автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Методическое наследие Ахмета Байтурсунова

Автореферат диссертации по теме "Методическое наследие Ахмета Байтурсунова"

КАЗАХСТАН РЕСПУБЛИКАСЫНЫН, Б1Л1М МИНИСТР Л1Г1 АБАЙ АТЫНДАРЫ АЛМАТЫ МЕМЛЕКЕТТ1К УНИВЕРСИТЕТ!

РГб

2 6 ИЮН 1995 Цолжазба х^цында

Абат Сатыбайулы Дыдыршаев

АХМЕТ БАЙТ¥РСЫН¥ЛЫНЫЦ ЭД1СТЕМЕЛ1К

М¥РАСЫ Мамандьщ 13.00.02 — Дазац т1лш оцыту эдштемес!

Педагогика гылымыныц кандидаты гылыми дэрежесш алу ушш дайындалган диссертацияньщ АВТОРЕФЕРАТЫ

Алматы -1995

Жумыс. Абай атындагы Алматы мемлекегпк универсшетшщ казак, тШ кафедрасында орындалды

Рылыми жетегаш - Кдзакртан Республикасына ецбек ащрген гылым кдйраткер1, филоло-; гия гылымыньщ докторы, профессор

' Н.Ор&лбаева

Ресми оппоненггер - филология гылымыньщ докторы, профессор О.М. Ибатов

- педагогика гылымыньщ кандидаты, доцент С.Рахметова

Жетекпп уйым - К^азакртан Республикасы ¥лттык, Былым Академиясыньщ АБайгур-сынулы атындары Ть\ бшм1 институты

Диссертация 1995 жылы с агат

У'О °'С%£- Абай атындагы Алматы мемлекегпк университе-пшц педагогика гылымыньщ докторы рылыми дережесш беру жешндеп Д. 14.05.02 мамандандырылган кецес мэжшанде крргалады.

(480100, Ашаты кдласы, Ленин дацгылы, 13).

Диссертациямен Абай атындагы А\маты мемлекегпк уни-верситетшщ ютапханасында танысуга болады.

Автореферат 1995 жылы __

таратылды .

Мамандандьфылран кецестщ рылыми хатшысы, педагогика

гылымыньщ кандидаты, &оцет\ ¿/ф^а^е^Н.Н.Шманова

Зерттеуд!ц maMBTTijizi. Тарихымыздын, актавдак, паракта-рыньщ татарина туган халкы алдындагы перзентпк борышын адал орындаган когам кайраткерлерипд aMipi мен кызметтер^хн; то-лымды баяндалмауын, зерде сгзпсчнен тыс к,адуын жатк;ыэамыз. BïriHri жариялылык; пен жацаша ойлау ахуалы, ел1м1зд1Ц еге-мендж алуы халк,ымыздын, ардак,ты ïлдарына кдтыеты бар ак,ик,ат-ты кеп болып 6ipre ашуга мгмк1ндт тугызды.

Кэзакетан Реепубликасыньщ комиссиясы деке адамга табыну кез!нде жазьщсыз казага ушыраган жэне азаматтын; эацдылык;ты б*рмалаудьщ к^рбаны болган арыстарымыадыц когамдыц-саяси, гылыми-педагогикалык, жэне едеби кыамет! жешндегг тарихи шындык;ты толык келем1нде калпына келт^ру к;ажетт1Г1к атап керсетт, олардын, туган халкына терен,, жан-жак,ты кырынаи та-нылуына кец жол ашып бердк

БелП jii Ti лип галым Р. Сыадьщова А. Байткрсынхлыныц казак; Tiл 6iл1м! мен педагогика салаларына кдтысты м*радары ахмет-тану жгйес1нде мык;тап цолга алынатын, монографиялык келемде б1рнеше зерттеу объекта боларлык; такырьш екен1н н*ск,ай ке~ lin, 6ï.n багытта тек алгашкы Шк^рлер, жалпы тгжырымдар, i un у ара жеке талдаулардан api аса алмай жгрген1М13Д1 айтады. BïraH А. Байт?рсын1глыньщ эд1стемел!к ецбектер1нщ де зерттел-мей журген! жатады. Ал агартушыныц адютемелш ецбектер1не терец уцглеек, оны эдюкер галым деуге толык, непэ бар. Ол кеп жылдар бала ок;ытк;ан, ягни ез кез!мек кэргп, ез колымен тэЖ1рибе жасаган, соньщ нэтижес!нде ой ерген эдюкер. Сон-дай-ак, галым езге елд!ч окыту саласындагы озык; ед!стемел1к »Л1М1Н жак;сы б1лген. Â. Байт*рсын*лыныц эдютеме мэселелер! жайындагы гылыми ецбектер! жэне онын ôyriHri ок;ыту 1сШ1зде ойланарльщ, эжетке жарарлык тушымды 1 niKip.!iepiHiд молдыгы, эдгстемелж кагидаларыныд rçaaipri кеад1Ц ез!нде к*ндылыгын жоймауы - оны арнайы зерттеуди* кажетттне дэлел.

А. Байт?рсыш лынын, к,олымызда бар адістеме маселелері женіндегі едбектерініц езі галымды казак адістемесі ілімініч нєгізін салушы, ірі адіскер, нагыз педагог деуге толык береді. А.БайТїрсннїЛн казак тілін окыту адістемесініч ірге тасын калаущьі ретінде зор кыэмет аткарганымен, ол женінде елі арнайы зерттеу жїмнсьі жїргізілген жок- Бїл жагдай осы маеелені зерттеудін, зарулігін анык делелдейді. Осы маселеніЦ зерттелуїніч кажеттілігі, оныц гыдымдагы ман,ызы зерттеу объект і міздіч езектілігін керсетеді. .

Зерттеу жгмьюыньщ манраты йен міидеттері. Диссертация-ныц негізгі нысанасы - А. Байтїрсьшлыньщ аліппе, окулыктары жане адістемелік ечбектеріне катысты пікір-тїжьірьімдардь! са-раптай отырып, галымныч адістемелік пікірлерініц арналарын ашып керсету, казак тілін окыту адістемесініч ірге тасы бо-лып каланган гылыми кагидаларыч аныктау, оларды галымныч тажірибеде колданганын далелдеу.

Бїл максатты орындау їшін, алга мынадай міндеттер койылды:

- А. Байттреьшлы емір сурген кездегі адістеме ілімініч дамуы, тїстастарьіньщ адіскерге (немесе, керісічше) асерін ачгарту;

- адіскердіч адістемелік ізденістерін тарихи-гылыми тїргндан байыптау, адістемелік ечбектеріне жан-жакты талдау жасау;

- А. Байтїреьінїльї колданган дидактикалык причциптерді, едіе-тасілдерді, кернекіліктерді айкындап керсету;

- адіскердіч ача тілінде сауат аштыру, окулык к*рас-

тыру, аліппе жазуда негізге алган адістемелік адіс-тасілдеріне талдау жасау; ,

- адіскер галым ретінде оку-агарту саласында аткарган релін, коскан тлесіч накты мысалдар аркылы далелдеу;

- адістемелік ечбектерініц бїгінгі ісімізбен сабактас-' тыгын, еміршечдігін ачгарту.

Зертгеу адістері. ’Жїмьютьш, алга койгач максаттарын іске асыруда аналитикалык, индуктивті, дедуктивті, салыстыру

ад1 стер! пайдаланылды.

Зерттеу тмысыигщ гылши мацалиры. Диссертация А.Байтурсынулыньщ казак; т1л1н окыту ад1стемес1 бойынша гылы-ми 1зден1стер1 мен ецбектер^не арналган туцгыш зерттеу жумы-сы. Диссертацияда А. Байтурсынулынйц казак; халкыньщ тарихында казак Т1Л1Н окыту эдютемес^ц турлх меселелер1 туралы алгаш рет гылыми ецбектер жааып, адютемелхк П1к1рлер1н, тужырымдарын алтпе, окулыктар жазуда, таж^рибеде колданган галым екен1 жан-жакты, нактылы деректермен далелденген. Зерттеу жумысында А. Байтурсынулыньщ ад1стемел1к теориялык кагидаларынын, вз заманында гана жандлык болып калмай, кдз4р-п кезде де к*ндылыгын сактаганы аныкталады. А. Байтурсынулы казак Т1ят окыту ед1стемеашц ¡рге тасын калаган туцгыш эдюкер галым екен! алгаш рет дэлелденедь

Диссертациями^ шрактикамыщ изцызы. Алдагы уакытта А. Байтурсынулы эд1Скерл1П казак ед1стеме 1л1м1 тарихында ез1Н1Ц лайыкты орнын алуга тлю. М1не, осы орайда зерттеу жумысын студенттерге арнайы курс окуда, адютеме тарихынан практикалык материал ретхнде пайдалануга толык болады. ЭдЮтеме тарихы бойынша окулыктар к^растырганда, жогары оку орындарында арнайы семинар окыту барыеында диссертациядагы ой-п1к1рлерд1 басшылыкка алуга болады. Сонымен б1рге 6ул зерттеуд1ч адютеме 1Л1М1не ден койган мамандарга, мектеп мугал 1 мдер 1 не типзер кемеп де аз емее.

