птичке звучания. Це сталооя частково внаслгДок об"ективних тевдеший спец1ал!зацП в сам1й науц!, еднак, головним -чином, у результат! специфЛш соц1а-льного эамовлення школ! ! умов II д!яльност!: коротко! ¡деолог!за-цН, дегумян!зац!1, вузькопрактично! спрямованост! навчання ! ви-ховання.

У зв"язку з цим сьогодн! особливо актуальною е проблема розвит« ку п!знавальних !нтерес!в учн!в до цмго предмета. Розвиток ¡нте-рес!в в!дноситься до числа найб!льш актуалышх проблем сучасно! педагогично! науки I практики. II розв"яэання вимагае пошуку ковш и!дхсд!в до подальшого удосконалення зьпету, форм 1 метод! в навчання, тому що навчання 1 розвйток нооять Д1яльн1сний характер 1 в!д якост! уч!ння, як д|яльност], залежить результат навчання географ!I, розвиток I виховання учн!в.

Психолого-педагоНчною I методичною наукою та шк!льною практикою накопичений досять вагомий матер!ал а проблема, яку ми розгля-давмо, що дав можливост! для увагальнення цього доов!ду на пауковому методичному р!вн1, поотавитм нов! эавдання I розв"язувати 1х з урахуванням досягнень сучасно! методики географ!I I сум!*них з нею наук.

Анал!з шк!льно1 практики показуе, но проблема розвитку п!зна-вальних 1нтерес1в учн!в ща слабо реал!зуеться в процес! вивчення географ! 1. По-пе;;ле, тому що вона не знайшла надежного розв"язан-ня й в!дображення в тк{льних п!дручниках з географП. По-друге, в методичних пос1бнинах ця проблема не роэглядаеться як о с н о в -на. Не маотьучител! 1 наукових рекомендац!й з дано! проблема, а 1х в!дсутн1сть щсдо реал!зацЦ Ц викликае в учител1в значн! тру-днощ! в зд!йсненн1 на практиц!. Все це I визначав актуаль— и I с т ь досл!дження, яке спрямоване на опрэцювання шлях1в , "п1дход1в", "п!дкоп1в"/В.О.Сухомлинськи{$/ реал1зац11 розвитку п!знавальних 1нтерес!в як складово! часгани розвивального навчан-ня.

Суть нашего концептуального п 1 д х о д у полагав в тому, що автор розглядае дану проблему

-як як!сть'д1яльност1учяя, що проявляемся в Його ставленн! до з » I о т у, 1 процесу у ч ! н -н я, в прагненн! до ефективного оволод!ння знаниями I способами д!яльност1 за оптимальний час, у моб1л1зац!I морально-вольових аусиль у досягненн! навчально-п!знавально! ыети;

-ях еф е к т в п л и в у п1знава*ьно! д!яльноот1 на особист! сть, що сприяв позитивному ставленню учня до навчального пронесу з географП;

як формування особистоот1 в навчально-му прочее! з географ}!. В!дбувавться це в актявн!й д!яльност1 1 сШлкуванн! з учителем 1 колегами;

- як особястввиражвння в ыотивац1-йн!й сфер! учня. Основним мотивом ввакаеться п!знава-льний !нтерес до географП. Т!льки эа допоыогоп його створюеться прагнення, що сприяе-ставленню учня до навчання, до д!яльност!

зчителя в ц!лому 1 до свое! - зокрема;

-як сприяння в навчальному процас! з г 6 о г р а ф 1 I зуотр!чному руху учня. В цьому план! вчи ~ тель географ! I спираеться на п!знавальний 1 н т е р е о ЯК ВНуТр|ШН|Й МОТИВ Д I яльност!,

Ш вюс!дн! положения дали можлив!сть обгрунтувати шляхи реал!-зацП проблема з врахуванням особливостей фушайонування 1 роз витку основно! школи. До таких шлях ¡в ми в!днвсли оптиыаль-не повднання проблемного викладу географ1чного материалу ! самоот1йно! навчально! д!яльност! учн1в, а також посилення емоц1йкого впливу сприйняття матер!алу на розвиток Шзнавальних 1н-терес!в учн!в; орган!зац!ю групово! форми навчання 1 використання ыожливосмв дидактичких 1гр; природоохоронно! осв!ти 1 краезнавства.

На наш погляд, це методична зебезпвченкя розвитку Шзнавальних !нтерес!в учн!в у процао! вивчення географИ вважавться м а г I -стральним. ВиШлення сама цього забезпачення в розвитку |н-терес!в учн1в до вивчення географП, як ооновног о, повязано з тим, що проблемы!сть лекить в основ) п1знавально! активности а самоотШа робота в формою реел!зац11 проблемного викладу знань. Значення емоШйного впливу при поясненн! навчального географ!чного матер¡алу зага льнов ¡доме. ЕмоцН - важлива рупИйна сила а розвитку Шзнавальних 1нтерес1в учн!в, вони актив!зують або гальмують п!зна-вальн! процеои, вольов! 1 моральн! оили учня, вюшвають на його пра-цездатн!сть; поеднання 1ндив!дуальних 1 колективних форм уч!ння -така орган! зац!я. навчання, коли враховувться р1вень розвитку зД1б-ностей учня до уч!ння. Навчальн! географ1чн! 1гри - це зао^б зулу-чення п!знавального !нтереса до географ!1, що оприяе переходу п!-

энавального (нтереоу в!д простого oplвнтування, ситуативного, enl-80ДНЧН0Г0 на стад!» б!лын стiйкого п1зиавального ставлення до зкает.

Розвиток п!зкавальннх !н?ерес1в их роэглядаемо як ценгральну тек-денц!» роз вятку географJiroI осв! тн, яка обумошгюв актуяльн!сть по-будовн методгчних засад розвитку п{знввальних 1нтерее!в учн!в до географ И.

Концепц!я досл!дкення грунтувться на таких вих!дннх по-зац!ях та 1деях:

1. Розвиток Шзнавальних 1нтерес!в учн!в у пронес! внвчення географ} I, як ыетодична проблема, розглядазться в нашему досл!джекн1 в позиц(й загально! Teopi! розвитку.

Ochobhí положения робота передбачалд досл1дно-експериментал:ьну перев!рку, тону при анал!з! впливу процеоу навчання на п!знаваль-hí 1нтереси учня, яя ашЧлиля в ньояу два джерела розвитку п!знава-льнкх !нтерес!в: а/ з м i с г географ!чного катер!алу I б/ прочее у ч i я я я /орган1зац{я Шзнавально! д1яяьност! y4KÍB: п!дходи, пряйома, пор!вняння, ыетодц/.

2. Штерес завжди мае навну предметну спряноваи!ста, в!н багато-аспектний, як i навколиаяв середовище, тону доц!льно розглядатн !н-тереси худохн!, спортивн!, техЖчн!, П!анава»н1 /Г.1.Щук!на/, в уловах cpraHisaai! активно! п1звевал1но1 i практично! д!яльност1 учн!в усп!ино формуютьей i narpitíHí для цьего еюнукання - п!зна-вальн! !нтереси, любев до звань, до обрано! спец 1а ль ноет! /Г.С.К&-отвц/.

Шзнавадпьняй !втврвс до вхвчвняя географ!! - це активна онрямо-ван!сть особистост! на в!знаяня географ 1чних об.'вк®!*, явищ природа, выявления причина о-насл!дговжх зв*язк!в 1 ваконо1«!рнвс*ей, фо-рмувавня позитивного . ',емоц!8яого ставлення до навколииньо1 д!Йс-ност!.РОЗВИТОК ШЗНАВАЛЬНИХ 1НТЕРБС1В УЧН1В 10 ГЕ0ГРАФ11 - СКЛАДНА

ДИНАМТЧНА СИСТЕМА КГЛШСНИХ I ЯК1СНЖ ЗМ1К, ЯК1 В1ДБУВАЮТЬСЯ Б 1В-ТЕЛЕКТУА1ЬН1Й ДШЬНОСТ! УЧВД В ЗВ'ЯЗКУ 3 ВДГО В1КСМ I з ттшш НВДИ ОСОЫ1ИВОСТЯМИ ЙОГО пешки.

3, У методиц! навчання географП категорП "Шзнання", "Шзнава-льний процес", "ш'знавальний ¡нтерес", "д!яльн!стьи, "навчання" ма-ють розумгтися так, як вони трактуються в сучасн!й психолого-педаго-г!чн1й 1 методична л!тературк П1знакня - це взаемсд1я суб"екта 1 об"екта, в результат! якого виникае нова знания про навколишн!й св!т у форм! понять, закон1в, категор!й. Д!яльн1сть лвдини спрямована на оволод1ння поняттями, як! в1Дображають навколшню д!йсн1сть, е п!зна-вэльною д!яльн!си>. В Д1лому д!яльн;сть складаеться з д!й. У зв"язку з цим система ц!леспрямованих д|й учн!в у процес! оволсд!ння поняттями про навнолишн1й св1Г 1 е П1знавальною д!яльн!стю. Остання в наа1й робот! розглядаеться як основа розвитку Шзнавальних 1нтерес!в учн!в

Розвиток Шзнввалымх ¡итерес!в учн1в до географ!! в школ! е про-цесом переходу в!д простих до б!льш скхадних розумових ! практичних. д!й, просування в!д досягнутого стану д!яльност! до б1льш досконало-го як!сного стану Ц1в1 д1яльност!, в!д нижчого до б!льш високого п рIвня. В нашому досл!дкенн! методичн! п|дходе розвитку п!знавальних ¡нтерео!в учн1в в!до(Зражають ¡стотн! положения 1 законом!рност!, за якими цей розвиток здгйснюегься.

4. Для звбезпечення цШсного П1дхсду до проблема досл!дження ро-зроблена модель розвитку п!знавальних !ктерес!в. Дннаы!ка розвитку !нтересу до вивчення географ!! мае вигляд: ц 1 к а в ! о т ь -подив /здивуванн^-допитлив! с т ь - к ! -знавальний 1 н т е р е о-т еоретичнай !нтерес.

Зац1кавлен!сть е кайб!льи елементарним ввдом !нтересу. И учн! швидко спраймають, однак, вона 1 зникав швидко при зм!н! певних си-туахИй. Це так званий ситуативний !нтерео. Подив. породжуе !нте-

рес { переходить у допитлидгсть, яка характеризуемся прагненням проникнути за меий побачен&го, поширити сво! знания, д]стати в!д-пов!д! на запит.,ння. ГМэнавальний ! н т е р е с - ви-щий етап розвитку учн!в до вивчення географп, коли вони намагакь ться самост|йно розв"язати проблемне завдання. Теоретичний ¡нте-^ рес характерний спрямован1стю учн1в на глкбоке I м!цне засвоення -знань, на П1знання законом!рностей 1 сричинно-насл1Дкових зв"яз-у к!в, опанування теоретичними засадами I застосування !х на прак-I тиц!. На основ! цього формуються переконання, св!Тогляд.Ц1 компонента ЮТересу взаемозв"язан!, сп!в1снують в единому акт! засвоення знань \ п!знанн! нового.

5. У б!льшост1 досл!джень з питань розвитку п!знавальних !нте-рес!в/Г.1.Щук!на, Н.Г.Морозова, М.Ф.Беляев, Ю.В.Шароо/ Шзнава-льний !нтерес розглядаеться як особливий вид ¡нтерес^в лвдини.Та-кий 1нтерес взноситься до р!зних галузей Шзнавально! д^яльност! В!н може бути широкий ! розповсвджуватися на одержання !нформацП взагал!, на осмислення теоретичних засад географ ¡чних знань з ро-зглядом причинно-насл!дкових зв"язк!в ! законом!рностей.

Звгдси випливае, що до сфери п!знавального !нтересу вхопять не т!льки одержан! учнями географ1чн! знания, але й сам п р о ц е с оволод{ння знаниями, процес уч!ння в ц I л о м у.

Цедагог1чний процес п!д час вивчення географ!1 будуеться з вра-хуванням псих!чноГо стану ! настрою учн!в. Це примушуе вчителя.за-лежно в!д умов, застосовувати р!зн1 методичн! прийоми 1 п!дхсди, як! б сприяли. розвитку п1знавальних 1нтерес!в учн1в.

6. Розвиваючи п!знавальн! 1нтереси учн^в на уроках, учитель до-помагае д!тям не т!льки в!дтворювати засвоене /наприклад, знания, вм!ння, навичк5(/-орган!зац11 в!дтворювально! дгяльност!, а й до-

повнювати, вдосконалювати, розвивати - творчо! Д1яльносТ1.

Методолог1чними засадами дослШекня е науков! положения про законсшриост! розвитку особистост1; система погляд!в на розвиток шзнавальних ¡ктереспв, сформована 1 обгрунтовака психологами, педагогами I методистами географ!I; теория наукового познания; системний П1дх1'д, що вимагае розглядати вс! сторони розвитку п^знавальних 1нтерес1в у 1х взаемозв"язках 1 законом1рностях, з врахуванням конкретних умов цього процесу 1 в розкритт! його ц!-Л1сност1; теор!я розвивального навчання; результата Д0СЛ1Джень вь « домих в!тчизняних 4 заруб1хних психолог1в, дидакт1в I методист!В-географ!в законом1рностей розвитку п!знавальних ¡нтерес!в учн1в; Iдв! гумашзацп сусп!льства 1 географ1чно! осв1Ти.

Теоретичними засадами досл!дження е психолого-дида-ктичн1 1 методичн1 досл!дження розвитку Шзнавальних 1нтерес1в уч-н1в; методичка система розвитку 1нтерес1в I концепц!я шк1льно1 ге-граф!чно! осв1ТИ.

Загальна теор|я ¡нтересу досл!дкувалася багатьма в1тчизняними психологами /А.Б.Ананьев, М.Ф.Беляев, 1.Д.Бех, ЛЛ.Божович, Л.А. Гордон, 0.Г.Ковальов, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьев, Л.М.Прокол1внко, Я.О.Бономарьов, С.л.руб1нштейн, 1.0.Синлця 1 ¡н./; педагогами /ВЛ. Бондар, С.У. Гончаренко, ОЛ.Киричук, Н.Г.Морозова, М.Ф.Морозов,В.0. Онюцук, В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко, В.М.Синьов, В.О.Сухомлинсь-кий, Г.1.Щук1на, П.В.Шаров, М.Д.Ярмаченко 1 1н./; методистами Н.М. Б1б1к, Б.Г.Друзь, Н.I.Гамбург, Ф.К.Сав!на, В.М.Липник, Л.Г.Федотову/

У галуэ1 методики географ!1 опосередковано розглядали питания розвитку п!знавальних !нтерес!в Ы.Баринова, В.П.Голов, А.ВДа-ринський, В.О.Коринська, М.П.Крачили, В.П.Максаковський, П.0.Мас-ляк, 1.С.Матрусов, 1.В.Мельничук, М.П.Откаленко, ВЛ.Штюренко, 1.И;Половина, М.К.Ковалевська, е.РЦШипович, П.Г.Шищенко, М.Т.Янко,

A.Й.Сиротенко, О.Я. Скуратова 1 !н.

