автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование у студентов педвузов педагогической культуры общения с родителями учащихся школ

Автореферат диссертации по теме "Формирование у студентов педвузов педагогической культуры общения с родителями учащихся школ"

РГ6 0і1 і $ дЁИ 1936

Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України

. На правах рукопису

Стрельнікова Ніна Михайлівна

Формування у студентів педвузів педагогічної культури спілкування з батьками учнів шкіл

13.00.0jp- професійна педагогіка

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопиг

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України

Науковий керівник

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник. Постовий Віктор Григорович

Офіційні опоненти:

- член - кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор

Бех Іван Дмитрович

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Бабич Валентина Тимофіївка

Провідна організація

- Чернігівський державний педагогічний інститут ім. Т.Г.Шевчен:

Захист відбудеться “ ОЛЯ. 1996 р. о_/^-

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.51.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою:

254060, м. Київ, вул. М.Берліїнського, 9, зал засідань (5-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9}

Автореферат розіслано

' 1996 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради и і ¿у Г.М.Цибульська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність і ступінь дослідженості проблеми.

Гуманізація середньої і вищої школи, зміцнення зв’язку навчання з витоками національної культури, подолання розриву між

культурою' наукою і освітою вимагають і якісно нового підходу до проблеми підготовки майбутніх вчптеліи. Як зазначено в Державній національній програмі “Освіта' (Україна XXI століття'/’ одним з основних шляхів реформування освіти є підготовка нової генерації педагогічних кадрів, підвищення їх професійного та

загальнокультурного рівня.

В основу національного виховання мають бути покладені принципи єдності сім’ї і школи, наступності та спадкоємності поколінь, прищеплення поваги до батьків, жінки-матері; організація родинного виховання та освіти як важливої ланки виховного процесу і підвищення педагогічної культури батьків.

Із зміною соціального буття народу змінюється і його свідомість, зазнають реформ освітні заклади усіх типів. Так, розглядаючи людину як найвищу цінність суспільства, вища школа покликана забезпечити духовний, професійний та інтелектуальний розвиток особистості.

Головною метою її діяльності має бути підготовка

висококваліфікованого спеціаліста, здатного виразити свій творчий потенціал та духовні якості особистості у практичній перетворюючій діяльності. В умовах демократизації шкільного і вузівського життя великого значення набуває культура спілкування майбутніх вчителів, що є запорукою встановлення відносин співробітництва між учителями і учнями, вчителями і батьками учнів, колегами.

Проблемі вдосконалення процесу підготовки майбутніх вчителів до спілкування з батьками учнів надавали ваги соціальної значущості ІЇ.П.Блонський, Н.К.Крупська, А.С.Макаренко, В.О.Сухомлиаськші, С.Т.Шацькші, К.Д.Ушннськнй та інші.

Проблему спілкування досліджують вчені багатьох наук філософії, психології, педагогіки, етики, естетики, психотерапії тощо Водночас зазначимо, що єдиного визначення поняття “спілкування1 немає. Багато дослідників схиляються до думки, що спілкування основною умовою розвитку людського суспільства, що це одна і сторін життєдіяльності людей, важливіш фактор розвитку формування особистості. В системі людських відносин спілкування особливим видом діяльності, в центрі уваги якої - унікальна неповторна особистість людині! (В.Г.Апаньєв, Г.М.Андреев;

О.О.Бодальов, Л.П.Буєна, Є.І.Головаха, М.С. Каган, Б.Ф.Ломо

О.О.Леонтьев, В.М.Мясшцев, О.В.Мудрик, Б. Д.Парті

Н.В.Паніна, В.М.Соковкіп і інші). В системі діяльності недаго спілкування постає яр найважливіша функціональна категорія.

Дослідженню різних аспектів педагогічного спілкування в остап роки присвячено ряд наукових досліджень В.С.Грехнєг Є.М.Даніліпа, В.А.Кап-Калика, О.В.Кпрнчука, С.В.Кондратьев

H.В.Ку.чьміиої, К.М.Левітана, Т.ІІ.Лєвашової, В.В.Маткії

I.О.Синіші, В.М.Чернокозової, І.І.Чернокозова, П.М.Якобсона і ін. Вагоміш внесок о дослідження теорії і практики педагогічне

спілкування, підготовки майбутніх вчителів до професійної діяльно зробили О.О.Бодальов, І.А.Зязюн, Я.Л.Коломийський, А. В. Мудрі» ін.

Педагоги-дослідники пропонують різні методи иавчаї студентів умінню педагогічного спілкування. Це внкористаї ситуаційно-рольових ігор ( В.П.Бедерханова, О.І.Забокрнць

A.Й.Капська, ■ Л.В.Копдрашова, Т.Н.Левашова, В.О.Соловієм П.М.Щербань і ін.); систем тренінгів (Т.А.Дроздова, В.Г.Л/ітиш

B.Л.Лені,); засобів театральної педагогіки (В.Ц.Абрамян, І.А.Зя.і

Ю.Л .Львова); мікронавчапия та аналіз (Д.Аллен, Г.Брг

Н.В.Кузьміна, К.Раііян); спецсемінари, спецкурси, практик (В.Т.Бабич, В.А.Кан-Калик, Г.І.Щукіиа).

