автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие речи учащихся при изучении синтаксисапростого предложения

Автореферат диссертации по теме "Развитие речи учащихся при изучении синтаксисапростого предложения"

КАЗАХСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ БІЛІМ МИНИСТРЛІГІ "Гб ЛЫ. АЛТЫНСАРИН АТЫНДАРЫ КАЗАК,ТЫЦ БІЛІМ ПРОБЛЕМАЛАРЫ ИНСТИТУТЫ

- - . .

К,олжазба кукында САЛАМЛТОВА Зада К,алабайкызы

ЖАЙ С0ИЛЕМ СИНТАКСИСІН ОК.ЫТУ БАРЫСЫНДА ОКУШЫЛАРДЫЦ ТІЛІН ДАМЫТУ

13.00.02 — Казак, тілін окыту методикасы

Педагогика гылымдарыныц кандидаты гылыми дзрежссін алу уші» жазылган диссертацнянын,

Авторефераты

Алматы — 1994 жыл

Жумыс Ы. Алтынсарин атындагы К,азактыц бшм проблемалары институтыныц казак тшн окыту лабораториясында орындалды.

Рылыми жетеыша — филология гылымдарьшыц докторы, профессор

- ЭМIРОВ Р. С.

Ресми оппоненттер — филология гылымдарьшыц докторы, профессор САЙРАНБАЕВ Т. С.,

педагогика гылымдарьшыц кандидаты УЭЙ1СОВА Г. И.

Жетекцп уйым — Эл-Фараби атындагы Казак Мемлекеттш Улттык уннверснтетйпц лингводидактика жопе эдеби аударма кафедрасы. ■

Диссертация 1994 жылы ^________сягат ^^

К.14.16.01. Казактын кыздар педагогпк институты жанындагы педагогика гылымдарыныц кандидаты гылыми дэрежесш алу ушш диссертация коргалатын маманда-ндырылган кецестщ мэжшсшде коргалады.

480083, Алматы каласы, Эитеке би кошен, 99.

Диссертациямен аталгап институттыц юта.пханасында таиысуга болады. •

Автореферат 1994 жылы « ^тараты

г/

лды.

Мамандандырылган кецестщ гылыми хатшысы, педагогика гылымдарыныц кандидаты, доцент ,

ИСМАРУЛОВА Б. X.

- З -

гіЯШСШЦ ЇЇАЛІІН 'СІШГГАїіАи*

Тш^ирыптын кокеЙкестілігі.

їфзЕщетан Республнкс.сшш!Д тоуелсіз кемлекет болип 'тйЛіи,,;и, казак, тілінін шмлекеттік статі'с алуы тілдіц хоіолуникауквсік потенциала» толш; пайдалакуга мумкіндік тугизьи о гир,

Цазіргі гилым мон техіг.іканші жодел гчаркшмен даиыган ке-зеківде, пдамзаттіщ ойлау жуйєсі іс'/рделеніп, рухали осугз деі-ш уытылысц орбіген кезде тілдіц коїжунякативтік ^игмотіїїїи їо.іЬ'к коріиуі оііьі /тілді/ цогаздатн карым-цатынасш реттгу упій саяси, злеуиеїтік ма^сатта мсумсау цуральїна айпалуимен аникта--ладц. бйткені к&зіргі уакытта тглді онші олзуиеттік, психология-лщ, прагматикалих, семаптикалык, риторякалкц,сешотикалщ,ан-тропологиялщ тане зтішкалит; аагашГ ззрттогеи ецбєктерге суиєн-сек, "тіл зртурлі коз^арасты "огнстаратын злеуі/еттік к тс; ро?інде таншіуда'.’* Элбетяе, буя зрбір адамга когаы оміріне еркін араласу ушін тілді сауатти аумсід.ї білуга /йрануді міндеттейді. Вугінгі геткіїгшзк урпактыц ертецгі купі халщ шруаиилигыныц

барліщ саласьша араласатш болаа&к иаман екенін ескерсек.иоктсп і"1

окусшардц коммуникативтік шеберлікке баулуда оциту- тэрбие* леу кукысшшц озекті компоненті ретікде назарда устауы г.ііс. Эрика,бул яерде ец улкєн салмаї; цазак тілі пзніна тусєтіндіктєн, казак тілін окыту адістемеоініц бір балшегі ретіндегі тіл допиту проблемастшн , с ниц ішінде '’2ай сейлем синтаксис ік окыту барысында окушлардын тілін дамы ту" деген такырыптыц зєрчгтелуі оте актуальди. Оган коса граіоіатиканьгч жекелеген салаларын окы-ггуцен байланксты тіл дашту проблемен казак тілін окыту здіе-темесінін гьілідп! аспектісінде алі пешіиін тапка» гок.

^ Язык и моделирование социального взаимодействия. - И,і5Й7,с7.

- 4 -

Зерттеудін махсятч мен міндеттері.

Зерттеу яумыскшадыч маната - тілге ^атысты гылыми-прак-.іїальгк жацалыктарга суйєнє отырып най сойлєм синтаксисін окыту «рысинда тіл дакычу кумысын ЖУртізудін мазмуньїн, жолдарвд.адіс-■зсілдєрін белгілеу.

Алдымызга ^ойылган ма^сат^а кету ушін томецдегі міидеттерці кщу калоттілїгї ескерілдї:

- казан тілін о^нту адістємосі гылымшщагы тіл допиту мз-сєлесінін казіргі шешіЛу жайын зерттеу;

- жай сойлем синтаксисінін лингвистикалыц кане адістемелік тургыдан зерттелуіне толу;

- 8-класс окушлартшн тілімз *«*»! кемшіліктерді анигчтау;

- окушлардн", »т"іпй койылатын талалтар мен хай сейлем синтаксис}»• и’-^ту барысшща окушылардын тілін дамытудын жолдары мен зг.1стерін карастыру;

- усынып отырган адістемелік жушснмьіздьв; тйікділігін анык-тау максатында эксперимент:' '■нб'щтар еткізу.

Зерттеу адістері.

Жогарыда ^.ігіленген міндеттерді шещу ушін томендегідей адістер колдаиылды: •

- теориялык здіс /герттеу так;ырыбымыздын психологияльпс, лкнгвистикальік* адістемелік негіаік аныктоу ма^сатында какетті гылыми- методикалыц эдебкэттерге» оку багдарламалары иен оку-лы*торга талдау яасоу;

- педагогякальс; бакылау адісі /о^у*тэр(5ие процесія кадага-яау* сураг,-жауап кургіау* сабактарга катысып материал жинау, охугжлардым тілін эерттеу/;

- тажірибе - аксперименттік адіс /цайынлау жэне Уйрету ?кгпрриманті/. Дайындау эксперимент! аркылы очушлардын тіл

_ ь

мздзнибфікін децгейін 8- класс колеміїще &шд;тэд, йаП сайяем синтаксисіне байлашспі о^шлардіщ тхлій даштуга кркалган здістоиглііс яушсісліздцц мазыунш* белгіледік. У й ре ту окспарн-И2НТІНІЦ магната - усинилган ауиисга экспарикенттен 'откосу, їїл дешіу ауїшсіш дайшщаягаи здісїєйо іісігізіндо зсургіаім, о*щу.‘

3-ЗрТТОУ обьектісі. ■

Тіл даыиту аспеі:тісііідо тідін.щ каП соіїлон сншаксл-

сі і;у..сші о;;иту,

Гаасор?гіиг:пь;н гилыш! уд: (акати.

