автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование базовых знаний по цветоведению у учителей начальных классов.

Автореферат диссертации по теме "Формирование базовых знаний по цветоведению у учителей начальных классов."

-

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АПН УКРАЇНИ

На правах рукопису

БИЧКОВА Любов Володимирівна

ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЗНАНЬ З КОЛЬОРОЗНАВСТВА В УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

13.00. 0$ - професійна педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Полтавському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Короленка

Науковий керівник - доктор психологічних наук,

. ' професор Семиченко Валентина Анатоліївна

Офіційні опоненти - доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України . Моляко Валентин Олексійович •

кандидат педагогічних наук, . старший науковий співробітник Коновець Світлана Володимирівна

Провідна установа; Харківський державний педагогічний університет

Захист відбудеться " /,?"1996 року о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01,61.01 в Інституті педагогіки і нсйхології професійної освіти АПН України за адресою:

254060, м.Київ, вул. М.Берлінського, 9, зал засідань (5-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ. вул. М.Берлінського, 9) .

Автореферат розіслано " /0 " 1996 року.

Вчений секретар

ім. Г.С. Сковороди

Г.М.Цибульська

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АіаУ-йЛЬНІ СІЬ-Ц_ступінь дослідженості проблеми. Відродження

національної системи освіти України, її розвиток на сучасному етап, зумовлюють необхідність'реформування змісту цієї освіти на основі принципів гуманізації, національної спрямованості, безперервності, багатоукладності та варіантності. Вирішення цієї проблеми потребус формування нової генерації педагогічних кадрів, здатних на новому інтелектуальному і культурному рівні розв'язувати освітньо-виховні завдання. Проблема ефективної професійної підготовки вчителя у сучасних умовах стає об'єктивною необхідністю: на перший план виходить завдання розвитку творчого мислення, панорамної антиципації, розширення культурного і наукового кругозору. Її розв'язанню сприяють праці Д.Б.Гордієнка, І.А.Зязюна, Г.ВЛокарєва, В.А.Сластеніна, В.М.Шацької та інших учених.

Основною умовою успішного розвитку особистості є належний рівень розвитку сенсорних систем, Що забезпечують процеси інформаційного обміну. Як показали дослідження психо- і нейрофізіологів (А.В.Бертуліеа, ВД.Глезера, І.КЛванова, Ч.А.Ізмайлова, С.Д.Смирнова, Є.Н.Соколова, Р.І.Цинтвараса, І.І.Цуккермана, А.М.Черногізова) кольоросприйняття суттєво впливає на діяльність усього мозку, коротко- і довгострокової пам'яті, механізмів свідомості й мислення. Високі вимоги до інтелектуальних якостей майбутнього вчителя потребують урахування значення колірного зору у пізнавальних процесах і особливостей його розвитку в ході професійної підготовки.

Важливим аспектом цієї проблеми є зв'язок між кольоросприйняття.м і культурним розвитком особистості, виявлений Р.С.Вудпортом, О.РЛурісю, В.Ф.Реєм, В.Г.Ріверсом, Е.Б.Хентом, БЛ.Хойєром. Аналіз історії філософського осмислення кольору, висвітлений у роботах Ф.Бірреиа, Х.Варнаві, О.ФЛосєва, Л.М.Миронової, М.Ржепінської та інших дослідників, доводить велике значення морально-етичного й естетичного

. . 4

ідеалу, етілєного в гармонійних кольоросполученнях, семантиці та символі кольорів. Теоретично-методологічне обгрунтування взаємозв'яз естетичного ідеалу і світогляду (В.Г.Бутенко, М.А.Верб, Л.Г.Ков&і ЛЛЛечко, ТХЦвелих, ГЛ.Шевченко) зумовлює необхідність формуван; колористичної культури майбутнього вчителя. Оскільки колір є засобі художньої виразності, оперування ним розвиває художньо-образ мислення,, сприяє оволодінню умінням реалізовувати творчі задуі (БХАнаньєв; Л.1.Божович, ВД.Василенко, І.С.Кон, Г.С.Костюк, В.О.Куд В.С.Кузін, О.О.Мелік-Пашаєв, Г.М.Шегаль, П.МЛкобсон та інші).

■ . Отже, кольоросприймалня, виступаючи засобом пізнання світ}

його естетичного освоєння, об'єднує в собі процеси логічного й образно осмислення дійсності. Тому воно може використовуватись . З'нікальний засіб розвитку абстрактно-теоретичного і творчо-фантазійно мислення, що поряд з іншими факторами стимулює розвиток здатності усунення міжпредметних бар'єрів, швидкого схопленая смис;

. . ' 1 . N.

