автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Индивидуальное управление процессом развития аэробных возможностей при тренировке юных квалифицированных гребцов-байдарочников

Автореферат диссертации по теме "Индивидуальное управление процессом развития аэробных возможностей при тренировке юных квалифицированных гребцов-байдарочников"

ргб о ду

укра1ш^то;я:~дётеяия ушверсигег «язгяээго ачховднзя i сгорту

Ез правах румэпксу БУРЛАКОБА Хрипа Акатол!1вна

1НДЯВ1ДУАЛБНЕ УПРАВП1ШЯ ПРОЦЕССУ РОБВ-гГИУ АИШШХ

Г

М02ЛИЕ0СТЕЯ ПРИ ТРЕНУВАЕН1 ШКХ ЕЕАЛШК0ЕА1Ж ЕЕСЛп? I Б- IВ

13.00.04 - Теор1я 1 мэтодика фгзкчшто виховання, спортивного трэпукшпл 1 оодорэвчо! ф!зкчно1 куз>тури

А В Т О Р Е 5 Е Р.А Т датсзртгцп на здобуття паукового ступени кандидата педагог 1чкпк паук

Ки1в - 1994

Дисертаще» е рукопис. . Дисергащйна робота виконана в Укра1нськоиу. державному университета ф!зичного виховання 1 спорту.

Науковяй кершпик - кандидат педагопчких наук, доцент

КРАСИЛЬЩКОВ Олександр Костянтиновнч. 0ф1ц1йн1 опонеити - доктор педагопчБЯХ наук, професор БОЛОВАН В1ктор иикодайовкч; - доктор б(олог1чних наук, профэсор ФШППОВ Ыкхайло Михайлович.

Пров1дна установа - Харк1вськиЯ державний тститут ф1-зичко! культури, • Шкютерство Украшн у справах

молол! 1 спорту> и. Харк»в.

Захист вгдОудеться /1/&721С 199 4 р.

о " 14.30 " год. на засщанн! спещ&тзовано* вчежл ради Д046.02.01 з пркзудмгння наукового ступеня доктора педагог¿ч-них наук в Украхнському державному ушверситет1 ф1зичного виховання I спорту (252650, Ки1в-5, вул. Ф^зкудьтури, 1).

3 дисерташею можна ознайомитися у б1бдютец1 Укра;нсь-

кого державного ун1Еерситету ф!зичного виховання 1 спорту *

(252650, КШВ-5, вуд. Ф1зкультури, 1).

Автореферат роз 1 слано ^Л^" 199 4 р.

Вченкй секретар ' /

спещадхзовано! вчено! ради МЧ 1Еащенко Л. Я

БАТАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ 'Актуалыпсть. Проблема подготовки спортивного резерву псс1даг одке ш найванливнпих м1сць серед питань розвитку. сучасного спорту. Анализ еф9ктивност1 цього процесу в крап-й протягом остешяп: рокхв переконлизо показуе, шо надто великий процент обдарованих спортсмешв, як! дссягли висо:снх результат 1 в у юнацькому та вшорському ВЩ1, кеепрошян! пога-зувати тши ж-результаты в категорп доросдих спортсмен)в.

Цей факт обновлено багатьма причинами, серед яких важ-ливо видIлиги дб1. Перша полягае в тому, ¡до в юнацькому 31Ц1 практикуеться надкцрна. експлуатащя адаптащйних ресурса, по припустима лише у зритому В1Ш. Друта - в тому, Ер надто мало уваги прщиляеться ¡ндивШ'ал1заЩ1 тренувального про-аэсу в юнацькому вщь

Зазначен! проблеми хснуоть у будь-яксму вид1 спорту 1 веслування на байдарках 1 кансе не е винятком. У зв' язку з високими вимогами до техшчно1, ф!зично1 та шших стор1н шдготовленост!, цэй вид спорту вимагае потужног функционально! баэи. Основою тег баз и стосовно вс!Х змагальних дистанций е Еитривалють, а для спортивного резерву, в першу чергу - 11 аеробний компонент.

Акал1з спешалъно! л^тератури показуе, шо розвиток ае-робних здатностей юних весляр1в традищйно зд1йснюеться без урахування ¿ндив^дуальних мокливоетей спортсмен 1 в. Дозуванкя навантажкь при цьому здШснюеться за стандартними для шж-л:чних вид 1 в "зонами ¡нтенсивност»" з диапазоном пухлс-у п мегзх 20-ти ударив на хвилину. В практиш фактичнс- агнору-ють вар1ативн1сть 1ндив1дуальних резкц!й ка наванталэння,

яка вираже на особливо яскраво в юнацькоыу вшь

• Така нев! дпов1дн1сть теоретичних висновк^в 1з практичною реализацию тренувальних програм пов'язана з серйозними помилками в дозуванш навантажень, шр призводить до таких тренувадьних ефегспв, ЯК1 не В1ДП0В1даить запланованим. Це, в свою чергу, не дозволяе досягти бажаних результатхв 1 «оже викликати передчасну експдуатащю функцюнальних резерв 1 в оргашзму юних спортсменов. ,..•••

Гиютеза Д0СЛ1Дхень виходить 1з можливост! прийняти хн-див1дуалъне значения частоти серцевих скорочень на рхзн» порогу анаеровного обмшу за основний критер1й дозування на-вантажень. В практичному використанн! такий ШДХ1Д дозволить врахуьати особливосп оргашзму юних весляр!в 1 одночасно зд1йснювати направлене вдосконалення !х аеробних здатностей.

Метою роботи е вдосконалення методики розвктку аеробних момивостей при тренуванн! юних квал^фхкованих весляр^в-бай-дарочник1В з урахуванням 1ндив1дуальних в1ды!Нностей значень частоти серцевих скорочень, як! харзктеризують перевахну участь р1зних енергетичних фактор1в у спешальшй роботь

Для зд1Яснення поставлено! мети досл1джень необх1дно виршити сл1дуюч1 завдання:

1. Доол1дити ефектнвн)сть дозування тренувальних наван-тажень р1зн01 налравленоет 1 для юних весляр1в-байдарочник1в за традищйними критершми ютенсивностк

2. З'ясувати оптимальн1 обсяги тренувальних вплив1в при р!ЗН1й 1нтенсивност1 навантажень з урахуванням 1ндив1дуаль-них моыш£остей спортсмен!в.

