автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Эффективность влияния режимов чередования працi з вiдпочинком i завдань дii на тренувальному уроцi на розвиток спецiальноi працездатностi лижникiв-гонщикiв на дозмагальному етапi спортивного тренування

Автореферат диссертации по теме "Эффективность влияния режимов чередования працi з вiдпочинком i завдань дii на тренувальному уроцi на розвиток спецiальноi працездатностi лижникiв-гонщикiв на дозмагальному етапi спортивного тренування"

УКРАЕНСШЙ ДЕРЖАШИЙ ШВЕРСИТЕТ <£13ИЧН0Г0 ШОВАЫШ I СПОРТУ

ТВ оя

На правах рукопису

• - С-.:; :

ВЛАСЬШЮ-СТЕПАН ОЛЕКСШВИЧ

ЕЙЕнТИНПСТЬ ВПЛИВУ РЕШЛВ ЧЕРГУВАННЯ ПРАЦ1 3 В1ДПОЧИШСОМ 1 ЗАВД/ЛЬ ДП НА ТРШУВАЛШМУ УРОЦ! НА РОЗВИТОК СПЕЦШЫЮ! ПРАЦЕЗДАТН0СТ1 ЛШйНИК1В-ГОНИДО{1В НА Д03МАГАЛШ0МУ ЕТАЛ1 СПОРТИВНОГО ТРШУВАШЯ

13.00.04 - Теор1я I методика фхзичного виховання, спортивного тренування та оздоровчоУ ф1эичиоУ культури

АВТОРЕФЕРАТ дисертацх? на здобуття наукового ступеня кандидата педагог^ чних наук

КиКв - 1993

,1#сертащев е рукопис.

Робота Биконела в Украшському державному унгверситетх ф1зичного виховання I спорту.

Науковий кер1вник - кандидат бхолог1чних наук, професор Петровсышй Валентин Васильошч.

Офщхйи опоненти: доктор педагогхчних наук, професор Вхльчковський Едуард Станиславович,

кандидат педагогхчних наук, доцент Пядухов Юр1й Семенович.

Про в I дна оргашэащя - Укра'шський державний педагог1чний унгверситет 1м,Ы.Драгоманова, Шн1стерство осв1ти УкраУни, м.КиУ]

Захист вгдбудеться "_"_ 1994 р. о 14 годин! 30 х]

на зас1данн1 спецДалхэованоУ вчено! рада Д 046.02.01 УкраУнськогс державного ушверситету фхзичного виховання I спорту /252650, КиУв-5, вул.Ф1зкультури, I/.

3 дисертащсю можна ознайомитись в бгбл1отец1 УкраУнського державного ушверситету фхзичного виховання х спорту /252650, КиТв-5, вул.ф1зкультури, I/.

Автореферат роз!сланий "_"_ 1994 року.

Вчений секретар ! /

спеМалхзованоУ вченоУ ради / ДАМ 1ващенко Л.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуапыпсть теш. Проблема улраа/лння процесом досягнення зисоких спортивних результатов посгдае значне мхсцв у спортивней ¡рактицг, де необхгдно показувати bhcoki результата в точно ви-шачений час.

Bifl ращональноУ побудови тренувального процесу на етапх, що юрадуе основним змаганням, багато в чому залежить ycnix виступу з змаганнях.

В лхгератург широко висв1тлен1 питания п1дготовки ведучих шжникiв-гонщикiв i початнуючих спортсмен!в, ыегодики тренування га процесу упраыпння спортивним тренуванням, систем педагог!чно-X) i методично-бхолог1чного контролю /Верхошанський Ю.В., 1981; 1етровський В.В., 1982; Платонов В.М., 1988; Кондратов О.В., [982; Огольцов 1.Г., 1982; Фомш С.К., 1986; Ыанжосов В.М., 1986 с а in./. Проте питания дозмагальноУ пхдготовки в лижних перегонах ¥>сл1дкен1 не достатньо. Тому е необххднхсть пошуку рацхональних {юрм i BapiaHTi в У Г побудови.

У cneuianbHifl л1тератур1 /Лейник В.М., 1951; Иетровський В.В., [959; Терьохёна Л.Я., 1973; Байков В.М., 1975; Запорожанов В.О., [987; Першин 0.1., 1987 та iH./ показано вплив режимгв .в управлгн-ii сп!вв1дношенням рхвнхв активност1 окремих систем оргашзну, що зиявляеться в рхзних якхсних показниках роз витку м"язовоУ праце-адатностх, змхнах функщональних можливостей систем i органхзму в цлому.■

Встановлено, що режим чергування роботи з вхдпочинком е эасо-5ом вибхркового впливу на показники загальноГ та спещапьно? пра-;ездатност1, координащйноТ структури руху, реакщ! обслуговуючих метем органхзму. Разом з тим, дослхдження впливу режимхв чергу-зання навантаження з в1дпочинком i завдань дхГ на рухову поведш-<у лижник1в-гонщик1в в спец1альн1Я л1тератур1 практично В1дсупп.

1снують деяк1 дан1 про вплив завдань дИ на р1зн1 сторони рухово? д1яльност1 /Бернштейн И.О., 1947; Ратов 1.П., 1975; Дьячков В.М., 1972; Огченко Ы.М., 1980 та ш./.

Проте в пракгицг спортивного тренування тренери не завядай ви-користовують вузьк1 завдання Д1?, спрямоваш на вдосконалення ча-сових, просторових та динам1чних характеристик рухових д1й особливо з урахуванням змхни функщонального стану оргашзму спортсмена шд впливом р1эних режим1в чергування роботи з в1дпочинком.

На жаль, дослхджень про взаемний вплив режим1в чергування на-вантаження та в1ддочинку, завдань дхй на бхок1нематичну I б1одина-М1чну структури рухових д1й 1 спещальну працездатнхсть лижншив-гонщик1в, як таких, немае.

Робочою г1потезою е припущення, що режима чергування вправ з вхдпочинком I завдань дй' змхнюють не тхльки як1оа показники м"я-зовоУ працездатност1, але й елементи технхки, що впливае на рхвень спещально? працездатноси та ефективн1сть змагально? д1яльност1.

0б"ектом дослхдження були спортсмени-лижники в1ком 18-23 роки, квал1ф1кац1Г: 8 ЫС СРСР, 10 КМС I 136 спортсмен1в 1-го розря-

ду.

Предметом досулдження е виявлення впливу режим1в чергування роботи з вIдпочинком та завдань дхУ на адаптахцйну повед1нку лиж-ник1Е-гонцик1в з метою знаходження оптимальних вархантхв побудови процесу тренування на дрзмагальному етшп спортивного тренування.

Метою досл1дження е виявлення впливу р1зних режим1В чергування роботи з В1дпочинком I завдань д1¥ на тренувальному уроц1 з ви-користанням в1др1зк1в 1000-2000 м на зм1ну окремих елементхв технхки, швидкост1, швидкхсноУ витривалост1 I розвиток цих показники на дозмагальному етагп рхчного циклу тренування лшкник1в-гонщик1в.

