автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Профилирование математической подготовки учащихся профессионально-технических училищ (на материале электро-радиотехнических профессий)

Автореферат диссертации по теме "Профилирование математической подготовки учащихся профессионально-технических училищ (на материале электро-радиотехнических профессий)"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

СТРЕЛКОВСЬКА Олена Едуардівна

УДК 377.1

ПРОФІЛЮВАННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ УЧИЛИЩ (на матеріалі електро-радіотехнічних професій)

13.00.04 - професійна педагогіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ- 1997

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України

Наукові керівники: - кандидат педагогічних наук.

старший науковий співробітник

ДУБИНЧУК Олена Степанівна

-доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АГІН України ГОНЧАРЕНКО Семен Устимопнч. Президія академії педагогічних наук України, академік-секретар відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті

Офіційні ОПОИЄІІТІГ.'

- доктор педагогічних наук, професор БУРДА Михайло Іванович. Інститут педагогіки АПН України, заступник директора з наукової роботи

- кандидат педагогічних наук, доцент ЯРОВИЙ Володимир Ілліч, Міжрегіональна Академія управління персоналом, ректор

Провідна установа: Волинський державний університет ім.Л Українки, кафедра педагогіки. Міністерство освіти України. м.Луцьк

Захист відбудеться "12"листопада 1997 р. о 14 годині на іас-ланні спеціалізованої вченої ради Д 01.61.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Киїз. вул. М. Берлинського, буд.9, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул.М.Берлинського, буд. 9).

Автореферат розісланий "10" жовтня 1997 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. У підготовці сучасного обітника значно посилюється роль природничо-наукових дисциплін, экрема математики. Зумовлено це темпами оновлення техніки і гхнологій, рухливістю та змінюваністю змісту професійної іяльності, підвищенням вимог до якості і результатів праці, точності иготовлення виробів, а також вимогами до професійної школи тбезпечити неперервність загальної і професійної освіти, зростання ггелектуального рівня та професійної культури учнів 1)".

Однак, аналіз масової практики свідчить, що існує значний озрив між необхідним та реальним рівнем математичної підготовки чнів ПТУ. Однією з причин такого стану є механічне перенесення в рофтехучилища програм з основ наук для середньої агальноосвітньої школи. Навчаючись за програмою Х-ХІ класів, начна частина учнів ПТУ стикається з труднощами в оволодінні авчальним матеріалом у зв'язку з істотними прогалинами у знаннях і :есформованістю загальнонавчальних умінь. За таких умов [атематичні знання не можуть виконувати функцію відповідної еоретичної бази під час вивчення політехнічних і спеціальних іредметів і свідомо застосовуватись у процесі виробничого навчання, [о того ж уніфікований зміст математичної освіти в ПТУ різного ірофілю не може бути основою забезпечення зв'язку з професійною [ІДГОТОВКОЮ учнів.

Впровадження принципів національної системи освіти, які іередбачають відмову від жорсткої централізованої регламентації місту, обсягу і строків вивчення загальноосвітніх предметів у акладах профтехосвіти створює реальні можливості для оновлення місту програм загальноосвітніх предметів, розробки курсів, (иференційованих за змістом залежно від рівня загальноосвітньої іідготовки учнів та профілів професійного навчання.

Профілювання загальноосвітньої підготовки в ПТУ - складна іроблема, розв'язання якої має враховувати результати досліджень, дійснених за останні 15-20 років у галузі педагогіки профтехосвіти і юнкретних методик за час становлення і розвитку професійно-ехнічних училищ, в яких учні поряд з робітничою професією шолодівають середньою освітою. Ці дослідження створили необхідну 'еоретичну базу для подальшого опрацювання проблем вдосконалення навчально-виховного процесу в профтехучилищах в шані конкретизації та впровадження.

1) Концепція професійної освіти України.-К.,1991.-23с.