розпізнавання значущих критеріїв тощо. Особливо де актуально д майбутніх учителів початкових класів, оскільки специфікою педагогічної діяльності є полідисциплінарність, що вимагає рівномірної розвитку різних видів мислення. Розширення досвіду внаслідок опсруван колористичними образами і символами служить основою для формування майбутніх учителів панорамної антиципації. '

Колір відіграє важливу роль також як засіб професійної рєалізаі вчителя. Наука про колір . робить можливим насичення емоційі забарвленим змістом будь-яких навчальних дисциплін і підвищення ріпі знань учителя як предметника. Як методист, він може використовуй колір для активізації пізнавальної діяльності учнів під час викладан; математики, природознавства тощо (Е.Бартон. КЛейн, М.ПЛешенко • інші). Можливості кольору як засобу емоційного впливу досить дам використовуються з метою активізації образотворчої діяльності діт< різного піку (Г.В.Бєда, С.Гейтскел, І.П.Глінська, Е.Гурвич, А.Капалья Б,М.Йєменський, М.К.Прстте, М.М.РоСтовцев, БЛ.Юсов та інші). 1

.іяльність потребує сформованості в учителя вмінь використовувати добутки кольоропсихології і кольородіагностики. (В.Авдєєв, Р.Арнхейм. Р.Біррен, МЛюшер та • інші), впливати на формування комфортного голіхромного середовища життєдіяльності дітей. тощо (Ю.С.Рябов, ІП.Соловйов, Н.К.Чхартишвілі та інші).

Розвиваючий вплив кольору на особистість майбутнього учителя гочаткових класів, його значення як засобу професійної реалізації педагога іумоалюють необхідність його цілеспрямованого використання для трофесійно-педагогічної підготовки. Цьому сприяє'введення у навчальні їлани педагогічних вузів дисципліни "Кольорознавство". ’ '

Поряд з цим зазначимо, що відсутність комплексного вивчення сольОрознавчих аспектів на факультетах початкових класів, фрагментарне і «систематизоване контекстне представлення кольорознавчої інформації в нших дисциплінах, обмежені можливості для- цілеспрямованого здобуття іавичок практичного оперування кольором значно знижують результати іього напряму професійного і особистісного розвитку студентів.

Оскільки проблема формування якостей майбутнього педагога засобами кольорознавства в теорії і практиці професійного навчання майже зовсім не вирішена, ставити завдання щодо її всебічного розв'язання у межах одного дослідження було б нереальним. Суттєвим аспектом формування готовності до роботи з кольором є оволодіння базовими іаннями про нього - сукупністю основних теоретичних понять, без яких стають недоступними для розуміння не лише науковий і культурний, потенціал колористики, але й навчальні завдання, будь-яка поліхромна інформація, а також звужується поле емоційного впливу кольору. Між тим особистий досвід спілкування із студентською аудиторією, контрольні вибіркові обстеження серед учителів початкових класів та образотворчого мистецтва, викладачів педінституту, студентів та абітурієнтів показали їх слабку обізнаність із основними кольорознавчими поняттями. Аналіз методичної літератури виявив розбіжності у визначенні або трактуванні цих понять.- Це свідчить про те, що вказані недоліки існуючих умов

кольорознавчої підготовки учителів початкових класів суттєво позначаються на якості навіть елементарних знань у цій галузі. Отже, необхідно створити науково обгрунтовані умови отримання цих знань. '

Протиріччя між необхідністю вирішення актуальної проблеми кольорознавчої підготовки вчителів початкових класів і недостатньою її розробленістю у теорії психолого-педагогічних досліджень, тривалістю використання знань про колір у педагогічній практиці і недосконалістю педагогічних умов їх отримання визначили тему дослідження: "Формування базових знань з кольорознавства в учителів початкових класів". ' .

Об’єкт лослілження — процес формування базових знань з кольорознавства в учителів початкових класіа

Предмет дослідження — зміст і форми організації процесу формування базових знань з кольорознавства у майбутніх учителів на факультетах початкових класів педагогічних інститутів. '

Мета лослілження — виявлення й обгрунтування педагогічних умоЕ ефективного формування базових знань з кольорознавства у майбутній учителів початкових класів, розробка комплексу засобів навчально-методичного забезпечення цього процесу.

Гіпотеза дослідження полягає в Припущенні про те, що процеї формування у майбутніх учителів початкових класів відповідного рівні базових знань з кольорознавства може бути ефективним за умов:

- науково обгрунтованого відбору змісту цих знань на основ критеріїв повноти розкриття положень теорії колористики професійної значущості та доступності;

- спеціально організованої кольорознавчої підготовки, як забезпечується впровадженням викладання на факультста: початкових класів дисципліни "Педагогічне кольорознавство";

- комплексного використання засобів навчально-методичногі забезпечення процесу формування базових знань (програмі

дисципліни "Педагогічне кольорознавство"; технології повного засвоєння, адаптованої до умов викладання цієї дисципліни на факультетах початкових класів; багатокритеріальної , системи оцінювання результатів навчальної діяльності).

Завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу наукових праць із різних галузей ауки про колір вивчити історичний аспект досліджуваної проблеми, іиявити специфіку використання знань про колір у педагогічних цілях, тан організації кольорознавчої підготовки у педагогічних вузах.

2. Визначити і обгрунтувати критерії відбору обсягу і змісту базових нань з кольорознавства для майбутніх учителів початкових класів.

3. Обгрунтувати необхідність упровадження в практику факультетів

очаткових класів комплексної дисципліни "Педагогічне кольорознавство" к обов'язкової умови успішного формування базових знань з ольорознавства. "

і. Розробити комплекс засобів навчально-методичного забезпечення ольорознавчої підготовки студентів педагогічних вузів.

