автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Подготовка курсантов к профессионально-педагогической работе с неблагополучными семьями

Автореферат диссертации по теме "Подготовка курсантов к профессионально-педагогической работе с неблагополучными семьями"

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м. Одеса) ім. К. Д. УШИНСЬКОГО

Думко Феофан Каленикович • ' УДК 378.9+370.182.62

ПІДГОТОВКА КУРСАНТІВ ДО ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ РОБОТИ З НЕБЛАГОПОЛУЧНИМИ СІМ’ЯМИ

13.00.04. - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

ОДЕСА-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському інституті внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Васильєв Георгій Іванович Одеський інститут внутрішніх справ, перший проректор з навчально-методичної роботи

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПН України,

Синьов Віктор Миколайович,

Київський інститут внутрішніх справ, начальник кафедри соціальної педагогіки

- кандидат педагогічних наук Морозов Анатолій Семенович,

Херсонський факультет Запорізького юридичного інституту, начальник кафедри оперативно-розшукової діяльності

Провідна установа - Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка, кафедра педагогічної майстерності та освітніх технологій.

Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль

Захист відбудеться “АЗ ” 2000 р. о £? "годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 41.053.01 при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинськогс за адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Півдешшукраїнськогс державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К. Д. Ушинського зг адресою: 65091, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26

Автореферат розісланий “З” 2000 р

Вчений секретар ' ЦУ г,

спеціалізованої вченої ради (л ''Трифонова О. С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний період розбудови української держави характеризується докорінними перетвореннями в суспільстві, зміст яких ґрунтується на принципах демократії, соціальної справедливості, гуманізму, законності, забезпечення прав і свобод громадян. Стратегічною метою людства і української держави зокрема, є досягнення рівня цивілізованості. що традиційно ототожнюють з категорією громадянського суспільства. Одне з чільних місць у структурі громадянського суспільства посідають сім’я та сімейні відносини. Без сімейного благополуччя та злагоди, без належних умов виховання підростаючого покоління українське суспільство не має майбутнього. Соціально-економічні зміни, що відбуваються в нашій країні, поряд із позитивними явищами, на жаль, спричинили і цілу низку негативних. Сьогодні кризові явища в державі негативно позначилися і на “клітинці суспільства” - сім’ї. У сучасному суспільстві можна навести безліч прикладів сімейно-побутових конфліктів, коли члени сім’ї сперечаються за лідерство, економічний контроль, з проявами насильства, змушують дітей до покірливості, правопорушень, злочинів.

Вочевид, виникає дилема: або суспільство віднайде способи і можливості оволодіти ситуацією і ліквідувати деструктивні відносини в сім’ї, або “самому суспільству загрожує небезпека деструктуризації” (Н. І. Гончарова). Відтак, першочергового вирішення вимагають такі проблеми, як визначення загальних критеріїв “благополуччя” чи “неблагополуччя” сучасної сім’ї; з’ясування причин деструктивних сімейних відносин; вивчення соціальних ролей у сім’ї щодо виховання дітей; диференціація сутності психологічного і фізичного насильства над дітьми та його наслідків (О. В. Ко-саревська); профілактика правопорушень, злочинів і насильства в сім’ї; відповідна підготовка правоохоронних і педагогічних кадрів до роботи з неблагополучними сім’ями. •

Різні аспекти професійної готовності кадрів для правоохоронної діяльності досліджувалися низкою вітчизняних (Г. І. Васильєв, І. В. Ващенко,

І. П. Голосніченко, Н. Л. Горбач, В. І. Дяченко, Г. Є. Запорожцева, А. С. Морозов, В. О. Тюріна, П. О. Юхновець, X. П. Ярмакі та ін.) і зарубіжних учених (Р. Александер, Б. Г. Бовін, Я. В. Вествуд, Дж. Вогн, К. Данцігер, А. Ф. Гра-нін, Г. Кац, X. Морріс, Дж. Сатон та ін.). Натомість педагогічний аспект діяльності та педагогічна спрямованість правоохоронної діяльності майбутніх співробітників органів внутрішніх справ не була предметом дослідження вчених. Отже, актуальність означеної проблеми та її нерозробле-ність у педагогіці вищої школи зумовили вибір теми дисертаційного до-

слідження - “Підготовка курсантів до професійно-педагогічної роботі з неблагополучшши сім’ями”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами._Дослі дження виконано в межах комплексної теми Одеського інституту внутрі шніх справ “Підготовка курсантів до запобігання та розкриття правопо рушень та злочинів у суспільстві” № 0100X1001896, Досліджувалася проб лема запобігання насильницьким проявам і подолання їх у неблагополуч них сім’ях та підготовка курсантів до означеного аспекту' професійно педагогічної діяльності.

Об’єкт дослідження - професійно-педагогічна підготовка майбутні: співробітників органів внутрішніх справ.

Предмет дослідження - процес формування професійно-педагогічно компетентності курсантів інституту внутрішніх справ щодо їхньої готов ності до роботи з неблагополучшши сім’ями.

Мета дослідження - визначити сутність і структуру професійно педагогічної компетентності курсантів щодо роботи з неблагополучнимі сім’ями, визначити педагогічні умови і розробити методику її формуванні в майбутніх правоохоронців.

Завдання дослідження:

1. Визначити сутність і структуру феномена “професійно-педагогічнг компетентність” співробітника ОВС.

2. Вивчити стан підготовки курсантів внзів системи МВС до професійно-педагогічної роботи з неблагополучшши сім’ями.

3. Розробити критерії, показники та виявити рівні сформованості готовності курсантів до професіїшо-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями.

4. Визначити та обгрунтувати педагогічні умови ефективного формування готовності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями.

5. Розробити і експериментально апробувати методику формування професійно-педагогічної компетентності курсантів щодо роботи з неблагополучними сім’ями.

Гіпотеза дослідження: формування готовності курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями буде ефективним, якщо:

- окреслити змістову лінію професійно-педагогічної компетентності курсантів у взаємозв’язку її чинників: педагогічно-когнітивної, конструктивно-виховної, комунікативної, оцінно-регулятивної компетенцій;

- забезпечити адекватні педагогічні умови її формування: педагогічна освіченість курсантів щодо характеристики сімейних відносин у не-благополучних сім’ях;

- озброєність їх конструктивними вміннями і навичками планування і проектування роботи з неблагополучними сім’ями; педагогічна пер-

з

цепція і емпатїя, включеність у процес спілкування з членами не-благополучних сімей; усвідомлення курсантами особистісної значущості і психолого-педагогічної придатності; міждисциплінарні зв’язки і педагогічна спрямованість викладання фахових і психоло-го-педагогічних дисциплін.