Проблем п1знавального Чнтересу, як актуальну проблему пснхоло-гИ, педагогЖк ! методики розглядали досл!дники далекого заруб!х-жя/Ш.Бюяер, Дж.Брунер, А.Валон, Х.Василев, С.ГрановськиЯ, В.Буяе-сну, Дж.Дыо!, У.Джеймс, Е.Клаперад, П.Кр!дт, ВЛейтен, А.Петр!кап,

B.0конь, е.Строкг, Т.Р!бо 1 1н./

Анал!з стану висвгт.тення дано! проблем« в иетодичи!й л!тератур! з географП св1дчить, що иетодичн! засади розвитку пгзнавальних !н-терес1в учн!в основно! шкоди до вивчення географ!I це чекають свое! концепцП, а розробка питань д!леспрямоБаного розвитку Шзнавалышх !нтерес!в у зв'язку з вивченням р!дного краю, ф^зичною ! еконсм!ч-яо1 географ!! була взята наиа на озброення. Мова Иде,в перпу чергу, про маг!стральн! шляхи /метода, форми, засобц/ у навчанн! географ! I як проблемний виклад навчального ыатер!алу, розвиток самост!Йно! навчально-Шзнавально! д!яльност! учн!в, забезпечення сдност! рац!о-вального 1 емоц!онального п!знания, внкористанкя дидактичних геогра-ф!чних !гр, зд!йснення еколог!чного виховання ! красэкавчого принципу у навчанн!.

Роз'гляя цих проблем в аспект! формування Щзнавально! д!яльност! учн!в становить важливий напрямок наукового досл!дхекня на тему "Ме-тодичн! засади розвитку п!знавальних 1нтереа!в учн!в основно! школн в процес! навчання географ!I".

Дане д6сл!дхення проводилось на матер! алах географП р!дного крап/5 клас/, загально! ф1эично1 географ!! /6 клас/, географП св!-ту /7-8 класц/ 1 ф!зично1, економ!чно! та соц!ально! географП Укради /9 клас/. Опоеердковано досл!дкувались окрем! питания з б!оло-гИ, 8строном!1 та 1сторН. Виб!р названих предмет!в пов"язаний э • тип, во 1х вивчення в!дкривае особливо велик! можливост! для розвитку п!знавальких !нтерес!в учн!в.

Досшяжуваиа проблема -багатаспектна. Розгляд пси-хадого-педагог!чко1 i методично! литература з reorpa$ii, вивчення досв!ду роботи вчитвлгв, наш; експериментальн! досл!джекня дали мооив!сть вид!лити дек!лька аспектов розв"язання дано! проблема: мет од олог!чний, иотмвац!йний, методички й, географ!чний, проце о уаль-н и й |результативнкй.

Методолог1чний аспект передбачае розробку концеп-ц!1 географ!чно! ocBiти в основн!й школи яка в1дображае нац!онал>-Hi традицП у вивченн! географ!! i м!стить мету вивчення географН, эм!ст навчання, досл!дження особливостеВ п1звавально1 д!яльност!

УЧН1В.

Ы о т и в а ц I й К-И а аспект виступае як мотив навчаль-но! д!яльност! учн!в. Цей мотив сробуджуг ! закр!олюв в д!тей поэи-Т2вк1 емоц!i, викликае !нтерес, розвивае допатлив!сть. В!н в основою розвитку гизнавальних !нтерес1в.

Методичний аспект передбачае розробку i експериментадь-не обгрунгування проблеми розвитку а!знавальних ¡нтереЫв учн!в до географ!!. В!н охоалюе технолоПчне забезпечення /метод*, прийоми, форма, умови, засоби, орган!зац!ю п!знавально1 д^яльноот! учн!^-

Географ!чний аспект грунтуеться на оптимальному ви-бор! сп0ци$1чного матер!алу для шк!льнях курс!в географ!!, визначев-Hi зм!сту навчання, програнних вимог для переконання в тому, що географ!я не т!льки опксова наука; аона вивчае ще законом!рност!, взаемозв"язкн явищ у природ! 1 сусп!льств! i це викликаб 1нтерес до цlei науки.

Процесуальний аспект визначае спос1б д!Й, зм1ни !х у навчавн!. До цього аспекту належать опац!ально о1д!брав! процедура /п!эпавальн( завданля проблемного характера, irposi ситуац!!,

географ}4Hi кросвордл, чайнворда 7та/.

Ре зультативн|ий аспект - це сдержаний певний резу/ льтатв1д д!й уч;.я, а результат оц1нювться вчителем.

Bei розглянут! аспекти Ticso взаемозв"язан!. Щ зв'язки стаяоз-лять методичи! засада розвитку Шзнавальних !нтерес!в учн!в, HKi забезпечугть ц(л!сний п!дх!д до роэв"язання розглядувано! проблема - принципа: иэуков!сть, ьар!ативн!сть, доступн!сть, соц!альна спрямован!сть.

11сихолого-педагог!чна i методична значим!сть дано! проблеми та II недостатня теоретична i методична розробка зумовили виб!р теми дисертацiйного досл!дження, визначення об"ек?а t предмета, постановку мети, загально! г!потеза досл!дження, завдань наукового по-шуку, новизни i практично! значимост!.

Об"вктом доелдаення е навчально-виховний процес геог-рэфП.

Предметом досл!дження виступае розвиток Шзнавальних iHTepeciB учн!в до вивчення географ!I в основой школ!.

Мета досл!дження - розробити теоретичн! i методачн! засади проблеми розвитку Шзнавальних (нтерес!в учн!в до географ!!; нау-ково обгруятувати методичну систему розвитку п!знавальних 1нтере-с!в учн!в при вивченн1 курс!в ф!зично! I економ1Чно! географ!!; опрацввати ! експериментально перевгрити ефективн!сть дано1 систе-ми.

Загальна г i п о т е з а досл!дження полягала в припущена!, що процес розвитку Шзнавальних |нтерес!в учн1в До географ!I привела до як!снах зм!н у набутт! знань, якщо п| энавашв д1яльн!сть учи!в реал!зуеться в псяоланн! п р о т к р I ч . ufx о б " 6 к т 1 s н 1 н i I суб"вквивним* факторами у навчанн!, а сам! протир!ччя проявлять се-

бе як pisHt навчально-пгзнавальн! утруднення. Об"вктивн! фактора характеризуюсь ц: утруднення, а суб"вктивн! - визначають шзнавальн! можливост1 учн:в. Опкуеться, до розкриття матодичних шлях is розвитку пгзнавальша ¡итересгв у таг в дозволить наблизити навчальний процео з гвографН до оптимального поеднання викладання й уч1ння у вгдповШюст! з конкретним р1внем труднощ!в вивченого t р!внем подготовлено« t учн!в. Модвлювання о1дготовленоот| учн!в з урахуванням дидактичних умов i засобхв мохе в!дкрити мохливост! для ц1лвспрямованого i активного стаиулювання Шзкавалькях 1ктерес1в уч-н!в у процес! навчання.

Зндко мети J загально! г 1 п о т е з и досл1дхекня виз-начено завдання:

1. Визначнти основн1 напрямки i методолог!» досл1дження на основ! 8агальних теаденц!й розвитку географ!чно! осв!ти,

2. Вивчити стан досл!дхення лроблеми п!знавального !нтереоу в психолог!!, педагог1ц!, методик географ! i 1 практиц! осноьно! ахоли.

3. Розробити концепц!ю досл!дхення, визначити п!дходи у в!дбор! зм!сту навчального матер!алу географ!i э метою розвитку п!анавальних iHTepeciB учн!в.

4. Визначити оптимальн! ор!ектири методичных шлях!в, як! б спри-яли розвитку п!внавальних !нтерес!в учн!в у процес! вивчення геогра-ф!Ь

5. Експериментально перев!рити результативн1сть пропоновано! методики розвитку п!8навальних !нтерео!в учн!в, виробгти практичн! рекомэндацП для вчител!в 1 методист!в.

6. Ревл1аувати результати досл!дхення шляхом створення навчальних програм ! пос!бник!в, як| забезпечують розвиток п!знавальних 1нтере-с!в учн!в.

П!д час рсзв"язання поставлених завдань вихористано к е т о д и

досл!дкення - еп!ричн1 г теоретичн1.

Емп I р и ч н I: педагог!чне спостереження; вивчення педаго-г!чного досв!ду ¿чител!в; усне опитувания /бес!да, 1нтерв"х1Л, пи-сьмове опитувакня /внкетувавш^; вивчення шк!льно! документацП /протокола педагог!чких рад, матер1али методичних об"еднань учителе географП 1 1н./; вивчення ! анал|э учн!вських роб1т/контро-яьн! I практичн! роботи, коротк! твори/.

Т е о р е т и ч н !: анал!з стану розв"язання проблеми в психолого-педагог !чн!й 1 метадичн1й л!тератур! з географ! I; теоретичний виал!з географ!чно! науки на сучасному етап! розвитку нац!овально! яколв; анал!з концепц!I географ!чно1 осв!ти; статистичний метод; цетсд моделювання; метод узагальнення окремих характеристик досл!-дження.

Пров!дне м1сце в досл1дхенн1 займав педагоПчний експеримент у звнчайяих прирсдн!х уыовах. Експериментн провадились у загалвноос-в!тн!х школах 1жтомирсько1,Ки1всько1, Лугансько!, Терноп!льсько1, Черкасько!, ЧерШвецько! 1 Черн!г!всько1 областей.

Н а у и о Л а новизна Д0СЛ1Дження: розроблен! ! науко-во обгруитован!, ! апробуван! теор!я I методична система розвитку п!зиавальних !нтерес!в учи ¡в на основ! гуман!зацН до вивчення географП; Шдготовлено авторську концепц 1ю розвитку п!знавальних 1нтерео!в; встановлено критерН сфорыованост! 1 розвитку 1нтврес!в учн1в до географП; створен! в!дпов!дн| комплекс* дндактичиих засов! в/навчальн! програмн 1 пос|бяик*/; розкрито сутн!сть, структуру ! зМ)ст географ!чно! концепцII в сучасн1й школ!; розроблено кокцаптуальний п!дх!д До теми, в основ! якого лежать положения: розвнток п!знавальних !нтерес!в учн!в до вивчення географП активно реал!зуеться при умов!, що в зы!ст! навчаиня передбачен! функц!Г цього розвитку, а засоби, форма, ыетодн навчаннязабезпачуоть подо-

лаиня учнямя Шзнавальиях утрудвеяь з сдкочасним формуванняа 1 удосконаленням !х п!знавальнкх мохливостей 1 зд!бностей; аргумен-товано перспентивн! шляхи подальшого розвитку проблем» в географ!1.

Теоретична значущ!сть досл!дхеиня полягав в розвитку актуально! науково! проблема створення концепцП, методично! система I методики розвитку Шзнавальких !ктерес1в учн!в до ви-вчення географ!!; в отворенн! багатор!внево! методолог!I досайджев-ня, в обгрунтуванн! ! розробц! психолого-педагог!чного, методичного 1 особисто-д!яльн!сного П1ДХ0Д}в; у вид1ленн!, обгрунтуванн! ! розробц! напрямк!в удооконалення зм!сту шх!льио! географ!чно! оов!-ти; в отворенн! методичного забеэпечення для реал!зац!! методично! системи розвитку Шзнавальних !нтерес!в учи!в у процес! внвчення географ! I.

Практична значущ!оть доел 1 дне няя визначавться мвтодичним забезпеченням педагог!чно! д!яльност! вчателя а питань розвитку п!знавальнжх 1ктерес!в учн!в; розроблен1от» рекомендац!8, методичних пос!бник!в для вчител!в, прац1вннк!в методичних каб!не-т!в географ!! обласних !нститут!в удооконалення вчигел!в; виявлен-ня вапрям!в удооконалення эм1сту, орган!зац1й!шх форм, метод!в, прийом!в ! засоб!в у розвитку Швнавальннх 1нтврео!в учн1в оововно! вколи; розробкою вар!агивно! методично! система розвитку Шзнаваль них !нтерео!в Iапровадотнф! !! в практику роботи ик1л Укра1ни; доведениям до конкретно! рвел!зац!! висунутих теоратичних полохень у вигляд! навчальних методичних пос1бник!в, прогрей, дидактичиих роздавальних матер!ал!в, системи п18навальиях вавдань для учн!в, друкованих таблиць ! методичних рекомевдац!» 8 !х викориотанням для вчител!в, дидактичних гееграф!чннх !гр.

В!рог!дн!сть 1 обгрунтован1сть на-укових полохень ! висновк!в дисертацП забевпечуеться загадь ним методолог!чним п!дхоком, що об'еднуе теорвтичне Щзнанвя 1 врак-

тячиий досв1д; ор!ентац!в» на науновий принцип анал1зу 1 узагаль-нвиня педагог! чного досв!ду; застосуванням комплексу метод!в, як! в!дпов!дають мат! ! лог!ц{ досл!д*еккя; репрезвитативн!стю об*в-му виб!рки ! статнотичноп значущ1стю експериментальних данях; ор-ган!аац1ею експериментально! перев!рка концептуалышх полокень 1 иетодичних рекомендац!й.

Доол!джеппя проводилось у п"ять втап!в.

На первому з них /1980-1982 рд/ вивчалаоь ф!лооофська , психо-логе-педагог!чна 1 методична л!тература з географ!I, а також пере-довий досв}д учнгел!в а досл!джуваио! проблема. Автор досл!дження в цей пер!од вам проводив уроки географЛ ! впроваджував у навчани! географ!! методику розвитку Жзнавальвих !втерео!в до предмета. На основ! вивчення л!терагури ! спостережеиня за педагог1чним процесом <5улн сформульован! основн1 положения досл!дження ! його перш! науко-в! висновки.

На другому етап! /1983-1985 рр/ розроблялись п!знавальн1 завдання ! вакористовувались у ход! досл!джеяня а питань розвитку в учн!в п!-знавальних !нтерес!в до географ!!. На цьому ж етап! лабораториям мето дом була перев1рена доступн!сть цих заадань для учн!в експерименталь-них клас!в.

3!бран! дан! ковстагуючого експвримеяту слугували основою для ск-ладаннягр програми експериивнтальвого яавчання ! розробки його зд! й~ свевня.

На третьому втаа! /1935-1988 рр/ був проведений форму ючяй вхспе-римвнт у масов!й школ!, пврев!ря*ась ефективн1сть заотосування твор-чих завдань, була розроблена методика розвитку п!знава*ьиих !нтвре-с!в учн!в, сформульован! пропозицП ! рекомвндацП з питань впровад-квння 1х у практику.