5. Обгрунтувати критерії ефективності формування базових знань з ольорознавства у майбутніх учителів початкових класів.

6. Експериментально перевірити запропоновану методику формування іазових знань з кольорознавства у студентів факультету початкових класів.

7. Розробити рекомендації щодо формування базових знань з ольорознавства у майбутніх учителів. - .

Методологічною основою дослідження послужили теорія пізнання, оложеіїня теорії колірного зору, колориметрії, кольоропсихології, рикладної колористики та фундаментальні праці з методології едагогічних досліджень, психофізіології, психології, естетики, та іистецтвознавства. У ході дослідження використовувалися державні окументи з проблем розвитку народної освіти та підготовки педагогічних адрів.

Методи дослідження.^ теоретичний аналіз, моделюванню спостереження, аналіз результатів діяльності, опитування, експертні оціню» тестування, аналіз вузівських програм та методик викладанн. кольорознавства, кольорознавчої літератури, студентських робіт тошо.

Провідний метод — дослідно-експериментальна робота, у ході яке перевірялася методика організації вивчення дисципліни "Кольорознавствс на факультеті початкових класів. Для експериментальної перевірки бул запропоновано програму, тексти лекцій, систему лабораторних завдані методичні рекомендації, блоки тестових завдань, систему оцініованн результатів навчальної діяльності, У процесі розробки програми і методик викладання кольорознавства нами враховувалися результати вивченл психолого'Педагогічної, естетичної, мистецтвознавчої, психологічної, нейре фізіологічної літератури; узагальнення масового та ретроспективної аналізу особистого педагогічного досвіду. -

Дослілно-експерпментальна робота здійснювалася на ба Полтавського державного педагогічного інституту' ім. В.Г. Короленка період із 1989 по 1996 роки. На пошуковому етапі експерименту бу; задіяно в обстеженнях 391 особу із числа студентів, учителів шкі абітурієнтів інституту. На етапі формуючого експерименту обстеженням було охоплено 194 студенти.

Щ’шгвадіевиана дослідження полягає:

- у науковому обгрунтуванні педагогічної колористики та визначен

мети і завдань педагогічного кольорознавства як навчальн дисципліни; ‘

- виявленні системи поліфункціональних і міжпредмстяих зв'язк кольорознавства з професійною діяльністю вчителя початкові класів;

- науково обгрунтованому відборі змісту кольорознавчої підготов! у педагогічному вузі;

— розробці педагогічної технології кольорознавчої підготовки студентів

педінституту; .

— створенні й обгрунтуванні багатокритеріальної системи оцінювання результатів навчальної діяльності з кольорознавства.

Теоретична значущість дослідження — в обгрунтуванні колористики, едагогічного кольорознавства, понять колористичної глядацької свідомості колористичної культури; новій класифікації колірних гармоній; истематизації факторів, що впливають на переваги кольорів і на ' юрмування колористичної культури особистості; розробці структурної хеми емоцій, викликаних впливом кольорів, та схеми взаємозв'язків ольору з потребами особистості; виявленні системи якостей майбутніх едагогів, що піддаються розвитку в процесі занять кольорознавством; іозробці методик педагогічної діагностики в галузі кольорознавства.

ому, що. у процесі його проведення були розроблені й апробовані програма кольорознавства, методичні рекомендації, матеріали до лекцій, блоки •естових завдань для експрес-контролів і діагностики рівня сформованості інань і умінь для факультетів початкових класів педінститутів. Науково Угрунтовані методичні рекомендації, розроблені за результатами іосліджень, можуть використовуватися в інститутах, університетах,, закладах, ііслядипломної освіти тощо.

обгрунтованістю вихідних положень;використанням взаємодоповнюючих «етодів, адекватних об'єкту, предмету, меті і завданням дослідження, і таких, що піддаються перевірці; якісним і кількісним аналізом :формованості базових знань і умінь з кольорознавства на всіх етапах проведення дослідно-експериментальної роботи, її позитивними результатами. ■'

На_захшхлиііое2іьет

1. Теоретично обгрунтоване й експериментально перевірене положення про те, що педагогічне кольорознавство є комплексною професійно

результатів і висновків дослідження полягає в

висновків проведеної роботи забезпечується теоретичною

зорієнтованою навчальною дисципліною полідисшшлінарного поліфункціонального характеру. Впровадження у практику факультеті початкових класів цієї дисципліни є необхідною умовою ефективної формування базових знань у цій галузі.

2. Комплекс засобів методичного забезпечення процес

кольорознавчої підготовки вчителів, зорієнтований на підвищення рівг базових знань:

— навчальна програма дисципліни "Педагогічне кольорознавство";

— методика викладання, побудована на принципах технології повної :іасвоєння (тексти лекцій, система лабораторних завдань, методичі рекомендації, блоки тестових завдань і експрес-контролів тощо);

— багатокритеріальна система оцінювання результатів навчальн діяльності студентів.