а Виявити тренувальн1 резкими, як! найефективноше вдосканаахкпь аеробн! здатност! юних квал1ф1кованих весля-

р 1 в- байдарочник 1 в.

4. Внзначити ефективнють упразлшна тренувальним про-цесом 1з застосуванням шдивхдуальноI корекцп тренувальних наванталень, спрямованих на розвиток аеробних можгивостей ших квал1ф!кованих весляр1в-байдарочник1в.

Штодп досд1ддень. 1. Анад1з 1 узагальнення даних нау-ково-методично! Л1тературн, досв1ду практично! рооотн тренера; педагопчн! спостерекення. 2. .Пэдагопчний експеримент 13 використанням методик; сшроергометрп, газоанал!зу, пульсометр11, сшдометри, хрокометрн; бюх1шчн1 иетоди. 3. Сдерган I дат були опрацьоваш методами статистики.

Орган 1зац1я досл!дкень. Досл1дження проводидися у 1985-1987рр. протягом чотирьох етапиз. На первому етап1 було визначено основ.ч1 напрямки пошукового експерименту. сформовано гипотезу, мету 1 завдання дксертащйжп роботн. Були також з'ясован1 вимоги до методгв досл1дякнь та процедури обстемення в природних умовах. Екепериментальний матер 1 ал першого етапу дозволив розмеяувати тренувальн! наванталення за зонами ¡нтенсивност1 I застосувати цей шдх^д у досшд-женнях на другому еталк Чэтири груш спортсмен ¡в, по 10 чо-лов1к в нхший, виконували певну програму 1з задано» ¡н-тенсивнют На шдстав! ¿ндив^дуальних значень частоти сер-цевих скорочень на р1вн! порогу анаеробного обм1ну та в1дпо-в1дного шдчищення ¿нтенсивност! веслування трупам було зап-ропоновано режми виконадня наванталюнь. За результатами досли.тзнь етапу було встановлено к1льк1сне значения основ-них показникгв працездаткост1, а також визначено напрямок педагог 1чного експерименту. На третьому 1 четвертому етапах було з'ясовано, який трекувальний режим е найдоцитьнкпим для

розвитку аероОких здатностей ших квал1ф1кованкх веедяр1в. Це дозволило вносити ¡ндшпдуальну корекщю тренувальких г.а-ваитадазвь спортсметв 1 в!дпов1дно шдбиеило ефективнють упраыиння процзсом гпдготовкн.

Ваукова новизна дксертацп подягае в тому, щр в гПй вперша:

- обгрунтоваш систему дозузання та регудшання наванта-генъ р1знох налразленост!, яка Сазуеться на оцшках ¡.кдив!-дуалышк реакц!й орган спортсмена глд час зккснання спе-щагако! роботи;

- визнаяено обсяги роботи, шр доступа 1 вним весляраы у одному тренувзльноыу занятт! а рхзнск ¿нтенсквшстю назанта-аення;

- вкпробовано р131И тренувальш режими, вкзначэно якюно 1 вкракеко к!дьк1сно ефекг IX застосуванкя, сбрано найсприятлизший режим для розвитку аеробнкх иолсливоатей.

Ца дозволило удоскэнажги кктодику управлитя розвиткои &еробких мэжливостей кжих квад1ф1коваякх вееляр!в.

Практична зиачутдють. Одержан! результат к дозводякггь доповнити, а в деяких аспектах 1 перегляиути традищйн1 унз-лэиня про дозуваккя тренувальких навантажнь, виявити закс-ном1ркост1 у зм!нах працездатност! 1 окремих характеристиках структуру. функцюналыкн шдготовленост! при використашп тренувальних режишв, спряюваних ка розвиток аеребних кж-ливостей юних весляр1в-байдарочник1в, охарактеризувати особ-лнвост1 взаеюзв'язку шя поюзкиками працездатност 1 1 Функ-щокалыю! Шдготовленостг при проходженьи змагальних дастаищя 500 I 1000 м.

Запропоковано конкрзтш методнчн! шдходи до реалгзад'Л

'! принципу 1ндив1дуая18ацп стосовно розвитку ае роб них • мазюш-востей гаих весляр!в на еташ спещал180ван0! базово! шдго-товки. ' !

У робои виапачено 01гоаальн1 сп1вв1дношеиня обсягу 1 1нтенсивност1 тренувальних навантагень р1вно! переваяно! направленост!. як! використовугггься в одному тренувальному 8ЭНЯТГ1.

Положения, щэ подаюгься назахист:

1.1ндив1дуальний шдх!д при дозуванн! тренувальних на-вантамэнь, да враховуе поточний стан спортсмена.

2. тлыисш характеристики тренувальних програм, як1 використовуютьсп в процес1 розвитку ае роб них можливостей.

3. Методика розвитку аеробних иояливостей весляр1в 13 застосуванням 1ндив1 дуально! корекцп тренувальних наванта-жень.

Апробащя результат 1 в. Рекомендацп та пропозици, як1 розроблено внасл1док проведених досл1длэнь, використовува-лись у практищ шдготовки спортсмен!в зб1рно! Укра!ни, зб1рно1 Ки1всько1 области спортклубу "Лжомо-тив", шр зазна-чено в зв1тах комплексно! науково! групн 1 шдтверддуеться актами впровадлэння. За матер1алаыи дисертацп зроблено 7 допов^дей на Всесоюзних, республ!канських та наукових конференциях профэсорсько-викладацького складу КД1ФК I сеышарах тренер1в з веслового спорту. Натер1али роботи представлено в 10 публ1кац1ях 1 розд1лах зв1т1в НДР з теми 2.3.1. 05 "Роз-роблення формалозованих моделей управл1ння""тренувальним про-цесом весляр1в-байдарочник!в" за 1991-1993 рр.