Методологічними засадами дослідження виступили положення теорії пізнання про діалектичний взаємозв’язок і взаємообумовленість явищ, переходу кількісних змін у якісні; соціальну детермінованість і творчу сутність особистості як суб’єкта соціально-історичного розвитку; взаємозв’язок свідомості і діяльності особистості.

Методи дослідження: теоретичні (вивчення та аналіз філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури з проблем сімейного насильства та готовності фахівців до професійно-педагогічної діяльності та її критичний аналіз і узагальнення); емпіричні [діагностичні (анкетування і тестування курсантів, підлітків)]; обсервація (спостереження, самоспостереження, самооцінка, рейтинг); експериментальні (пропедевтичний, констатуючий і формуючий експеримент); методи математичної статистики.

Теоретичними засадами дослідження були наукові теорії педагогіки вищої школи (Н. В. Кічук, Н. В. Кузьміна, 3. Н. Курлянд, А. Ф. Линенко, Г. О. Нагорна, В. О. Сластьонін, Р. І. Хмелюк, О. С. Цокур та інші), філософські та соціально-педагогічні концепції сучасної сім’ї та сімейного виховання (10. П. Азаров, Ф. С. Арват, І. Г. Єрмаков, А. С. Макаренко, М. С. Ма-цьковський, Г. М. Сагач, Л. В. Сохань, В. О. Сухомлинський, К. Якубов,

3. А. Янкова та інші), юридичні та правоохоронні теорії підготовки співробітників органів внутрішніх справ (Б. Г. Бовін, В. Л. Васильєв, А. В. Ва-хов, Є. В. Додін, І. П. Голосніченко, П. О. Юхновець, X. П. Ярмакі та інші).

Наукова новизна дослідження: вперше визначено та науково обґрунтовано сутність і структуру феномена “професійно-педагогічна компетентність” співробітника органів внутрішніх справ; уточнено сутність понять “професійно-педагогічна підготовка курсантів”, “неблагополучні сім’ї” та “педагогічно несприятливі сім’ї”, “насильство в сім’ї”; науково обґрунтовано принципи і теоретичні позиції побудови інструментально-проективної моделі формування професійно-педагогічної компетентності в курсантів щодо роботи з неблагополучними сім’ями; охарактеризовано види компетенції!, розроблено критерії і показники, виявлено рівні готовності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями; визначено та експериментально апробовано педагогічні умови ефективного формування готовності курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями.

Практична значущість дослідження полягає в розробці моделі формування професійно-педагогічної готовності курсантів до роботи з небла-

гополучними сім’ями; системи педагогічних ситуацій і задач експериментальної правоохоронної спрямованості, що можуть бути використані як у практиці внзів системи МВС, так і у правоохоронній діяльності співробітників ОВС; програми спецкурсу “Профілактична робота з неблагополуч-ними сім’ями”. Результати дослідження впроваджено у практику навчально-виховної роботи Луганського інституту внутрішніх справ (довідка № 1895 від 05.06.2000 р.), Львівського інституту внутрішніх справ (довідка №2/828 від 31.05.2000 р.).

Особистий внесок дисертанта полягає у здійсненні компонентноструктурного аналізу феномена “професійно-педагогічна компетентність співробітника ОВС”; визначенні і характеристиці критеріїв і показників професійно-педагогічної компетентності співробітника ОВС; науковому обгрунтуванні й практичній апробації педагогічної технології формування професійно-педагогічної готовності курсантів до роботи з неблагополуч-ними сім’ями.

Достовірність результатів дослідження забезпечена методологічним і теоретичним обґрунтуванням його вихідних положень; використанням системи взаємокоригуючих і взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватних його предмету, меті та завданням; якісніш і кількісним аналізом експериментальних даних; експериментальною перевіркою висунутої гіпотези; репрезентативністю добору об’єктів дослідження; відповідністю результатів дослідження і масової педагогічної практики.

На захист виноситься:

- зміст професійно-педагогічної компетентності курсантів, майбутніх правоохоронців у взаємозв’язку її чинників: педагогічно-когнітивної, конструктивно-виховної, комунікативної, оцінно-регулятивної компетенцій;

- педагогічні умови формування професійно-педагогічної готовності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями: педагогічна освіченість курсантів щодо характеристики сімейних відносин у небла-гополучних сім’ях; озброєність їх конструктивними вміннями і навичками планування і проектування роботи з неблагополучними сім’ями; педагогічна перцепція і емпатія; включеність у процес спілкування з членами неблагополучних сімей; усвідомлення курсантами особистісної значущості і психолого-педагогічної придатності; міждисциплінарні зв’язки і педагогічна спрямованість викладання фахових і психолого-педагогічних дисциплін.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом доповідей на міжнародних науково-практичних конференціях (Одеса - 1999 р., Одеса

- 2000 р., Сімферополь - 1999 р., Сімферополь * 2000 р.), виступах на засіданнях Коаліції запобігання насильству в сім’ї (Одеса - 1999 р., Одеса -

2000 р.). За темою дисертації опубліковано дев’ятнадцять праць, з них шість - у фахових виданнях.

Структура дисертації: дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг -240 сторінок, з них, основного тексту -189 сторінок, таблиць - 20, схем -1.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, методи наукового пошуку, сформульовано гіпотезу та завдання дослідження; викладено методологічні та теоретичні засади дослідження; визначено наукову новизну і практичну значущість результатів; наведено дані про особистий внесок здобувача та апробацію результатів дослідження; визначено положення, що виносяться на захист.

У першому розділі - “Теоретичні засади виховання дітей в неблагополучиях сім’ях” - визначено дефініції “сім’я”, “сімейні відносини”, “неблагополучні сім’ї”, “педагогічно несприятливі сім’ї”, “насильство в сім’ї”, проаналізовано результати сучасних досліджень у педагогічнії! науці в означеному аспекті. Сім’я як соціально-педагогічний осередок суспільства досліджувалася багатьма вченими (В. В. Абраменкова, Ф. С. Арват, Є. К. Васильєва, С. І. Голод, І. Г. Єрмаков, С. Д. Лаптев, А. С. Макаренко, М. С. Мацьковський, В. І. Назаренко, Г. М. Сагач, Л. В. Сохань, А. Г. Хзр-чев, 3. А. Янкова та інші).

