автореферат и диссертация по педагогике 13.00.03 для написания научной статьи или работы на тему: Пути коррекции недостатков физического развития и двигательной деятельности глухих дошкольников в процессе физического воспитания

Автореферат диссертации по теме "Пути коррекции недостатков физического развития и двигательной деятельности глухих дошкольников в процессе физического воспитания"

6'ДЕСЬ'КИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ к. д. ушинського

РГП пл

ин На правах рукопису

ЧЕХАНЮК Людмила Олексіївна

ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ НЕДОЛІКІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ 1 РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГЛУХИХ ДОШКІЛЬНЯТ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

13. 00. 03, — Спеціальна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

ОДЕСЬКИЙ Д1ЕРЖАВНИИ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ К. Д. УШИНСЬКОГО

На правах рукопису ЧЕХАНЮК Людмила Олексіївна

шляхи КОРЕКЦІЇ НЕДОЛІКІВ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ І РУХОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ГЛУХИХ ДОШКІЛЬНЯТ в ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ІЗ. 00. 03. — Спеціальна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук

Робота виконана в Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д- Ушинського.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Сермєєв Б. В.

Офіційні опоненти: кандидат педагогічних наук, професор

Палига В. Д., доктор педагогічних наук Григоренко В. Г.

Ведучий навчальний заклад: Одеський державний педагогічний інститут імені К. Д. Ушинського.

годин на засіданні спеціалізованої ради К- 05. 004 по захисту дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата педагогічних наук при державному педагогічному інституті імені К. Д- Ушинського за адресою: 270020, м. Одеса, вул. Ста-ропортофранківська, 27.

З дисертацією можна ознайомитись в Одеському державному педагогічному інституті імені К- Д. Ушинського.

Автореферат розісланий «<^^>> \ЛАЛ Ы О ЇЇ Ц 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат педагогічних наук

Захист дисертації відбудеться

НАЧИНОВА Н. В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. В сурдопедагогіці 'фізичне виховання являється однією із головних проблем, від якої в значній мірі залежить успіх і ефективність комплексної корекційно-виховної роботи в спеціальних дитячих садках для глухих дітей. Порушення слуху приводить не тільки до мовного недорозвитку й іншим особливостям психічного розвитку, але і до відхилень рухової діяльності дітей. Своєрідність розвитку мовної і пізнавальної діяльності глухих суттєво позначається на Формуванні їх рухового аналізатора (Л. С. Виготський, Т. А. Власова. О. П. Гозова, Л. П. Носкова, І. М. Соловйов. Ж- І. Шиф та інші). Встановлено, що при повній а’бо частковій втраті слуху у глухих школярів в першу чергу страждають функції статичної і динамічної рівноваги, точність рухів, швидкість рухової реакції, сповільнюються темпи оволодіння руховими пміннями і навиками (Н. Г. Байкіна, Н. С. Бесарабов, Н. І. Букун, В. А. Какузін, А. О. Костанян, Б. В. Сермєєв). Бага-точисельними дослідженнями встановлено методично правильно організовані заняття з використанням спеціальних засобів, які сприяють в значній мірі корекції і компенсації рухових ПОПуіНРНЬ і нрдоліків фізичного розвитку глухих дітей (Н. Г. Байкіна, Н. С. Бесарабов. В. Н. Зайцева, Г. Ф. Козир-тгоп. І. Н. Ляхова та ін.). Аналіз літератури показує, що зя останні роки виконано цілий ряд робіт, присвячених дослідженням особливостей Фізичного виховання глухих школярів. Вивчені особливості фізичного розвитку і рухових порушень гнявлені межі допустимих фізичних навантажень і визначений зміст кппекнійного фізичного виховання учнів даного контингенту (Н. С. Бесарабов, Н. Г. Байкіна, В. Н. Зайцева, І. Н. Ляхова, Б. В. Сермєєв).

Разом з тим необхідно відмітити, що великий есЬект в корек-цінній поботі досягається тоді, коли цей процес починає здійснюватись з дошкільного віку (Л. Н. Сонцева, Н. Д, Соколова) .

