автореферат и диссертация по педагогике 13.00.02 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретические основы использования средств массовой информации в обучении украинскому языку студентов-нефиологов

Автореферат диссертации по теме "Теоретические основы использования средств массовой информации в обучении украинскому языку студентов-нефиологов"

Р Г 5 1 6 QKT 1995

УКРАКНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЗДАГОПЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕГ |мен! М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

ОНКОВИЧ Ганна Володимирйвна

ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБ1В MACOBOÏ ШФОРМАЦ^ У НАВЧАНН1 YKPAÏHCbKOÏ МОВИ СТУДЕНТ1В-НЕФ1ЛОЛОГ1В

Спефальшсть: 13.00.02 - методика викладання (украшсько!' мови)

Автореферат

дисертацп на здобутгя наукового ступеня доктора педагопчних наук

Кш'в 1995

Дисертац1ею е рукопмс.

Робота виконана в Укра!неькому державному педагогичному ун1верситет! 1мен1 М.П. Драгоманова.

- доктор фиолоНчних наук, професор Плющ Мар{я Як1виа

- доктор педагоНчних наук, професор, член* кореспондент АПН Укра'йш БЬшев Олександр Михайлович,

доктор фшзлоНчних наук, професор, дшсний член РАО

Костомаров В1тал1Й Григорович,

доктор ф1\олопчних наук, професор Сербенська Олександра АнтоШвна

- Шстйтут украШознавства Нац1онального университету ШеМ Тараса Шевченка.

Захист й1дбудеться «Щ.» р. о 3£ родим! на

зас1данн1 спещешзо&ано! Вчено! ради Д. 113.01.01 в Укра'йському державному педагопчному уШверситеГ!1мей1 МП. Драгоманова (252030, м. Ки$в, вул. Пирогова, 9).

3 дисертафею можна ознайомитися у б!бл!отец1 УкраШського педа-ЮНчйого уШверситету Шей МП. Драгомайойа

Автореферат роз!сланиЙ 1995 р.

Вчений секретер ^ ^

снец1ал1з0йано1 вЧеНоТ ради СУ^1-^-? М.Я. ПлкэЩ

НауковиЙ консульташ1 Оф1цШн1 опоненти

Пр6в1дна оргайзац!я

У державшй нацюналыпй nporpaMÎ «Освиа. Украша XXI ст.» П1Д-креслюеться, що сусгальство без високого р1вня освети не мае майбутнього. Розбудова системи hoboï ocbîth мае стати основою становления национального в1дродження, в!дтворення штелектуального потенщалу народу, за-безпечення фззичного i морального здоров'я людини. Програма передбачае створення в освптай сфер1 незалежних альтернативних структур на ртвноправтй ochobî, виведення в1тчизняно'1 ocbîth на новий щабель через докоршне реформування ïï концептуальних, оргатзацшних засад. Досяг-нення npeï мети залежить насамперед В1Д 3micty ocbîth як щлеспрямовано визначених системи i обсягу зиань, умшь та навичок ïx практичного засто-сування. До Наполегливо'! роботи щодо приведения змкту ocbîth у В!дпов1дшсть до сучасних потреб особи та сусшльства залучеш широю верстви науково-педагопчно! громадськосп. Устх докоршного реформування значною Miporo залежатиме в]д того, насмльки будуть використаш . нацюнальт й педагопчт надбання минулого, здобутки майстр1В-педагопв, ращональне поеднання класично! спадщини i сучасних досмджень.

Стратепчним завданням реформування ocbîth в Украшськш держав! е в!дродження i розбудова нацюнальшн системи ocbîth як найважлившю1 ланки виховання cbîaomhx громадян Украшсько1' держави, формування ocBÎ4eHoï, творчо! особистосп, становления и ф1зичного i морального здоров'я, забезцечення прюритетносп розвитку людини, в1дтворення й трансляци культури й духовносп в усШ р1зномаштносп втизняних i • cbîtobhx зразюв.

3 1 С1чня 1990 року набув чинности «Закон про мови в Украшськш PCP» — один Î3 найважлившшх, стратепчних нащшйв на шляху до збага-чення î вцродження вищо! школи Украгни, кторично! та культурно!' спадщини i традицш украшського народу, вш>ного розвитку шших нащо-нальних культур. Вщповщю до ст. 28 в ycix групах навчальних закладо забезпечуеться вивчення украшсько'1 мови. Впровадження Закону в життя зумовило появу нових контингекгпв тих, хто вивчае украшську мову. Нав-

чалью плани уах специальностей переглянуто на користь дисциплин гумаштариого циклу, усього було введено понад 30 нових навчальних куров

3 мови, лiтepaтypи, культури украшського народу, шших народа, якх проживают?» на територп республши; ¡сгори та теорп свггово! культури, релШ, атевму, етики тощо. У переважшй ©¡лыпосп вуз1в техшчного ярофшо оргашзовано кафедри або секци гумаштарних дисциплш.

Украшське сустльство в нових умовах потребувало дйнам1чних пере-творень, нових концепщй. На думку авторов навчально-виховно! концепци вивчейня украшсько! (державно?) мови, в основу змкту мовно! освгаи мае бути покладена комумкативно-прагматична мета, що означае засвоення мови як знаряддя самовираження та стлкування, оск1льки р^дна моаа «е скарбницею не т1льки украшсько! ментальноси, а й загальнолюдських морально-естетичних ценностей, 1 це благодатний материл для виховання М0Л0Д01 людини»'.

Вих!д украшсько! методики викладаня Ь штучно! 1золяцй, вивбдення и на самостШний, св!товий р1вень розвитку потребуе великих зусиль. Посту-пове гаднесення украшсько! лшгводидактично1 науки мае в1дбутися з ура-хуванням:

1) кторичного досв1ду викладання украшсько'! мови як р!дно1;

2) досв1ду викладання украшсько! мови у навчальних закладах нацю-нальних меншин, що живуть в УкраМ;

3) заруб1жного педагопчного досв!ду в галуз1 викладання рдао! мови;

4) досв1ду викладання мов в УкраМ та за и межами;

5) здобутшв украшсько! д1аспори в галуз1 викладання раджи мови.

Самоспйний ШДХ1Д, рацюнальне ставлення до ¡ноземно! педагопчно!

спадщини, селективне запозичення педагопчних ¡дей, яш в1дп0в1дали б потребам сусшльства, переконують у самобугаьому характер! розвитку педагопчно! (зокрема й лшгвометодично!) думки на терет Украши, що

'Ермоленко С.Я., Мацько Л.1. Навчально-виховна концепщя вивчення украшсько! (державно!) мови // ПочаТкова школа, 1995, № 1. - С. 33-37.

знайшли свое В1дтворення в теоретичних працях та у навчально-методичнш литератур!.

Украшсью доЫдники справедливо зазначають, що розвиток мовознав-стра, соцюлштастики, педагогики та психологи дае змогу ставити й розв'я-зувати на бкып високому р1вш низку актуальних питань л^нгводидактики, зокрема таких, як оптимальна побудова шильного 1 вуз1вського курсу, особ-ливосп сучасного уроку (зшст, типрлопя, структура, способи проведения), ефективш методи, прийоми 1 засоби навчання.

Реферована робота ставить за мету теоретично 1 методично обгрунту-вати проблему ефективного використання засоб1в масово! шформацп (ЗМ1) на заняттях з укра'шсько! мови у нефиологииому вуз!. У здасненш грег мети враховуються набутки педагопчно! психолога, соцюлшгвгстики та психоляштастики шд час формування у студенпв мовних 1 мовленневих понять, умшь, навичок, тим самим розкриваються навчально-виховш мож-ливос« засоб1в журналктики у формуванш культурно! пам'яп, об-грунтовуеться необх1дтсть поепйного звернення до масовокомункацшних украшомовних джерел.

Актуалшкть теми дисертацц полягае в тому, що украшська мова в держав! Украша набула нового статусу. Ншп вона вивчаеться у р1зних навчальних закладах з урахуванням мовного досв)ду студент. Йдеться про прагматичне вивчення украшсько! мови р1зними контингентами. 3 одного боку, це налаштовуе на сприймання шформацн державною мовою 1 в1дпов1дне виконання мовних дш, з шшого — майбупв фах!вщ з р1зних галузей знань ор1ентуються на творения спецлексики, , яка в^дбиватиме науковий пошук у царит галузево! науки. У вшцих навчальних закладах неф1лолопчного профшо державною мовою опановують дорос/и люди, яга мають певний мовний досв^д. У цьому раз1 заняття з мови мають сенс, коли вписуються в загальну картину життя особистосп. Отже, повинш врахову-ватись психолопчш й сощальш чинники, ям впливають на процес вивчення МОВЯ В ДОрОСЛОЙу виц.

Журналистика та и можливостг педагог!чно-виховного впливу на особиспсть розглядалися дооидниками масово! шформацн; мова засобш масовоК шформацн перебувала Й перебувае в гош зору лшпмспв, однак системи використання засоб1В журналистики у навчанш мов не розроблено.

Об'ектом дооидження е процес навчання украшсько! мови у вищих навчальних закладах неф1лолопчного профилю, де украшська мова вивчаеться як рдоа, нервдна (пасивне володшня) або шоземна.

Здавна ¡снуе думка, що педагопка дае вщюввд на запитання «чого навчати?» (йдеться про змкт навчання) 1 «як навчати?» (йдеться про методи та прийоми навчання). Однак ниш в!дпов1дей на «ц два запитання виявляеться замало. Додалося ще одне — «кого навчати?». Розвиваючи методичш засади лшгводидактики, доводиться давати вдоовш на ва щ запитання одночасно. Правомерность третьего визначаеться тим, що для правильного розв'язання перших двох необх1дно зважити на таке: чи е мова, що вивчаеться, рдаою, чи учт ттльки починають вивчати и, чи волод1готь вони певною марою навичками мовлення щею мовою чи не володиоть; чи мають досшд вивчення якокь мови чи ш та ш. Важлив1сть урахування зазначеного чинника пояснюеться тим, що навчання мови,' котрою учт не володиоть, але повйнш опанувати в результат! навчання, мае суттев1 в1дшнносп, особливо — яйцо учт — дороЫ люди. Так само смд ураховувати, чи е р1дна мова близъкоспор1дненок>, р^зносистемною та га. Це мае велике значения для визначення обсягу матер1алу, що вивчаеться, прижодв його подач! та засвоення.

Предметом. досМдження е методика використання масовокому-шкащйюм шформацц як навчального матер1алу на заняттях з мови.

Мова засоб1в масово? шформаци перебувала й перебувае в центр1 уваги пресолштаспв, науков1 розробки яких стають базою для Л1Нгво-дидантичного опрацювання вдаоводно до вимог викладання — оргашзувати навчання з урахуванням комунжативних потреб студента. Лшгводидакти виявляють також специфшу побудови тексте р1зних вид!в 1 жанр1в, визна-

чають mobhi засоби, Koxpi компонуют!) текста на ochobî одиниць ycix piBHie мови. Чиьне шсце в досмджент тих текст, ям традицшно використову-валися у процеа навчання для аудиторши' та позааудиторно! роботи, пос1дас мовностшйстичний аспект. Використання здобутюв пресолштас-пв з навчально-дидактичною метою визначимо термшом пресолшгво-дидактика. Але враховуючи значения 3MI як явища надюнально! культури звертаемо увагу на навчально-дидактичний аспект лшгводидактики. Йдеть-ся про те, що 3MI е джерелом культуролопчних знань з найр1з-номаштшших напрямкш життя держави, в)ддзеркаленням подш у свт тощо. Це й спричинило до появи нового в1дгалуження лшгаодидактичшн науки, яку ми визначаемо як пресодидактика. У це поняття входять поза-mobhî чинники, KOTpi тою або шшою Miporo репрезентують явища нацюналыкм культури i звернення до яких у навчальному процей розши-рюе культурну там'ять студента i е мовленневим стимулятором. Пресоди-. дактика, що виникла як закононпрний розвиток лшгводидактики, визначаеться там, що масовокомукдкацшш джерела залучаються до на-вчального процесу насамперед з культуролопчною метою — за ïx роллю для розвитку мовлення i розсування меж культурно! пам'ять Пщвшцення мов-hoï компетенцп — мета пресолшгводидактики, яка використовуе мовш явища, зафжсоваш 3MI, з навчальною метою.