представлені у виступах на 7-ми науково-практичних конференції (Москва, 1991;Чернігів, 1991;Полтава, 1992, 1992, 1993, 1994, 1995), і обласних і міських семінарах учителів образотворчого мистецтва початкових класів, аукціонах педагогічних ідей, при організації виставі студентських робіт. За результатами дослідження опубліковано 6 науков методичних робіт загальним обсягом 7 друкованих аркушів, 8 статей і тез Результати дослідження впроваджено у практику Кременчуцько педагогічного училища, Полтавського ліцею N1 та гімназії 1 м.Комсомольська Пйлтавської області.

. Структура..! обсяг, роботи. Дисертація складається з вступу, трь розділів, висновків, списку літератури і додатків.

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми формування базов знань з кольорознавства в учителів початкових класів, визначено ме об'скт і предмет дослідження, сформульовано гіпотезу й завдай дисертаційної роботи, розкрито наукову і теоретичну новизну, практич

[. Матеріали дослідження бу;

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

. 11 значущість одержаних результатів, викладено основні положення, що виносяться на захист.

У пертому розлілі "Педагогічне кольорознавство як структурний компонент професійної підготовки вчителів початкових ■ класів" розвивається сформульоване у вступі положення про необхідність організації спеціальної кольорознавчої підготовки майбутніх учителів початкових класів, визначається суть понять "базові знання" і "педагогічне кольорознавство". .

Розгляд історії викладання кольорознавчих питань у вищих закладах зсвіти, здійснений у цьому розділі, показав, що: як навчальна дисципліна кольорознавство почало існувати на межі ХІХ-ХХ століття і зараз зикладається переважно у художніх і деяких технічних закладах освіти; у іедагогічних закладах як окрема дисципліна воно викладається лише для майбутніх учителів образотворчого мистецтва та іноді - для психологів. Аналіз досвіду викладачів кольорознавства у цих навчальних закладах юзволив виявити тенденції до виділення у змісті цієї дисципліни :табільної і варіативної частин. До стабільної частини належать основні теоретичні поняття, які вивчаються незалежно від професійної (орієнтованості навчального курсу. Варіативну частину складають знання, необхідні для використання кольору з певною професійною ’ метою. Одну іідчастину цих знань, яку ми назвали прикладною, становлять конкретні іетодики. Інша підчастина .містить поняття, які можуть бути основними бо не обов’язковими в залежності від змісту прикладної частини. 11,1 юняття разом із поняттями стабільної частини об'єднані нами під назвою базозі знання”, оскільки без оволодіння ними стає неможливим останні рикладної підчастини знань і виконання програмних завдані,. (> га< , изначения змісту, базових знань може бути здійснене лише н рсіу.’и.та^! иявлення і систематизації всієї сукупності актуальних для вчиїеля очаткових класів знань у цій галуоі, тобто створення програми навчальне! исшшліііи.

• 12 . .

Одними з основних вимог до будь-яких навчальних дисциплін є

інформаційна, насиченість і професійна значущість, які служать критеріями відбору змісту цих дисиишіік:. Проведене дослідження сучасного стану розвитку науки про колір-та особливостей функціонування знань про нього у практиці. педагога показало наявність можливостей для задоволення цих вимог. Так, відбір ї. аналіз ' кольорознавчих аспектів у науковій літературі з фізики, психології,, педагогіки, мистецтвознавства, інженерії, медицини тощо дозволяють стверджувати, що результатом високого рівня розвитку наукових знань про колір стало їх глибоке проникнення у всі галузі людської діяльності. Це дає змогу забезпечити повне інформаційне насичення змісту навчальної дисципліни. Здійснений у " дисертацї лексичний і семантичний аналіз використовуваних термінів для назві науки про колір та її окремих галузей дозволив виявити субординацій^ структуру науки колористики, у якій окреслилося місце крльорознавстві як навчальної дисципліни. Визначення суті базових знань дозволяє на* трактувати поняття іх інформаційної насиченості як аналог повноті відображення основних положень колористики.

У ряді праць вказується на існування конфлікту між високим рівне!

\

та значним обсягом накопичених знань про колір і низьким рівне; підготовленості суб’єктів суспільства до їх використання (Ж~Агостоі

Ч.А.Ізмайлов, Є.М.Соколов). Отже, постала проблема забезпеченн допустимого рівня популярності знань, адаптування дани

фундаментальних наук до потреб певної професії. Запропоноване нам відображення у назві "педагогічне кольорознавство" професійне зорієнтованості дозволяє внести- конструктивні 'зміни у н зміс встановити обмеження у відборі інформації, конкретизувати мет завдання і об'єкт розгляду залежно від потреб професії. Це відповіли позначається на змісті та обсязі інформації, що включається до базови знань. Отже, ще одним критерієм науково обгрунтованого відбору зміст базових знань має бути їх доступність. •

‘ 11 Результати вивчення можливостей і стану використання колористичних знань у практиці вчителя загальноосвітньої школи, і особливо вчителя початкових класів, підтвердили професійну

значущість кольорознавства. Встановлено, що ці знання можуть виконувати функції методичного і виховного засобу, вони прямо або

контекстно представлені у тематиці різних навчальних предметів. Це

дозволило нам розкрити суть педагогічного кольорознавства як комплексної педагогічно зорієнтованої навчальної дисципліни полідисциплінарноГо і поліфункціонального характеру,