Педагогічний словник акцентує увагу на виховній стороні цього феномена, трактує сім’ю як одну із форм виховання дітей, що поєднує цілеспрямовані педагогічні дії батьків із повсякденним впливом сімейного побуту. Соціолога під структурою сім’ї розуміють сукупність відносин між її членами, окрім відносин родичів, систему духовних, моральних відносин, відносин влади, авторитету і т. ін. У зв’язку з цим виділяють авторитарну структуру сім’ї (авторитарні сім’ї), для них є характерним жорстке підкорення дружини чоловікові, а дітей - батькам. Для сімей із демократичною структурою є характерним розподіл ролей відповідно до особистісних якостей, добровільний розподіл обов’язків у вихованні дітей на засадах усвідомлення, а не примусу. Рольова взаємодія в сім’ї - це сукупність норм і зразків поведінки одних членів сім’ї стосовно інших. Науковці (Ю. П. Азаров, Ф. С. Арват, В. Г. Постовий, Л. К. Пелипенко, П. М. Щербань та ін.) визначили та описали тактику виховання в сім’ї і типи сімейних взаємин, що так чи інакше впливають на дитину, формування її особистості. Виділяють п’ять компонентів тактики сімейного виховання: диктат, опіка, конфронтація, мирне співіснування, співпраця. Залежно від так-гнки сімейного виховання складаються позитивні чи негативні (конфлікт-

ні) взаємини між членами сім’ї. У педагогічній літературі (І. Д. Зверева, Л. Г. Коваль, С. Р. Хлєбік та інші), сім’ї, як один із видів соціального інституту, поділяють на благополучні та неблагополучні. Існує різна класифікація типології неблагополучних сімей. Соціальні педагоги (І. Д. Зверева, Л. Г. Коваль, С. Р. Хлєбік та інші) до неблагополучних сімей відносять: сім’ї, де батьки зловживають спиртними напоями, ведуть аморальний спосіб життя, вступають у конфлікт з морально-правовими вимогами суспільства (припускаються різних видів правопорушень); сїм і з іїіїзьким .мо рально-культурним рівнем батьків; сім’ї зі стійкими конфліктами у взаємостосунках між батьками, батьками та дітьми; неповні сім’ї; сім’ї, зовні благополучні, що допускають серйозні помилки, прорахунки в системі сімейного виховання внаслідок невміння будувати правильні взаємини між членами сім’ї, низької педагогічної культури та неосвіченості.

Під неблагополучними сім’ями ми розуміємо сім’ю з чітко вираженою стійкою конфліктно-агресивною спрямованістю, що суперечить морально-правовим нормам сімейного життя (наявність різного виду правопорушень); схильністю до вживанім алкогольно-наркотичних речовин; проявами різного роду насильства до членів сім’ї; цілеспрямованим залученням батьками дітей до правопорушень і злочинів. Особливу небезпеку для дітей становлять прояви насильства в сім’ї як до окремих членів сім’ї, так і до самих дітей.

Насильство тлумачиться вченими (А. А. Гусейнов, X. Госсе-Майєр та інші) як застосування певною соціальною групою різних (аж до озброєних впливів) форм примусу стосовно інших соціальних груп із метою набуття тих чи інших привілеїв. За визначеннями різних авторів, “насильство в сім’ї” тлумачиться як “зловживання силою і владою одного (кількох) з членів родини” (Н. І. Гончарова); “насильство в сім’ї є прикладом примусового контролю, в якому одна людина панує над іншою” (Л. Бандура); “насильство в сім’ї є реальна дія чи погроза фізичної, сексуальної, психологічної чи економічної образи й насильства з боку однієї особи щодо іншої, із якою особа мала інтим чи інші значущі відносини” (В. Воронов). Насильство в сім’ї, особливо в дитинстві, може бути причиною тривалих та важких наслідків для здоров’я жертви та викликати відповідну поведінку в її подальшому житті. При цьому зауважимо, що насильство в сім’ї є повторюваним явищем, а ефективні та своєчасно вжиті попереджувальні заходи можуть запобігати виникненню інцидентів у майбутньому. Відтак, виникає необхідність підготовки фахівців до запобігання насильницьким проявам у сім’ї та профілактики їх.

У другому розділі - “Проблема професійної готовності майбутніх спеціалістів у педагогіці вищої школи” - обгрунтовано сутність і структуру

феномена “професійно-педагогічна компетенція”, охарактеризовано її чинники; розроблено критерії і показники готовності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями; висвітлено результати пропедевтичного етапу дослідження

Проблема готовності студентів - майбутніх спеціалістів до професійної діяльності в різних галузях була предметом дослідження багатьох учених. Серед них: у педагогічній галузі (О. О. Абдуліна, Ю. С. Алферов, Л. М. Ахме-дзянова, І. М. Богдзиова, Ф. Н. Гонобелін, І. Я. Зязюн, Т. О. Ьіьїка, Е. Е. Карпова, Н. В. Кічук, Л. В. Кондрашова, Н. В. Кузьміна, 3. Н. Курлянд, А. Ф. Лі-ненко, Г. О. Нагорна, Л. Ф. Спірін, В. О. Сластьонін, Р. І. Хмелюк, О. С. Цукор, О. І. Щербаков та інші); в юридичній (Б. Г. Бовін, Г. І, Васильєв, А. В. Ва-хов, І. В. Ващенко, І. П. Голосніченко, Н. Л. Горбач, А. Ф. Гранін, Є. В. Додій, В. І. Дяченко, А. Є. Жалинський, Г. Є. Запорожцева, А. Ф. Зелинський, В. О. Коновалова, А. С. Морозов, В. О. Тюріна, П, О. Юхновець, X. П. Ярмакі та інші). Різні аспекти професійної готовності кадрів для правоохоронної діяльності досліджувалися і зарубіжними авторами: професійна придатність до служби в поліції (Р. Александер, М. Крафт, Н. Сміт, С. Александр, К. Данцігер та інші); система добору кадрів до поліцейських органів (Я. Вествуд, Дж. Вогн, Г. Кац, X. Морріс, Дж. Сатон, Р. Таннехілла та інші).