Диссертацитищ яes¿згi материалдары ретгнде А. Байтуреын-улыныч курастырып шыгарган ел^ппелер! мен т!л куралдары, ад1стемел1к едбектер!, жазган макалалары, свйлеген свэдерг алынды. Гылыми кумыстыч теориялык-методология лык непз! ре-т^нде орыстыч кернект! ад!скер педагбгтары мен психологтары-ныч жэне казак Т1лш1лер1 мен педагог, психолог, ад1скер га-лымдарыныч ечбектер^не суйенд!к. ;

Вергтеу шиысш сынвам етшау (апробация). Диссертация-ныд б!рк;атар материалдары Абай атындагы Алматы мемлекетт 1 к университетов (17. XI1.1992; 2?. 111.1993; 3.111;

13.1У. 1994), Орал педагогикадык инетитутында (14. П. 1993),

- б -

Кдзакстан Гылым Академиясында (27. У. 1994) еткізілген гылы-ми-теориялык,, едістемелік конференцияларда жасалган баянда-маларда айтылып, жан-жакты талкыланды. Сондай-ак, диссерта-циянын, негівґі тараулары 1992-1993, 1993-1994 оку жылдарында Батые Цазакстан облыстык мїгалімдер бГлімін жетілдіру инсти-тутыныц (Орал к,аласы) казак, тілі мен вдебиеті мїгалімдерініц білімін катеру курстарында-баяндалды. Диссертация такырыбы бойынша 8 макала, 3 тезис жарияланды.

Диссертацияныц иррылшт. Зерттеу ж*мысы кіріспе'ден, екі тараудан жене цорытындыдан тїрадьі. Пайдаланган адебиеттер тізімі соцында берілген. .

ДИССЕРТАДИЯНЩ НЕГЇЗГІ МАЗМ¥НЫ

. Жїмьіетьщ кіріспе белімінде такырыптын взектілігі, макеаты мен міндеттері, зерттеу едістері, гылыми жан,алыгы мен практикалык мацызы айкындалады.

I тарау. Мнет Байтгрсынглы аміппєлерінін, адістечелік негіаі. А. Вайттрсынулына дейін казак тілін окытуга арналган арнайы едістемелік ецбектер болган жок, тек аздаган макала-лар гана болды. Сол кездегі "Дала увлаяты", "Айкап" сєкілді алгашкы газет-журнал беттерінде казак даласындагы оку-агар-ту, мектеп меселелері кебірек ецгімеленді де, оларда окыту-дьщ едістемелік кырлары бірер сездермен гана айтылып кетіп отырады.

йдзак едістеме гылымыныц тїцгьіш кадам баскан свбилік жылдарында халкымыздьщ аса кернекті агартушысы, жацашыл педагоги Ы. Алтынеарьи лыныц атакты "Кдзак хрестоматиясынын," (1879), "Мактубаттыц" (1889) жазылуынын, едістемелік кыры мен сыры ез алдына бір тебе меселе. Бїл орайда А. С. Сытдыковтын, гылыми зерттеулерімен бірге, С. Рахметова, Т. вбДікарімовалар-дын ен,бектерінде де біраз деректер берілген. ‘

Ы. Алтынсары¥лыньщ "Кдзактарды орыс тілінє окытудын, бас-тапкы жетекшісі" ("Начальное руководство кь обученію кирги-вовь русскому языку") ецбегі (1879) едістемелік нтскаудын, да

рал1н белплх дарежеде аткара алды.

Ы. Алтынсары*лы мен А. Байт*рсын*лы' аралыгында б^ршама алшпе, оку к*ралдары болган, алайда олардыц басым кешшл1г1 казак балаларын орысша окытумен байланысты.

А.'Байттрсын* лына дейинч,. кейшгг ал1ппелерд1, оку КУралдарын саралау, жазылу к»рылымдарына, ад1с-тас1лдер^не ущлу де - едютеме тарихыныц б 1 р алуан кыры. Сол дтниелер-дщ б1р шогыры мыналар: "Кдзакша букварь" (М. Нурбаев, Уфа,

1910); "Эл1фбе яки тете ОКУ" (И. Арабаев, X. Сарсекеев, Уфа,

1911); "Кдзакша ец маца елшле” (М. Малдыбаев, Ндзан, 1912);

"Кдзакша ец жаца эл1ппе" (Ж. Аядамасов, Уфа, 1912); "Кэзакша влшпе ютабы". К^зак балаларына жардем (Г. Сыргалик, Кдзан, 1913); "Улкекдер гпин эл1ппе" (Жиюшылар: Ш. Сарыбаев,

Е. Кржантаев, Ташкент, 1921); "Европалыктар гипн 2 жылдык, оку КУралы'ЧК,. Кемецгеров, Кдеылорда, 1929); т. б. Аталмыш ецбек-тердац кай-кайсысы да адютемелш жагынан олкы тустары бола тура, ез кезец1не сэйкес шак1рттерд1ц бШм децгей1н кете-р!п, белпл1 дарежеде улттык твЛ1М-тврбие беруге умтылысымен К*нды, олардыц твЖ1рибес1Н А. Байтуреынулы ескерд1 деп са-

науга бЪлады. .

А. Байтурсынулын ана тли? окыту эд1стемес1н жаца сипат-та усынушы деп багалаган профессор Р. Сыздыкова "оныц гылыми концепциясы - ар т1лд1 ез табигатынан шыгарып сипаттау" де-се, ' б1а де А. Байтуреынулы казак балаларына арнап алгашкы алшпелер, окулыктар к*растыруда, мугал1мдерге арнап туцгыш ад1стемел!к н*скаулар жаву тст1нде де дэл осы концейцияны устанган демегапз. : .

А. Байтурсынулы ез заманындагы батыс, шыгыс.орыс адю-керлер!н1ц озык ад!стемел1к ецбектершен таныс болган. Ал, А. Байтуреынулы ал1ппелер1н1ц, окулыктарыньш,,: ад1стемел!к ецбеКТер1Н1Ц осы оз'ык гылыми трдютен шыга б1лу! оныц ТОЛЫК дережес1нде эд1скерл1ПН ацгартады. , * л,

А. Байтуреынулы озык ед1скерлерд1ц тал!мд1 . дуниелер1й енеге тута келш, олардыц жаксы, утымды тустарый ескере оты-рып, халкымыздыц улттык Т1лд1 окыту эд1стемес1нщ непз1н

к,алаган. Ол Т1лдщ тел табигатына сэйкестенд1р!лген дыбыстык окыту жгйесш таж1рибеге к1рг1Э1П, эл1ппе, окулыктар жавып, араб елтбшне непзделген казан; алфавитт жасап шыгарды.

А. Байт*рсынулынын, тустастары, ягни-, евге казак агарту-шылары да эд1стемел!к ез т*жырым-ойларьш эркез -б1лд1р1п, аз-ды-кептг калам тербеп отырган. Олардын, б1р-б1р1не тиг1зген ыкпал-сегтпн де жокка шыгара алмаймыз. Небхне-кеп взгелер1 А. Байтурсынулын ездерте кстаз, кешбасшы ага санагандыгы'н агартушы-эдюкерге эр кезде берген багадары дэлелдейд1.

А. Байтурсын*лынын, агартушылык, вдюкерлж саласындагы т*стас-т*ргыластары, замандас-шк^рлестер! сапына Г. Кдраш, Е. Омарулы, Ж. Аймауыт*лы, Г. М*сагалиев, Н. Тереллов, Э. Бай-д1лдин, М. Молдыбаев, Я- Кемедгер*лы, М. Жгмабайулы, Т. Шонанулы, М. Дулатулыларды косуга болар ед1.