Аналіз наукової і методичної літератури, знайомство з практичним досвідом фізичного виховання спеціальних дитячиг садків показали, що питання, які стосувались вивчення особ ливостей фізичного розвитку, структури рухових порушень,

з

прийомів і методів навчання, змісту і форм корекційного фізичного виховання глухих дошкільнят, не отримали достатнього наукового обгрунтування. Дані обставини і послужили основою для проведення данного дослідження.

Мета дослідження. Вивчення особливостей фізичного розвитку і рухових порушень глухих дошкільнят, і на цій основі розроблення змісту, форм і методики корекційного фізичного виховання дітей даного контингенту в умовах спеціального дитячого садка:

Завдання дослідження:

1. Провести порівняльне дослідження фізичного розвитку глухих і чуючих дошкільнят 4—7 років.

2. Вивчити особливості розвитку рухових якостей і основних рухів глухих дітей 4—7 років.

3. Визначити допустимі фізичні навантаження у вправах різного характеру для глухих дошкільнят.

4. Розробити зміст корекційного фізичного виховання в спеціальних дитячих садках для дашіої категорії дітей.

5. Експериментально перевірити ефективність розробленої системи в навчально-педагогічному процесі з фізичного виховання з глухими дошкільнятами.

Об’єкт дослідження. В експерименті брали участь глухі дошкільнята спеціального дитячого садка № 28 і діти масового садка № 43 м. Луцька. Всього було залучено 67 глухих і 35 дітей з нормальним слухом.

Предмет дослідження. Корекційно-педагогічний процес в системі фізичного виховання глухих дошкільнят 4—7 років.

Методи дослідження. При організації експериментальних досліджень, направлених на рішення поставлених завдань, й виходили із теоретико-методичних положень загальної і спеціальної педагогіки і психології (Ю. К. Бабанський, Т. А. Власова, Л. С. Виготський, І. М. Дульнов, В. М. Синьов, М. Д. Ярмаченко та ін.), з врахуванням їх реалізації в області фі-

зичйого виховання (Н. Г. Байкіна, В. Г. Григоренко, А. А. Дмй-трієв, М. А. Козленко, В. О. Кручинін, Б. В. Сермєєв та інші).

Для вирішення поставлених завдань використаний комплекс таких методів дослідження:

1. Аналіз і узагальнення літературних джерел.

2. Вивчення програміґо-методичних документів.

3. Педагогічні спостереження, бесіди, анкетування.

4. Вивчення і узагальнення досвіду роботи в спецдитсадках.

5. Антропометричні вимірювання.

6. Тестування рухової иідготовленності глухих дітей.

7. Методи лікарсько-педагогічного контролю в процесі фізичного виховання.

8. Педагогічний експеримент.

9. Варіаційно-статистичний аналіз отриманих даиих.

Наукова новизна роботи заключається в тому, що вперше отримані дані, які характеризують особливості фізичного розвитку і формування пухових якостей (м’язева сила, гнучкість, швидкість, витривалість, спритність) і основних рухів (ходьба, біг, стрибки, мотання) у глухих дошкільнят. Розроблені зміст, форми і методи корекпійного фізичного виховання.

Практичне значення роботи. Дане дослідження дозволило виявити такі дані:

1. Диференційовані по віку і статі орієнтовані дані показників фізичного розвитку і рухової підготовки глухих дошкільнят 4—7 років (у порівнянні з нормально чуючимн дітьми).

2. Верхні і нижні межі допустимих фізичних навантажень у вправах на силу, витривалість, гнучкість, швидкість, стрибучість, точність рухів і рівноваги для дітей даного контингенту.

3. Корекційпий зміст, форми і методику фізичного виховання глухих дошкільнят.

Результати досліджень, описані в роботі, лягли в основу програми з фізичного виховання в спеціальних дошкільних закладах для глухих дошкільнят.