Казак, тілін оциїу одісїє‘.:осін.гто алгял ре? кгі!і сеЛлсм син-таксисін- окытумзн- баЯлаиксїи даапту жушсшіь~( здісївкос І 7«сшлип, гилиш нагіздвлді.

Усшшлгак здістердіц таіеділіх•дзрежгсі' эксперимент пр^ия». мвдгаддц. Оцушлардащ.•тіддік сваіміи-.оятип» ол&рдц тіл оыа*дм-рш дурис•жасаура Уйроту&о гзй сойлсм•. скиїйксисіиіц мол мїм-кіидіктері ескеріліп, сошу.негізіїїДО'тіл '-д&иигу &д}с?ймзсі;і ашцтауга тадпьиис, жаеаади.

Зппттеу кумнсішиздіщ тоормг.ліл^ -ґЛц}!-' щшістикалу..^ гіздопц.

Зврттеу кзгііхесікдо -жей сойг.ем синтаксисіній оцнтщуи рьсында о^уЕыларга .тЬ'Гзенівдвгі .біліаді--:'чвіїитз шн о'дврдку -сбЯлеу дагдысын зетіядіруігу?іаснаьі;^ма2муни '•, ойы-диц здістзрі.тпкталдУ;. . ! - _ .

Ус № шлг ан- адістекелі к • яумыцтар -т^ирыда натЬстк гшн гг-!«-тикалык, дидактикилы!',, психологаялын-;‘ёцбеК!?ер мен-'-педйгогкаА л*; зерттеудіц-- нвгіоівдв • жааилнпі Алматы ^кгоасшдагь; каэап тілі аен ЗДебивТІН ТвреВДОТІП- С^КТАТІШ .'К 2' І :ЄКТ'С!1~ИІІТ0р'Л!і,:,ї?і, 5? 156 Я*-

з?* орта мектебінде, Ангобе • обяхц- ївкір' пудбяй • Шуб аркуДЖ °ї> •;а «зістебіндз бсйл/делудсп омі.

НО РІП ті маомуны._

Диссертация кіріспеце.:, єні тараудаи, корцтвддвдад жене пайдая&нилган адабішггар<ціц ттпімінен турады.

Кіріспеде зорттеудін мздиздылнгы, онііц обьекїісі мен гылы-болтами, ма^сати мзн міндсттері, зерттеу здістері, диссертация иші теорлялы?; жэнг практнкплык мщьізи турали айтыледы.

"Казац тіліиіц грамматикасын окытудагы тіл дакыту едісте-чесін яетілдірудін мівдстхері" атты бірінші тарау^к. окушларга чомг,уш*кахкотік дагдьпшиецгергу к;агеттігін гулшк негіздау ?.енз кай сойлем синтаксисін окыту барысында жургізілстін тіл іаь:чту ^^стариііл^мазмуіши-.апиктаудьіц алгыиарттары /казак тілі и оцчту здістемесі’ід'іг: тіл дамыту маселесікін иешілу жайч,

=ІІЙ сайлем синтаксисінін, ЛИНГЕИСТйКОЛЫК жоне едістемелік тургы-пан зерттслу дарежесі, оі^’Еилгрдш; /8-класс/ ?ідіне тан кемшт-ліктердід снпатн/ г.арастырылады. -

Думиє жузіндз к&лыптаг-кан жагдай ар хадыктан зор интеллекту алды:; пстенциалга ие болуын талап етеді, Гь’лнм да, технология-л&, опер .^сп мадеішо? та олемдегі тажірибекі» емірде болид кат-'■лн процестєрді єскзріп» татьэдысын УЙренгедце шапшгн ербвді, сскда гана „глы:-1; озіке тая ерокпеліктерін кадір тута отирип.ду-ниеяїзіпдегі азш•ойлц прогргстіц де несі бола аледы. Бул ушііі ер улт, халык, кемло.чет информация егу» они плйдалаїіу лоніндегі кгбілетів яетілдірсдіГ Коатсл окупыл^рга тіл білу кабілетін да-рытады, комї/униісативттк дагдндарда ме»тзртеді.

Сойльу /пізбсрлігін»"МЗ^еииетій• игергсН’ азамат когам оміріне еркін араласади. .

Іуагаі;\тглін ок’и’ту одістекзсінін негізі’і компоненттсрівін бірі - тіл'дашту проблеиасын; июку кіцдеті он алділлсн тілго когамга '• араласудэд баста, кур^^ ден караудан туындсуы тпіс.

їіздіяі і^огззгета аідарншм фаши аясшшц ігеадігін есквруден иЗї«а вуя шгедетгі сену <55діші ааззнте тіл дашіту адістанесін аздатоиига иея лсихояогиядащ, соззиология гшшшвдаги аацалщ-стр,а суйеяз осирш гетілдїру,жй}^арї^ арнили іске асади.

Дазац тіліаін праиматккасаи сирту кезінде окушлардиц тілін йазаиу пробяемася біздіц здіскер гшшзедаршиздии назаршіан тис частая скас. ' ’ ■ '

Дазйі; ішнгзЕссккгеїгнщ пзгізїя салуїш Ахкет байтурсинов "Біадгч закашшз заау згмака г5ойггидьцтан, свздін зУйвсін,ци-сшгін Еггггірїя жаз» бідуга, свз ц&ядаЗ орімда цалай азгеріліп, ^аяайш бір-бїрінз адиздаскл аадгаездни яуйєсін біду кервк-гігін" еске сала огнрші. езшіц "Баянгм1'» ‘'Ніл гуксвр" деген одістеиз-лік еіфектеріндз оедогадд с^аїткавда їйретуде жекеленген свз. дардін шаін тусінїа багаті жуисаута дагдшіавдиру корек деген пракцггаті цолдайди. Цасаяа, ”Тіз яуисар” атти адістензлік нус-в;ауда автор кейбхр свздердіц шніно скусіяардьщ назарші аудару тлін иьшпадаіі жаттнгу асушстарнн усвдади:* Теиендв вкі свздіц їрасьп^а берілген тел свзді ^айсиснна налай етіп теліп айтуга 5олвди? •

тулгау ^-.байтал ит /Піскен /естілді

СУР<7 ’гос( ї«

44 ат ет ^доп 44 ак

>03

\

,аш

іорі^

Тіл дашту проблеиасц 33-зшідардаи бастап жуйєлі тїрде ца-

ац тілін о^иту здістемесінін ззрттеу обьектісіна айнаддц. Бул

' О -

ус назан тілі мен оішц грашатикаси яенівдегі гшшюищ

-Аианжолов, Н.Сауранбаев, С.Екенбаев, З.Седуакасоз, Г.Бйгалиев,

,Сарьібаев сшщи ірі-ірі галимдармен тоішскам туси зді. .

Байуургьшов А. 'Тіл нумсар", "'Тіл тагшшмн1 атти кііапїа,

-А., іс,32, 242 -б.

Диссертацияда адіскер галыыдар Ш.Сарыбаавтыц, С.Киенбаев-

тыц .Г.Бегалиевтіи граыматиканы , орфографияш оцыту иен тіл

дамы ту маселесіне аріалган ецбектерін талдай отырып, сездік жу-

мысын жургізудін , жаца создерді гйретудіц адіс-тасілдерімвн

таныстыц. Тілдашту маселосі ту рады нунды пікірді Ш.Сарыбаев-

тын адістемелік єцбегінен табуга болады. Ол’'окупи тілін даш-

тудын бір тасілі жана свзді оньщ ыагынасы туралибілінге суйє-

не отырып Уйрету”,^- деп табады.

