автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование культуры речи студентов аграрного вуза (на материалах обучения по дисциплине "Деловой украинский язык")

Автореферат диссертации по теме "Формирование культуры речи студентов аграрного вуза (на материалах обучения по дисциплине "Деловой украинский язык")"

Інсішуі педагогіки і психології професійної освіт А1111 України

п о ОД

На правах рукопису

Барановська Лілія Володимирівна

Формування культури мови студентів аграрного вузу (на матеріалах навчання з дисципліни "Ділова українська мова")

13.00.0^-

13.00, ОТ. професійна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1995

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аїрарному університеті

Науковий керівник: Дьомін Анатолій Іванович - доктор педагогічних наук, професор

Офіційні опоненти: 1 .Мацько Любов Іванівна - доктор

філологічних наук, ,професор, член-кореспондент АГІН України

2. Миропольська Наталія Євгеніївна -кандидат педагогічних наук, старший ' науковий співробітник

Провідна установа: Ніжинський державний педагогічний інститут ім.М.В.Гоголя

Захист відбудеться " лютого 1996 р. о 14 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.61,01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Київ -60, вул. М.Берлінського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України ( м. Київ, вул. М. Берлінського, 9).

Автореферат розісланий січня 1996 р.

Вчениіі секретар спеціалізованої вченої ради Г. М. Цибульська

Дкіуіньність та ступінь дослілженості темп дисертації. З часу ^оголошення Декларації про суверенітет на Україні створюються ірияілині умопи для розширення функціонування української мови, ■ржавиніі стаїус якої вимагає віл її носіїв глибокого засвоєння мовних >рм, майстерного та іктивиого її використання у всіх галузях життя та ильносіі. Однак літературна, нормована мова ще не стала універсальним собом спілкування людей в усіх сферах, а також в побуті. Культурна мова ; є загальновживаною, звичною для мовців. Аналіз сучасного стану жленжвої діяльності свідчить про те, що з комунікативною метою ми ікорисювуємо здебільшого мову, в якій поряд з літературними шпоненгами наявні стилістично знижені, нелітературні елементи.

Тому формування мовної культури залишається надзвичайно актуальною юблемою сьогодення, від вирішення якої в значній мірі залежить питання армування національної свідомості нашого народу. Культура мови сприяє пвиткові не лише світоглядного, інтелектуального, але и фахового рівнів ісконалосгі особистості.

Рідну мову людина опановує протягом всього життя. Найбільшою генсивністю ця діяльність відзначається в процесі її навчання в гальноосвігній школі.

У вищих навчальних закладах, особливо негуманітарного профілю, (осхошіленню знань з рідної мови, умінь та навичок володіння нею не наділялася до недавнього часу належна увага. І це відображалося на ості підготовки майбутнього фахівця, на рівні його інтелектуального га гального розвитку.

Останнім часом в зазначених вузах у відповідності з навчальним планом юводнться робота з поглибленого опанування певних мовних розділів рез вивчення дисципліни "Ділова українська мова".

Найбільйі активною вона с в напрямі засвоєння мовної нормативносг теоретичної основи формування культури мови студентів.

Питання культури мови в різних аспектах вивчалися вченим

І.Біполідом, М.Жовтобрюхом, В.Виноградовим, Л.Коваль, (Мстріио Г.Васильєвою, Б.Головіним, В.Костомаровим, Ф.Філіним, О.Ахмановою. їхніх роботах акцентувалася увага на важливості оволодіння мовияі основами культури мови, на тісному зв'язкові цієї проблеми з питання! загального мовного розвитку особистості.

Центральним аспектом проблеми є лінгвістичний. Відомі вітчизняні зарубіжні мовознавці М.Пилинськин, С.Єрмолснко, В.Русанівські ЛЛЦерба, Г.Впнокур, С.Ожегов, Д.Неріус, В.Матезіус, Б.['авран

А.Сдлічка, Г.Лерхнер, П. фон ГІоленц, Й.Ерден вважають, іцо в дано аспекті культури мови основне місце відводиться проблемі мові нормалізації, тобто встановленню норми, зразка.

Розширенню сфери використання нормованої літературної мові значній мірі сприяли письменники, чия творча спадщина вже сті класикою української літератури. Це Т.Шевченко, Л.Українка, І.Неч Левицький, П.Мирний, М.Коцюбинський, О.Гончар, М.Хвильов Г.Косинка, А.Головко, М.Рильський, М.Стельмах, П.Тичина.

Проблема формування культури мови є особливо актуальною сього; Бо українська мова, особливо літературна, ще не стала мов загальнонародного спілкування. Вона використовується переважно побуті. А ті, хто нею володіє на певному рівні, часто вживають вираження думки слова, стилістично знижені (діалектні, жаргон Більшості мовців не вистачає мовних засобів для побудови виразне чіткого, логічного висловлювання.