Масовокомушкацйоп матер1али, розширюючи o6piï шзнання, меж1 образно-емоцшно1 культурно! пам'ят1, сприяють розвитков1 mobhoï i - мовленнево! дшльносп, формують мовленнев1 навички i вишня.

Використання 3MI як навчально-дидактичного матер1алу актюмзу-валося з 60-х роив XX ст. у методшр шоземних мов. Реферована робота — перша, де розглядаеться специфика використаня масовокомуткац1Йно'1 шформаци з украхномовних джерел у навчанш мови.

Основна ппотеза досмдження: залучення до навчального процесу масовокомушкацшних джерел шдвищуватиме мотиващю вивчення мови, стимулюватиме мовну д^яльшсть, спонукатиме до мовотворчосп, ширитиме

меяд культурно! пам'яп студенив, якщо:

1) до занять будуть залучеш перюдичш видання I програми радю- та

I

телепередач, що вщгов^атимуть запитам 1 потребам молод!; задовольняти-муть шформацшш штереси студентш; вЦпов^датимуть р1внев1 мовно! шдготовки на кожному еташ вивчення мови;

2) структура занять буде адекватна його типов! й вир1знятиметься в)д цппих занять за методикою !х проведения;

3) занятгя з1 студентами буде спрямоване на розвиток мово- 1 тексто-творчост);

4) ус1 заняття матимуть системний характер, що в^дповадало б основ-ним дидактичним принципам;

5) змкт робота сприятиме розвитков1 уах вида мовно! дшльносп.

Виходячи з проблеми, концёпци, поставлено! мети 1 сформульовано!

гшотези досщження, необх1дно було розв'язати тай завдання:

. — визначити мкце журналистики у кол! базових наук методики ви-кладання мови та чинники, що сприяють активному залученню ЗМ1 у на-вчальний процес в аудитора неф!лолопв;

— визначити змкт украшознавчо! шф'ормацн, котра в1дпов1дае шформацшним интересам студен-пв, дата класифшацио. шформащйних интереав з позищй комуткативно-дальшсного навчання;

— описати систему введения до навчального процесу матер1ал1в ЗМ1, виходячи з прагматичних завдань комушкативно-доялынсного навчання;

— схарактеризувати жанрово-тематичва особливосп ЗМ1 з погляду ви-користання IX як навчальних; запропонувати систему вправ до кожного типу занять;

— розробити типологно 1 структуру жанрово-тематичних занять за матер!алами ЗМ1 з1 студентами р13ного р!вня володшня мовою;

— системно представити прийоми комплексного застосування неадап-тованих матер¡алш !з шсовокомуншацшних джерел з метою формування шформащйних пггереав студенив, розширення обрив культурно! пам'ята.

Для розв'язання поставлених завдань використовувались в1дпов1дт методы досл!дження:

1) теоретичш: вивчення документов 1 праць з актуальних проблем освети, украшсько! мови; критичний анамз украшсько! та зарубежно} педагопчно1, методично!, психолопчно! та лиатстично! мтератури за темою дисертацшного дослЦження; теоретичне осмислення передового лйпводидактичного досв^ду;

2) емтричт: соцюлопчне ошггування з метою з'ясування ставлення студен'пв до масовокомун!кацшних канал1в як до джерел актуально!, культуролопчно!, фахово! шформацп; спостереження й анаМз занять вшсладачав-словестшв; анкетування науковврв ! викладач!в; опитування украшських та шоземних студент з метою пор!вняльного аналЪу тематич-них переваг; анал!з плашв 1 програм з украшсько! мови у вшцих навчаль-них закладах.

Наукова новизна дисертаци полягае в тому, що на широкому матер!ал1 вперше анал!зуеться взаемод!я лштастичиого й екстрал!нгвгстичного на заняттях з мови !з залученням ЗМ1; пресодидактичний шдх!д, розроблений 1 апробований автором, дае можлимсть залучати до навчального процесу масовокомунжацНМ джерела з метою розвитку вс!х вц/цв мовленнево-ро-зумово! ддяльносп з одночасним розвитком культурно! пам'ят! студента.

Теоретичне значения роботи полягае в тому, що обгрунтовано залучен-ня до навчально-мовного процесу актуальних неадаптованих матер!ал!в ЗМ1 - з украшомовних джерел шформаци Й окреслено пресешнгводидактику як самостшно! галуз! лшгводидактики; пропонуеться система уведення матер1ал1в ¡з масовокомуншацШних джерел засвоюваною мовою; розгляну-то жанрово-тематичн! особливост матер!ал1в ЗМ1 з погляду !х використан-ня в начанш.

Практичне значения робота полягае в тому, що розроблено типологао ! структуру занять за матер!алами ЗМ1 у систем!; дано рекомендащ! щодо актив1заци культуролопчного матер!алу, надрукованого в перюдиц!, а також

щодо використання професШних (галузевих) зидань для задоволення професшно-шформацжних штереав.

Положения, яю виносяться на захист:

1. Пресолшгводидактика з'явилася як законотрний природний розви-ток лшгводидактики. 1стор1я становления 1 розвитку украшськсй лшгводидактично! науки подияеться на юлька перюддв, кожен з яких мае сво1 визначальш риси 1 е самобутшм явшцем европейсько! 1 свтшо! куль-тури та освгги.

2. Коло наук, яга використовуються у вивченш мови, вдарите, залучен-ня -пе! чи наши галуз1 знань обумовлюеться комушкативно-прагматичними чинниками.

3. Засоби журнаистики — феномен нацюнально! культури — у на-вчальному процеа е джерелом краезнавства, крашознавства та лшгво-украшознавства; використання матер1ал!в, яю задовольняють шформагрйм шт^реси студентав, акпшзуе !х мовну Д1яльшсть.

4. Пресодидактика I пресолшгводидактика як нов! лшгводидактичн1 вгдгалуження сприяють формуванню лшгвктично$, комушкативно!, крашознавчо!, професЬйно5 компетенц!Й студенив,

5. Залучення через масовокомушкацшт канали знань культурологаних та фахових дисциплш на заняття з украшсько! мови шдвищуе мотивацио навчання.

6. Вербалып й невербальш знаки нацюнально? культури, зафцссоваиа засобами масово! шформацд, е природними стимуляторами мовотворчося.

7. Заняття 1з залученням засоб1в журналистики повинт будуватися на комплексному шдход1 з урахуванням потреб студента, мати свою типолопю, структуру, методику.

Апробащя роботи, Робота апробувалася на заеданиях кафедри методики мови та лггератури Украшського державного педагопчного университету ¡м. М.П. Драгоманова, укра'шсько! та росШсько? мов Китського державного утверситету буддвиицтва та архиектури.

Основш положения дисертацШйого доЫдження висвилювались у дЬпов]дях та пов!домленнях на южнфодних конгресах МАПРЯЛ (Москва, 1990, Регенсбург, 1994); на м1жнародних симшшумах — з лшгво-крашознавства (Воронш, 1980; Одеса, 1989; Москва, 1994); з психо-лшгастики (Тбшс1, 1989); з проблем заочного навчання (Москва, 1992); на М1Жнародних конференгцях «Мова та культура» (Кшв, 1992, 1993, 1994, 1995)," М1Жнародних наукових та науково-методичних конференщях — (Москва, 1980, 1981; Волгоград, 1991); Одеса, 1992; Биикек, 1992; Ялта, 1993; Луцьк, 1994; Мшськ, 1994, 1995; Кишиюв, 1995); всесоюзних (зокрема у межах СНД) — Москва, 1980, 1981, 1989; 1990, Леншград, 1981, 1982; Астрахань, 1983; Кшв, 1983; Одеса, 1984; Ташкент, 1990; Даугавшлс, 1991; Ростов-на-Дону, 1991; П'ятиторськ, 1991; Ташкент, 1991); М1жвуз1вських регю-нальних наукових, науково-методичних конференщях 1 нарадах (Одеса, 1978; Ужгород, 1981; Кшв, 1982, 1983; 1985; Ворошиловград, 1983; Москва, . 1985—1987; 1993; Харгав, 1987, 1988; Леншград, 1991; Краснодар (1992; 1зма1Л, 1994); на м!жнародному семшар1 (Кшв, 1991); всеукрашських конференщях (Дншропетровськ, 1993; Ршне, 1993; Одеса, 1993; Харюв, 1993; Вшниця, 1994; Житомир, 1994; Харюв, 1995).

Автор також виступав »з допов!дями та пов1домленнями на щор1чних ЗВ1тних наукових конференщях викладач1в Кшвського шженерно-буд1вельного шституту (1978—1992), на всесоюзних (в межах СНД) конференщях факультету журналктики МДУ (1989—1993).

Положения робота були предметом спещальних навчальних курав «Пресодидактака» та «Вербальш й невербальш знаки нацюнально! культу-ри», що читалися автором на факультем шдвищення квал1ф!кацп викладач1в вуз1в 1нституту украшознавства Кшвського нацюнального утверситету ¡меш Тараса Шевченка та слухач1в лггныи школи украшстики Укршнського державного педагопчного ушверситету ¡меш М.П. Драгомано-ва. Окре»и положения дисертацц входили у курси «Видання окремих виуув лиератури. Навчальна л1тература» (Для майбутн1х редакторов книги —

студента КП1) та «Методика викладання украшсько! мови ж шоземно!» на ФПК для викладач1в вуз^в 1нституту украшознавства Ки1вського нацкигального ушверситету ¡мет Тараса Шевченка.

Структура I зм/ст роботи. Матершл досл]дження, його мета 1 завдання визначили структуру дисертацц. Бона складаеться з! вступу, п'яти роздшв, загальних висновюв, списку використано! лгеератури. У текст! дисертацц наявш таблиц!.

У Встут обгрунтовано актуальшсть теми, сформульовано мету 1 ос-новш завдання дошдження, подано перелш теоретичних положень, як1 виносяться на захист, визначено об'ект, методи та матер!ал дооцдження, розкриваеться наукова 1 практична новизна дисертащйно! робота, теоре-тичне 1 науково-поактичне значения, стан висвклення проблеми в методичшй лгеературь Обгрунговуеться необхадшсть створення новях мето-дичних концепцш, !х зв'язок ¡з державною национальною програмою ро-звитку освгги.

У першому роздш дисертацц «Проблеми викладання укра!нсько! мови студентам-нефрологам» йдеться про складов! украшсько! л^нгводидактики, простежуеться розвиток методично! думки в Укранп. Видкено таю перюди: дохристиянський, киеворусышй, братськошк1льний, киевомогилянський, просвйницький, радянський, сучасний, або вДОудовчий. Становления украинсько! лшгводидактики розглядаегься в ¡сторико-культурному контекст!; зроблено спробу зктавити розвиток ще! науки на тереш Укра!ни з ввдтовщними процесами, що в!дбувалися в той чи шший час у европейсыий та свшдай наущ в галуз1 освгги. Звернення у р1зн! перюди до викладання р1дною мовою гйдносило украшську педагопчну думку на вшций ревень освгги, що зближувало и з световою.