С.Ниеибаев тіл даыыту яушсыныц ішіншх ои^шыга жаца создхн

магынасын тусіндіретій сездік жумысын ерекше атайды.^

Г.Бегалиев о^увд тілін даыытудыц басты факторы сеацік ку-

ыысы деп санай отырып, бастауыш класта о^ушга жаца сездіц ма-

гынасын ТУСІНДІРУДІЦ 8 тУрлі зколын керсетеді.

Тіл даыыгу жоніядегі гьільїми-одістемелік багыт-багдар

X. -Аргыков, Б.Кулмаганбетова, С.Рахметова, Б.Кэтенбаеца,Б.Бай-

ыуратова, НДасабекова т.б. адіскер галымдарымыздьщ ецбектерінде

казад тілі сабагшзда дУргізілетін тіл дамыту жумыстарыныц прнн-

цкптері талдэньт, дидактшсалын; материалдардыд турлері бсріледі.

Тіл дамызу маселесіне ариайы сагат боліиіп, багдарлаыздан

Орші алук 1970 гылдан басталады. 1960-70 жылдар аралыгывдагы

багдарлшаларда тіл даыытуга сагат отеазболінген. 1975 жыл-

гы г,а!1та каралып, іг.етілдірілген цазак тілініц багдарламасына ..

тіл дамкту гршсьг тіл устарту деххш втпен енеді. Казак тілінін

сонгы ітатілдхрілген багдарлеыасынада тіл дамьпуга байланысты

Сарыбаев Ш. 3-кластын казак тілі «цулыгына методикалыц нус-

2 цаулар.-ОПБ. А. , 1956, 34 - б. йиенбаев С. Каза^ тілі бойынша ттодикалык нусцеу.-АД940.

3 ■ ' ' ■ : • " • • ■ •

Бвгалиеь Г. Бастауыш класта казак; тілі методикасынъщ мэсе-

лелері .’•СКВ., Ам 1950, Іб5 -166 беттер.

цамтылган такиршітар гылыыи принцип негізінде ь;арастырылып, теориялык та, практикалщ та жагынан орныга бастаган. Багдарла-рада цамтзлган тацырыптар окупылардцц ацыл-ойын кецеПтіп.ТБзр-честволык дамуына ы.ч;пал етеді. Тіл устарту /ауызаа яоне асазба-ша тілдашту/ багдарламада о^ушлардын .тас ерекиеліктеріне сай такирьитарга болініп, ор класса сагат бойыкиа белгіленгєн. Обьек-тімізге байланысты 8- класца арналган казац тілініц жетілдіріл-геп багдарлаыасшеи тацису Сарысында яогарыда сй'патталгандай жетістіктермен коса, шшадаП кзшіліктердіц бар екені аішкталди;

1.Тіл дашту ушін берілген такирнптар тілдіц коїгдуншттив-тхк аспектісініц керіпуіно ицпйд ете алмайдц. Бул гердз тіл ту-рали біліеді ескеру канет. Шин изнінде,тілді яумсау ушін оныц /коммуникациянш^/ ец болмагандй. икформативтіх гене экспрессии-тік деп танылатын екі таршгшщпА тілдіц коріиуін камтамаснз ететіядеЛ такирыптардьщ багдарламада болуи ете таіеді бслар еді.

2. Сол сшщты, стиль лапо оныц турлері турали излімер бе-румеи гана шектеліп, стильдік дагдіжі калыптастырудиц, оси ба-

гиттаі74 яушстарди уіівддастцрудьіц жолдарц тусали терецірек

. - - ■ ашлігаган. .

3. І^азак тілі багдардаыасыньщ мазиушш яетілдіру іілги да окстенснвті /улгайкалы/ тУрда , ягии жана таз^црцптар косу, олар-ди оіштуга досимш сагаттар беру аркили нУзаге асирылш яур. ЫупдаП аагдаП - Оцушыларга тіл цубилыстарын Уйретудіц, олацдиц тхлдік мздєшізтін кетерудіц тёк бір гала казак тіл паиінде, вс~ гирлаїїуц салдарынан болип отыргап кубшшс. Бул кзсела алі де пепімін таппагал жагдаііда тіл дамыг$ бойьоша такирілі иагыунин жетіддіруді сагат саіши арттыру аркылы емес, ітіхінді гінке кал-пылама тургцца берілген тадырыптарды зэрттеп, дараландыру, яік-

^ Психология. Словарь. — 11, , 1990, с.49

^ к» • ,

Тзу, нактылау аркьишв їлипівз* Йыахнык комзфникативтгк шеберлі-гін уятауга ыщпал етет&а тадвд# Іздестірген. дурыс деп ойлай-мыз. . . . ■

Багдарлама мазмрииеиі бЗйрякте; каралатнк. білім алу куралы-кші бірі - окулык болгаздрг^ш* казан; мектептєріне арналган казак тілі окулыктарыныц. тіл: датську аспектісіндегі мазыунын тал:-, дау да иаэардан тао цалга» жсис.. -

Дазак; тілін ок,ыту едісдашсввдегі тілі дамы ту мзселесіі кв--ніндогі аДістетлік енбектер меи< буф проблеманыц орта мектептіц окату буйєсінз енгізілу жайын» талдай1 отырып,, арі ірі методист галымдар Д.Э ,Роэенталъдыи£ ї.А'.Ладыженскаянын?^ Л.В-ТекучевтіїС*, И.Л.Рыбгшкованьп^ пькірлеріне- стйеяа атырыЙ1в бій» тіятдашту щ~, мысы тіл ге цойыдатын нзрхарігт-алапгг$цн! :•. свздіці/^єяь/ щщ*-натикалык, дурыст'ыгы,. ойдыц* жуйєділег.і яэна- дзддіі?ш> тошктайй цаытк отырып’ дургізілуі ткі-с: деген-: /сужырымра кедщйс» Тій- дайму-жумыеыныц цазіргі ыаэмуны- соэдх-к кордьаг мол болуы> каре к дзгєні талантам гана туындаган^ соэдгк ауыысы мен< байланыстырып; сой-лруге дагдыландыруды: макса^ еткец, шгарма дане- иазііу.ндака- калуга Уйрстуие:- шекгелгсн-., Коцізь аударатын- ец> басты ызсело :саз-дік аумыс масмунын соэдердщ; синониздеріїк тадкызу,, магыиасын ' ?усі;щіру сня^ти ггр,шс,турлерійея* сана' „ ел; байланыстырып свй-цеуі'е Уйрэту гумысшгин шрврка- зпаие- кааілунд&ма газгызумен шек-. ігелуі опушылардьщ тхлії!- лингвистикалыку психояогиялык нагынан верттеудім злі кунгє доПхн- гылшяи объект ретііще каралмауы сал-д^рыиан болып отыр. .

Казіргі кеадо бугімгігкуш талабына сай‘ педагогика ыен (Психология, психолингвистика гуливдарьіндаги тілдіц колданылу

: * Розенталь Д.Э. Культура речи.. - їй, 1964

■'’Лі’дьжаяская Т.к. Система работы по оазвитио связной устной >* речи учащихся.. - М^,. 1975

*; їикучев А.В. Методика русского яаакг б среднзй си:оле.-М.,І£90 ^ Г^нкхова А.Н. Очерки по методике литературного чтения.-М. ДУХЗ

йспектісі турапи информацияга иегїзделіп, гнліліи жуйєгє тускєн, ііектеп тзжірибесінде сынацтал отіп, суршталган тіл дашту адіс-їенесінін жоцтыгын ескерсек, тіл дашту жушсынын ыазыунын белгілеудб окушылардыц тілін зерттеудін нотижесінде ашцталган фактілер мвн тілдіц комцуникативтік аспектісі туралы білічці уштастиру цаагаттігін умытпауыыыз кврвк. Бул жерде оцушлардиц Тілін зерттеу иаселеоіне тоцталганда улттиц психологияныц да Ьрекшелігі ескерілуі корек.