Апробація результатів. Основні положення дослідження доповідались на 1-ій Всесоюзній конференції з питань оздоров-

м » І *іої фізичної культури і Спорту інвалідів (Одеса, 1989 р.),на Всесоюзній науковій конференції «Актуальні питання розвитку масової фізичної культури і спорту» (Тюмень, 1989 р.), на науково-практичних конференціях в Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки (1У90—1993 рр.)> на щорічних засіданнях кафедри дефектології і фізичної реабілітації Одеського педінституту імені К. Д. Ушинського (1989—1993 рр.)і ’

Публікації. По темі дисертації опубліковано 8 наукових робіт, в тому числі методичні рекомендації по проведенню занять з фізичної культури для вихователів спеціального дитячого садка, а також комплексна програма з фізичного виховання для спеціальних дитячих садків з порушенням органів слуху.

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, списка літератури (152 найменувань). Рукопис містить в собі 148 сторінок машинописного тексту, 26 таблиць і малюнків.

Результати дослідження.

На першому етапі вивчались особливості фізичного розвитку і рухової підготовки глухих дітей 4—7 років.

Для організації і управління педагогічним процесом, який направлений на корекцію рухових порушень і закріплення здоров’я глухих дошкільнят, з метою підготовки до майбутньої навчальної і трудової діяльності в школі було проведено дос -лідження їх фізичного розвитку і рухових здібностей, що дозволило оцінити індивідуальні показники і виявити рівень їх фізичної підготовленності у порівнянні з нормально чуючими однолітками.

За даними антропометричних вимірювань у всіх вікових групах глухі дошкільнята відстають від норми: більше всього різниця виявлена в показниках ваги тіла (від 4 до 26%), об’єму грудної клітки (21—28%) і трохи менше довжин» тіла дошкільнят (8—19%). Показники життєвої ємкості легень значно нижчі (на 20—24%), ніж у дітей з нормальним слухом. У 23% дітей виявлена надмірна вага тіла, у 52% — нормальна, у 25% — недостатня.

'1 У глухих дошкільнят частота серцевих скорочень вище вікової норми на б—16%, частота дихання — на 8—10%. Таке становищ.; варто пояснити тим, що дефекти слуху, а також викликано ним зниження функціонального стану рухового аналізатора по механізму моторно-вісцеральних рефлексів (М. Р. Могодович, 1957), негативно впливає на фізичний і функціональний розвиюк дітей, сповільнює його у порівнянні з нормою. ■

У значній мірі у глухих дошкільнят порушений стан відділів ступні і її функції, зафіксовані порочні установки ступні, мають місце різноманітні порушення хребта.

Результати педагогічних спостережень і констатуючий експеримент дозволили проаналізувати особливості розвитку основних рухів дітей даного контингенту. У період від 4 до 7 років відмічається інтенсивний розвиток основних рухів. Так, за цей віковий період кількісні показники ходьби збільшуються на 20—22%, бігу — на 19—20%, стрибків — на 63— 66%, метань — па 40—48%. При виконанні основних рухів глухими дітьми виявлені типові порушення, основними з яких є відсутність швидкості і спритності у виконанні рухових дій, неадекватність рухів відносно поставленого рухового завдання, перекручення способів дій, нераціональності вихідних положень робочих постав, траєкторій і т. д.

У глухих дошкільнят 4—7 років виявлено відставання від норми за кількісними показниками ходьби — 14—20%, бігу — 19—25%, стрибків — на 17—53%, метань — на 26—32%. Серія експериментів була присвячена вивченню особливостей вікових змін і рівня розпитку комплексу рухових якостей у глухих дошкільнят, від степені реалізації яких залежить як спосіб виконання рухових дій, так і їх результативність.

У глухих дошкільнят 4—7 років виявлено відставання від норми по показниках усіх рухових якостей і функції рівноваги (на 34—48%), витривалості (на 28—36%), швидкості рухів (на 32—38%), рухливості в суглобах (на 5—10%), координаційних здібностей (на 17—32%).

Виявлені недоліки у розвитку основних рухів і рухових якостей у глухих дошкільнят 4—7 років дозволили визначити

адекватні засоби і методи корекції рухових порушень1 і иеДо1 ліків фізичного розвитку дітей цього контингенту і обгрунтувати систему корекційного фізичного виховання в спеціальних дитячих садках для глухих дітей.