1з змшою статусу украшсько! мови в держав! Укра'ша виникла потреба у нових навчальних книгах для р1зних етагав \ профши навчання. АнаМз лшгводидактично! лкератури, що використовуеться у вузах нефшэлопчного профилю, засв!дчуе !х р!зноман!тшсть: це— поабники 1з скороченим вик-

ладом курсу укра1нсько! мови; з ураэгуванням рцно! мови студент1в (пере-важно — роайсько! та англшсько!); видання, адресован! студентам та абпур1ентам; словники та розмовники; галузев! словники в1дпов1дно до профшо вузу; культурознавш (украйюзнавш) видання з розвитку мовлення; пособники з р1зних спшв сучасно! украшсько! мови, з урахуванням етапу вивчення мови (р1вня мовно! гадготовки) тощо.

Оскиыад методика навчання мови в аудиторн студеттв-нефиолопв перебувае на початковому еташ становления, можна иередбачити, що най-блржчим часом украшська лшгаодидактика збагатиться низкою самобуттх наетальиих книг, як! засв!дчать могутшй потенщал украйгсько! лшгво-дидактично! школи. Значка часгана тако! Мтератури буде адресована шо-земцям, яю вивчатимуть украшську мову як для сшлкування, так 1 для эдобуття осв!ти в УкраМ державною мовою.

Вивчення будь-яко! мови як нгоземно! в^дбуваеться ¡з використанням у ■ навчальному проще« найр1зноман1тнших матер1ал1в, зокрема — з месовокомушкащйних джерел. У реферовашй робоот докладно проаналиовано навчальиу литературу, в яый ЗМ1 використовуються з лшгвометодинною метою. Цей досв!д смд ураховувати при розробщ методики навчання украшсько! мови в неф^лолопчшй аудиторн, осюльки галузь ЗМ1 — видавнича справа, преса, радо I телебачення — мае глибоке лсто-ричне коршня. Ниш потш социально! шформацй, що передаеться р1зними каналами ЗМ1, дослдаики журнал!стики розглядають як цшсне утворення, а кожну конкретну газету, програму радю ! телебачення — у взаемозв'язку з можливостями впливу на аудиторно, осюльки вони е елементами масово-комунисащйно! системи. '

Розглянуп навчальш пособники адресувалися переважно шоземним студентам, як1 вивчали росШську мову. Автори !х не вважали за методично доциьне пов'язувати масовокомушкащйний матер1ал 13 тематикою основного гадручника; не враховувались соцюпсихолопчн! особливосп студента, не видкялись видання! передач!, через позици яких формувалось би дов1рливе

■■ ' ■ ' п

ставлення до ЗМ1 засвоюважй мови, а через них — до довилля, в якому перебувае студент, Найбмьш популярней жанрами, до яких зверталися автори поабниюв «по робой э газетою», буди жанри офвдйно* ¡нформаци, що не могло викликати у студента! штересу до читання перюдичних виданъ засвоюваною мовою. Не розглядались як навчальт й галузев! видання, значения яких у розширенш професшно! компетенцн майбутшх спе-щалкпв важко переощнити: залучення \"х до навчального процесу значно тосилить мотивации навчання. .

Однак, як показуе досвдження навчашки летератури, твореш у р)зних жанрах текста використовувалися як навчальт в р1зш ¡сторичт часи. Це сприяло ур1зномаштненню навчального процесу. Текстотворення у р1зних жанрових формах, в тому чисм публщистичних (у сучасному розумшш), було притаманне украшськш лшгводидактшц в ус! перюди й штор».

Процес появи нових жанр1в, '¡х актсдазащя актуальш й ниш, осюльки жанрова специфжа дозволяе залучати матер1али одше'< проблематики з метою кращого засвоення певно! теми. До того ж на р1зних етапах навчання використовуються р1зш жанроформи, що дае можливгсть працювати за матер1алами р1зних стиш мови, звертатися до жанров шших видов науково! 1 художньог лиератури, мистецтва. Процес появи нових жанр1в, $х акти-в1зацш актуальний 1 ншп.

У другому роздШ «Пресодидактика як складова лшгводидактики» йдеться про те, що ще недавно для методики навчання мов вважались базовими мнгвктика 1 психолопя, у в&аемодй з якими, спираючись на загальт дидактичн1 принципи. вона й розвивалась. Останшми роками стало звичним вважати базовими для методики викладання тай науки, як годахолопя, ф1лософ1я, лшшстика, педагопка. Цей природний взаемо-зв'язок спонукав до розумшня того, що методика не наука, а лише сукуптсть даложень та закономерностей, запозичених 13 дотичних наук з метою 1х застосування в практихциавчання. Подекуди зам1сть опиав понять 1 змкту методики як науки йдеться лише про наукове обгрунтування

методики. Й специф1чт принщши уявляються -ильки як окрема форма принцитв дидактики, виводяться чз лшпмстики чи дор1внюються до найбЬиып важливих психолопчних закономерностей засвоення мовй. Визна-чак>чи сутшсть методики викладання мов, Л.В. Щерба писав, що головним у методшр е питания, як треба ддяти для досягнення того або ¡ншого результату. 3 щею метою методика навчання розглядае сукупшсть лшгастичних та психолого-педагопчних явшц 1 факпв у систем! навчання через призму конкретного навчального предмета.

Виходячи з того, що предмет лшгводидактики е самостшною наукою, сучасш науковщ формулюють П специф1чш понятгя, принципи, положения, ззкони, категорп, термши, завдання. У сучаснш дидактицг визнаеться проВ1Дна роль юлькох принцитв, ям дедам бглыпе впливають на навчаль-ний процес: актившсть, креатившсть, колектившсть, проблемшсть, розви-вальне навчання, мотивовашсть, цдошдуаизащя (О.О. Леонтьев).

Поглиблення ! подальша концентращя знань про природу та сус-шльство зумовили появу нових наук. Цей процес не оминув I науку викладання. Завдання лшгаодидакттв-науковщв — дата практикам систему оркнтир1в (оршнтовану основу) для прийняття оптимального ршення 1 йога внконання. Однйк для успшного використання у навчальному процеа матер1ал1В журнамстики чи адистецтвознавства необх1дна специальна ¡Цдготовка, об1знашсть ¡з закошшрностями цих наук. Цьому мали б спри-яти спецкурси у педвузах, на яких би майбутш викладач1 спещаизувалися, як найефектившше використовувати засоби масово! шформаци чи мистец-тва у навчальному процеа для розширення культурно! пам'ята ! розвитку мовлення студентов та учявв. '

В останй роки у рззних методичних концегацях, школах навчання мов усшшно розвиваються теори, ям мають чимало сильного М1ж собою. В США — це концегаця «знания свпу» або «литературно! грамотность, у колишньому СРСР — теор1я лшгвокраТнознавства, у Францп — робота з мови та цившзацц 1 т. ш. Загалом ¡деться про культурну грамоттсть !

способа и формування. Засоби журналистики мають практично безмежш можливостг у формуванш й розширенн! «культурно! грамотность у на-вчальному процесс V

Осюльки «культурна грамотшсть» носив мови, як правило, формуетьсн навколишшм середовищем, системою освпи та виховання, тими доеягнен-нями в галуз1 духовно! культури, котрь доступн! особистоси та з опорою на як! в1дбуваеться Г! розвиток, е можливють збш>шувати обсяг образно-емоцшно! культурно! пам'ятс за рахунок нових реалш культури в навчанш мови з опорою на масовокомушкацшш украшомовш матер1али. Цим про-цесом можна керувати: зм1ст 1 обсяг культурно! пам'ят, культурно! грамотное^ в р1зних умовах, на р1зних життевих етапах змшюеться.

Журналктика взаемод1е з багатьма науками, котр1 е базовими для методики. Кр1м того, вона мае низку специф!чних ознак л властивостей, котр) с/ад ураховувати, залучаточи матер1али засоб^в масово! шформаци як навчальш на занятгях з мови, насамперед, — з метою розвитку мовлення. Отже, е шдстави вважати базовими для методики не ттльки траджрйно визначеш науки, про яю йшлося вище, а й журналкггаку (якщо у навчаль-ному процес! використовуються матер1али засоб1в масово! информаци),' мистецтвознавство, лгёературознавство, наукознавство 1 т. ш. Саме ¡гнрру-ванням специфики тако! науки, як журналктика, ми пояснюемо невдачу вах поабншив «по робой з тазетою», що викорисговувалися у колишньому СРСР на занятгях з росшсько! мови як шоземно!.

Робота з материалами ЗМ1, як ! чкгання твор1в художньо! л!тератури, забезпечуе збагачення пам'яй новими поняттями, новими словами, закрепления здобутих рашше понять. Це може бути ознайомлення з неолопзмами (а !х особливо багато у мов1 засоб!в масово! шформацп), диалектизмами, арха!змами тощо, спостереження над синошм!чними власти-востями твору того чи шшого жанру, вивчення художшх мовних засоб1в, особливостей стилю. Така навчально-розумова робота дае багато вар1анпв для педагопчно! творчосп, що перегукуеться з творчими уроками — з опо-

рою на художню литературу, мистецтво тощо.

Розширення кола базових наук у навчанш мов стае фактором пздвищення наукового ршня методики навчання мов ! практично!' и ефек-тивносп, чинником, який стимулюе систему св1Домого управлшня навчаль-ними дшми. Такий шдх!д до методики як до науки 1 врахування знань сутжних наук сприятиме шдготовщ спещалктав. Це — один ¡з шлях!в гумашзацц освгги на сучасному еташ.

У робот! з материалами ЗМ1 сл!д ураховувати й суто журналктсью фактори, осйльки кожен канал масово! шформацп варто розглядати не лише як джёрело крашознавчих I лшвгстичних знань, а й як самостшний об'ект крашознавства. Засоби журнал!стики легко вписуються у концепщю культурно! грамотности ! мають фактично безмежт можливосп для розширення й формування зони образно-емоцшно! культурно! пам'яп. Саме через джереда ЗМ1 здобувають визнання! впроваджуються у життя Т1 чи шпп явшца политики, еконоюки, культури! т. ш., до того ж мова ЗМ1 вдаворюе «мовнйй смак епохи» (В. Костомаров), стае «естетичним стереотипом часу» (О. Сербенська). Таким чином, ¡з залученням до навчального процесу масовокомушкадшних джёрел створюються сприятлив1 умови для формування ! розширення зони образно-емоцшно! культурно! пам'ят!.

Звичайно, у процеа анал!зу .й обробки конкретних журнал!стських або лшшстичних досл!джень (журналкту або лшгвкту виконати !х легше, шж методистов!) сл!д знайти ту ланку в навчальному процес!, де, виходячи з конкретних ц)лей навчання 1 типу навчального закладу, методистовЬвикла-дачев! буде дощльно !х використовувати.

Журналистика як сощальне явище е ор^ашчною структурою нацюнально! культури, котра волосе традицШно актуамзованими фактами. Осюльки сама культура визнана одним ¡з прюритетав полггики у творент державносп Укра!ни, засоби масово! шформацп висгупають предметом дооидження в к1лькох площинах:

1) як явшца культури (журналктський аспект);

2) як об'ект культури (крашознавчий аспект);

3) як фдтворення проблем культури (тематичний аспект).

Предметом досл1дження е також роль засоб1в масово! шформацц у

фаховш П1Дготовщ спещалкгпв ргзних галузей (професшний аспект); та виховання MOBHOÜ культури i культури мовлення каналов масово! шформацИ (лштастичний аспект).

