автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Контроль и нормирование тренировочных нагрузок на предсоревновательном этапе подготовки квалифицированных волейболистов

Автореферат диссертации по теме "Контроль и нормирование тренировочных нагрузок на предсоревновательном этапе подготовки квалифицированных волейболистов"

КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису ГОЛУБ ВАЛЕНТИН ПЕТРОВИЧ

КОНТРОЛЬ 1 НОРМУВАННЯ ТРЕНУВАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ НА ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАПІ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ ВОЛЕЙБОЛІСТІВ

13.00,04 - теорія та методика фізичного виховання, спортивного тренування та оздоровчої фізичної культури

АВТОРЕФЕРАТ дксертшхі 1 на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

КИЇВ - 1993

Праця підготовлена у Київському державноиу інституті фізичної культури. .

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук . ЛАТИШКЕВИЧ Л.А.

Сзіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

в 14 годин .30 хвилин на аасіданні спеціалізованої рад/

Д.046.02.01 у Київському державному інституті фізичної культури /252650, Київ-5, вул Фізкультури, І/

3 дисертацією ножна ознайомитися в бібліотеці Київського дераавного інституту фізичної культури. - .

В.Д.ЗЖДЕЗНЯК,

кандидат педагогічних наук, доцент Л.О.ЄШОВ

Провідна установа - Харківський інститут фізичної культури

Захист дисертації відбудеться " 25 " лютого___________1993 р.

Автореферат розісланий " £5" {9Ш.

Вчений секретар спеціалізованої ради • доктор педагогічних наук. , професор

г

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми: Високий рівень розвитку сучасного волейболу вимагає ефективного вирішення проблеми вдосконалення теорії і методики управління тренувальний процесом, розробки, більш ефективної системи контролю за підготовленістю спортсменів.

За данними фахівців з волейболу та спортивних ігор. /С.Е.Амалін, 1987; 0.В.Беляев, 1974; М.А.Годік, 1993; Ю.Д.Железняк, 1978; В.В.Іванов, 1997; Ю.Г.Клещев, А.Каркаускас, 1936; Л.А.Латишкевич, МЛ.Хомутов, 1938/, вдосконалення нормування тренувальних навантажень можливо здійснювати за допомогою контролі) за показниками спеціальної підготовленості квал'іфікованних спортсменів, з урахуванням знань про його структуру та зміст.

Проблема нормування навантажень, особливо на пєредзмагаль-ному етапі, що на думку спеціалістів / Д.А.Аросьев, 1961;

К.В.Борисов, 1986; С.Е. Дьячков, 1936; В.О.Запорожанов, 1935;

О.С.Медведев, І97І; М.Г.Озолін, 1970/, в основною зв’язуючою ланкою в структурі річного циклу, ще не отримала достатнього наукового обгрунтування. Так, наприклад, не вирішені питання щодо особливостей динаміки показників спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістів на пєредзмагальному етапі, про основні структурні одиниці побудови етапу та динаміку тренувальних навантажень в мікроциклах підготовки тощо. До того ж, відсутня науково обгрунтована методика поточного контролю за спеціальною підготовленістю спортсменів, що не дозволяє з достатньою ступінню вірогідності прогнозувати успішність змагальної діяльності, а також'вносити корективи у процес підготовки.

Вказані вище думки свідчать про актуальність пошуку ефективних шляхів нормування тренувальних навантажень на основі побудови науково обгрунтованої системи поточного контролю за спеціальною підгоїовленістю кваліфікованих волейболістів на передзмагально-му етапі підготовки.