Четвертая етап /1989-1991 рр/ характерная виявленням Iстопах за-

лажностей, що характернзували особливост! розвитку п1энав£л&нис |нтерес!в учн!в до географН 1 вазначення ефективност! ыеъ'окачнщс шлях!в у розвитку !нтере!ов до вивчення географН- На цьому етап! поглиблювалось вивчення система д!яльност! вчител!в з реал!эацИ експериментально! методики розвитку Шзнавальних 1нтерес1в учн!в.

П"ятий етап /1992-1995 рд/ був присвячений розробц! дидактико-матодичного забезпечення з метою впровадхення в масову практику результата досл1джання. Формувалися теоретичн! i практичн! вао-новки, литературно оформлялось дксертац!йне доелiднення.

Написано руиопис "Розвиток Шзнавальнжх lmepeciB учн!в до географН" i Щдготовлено до друку це два рукописи "Двдактичний материя з географН для учн!в 6 кяасу" 1 "Поурочн! роэробхи а курсу "Географ¡я св!ту". Bel три рукописи анаходятьоя на виробнкцтв! в р!зних видавництвах Укра1вя.

На з а х и с т ваноснться:

1. Теоретично обгрунтована 1 практично асробована методика розвитку П1знавальних 1нгерес1в учн!в до вивчення географН.

2. Концевд!я розвитку Шзнавальнах iHTepecfs учв!в до географН i система наукових принцип!в II реал!гацН.

3. Зм!ст i процесуальннй оклад п!знавальних !нтерес1в учн!в основно! охоли.

4. Теоретична модель ц!л!сиого процвев розвитку Шзнавальних !нтерес!в учн!в.,

б.КритерН Щвяавальнсго !нтереоу яря вивченн! географН.

Л&робац1я i впровадхення реаультат1в дос* л!дхенвя в практику роботи аагальноосв!тньо1 вколи i педагог!чних вуз!в /Ки1вський, В!нницьк«й, ТерноШльський, Харк!вськи^/ ад1йсню-валось у процес! систематичного читання лекц!й для вчител!в t сту-дент!в; у власн!й практяц! роботи учителем географН в школах Чер-

й!г!всько1, Кв!воько1 областей 1 м. Киева на протяз! 30 рок1в; в орган1зацП свм!нар!в для вчител^в 1 метсдист!в обласних 1нститут1в удосконалення в»._.тел!в; у пост1йних коясультац!ях учител1в-експери-меятатор!в ган!л Ки1всько1, 2итомирсьхо1, ТершнПльсько!, Черкасьхо1 Закарпатсько!, Лугансько! I м. областей.

Основн! теоретичн! 1 практачн! результати досл1дяення допов!да-лись на конференц!ях з проблем "Всеб1чний розвиток 1 розвиток зд1б-ностей при факультативному навчанн!", "Проблема дальгаого розвитку педагоПчних I психолог!чних наук", "Формування Шзнавальних 1нте-рес!в учн!в до географ!!"- /Москва, Ки1в, 1990-32/, "Розвиток гео-граф!чно! осв1тя", "Проблема викладання географН за новими програ-мами" /7ерноп!ль, Москва, 1933-86/, "Бивчення курсу "Географ1я р!д-ного краю", "Проблема викладання географН на Укра!нР /Харк!в, 1992 -94/ I !н.

Результати експериментальних досл!джень з проблеми допов!далися на конфереиц!ях 1 сем!нарах педагог 1чного товариства Укра!ни в и!-стах 1вано-Франх1вську, Кам"янець-Под {льському /Хмельницька обласп/ Черн!гов!, Б1л1й Церкв! /Ки1вська область/. Мукачев1 /Закарпатська областа/, Черн!вцях, Донецьку, (Николаев 1, Сумах, Льв!в!, Мел!топо-л! /Запор!зька область/. Дн!пропетровську I Херсон!.

Влровадженвя зд!йснювалось такса шляхом читання лвкд!й на курсах п!двищення явал(ф1кац11 вчител!в, директор!в шк!л I мвтодист1в Ки1в-сько1, Чери!г1всько1, Черкасько!, Черн1вецько1, Хмельницько1, Терно-п!льсько1, Льв!всысо1, Лонецько!, Волинсько!, Яитомирсько! 1 Полтав-сько! областей /1980-1995 р{/, а також на всеукра1 нських педагоПчних читаннях за останн! два десятир!ччя.

Основн! полояення 1 зы!от дисертацП в!дображен! майже в 100 пу-бл!кац!ях, у тому числ!: навчаяьних пос!бника ! методичн! реко-

мендацП /в методичних листах М!н!стерства 0св1ти Укра1ш^» 6 програм шк!льних навчальких курс!в, понад 70 наукових 1 наукоао-мэтодичних статей, 5 тез I 2 наочних пос1<Зкика 1э методичниыи вкач з!вками до них.

10 опубл1кованих книг, 4 методичн! листи, 5 навчальних програм схвалено 1 рекомендовано М1н!стерствок осв!ти Укра!ни як метсдичи! I навчальн! пос1бинки.

Все це дозволяв зробити висновки, що основн! результати дисер-тац!йного доел!днення апробуван! 1 впроваджен! в практику навчання учн!в 1 п(дготовки вчител1в. Одержан! висновки обгрунтован! I в!ро-Пдн1.

СТРУКТУРА ТА 0СН0ВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ11

Визначен! мета, об"ект, предмет; Ппотеза, аавдання, методи, теоретичн! 1 практичн! положения обумовили лог!ку досл!дження, як! допомогли скласти зм!ст дисертацН. Бона склдавться з вступу, чоти-рьсх розд!л!в, висновк!в, списка виориствно! л1тератури. Загаль-ний об"ем дисертац1Йно! роботи понад 300 втор!нок машинописного текста, вона м!стить 27 табляць, 2 малинки понад 300 найменувань вае-користано! л1тератури в ф!лооофН, психолог!!, педагог!ки, методики географ!! ! ряду норма тивних документ!в МШстарства осе(ти Укради.

У в о т у п 1 обгрунтовуеться актуальн!сть проблема, виз начатой об"ект, предмет I мета, роэкриваються завдання ! методика досл!дження, його иауяова новизна I практична значущ!оть. концепту а ль пи й п!дх1д до тем ! концепц!я досл!дженвя. Накрвслен! оляхж ввровадкення сдержаних результат! в у практику.

У першому роз*(л! - "Проблема розвитку п!знавальних !нтерео!в у теор!! ! врактиц! навчання" - розглядаються теоретичн! основа роа-витку п!знавадьних !нтерес!в учн!в, анал!вувтьоя стан проблем! в

психолого-педагог 1чн1 й 1 методичнШ л!тератур! з географН, а такс* у практик роботи школи. Показан! метсдолог!чн! п!дхсди до до-ол!дження роз вит../ Шзнавальних !нтерес!в учн!в.

Розвиток.п1знавальних Нтерес! в завжди знаходився в центр! педагогичного процесу. Дитина ще навчаеться з примусу, ось чому в центр! педагог!чного пронесу постае дитина, П особист!сть, г1д-н1сть. запита, 1нтереси.

У розд!л! розглядаються так! питания, як характеристика п!зна-вальних !нтерес!в, 1х суть у навчанн!, становления ! розвиток по-нят!йно-терм!иолог1чного апарату досл!джувано! проблеми.

Шзнання - складний, суперечяивий ! в той ке час активний про-цес в!дображення лпдською св!дом!стю об"ективного св^ту. У ф1ло-софськ!й, психолого-педагог!чн!й 1 метсдичн!й л!тератур! з географН !нтерес розглядаеться як д!алектична едн!сть об"ективного ! суб"ективного.

Прац! психолог!в, педагог!в ! метсдист!в географ!1 про дану проблему показують, що джерела !нтересу знаходяться у прирсдньо-му середовищ! ! сусп!льному житти Поза зв"язком з суспиьним се-редовищем, поза д!яльн!стп {нтерес лшини не може розвиватися. Психологи/С.Л. Руб!нштейя, Г.С.Костюк 1 !н./ ввежають, що т!льки за допомогоп ¡нтересу встановлюеться зв"язок суб"екта з об"ектив-ним св!том. Педагоги розглядають !нтерес з метою, щоб виявити ! пост!йно п!дтримувати у д!тей стан активно! зацГкавленост! оточу-ючим середовищем I сусп!льним життям/Г.1.1Цук1на, Н.Г.Морозова, В. 0. Они щук/.

У цьому розд1л! ми тако* розглянули становления 1 розвиток понят! йного апарату досл!джувано! проблема. У нашому досл1джённ! ана-л!з понять з проблеми розвитку п!знавальних !нтерес!в не е спец1а-льним завданням. Цей анал!з обмежений рамками теми ! теоретично!

позиц}1 автора.

1ог!кою науки/В.Ф.Асцуо, В.С.Б1блер, I.M.Кантор, Б. Ы. Кедров, П.Н.Копн!ч/ висуваеться два вир!шальних принципа побудови понят! й-hoí система: принцип аспектно! частотности i принцип предметно! ви-значеност!. Перший з них указуе на багатоаспектн!сть Шзнавальндх завдань, на об"вктнвн! 1 суб"ективн! джерела досшджуввнах понять.

За другим принципом вимальовуеться в!дносна с т i й к ! с т ь предмета ni знания i його понят! йного воображения. Ми дотрнмуваливь обох принцип!в, посх1льки багатоаспектн!сть п!знавальних завдань ! догркмання принципа предметно! визначеност! дав можлив!сть авал!-зувати ц!лий комплекс фактор! в. умов, 3aco6iB, що склада в в основному структуру нашого досл!дження. В результат! в!дкрнваеться ии-роке поле застосування загальконаукових Шзнавахьних засоб!в, метод! в i форм в окремих наукових досл!дженнях.

На основ! внвчення спец!ально1 л!тератури,i, керуючись в1дпов!д-ними внмогзыа до тврм!нологП, ми прагнули показети точн!стъ, де-ф!нтивн!сть, системн!сть, що в!двов!дае систем! понять, як! зуот- . р!чаються в дисертац!!.

Широке коло понять, що в!дносяться до методолог!! нашо! робота i методов досл!дження, воображено в багатьох пу<5л1кац1ях р!знах автор!в. Але ооновну увагу ми ввернули на ешцшдопедичн! ПРдагог!ч-н! видання, як! в силу оооблнвостей самого типу видань розв'язува-ли завдання розробки педагог!чно! лексиколог!1 i лексикограф!!.У цих виданнях визначан! тисяч! падагог!чних вонять, як! ! нин! не втратили свого значения, частине 8 них використана для наиого До-сл!дження.

Проблема визначеност! понят!йно-терм1нолог1чно1 системн розвитку п!знавалышх 1нтерес!в надэвичайно актуальна. В цьому sao sepe-конуе усв!д<швння важливост! понять i терм1н!в у розвитку як пв-дагог!чно$ теор!!, так I практики.

Становления теор!! I практик* п!зна!>алышх !нтервв!в як само-от1йяо! г(лки педагог(ки етдбулось на початку XX стол! ття. Статуе ц1«1 проблема впяршв можна в!днеоти на 1911 р!к, коли жиянии С.А. Анань1н, розглядаючи 1нтерео як навчальну категор!», запропону- . вав в!дмовнтись в!д цього поняття. Яиття ! практика яавчання ! ва-ховання учя1в, а також досл!дження психояог1в ! педагог!в/Л.А.Гордон, М.Ф.Беляев, ЛЛ.Божович, Г.С.Костюк, ОЛ.Киричук, Н.Г.Морозова^ И.О.Синиця, Г.I,Щук!на ! !н./ показали правом!рн!сть 1 нвобх!дн!с*ь цього поняття.

Зародилось це поняття 1 в ц!лому проблема !нгереоу в кадрах за-гальноГ педагог!ки 1 роэроблявться нин! в б!льш зроотаючому темп!. Про це говорить зб!льшення числа в!дпов!дних педагоПчних ! науко-во-методичних публ!кац!й, а також надання увагн !нтересу до знань у п!дручниках 1 пос!бниках.

У результат! з"явилось немало днсертац!йних досл!джень э проблема 1нтересу, як у наи!й кра!н! так ! за I! межами /Петербург, Москва/ Серед них А. I. Невський. "До питания про виховання !нтерео!в уча!в початково! 1 середньо1 иколи"; Л.Г.Федотова. *Зв"язок викладання економ!чно! географ!I заруб1жннх кра!н з оучасШстю як важлива умо-ва формування п!знавальних !нтерес!в учн!в веч!рньо! школя"; Н.М.Б1-в! к. "Формування п!знавального 1нтереоу учн!в а!дготовчих клас!в у процее! ознайомлення з оточуючим" ! !н.

Таким чином поняття "!нтерес" з"явився в р!эних публ1яац!ях десять давно, але в педагог!чних працях ! дяовртац!йних досл1дженнях поняття "!нтерее" трактуемся ло-р!эному. В!н розглядаетьоя ях ор!-внту?альна реакц!я звернути у вагу на той чя 1нший предмет, як переживания, як ставлеяня ! як спрямован|сть особистост!.

Так! поняття, як "мотив", "ыотивац!я", "стимул", "розвиток", "са-мост!йн!сть", "активн!сть 1 1н. ни розглядати не будемо, аоск!льки

вони роз глянут) детально в дисертацМ. .

Пров!дням фактором розвжгку Шзнавальнях 1нтерес!в вважаеться п!энавальна д!яльн!сть. У нашому досл!дженн! д!яльн!сть виотупае як основна руш!йна сала розвитку Шзнавальних !нтерес!в учн!в. Доел !д гаками ц!б! проблема доведено, щод1яльн!сть-це форма активного отавлення лишни до оточуючо! д!йсност!. У психолог! I-це динам!чна система взаемод!! суб"екта з св!том, у процес! чого в!дбувавться вииикнения ! вт!лення в объект! психолог!чного образа ! реал!зац!! опосередкованих !м в!дношень оуб'екта в проблема!й д!8-сноот! /Див.: Психолог !я/за ред. Г. С. Кос тюка/.-К.: Рад. ик., 1968. -С. 422-433/. А п!знавальний ¡нтерес - це активно Щзнавальне 1 емоц!йно-п!знавальне ставлення людини до св!ту /В.Н.Мясищев, В.Г.>. 1ванов, Н.Г.Морозовд/. виб!ркова спрямован!сть псих1чних процес!з людини на об"екти ! явища оточуючого св!ту /Г. 1.Щук!нд/.