А. Байтурсьшлыньщ улг1С1Н Ж. Аймауытулы, М. Ж*мабай?лы, М;Дулатулы, Т. Шонанулы сек!ЛД1 1збасарлары жалгастырып, осы саладагы 4с1н толыктырып, дамытып, ез улестерш коса б1лген. Ал б*.л казак Т1л1н окыту ед1етемес1 1Л1М1 тарихында атамай кетуге, аттап кетуге болмайтын ерекше тус.

.. ■ А. Байттреын?лыниц казакша эл1ппес1 40 бетт¿к келемде "Оку Кералы" деген атпен туцгыш рет 1912 жылы Орынбор кала-сында М. Ш. Кар1мов, Ш. Н,усайыновтар баспасында жарык кердь

"Оку к*ралы" - б13Д1н; алгашкы эл1ппем13. Осы ретте

агартушы галымдарымыадыц барг Т. Шонанулы: "Буган дей1н б1зде ез эл1ппем1з болган емес, думше молдалар эл1ппе жасай алмай, балаларды ел1п-би шартымен кагаз жу31нде окытса, ал миссио-нерлер Васильев, Алекторов, Рожинский жене баскалар казак ал1ппес1н орыс транкрипциясымен берд1”,- деп жазды.

А. Байтурсын*лыньщ "Оку к*ралы" 1912-1925 жылдар аралыгында 7 рет кайта басылып, оку-агарту жумысында б!ршама узагырак ар1 кец1рек пайдаланылады. Нег^зшен агартушы ел1ппелер1 Орынбор, Семей, Ташкент, Дызылорда калаларында басылып шыкты. Соныц Ш1нде Орынборда - 9, Семейде - 2, Татке нтте - 1(2), Кдеылордада - 5(6) реттен басылды.

Эдаскер 1913 жылы Орынбор ка лас ын да басылган 52 беттж

"Оку к*ралын" казактан баска ттркі, гараб, фарсы сездеріне жаэылатын еріптерді їйрету їшін Ьэм окуга тееелу їшін тертіп еткен. Бїл ецбекті . "Алифбага" жалгас кітап деп керсетеді. Ягни, едіскер окытудыц, сауаттанудын, бїл кырына да кез жїгіртіп, бойлап караган. Сондай-ак, бїл тїста кара танушы-лар сапында тек бглдіршін жасындагылар гана емес, ересектер де бар екені белгілі. Ал олардын, сауат ашу жолы да ерекше болары сезеіз. Ендеше, А. Байтїреьінї лы бїл процесті анык та-нып, ара жігін ажырата б і лген. 1921’ жылгы Семейде (30 беттік), Орынборда (90беттік) басылган "Оку к*ралы" осы багыттагы алгашкы умтылыетан туган кадам. Біріншісініц титул бетінде "Жаца жолмен тертіп етілген казакда аліп-би. Бірінші кітап. Улкендер їшін", екіншісінде "Усул сотие жолымен тартіп етілген казакша еліп-би. Бірінші кітап" деген жазулар бар.

А. Байтїрсьшїльї їнємі ізденіетід натижесінде 1926 жылы "аліппеніц" жаца тїрін жазып Усынады. Бїл жаца к*рал ттрлі суреттермен берілген окулык еді. Кітап "Зліп-би" деген атпен 1926 жылы Кдзылорда каласында басылып шыгады. Ал 1927 жылы тап осы келемде "9ліп-6идін," екінші басылымын Нэзылорда-Ташкент баспалары бірігіп шыгарды. Акырында 1928 жылы К^еылорда каласында окулыктьщ їшінші басылымы 20 ООО таралыммен жарык, керді.

Оку-агарту саласында ол кезде осыншама таралыммен басы-лым керіп, узак колданыска ие болган ваге бірде-бір влігше, окулык жок- Баска авторлардыц аліппелері бір рет басылым керуден аспады. Ал, А. Байтїрсанїлынын, аліппе. окулыктары сол тїстаги жинакталган алдыцгы катарлы тажірибелерге суйене отырып, озык адістемелік теорияларга негізделіп, жасеепірш-дердіц психологиялык жас ерекшеліктерін, тіпті »лттык ерекшеліктерін ескере жазуымен К*НДЫ. ,

А. Байт*реынулыньщ "Тіл к*ралдары',' казак тілінін, грамма-тикалык к*рылысын ана тілінде талдап беру максатынан тугая.' Ралымныц "Тіл к*ралдары" - сол кездегі казак кауымы їшін бурын болмаган дїниє, тыц к*былые.

"Тіл-к;¥рал" окулыктарын ез кезецінде тек Кдзакстан тер-риториясында гана, емес, ^ыргыз, тїрікмен, езбек, татар же-ріндегі бауырларымыз да пайдаланганы бггіндз айк,ындалуда. Тіпті, А. Вайт*реын¥лы ецбектерін теріп жинактап жїргеніміз-де, едіскердщ 1924 жылы Орынборда бас’ылып шыкКан "Тіл-к*ра-лыныц" мїхит асып, АКДО-тыц Нью-Йорк университетініц кітапха-насынан шыгуыныц езі ецбектін, к;*ндылыгына бір айгак. Галым-нын, "Тіл танытк,ыш" ецбектерініц тіл білімі гылымындагы, тажірибе ісіміздєгі багалылыгы женінде белгілі галымдар Р. Сыздыкова, Э. Гайдаров, Т. Кррдабаев, Н., Оралбаева, К, Есенов-тердіц пікірлері бар. .

■ вдіскер галым жазган окулыктьщ сапасы кашанда жогары болуы керек. вйткені аліппе, окулыктардагы маліметтер окытуга ыцгайлы, окушыга тїсінікті, мїгалімге калай ок,ытуды ацгарткчандай болу керек. Ендеше, окулык, дидактикалык прин-циптерге негізделіп жазылады. Ал б*Л максат орындалу їшін окулык авторы вдіскер галым болумен бірге, мол окыту тажірибесі бар, ол тажірибеден корытынды жасай алатын, оны окулык, жазуда крлдана алатын ете іскер болуы кажет.

А. Байтїрсьінїльї еліппелері - мектепте жасаган кеп жылдык (14 шл - 1895-1909 жылдар) педагогикалык эксперимент к

едбегінін, корытындысы, нетижесі. 0ДІСКЄРДІН, "вліп-би", "ОКУ к,* ралдары" балаларды неге жене калай окытамыз деген сауал тецірегіндегі жан-жакты гылыми-педагогикалык, адістемелік ізденістерініц куесі іспеттес. Здіскер галым еліппе, ТІЛ Кїралдарьшда кандай принцип *станса да, едіе-тасіл колданса да ї тымды, накты да дал болуын кездеген. Демек, окулык атау-лыныц сапасы оныц адістемелік негізіне байланысты. Сєзсіз, А. Байтїрсннїлы ез окулыктарын сол заманныц алдьщгы катарлы вдістемелік жетістіктеріне стйене отырып жазган.. • Егер оку-тербие ісінде басшылыкка алынатын педагогикалык кагида дидактикалык принциптер десек, галым дидактиканыц занды-лыктарын терец білген жене оныц аліппе, тіл к*ралдары белгілі дидактикалык принциптерге сай жазылган.

Диссертацияда А. Вайт*рсынклыныц аліппе, тіл к»ралдарды

темендегідей дидактикалык; принциптерді сактай отырып жазганы накты делелденеді: 1) гылыми принцип; .2) кврнекілік прин-

ципі; 3)окытудагы саналылык принципі; 4) тїсініктілік принципі; Б) Жїйелілік принципі; 6) білім, білік беріктігі принципі; 7) білім мен тарбиє берудіц бірлігі принципі; 8) теорияныц практикамен байланысы принципі.

Педагог галымдардьщ шкірінше, тілді дамытудьщ негіаі -ойды дамыту. Тілді мецгеру, сез байлыгын арттыру жэне грам-матикалык формаларды игеру - ой дамуынвд алгы шарты. Бала-ларды ойлауга їйрету, дйын дамыту - казіргі мектептіц басты міндеттерініц бірегейі.