Гіпотеза роботи грунтується на передбаченні, що пошук інформативних тестів поточного контролю за спеціальною підготовленістю волейболістів дозволить вивчити особливості пристосування організму спортсменів до тренувальних навантаяень і надесть можливість розроблення программ раціонального нормування тренувальних навантажень на передзмагальному етапі підготовки

Наукова новизна. В роботі показано, що основним критерієм нормування тренувальних навантажень передзмагального етапу підготовки в динаміка показників спеціальної підготовленості волейболістів. Вперше науково обгрунтована структура та вміст мікро-циклів підготовки з урахуванням таких особливосте,! адаптації спортсменів до тренувальних навантажень: варіативності ь кавників поточного контролю, характеру ьзаамодій об’ємів навантажень і ступені їх перенесення окремими системами організму, темпів та обсягу зростання показників спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістів.

Практична цінність. Розроблені практичгп рекомендації щодо методики поточного крнтроло за спеціальною підготовле н істю кваліфікованих волейболістів, оціночні таблиці, що визначають рівень підготовленості спортсменів та дозволяють індивідуалізувати процес підготовки, а також підвищити ефективність змагальної діяльності. Експериментально обгрунтовані зміст та структура

програми тренувальних дій на передзмагальному етапі підготовки, що грунтуються на раціональному нормуванні тренувальних навантажень.

ІІ252?§І]!і2і_!?2_і!12ї§5Ш1ься_на_захисТд <

1. Показники і методика поточного контролю за спеціальною підготовленістю кваліфіковани х волейболістів на передзмагальному етапі підготовки.

2. Динаміка показників спеціальної підготовленості волейболістів при виконанні тренувальних навантажень різної спрямованості.

3. Структура, зміст і нормування тренувальних навантажень в мікроциклах передзмагального етапу на основі показників поточного контролю.

Дисертаційна праця вміщує вступ, п’ять розділів, висновки, практичні рекомендації, перелік літератури і додаток.

Дисертаційна праця підготовлена на 161 сторінках друкованого тексту, ілюстративний матеріал складається із 19 таблиць та 10 малюнків. В роботі використовувались 271 вітчизняне та 5 іноземних літературних джерел.

Мета, задачі, методи та організація досліджень.

М§Ї§_Е°!$2Х2-Метою наших досліджень в оптимізація тренувального процесу кваліфікованих волейболістів на передзмагальному етапі на основі науково обгрунтованої методики поточного контролю і нормування тренувальних навантажень.

Задач і досліджень. .

І. Визначити найінформативніші показники поточного контролю за спеціальною підготовленістю кваліфікованих волейболістів. 3

2. Розробити систему інтегральної оцінки різня спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістів на передзмагальному етапі підготовки. ,

3. Обгрунтувати принципи нормування тренувальних навантажень в мікроциклах підготовки на основі показників поточного контролю.

■ 4. Розробити практичні рекомендації для побудови тренуваль-

ного процесу на передзмагальному етапі підготовки з урахуванням нормування тренувальних засобів. .

Методи досліджень. І. Вивчення та аналіз науково-методичної літератури. 2. Вивчення, аналіз і узагальнення досвіду практичної роботи. 3. Педагогічні спостереження. 4. Педагогічний експеримент з використанням окремих методик по визначенню таких характеристик: а/ техніко-тактичної діяльності /хронометрія, спеціальне педагогічне тестування/: б/ швидкісно-силової підготовленності /дінохроногоніографія, електромеханографія/; в/функціональна підготовленість /радіотелепульсометрія, рУс^

абс, відн., МСК абс., МСК відн., проба руфф’е, пульсо-

метрія, кистева динамометрія, тест Купера; г/ психологічної підготовленості /методика Спілберга, Мартенсона, коректурна проба по Ландольту, рРО, КНОїї, ОП, рефлексометрія, тепінг-тест/. Результати досліджень оброблялись методами математичної статистики з використанням ЕОМ ЕС-І040. ,

' Педагогічний експеримент. Комплексне педагогічне обетежен-ня спортсменів за показниками спеціальної підготовленості, динаміка показників поточного 'контролю за :*;еріод навчально-тренувальних зборів різної тривалості, структурної побудови, пе-. реважної спрямованості навантажень з видів підготовки і енергозабезпечення. Отримані в ході досліджень показники оцінюва-

4 ' ‘

лись по розроблешшм нами шкалам оцінок. В експериментальну групу вносилися корективи по нормуванню тренувальних навантажень і регулюванню стану спортсменів. '

2Еї!§і1І25УМ_132£2Ій*бнь_і Дослідження проводилися в три етапи, із залученням спортсменів СКА Київ, СКІФ Київ, Локомотив-. Київ і збірної команди України. В дослідженнях брали участь 69 кваліфікованих спортсменів: 2 майстри спорту міжнародного класу, 24 майстри спорту, 32 кандидати в майстри спорту та спортсменів І розряду.