Отже, д!яльн)оть людини ! Шзнавальн! !нтереси !нтерактивн1 /взв-емн!/. У зв"язку з цим у дисертац!I рвзглядевться питания особното1 позицП учня в п!энавальн!й д!яльноот!, ваавмозв'язок навчально1 ! практично! д!яльност1, а також диференц!ац1я вавчально! д!яльност! з метою розвитху п!зяавальних !нтерес¡в учн!в.

Досл!дниками встановлено /Г.1.Щук!на, ЩТ. Морозова, В.О. Онищу*/} що ефективн1сть процвоу навчання аначво Шдвкщувтьоя при умов! аа-лучення в нього р!аних вид! в д!яльноот1 1 рвал!аац11 взавмоэв"яз-к!в м!ж ними. Це в!дкравав веред учнями багатоаеяектн!сть ц!нностей предметного св!ту, а також вжявляе 1 рвал!зус 1х потенц!альн! мо-хливост!, сприяе !нтенс*вному формуванню Шзнавально! активност! 1 ¡нтересу до навчання. При цьому збагачення п1знавально! д1ядьност! в!дбуваеться з ус!х ооновних показник!в: мотивацП, зм!сту 1 способов, кожн!й навчальн!й д!1, процесу д!яльност! 1 И результат1в.

Експериментально доведено /Л. I. Гордон, В. П. Корне ев, Н. Г.Морозо-

ва, Г. I. Щук1на/, що ефективн!сть навчання Шдвящуетьоя в процес! зм!ни характера д!яльност! /в!д репрсщуктавно-пошукового до творчо-д|яльног<у', що сприяе становлению суб"ективно! позицИ учн!в, зм!-нюв 1 характер зв"язк!в учителя 1 учня. Характер в!дношення, що скла-даеться з навчальноиу прочее!, впливае на 1нтелектуально-емоц!Йний тонус д!яльност1 /г. С. Костюк/, на И процес ! продуктивн!сть

У сучасних умовах реал!зац1я принципу д1яльност1 стае дяерелом прилучення учи!в до поа!ук1в ! творчосх! у навчальному процес¡, за-лучаючи 1х у р1зноман!Тну д!яльн!сть. Цей методолог!чний принцип д1-яльност1 в!дкривае перед досл!дникама велик! можливост! для розвитку п!знавальних !нтерес!в учн1в, а за допомогою них - ! формування особистост! - головно! иети, що сто!ть перед укра!нською школою.

Розглядаючи п1знавальну д!яльн!сть учн!в з. точки зору розвитку п!знавальних 1нтерес!в ми ставили за мету досл!дити не т!льки про-цеси п!знания ! засвовння знань, але й види сп!лкування, харкхер, вэаемов!дносиии, зд!йсюованих у п!знавальн!й Д1яльност!, як! вшгаь-вають на розвиток !нтерес!в до навчання до предмета географ!я,

Визначалышм у школяра до п!знавально! д!яльност1 в ставлення його до р!зних аспект!в процеса навчання. Це ставлення визначае ! розвиток п!знавальних !нтерес!в учн!в до цього процеса навчання. Так, як показув досл!дження, ставлення до навчання зм!нюеться з в!-ком, що обумовлюеться рядом обставин: об"ективних 1 су6"ехтивних, соц!альних ! педагог!чних. Це в!дноситься ! до мотив1в д!яльност!. Поширювться коло !нтерео!в учн!в, зм!нюеться характер взавмов!дно-син з людьми.

Шд ч8с виявлення ставлення учн!в 5-9 клас!в до П13навально! д!-яльност! використовувались матер!али, одержан! в результат! спосте-режень ! анкетування /пколи Хитомирсько! области/, як! проводились зг!дно плану роботи над дисертац!ею. Матер!али досл!дтсення нами тт^

рев!рялись i уточяювались у бес1дах з учителями, учнями, осч-ькайи /всього було опитано б!ля одн1е! тисяч! oci6/.

Обгрунтовуючи особистай 1нтерес до навчання, учШ показувзли яайр(зноман1тн1ш! мотивування, яке у загальному виглядi характери-эуе 1х оЩночн! судженкя. Серед них ми вШбрали так1:

1. Зм1ст навчання /одержання анань, поширення св!тогляду, праг-нвння до п1знання нового, 1нтерео до окремих тем 1 курс!в географИ

2. Способ« д1яльност! /уч!н1щ/. виконання самост!йних t практач-них роб!т, роэв"язання географ 1чнкх задач з математичним обчиолсеням i !н.

3. Способа навчання /форма, методи 1 прийоми роботи вчителд/.

4. Розвиток зд!бностей /ум1ння думата, лоПчно мислитх, розвива-тнся/. -

5. Умовя, що оприяють вазначеняю профор1ентацП, свого м!оця в яитт! /виб1р професП, мета в житт1, вступ до вузу тощо/.

6. Шляхи практичного застосуваяня анань i вм|нь у китт!.

7. Взаеностосункя учн!в si учителями, колегами, батьками.

Зм1ст 1 характер Шзнавально! д!яльност1 сучаснах учн1в охоплюе

основн! галузf знань /сусп tльно-пол1тична, естетячна, трудова, ф!з-культурно-спортивна, практична д1яльн1си/« Особливого значения на-бувае у розвитку )нтерес(в учн1в практична д!яльн1сть. Практика в навчанн! - це елемент п!знавально1 д!яльност1, в як!й штучно конст-ружжться, 1м1тувться ситуац1я використання результата nfзнания в житт|. Життева ж практика дозволяв в врироднях умовах вакористатя результата навчально-внховно! д!яльноот1 i там оаме перев!рати готовое« учн!в до прац! /В.М,Мадв1гон, Ы.Д.Ярмаченксу', навчити учн!в одержувати знания, ум1ння 1 навички i застосовуватя 1х у хятт).

Отже, розвиток п1внавалыих 1нтерес1в у навчалыИй д(яльност1 в)дбувавться, головням чяном, у нзвчально-виховному процес!, Шд чао

васвовння знань, ум!нь 1 навичок, зд!йсненн! р!зних способ!в д!яль-ност!. У той же час характер Щзнавально! д!яльност! дав можлив!сть судити про ступГкь сформованост! п!знав8лышх !нтерес!в учи! в.

У цьому розд!л! нами був розглянугей стан досл!дження проблема в НО*холого-педагог!чн!й I методичн!й литератур} з географП ! ряд ди~ сертац!йних досл!джень. Всього було проанал!зовано до 400 пос!бняк!в, з них понад Ю !ноземних автор!в далекого заруб!жжя, до 30 авторе-ферат!в, понад 10 кандндатських I докторських дисертац!й.

Анал!з ф!лософсько!, психолого-педагог!чно! ! методично! л!тера-тура та дисертац!йних досл!джень з питань вивчення ! розвитку п!зна-вальних !нтерес!в учн!в показав, що в л]герагур! т!льки частково вя-св!тлюються питания, як! е предметом нашого дослтдження. На матер!а-лах географ!! взагал! в!дсутн! дисертац!йн1 досл!дження, в метсдич-вих пос!бниках ця проблема показана опосередковано. В!дом! прац! таких автор!в, як Г.1.Щук!на, Н.Г.Морозова, Б. Г. Друз ь, ОЛ.Киричук, Д.Г.Трайтак, Л.А.Гордон, ДЛ.Водзикоький, В.Б.Бондаревський, ЛЛ.Бо-жович, ВЛ.Загвязинський, В.К.Демиденко. 8 «ерем! робота, присвячен! ц!й проблем!, з р!зних предмет1в. Останн! автора прямо чн опосередковано вясв!тлюввли це питания в статтях або пос!бниках, приовячених 1ншим проблемам.

Досл!дження багатьохавтор1 в показали, що на основ! !х досл!джень можна эробити вяоновок про те, що наявн1сть п!знавального !нтересу в учн!в визначаеться в1дпов!днимя критер!ями. Вивчення досл!даень бага тьох автор!в докавують, що такими критер1ями ввахаються:

а/ наявн!оть таких запитань до вчителя, як! вимагають вияснення причинно-насл!дкових зв"язк!в I розкриття законом!рностей;

б/ пошукова 1 п!знавальна д!яльн!сть, що проявляемся в 1н!ц!ати-

вност! ! самост!Йност!;

•в/ ум!ння учн!в самоот!йно розв'язувати п!знавальи! завдання, ви-

конувати тренувальн! вправи, знаходити вюс!д з проблемних сатуа-ц!й;

г/ шдвищенлй ¡нтерес до теоретичних знань. Прагнучи еволод!ти цими знаниями, учн! не заспоковються повутим на уроц!, а самоет!й-но поповнюють сво! знания э р!зних джерел.

Значне М1сце в цьому роздик ми вывели вивченню роботи школа з питань розвитку п!знавальних !нтерес!в учн!в. У дисертац!! п!д-

креслюеться, що розвиток !нтерес¡в, як мотив навчально! д!яльност!,

визначеноет1 вимагае шлях¡в методичного забезпечення.

Для того, щоб визначити ц[ шляхи, на першому етап! дослиження в ход! констатуючого експеримента був вивчений досв!д роботи бага-тьох ик!л, проведена в!дпов!дна досл!дницька робота, мета яко! по-лягала в тому, щоб ваяаати готовн1сть учн! в до вихонання заадань творчого характеру у формуючому експарименть Власний досв!д, педа-гог1чн! спостереження за уроками 1 проведения контрольних роб!т допомогли з"яоувата тахе: частина учн! в експериментальних клав!в не мали стеках ¡нтерес!в до навчально! д|ядьност! з географ!!, в!д-чували утрудиення в пошуках самост!Йяего розв'язання п!знавальних завдань, не ставила аапитань учителям. Причиною цього було те, що виклад навчального матер!алу вайчаст!ае мав характер розпо«!д!, в!' льно! в!д похуку, вона слабо стамулювала мислительну д!ядьн!сть уч-н!в. В!д них вимагалось т!лькн переказати матер1ал п!дручника.

3 метою вивчаяня Шзнавальних !нтерао)в учв!в, кр!м спестврежень •на уроках, проводили анкетування. В ньоау взяло участь понад 2-тисяч! учн!в. Результата показала, що десята частина опитаних уч~ Н1В У-IX клас!в не ваявляла {нтересу до географ!чнах дисцжпл!н. По-яснювахось цв там, що п!дручники булн перевантажен! другорядним матер! алом, учн! обтяжея! кавчальними ааняттяма. Сл!д эаэначатя; 21,1 высотка опитаних учн!в назвала урока географ!I палец!жавама, 10,1

в!дсотка звияувачували вчителя у низькому р!вн! викладання цього предмета.

Констатуючий експернмент показав, що пробуджувата ¡нтерес до ви-вчення географП допемагають р!зн! форма навчальних занять. Так, за анкетнам епатуванням, !нтерес до предмета виник на уроках.45,35?, на заняттях у гуртках - 28,7£, п|д час екскурс1й i в походах - 17,4?, у ход! викенання домаин1х завдань - 8,3? t 1н.

Спостереженпя виявилн, що не;, на кожному уроц! можна спостер!гэ-тж виеокий 1нтерео до навчання. Ц!кавий урок серйозно позначаеться яа позитивному етавленн! до вяконання домаан!х завдань. Тобт® жо-ыазнс завдання головням чином оприяв закр!шсеннв, заадаки чему еко-номнтьоя чао для ояержання знань з !нажх джерел. На жаль, багато учн!в не ва!ли виконувати доиаия! завдання I тому впляв Ix на роз-ваток Шзнавальних !нтерес!в був незначнай.

У процес! доол!дкення ш звернула увагу ! на такай фактор вгосо-вання ст!йкого !нтересу до вавчвння географ!! як педагог!чно ц!ле-спрямвван! засоби завхвчення ! контролю: так 68, 9[2 опитаних учи! в задоволен! тематичним обл!ком знань, то вимагас поглиблено! систематично! робота по caMOOOBiTi, 26$ учн!в, що брали участь в експера мент!, охвально поставались до позитивно! ец!нхи !хн!х навчальних уоп!х!в.

Матер!ала констатувчего експеримвшг!в дозволили вид!лита три групи учн!в зг!дно з р!вием Шзнавальних !нтерес!в учн!в/1985-9(У.

Перша, група учя!в - з яскраво вираженими Шзнавалышмж Пересами. Як правило, так! д!ти виявляють активн1сть у краезнавчах reo-граф!чгои гуртках, диспутах, систематична читаю» наукове-яопуляр-ну л!тературу, розв"язують п!знавальн! завдання, поглиблюючи св!й кругоз!р /11,5$/.

Друга група - це учн!, як! допросов!оно ставляться до вивчення природничо-географ!чиих дисципл!н /34,®/.

Третю трупу /54,5?/ становилн учн!, як! не малк ст!йких !нтере-о1в до вивчення географ!!, оск!льки в!ддають перевагу !ншш предметам.

У ход! експерименту вивчався досв!д робота понад ото вчител!в географ!!, а також проводилось письмове опитування б!льше як 500 вчител!в природничо-географ!чних дисципл!н. Опитування ! вивчення досв!ду показало, що б!льш1сть а них правильно розум!ить поняття "шзнавальний 1нтервс", уявляють шляхи його розвитку в учн ¡в. На 1х думку, не<х5х!дно рац!онально використовувати наочн! пос!бники ! техн!чн! засоби навчання, м!жпредметн1 зв"язки, проблемн! завдання. Важливим фактором розвитку Шзнавальних !нтерес!в в також ц!лъвва Г установка уроку, що сприяв актив!зац!1 уваги учн!в.

Для того, щоб з"ясувати, якны чином отвергаться на уроках пси-холоПчн! вередумови для сприйняття учнями матер!алу 1 як учи тел! . формують { роэвивають Шзнавальний !нтерео в учн!в до географ!чнвх гнань, нами було в!дв!дано ) проанал!зовано понад 100 урок!в у с!-льських ! м!ських школах. Спестереження гаов!дчидх, що б!льшост! педагог!в притаманне прагненвя розвивати п!знавальн! !нтере«я, проблемно викладати матер!ал, використовувати науково-попуяярну л!тера-туру.

Водночао значка частные вчител!в це мало прид!лявть уваги нови-зн! зм!сту взвчальнего матер!алу, використаннп р!зних вид!в само-ст1йно! роботи учн!в на уроц!, формуванню мотив!в уч!кня, використа иню на уроках аасоб1в унаочнення.

Отже, щоб наблнзитись до розв"язаиня проблема, необх!дно: а/сзй~ ро!ти учн!в розум!нням вначення природничо-географ!чних знань для перетворювально! д!яльност! лздини; а/ вчити !х переходити в!д за-

адань репродуктивного характера до творчих, для чего необх!днв продутати систему Шзнавальяих завдань для самост!йно1 роботж уч-н!в.

У зв"яяку з вям, у дясертацП робаться висновок про те, що причину вказаного явица потребно гаукати пз у ставлйнн1 учн!в до навчая-пя, а, головним чином, у недол1ках нроцеоа розватку п1знавальних 1нтерес1в.