Останшм часом спостеркаеться шдвшцення штересу до вивчення явищ газетно-публщистичного мовлення у соцюкультурному контекст! Так, O.A. Сербенська, розглядае газетно-публ^циетичне мовлення як естетичний стереотип певно! епохи, що зазиае впливу Bcix фактор1в, зумовлений сощальними умовами використання масово! комушкацй системою освии, естетичними чинниками, взаемодоею мов тощо, тобто мова национально! преси виступае репрезентантом певного типу культури, витвореного й прийнятого в1дпов!дними верствами народу. Вводячи у науковий oöir понят-тя «мовний смак», В.Г. Костомаров зауважуе, що в сучасних мовних про-цесах закладеш змши в психолопчмй установи* певного прошарку мае, як1 користуються мовою, в1дповдао до $х смаюв i В1дчуття мови, наголошуе на понята смаку (i моди) як категорй, що впливае на розвиток мови, навггь визначае спрямовашсть його динамши.

У досл1дженнях «тематичного» спрямування (вивчення тематичних напрямив матер1ал!в 3MI, типи аудитори тощо) загалом вэдтворювався розвиток сусшльства. Щ робота були найбшлп гадпорядковаш пануючш адеологй.

Взаемозв'язок журналктсько! творчостгз духовною культурою — яви-ще складне, оешьки в поняття «культура» входить сукупшсть знань, пов'язаних з естетичними та духовнйми цшностями. Вони й становлять зм1ст культурно! пам'ятс через 3MI, адже св^домо добрана й цкеспрямована шформеиця мае велику переконуючу силу й здатшеть формувати погляди й вчинки людей в1дпов1дно до вимог сусшльства. Отже, йдеться про культуру, яка творить культурну пам'ять, живлену моральшетю.

Сьогодго, з огляду на особливе значения культуроносно! та культуро-знавчо! функцш мови, Мнгвокрашознавство (лшгвоукрашознавство, або мовоукрашознавство) як роздь\ мовознавства, який через мову вивчае реалв кражи, е одним ¡з перспективних напрямив методики. Вш досить шидно розробляеться в методшр викладання шоземних мов, створено нав1ть новий тип словника — лшгвокрайюзнавчий, тобто такий, у котрому в якост! засоб1в семантизаци застосовуеться не лише тлумачення номшативно! сфери зтсту мовно! одиниць а й уточнюеться ц фонова се-мвдтика.

Засобам журналктики у формуванш культурно! пам'яи належить особливе шсце: вони як'образно-емоцшш капали виховання культурно! грамотность особливо ефеКтивт для духовного стлкування м1ж людьми, для обмшу ¡деями, уявленнями, почуттями в реальшй ситуаци стлкування.

Нацюнальт джерела масово! комуткаци формують культурну грамо-ттсть носив мови, як йравило, без втручання посередниыв, 3 проникнён-ням студента,' який вивчае нову мову, в нову культуру зона культурно'? пам'яп розширюеться: в1дбуваеться збагачення не лише мовою, а й решиями крецни !! носив — прирощування нового культуролопчного шару знаяь.

В]Д0М), що кожна культура, волосе традицшно актуал13ованими фактами. Концепщя культурно! грамотности на думку досмднишв, явно шдносить ушверсальне над частковим, окремим, проте сгальне не повинно придушувати нацюнально-своер1дне. Це сл1д враховувати у навчанш, коли процесов1 формування культурно! грамотносп належить особливе шсце. Такий тдод ввдграе особливу роль у пошуках шлях1в гуматзацн осв1ти, осильки дае можливгсть ефективно використовувати нацюнальт ЗМ1 у навчальному процеа для формування л розширення знань, конче потр1бних сучасному спещамстовь Йдеться не лише про лшгвктичт знания, яю по-повнюються на занятгях з мови, при стлкувант з довмллям та ш., а й про сустльш та фахов1 дисциплин. У цьому зв'язку канали масово! шформащ!

розглядаються а) як самостшш об'екти краезнавства чи крашознавства (перюдичш видання, цикли, окрём1 ради)- чи телепередач! тощо); б) як джерело краезнавчих! крашознавчих та лшгвокрашознавчих знань (змкт та мова публжацш, радю- та телепередач). Засоби журналистики як об'екти та джерело крашознавчих (украшознавчих) знань М1стять значну частину культурознавчих елеменпв, знания яких сприяе розширенню культурно! пам'ят! й формуванню культурно! грамотность

Усе це дае нам падстави розглядати журнамстику одтею Í3 базових наук методики викладання мови, коли матер!али 3MI виступають джерелом лшгастичних й екстралшгвктичних знань, е мовленневими стимуляторами, розширюють обри культурно! пам'яи студенте, а також увести до науково-методичного o6iry таы поняття, як пресодидактика й пресолшгводидактика, що е складовими лшгводидактики.

Про ефектившсть журнамстсько-методичного гадходу свадчать результата, одержан! гад час кандидатських випробувань шоземних студента з мови. Контингент пошукувачш подиявся на три групи:

а) tí, що здобули освпу в УкраМ та шших республжах колишнього GPCP, вивчали мову й перебували у мовному середовищ! 6-7 pokíb;

б) tí, хто здобув вищу освпу на батыивщиш, там почав вивчати мову й вивчав й протягом 6-9 мкяцт до пршзду на навчання в У*ра!ну;

в) tí, хто здобув освггу на батыивщиш, однак мову почав вивчати в Khcbí, вивчав и 1-2 роки.

Упродовж 1989-1992 p.p. кандидатсый випробування з мови як шоземно! в К1Б1 склали 65 oc¡6, як! представляли 20 краш свиу. Серед них найбмьше було випускниюв украшських вуз!вг 40 bíacotkíb здобували освмгу на батьивщиш або в 1нших державах й вивчали мову в групах початювщв (12-16 годин на Тиждень). Саме в таких групах початювщв i велося експериментальне навчання. Експеримент давав можлив!сть пересв1дчитися в ефективност1 пропонова-ного подходу до використання засоб'ш масово! щформаци.

У контрольних групах, як i в групах випусктшв украшських вуз!в,

навчальний процес в|дбувався за традиционно методикою, в експврименталь-них - апробувався новий шдид до використання ЗМ1, розроблений автором дисертащйного дослЗдження, з метою розвитку мовлення й розширення культурно! пам'ятт. Склад обох груп - контрольно! та екснериментально! - був 1дентачним з уах параметр1в, котр1 могли вплинути на результат екзаменацшного випробування. Усний екзамен складався з трьох обов'язкових питань в1дпов!дно до вимог программ; одне з них вимагало читання та коментування газетно-публщистично! статп.

Як св1дчить анаМз протоколов, складених за результатами кандидатсышх випробувань, ва пошукувач! виявили готовшсть працювати над дисертащею новою мовою. На екзамеш одержали позитившоцшки: 50 в^сотгав - В1дмшних, 43,4 - добрих, 1,6 - задовкьних. Оцшки за в1дпов1дь на «газетне» питания були значно нижними, шж загальш, сумарш за результатами ввдюводей на обов'язков1 та додатков! питания: 36% - «в1дмшно», 53,1 - «добре», 7% - «задовш>но». Умшня працювати з газетою й видобувати потр!бну шформацио з газетно-публщистичних текстов у 23,6% випускншав украшських вуз1в було оцшено нижчим балом, шж загальна в)дпов1дь.

Середнш загальний бал в експериментальшй груш становив 4,37 бали -такйй самий бал мали вщповод на «газетне» питания. У контрольной груп! бмышсть в]дпов!дей на «газетне» питания були нижчими за загальну оцюку на екзамеш (4,35 бали - загальний середшй бал за вздповадь на екзамеш, 3,8 -середшй бал за вдаовадь на «газетне» питания).

Одержан! в результата статистичного анал!зу дат шдтверджують ефектившсть пропонованого пресодидактичного подходу, який устшно вико-ристовувався автором у навчанш роойсысо! мови - шоземних асшраштв, стажиспв та студент техкйчних специальностей, а украшсько! - в аудитора шоземних слухачзв лито! школи украшкггаки УДПУ ¡мен! МП. Драгоманова в 1994 та 1995 роках (майбутшх фиолопв з Польнр, Румуни, Болгарп, Чехи).

Активне залученнядо навчального процесу матер1ал!в ЗМ1 новою мовою не лише стимулювало мовлення й розширювало обри культурно! пам'ят!, а й

допомагало долати своер)дний психолопчний бар'ер, що виникае у новому сощальному оточенш, допомагало ор1ентуватися у сустльно-шштичних про-цесах, яю вЦбувалися в молодш незалежнш держав! Укра!на й знаходили воображения у масовокомушкащйних джерелах.

Спецификою масовокомушкащйних тексте е те, що вони з'являються з конкретного приводу, актуального для життя сощуму, I е реакщею на певн1 поди. Вчасне введения такого матер1алу до сфери комушкаци ор1ентуе особиспсть в сприйнятп багатьох явищ сусп1льного життя, здатне вплинути на св1дошсть особистосп, змшити ц оцшки, установки, ставлення до того, про що Йдёться в текся.

У навчально-мовному процеа використанню мови ЗМ1 належно! уваги не придиясться, хоча сам мовний процес у засобах масово! шформацц перебувае у пол! зору пресолшгвк™, про що св^чать досмдження науковщв у цьому ■ напрямку. У навчанш мови мають активно використовуватися не тальки навчальш та художш текста, а вся жанрово-стил!стичиа палитра сучасно! мови тамовлення.

Пресодидактика 1 пресолшгводидактика - це самостшш лшгвометодичт в1дгалуження, як1 розробляють методи 1 - прийоми використання' тсовокомуткацшних джерел и метою тдвшцення мотиваиД вйвчення мови, забезпечення належного р1вня кра!нознавчо! компетенцц, стимуляци мовно! дальность розвитку мовотворчоеп з одночасним зб1льшенням культурно! пам'ята ! задоволенням шформацшних потреб особистосп.

Пресодидактичний пвдод дозволяе використовувати ЗМ1 як мовленнсв! стимулятори, враховуючи при цьому позамовш чинники для розширення культурно! пам'яэт студент (пресодидактика), 1 як мовотворч! акпшзатори (пресолшгводидактика). Ефективносп цього тдходу сприяе те, що тексти в р1зних жанрах журнамстсько! творчосп дотичш до текста щших стильових забарвлень сучасно! мови.

Робота по творению «жарнообразу» у навчально-мовному процеа пере-дбачас звернення до р1зних жанр1в лиератури та мистецтва.

Про роль пресодидактики у задоЬоленш шформацшних штереав мо-

• I

лод1, про розширення культурно! пам'ят! студите засобами журналистики йдеться в третьему роздш — «Пресодидактика у формуванш евгеогляду студентсько! молод!».

Потреба в шформаци входить до широкого спектру життед1яльносп людини 1 вадображае сусшльну необх!дтсть в шформацйному забезпечент ВС1Х вид1в людсько! дальносп, визначае включения особистосп в 1снуючу систему сощально! шформаци. Проблема штересу, який впливае на процес формування особистосп, перебувае в пол! зору р1зних наук як цшеве явшце, що забезпечуе прирощення нових знань у будь-яшй 13 сво!х функцШ г вивчаеться з рмнйх сторш. Найчастаще досладники пов'язують цггерес ¿з шзнавальними потребами 1 дальшетю шдив^да як поспйним сионукальним механизмом шзнання, завдяки чому формуеться й шириться культурна пам'ять, Оск5льки штерес прямо пов'язаний ¡з одержанням 1 Переробкою шформаци, одшею з вадмйших рис людського сшлкування е активний пошук шформаци.

Обюн сощальною шформащею через засобй масово! комугакаци В.С.Коробейников справедливо вважае духовним стлкуванням, особливим сощальним процесом, який виникае на певному ступеш розвитку людства. 1нформацшт штереси — це штереси, як1 випливають !з сощально! потреби особистосп, визначаються циеспрямованим споживанням шформаци, спрямовашстю увага на здобуття вадомостей !з р1зних джерел, причому таких, котр1 в1дп0в1дають життевому досв1ду, знаниям, звичкам, тобто когютивним 1 елютивним равняя особистосп. 3 огляду на це шформацшний штерес подмяемо на: 1) комуншативно-щформацШний; 2) емоцшно-шформацшний; 3) професШно-шформацШний; 4) цштсно-ор!ентований шформацШний.

