автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование педагогического мастерства будущих учителей музыки средствами искусства

Автореферат диссертации по теме "Формирование педагогического мастерства будущих учителей музыки средствами искусства"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ освіта АПН УКРАЇНИ

РГ8 ОД

1 7 ОПТ 1355

На правах рукопису

СТРАТАН Тетяна Борисівна

ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТШОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ ЗАСОБАМИ МИСТЩТВА

13-00.04 - професійна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

' / /•' / ' . - "

І .Г Шв - 1996

Дисертацією е рукогшс

робота виконана в українському державному педагогічному університеті ім. М-Драгоманова

Науковий керівник - доктор педагогічних наук, професор РУДІИЦЬКА Оксана Петрівна Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор КОВАЛЬ Лариса Григорівна;

- кандидат педагогічних наук, доцент ШАК Вікторія Іванівна Провідна установа - Вінницький державний педагогічний інститут

-Захист .відбудеться " /$ ” р. о

" 14 " год. на засіданні спеціалізованої вченої рада д 01.61*01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.КИЇв, вул. М-Берлінського, 9, 5-й поверх, зал засідань. , .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти А1Ш України /254060. м.київ, вул. М-Берлінського, 9/.

Автореферат розісланий " " 1; (&/> їздд р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

з

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність і ступінь доолід-їєнооіі проблеми. В умовах розбудови національної держави, відродження духовної культури українського народу постає гостра потреба у вихованні розвиненої особистості, здатної спрямувати свою життєдіяльність у русло гуманістичного розвитку суспільства і саморозвитку на підгрунті засвоєння загальнолюдських цінностей.

У цьому процесі значна роль належить навчальним закладам, у діяльності яких ідеї гуманізації, гуманітаризації та життєтвор-чості стають провідними. Саме вони посилають вимога до особистості вчителя, його вмінь ’.'оззивати духовний світ школярів.

Вахливого значення ця проблема нябуЕае в аспекті підготовки вчителя музики, який мусить бути водночас музикантом-професіона-лом, педагогом-вихователем, духовним наставником молоді. Успішність виконання таких функцій значною міроа залежить від педагогічної майстерності майбутніх фахівців.

вормування педагогічної майстерності у руслі радикального оновлення всіх ланок освіти спирається, насамперед, яа концепції відомих педагогів минулого /О.Духновкч, Я.А.Комеяськяй, Я.Корчак, К.Д.Ушинський, А.С.Макаренко, В.О.СухомлинськяЯ /, у працях яких акцентується увага на значенні творчої особистості вчителя. Роль його особясгіснях якостей підкреслвегься у творах видатних діячів української культури /Г.Сковорода, І.Франко, Т.Шевченко,

Леся Українка та ін. /.

Шляхи вдосконалення педагогічної майстерності розглядаються сучасними педагогами та психологами /О.О.Абдулліна, Ю.П.Азаров,

В.І.Бондар, Ф.Н.Гоноболін, І.А.Зязкі, О.В.Киричук, Н.В.Кичук,

Н.В.Кузьміна, О.Г.Короз, А.В.Муцрик, Н.Г.Ничкадо, К.Паттерсон,

A.В.Петровський, О.І.Піскуяов, К.Роджерс, В.А.Сємиченко,

B.О.Сластьонін, О.В.Скрипченко, Н.М.Тарасевич, Л.Тейлер,

О.І.Щербаков, Г.І.Щукіна та ін./.

Спільною для всіх вищевказаних авторів є теза про залежність ефективності навчально-виховного процесу від сформованос-ті професійно значущих якостей учителя. Серед них найбільш вагомою в структурі педагогічної майстерності дослідники називають здатність до емпатії, яка виступає умовою успішного здійснення процесу педагогічного спілкування. У свою чергу оволодіння культурою педагогічного спілкування є необхідною складовою процесу формування педагогічної майстерності, яка визначається у наукоьій літературі як комплекс властивостей та якостей особистості вчителя, котрі забезпечують високий рівень організації його професійної діяльності /І.А.Зязюн/.

Положення про взаємозв"язок наведених категорій дослідження підтверджує трибічна структура емпатії, яка охоплює когнітивно-пізназальний, емоційно-почуттєвий та дієво-творчий компоненти і відповідає грьохмірнйм характеристикам педагогічної майстерності.

Значний внесок у вивчення феномена екпатії та психологічних механізмів її функціонування внесли такі вчені, як Г.М.Авдреева, Є.Я.Басін, М.М.Бахтін, О.О.Бодальов, Л.П.Буєва, ТЛ.Гаврилова,

В.П.Іванов, О.Г.Ковальов, І.С.Кон, С.Маркус, М.М.Обозов, П.В.Сі-монов, Т.Шибутані та ін. Специфічні ознаки емпатії у професійній діяльності вчителя знайшли своє висвітлення у працях С.М.Батра-кової, О.О.Бодальова, С.В.Кондратьєвої, Ю.М.Кулюткіна, Г.С.Сухоб-ської, А.Е.Штейнмеця та ін. .