Професійна готовність до конкретного виду діяльності - це, на думку вчених, цілеспрямоване вираження особистості, що обіймає установку, погляди і переконання, систему відносин, мотивацію, емоційно-вольові та розумові якості, професійну компетентність та навички і вміння її практичного втілення.

Під професійною правоохоронною педагогічною компетентністю ми розуміємо сукупність науково-педагогічних знань, сформованість професійно-педагогічних умінь, навичок, ціннісних орієнтирів, що обумовлюють ефективне вирішення виховних завдань у процесі профілактично-корекційної та інших видів правоохоронної діяльності.

На наш погляд, правоохоронно-педагогічна компетентність обіймає такі чинники (види компетенцій): когнітивно-педагогілну (обізнаність з формами і методами профілактично-педагогічної роботи з сім’ями), конструктивно-виховну (планування, прогнозування, програмування виховної профілактичної, педагогїчно-корекційної роботи з неблагополучними сім’ями), комунікативну (уміння спілкуватися з цією категорією населення), оцінно-регулятивну компетенції (уміння оцінювати і регулювати профілактично-педагогічний аспект правоохоронної діяльності). До кожного чинника професійно-педагогічної компетентності нами були визна-

чені критерії і показники (аксеологічні і праксеологічні) готовності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями.

На пропедевтичному етапі дослідження вивчався реальний стан підготовки курсантів вищих навчальних закладів системи МВС до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями. Задля цього нами було проаналізовано навчальний план вищих навчальних закладів системи МВС за спеціальністю 7.060102 - правоохоронна діяльність. Визначено співвідношення різних блоків дисциплін та дисциплін психолого-педагогічного циклу, що вивчають курсанти впродовж навчання в інституті. Виявилося, що загальна кількість годин за навчальним планом становить 8604 (з них 2932 годин - на самостійне опрацювання), на дисципліни психолого-педагогічного циклу відведено лише 354 години, (з них 100 годин - на самостійне опрацювання), що становить лише 4,1% від загальної кількості годин. Зауважимо, що з жодної дисципліни психолого-педагогічного циклу не передбачено іспиту.

Аналіз програм психолого-педагогічних дисциплін педагогічної спрямованості засвідчив низку прогалин у їх змісті, відсутність міждисциплінарних зв’язків, що, з одного боку, веде до повторешм тем, а з іншого, -до їх “розпорошеності”, а відтак, відсутності системи в засвоєнні курсантами професійної педагогіки. Означене негативно позначається на професійно-педагогічній готовності майбутніх правоохоронців до практичної службової діяльності. З метою з’ясування рівня самооцінки щодо необхідності педагогічної підготовки майбутніх правоохоронців нами було проведено анкетування курсантів Ш - IV курсів Одеського інституту внутрішніх справ упродовж 1996/1997 та 1997/1998 навчальних років. Узагалі в анкетуванні брало участь 400 курсантів.

Як засвідчив аналіз результатів анкетування, курсанти досить об’єктивно, як на наш погляд, оцінили свою готовність до майбутньої професійно-педагогічної діяльності. Більшість (80%) визнала недостатню кількість годин, відведених на курс “Професійна педагогіка”, посередню готовність (64%) та неготовність (26%) до роботи з неблагополучними сім’ями, про що засвідчують і їхні відповіді щодо форм і навичок роботи з конфліктними сім’ями.

Наступним завданням пропедевтичного етапу дослідження було з’ясування розуміння співробітниками ОВС понять “насильство” та “насильство в сім’ї”. Задля цього нами було проведене анкетування: а) курсантів III - IV курсів Одеського інституту внутрішніх справ; б) дільничних інспекторів міліції зі стажем роботи не менше 5-ти років.

Зіставлення анкетних даних у формі відповіді курсантів і дільничних інспекторів міліції, стаж роботи яких не менше 5 років, засвідчив переко-

наність співробітників ОВС у наявності насильства в сучасних сім’ях в Україні, адекватність розуміння ними цього негативного феномена, але щодо форм боротьби з проявами насильства, то не всі дільничні інспектори міліції знають, що їм потрібно робити, крім бесід та притягнення до відповідальності.

Гіршою виявилася справа з курсантами. Більшість із них заперечувала існування насильства в сім’ї, або ж не знали, існує воно чи ні. У численних анкетах (38%) у відповідях на наступні запитання опісля другого були такими: ‘‘Насильства в сім’ї не може бути”. Ця теза визначила відсутність адекватних відповідей курсантів і на всі інші запитання анкети. Отже, ми дійшли висновку, що проблема сімейного насильства, на жаль, залишається поза увагою майбутніх співробітників ОВС. Сьогоденні навчальні плани і, відповідно, програми навчальних дисциплін не передбачають підготовку майбутніх правоохоронців до роботи з таким важливим соціальним осередком суспільства, як неблагополучні сім’ї, в яких виховуються діти.

У третьому розділі - “Формування готовності курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями” - розкрито теоретичні засади побудови інструментально-проективної моделі формування професійно-педагогічної компетентності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями; висвітлено результати констатуючого і формуючого експерименту; подано оцінку ефективності формування рівнів готовності курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями.

Для визначення вихідного рівня готовності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями нами було розроблено серію професійно-педагогічних завдань за кожним із критеріїв професійно-педагогічної компетенції.

Обчислення експериментальних даних на етапі констатуючого зрізу відбувалося методом експертної оцінки компетентними суддями ознак прояву кожного з критеріїв професійно-педагогічної компетентності (К. М. Дурай-Новакова) засобом єдиної шкали.

За даними аналізу, експертні оцінки готовності курсанта за кожним із видів професійно-педагогічної компетентності були досить низькими: ко-гнітивно-педагогічна компетенція - Х= 2,3; конструктивно-виховна - Х= 1,3; комунікативна - Х= 1,7; оцінно-регулятивна - Х= 3. Найвищий показник виявився за ознаками оцінно-регулятивної компетенції: Х= 3, тобто за двома ознаками було одержано по 4 бали; найнижчий - за ознаками конструктивно-виховної компетенції: Х= 1,3.