Зпцдяння досл!ддення. I. Бивчити вплив режим1в "А" I "В" на трену ьсльному уроц! на эмхну специально'/ працездатностх лижник!в-

гонщикхв.

2. 3"ясувати вплив завдань Д1У на р1вень та динаыхку спекал ьно У працездатност1 лижникхв-гонщикхв у процесс тренувальних урок1в з р!зними режимами чергування роботи з в1дпочинком.

3. Визначити кумулятивний вплив використання ргзних моделей тренувальних урокIв на р1вень спецхальноУ працездатност1 лижшшв-гонщик I в.

4. Розробити методачй рекомендацхУ з використання моделей урок1в I завдань дгУ, що забезлечать оптимально умови спещальноУ працездатност1 лижникIв-гонщик:в на еташ безпосередньоУ П1дготов-ки до змагань, I впровадити у практику.

Методи дрсл1дження. I. Анап1з науковоГ та науково-методичноУ лхтератури. 2. Узагальнення досвгду практично У роботи тренерхв, вивчення план 1 в пхдготовки та анал1зу тренування спортсмен1В. 3. Лнкетування. 4. Пульсометрхя. 5. Сп1рометр1Я. 6. Педагог1чн1 спостереження. 7. Педагог1чний експеримент з використанняы методик: а/ повторних функщональних навантажень у виглядх виконання вправ та урок1в /М.1.Виноградов, 1935/; б/ кшематометрхУ, хроно-метрхУ, динамометр1У /Б.О.Душков, 1969 та ю./; в/ електротензо-динамографхчноТ методики реестращУ величин опорних реакщй; г/ теетування /В.О.Запорожанов, 1976/; д/ статистичноУ обробки.

Числовий матерхал оброблявся на ЕОМ ДВК-2 з використанняы вх-домих методхв математичноУ статистики /М.О.Масальгж, 1974/.

Органтзахпя дослхдження. Дослвдкення були проведен1 в пер1од з 1980 до 1990 року. Посупдовнхсть етап1в, цхлей, завдань диктува-лась лог¿кою процесу дослхдження результате, що отримувались.

Проведено бхльще 500 тренувальних урокхв, понад 4 тис. лдди-но-дослхд1в I 21 тис. вим1рювань.

Дослхдження проводилось в три етапи: констатуючий, змхнюючий х використання на практищ спортивного тренування.

Суть першого еталу полягала у виявленш оптимально!' довжини В1др1зка, до складу якого входили гЛдйоми, спуски та рхвнинш д1-лянки для розвитку швидкгсноУ витривалост1. Всього проведено 300 урок1в, 2412 людино-досл1д1в та приблизно 10000 вимгрювань.

На другому еташ вир1шувалось завдання про з"ясування особли востей термиовоУ та кумулятивно! адалтащУ оргашзму лижникхв-гонщикхв до впливу рхзних моделей тренувальних урок1в, в яких змг нюеться режим або завдання Д1 У.

Спочатку проводились уроки в режимах "А" I "В" /за Ы.В.Дейни-ком, 1951/ 1з загальним завданням: виявити Ух вплив, а потгм - в кожному 13 режим1в, часткових завдань дгУ: № I - швидше поштовх, № 2 - ширше крон, № 3 - сильнше поштовх. Група спортсменгв /12 чолов1к/ виконала 288 урок1в за експериментальних умов, а також проводились уроки у процес: тренування. Виконано 534 люднно-досуп-ди х 7470 вим1рввань.

У процес1 уроку проводилась реестращя поданих у таблищ I показникгв, що вивчалися /в текст1 ми будемо оперувати не наэвами показник!в, а Ух порядковими номерами зг!дно з таблицею I/.

Таблиця I

Показники, що рееструються в процес! тренувального уроку

№ показ-ника

Назва показника

Одиниця вим1рювання

I

3

1

2 3

ЧПД /час проходження дистанцхУ/ Сила скорочення м"яз1В передшпччя Сила скорочення м"яз1в нижн1х к1Н1цвок /стрибок у довжину 3 М1СЦЯ/ К1льк1сть рухових циклI в на контрольному

кг

с

см

п1дйом1

а на I вхдр1зку - 50 м б на П В1др1зку - 50 м в на Ш В1др1зку - 30 м

раз раз раз

Продовження таблиц! I

I :

2

3

5 Час проходження контрольних в!др!зкгв

а на I В1др1зку б на П В1др1зку в на Ш В1др1зку

с с с с

6 Час ввдювлення ЧСС

7 ЧСС

уд/хв'

У процес1 доапдження також рееструвались: АТ /артер1альний иск/, сшрограф1я /дихальна система/, антропометр1я, швидкхспоило вий хндекс, сила поштовху, час стрибка, к1льк1сть згинань та эзгинань лежачи в упор1 за 10 I 30 с, час руховог реамцУ.

Суть третього еталу, який проводили за практичних умов тре-ування, полягала у з"ясувагеп ступени ефективност1 тренувашя, апропонованого нами методикою, яка В1др1знялась вислрковим впли-эм моделей урок1в та серлЧним використанням вправ шд час вир1-зння конкретного завдання Д1 I на урощ з урахуванням 1ндив1ду-тышх можливостей спортсмена, а також формуванням функщональноУ шпко-тактичноУ модел! шдготовки лижник1в-гошцик1в на дозма-зльноиу етал1 тренування.

Досл1дкуван1 були под1лен1 на дв1 однаков1 групп: контрольну I експериментяльну, 6 чолов!к у кожшй. Контрольна група трену-шась за эагальноприннятою методикою, а експериментальна - за 1зробленою нами. Експеримент проводився на дозмагальному етап: >енування протягом 42 дн1в.

На П1дстав1 эд1йснених ршпше досл1дкень наш були проведен! дагог1чнх спостереженыя за реал1зац1ею практичних рекомендац1й I спортивних тренуваннях проввдшх спортсмен1в УкраУни. Дрслхда.в-

110 тренуаальних урокI в, 1054 лэдино-досл1Д1в та 3742 ьим1рю-ль.

Наукова новизна та практичне значения. I. Уточнен1 загальш законом1рност1 впливу режим1в чергувення вправ з Б1дпочинком на зм1ну адалтац1йно'1 поведгнки оргашэму ликник1в-гонщик1в на тре-нувальному уроц1 з використанням В1др1зка диствшц! 1500 м.

2. Вперше показано вплив режиьив чергування вправ з В1ДПочин-ком на уроц1 на змшу як1сних сторш руховог д1яльност1, а такой зумовлено г цими змшами спещально? працездатност1 лижникхв-гон-щикгв.

3. Визначена особлив!сть впливу завдань Д1У на формування параметр1в техшки 1 динаьйки спещальноУ працездатност1 лижншив-гонщиков.