Окремі проблеми підготовки майбутніх вчителів до роботи з батьками учнів досліджено в роботах Т.Ф.Алексеенко, М.І.Болдырева, Т.В.Волікової, І.В.Гребеннікова, З.Г.Зайцевої, Р.М.Капралової,

Н.В.Кузьміної, Т. В. Кравченко, С.М.Корнієнка, В.А.Маішевої,

B.В.Маткіна, В.Г.Постового, О.Я.Савченко, О.Л.Хромової; американських вчених Р.Блюма, А.Комбса, Р.Келлоу, ІО.Кіма, А.Ньюмена, Д.Хенінгса; польських Я.Восковського, А.Камінського,

C.Ковальського, Е. Лиска та ін.

Як показало вивчення, основна увага вчених зосереджується на змісті, організаційних формах і методах спілкування вчителя з учнями. Однак формування педагогічної культури спілкування студентів з батьками учнів в педагогічному вузі ще не було предметом спеціального дослідження. Актуальність теми дисертації зумовлюється і особливостями розвитку нашої держави, ролі сім’ї у вихованні дітей.

Враховуючи актуальність цієї проблеми для підготовки висококваліфікованих педагогічних працівників, а також недостатню її теоретичну і практичну розробленість, ми визначили тему дослідження: ’’Формування у студентів педвузів педагогічної культури спілкування з батьками учнів шкіл".

Об'єкт дослідження: професійно-педагогічна підготовка студентів педвузів.

Предмет дослідження: процес формування педагогічної культури спілкування студентів педвузів з батьками школярів.

Мета дослідження: визначення шляхів і педагогічних умов та способів формування педагогічної культури спілкування майбутніх вчителів з батьками учнів.

Гіпотеза дослідження: формування у студентів педвузів

педагогічної культури спілкування з батьками учнів буде ефективним за таких умов:

- моделювання заданої нормативної системи підготовки студентів до спілкування з батьками учнів її програмно-цільового характеру;

- індивідуально-творчого підходу до навчально-виховного процесу студентів;

- ефективного поєднання різноманітних форм і методів навчальної і практичної діяльності.

Завдання дослідження:

1. Розкрити сутність поняття "педагогічна культура спілкування вчителя з батьками учнів”.

2. Визначиш критерії педагогічної культури спілкування студентів з батьками та рівні її сформованості.

3. Виявити та обгрунтувати шляхи іі організаційно-педагогічні умови формування у студентів педвузів педагогічної культури спілкування з батьками учнів шкіл.

4. Дослідно-експериментальним шляхом перевірити ефективність розроблених нами способів формування у студентів культури спілкування з батьками школярів.

5. Розробити та експериментально перевірити програму спецкурсу й методичні рекомендації щодо формування у студентів практичних умінь і навичок педагогічної культури спілкування з батьками учні».

Методологічною основою дослідження є наукові положення про суть пізнавально-перетворюючої діяльності особистості й визначальну роль суспільного буття та суспільної практики в розвитку свідомості спеціаліста; про активність особистості в опануванні знань, духовної культури, досвіду соціально-ціннісної діяльності і спілкування.

В основу методів дисертаційного дослідження покладено педагогічний експеримент, якому передував теоретичний аналіз наукової літератури з проблеми та нормативних документів і матеріалів, які регламентують діяльність педагогічних вузів; методи опитування: бесіди, анкетування, інтерв'ювання; діагностичні методи: тести.рейтинги, педагогічні ситуації; обсерваційні методи: пряме, опосередковане спостереження; експертна оцінка, статистична обробка

результатів дослідження; ретроспективний аналіз власного 2.'і-річікн<> досвіду педагогічної діяльності, з яких шість рокіп - викладачем педагогіки Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя і викладачем спецкурсу “Педагогічна культури спілкування вчителя з батьками учнів шкіл".

Експериментальна база. Педагогічним експериментом було охоплено 486 студентів, 97 вчнтелів-початківців, 45 викладачі» педагогічних дисциплін Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя, Чернігівського державного педагогічного інституту ім. Т.Г.Шевченка, Київського педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова та 160 батьків учнів середніх шкіл Чернігівської області та міст Києва, Ніжина та Чернігова.

Дослідження проводилось протягом 1990-1996 рр.

На першому етапі {1990-1991 рр.) аналізувалась наукова література з метою розробки теоретичних основ досліджуваної проблеми, вивчався досвід роботи вузу щодо підготовки майбутніх вчителів до спілкування з батьками учнів, виявлялися шляхи й педагогічні умови формування у студентів педагогічної культури спілкування, розроблялися методика і програма формуючого експерименту', уточнювалася гіпотеза дослідження.