Окремим дослідженням є визначення оптимальних наванг тажепь у вправах різного характеру для дошкільнят 4—7 років.

Необхідність проведення цих експериментів пояснюється тим, що малі навантаження не дають бажаного ефекту, а великі — шкідливі для здоров’я (Н. В. Зимкін, Б. В. Сермєєв,

О. А. Дмитрієв та інші).

З метою виявлення верхніх і нижніх меж допустимих фізичних навантажень у вправах різного характеру нами було організоване дослідження, суть якого заключалась у повторному виконанні модельних фізичних вправ (силового, швидкісно-силового характеру, на точність, витривалість, рухливість е суглобах, рівноваги, стрибучості) до моменту розвитку 1-ої стадії втомлення (О. А. Дмитрієв, А. Р. Сермєєва, А. П. Со-рокін та інші) і

Одночасно здійснювався контроль за діяльністю серцево-судинної і дихальної системи.

Проведення досліджень дозволили розробити верхні і нижні межі допустимих фізичних навантажень у вправах різного характеру, які можуть бути використані на заняттях фізичної культури з глухими дітьми дошкільного віку з метою корекції рухових порушень і недоліків фізичного розвитку.

Найнижчою межею допустимих фізичних навантажень у вправах швидкісно-силового характеру і на витривалість є 2— З повторення, на рухливість у суглобах — 10—20, точність рухів — 4—5 повторень, а межею у вправах швидкісного і силового характеру — 4—5, швидкісно-силового — 6—8 повторень, на витривалість — 3—4, рухливість в суглобах — ЗО—40, точність рухів — 8—10 повторень. Критерієм достатнього виконання при повторенні фізичних вправ служив момент зниження результату, підвищення частоти серцевих скорочень і дихання, що вказує про розвиток першої стадії втомлення (А. Н. Макаров, Б. В. Сермєєв, А. П. Сорокін та інші).

Підводячи підсумки констатуючого експерименту, ми прийшли до висновку, що первинний дефект викликав багаточис-ленні і складні другорядні відхилення в руховій сфері і фізичному розвитку глухих дошкільнят. Ці діти потребують організації корекційного фізичного виховання, направленого на усунення недоліків, які мають місце у дітей даного контингенту рухових порушень і недоліків фізичного розвитку.

Важливою умовою усунення рухових порушень і недоліків фізичного розвитку глухих дошкільнят є використання адекватних функціональним і руховим можливостям дітей засобів, форм і методів фізичного виховання. Відповідно, необхідно було виявити і систематизувати адекватні фізичні вправи різного характеру і направлення для дошкільнят з порушенням слуху і перевірити ефективність розробленої системи корекційного фізичного виховання в педагогічному експерименті.

Нами розроблена комплексна програма корекційного фізичного виховання для глухих дошкільнят 4—-7 років, яка складається із чотирьох частин: І частина — заходи в режимі дня (ранкова гімнастика, фізкультпаузи, фізкультхвилинки, прогулянки); II частина — програмний матеріал з фізичної культури в обсязі навчального плану; III частина включає індивідуальні заняття по корекції рухових порушень і недоліків фізичного розвитку глухих дітей; IV частина — фізкультур-по-оздоровчі і спортнвно-масові заходи в спеціальних дитячих садках.

Комплексна програма має корекційну спрямованість. Використання різноманітних форм занять і фізичної культури дозволили організувати щоденні заняття фізичними вправами, оптимізувати фізкультурно-оздоровчий режим в дитячих садках, і тим самим сприяти їх фізичному, естетичному, моральному вихованню і підготовки до праці. Навчальний експеримент по розробленій нами комплексній програмі проводився в спеціальному дитячому садку № 28 м. Луцька в період з 1990 р. по 1993 р. В експерименті взяло участь 67 глухих дошкільнят.