На першому етапі досліджень / з жовтня 1914 по листопад 1936 рр./ аналізувався зміст сучасної системи педагогічного контролю, що використовується в підготовці волейболістів. Провезено дослідження факторної структури спеціальної підготовленості і відносного вкладу різних сторін підготовленості в загальну дисперсію вибірки. Обгрунтована інформативність та надійність тестів для діагностики спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістів. Визначені кількісні значення та діапазони коливань основних показників поточного контролю з метою побудови оціночних таблиць різних рівней підготовленості і методики по- . точного контролю.

На другому етапі досліджень /з листопада 1936 по грудень 1933 рр / визначився обсяг змагальних навантажень, :г,о розглядались як конструювальний фактор при нормуванні тренувальних на-ванталень. Виконаний аналіз змісту сучасної системи підготовки кваліфікованих волейболістів на передзмагальному етапі а урахуванням динаміки навантажень різної спрямованості, структури побудови етапу та окремих його мікроцккліп. Крім того, вивчався

вплив різних навантажень на показники спеціальної підготовленості волейболістів. .

° Визначались також обсяг та характер фізіологічних змін в організмі волейболістів при засвоєнні тренувальних навантажень різної спрямованості.

На третьому етапі досліджень /з грудня 1939 по березень 1991 рр./ опрацьовувалась раціональна структура передзмагально-го мезоциюу: тривалість і динаміка навантажень. Тренувальні навантаження класифіковані по видам підготовки, енергозабезпеченню, об’єму та інтенсивності. Експериментально визначена ефективність побудови моделі передзмагального мезоциклу, що заснована на раціональному нормуванні тренувальних навантажень різної спрямованності окремих мікроциклів.

. Результати досліджень

Відбір контрольних вправ та тестів для поточного контролю за спеціальною підготовленістю кваліфікованих волейболістів

За підсумками факторного аналізу визначено шість основних факторів і вклад кожного з них у процес формування спеціально* підготовленості волейболістів. Визначені фактори набули такої інтерпретації: "інтегральний фактор майстерності" / 33,5 % сумарної дисперсії вибірки/, пов’язаний із виконанням технічних прийомів на високій швидкості; фактор швидкісно-силової підготовленості / 11,6 56/, характеризує силові, швидкісні, швидкісно-силові якості і пов’язаний із забезпеченням на високому рівні багаторазових стрибкових та бігових вправ; фактор функціонального пристосування /7,3 %/, характеризує загальний стан фізичної підготовленості і кардіо-респіраторної системи; фактор ін-

О . . ■; '

телектуально-тактичний / 6,1% /, пов’язаний із рішенням ігровіїх

завдань, рівнем розвитку орієнтування, оперативного мислення та пам’яті, точністно-диференційований фактор /5,9%/, відображає здатність стрийняття просторово-часових та силових характеристик руху; фактор сенсорно-психічних якостей /5,3$/, характе-ризуе рівень психічного стану та периферійної нервової системи.

Сумарний показник усіх факторів складає 69,6% в загальній дисперсії вибірки.