Щ штереси споживач1в шформаци ¡з масовокомуткацшних джерел взаемопроникш, взаемодоповнюваш й допомагають спикуванню людей у р!зних сферах життя та ддяльносп. Вони стають факторами свЦомо!

поведшки, задоволъняють ¡нформацшш потреби особистосп, оскш>ки «примут ують шукати» джерела шформацй', яю задоволъняють запити. Перцнсть у формуваиш шформацшних ¡нтереав належить засобам масово! шформацй. Враховуючи це, можна виддлити там стадй становления: мимовмьний штерес (виникае як первинна реакщя споживача шформацй на новизну, шод1 —- в новому сощальному оточенш); спрямований (спонукальний) ¡нте-рес (увага споживача шформацй привертаеться падказуванням чи шшим шляхом); сформований штерес (споживач шформацй сам визначае, що ¡з запропонованого нового в1дпов1дае його потребам); шщттивний штерес (споживач шформацй для задоволення шформацшних потреб користуеться в1дпов]дними джерелами шформацй, осюльки переконаний, що саме вони В1ДП0В1дають його потребам в шформацп). Ц1 стадй' в1дпов1дають основним етапам формування ¡нтересу у громадян, яю маю«, потребу для задоволення СВ01Х шформацшних очжувань звертатися до масовокомушкацшних джерел мовою, що вивчаеться.

Безперечно, вивчаючи нову мову, учи або студента мають певне уяв-лення про крашу, мову яко1 вони вивчають. Та чи шша аудитор!я споживач1в матер1ал1в ЗМ1 характеризуеться певною спецификою у став-ленш до р1зних засоб1в масово! шформацй, у впЛив! уявлень про даний споаб шформацп на реальш ¡нтереси. Урахування цих обставин мае важ-ливе значения в аудитори певного контингенту студента або учшв. Прово* дячи у жовтш 1993 року опитування студента Одеси, Херсона, Черкас, ми намагались з'ясувати, на ям видання украйкькою мовою чи украшсьш взагал! мали б ор1ентувати вумвсью викладач1 сво1х вихованщв. Якщо про-стежити весь реестровий список, складений за результатами опитування 728 наймолодших члешв украшського студентства, то можна помпити: на тому, що вони читають, шяк не позначаеться IX належшсть до Украшсько! держави, шяк не позначилися 1 не вЦбилися штереси, пов'язаш з майбутшм фахом. Найвшщ позици посиш «Аргументы и факты», «СПИД-инфо», реклам!Й та б1знесов1 видання.

Одержат списки видань, до яких эвертаються за шформащсю наймо-Л0ДШ1 студента нашо! держави, дають материал для роздумш не лише вик-ладачам та методистам, а й журналктам, вндевцям, науковцям. Осмислен-ню результата опитуванНя може прислужитися й ана-мз тематнчних пере* ваг молод]: студенство найб!льше цтапнться проблемами, пов'ямнимн ¡з майбутньою снец1альшСтю (досяшенш в галуз! науки та техшки сирийма-ються ними переважно в галуз! обраного фаху), проблемами молод! та спорту, питаниями М1жнародного життя. Саме иа ц> теми, а отже — на видання, котр! В1ддають перевагу под1бнш проблематищ, й повишп ор!ентувати викладач1 споживач!В шформадн з масовокомушкацшних дже-рел мовою, що вивчасться, Привертаючи увагу до тих чн шших видань. Досягаючи навчально-виховно! мети, ми задовольнясмо потребу молод! в шформацтних штересах, ширимо при цьому меж! культурно) пам'яп, використовуемо матер1али ЗМ1 як мовленнеуп стимулятори. Проведене опитування засвЦчило також; потребу створення системи роботи з матер1аЛами ЗМ1, яка б найповшше сприяля оттопзацп навчального про-цесу у школ! та вуз!, оскиьки засоби журналктики можуть задовольнити будь-яку потребу в найр1зномаштшшш шформаци. Отже, методика роботи з матер1алами ЗМ1 взагал! й перюдикою зокрема на заняттях П!Д час ви-вчення мови потребуе перегляду як резерв оптимшаци навчального процесу й ефективний зас1б у розширенш обрив культурно!' пам'я'п, св1тобачення. Нова шформащя, актуал1зована через ЗМ1, накладасться на знания, яи стали надбанням культурно! яам'я-п студента, таким чином и 'меж! розши-рюються. Задоволення шформацшних потреб допомагае весь час тд-тримувати интерес до нових знань ¡з ново! культури, як! стають доступними найперше через тзнання явищ, сконденсованих у мовному знаков!. Про вербальш й ненербальн1 знаки кацюнально! культури як моменнсв! стимулятори йдеться у четвертому роздш.

Для вироблення звички звертатися за шформащею до джерел мовою, що вивчаеться, для поглиблення знань з ще! мови варто подбати про ство-

рення образу видения чи передачу залучивши до цього низку прийоюв журналктсько-методично! практики в поданш матер)ал!в ЗМ1. Для' розуппння мовнообразних сигнаод, зафжсованих масовокомунжащйними джерелами, предсгавников! шито! культури сл!д прокоментувати циу низку крашознаВчих реалщ, що с константними у тому чи шшому виданш. Так, для розумшня позицц видання й проблем, що воно !х висвтаюе, важливо знати напрямок дояльносп видавця — це ткно пов'язано з певними знаниями политоп). Деяк1 часописи самою назвою машфестують незалежшсть, засв1дчують зв'язок 13 загальною спрямовашстю видання. 1нод1 тлумачення назви видання потребуе знань з топотмиш, ономастики. Видання, що з'явилися теля проголошення незалежносп Украши, часто використовують як гасла нацюнальш й державт символи: тризуб, печатку вшська запорозь-кого, пам'ятки архггектури тощо. У цих символах — звернення до кггорп, до духовно! спадщини народу. Вони несуть також укра!нознавч1 вцомосп, яю е предметом дослщження й вивчення гсторн та и В1дгалужень — гераль-жики, археологи, етнографи тощо.

Часто в якосп гасел використовуються поетичш формули: «Борггеся — поборете!» (Т. Шевченко), «Ще не вмерла 1 не вмре!» (I. Франко), «Обшмггься ж, брати мо!!..» (Т. Шевченко) та ш. Гасла св1дчать не лише про обраний часописом напрямок, а й про причетюсть до нацюнально! культури: об1знаному читачев1 багато що скаже Ы'я автора поетично! формули, рядок, взятий 1з конкретного твору; сам тв1р 1 те, що машфестуе обраний поетичний символ. Адекватне розумшня цих формул потребуе знань з лггературознавства.

Пред'являючи нацюнальш видання нойям шших культур, доводиться тлумачити й шин кра!нознавч1 реали. Наприклад, рядки I. Франка «Ще не вмерла 1 не вмре!» перегукуюгъся з вдомим пмном, який ниш належить до офщшно визнано! нацюнально-державно! символ1ки Украши. Знания про нелегку долю теш, заборонену на батыавщит впродовж роюв 1 знану в евт, И музичний образ черпаються з галуз! музикознавства.

Деяк! видання у граф1Чному оформленш свое! назви використовують графжу «Украшсько! абетки», створено! видсгнмм украшським художником П. Нарбутом. Роз'яснюючи Г! елёменти, викладач мае. змогу донести до студентов певш крашознавч! знания мистецтвознавчого плану. Знань з мис-тецтва та етнографи потребуе розумшня нацюнальних орнамент, Що та-кож внкористовуються сучасними украшськими виданнями.

Характерними рисами як елементами украшознавства надкеш й ¡ним видання.

Коло наук, з якими мимовол1 знайомиться сножнвач ¡нформаца, звер-таючись до певного джерела, досить широке. Чш.не ьисце належигь кулыуролопчним елементам, що служить розвитков! культурно! нам'яп. Проге можна згадати про зв'язок з архитектурою («Наша шра» у паспорт виносйть зображення Софигського собору у Киев1); географ>ею («Голос УКраши» В1д першого номера впродовж к1лькох ромв використовував у назв1 карту Украши); з колористикою («Зелений св1т» свою назву друкуе зеленою барвою, обнруючи назву газети асощаци, наирям д(яльност1 тощо). Причетшсть до национально! культури засвичуютъ й шип дегал1 константно! часгани видань. Проте вони мають 1 вира ми прикмети сучас-ност!: у паспортах деяких з них е вказ1вка на шдгримку спонсора-фунда-тора, що також можна розглядати як крашознавчий елемент, який и1дбивае сучасш реал!! в сусгальств1 (як ! позначна: цша — в ¡льна, догошрна тощо).

Звертаючи увагу на и чи шип детал1 оформления, викладач опираешься на попереднш життевий досвЦ, студент: виникають асоц!аци ¡з шшими виданнями, з'являеться потреба розКрити значения в!домих символов, що стимулюе мовлення. Таке «бачення» сприяе взаемообмшу щформац1ею м1ж студентом ! викладачем та трупами студента, зшмае психолопчш труднопц, що виникають при зверненш за шформащею до шшомовшж джерел, роз-ширюе уявлёння студент не лише про перюдичш видання та шип засоби журналистики, а й про народ, його гсторио, культуру, традшщ та ш.

Заняття за матер1алами перюдики, як ¡ за матер[алдми шшйх засобгв

масово! шформаци, мають розпочинатися з перших дтв вивчення мови, забезпечувати при цьому вир^шення лшгвометодичного завдання початко-вого етапу навчання. Цьому сприяс весь масив масовокомунисащйного джерела. Вихладач завжди може використати канал масовоГ шформаци; а. певною навчально-виховною метою. Та найкраще ЗМ1 залучати в процес навчання мови для стлкування на певну тему, обравши для цього той чи шший вербальний чи невербальний материал. Це певною М1рою про-шостровано автором у навчальних поабниках для студенттв-нефглолопв, ям вивчають украшську мову. Технологи опрацювання масовокому-шкацшних текста р1зш, проте щ матер^али, донесен! до аудитора учшв або студента, спонукають до мовлення: можна сперечатнся про справедливкггь т1е"х чи шлю! вереи, пропонувати власш, гадтримувати або вдейдати ту або ¡ншу точку зору тощо. Таю матер1али з р1зними позициями автор1в, з р!зними концепщями надзвичайно щкав1 як мовленнев1 стимулятори.

Чимало варт1сно1 шформаци мйтять 1 вербальш знаки-символи: пое-тичш формули, фразеолопзми, персонали та ¡н., як1 також сприяють фор-муванню мовно} 1 крашознавчо! компетенций.