У розд!л! "Методичн! засада зн!сту географ!чно! осв!та в школ! I розвиток я1знавальних 1нтерес1в учн!в" висв!тлюеться прецео ота-яовлення 1 розвитку тееретично1 географ!I, щв собою являе нк!льна географ!я ! географ!яна наука, а такох рвзвиток ик!льно! географ!ч-вв! осв!ти на Ухра1н1.

В;джо, ¡по зм!ст формуе 1 розвнвае 1нтерес до предмета. Загаль-на ф!зачна географ!я маг надзвячайно ц!кавий зм!ст: теоретачнай ! практичний катер!ал, захоплююч! опов!д! про мандр!вник!в, враааюч! картини про виверження вулкан!в ! гейзбр!в, тяхк! наел!дна землет1-рус!в, життя тварин ! реслан - все це в фундаментом розвитку п{знв-вальнах 1нтерес!в учн1в. Цей предмет ы!стить у соб! незвичайпе, па-радоксальне ! викликае довготрввалу 1 емоц!йно насичену увагу - д&-питлив!сть, тобто бахання побачати, нав!ть розглянутв, ваясната причина, д!йта дв 1 стана.

Пвняття "теория" /з грецько!/ взначае: спвстережзння, рвзгляд, досл!дження. Теор!я - це система узагальненвго, достов1рного знания пра той чн !ншяй фрагмент д1йсност1, яка вписуе, пояснив 1 передба-чав функцЮнування певно! сукупност! об"ект!в. Твор!я географ!! ду-жвт!сно пов"язана з практихою. Практика - це д1яльн!сть людей, що забезпечуе !снування 1 рвзвиток сусп|льства. Ваникаючи як узагаль-нення Шзнавальяо! д!яльност! ! результат^ практика, теор!я с прияв

перетворенню природа i оусп1лькэго х ж т г я.

У географ!I теор!я допомагае зрозум!ти взавмоэв"язки природвжх явит. Бона покликана узагальнити i осмислити ц! вэавмозв"язкв, то !снують Mix явищами.

Зм1ст географИ i способа передач1 учням географ!чних энаяь склада ®гь основу роэвитку п!знавальних !втерес!в !х до предмета i географ!чно! науки, тому в розвитку п1знавальних iBTepeciB учн!в s ц!лоау велнке значения мае шк!льна география 1 географ!чна наука. Зм!ст шк!льно! географ!! м!стить систему знаиь, но в!дпов!дав суча-сниы ф!зико-географ!чвим 1 економ!ко-географ!чния наукам; у струхту-pl навчального предмета "ф!зична географ!я" основне м!оце займають законом!рностi цШсно! географ!чно! оболонхи, як! вважаються зага-льшми для вс!х I! час тин - природ них компонент! в ! прирсднетерито-р!альних комплекс!в р!зних розм!р!в. Тону в шя1льн!й nporpaui з ф!-зично! географ!! поеднаиня загаяьноземлезнавчнх знавь з рег!ональ-ними, в економ!чно! - повднаняя вагальних вковом1ко-ге©граф!чних знань з в1дпов!диимл per!ональкхыи е таkos адекватна в!дображення особливостей сучасяо! географi4Ho! науки.

£дн!сть географ!чнюс наук, як ! нк!льних курс!в географ!1, ©бу-мовлено 1онуваиням ! вивчвяням таких питань географ!!, як! прона-зують вс! географ 1чи1 науки ! шх!лья! курси.

Отхе, становления их1льно! географ!! в!дбулося на засадах теоретично! географ!! ! геогрзф!чно! науки. Географin - це аемлеопяо-навколишн1й об"ехтивнхй св!т. А як ствердхуе психолог!я, васобамх !нтересу лвдини в ав"язок суб'вкта з об'ектавним св!том. Вое, що , складае предмет iHTepecy для людини, ваажаеться далеко не все, а лише те, що мае для не! яеобх1дн!сть, вахливе значения, ц!нн!сть 1 захеплен!сть/Л.А.Гордон, Г.С.Квстюк, В.0.СухомлинськиИ/, а reo-

граф!я под1ляеться на ряд наук: геоморфолог!я, геолог! хл!матол&-г!я, г!дрслог!я 1 )н. Тому учень завжд« мак ыо*лвв!сть вябрэти на-прямок 1нтервсу до багатьох галузей географ!чнжх знань, бо !нтерес виступав як вяб!рковя спрямован!сть лвдкна, його узагл, його думок 1 м!ркувань/С.Л.Руб1нштейй/.

Як видно з внще вккладеного, зм!ст навчального матер!алу - сйна з найважлив!иих умов винихкення ! зм)цнеяня Шзнавального !нтересу до географ)Т. Викладання цього предмету в школ) слугуе мет! форму-ванню 1 розвитку п!знввальних !нтерес!в учя)в як до географ)] зок-рема, так I до географ!чно! науки взагал!.

Трет1й розд!л "Методичке эабезпечеяня розвитку Шзнавальнгос 1н-терес1в учн)в у вроцес! вавчення географ!!" прасвяченай експераые-нтальним досл!дженням, Досв!д 1 практика перекоядяво св!дчать, шо певна сукупн!сть методичного забезпечення спркя« розвитку в учи!в а!знавального !нтер«су до предмета.

Зм!стг,- даного етапа доол!дження був формуючий ехсперимент. Його вонову оклада аакр!плена в психелого-пвдагог!чя!а ! методачн!й л!-тератур! а географ!! 1двя про те, що п!знавальний !нтерес розвива-вться в пропев! а!леопрямевано! навчально! д!яльноот! учн!в, наро-вано! вчителем.

Мета формуючого експврхмента пвлягала в тому, щеб на овнов! вп-конання пропвдевтнчних вправ ! п!знавальних завдань визначата шляхи розвитку п!знавальних !нтервс1в учя!в, поеднання яких забезпе-чув усп!х у здобутт! вясехжх янань учя!в з географП.

У вв"язку з цим у розд!л! на екопериментальних катер!алах показано розвиток п!зяавалыих !нтерес!в учн!в на уроках при проблемному виклвд! эяань, у пронес! самост1йно! навчально!.роботя, при використаня! едност! регионального ! вмоц!енального навчання та еко-лог!чно! осв!ти ! ваховання учн!в.

У систем! них ©р!«нт*р!в важлжве м!сце звйлае у розвитку !нте-рес!в рмь учителя, про ио i йде нова у первому параграф! цього розд!лу. В нъому розглядаеться х!д експвриментальних урок!в, як! розкрнвають дииам!ку Шзнавальних 1нтерес!в учн!в на урон!. Шд час адвченяя програмного матер!алу ми вид!лили конкретиза-ц | ю питань, як! вавчаються, д о к а з о в i факта 1 s а к о-ном!рност!, пояснения взаемозв"язк(в i вэаемоз8лежиостай, ввкористання образних пор!внянь, дох(длкво! !нформац!1 ! 1н.

Для того, шоб доказати, що ц) засоби спркяюгь розвитку !нтере~ cíb на ypoui, ми вдались до виконаиня тренувальних вправ ! п!зна-вальках завдань, ввкористання яких передбачало певну мату. Так, впрвви ! завдання репродуктивного характера використовувались для збагачення знаниями ! удоскон^лення ум!нь ! навичок учи!в; вправи i завдання проблемного напрямку вимагаля в!д учн!в ум!ння резкри- . вати причвнн©-насл!дков! зв"язкн тих чи !явих природяих явнщ,-д&-казувати, пор!внювати, вгходити 1з проблемких ситуац1й; виконання завдань практичного характера вимагло в!д учн!в не т!льки ум!иь анал!зувати факгв, робитя узагальневня, але ! застооогувати «дерка-н! знания в р!зних життввих ситуац!ях.

Дцдахтичний матер!ал, во склав систему н!знавалышх завдань, вк- -лючав у себе основн! поняття з ф!вично1 ! економ!чно! та сви1аль-но! географ! I.

Бри побудов! вавдань врахевувалась зростаюча складн!сть врвграм-ного матер!алу з ор!внтад!ев на п!двацеввя р!вня п!знавального 1нте peca.

Контрольн! робота, проведен! в експериыенталышх класах, п!дтве-рдили ефективн!сть системк завдань вказано1 ер!«нтацП /див. таблиц» I/.

Таблнця I

ЕфективнЮть эастосування система завдань

Ехспераментальн! класк : Контрохьн1 класа

Кжа- К!ль-: 0 ц 1 н к и в К!ль- 0 ц ! н к | 1 Й

си к1сть; " : учшв: 5 4 3 2 11: к1сть учи!в 5 4 3 2 ! I

У 63 18 36 42 4 63 а 12 67 13

71 92 29 33 38 92 14 18 62 6

т 97 23 41 36 97 II 17 53 19

8 252 24,3 36 39,1 1,3 252 II 16 60,4 12,6

Знания учн!в експериментальних клас!в аа своею як!стю значно переващують в!дяов!дн! показннки в контрмьннх класах. Так одну ! ту х роботу з оц1нкою *в!дм!нно* 1 "добре" в указа^ах класах ва-конало: в контрольнях - а в експвраментальнах - понад 60?.

Пояух адта!в усШиного розвжтху Шзкявальнаг !нтврес!в за до-помогою проблемного внкладу прив1в до висновку про пеобх!дн1сть розробкн система проблемних урок!в у иежах «дн!в1 тема або роз-д1лу, шо ыавть на мет! рвзватвк мяслжтально! /В.Ф.Палакрчук/ ахтивност! учи!в.

У дясертац!! вазначена система урок1в проблемного характера, при побуяовГ яке! особлива увага звврталаоь на формування в учит ум|нь I навичвк самвст!йно знаходятя вах!д !з оитуацИ утру-днення.

Ефективи!сть система пОнавальккх завдань навчалького матер!-алу, але ! в процео! самостШмго ввконання учняма завдань, пв-силення 1х вмоп!йного онрайняття, а такой б!льа глибшого вик&-раотання краезнавчого принципу.

Завдання, ше пропонувалиоь для самост!йного вяяонання, под1~ лялись на в!дтв^5рювалья!, рекеяструктивно-вар!атнвн1, евристич-н!. ! творч! /класиф1кац!я ярофесора Н.1.1Ндкасистог{у\ Завдання

буля поя"язан1 аяутр!вньов лог|ко» 1 вакояувалясь на píBHl зроета-вчях утрудивнь.

Експернмент показав, що посяльн! завдвння спряймалясь учнямя з !нтересом, сммулюваля 1х п(знавальку активн!сть.

Розвиток Шзнавалънях !нтерес!в учн!в у процес! досл!дження по-»"язувався а вяконанням учнямя р!зноман!тнях практячнях роб!т, як i слугу вале джерелом вдвржання знвнь. Так, учя! вели метеоролоНчн! i фенолorl4Rí спостервження, залучались до обладнання географ1чнях майдаичяк1в, збжрання рослян для гербар!я, зразк1в г|рських пор!д, грунт!в t квриснах хепалян для колещШ, 1х сястематязвцИ f опясу} узагальненню результата ycix вид!в спостережень у виглчд! таблиць, oxea, альбом!в.

Наше досл|дження в розвитку п!знавальних 1нтерес1в уча(в у npoaeoi самост!йно1 робота дозволяло вад1латя так! кратер!1 !нтересу: а/ активне звлучення учн!в у р!зноман1тну самост!йну роботу /в!д-творювальну, пошукову I творчу/; б/ зы!на повед!нки учн{в пря вико-яанн! самостШо! робота /глибока зац)кавлен!сть пропонованяии заеданиями, розумово-емец!йний в!дгух на 1х вяконання, !нтелектуальна рад!сть при прав лгькому розв'язанк! п(знавальнах завдань/; V ум!в-ня використовувати эасвоенжй тееретачняй матер!ал у продес! само-стIйно! роботя в практичн!й д!яльност1 учн!в.

Важлнвам метсдачним забезпечвнням п!знавальннх Интерес!в учи i в було вяхористанкя првйом!в, що посилюваля емоа!йне спряйняття про-грамового матер!алу.

BUomo, що емо«!йна сфера лвдиня д{алектично взаемвзв'язана з мяслительяою сферою. Вакладаючн географ1чний матер!ал, учител!-вког периментатори викорастовувала фрагмента в науково-нопулярнах t ху-докн ix твор!в, образну наочн!сть, варазну розпов!дь, що посаливала емоц!йне сприйияття. -

Узэгальнення педагог!чного досв1ду ! проведения формуючого вксл перимеята дозволило зробити висновок про те, ¡до Шзнавальний 1нтерео розвивавться б!льи ycninmo, якщо в npoueci вивчення навчального ма-тер!алу досягаеться йоге емоц!8ие оприйняття, результат* того дославши в да нону аспект! aUodpaxeHi в наведвних Д1аграмах. 3 д!-аграм видно, во як!сн! показник* усшиност! учн ¡в ехспериментальних

Kxacta аначно Bxst, н!ж контрольных. За якtсто se негативных в!дпо-* ,

в!дей учн! контрольних хлас!в значно в!дотавала six учн!в вжопврв-ментальних клас!в.

Експеринвнтальн! клеен

0ц!но«Гижй бал Контроля! клавк

Оц! прений бал

л* 60 50 40 30 20 10 О

Я6 60 50 40 30 20 10 О

43,6

31,7

23,4

1,3

5 4

53,3

26,9

13,8

5.8 1 •

5 4 3 2 x Як бачжмо, учн! експвриментвльних клас!в за як!ониме показника-ми усШнвест! значно пвревжщувть учн!в контрольних клас!в.

Вихаадча з внщевиклзденого, наведен! дан! дають на очке уявлен-ня про р!ст як!сних показник!в усп!шност! в експериментальних кла-сах, чого не вдалося досягти в класах контрольних, у яких за умо-ваыи експеримента, учител! не користувались засобами емоц!онально-го впливу на !нтелектуальку сферу учн1в.

Особливо вежливо п!дкреслити, що поеднання рац!овального I емо-ц!овального в навчанн! породжув зац!кавлен!сть, яка переходить у п!знавальний !нтерес.

1нтереси завжди мають певну предметну спрямован!сть, але з бага-тоаспектност! предмет!в, явид оточуючого ов!ту в 1нтерес! кожно1 особи виб!рково в!дбивавться саме т!, як1 важлив!, ц!нн! для само! особистост!, що пов"язано з II 1ндив!дуальшш досв!дом I розвитком.

У результат! в нашому досл!дженн! пропонувться р!зн! види робо-ти на уроа!. Найпрост!ыгми формами ц!е! роботи ми обрали роботу в парах, групове розв"язання проблем п!д час проблемного навчання ! взагал! при вивченн! пропонованих програмоп тем.