Емоційна забарвленість емпатії, виявлення якої тісно пов"я-зане із здатністю особистості до чуттєвого проникнення у внутрішній світ іншого суб"екта взаємодії, розкриває значення мистецтва у розвитку "екпагійного розуміння" вчителем кожного учня

/К-Роджерс/ та перспективи педагогічної орієнтації викладання мистецьких дисциплін у процесі підготовки і/ліібутніх фахівців.

Оскільки у роботі вчителя музики екпатія характеризує но лише здатність до педагогічного, а Й до музичного спілкування, особ-лііеий інтерес викликали наукові пошуки Є.Я.Баеіна, в-Б*Блока, Н-Ф-Бучило, В-В-Блудової, о.З-Золкової, л.С»Вигогського, Н-Б-Бер-хіна, м.Є.¡¿аркова, к-С•Станіславського, Б.М.Теплова, п-М-іі^обсо-на, Н-О-Яранцевої та ін., які дозволили виявити сутність ошатії в контексті художнього спрлііняття ооразного змісту .тастецького твору, для визначення ефективних шляхів формування ецоатії як професійно значущої особистісної якості студентів музичних спеціалізацій, яка виявляється в їхніх педагогічних уміннях, важливу роль відіграли наукові праці Л-Г-Арчакникової, л.п.воєводіної, Л*Г»Коваль, г-М.Падалки, В-І-Тьомкіна, А-М-Растрягіної, 0-ІЬРУД-ницької, н*0.1№ець та ін., де поряд із проблемам!, що безпосередньо пов"язані з підготовкою вчителя, досліджуються окремі аспекти формування його педагогічної майстерності.

Однак, незважаючи на звернення науковців до проблеми розвитку емпатії в структурі формування педагогічної майстерності ка!і-бутнього вчителя, багато її аспектів ще не знайти відображення. Так, недостатньо навченими і розробленим! залишаються питання фор:.гування педагогічної шйстерності студентів цузично-под;ігогіч-них фжультетів заооба'.и мистецтва, яко складає "иеиоуинерхииу школу почуттів" /Л-С-ВиготськиЗ/. як показує практика, майбутнім вчителям музики бракує емпатійнсго досвіду спілкування з і.-лотецькими творами., цо негативно позначається на розвиткові педагогічних умінь створити погрібшій духовний контакт з учнівський ауди-

о

торієм

невідповідність НЗКОГ ДО процесі ііної дваліііііь'іції Ш:іиуТ.ІІХ учителів музики і «і-аістачію досяганого її рівня, відсутність ¡иі-

уково-методичних праць, які були б спеціально присвячені питанням організації та керівництва процесом’формування педагогічної майстерності майбутніх учителів засобами мистецтва, зокрема, здатності до емпатії, викликає необхідність проведення цілеспрямованого педагогічного пошуку.

Актуальність, теоретичне та практичне значення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх учителів.музики, що грунтується на розвитку здатності до емпатії, нерозробленість цієї проблеми в педагогічній науці та практиці зумовили вибір теми дослідження: "Формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики засобами мистецтва".

Об'єкт дослідження - процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів музики.

Предмет дослідження - формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики як результату розвитку його емпатії засобами мистецтва.

Мета дослідження - теоретично обгрунтувати та експериментально перевірити шляхи педагогічного керівництва процесом формування педагогічної майстерності засобами мистецтва, яка грунтується на розвитку здатності майбутнього вчителя до емпатії.

Необхідною для дослідження стала гіпотеза про те, що рівень педагогічної майстерності майбутніх учителів музики значно зросте за умови розвитку засобами мистецтва їхньої здатності до емпатії як особисгісної професійно значущої якості та кратеріо підготовки до педагогічної діяльності.

З урахуванням мети та гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:

- розкрити зміст і сутність поняття "педагогічна майстер -ність учителя музики", розробити критерії га показники її сфор-

мованості;

- визначити роль емпатії та внутрішні механізми її функціонування в структурі педагогічної майстерності вчителя музики;

- розробити організаційно-методичну систему, спрямовану на підвищення ефективності формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики засобами мистецтва.

Методологічною основою дослідження є вчення про гармонійний розвиток особистості, теорія соціально-педагогічного пізнання, положення про історичну природу та соціальну зумовленість мистецтва, його роль у формуванні внутрішьо-го світу людини, концепція єдності свідомості й діяльності, філософські й психолого-яедагогічні ідеї щодо суспільних тенденцій створення нової системи освіти В Україні.

Для розз"язання поставлених завдань використовувався комплекс методів, дослідження: теоретичний аналіз філософської, педагогічної, психологічної, мистецтвознавчої та методичної літератури, анкетування, спостереження, тестування, педагогічний експеримент, метод самооцінок та експертної оцінки, аналіз документації педагогічних навчальних закладів, узагальнення масового і передового педагогічного досвіду.

База дослідження. Дослідно-експериментальною роботою було охоплено понад 350 студентів київського, кіровоградського, рівненського, Ізмаїльського педагогічних вузів.

Дослідження здійснювалось у три етапи.

На першому етапі /1990-1992 рр./ аналізувалися праці педагогів, психологів, філософів, соціологів, мистецтвознавців з обраної теми, обгрунтовувались її актуальність, об"єкт, предмет, мета й основні завдання дослідження, розглядались навчальні плани і програмі, підручники, посібники та методичні рекомендації.