Д Мысали, аиеріїкандьщ гальвдар жургізген зерттеу лумыстары -1 ныц нзтижесінде жапондыцтардыц коимуникативтік царіш-цатинас-тілдік белсевділігініц теиен екеедігі байкалган? 1963 жили Нацуэ н;аласында олардьщ Дна тілі институты жкргізген зертттеу Ї400 адашыц , оныц ішінда 603 ер адашищ 76 проценті, 797 6Йел адаїїшд 74 проценті газет- зхурнелды.сцуды унататындигы йішцталган. Ал тілдік белсенділхктї талап ететін ^огаедьш; орын-Дар кеп жнналыстарда і ар турлі кездесулерде сойлеуді , пікір айтуды унататындар ерлер II процеиттен 27,5 процентке деіііи, айелдз^Іб.й проценттеи 12,7 процентке дейігі арадьщти цурайди екен. Галтщар.мундай ^убылысти жапондкктардин езінен оцгіие-лесуші адавды не ке басынан жорара ^оятывдигикен тусіндіреді. Налпи мундай зерттеулер негізгі максат^а кету жолиндагы кедзргі-лердіц сырын ашп, себебін егкей-тегжейлі зерттеп, киьпщи^тан ішгудиц яолын жан- жацты іадестіруге ітікіндік береді.

Окушларцыц тілін егжей-тегжейлі зерттей отырып, ОНДИГЫ ::емшіліктердіц жіберілу себептерін аны^тау мзселесіне каза^ тілін о^ытУ ЗДістемеСінде елі куніФ дейін коціл белінбай келе-тінін айту кажет. Орыс тілін окнтУ едістемесіндегі тіл даыи-туга байлаяысты ецбектвриен ташсу барысында ар турлі иа.іса-гті _ . Неверов С.В. Общественно-языковая практика современной Японии.

-Ы., І$йй

болса да орыс методистері* мен психологтарыньщ окушлардыц ті-

лій зерттеу шселесіне токталганыи баііцадщ. АЯтоли:-;, В. К Ліго-Т 2

Л'звская , М.К.Шзрбак бастауыш класс оцушларцныц тілін зертте-се, В.И.Маыушин^, М. Т. Баранов**, П.П.Попоптар^ IY-YI11 класс оцуш-г.арыныц создік ^орьш зерттеген. Орине, олардыц зорттеу мацсат-тары да эр турлі: тілшілер тіл дакуьшыц калпызавдьшщтарин ашц-т аса, психолегтар баланыц психологиялык дамуцн байцау vain, ал •эдхсквр галывдар окувынкц создік: і;оркн жетілдірудіц алгьшарт-ггарын жасау ушін паЛдалаиады. ' '

Казак тілін одаиу едістемесінде оцушыларцыц тілін зерттеу яумысы арнайы , негізгі маг,сатта гылыыа sYliere тусіп » зерттеу обьектісіне айналгаа жод. Жай сойлем синтаксисін опыту барцсші-дагы тіл дамаду адістемесініц шзмуньін ашн;таудьщ алгшіартта-рьошн бірі оцушьілардацтілін зерттеу деіі тауып, бул «індеттіц шешілуін минаадай екі багытта карастьгрдьп;: '

1. Окушыныц сездік коркна байлаїшстн зерттеу жушса:,

2. Создік цорда бар катеркалды яумсау цабілетініц /ит~ кіниіктерінін / децгейіи аньа;тау мш;сатнидагы зерттеу жумысы.

Тіл ушін оган коммуникацишшц барлщ аспектісіндє коріну муіікіндігін тугызатывдай дэреяедс создік цордн мзтілдіру мен ондагы бар ыатериалды сауатты яумсауга уйрету - каза-^ тілі грамыатихасынын кез- ке л ген тацнрыбин.-оциту барисьціда жургізіле-

^Ягодовская В.К. Особенности слосарп устноП речи учшцихся

Автореферат канд.дисс. - И., 1963. .

2 ’ ’ . - ' ' Шербак М.К. Словарная работа во 2 - классе. - М., І9ПЗ

Ыаыушнн В.И. Анализ слов качественной оценки в письменной

^ речи пятиклассников. Изпесткя АПН РСФСР Выпуск 121

Баранов Ы.Т. Проблемы обогащения словаря учащихся.’Известия

5* . . . ’ АПН PCfCP Выпуск 124

Попов П.П. Словарная работа в Е> классе .-М.. ЮВо

тін тіл дамыту жушсыкыц толщк;шгдіі иазмушн белгілеудз бірін-бірі толыцтырып туратын факторгар.

Перттеу иатижесіндв окушлардыц тіліне тон психологиялык» лиигвистикалык сипаттагы болсші кемшіліктердіц тупкі шгу себебі баланыц тілді тану» сезіну, кабіїлдау кабілетініц тоиендігінде жаткандьіги аііикталди. Віз тілдік сацаниц децгеЙін аніщтайтші негізгі фектордщ тілге коПьшатш таланти сактау уші» иатериал ретінде яєїкілгксіздігін баГщагтідігктпн осиндаП пікірге келіп отщзшз.

Психолингвистика гшимиида тілдік сона турадц ото айцин болмаеа да медадай тусінік бар: "Жеке тулгаїшц тілдік санасы

турали айтцан кезде индивидтіц жагдайш аныктайтын коммуникатив-тік ситуация,, оній\ тілдік дане шдени статуси, алеуметтік пзігу тегі, каси , цап психіїкаїщ т.тке хататіавдиги таги баска да то-лш хатдан тулгаяыц параметрлері ескеріледі.

' ' - ' ' ’ " . •• - ' Т

Тілдік санаїшц керінуініц негізгі тзсілі - тезаурус" .Роци -пиєнттіц тілді тануц онщ тезауруси, япш оаіне келіп тускєн Шіфорї^яяни елек рзтінде откізіп отнратын теиатикалик; сагдігі аркили корінеді скен.^ ' '

Окувшарга /8-класс/ тзн тілдік санаїшц такендігі олардиц создік корларин зерттеу тусшіда создіктеріндс белгілі (5ір ?ькк~ рш гоцірегінце білім, янфориацтх їїю'тєлєйтін атаулардші явне образдылык тудиратші создердіц болмауішен анщталди. Тілдегі грашатакаліщ амал- тзсілдї жумсаудаги сауатсиодшчд да окукіїїі. тілді тану кабілетіпіц томендігін баГіцатадц.

Баланыц тілді сезіну кабїлетінФгТ'Зілеадігі - себеп, ал он;,

оз свалік кор'-гаан к авесті каташалдц таба алмвй киналуц,

Г ~ "

Язык и личность .-М., 1969, с.34

2 •

Речевое воздействие. /Проблемы прикладной психолингзистлки ,

-М., 2972, с. 3

чугуда. грамматикалнк сауатсыздывда урынуы - осы себептен туын-дайтьш салдар.