На підставі одержаних експериментальних даних були виявлені загальні рівні сформованості професійно-педагогічної компетентності у

курсантів експериментальних і контрольних'груп: високий, достатній, середній, низький, у стадії формування.

Як виявилося, жоден курсант не досяг високого і достатнього рівнів сформованості їхньої готовності до професійно-педагогічної діяльності. Тільки незначна частина курсантів - 10% - в експериментальній і 12% - в контрольній групах засвідчили середній рівень сформованості професійно-педагогічної компетентності. Більшість із них перебувала на низькому рівні: 68% курсантів експериментальної і 64% - контрольної груп. У значної частини курсантів професійно-педагогічна компетентність перебувала ще у стадії формування (22% - в експериментальній і 24% курсантів у контрольній групах).

Низьким виявився і загальний коефіцієнт готовності курсантів до професійно-педагогічної діяльності. Так, Кгот з показниками 0,5-0,38 був лише у 10% курсантів експериментальної і у 12% - контрольної груп (що відповідає середньому рівню); 0,2-0,16 - у 68% - експериментальної і 64% курсантів контрольної груп (що відповідає низькому рівню); 0,15 і нижче - у 22% курсантів експериментальної і 24% - контрольної груп, які перебували ще на стадії формування окремих критеріїв і ознак професійно-педагогічної компетентності. Отже, експериментальні дані, що були одержані на констатуючому етапі, переконливо довели недостатню підготовленість курсантів інституту внутрішніх справ до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями.

З урахуванням теоретичних засад дослідження і виділених нами педагогічних умов була побудована інструментально-проективна модель формувати професійно-педагогічної компетентності курсантів щодо роботи з неблагополучними сім’ями, яка обіймала три послідовні щаблі: когнітшшо-ознайомлювальний, конструктивно-проективний і практично-виконавчий.

Перший щабель - когнітивно-ознайомлювальний. Його метою було ознайомлення курсантів із законодавчими і правоохоронними актами в галузі сім’ї і охорони дитинства; озброєння їх знаннями з проблеми сім’ї, сімейних відносин, сімейного виховання, типами конфліктних і неблаго-получних сімей, проявами насильства в сім’ї, їх причинами та шляхами усунення і попередження випадків правопорушень у сім’ях; методикою соціально-правової, профілактичної і корекційно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями і неповнолітніми правопорушниками.

На цьому щаблі реалізувалися такі педагогічні умови: педагогічна освіченість курсантів щодо характеристики конфліктних і девіантних сімей; змісту і методики роботи з неблагополучними сім’ями і неповнолітніми правопорушниками; педагогічна спрямованість викладання всіх професійних дисциплін та виховання інтересу до педагогічного аспекту

правоохоронної діяльності; забезпечення міждисциплінарних зв’язків у викладанні циклу психолого-педагогічних та професійних дисциплін.

У процесі реалізації означених педагогічних умов відпрацьовувалися такі професійно-педагогічні вміння майбутніх співробітників ОВС: типи сім’ї і сімейних відносин; вміння визначати типи особистості неповнолітніх правопорушників та їх причини; вміння визначати наявність і форми сімейного насильства, в тому числі, насильства до дітей; вміння обирати адекватні форми і методи профілактичної та соціально-правової і педаго-гічно-корекційної роботи з неблагополучними сім’ями та неповнолітніми правопорушниками.

Копіітивно-педагогічна компетенція була презентована спецкурсом “Профілактична робота з неблагополучними сім’ями”, який викладався у V семестрі, після читання навчальних дисциплін - соціології, професійної психології та педагогіки.

Метою другого - конструктивно-проективного - щабля було озброєння курсантів практичними навичками і вміннями планувати, проектувати і програмувати роботу з неблагополучними сім’ями і неповнолітніми правопорушниками; практично вирішувати конфліктні ситуації у стосунках батьків і дітей у неблагополучних сім’ях.

На цьому щаблі реалізувалися такі педагогічні умови: професійно-педагогічна озброєність курсантів конструктивними вміннями і навичками щодо планування, програмування і проведення профілактичної і корек-ційно-виховної роботи з неблагополучними сім’ями (конструктивно-виховна компетенція); усвідомлення особистісної значущості і педагогічної професійної придатності до роботи з неблагополучними сім’ями (оцінно-регулятивна компетенція).

У процесі означених педагогічних умов відпрацьовувалися такі професійно-педагогічні вміння майбутніх співробітників ОВС: вміння планувати і проектувати профілактичну, корекційно-виховну роботу з неблагополучними сім’ями та неповнолітніми правопорушниками; вміння виявляти, запобігати випадкам насильницьких дій в конфліктних сім’ях та правопорушенням неповнолітніми правопорушниками; вміння складати індивідуальні та загальні плани виховної індивідуальної та загальної профілактичної діяльності з неблагополучними сім’ями і неповнолітніми правопорушниками; адекватно оцінювати свою професійно-педагогічну компетентність, придатність до означеного аспекту роботи.

Змістова лінія реалізації конструктивно-виховної компетенції - спецкурс “Профілактична робота з неблагополучними сім’ями” (практичні заняття), дисципліни психологічного циклу (практичні заняття).

Означені педагогічні умови і функції реалізувалися на практичних заняттях із запровадженого нами спецкурсу.

Третій щабель - практично-виконавчий. Його метою було залучення курсантів до активної профілактично-виховної та корекційно-педагогічної правоохоронної діяльності з неблагополучними сім’ями та неповнолітніми правопорушниками.

На цьому щаблі реалізувалися такі педагогічні умови: педагогічна перцепція, педагогічна емпатія, встаисвлешія контакту' з членами неблагопо-лучних сімей та неповнолітніми правопорушниками, тобто включеність у спілкування; залучення курсантів до активної професійно-педагогічної діяльності з неблагополучними сім’ями.

У процесі означених педагогічних умов відпрацьовувалися такі професійно-педагогічні вміння: уміння сприймати і розуміти внутрішній стан суб’єкта спілкування за зовнішніми ознаками поведінки; уміння встановлювати контакт у спілкуванні з членами родини та неповнолітніми; уміння перевтілюватися залежно від ситуації спілкувати та передбачати відповідні реакції і адекватні проекції спілкування; вміння вести і контролювати процес діалогізування [включеність у взаємодію з неблагополучними сім’ями і неповнолітніми правопорушниками (комунікативна компетенція)]; вміння своєчасно усувати труднощі в роботі з цією категорією населення в аспекті професійно-педагогічної компетентності (оцінно-регулятивна компетенція).