4. Виявлен1 особливост1 термшовоУ та кумулятивно У адаптащУ оргашзму спортсмена до моделей тренувальних урок1в I завдань Д11

5. Запропоиоваш практичш рекомендащУ з використання моделей тренувальних уроков I завдань д11 для розвитку спещальноУ працездатност1, що дозволить б1лып щлеспршовано керувати роз-витком специально!' працездатност1 лижншив-гонидок^в на еташ без-посередньоУ шдготовки до змагань.

Апробещя роботи. Основш положения дисертац1йно'1 роботи до-пов1дались на Всесоюзних, Республ1канських I вуз1вських наукових конференЦ1ях /1981-1992 рр./. За матергалаш дисертащУ 'опубл1ко-вано С1М роб1т.

Результата дослхдаень впроваджен1 в практику гпдготовки спортсменов зб1рних команд Черн1г1вськоУ област1 1 УкраУни, про що св1дчать акти впровадження.

На захист еиносяться нов1 експериментальш даш про особливо ст1 керування процесои адаптпцпЧно I поЕедшки оргашзму людшш п1д впливом режимхв чергування вправ з рлдпочинком i завдань д11 е лижних перегонах.

Структура, та обсяг .гдсертац! I. ДисертацгГла робота склада-

вться 3i вступу, трьох розд1Л1в, висновК1в, практичних рекоменда-Ц1й, списку Л1тератури та акт1в впровадження результат:в роботн до практики. Основна частина робота викладена на 122 сторгнках машинописного тексту i включае 13 таблиць та 16 мал ¡ami в.

РЕЗУЛЬТАТИ BJ1AQ1HX ДОСЛЩВ Характеристика експериментального вгдргзка дастанцхУ

Розвиток швидк i сно г ви три вала стг зумовлений довжиною та хн-тенсивнхстю повторюваних на уроках в1др13К1в дистанцхУ та режим1в чергування Ух з в1дпочинком. Разом з цим довжина В1др1зка повинна дозволяти шдтримувати високу швидаасть та призводити до достатньо високого ступеня стомлення.

У практик спортивного тренування використовуються В1др1зки pi3Hoi' довжини /Алев М.Л., 1983; Гроэ1Н Е.О., 1979; Миронов В.О., 1968; Набатшкова М.Л., 1972 та in./. Найчастше використовуються у практицг та пропонуються лхтературою В1др1зки 1500 м /Стьопоч-кт И.О., IS7I; TepbOxiH Е.Г., 1972 та т./. Однак спецгальних до-слхдаень стосовно спортивних тренувань лижник1в-гонщик1в недостат-ньо. Тому нами була досиадаена можлив1сть гпдтримання максимально']' швид!сост1 п1д час проходкення в1др1зк1в 1100, 1500, 2000 м.

Результата досуиджень показали, що на дистанц1У 1100 та I500u дослхджуваним вдавалось П1дтримувати досить високий piвень швид-кост!. Шсля 1500 м /5,35 i 0,43/ середня швидисть проходження /4,48 м/с/ В1др1зка дистанщ? на уроцх починае значно знижуватись. Тому нами був вибрапий доя експеримента Е1дрхзск дистанцх? 1500 и.

Зм1на показник1в, up вивчаються, у npoi;eci тренувального

уроку з режимом "А"-та "В" пхд час повторного проходження ддстанщУ 1500 м

Бплип рекш.ив чергування вправ з в1дпочинком виЕчався, голов-шш чином, п!д час повторения нетривалих хнтенсивних вправ

/Петровський В.В., Юшко Б.М., 0г1еико М.Ы. та 1Н./.

Припустимо, що термшовий та кумулятивний ефект пхд час повторения на урощ довгих в1др1зк:в буде не зовс1м хдентичним тому що виявився на уроках з короткими в1др1зками.

М1ж тим питания використання урок1в з повторениям довгих вхд р1зк1в на тренуванш лижникIб-гонщикIв вивчено недостатньо.

Режимн наших дослгджень будувались В1ДП0В1ДН0 до рекоменда-Ц1й л1тератури /Летровський В.В., 1973; Юшко Б.М., 1975 та т./.

Досл1дкувались уроки э режимами "А" та "В" /за В.В.Петров-ськии, 1959/.

На уроках "А" та "В" спостерхгались р13Н1 тенденщУ до зм1ни 1нтегрального показника спецгальноУ працездатност1: швидк1сть про-ходкення дистанщУ з режимом "А" зменшуваяась на 5,8^ /Р<0,06/, 1 з режимом "В" - мала тенденщю до шдвищення на 1,5% /Р^О.Об/.

Показником ьплнву режим1в може бути змша к1лькост1 циюив та швидкост1 проходкення в1дрхзк1в шдйому /пхдйом дглиться на дв; В1др1зки, довжина кожного 50 м/.

Кхлькхсть рухових циклIв на першому та другому вгдрхзках шд-йому на уроцх з режимом "А" деякою м1рою шдвищувалась /14,8; 16,5; 15,0/, /17,3; 19,3; 17,9/. Разом з цим швидкхсть проходкення 2-го вхдр1зка тдйому /2,75 м/с/ була тшчою в!д швидкосм 1-гс В1дрхзка /3,01 м/с/.

На уроц1 з режимом "В" К1лыасть рухових циклхв на першому та другому В1дрхзках також збхльшилась, як х з впливом режиму "А". Однак у процес1 повторного проходкення Е1др:зк1в на уроц1 швидкхсть утримувалась на початковому р1 ли I з тенденщею до шдвищен-ня на першому Б1др1эку та залишалась незмшюю на другому в1др1з-ку тдйому.

3 цього випливае, що режим "В" сприяе пхдтримцх бьльш висо-коУ швидкосм у процес1 уроку, нш режим "А". Разом з цим на дру-

тому BiflpiaKy гпдйоыу швидкiсть у режим1 "Б" знижувалась менше, liât у режим1 "А".

У процес1 уроку з режимами "А" та "В" не спостерхгалась ic-готна р1эниця змЫи сили скорочення m"h3Îb передплхччя та сили з1дштовхування. Цх покаэники протягом уроку коливаються в тому чи 1ншому режим i в межах початкового рхвня, що В1дозняе уроки з про-содженням коротких в1др1зк1в, де в режимх "A" bcï показники зни-«уються, в режим1 "В" - шдвищуються або тримаються на початково-jy piBHi.

Виявилась pi3Ha напружешсть в д1яльност1 CCG i характер ÏÏ 1м1ни в процес1 уроку. За 1нших pïbhhx умов час в1даовлення пуль-:у niсля режиму "А" був б1льш тривалим /зб1лыпувався на 39,8$ Т-^0,05/, нхж за умов режиму "В" /зменшувався на 27,6$ на ypoiji 'Р<^0,05/.' В1дразу шсля проходження дистанц1? 1500 и в режим1 "А" [астота пульсу складала в середньому 183 - 5 уд/хв, а в режимх В" - 175 ± 5 уд/хв.

Виконувана робота в режим1 "В" проходила з меншим напружен-1яы ССС. Це дозволяв використовувати режим як 3aci6 виб1ркового лливу на розвиток спещально? працездатност1.