Структура 1 обсяг роботи. Дисертащю викладено на 176 сторшках машинописного тексту. Бона складаеться 1з вступу.

чотирьох.глав, висновкдв 1 практичних рекомендаций,, списку л1тератури, я кий ыютить 228 .тературш джерела в1тчизняних та 41 аарубишнх автор1в, проишзтрована 31 таблицею та 13 малшками.

ЗЫ1СТ РОБОТИ

Критерп дозуваыня тренуваньних навантажень у веслувашй на байдарках Цифровий матер!ал, представлений у табл.1, шдтвердэдуе той факт, щр показники, використан 1 для дозування тренуваньних навантажень нав1ть ва незначних коеф!Щентах вар1атив-ност1 маюгь значний 1ндив дальний рогкид. Так, максимальна частота серцевих скорочень (ЧЗС) у груп1 коливаеться в межах 30 удар1в за хвилину (180-210 уд/хв). Шр1внюючи цей показ-ник з показником максимально! потужност! роботи, можна поьи-тити дуже високу ступ1нь в1дшнностей в шдив1дуалъшй резкие I спортсмен в одного р1вня п1дготовленост1 на близью за величиною навантаження.

Високим ступеней вар^ативност! в абсолютному вишрюван-Н1 в1дзначаеться 1 частота серцевих скорочень при досягнеши порогу анаэробного обмшу (ЧСС АнП). Розкид становить 28 удар1в за хвилину (В1Д 128 до 156 уд/хв). щ в1дм!нност1 е в клшових показниках при дозуваюп 1нтенсивност1 навантажень, тобто таких, як1 визначахтгь направленють них навантажень. Зокрема, диапазон максимально! частота серцевих скорочень охоплле ДВ1 вони потужност1 - субмаксимадьну 1 максимальну.

Пульсовий Д1апазон порогу анаеробного обы1ну за своею нагичен1стю е пирсаш, ни; д!апазон рсзкиду максимально!

Таблиця 1

ХКАЗНИКИ ПРАЦЕЗДАТН0СТ1 ТА РЕАКЦ1Й ФУНКЦЮНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАН13ИУ ПРИ СТУПЕНЕВОЗРОСТАЮЧОМУ НАВАНТАЖЕНН1

N п/п ГЬказники ) Статистичш характеристики Потужшеть, макс., кгм/хв ЧСС макс. уд/хв Макс, споживання кисню, МСК л/хв Потулзмсть аиаероОного порогу, КГМ/ХВ ЧСС Ан П, УД/ХВ Споживання кисню АН П, Л/ХВ В1дношення ПОТУЯШОСТ1 АН П В1Д потуяюот! максим. ,7. ЧСС АнП/ ЧСС макс. В % В1дношення опоживання КИСНЮ В1Д ИСК Л

1. X 982.0 188.7 4.6 678.2 143. 2 3.02 58.8 81.8 65.6

2. б" 19. 49 Б. 23 3.34 4.23 4.2 0.34 4.23 3. 39 9.11

3. т в. 16 1.82 0.1 1.33 1.34 0.105. 1.54 0.91 ■ 2.69

4. К V 18.32 3.1 9.1 10. 44 3.17 18. 47 8.0 4.01 18.81

5. Д1апааон 892. 5- 180- 3. 93- 518- 128- 2.7- 48-64 71-89 55-85

вначень 1143 • 210 5.27 659 156 3.9

частота серцевих скорочень. Факгкчко, цей д1апазон охоплюе три аони потужност1.

Найважливишм е те, щэ частина цього д!апазону сприяе прояву аеробних здатностей, а частина - анаеробних. У практичному аспект! ця обставина значно шдвишуе щну помадки при дозуванн1 тренувальних навантажень. Зд!йсгаоши дозування навантажень за частотою серцевих скорочень, южна вийти за мек1 аэробного джереда енергозабезпечення. Тод1 тренувальний процес майлг не шдлягае управлтню, бо такий ступ!нь вар1а-тивност: ЧСС АнП при дозуванн! навантажень у середньому по груш, нав1ть однор1дн!й ва п!дготовлен!сти, призводить до виникнення у р!зних спортсмен 1 в принципово з^дм^нних тренувальних ефекпв. Таким чином, спортсмени з високим р!внем ЧСС АнП, будуть легко виконувати тренувадьн1 навантаження з 1нтенсивн!стю в режим! 150-170 уд/хв; спортсмени !з середами показникаии ЧСС АнП одержать достатн! за ступенем впливу навантаиення; спортсмени !з занижении *ЮС АнП знаходимуться в ускладнених умовах, до того ж перш! дв1 групи будуть роз-вивати аеробн! здатност!,а третя, в межах заданого режиму -анаеробн1.

' Анашзуючи цю ситуац!ю, можна визначити деяк! вар 1 ант и виходу з не!. Серед ус1х псказник1в жоден не вишшдае ви-могам стаб!льност1 ! не об'еднуе групу обстежэних спортсме-н!в. Спроба дозувати навантаження групи за пульсом призводить до того, шр спортсмени знаходяться шд час тренування на р!зному р1вн! експлуатацп свохх внутришх резерв1в (д!-апазон - в1д полегюених до ускладнених уыоз).Зважаючи на те, ир основяим засобом розвитку аеробних мождивостей традишйно вважаеться робота в зон! порогу анаеробного обмшу, ця зона

1,-стала предметом нашого вивчекня.лВраховуши одержану вар!-ативнють ЧСС порогу анаеробкого сбм1ну, було зроблено при-пущэння, що критер!еи дозування навантажень иахе бути 1нди-в1дуальний пульс АнП, а не традиц1йно 1снуш1 зони !нтенсив-ност1. У такому раз! тренувальн1 навантаяэння можуть бути виража* 1 пульсовими зонами: пульс АнП; пульс АнП+10-15уд/хв; пульс АнП+20-25уд/хв; пульс АнП+ЭО-35уд/хв. Запропонований П1дх1д принципово в!др!зняеться в1д традиц1йного 61льшое «о-б!льн!стп ! точн1Стп в досягненн1 запланованого ефекту. Велика рухомють запропоновано! системи 1 !! точнють пов'яза-н! з тим, то вона базуеться на реальному процес!, тобто ае-робно-анае ровному переход!, представленому для простоти його застоеування у вигдяд! частоти серцевих скорочень в1дпов!дно його наступу. При змш р1вня п1дготовленсст1 спортсмена -або направленост1 тренувального процесу це пульсове значения зм1нюеться, а ефект навапталвння, виражений запропонованим способом, залишаеться сталим 1, таким чином, прямо пов'яза-ним з поточним станом орган 1зму спортсмена.