Змістову лінію реалізації педагогічних умов та професійно-педагогічних умінь на цьому щаблі становили програми учбово-ознайомлювальної практики курсантів III курсів та програма стаясування курсантів IV курсів на посадах дільничних інспекторів міліції.

Діяльнісний аспект третього щабля - професійно-педагогічна правоохоронна діяльність на адміністративних дільницях на посадах дільничних інспекторів міліції; дозвільно-виховна, розважальна діяльність у вільний від навчальних занять час.

Стрижнем експериментальної методики формування вмінь конструктивно-виховної і оцінно-реіулятвної компетенцій виступив метод аналізу конкретних конфліктних ситуацій.

Матеріалами конфліктних ситуацій були взаємини в неблагополучних сім’ях, різні форми сімейного насильства, поведінка неповнолітніх правопорушників за межами сім’ї.

На прикінцевому етапі дослідження здійснювався порівняльний аналіз експериментальних даних констатуючого і прикінцевого зрізів та оцінка ефективності готовності курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями.

За даними дослідження, в курсантів експериментальної групи відбулися позитивні зміни. Якщо на констатуючому етані дослідження не було виявлено жодного курсанта з високим і достатнім рівнем готовності до професійно-педагогічної діяльності з неблагополучними сім’ями, то на прикінцевому етапі високого рівня досягло 28% курсантів і достатнього рівня готовності до роботи з неблагополучними сім’ями - 44%. Отже, можна вважати достатню готовність 72% курсантів експериментальних груп до професійно-педагогічної діяльності з неблагополучними сім’ями, оскільки тільки 28% курсантів залишилося на середньому рівні готовності до означеного виду діяльності.

Щодо рівт готовності до роботи з неблагополучними сім’ями курсантів контрольних груп, то високий рівень, як і на констатуючому етапі, був відсутній; на достатньому рівні виявилося лише 4% (це курсанти, які закінчили педагогічні училища); до середнього рівня піднялося 20% (було 12%) курсантів. Вочевнд, перевалена більшість із них перебувала на низькому рівні -68% (було 64%) і 8% курсантів - у стадії формування (було 24%).

Аналіз результатів експерименту засвідчив значні позитивні зміни у сформованості готовності курсантів експериментальної групи до роботи з неблагополучними сім’ями за обчисленим коефіцієнтом готовності. Якщо на констатуючому етапі не було виявлено жодного курсанта з показниками коефіцієнта готовності 1 - 0,8 і 0,7 - 0,6, то на прикінцевому етапі показники коефіцієнта: 1 - 0,8 були у 28% курсантів експериментальної групи (в контрольній групі означеного показника не було виявлено); 0,7 - 0,6 - у 44% експериментальної і 4% курсантів контрольної груп, що відповідає високому і достатньому рівням готовності.

Показник Кгох: 0,5 - 0,38 (що відповідає середньому рівню) виявили 20% курсантів експериментальної (було лише 10%) і 20% - контрольної (було 12%) груп. Показник Кгот 0,2 - 0,16 (низький рівень) виявили тільки 68% курсантів контрольної групи (було 64%) та 0,15 і нижче - 8% (було 24%) курсантів.

Позитивними виявилися зміни в показниках коефіцієнта готовності курсантів експериментальної групи до роботи з неблагополучними сім’ями в межах кожного критерію професійно-педагогічної компетентності. Найвищими виявилися результати з показниками Кгот - 1 - за критеріями “когнітивно-педагогічна” (24%) та “комунікативна” компетенції (10%) та Кгот - 0,9 - 0,8 - за критеріями “когнітивно-педагогічна” (76%), “комунікативна” (90%), “оцінно-регулятивна” компетенції - 18% курсантів. Коефіцієнт готовності 0,7 - 0,6 показали 90% курсантів у межах критеріїв “конструктивно-виховна” (90%) та “оцінно-регулятивна” компетенції (76%), що відповідає високому та достатньому рівням. Коефіцієнт го-

товності з показником 0,5 було одержано тільки у 10% курсантів за критерієм “конструктивно-виховна” та 8% - за критерієм “оцінно-регулятивна” компетенції. У курсантів контрольних груп ніяких позитивних змін за цими показниками не відбулося. Одержані дані засвідчують правомірність висунутої гіпотези дослідження.

Основні результати дослідження подано у висновках, основні з них такі:

1. У дисертації вперше досліджувалася проблема, що пов’язана з проявами насильства в сім’ї, зокрема вивчався етап підготовки курсантів інституту внутрішніх справ до роботи з неблагополучними сім’ями. Було визначено педагогічні умови та структуру професійно-педагогічної компетентності щодо роботи майбутніх правоохоронців з неблагополучними сім’ями.

2. У дослідженні було виокремлено у структурі професійної готовності майбутніх правоохоронців професійно-педагогічну компетентність, під якою розуміється сукупність науково-педагогічних знань, сформованість професійно-педагогічних умінь, навичок, ціннісних орієнтирів, що обумовлюють ефективне вирішення навчально-виховних завдань у процесі про-філактично-корекційної та інших видів правоохоронної діяльності. Правоохоронно-педагогічна компетентність обіймає такі чишшки (види компетенції): когнітивно-педагогічну, конструктивно-виховну, комунікативну та оцінно-регулятивну компетенції. На підставі означених чинників професійно-педагогічної компетентності було визначено критерії і показники готовності майбутніх правоохоронців до соціально-педагогічної і правової роботи з неблагополучними сім’ями.

3. На констатуючому етапі дослідження було визначено вихідні рівні готовності курсантів Одеського інституту внутрішніх справ до соціально-педагогічної і правової роботи з неблагополучними сім’ями: високий, достатній, середній, низький, у стадії формування. З’ясувалося, що в жодного курсанта не було сформовано високого та достатнього рівнів готовності. На середньому рівні було 10% курсантів експериментальної і 12% контрольної груп; на низькому рівні перебували 68% курсантів експериментальних і 64% - контрольних груп; у стадії •формування перебували 22% курсантів експериментальних і 24% - контрольних груп. Коефіцієнт готовності з найвищими показниками 0,5 - 0,38 був лише у 10% курсантів експериментальних і 12% - контрольних груп.