Магістральним напрямом наукового пошуку було забезпеченню взаємозв'язку загальноосвітньої і професійної підготовки і

профтехучилищах. Загальнодидактичний аспект проблем розробляв^ С.Я.Батишевим, А.П.Беляєвою, С.У.Гончаренком, Г.С.Гуторовим

М.І.Думченком, М.І.Махмутовим, А.А.Пінським, Ю.С.Тюнниковиіу та ін.

Міжпредметні зв'язки були предметом досліджень В.П.Бермана Р.С.Гуревича, І.Я.Курамшина, В.І.Паламарчука, Н.О.Талалуєвої

Н.М.Розенберга, ЛД.Хромової, А.З.Шакирзянова, А.В.Шведової т; ін.

Питання математичної підготовки учнів середніх профтехучилии у аспекті взаємозв’язку професійного навчання і загальної середньо освіти досліджувалися Т.М.Альошиною, Н.їСБеденко Л.Ю.Березіною, Т.Борубаєвим, Г.М.Ганжелою, О.СДубинчук

Н.М.Михайловою, Г.М.Цибульською.

Єдність мети загальної середньої освіти при наявності різни: форм її реалізації є тією суперечністю, що зумовлює актуальніст проблеми профілювання природничо-математичних дисциплін зокрема математики в професійно-технічних навчальних закладах.

Новизна і актуальність цієї проблеми, необхідність переведена її на дидактичний рівень, її нерозробленість на матеріалі конкретни груп професій визначили вибір теми дисертаційного досліджена "Профілювання математичної підготовки учнів професійно-технічни училищ (на матеріалі електро-радіотехнічних професій)’’.

Тема входить до плану науково-дослідних робіт лаборатор: професійного навчання у закладах профтехосвіти Інституту педагогік і психології професійної освіти АПН України ("Концепція вивченн предметів природничо-математичного циклу в професійни навчальних закладах" РК N 0197И006393).

Об'єкт дослідження - процес навчання математики в заклада професійно-технічної освіти у його взаємозв'язку з професійної підготовкою.

Предмет дослідження - шляхи і засоби профілювання курс математики в профтехучилищах, у яких здійснюється підготовк кваліфікованих робітників з середньою освітою (на матеріалі елекгрс радіотехнічних професій).

Мета дослідження - виявити шляхи реалізації принцип професійної спрямованості вивчення математики у профтехучилища на основі врахування їх профілю. Розробити програму профільованої курсу математики для електро-радіотехнічних професій і рекомендац щодо її методичного забезпечення.

Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що профілюванн

з

.гісту програми з математики, виконання учнями лабораторно-ракгичних робіт з математики з виробничо-технічним змістом ідвищить мотивацію вивчення цього предмету і сприятиме кращому ісвоєнню предметів професійного циклу.

Згідно з предметом, метою та гіпотезою визначено основні івдання дослідження:

1.Проаналізувати стан досліджуваної проблеми у педагогічній ;орії та практиці навчання у професійній школі.

2.Визначити критерії відбору змісту навчального матеріалу для рофільованої програми з математики для ПТУ.

3.Створити та експериментально перевірити проект рофільованої програми з математики для ПТУ електро-адіотехнічного профілю.

4.Розробити методичні рекомендації для викладачів з приводу оботи за профільованою програмою. '

Методологічною основою дослідження є положення теорії аукового пізнання; загальнофілософські принципи; основні оложення дидактики; діяльнісний підхід до розвитку особистості; истемний підхід до аналізу педагогічних явищ.

Теоретична база дослідження. У дослідженні ми спирались на езультати дидактичних досліджень А.М.Алексюка, Ю.К.Бабанського, ^.Я.Батишева, С.У.Гончаренка, І.ЯЛернера, М.І.Махмутова,

^.В.Усової та ін.; використовували дані психолого-педагогічних ;осліджень, виконаних В.ВДавидовим, О.М.Кабановою-Міллер, '.С.Костюком, В.А.Крутецьким, Т.В.Кудрявцевим, В.М.Максимовою а ін. Важливого значення мали для нас методичні дослідження ).М.Астряба, М.І.Бурди, Б.В.Гнєденка, О.СДубинчук, І.Ф.Тесленка,

О.М.Колягіна, С.І.Шварцбурда, М.І.Шкіля та ін.