У вітчизняній педагогічній, лінгво-дидактичній літера: нисвітлюваписі! здебільшог о питання, пов'язані з удосконаленням зміст; методики викладання української мови, з розглядом її естетичної фуш

з

Значна увага приділялась проблемі поглибленого вивчення мови. Однак ці дослідження проводилися на рівні опанування мови учнями загальноосвітніх шкіл України. Поза увагою залишаються вищі навчальні заклади, особливо негуманітарного профілю, аграрні зокрема. І це не випадково, бо в названих освітніх закладах до недавнього часу мовна тідготовка не здійснювалась взагалі.

Питання культури мови вивчаються переважно науковцями-лішвістами. З зідомих об'єктивних причин в українській педагогічній та методичній галузях науки спеціальні дослідження з проблеми формування мовної культури не проводилися.

Виходячи з актуальності проблеми, її недостатньої розробки в сучасній теорії та методиці виховання, враховуючи об'єктивну потребу здосконалення навчально-виховної діяльності аграрних вузів, ми вибрали гемою дослідження "Формування культури мови студентів аграрного вузу >ш матеріалах навчання з дисципліни " Ділова українська мова")".

Об'єкт дослідження: навчально-виховний процес у сільсько-

осподарському вузі.

Предметом дослідження є педагогічні умови формування культури лови студентів аграрного вузу.

Мета дослідження: виявлення педагогічних умов формування мовної сультури студентів сільськогосподарського вузу.

Гіпотеза дослідження: процес формування культури мови студентів іграрного вузу буде ефективним за умови педагогічного керівництва ним ірофесорсько-викладацьким складом; коли студенти оволодіватимуть юслідовно складовими культури мови - літературно-мовною правильністю і процесі вивчення "Ділової української мови" та мовною варіативністю під іас занять з інших гуманітарних та спеціальних дисциплін. Робота в іаному напрямі буде результативною за умови постійного впливу мовної

досконалості викладачів та мимовільного наслідування їхньої практики студентами в процесі навчально-виховної діяльності. .

Відповідно до мети та гіпотези в процесі дослідження вирішувалися такі завдання:

1. Проаналізувати сучасний стан проблеми формування культури мови в аграрному вузі.

2. Виявити, теоретично обгрунтувати педагогічні умови формування культури мови студентів на основі системи навчальних дисциплії сільськогосподарського вузу.

3. Розробити та експериментально дослідити модель пронесу формуванні культури мови студентів сільськогосподарського вузу.

4. Створити комплекс дидактичних засобів реалізації моделі процес формування культури мови.

5. Запропонувати основні напрями діяльності викладачів зазначене категорії вузів з формування культури мови майбутніх фахівців-аграріїв.

Методологічною основою лосліджння г теорії пізнання, управлінн навчальним процесом; основні положення про культуру мови, способи формування; праці вітчизняних та зарубіжних педагогів-класиків. Концепція дослідження

Формування культури мови молоді - важливий напрям виховання духовності.. Формування культури мови студентів аграрного вузу педагогічним процесом, який передбачає цілеспрямовану спільну діяльніс-викладача та студентів щодо вдосконалення володіня мовою останніми.

Ефективність діяльності в напрямі формування культури мови студент залежить від злагодженості дій всього професорсько-викладацького скла; сільськогосподарського вузу. Результативною буде робота, якщо воі здійснюється переважно в умовах навчальної діяльності студентів, де мо: бути реалізоване педагогічне керівництво. Ми вважаємо, що педагогічниі умовами формування культури мови сгудентів-аграріїв є використай

лекційних іа пракіичнмх занять ч іуманітарних, загальнофундаментальних, професійних та спеціальних дисциплін. Кожна з них, в залежності від специфіки предмета дослідження, в певному напрямі сприяє опануванню мовної куль і ури.

Фундамеи іальпок) лапкою для формування культури мови студентів в сільськогосподарському вузі < "Ділова українська мова”. Вона, узагальнивши знання студентів, одержані з мови в загальноосвітній школі, сприяє оволодінню мовною нормативністю, тобто опануванню першим ступенем культури мови. 'Заняття з цієї дисципліни дають установку на оволодіння студентами другим ступенем культури мови - мовною варіативністю, яка передбачає вироблення умінь та навичок висловлювання логічної, точної, сгилісшчно відповідної, виразної думки. Необхідними педагогічними умовами формування мовної варіативності є заняття з соціально-гуманітарних дисциплін ("Народознавство", "Історія України", "Історія світової і а вітчизняної культури"), а також з циклу шальнофундаментальних, професійних та спецінльних дисциплін.

Вирішенії» завдань дослідження здійснювалось шляхом використання теоретичних та емпіричних метолів дослідження: теоретичні

■ аналіз психолого-иедагогічної, лінгвістичної літератури;

• моделювання навчально-внховного процесу з формування мовної культури.

емпіричні

• спостереження, бесіди зі студентами, слухачами факультету підвищення сваліфікації, інститугу иіслядинломного навчання керівників та спеціалістів іетеринарноі медицини, викладачами; анкетування;

узагальнення передової о досвіду.педагогічнин експеримент.

Дослідження проводилось в три основні етапи.

На першому (1989-1992 рр.) аналізувалась філософська, психологічна педаюгічна, лінгвістична література з проблеми. Визначались вихідн позиції наукового пошуку, уточнювалися його об'єкт, предмет, робочі гіпотеза, розроблялась загальна концепція.