На другому етапі (1991-1994 рр.) проводився формуючий експеримент, мета якого - оновлення змісту підготовки майбутніх вчителів до спілкування з батьками учнів. Перевірялися шляхи й педагогічні умови її реалізації, уточнювалась методика формування у студентів педагогічної культури спілкування з батьками учнів у процесі вивчення педагогічних дисциплін, апробовувався спецкурс “Педагогічна культура спілкування вчителя з батьками учнів шкіл”.

На третьому етапі (1994-1996рр.) узагальнювались результати дослідження, здійснювалось оформлення рукопису дисертації.

Наукова новизна дослідження полягає; в обгруїпунакні й визначенні сутності поняття "педагогічна культура спілкування

вчителя з батьками учнів”; визначення основних критеріїв та рівн сформованості у студентів педагогічної культури спілкування батьками; обгрунтуванні шляхів і умов формування педагогічні культури спілкування з батьками учнів студентів педвузів та розроб методичної системи її забезпечення.

Теоретичне значення дослідження полягає в уточнені теоретичних положень і понять, що стосуються сутності і особливосте спілкування; розкритті шляхів і умов удосконалення систек формування у студентів педагогічної культури спілкування з батькам учнів та визначенні її критеріїв.

Практичне значення дослідження полягає в: розробці способ формування педагогічної культури- спілкування студентів педвузів батьками учні» на основі моделювання змісту, форм і методів навчаш та адекватної їм практичної діяльності; створенні програми спецкурс та методичних рекомендацій щодо поглиблення знань, вироблені практичних умінь та навичок спілкування студентів з батьками учнів.

Вірогідність результатів дослідження та основних висновк дисертаційної роботи забезпечується методологічним обгрунтування вихідних положень, посиланням на сучасні досягнення теор управління освітою й професійної підготовки педагогічних кадрі використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідженії: адекватних предмету, меті і завданням, поєднанням кількісного якісного аналізу емпіричного матеріалу, репрезентативністю вибіркі результатами експериментальної роботи.

На захист виносяться положення;

1. Педагогічна культура спілкування майбутніх вчителів батьками учнів шкіл - це сукупність специфічних засобів ' механізмів, що визначають взаємодію педагога та батьків, спрямова на досягнення позитивних результатів у вихованні іі розвитку дітей.

Ефективність формування у студентів педагогічної культур спілкування з батьками учнів забезпечується діяльністю програми'

ільового характеру, що найповніше моделюють та відображають нтуації безпосередньої педагогічної дії.

2. Критеріями педагогічної культури спілкування студентів едвузу з батьками учнів є:

а) змістовий - знання особливостей сучасної сім’ї, її виховних ожливостей, психолого-педагогічних умов педагогічної культури [гілкування вчителя з батьками учнів;

б) емоційно-оцінний - як прояв позитивного емоційного ставлення розуміння цінності і значущості спілкування вчителя з батьками учнів процесі управління цілісним розвитком особистості учня;

в) діяльнісний - функціонування педагогічної культури

гіілкування студентів: прояв педагогічного такту, соціальної

ерцепції, емпатії, доброзичливості, сугестії, конкретності исловлювань, відвертості, етико-естетичної спрямованості мовлення зщо. Методика аналізу й оцінки педагогічних ситуацій, розв'язування едагогічшіх задач.

Апробація і впровадження результатів дослідження в практику иіцих педагогічних закладів здійснювалися шляхом доповідей на еспубліканській науково-практичній конференції у м. Рівне (1991р.), Ісеукраїнській конференції (м. Ніжин, 1993), міжвузівській онференції (м. Глухів, 1994), наукових семінарах кафедри педагогіки [іжинського педагогічного інституту ім. М.В.Гоголя, звітних наукових онфереиціях Інституту педагогіки АПН України (1991-1996 рр.), ісіданнях. лабораторії сімейного виховання цього ж інституту. Іатеріали дослідження відображені в програмі спецкурсу і етодичних рекомендаціях для студентів педвузів, використані в рактичній роботі автора та інших викладачів під час занять з едагогічних дисциплін та педагогічної практики.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох озділів, висновків і списку основної використаної літератури.

. Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження, ї актуальність, сформульовані об’єкт, предмет, мета і завдання, гіпотеза іш:ііі;ічакггі>ся методи дослідження, його наукова новизна, теоретичне практичне значення, висвітлені етапи дослідження, сформульован основні положення, які виносяться на захист, наведено дані пр апробацію і впровадження його результатів в практику.

У першому розділі “Теорія і практика формування у студенті педагогічної культури спілкування з батьками учнів шкіл проаналізовано підходи, які утвердилися в науці щодо визначенії поняття спілкування, педагогічне спілкування, культура спілкуванні висвітлено особливості формування у студентів педагогічної культур спілкування в умовах педагогічної освіти, викладено результат констатуючого експерименту.

Аналіз наукових джерел з філософії, психології й педагогії показує, що в трактуванні поняття “спілкування” є певна розбіжніс думок. Спільним для дослідників є те, що вони вважають спілкуваїп основною умовою, способом існування й розвитку людини, особливі вилом діяльності людей, в центрі уваги якого є особистість в усій різноманітності, унікальності і неповторності.