На другому етапі /1992-1393 рр./ розроблялася програма і методика дослідження, визначалися критерії та рівні сформованості педагогічної майстерності майбутніх учителів музики, проводилися констатуючі зрізи, що.дозволило виявити стан досліджуваної проблеми, розробити методику формуючого експерименту.

На третьому етапі /199Э-1994 РР*/ здійснювалась апробація розробленої методики з формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики, проводився формуючий експеримент, опрацьовувалися його результати.

Наукова новизна дослідження полягає в теоре-тико-експериментальному обгрунтуванні положення про вплив розвитку емпатії на формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики та розробці методики формування педагогічної майстерності студентів музичних спеціалізацій засобами мистецтва.

Теоретичну значущість дослідження складає розширення поняття педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики характеристиками трибічної структури емпатії ¡визначення принципів взаємодії різновидів мистецтва та умов їх спрямування на вдосконалення педагогічної майстерності студентів музичних спеціалізацій; розробка критеріїв і показників рівнів сформованості педагогічної майстерності майбутніх фахівців.

Практичне значення роботи вбачається в опрацюванні та апробації етапів, організаційних форм і методів форг^ування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики засобами мистецтва, оновленні змісту тем лекційного курсу з "основ педагогічної майстерності", вимог до контрольного заліку "допуск до педагогічної практики" та проведення фахових практичних занять на музично-педагогічних факультетах педагогічних вузів.

Вірогідні сть результатів дослідження забезпечу-

егься теоретичною обгрунтованісто вихідних положень, реалізацією комплексної методики, що відповідає завданням дослідження, кількісним і якісним аналізом емпіричних даних, результативністю формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики, широкою апробацією отриманих результатів.

На захист виносяться:

1. Положення про те, що формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики засобами мистецтва має включати розвиток їхньої здатності до емпатії, яка охоплює когнітивноі пізнавальний, емоційно-почуттєвий та дієво-творчий компоненти.

2. Комплекс критеріїв та показників сформованості педагогічної майстерності як орієнтиру спрямування процесу вивчення мистецьких творів на професійну підготовку майбутнього вчителя музики.

3. Організаційно-методична система формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики засобами мистецтва, яка включає умови, форми, методи та етапи навчально-виховної роботи.

А-пробапія і впровадження результатів дослідження здійснювалися під час експериментальної роботи на музично-педагогічному факультеті Кіровоградського педагогічного інституту, на факультеті підготовки вчителів початкових класів /музичні групи/ Ізмаїльського педагогічного інституту та фрагментарно в Київському і Рівненському педвузах, шляхом публікацій матеріалів, у яких відображено основні теоретичні та практичні положення дисертації, виступів на міжвузівських науково-практичних конференціях. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії педагогіки Українського державного педагогічного університету ім.М.П.Драгоманопа, історії, теорії музики та основного інструменту Кіровоградського пезаго-

гічного інституті ік.в.К.Вкшшченка.

Сіру к т у р а роботи, дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку основної використаної літератури та додатків.

основний аміст дисертації

у вступі обгрунтовано актуальність томи, визначено об"єкт, предмет, гіпотезу, мету та завдання дослідження, розкриті його наукова новизна, теоретична і практична значущість, охарактеризовані метода дослідження, вірогідність одержаних результатів і основних висновків роботи, викладені положення, що виносяться на захист, наведено відомості про апробацію.

у першому розділі - "теоретичні основи дослідження" - розглядається історія та теорія питання професійно-педагогічної підготовки вчителя, висвітлюється сутність поняття педагогічної майстерності студентів музичних спеціалізацій, його зміст і структура, визначаються критерії сформованості педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики засобами мистецтва.

узагальнюю чи пріоритетні ідеї науковців щодо вивчення поставленої проблеми, феномен педагогічної майстерності розкривається наш через комплекс особистісиих якостей, їх відображення у навчальних та виховних уміннях, опановаїїих способах застосування теоретичних знань на практиці, ¡до в цілоцу забезпочуе високий рівень організації та ефективності прорисіііної діяльності вчителя, підкреслюється важливість такої сфери діяльності як спілкування, зокрема його емоційного ткну, котрий найбільшою мірою спрямований на духовний розвиток учнів, здатність прониісатм з їхній внутрішій світ, створювати ситуацію взаєморозуміння, співпереживання, співробітництва, співтворчості, що відповідає сучасним вимогам підготовки вчителя.

Обгрунтовується особлива роль емоційного діалогу в удосконаленні 'педагогічної роботи вчителя музики, що зумовлено самим предметом навчання - мистецтвом, викладання якого спрямоване на сенсорний розвиток учнів, формування їх емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності, культури художньо-образного пізнання світу.