Нэ ам1кюючи принципово ¡снупчу систему дозування навантажень, запропонований п!дх!д д1аметралъно в!др1зняеться в1д гнутого методично. Це ставить ряд питань,.. головним серед яких е таке: яким чином змша шдходу в дозуванн! ¡нтенсив-ност! позначатиметься на обсягах тренувальних навантажень, як1 спортсмен моле виконувати в ргзних пульсових зонах.

Характеристика тренувальних навантажень у експери-ментальних пульсових режимах Для кожно! з груп, щр брали участь у експерименп, було визначено свою !нтенсивн!сть тренувально! роботи. 1нтенсив-

н1стю в периий груш /"Аи/ був пулы;.порогу анаеробного об--м1ну. Ко дна наступна група в1др1внялась аб1льшенням 1н-тенсивност1 на 10 - 15 удар ¡в. Таким чином, друга група /"В"/ мала 1нтенсивн1сть ЧЗС АнП + 10-15 уд/хв, третя група /"С"/ - ЧСС АнП + 20-25уд/хв, четверта група /и0"/ - ЧСС АнП + 30-35уд/хв. (табл.2).

Таблиця 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПУЛЬСОВИХ РЕШИВ

Базви Цульсова Середне Заданий

ре жим! в градащя значения д1алазои

резойав ЧХ АнП (х) ЧСС по груш

(уд/хв) (уд/хв) (уд/хв)

1. "А" чех; АнП 140 134-140

2. "К* ЧСС АнШ-10-15 143 152-158

а "С" ЧСС АнШ-20-25 160-166

4. "0" ЯСС АнШ-30-35 143 172-178

Анал1з фактичного матер1алу за результатами дослхджзнь показав в1дм1нн1 особливост1 ре жим ¡б за важдивипими компонентами оперативного управлшня тренувальним процесом (табл. 3).

Одержан! на шдстав! статнстичного материалу компоненти навантажень дозволякть досить точно охарактеризувати величину тренувалъного впливу. За допомогою цих компонент!в ыожна керувати тренувальним процесом, спряыованим на розвиток ае-рсйних сгаз^зегеЯ ъгсззрХЕ.

Таблица 3

ОСНОВЫI ПАРАМЕТРИ ТРЕНУВАЛЬН01 РОБОТИ ЮНИХ КВАЛ1Ф1КОВАНИХ ВЕСЛЯР1В-БАЙДАРОЧНИКIВ У Р13НИХ ПУЛЬСОВИХ РЕЖИМАХ /п-40/

Пульсов! режими Сумарний обсяг ро-боти, км Хт1п-Хтах X к1льк1сть в1др18к1в /п/. Хт1п-Хшах X Швидкють проходження одного в1д- р1зку,м/с Хш1п-Хшах X Час проход-ження одного в1др!еку , с Хт1п-Хтах X

"А" 10-12 10.8 16-20 18 3.16-3.07 3.11 195-190 192

"В" 7. 2-8. 4 7.7 12-14 12.8 3. 42-3. 33 3.38 180-176 177

"С" 4. 8-6. 0 б. б 8-10 9.2 3. 63-3. 62 3. 58 170-165 167

..рм 2. 4-3.6 3.0 4-6 5.0 4. 0-3. 75 3.86 160-150 155

У зв'язку з цим, на наступноыу етап! досл!джень вивча-дася ефективнють використання резнях пульсових режим!в у тренувальному процес!'.

Мэкливост.1 шдвищэння аеробно! продуктивное! при використанн1 р!зних трекувальних режим!в

Для визначення динам1ки змш структури шдготовленост! спортсмен!в ! найефективн иного режиму тренування для розвит-' ку аеробних здатностей проводився 8-тижневий педагог!чний експеримент. Зареестрован1 параметр« Суло об'еднано в три групи: загальноенергетичн! та т!, пр характеризуете аеробш й анаеробн! можяивост! спортсмена.

Розгляд пульсових режим! в за матрицями коефщ^енпв ко-реляцп дозволив пом!тити характерн! тенденц!1 розвитку вза-емозв'язмв М1зк окремими характеристиками структури функщо-налъно! шдготовленост! та показниками працездатност!. 3 погляду впливу експериментально1 тренувально1 програми на як!сне пол!пшення аеробних здатностей спортсмешв ¡нтерес викликакггь ВС1 режими. ГЬряд з цим, у одних режимах ("А" ! "В") цей процес проходить виразнипе, н!ж у других ("С" 1 "О").

Тренування в режим! "А" призводить до еконоьизащ 1 д!-яльност! серцево-судинно1 та дихально! систем як у стаж спокою, так ! при реакцп на к'язове навантаження. Спсстер!-гаеться тенденшя до б!лып вираленого знидення лактату в кроВ1 ! зб1льшення кисневого пульсу п!сля навантаження.

Для розвитку аеробних можливсстей режим "В" виявився найб!льш вдалим, вавдяки позитивним структурним 1 юлъкюним змш&ч аеробно! ! анаеробно! продуктивность Внасл1док трену-г^----? шхЕгааги аеробного енергозабезпечення зазнаюгь опти-

мального надпорогового навантаження, щр викликае поступове шдсилення адаптащйних процес!в, Шдвшуе працездатнють 1 р1вень порогу анаеробного обм1ну.