Враховуючи теоретачн! положения, ми досл!дили ефективн!сть гру-пово! роботи учн!в на приклад1 ряду тем загально! ф!зично1 географ!!. Завдання експерименту полягало в тому, щоб виявити р!вень здо-бутих у процес! групово! роботи знань учн!в у пор!внянн! !з ступе-нем засвоевня навчального матер!алу д!тьми у контрольних класвх, а такоя проел[дкувати, як розвиваеться 1нтерес учн!в до навчального матер!алу ! в ц!лому до процесу здобування географ1чних знань.

Перадбачалось: якщо орган1зувати самост!йну д!яльн!сть учн!в з текстом п!дручника за певно! !шшв!дуал!зац!1, то в учн!в значно 1п!двищиться !нтерес до самого процесу навчання.

Опрацювання тексту параграфа охошповало пор!вняння знань нових ¡з здобутиыи ран!ие, вид!лення головного 1 незрозум!лих м!сць у па-

раграф!, ум!ння складати план прочитаного/усно чи письмовс/, а такояс креслитя схеми, таблиц! за прочятаним у Шдручнику текстом, виконання завдань, розташованих до ! п!сля тексту параграф! в.

П1д час анал!зу результат!в досл!дження виявилося, що у проце-с! експериментально1 роботи групове розв"язання проблемных ситуа-ц!й вшгинуло на активн1сть учн!в п!д час виконання запропонованих завдань. Результати експериментального досл!дкення показали, що проведения групово! роботи на уроках з метоп розвилку п!знаваль-них !нтерас!в учн!в до предмета сприяз б!лыд ефективно на розви -ток учня, н!х традиц1йнз навчання, особливо в.розвитку энань, ум|нь ! навичок ! загальних розумових зд!бностеЙ. 1з 257 учн1в в експери-ментальних класах 242 виконали завдання на "4" ! "5", а в контрольное класах !з 249 учн!в лише 62 сдержали "добр!" 1 "в(дм!ин1" оц!нки. Звичайно, не оц|нками вим!рк>бться Щзнавальний !нтерес до предмета, алв до наачально! д!яльност!, самого процесу виконання завдань !нтерес <5ув на первому м!сц!.

У систем! захсд!в, спрямованих на рац1 она льне використ-зння ! збереження природнах багатств, у процес! досл!дження пров!дне м!с-цз эаймала позакласна краезнавча робота. Приймаючи участь у тури-стських походах 1 екскурс!ях, учн! п!двищували свою приредоохоронну грамотн!сть, виявляючи любов до р!дно! прироци, вчились ЗМ1СТ0В-но п!знэвати П.

Завданням локального експерименту було: виявити можливост! шк1-льного краезнавства у розвитку п!знавальних !нтерес!в учн!в ка уроках ! в позакласн!й робот1 п!д час Шдготовки та проведения турист-ських поход!в по р!дкому краю.

3 метою вивчення впливу туристських похсд!в ! екскурс!й на роз-виток !нтерес!в до природничонаукових знань двум експерименталышм

трупам /до ! Шсля похсд!в буди аапропоноваи! контролен! заадання. Вжконуючв !х, учн! иовкнн! будя вжявнтн св1демв роаум!ння вэавмо-зв*язк! в м!ж географ!чиннж об"вктамж I явжщами природ и, як! вояж опоотер!галн. Так, «кскурсЛ ! туристськ! походи були важлжвим фак тором, по позитивно вшивали аа роз виток 1 нтерес ¡в до прирсдничо-географ(чнжх знань у процее1 краезнавчо1 роботж.

Процент учн!в, що вжконували эавдання з оц!яками "в!дм!нне" 1 "добре" до поход!*, с клав б!ля 30,0, а к!оля поход! в - 62,8 з1д-оотка.

Таблхця 2

Результата контрольнжх завдань, виконаних учнями до ! п!сля поход!в

Класи;

I я к г

:К(ль-: 0 ц :к!сть: ;учн!в:5 4 3 2 1

% Усп.:^ усп. не 4 :в гЧхо-1 "5" : му

О ц 1 н к и :% усп.:? усп

I тА н * в гг4 жС

5 4 3 2

.НУ

6 74 10 12 36 16 - 29,7 78,4 22 24 28 - - 64,9 100

7 66 4 16 34 12 - 30,3 81,3 18 24 24 - - 63,6 . 100

140 1.4 28 70 28

29,5 80,0 40 48 52 - - 62,8 100

0дн1ев з умоь природоохоронно! познц!! учн!в у туристськйх походах та екскурс!ях виявилось 1х залучення в р!зноман!тну практжч-ну д!яльн!сть, пов"яэану з участю в охорон! природи ! примноженн! Л багатств.

Досл!дкення показало, що така участь позитивно впливае на розви-ток Iнтерес!в в оволод!нн! природннчонауковими знаниями, робить ц! знания б!льш глибокими ! тому е одним з важлявих аасоб!в роэвитку п!знавальних !нтерес!в учн!в взагал!.

Учн!, як! беруть участь у походах ! екскурс!ях, виявляють постыну зац!кавлен!сть географ!е», б!влог!ею, !стор!ею протягом усьо-го нявчання в школ!. Шсцеве оточення, р!дний край - це той оприят-

ливяй грунт, якай доп ома гае формуввти 1 роававати п!знавальн1 t тереса.

ÙtHiee з умов розвктку п1знавальнах 1нтерес1в учн!в у досл!джвя-н! буди викорастая! можлавост! ах<мог1чно1 осв1та t вахомяня. Важ-лав!сть цього особляво актуальна у св1тл1 оучасного сьогоденяя, кода щодня загроза забрудненност! природного сврвдовиив нароста«.

Як джерело роз ватку п!з,навадьнвх 1нтерес1в приредоохоронно1 ос-в!ти I вяховання в процес! проведенах вкспврамвнт1в т1оно пов'язу-валось з вивчеиням учняма географ! I р1дного крав i ф1зично! reorps-ФН. Таким шляхом задовольнялось допитлив1сть учн1в у Шэнанн] явяа природа э одночаснов 1х д!яльнов участв в oxopoat 1 примнетгенн! II багатств.

У розватку я|знавальнах 1нтерес1в учн!в у npoueci природоохоро»-но1 осв1 та t вяховання звачна увага буха прад!лена оэбро«мкв учя1а пояяттямн взаемозалежяост! i обумовлзяост! явжщ природа.

3 aies метов учняма ехсперяментальнах хлас1в вавчалась, зекрема, так! поняття, як "природне евредввкще", 'заповинжкя пра^ода","при-родн1 ресурсе", "охорона оточуючогв природного серадвваща 1 1н.

Експеримент показав, «о оволод(ння гмЮтем цах понять отамулюва-ло Шзнавальнай 1нтерео учн[в I впливалв на Шдвацення якост! 1х зяаяь в навваних предмвт1в. Цей вяоновох ЩдкрИш» наведена гажчо таблиця.

Таблаця 3.

Пвр1»няльна характеристика покаэняк!а оволод!яня учняма пряродоохороннах пенять

Експериментальн! класи KoHTPMbnf клася

_...'■ I 2

I 2

Кяа*(Оль-: 0 цЧ н X к и в ® ihixi.-: 0 ц i н к я в %%

CH:KtoTb"""_" учн|в: 5 4 3 2 I :к!стьт ?V4HIB: R 4 3 2 t

5 144 57 49 36 2 - 139 9 51 59 20

6 134 21 66 41 6 - 149 21 49 51 28 -

7 164 29 61 70 4 - 158 5 62 59 32 -

442 57,6 40,4 6 - 446 22,3 38,6 39,1

Контрольна перев!рка о»олсд1нкя учнямя приредоохороннях вонять показало, шо знания учн!в експеркментальних клас!в значно вящ!» в]к яонтрояьнях. У експеряментальних класах з завданнямж усп!вно впо-ралнсь майке bcj учн1, в той хе час у контрольнях класвх учн!в бу-ло 60,Ж» Bis загаяьно! к1лькест1. OniHKa "5* 1 "4" в експеряменталь шгх класах одержали 57,6 в1дсотка учн1в, а в контрольнях - 22,3 вЬ дсотка. Iii дан! в!добрахають р!вень засвосння учнямя окреыях соня» i пропонованях 1м завдань, як1сть знань 1 ефективн(сть експе-рямеиталько! методики п}д час орган1зац11 формуючого експвримента.

Формування в учн}в морально-естетячного ставлення до пряродя ваа-кавться важлявов умовою бережливого ставлення до природя. Тому в ди-оертаШ I Шдкреслюеться думка про те, то розум!ння учнямя мотяв1в вхороня природа вплявае на розвяток у них 1нтереоа до пряродя в ц1-лому I до вволед1ння природнячогауковями знаниями эокрема.

У роэв"язанн( завдань прирсдовхвронно! д1яльност! учн1в особлява увага зверталась на формування у них соцдальних i п1анавальнях мотив! в qiel д1яльност1.

Однiев в ланок формуючого експерямекту було вякорястання дядак-тячннх irop як засобу розвятку п|знавальнях 1нтерес1в учн1в. При цьому враховувалось, що створекня I використання в навчанн! таккх irop вважаеться одним з ваеливах завдань сучасне! дидактики, то

знахедить свое вт!лення 1 в метелиц! географП.

В!домо, що розкриття творчжх можливостей людини, особливо дити-ни, найб!льи усп!вно зд1Яснюеться > пронес! вза«мод11 навчально1 * та 1грово1 д!яльност!. Розглядаючж гру як зас!б акт*а1з8цП п1эп9-вально! д!яльност!, а разом з цам ! розвитку п!знавальнюг 1нтере-с!а учн!в у прочее! навчання, сл!д в!дм!титн, во !гр* сприяють передач! способ!в вабуваннв знань, досв!ду холективно! 1 групово! роботи. Дядактичн! !гри в!дносяться до тих ц!кавих засоб!в у на-вчанк!, як1 сприяють Шдвищекяп емоа1йяого теяуса п!зн8вально1 л!--яльност! учн!в 1 можуть слугувати висх!дним моментом у розвитку 1х п!знавальних !нтерес!в. Географ!чя! !гри прнмузують учн!в вноенти в п! знававальну д!яльн!сть св!й досв!д ! знания, одержувати нов! знания з джерел, як! самост!Йно вухають. Саме в пьоиу эв'пзку важ-ливо пикреслити думку про те, до гра для д!тей - це 1 навчання, I праня, ! серйозна форма виховання /Л.ВЛртемова, Д.Б.Елькон! и, В.О. Сухомлинський, Г. I, Щук (на/,

Досв!д показуе, шо використвння 1грових прийсм1в з навчальио» метою актив1зуе п!знавальну д!яльн!сть учн!в, допомагав 1м долати трудиощ! п!д час ©волод!ння програмним матер!алом, зн!мае реэумо-ву напругу, особливо при виконанн! адномая!тних занять, поглиблюв мислення, зм!цгаов пам"ять. Вкажемо також на в!дм1чену в психолого-педагог!чн!й л!тератур! близьк1сть дидактичних !гор до проблемних ситуац!й, поск!льки в них як ! в проблемних оитуац!ях, меже бути закладене завдання: д!знатися, розв"язати, здогедатися, доказати.

Використання дидактичних 1гр з навчальне-виховнов метою показало, шо на роэвиток п!знавальних !нтерес!в учн!в великий вплнв мають т! !гри, як! побудован! на снтуац!ях утруд непня 1 м!стять р!зяоман!тного характера п!знаввльн! аавдавня.

У роздШ "Досл!дно-експвриментальне досл!джения проблема /ор-

ган!зац!я, результат», ажсновх^" розглядеються питания проведения вксперимент!в ! поведения Iх я!дсумк!в. Розкравзючи основн! |де! цьего розд!лу. ни спирались на прац! С.К.Бабанського, В.М.Бл!нева, Н.М.Бурииськог, С.У. ГонЧбреика, М.I.Грабар, А.А.Ккверляг I (и.

На основ! рекомввдац!Я в чеках { проведеного досл!джевня було р»-вреблено методику вжвчекня 1 розвитку п!знавалышх !нтерес!в учи!в як вежливо! проблема для теоретичного досл!дження, так ! для практики навчапня ! вихования.

Вивчекня 1 розвиток в!знавалытх !нтерес!в у нагону досл1дхенн! був спрямованхй на виявдення методичного забезпечення дано! проблема, шо в к!ипевому результат! впливало на сояау ! поглибленвя 1нте-ресу до знань, до навчания 1 в а!лому до п!знавально! д!яльност1, в в основу каиого дослШення була покладена п!знавальна д!яльн!сть, на грунт! яко! розвавасться ! н т е р е о 1 I! ре зу <1 та т и я ! дан!.

Розд!л склада в ть'ся з двох параграф! в, зм!стом яких с методика орган!заа11 ! проведения експериментального досидження та ефекта-вн!сть ( результата досл!дно-експериментально1 робота.

Головины у неа!й методиц! експариментального досл!дхвяяя було показати пронес иавчання, який будуеться з таким передбаченням, щоб валучити учн!в у П1знавальну д!яльн!сть 1 при цьому. ставити 1х у так) умови, щоб вони, виконуючи навчальну роботу во оволод!нню знаниями, ум!ншпш I навичками, одночасно одержували !мпульс для розвитку п!знавальиих !нтерео!в. Методика орган!зацП ! проведев-кя досд|дно-експериментально1 робота м1стить р1вн! досл!джувано! вроблеми /перший р!вень - анал!з пр8КТИчно1 д!яльност!, другий -нвуково-теоретячний !. трет1й - р!вень науково-методично! д!яльност!/ етапи досл!дження, орган!зац!ю педагог!чногв експерименту 1 Його проведения. Для його зд!йгненкя ми обралк оптимальна» м!н!мум вето-

данного забезпечення, дотримання якого у навчальн1й д!яльност! вчк-теля сприяс роз витку Шзнавальних iHTepeciB учи! в. Головне був на-креслений п!дх:д до вир!тення маг!стрэльних питань,» в!д розв"язан-ня яках залежала smíct i орган!зац!я експериыентально! роботи.

Шд мехшИзмом визначення ефективност1 доол1д*ення про розвиток Шзнавальних !нтерес!в учн!в у пронес! вивчення географ!I ми розу-м!емо сукупн!сть методичного забезпечення, що характеризув процес перетворення загального поняття ефектавност1 в поняття ефектавност! навчання в процес! розвитку !нтерес1в д1тей.

У нашому досл!дженн! не визначилось за допсмогою контрольних ро-61т у експериментальних i контрольних класах. Прир1ст географ!чннх знань в експериментальних класах виявився значно вищам, híx у контрольних. Б!льи детальний анал!з приросту знань показав тенденц!» скорочення к!лькост! в!дстаючих у експериментальних класах. Значно зб!льшилась к!льк!сть учн!в, як! навчались на "4" i "5я. В експериментальних класах к!льк1сть в!дм!нних i добрих оц!нок збиьтилась удвое i склала ёО, Sí проти 27,5$ у класах контрольних.