У руслі такого підходу розкривається значення емпатії як однієї з найсуттєвіших особистісних якостей майбутніх фахівців мистецького профілю, котра виступає необхідною умовою музично-педагогічного спілкування з учнями, е його атрибутом га визначальною професійною характеристикою. Зроблено висновок про доцільність диференціації емпатії на музичну та педагогічну і ефективність її розвитку засобами мистецтва. У першому випадку зазначена категорія е центрально!) ознакою здатності майбутнього вчителя до діалогового спілкування з музикою, проникнення в її образний зміст, а в другому - визначає доброзичливість, чуйність, спостережливість, толерантність, емоційну витримку педагога, який володів вміннями передавати дітям свої враження від музики та викликати у них відповідні реакції на неї.

На основі розгляду фундаментальних філософських, психологічних та мистецтвознавчих праць акцентується увага на тому, що не будь-яку емоційність художнього сприйняття мояка визначити як емпатію. Слухаючи музику, людина нерідко просто переймається її настроєм, радіє, веселиться, журиться, не усвідомлюючи смислового значення витоків свого емоційного стану. Лише поступово,набувши спеціальних знань, досвіду спілкування з музикою, вона починає виділяти, оцінювати й розуміти змістовий бік музичного твору, помічати tt осягати образно-емопійну виразність музики. Тому при повноцінному сприйнятті, що передбачав здатність реципієнта проникати в духовний світ інаого /автора чи "героя" музичного

твору/, емоційна реакція завжди поєднується з аналітико-синтетич-ною ді.иьністю свідомості. Саме такий рівень естетичного перепивання можна визначити як емпатію, що є необхідною умовою цілісного усвідомлення індивідом духовного стану іншого суб'єкта • спілкування та його реконструкції відповідно до свого "Я".

Таке розуміння емпатії підтверджується її визначенням у науковій літературі, де цей феномен інтерпретується як емоційний відгук на переживання іншої людини, проникнення в її афективні орієнтації /Г.М.Андреева, Т.П.Гаврилова/, як співчуттева ідентифікація з іншою персоною /т.Шибутані/, як проекція особяотісиих почуттів на почуття іншої людини» що дозволяє краще зрозуміти її, поставити себе на її місце, подивитись на світ її очима /У.Хейкс/, як взаємодію, у якій суб"ект проектує на свою психіку не тільки емоції та почуття іншого суб"екта, а і його думки та вчинки /і.С.Кон/.

У контексті дослідження педагогічної майстерності вчителя викликає інтерес тлумачення емпатії, запропоноване І.С.Коном.

Воно знайшло свій подальший розвиток у працях’ О.О.Бодальова» П.В.Сімонова, М.М.Обозова, у яких автора намагаються сиптезуватй основні характеристики емпатії, подати її як трибічну структуру, що складається з когнітивного, емоційного і діяльнісного компонентів, акцентуючи роль останнього. Саме діяльнісна активність оуб"єкта спілкування забезпечує Його здатність до співучасті, а тому визначається науковцями як заключна фаза емпатійного акту, в якому проміжними і взаємозумовлюючими ланками виступають когні-тивно-пізнавальний та емоційно-почугтевяй компоненти.

Грунтуючись на цій концепції емпатії, дослідно-експеримеа-тальну роботу з формування педагогічної майстерності майбутнього вчителя музики було спрямовано не лише на вивчення здатності до переживання та пізнання музики й емоційних реакцій учнів, а

і: на уміння "ввести" школярів у світ музичних образів, розкрити їм духовно багатство творів у процесі активного омцатПіме-педа-гоггчкого діалог;.’.

У руслі ідей щодо иождкьсстоИ розширення асоціативних уявлень студентів засобами комплексу різних видів мистецтва у дисертації обгрунтовуються функції взаємодії мистецьких творів, їх вплив на органи чуттів різноманітністю фарб, звуків, словесних інтонацій, що ш юти кас таку 'л різноманітність суб'єктивних відчувань сприймаючого суб"екта, які потім аналізуються, порівнюються, співставляться з уге набутими уявленнями та почуттями і в такій спосіб збагачують мистецький, досвід майбутнього вчителя та плідно позначаються на розвиткові інтелектуальної, емоційної та поведінісоьої сфер спілкування з учнями і з музикою в процесі її викладання в школі.

ОГЛЯД типології художнього синтезу в історико-культурному, естетико-мистс-цтвозназчому і педагогічному аспектах дозволив виявити три основних пр'/лідапи використання комплексу окремих видів мистецтва та їх спрямування на розвиток емпатії у сдності її структурних КОМПОНЄНТІВ, Цо ПрШІЦИПИ історизму, художніх аналогій та художнього переведення.

Принцип історизму дозволяє відтворити худобі» картину певної епохи, виявити спільні лінії художнього мкслошш та ііого детермінант, розкрити умови, у яких складався образний зміст того чи іншого твору і розпирати таким чином мох і його пізнай-ня. Даний принцип передбачав розвиток когнітииіо-пізнааального компонента емпатії. .

Принцип художніх аналогій позитивно вішіг;-^ на чуттєву проникливість та здатність до емоційної ідеати$іі&ції су б” сита з образами мистецького твору, активність Т.сго творчого норо^н-ізн-ня та уміння проводити художні аналогії на основі аналізу іл^о-

во-стяльових особливостей явищ мистецтва /єдність світосприйманні: * художііього бачення світу різних авторів, спорідненість творчих методів, способів художнього пізнання, образного втілення дійсності, схожість за образно-еиоційким змістом, засобами ху-доїііього вираяешія/.