Тренувальне навантаження в режим! "О" ефективно впдивае на анаеробн! мехашзми енерготворення. Цравильний п!дх!д до планування тренувальних програм. дозволить застоеувати цей режим у визначених перюдах шдготовки юн их спортсмен! в, Со текий тип навантаження привчае весляра витримувати зб!льтен-ня обсягу лактату, переборкочи ф!зичний 1 психолог!чний дискомфорт, пов'язаний 1з прогресуючои втоною.

Менш напруленим, у пор!внянн1 з режимом "О", е пульсо-вий режим "С", шр сприяе одночасному розвитку головних систем енергозабезпечення. Кореляц!йн! зв'язки й статистичн! дан! показали, що при робот1 в цьому режим! переважно пол!п-шуеться спещальна витривалхсть на конкретних змагальних дистанц!ях, 1 акцент переноситься на розвиток зм!шаних анае-робно-аеробних механ!зм1в енергозабезпечення. Сл!д зауважи-ти, шо надм1рне захоплення таким тренуванням, як I в попе-редньому випадку, призведе до значних адаптац!йних зруиень, як1 в юних спортсмен! в настають швидше, Н1ж у дорос лих.

1ндив!дуальне управления процесом розвитку ае роб них можливостей у тренуванн! юних весляр!в-байдарочник!в Пэ дагог1чний експеримент для визначення ефегсгивност! ¡ндав! дуального управл!ння процесом розвитку аеробних здат-ностей юних спортсменов включав дв1 серп обстежэнь. У пер-пий було визначено вих!дний р!вень функцюнально! тдготов-леност! весляр1в контрольно"! 1 експериментально! груп

(табл. 4).

Таблиця 4

В1Д0ЮСТ1 ПРО СЮРТСМЕШВ ЕНСШРШЕНГАЛЬбО I ТА КОНТРОЛЬНО! ГРУП

К!льк1сть Стать В! к Стаж Спортивна квал!ф1кащя

занять КЮ 1 роз ряд 2 роз ряд

20 чолов1ки 15-17 2-4 12 5 3

Друга сер1я, як 1 перша, проходила в лабораториях уыо-вах в використанням веслового ёргометра. Програма 1 метода не зшнювались. Ця сер1я проводилася шсля 2-м!сячно! трену-вально! програш, спрямовано! на розвиток аеробних можли-востей юних квалф1кованих весляр1в-байдар0чник1в.

Вцмпшсть методики тренування експериментально! групи В1д контрольно! полягала в тому, шр в перш1й груп! при дозу-ванн! штенсивност! навантаження було застосовано !ндив1ду-альн1 показники пульсу р1вня анаеробного порогу. Спортсмени використовували обраний для оптимального розвитку аеробних можливостей тренувальний режим 1з 1нтенснвн1стю роботи, ио перевшцувала на 10-15 удар!в пульс анаеробного порогу.

У контрольна груп! для розвитку аеробних можливостей використовувався широко пропонований у л1тератур1 й практищ пульсовий режим 150-170 уд/хв.

Анал1з результат!в досл!длэнь виявив суттев! в1дмш-ност! окре «их характеристик стругегури функцюнально! п!дго-

товленостi. ших спортсменiв експериментадьно! та контрольно! груп.

У контролыий rpyni щсля повторного тестування в дво-хвилиншй po6oTi достов!рно на 16% (Р< 0.05) 8М1нився лише показннк потужност! виконано! роботи (табл.5). Зб1льпилися показники споживання кисню на 71, кисневий запит - на 4Z, кисневий пульс - на 7.35L На 0.851 8б1лыпився показннк те на piBHi анаеробного порогу. Показники, пр характеризуют^ акаеробн! молшивоси спортсмен1в, змшились несуттево. Так, показник киснеЕого боргу зб1лызився на 2.7Z, а показнкк в1д-новення кисневого боргу до кисневого залиту зменшився на О. C2Z. Концентрац1я молочно! кислоти в KpoBi практично не зм!нилася. Для трактування даних виникла необх!дн1сть ¡нди-Biдуально! оц!нки впливу експериментального тренування кожного показника. 1з 10 випадк!в повторного тестування двохви-ЛИННО! роботи контрольно! групи В!ДЗНаЧеНО BiCiM ВИПаДК1В зб!льшення потужност1 роботи i два - зниження. За показником споживання кисню споетер!галося чбтири випадки зменшення, один - стабшзащ i, в iHnmx випадках - зб^льшення. У п'яти випадках зб!льшилися показники кисневого боргу i загального кисневого запиту, а показник в!дновлення пульсу (до 120 уд./хв) - зменшився. Ильки в трьох випадках зб1льшився показник сп!вв1днодання генерованих в организм! дззэрел енерго-забезпечення. За показником кисневого пульсу в шести випадках було пом1чено тенденцию до зб!льшення. За показником ЧЗС АнП у п'яти спортсмен1В з десяти стадося незначне його s6iлыээння, а в чотирьох - очевидне знияеняя. В одному ви-падку 8MiH не було.

Статистичн! матер!али повторного двохзилинного тесту-«

Таблиця 5

П0Р1ВНЯЛЬН1 ДАН! П0КАЗНИК1В ГАЗООБМ1НУ ТА ЗАГАЛЬНО! Ф13ИЧН01 ШДГОТОВЛЕНОСТ I У БАЯДАРОЧНИК1В КОНТРОЛЬНО! ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЫЮ1 ТРУП ( двохвилинного тестування)

Контрольна

Експериментальна

Показники

середн! показники

до експеримент/

Вхрог1дн1

■ в1дм1н-

шсля екс- HocTi перименту

середн1 показники BiporiiHi

-— в1дм1н-

до експе- пюля екс- hocti рименту перименту

1. Потужнють роботи, кгм/хв

2. Споживання кисню, л/хв

3. Максимальна частота серцевих скороченьруд/хв

4. Максимальна концентра-ц1я молочно! кислоти, мМэль/л

Б. Кисневий 8апит,. л

6. Кисневий борг за 10 хв. в1дновлення, л

7. В1дношення кюневого боргу до кисневого вапиту, 7.