При вивченш украшсько! мови в шшокультурному сёредовипр доводиться звертатися до коментування багатьох явищ 1 факта, котр! е «мов-ними знаками нацюнальшй культури» л потребують в]дпов1дного опрацювання. Серед таких явищ — персонали, котр1 мають репрезентативний смисл, яскраву нацюнально-культурну семантику. Як мовш знаки культури IX варто розглядати не лише об'ектом украшознавства, а 1 його джерелом, в1ддзеркаленням ментально«! Опитування експерпв — учасниюв М1Жнародно1 науково-практично? конференци «Стан, проблеми та перспективы розвитку украшознавства» (жовтень, 1993, Кшв) 1 студентсв-нефшэлопв Одеси, Херсона, Вшнтр, Черкас показало, що вадбуваеться певне зрушения у цштсних ор1ентащях молодк вона обирае тих представниюв, про чию активну життеву позищю знае — через ЗМ1 у найпершу черту. Споглядальиа праця письменника чи науковця, пов'язана

з невтручанням у сусгольне житгя, не знаходить схвалення у молодих людей: вони мають шип вар-псш оргснтаци й >нших герош для наоидування. В дисертацц даються рекомендацц, як можна. ефектинно внкормстовува•н таю мовн1 знаки культури, як персонал!! та фрзеолопзми, у навчальному процеа з метою розвитку Мовлення, формування мовно! та куль-туролопчно! Компетенцш. Зокрема в методичний оби' уводиться понят «слово-тема»: тод|, коли слово з в!дпов1дним значениям п1дсв1домо стае «точкою В1длжу» певно! теми, початком «сшралЪ>, коли ного можна вважа-ти конденсатом певних знань » розглядати в к1\ькох площинах — в залеж-носТ1 в1д комушкативно!, навчально-виховно! чи'шшо! мсти, — воно с не просто словом-знаком, а словом-темою. Тут СЛ1Д говорит« про «шумы» варианта актив1заци культуролопчних знань з метою розвитку мовлення студента 1 формування (розшйрення) 1хньо! культурно! пам'ят! ¡з залучен-ням наочност! — як зорово!, так 1 слухово!. Наприклад, слово «калина» легко знайти у словниках рйзних мов, де воно означатиме назву рослини, проте навряд чи в духовному надбанш народ1в свггу це слово е знаком нацюнально! культури з там самим духовним значениям ! смислом, як в украшсьюй.

До усв1домлення того, що культурна пам'ять мае власш одиниц! осмис-лення людських житгевих Дикостей кр1зь призму одше! мови, сучаст лшгводидакти дШшли пор1вняно недавно. Думка про те, що така одиниця культурного знания, необх1дного для адекватного користування мовою, що вивчаеться, потребуе певно! назви, предмет зацшаЕленого обговорення сучаених досл!дник1В, 1дёться про «лдавокрашознавч! варпсш одинищ мови» (€. Верещагш, В. Костомаров), про «культурноетнолопчш одинищ мови» (Л. Шейман), про «мовно-естетичш знаки» (С. ермоленко), про «лшгвокультуреми» (В. Воробйов). Розвиваючи думку дос/иднимв з л1нгвокрашознавства, ми говоримо про «слово-тему». Це поняття разниться в1д «просто слова», тим, що, будучи результатом компресп певних знань, потребуе прийом!в по розгортанню цнх знань у методичному шш — най-

перше культуролопчного, профеайно варпсного плану. Як зазначають, В.Г. Костомаров I Н.Г. Бурвикова, спрощуючи I схематизуючи ситуацию, можна розр1энити: а) слово (вираз, фразу, фразеолопзм) —одиницю, значения яко! е узагальнення прикладов и вживання; б) термш — одшшцю, значения яко! задано биьш або менш довиьною дефшщею; в) л!нгво-культурему — одиницю, значения яко! е репрезентащя якогось культурно значугцого тексту; додамо: г) слово-тему — одиницю, значения яко! е презентащя якогось культурно значутцого знания. Неабияке значения ма-ють при цьому масовокомушкацшш текста у р1зних публщистичних жанрах, фотошострацц та ¡шш складов! канал!в масово! шформаци.

Обри культурно! пам'ятт студента значно розширяться, коли слово — мовний знак («тризуб», «хата», «щедршка») виступатиме не просто знаком-символом, а знаком-темою, конденсатом певних культуролопчних ведомостей про нацюнальну культуру, духовшсть, ментальшсть народу, мова якого вивчасться.

Можливосп розширення культурно! пам'ят! при формувант певних культуролопчних знань, пов'язаних з образом Укра!ни, через канали засоб!в журнал!стики практично безмежн!.

У св1домосп студента знаки нацюнально! культури актив1зуються тд час навчального процесу не лише з метою розширення украшознавчих, культуролопчних знань, а й одночасно комплексного розвитку видов мов-но!/мовленнево! ддяльность Вжористовуючи розма!ту палитру методичних п!дход1в до актив!зацц й актуал!зацп матер1алу, пропонуючи гнучы методики робота, маемо на уваз1, що викладач зможе творчо використати той чи щший матер1ал, залучити шший, близький до теми, емоцшного стану й штересу конкретно! аудиторы й врахувати р!вень и мовно! тдготовки, вплинути на почуття. Про систему роботи з використанням масовокому-шкацшних матер!ал1в на заняттях з розвитку мовлення ¡деться у п'ятому роздйи .

Проанал!зувавпш пособники та публжацн в робой з материалами

перюдики та шших засоб1в масово* шформаци у навчальному nponeci, вияви/ш й визначшс таю подходи: лнтйстичний (граматнко-сгилктичшш), комушкативний та крашознавчий (комушкатиано-кра'жознавчий). иплышм недолжом доЫджених po6iT е те, що, моделюю ш гаэетж текста в1диов1дно до того чн шшого граматичного матер1алу, до тематики основного гадручника, автори не видишли особливо важлив1 теми в план! розшнрешш св1Тогляду студен-пв чи учшв, задоволення ixnix ¡нформодйних потреб. Д6 того ж на час виходу в ceiT материалы поабникш часто мали застариу. шформацно, активЬувалися в них неактуальш теми i тому не выкликали зацжавленосп в одержат» социально! шформаци, а там паче — потреби звертатися за шформац1ею до видань мовою, що вивчасться. Журиа-AicTCbKO-методичний (пресодидактичний) П1ДХ1Д мае стати опорним у робот! з матер1алами засобйв масово! шформаци в процеб навчання мовн — як найбиып дшовий i як такий, що найб1льш в1дпов1дае задоволенню шформацшних потреб студенпв чи учшв. Цей н1дх1д, поряд з шшпми, мае з'еднати, зцементувати iHini походи в робоп з ыатершлами 3MI. Bin пере дбачае врахування екстралшгв1стичних фактор1в, що полегшуе шшомовним студентам знайомство з новим софальним оточенням, доиомагае . ор1ентуватися в матер!алах тих чи шших видань, передбачати i'x проблематику, в1дбирати потребив для читання.

На початковому еташ вивчення мови пропонусться розмежувати два типи занять, як! мають pisHi навчально-виховш цш й завдання: за матер1алами перюдики i заняття з мови газета. Перш! В1дп0В1дають крашо/ украшознавчШ снрямованосп викладання (пресодидактика), котра передба-чае св^оме i циеспрямоване введения до навчального процесу елеменпв ознайомлення з национальною культурою краши, мова яко1 вивчаеться, коли на згняттях поступово формуеться духовний ceiT студента, розширю-ються шзнання про крашу, людей, моральна цшносп народу i т. iH. На заняттях з мови газети (з нресолшгводидактики) придкяеться биы е уваги мовним явищам i стилю —автора, видения, жанру.

Можливост! використання матер)ал!в ЗМ1 у навчальному процеа тик ширпи, коли враховують психолопчш, соцюлопчш, педагопчш, крахно-знавч1, журналктськ! аспекта, що дае нам тдстави говорити про дощльшсть пресодидактики й пресолшгводидактики. Вид1ляеться така спрямовашсть занять за матер!алами ЗМ1: 1) кра\'нознавч1; 2) професшно-ор^ентоваш; 3) лшшстичнй; 4) культуролопчш. Ц> нанрямки, хоча й мають на мет1 р1зш навчально-виховш цш, сприяють формуванню лшгасгичшй профес1йно'1, крашознавчо! компетенщй майбутшх спещалкгпв.

Досягаення в галуз! пресолшгв1Стики ще потребують методичного ос-мислення. Однак очевидно, що проблеми В1ддзеркалення «мовного смаку епохи» (В. Костомаров), «естетично! мови часу» (О. Сербенська) особливо цшш в аудитори майбутшх фиолопв, перекладач1в, журналистов. При опа-нуванш мови нефиологами занурення у мовш новацц, зафжсоваш ЗМ1, не е самоцилю, однак потреба в цьому може з'явитися, 1 тод1 вико-ристовуетъся традицшна робота з лексикою. Цьому можуть присвячуватися спещальш (лексичш) заняття.

Вправи

за способом мовотворчост!

пресодидактичн1 ("журналЮтсысП

мовн!: словотворення сполученнетвор, фразотворення

умовно-творч!: фразотворення текстотворенн;

текстотворення жанротворення

На заняттяХ з пресоллнгводидактики передбачаеться акпге1зац1я таких способ!в мовотворчосп, як:

словотворення (продукт дгяльносп — ново слово чи слова); сполученнетворення (продукт ддяльнос-п — словоспол учения); фразотворення (продукт дальностг — фраза, м1крод1алог); текстотворенкя (продукт дДяльност) —. мжромоиолог, текст); жанротворення (продукт Д1ялыюст1 — текст у пенному публицистичному жанр!).

Для того, щоб виховати постойного споживача шформаци ¡3 джерел мовой, що вивчаеться, мае проводитесь систематична й цглесирямоваиа робота з урахуванням таких умов:

— актуальш матер!али ЗМ1 повинш розглядатнся у комплекс! з шшими навчальними материалами, щоб забезпечити. ком11лексшсть 1 цнкмчшсть у вйвченш тге! чи шшо! теми;

— до навчально-виховного процесу повинш залучатнся матер1алн з ус1Х доступних студентам ЗМ1;

— у навчально-виховному процеа повинш враховуватися: адресат, його майбутня спещалшсть, стан навчання мови (ревень »¡дгоговки з мови на тому чи штому етап» п вивчення)-

Для б(лыпо1 ефёктивност! роботи з масовокомуткацшними матергалами пропонуеться ввести у практику навчання нов! типи уромв. Серед них: типов! тематичш заняття за рубриками; жанрами; оглядов! — ознайомлення з молодшними, галузевими та чншими видаинйми, а також факультативн! заняття зь студентами, як1 щкавляться журналктикою ! ма-ють хист до творчоси. Типов! тематичш заняття приваблив! сво!'м розмагггям: вони даготь моЖливють формувати культурну пам'ять, задово-льняючи шфбрмацшш штёреси, розширювати й сисп ематизувати крашознавч1 знания студентгв, тдвшцувати мотиващю вивчення мови. Залучення на заняття матер1алдв газетних рубрик, котрг мають пе&1?у тема-тичну спрямЬвашсть, актив!зуе навчальний процес. За !х допомогою сту-

лент леппе може роз)братися в матер1алах газетно! стор1нки, оск!льки рубрика — це тема повдомлення, вцоме, а заголовок публжаци — рема, нове.

Останшм часом засоби масово! шформаци наповнеш «рбзмовними» жанрами: I Т1. хто стан справ а жанрами характеризуе песимгстично, й та, хто дивиться на сучасш процеси з оптим13мом, сходяться в одному; розквггли лише розмовш жанри. Проте розм-аггтя «розмовних» жащпв прислуговуеться у навчальному процеа вивчення мови, оскиъьки дае можливкть В1дбирати там матер1али, котрг спонукають студентав до сшлкування, висловлення власних суджень, коментар1В, осильки торкають-ся найбиып актуальних 1 щкавихдля студенпв тем. Ор1ентац1я на жанрову специфшу дае можливкпъ вертатися до одте! 1 тае! ж теми, але в шшому жанровому виконанш, створювати тим самим певну цикл1чтсть у засвоенш не лише крашознавчих знань з певно! тематики, а й лексичних одиниць. Викладач! ж одержують чудову нагоду для актуал1зацп задано! теми.

Жанрово-тематична характеристика видання е категор!ею дтодачною 1 вольно вписуеться у навчальний процес. До того ж журналгстсью жанри -маютъ спор1днешсть з лиературними, зображувальними, науковими жанрами, паралельне звернення до яких дозволить значно розширити обрц емощйно-культурнох пам'ята, створити вдоювздний «жанрообраз» у тШ чи шшш цариш знань, зкггавити !х.