Вплив завдань fliï на уроках з режимом "А" та "В" на зм1ну спещальноУ працездатност1 лижник i е-гошцик i в у п роде ci тренувального уроку

Режими чергування навантаження з в1дпочинкои "А" та "В" ство-щють pisHi функцюнальн1 стали в opraHisMi спортсмена, що дозво-;яе припустити неоднаковий вплив часткових завдань Д1й в них.

Питания влливу завдань fliï вивчалось у кожному з режимхв по-тановкою окремих завдань Д1Y: "Швидше поштовх" /"A"-I, "В"-1/, Ширше крок" /"А"-2, "В"-2/ i "Сильнхше поштовх" /"А"-3, "В"-3/, -а поргвнювалось з уроком, де ставилось загальна завдання показатм аксимальний результат /"А"-0, "В"-0/ на кожному В1др1зку дастан-ii на ypoui.

Вплив завдань Д11 № I, 2, 3 на зишу показншив, що вивчагться, в процес1 уроку з режимом "А"

Р1эн1 завдання д1У впливають неодааково на досупдкуван1 по-казники у процесг тренувальних урокIв у режим1 "А". 3 завданням д1У № I середня швидкгсть проходження дистатц! на уроцх /показ-ник I/ нижча поргвняно з "А"-0 /4,27 м/с/, де ставилось загальне завдання, 1 дор1внюе 4,16 м/с, тод1 як на уроках "А"-2 та "А"-3 швидк1сть вища, в1дпов1дно 4,27 1 4,59 м/с /Р-=0,05/.

На уроках "А"-1 спостерхгаемо шдвищення швидкост1 до кшця уроку на /Р<0,05/, а на уроках "А"-2, "А"-3 - зниження швидко-стх до К1нця уроку в1дпов1дао на 3,8 I 5,3% /Р<0,Сб/. Завдання дх! "швидпе поштовх" сприяе тдтриманню швидкостх протягом всього уроку, що В1др1зняе його В1д ¿нших завдань дхй.

Незважаючи на р1зницю в середнхх величинах швидкост1 на уроках "А"-1, "А"-2, "А"-3, перевага для шдтримання високо? швидкостх в К1нцх уроку з режимом "А" надаеться завданню Д1У "швидще поштовх" .

Кхлыасть рухових цикл1в /покаэник 4а, 46/ на пхдйом1 шд час введения завдань д1У № 2 I № 3 зменшуеться, /тобто, крок ширший/, на 11,3 I 6,3% /Р<0,05/ пор1вняно э "А"-0, тод1 як на уроцх "А"-1-збхльшуеться на 2,9%.

Найменша к1льк1сть циклхв спостерхгавться п1д впливом завдання Д1Г "ширше крок" 472,5, тод1 як на уроках "А"-0, "А"-1, "А"-3 в1дповхдно 520,5; 548; 487,2. Завдання Д1У "А"-1 призводить до скорочення довжини ковзального к року.

Швидкхсть проходження в1др1зк1в в ц1лому /показники 5а, 56/ на уроках "А"-1, "А"-2, "А"-3 - /3,27; 3,53; 3,32 м/с/ порхвняно з "А"-0 /3,02 м/с/ шдвищуеться I досягае найбхлыюго значения з впливом завдання дхУ "ширше крок" /иА"-2/ на 16,8% /Р<0,06/, тoдi як на уроках "А"-1 - на В,3% I "А"-3 - на 9,6% /Р<0,06/. Найбгль-

ту твида1сть спостер1гаемо з завданням fliï "А"-2.

Таким чином, на швидкхсть подолання П1дйому найб1льш позитивно вплинуло завдання fliï "ширше крок". Отже, завдання дхГ "ширше крок" на урощ призводило до зыеншення к1лькост1 рухових циклхв i шдвищення швидкостг подолання пхдйому.

Разом з тим спостер1гаеться зниження швидкостх подолання Biflpi3KÎB шдйому до К1нця уроку в ycix моделях режиму "А". Вия-вилося, що дня шдтримки ШВИДК0СТ1 протягом уроку в режимх "А" найб1льш ефективним е завдання fliï Ji I, а для П1дтримки швидкост1 подолання шдйому та збхлыненнл довжини кроку шд час вхдштовху-вання - завдання fliï № 2.

Показники, як! характеризуют функц1ональний стан нервово-м"язово Y системи /2 та 3/ та спецхально"/ лрацездатност1 /I/, на уроках "А"-1, "А"-2, "А"-3 змпновались аналогично. На уроках "А"-1, "А"-2, "А"-3 сила скорочення м"яз1в передгшччя /2/ збмь-шилась в1дповхдно на 11,4; 32,1; 26,4% вхдносно до уроку "А"-0.

А сила скорочення м"язхв нижнгх к1нд1вок коливаеться у межах початкового р1вня з незначною тенденцией до зниження /1,1 - 1,5%/ на уроках "А"-1, "А"-2, "А"-3 пор1вняно з "А"-0. Конкреаш завдання ди, напевно, сприяли загальному пхдвищенню тонуса оргашзму.

Час в1дновлення ССС до задано! Ееличини /120 уд/хв/ П1сля уроку no pieu ян о з режимом "А"-0 на уроках "A"-I, "А"-2 i "А"-3 вгдповхдно niдвищився на 57,4^ /Р-=0,05/, 7% i 18,4% /Р<0,05/. Середня величина пульсу зразу шсля лроходження В1др1зка, неза-лежно вхд зглсту завдання fliï, коливаеться в межах 176,7 - 163,3 уд/хв.

Частно в i завдання fliï вплинули не Т1льки на параметри toxhî-ки лижних ход1Б, але i на функщональний стан ССС i оргшизму в щлому. За рахунок змши эавдань дi х мокна регулювати окрем1 параметри працоздптност! та технгки, вллнвати на зы!ну швндкост!.

Вплив завдань д!Т № I, 2, 3 на змшу показник1в, що вивчаються, в процес! уроку з режимом "В"

Ршення завдань дП "швидше поштовх", "ширше крок" 1 "сильнх-шв поштовх" в режим: "В" виявило р1зноспрямований вплив на до<шд-жуван1 показ ни ки у процес1 тренувальних урок1в.

Найвища шЕидисть проходкення дасташдУ /4,48 м/с/ на урощ з режимом "В" спостерхгалась шд впливом завдань Д11 № 2, № 3 /"В"-1 - 4,14 м/с; "В"-0 - 3,99 м/с/ - /Р<0,05/.

Слгд в1дзначити, що введения часткових завдань д1Г на уроках з режимом "В" також призводило до в1рогхдних змхн швидкост1 проходкення дистанщТ 1500 м протягом урокхв пор1вняно з режимом "А"-0, "В"-0. Завдання Д1? "швидше поштовх" сприяе шдтримцх швид-кост1 протягом всього уроку б1льше, шж пай частков1 завдання. В режим1 "В"-0 вона коливаеться в межах 2% вих1дного рхвня, "В"-1 -0,5%, "В"-2 I "В"-3 - 4%.