8. Час в1дновлення ЧСС до 120 уд/хв, с

9. Максимальннй кисневий

пульс, мл/уд

10. Частота серцевих скоро-чень на piBHi порогу анаеробного обмту, уд/хв

678.8+40.3 792.7+44.2 < 0.05 3.12+0.15 3.34+ 0.15 >0.05

682.0+42. 04 780. 3+44.1 > 0. 05 3. О6+0. 09 3. 58+ 0. 06 <0. 05

190.4+2.5 186.0+1.82 > 0.05 188.7+1.89 182.6+1.86 > 0.05

17. 7±1.14 17. 8±1. 01 >0.05 10.53+0.8 10.96±0.8 > 0.05

17.82+0.08 16.5+1.18 > 0.05 10. 45±0.5 11. 62±0. 5 > 0.05

4. 73+ 0. 5 4. 86±0. 46 > О. 05 4. 76± 0. 33 4. 81±0. 25 > 0. 05

0. 60 ±0. 04 0. 59±0. 03 > О. 05 128.0+13.8 100.0+0.75 > 0.05 16.6+ 0.92 17.82+0.8 > 0.05

0. 62 ±0. 05 0. 54+0. 04 < 0. 05 135.5+8.57 96.0 +8.90 <0.05 15.9+ 0.56 18. 7 +0. 4 < 0.05

140.9+2.46 142.1+2.2 > 0.05 141.7+2.28 150.5+1.10 < 0.05

о

взння експеришктально! групн (табл. 5) показали. достов1рне зб1лыпення показнкк!в споживання кисню - на 162; кисневого пульсу - на 17,61; ЧСС АнП - на 52. На 29,2% зменшився показ иж ефективност1 зiдновлюзальних процес1в оргашзму (час в!дновлення до 120 уд/хв). Зменшення (Р< 0.05) показника вхдношння кисневого боргу до кисневого эалиту на 13% вказуе на зростаючу роль аеробного даврела енергозабезпечення П1д час ы'язово! роботи.

Розглядаючи конкретно кожний випадок у груш, необх!дно вданачити a6iльшення показнкка потужност) виконано! роботи в ycix вкладках. Однонаправлене зшвазння вгдбулося за показ-никами максимально! ЧХ i молочно! кислоти. В одному випадку i3 десяти знизилась величина показ ниш в кисневого загаггу, в1дношення кисневого боргу до кисневого запиту i час в!днов-лекня. В ycix спортсмен!в дано! групи зб!льшилися показники . кисневого пульсу i ЧСС АнП.

HiKaBi дан1 було отримано протягом заключно! cepii тестування чотирихвилинно! роботи (табл. 6). У контрольна rpyni в1дбулося зб!льшення потужкост! на 10,8%. За параметрами, шр характеризують р1вень аеробно! продуктивкост! спостер!галася теиденщя до зб!льшення. Так, показник спони-вання кисню збишшився на 8%, показник кисневого пульсу - на 4%; зменшилися величини максимально! ЧХ на 1.7% i часу в!д-новлення ЧСС до 120 уд/хв - на 242.

Дкнам1ка показнитв, щр характеризують анаеробш можли-BocTi, як i в першму тестувант, не зазнала ютотних зм1Н. ГЬзитивним моментом при повторному тестуванш е зменшення шсляробочого р!вня концентраци лактату в кровг на 6,22. Зм1на показник!в у повторному чотирихвилинному тесту-

ТаСлиця 6

1ЮР1ВНЯЛШ ЛАНГ П0КАЗНИК1В РА300БМ1НУ ТА ЗАГАЛЫЮ1 Ф13ИЧШ1 П1ДГ0Т0ВЛЕН0СТI ■ У БАЙДАРОЧНИКIB КОНТРОЛЬНО! ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОi ТРУП (чотирихвилинного тестування)

Контрольна

Екопериментальна

Покааники

середн! покааники BiporiflHi

- В1ДМ1Н-

до експе- шсля око- hocti

рименту

перименту

середн1 покааники В1рог1дн1

- в 1 дм i н~

до експе- пюля екс- hocti рименту перименту

1. Потужнють роботи.кгм/хв

2. Споживання кисню, л/хв

3. Максимальна частота серцевих скорочень,уд/хв

4. Максимальна концентрата м0л0чн01 кислоти, мМэль/л

5. Кисневий бапит, л

6. Кисневий борг ва 10 хв.' виновлення, л

7. В1дношення кюневого боргу до кисневого аапиту, %

8. Чао в1дновленкя ЧСС до 120 уд/хв, о

9. Максимальний кисневий

пульс, мл/уд

10. Частота серцевих скоро-чень на piвнt порогу анаеробного обмшу, уд/хв

670.7±46. 93 743. 7±40. 67 > 0. 05 3.16+0.13 3.42+ 0.11 >0.05

664.8±39.02 726. 4±32.86 > 0. 05 3.14+0.09 3. 62+ 0.06 > 0.05

188.6+2.16 185.4+16.7 > 0.05 191.8+2.16 183.6+1.57 < 0.05

14.27+1.24 13. 37±0.97 > 0.05 15.84+1.09 16.32+0.91 > 0.05

13.84Ц.12 10.65Ц.02 < 0.05 15.70±0. 5 16.64±0. 55 > 0.05

4.61+ 0.48 4.68+0.43 > 0.05 4.54+ 0.32 4.22+0.16 >0.05

0. 48 ±0. 04 О. 46+0. 03 > О. 05 110. 05+9. 43 84. О +8. 46 > О. 05 17.27+0.78 18.10+0.69 >0.05

О. 46 +0. 02 0. 38+0. 03 < 0. 05 104.0+6.18 76.8 +7.14 >0.05 15. 7+ 0. 48 19. 20+0. 4 < 0. 05

140.9+2.46 142.1+2.2 > 0.05 1417+2.28 150.5+1.10 < 0.05

cd

--• ванн! контрольно! трупи ва вс1ма ? параметрами недостов1рна.