Пропонуеться така структура типового уроку-модел! за газетним» жанрами;

- представления жанра (беада про жанр, його особливосп, специфжу використання);

- ознайомлення з типом-текстом (прочитання одного тексту веша студентами з коментарем викладача); :

- пред'явлення студентам для самоспйного прочитання украшознавчо цшних текс11в (з урахуванням щдшидуальних особливостей й тематичних переваг студентав) в одному жанрг,

- беседа за матер1алами, пред'явленими в одному жанр1, спрямована на

розширення обрив образно-емоцшшм культурно! пам'ятг,

- усш висловлювання студентов на задану тему 1з залученням типовых жанрових структур;

- домашне завдання (студенти повинш гад? >тувати для усного иереказу текст в заданому жанр1; написати самоспйну твррчу роботу в цьому жанр1 на тему, в1дпов1дну особистим интересам).'

При такому щльовому гадход!жанр виступае специф!чною категорию методики навчання мови, а сам! занятгя з використанням р»зножанрових матер1ал!в перетворюються в благодатний грунт для нородження токе I ¡в р!зних "продукте мови" на р1зних етапах навчання.

У реферованш робот1 розглядаються також перюдичн1 видашш як опе-ративно-актуальш навчальш ноабники нового типу й спецнфша !х вико-ристання у навчальному процеа, масовокомушкацшний тексг як основа дидактичного матер1алу для розвитку навичок мовотаорчосп, читання та мовлення.

Читання масовокомутокащйних текспв з певною навчальною метою умовно можна подьмгги на 1) природне (читання за комушкативною метою) 1 навчальне (читання за методичною метою).

Кзновиди читання за комушкативною метою переходять В1Д одного до шшого залежно В1Д потреби читача та його штереав через проМ1жш («комбшоваш») тдвиди-зв'язки.

Комбшован1 р1зновиди читання — в1д переглядового до помибленого (переходи-поглиблення читання) — в5дбуваються год!, коли текст виправдо-вуе очжування читача або~в!д поглибленого до переглядового (иереходи-полишення читання) - навпаки; том коли текст не випра вдовуе спод1вань, 1 читач одразу або поступово полишае його прочитання, пересв^чившись у в^сутнос-п потр!бно! ¡нформацн.

Саме ця поетапшеть е специфичною ознакою «еамоопрацювання» чи-тачем масовокомугакащйного тексту ¡з звичного для себе джерела.

Вчасне введения масовокомуткацшного тексту до сфери комушкацп

ор1с1пус студен-пв на розум)нш й сприйнягп багатьох явищ суспЗльнога жиггя, яке впливае на й св1Д0М1сть, зтнюе оцшки, установки, ставлення до того, про що йдеться в текст! Публицистична текста дотичш до текст шшого стильового забарвлення, Що також повинно враховуватись у на-вчальному процеа з мови.

Для того, щоб знати, як працювати з тими чи шшими текстами як типами мовленневих одиниць, потр1бна систематизацш навчального ма-тер1алу, запропонована методична типолопя. У робот! пропонуються типи завдань за комушкативною та методичною метою- на початковому етага вивчення мови, типи занять за способом мовотворчоеп, даються рекомен-даци навчання основ жанротворчосп та пропонуються шдходи до викорис-тання у навчальному процесс з розвитку мовлення твор1в фотожур-иамстики.

У висновках сформульовано основш результата робота:

1. Розвиток методично! думки в УкраМ визначався ¡сторичним посту-пом само! держави 1 роллю р!дно! та шоземних мов у житп народу. Поступ украшсько! лшгводидактики можна простежити, видиивши перюди: до-християнський, кисворуський, братськошюльний, киевомогилянський, просв!тницький, радянський, сучасний (вЦбудовчий). Кожен ¡з цих перюдо потребуе поглибленого вивчення, осшльки знания шторы методики викла-дання мови як складово! укралнознавства допоможе ор1ентуватися у вибор! сучасних прийом1в навчашш, рацюнально поеднувати !х у практичшй д^яльносп, св!домо й творчо застосовувати здобутки методист1в в ¡нтенсифшацц й оптаапзац» навчального процесу.

2. У зв'язку ¡3 зростанням рол! ЗМ1 в жита сустльства виникае потреба ширше використовувати й матер1али як навчальш.

Сьогодш методична думка виявляе наййсшпн зв'язки з р!зними галу-зями знань, вироблених людством, що засвадчують пор1вняно новг'науков! В1дгалужешя, поява яких обумовлена проблемами ментальносп й духовного розвою. Серед цих нових в!дгалужень •— пресодидактика й пресо-

лшгводидактика, що виникли як природной I законом1рний розвиюк лшгводидактики, спираються на журналкггику як одну 13 базових ноук методики викладання мови.

Пресодидактика 1 пресолшгводактика - це самоспйш лЫгводидакшчж в1дгалуження, ям трактують методи 1 прийоми використання маео вокомунжацшних джерел з метою шдвищёння мотивацн вивчеиня мови, забезпечення надежного р1вня крашознавчо! компетенцн, стимуляцн моннш дальность розвитку мовотворчосп з одночасним збиыденням культурно* пам'ятт 1 задоволенням шформащйних потреб.

3. ЗМ1 як явище нащональжн культури, як джерело краезнавчих, крашознавчих та лшгвокрашознавчих знань, виступають мовними стимуляторами, гадвищують мовну, професшну, культуролопчну, комушкативну компетенци споЖивач1в шформаци 13 масовокомунжацжних джерел.

4. Заняття ¡3 залученням ЗМ1 враховують потреби студент в актуальней шформаци, мають свою типологйо, структуру, методику.

5. Вербальш й невербальт знаки нащсяально) культури, зафжооват засобами масово! шформаци, е природними мовленневими стимуляторами, методикою робота з якими мають володгги викладачь

6. Заняття з використанням ЗМ! у комплекс! в)дбуваються в систем1 занять з шшими аспектами навчального процесу; масовокомушкацШш матердали використовуються у взаемозв'язку з шшими навчальними засобами.

7. Активне залучення до навчального процесу матер!ал1в ЗМ1 засвою-ваною мовою не лише стимулюе мовлення й розширюе меж1 культурно! пам'ят!, а й допомагае долати своер1дний психолопчний бар'ер, що виникае у новому сощальному оточенш, допомагае ор1ентуватись у суспьльно-полггичних процесах, як! в!дбуваються в УкраМ й знаходять воображения в масовокомунжацШних джерелах молодо! незалежно! держави.

8. ЗМ1 можна використовувати в аудиторнш та нозааудиторнш робот): у навчанн) мови та шших дисциплш, викорисГовуючи галузев),

культуролопчга та ниш видения.

Пресодидактика мае бути навчальною дисциплшою у педагопчних за* к,чадах освпи, де смд створити кафедри з методики використання ЗМ1 у навчалышх закладах р!эних тишв 1 р1В1ПВ освгги.

9. Дбаючи про розвиток методично! думки, можемо прогнозувати почву нових науКових напрям^в, котр! найбкьше в]дпов1датимуть потребам

з ■ ■ . . .

методики викладання мови 1 будуть повязага сучасними культуролопчними

дисциплшами.

Основш положения дисертацИ знайшли воображения у таких пубмкащях:

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧН! ВИДАННЯ:

1. Пресодидактика. Читаймо газету разом! Частана I. Навч. поибяик. — К.: 1СДО, 1993. — 60 с.

2. Сторшки украшознавства: Книга для читання та розвитку мовлення студент, як» вивчають украшську мову як шоземну. Навч. поабник. — Ч. I. — К.: 1СДО, 1994. - 96 с.

3. Город вечной юности: Навч. поабник. — К.: Вшца школа, Головное изд-во, 1989. (Сговавтори 1 Венералова, К. Пас!чник). '

4. Подвиг: Учебное пособие.— К.: Вища школа. Головне вид-во, 1989 -— 199 с. (Сшвавтори 1. Венералова, Л. Житеньова, Л. Слюсар).

5. «Капитальное строительство» / В кн.: Русский язык: Пособие для зарубежных граждан, обучающихся в вузах СССР. — К.: Вища школа. Головне вид-во, 1988. — С 336—344.

6. Початковий курс укразнсько! мови: Навчальний поабник для шозем-них студента. — К.: 1СДО, 1993, —60 с. (у сшвавторств!).

7. Методические указания по развитию речи для студентов-иностранцев строительных и архитектурных специальностей: — Профессия? — Строитель! — К.: КИСИ, 1980. — 3 п. л.; 1981 (перевидання).

8. Методические указания по использованию материалов советских газет, радио- и телепередач в учебном процессе по русскому языку (для студентов-иностранцев). — К.: КИСИ, 1982 — 3 п. л.

9 Методические указания по развитию речи для иностранных аспирантов, стажеров и студентов. — К.: КИСИ, 1990. — 1,7 п. л.

10. Методические указания к изучению периодической печати. К.: КИСИ, 1990. — 1.5 п. л. (в соавторстве).

11. Учебные тексты для самостоятельной работы студентов-иносгран-цев (на материале текстов по экологии). — К.: КИСИ, 1990. — 3,5 др. арк. (у сп1вавторств|).

12. Навчальш заедания 1 текста з укра1нознавства. Вин. 1. — К.' К1Б1, 1991. — 2,2 др. арк, (у ствавторсш).

13. Навчальш завдання з украшсько! мови до текст з украшсько"! архггектури. — Вип.1. — К.: К1Б1, 1991. — 3,5 др. арк. (у ствавторствО-

14 Методичш вказ1вки з розвитку мовлення (на материалах текст з украШсько! архпектури). — К.: К1Б1, 1991. - 6,3 др. арк. (у ствавгорствЦ.

15. Втрачеш пам'ятки архтектурн Киева; Навчальш текста та завдання до них (для студешзв-нефколопв, Як1 вивчають украшську мову). — К.: К1Б1, 1992. — 3,95 др. арк. (у сшвавторств«).

16. Матер1али з украшськог архггектури та завдання до них: Для тих, хто вивчае украшську мову. — К.: К1Б1, 1993. — 3 др. арк.

НАУКОВО-МЕТОДИЧШ ПУБА1КАЦЙ:

17. Экстралингвистические аспекты работы с газетой: В сб.: Методические рекомендации по интенсификации учебного процессам.: УДИ, 1919.

Ш Тематические занятия по газетным рубрикам как тип страноведческого урока при обучении иностранцев русскому языку / В сб.: VI конгресс МАПРЯЛ; Научные традиции и новые направления преподавания русского языка и литературы, функционирование современного русского языка и опыт преподавания. — Будапешт, 1986. — С. 98—99.

19. Изменение читательского интереса иностранных учащихся в про-

цессе обучения на подготовительном факультете // Научно-информационный бюллетень Общесоюзного совета. — М„ 1987. — № 2. — С. 44—47.

20. Що читають ¡ноземю студента? / Журнал]ст Украши, 1983. — № 11. — С. 42-43.

21. Молодежная пресса ораны и ее читатель — студент-иностранец советского вуза. Интернациональная тематическая страница в студенческой газете // Молодежная печать: история, современность, взгляд в будущее. — К., 1989. — С. 63—67.

22. Страноведческий потенциал советской фотожурналистики // Фотография в прессе: проблемы истории, теории и фотожурналистского мастерства: тезисы докл. Всесоюзн. науч.-теорет. конф. — Ч. II. — К., 1989. — С. 21—22.

23'. Различные аспекты использования средств массовой информации в учебном процессе по русскому языку как иностранному // Актуальные вопросы методики преподавания русского языка студентам-иностранцам в нефилологическом вузе: межвузовский сборник научных трудов. — Ростов--на-Дону, 1990. — С. 154—160.