На другому етапі (1993 р.) моделювався процес формування культурі мови, розроблявся діагностичний інструментарій.

На третьому етапі (1994-1995 рр.) здійснювалась дослідно-експери ментальна перевірка педагогічних умов формування мовної культур: студентів аграрного вузу.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні педагогічних умо формування культури мови студентів-аграріїв,, в розробці модеї навчально-виховного процесу з формування мовної культури студенті сільськогосподарського вузу, в розробці змісту основ мовної культур студентів для умов аграрного вузу. .

Теоретична значимість дослідження.

Проведено теоретичне обгрунтування педагогічних умов формувані культури мови студентів-аграріїв, основних напрямків формування мови культури, дидактичних засобів для реалізації цього завдання.

Практичне значення роботи.

Розроблений з культури мови курс викладається в складі дисципліг "Ділова українська мова" студентам аграрного вузу. Цей курс, створений результатами дослідження, забезпечує підвищення якості підготов: фахівців шляхом вдосконалення їх мовної культури та вмінь налагоджені спілкування. За програмою, планами семінарських занять, тематикс рефератів з народознавства, співавтором яких є дисертант, проводить викладання цього курсу в сільськогосподарському вузі. Публікації з пита дисеріаційного дослідження ("Знання з нормативності мови - важлив фактор виховання культури мови студентів аграрних вузів", "Мов досконалість лектора - важлива передумова виховання культури мо

стулений") використовуються викладачами гуманітарних, професійних та спеціальних дисциплін в методичній га навчальній роботі.

Лпробанія і впровадження результатів дослідження відбувались шляхом обговорення на засіданнях кафедри соціально-гуманітарних наук Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту, кафедри педагогіки УДАУ; результати доповідались атестаційній комісії педагогічного факульїегу УДАУ (НАУ) в грудні 1994та 1995 рр.; частково іюзглядалнсь на науковій конференції професорсько-викладацького складу га аспірантів УДАУ "Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення" (березень 1994 р.), на науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів НАУ (березень 1995 р.), на Всеукраїнській науково-методичній конференції "Сучасні педагогічні технології у вищій школі" (Вінниця, квітень 1995 р.), на наукові/і конференції • професорсько-викладацького складу БІ {ДСП "Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах" (травень 1995 р.). За програмою дисципліни "Ділова українська мова ) поглибленим вивченням питань культури мови", складеною автором дослідження, відбувається викладання курсу на всіх факультетах Білоцерківською державного аграрного університету.

Вірогідність основних результатів та висновків роботи забезпечується методологічними основами дослідження, теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, адекватністю методів та прийомів до предмеїа дослідження; публікаціями, що висвітлюють основний зміст дослідження для досить широкого педагогічного загату; реальнішії позитивними зрушеннями у формуванні мовної культури студентів-аграріїв через оволодіння ними правильністю га варіативністю мови.

На захист виносяться:

- уточнені поняття культури мови;

- ступені культури мови;

- напрями опанування мовною культурою;

- теоретичні підходи у визначенні мовної правильності та мовної варіативності;

- модель процесу формування культури мови студентів аграрною вузу.

Структура дисертації. Робота складіться зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено об'гкт, предмет, мету та завдання дослідження; сформульована гіпотеза, меюдологічна основа; розкриті етапи дослідження, його теоретична та практична значимість, наукова новизна; доведена вірогідність результатів дослідження та їх апробація; сформульовані питання, шо виносяться на захист, визначена концепція дисертації.

В І розділі "Теоретичні основи та практика формування культури мови" визначені вихідні концептуальні положення дослідження, зроблений аналіз стану розробки проблеми в педагогічній, психологічній, лінгвістичній науках Визначені .основні критерії культури мови, ступені та рівн оволодіння нею. Подана методика проведення констатуючої с експерименту, аналіз його здійснення. В результаті проведенні констатуючого дослідження були виявлені особливості мовної і спілкування студентів сільськогосподарського вузу, визначені рівн оволодіння ними мовою в процесі навчання в загальноосвітній школі З'ясовані основні фактори впливу на формування їх мовної культури довузівський період.

В II розділі "Дослідження педагогічних умов Формування культур мови студентів сільськогосподарського вузу" на основі аналізу літератури проблеми, наслідків констатуючого етапу дослідження визначені т теоретично обгрунтовані педагогічні умови поєднання діяльнос викладачів та студентів з формування мовної культури. Вони дали змої створити уявно-знакову модель процесу формування культури мої

студентів аграрного вузу. Розроблена методика формуючого експерименту з ололодіння аграріями мовною правильністю та мовною варіативністю. Чгідно з нею здійснено формування культури мови студентів сільськогосподарського вузу. Подані методичні рекомендації із формування мовної культури студеніів викладачами аграрного вузу.

У висновках сформульовані основні положення, одержані в результаті дослідження. -

В.ДШШШІА подані аикеиі, контрольні завдання, спеціальні вправи, сценарій вечора, які використані в процесі формування культур» мови студені ів.

Основний зміст дослідження.