Так, вчені-філософи явище спілкування розглядають як спої вияву й реалізації суспільних відносин, як особливий вид духові діяльності людей, в якому зафіксовані суб’єкт-суб’єктні відноси (Л.П.Буєва, М.С.Каган, Б.Ф.Ломов) та як процес формуван особистості.

Близькими до представників філософії є погляди багаті пчених-психологів (Б.Г.Ананьев, О.О.Бодальов, О.О.Леонть Є.Мелібруда). Окремі з них розглядають спілкування як діяльнії поряд з працею і пізнанням (Б.Г.Ананьев, О.О.Леонтьєв), а Мелібруда, поглиблюючи і деталізуючи ці погляди, виділяє

спілкуванні ланцюжок неперервних “дій", таких як говоріння, слухання, сприймання, участь в розмов^ роздуми і інше.

У теоретичних дослідженнях виділено декілька основних функцій процесу спілкування: інформаційну, інтерактивну, перцептивну

(Г.М.Андрєєва, Б.Д.Паригін), креативну (В.М.Панфьоров), мотиваційну (О.В.Киричук), комунікативну, регулятивну та сугестивну.

Такий аналіз проблеми спілкування дозволив зосередити увагу на професійних здібностях педагога - конструктивних, організаторських, комунікативних, дидактичних, сугестивних, експресивних і перцептивних.

Важливою умовою в підготовці студентів педвузів до спілкування з батьками учнів є моделювання, що дає можливість передбачати різноманітні його варіанти, стилі, атмосферу, характер взаємовідносин, планувати перспективу їх розвитку і на цій основі удосконалення всієї роботи з учнями і їх батьками.

На основі теоретичного аналізу виділяються такі рівні процесу педагогічного спілкування: .

- функціонально-діловий - коли кожна сторона (вчитель - батьки) виконують відведену їм соціальну роль та відповідні обов’язки;

- перетворюючий - пряме продовження першого, при якому встановлюються стосунки більш високого порядку. Вчитель “завойовує" відповідне ставлення батьків учнів до себе;

- емоційний - коли вчитель у спілкуванні використовує не лише інтелектуальні, а й емоційні засоби впливу на співрозмовників.

У педагогічній діяльності вчителя спілкування .виступає як категорія функціональна і професійно значима.

Аналізуючи погляди вчених-дослідників щодо поняття “культури спілкування", ми намагалися виявити ті спільні риси, іцо є властивими і для педагогічної культури спілкування вчителя з батьками учнів.

Культура спілкування вчителя з батьками учнів перебуває тісному зв’язку із загальною культурою особистості, що виявляється системі потреб, соціальних якостей, в стилі діяльності і поведін (В.С.Грєхнєн, К.М.Левітан, В.О.Сухомлшіський і ін.). Голови умовою, яка характеризує можливість встановлення і лідтрнм психологічного контакту з батьками учнів є педагогічний такт вчигс у спілкуванні з батьками учнів.

Таким чином,-всебічне дослідження спілкування вчителя і бать учнів дозволило нам внести деякі уточнення у його функціонал ознаки, та саме поняття “педагогічна культура спілкування”, вітчизняними так і зарубіжними вченими ця проблема досліджувал; переважно в системі взаємовідносин “вчитель - учні” і недостатньс системі “вчителі - батьки", що є однією з причин нечіткого визнач« цього поняття. .

З метою поглиблення дослідження ми виділили основні крите характеристик певних рівнів педагогічної культури снілкуваї

майбутніх вчителів з батьками школярів (змістовий; емоційно-оцінні діяльнісний).

У процесі дослідження проблеми формування у етудсн

педвузів педагогічної культури спілкування з батьками учнів б)

з'ясовано, що основна увага вчених зосереджувалась на нроблі змістового аспекту спілкування: вивчення -виховної атмосфери сЬ основних функціях класного керівника в організації роботи

батьками, питаннях співпраці школи, сім'ї і громадське (Т.ф.Алєксеєнко, М.І.Болдирєв. Т.В.Волікова, Г.П.Гаврило

І.В.Грєбєіініков, О.М.Докукіна, З.Г.Зайцеиа, В.О.Маіше

Р.М.Капралова, С.М.Корнієнко, В.Г.Сенько, В.Г.Постові

Т.В.Кравченко, О.Л.Хромова і ін.). '

Вивчення рівня готовності студентів до спілкування з батька учнів, яке проводилось в Київському педагогічному університеті М.П.Драгоманова, Ніжинському педагогічному інституті

.В.Гоголя, Чернігівському педагогічному інституті ім. Т.Г.Шевченка і ін., в школах Чернігівської і Київської областей, показало, що вень сформованості у студентів педагогічної культури спілкування з ітьками значною мірою залежить від їх спрямованості на педагогічну яльність, розуміння значимості співдружності вчителів і батьків, їжання розвивати педагогічні здібності, оволодівати майстерністю гдагога.