лікористашія принципу художніх аналогій за асоціатмвіша зз"язкамн /тотскність, суміжність, контраст окреміх творів, митців, іжіл, еаох тощо/ спонука с суб"скта мистецької емпатії до грунтовного аналізу інтонаційно-виразних комплексів, активізує всі внутріїші психологічні механізми е:лпатії /уяву, емоції, почуття, інтуїцію, розумові операції, асоціативне мислення тощо/, вимагає порівняння і співставлення своїх думок з переживаннями, переданами засобами мистецтва, що вреиті-решт приводить до більш повного осягнення "підтекстсвого" скислу твору, повноцінного спілкування з його автором і художніми образам.

Црішцип художнього переведення передбачає доповнення авалі-тлко-спнтетичної діяльності студентів їхньою творчо-перетворювальною діяльністю, до якої в дослідженні віднесено інсценізацій української музично-поетичної народної творчості як унікального синтезу »'.зістецтв і окремі вправи з розвитку артистичних умінь.

Цей принцип якнайбільше сприяє вдосконаленню діяльнісного компонента емпатії, уміння "входити", "вслухатися“, "вбирати" в себе його почуття і переживання, виразно передавати їх.

Прямий зв"язок з мистецькою дією, трансформація різних психологічних станів у процесі художньо-творчої діяльності розвиває вербаїьні й невербальні способи спілкування, відоліфовує технологічну сторону педагогічної майстерності вчителя.

Отже, використання взаємодії мистецтв у навчально-виховному процесі за висвітленими принципа:.® дозволяє різнобічно підійти до розвитку всіх компонентів еьшатії, яка розглядається в струк-

турі форь;уБацня педагогічної майстерності вчителя музики.

Підкреслюється, ¡до в умовах застосування взаємозв'язку різ-новздіб мистецтва провідним його видом виступає музика, якій належить радь домінуючого мистецтва, що сютадае зміст фахової підготовки студентів.

З урахуванням поставленої проблеми розвитку имиатііннх якостей особистості засобами мистецтва і з огляду на існуючі профо-сіограі.м вчителя музика в дисертації сформульовано комплекс критеріїв і показників сформованості педагогічної майстерності майбутніх фахівців, які вклинить характеристики їхньої педагогічної ти спеціальної підготовки: х у-

доїня ерудованість /розвішені сть особисті СІІЛХ худскніх уподобань, володіння інтонаційною мовою різновидів мистецтва, розуміння худакнього образу з сдкості змісту та форг.с: твору/; е м о ц і й н о - п о ч у т т с в а проникливість /безпосередність художнього переживання, активність самовираження, розвиненість асоціативно-образного мисленші/; вербально-виконавська інтерирета-ц і я /образність і екоціііність мови, болодішія невербальтіми засобами спілкування, артистичність, худоїшьо-виконавська техніка, уміння співставити твори різких вадів мистецтва, включити їх у процес художнього пізнання/.

Спираючись на психологічні праці з проблем ¿уда-хньої твор-, чості /є.Я.Басін, В-Б-Блок, Л-С-Виготський, В.В-Блудова,Н-О.Яїеш-цева, П-М-Якобсон/, зазначаємо, що процеси діалогового спілкування з мистецтвом тісно пов"язані з таки:..и взаємопроникаючики та взаємозумовлкшчими поняттями, як співпереживщшя і співтворчість, цо забезпечуються механізмами проекції та інтроекції,які, в свою чергу, залежать під розвитку уяви, фантазії, асоціативно-образного мислення суб'єкта, ррливості його аналізаторної моторики.

Звідси стає зрозумілим, чолу здатність до емпатії інтерпретуєтеся авторами як специфічна раоа художньої творчості /ДЛубровський, Е.Ільенков, А.Кестлер, М.Марков, Г.Олллорт. Х.Рагг/, як механізм акторського перевтілення /С.Маркус, К.Станіолавськип/. Воаа знаходить своє яскрава втілення на воіх етапах мистецько-педагогічної діяльності вчителя і виконує регулятивну функцій в перебігу формування складових педагогічної майстерності.

У другому розділі - "Дослідно-екоперимея-тальна робота з формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики" обгрунтовується методика коястатушого та форму-шого експериментів, викладено їх хід і результати, визначаються педагогічні умови, організаційні форми, методи та етапи формування педагогічної майстерності студентів, аналізуються Лані опрацьованої педагогічної технології.

На підставі результатів, що були одержані за допомогою різних діагностичних методик /анкетування, опитування, творчі завдання, самооцінка, рейтинг/, дається всебічна оцінка отупеня розвитку когяітивно-пізнавального, емоційно-почуттєвого та діево-творюго компонентів емпатії, відповідно до розроблених критеріїв аргументується визначення трьох рівнів сформованості педагогічної майстерності майбутніх учителів музики.