В першому розділі дисертації проаналізована основна література з проблеми формування культури мови. Встановлено 2 аспекти трактування значення самого поняття "культура мови" - теоретичний та практичний. Нами сформульовано визначення культури мови в практичному спрямуванні, яке відображає основні аспекти досліджуваної проблеми: "це якість мови, котра реалізуєіься в процесі мовлення, внявлячться в дотриманні мовцем нормативності мови, в майстерному висловлюванні стилістично іа ситуативно доцільної думки, єдиної за формою та змістом, підпорядкованої комунікативним намірам мовця."

Виявлено головну проблему дослідження культури мови як науки. Це питання мовної нормалізації. Ми прийняли таке визначення суті поняття "мовна норма" - "це. реальніш, історично і порівняно стабільний мовний факт, тцо відповідає системі і нормі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного конкретного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співвідносних фактів загальнонародної (національної) мови в процесі спілкування. " Дане визначення належить М.Пилинському. Докладно проаналізовані різновиди мовної норми (орфоепічна, орфографічна, граматична, лексична,

стилістична), які відображають ЇЇ пісний зв'язок зі структурою мови. Розмежовані поняття "мовна норма" і "правила". Це не тотожність, бо мовна норма - це сукупність правил мови. Були визначені основні критерії культури мови: мовний (мовної нормативності і правильності), мовно-змістовні (точність, логічність, доступність, чистота, виразність, різноманітність і багатство, доречність, естетичність).

На основі історичних етапів розвитку культури мови як лінгвістичної науки нами розроблені ступені формування культури мови студентів сільськогосподарського вузу: І - ступінь літературно-мовної правильності II - ступінь мовної варіативності; передбачені основні завдання для оволодіння студентами кожним з них. Визначені 4 рівні оволодіти студентами мовною культурою: високий, достатній, середній, низький.

На основі вихідних теоретичних положень про культуру мови буї спланований та проведений констатуючий етап дослідження. Він дав тмоп виявити особливості мовного спілкування студентів-аграріїв, пнзначин рівні засвоєння ними мови в загальноосвітній школі, з'ясувати основи фактори впливу на їх мовну культуру в довузівський період.

За нашими дослідженнями, мова спілкування студентів між собою тісні пов'язана з місцем їх проживання до вступу в інститут, відображає колі вікових інтересів, специфіку організації навчально-виховного процесу вузі, студентського дозвілля та побуту, пов'язана з майбутнім фахоу Особливості мовного спілкування студентів полягають в специфії використання лексичного складу мови. В ній поряд з літературно» лексикою наявні стилістично знижені компоненти: діалектні, жаргон» -слова. Широко використовуються лексеми, пов'язані сільськогосподарським виробництвом (більшість із студентів до вступу інститут мешкала в сільській місцевості); наукові терміни, що пов’язані майбутньою спеціальністю.

В процесі дослідження буди виявлені особливості організації спілкування сіудентін і викладацьким складом. Офіційністю воно відзначається в прописі слухання лекцій, складання іспитів га заліків. На лабораторних, практичнії*, лаОоратрно-пракгнчних заняттях панує невимушена, здебільшого неофіційна обстановка. Специфіка ситуації, в якій відбувається комунікація, відображається на якості використання мовних засобів. Офіційність обстановки проведення лекції, іспиту, заліку стимулює студентів до комунікації іі викладачами виключно нормованою літературною мовою. 'Значний вплив на якість мови студентів тут справляс мовна майстерність викладача. Невимушеність, характерна для проведення лабораї орно-практичних занять, призводить до зниження рівня літературності мови. Для спілкування використовується розмовна, побутова, іноді й діалектна лексика.

На етапі констатуючого дослідження шляхом анкетування, опитування, виконання письмових робіт були визначені рівні володіння студен іами, які щойно иступили до аграрного вузу, усною та писемною формами мови, і 200 чоловік, охоплених дослідженням, 59 студентів ((>.5%) віднесено до катсюрії осіб з високим рівнем вивчення мови та використання мовних засобів під час комунікації, 76 студентів (38%) - особи з середнім рівнем. 105 чоловік (52.5%) - студенти з низьким рівнем опанування мови.

Визначення умовних рівнів володіння мовою випускниками загальноосвітніх шкіл, що вступили до аграрного вузу, дало нам змогу сформулювати такі висновки:

■ 90,5% студентів 1-го курсу аграрного вузу віднесено до категорії осіб і середнім та низьким рівнем володіння усною та писемною формами моии; в них відсутні грунтовні знання з мовної нормативності та практичні уміння й навички побудови логічного, зрозумілого, доречного висловлювання.

Такий стан засвоєння мови пояснюється, т шину лумку, певними об'єктивними причинами: вибір майбутньою фаху був ско< рідкош усіаиовкою на поглиблене вивчення в таїапітоспігнііі школі оспор дисциплін природничого, математичного, а не гуманітарною циклів вступні ісшпи до аграрного вуїу до недавньою часу не вимаїалі і рунтовної підготовки з мови, оцінювались неднферснціііовані ("зараховано") або були зовсім відсутні (до уваги при вступі до вуїу браная оцінка з мови, одержана на випускному іспиті в школі).