■ . 4

Отримана характеристика факторної структури дозволила визначити головні фактори у загальній структурі підготовленості, цо в найбільшій мірі впливають на формування спортивної майстерності кваліфікованих волейболістів. ,

Обгрунтування показників поточного контролю спеціальної іідготовленості було проведено в три етапи:

на першому - визначалась інформативність та надійність тестів шляхом кореляції із критеріями ігрової діяльності спортсмене;

. на другому -відбиралися незалежні та профільні показники іляхоч кореляції між усіма використовуваними показниками;

на третьому - були визначені оперативні, доступні, відиос-ю прості тести, що використовувалися у ході поточного контро-в / табл. І /. •

Оцінити рівень готовності спортсменів до змагальної діяль-ості в цілому за-показниками фізичної, технічної, тактичної, сихологічної підготовленості передбачається по розробленій наи шкалі оцінок, що грунтується на методиці стандартної "Т" М.О.Годік, 1938 /. >

До такої шкали входять всі середні показники-. Якщо показ-

ик результату в тесті розміщується в межах X + , то він_

' . ' 7

визначається як середній/при 50 балах/, від X + £- Ао Х+С> , як нижчий або вищий від середнього, і від X + <~> до X +2С> , як низький або високий.

Таблиця І

Програма комплексного поточного контролю кваліфікованих волейболістів

X# Періодичність

пп Тести використання

І. Комплексний тест, с в кожному мік-

2. Стрибок вгору, поштовхом двома ногами / по Абалакову/, см роциклі п

3. Сидячи, в руках набивний м’яч, кидання

двома руками, м -п-

4. Стрибки на висоту 8($ від граничного рівня протягом ЗО секунд, кількість разів

.

5. Тест р^с відн., кгм/хвил.кг.

б. ЗО стрибків за ЗО секунд, ЧСС, с щоденно

7. Тривалість відновлювання ЧСС, с

8. Точність відтворення 5036 зусилля, кг — м —

9. Ступінь стомленності /за показниками тепінг-тесту/, %

И

10. Швидкість переробки зорової інформації,

біт.с

II. Тривалість реакції, мс .

12. Рівень змагальної особливої тривожності, в кожному

■ бал. мікроциклі

Для визначення місця, що отримує спортсмен після тестування, оцінки усіх показників сумуються.

В таблиці 2 представлені показники, що отримані на основі досліджень оцінки поточного стану спортсменів на передзмагаль-ному етапі підготовки і розглядаються як статистичні норми по кожному тесту окремо. •

Аналіз даних оціночних таблиць дозволяє передбачити рівені розвитку показників спеціальної підготовленості, що забезпечує ■волейболісту готовність до виконання запланованих обсягів тре-

• Таблиця 2

Пікала оцінки рівня спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістіз * в балах/за показниками поточного контролю, п, = 40, кваліфікація - ис, мсмк/

г—- г - — Г По к а з н и к и

Рівні Бали Діапа- зони коли- вань ■Ком- плекс ний тест, с Стри- бок вгору; ем Кидан- ня м’яча сидя- чи, м ■Багаторазові стрибки за ЗО", кількість разів • р»сІ7( хвил. кг 5 чес навантаження,кі-лькіст: ударів Час від- нов- лен- ня ЧСС, с Точніст; відтворення 5С1% зусилля, кг Час реак- ції, млс Сту- пінь стом- лен- ності, % РівенГ змага- льної особ- ливої триво- жності, бал. Швид- кість перероб- лення зорової ІнфОрМу бй.с

Висо- кий зо-іа X ±26 20,56 91,0 13,91 О 29,5 26,83 51,6 94,0 0,230 239,4 4,7 12,29 1,490

Вище серед- нього 60-79 £7, Х±б 24,93 85,2 13,53 29,67 23,5 44,1 112,0 0,935 257,4 9,75 14,29 1,576

Серед- ній 40-59 X = X- 2. 27,11 •31,43 76,5 -32,3 13,39- 13,11 ■ 23,25 -27,42 21,33- 19,51 ■ 40,35-32,95 •121,0 139,0 1,133- 1,742 266,4- 234,4 -12,27- 17,32 • 15,29 -17,29 1,629 -1,733

Нижче серед- нього 20-39 •X ?- 33,67 73,6 12,97 27,0 16,39 29,1 149,0 2,045 293,4 19,35 19,29 1,736

Низь- кий 0-19 X ^ X і 2.6 39,04 67,3 12,69 26, Г ’ 13,51 21,6 160,0 2,650 311,4 24,9 20,29 1,391

нувальних навантажень.