А. Байтэфсынхлы "Элтпе", "Тіл ж*мсарларында" окушыларды

свздін, магыналарын ацгарып, дтрыс колдана білуге баулитын,

тіл дамыту максатын квздейтін жаттыгу їлгілері мол. вдіскер галым yш кітаптан туратын "Тіл - к*рал” окулыгында казак ті-лінін, грамматикалык, жгйесін мектепте гылыми т*ргыда окытуды, окушылардын, сезд і к корын байытып, свйлеу дагдысын дамытуды, ана тілінін, ш*райлы байлыгын танытуды, cea їйрету, свз магыналарыньщ алуан тїрлі кырларын ацгартуды аркез есте тстайды., Мысалы, "Тіл жїмсар" кітабннда сездін, к*рамындагы дыбыстардыц езгеруіне сэйкес сез магыналарыньщ да езгереті-нін жуан. жіцішке дыбысты їксас сездерді салыстыру аркылы байкатады. Мысалы, козьі//кезі, корнк//к0рік, с*р//сїр т. б.

. Ал, галым "Тіл - к*ралдарында" усынылган тілдіц теория-лык *гымдарын твжірибеде таныту їшін кебіне казактьщ макал-метелдерін, к*нарлы свз орамдарын жаттыгу ретінде алган. Сондай-ак, вдіскер галым казак тіліндегі сездерді

тогыз топка жіктей отырып, атауыш сездерді (зат всім, сын

есім, сан есім, есімдік, етістік) тгсіндіру барысында сез магыналарына ерекше мен берген. Мвселен, "Сын есімді" тїсін-діру жене оларды колдануга окушыларды дагдыландыру максатын-да *сынылган жаттыгуларда карама-карсы мегндегі сын есімдер алынган. Бїл галымньщ казак тіліндегі ‘антоним сездерді окыту максатындагы тиімді умтылысын ацгартады. Мысалы: Кэтты// жїмсак, кою//сїйнк, бай//жарды, жакын//алыс... Дагдыландыру

їшін: ¥зын аркан,. кыска жіп, кою катык, скйык, сгт, бай

казак, жарлы мужык,• • немесе, Аш бала ток баладай ойнамайды. Бай кісі балпан келер, жарлы кісі калтад келер... т. б.

Тіл дамыту жумысы А. Байтурсын*лы аліппелерінде барлык дыбыстарды атуде, оган жаттыгуда, игерген білімді бекітуде Жї.йелі де гздіксіз жгргізілген.. вдіскер аліппедеріне енген материалдардыц кызгылыкты болуы аркылы да бала тілін дамыту,-ды есте їстаган. Мэселен, аліппеге енгізген еледдердід ай-туга кызгылыкты, окуга, жаттауга жеціл, ыкшам болып келуі осыныд бір айгагы. Ал, агартушы тїсьінда казак эдебиетднде аліппеге енгізерліктей, балалардыд жас ерекшеліктерін ескере жазылган еледдер аз еді. Ендеше, А. Байт* рсьінї лыныд бїл сала-да да аз едбектенбегенін квреміз.

А. Байтирсьшлы еліппе, тіл к,* раддарынан ауыз адебиеті-нід ерекше бір Тїрлері макал-мател, жїмбак, жацылтпаштарды шогырымен жолыктырамыз. Эдюкер бїл іспеттес материалдарды белгілі бір жтЙемен, орынды кірістірген. Олардыд балгындар-дыд жас мелшеріне сэйкес тіл дамытуда, ой ширатуда таптырмас Кїраларі кажетті тасіл екенін жогары багалай білген. Мэселен, макал-мателдегі терец магына текст маамкнын, такырып тьшысын кедейте тїскєн. Кеп жагдайда текст пен макалдыд ара-сындагы магыналык їйлесімділік те ескерілген. Екеуінде де їйретілер дыбыс, дагды бір арнадан шыгып отырады, оган кыз-мет етеді. Бїндай іштей їйлєсімділік, езара сабактастык, байланыстылык, айналып келгенде, вдістемелік жїйєлідікті де адгартса керек. Мысалы, "Жарлы жаладаш тойы" тексінен (ауыл баласыныц калага алгаш келуі, керген, естіген жадалыгы ай-ігнлі'ан) сод, "ылги койшы бодсаддар, кїл боларсыд, ылги тойшы болсацдар, КУ боларсыд1;' ("КУ" - кедей магынасында) деген макал їлесіп келеді. Немесе, "Менід міндетім" тексінен (шакірттід мектептегі цогамдык ж*мыска араласуы жвнінде) ке-йін "жігіттід ерінгені - кврімнід кврінгені" макалы орна-ласкан. "Кїзєт" тексінен (койга каскыр шабуы турасында) ке-йін "кїттн конак келсе, кой егіз табады, к*тсыз конак келсе, койга каскыр шабады" макалы берілген, т.б.

Агартушы крлданган макал-метелдердіц кай~кайсысы да бїгінгі к,олданысымыздан да, ок,улык,тарымыэдан да калыс кала койган жок,- Бїл арада казак едіскерінін, ел аузындагы макал-мвтелдерден агартушылык багыттагы баланын, жас ерек-шєлігінє сейкестілерін іріктеп ала білуін жогары багалауга ТИІСПІЗ. .

. Балгын жастагы баланын, ой-ерісін, дтгние тануын дамыту-да, белгілі бір к*былые, аат атаулынын, сын-сипатын, са-па-белгісін салыстыру, *ксату аркылы танытуда, оны ауызша суреттеп жеткізуде ¡«мбактардьщ мїмкіндігі мол. Жалпы, жїмбак атаулыда белгісіз затка немесе табигат к*былысына твн бір белгі касиеті керсеті лет і ні белгілі. Ал окушы осы белгі немесе касиеїті иеленетін затты табуы тиіс. Б*л жерде окушы-лар белгілі бір заттарды салыстыра карап, ез тужырымын далелдеудіц карапайым Тїріне їйренеді. Ендеше, жумбак баланын акыл-ойын дамытады, киялын шарыктатады, тапкырлыкка бау-лиды. Акырында бунын, еаі бастауыш класс окушыларыньщ ауызша тілін дамытуга багытталады. Меселен, А. Байтуреынклы колданы-сында табигат к*былыстары, ттрмыста кажетті к*рал-саймандар атаулар«, жыл мезгілдері, адамнын, дене мїшелері турасында жумбактар кездеседі.

А. Байтурсын*лы жацылтпаштарды шекірт тілін дамытурык таптырмас, бага жетпее к*ралы деп есептейді. вдіскер жакылт-паштардьщ алуан тлгілерін уеына отырып (Нрсет атам ет аса-тар, ет асатса бес асатар", "Бай Тайкарбай, Крйыцды ак шагылга жай, Тайкарбай!", т. б.), кебін взі к^Растырган (Зор Ораз, ор ОразІ Opa'Орав, вор Оразі Ораз орар, аз орар. Ораа озар, аз озар, т.б.).

вдіскер окушы ойын, тілін дамыту к*ралдарынын, даяр глгілерін бере келе, жацылтпаш жасауга арналган сездерді, сез тіркестерін, сейлемдерді де вдейі тапсырма ретінде їсьі-нады. "Кдйсысын кайда коясыц?", "Кім жацЫлтпаш жаеайды?" деген Дїниелер осы саланы камтыган. '

вдіскер "Оку к*ралында" (1912) еріптерді тегіс їйретіп біткеннен кейін алгашкы кеэекте танымдык материалдар

ксынган. бліппеде бїЛ свздермен Жїргізілер ЖЇМЬІС ттрлері керсет і лмесе де, осы арада шекірттін, вріптерді медгеруін пы-сыктап бекітумен бірге, лекеикалык сєздік к°рын нактылау бар. Ендеше, олар шекірттін, сєздік корын байытып, тілін да-мытуга арналганын да байдаймыз. Танымдык материалдардыц такырыптары мынадай: "Туыскан--" туган іліктєс" (21 сез),

"Дене мїшелері" • (31 сез), "Уй саймандары" (20 сез)., "Ыдыс-аяк," (29 сез), "Малдар аты" (Тїйе - 10 сез, жылкы - 14 свз, сиыр - 11 сез, єшкі - 6 сез), еодында - адам сейлейді, тїйє боздайды, жылкы кісінєйді, сиыр меці рейді, козы мацырайды, ит їреді, мысык мияулайды - деген кыска сейлемдер беріледі. Ал, жан-жануарлар калай дыбыстайды, кандай іс-врекеттер жасайды, оларды тіліміздє калай айтады дейтін жайт танымдык, тілдік мацызы зор меселе. Тегінде, іс-врекет-терді дурыс сипаттай білу - тіл медениетінін, бірінші шарты болса керек. Мїнн емірге жаца кадам баскан балдырганньщ са-насына сіціруді максат етуі ете орынды.