Поелементний анал!з перев!рних роб!т показав, ¡«o б!льш!сть учн!в експериментальних клас{в розум!е зм!ст географ!чних понять, ум!« ви-д!ляти !х ¡стотн! оэнаки, розп!знавати ! зображати географiчнi схема, виконувати найпрост!ш! вправи i Шзнавальн! завдання п!двищено-го утруднення. Ц! знания сформован! б!льше, н!ж у ЭЭ£ учн!в, як! були охоплен! експериментом. I лише десь б!ля 7% учн!в експеримен-тальних клас!в не справились з пропонованоо методикой формуючого ек-сперименту.

Розроблена нами методика розвитку п!знавальдах 1нтерес!в учн1в до географ!! у вивченн! мотивац!Йно! сфери учн!в дозволила одержа-ти картину plBHÍв сформованост1 п1знавальних iнтерес1 в, то показано в таблиц! 4.

Таблиця 4

Р!вн! сформованост! Шзнавэльгах 1нгерес1в

У дисертацП розерита б!лып глибока диференц1йовн!сть п!знава-льннх )итерес1в учн!в експериментальнвх хлас1в при вивченн! гео-графП. Вони значно краще усв1донлюють значения географ1чних знань I вище оц 1 июоть 1х вклад у власну. осв!ту.

Поиукувач 6 одним з орган1затор1в всеукра1нських географинях ол!мп!ад, розробляв завдання для обласних ! всеукр81нських тур!в, обробляв 1 анал!зував результати вкхонання завдань, проводив дидак-тичн! тести по визначенню р1вня розвитку п!знавальних 1нтерес!в учн1в. Практичне впровздження рекомендац|й аабезпечено гЛдготовкою зб!рник!в дидактичних матер 1 ал 1 в сл!мп!адного характера, трете вида ння якого вихсдить з друку в 1996 роц! у вадавництв! "Проев!та".

У к!нцевому Щдсумку результати обробки викоыаних учнями пись-мових роб!т п!дтвердили гШотезу нашого досл1дження. Лнал!з цих результат!в св!дчить про ефективн!сть розроблено! методики розвитку п1знавальних 1нтерео1в учн!в у процес! вивчення географ!!, що воображено в таблиц!.

Таблиця 5

Результати дисертац!йного доел !джв ння

Досл!джуван!; Внб1рки Критер!й : Значения : Критичне значенвд

теми : статистики : статистики

критер!я : ' критеЫя

I : 2 3 Г 4 : 5

I ; 2 3 : 4 5

Проблемний виклад знань ЕК п,= 252 х2. 11,67 7,82

Пронес самост|й-но! навчально! робота ЕК п,= 361 х2 13,15 7,82

5дн!сть радиального ! емогНонвльно-го навчання ЕК п,= 279 х2 33,00 7,92

Природоохоронна осв!та ЕК п,= 442 х2 10,83 7, 82

Разом ■ ЕК п,= 1334 х2 14,66 7.В2

Отже, педагог!чний експеримент п|дтвердив г!потезу нашого досл!-дження: за таблицею/див. МЛ.Грабар, К. А.Краснянська, о. 13(У для о< = 0,05 1 числа степен!в в!льност!^ =0-1=3 знахоц^о критичнв значения статистики критер!я Т : Хх -«= 7,82. У результат! д!стаемо значения статистики критер!я нашого досл!дження б^ьие критичного значения статистики критер!я /Т4,66>7,82Л шо в основою для в!дхи-лення нульово! Ппотези. Прийняття альтернативно! г!потеэи дав п!д-стави стверджувати, що наш! експеримеитальн! досл!джениг б!льш ефе-ятивн!ш1, н!ж традиц1йН8 методика навчання географ!!.

Бвгатор!чний педагог1чний експеримент п!дтвердив ефективнють методики розвитку Шзнавальних 1нтерео!в учн1в основно! школи в прочее! вивчення географ!I в аспектах розьитку учн!в мотивами уч1ння, удосконалення становления географ!чних знань I географ!чного кругозору, розвитку досв!ду активно1 п!знавально1 д!яльноот1, дооягнепня сприятливо! емоШйно! атмосфера навчання.

висновки

1.Проблема методычних засел розвитку п!знавальних !нтерес!в уч-н1в основно! школи в процес! вивчення географП е одн!ею з наШлыи ектуальних у педагог!чн1й теорП 1 практиц!. Об"ективна важлив!сть доелIджувано! проблем» зумовлена об"екгивним характером навчального процеса в географП. Як важливий фактор навчально! д!яльност! учн!в п1анавальн! !нтереси характеризуются динам!чним взаемозв"язком методолог! чного, мотивацгйного, науково-методичного, географ!чного, оперативного 1 результативного аспект!в.

2. Теоретичне ! практичне розв"язання поставлено! науксво! проб-леми вимагае переор1ентац1! !снупчо! методично! система навчання географП в основн!й школ!. Головним концептуальним положениям гео-граф1чно! осв1ТИ мае бути розвиток п!энавальних ¡нтерес!в учн!в.Ш-знавальний [нтерес притаманний вс!м компонентам методики навчання географП I проявляемся в»н у з м ! с т 1 географ!чного матер!-елу ! пронес! передач! цього материалу учням.

3. У досл!дженн! визначен! критер!! розвитку п1знавальних !нтерес ¡в учн¡в до географ!1. !х показниками розглядаються комплексна досягнення в нввчанн! географ!!: позитивний розвиток потреб 1 моти-В1В у д!яльност! учня, це - шлях до п!знаввльного !нтересу в навчан-н!; розвиток !нтелекта; ц!н1сне ! св1тоглядне сприйняття навколиш -нього середовища.

У робот! обгрунтована необх1Дн!сть ! можлив!сть удосконалення метод! в, форм ! засоб!в розвитку п!знавальнкх !нтбрес!в учн!в. Показано, що в розвитку !нтерес!в важливе значаняя мае ознайомлення учн!в з методолог! ею географ!чно! науки, навчання методолог!чно правильним подходам до класиф!кацП приредних явищ ! сусп!льних стосунк!в виз-няченню понять, розгляду причинно-насл!дкових зв"язк!в ! закономерностей.

У диевргагп! доведена дш!льн!сть б!лыи широкого впровадження в

ак1льну практику системного шдходу до формулання в учи ¡в геогрэ-ф!чних понять 1 терм!Н1в, який забезпечуе наступн!сть в !х розви-тку 1 едикий п!дх!д до ¡х узагальнекня, що посилюв увагу до дока-зовост! географ1чних знань.

4. Проведене досл1д*енкя показало, що методика ефективного роэ-витку п!знаяальних !нтерес!в мае ряд етап1в: а/ т'дготовка учюв, яка забезпечуе матар!альн! умови, певний запас знань 1 вм|нь, мо&-них п1знавальних засоб!в, необх!диих для виховання 1 розвитку п!-знавальних !нтерес!в до географ! ¡; б/ створення позитивного емо - • ц!йного ставлення до предмета 1 до д!яльност!, цо вважаеться нео-бх!дною передумовою (нтереса, але те недостатньою для його розвитку. Виявлено два шляхи створення позитивного ставлення: пробуджен-ня доброзичливнх переживань, пов"язаних з об"ектом, з д1яльн)ст»,

з особами, як1 в н1й беруть участь 1 забезпечують позитивне емоц!й~ не ставлення до д!яльност!, I розкриття значения предмета географ!I як навчального предмета. Поеднання них двох шлях¡в забезпечуе вели-ку силу, наполеглив!сть у досягненн! мети, великий емок! ¡'кий пЦЙом вольов! зусилля, ст!йк|сть Шзвавального 1нтересу; V !нтерес роз-виваеться у прадес! спец!ально орган1зовано! д!яльност1, яка пробу-джуе в уиПв Шзнаввльи! ввпитв. На конкретних прикладах показано, як найб!льш вдало можна викликати в учн!в так! запити, бажання знайти в1дпов!дь на ни* , як орган1зувати самост!йний пошук розв"язан-ня запитань ! Шзнавальнах завдвнь; г/ для розвитку ст!йкого п!зна-вального 1нтересу необх1дн! систематична пошукова д!яльн!сть учителя, вккорвстання активних матод!в I форм навчанкя. Перя1сть тут, як доведено нами, тримаюгь проблемний виклад знань, орган!зац!я самост!-йно1 п!знавально! д!яльност! учн!в та !эдив1дуал1зац!я навчання географП.

5. Досл!дженню методичного забезпечення розвитку п!знавального

нтересу учн!в до географ! I, в яких сжстематизован! !стотн! зако-ком!рност! навчально-Шзнавально! д!яльност!, зд!йснювано! в проц цес! подолання протир!ч м)ж зиЮтом, що вивчаеться, ! п!знаваль-ними можливостями учи!в у динам!ц! 1х взаемного зв"язку ! взаемо-обумовленост1, створен! реальн! передумови для розробки на нов!й основ1 система управл!ння розвитком п!знавальних !нтерес!в учн!в Ц| передумови полягають в обгрунтован!й нами систем! методичного забезпечення п!знавальних (нтерес^в, яка розкривае основний нап-рямок становления п1знавальних можливостей учн!в у процес! вивчен ня географн ! дае п1дстави забезпечувзти !х !нтелектуальний роз-виток разом з удосконаленням розвитку Шзнавальних !нтерес!в до вивчення географ!I.

6.Орган!затором активно! навчально! д!яльност! в розвитку Ш-знавальних ¡нтерес^в е вчитель. Тому в ход! досл!дження особлива увага прид!лялась п!дготовд! до проведения експерименту. 3 метою досягнення пропонованих результат!в досл[дасення вчител! експери-мвнтальних клас!в особливу увагу надавали п!дготовц! учн!в до ово-лсд!ння новими знаниями, його мотивацЯ ! актуал!зацП опорних знань; проблемном завданням ! зыШненню одерхаиих знань на основ! виконання эавдань практичного характеру; зв"язку репрсдуктивя них ! практичних эавдань з творчими; творчому використанню знань у життевих ситуад!ях, оволод!нню навичками ! ум!ннями 1х застосу-вання в практичн!Й д!яльност!.

7. У результат! проведения досл|дження доказано: а/ навчання географ П бажано розглядати, розкриваючи навчально-виховну ! роз-вивзльнц функц!го, вносити специф!чний внесок у розвиток вс!х ос-новних сфер особистост! учня: мотивад!йно!, !нтелектуально!, емо-ц!йно1, вольово!; б/ врахування типових в¡ковах особливостей розвитку псих!ки учн!в дозволяс побудувати методику викладання гео-

графП, що забезпечуе адекватн:сть педагог!чпого впливу на учня э метою розвитау П1знавальних його 1нтерес1в.

8. Виявлення I опрацювання найближчих перспектив розвитку ¡нте-рес!в учн|в на уроках географ!I с джерелом становления нових мето-дичних проблем. Так, дане досл!Дження показало кеобхишсть подаль-шо1 методично! розробки проблема розвитку внутр!зньо1 мотивацН ,^ч:ння, систематичного вивчення можливостей залучення учи! в до творчо! д1ялыюст1 ! ¡1 вплаву на розвлток самосц!нки учня, вивчення можливостей м^жпредметно! 1нтеграцп шкиьних курс!в географ!!■ з предметами шк!льного прирсдничо-наукового цикла,

9. Репрезенговаиий у дисертацп узагальнений анал!з проблема "Ме-тсдичн! засади розвитку Шзнавалыих !нтерес1в учн!в основно! школа в пронес! визчення географ!!" ! результата досл!д*ення показуе

1х об"ективний взвемозв"язок. В«н проявляемся у визначеност! зав-дань навчання, у в!дбор! зм!сту географ!чно! осв1ти ! П структури, в орган1зацП ! методах викладання ! уч!ння, сп^ямованах на реал1-зац!ю д!лей навчання географ!!. Все це визначае мзтсдичну ц!л!сн!сть навчання географ!I в школ! ! две п1дстави для висновку: визначен! нами шляхи методичного забезпачення розвитку Шзнавальнкх ¡нтере-с!в учн!в до географ!I в !х взаемозв"язку виявляють певну законо-м!рн!сть побудови зм!сту шк!льно! географ!!, метсд1в, форм, прнйом!в ! засоб!в орган!з8ц11 навчання I на ц1й основ! - розвиток особисто-ст1 учня.

Основн! результата ! кокцептуальн! положения дасертагп Иного'доел ¡дження висв!тлвно майже в 100 публ!кац1ях автора, з них б!ля 70 з питань розвитку п^знавальних !нтерес!в учн!в до географ!!:

КНИГИ, НАВЧАЛЬНО-МЕТ0ДИЧН1 ПОС1БНЖИ, М5ТОДИЧН1 1ИСТИ I. Метод« В8ВЧ8ННЯ геогреф)! в мол1.-К.:Рад. ия., 1986, - 174 е. /У сп1вавторств1/. Автором написано 4,5 авт. архуш!.

2. Иетодим позакласно! роботж з географ!I.-К.: Рад. шк., 1974.192 с. /У сп!вавгорств</. Автором написано 2,8 др. арх.

3. Двдактичкяй матер!ал з ф!эжчно! географП для 5 класу. - К.: Рад. шк., 1976.- 176 с. /у сп!вавтерств1/. Автором написано 4,25 др. врк.

4. Дидактичиий матер!ал з географЛ у б хдас!. - К.: Рад, вх., 1978. - 240 с. /у сШвавторств!/. Автором написано 3,7 др. зрк,

5.Географ!чн! 1гри та розваги. -К.: Рад. шк., 1963. -144 о.

6. Географ!чн! 1грк та розваги. - К.: Рад. шк., 1972. - 163 о

7. Географ!чн! !гри та розваги. - К.: Рад. шк., 1985. - 176 с.

8. Фермування Шзнавальнхх 1нтерес!в в учя!в у пронес! вивчення географ!I.-К.: 1975. - 25 с.

9. Вивчення географ!! свое! обхает!. - К.: 1971. - 27 с.

10. Геогргф!чний каб!нет у школ!. - К.: 1971. - 27 с.

11. Шдвияення хвал!ф!кац!! педагоПчнях кадр!в. - К.: М1в!стерст-во осв!ти УкраТни. - 1971. - 80 с. /у сп!вавторств!/. Автором вапвь сано 1,3 др. арк.

12. Самостила робота учнгв з п!дручником ! картов на уроках географ!!. - Луцьк; облвидав, 1982. - 18 с.

13. Викладання географ!! в школах Укра1ни. - К.: 0св!та, 1993.43 с. /у сп!вавторств!/. Автором навасано 1,4 др. арк.