Анал1з 1ндив!дуальних зшн у груш показав зб!лыэення в семи випадках потугшост!; роботн, в двох - зменшення 1 в одному - стабтзацт Така я тенденщя ва показником спожи-вання кисню. Величина максимально! ЧСС 8б1дышлася в трьох випадках, в одному - заляшилась б!з зыш, а в решт! - в!д-значено зменшення. Показник концентрацп ыолочно! кислоти виявився найб^лыл сталим. Чотири випадки зб!льшення,.. .-п'ять випадк!в зменшення ! один вар1ант стаб!л1зацн - так! зм1ни в)дбулися за величиною кисневого боргу. Показник загалыюго кисневого аапиту у п'яти випадках зб1дьшився, в трьох залм-шився без ЗМ1Н, у двох останн!х в!дбулося зменшення значень. У десяти випадках за показником в^дношення кисневого боргу до кисневого запиту було п'ять зб1лъшень його цифрового значения ! п'ять зменшень. У б!лыюсп вар!ант1в (в!С!м випад-К1в) за величиною часу в1дновлення в!дбулося зменшення, в одному - стаби!зад!я, а № в одному - зб!лыпення. За величинами показника кисневого пульсу ¿з десяти вар!ант!в: у шести було зб!льшення, в одному - стаб^зашя ! в трьох -зменшення.

Анал!зуючи результати тестування експериментально! гру-пи, СЛ1Д визначити очевидну !! перевагу в розвитку аеробних можливостей у пор!внянн! з контрольною, яка полягала в еко-ном!зацп умов д!яльносп провдаих систем орг&ч13му (табл. б). Тут в1дбулося зб1льшення потухносп роботн 1 спо-живання кисню (у середньому по груп!, в!дпов!дно, на 9,22 1 15%). Достов1рн1 зм1ни (Р<0.05) В1дбулися ва показниками максимально! ЧСС, яка эменшилася на 4.3%, змзншилося такой значения мо.точно! кислоти в кров! на 23,12 1 сп!вв1дношення

кисневого боргу до киснезого запиту на 171. Показ ник кисне-вого пульсу в результат! експериментального тренування 361льшився (Р<0.05) на 22,2%. Зменшення покааник1в кисневого боргу на 7,11 свхдчить про тдвищення можливостей оргашзму виконувати за рахунок економ1чних аеробних мехашзм!в енер-готворення б!льшу частину роботи.

Якпр брати конкретн1 показ ники серед групи, то в пере-ваипй б!лыиост! випадк!в спостер!галась однонаправлена динам ¿ка основних параметр!в аеробно! I анаеообно! продуктивность

Матергали проведеного дскмцдяення пшверджуять високу ефективн1сть використання !ндив!дуального способу дозування навантаження. Це дозволило забезпечити однонаправлений роз-виток рухових якостей у спортсмен!в вс1б1 групи, тод! як тренувальний процес, розрахований на середньостатистичного весляра, приз водить до фэрсовано! шдготовки, надто швидко! витрати ресурс!в оргашзму, щр шкодить здоров'ю юного спортсмена

БИСНОБКИ

1. Дозування тренувальних навантажень у веслуванн! на байдарках ва традищйними критер!ями !нтенсивност! (частота серцевих скорочень, потужнють, максимадьне споживання кисню, процентне сп!вв!дношення цих параметр!в м!ж собою) не дасть бажаного впливу на'механ!зми енергозабезпечення нав1ть у однор!дн!й за КБал!ф1кашею ! спортивними результатами груп1. Це пояснсеться високою тлив! дуальною вар1ативн!сто показнимв у р!зних спортсметв. Так, дгапазон частот серцевих скорочень на рши порогу анаеробного обм!ку (ЧСС АнП) сгановив го груп! 128-156 уд./хв, вживання кисна АнП -

2.7-3.2 л/хв., потутаисть каваята^кня на piSHi ЛнП -518 -659 iz£ Wy.¡\

2. ЕрЯлСВуКЧИ 3!ДСУТК1СТЬ однозначних Л i H i ЙНКХ ЗВ' ЯЗК1 в мьх Р13НЮ.Ш параметрами, щр використовуюгься при дозуЕзши тргнувальних кавантажзнь, нам! було запропоноваио 1ндиз1ду-аньну ведташу ЧХ! АнП як шдвразну точку, яка сб'егсгазко в1добрайне поточний стак орган1зму спортсмена. Кокну наступ-ну зону ¡нтенсквкоеп сд!з визначатк збитьшакшш интенсивное? i ка Ю-15 удар1в. Таким чином, ракомендояано чотнри пулъеових рэгазли тренування: "А" - ЧХЗ ЛнП; "В" - та АнП +10-15 уд./хв; "С:' - ЧСС АнП+20-25 уд./хв; "С" - 4JC АнП+30-35 уд. /хв.

3. У 3*ДЯ0В1ДК0СТ1 з запропонованоо ехешп дозування иавактажень для вдосконалення аеробних здатностей ших весляр! в визначено кхлькхсн! характеристики ~рекувальн:-';Х лрограм у в:гце названия режимах:

"А" - обсяг роботи на BUpisrax 600м на одному занят -10.8км, кллыасть пройдених Biflpi.iKia - 18, серед-ия ssHÄKicTb прсходгання В1др1зку - 3.11 м/с, се-pesHiñ час проходження 81др1зку 192 с.

"В" - Б1дпов!дно: 7.7 км; 12.8; 3. 33м/с; 177с.

"С" - 31ДП0В1ДН0: 5.5 км; 9.2; 3. 53н/с; 157 с.

"D" - в шов i дно: 3.0 гол; 5.0; 3.86м/с; 155 с.