У кінці навчального експерименту був проведений порівняльний аналіз показників фізичного і фунціонального розвитку, а також рухових здібностей глухих дітей експеримен-

"ГальНої і контрольної груп. Аналіз контрольних вимірювань проведений і оцінений по тих же критеріях, які використовувались для вияснення попереднього рівня розвитку основних рухів і фізичних якостей у глухих дошкільнят.

Результати педагогічного експерименту свідчать про велику ефективність розробленої системи фізичного виховання у порівнянні з «традиційною». В експериментальній групі зафіксований достовірний приріст (Р 0.05—0,001) показників м’язевої сили, швидкості, рухливості в суглобах, витривалості, координаційних здібностей, підвищились результати в бігові на 10—18%, стрибках на 6—11%, метанні — на 10—20%, сприятливі зрушення відбулись у фізичному розвитку і функціонуванні кардіореспіраторної системи. Помітно покращилась схема (спосіб) виконання основних рухів і різних рухових дій, які стали більш координованими, точними, економними, раціональними і правильними.

Було виявлено, що діти експериментальної групи із 18 досліджених показників рухових здібностей у 9 (сила, стрибучість, метання, життєва ємкість легень) показали близький (95—98%) до рівня дітей, які чують, результат; в 6 показниках (частота рухів, рухливість в суглобах, швидкісно-силові якості) досягли до рівня нормально чуючих, в 3-х показниках випередили на 5—10%. Ріст рухових здібностей глухих дітей контрольної групи виявився незначним: у 9 показниках (витривалість, точність, функція рівноваги, сили, стрибучості, метання) відставання від дітей, які чують, склало від 25 до 30%, в 9 показниках — від 5 до 20%. Про ефективність корекційно-педагогічної роботи можна судити не тільки по зміні показників фізичного розвитку і рухової підготовленості, але й по відношенню дітей експериментальної групи до загальноосвітніх предметів, суспільно корисній праці й іншим видам діяльності. У процесі корекційного навчання у дітей експериментальної групи сформувались такі якості, як організованість, стійкість уваги, самостійність, комунікабельність, вміння проявляти вольові зусилля при виконанні рухових дій. По відгуках вихователів, педагогів, які працюють з дітьми, у них значно покращилась успішність у порівнянні з дітьми контрольної групи. Діти стали більш відповідальними при виконанні різних завдань. - '

1. Проведене дослідження дає уявлення про своєрідний фізичний і функціональний розвиток глухих дошкільнят 4—7 років у порівнянні з дітьми, які нормально чують; виявлено, що глухі дошкільнята поступаються дітям, які нормально чують: по вазі — на 4—26%, росту — 8—10%, оо’єму грудної клітки— на 21—28%, життєвої ємкості легень — на 21—28%, частота серцевих скорочень і дихання вище норми — п середньому на 8—10%.

2. У віці 4—7 років відбувається інтенсивний розвиток основних рухів і рухових якостей глухих дітей. За цей віковий період показники ходьби покращуються на 20—22%, бігу — на 19—20%, стрибків — на 63—66%, метання — на 40—48%, рівень витривалості з 4 до 7 років зростає на 32—407а, швидкості — ЗО—37%, гнучкості — 42—58%, сили — 19—25%, координаційних здібностей — 17—22%.

3. По рівню розвитку основних рухів і рухових якостей глухі дошкільнята значно відстають від дітей масових дитячих садків: при виконанні основних рухів — від 19 до 57%; у вправах па витривалість — на 28—36%, швидкості — 32—38%, гнучкості — 5—13%, силу — 18—21%, точність і координацію

— 38—47%.

Низькі показники фізичної підготовленості у глухих дошкільнят пов'язані з порушенням функцій слухового аналізатора, відсутністю спеціально розробленої системи фізичного виховання. Це вказує на необхідність організації корекційно-педагогічної роботи в дошкільних закладах для дітей з порушенням СЛуХу. . *;'ї

4. Виконання основних рухів (ходьба, біг, стрибки, метання) глухими дітьми супроводжується типовими перекрученнями схеми рухів: при ходьбі — сповільнення чи прискорення кроків, не достатня амплітуда рухів рук і ніг, нахил голови; у бігові — короткі кроки, недостатнє піднімання стегна, нахил тулуба, постановка ноги на всю ступню, погана узгодженість рухів рук і ніг; в метаннях — кидки зігнутою рукою, невміння розподіляти зусилля в потрібний момент та ін.; в стрибках