Дорыта айтк,анда , 8- класс окушыларцнын тілін зерттеу щ-нысыньщ нотияесінде аникталган тілдік кемшіліктердіц сипати най соіілем синтаксисін оциту барискндагы тіл дагыту жумысиньщ маямуншг бєлгілеуге мт: індії: берді. Атап айтканда, бул маз-мун создік и;орда интеллект к,алыптастыратын атаулар кзк образ-■дыдык тудыратын сеадерді(байлань:стьірші сойлеу дагдыаывда тілдік синтаксисті і: яуйєсіндс кальпіто.с:;ші • образдилщ тударатші форма-лардц таїіь'гу аркилы о:;ушлардыц тілді тану, ссзіну кабілетін дамытуды максат сткен жумыстармен .апы^талады. - -

Зерттйп отарган пробле^а^цздцц лингвистиквльгк негіаіи аныг,-тау цак.сатаида. галшдеір К;Лхоновг -Л .Пскацов, .Ы.Маманов,- М.Вала-каев, Р.Знірав, С.Исаев, Р.Сыэдыкова, й.Мусабепоцалардщі еі;бек-терхмги танксцп». олардык.грамматшсальщ формалардьгц сішошіздії: варианттары глей фуниционалдьп; •ерекшеліктері .туралы айтцан пікір-лерін жак- жацти таядадьп;• ■ ' ,

Тіл модснкзтіііє цатысты' екі улкєн салолы атаган жон. Ауьіс- -иа сойлеу мздоніійті ор£оэп;;л прккциптерін сагдауга яонс сой— яеу ндошкосыи мзнгертупз негізделее. соз кслдану медениеті-сездін иггынасыиа сай, дол, сайкес хумсалушен байланысты.Ойдыц куйєлі , тусінікті, айкыи болуи' гшіп тої: ~2;:слснгсп создіц ма-гинасьаі ахирагш і;ои лгеткіліксіс, оларді:. тецін тауып тіркості-руго ісоїцл боду.керек. Ойткенх сеЙлєм - ой-иікір білдіру, царим*. г,атьгнас аасау ушіії целдзпылатьш единице. Зр создіц полданилатиц аясн , с ткл ьд і к рецкі, болуы болады: бихк тау* Спік шртас.бпік и&нз&п деп аРл^г.іїмзн, жогары тау, кргары Ейртас.ггогарн мансаіі деп айтуга болмайдцї : . . .

*?ія ^іМсі'иеіігїік изрізг&рі УмётЬдикалщ т;ёс желе езиинар пр9КГйК!Ш>'.:; сабакт&рдып яоспіц'ларіг йен ,'таддауи ,-Л. ,І93У, 9-6

Бул пШрге табан Т1рей отырып, 613 оцушлардыц кошуникатив-тгк сауаттылыгын калыптастируда тхл ланиту яушсышц маз-

ыуны окушыга ауызга свйлеу модсниетпцц де , соя колдану шдс-

ниетШн дз негчэгх элемеиттерп: кеигсртумен Сайланысты аньщ-

талуы ТН1С скенш байцадык. .

Лингвист галквдариуыздиц тхл модсннстх , стилистика, •пл-цегх кеЛб:р грамматикальп; катсгорияларды!^ симонигуйк катарла-ры кеи с тильд I к срекшельчтер: турали гылимн талдаулари гай сойлем синтаксисш о^итукезхндс-уйиздастырылатин Т1Л дамиту аушсыныц лннгвистикалш; ногхзт ре’пндс алинди. острссс, ц1ц синтаксистп; жгйесхнде кездесетхн омоцнялм; тудцратиг фср-лалар мен олардцц стильдгк ероктелхктерх"^ гдй со Ял ом спнтл::си-:1н он,ытумзн б!рге нурпзглетш тгл.'дамыту яууысыниц с:^сыга Г1ЛДСГ1 грауматпкальц акал- тас.1ЛД1 тгрлг тхлдл* ситуацияга . jpa.il утымды яумсоуды Уйрстстги бол1!.пиц ^пзчунин оли^тзуга нола ?олды. • Нисалы, толицтаукитин ■ эмодпялач; зудцратын формала-:к / Сен к.оян с кош • кспнды ус тай алмайсыц. /С.М’Лзатбоков/ /,

___ - . С?

5аяндауыитыц йоркаларк /Мина. сцрглн-£Пр ауызсоз катса кайтодЬ "Л.д.// оггупыларга сойл?:.: мушелорхнш стильдх.ч ерешэзлглтсрш' )айцату аркьиы оларднп тхлгз дегзн сеэхмш калылтастаруда образ-(клшс тудырып сейлеуге гйрсту гуг.'ысыман аиыцталатшг лингшсглка-:ьп; нзг1з1 бар материал бола алатшш. байколды. . • . .

Грамматпканы о^ытудац., т!л дащту лумнсынкп психологиями; негхог туралы бхлу мацсат'.гндаталЕаал’ псгаойогтар-Л.С.Вигот-кийдт , и.И.л;;нки:ш1ц И.Я.ГальпориннЪи^’З.Дасыдспткц оцбок-■ерхкен таныстчц. Психолингвисте рдщ П5к1р1ишв» :"Т1Л даыыту роцссхн11^ барлю* сатксшгда ?<;арым-кат[гпас гасау, пШр альгсу ца-еттШгше суйену херек”. /В.В.Даэвдэв/* ‘

См1гэп Р. А^з^к!' соПлеу тхлипи скнтаксистхк ерзкаолхктерх.

; -А.,1377, 40-6.

"Окуш тіл іи даштудаги бастн кедергініц бір і - интеллекті-аік токендеуі" /Н.И.Еинкия/ дегеи психологиялын; тургыдащ піхір баланси создік цорші зг.етілдіруді ке ке адашщ алеуметтік ортаг< еркіи араласушіа ьщпал ететін та^црыптьр тоцірогінде білім, информация беретін .атауларцы Уіірету арцылы да жузйгє асыруга»-; болатьзпді далолдеП тусєді .

Залпи псіїхолопіядй "когари класс окушларинда создік цор-га келіп тускеи.на^ты білімгс негізделген тілдік информациями■ анщтайтын саздерді пайдалаїїуга деген уытшшс, ынта болатшады-ги даяелденген".*

Тіл дациту одістемесінін казыунын , адіс- тзсілдерін анщ-тьу Уїзін белгіді педагогтар ьмн ірі здісквр галшздар Ф.И.Бу-слаопчик, ИЛ1.Срсзз:свскі!Йдіц , А.П.Пешковскийдіц, К.Д.УшішскиіІ-діц , Л.Н.Роадесївенгкийдіц, Л.Е.Шербанш* , В.В.В’.шоградовтиц сцбекторін талдай отирьш, жаяпи гракиатиканы оцытуиен бйПланис-ти тіл дашту жушіси шяадаЛ багытта кургізілуі тиіс де ген дорітшдщ-ь кегдік:

1. Ниі- гацты зерттелгеи о.еадік к,ор туралы цатеркалга жзне

граіиагик&ид тш;ирштш( лингвистикой^ ерекшеліктеріне негіз-деягеи создік syuucu . • '

2. Ок^ушлардщ байланыстирып сейлеу ітисівдіктерін жан-амщ

О .

ты Езрттоудіц нотижесхндо анщтааган материалга жзне грашати-калнц тавдрыптиц ерекіазліктеріиа негізделген тілдегі аыал- тз-сілді сауатти куысауга УЯрету ‘аушстарв.

Екеуі до оцувшиц яан- жакты герттелган тілі зконіндагі иа-териалга негізделетіндіктен , создік куыцсшкщ керкем едебиет о^иту, согдердіц сшіоикедерін тапцизу, тусініксіз сездердіц ыагь насып тїсіїщіру сияцти кушстаркен , ал баПланызтырып соіїлеуді

__ _

Особенности обучения н психического развития школьников 13-

• • IV лет.1988, с,39

дамыту жумусыныц шыгарма, мазмупдама яазгизу, текат мазкунш! баяндау сияцты жккьга турлсрхмен ео к теліп цанг цоЯмай , граинати-калык; та^ырыптыц тіл дайн ту аспектісіндегі потснцкалші толк; пгйдалануга мумківдік Середі.