4. Провідним експериментальним завданням і сутністю гіпотези дослідження було формування у курсантів професійно-педагогічної компетентності щодо роботи з неблагополучними сім’ями в єдності і взаємозв’язку її компонентів. Такий підхід передбачав корегування навчального плану і змістового фонду дисциплін психолого-педагогічного циклу та правоохоронної практики в межах таких педагогічних умов: педагогічна освіче-

ність курсантів щодо характеристики конфліктних і девіантних сімей; методики роботи з неблагополучними сім’ями та неповнолітніми правопорушниками; професійно-педагогічна озброєність курсантів конструктивними вміннями і навичками щодо планування і проведення профілактичної і корекційно-виховної роботи з неблагополучними сім’ями; педагогічна перцепція, педагогічна емпатія, що передбачає вміння і навички спілкування і встановлення контакту з членами неблагополучних сімей, тобто включеність у спілкування; усвідомлення особистісної значущості і професійно-педагогічної придатності до роботи з неблагополучними сім’ями; педагогічна спрямованість викладання всіх професійних дисциплін та виховання інтересу до педагогічного аспекту правоохоронної діяльності; забезпечення міждисциплінарних зв’язків у викладанні циклу психолого-педагогічних та професійних дисциплін; залучення курсантів до активної професійно-педагогічної діяльності з неблагополучними сім’ями.

5. З урахуванням теоретичних засад дослідження і виділених педагогічних умов була побудована інструмеїггально-проективна модель формування професійно-педагогічної компетентності курсантів щодо роботи з неблагополучними сім’ями, що обіймала три послідовні щаблі: когнітивно-ознайомлювальний, конструктивно-проективний і практично-виконавчий.

6. За даними дослідження, відбулися відчутні позитивні зміни у рівнях і Кгот готовності курсантів до роботи з неблагополучними сім’ями. Якщо на констатуючому етапі дослідження високий і достатній рівні готовності були відсутніми, то на прикінцевому етапі на високому рівні готовності було 28%, на достатньому - 44% і на середньому - 28% курсантів експериментальних груп. У контрольних групах відчутних позитивних змін не відбулося. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні проблеми підготовки курсантів інститутів системи МВС до профілактики і попередження насильства в різних соціальних спільнотах.

Зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

1. Думко Ф. К. Дефініція насильства в контексті сімейних відносин // Науковий вісник ПУДПУ. - 1999. -Вип. б - 7. - С. 62 - 68.

2. Думко Ф. К. До проблеми насильства в сім’ї // Науковий вісник ПУДПУ. - 1999. - Вип. 6 - 7. - С. 102 - 106.

3. Думко Ф. К. Вплив сімейних відносин на формування особистості дитини в неблагополучних сім’ях // Науковий вісник ПУДПУ. -2000. - Віт. 1 - 2. - С. 45-53.

4. Думко Ф. К. Втеча з домівки та бродяжництво дітей: причини і наслідки прояву насильства в сім’ї // Науковий вісник ПУДПУ. Спеці-

альний випуск: Захист прав дитини: гарантії, реальність, проблеми.

- 2000.-С. 21-24.

5. Думко Ф. К. Злочинність серед неповнолітніх (сучасні тенденції, фактори, які впливають на її розвиток і попередження) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1999. - № 1. - С. 16-22.

6. Думко Ф. К., Воєцька Т. В. Асоціальні-організовані групи як суб’єкт діяльності //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. - 1997. -№1. - С, 27-32.

7. Думко Ф. К. Насильство в сім’ї // Вісник Харківського державного університету. - 1999. - Вип. 433. - С. 42 - 47.

8. Думко Ф. К., Білоєнко Ю. Г., Васильєв Г. І., Воєцька Т. В., Гончарова Н. І., Ковальов В. Б., Примаченко І. Ф., Столбуненко М. М., Юрченко М. М. Історія України. Навчально-методичний посібник. -Одеса: ОІВС, 1998. - 335 с.

9. Думко Ф. К., Васильєв Г. І., Білоєнко Ю. Г. Збірник методичних посібників і документів, які регламентують навчально-методичну і виховну роботу в училищі. - Одеса, 1994. - 84 с.

10.Думко Ф. К., Васильєв Г. І., Білоєнко Ю. Г., Берназ В. Д., Єжова Збірник методичних порад-рекомендацій по проведенню занять з курсантами і слухачами інституту. - Одеса, 1995. - 47 с.

11. Думко Ф. К., Пьохов В.Н., Крижановский А.Ф. Методические указания, задания и планы семинарских, практических занятий и самостоятельной работы по криминологии для курсантов и слушателей ОИВД МВД Украины. - Одесса, 1997. - 31 с.

12. Думко Ф. К. Насильство в сім’ї. Науково-методичний посібник. Методика збору та аналізу інформації. - Одеса: ОІВС, 1999. - 56 с.

13.Думко Ф. К., Васильєв Г.І., Білоєнко Ю.Г., Поярков О.В. Першокурснику Одеського інституту внутрішніх справ: навчально-

методичний посібник. - Одеса: ОІВС, 2000. - 46 с.

14. Думко Ф. К., Запорожцева Г.€ Професійно-психологічна підготовка співробітників ОВС. - Одеса: ОІВС, 2000. - 47 с.

15.Думко Ф. К. Про деякі результати соціологічного дослідження з проблем насильства в сім’ї // Громадська програма співробітництва по запобіганню насильству в сім’ї. Матеріали 1-го міжнародного науково-практичного семінару. - Одеса: ОІВС, 1999. - С. 59 - 64.

16.Думко Ф. К. Организационно-правовые вопросы эффективности подготовки кадров в вузах МВД // Образование в современном обществе: проблемы, теория и практика”. - Одесса, 1996. - С. 42 - 43.

17. Думко Ф. К. Об опыте применения лекционно-семинарских занятий в милицейском вузе // Новые информационные технологии обуче-

ния в учебных заведениях Украины. Стат. докл. Четвертой Украинской научно-методической конференции. - Одесса, 1997. - С. 37 -39.

38. Думко Ф. К. Проблеми інформатизації відомчої освіти II Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: Статті за матеріалами доповідей V Української науково-методичної конференції. - Одеса, 1997. - Ч. 1. - С. 44 - 45.