— невміння відштовхуватися, втрата рівноваги при приземленні, тверде приземлення; типовими порушеннями при вит-

ії

Паяні рухливих' дій є неадекватність їх поставлених завДаНьі які проявляються а нераціональності вихідних положень, ро бочих поз, амплітуди рухів, перекручення спосо'бів дій, у невмінні диференціювати рухи у часі, просторі і по степені м’язевих зусиль.

5. Нижньою межою допустимих яри повторному виконанні фізичних навантажень швидкісного, швидкісно-силового і си лового характеру, на витривалість, гнучкість е досягнення другої фази працездатності, а верхньої — розвиток 1-ої стадії втоми, про що свідчить підвищення частоти серцевих скорочені, і зниження м’язевої працездатності. Визначні діапазони оптимальних фізичних навантажень у вправах різного характеру для глухих дітей 4—7 років спеціальних дитячих садків.

6. На основі вивчення досвіду роботи, аналізу літератури і власних експериментальних досліджень розроблені зміст і форми корекцшного фізичного виховання в умовах спеціальних дитячих садків для глухих дітей, які включають: заходи в режимі дня, заняття з фізичної культури у відповідності з навчальним планом, індивідуально-корекційні заняття, оздоровчо-фізкультурні і спортивно-масові заходи в дитячих садках. Ні матеріали лягли в основу програми і методичних рекомендацій з фізичної культури для глухих дошкільнят 4—7 років.

Розроблена система корекційного фізичного виховання глухих дітей забезпечила нормалізацію у них фізичного розвитку і формування рухових здібностей, в результаті чого по рухових здібностях діти експериментальної групи наблизились до рівня фізичної підготовленості дітей, які нормально чують, деякі з них перевершили останніх.

Показники витривалості дітей по закінченню експеримента підвищилась працездатність серцево-судинної і дихальної систем, про що свідчило пониження ЧСС і ЧД в спокої і після стандартного навантаження.

8. Корекція рухливих порушень і недоліків фізичного розвитку у глухих дошкільнят досягається шляхом: застосування корекційно-направлених загальнорозвиваючих і спеціальних вправ: збільшення обсягу рухливої активності за рахунок використання різних форм занять фізичними вправами в режимі дня спеціального дитячого садка; дозування фізичних наван-

тажень з врахуванням функціональних і рухових можливостей дітей; розвиток інтересів і формування позитивного ставлення у дітей до занять фізичними вправами; поєднання фізичного виховання із заняттями ритмікою; застосування спеціальних технічних засобів і тренажерів в корекції рухових порушень.

ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ ТАКІ РОБОТИ:

1. Особливості фізичного розвитку і рухової сфери глухих дошкільнят. Луцький педінститут. 1989. — С. 53—54.

2. Організація фізичного виховання в спецдитсадках з глухими дітьми. В зо. Оздоровча фізична культура і спорт інвалідів. — Одеський педінститут, 1989. — С. 82—83.

3. Корекція недоліків в розвитку рухової' сфери у глухих дошкільнят в процесі фізичного виховання. — Тюмень, 1989.

- С. 73—74.

4. Вдосконалення засобів, форм і методів фізичного виховання з глухими дітьми. — Тюмень, 1991. — С. 59—60.

5. Розвиток основних рухів у глухих дошкільнят в процесі фізичного виховання. — Луцький педінститут, 1991. — С. 38—

6. Ефективність корекцінної роботи з фізичного виховання ь спецдитсадках для глухих дітей. — Луцький педінститут,

1992. — С. 27—28;

7. Вікова динаміка розвитку рухових якостей у дітей 4—7 років з порушенням слуху. — Луцький педінститут, 1993. — С. 23—24.

8. Методичні рекомендації по організації фізичної культури

в спецдитсадках : дітей. — Луцький педінститут,

1993.

ІЗ