З цією метою аналізувалась робота випускників вузів і вчителів-очатківпів з вищою освітою (стаціонарного навчання) і стажем роботи школі до трьох років.

На констатуючому етапі експерименту були охоплені студенти сіх курсів (486 чол.) з метою вивчення рівня їх інтересів до едагогічпої діяльності та впливу педагогічних дисциплін на юрмування педагогічної культури спілкування з батьками учнів.

У результаті цього було з’ясовано, що значна частина опитаних іе усвідомлюють соціальної значимості вміння спілкуватися з батьками чнів на професійному рівні і вважають головним в діяльності вчителя ільки добре навчати учнів (це: 25,4% - І курс, 27,5% - II курс, 10,7% - III курс, 32,7% - IV курс, 28,3% - V курс, 23,2% - вчителі-ючатківці).

Серед причин такого ставлення до проблеми спілкування іедагога з батьками учнів суттєве значення має задоволення обраною ірофесіею. Як свідчать результати дослідження вибору професії ічитєля студентами 1-5 курсів та вчителів-початкіпців задоволеність ірофесіею має змінний характер. Так, якщо серед першокурсників )0% задоволених і лише 10% байдужих, то на 5 курсі задоволених залишається 70,6 %, натомість з’являється 29,4 % не задоволених. Ще 5ільш помітним є зниження задоволеності обраною професією у вчителів-початківнів. Тут задоволених професією 68,8 %, а не

задоволених 31,2 %. Причинами такого ставлення до професії вчителя є його соціальне становище в суспільстві, низька матеріальна

забезпеченість та недостатня психолого-педагогічна підготовка до роботи з дітьми та їх батьками.

У ході дослідження з'ясовано, що педагогічні дисципліни мало сприяють формуванню у студентів умінь професійного спілкування з батьками учнів. Так 58,7 % студентів вважають необхідним посилення зв’язків у вивченні теоретичних положень з практикою життя школи, а 32,2 % вважають поліпшення професійної підготовки у розв’язанні педагогічних ситуацій спілкування вчителя як з учнями, так і їх батьками. Переважна більшість студентів вважають за необхідне посилення індивідуальної роботи, створення умов для прояву власних здібностей і можливостей.

Використовуючи в процесі дослідження методи самооцінки, експертної оцінки, та ін. нами були розроблені і визначені високо професійний (високий), достатньо професійний (вище середнього), недостатньо професійний (середній) і не професійний (низький) рівні сформованості у студентів педагогічної культури спілкування з батьками учнів.

Високо професійний рівень характеризується глибокими знаннями сучасної сім’ї, методикою її вивчення, а також знаннями особливостей організації і здійснення процесу спілкування з батьками учнів. Студентам властива творчість і новизна аналізів педагогічних ситуацій, оригінальність розв'язку педагогічних задач. їм характерна безпосередність, конкретність, етнко-естетична спрямованість мовлення, прояви педагогічного такту, доброзичливість, нетрадицінність і оперативність дій.

Достатньо професійний рівень характеризується виявом необхідних знань сучасної сім’ї, обізнаністю з методикою її вивчення, вміннями планувати і організовувати спілкування з батьками учнів. Студентам властива самостійність, елементи новизни і творчості у розв’язанні педагогічних задач. Вони вміють переконувати, здатні зрозуміти співбесідника, залучити його до розмови.

Недостатньо професійний рівень характеризується слабкими нациями про сучасну сім’ю, методики її вивчення. У розв’язанні едагогічних задач студенти діють за аналогією, копіюючи звичний посіб розв’язку. Часто категоричні і не вмілі у плануванні власних (ій, нерішучі в складних ситуаціях, мало виявляють самостійності, ворчості.

Не професійний рівень характеризується відсутністю знань кюбливостей сучасної сім'ї, методики її вивчення. Планування і фганізація спілкування з батьками учнів здійснюється ними лише на зівні життєвого досвіду. У розв’язанні педагогічних задач студенти Яіють інтуїтивно, часто методом проб і помилок, схильні до підказки.

Нами було встановлено, що на початок експерименту лише 1,7% випускників вузу відповідають високому рівню сформованосгі педагогічної культури спілкування з батьками учнів. Серед вчителів початківців цей показник більший (10,4%), що пояснюється їх постійними контактами з батьками учнів і розумінням високої відповідальності за долю школярів. Вище середнього рівня - досягли 17,2% студентів-винускииків і 34,8% вчителів-початківців. Значна частина студентів показали низький рівень сформованості педагогічної культури спілкування з батьками (36,7%), а 44,4% - середній. Тоді як серед вчителів-початківців ці показники дещо нижчі (16,2%, 38,6%).