19.Думко Ф. К., Пядишев В. Г. Комплексний підхід до процесу комп’ютеризації навчання в вузі // Нові інформаційні технології навчання в учбових закладах України: Статті за матеріалами доповідей VI Української науково-методичної конференції. - Одеса, 1998.-С. 15-18.

Думко Ф. К. Підготовка курсантів до професійно-педагогічної роботи з неблагополучними сім’ями. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. -Південноукраїнський педагогічний університет (м. Одеса) ім. К. Д. Ушин-ського, Одеса, 2000.

У дисертації досліджувалася проблема професійно-педагогічної готовності курсантів вузів системи МВС до роботи з неблагополучними сім’ями. Було розроблено інструментально-проективну модель формування професійно-педагогічної компетентності в курсантів щодо роботи з неблагополучними сім’ями. Охарактеризовано види компетенцій; виявлено рівні готовності майбутніх правоохоронців до роботи з неблагополучиями сім’ями; визначено критерії, показний!, педагогічні умови формування професійно-педагогічної готовності курсантів до роботи з неблаго-получними сім’ями.

Ключові слова: професійно-педагогічна компетентність, неблагополу-чні сім’ї, професійно-педагогічна підготовка курсантів.

Dumko Ph. К. Cadets’ Training for the professional-pedagogical work with unhappy families. Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of Pedagogical science on speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. -Southem-Ukrainian Teachers’ Training University, named after Ushinsky K.D., Odessa, 2000.

The problem of professional-pedagogical readiness of the cadets in the law educational establishment of the Ministry of Internal Affairs for the work with unhappy families was researched in the thesis.Instrumental-draft model of the

formation of professional-pedagogical cadets’ competence to the work with unhappy families was developed; the kinds of competence’s were characterized; the levels of the readiness of the future lawyers for the work with unhappy families were revealed; criteria, indexes and pedagogical factors of the formation of professional-pedagogical of cadets for the work with unhappy families were defined in the thesis.

Keywords: professional-pedagogical competence; unhappy families; professional-pedagogical cadets’ training.

Думко Ф. К. Подготовка курсантов к профессионально-педагогической работе с неблагополучными семьями. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.

Южно-Украинский государственный педагогический университет (г. Одесса) им. К. Д. Ушинского, Одесса, 2000.

В диссертации исследовалась проблема неблагополучных семей, семей с проявлениями насилия, уточнялись концептуальные основы решения этой проблемы на современном этапе, которую следует рассматривать как содержательную линию и интеллектуально- педагогический базис профессионально-педагогической подготовки будущих правоохранителей к профессионально-педагогической работе с неблагополучными семьями. В процессе исследования было установлено, что формирование профессионально-педагогической компетентности как одного из аспектов общей готовности курсантов к правоохранительной деятельности с неблагополучными семьями охватывает такие компоненты: когнетивно-

педагогическую (осведомленность с формами методами профилактическо-педагогической работы с семьями), конструктивно-воспитательную (планирование, прогнозирование, программирование воспитательной, профилактической, педагогическо-коррекционной работы с неблагополучными семьями), коммуникативную (умение общаться с этой категорией населения), оценочно-регулятивную компетенции (умение оценивать и регулировать профилактическо-педагогический аспекты правоохранительной деятельности).

Ведущим экспериментальным заданием было формирование у курсантов профессионально-педагогической компетентности к работе с неблагополучными семьями в единстве и взаимосвязи ее компонентов, учитывая такие педагогические условия: 1) педагогическая осведомленность курсантов с характеристикой конфликтных и девиантных семей; методикой работы с неблагополучными семьями и несовершеннолетними правона-

рушителями; 2) профессионально-педагогическое вооружение курсантов конструктивными умениями и навыками планирования и проведения профилактической и коррекционно-воспитательной работы с неблагополучными семьями; 3) педагогическая перцепция, педагогическая эмпатия, которые предусматривают умения, навыки общения и установление контакта с членами неблагополучных семей; 4) осознание личностной значимости и педагогическо-профессиональной способности к работе с неблагополучными семьями; 5) педагогическая направленность преподзвапия всех профессиональных дисциплин и воспитание интереса к педагогическому аспекту правоохранительной деятельности; 6) обеспечение междисциплинарных связей в процессе преподавания цикла психологопедагогических и профессиональных дисциплин; 7) приобщение курсантов к активной профессионально-педагогической деятельности с неблагополучными семьями. Учитывая теоретические основы исследования и педагогические условия, нами была разработана инструментальнопроективная модель формирования профессионально-педагогической компетентности курсантов к работе с неблагополучными семьями, которая охватывала такие этапы: когнитивно-ознакомительный, конструктивно-проективный и практическо-исполнительный. Целью первого этапа (когнитивно-ознакомительный) было ознакомить курсантов с законодательными и правоохранительными актами в области семьи и охраной детства; вооружение их знаниями о проблемах семьи, семейных отношений, семейного воспитания, типами конфликтных и неблагополучных семей, проявления насилия в семье, их причинами, устранением и предупреждением случаев правонарушений в семье; методикой социально-правовой, профилактической и коррекционно-педагогической работы с неблагополучными семьями и несовершеннолетними правонарушителями. Второй этап - конструктивно-проективный - предусматривал вооружение курсантов практическими умениями и навыками планирования, проектирования и программирования работы с неблагополучными семьями и несовершеннолетними правонарушителями; практически решать в конфликтной ситуации в отношениях родителей и детей в неблагополучных семьях. Целью третьего - практически-исполнительного - этапа было приобщение курсантов к активной профилактически-воспитательной и коррекционнопедагогической правоохранительной деятельности с неблагополучными семьями и несовершеннолетними правонарушителями. Каждый этап предусматривал систему экспериментальных заданий, ситуаций, педагогических задач правоохранительного содержания, был также разработан спецкурс «Профилактическая работа с неблагополучными семьями». На заключительном этапе исследования изучалась эффективность разработан-

ной методики. Выяснилось, что в экспериментальной группе значительно возросло количество курсантов с высоким и достаточным уровнями профессионально-педагогической готовности к работе с неблагополучными семьями.

Ключевые слова: профессионально-педагогическая компетентность, неблагополучные семьи, профессионально-педагогическая подготовка курсантов.