У той же час очевидним є факт, що далеко не всі функції кольору повноцінно реалізуються ' сучасними вчителями. . Переважно колір використовується як засіб активізації образотворчої діяльності дітей, оскільки цей аспект досить добре розроблений теоретично і широко висвітлюється у методичній літературі (Г.В.Бєда, С.Вальтер, Х.Денеш,

А.Капальдо,М.А.Кириченко,В.Курчевський, Б.М.Йєменський, Л.В.Пантелсєва, М.К.Преттег Б.ПЛОсов). Тому і кольорознавча підготовка вчителів традиційно зорієнтована на методику викладання образотворчого мистецтва. І все ж, останнім часом увага фахівців до більш широкого використання можливостей кольору з педагогічною . метою значно зросла. Його почали використовувати для активізації інформаційного обміну і розумової діяльності дітей на люках з різних дисциплін, чому сприяє також підвищення якості поліхромного оздоблення шкільних підручний» (М.ПДещенко).

Отже, поліфункціональиа і полі дисциплінарна суть педагогічного кольорознавства обумовлює необхідність комплексного систематизованого вивчення кольорознавчих аспектів, яке потребує упровадження спеціальної дисципліни "Педагогічне кольорознавство

Створення програми навчальної дисциплін» і остаточна конкретизація її змісту залежить- від тих вимог, які висуває певна професія до спеціаліста. Характерною рисою педагогічної професії є акцентування на особи стісних якостях, спеціаліста. Тому другий, розділ "Проблема

кольорознавчої підготовки майбутнього вчителя - питання теорії і практики присвячений порівнянню сукупності теоретично можливих позитивни: впливів занять кольорознавством на особистість майбутнього учителя фактичного стану використання цих можливостей у практиці факультеті початкових класів. Це дозволяє визначити мету і завдання педагогічног кольорознавства. Розгляд цих питань здійснено на основі встановленн взаємозв'язків між кольоросприйманням і різноманітними елементам структури особистості. •

Аналіз відомих концепцій структури особистості дозволи

прийняти за основу структурну схему, запропоновану О.О.Бодальови\ Він виділяє дві групи психічних утворень, від яких залежат

професійні якості спеціаліста у певній галузі діяльності: відношення

здібності. Відношення проявляються назовні трьома рівнозначним

взаємозв'язаними сторонами - пізнавальною, емоційною і поведінковон Відповідно до цього за трьома напрямами ми розглядали можливеє впливу занять кольорознавством на . відношення майбутнього учите/ до різних сторін дійсності.

Було виявлено, що 90% інформації людина. отримує завдяь зоровій системі. Це впливає на перцептивні, мнемічні, логічі

аттенційні, аффективні і моторні функції організму. Отже, заняг

кольорознавством можуть сприяти розвитку цих пізнавальних функц у майбутнього вчителя.

Логіка нашого дослідження потребувала введення покят

колористичної глядацької свідомості. Розвиток колористичної свідомості основі високого рівня обізнаності і розуміння інформаційної структу] об’єктів матеріальної культури минулих епох і сучасності створі можливості для розвитку креативного мислення і панорамної антиципаї необхідних учителю для реагування на нові ідеї і ситуації, і виникають.

Відомо, що колірний зір не ^ лише бере участь у протікаь пізнавальних процесів, а й безпосередньо задіяний у функціоиуваї

. 15

гмоційно-вольової системи, впливає на психологічний і фізіологічний стани

гсюдини, що дозволяє передбачити наявність можливостей для

цілеспрямованого формування інтелектуальних, естетичних і моральних

потреб майбутнього вчителя засобами кольорознавства. Наявність

високого рівня -загальної культури - необхідна для діяльності вчителя

властивість. Різнобічність і багатство знань про колористичну культуру

різних епох, народів, особистостей, на нашу думку, є основою для

формування широких інтересів, потреб і здібностей, що впливають на

культуру мислення і праці вчителя. Невід’ємні складові колористичної

культури - колірна гармонія і колірна композиція із закладеними у них

смисложиттєвими цінностями є одним із засобів вирішення об'єктивних

протиріч соціального буття людей, формою людського самовизначення,

ствердження життєвих принципів. Для задоволення . цих моральних

потреб засобами колірної гармонії і колірної композиції необхідне вміння

розуміти семантику і символіку кольорів, оволодіння способами

реагування на закладений у них смисловий і емоційний потенціал тощо.

Таке вміння формується на основі відповідних знань.

Виявлені можливості кольору у задоволенні пізнавальних, естетичних і моральних потреб особистості дозволяють стверджувати, що колористична культура особистості, втілюючись в інтересах, ідеалах і переконаннях, впливає на мотиви і спрямованість її поведінки і діяльності. Колір може використовуватися як засіб оволодіння якостями ' темпераменту, компенсувати його негативні прояви і сприяти формуванню індивідуального стилю діяльності.