Отримані результати спортсменів /в балах/ та локалізація від-г стаючих параметрів підготовленості, дозволяє визначити програму корекції тренувальних дій на передзмагальноцу етапі підготовки.

Результати побудови передзмагального етапу підготовки кваліфікованих волейболістів на основі раціонального нормування тренувальних навантажень

3 метою експериментального розроблення науково обгрунтованої моделі побудови передзмагального етапу підготовки кваліфікованих волейболістів шляхом раціонального нормування навантажень, проведений послідовний формуючий педагогічний експеримент. Дослідження проводилися у природних умовах навч&’іьно-тренувальних зборів /ЙТЗ/. Обсяг тренувального ефекту визначався за комплексом показників поточного контролю у двох групах: експериментальній /І4чол/ та контрольній /14 чол./

. .Спортсменам експериментальної групи була запропонована гіпотетична модель навчально-тренувального збору, в основу побудови якої були покладені особливості адаптації спортсменів до навантажень різного обсягу та спрямованності.

Модель побудови навчально-тренувальнсіго збору спортсменів контрольної групи характеризувалась хвилеподібним принципом розподілу тренувальних навантажень, наявністю 4-х мікроциклів зі структурою 6-І і таким співвідношенням об’ємів навантажень:

80 - 100 - 70-50$: •

Розроблена гіпотетична модель підготовки кваліфікованих волейболістів в мезоциклі, що.передуе основним змаганням, містить характерні відмінності від традиційної моделі.

.Результати досліджень представлені у табл.3,4 і малюнках 1,2.

Таблиця З

Характеристика експериментальної моделі побудови передзмагального етапу підготовки

Ж» пп | Модельні показники І мікро-цикл П мікро-цикл

і/ Кількість днів 12 9

2. Кількість тренувальних днів 9 7

3. Кількість тренувальних занять 26 18

4. Кількість годин 48 33

б. Структура мікроциклу 6-І; 4-І 3-І; 4-І

б. Кількість днів з граничним навантаженням 4 2

7. Дні "ударних" тренувань 3, 5, 9, II 2, 8

8. Співвідношення об*омів наванта- 32- 50- 18 22 5- 55-

ження: великих, середні^, малих, ^ £2,5

9. Принципи розподілу навантаження Ритмічно- Хвилясто-

варіативний варіативний

10. Загальний обсяг навантажень, % 100 75

II. Діапазон обсягу щоденного наван- 0,45 - 3,0 0,45 - 3,0

таження, в годин. 4,6 - 5,5 4,5 - 5,5

За підсумквди проведених досліджень була виявлена загальна закономірність. В залежності від варіантів нормування тренувальних навантажень на передзмаг&льному етапі мав місце принципово різна сумарна дія на організм спортсменів. В першому варіанті побудови передзмагального етапу у спортсменів контрольної групи не було виявлено глибоких змін у діяльності онремих систем і розвитку окремих показників.

Найбільш інтенсивний темп зростання спостерігався: у киданні м’яча сидячи / 1 = 3,06/; комплексному тесті / *- = 5,0/. '

Разом з цим, такі показники як тривалість реакції вибору, рівень змагальної осоййстої тривожності, швидкості перероблення зорової ° И

інформації, ступінь стомленості не отримали достовірного прирісту.

Варіативність показників психічної, підготовленості / V =

= 4,1 - 18,2%/ та відсутність їх зростання / * =0,24 - 2,03/ у процесі навчально-тренувального збору свідчить про недостатню увагу тренерів до цієї сторони підготовленості.