Тіл дашту мзселесі бойьшша г/о-тодикаш;, лшігвистикалііі^по-дагогика- психологиялш; здебиеттсрді талдау і;азак мектебініц О-класкнда яаі! сойлем синтаксисіні» курсив оі;иту барыскида жургіоіяотік оцушиннц сейлеу дагдысын дамиту гужсмі гилиш не-гіздеуге щпал етті.

. Грамматиканы оциту кезінде окушылардыц тілдік дагдысин цалыптастиру проблсыаск злі кунгє деііін пазах, тілі» опиту адіо-темесініц арнаулы зерттеу обьектісіне аЯналган но-;. Таты да орце мектептеріндегі ' тіл дашту яукыстары туралы вдістонелік ецбектермон танысу барьгсшіда бул проблеыаныц пяшідуі тілдегі нш;ты граіматикалкі; такчыркптарды оциту процесі).»» баЯланисти-рылып, селСестірілгенін байцядщ. *

Дцссергациянщ екіпаї тарауц ?;аЯ сойдем синтаксисін о.^иту

кезінде окушлардкц тілін дамыту одістсьюсіпо арналган. Ддістоп мазмункн белгілемзс бурші багдардака, оіо'лщ пен дидактнкалыд материалдарды телдаудыц иэтнхесхнде ток грмматиканыц езін кон-гертуге КЭП КОЦІЛ болініп, О!!К С.^ЫТУДЫЦ КОММУІШКаТИЕТІИ асг.ектісі толкц слылмагалыи бай^аганцм;*'гди таги да атал отпехпіміз. Зерттеу нотажесінде алынган матеркалдарга яосалган гияымк талдаугп суйслэ о—’ркп, 1909-90 оку зкыхинда Алматы ;?аласшцаги касаі; ті-

* Периоза М.А. Раавятне речи учащихся при изучении темы "Пряная и косвенная речь”-МЛ., 1965 ‘Ерегеева АЛ. Развитие речи учащихся при изучении предложения с однородными членами. -М., 1974

Лядман-Эрлова Г.К. Развитие речи учощихся прй язученнии мор. . фэлогни. -М., 1976 . - . ,

лі иен адебиетін тереедетіп оцытатын № 2 мектєл- интернатта, У-ІЗб кава^ орта иектебінде, Ак;тобз облисы Темір аудада Шубар-кудщ орта мектебінде бщилау окспериментін жгргіздік. Вул экс. яерииенттін ы&ксати усынылатын жуыистын тиіиділігін салыстыру ушін' Сагдарлаиалыц ыатериалдыц негізінде окупшардыц сейлеу мадвіїивїніч двнгвйін аныцтау болатын.

Оцушлар тілін оерттеген ыатериаядар мен бацылау вкспери-ментінік корытындыларин ескере отырш, жай сейлем синтаксисін опыту барысыида окудалардцц тілін дамыту адістемесін ша маз-ыунда курдик! такьгршты окытудыц тілдіц коммуникативтік аспек. їісіне кауап беретін лингвистикаліщ, психологияльщ, стильдік ерекікліктері негізінде сездік цорды жетілдіру ушін сездік яу ыысын холе тілдегі граыыатикалыц адал-тасілдерді дурыс жуисай бігуге їйрстетін ааттыгу хушстарші жУргізу. 9дістеме мазыунш; бидай коюдьі'і кажеттілігі оцушлар тіліндегі кемшіліктердін с паты мен тіл дамыту едгстеыесшщ цазіргі мазмуны тілге цойыла тин тадаптарга ^ ыулдеи жйуап бере алмагандыгинан 'туып отыр. Ли гвистикалын; адобнеттердегі тілге цоПшттын талаптардыц ішінде сесдіц дурцетиші.зкспрессивтіліґін сактау женіндегі талалтарды орындалуц тілді кошуникативтік . аспектіде ошц информативтік-езнє зкспрасснвтік тармацтары бойшіша сауатты куысауга мумкін дік беоедіД Тілге цойшіатші талаптарга катысти айта кететіи маселе : создіц дуристыгы йен окспрессивтілігі вуьізекі тілге назба тілге де орт аг, негізгі таяаптар болгандщтан , вдістеие мйзмунин аіщтауда оси екі талагща табан тіредік.

Сонимаи.яай с&йлои синтаксисін оцыту барысында окушьілардші тілін дамиту одістеиесхн жотілдіруді тачырылтьщ лингвистикаль

Ледщишскоя Т.А. Система работы по развитию связной устной речи учащихся. - Ц., 1975, с.47

ерекшелїктєрг негізінде окупавшії тілді ик^ормоціпт жаткізушг кэке эмоцияяъг білдіруші цурал ретіїаде жумсау дагдысшг калиптас-тьіру зкушсыые» шіш^годик, Бул яерде тілдік кош<унотгацилныц окс— прєссивтік тармагы да информация Середі смес пе деген сурап тууи ыктимал. Алдыкен чубылысткн озі туралы марултв алмайынша ,оиыя сипати' , касисті туралы білуге унтылу артыд екепгн ескерсоп, информация- зуелі оэ табигатьпща тапылуы; упін оган же ке бір тау-ігал;ткц белгі'ленуі орынди. . \

Сасдпг дурыстигкн, ианывдшшрш,- дзліггін са^тау тілдін ко?<-муникативтік аспект іде' ш^оумащинтгетет^шт курал ретіндегі иїі'кгндігЬг толы"; пайдалануга, ицпкт єтаді.. Бул: лорде дурыотнгы деген: урышшч йпіидсі а№шпш .тазавя» оЯщи? Селгілі бір білімге іпгоїздєішея ацзпсїїРіггь'ипУіПі' „ ішнційіи?ш деіг тусіку керак. Бул та-лютпяодш сппедау ар!;шпг яїлдітц! муНдай! сипатта корінуік кіамтаиа-сыз' ету/ у-штк* бёрглген тацырьпт тусында создік жумнсьпі окушч т-телзектісін котеретіндей етіп *ургізу катет дэп таптщ,. Эршю: "окушлардын тілдік мзхан:ісНІ,ерді і.'енгеру іне коніл болген дурь'с. Бірак мугалім єн кунды ереяені умч-щаганы г.ои: од - аЯЛтын ел-тене болмаса, аЯтуга гйретудін де ^аяет еместігі’, /Й.Лиссер/ Бугінгі кумі соя соЛлеуді коговдагы гьільсш , техникзлык оп-герістерді карезтетін арнаулы создерсіз , белгілі бір угиздар-ДЫК тепірегіндегі терминдерсіз елест-ету і(ИКН. Ол УЗІИ окуш-нын соодік корында о'угіигі кгаші ?й:<:ырыбкн аныктайткн гылиы, техника , онер саласы турали на;;ты білімге нзгтэделген тілдік инфорнацияны метелейтій атаулардиц, термнцдерзіи, курделі соо-дєрдіп болуы парт- •

О-о’пы интелле.ітіаін ггетілліре отырмп оизд совінін дуриста-гьтс, дзлдігін каитоуяекз ететін создік яушешвд койилуы гтай соПлйк сиктаксисіиіН арСір тацырыбыныи морфологиялод ереюязлік-теріке с”;:.'пуді талоп отті.' Жав сейлем синтаксисінін тгщырыпта-

рин аорфологиялиц жагинан талдай кела біз жаца угивдарды , соадерді їйретуге ынгайлы, иумківдігі мол категорияларди ес-кердік. Иысалы, цандай да болсын цубылысты табигатьгнда тануга уытылу бастауыштын ауелі зат ссім, сосын о'арып баска да сез та-бшал болатьщьш еске тусіреді. Атаулар /дара да, курделі де Солуы мумкік/ зат есім ретінде сннтаксистік жУйедегі озінін кьіз-иатін ауелі бастауцш болу ар^ылы К9рсететінін ескере отырып, оларды скушларга уйрету жуыыстарын бастаушти окитумен байланыс-тыра зкургіздік.