Робота зі студентами першого курсу на констатуючому етапі дос лід-дення дала змогу виявити основні фактори впливу на їх мовну культур) Вона допомогла окреслити напрями формування культури мови стуленіір аграріїв:

- опанування дисципліни "Ділова українська мова", яка закріпить або ласі грунтовні знання з нормативності мови;.

- оволодіння змістом гуманітарних дисциплін, пов'язаних і історії н побутом, культурою українського народу, який допоможе роїшириї словниковий склад мови за рахунок доречної народної лексики:

- заняття з професійних та спеціальних дисциплін сприятимуть насиченії моли студентів лексикою, пов'язаною з майбутнім фахом;

- мовна досконалість викладачів-лекторів повинна бути взірцем д наслідування студентами.

В другому розділі дисертаційного дослідження на основі дані констатуючого експерименту були теоретично обгрунтовані педаюгіч умови формування культури мови студентів аграрного вузу. Розмежова значення педагогічних понять "формування" та "виховання". Паї зроблено визначення поняття "формування культури мови" - це процо результат діяльності викладачів і студентів у напрямі оволодіння мовні культурою. В першому значенні - це процес дії цілеспрямованого стихійного впливів на опанування мовною культурою, в другому

іезульзаг дп зазначених факторів на мову та мовленнєву діяльніші, іудоиіа » оволодінні ним певним талоном, зразком - мовною культурою.

Ми вва*а<мо, що п уір.ірному пузі необхідно акінвізувати дію іілесирлмонлноіо. систематичноїо впливу на формування культури моті іудеїтв, шиб шсншит п лік» стихійних факторів, які не завжди позитивно плнвакль на опанування ними мови.

Ми уточнили ншченни поняття "педаюгічні умови формування улі.тури моті". На нашу думку, це "обстановка, в якій організується та роводніься під керівництвом викладача цілеспрямована робота з юрмупання монноі культури, та обставини, які на неї впливають."

Важливими педагогічними умовами формування культури мови гудептів-атраріїв (за наслідками конспі іуючого егану дослідження) є: навчально-виховний процес з оволодіння змістом та практикою курсу з улыури мови, який організується під час викладання ділової української овн. Він дасть змогу студентам іасвоїти знання з нормативності мови, володі їй осноіншмн уміннями и дотримання в умовах спілкування;

цілеспрямована діяльпісіь педагогів, що викладають соціально -уманітарні дисципліни "Народознавство", "Історію України", "Історію зітовоі та української культури", в напрямі збагачення мови студенію оречною народною лексикою;

методично обгрунтована робота викладачів професійних за спеціальних ксцішлін з насичення мови аграріїв науковими термінами, пов'язаними з іійбутнім фахом;

спільна і систематична діяльність нсіх викладачів аграрного вузу в ипрямі варіативного висловлювання думки.

Визначивши педаюгічні умови формування культури мови студенііи рарното вузу, ми створили уявно-знакову модель процесу формування у'дьгури мови;

' Модель

процесу формування культур» мови студентів аі рарноіц вузу,

Літературно-мовна правильнійь

Діловії українська мопа з поглибленим вивченням питань культури мови -----------і------------

Мовна варіативність

. ІЗ

Чи стороною ними моделлю проводилися робота з оволодіння аграріями тіїераіурно-мошшю правильністю та мовною варіативністю - І і а II ступенями ку и.іури мови. Тобто, в 2 етили здійснювався формуючиіі експеримент. '

Д'ііі реалізації галдань формуючого експерименту були створені нові умови: ро гроблена програма і курсу "Лілова українська мова з поглибленим вивченням питань культури мови"; підібраний дидактичний матеріал до кожного з її розділів; розроблені контрольні роботи для визначення рівнів шсвопіня студентами літературно-мовної правильності; з метою опанування аграріями мовною варіативністю були розроблені методичні рекомендації для викладачів загальнофундаментальннх, професійних га спеціальних дисциплін з вивчення наукової термінології. З викла тачами соціально-гуманітарних дисциплін організовувались засідання циклової комісії з питань проведення цілеспрямованої роботи зі сіуденіами в напрямі насичення їхньої мови доречною народною лексикою.

Вула підіотоялена спеціальна методика спостереження та аналізу лекції) викладачів, котрі досконало володіють знаннями з мовної нормативності та уміннями п навичками майстерного використання мовних та позамовних засобів для організації спілкування. Розроблені критерії для визначення рівнів засвоєння студентами аграрного вузу мовної нормативності га мовної варіативності.

Для проведення формуючого експерименту з опанування аграріями літерагурно-мовною правильністю були відібрані 72 студенти 1-х експериментальних груп І курсу факультету ветеринарної медицини. Паралельно, в 5-ти контрольних групах проводилося навчання студентів ділової української мови. Однак вони не одержали чіткої установки на оволодіння культурою мови, не мали спеціально підготовленого

дидактичного матеріалу. В процесі викладання мови в зазначених групах не зверталась увага на ступені, критерії культури мови.