У нашому дослідженні колір розглядається як важливий засіб виявлення і формування професійно значущих здібностей майбутнього вчителя. Аналіз психолого-педагогічної літератури з цієї проблеми (О.О.Бодальова, Є.О.Голубєвої, Є.П.Гусєвої, О.Г.Ковальова, В.С.Кузіна,

В.О.Моляко, С.КЛІІалдрука та інших) дозволив виявити систему якостей майбутніх педагогів, які піддаються розвитку у процесі занять кольорознавством. Але недостатність даних спеціальних психолога-

> , 16 . педагогічних розробок стосовно цього примусила обмежитися розглядом

лише найочевидніших ознак наявності кольорознавчоі обізнаності, які були

прийняті нами за критерії ефективності формування базових знань, а отже,

і ефективності запропонованого комплексу засобів навчально- методичного

забезпечення цього процесу. - '

Таким чином, проведене дослідження показало існування сукупності

теоретично можливих позитивних впливів занять кольорознавством на

особистість майбутнього вчителя. . ■

Поряд з цим у ході дослідження було виявлено недоліки сучасної

системи кольорознавчоі підготовки майбутніх учителів початкових класів.

На матеріалах констатуючого експерименту доведено, що відсутність

базових знань з кольорознавства характерна для вчителів шкіл, ліцеїв,

коледжів, дошкільних і навіть художніх спеціальних закладів, у зв'язку з

чим студенти мають недостатній рівень довузівської кольорознавчоі

підготовки. . ; ■

Відсутність спеціальної комплексної підготовки на етапі навчання >

вузі теж не дозволяє забезпечити належний рівень обізнаності з основнимі

кольорознавчнми поняттями. Певним чином проблема вирішується завдякі

включенню частини необхідної кольорознавчоі інформації у зміст методик!

викладання образотворчого мистецтва, для чого програмою цієї дисципліні

відводиться 2-4 години. Як показали результати констатуючог

експерименту, цього не достатньо: у ході вивчення рівня оволодінн

основними кольорознавчнми поняттями серед студентів педфаку бул

отримано лише 5,5 % правильних відповідей. Це суттєво впливає а

важливі професійні якості майбутніх учителів:

- 54% студентів без кольорознавчоі підготовки зовсім не звертал уваги на колір запропонованого для опису об'єкта;

- 39% із них не могли пояснити, чому їм подобається або і подобається поліхромна композиція;

- лише 34% продемонстрованих зразків кольору отримали від них категоріальні назви;

- 35% були вигаданими або неестетичними. .

Ці результати дозволили констатувати, шо через недоліки існуючих умов отримання колористичних знань можливості впливу занять кольорознавством на особистість майбутнього вчителя майже не реалізуються.

Проведений аналіз теорії і практики кольорознавчої підготовки учителів, теоретичне дослідження взаємозв'язків кольору і елементів структури особистості привели до визначення мети педагогічного кольорознавства, його завдань. Теоретично й експериментально підтверджена першочерговість формування базових знань у цій галузі.

У третьому рйзділі “Підвищення рівня базових знань з кольорознавства у майбутніх учителів початкових класів на спеціально організованих заняттях” обгрунтовуються принципи організа-іії змісту дисципліни “Педагогічне кольорознавство”, розглядається запропонований нами комплекс засобів навчально-методичного забезпечення процесу кольорознавчої підготовки, до якого входять програма, методика викладання, критерії оцінки. Особливістю програми є педагогічна зорієнтованість і системно-структурна організація змісту^ У ньому виділяється базова і варіативна частини. Матеріал систематизовано таким чином, шоб уже тематика блоків акцентувала увагу на базових. кольорознавчих поняттях і лабораторні роботи не повторювали, а доповнювали і розширювали лекційний матеріал. У процесі поетапної експериментальної перевірки традиційної і модульної технології та технології повного засвоєння як найбільш раціональна була прийнята остання. На основі аналізу різноманітних варіантів реалізації цісТ технології була відібрана для експериментальної перевірки розробка естонських педагогів П.І.Крейтсберга і Є.В.Крулля. які збагатили концепцію Д.Керрола і Б.Блума новими положеннями: .навчальний матеріал розподіляється на основний та другорядний, і вимога повного

засвоєння застосовується лише до основного мінімуму знань і умінь; спеціально організовується діяльність за додатковим і розвиваючим матеріалом; вимога повного засвоєння вводиться не абсолютно. В адаптованому до умов викладання кольорознавства в педагогічному вузі варіанті концепції повного засвоєння розглянуті положення були трансформовані в авторський варіант методики, побудований на поєднанні жорстких формальних обмежень програмованого навчання, творчої свободи у вирішенні суто кольорознавчих завдань та індивідуального темпу засвоєння понять і навичок.