4. г-б^лъшення пульсовоî штенсивност! В1Д piBiM ЧСС АнП в кожному i3 режим i в викликае- в1дпов1дн1 kí£e>kíchí зм1ни зовя i œi i X napam?pi3 назантажеиня:

на 10-15 удар i в - зншганкя обсягу роботи на 23Z, К1ль-кють пройденкх bí®>ískíb на Z8Z, зб1лыпення шбндкост1 на Biffpí3!<y на 8.7Z, зменшення часу проходяення з!др1зку на

7. Si.

на 20-25 удар!В - В Шов i ДНО: 492, 482, 15.12, 132.

на 30-35 удар!В - В1ДЛ0В1ДН0: 722, 722, 24.12, 192.

5. Серед випробованих тренувалъних- рехишв найефекгив-Н1ше вдосконализть аеробы! можливост! весляр!в региии "А" 1 "В". Однак, режим "А" подшшуе окиелю-

BctSbHi здатносп, в той час як гл1кпл1тичн1 шйвз не П1для-гаюгь вшшву. Пзряд з циы для надежного розвктку аеробннх иохлквостей необх1дна шдтримка i розвиток анаеробних меха-hí3mib енергозабезпечення, hkí також визначають працездат-HiCTb спортсмена

6. Найб1льше вШов1дае цим внмогам режим "В". Bíh вия-вився найкращкм з точки зору якюних i к1льк1сних smíh по-казник^в аеробно! продуктивностi весляр1в. В1дзначено досто-Bipmrft прирост споживання кисню, максимального кисневого пульсу, ЧОС на piBHi АнП. Тренування в цьому режим1 не мало негативного вшшву на мехашзм анаеробного енергозабезпечення. Про це св1дчить прщнст кисневого боргу пои виконащц тестовкх наванталвнь.

7. Застосувакня запропонованого методичного шдходу до дозування тренувальних навантажень i тренувального режиму "В" у педагог¡чному експеримент1 продемонструвало достов iр-ннй npHpiCT показmociB аеробно! продуктивное^ експериз^эн-тально! групи спортсмешв у пор1внянш з контрольною групою в ycix тестових назактамэннях. Серед цих показнитв - спожи-вання кисню, вшотекня кисневого боргу до кисневого запиту, час в1дновлення ЧХ до 120 уд. /хв, макснмэльний кксневнА пульс, ЧСС piBHfl АнБ.

8. Тренування в цьому режим1 призвело до однокаправле-

них зм1н в окреыих характеристиках структури функцюнально! п iдготовленост i серед учасняк!в експернментальноï групи, пр св1дчить про аростання 1 аеробних нождивостей 1 про те, щр запропонован1 трекувапьш программ приведи до запланованого

ефекту практично в 100% 1ндив1дуальиих випадк!в.

»

РОБОТИ, БИДАН1 ЗА ТЕШО ДИСЕРТАШ ?

1. Бурлакова И: А., Шконоров А. Е , Данилов В. А., Дьяченко Е Ф., Миронов А. Е , Крас иль щков А. К. Ориентация процесса подготовки квалифицированных-гребцра на байдарках и каноэ на основе тестирования структуры специальной подготовленности // Тезисы докл. респ. научно-практ. конф. "Отбор и многолетнее планирование в спорте". - Ивано-Франковск, 1986. - С. 112-113.

2. Красильщиков А. К , Бурлакова И. А. Ориентация специальной физической подготовки квалифицированных байдарочников в годичном цикле //Тезисы докл. всес. научно-практ. конф. "Научные основы управления подготовкой высококвалифицированных спортсменов". - Ы. , 1986. - С. 146-147.

3. Бурлакова И. А.. Возможности повышения аэробной производительности при тренировке юных квалифицированных • гребцов //Тезисы докл. XI всес. научно-практ. конф. "Построение тренировки по годам обучения в спортивных школах (циклические виды спорта)". - 11,1387. - С.78-80. -

4. Бурлакова И. А. Выбор тренировочного режима для развития аэробной производительности у гребцов-байдарочников //Тезисы докл. научно-практ. конф. "Развитие выносливости в циклических видах спорта". - И. ,1987. - С. 64-655. Бурлакова И. А. Характеристика и содержание нагрузок,

применяемых б тренировке юных квалифицированных гребцов-5ай-дарочникоа //Тезисы всес. научно-прект. кок®, ВНИИФИ И. ,1989. - С. 19-20.

6. Бурлакова И. А. Индивидуализация тренировочного процесса шьк квалифицированных гребцов-беДпарочников //Тезисы вссс. научко-практ. конф. "Научно-методическое обеспечение систем подготовки высококвалифицированных спортсменов*! спортивных резервов", 19-22 июня 1990г., чЛ. - Ы. , - 1990- -"С. 60.

7. Бурлакова Я А. Оптимизация процесса развития аэробных возможностей юных КЕалиф*«щировгнных гребцов-байдарочников //Материалы респ. научно-практ. конф. "Оптимизация процесса развития двигательных гсачеств и роста спортивного мастерства школьников", ноябрь 1990. — г. Орхей. - 1990 -

С. 26-27.

8. Бурлакова К. А. К вопросу индивидуализации процесса подготовки юных квалифицированных грэбшв-байдарочккков //Сборник научных трудов "Современная система подготовки спортсменов", - Л. - 1991. - С. 34-41.

9. Бурлакова II А. Управление тренировочном процессом квалифицированных гребцов на основе индивидуальных оценок реакций

- организма //Материалы научно-практ. кснф. педаг. ин-та имени ККрянгз. - 1991. - Кишинев. - С. 38-40.

10. Бурлакова И. А. , 15едведев К Ф. , Табачная ЕА. Применение гребного эргометра в оценке функциональной подготовленности гребцов //Материалы 7 всес. научно-практ. конф. "Проблема биомеханики спорта", ВНИКФК - 1991. - Пенза. - С. 51-53.

Иасякуг 'КкеЕСкаЗ Стролароевт" Зак./'-Ш - 93г>