3 цього випливае, що завдання д1Г впливають не Т1льки на ок-ремх показники працеэдагност1 I техшки, але I визначають характер 1х эмхн на уроц1.

Шлыисть рухових ирклхв /показник 4а, 46/ на П1дйом1 шд впливом часткових завдань № 2 та * 3 зменшуеться /тобто, крок шир-ший/ на 12 I 4,6& /^сО.Об/ порхвндао з "В"-0, тод1 як на урощ "В"-! зб1лыауеться на 2,3& /Р< 0,05/. Найменша К1лыисть цикл1в спостерхгаеться шд впливом завдання Д1? "ширше крок" - 486, на уроках "В"-0, "В"-3 вхдпов1дно 555; 552,2 I 537,2 на "Вп-1.

В своп чергу швидкхсть подолання шдйому на уроках "В"-1, "В"-2 х "В"-3 пор1вняно з режимом "В"-0 збхльшилась в1дпов1дно на 9,7; 16,0 I 12,8%, що I зумовило вищу швидкхсть в щлому за урок у вар1 антах урокхв "В"-2 х "В"-3 - 3,33 та 3,24 м/с /Рс0,05/ В1д-поидно, а на урохц "В"-1 - 3,20 м/с, тод1 як на "В"-0 - 2,87 м/с.

Разом з тин заЕдання дх I сприяли шдвищенню швидкостх подолання шдйому в к!шц уроку "В"-1 на 3,7$, "В"-2 на 3,3% I утри-

12

манню на виххдаому р1Ш1 на уроцх "В"-3.

Звхдси випливае, пр режим "В" створюе найбглып сприятлив1 умови для розв"язання завдань д1Г "швидше поштовх" та "ширше к рок", як1 спрямованг на перебудову часових параметр!в рух1в лиж-ник1в-гонщик1в. Це позначаеться на утриманнх спещальноУ праце-здатност1 на високому р1вш в процесс уроку 13 завданням Д1У "швидше поштовх", а шдвищення швидкост1 I зменшення рухових цик-Л1в П1д час подолання шдйому дрсягаеться завданням Д1Т "ширше крок". А завдання дП № 3 сприяе утриманню швидкост1 шд час подолання другоТ части ни пхдйому I пгсля нього, що також важливо шд час проходження змагальноУ дистанщУ.

Показники, пр характеризують функц10нальний стан нервово-м"я-зовоУ системи /2 I 3/, змхнювались аналоггчно интегральному показ-нику спещальноУ працездатност1. На уроц1 "В"-1 сила скорочення м"яз1в передгшччя зменшилась на 0,78$, а "В"-3 - на 15% I зб1ль-шилась на уроц1 "В"-2 на 14,8$ пор1вняно з "В"-0 /Р<0,05/. Сила скорочення м"яз!В нижшх кшцвок зменшилась на уроцх "В"-1, "В"-2, "В"-3 на 1,5; 2,5; 2% /Р<0,05/ порхвняно з "В"-0.

Такх змхни функщонального стану НЫС свхдчать про своер1даий вплив завдань д1й № I та №3 на силу скорочення м"яз1В переддл1ччя, а на силу скорочення м"яз1в нижнхх кгацвок ус1х завдань дхй.

Частков1 завдання Д1й впливають не т1льки на зм1ну параметр1В гехшки лижних ход1В, функц1ональний стан нервово-м"язовоГ системи, але I на стан серцево-судинноУ системи.

Час Б1Дновлення ЧСС до задано У величини /НО уд/хв/ П1сля {ожного уроку порхвняно з режимом "В"-0 збхльшився на уроцх "В"-1 1а 28,2?, а П1д впливом завдань дП № 2 та № 3 зменшився на 3,3$ . г 14,155 /Р«=0,05/.

Зб1льшення часу в1дновлення на уроц1 "В"-1 на 28,%% вхдбуло-;я, напевно, у зв"язку з тим, що швидаисть проходження дистагаиУ

шдтримувалася на бхльш внсокоыу рхвнх. Середня величина пульсу вхдраау п1сля проходження В1др1зка, незалежно В1д змхсту завдання Д1У, коливаеться в межах 171 - 180,6 уд/хв.

Отже, витрати робота в режим1 "А" на в1дмшу вхд режиму "В" вищ1 тхльки пхд впливом завдання д:У "швидще поштовх".

Пор1ВНяльний анал13 впливу уроков з режимами "А" та "В" 1 завданнями Д1¥ № I, 2, 3

Покаэники, що вивчаються, на уроках з режимами "А" I "В", в яких повторювалися довг1 вщнзки дистатдУ /1500 м/, змшювались неодааково. Швидк1сть проходження дастанщУ 1500 м I в1др1зк1в контрольного пгдйому протягом урокIв з режимом "А"-0 знижувалась, а на уроках "В"-0 - тдвиццгаалась. Середня швидцисть проходження вхдр1зк1в дистанщУ на уроках з режимом "В"-0 була большою на 1,1% пор1вняно з уроком "А"-0.

Час в1даовлення пульсу шсля кожного в1др1зка на уроках з режимом "А"-0 збхльшувався, а з режимом "В"-0 - зменщувався.

¡илыйсть рухових циклхв П1Д час подолання першого I другого в1др1зк1в шдйому на уроках "А"-0 х "В"-0 збхлыцувалась пор1вняно з вих1даим рхвнем. Разом з цим довжина ковзального кроку збхльшувалась бхльше в режим1 "А"-0, а швидк1сть подолання в1длзк1в шд-йому на уроцх "А"-0 знижувалась, тод1 як на уроц1 "В"-0 шдвищува-лась.

Показники 2-й та 3-й протягом урок1в "А"-0 1 "В"-0 коливашть-ся в межах вих1даого piвня з тенденщею до зб1льшення в К1нцх.

Д1 дан1 вказують на те, що змхна працездатност1 у процесх уроку з повторениям довгих в1др:зк1в е аналог1чною змхнам, як1 в1дбува»ться на уроках з рхзшми режимами пхд час повторения коротких В1ДР13К1В.

Таким чином, гплив р1зних моделей урокхв "Л" 1 "В", де не ставилися частков1 завдання дхУ, на показники, що ьивчаються, не-

одааковий. Завдання д1? виявляють однаковий вплив на змшу показ-ник1в, як1 вивчаються, незалежно В1Д режиму уроку.

Але на уроках з частковими завданнями Д1й рхвень показникхв, [цо вивчаються, В1др1зняеться В1д урок1в 13 загалышм завданням Д1Т.

Разом з цим завдання дх'1 "швидше поштовх" на уроках "А"-1 I "В"-1 на в1дм1ну В1д урок1в "А"-0 I "В"-0 призводило до аналогхч-них ЗМ1Н швидкост1 проходження дистанцгУ 1500 м I к1лькост1 рухо-вих цикл1в П1Д час подолання вхдр1зк1в пгдйому. Але швидагсть проходження в1др1зк1в пхдйому /показник 5а, 56/ в режим1 "А" знижу-еться, а в режим1 "В" - шдвищуеться в процес1 уроку.