Студенти експериментальних груп послідовно засвоювали теоретичні поняття мовної культури: "культура мови", "літературна мова", "мовна норма'1, її різновиди, ступені, критерії культури мови. Поглиблено опановували, переважно в практичному аспекті, стилістику мови. Особлива увага зверталася на засвоєння лексичного багатства української мови: активного та пасивного його складу, докладно аналізувалися засоби, що поліпшують виразність мови. Значне місце посідала діяльність з активного збагачення мови студентів професійною лексикою. Вправляння з мовним матеріалом сприяли очищенню мови студеіпів від стилістично знижених компонентів - діалектних та жаргонних слів. Написання творчих робіт з національної проблематики допомагало введенню у вжиток студентами доречних народних слів.

Ефективність роботи в напрямі опанування студентами літературно-мовної правильності була перевірена шляхом написання ними контрольної роботи. До її складу ввійшло 10 завдань, успішне виконання яких передбачало наявність у студентів знань про значення поняття "культура мови", "мовна норма"; умінь визначати стилі мови та давати їм докладну характеристикурозмежовувати діалектну та доречну народну лексику; навичок вживання наукових термінів, пов'язаних з майбутнім фахом; вживання в практичному аспекті знань про різновиди мовної норми.

Завдання виконувалися іі студентами контрольних груп. '

' Робота оцінювалася за допомогою 4-бальноі системи.

Результати письмової роботи, ягу писали студенти, задіяні в експерименті, дали можливість на основі розроблених нами критеріїв визначити рівні оволодіння ними мовною нормативністю. 18,1% (13 осіб) -це мовці з високим рівнем опанування літературно-мовної правильності; 56,9% (41 особа) - з достатнім: 25% (18 осіб) - з середнім . Результати робіт

студентів контрол,них груп були такими: високий рі»счь - 2.4 % (3 особи), досгіи іпи - 29.6"/,, (38 осіб), сереяній - 57% (73 особи), шцькші - 10;9% (14 осіб).Студен ти контрольних груп мають здебільшого загальні знання про культуру мови. Нони не розмежовують теоретичного, 'практичного та етичного аспектів її вивчення. Не виділяють ступені оволодіння мовною культурою. Слабкими г їх знання з теоретичного напрямку мовної правильності (відсутні чітке визначення мовної нормн, докладна характеристика лексичного та орфографічного її різновидів). Більшість студентів (85%) не розмежували діалектну та доречну народну лексику.

Знання з нормативності мови стали основою для формування культури мови на вищому рівні - оволодінні мовною варіативністю. З цією метою активно використовувались педагогічні можливості навчальних занять з гуманітарних дисциплін ("Народознавство", "Історія України", "Історія світової та української культури"), професійних та спеціальних. Матеріал дисциплін пертого циклу формував мовну культуру в лекенко-семантичному напрямі.сприяв через різноманітні форми робота (розповідь викладача, демонстрація предметів побуту, культури, ілюстрація, самостійна робота з історичною та етноірафічною довідковою літературою, словникова робота з народною лексикою) збагаченню мови студентів доречними народними словами. Ефективність спільної діяльності викладачів га студентів на заняттях з зазначених дисциплін в напрямі формування мовної культури перевірена за допомогою письмової роботи. До ії складу ввійшли питання, 'що з'ясовували розуміння студентами значення самото поняття "доречна народна лексика", вміння розмежовувати доречні народні та діалектні назви. Студенти визначали лексичне значення окремих історичних та етнографічних понять; за допомогою доречних народних слів складали сценарії свят календарної та родинної обрядовості. Результати письмової роботи дали змогу зробити

висновки: доречна народна лексика збагатила мову студентів, розширила її синонімію; вона е важливим засобом пізнавальної діяльності.

Логічним продовженням роботи зі студентами, яка проводиться на заняттях з гуманітарних дисциплін в напрямі формування мовної варіативності, є діяльність професорсько-викладацького складу на заняттях із загальнофуНД'їШектальнИх, професійних та спеціальних дисциплін. Вона спрямована на насиченні мови аграріїв термінологічною лексикою, пов'язаною з майбутнім фахохі. ІЗивченлЯ спеціальних слів проводилося за складеною нами схемою: •

- введення терміна у вжиток;

- з’ясування лексичного значення* етимології спеціального слова;

- надання установки на запам'ятовування терміна;

- введення лексеми в контекст;

- перевірка ефективності процесу її запам'ятовування.

За розробленими нами та викладачами спеціальних дисциплін методичними- рекомендаціями проводилась робота, що передбачала системність вивчення термінів. Її центральною ланкою були постійні вправляння з наскрізними термінами. Важливу роль відіїравав прийом актуалізації опорних знань студентів у вивченні спеціальних слів. Доцільність цієї цілеспрямованої діяльності перевірялась шляхом виконання письмової роботи. В ній мали місце завдання з розмежування загальновживаних снів і термінологічної лексики; із з'ясування значення наскрізних термінів; виявлення.в спеціальних текстах професійних слів; з'ясування за поданим визначенням назви хвороби тощо.

Робота підтвердила доцільність використання згаданої методики. Студенти оволоділи грунтовними знаннями з наукової термінології, пов’язаної з майбутнім фахом. Добре оперують ними.