Жалпы еліппе, окулыкта їсьгаьілган материалдар мазмїньї мен окыту вдісініц арасында белгілі бір дережеде езара бай-ланыс болуы тиіс. Бїлай болудын, взі айналып келгенде окыту, сауат ашу ісінін, тиімді болуынын, бір шарты да. Тек мїгалім окулыкта берілген материалдарды мазмїньїна, сипатына карай оны мецгертудіц колайлы вдіетерін белгілеуі тиіс. Ал, окулыкта ол еекерілсе, мїгалімге квп жеділдік туатыны сезеіз. Бїл орайда А. Байгїреьшїльї вліппелеріндегі материалдар талдау-жинактау адісіне лайыкты екені кезге тїсєді. Бїл здіс окушыларга хат танытудьщ алгашкы кезецінен бастап кол-данылганын керу киындык келтірмейді.

, А. Байтїрсьшїльї "Тіл - кїрал", "Тіл жїмсар" окулыктарына енген материалдарды мецгеруде. индуктивтік жене дедуктивтік адістерді колданады. вдіскер бірде тіл к^былыстарын жеке-же-ке тїсіндіріп, сонан сод жалпы тужырым шыгартып, материалды индуктивтік здіспен угындырады. Тіл к*былыстарын жекелеп Тїсіндіруде едіскердін, талдау жене жинактау едістеріне сїйенгені де анык керінеді. Енді бірде аныктаманы не ережені

ауелі хабарлап алып, кейін соган свйкес сездерді, сейлем-дерді, тексті талдауды усынады. Осылайша берілген теориялык маліметті дедуктивтік едіспен мецгертеді.' .

А. Байтїрсьінїльї аліппелерінде жинакталган материалдарга сїйєніп айтсак, адіскер оку процесій уйымдастыруда ацгіме адісін, сїрак-жауап адісін, єзіндік жїмьіс адісін, берілетін білім квздерініц децгейіне сайкес тїсіндіру адісін, еалысты-ру адісін, окулыкден Ж¥МЫС істеу адісін, кврнекілік адісін, ойын адістерін шебер к,олданган. Маселен, ацгіме адісін бас-тауыш класс окушылары їшін колданылатын негізгі адістердіц бірі ретінде білеміз. Бїл ретте.сїрак коя білу ерекше рел аткарады. А. Байтїрсьінїльї сауалдыц кыска да тїсінікті, ауыве-кі свйлеу тїріне бейімдеу болганын тауір керген. ' Бїл дурыс та. вйткені жете ойластырылмаган сїрак шакірттерге киындык тугызады. Сабак мазмїньш ашу орнына, оныц манін кетіреді. Сол себептен де адіскер Сїрак, к,оюга аса жауапкершілікпен Караган. Бїган далел ретінде аліппедегі "Ойнацдар! Ой-лацдар!” тапсырмасынан кейін берілген сауалдарды, не' болма-са, "Тіл жїмсар" адістемелік ецбегініц єн бойында берілген-сїрацтардн айтуга болар еді. Жалпы, ацгіме адісі оку матери-алынын, мазмїни ашылуына, баланыц тїсіну дарежесініц айк,ында-луына їлкєн сеп. Бїган коса окушыларды сабакта еркін свйлеу процес і не катыстыру аркылы тіл байлыгын жетілдіру максаты да жгзеге асырылады.

А. Байтїрсннїлн тіліміздєгі дауыстылардыц жуан-жіцішке, ашык-кысан,, дауыссыздардыц катац-їяц болып жїптану табигаты-нй сэйкес салыстыру адісін тиімді колданган. ' .

вдіскер тіліміздіц жалгамалык касиетіне байланысты ды-быстар мен буындар санын тдету адісімен окытуды внімді пай-даланган. Себебі тілімізде бір магыналы сезге біртіндеп Косымша косу аркылы єкінші магыналы свз шыгаруга мол мїмкіндік бар. .

вдіскер А. Байтїрсинїлн дыбыс тацбаларын танытканнан кейін шакірттердіц вздігінен орындайтын практикалык жїмьіс-тарын їйьімдастьіруга да -елеулі ман бергендігіне "Ермек -

ецбек" багытындагы тапсырмалар далел. Ал езіндік жумыстарды орындау аркылы окушылар белгілі бір дагды алары свзсіа.

"Ермек - ецбек", "Ойнацдар! Ойлацдар!" калпында *сы-нылган тмыстар окушы ынтасын сабакка еселеп арттырады. Ол бїгінгі тіл сабак,тарында ко л дан ып журген грамматика лык, ойын-дарымызбен орайлас. Мысалы: "Сын атына зат аты",' "Кдйсысын

Кайда коясыц?", "Кім жацылтпаш жасайды?" т. б, Ягни, адіскер окулыкта окушыны жалыктырмау, кызыктыру ретін ермек - ецбе'к тїрінде берген.

К^скасы, А.Байтурсынклы хат тайыту, сауаттандыру, тілді мецгерту едістемесін жетік білген. Бїган еліппе, тіл к*рал-дарыныц к^рылымы, ондагы материалдар, колданылган вдіс-тасілдері, стйенген принципіері далел бола алады. Т*зшра келгенде, . А. Байт*рсын*лы еліппе, окулыктары адісте-мелік иірімдерге толы. Б*лардыц бїгінгі окыту ісімізде пай-дасы шексіз. Оку к*ралдарыныц еміршецдігі де осында. Мїньіц барі айналып келгенде, тілді окыту адістемесі тарихыныц бас-тау кезі осы іспеттес оку к*ралдарында жатыргандыгында, со-лардан бастау алатынына толык айгак,.

II тарау. Ахиет БаЯтгрсынглынын гиаьшм аді стеиелі к ещбектері. . Диссертациянын,' бул тарауында А. Байтурсынулыныц гылыми вдістемелік ецбектерініц жааылу жайы баяндалып, ол казак тілін окыту адістемесі ілімініц ірге тасын калаушы ретінде далелденеді. вдіскер галымныц вдістемелік ецб’ектерініц бїгінгі окыту ісімен сабактастыгы айтылады, елі де ккндылыгы далелденеді.

' А. Байтурсынулы алгашкы аліппе, окулык, тіл к*ралдарды дїниєгє келтірумен бірге осы оку к*ралдарын практикада калай пайдалануга болады, аліппе, тіл к*ралдарындагы материалдарды шакіртке калай гылыми тургыда мёцгертуге тиіспіа деген мвселе женінде де ойланган. Ол - ез заманыныц вдістемелік теорияларын ете жаксы мецгерген галым., Озык елдердіц тіл окыту адістемелік ілімін жєтік білуі казак тілін окытуга ар-налган тел вдістемелік едбектер жазуга есер еткен, ейткені ондай ецбектёр жок еді жэне кажет еді, Бул багыттагы мол

жазбаларынан "Баяншы", "Зліппе ' астары", "Нускаушы", "Тіл жумсар" сєкілді вдістемелік ечбектері мен "Баулу мектеп", "Жалкылаулы-жалпылау адіс", "Кдй адіс жаксы?", "Ана тілініч вдісі", "Дыбыстарды жіктеу туралы" макалаларын атауга болады.

А. Байтурсынулыньщ "Баяншы" вдістемелік ецбегі - агар-

тушыныц кеп жы.п бала окыта жгріп жасаган вдістемелік тажіри-

' . • . ' в* •

бесініц тїйіні, тужырымы. Ечбек - бастауыш класта к^зак ті-' лін окыту адістемесініч еч туцгьіш улгісі.

"Баяншы" вдістемелік ечбегі екі белімнен турады.

1-белімі "Кдзак тіліндегі дыбыстар Ьэм олардыч жазу белгіле-рі", 2-белімі "Дыбыспен жаттыгу" деп аталады.

Ечбектіч 1-белімінде А. Байтурсынулы казан; тілініч ДЫ-быстык; курамы туралы маглкмат береді. Ол тікелей вдістеме мвселесі болмаганымен, мугалімніч окыту обьектісін аныктап Коюды квздеген деп санаймыз.