' Для оцінки успіхів були використані неформальні тести успішності, методика створення яких розглядається у працях Я.Скалкової, К.Інгенкамп. А. Анастазі . Оцінка успішності з кольорознавства складається з оцінки за теоретичний матеріал і за лабораторні роботи. Тести, шо виявляють успішність засвоєння теоретичного матеріалу, носять конвергентний характер. У них використовуються напівзакриті тестові завдання, оцінка яких проводиться переважно за триградусішми односторонніми шкалами. У завданнях, шо вимагають описової відповіді, оцінюються лише фіксовані показники, що відповідають цілям тестування. Але у лабораторних, завданнях наочно представлені художньо-творчі якості, шо пов'язується з необхідністю оцінки дивергентних успіхів. Розв'язанню цієї ■ проблеми сприяла розробка багатокритеріальної системи оцінки, що базується на ідеях ' І; Іттена у виділенні формальних основ художньої композиції. Саме виділення формальних якостей дивергентних робіт, характерних для будь-якої поліхромної структури, дозволяє холхретизувати мету кожного завдання і відповідно визначити критерії оцінки рівня їх досягнення. Ці загальні критерії набувають відповідного смислу-лише в конкретних умовах реалізації поставленого завдання.. До структури критеріїв входять такі: досягнення заданого ефекту, складність палітри, складність-композиції, •гармонійність: Критерій "складність композиції" враховує декілька

оцінок урівноваженість, організацію центру, оригінальність, виразність. Оскільки кожен показник може використовуватися як у сукупності, так і окремо, то термін "складність композиції" відображає не стільки її фактичну складність, скільки складність вимог до неї на певному етапі підготовки. Конкретизація смислу кожного критерію ,і зумовленість обмежень у їх застосуванні дозволили об’єктивізувати оцінку дивергентних робіт.

Внаслідок використання запропонованого варіанту методики повного засвоєння на етапі формуючого експерименту були досягнуті стабільно високі показники успішності з цього курсу, що підтвердило характер розробленої технології як орієнтованої на визначену мету. Динаміка успішності відображає удосконалення техніки викладання дисципліни. .

В останньому підрозділі виявлялася ефективність формування базових знань з кольорознавства на спеціально організованих заняттях. Для цього використовувалася методика, яка сформувалася під час обстеження існуючого стану кольорознавчої підготовленості вчителів і студентів. Аналіз результатів формуючого експерименту проводився у двох напрямах.

Методом двох груп виявлявся вплив, занять з кольорозндвстза на рівень оволодіння основними кольорознавчими поняттями, рівень актуалізації колористичної інформації, сформованість критеріальної системи оцінки поліхромних композицій, рівень розвитку категоріального називання відтінків.

Метод однієї групи використовувався для встановлення впливу запропонованого комплексу засобів на рівень творчої активності. Т, -рівень виявлення творчої індивідуальності - визначався да критеріями оригінальності й виразності як ступінь наближення фактичної сумативної оцінки за цими критеріями у серії вправ до максимально можливого значення цієї оцінки.

т =- 1СМ*+піВ.)--2(кіЗп +глВп)_ _

■ *"' н<к'б; ~-тВ„} ' ’

де: Т, - рівень виявлення творчого потенціалу;

кг т - коефіцієнт вагомості критеріїв ( у даному випадку - І);

п - кількість композицій;

0„ - максимальна оцінка за оригінальність п-ї композиції;

- максимальна оцінка за виразність п-( композиції;

Оа - фактична оцінка за оригінальність п-ї композиції;

В0 - фактична оцінка за виразність п-ї композиції.

На основі узагальнення результатів формуючого експерименту встановлено: .

- підвищення рівня оволодіння основними ксшьорознавчими поняттями на 68 %\

- зростання середнього рівня актуалізації колористичної інформації

на 74 %; '

- збільшення кількості студентів із професійно значущим рівнем еформованості критеріальної системи оцінки поліхромних композицій до 100 %;

- підвищення рівня розвитку категоріального називання відтінків кольору на 62 % ;

- досягнення середнього рівня виявлення творчого потенціалу

- 0,27 (близько двох третин творчих робіт у представницькій групі • . ’

виявились досить оригінальними і виразними).

Таким чином, проведене дослідження дозволило виявити суперечності між тривалістю використання кольору у практиці вчителя початкових класів і низьким рівнем його підготовленості до цього, високим рівнем розвитку колористики і обмеженістю використовуваної у практиці інформації через недостатність наявної кольорознавчої літератури, узагальнюючих науково-теоретичних і експериментально-прикладних психолого-педагогічних досліджень у

галузі педагогічного кольорознавства. Результати проведеного педагогічного експерименту дозволили сформулювати такі висновки:

1. Здійснено теоретико-методологічне обгрунтування педагогічного кольорознавства як комплексної професійно зорієнтованої навчально5 дисципліни поліфункціональнотх) і полідисииплінарного характеру, мета якої полягас у розвитку наукового і культурного кругозору вчителя ' галузі колористики та підготовці його до повноцінного використанню кольору у процесі професійної реалізації триєдиної функції предметних^, методиста і психолога. Визначено завдання курсу, ного роль у формуванні особистості майбутнього вчителя.

2. Розроблена авторська програма дисципліни "Педагогічне

кольорознавство", побудована на принципах доступності і повноти розкриття положень теорії колірного зору, колориметрії, кольоропсихології, прикладної колористики тощо. .

; 3. Створена методика викладання кольорознавства,яка передбачає комплекс засобів навчально-методичного забезпечення: тексти лекцій, система лабораторних завдань, методичні рекомендації, блоки тестових завдань тощо.

4. Розроблена багатокритеріальна система оцінки результатів навчальної діяльності з кольорознавства, яка дозволяє оцінити не тільки конвергентні, але і дивергентні успіхи студентів.