йцушлардыц тілінде орын алган кеишіліктещіц лингвистнка-иыц сипаты бір жагынан баланыц создік к;орын бугіигі кїішіц тілге цоятші талаби тургысынан жетілдіруді талап етсе, екінші жагипаи о^'шиларга создтк корларына келіп тускєН материелды пайдалаиа отырып, тілдік омалдардц дурыс .т.унсаудиц жолдарын їйретуді кажет етеді. Тілдагі бар грашатикалш; аііал- тасілді дурцс жуксауга жай сайлем синтаксисініц алсында Уйрететін зг.ат-тыгу кудостары оцущныц тілді таїшп к;абылдауына кемектесетін фактор _ тілдік сезімін к;алыптастируди коадей отырып жургізіл-ді. Баланин тілге деген талрамьгн цолиптастирудаги хаттигулар кїйасі граыыатнкалын; категоралішц тілдіц остстикалш; мзнін сезіццірзтін зііоцїшлик, образдилии; тудыратын форналарин таниту-ра нзгівдйяді.. Най сайлеіл синтаксисі тацырылтарыньщ ішінде цай- к, ай с цс и болса да образдылыц тудырцп сойлеуге Уйрету ,жумы-сына обьект бода алады. Стильдік турлену , зыоциялыц ыагына ‘і стеу яагынаи баядцвунштыч формага о ге бай єкевдігін ескере оты-раї, ойды ар тУрлі стильдік к,ыида образдылын; тудырып жеткізу ут:н оныц эмоцщхлыц рецк береті» иыналдай формаларын Уйреттік:

I. Дара балидауша сын есімнен болгацда сойленге эыоциялыц ман устєйді. Кун бугін сылбцр. /Г.М./

■ 2. Сын есікніц КУшейтпелі шырайынан жасалган дара баян-

Дауыш та эмоциялы^ ман береді» Ауа тал- таза?.- ,

3. Курделі етістіктен яасалгаи курделі баяндауыштар /кейбір формалары /свйлемге^зкспрессивті май береді.

а/, цайталанган косемае форкалы етістік пен кокекші отіс-тіктіи тіркесіп келуі арк,ылы жасалган курделі балндауыпггар :

Ол бір аяц курт еэген сорпаны яутып-жутып ліборді. /14.С./

э/. курделі баяндвуштао туракты сез тіркесінен болганда окспрсссітті магына береді. Мысалы: Ол ат ізін салмай кстті.

б/, еліктеуіш соз Сен комекаі етістіктіч тіркесуі арцылы

зкасалынган курделі балвдауыштар эмоцнялык манге ие. Днбыссыз

туншыгып жатн;ан Намалга бір сауле жар-' стті. /Г.’іуст./

в/, кісініц атич оньщ сулулыгын таиыту ушіи десе деген

шартты райлы етістік ар;<;ыли цайталап к;алдаиганда, есері куиайе-

ді. Ботакэз десе Ботаказ /С.М./ , . •

г/. курделі сын eciiffiGH жасалґанда этлщнялнч ман береді.

МисаЗш: Адар узкн боГіхн, ак куба. /М.Э./ .

г/. істін сооильщццлыгь’н білдіру ушіїс курделі баяндауьга . ' . ■ ■ . о

каііталаньїл жумсалгачда сезімге эсер єту куати артпды. Озгеїде

бір куй кен даланы куцірене аайцаН берді, пейцай берді. /Г.Мус'у’

Жалпы. ■'баяіиаі’ь.’цтщ гана емес, аныцтаушз пеи толнктауиа,

пксыктауыштын да зр турлі стильдік аяда. зкумсалу хабілоті зор"*

екенін ескердік. Анш^аушп пен пысыктауыа эдебиеттё карікті

ойдын керкем бояуы кызмэтхнде /сур булт, буйра толкьпі /Дбай/,

жал пак; дала, алтын куз, катулана.сойледі, кулікцєп карадн, най-

загайцай жарк етті/ яумсалатинцьп;тан, оларди осы грамматикалні;

сипатына байланысты образдылыц тудыратын создерді УйратУ макчса~

тшздагы еоадік яуыысышзга да объект ретінде алдык,.

Вдебн тілцін барлш-; етилінде . бірдей кен і;олданьаттш, on—

iH'jwr. P. Най соЯлен синтаксисі. Алматы, 1983 ,7-6.

ди кбрікті і сазду, кігчрлі берудегі не оны ерекшелел» узізшє-ді зуєішзн эдемі жеткіаудегі нкецді сиитаксистік категорияньщ, бірі - бгріщгай баяндвуыштар болгандыцтан , олардьщ да стильдік еракшліктері не гі з інде обраэдылщ тудырып сейлеуге Уйрету іс-

з реквтт і , кииылды яай гана баяндап турган біредгай баяндауш-тар йен іс- арвкетті асерлі етіп суреттеп турган бірщгай баян-дауыштардын стильдік мзнін салыстыру аркылы жургізілді.

Ш&я еседі, айиалаПды, кыти^тайды, эн салады, гуілдейді.

ІСун кїлімдєйді, катеріледі, батады, кызарады. Ай нурланады, толис еды, шалцаяды. Булт туксиєді, цатуланады, цабагын туйєді, тїнереді.

Аталган жаттьггулар жуйєсін орындатуда біз грашатикалыц тал-дауди да пайдаландщ. Жалпы грамматикалык талдау 5-6 кластарда морфология курсынан берілген білівдї бекітудв улкєн ыанызга ие бсіатьтдиги оэ алдкиа, балалардщ тілін дашту багытында да етв тиімді. Совды^таи да тіл дамыту адістемесінде ‘'грандатикаліщ талдау оцудаларга Серілетін граыыатикалыц магулматтарды практика^ «енгертудіи адісі гана еыес, тіл даыытудыц парменд: цу-ралы ретінде карастырыладыУ *

Біа граыиатикалщ талдауди вз жушсшызда сейлеїлге эыоция-лиц , £>кспеессивтік бояу беретін фориаларга оцушшіардиц назарын аудару їіаїн пайдаландщ.

Най сейлеи синтаксисін оцыту кеаінде тіл дамыту жумысын уйимдастырудыц едіс- тасілдер ккынтыгы ыен арнаулы жаттыгулар яуйєсініц чиівділігі, тіл дамыту бойшіша тутастай, адістемелік кошлекс ретіндегі артыктилыгы Уйрету експерименті барисинда далелденіп, оныц цойылуы, журу бармен жаке нзтижесі диссертация-

І

Еремеева А.П. Развитие учащихся при изучении предложе-

ний с однородными членами. - М., 1974, с.10

да 7л'и{- такта талдандц. Уйрету зкспорте^тнщ псрычтаидаеи 61 з усынып стыррвд эдхстеме -• яай соР.лем синтаксисш ок’*ту Саш-скида окушылардын тШн дамиту эд!стоиес1н1н радсы нагота бсп:-гешпгчн корсеттх. Тексеру корытьгщысь: бсРияша зиспершанл'^х яуныстау жургхзхлгсн кластардагн огуусылардын .г, у р.! с хг.уаСитл; сани бак.илау кластардагн сцуяилардын Дуг^с яауабинын саль’наи 8 процентке арткк, екендгг? аницталды. /корсетк-а ^ 5 нестедо берхлген/.