Сонымен бірге галым ецбекте осы дыбыстардыч калай белгіленгенін угындыруды кездеген. А. Байтурсынулы араб ал-фавитіндегі к,азак тіліне кажетсіз аріптердіч кабін алмаган. Сондыктан алфавиттегі аріптердіч кандай дыбысты белгілейті-. нін мугалімге тусіндіру керек болды. Мїгалім дыбыстардыч кандай еріппен, неге, калай тачбаланганын жаксы білуі кажет, сонда гана ол ва шекіртіне оны жаксы тусіндіре алады. вдіскер галым А. Байтурсынулы осыны жаксы ттсінген, сондыктан да "Баяншыда" буд маселеге ерекше ман берген, арнайы свз еткен.

А. Байтурсынулы "Баяншыда" казак тілініч дыбыстары, олардыч топтастырылуы, негізгі ерекшеліктері ■ туралы толык маглумат берген. Оныц себебі, біріншіден, фонетйка туралы гылыми дерек тапшылыгы болса, екіншіден, галым ер вріптіч жазылу орнын, тачбалану, окылу ерекшеліктерін айтуды максат еткен. .

Араб алфавитініч аліппеде берілген эр арпініч емлесі. анык. нактылы баяндалган. Онда галым алфавитке еаі жасаган езгерістерді ескере отырып, ар аріпке тусінік берген. Свйтіп, ечбекте . казак тіл білімінде еріптер емлесіне алгаш рет толык, жан-жакты сипаттама берілген.

Ецбектіц 2-балімі "Дыбыспен жаттыгу" масе-лесіне ар-налган. Галым: ”Свз - дыбыстын магыналы болып тізілгєні”,-

деп тїйіндєй келіп, дыбыспен жаттыгудыц негівгі жолдары ретінде мыналарды керсетеді:

а) ауелі балаларга ар тїрлі дыбыс бар екенін білдіру;

а) балаларга таныс сездерді алып, олардьщ ішіндє кандай дыбыстар барын айыру;

б) белек-белек дыбыстарды тіздіріп сев айтуды білдіру. *

вдіскер: "Мїньі білмей ткрганда, балаларга харіп керсету

жарамайды. Ол жайпа«;пея жгрмей, жармен шыкдан сыкылды бала-лардын кїшінє тиеді" (ауырлык, салмак тїсєді - А. К,)- дейді. Тек балалар дыбыспен ок,ып жїрген уак,ытта гана оларга аріп-тердін стгіреттерін жаздырып їйрету керектігін айткан. Булардан кейін дыбыспен калай опыту жайына квшіп, алдымен бір буынды, кейін екі буынды, сосын 3-4 буынды севдермен, олардын, дыбыстарымен таныстыруды жен кареді. Бїл арада окушыньщ жас ерекшелігіне, їгьім-тїсінігіне орай сїрак коя білген де жен екенін вдіскер галым алгаш пайымдаушылардын вірі.

©діскер галым дыбыспен жаттыгу кезіндегі адіс-тасілдер-ден де мол магл^мат, нкскау бере келіп, аріптерді їйрету жвні мен ретін былайша жїйєлєйді:

' 1) Эр жаца аріп їшін ауелі сол жаца аріп ішіндє кєлєтін

кыска~кыска сездерді айтып, дыбысын айыру.

2) Уйрететін дыбыстын арпін кеспе аліппеден алып, тактага жазып керсету.

• 3) Ішіндє сол аріп бар сездерді окыту, жазгызу.

4) Жазгандагы кателерін балалардыц квзініие тгзету.

А. Байтїрсьтлн - білім кезініц алгашкы сатысы бастауыш мектепте окыту адістемесіне ерекше кеціл аударып, бїл багыт-та алгаш пікірайткан адіскер галым. Оган "Баяншы" ецбегі де далел. : ;

А. Байтїрсннїлн "Кэй адіс жаксы?" атты енбегінде "ар вдій аз орнында жаксы", "адіс - керекшіліктен шыгатын нарсе" деген ойларды тгйе келіп, "сауаттау адісі" (еауат ашу, са-

уаттандыру) аталымын тїдгьіш ксынады. "Егер де тіліяід зады, ємлєсінід немесе врпінід жїйєсі басда болса, онда біріне жаксы болган сауаттау едісі екіншісінде жаксы болады деп

єшкім айта алмайды",- дейді. : .....

Автордыд зергтеуінде ана тілімізді еуропа тілдерінід, меселен, агылшын, француз, италиян, орыс, сондай-ак кытай, татар, азербайжан, кыргыз тілдері ерекшеліктерїмен салыстыра зерделеу, тусіндіру, талдау бар. _

.А. Байтурсынклыныц "Жалкылау (айырыдды) адіс" мадаласы бггінгі одыту процесінде пайдаланып жгрген анализ (талдау), синтез (жинадтау) адістеріне арналган. Кдзак адіскерлерінен алгашкы болып А. Байт*рсын*лы анализ, синтез адістерінід бас-ты белгілерін анидтайды. "Жалкылау . адіс - жалпылау адіске Кареы женіндегі адіс. Жалпылаудыд асылы, їсактан ірілету болса, жалкылаудыд асылы - іріден усактау",- деп керсетеді. Тіпті галым жалпылау, жалкылау адістеріне тїцгьші рет аныдта-ма берген десек те болады. Ал "Жалкылаулы-жалпылау адіс" макаласында адісті колдану жїзіндєгі баспалдактарына. карай "Шагын сезді", "Жазу-оку’% "Дыбысты адіс", "Гїтас сезді" деп. терт тїрге беліп карастырады.

©діскер "шагын сезді" адісін колданупшлардыд аліп-би кітабнн басшылыкка алатынын айта келіп, кітап ішіндє болуы тиіс материалдарды былайша топтайды: 1) Сїгіреттердід .болуы;

2) Сїгіреттегі нарселердід атын кврсететін баспа да, жазба да свздердід болуы; 3) Сол сездерге їксас баска да сездердіц болуы; 4) Уйретілген вріптерден жасалган сездер, свздерден жасалган сейлемдер, сейлемдерден жасалган кыска-кыска ацгі-мелердід болуы; ’5) Ттгел ктйінде аліп-би ретінде жазылган вріпгердід болуы, ягни, алфавиттід берілуі.

А. Байтїрсьінїлы шагын сааді адісімен одытуда бала тілін дамытудыд вдістемелік жуйесін темендегіше тгсіндіреді: 1) Зліп-би кітабьшнд бірінші бетінде тїрган стгіретті одыту-шынын тактага салуы; 2) Салынган'стгірет туралы балаларга есер ететіндей адгіме козгау; 3) взара етене жакын ацгімеле-се келіп, балаларга сїгірет турасындагы жїмбактар, еледдер

сияк;ты нарселерді айтцызу немесе окытушыныц взі айтуы.

, Акырында адіскер бїндай жїмнстьш, нвтижесінде алынган нєгізгі объект турасында балаларга анык; білім берілумен бірге, олардыц еркін сейдесуте бойын да, тілін де

їйрететінін айтады. Одан ері адіскер балалардыц стрет са~ луг& вуес екендігін білгендіктен, олардыц ездері салган

. сїгіреттеріне ездері. мав болып ракат сезімге беленуін бас|

ескерген. Шынында да, окушы бала взі і стеген жумысыныц лаззатын алуы тиіс. Зорлыкпен істетудіц тиімді де тїпкілікті нвтиже бермесі двлелдеуді кажет ЄТПЄЙДІ.

. Жалцылаулы-жалпылау едісініц колданылу жузіндєгі

жетілген тїсн "дыбысты едіс" тїрінталдай отырып, вдіскер: "Дыбыстарды айырту, к*Растырып саз кылу Д¥рысталып істеліп, балалар абден вдісін алган болса, сол дыбыетардыц еріптерін к,трастырып, свз кылып оку г а балалар к,иналмайды. Бір-екі свзді вріптен к*рап окыганнан кейін тез вдісін алады. Алгашк,ы кезде сезді ылги буындап костырып окытады. Сонан бу-ындап оцып адеттенеді. Буындап оку жаттыга бара калыпты оку тїріне тїєєді",- деген тїйінгє келеді. Демек, адіскер буындап окытуды коДДаган, оку процесій тездетудіц тиімді вдісі деп есептегён. Окушылардан еріп термей, буынды тїтас айтуды талап еткен. ' .