Низький рівень було зафіксовано у досить значної' кількості студентів /29,2 %/. його характерною ознако» е формальне ставлення до процесу мистецько-педагогічного спілкування, кількісна та якісна обмезеиіоть художнього тезаурусу,відсутні««» здатності до співперехйшяня в процесі розкриття емоційно-образного змісту твору, нерозвиненість асоціативно-образного мислення, невміння залучити у пропес співтворчості різновиди мистецтва, недостатня виразність вербальних, невербальних засобів спілкування та виконавської інтерпретації.

Середній рівень охопив більшість майбутніх фахівців /59,3 7°1 • У цілому його можна вважати достатнім, він демонструє досить високий ступінь розвитку окремих компонентів емпатії, умінь та навичок мистецько-педагогічного спілкування. Але, незважаючи на прагнення і бажання контактувати з аудиторією, багатьом студентам цієї групи нерідко бракує знань і вмінь системно використати в процесі емпатійного діалогу інші види мистецтва. Художній синтез здійснюється здебільшого інтуїтивно, внаслідок чого результати поставлених завдань є малоефективними. В іжих . випадках у студентів, які відзначалися художньою ерудованістю, спостерігалися труднощі в установленні взаємозв'язку з аудиторією. Недостатня розвиненість емоційно-комунікативних умінь, які взаємодіють з логіко-педагогічними аспектами праці вчителя і реалізуються в діяльності безпосередньо через психофізичну природу педагога, його емоційно-творчу сферу, не дозволяла створити атмосферу повноцінного пізнання - переживання. Проте виконавська діяльність даних студентів характеризувалася яскравою виразністю, проникливістю, емоційністю.

Високий рівень виявився притаманним лише окремий студентам /Ц,5 £/• Вони виявили високу професійну готовність до педагогічної творчості, глибоку ерудовалість та інтерес до різновидів мистецтва, вміння використовувати їх у процесі мистецько-педагогічної взаємодії, давати грунтовну характеристику твору. Стійкі знання, інтерес до своєї професії, багатство внутрішнього світу зумовлюють у цих студентів потребу у встановленні тісного емпатійного діалогу з учнівською аудиторією за допомогою вербально-виконавських засобів спілкування.

Переважання у студентів низького і середнього рівнів сформо-ваності педагогічної майстерності, що були зафіксовані у процесі якісного та кількісного аналізу результатів констатуючого експо-

рименту, підтвердило необхідність проведення спеціальних педагогічних заходів. Максимально наближати мистецьку діяльність студентів до педагогічної, реаяізуючи комплексно-системний підхід до вирішення проблеми формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики, що забезпечується оптимальним вибором змісту і методів навчання і виховання в їх органічному взаємозв'язку, було визначено педагогічні умова проведення організаційно-методичної роботи зі студентами - зовнішні /об"ективні/ і внутрішні /суб"єктивні/. .

До зовнішніх умов, що характеризують забезпечення ефективного здійснення процеоу мистецько-педагогічного спілкування, віднесено:

- оновлення змісту навчально-виховного пронесу на основі використання взаємодії мистецтв; .

- застосування таких міжпредметнях зв“язхів: спеціальних дисциплін /внутрішньосистемні зв"язки/; художніх дисциплін /між-худажні зв"язяг/; спеціальних, психолого-педагогічних дисциплін та педагогічної практики /міясистемні зв"язки/;

- поетапне освоєння навчально-теоретичного і практичного матеріалу, що дає можливість поступово розв'язувати і ускладнювати певні завдання, розкривати і систематизувати педагогічні впливи, використовувати відповідні методи і прийоми, які забезпечують успішність формування педагогічної майстерності студентів - музикантів на кожному з етапів роботи^

- варіативність організаційних форм навчальної діяльності, котрі охоплюють лекційні та практичні заняття.

До внутрішніх умов, які визначають узгодженість діяльності викладача і студентів, віднесено:

- отворення емоційного резонансу на основі діалогового спілкування, взаєморозуміння і взаємоповаги;

- активізація самостійного емоційно-творчого пошуку в розв'язанні поставлених проблем;

- урахування індивідуально-типологічних особливостей.

Дієвість обраиих педагогічних умов забезпечувалася науково

обгрунтованою організаяійнс-методичноя системою форму:шня педагогічної майстерності майбутніх учителів музики засобами кясгец-тва. Теоретичною і практичною базою п реалізації став спецкурс "Основи педагогічної майстерності майбутніх учителів музики", розроблена методика провздення контрольного заліку "Допуск до педагогічної практики" та вимоги до лекцій з історико-теоретич-нях дисциплін й індивідуальних занять /основний, додатковий інструмент, постановка голосу, хорове диригування/.

Всю формуючу дослідно-експериментальну роботу було розподілено на п"ять етапів, кожен з яких характеризувався пєвною метою

і завданнями, особливостями змісту навчально-виховних заходів, відповідними формами і методами організації мисгецько-пецагогіч-його спілкування студентів.

Основна увага приділялась формуванню особастісної позиції майбутнього вчителя не як об"екга, а як суб'єкта діяльності, що в ефективним для розвитку професійно значущих якостей. Вона приводить до інтеграції інтелектуально-розумових, емоційно-вольових та худолшьо-творчас можливостей і здібностей студентів, допомагає ефективному вирішенню актуальних завдань, пов"язаних з удосконаленням педагогічної майстерності вчителя музики.