На основі проведеного аналізу даних констатуючого етапу дослідження ми дійшли висновку, що перспективними шляхами формування педагогічної культури спілкування студентів з батьками школярів є: •

- моделювання процесу спілкування з батьками учнів на практичних заняттях з педагогічних дисциплін;

- використання системи спеціальних завдань під час педагогічної практики в школі;

- залучення студентів до участі в пропаганді педагогічних знань серед населення; _

- вдосконалення системи вироблення кожним студентоі педагогічних умінь спілкування з батьками учнів.

У другому розділі “Шляхи вдосконалення системи формування ; студентів педагогічної культури спілкування з батьками учнів шкіл розкрито теоретичні основи підготовки студентів до спілкування батьками школярів та методику й результати експериментально роботи, ефективні форми і методи організації педагогічної практик! студентів у школі, формування у них професійного спілкування батьками. '

Теоретична професійна підготовка є фундаментом становлена будь-якого спеціаліста, основою його успішної професійної діяльності Незважаючи на байдужо ставлення деякої частини студентів д< засвоєння теоретичних основ професійної діяльності, в процес дослідження проблеми підготовки студентів педвузів до спілкування : батьками учнів значну увагу ми надавали засвоєнню ними питані теорії. У вивченні студентами педагогічних дисциплін мі застосовували різні підходи, в т.ч. і залучення їх до науково-дослідно роботи з питань взаємодії школи 'і сім’ї, організації пропаганді педагогічних знань студентами серед батьків учнів шкіл.

З цією метою нами були визначені експериментальні і контроль» групи, до яких увійшли відповідно 226 і 214 студентів педагогічнії} вузів.

У' ході формуючого етапу дослідження проводилась робота : теоретичної підготовки студентів до спілкування з батьками учнів, формування у них якостей, що виступають показниками педагогічно] культури спілкування в умовах навчально-виховного процесу, педагогічної практики в школі. Ця робота здійснювалась за такими напрямами:

1. Засвоєння студентами знань про сутність і особливості сучасної сім’ї, її виховний вплив на дитину, про значення спілкування вчителя з батьками учнів.

2. Залучення студентів до науково-дослідної роботи з проблем співдружності вчителів і батьків учнів (реферати, курсові і дипломні роботи, розробка тематики бесід з батьками учнів, вироблення методичних рекомендацій, порад тощо).

3. Формування у студентів умінь та навичок професійного рівня

спілкування з батьками учнів (створення і аналіз педагогічних ситуацій спілкування, мікронавчання, трешиги, мозкова атака,

навчально-педагогічні ігри).

4. Формування у студентів умінь культури спілкування в процесі пропаганди ними педагогічних знань серед батьків учнів па педагогічній практиці в школі.

Зміст експериментальної роботи по формуванню у студентів педагогічної культури спілкування з батьками школярів ми

досліджували як підсистему цілісної системи професійно-педагогічної підготовки майбутніх вчителів. Саме тому наша програма

експериментальної роботи розрахована на ІІ-У курси навчання студентів у педвузі і одночасно поєднується із загальною системою вивчення педагогічних дисциплін.

У вивченні історії педагогіки на II курсі поглиблено вивчаються питання, що висвітлюють історичний досвід взаємодії педагога і батьків.

Для студентів III курсу ми включали питання вивчення методів дослідження сучасної сім’ї, її виховного потенціалу у взаємодії із школою, виховних традицій українського народу та ін.

Безпосереднії'! вплив на формування у студентів педагогічної культури спілкування з батьками школярів мало вивчення курсів "Методика виховної роботи" та “Педагогічна майстерність вчителя”. У вивчення цих дисциплін ми включали питання, які відображають проблеми виховання дітей в сучасній сім’ї, взаємовідносини батьків і дітей, особливості спілкування педагога з сім’єю тощо.

Синтезуючим і завершальним етапом теоретичної і практичні підготовки студентів до спілкування з батьками школярів стг розроблений нами спецкурс “Педагогічна культура спілкуваш вчителя з батьками учнів шкіл”, зміст якого відображає міжпредметні внутріпредметні зв’язки.

Доповнює теоретичну підготовку студентів педвузів І спілкування з батьками’учнів система завдань їх підготовки до літньї педагогічної практики в оздоровчих таборах та шкільних майданчика; та спеціальна тематика поглибленого вивчення проблеми, написанії курсових робіт і рефератів, ведення студентами індивідуальнії педагогічних словників.

Такий спосіб теоретичного обгрунтування культури спілкуваші студентів з батьками учнів сприяв систематизації знань, більї глибокому і повному усвідомленню ними необхідності професійної зростання, формуванню умінь і навичок роботи з сім'єю.

Оволодіння студентами педагогічною культурою спілкування батьками школярів здійснювалось шляхом організації індивідуальні особистісного засвоєння знань та набуття умінь. З цією метою м поставили -завдання - зробити кожного студента безпосередні учасником навчального процесу, який сам шукає шляхи і засоС розв’язування педагогічних проблем. В ході формуючого експеримент одночасно із глибоким вивченням теоретичного матеріалу ми широк застосовували активні методи формування різноманітних умн спілкування студентів з батьками школярів.