Показники 2-й та 3-Й коливавться в межах початкового р1вня на уроках "А"-1 х "В"-1 1 збхлыпуються в К1НЦ1.

Порхвняно з уроками "А"-0 I "В"-0 час в1даовлення пульсу шс-ля кожного В1дрхзка на уроц1 "А"-1 збхльшувався, тод1 як на уроц1 "В"-1 - зменшувався.

Завдання Д1? "швидше поштовх" сприяло б1льш швидкому проход-женню рхвнинних в1др1зк1в дисташйУ 1 шдтримщ швидкост1 проходження дисташц1 1500 м на уроц1. Очевидно, що в цьому випадку вплив завдання дхУ носить активхзуючий характер.

Завдання Д1У "ширше крок" призводило до Шдвищення середньоГ швидкocтi проходження дастанхц? на уроках "А"-2 I "В"-2 в1дносно "А"-0 та "В"-0, яка змшювалася аналог1Чно в обох режимах.

К1льк1сть рухових циклIв 1 швидкгсть подолання П1дйому протя-гом уроку також змшювалися однаково, але на урощ "А"-2 довжина кроку П1Д час подолання шдйому була бхльшою, Н1ж на уроц1 "В"-2.

Показник 2 збхльшувався на уроц1 "А"-2, а на уроц1 "В"-2 -зменшувався, а показник 3 зменшувався на уроц1 "А"-2 1 збхльшувався на уроц1 "В"-2.

Час в1дновленнл пульсу на уроках "А"-2, "Б"-2 зменшився в кпщ1 уроку порхвняно з виххлым. Таким чином, завдання дхТ в ефективним засобом для рози" лзшшя завдань роявитку I гйдтримки

ШБИДК0 СТ1 подолання ПХДЙОЫХВ.

Шд воливом завдання Д1У "сильнше поштовх" шви,щисть проход-ження дастанщ? змшювалась однаково в обох режимах, хоч знижува-лася б1лыае в процес1 уроку "А"-3.

Показники /4а, 46, 5а, 56/ кыькосн рухових циклIв 1 швид-коси подолання в1др1зк1в шдйому, а також 2x3 з»анювалися ана-лоично. Разом з щи довжина ковзального кроку на уроцх "А"-3 була бхльшою. Час в1дновлення пульсу збхльшуеться на уроц1 "А"-3, а на уроц1 "В',-3 эменшуеться.

Завдання дП "сильнхше поштовх!'дозволяв розв"язати проблему шдтримки р1вня спецхальноУ працездатносй х шдвищегшя швидкостг пхсля подолання пхдйому в обох режимах.

Порхвняння впливу р1зних моделей уроку на стабхльшсть швид-кост! руху лижник1в-гонщикIв в процесх тренувального уроку /по V, таблиця 2/ показуе, що завдання Д1? "швидше поштовх" вплинуло сильнше, Н1ж 1нш1, бо стаб1льн1сть швидкостх знизилася на уроц1 "А"-! на 18,8$ вхдносно "А"-0, а на урощ "Вп-1 на 15.75Й вхдносно "В"-0. Хоча й 1нш1 завдання дх! призводили до дестабШзащУ швидкостх. • •

Таблиця 2

Пор1вняльна характеристика впливу режимхв чергування роботи з в1дпочинкои та завдань дхУ на показники, що вивчаються /за урок в ц1лому/

Моде л I Показ- Статистичш показники

уро-К1В ни— ки 11 X 3 Бх V £ „„,% Вхдаос-но чого Р«0,05

I 2 3 4 5 6 7 8 9 10 II

А -I 1 2 3 46 12 6,05 50,87 216,46 19,42 0,73 0,21 12,23 0,07 0,23 1,80 1,01 3,54 0,06 5,24 6,47 3,74 2,98 0,05 -2,35 2,08 0,95 10,63 0,12 0,85 А-0 +

К)

Продовження таблиц: 2

I 2 3 4 5 6 7 8 9 10 II

56 17,08 2,18 0,93 12,56 0,14 -1,12 +

6 2,22 0,89 0,27 39,13 0,24 0,81 +

А-2 I 12 5,44 0,54 0,24 10,01 0,08 -0,38 А-0 +

2 60,29 2,89 1,76 5,10 0,08 14,66 +

3 215,54 5,26 3,01 2,44 0,01 -3,27 -

46 16,93 1,56 0,72 9,25 0,08 -1,64 +

56 16,23 1,31 0,61 8,12 0,07 -1,97 +

6 1,51 0,35 0,16 22,79 0,21 0,10 -

А-3 I 12 5,01 0,56 0,25 11,08 0,09 -0,78 А-0 +

2 57,71 2,02 1,17 3,34 0,05 12,08 +

3 215,63 6,70 3,87 3,1 0,05 -3,18 -

46 15,80 2,49 1,15 14,95 0,14 -2,77 +

56 16,8 1,44 0,71 9,03 0,08 -1,4 +

6 1,67 0,31 0,14 21,07 0,19 0,26 -

B-I I 12 6,03 0,67 0,20 10,99 0,07 -0,18 &-0 +

2 54,66 6,08 3,86 14,38 0,2 -0,78 +

3 213,95 6,45 3,72 3,0 0,05 -3,36 +

46 19,61 2,С9 0,96 10,62 0,12 -0,30 -

56 17,35 1,44 0,65 8,09 0,09 -2,67 +

6 2,73 0,91 0,28 33,42 0,21 0,60 -

В-2 I 12 5,58 0,56 0,25 9,93 0,09 -0,63 В-0 +

2 "66,63 5,91 3,41 9,29 0,1 8,19 +

3 211,87 6,17 3,56 2,91 0,05 -5,44 +

46 17,17 1,81 0,81 10,51 0,09 -3,45 +

56 17,04 1,44 0,85 10,71 0,09 -2,98 +

6 2,06 0,59 0,27 28,96 0,27 -0,07 -

в-з I 12 5,58 0,58 0,26 10,29 0,09 -0,63 В-0 +

2 46,83 6,03 3,47 12,89 0,2 -8,61 +

3 213,13 6,05 3,5 2,84 0,05 -4,18 +

46 16,88 2,48 1,14 14,54 0,14 -3,74 +

56 17,65 1,67 0,78 9,44 0,09 -2,37 +

6 1,83 0,54 0,18 29,16 0,23 -0,30 +

3 наведених даних випливае, що режими чергування навантажен-ня з в1дпочинком /"А", "В"/, а також частковг завдання Д1У е само-ст1йними факторами, як1 впливають, як на зм1ну спец1ально¥ праце-здатност1, так I на показники параметр!в техшки.

Практичне значения отриманих даних полягае в тому, що вони дозволяють будувати модел1 спрямованоУ та заздалепдь В1домо¥ Д1 У не Т1льки на зм1ну штегрального показника спещальноУ працездат-ност1, але й на параметри координащйноУ структури рух1в, а також визначити програму поведшки спортсмена залежно В1д рельефу М1сце-вост1 на змаганнях.