Перший /ціняісно-орієнтаційний/ етап полягав у формуванні когнігивно-пізнавальяого компонента емпатії. Він спрямовувався на розвиток позитивного ставлення студентів до різновидів мистецтва, розуміння доцільності їх використання у навчально-виховному процесі.

Ця робота здійснявалась у цехах спецкурсу в уковах колектив-

них занять. Нами були використані такі активні метода яавчатея: проблемний виклад знань, створення проблемних ситуацій, проведення бесід, дискусій, діалогів, імпре'.!лвні методи /ілюстрація і демонстрація репродукцій, музичних творів, зразків поетичної творчості/.

Другий /процесуально-операційная/ етап розподілявся на два підегапи. Мета першого підегану полягачп у накопиченні студентами досвіду спілкування з мистецькими творами в процесі самостійної творчо-попіукової діяльності. Ефективність педагогічного керівництва забезпечувалась виконанням творчих завдань за принципам художніх аналогій, спрямованих на емпатійке проникнен-ЕЯ в образний зміст мистецьких творів, їх творче переживання й осягнення змістової сутності в умовах групових, колективних та індивідуальних занять. .

Кета другого підетапу - розвиток здатності до емпатії засо- ' бамя української кузячно-поетичної творчості. Содя віднесено використання експресивних методів /інсценування, вправи-етоди, творчі завдання, спрямовані на розвиток мистецтва "перевтілення", уяви, фантазії, артистичності, комунікативних умінь/. Провідним на даному етапі був визначений принцип художнього переведення.

На третьому /оцінвБаїьно-інгерпрегаціЙному/ етапі студентам надавалася можливість творчо використати набуті знання, вміння та навички спілкування з художнім образом у їх педагогічній проекції. У зв"язку з цим була опрацьована сиотема навчально-педагогічних ігор, які поступово ускладнювались і на-йлджаляся за своїм змістом до реальної педагогічної ситуації.

Були використані такі методи: художньо-орієнтовакі, імітаційно-моделюоті, ситуаційно-ділові ігри, мікровикладання. .

Четвертий /коитрольно-оцінввальний/ етап став своєрідним заліком і допуском до педагогічної практики. Студенти

виконували запропоновані викладачем творчі завдання, що давало змогу виявити їх готовність до педагогічної діяльності в пколі.

У зв"язку з цим запрошувалися методисти та викладачі, зо дозволяло об"ективяо підійти до оцінювання студентів, визначити ефективність запропонованої методики.

П " я г и й /тзорчо-сянтезупчий/ етап здійснювався в умовах педагогічної практики і передбачав методичну реалізацію набутого досвіду. У процесі педагогічної практики студенти самостійно розв"язузали певні педагогічні ситуації, завдання, знаходили і забезпечували комунікативні зв"язки з учнями, вдосконалювали свої професійно значущі якості.

У ході дослідження простехено динаміку рівнів сформоваяості педагогічної майстерності студентів. Перевірка результативності проведеної дослідно-експериментальної роботи здійснювалась на основі порівняльного аналізу рівнів сформованості педагогічної майстерності студентів-музикантів експериментальної та контрольної груп.

На початку експерименту обидві групи знаходилися на одному рівні сформованості педагогічної майстерності, тому зіставлення результатів двох груп у перебігу дослідно-експериментальної роботи дозволило прослідкувати вшив запропонованої методики на формування педагогічної майстерності майбутніх учителів музики.

На кожному з етапів формуотого експерименту здійсншалися промінні виміри за програмон констатуючого експерименту, що передбачали виявлення художньої ерудованості, емоційно-чуттєвої проникливості, вмінь та навичок спілкування з мистецькими творами, розвиненості вербально-виконавських засобів мистецько-педагогічного спілкування.

Методи діагностування дозволили виявити суттєві якісні й кількісні зміни /див. табл.і/, які свідчать, що після проведення

. Таблиця -І

Порівняльний аналіз сформованості педагогічної майстерності майбутніх учителів музики /в */

Рівні На початку експерименту Наприкінці експерименту

ЕГ і НГ ЕГ КГ

Високий II II 59 21,5

Середній 48 45 41 41,8

Низький 41 44 - 35,7

експерименту значно збільшишся кількість студентів, які маля високий рівень сформованості педагогічної майстерності /від II % до 59 ?/, а з контрольної - лкае до 21,5

Як свідчать дані табліші, в експериментальній групі на момент закінчення експерименту не було виявлено студентів з низьким рівнем сформованості педагогічної майстерності, тоді як у контрольній групі вони становили 36,7 і загальної кількості досліджуваних. Таким чи:ом, проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що у студентів експериментальної групи рівень сформованості педагогічної майстерності є вищим.

Дослідно-експериментальна робота підтвердила висунуту гіпотезу і дала підстави зробити висновки про те, що формування педагогічної майстерності вчителя музики грунтується на вдосконаленні інтегрованої професійно значущої особистіскої якості - здатяос ті до емпатії, що має трибічну структуру і в об'єднуючого ланкою музичної і педагогічної діяльності вчителя музики. Ефективним засобом удосконалення здатності до мистецької і педагогічної емпатії є взаємодія мистецтв, використання якої в процесі аналітико-елятетичної й творчо-перетворювальної діяльності студентів спри-

яє гармонійному розвитку всіх складових змпатії.