14. Про викладання географ!! та курсу "Основи економ!чних знань" у загельноосв!тн!й школ!, л!цеях та г!мназ!ях. - К.: Ссв!та, 1993.48 с. /у сп!вавторотв!/. Автором написано . 1,8 др. арк.

15. Дидактичний матер!ал з загально! географ П..-К.: Просв!та, 1996. - 143 с. /у сп!вавторств!/. Автором написано 3 др. аркуш1.

СТАТТ1 В НАУКОВИХ ЗБ1РНЙКАХ ТА ЖУРНАЛАХ

15. Провикористання рукопйсних схем на уроках географП// Гео-гpaфtя в ШК.-1961,- Х5.-С. 70-71.

16. Игры на уроках географий/ География в шх.- 196Я.-#2.-С.43-44

17. Занимательная география // География в ак. - 1972.- #6.-0.90.

18. Формирование познавател>ных интересов в учащихся // География в ШК.-1973. - «3. -С. 85-86.

19. Формування Шзнавальних 1нтерес1в учн!в у прлцес1 туристсь-хо-краезнавчт работа// Рад. шк., - 1973.-#6.-С. 71-75.

20. Проблеыний Шдх1д у викладанн! географП // Географ1я в ак.-К.: Рад. шк., 1970. - 16-21.

21. Географине краезнавство в школах Ки!вадна //Краезнавство в школ!.-К.: Рад. шк., 1970.-С. 15-17.

22. Елементи ц1каво! географП //Краезнавство в школ1.-К.: Рад. шк., 1970. - С. 62-67 /у сп!вавторств1/.

23. Використаиня краезнавчого матер|алу на уроках як зас1б роз-витку ¡нтересу до географП // Географ1я I краезнавство п школ1.-К.: Рад. шк., 1971.-С. 57-61.

24. Ваховання Шзнавальних ¡нтереси учн!в у позакласн1Й рлбот1 //Методика викладання географП. - К.: Рад. ик., 1972.-С. 4&-51.

25. Роль учителя географП у формуванн! Шзнавальних 1нтерес1в учн! в //Методика викладання географ!I,- К.: Рад. ик., 1973.-С.17-21

26. Вяявлення ! формування п1знав8льиих !нтерес!в учн1в//Бнвчен-,ня географП за ковами преграмама 1 Шдручникама. - К.: Рад. ик.,

1973. - С. 0-17.

21. Формирование понятий при изучении экономической географиц// География в ик. - 1974. - *5. - С. 90-91.

28. Проблемна побудова урок!в 1 формування Шзнавальних 1нтере-ЫвуУРад. шс.-1975.-№3.-С. 45-49.

29. Краезнавстве 1 формування п!знавальних 1нтерес1в учн1^УВ«. кх. - 1973. - *6.-С.71-75.

ЗС. Вясв!тленяя проблема форыування п!знавальних 1нтерес!в у методична л!тератур! з географ![//Методика внкладання географН. - К.: Рад. ик., 1976.-С.109-119.

31. Дядактичн1 умови формування Шзнавальних 1нтерео1в учя!в 17-У клас1^/РаД. BX.-I978.-K4.-C.H-I6.

32. О самостоятельной работе учащихся // География в шх. - 1978. - Л4. - С. 96.

33. Проблемке навчання в курс! ф13Ично! географ!I // Методика вк-хладання географ! и-К.:Рад. шк., 1979.-С.17-26

34. Об эффективности уроков географии // География в ШХ.-1979.-*2.-С. 70-71.

35. Об основах методики обучения физической географии //География и ик., 1979. - *2. -С. 79-79.

36. Срган1зац!я самост!йно1 дтяльност! учн^в // Рад. шк.-1981.-*4,- С. 32-36.

37. О передовом педагогическом опыте учителей географ«!?, //География в шк.- I9SI.-Jf2.-C. 69-69.

38. Главное - качество обучения //География в шк. - 1982. -ЯЗ.- • С. 70-72.

39. Опираясь на конкретный опыт //Народное образование.-1982,-#3. - С. 81-83.

40. Шдвищувати ефективн!сть навчання географ! I // Рад." шк.-1982.-Й5,- С.27-31/у сп!вавторств!/

41. Самост!йна робота учн!в на уроках ф!зично! географ!! //Методика викладання географ!I.-К.: Рад. ик., 1983. - С.21-29. ,

42. Роз виток в учн!в Шзнавальних 1нтерес!в до природознавства ! географ!! у пронес! трудово! Д1Яльност! //Методика викладання

географ!I.-К.:Рад. шк., 1983.-С. 61-65 /у сп!вавтлрств!/.

43. Развитие самлстпятельнлсти на уроках географии //География в ик.-1984. - ЯЗ. - С. 77-78.

44. Книги, формирующие интерес к географии //География в як. 1984.-ЯЗ.-С. 77-79.

45. Самост!йна д!яльн!сть учн!в на уроках ф!зично1 географ!I // Методика викладання б!олог!1, х!мП ! гелграфП.-К.: Рад. шк,-1984.-Я7.-С. 121-124.

46. Шднлскти ефвктивн!сть урпк!в з географ! 5// Рад. як.-1985,-Д7.-С.31-34 /у сп!вавт*рств!/.

47. Физическая география и познавательные явдачи //География в як.- 1985.-Л4.-С.76.

48. Сам(«т!йн! роботи учн!в з ф!зично! географ! I у У клас! // Методика викладання б1влог!1, х!мП, географ!!, * К.: Рад. ик., 1986.-С. 121-124.

49. Межпредметные связи а процессе преподавания //Вечерняя средняя школа.-1986.-#4.-С, 77-78.

50. Изучаем и обсуждаем программу//География в як.-1986.-)%.-С. 47-48.

51. Развитие образования в современной мире //Вечерняя средн. нк.-1987.-ЯЗ.-С.74-75 /у оШвавторств!/.

52.0рган1зац!я самост|йно! д!яльност1 учн!в як зас1б п!двкщен-ня ефективнпст! уроку географ!! //Методика викладання б1ологП, х)м!!, географ!!.-К.: 1987.-С.99-104.

53. Система заданий для учащихся при изучении географии //Вечерняя средн. шк.-1987.-Л2.-С.55-58.

54. Познавательнне игры. //География в шк.-1987.-С. 51-53.

55. Леятельность в учебно-воспитательном процессе//В«черняя средн. ШК.-1987.-ЖГ.-С.70-71,-

56. Стимулы вечернего образования // Вечерняя средн. шк.- 1988.-*3.-С. 17-18.

57. Практяч«скив работы на уроках география в 5 классе //География в шк..-1988.- *4.-С.37-41.

58. О методической работе с учителями географии Украины // География в вк.-1988. - Я. - С.35.

59. Развитие мышления //Вечерняя средн. ик.-1988.-)й.-С. 76-77.

60. Сем1 варя як одна з форм проведения урок!в з географ!1 // Ыетадика.рикладання б(олог!1, х!м!1, географ!!. - К.:Рад. ик.. 1989.-С. 131-135.

61. Формування п!звавальних !нтерес!в учн!в на уроках //Методя-ка вахладання б!олпг!!. х!м!1, географ!I.-К.: Рад. шк., 1990.-С. 124-128.

62. На основе индивидуального подхода //Вечерняя средн. ик.-

1991.-*2.-С. 81.

63. Групова форма навчання географ! I //Методика кавчання б!оло-г!1, х!мП, географ! 1 .-К.:Рад.Шк., 1991.-0.113-116.

64. Учебники нового поколения: возможность выбора //География в шк. - 1992. -И. - С. 44-46.

65. Дидактичн! !гри як зас!б иавчального процесу на уроках // Метрика викладання <5!могИ, х1и!1, географН. - К.: 0св1та,

1992.-С. 114-120.

66. Позакласна робота а географН як умова розватку Шзнаваль-них !нтерес!в учн!в //Про викладання географ!! та курсу "Основа економ!чнах анань" у загальвоосв!тн!й школ!, л!цеях та г!мадз!ях.-К.:0св!та, 1993. - а27-34. |

67. Засобн унаочнення як передумова актав!аад!1 п!анавально! д!яльност! учн!в на уроках //Методика викладання 61олпгП, х!м!1, гепграфЛ. -К.: 0св!та, 1993.. - С. 103-106.

68. Основа розвнтку Шзнавальнях !нтерес!в //Р!дна вк.-1993.-»5.-0. 36-40.

69. Р!дний край /У клас/ //Р!дна шк.- 1993,- Й2.-С. 41-44.

70. Географ!я р|дного краю /У клас/ //Р1днз ак.-1993.-*3,- С. 42-46.

71. Ваща педагпг!чна ссв!та в Укра!н! //Р!дна шк.-1993.-#4.-С.45.

72. Географ!я св!ту /УIII клас/ //Р1дна ик.-1Э93.-.Й9.-С.57-59 /у сп!вавторств!/.

73. Гелграф!я св!ту//Р!дна пк.-1994.-К1.-С.58-61 /у сп!в-авт^рств!/.

74. Австрал!я//Р1дна пк.-1994.-#9.-С. 54 - 5^у сп !вл вторе т-в1/.

75. Галграф!я св!ту //Р1дна ик.-1995.-йг-3.-С.74-76. _ 76. Антарктида //Р!дна пк.-1995.-# 7-8.- С.59-61.

77.Швн1чна Америка //Р!дна ах.-1995.-Л9. - С. 70-76.

78. Шзденна Америка //Р!дка шк.-199б.-*1'-.-С. 58-64.

ТЕЗИ

79. Воспитание познавательных интересов на факультативных занятиях //Всестороннее развитие способностей учащихся при факультативном обучении.-М.: Т974. - С. 45-46.

80. Проблемный подход на факультативных занятиях - важнейшее средство формирования познавательных интересов //Пути совершенствования метпдики факультативных занятжЙ.-Ы.: 1976.-С. ЗГ-ЗЗ.

81. Формування п!знавальних !нтерес!в в учн!в середнього пильного в!ку //Проблем* дальпого розвитку педагоНчних 1 психоло-г|чних наук.-К.: 1977. - С.37-38.

82. Ьрган|8ац|я дидактичного забезпечення курсу географ!! Укра-

!нж //Актуальн! питания демократизацп життя аколи. - К.:1992.-С. 110-112.

программ

83. Програма народного ун!версистету наукпво-педаглПчиах знань з прпблеми "Флриування п!знавальних 1нтерес!в учн1В.-К.: I984.-C.24

84. Прлграмн середнь*! загальноосв!тньо! школа. Географ!я, 5-11 щасн. Ге*граф!я р!дн«гл краю.-К.: <Ч:в!та, 1993.- С. 7-12.

85. Прогреми середнь« загальноосв1тньо1 школи. Ге*граф!я 5-11 класи. Гелграф1я св!ту.-К.: 6св!та, 1993.-С.37-48/у сп!вавторств1/

86. Програми середньо! загальноосв!тньп! школа. Географ! я 5-11 класи. Гвлграф!я св!ту /географ! чна характеристика окремнх держав -К.: Ссв!та, 1993.-С. 154-158 /у сп!вавторств1/.

87. Експериментальна програыа нового курсу "Географ!я св1ту" // Р!дна шк.: К.: 1993.- Л>7.-С.33-37/усШвавторств!/

Я8. Програыа середньл! загальнолса!тш>т школя. Географ!я 5-11 класи. Гэлграф!я материк!в ! охеан!в. - К.: Ссв1та, 1993. - С.79-89 /у сп!вавторств1/.

НАВЧШН1 П0С1БНИКИ /ТАБЛИЦ!/ I ВКА31ВКИ ДО хЛХ

89. План ! карта. Навчальн! таблиц!. - К.: Рад. ик., 196Э.-Ю табл.

90. Таблиц! "План ! карта". Ыетодичн! вказ!вки. - К.: Рад. шк., Т968. - 29 е.

91. Пдросфера. Навчальн! таблиц!. - К.: Рад. шк., 1970.-10 табл.

92. Таблиц! "Пдросфера", Метадичн! вказ!вки. - К.: Рад. вк., 1970. - 20 с.

Kornayav V,?. I&thodological foundations of the cognitive intaraota development of the boolo oohool pupils in the process of study of geography.

Diaaortation on receiving a higher degree of a Doctor of Sciences in padagogios, speciality 13.0O.o2 - methods of teaching geography.

Institute of Pedagogics of tho Aoademy of Pedagogicnl Soionoeo of Ukraine, Xyiv, 1996.

Tho cognitive interest in teaching geography io a aeleotive direotion of a personality on surroundings with revelation of cause and effeot and regularity, forming Of enotional attitude to tho world around. She notion of intaraat is'not synonymous and significant education for a personality. It ia regarded an a complex phenomenon of payoha where ita main components era raorgod in a da-finite mutual tie: intellectual, «actional and volitional.

Ulnaty-two soientifio works, containing investigations of pupils* cognitive interests development, are defended, 'ihe thesis deals with methodical positions and practical state of nnalyaing problem ia philosophical, pedagogical^ psychological and mothodicnl literature. The theoretical bases of geographical soienco and the development of cognitive interests ore also regarded. Tha experimental capital allowed to determine methodical security and its observance gava high effioienoy of the work on ths development of pupils' cognitive interests. She theaia contains the results of experimental researoho3: tha system of conceptual apparatus of tha theory of cognitive interests development ia determined, its essence and content are defined more precisely; the problem conception and methods of pupils' cognitive interests development ara worked outs the results of the research and its Introduction into practice are shown.

Корнеев В.П. Методические основы развития познавательных интерес сов учащихся основной школы в процессе изучения географии.

Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук, 13.00.02 - методика преподавания географии.

Институт педагогики АПН Украины, г. Киев, I996.

Защищается 92 научные работы, которые содержат теоретические исследования развития познавательных интересов учащихся, в диссертации освещаются методические положения и практическое состояние исследуемой проблемы в философской, психолого-педагогической и методической литературе; рассматриваются методические основы географической науки и развития познавательных интересов; представлен экспериментальный материал, который позволил определить методическое обеспечение дидактических приемов, соблюдение которых дает высокую эффективность работы по развитию познавательных интересов учащихся.

Диссертация содержит результаты экспериментальных исследований: определена система понятийного аппарата теории развития познавательных интересов 1 уточнена их сущность а содержание; разр 1отана концепция проблемы и методика развития познавательных интересов учащихся; показаны результаты исследования а внедрение их в практику.

Ключов! слова: Шзнавальний 1нтерес, п!знавальна д1яльн1сть, са-мост!йн|сть, розвивальне навчання.

Шдписако до друку 15.01.1996р.Обем 2,9.5ормат 60x84 1/16 Друк офсетний. Ткр. ЮСпр .сам. 351 .Безкоштовно.

ДОД УДПУ !ы.Драгомакова, Ки¥в,Пирогова,9.