, А. Байт*рсын¥лыныц вдіскерлік кырын таныта Тїсер к*нды

ецбектерініц бірі - "Ана тілініц вдісі" макаласы. Аталмыш макалада автор тйрету вдістерін тш топка беліп сипаттайды. 1|¥Л орайдагы талдау пікірлері алдыцгы кезекте жазган вдісте-мелік Дїниелерія толыктыру іспеттес. адіскер ' гйрету вдістерін былай беледі: -

1) Кей вдістердіц негізі косу. жинау болады, барша ол непзді адістер жадпылау (синтез) немесе жиылыцкы едіс деп ' аталады. . ;

.2) Кей адістердіц негіві талдау, айыру болады. Ол нєгізді адістердін барі жалкдяау (анализ) немесе айырыцкы адіс деп аталады. :

3) Кей адістердіц негізінде косу да, талдау да болады.

Ондай едістер жалкылаулы-жалпылау немесе айырынды-жиылынды едіс деп аталады. •

Демек, казак тілін окыту едістеме.сі ілімі саласында синтетикалык, аналитикалык, аналитика-синтетикалык йкыту едісі женінде алгаш єдістємєлік тїргьіда пайымдау жасаган, тїсінік берген, адістердін, аныктамасын к*растырган адіскер галым - Ахмет Байтї'реьш ды. Сондай-ак,, аталган адістердін, жалпылау, жиылынды едіс, жалкылау, айырынды адіс, жалк,ылау-лы-жалпылау, айырын,к,ы-жиылыдк,ы едіс деген . к,азак,ша гылыми аталымдарын тїцгьіш крлданыскд енгіаген де - А. Байту ре ын *ды.

А. Вайт5(рсын¥лы - еуропа гылымындагы їйрету адістерінін, тарихын жан-жакты терец білген галым. Жане оларды жай кеші ре салмай, тіліміздіц їлттьік ерекшелігіне бейімдей, ыцгайлай алудын, кажеттігін сезінген. .

А. Байт?рсын*лыньщ "Тіл жумсары" - еейлеу, оку, жазу тілін жїмьіс тежірибесі аркылы танытатын єдістємєлік к*рал. адістемелік ецбек темендегідей параграфтарга белінген: І.Да-йектеме. 2. Spin белгілері (нгкте, їтір). 3.Сейлемдер. 4.Сейлем белгілері (тыныстык, жапсарлык)- 5. Сездер. 6.Сез белгілері (дейекші). 7. Буын (буыншы еріптер - а, о, к, е, и).

8. Вуыншы еріптер (буын тїрлері). 9. Бітеу буын (буыншы - и).

10. Буыншы еріптер (дейекші). 11. К,, к вріптері (двйек-

ші). 12. Креарлык- 13. Таетарлык. 14. Тасымалдау. 15. Намір.

Ецбектен усынылган такырыптарга свйкес жаттыгулардын,, бакылау ж*мыстарыныд алуан тгрін ушырастырамыз. Олардьщ кай-кайсыныц да єдістємєлік иірімдері, бїгінгі ісімівге пай-даланар твлімді ткстары мол. Ал ' кейбіреулерін санамалап керсєтсек, темендегіше болар еді;

1. Такырыптардыц арасындагы езара байланыс, сабактастык

вркез еакталып отырады. (Накты мысалдар диссертацияда беріл-ДО- ■

2. Бєлгілі бір грамматикалык не пунктуациялык їгьімдьі мецгертуде еуелгі кезекте такырыпка сай бєлгілі бір текст орындатылып, кейін бекіту сауалдары аркылы' корытынды тїйіліп отырады.

3. Тацырыпты мецгертуте алынган мысалдар, зтнографиялык,

кырлар да балалар угымына таныс ауыз едебиеті їлгілерінен не

"Зліпбиден" алынган. Мысалдар крлдануда да жїйєлілік, жеділ-

ден ауырга карай журу принципі саи;талган.

' 4. Дыбыетардыц жуан, жіцішкелігіне назар аударту, кітап-

пен. жумыс жасау, сез магынасына уцілдіру жумыстары к;олга

алынган. • . '

• ■ ■ л

. Б. Тілдік угымдарды мецгертуде жацылтпаш, макал-метел,

жу мбак,тарды молынан пайдаланады. .

6. Кейбір так,ырыптардыц соцында ескерту бері лі п отырады (кейбір грамматикалык такырыптардыц соцына "Ескерту" беру тзсілі А. Ёайтурсынулы ецбектерінен бастау алады).

7. Грамматиканы окытуда кернекілік вдісін утымды кол-

данган. ■

8. Тіл дамыту жумыстарына да кец орын берілген."

9. Окушыны Текспен жумыс жаеай білуге1 дагдыландырады, т. б. кдокасы, адіетемелікте колданылган амал-тасілдердіц,

жзттыгулардыц алуандылыгьша карай отырып, А. Байтурсынулыныц "Тіл жумсар" ецбепніц ана тілін окытуда, тілді дурые жумсай б і луд і мецгертуде бага жетпес к,у нды туынды екені даусыз.

" А. Байт*рсынулы калыптастырган жаттыгу улгілері мен окыту вдістері кейінгі окулыктар мен єдістємєлік ецбектерде ".одан арі терецдетіліп, кїні бїгінге дейін крлданылуда. Галым окулыктарындагы окушылардьш, еездік корын байытып, сез . магыналарын дурые крлдануга баулу багытындагы улгілер кейін баска окулыктар мен оку багдарламаларын жасау кезінде енеге-' лік рел аткарды.

; у Бастауыш кла,сс окушыларына текст аркылы турлі гылым.са-/ ласынан алгашкы білік, маглїмат беру міндєті орыс едіскерле-рі гана емес, казактьщ алгашкы ірі агартушылары Ы. Алтынса-рыулы, А. Байтурсынулы ецбектерінен басталганы казір ешбір КУМвН келтірмейді. вдістеме ІЛІМІНІЦ осы принципі бУГІНГе ; дейій халгаеып, ол бастауыш кластын, окулыктарында сакталып отыр. ■■■ ■ ■ ■ ■ ; " '

А. Байтурсынулы - казак тіліндє ткцгыш аліппені жарыкка

шыгарушы гана емее, ол алгашкы тел кдаак, грамматик&ларынын, негізін салушы. Сеасіз, А. Байтурсынулы жазг&н "Тіл к,їралда-ры" - мектеп грамматикаларыныц алгашкысы.. .

Бїгінгі казак тілі окулыктарындагы жаттыгу жумыстары А. Байтурсынулы "Тіл-куралдарьшдагьі " усынылган жаттыгулардын, тгрлерімен орайласа, сабактаса ерілген. ЗДіскер галым окулыктарында арбір тілдік такырып етілгеннІГн кейін жат-тыгулар беріліп отырады. Ол жаттыгуларда бєлгілі такырыпка орай баяндалган тусіндірмелер мен ережелерді, тілдік матери-алдарды жете білдіру жене ол кагидаларды тіл практикасында колдануга дагдыландыру максаты кезделеді. Олар сынау багытындагы каттыгулармен бекітіледі. Егер жаттыгуларга мазмун тургысынан да, пашин, жене оныц арбір тарауы мен такырыбыньщ максаты мен міндєті тургысынан да эр турлі та-лаптар койылатынын ескерсек, А. Байтурсынулы жаттыгуларды сол талаптарга сай етіп к*растырган. Меселен, адіскер жаттыгулардын, мазмуны жагынан алганда, тербиелік жэне жалпы бі-лімдік мвнін ерекше ескерген. Бул - бір. Екіншідєн,. арбір такырыптан кейін берілген жаттыгулар сол такырыптын, максаты мен міндєтінє сай к*растырылган. Ушіншідєн, жаттыгуларды мазмун жагынан да, максаты жагынан да бір сарында алмай, тїрлендіруге тырыскан. Бул талаптар окулык,тьщ ербір тарауы мен такырыбында мумкіндігінше ескерілген. Мысалы, "Етістік" такырыбына байланысты екі турлі жаттыгу береді де, бірінде дагдыландыру ушін сейлемдердін ішіндєгі евздердін, кайсысы зат есім, кайсысы етістік екенін айыру жуктелсе, екіншісінде сынау максатында свздерді кешіріп,' етістік сездердін, астын сызып керсету тапсырылады. Не болмаса, А. Байтурсынулынын, свй-лем жуйесі мен турлерін баяндайтын "Тіл-кїральїнда" (III тіл-таныткыш кітап, Цызылорда, 1925) сейлем мушелері мен сейлем турлерін втіп болганнан кейін кайталау, бекіту, сынау максатында, мысалдар шогырын берген. Олармен темендегіше шарт бо-йынша жумыс жасалады: 1) ©лецмея жаэылган свйлемдерді елец-с і з турге айналдыру. 2) Сейлем турлерін айырту. 3)Свйлемдер-дід керек болган турлерін окушыларга тапкызу.