Таблиця 4

Характеристика тренувальних навантажень і співвідношення їх об’ємів у кваліфікованих волейболістів на передзмагальному етапі підготовки

Програма тренувальних засобів

Спрямован-

ність

Міц-

ність

Механізми енергозабезпечення

Зона функ- т п

ціювання |,„т “

Вдосконалення індивідуально-тактичних дій. Зарядка,кроси, .ЗМ

Підтримуюча, комплексний розвиток рухових якостей

ЛйіДЕ

Помір- Аероб- 130 ^140 15 15

на, ний середня

140 -150

Вдосконалення Моделююча Серед- Зміша- 151- 160 70 75

групових техніч- змагальну дія- ня, ний 161- 170

но-тактичних льність, швид- вели- /аероб-

дій при перехо- кісна витри- ка но-ана-

ді від захисту валість, сило- еробний/ с

до нападу і нав- ва ПІДГОТОВЛЄг с.

паки. Товариські ність

зустрічі. Конт-

рольні ігри

Вдосконалення Шзидкісно-си- Грани- Анаероб- 171 і 6 Я

організації лова робота чна, ний ' вище

групових і ко- вибухового суб- .

мандних дій у характеру гранич

нападі та захи- на

еті.Товариські

зустрічі.Конт-

рольні ігри ' ■ ;

За показниками різниці між частотою серцевих скорочень, що були зафіксовані до початку специфічного навантаження і після нього можна говорити про рівень перенесення навантажень.

Нами умовно визначено три рівні перенесення навантажень: високий - ЧСС підвищилась на 44-51 удар на хвилину, середній -на 32-43 ударів на хвилину, низький - 21-31 ударів на хвилину. Кількість спортсменів, які характеризувались низьким та середнім рівнем перенесення навантаження на початку навчальйо-тренувально-го збору складала ІЗ чоловік /9СЙ/, а в кінці Його- II. чоловік / 73 %/.

Отже, це свідчить про невеликі зрушення у рівні перенесення навантажень спортсменами контрольної групи, а також про низький рівень їх функціональної підготовленості. '

Таким чином, серед найбільш складних місць у структурі спеціальної підготовленості волейболістів контрольної групи є система енергозабезпечення напруженої м’язової діяльності та психологічна підготовленість, що характеризується найментимг темпами Зростання за період НТЗ.

Підсумки результатів пошукового етапу експерименту за участю спортсменів контрольної групи дозволяють оцінити спрямованість тренувальних навантажень, визначити послідовність пріорітетних тренувальних дій за об’ємом та інтенсивністю, а також викликають необхідність внесення корективів тренувального процесу на перед-змагальному етапі.

У другою варіанті /гипотетична модель/ спостерігається значне покращення показників спеціальної підготовленості волейболістів.

Про ефект запропонованого нормування тренувальних навантажень свідчить зростання показників спеціальної підготовленості і критерії,? ефективності ігрової діяльності учасників експерименту: скоротився час відновлення ЧСС / Ь = 2,77/, підвищився покажчик

13

Об’єм /в год./

'Дні етапу

Мал.І. Об’ам і характер розподілу тренувальних у кваліфікованих волейболістів на перед: етапі підготовки

навантажень передзмагальному

"ударний"

мікроцикл

"підвідний"

мікроцикл

І5

□

ЗФП

- ігрова підготовка

- техн іко-тгктична підготовка

і;-'.'.

- психологічна підготовка

и : ■

- СШ

Мал.2. Структура тренувальних засобів /з видів підготовки/ "ударного" і'’’підвідного" мікроциклів передзма-гального етапу

ЧСС навантаження / ї = З,ІЗ/, швидкість перероблення інфор-щії / "Ь = 3,86/, тривалість реакції вибору / і = 2,09/, жращилась ступінь стомленості / 1 = 4,55/ та точність від-юрення 5С^ зусиль / ї- = 2,57/.