Проміжне обстеження студентів після вивчення ними навчальног матеріалу з педагогічних дисциплін і програми спецкурсу показалс що у них сталися позитивні зміни в рівнях сформованості культур спілкування з батьками.

Помітно зросла кількість студентів з достатньо професійни рівнем культури спілкування (з 9.2% до 18.1%), а також з висок професійним - з 1,3% до 4.9%.

• «7 .

В ході формуючого етапу експериментальної роботи педагогами

узів, які брали в ній участь, використовувались різноманітні форми, іетоди і прийоми, а саме:

- постановка задач і питань життєво-практичного змісту Із пілкування вчителя і батьків учнів;

- обговорення й варіативність розв’язання проблемних іедагогічних ситуацій спілкування вчителя і батьків учнів;

- навчальні ігри, моделювання;

- екскурси в історію науки з проблеми взаємозв’язку школи і

:ім’ї.

У процесі здійснення формуючої частини експерименту, ми постійно враховували особливості форм, методів і прийомів професійної підготовки студентів. Зокрема, педагогічні ситуації мають:

1. Зосереджувати в собі потенціал необхідних для формування у студента якостей, які є показниками педагогічної культури спілкування з батьками школярів.

2. Передбачати самостійний пошук ефективних шляхів розв’язку, ' прояву індивідуальності.

3. Реалізувати не лише власне навчальні функції, але й

забезпечувати вплив на інтелектуальну, емоційну й вольову сфери особистості студента. .

4. Містити певний методичний зразок, тобто модель найбільш доцільної поведінки спілкування в певній ситуації.

Кількісний аналіз показав, що зазнали значних змін знання студентів про сутність сучасної сім’ї і особливості спілкування вчителів з батьками учнів. Чітко простежувалось розуміння студентами соціальної значущості налагодження постійного контакту з батьками учнів. Студенти експериментальних груп легко орієнтувались в складних ситуаціях спілкування з батьками, знаходили раціональні

шляхи розв’язку педагогічних задач. Помітно зменшилась кількіст студентів з низьким рівнем культури спілкування (з 41.4% до 16.4%).

Основною причиною того, що значна частина досліджували: мають низький і середній рівень педагогічної культури спілкування батьками учнів є незадоволеність обраною професією, небажанн. працювати вчителем школи, професійна невідповідність тощо.

На період педагогічної практики студентів у школі нЗми булі розроблені спеціальні завдання, організована кваліфікована методичн допомога і контроль.

Педагогічна практика органічно пов’язана з усіма формам] навчання студентів, одночасно вона виступає завершальним етапом загальній системі професійно-педагогічної підготовки майбутні: вчителів. .

Підготовка студентів до проходження педагогічної практики школі полягає в проведенні колоквіумі^, науково-практичне конференції і наданні кожному студентові системи завдань з питан організації спілкування з батьками школярів, методични: рекомендацій, пам’яток тощо. .

Обов’язковим для них було:

1. Скласти тематику педагогічної освіти батьків класу організувати і провести одне заняття, використовуючи нетрадиційн форми спілкування.

2.' Організувати індивідуальне спілкування з батьками учнів.

3. Відвідати декілька сімей учнів.

4. У щоденнику педагогічного спостереження зробити записі . проведеної роботи з байдужими батьками, неблагополучними сім’ями

батьками “важких” учнів.

5. Скласти педагогічний паспорт сім’ї.

6. Провести батьківські збори, підготувати для звіту план конспект з роздумами, оцінкою і аналізом результатів спілкування батьками учнів. ,

Використання майбутніми вчителями розробленої нами методики ) період педагогічної практики засвідчило, що вона сприяє глибшому швченню студентами сім'ї, проникненню в її складний світ,

»становленню доброзичливих стосунків з батьками.

Студенти експериментальних груп виявили значні успіхи в їлануваині роботи з батьками учнів, вміння вільно і доступно

шсловлювати свої думки батьківській аудиторії, залучати їх до розв’язування важливих проблем виховання дітей.

Завершальний етан формуючого експерименту свідчить про гфективність визначених нами шляхів вдосконалення системи формування у студентів культури спілкування з батьками школярів.

Так, зіставлення показників початкового і кінцевого зрізів

гоказало помітний ріст кількості студентів, які добре володіють іабугими знаннями і вміннями, здатні забезпечити контакт з батьками лінів, вміють підтримувати доброзичливу атмосферу та володіють )сновними засобами культури спілкування. Високий рівень

:формованості у студентів педагогічної культури спілкування з Затьками учнів зріс у 7 разів (з 1.3% до 9.2%).

Достатньо професійного рівня досягли 24.5% студентів, тобто гількість зросла у 2.6 рази. Помітно зменшилась кількість студентів з іизьким рівнем педагогічної кулі,тури спілкування (з 41.4% до 5.1%).