Кумулятивний вплив застосування тренувальних урокIв з

р1зними режимами 1 завданнями д1У на рхвень спец1ально¥ працездатност1 лижникхв-гонщикхв

В попередн1х сериях дослгджень було виявлено, що режими чергування прац1 з В1 дпочинком, а також частков1 завдання дх Г слеци-ф1Чно впливають на змхни функщонального стану орган13му спортсме-Н1в х спецхальноУ працездатност1 на уроцх.

В педагогичному експерименм ставилося завдання: виявити кумулятивний вплив режим1в "А" х "В" 1 завдань д1Г на змхни спецхаль ноУ працездатност1 лижникхв-гонщик1в в процес1 тренувальних збо-р1в, в завдання якого входила безпосередня шдго тонка до змагань.

В експеримент1 брала участь контрольна група, яка тренувала-ся за загальноприйнятога методикою. Режими 1 частковх завдання Д1У точно не дозувалися. Контрольна група провела 57 урокхв, загальний обсяг виконаноУ роботи складав 855 км. 3 них на розвиток загаль-ноУ I спец1альиоУ витривалост1 - 641 км, а на розвиток швидкхсно-силовоУ - 214 км.

В експерименталььпй груги було проведено 55 урок 1 в 1з загаль-ним обсягом роботи 535 км, в тому числх на розвиток спецхальноУ 1 швидкхсно-силовоУ витриЕалостх ЗВЗ I 152 км вхдповхдно, що на

67,3 I 40,7$ б1льш0 в контролыпй груш, шж в експериментальшй. В тому числ1 було проведено 6 урок1В з режимами "А"-0 I "В"-0, а 13 завданням Д1"швидше поштовх", "ширше крон" 1 "сильнше по-штовх" - 12.

Шд час П0р1вняння показникхв, яла вивчалися, на початку I в кшц1 тренувального збору, виявлено, що спещальна працездатшсть /швидк1сть проходження дистанщУ 1500 м/ в контрольшй груш в се-редньому пхдвищилась на 4,8^, а в експерименталыий - на 23,3%.

0 три мал I дан1 педагог1чного експерименту показали: не дивля-чись на те, що в процес1 тренувань вони пройши менше К1лометр1в, результат дослхджуваних показникгв в експериментальшй груш були вии^ми. Це можна пояснити цыеспрямованим впливом на окрем1 показ-ники техшки ковзального кроку за рахунок завдань д1У I спецгаль-ного впливу на функщональний стан оргашзму спортсмешв фп:сова-них режим1в "А" I "В". В експерименталыпй груш В1дбулися значн1 поэитивн1 зм1ни вс1х досулдаувашх показникхв /таблиця 3/.

Отриманг дат показують, що застосування фгксованих завдань ДХ1 I режим1в д1яльност1 кумулятивно вплившоть на змшу спещаль-ноУ прадездатностх быып ефективно, шж загальноприйнята методика тренувань.

У другхй сер1У педексперимент1в, як1 проводились на навчаль-но-тренувальних зборах протягом двох рок¿в на етапах безпосеред-ньоУ пхдготоБш1 до змагань, еиходячи з огриманих ранте даних, ставилися частков1 завдшшя дхУ шд час проходження в процес1 тренувань р1зномш1тних за рельефом в1др1эк1в дистанцхУ. На шдйомах завдання Д11 "ширше крок", на р1внинннх в!др1зках - "швидшо поштовх", а на переход! вщ шдйому на рхвнину - "силыпше поштовх".-

Таким чином, пропонувалась техшко-тактична модель змагальноУ поведшки на дистанцхУ в процесг тренувань I змагань залежно В1д умов I рольефу змагальноУ дистанцхУ.

Таблиця 3

Зм1ни показншив, як1 вивчаються, в процесх застосування рхзномаштних моделей тренувалышх уроктв /на уроц: в процентах вгдносно вихгдаого Х,У/

.'ё показ-ника Модел1 урок1в I к!льк1сть

В-0 = 2 А-0 = 2 В-1 = 2 А-1 = 2 В-2 = 2 А-2 = 2 В-3 = 2 А-3 = 2

Х-У Х-У Х-У Х-У Х-У Х-У Х-У Х-У

I 100- 9,5 90-10,3 87-10.15 85-12,23 86- 9,92 64-10,01 84, .2-10,34 76,7-11,08

*£ 100-10,9 84-10,38 86-14,38 101- 4,25 НО- 9,27 106- 5,10 87 -12,89 104 - 3,34

3 100-2,65 103- 3,35 101- 3,01 100- 2,98 101-2,91 102- 2,44 101 - 2,84 102 - 3,1

4а 100-12,12 99-16,4 102-14,2 102-16,81 93-12,8 87-12,09 98 -18,19 94 -16,79

46 100-12,59 92-14,96 96-10,62 95-10,63 83-10,51 83- 9,25 95 -14,54 83 -28,29

4в 100-11,55 103-19,5 115- 5,95 97-13,13 89- 8,16 83- 8,97 92 - 8,18 87 - 5,83

5а 100- 8,62 97-10,3 88-7,72 86- 9,65 86- 8,05 80-10,84 88 - 7,49 89 - 6,69

56 100-10,05 91- 9,86 85- 8,09 85-12,56 . 82-10,7 79- 8,11 86 - 9,44 82 - 9,03

5в 100- 8,59 100-12,1 100- 9,57 82- 9,35 84- 8,98 78- 9,18 89 - 8,95 88 - 9,51

6 100-20,28 62-37,0 97-33,42 84-39,13 90-28,9 92-22,8 65 -29,16 67 -21,07

Прир1ст в % I - 23,3$ '2-452 3-2% 4а - 6% 46 - I%

4в - 135? 5а - 11% 56 - 1856 5в - 1256 6 - 3356

У щй груш проведено близько 80% урокхв з ф1ксованими режимами I завданнями Д1У, на яких ставилося конкретне техшко-тактично завдання з урахуванням 1ндив1дуальних особливостей I р1вня п1дготовки.

Як показали результата спостережень в кхшц тренувальних зборгв, у щеУ групи спортсменгв покращилося ращональне викорис-тання техшки лижних ходгв, якхсть самоуправл1ННЯ шд час вир1-шення тактичних завдань, а ргвень розвитку спещальноУ працеэдат-ност1 шдвищився лише на 2-4%. Це свхдчить про високу ефектившсть використання виб1рково-вар1ативного методу не тмьки на тренуван-нх, але й за участ1 у эмаганнях.

ВИСНОВКИ

1. Режими чергування навантажень з в¿дпочинком на уроц1, а також завдання Д1 х виявляють самостхйний термшоЕИй 1 кумулятив-ний вплив на зм11ш техшки руххв, що робить доцхльним використання Ух, як керованих факторхв уроку, в процес1 тренування лижншив-гонщшав.