Підсумкові показники психофізіологічного стану свідчать про і, що педагогічні дії у вигляді підвнщенного об'єму наванта: ;н-і тактичної та психологічної спрямованості відобразилися на :ості виконання техніко-тактичних дій волейболістів /комплекс-ій тест, і = 4,6; СЛТ, £ = 4,12/. Покращились також показ-

іки швидкісно-силової підготовленості нижніх /1 = 3,05/ та

ірхніх'/ і- = 2,93/ кінцівок, швидкісно-силової витривалості 1 = 4,30/. ‘

Порівнювальний аналіз показників, що характеризують ефектив-:сть ігрової діяльності дозволив встановити, що загальний при-:ст результатів при експериментальній моделі складає 12 + 1,2^ і = 2,57/; а при традиційній - 6 + 0,7 / і ^ 2 /.

На мал. З показана порівнювальна характеристика рівня спе-:альної підготовленості волейболістів при традиційній та гі~ ітетичній моделях нормування навантажень.

966

911

373

І П Я

І

67$

П

977

'11

експериментальна

контрочьна І - вихідний рівень

П - проміжний рівень '

'ЇЇ •• підсумковий рівень

Мал. З Порівнювальна характеристика рівнів підготовтенопті 'полейбочістїв при двох варіантах побудови аорец-рмяглльног’о етапу /в балах/. _ '

15

висновки

І. Основою для диференційованного керування тренувальним процесом підготовки кваліфікованих волейболістів в результати поточного контролю спеціальної підготовленості, визначення провідних факторів становлення спортивно-технічної майстерності та рекомендацій по вдосконаленню структури передзмагального етапу підготовки на основі раціонального нормування тренувальних навантажень.

к Результати факторного аналізу дозволяють описати кількісну структуру спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістів, що характеризує різні сторони їх підготовленості та визначити обсяг внеску окремих компонентів в загальну дисперсію вибірки. На етапі передзмагальної підготовки при формуванні спортивно-технічної майстерності волейболістів особливого значення набувають такі фактори, що приведені в порядку значущості: "інтегральний фактор майстерності" /33,5%/, фактор швидкісно-силової підготовленості /II,6%/ "функціонально-пристосувальний фактор"/7,3%/ "інтелектуально-тактичний фактор" /6,1^/, точністно-диференційо-ваний фактор /5,8^/, фактор сенсорних та психічних якостей /5,3$/

3. Найбільш інформативними тестами поточного контролю за спеціальною підготовленістю волейболістів, що дозволяють оцінити їх технічно-тактичні дії е комплексний тест; швидкісно-силові якості та швидкісно-силова витривалість - стрибок вгору по Аба-лакову; кидання набивного м’яча сидячи, стрибки на оптимальну висоту; функціональну; підготовленість - проба ри/с^д відн.,

ЧСС навантаження, час відновлення ЧСС птсля навантажень, точність відтворення 5СЕ5 зусилля; психологічний стан- ступінь стомленості за даними тепінг-тесту, швидкість переробки зорової інформації, тривалість реакції вибору, рівень змагальної особистої тривожності. Коефіцієнти кореляції, що відображають зв’язок показник/в

16

поточного контролю із критерієм ефективності ігрової ДІЯЛЬНОСТІ коливаються в діапазоні 0,460 - 0,722. Перелічені вище тести відт> відають вимогам надійності та об’єктивності /г = 0,940-0,920/.

4. Розроблений спосіб індивідуальної оцінки стану готовності кваліфікованих волейболістів до наступних змагань, в основу якого покяадені багаторівневі характеристики показників поточного контролю, що представлені як статистичні норми по кожному тесту і відображені у балах.

Для визначення ступені готовності спортсмена у поточному стані, усі оцінки його показників сумупться, що дозволяє-враховувати компенсаторні здібності організму спортсменів.

5. Зміни показників спеціальної підготовленості під впливом

різних тренувальних навантажень специфічні, так як обумовлені особливостями адаптації систем організму та рівнем тренованості кваліфікованих волейболістів. ;

Перевага.обсягу зростання показників техніко-тактичної і функціональної підготовленості є головною особливістю становлення майстерності кваліфікованих золейболістів на передзмагальному етапі, обсяг зростання показників складає: по технічно-тактичній підготовленості - 5%,. швидкісно-силовій - 4/5, функціональній - .