Мовна варіативність студентів в напрямах змістовної точності, спиіісгичіїої доцільності, комунікативної оптимальності, вербально-

невербальної комунікатипності формувалася шляхом організації спостережень студентів (під керівництвом педагога-філолога) за мовою досвідчених викладачів-лекторів, котрі на високому рівні володіють знаннями з нормативності мови та вміннями майстерно'го використання вербальних іа невербальних засобів у спілкуванні. Мовно-мовленнева здатність людей зазначеної категорії аналізувалася за виробленою намн схемою. До її складу увійшли питання: І. Показники мовної культури викладача-лектора. Позитивні фактори налагодження спілкування (дотримання мовних норм, уміння майстерно висловлювати думку).

2. Елементи, то перешкоджають активному усвідомленому сприйняттю лекційного матеріалу, налагодженню спілкування (мовні, змістовно-мовиі недоліки; позамовні недоліки). ■

Мовну варіативність студенти опановували й через інші форми роботи: спілкування з викладачами в процесі навчання, постійні вправляння на практичних заняттях під контролем педагогів.

Мовною варіативністю аграрії оволодівали в процесі засвоєння усної та писемної форм мови. Однак для перевірки ефективності роботи в даному напрямові та з метою чіткої фіксації рівнів оволодіння студентами мовною варіативністю використано в основному методи писемного контролю.

Комплексна письмова робота, яку виконували студенти трьох експериментальних та трьох контрольних груп 3 курсу факультету ветеринарної медицини дала Змогу одержати узагальнені дані про оволодіння ними найбільш значущими аспектами культури мови і мовної варіативності зокрема. Завдання тематично були пов'язані з матеріалом гуманітарних та спеціальних дисциплін, що вивчаються в аграрному, вузі.

Студенти писали твір-мініатюру, розкриваючи зміст прислів'я; складали сценарій обряду, використовуючи доречну народну лексику;

описували етіологію, патогенез, клінічні ознаки, лікування певних хвороб сільськог осподарських тварин.

За результатами робіт студентів, задіяних в експерименті, їх умовно віднесено до 3-х груп. Перша - 16.9% (І І осіб) - студенти, які володіють уміннями точно, логічно висловлювати думку, доречно використовуючи баг атий словник. За1 йй'могамй стилістичної відповідності ними вміло вжиті спеціальні слова - к науковому стилі, доречні народні - в описі обряду; загальновживані, ібаї'ачені добами виразності - в художньому та публіцистичному. Цс мовці з високим рівнем опанування мовної варіативності. Друга група студентів - 67,7% (44 чол.) - особи, які на належному рівні виявили вміння логічного розкриття думки. Словниковий склад їхньої мови дай змогу 'іНко і точно з'ясувати зміст прислів'я, описати обряд та ін. Лексика, яіу вони використовують, нормована. Наявні в їхній мові, однак в незначній кількості, засоби виразності. Вдало використовують доречну народну лексику, доцільно і правильно вживають наукові терміни. Це студента з достатнім рівнем оволодіння мовної варіативності. До третьої групи студентів (15,4% - 10 чол.) належать особи, які можуть витримати в основному точність, логічність викладення думки. Вживають переважно нормовану лексику. Однак в їхній мові наявні в незначній кількості діалектні на розмовно-побутові слова. Доречно вміют ь використовувати народні назви, спеціальні слова. Словниковий склад їхньої мови не вирізняється багатством та різноманітністю. Це студенти з середнім рівнем оволодіння мовної варіативності.

В контрольних групах мовною варіативністю оволоділи на високому ріпні - 8,8 % ( 9 чол.), на достатньому - 38,2 % ( 39 чол.), на середньому -44.2 % ( 45 чол ). на низькому - 8.8 % ( 9 чол.).

Дослідження педагогічних можливостей навчально-виховного процесу аграрною вузу в напрямі формування культури мови студентів, здійснене на основі аналізу психологічної, педагогічної, лінгвістичної літератури, а

також результатів експериментальної роботи, дозволило зробити такі висновки:

1. Вули виявлені у відповідності зі специфікою навчально-виховною процесу аграрного вузу та особливостями підготовки студентів до роботи за майбутнім фахом педагогічні умови формування культури мови студентів.

2. Педагогічні умови проявляються в різних іпостасях в залежності від

ступеня оволодіння студентами культурою мови. Основною педагогічною умовою в процесі опанування літературно-мовної правильності є навчально-виховний процес з оволодіння змістом та практикою занять з ділової української мови. .

Мовна варіативність (II ступінь культури мови) формувалася на основі знань з нормативності мови. З цією метою були задіяні певні педагогічні умови: цілеспрямована діяльність педагогів, що викладають соціально-гуманітарні дисципліни "Народознавство", "Історію України", "Історію світової та української культури" із збагачення мови студентів доречною народною лексикою; методично обгрунтована робота викладачів професійних та спеціальних дисциплін з насичення мови аграріїв науковими термінами, пов'язаними з майбутнім фахом; систематична та цілеспрямована спільна діяльність викладачів псіх навчальних дисциплін аграрного вузу в напрямі вироблення практичних умінь та навичок варіативного висловлювання, думки з дотриманням вимог стилістичної доцільності, смислової точності,, єдності форми та змісту, доречного використання в комунікації невербальних засобів.