Під час педагогічної практики в школі частина студентів виявили :сбе формальними організаторами і не могли забезпечити тісний ¡в’язок з батьками учнів. Дослідження підтверджує, що здебільшого гаке ставлення є наслідком незадоволеності педагогічною діяльністю, іевдало обраною професією та ін. Динаміку сформованості у студентів рівнів педагогічної культури спілкування з батьками школярів можна іростежитн на поданій діаграмі (діаграма 1). ’

Діаграма 1

Динаміка сформованості у студентів рівнів педагогічної культі спілкування з батьками школярів.

% Контрольна гр.

•Експериментальна гр.

А - початок експерименту . В - кінець експерименту

□ - високо професійний рівень

- достатньо професійний рівень

- недостатньо професійний рівень

- не професійний рівень

Показники одержані в ході експериментальної роботи свідчать ефективність проведеного- дослідження, яке підтвердило зильність сформульованої нами гіпотези та успішне розв’язання гавлених в дисертації завдань, досягнення мети у визначенні та >унгуванні педагогічних умов, шляхів і засобів формування у (ентів педагогічної культури спілкування з батьками учнів.

Результати проведеного дослідження проблеми дають підставу рмулювати такі висновки:

1. У сучасних умовах розвитку суспільства об’єктивною є реба вирішення проблеми формування у студентів педагогічної ьтури спілкування з батьками учнів шкіл. Головним завданням є імування у студентів знань про сутність сучасної сім’ї, особливості [кування з батьками учнів. Необхідним є розуміння студентами гості і значущості налагодження тісного контакту з батьками в цесі управління цілісним розвитком особистості школяра.

2. Формування у студентів педагогічної культури спілкування з

жами учнів буде результативним тоді, коли моделюватиме задану /ктуру підготовки студентів, носитиме програмно-цільовий, терервний характер, реалізуватиме індивідуально-творчий підхід до чально-виховного пронесу та буде орієнтоване на суб'єктивну іщію кожного студента, ефективно поєднуватиме різноманітні )ми і методи навчальної діяльності у вузі. ■■

3. Провідну роль у формуванні в студентів педагогічної культури жування з батьками учнів відіграють активні методи навчання, які ктивно сприяють формуванню у них професійних якостей.

4. Ефективність формування у студентів педагогічної культури ікування з батьками учнів зростає завдяки цілеспрямованому зробітництву викладачів педагогічних дисциплін і студентів.

Дана проблема не вичерпується нашим дослідженням, іальшого вивчення і наукового обгрунтування потребують питання

щодо підготовки студентів до спілкування з батьками “важких” діт з неблагополучними сім’ям«. Дослідження цих питань сприяті вдосконаленню системи професійно-педагогічної підготовки майбуї вчителів. .

Основний зміст дисертації відображений в публікаціях:

1. Педагогічна культура спілкування вчителя з батьками уч

Програма спецкурсу і методичні рекомендації - Ніжин: НДП1, 19! 12 с. - У співавторстві. .

2. Культура спілкування вчителя //Актуальні проб, педагогіки і психології. Збірник наукових праць. (За ред; Ковал Є.І., Бойнрав М.Д.).- Ніжин, 1995. - С. 60-63.

3. .Теоретичні основи формування педагогічної кулі

спілкування майбутніх вчителів //Історія і сучасність педагог освіти в Україні: Матеріали міжвузівської науково-практ

конференції, 25-26 жовтня 1994р. - 4.2. - Глухів, 1994. • С.19-20.

4. Роль батьків у соціальному становленні старшоклас //Соціалізація особистості як проблема національної о Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, • травня 1993р. - Ч.З. - Ніжин, 1993. - С.31-32.

5. Використання спадщини С.Т.Шацького в навчальному п

педагогічного вузу і школи //'Використання спадщини заб} повернутих діячів науки та культури в навчальному її педагогічного вузу та школи: Матеріали республік;

міжвузівської науково-практичної конференції, 29-31 травня

• Рівне, 1991. - С.67-68.

Стрельникова Н. М. Формирование у студентов педвузов дагогической культуры общения с родителями учащихся школ, іссертация » виде рукописи па соискание ученой степени кандидата дагогических наук по специальности 13.00.04 - профессиональная

,'дагопіка. - .

Институт неДЗГСГ"«." " психологии профессионального

зразования АПН Украины, Киев, 18S5.

Работа посвящена исследованию проблемі»! формирования у

гудентон педвузов педагогической культуры общения с родителями чащнхся. Определены основные пути и педагогические условия зормирования у студентов профессионального общения с родителями.

N.M. Strelnikova. Developing of a teacher-parent intercourse in tudents of teacher's training higher institutions.

The manuscript dissertation for the Candidate’s degree on pedagogic sciences. 13.00.04 - Professional Pedagogy.

Institute of Pedagogics and Psychology of Professional Education af the Acadamy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv, 1996.

The paper is dedicated to the developing of a teacher-parent intercause in students of teacher’s training higher institutions. Main ways and educational conditions of the developing of professional intercause with pupils’ parents are determined in the dissertation. .

Ключові слова: студенти, педагогічна культура, діяльність, відносини, взаємодія, спілкування, культура, батьки.

/