Тутастай алгачда , оерттеу к.орытиидисн иынадпЯ болды:

I. Тхя даыыту жуыыеын уйывдвстырудым ^дтстекгес! т!лд!и алеу-■.геттхк цыгмгтхнеп , ногамда алатда ролтнен тукнгпРякн талаптаргв зэйкес ^ет1лд1р:лгп отыруы ти}с. Ол ?альлтар(тутйс?аП алганца, былай тулырыздалады:

Т1Л коммуникация куралы ретЫде яэи<!ц потенцяаднн толщ корсетух УШ1Н коммуникатиртгк аспектЬпя оган /тхлго/ инфория-дия зкетк1аушг жене эмоция керсетмах оолуга ыУмкЬипх тугиаатмя 5кI тармагында жумсалуы «пс.

£. Ол ушхн берхлгек та^ырьитыц грамматикали*; ерекЕГ5д1кт«р1к ггжеЛ- тегжаЛл1 зэрттей отырнп, сончн н«гк{идо окуЕчшгн тхлд! гошуникация куралы рзтхкпе тумсау дагдисыл калыптаотнру коло?.

3. Ттл даиыту ку\'ыс«ннц мазнуньк акчктауда басты компонент :аналат!.]н оку:шлардь:н тхлдхк кемаглхктертчс- кластор бойынпга слассификация талу керек. Сд \’ш1н очуиллардун т:лтн эерттеу про->лемаснн голга кос кагат.

4. Й- кластня скулыгУндагы тхл даматуга ба^ланисты Сер!лгзн >атериалдар, багдарлама магмуьн ску:шныц кокмунмкатшггхк цагды-

к;ал«птастуруда талал донгоПхнен шыга алуайды. Сондыптан ар-1&йы жаттыгулар яУГ.есхп г.асал, дедактикалнц матсриалдар жикагкн ,аЙ1:ндау г,а>:ет.

5. Иг. турады тсориялиц б1лхмн1ц практккалык дагдыга айна-

- 24 -

ЛУШ! ;',£іУ'ігШГХиц йТ/.

6. Тія дедиту куиысин уйимдастыруда оган сеіікес келген їа-л,иіілітіц4 грамцатнлалиг; ерепікзяігін баста назарда устоу.

7. ЇІЛ ДйіШїу едістемесін бір Ізгв ТЇСІру УШІН яекелвііген

гпакматнЕВЛід тси^ырылтар боЯыкта зерттеу жургігу■ ’

Диссе^ицияным негізгх ыаыфш «ьаіь. кан;малар ма»

?егисїО, Сагіїїдауада корінедт:

І. Ураагиюидан їседаиьгін ойласак, ... /іієдосє т-;ддік елзу-іззїїін рояініц осу ще Оалланистк иектепгзгі тіл сабагшіщ иазму-ннн Ерткфу цахзгЛгігі туради /.//''Ззрдо” , £ 7, 1991,

36-37 бэттар

Й. Оо'разди&с; адышг; сэЯяау ияагцзікле бсулкди./^ "Казок; їШ ион здобне^і" курмаяы, Я 2, 1992» 12-15 .бе$«ар.

3. Г*-астг^'іішти о^ыту барыашда о^гил&гдык еьздік :<орьм 'іаЕьі-\у. ’'Кд&а:; исн одєСиеті" гурналы, 8 ІОЛІ-І?., 1992,

18-22 беттер.

4. Дзегїр гана йіііаіі тая&о'ь: /тезке/ //Гылыми- педагогика-дцг, ортели^ хабаусаса. іфза.чстан Распублнкасц Білії: ищшс?рліг! ион АбьЯ ааідщагц Ллггата шцдекеиі:: уішзгр-сігеезініи газе?! , & 13, таиыэ, 1993 , 2- бе?

5. Тіл гано ошді йлсушгпк ккзиег аясьг /балндзда/У/‘ стациаги білім бзру- проблема*ари: бггіні узи болавагы" атга гшшии- праї«яіш:і«; колферогщия; 14-15 цазан,

1993, 53-54 бзттоп.

Салаватова Зада Калабаевна

"Развитие речи учащихся при изучении синтаксиса

простого предложения"

а-

Диссертационное исследование состоит из введения, двух глав, заключения и библиографии.

Решение проблем развития речи учащихся при изучении синтаксиса простого предложения осуществляется по следущим научнометодическим направлетшм:

- научное обоснование необходимости совершенствовштя коммуникативной грамотности учащихся;

- разработка эффективной методики развития речи учащихся при изучении синтаксиса простого предложения;

- выявление на основе педагогических экспериментов правомерности гипотезы исследования и избранных методов развития речи при изучении синтаксиса простого предложения.

В первой главе диссертации рассматриваются предпосылки определения содержания работ по развитие речи учащихся в процессе изучения синтаксиса простого предложения: определение степени

изученности проблемы развития речи в методике преподаншшя казанского языка , обзор филологической и психолого- педагогической литературы по исследования синтаксиса простого предлогения в казахском языке, лингво- психологическому обоснован^ развития речи при изучении данной темы и т.Д.

Впервые в методике преподавания казахского языка научно обасноваи учебно- методический процесс развития речи при изучении раздела грамматики - синтаксис простого предложения.

Вторая глава посвящена опытно- экспериментальному обучению по разлития речи на основе изучения синтаксиса простого предложения. Процесс развития речи осуществляется посредством формирования языкового чутья учащихся, опираясь на лингвистические особенности определенной теш синтаксиса простого предложения, в результате чего складываются навыки управления информативным к образно - эмоциональным аспектами речевой комг:уникации.

Б заключении представлены обцие выводи тго результатам исследования.

2\ho davQlopiaont of* students' Bpaoch wiiile thaxr studying of tho siznple cejitflrco's svntax

This thenia includes tho following-, introduction, two aaln charter», conclusion and bibliography.

To solve tho problom of students* «peach devulopmont while studying of thtt simple mtence'M syntax, tho following scientific and systematic turns oro uuod: .

- Scientific basis that leads to the need of the students'

communication literacy improvement .

- The efficient xothodics' elaboration of tho students' speech development vhile studying of tho simple sentence's syntax

- To prove the research hypothesis and chosen speech developusnt mothodica during the conduction of the pedagogical axperiaanta vhilo the studying of the simple sentence*» syntax.

The first chartur of this. thesis is the review of the rcasona to define the works* contents about the students speech dovulopmant while their studying of the simple, sentence*b syntax, namely, the definition of tno studying degree of the speech development problem in the mothodics of the Kazakh language teaching, the review of philological and psycho-pedagogical literature about tho simple sentence's sysntax research in the Kazakh language, linguistic and psychological basis of the speech development vhile studying of tis theme, ect. - ' . .

For the first tike in the methodics of the Kazakh language teaching, there vas made thestudy and systematic process the spooch dovalopment vhile studying one of the grammar parts - the simple sentence's syntax.

The second charter is devoted to the experience and experimental teaching of theapeech development using the basic of studying the simple sentence's sysntax.

The speech development process is carrying out by means oi forcing of the students*, language intuition, using tlu lintjtiistio peculiarities of the doteraited theme of the aimpl< sentence's syntax, resulting in the appearance of the govermenl experiences of the informative and image and emotional aspect! of the speech communication.

In conclusion one can see the common conclusions of th< recoarch results.

OTneMaTaso 15.03.94 r. Tnpax-100. 3axaa N 91

Til Kaa. xonu yn. roron«*8«.