5. У ході дослідження додатково встановлено:

- можливість застосування кількісного вимірювання в оцінці навчальних робіт художньо-творчого характеру з кольорознавствд-

- стимулюючу дію засобів інтенсифікації навчального процссг ти: виконанні лабораторних робіт на розвиток художньо-творчих здіоногті'Ї; і становлення творчої індивідуальності,

- розвиваючий ізплив багатокритеріальної оцінки на формування естетичних почуттів, в основі яких лежить уміння оцінювати інформацію і зіставляти її з ідеалом;

- розвиваючу роль методу імпровізації, який дозволяє значно розширити колористичний досвід студентів, тренувати колірний зір на швидке охоплення суттєвих ознак поліхромних об'єктів, встановлення зв'язків між ними,, виявлення переданого ними смислу;

- позитивну роль використаної при виконанні вправ техніки роботи із. паперовими площинами у нівелюванні нерівномірності довузівської технічної підготовки, наданні усім рівних стартових можливостей для реалізації лриродньої обдарованості, активізації художньо-творчих задатків, розкриття особистості.

6. Доведено, що ефеетиьне формування базових знань з кольорознавства забезпечується одночасним використанням усього комплексу запропонованих засобів.

Таким чином, підтверджена гіпотеза дослідження. Проміжні і кінцеві його результати узагальнено у 10 схемах, 10 таблицях, 6 діаграмах, 1 рисунку і 1 гістограмі та 7 додатках,

Проведене дослідження дозволило накреслити перспективи розвитку проблеми. Надалі, на нашу думку, доцільно більш грунтовно вивчати вплив занять кольорознавгтвом на різноманітні сторони особистості майбутнього вчителя, розробляти конкретні методики використання кольору у виховних, методичних, діагностичних і корекційних цілях, вивчати історико-педагогічні аспекти, здійснювати порівняльні дослідження про стан кольорознавчої підготовки у різних краї нах.

Основні положення дисертації опубліковані в таких роботах;

1. Кольорознавство. Частина III. Теорія кольорової гармонії; Методичні рекомендації для спеціальності 2121. - Полтава, 1990. - 48 с.

2. Традиції оздоблення кольором дерев'яних культових споруд на Україні // Релігійна традиція в духовному відродженні України. -

- Полтава, 1992. - С. 76-80.

3. Спеціальна програма з кольорознавства - необхідний елемент

истеми образотворчої освіти //Розбудова національної початкової іколи. - Полтава, 1993. - С. 182-183. ■

4. Цветоведческий аспект подготовки учителей //Актуальные роблемы начальной школы: Междунар. сб. научн.-метод.ст. - Полтава,

994.- С. 113-117.

5. Кольорознавча підготовка вчителів початкових класів //Почат-ова школа. - 1994. - № 6. - С, 37-40. - (у співавт.).

6. Основні положення кольорознавства: Методичні вказівки для тудентів факультету початкових класів. - Полтава, 1994. - 16 с.

7. Програма з кольорознавства для спеціальності 030800 //Прог-

ами з дисциплін образотворчого циклу для спеціальності 030800. Полтава, 1994. - С. 16-34. '

8. Кольорове вирішення шкільних споруд у структурі сільських

:оселень //Проблеми сільських навчально-виховних закладів. -Іолтава, 1994. - С.18-21. .

9. Рекомендації до кольорового вирішення розпису тканин //Л.В. іичкопа. Вправи для оволодіння основами техніки художнього розпису канин. - Полтава, 1995. - С. 13-24.

10. Вивчення народних традицій кольорового декорування будівель молодшими школярами //Методичні рекомендації до самостійної

юботи над темою: "Національні риси в народній архітектурі України". -Іолтава, 1995. - С. 32-40. ...

11: Розвиток колірного зору майбутніх учителів необхідний лемент їх професійної підготовки //Проблеми естетичного виховання та художньої освіти в системі професійної підготовки вчителів. - Полтава,

995. - С. 83-87. ’ . . .

12. Лабораторні роботи з кольорознавства; Методичні рекомендації ція. студентів педфаку. - Полтава, 1995. - 57 с.

Бычкова Л.В. Формирование базовых знаний по цветоведению у учителей начальных классов. •

Диссертация в виде рукописи ка соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 -

профессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии профессионального образования Академии педагогических наук Украины, Киев, 1996. •

Раскрыта взаимосвязь знаний по цветоведению с профессиональнопедагогическими качествами личности и практическая целесообразность их получения. Разработана и апробирована авторская технология педагогического руководства подготовкой студентов по цветоведению. Экспериментально установлена ее эффективность.

Bychkova L.V. The ways of forming basic knowledge on colour studies among the teachers of primary school.

Dissertation for conferring the Candidate of Science (Pedagogical) degree on speciality 13.00.04 - professional pedagogics. Institute of Pedagogics and Psychology of Professional Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv. 1996.

Thq thesis investigates the interrelations between colour studies and the professional and didactic qualities of a person as well as the feasibility tc acquire them practically. The author’s technique of pedagogical managemeni of the colour learning by the students has been developed and approved. It: efficiency has been proved in the experimental way.

Ключові слова: кольорознавча підготовка, педагогічне

кольорозиавство, колористична глядацька свідомість, колористична культура; кольорова, колірна, колористична інформація. .

' ------------