Ал, бїгінгі ок;ыту ісімізде пайдаланып жгрген грамматика ок,улык,тарына енген жаттыгулар да осы талаптарга негізделгені аян. Окулык,тардагы осы сияк,ты жаттыгу ж*мас-■гарын орындау шакірттердін, теорияЛык матедоалды, ережелер мен кагидаларды каншалыкты дврежеде игере білгендігін адгартады.

Сез сон,ында айтарымыз, Ы. Алтынсарьплынын, ■"Цааак хресто-матиясы", "Мактубаты" казіргі "Ана тілі" окулыгынын, атасы десек, А. Байт* рсынт.лынын, "Зліп-би", "Тіл-кїралдарн"'- осу Кїнгі "бліппе”, "Даван тілі" окулык,тарыныц атасы. А. Байт*рсын*лы нєгізін салган бастауыш клаетын, "Элт.пе", "Кдзак тілі" окулыктарында бггінде де адіскер галым бастаган дидактикалык принциптер, адіс-тасілдер жалгасын табуда. Сон-дай-ак, галымныц "Баяншы", "Зліппе астары", "Н*скаушы" аді.с-темеліктері бастауыш класта аліппені окытуга арналган кемек-ші к*Ралдардьщ басы болса, "Тіл жтмсары" - бастауыш класта грамматиканы окытуга арналган алгашкы єдістємєлік ецбек. Ал, 6їл саладагы А. Байтчгрсынулыньщ бастамаларын кейінгі адіскер галымдар жалгастырды. ' . ■

Иррытыяды бвлімде зерт’теудін негізгі ттйіндері баяндалды.

Рыльмм-зерттеу жумысыныц негізгі маселелері темендегі-дей басылымдарда карьер керді:

1. Ахмёт Байтїрсьшов методика маселелері хакында//"К<а-зак тілін гйретуге байланысты жетілдірілген адіетемелерді мецгеру" атты республикалык оку-методикалык конференцияеына тсынылган баЯНдамалардыц тезистері. Алматы, 1992,27-29-бет.

2. А. Байтїрсьшов - вдістемеші 7/ "Жалын" журналы, 1993, 1$; 3, 52-54-бёт.

3. А. БайТїрсьінїльї - Казак тілін окыту адістемесініц ір-

ге тасын калаушы // Абай атындагы Алматы мемлекеттік университет і ні ц профессорлар мен окытушылар к* рамьг жене аспирант-тарыныд 44-ші жылдык гылыми конференцияеы баяндамаларынын, тезистері. Алматы, 1993, 4-5-бет. ,.

4. Ахмет Байтїрсьшїлн жене 0діетемем9селесі // Батые Кдзакстан жас галымдарыныц IV гылыми конференцияеы баяндама-дарыньщ тевистері. Актвбе, 1993, 68-бет.

5. Гїлама адіск;ой // Кдзач тілі мен адебиетінін, кейбір

маселелері (Аспиранттар мен ізденушілер жинагы). Шымкент, 1993, 24-28-бет. . '

6. Шеберліктін; белгісі - тїрлі вдісті болу (А. Байтїрсьіяїлыньщ оку-агарту, адістеме маселелері хак;ындагы ойлары) // "Кдзак тілі мен вдебиеті" журналы, 1993, N: 10-11-12, 28-34-бет; 1994, N: 1, 39-43-бет,

7. А. Байтурсын*лыньщ вдіскерлігі // "Бастауыш мектеп" журналы, 1994, N: 2, 3-7-бет.

8. А. Байтїрсннїлы аліппелерініц адістемелік ерек-

шеліктері // "Бастауыш мектеп" журналы, 1994, N: 7-8,

11-15-бет. . .

9. А. Байт*рсын*лыньщ адістемелік ізденістері // Kf YFA

Шыгыстану орталыгы. Академик Р. Б. СулєймєнОвті еске алу мацсатьшда '< йымдастырылган гылыми конференциясынын, ма^алалар жинагы, 1994, акдан, 22-25-бет. (вндірісте). .

10. А. Байтурсынулы аліппелері жвнінде // KJP YFA Шыгыстану орталыгы. В. П. Юдин о^уына сайкес вткізілген гылыми кон-ференциясыныц макалалар жинагы, 1994, мамыр, 15-18-бет.

(Ондірісте). •

11. Ахмет Байтурсынулыньщ адістемелік мурасы //"Улагат" журналы ("Кдзак; тілі мен едебиеті" журналынын, крсымша-сы), 1995, N: 3, 92-96-бет. (Баспада).

Тема: Методические наследие Ахмета Байтурсунона

Имеющиеся в нашем распоряжении работы А.Байтурсунова, посвященные вопросам методики, дают право считать его основателем научного подхода в обучении казахскому языку, крупным методистом, выдающимся педагогом. Несмотря на огромные заслуги А£айтурсунова в данной области, исследования, посвященные этому, до сих пор отсутствовали. Это обстоятельство, с учетом необходимости тщательного анализа проблемы, изучения ее научной роли* определяет актуальность освещения данного вопроса *

Для достижения основной цели диссертации, после обзора различных мнений, высказывавшихся в связи с букварем, учебниками, методическими трудами АБаитурсунова, в ней раскрыта сущность методических выводов, сделанных ученым. После уточнення основных научных понятий, положенных в основу методики обучения казахскому языку, было обосновано их применение в практической деятельности ученого.

В связи с главной проблемой исследования в работе были поставлены ; следующие задачи:

- всесторонне проанализировать его методические труды;

- показать основные дидактические принципы и методы обучения їрамоте на родном языке, составлении учебников, букваря, применения при этом наглядности;

■ - обратить внимание на связь методических трудов А.Байгурсунева с

современностью, их актуальность и т,д. ,

, В диссертации выяснены методические основы составления букваря и учебников АЛэайтурсунова, всесторонне исследованы научно-методические труды, написанные им впервые в истории казахского народа. А.Бантурсунов впервые в науке был представлен как ученый-методист, было доказано, что он заложил основы методики изучения казахского языка.

Kydyrshayev Abat Satybayevitch

Theme: Methodical heritage of Akhmet Baitursunoy

The Works of Baitursunoy A,, which are now available and devoted to the problems of methods, give the right to consider him the founder of the scientific approach to teaching of the kazakh language, the great educationalist, an outstanding teacher. In spite of great contribution of Baitursunov A. to the given field, the research of this kind is still wonting.This fact, taking into consideration the necessity of close analysis of the problem, the study of its scientific impact, determines the actual coverage of the problem. •

To achieve the basic goal of thé dissertation, after the review of different opinions expressed in connection with the alphabet-book, manuals methods works of Baitursunov A, the gist of the methodical date, done by the scientist, have been exposed. After having paiticolarised the basic scientific notions, which are the basis of the methods of teaching the kazakh language, their application has been approximated in the practical activity of the scientist.

In connection with the main problem of the investigation the following tasks have been set up:

- to make all round analysis of his methodical/educational

work;

- to show the main didactic principles and methods. of teaching the alphabet in the native language, the alphabet-book, making up the text-book/manuals alongside with the use of visual sids;

- to concentrate on the connection of the methodical works of Baitursunov A, with the contemporary, their actuality, etc.

The dissertation clears up the methodical foundations of compiling the alphabet-book and manuals of Baitursunov A, scientific-methodical works, written by him for the first time in the history of the Kazakh people - all these have been given all round scientific investigation. Baitursunov has been presented as the scientist-educationalist, alongside with‘the provencontribution to laying the cornerstone in the foundation of the methods in teaching and learning of the Kazakh language.

Подписано в печать 26.05.95. Формат 60x84/16'..Бум.тип. 1*2 Печать офсетная, Усл.печ.л. 1,5. Усл.кр.-отт. 1,6 Уч.-изд.л. 1,6. Заказ 288. Тираж 100