2. Найкраще, як показали наш досл1дження, для комплексного розвитку швидк1сноУ витривалост1 лижникIв-гонщикIв застосовувати В1др1зки довжиною 1500 м, протягом яких спортсмену вдаеться П1д-тримувати високу швидк1сть.

3. Режими чергування навантажень I вхдпочинку з використан-ням довгих Б1дрхзк1в призводять до специфхчних зм1н працездатно-ст1 в проЦес1 уроку. За умов режиму "А" швидкхсть проходження дистанц1У I в1др1зк1в контрольного п1дйому на уроц1 эменшуеться, а на урощ з режимом "В" - шдвищуеться. Час вхдаовлення на уроц1 "А" збхлыпуеться, а на уроц1 "В" - эменшуеться. Швидкхсть подолання вiдpiзкiв п1дг?ом1в на уроцх "А"-0 знижуеться до 4,6%, а на уроц1 "В"-0 - П1двищусгься на 7,8%.

4. Частков1 завдання Д1У "швидше поштовх", "шнрше крок",

"сильнше поштовх" специфхчно впливаять на змпш параметр1в коор-динадхйноУ структури рухгв, а також на р1вень спещапьноУ праце-эдатност1 в процесх уроку. Завдання д1У № I, 2, 3 сприяли шдви-щенню швидкостх подолання пхдйом1в. Найб1лып ефективними завдан-няш Д1У е "швидше поштовх", "ширше крок", а найбхльш сприятливим режимом для вирхшення цих завдань - режим "В".

5. Застосування часткових завдань дП в процес1 уроку зумов-люе бхльш високий рхвень спещальноУ працездатност1, Н1Ж за умов застосування загального завдання.

6. Кожне часткове завдання дхУ П1двищуе результативн1сть спещальноУ працездатност: протягом уроку стосовно визначеного рельефу м1сцевост1. Завдання дхУ № I сприяе утриманню швидкостг проходження дистанцхУ, № 2 - шдтримц1 швидкос« подолання П1Д-йом1в, а № 3 - шдвищенню швидкостх пхсля подолання шдйому.

7. Застосування режим1в х часткових завдань дхУ з урахуван-ням рельефу м1сцевостх та 1ндив1дуальних особливостей спортсменIв шдвищуе ефектившсть управлхння тренувальним процесом, а також забезпечуе вибхрковий вплив на рхвень функщонування оргашзму спортсмена I параметри координащйноУ структури рухгв.•

8. Тривале застосування урокхв з рхзними режимами I в1дпов1д ними завданнями Д1У призводить до кумулятивного ефекту розвитку специально? працездатност1 /збхльшення 1нтетрального показника спецхальноУ працездатност1 П1сля 1,5 М1сяця тренувань складае близько 20Л>/, а також сприяе ефективному формуванню технхко-так-тичноУ моделх змагальноУ поведшки.

9. Економ1ЧН1Сть запропонованоУ.прогреми тренувань лижншав-гошцик1в на дозмагальному етап1 значно вища в1д загалыюприйнятоУ Де забезпечувалося застосуванням моделей урокхв 13 заэдалег1дь В1домою д1ею, якх програмують характер термпювоУ 1 кумулятивно! едалтоц1У на основ1 принципу ьиб1рково-вар1атишоУ д1¥.

Оптим1зац1я управления спортивним тренуванням вимагае бхльш 'либокого обл1ку особливостей адаптацП оргашзму людини i факто-)ib управл1ння процесом адаптащ Y. Застосування моделей трену-¡альних урок1в, заметь випадкових поеднань тренувальних засобхв > урощ, П1двшцуе BiporifltdcTb досягнення необх1дного ефекту, а >ше, над1йн1сть управлхння гренувальним процесом.

СПИСОК Р0Б1Т, ОПУБЛШВАНИХ ЗА ТЕМОЮ Д1СЕРТАЦН

1. Огиенко H.H., Петровский В.В., Чалый A.C., Олейник В.Ы., власенко С.А., Ткач Э.М.

Адаптация движений спортсмена к различным условиям деятель-шсти. В кн.: Проблемы биомеханики спорта. Тез. докл. научной сонференции /Комитет по физической культуре и спорту при СМ СССР, (о ми те т по физической культуре и спорту при СМ УОСР, Каменец-Подольский пединститут им.В.П.Затонского. Каменец-Подольский, 1981,1.86-87.

2. Петровский В.В., Огиенко H.H., Власенко С.А.

Влияние режимов чередования работы с отдыхом и задач действия на специальную работоспособность лыкников-гонщиков. - В кн.: физиологические механизмы физической и умственной работоспособности при спортивной и трудовой деятельности. Тез. докл. научной сонференции /(омитет по ¿(изической культуре и спорту при СМ УССР. 1ьвов, 1981, с.197-198.

3. Андриенко Т.М., Пакош В.Г., Власенко С.А.

К вопросу управления тренировочным процессом юных лыжников-гонщиков. Тезисы докладов X Всесоюзной научно-практической конференции "Программно-методические основы подготовки спортивных резервов". /Комитет по физической культуре и спорту при СМ СССР, Главное управление научно-методической работы спорткомитета СССР, Всесоюзный научно-исследовательский институт физической культуры.

Москва, 1985, с.98-99.

4. Власенко С.А., Огиенко H.H.

Формирование функциональной технико-тактической модели подготовленности лыжников-гонщиков. - В кн.: Научно-педагогические проблемы физической культуры и спорта в свете основных направлений перестройки высшего и среднего образования в республике. Тез. докл. республиканской научно-практической конференции /Госком-спорт УССР, Ивано-Франковск, 1988, с.51-52.

5. Власенко С.А., Огиенко H.H., Губарь H.H.

К проблеме формирования и совершенствования спортивно-технического мастерства в лыжных гонках. - В кн.: Биомеханика спорта. Тезисы докладов У1 Всесоюзной научной конференции /Государственны комитет СССР по физической культуре и спорту, Научный Совет АН СССР по проблемам биомеханики, Всесоюзный научно-исследовательский институт физической культуры, Черниговский государственный педагогический институт им.Т.Г.Шевченко, Чернигов, 1989, с.35-36.

6. Пеньковец В.И., Чалый A.C., Власенко С.А., Плиско В.И.

Формирование функциональной технико-тактической модели подготовленности биатлонистов. - В кн.: Биомеханика спорта. Тез.докл У1 Всесоюзной научной конференции /Государственный комитет СССР по физической культуре и спорту, Научный Совет АН СССР по проблемам биомеханики, Всесоюзный научно-исследовательский институт физической культуры, Черниговский государственный педагогический институт им.Т.Г.Шевченко, Чернигов, 1989, с.45-46.

7. Власенко С.О., 0г1енко Ы.М.

Методика тренування люкншав-гонщшав до подолання пгдйомхв. Тези доповхдей м1жвуз1вськоУ науково-практично? конференцхУ. Чер-Н1Г1вський державний педагог1Чний 1нститут хм.Т.Г.Шевченка, 4epHiriB, 1992, с.9-10.

Институт "Kmodckiiü строипросмст". Зак. ^//7 -//О 94 г.