3. Мовна варіативність студентів формувалася під впливом зазначених педагогічних умов в таких напрямах: лекснко-семантичному, стилістичної доцільності та смислової точності, комунікативної оптимальності, невербальної комуніка гивності.

и

4. Вплив задіяних педагогічних умов дав змогу сформувати елементарну мовну культуру студентів. Ефективність роботи в даному напрямі підтвердили результати дослідження. Літературно-мовною правильністю оволоділи на високому рівні 18,1% студентів експериментальних груп, на достатньому - 56,9%( на середньому - 25%.

5 Робота з формування мовної варіативності мала певні позитивні наслідки. 16,9% студентів, охоплених експериментом, оволоділи 2-м ступенем культури мови на високому рівні, 67,7% - на достатньому, 15,4% -на середньому рівні. -

6. Проведене дослідження не внчерпус всієї проблематики формування культури мови студентів аграрного вузу. Актуальними Й на перспективу залишаються питання:

- організація процесу формування мовної варіативності та мовної майстерності студентів-аграріїв;

- методичне забезпечення процесу формування культури мови студентів

сільськогосподарського вузу. '

Основний зміст дослідження відображено в таких публікаціях:

1. Знання з нормативності мови - важливий фактор виховання культури мови студентів аграрних вузів // Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення; Матеріали наук, конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів НАУ. - К., 1994. - С. 70.

2. Педагогічні умови виховання культури мови студентів аграрних вузів II Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту ■ виробництву. - Біла Церква, 1994. - С. 201-202. Тези доп. наук.-практ конференції.

3. Народознавство; Програма, плани семінарських занять і тематик; рефератів / Укл. Нестеров О.В., Юхименко ПЛ., Барановська Л.В. - Білі Церква, 1995. - 16 с. '

4. Мовна досконалість лектора - важлива передумова виховання культури мови студентів II Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах; Матеріали наук.-практ. конференції, присвяченої 75-річчю Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту. - Біла Церква, 1995. - С. 187-188.

5. Роль знань зі спеціальної термінології в процесі оволодіння студентами сільськогосподарських вузів майбутнім фахом II Наукове забезпезпечешія агропромислового комплексу України в сучасних умовах; Матеріали наук.-практ. конференції, присвяченої; 75-річчю Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту. - Біла Церква, 1995. - С. 193-194.

6. Виховання культури мови студентської молоді - важлива передумова 'ії духовного збагачення II Молодіжна політика в Білій Церкві: перші кроки, тривоги і надії. - Біла Церква: Буква. 1995. - С. 45-48.

7. Система роботи з науковим терміном - важливий фактор виховання культури мови студентів аграрних вузів // Сучасні педагогічні технології у вищій школі; Матеріали Всеукр. наук.-метод, конф. - Вінниця, 1995. - С./і

8. Естетичне виховання у малокомплектній школі І/ Початкова школа. -

1986.-№ 12.-С. 40-43. '

9. Однотемні уроки українського читання // Початкова школа. - 1990.

-№11.-С. 31-34.

Барановская Л.В. Формирование культуры речи студентов аграрного вуза (на материалах обучения по дисциплине "Деловой украинский язык").

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 - профессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1995.

Автором выявлены, теоретически обоснованы, экспериментально проверены педагогические условия формирования культуры речи студентов сельскохозяйственного вуза.

Исследованы основные этапы достижения культури речи - литературно-языковой правильности и языковой вариативности; критерии для определения уровней овладения студентами сельскохозяйственного вуза языковой культурой.

■ В соответствии с моделью, созданной автором, была сформирована культура речи студентов-аграрнев.

Система работы в данном направлении способствует совершенствованию личности как в лингвистическом, так и в общем { интеллектуальном аспектах; повышает качество подготовки специалистов,

Baranovska Lilia Volodymyrivna. Language culture training of students of an agricultural institute (on the materials of training on the discipline "Business Ukranian language").

Dissertation as a handwriting presented for a scientific degree of the candidate of Pedagogical sciences (Ph.D. in Pedagogical sciences), speciality 13.00.04 -Professional pedagogics. Institute of Pedagogy and Psychology of Vocational Hducation of the Ukrainian Academy of Pedagogical Sciences, Kyiv, 1995.

Theoretically substantiated, experimentally proved pedagogical conditions of language culture training of students of an agricultural institute arc discovered by lhe author. The main stages of achievement of language culture •> language-

literary nun.4im.-ss and language variability; criteria for defining of levels of mastering of language culture by students of an agricultural institute are investigated

Acording to the model nuide by the author the language culture of the .students was formed.

The system of work in this field favoured the improvement of a man both in linguistic and general intellectual aspects, improves his speciality.

Ключові слова: культура мови, мовна норма, літературно-мовна ііраїчші.ність, мониа майстерність, мовна варіативність, педагогічні умови, критерій, ступінь, рівень, модель, '

Підписано до друку 10.01,96 Формат 60x84/16 Ум.друк.л. 1,0 Тираж 100 прим. зам. № 21

Ротагґринт. Інститут землеустрою УААН м.Київ, вуя.Народного ополченню,З