Цілеспрямоване формування видалених у дослідженні компонентів педагогічної майстерності, критеріями якої виступають художня ерудованість» емоційно-чуттєва проникливість і вербальяо-вл-конавська інтерпретація, забезпечується розробленою організаційно-методичною системою, яка передбачає: а/ використання міжпред-метних за*язків; б/ поетапне викладання систематизованого навчально-теоретичного і практичного матеріалу; в/ використання активних методів кавчання; г/ особисгісно-орієнтовний підхід «о студентів з різним рівнем сформовано«! педагогічної майстерності; Д/ використання кращих зразків світової та української культури тощо.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів складної та багатогранної проблеми формування педагогічно: майстерності майбутніх учителів музики. При подальшій її розробці заслуговують на увагу такі питання: формування комунікативнос-ті як професійно значущої особистіскої якості майбутнього вчителя музики; використання елементів акторської майстерності у професійній підготовці студентів музичнях спеціалізацій.

Основні положення дисертації викладені у такте публікаціях автора:

1. Формирование эстетического вкуса учащейся молодежи средствами музыкального искусства // Актуальные проблеми перестройка я усовершенствования учебно-воспитательного процесса в педвуза а общеобразовательной школе. - Кировоград, 1989. - С.103-105.

2. Неформальные молодежные объединения и ыузакальная куль- • тура: Методические рекомендации .для студентов педвузов.- Кировоград, 1989. - 39 с. /У співавторстві/.

3. Естетичний смак - дійовий фактор соціальної орієнтації учнівської .молоді // Пріоритетні проблеми навчально-виховного

процесу вищої га середньої аколи, - Кіровоград, 1991. - <3.105109.

4. Народно-пісенний елемент у творчості ЇЇ.ІЛайковського // Вивчення икття і творчості П.І Лайковського: Методичні рекомендації. - Суми, 1990. - С.ІО-ІІ.

5. Формування художнього сприймання музики засобами різних вадів мистецтва у студентської молоді // Актуальні проблеми педагогіки видої та середньої школи. - Кіровоград, 1992,- С.66-67.

6. Історія України в піснях народу // Історія України в художніх образах: Матеріали науково-практичної конференції. - Кіровоград, 1991. - С.51-53.

7. Взаємодія різновидів мистецтва у формуванні особистості

майбутнього вчителя // Актуальні проблеми підготовки педагогічних кадрів до творчої професійної діяльності. - К., 1993. -

С.І8І-І82. ■

8. В.О.Сухомлинський про художяв культуру вчителя // Педагогічна спадщина В.О.Сухомлияського і розбудова національної освіти. - Кіровоград, 1993. - Ч.З. - С.132-135- - /У співавторстві /.

9. Роль професійно значущих особдстісних якостей учителя Б структурі педагогічної майстерності // Сучасні проблеми навчально-виховного процесу віщої та середньої школи: Матеріали лаук-в-во-практичної конференції докторантів і аспірантів інституту. — Кіровоград, 1995. - С.142-144.

Стратан Т.Б. Формирование педагогического мастерства буду-' щях учителей музики средствами искусства.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - профессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии про-

фессиояалыюго образования АПН Украйни, Кгев, I93S,

В диссертации обосновывается зависимость процесса формирования педагогического мастерства будущего учителя музыка средствами искусства от развития его эыпатвл как личностного профессионального качества и критерия подготовки к педагогической деятельности. Разработана организационно-методическая система, направленная ка совершенствование худогзотвенной эрудиции, эмоционально-чувственного проникновения, вербально-исполнительской интерпретации студентами произведений искусства. Научно обоснован и экспериментально проверен комплекс педагогических условий ее реализации.

Stratan Т.В. Formation of pedagogical sVills of future music teachers by means of art.

Manuscript thesis for scientific degree of candidate of pedagogical sciences on speciality 13.00.04 - professional

pedagogics. Int-t.itute of pedagogics and psychology of professional education APS IJKraine, Kiev, 1996.

In thesis it has been substantiated the dependence of formation of pedagogical skills of future music teachers by means of art upon the development of his or her empatia as personal professional feature and upon critérium of preparation to

pedagogical activity. Organisational methodics, aimed to the

improvement of art erudition, emotional penetration, performing interpretation of music masterpieces by students has been vorKed out. The complex of pedagogical conditions for methodics realisation is scientifically explained at experimentally checked.

Ключові слоза: педагогічна кайстернїсть, професійно значущі

якості, особистість майбутнього вчителя, енпатія. мистецько-педагогічне спілкування.

Підписано до друку СЄ.С5.І996о.0<Зс!.; І,2.Сопиат 60хЕ4 1/16 Ірук офсеткчи.Тир.ІССяр.Еаи.ІЛб.Еезкоптоено.

ДО! УДПУ ім.М.П.ЇрагоманозаДиїв,Пирогова,9.