24. Национальные и зарубежные периодические издания в формировании интереса иностранных учащихся // Международное сотрудничество в области образования и подготовки кадров: Тезисы Всесоюзной научно-практической конференциии. Ч. II. — М.: УДН, 1990, — с. 115—117. (Соавторы Мансур (Сирия) и Урбай (Куба).

25. Периодическая печать как объект страноведения // Международное сотрудничество в области образования и подготовкй кадров: Тезисы Всесоюзной научно-практической конференции. — Ч. II. — М.: УДН, 1990. — С. 110—112. (Соавторы Минь (Китай) и Мендес (Куба). "

26. Актуализация «жанрообраза» как форма предъявления информации // Язык и словесность: материалы научной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения Е.Д Поливанова. — Ч. II. — Ташкент: Укитув-чи. 1990. — с. 220—222.

27. Удовлетворение информационных интересов учащихся средствами журналистики в процессе обучения русскому языку как иностранному/ «Русский язык и литература в общении народов мира: проблемы .функционирования и преподавания)/: тезисы докл. и сообщений VII конгр. МАП-РЯЛ. — М.: Русский яз., 1990. — С. 346—347.

28. Роль средств массовой информации в социальной" адаптации иностранных учащихся // Высшая школа и международное сотрудничество: Материалы республиканской научно-практической конф. — Ч. II. — Одесса: ОТИПП, 1990. — С. 241—242.

29. Роль периодики в гуманизации процесса обучения иностранных студентов и специалистов технических вузов И Методические рекомендации к обучению учебно-профессиональному общению студенток-иностранцев и специалистов в вузах нефилологйческого профиля. — Донецк; ДоН

ПИ, 1990. — С. 25-26.

30. Материалы предвыборной агитации как источник актуальной страноведческой информации на занятиях по русскому языку // Традиционное и новое в теории и практике преподавания русского языка как иностранного. — Пятигорск, 1991. — С. 97—100.

31. Журналистскб-методический подход в формировании коммуникативной компетенции иностранных учащихся // Учебно-воспитательный процесс на подготовительном факультете: новые подходы и результаты. — Ростов-на-Дону, 1991. — С. 248—251.

32. Средства массовой информации В расширении профессионально-страноведческих знаний учащихся // Сборник статей и докладов по завершенным научно-исследовательским работам «Обучение иноязычному общению в вузах нефилологического профиля».-- Донецк: ДПИ, 1991. — С. 107—113.

33. Периодика как феномен национальной культуры в расширении «зоны образно-эмоциональной культурной памяти» учащихся П Управление качеством подготовки специалистов: международный опыт, современ-

ные проблемы и перспективы: материалы международной конференции. —

Одесса, 1992. — С. 56—58.

34. Средства внеаудиторной работы и формирование «культурной памяти» (Основные направления и методы гуманизации подготовки специалистов для зарубежных стран: научно-метод. пособие. Ч. II. — Одесса, 1991, с.' 119. '

35. Украшська перюдика як феномен национально! культури у форму-ванш «образно-емоцшноТ культурно! пам'ят!» / Засоби масово! шформацц як форма б1знесу: тези 1 доповуд м1жнародно! науково-прзктично! конфе-ренцн. - К.: КДУ, 1992.— С. 21-26.

36. «Эстетический язык времени» — газетно-публицистическая речь в обучении языкам // Материалы международной научной конференции «Языковые контакты и проблемы преподавания языков в условиях дву- и

многоязычия». — Бишкек, 1992. — С. 122—124.

37. О методике «погружения» в газетный номер на начальном этапе обучения русскому языку как иностранному // Коммуникация на русском языке и педагогический процесс: Вестник Харьковского университета №. 370. — Харьков: Основа, 1992. — С. 45—49.

38. Журналистика как базисная наука методики обучения языкам // Северо-Кавказские чтения: материалы школы-семинара «Лиманчик-92» . — Вып. I. — Ростов-на-Дону, 1992. — С. 32—35.

ЗЭ.Лшгвоукрашознавство на уроках з розвитку мовлення // Украшська мова та лггература в школ1. — К., 1993. — № 2. — С. 7—16.

40. Фразеолопзми як нацюнально-культурний компонент украшо-знавства на заняттях з украшсько! мови як шоземно! // Проблеми викла-дання фольклору та етнологп у вузах, школах, лщеях Украшй: матер1али та тези НМК. — Ивне, 1993. — С. 10—14.

41. Украшська архитектура у поабнику з украшсько! мови // Украшська мова у вищих навчальних закладах Украши: тематичний зб^рник наукових праць: К., НМК ВО, 1993. — С. 51—56.

42. Лшгвоукрашрзнавство на заняттях з розвитку мовлення ft Украшська мова в процесс нацюнально-культурного вцродЖення Украши: Редкол.: В1дп. Л.1. Мацько: Зб1рник наукових праць. — К.: КДП!, 1993. — С. 68-70.

43. Перюдика як феномен нацюналькз! культури у розширенш украшознавчих знань при вивченю мови: Украшська мова у вшцих на-вчалвних закладах Украши: тематичний зб1рник наукових пращ» — К.: НМК ВО, 1993. — С. 94—102.

44. Страноведение и журналистика /А Соцюлшгвютичш аспекта мов-Hoi ддяльносп: тематичний зб!рник наукових праць. — К., НМК ВО, 1991 - С. 74—82.

45. Засоби масово! шформаци у формуванш образно-емоцшно! культурно! пам'яп // Линводидактика слов'янськнх мов як феномен культури:

Тематичний зб. наук, праць / Редкол. Н.Ф. Зайченко. — К.: 1СДО, 1993. — С. 170—175.

46. Персонам! як знаки нацюнально! культури // Третя м!Жнародна конференция «Мова та культура»: допов1д1. — К., 1994. — С. 103—112.

47. Перюдика як феномен Нацюнально! культури // Язык и культура. Первая международная конференция: Материалы. — К., 1992. — С. 111—112.

48. Пресодидактика в розширент обрив свггобачення на занятгях з розвитку мови // Язык и культура: Вторая международная конференция. — Ч. II, К., 1993. — С. 143—144.

49. Украшська мова як шоземна: программ дш у контексэт «Мова та культура» // Язык и культура: Вторая международная конференция. Ч. 2. — К., 1993. — С. 115-116 (у ствавт.)

50 .Пресоукрашознавство як зааб ексгоикацп украшознавчих знань на заняттях з мови // Украшознавство i гумашзац1я ocbith тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. Ч. Ш. — Дипропетровськ, ДД.У, 1993. — С. 71—72.

51. До перспектив розвитку методики викладання украшсько! мови /

/ Ментельшсть. Духовшсть. Саморозвиток особистосп: тези допов^дей т^ , матер1али М1жнародно1 конференций / За ред. О.В. Киричука та íh. — IV ч* — Луцьк, 1994. — с. 40M03.

52. Зв'язок укра'шсько! в1йськово1 перюдики з шформацшними штере-сами i тематичними перевагами сучасно! молодо та шляхи задоволення ü шформацшних потреб // Засоби масово! шформацн i становления национально'!' армн Украши: 36ipmoc наукових праць. — К., 1994. — С. 117-120.

53. Персоналии как знаки национальной культуры в ■ формировании национально-культурного компонента коммуникативной компетенции // IV международный симпозиум по лингвострановеденшо: тезисы докладов и сообщений. -М, 1994. — С. 166—168.

54. Журналистско-методический подход как способ предъявления актуальной страноведческой информации / IV международный симпозиум по лингвострановедению: тезисы докладов и сообщений. — М., 1994. — С. 115—117 (сгававтор Коноваленко О.С.). . '

$5. Методика викладання украшсько! мови як складова украшо-знавства // Мовна дойсшсть в Укра'1ш {проблема, перспективи): тези допов1дей i пов]Домлень науково! конференцй. — Ч. II. — Вшниця, 1994. — С. 193—195.

56. Прессодидакшка и прессолингводидактика в формировании личности учителя-лингвиста // Русский язык и литература в современноцдиа-логе культур. VIII Международный конгресс МАПРЯЛ: тезисы докладов. — Регенсбург (Германия), 1994. — С. 194—195.

57. Слово-тема как свернутый национально-культурный текст в серии книг для иностранцев // Национально-культурный компонент в тексте и в языке: тез докл. Междунар. науч. конф. — Ч. И. ^ Míhck; Ушвератацкае, 1994. — С. 113—115.

58. Фразеолопзми як нацюнально-культурний компонент украшо-энавства // Дивослово, 1994. — № 9. — С. 12—16.

f

59. Перюдичн! видения — виразники штерейв молод! // Украшська перюдика: ¡сторш i сучасшсть / Доп. та поя!домл. друто! Всеукр. наук: г теорет. конф. — AbBiB; Житомир, 1994. — С. 107—109.

60. Слово-тема як згорнутий нацюнально культуршш текст г методика його актуамзаци в аудиторй студент1в-шоземц: . // Текст и методика его анализа: Материалы VII международной научной конференции по проблемам семантических исследований. — Ч. III. Харьков, 1994. — С. 98—103.

61. Пресодидактика та п pecoAiн гводида кти ка у навчальному процеа э укра'шсько1 мови як шоземно! Н Украшська мова як шоземна: проблем»

• методики викладання: Зб1рник матер^алт Микнароднс» науково! конфе-ренцй. — AbBÍB, Каменяр. 1994. — С. 80—88.

ÖKpeMi положения дисертацп в1дображеш також у 35 тезах висгушв та пов1Домлень на наукових конференцию.

РЕЗЮМЕ

Онкович A.B. Теоретические основы использования средств массовой информации а обучении украинскому языку студентов - нефилоло го в. Диссертация на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 13.00.02 — методика преподавания (украинского языка), Украинский государственный педагогический университет им. М.П. Драго-манова. Киев, 1995.

Диссертационное исследование содержит лиягвометодическое обоснование прессодидактики и прессолингводидактики — новых ответвлений в области методики преподавания.

Использование СМИ в комплексе с другими учебными материалами повышает мотивацию изучения языка.

Массовокоммуникационные материалы в учебном процессе стимулируют речевую деятельность обучаемых, повышает лингвистическую, коммуникативную и страноведческую компетенции.

Предложена типология и структура занятий по материалам СМИ со студентами разного уровня владения украинским языком, системно представлены приемы комплексного вовлечения неадаптированных материалов из массовокомчуникационных источников для расширения культурной памяти учащихся.

SUMMARY

Onkovieh ft.V. Theoretical Backgrounds of Using Mass-Media in Teaching Ukrainian to the students-nonfilologists. Thesis for Doctor of Paedagagic degree in the 13.00.02 speciality -Tiethodics of teaching Ukrainian. Ukrainian State M.Dragomanov Paedagogi cal University. Kiev, 1995.

The thesis research contains a linguistic and methodological grounds of "press-dydactics" and "press-lynguodydactics" -new branches of teaching methodics.

Using mass-media in complex with another studying materials will increase motivation in studying language. The mass communication materials in studying process will encourage and stimulate speech activities of students and increases its linguistic, communicative and land-scientific competence.

fi typology and structure of studies is proposed, based on mass-medi materials for studies with student? of different levels of knowledg of Ukrainian. Methods of complex involving of non-adapted materials from mass communication sources are represented in system and are. proposed to broaden the cultural memory of students.

Ключов! слова: пресодидактика, лшгвоукрашознавство, культурна пам'ять, масовокомушкацшний текст, знаки нацюнально! культури, жанро-образ, слово-тема.

Шд«ис»ио до Друку 20.09.1995 p.Od.2.2.Формат 60x84 I/I6. Друк офсетний.Тир.100.3*и.157.Беажяатко. Д0Д УДОУ »«.Др»гом»н€1»,Ки1»,Пирог№М,9.