3,й?, психологічній - Зі.

6. У структурі спеціальної підготовленості кваліфікованих волейболістів фактори.системи енергозабезпечення напруженої м’язової діяльності /в зоні функціювання ЧСС вище 170 уд./хв. - ана—

еробний режим/ та показники психічної підготовленості характеризуються найменшими темпам.; вростання за період НТЗ. . _

7. Виявлена тенденція до підвищення об’ємів'та інтенсивності навантажень при .проведенні календарних ігор обумовила подальшу

17

інтенсивність процесу підготовки на передзмагальному етапі шляхом науково обгрунтованого нормування тренувальних навантажень, ’ до структури котрих входять: раціональне співвідношення часткових об’ємів навантажень з видів підготовленості, механізми енергозабезпечення, оптимальна зміна об’ємів та інтенсивності в окремих мікроциклах.

8. Експериментально обгрунтована структура та зміст перед-змагального етапу підготовки, що характеризуються тривалістю

- 21 день, наявністю "ударного" та "підвідного" мікроциклів; принципом розподілу тренувальних навантажень /ритмічно-варіативним принципом 1-го мікроциклу, до якого входять 4 "ударні" дні тренувань з ритмічним їх розподілом та хвилясто-варіативним принципом П-го мікроциклу, до якого входять не більш 2 "ударних" днів тренувань з тривалим періодом відновлення/, а також співвідношенням засобів з видів підготовки /підвищенням об’ємів засобів тактично-психологічної підготовки в П мікроциклі на 15%/; підвищенням питомої ваги малих структурних утворень мікроциклів по схемі 3:1; 4:1 та зменшенням об’ємів тренувальних навантажень на 25/?. Співвідношення об’ємів навантажень змішаної, аеробної та анаеробної спрямиванності на передзмагальному етапі складав відповідно: 70&.-78І, 15%,

9. Розроблена програма тренувальних навантажень сприяла роз-

витку більш вищого рівня спеціальної підготовленості волейболіс** тів /приріст складає 132 бали у порівнянні з 55 балами у контрольній групі, по шкалі оцінок/, що дозволяє спортсменам експериментальної групи продемонструвати більш високі показники ефективної ігрової діяльності"/12 + 1,2^,.проти б + 0,7^ контрольної групи/. V ■ . .

По темі дисертації опубліковано слідуючі роботи:

. Голуб В.П., Короп М.Ю., Носко Н.А. Исследование особенностей свойства личности студентов-волейболистов с целью повышения эффективности учебно-тренировочного процесса // Сборник научных трудов "Физическая культура и спорт в повышении социальной активности студентов. -Уыань/ 1990.-е.60 - 61.

. Голуб В.П. Контроль и оценка подготовленности студентов-волейболистов на предеоревновательном этапе подготовки // Тезисы докладов юбилейной XIII научной и X научно-методической конференции профессорско-преподавательского состава посвященных 60-летию основания института 17-24 апреля 1990г.-Киев, КТИЛ1І, 1990.-е. 32-31. *

. Голуб В.П., Маслов В.Н., Карпов А. А. Особенности построения этапа непосредственной подготовки в соревнованиям квалифицированных волейболистов // Тезисы докладов 44-й научной и 12-й научно-методической конференции- профессорско-преподавательского состава института 14-24 апреля І992.-Киев,КТИЛП,199-;. -с.64-65.

. Голуб В.П., Маслов В.Н. Характеристика нагрузок календарных игр высококвалифицированных волейболистов // Подготовка спор тсненов высокой квалификации в спортивных играх, - Сборник научных трудов .-Киев, КИШ. 1992гс. 3-5.

. Голуб_В.П. Контроль как средство повышения эффективности управления подготовкой юных волейболистов // Методические рекомендации по подготовке резерва в спортивных играх.—Киев,КГ'ШК.

1987.-е. 8 - 9.