Основні ідеї, викладені у дисертаційних дослідженнях 5.П.Бермана, Р.С.Гуревича, Г.С.Гуторова, Н.М.Золотової,

МІ.Ідіатулова, І.ОЛродової, М.В.Миронюка, Н.М.Михайлової, З.В.Семакової, Н.О.Талалуєвої, Г.М.Цибульської та інших

юслідників, присвячених окремим аспектам проблеми взаємозв'язку іагальної і професійної освіти в умовах профтехучилищ, дістали іевний розвиток і поглиблення у нашій роботі.

Вихідними теоретичними положеннями нашої роботи були ■акож Закон України "Про освіту", Державна національна програма Освіта" ("Україна ХХІ століття"), Концепція професійної освіти /країни, Концепція базової математичної освіти в Україні.

Під час розв'язання поставлених завдань використано емпіричні га теоретичні методи дослідження: педагогічне спостереження;

зивчення педагогічного досвіду викладачів та майстрів виробничого

навчання ПТУ; усне та письмове опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування); вивчення та аналіз філософської, психологічної, педагогічної, математичної та методичної літератури; аналіз діючих програм та підручників, різноманітних навчальних посібників; синтез наявних теоретичних положень, методик і практичних результатів; педагогічний експеримент; експертні методи; математичні та статистичні методи обробки результатів експерименту.

Дослідно-експериментальна робота проводилась протягом 19931997 років на базі ПТУ N 1, N 9, ВПУ N 4 м. Тернополя, ПТУ N З, N

11, N 19, ВПУ N 5 м.Вінниці, ПТУ N 11, N 13 м. Києва, ПТУ N 21 м.Калинівки Вінницької області. Всього дослідженням було охоплено 1396 учнів закладів профтехосвіти, 36 викладачів математики, 68 викладачів професійно-технічних дисциплін та майстрів виробничого навчання.

Дослідження проводилося з 1993 по 1997 рр. у три етапи:

На першому етапі (1993 рік) розроблялися методологічні та методичні основи дисертаційного дослідження, аналізувалася література з теми дослідження, діючі програми та підручники, навчальні посібники, проводився констатуючий експеримент. Зібран: дані констатуючого експерименту слугували основою для складання програми експериментального навчання і розробки його здійснення.

На другому етапі (1993/94-1994/95 навч. роки) проводився камерний експеримент: розроблялись задачі та лабораторно-

практичні роботи і включалися в навчальний процес експериментальних груп з метою перевірки їх доступності т; ефективності. З допомогою експертних оцінок здійснювався відбії навчального матеріалу. Зібрані дані дозволили сформулювати пропозиції і рекомендації з питань впровадження їх у практику, і також скорегувати запропоновану профільовану програму.

На третьому етапі (1995/96 - 1996/97 навч. роки) проводивсь формуючий експеримент, суть якого полягала у впровадженні ; навчальний процес експериментальних груп профільованої програми комплексу дидактичних матеріалів. Визначався вплиі експериментальних матеріалів на ефективність навчально-виховног< процесу. Формулювалися теоретичні і практичні висновки літературно оформлялось дисертаційне дослідження.

Наукова новизна роботи. Вперше конкретизовано загально дидактичні вимоги до профілювання основ наук в ПТУ на матеріал навчання математики в училищах електро-радіотехнічного профілю розроблена принципово нова навчальна програма з математики спрямована на реалізацію принципу взаємозв'язку загальноосвітньої професійної підготовки майбутніх висококваліфікованих робітників.

Теоретична значущість полягає: в обгрунтуванні критеріїв відбору авчального матеріалу для профільованих програм з математики для ІТУ; доведенні необхідності врахування інтересів професійного ачання при побудові курсу математики в професійних навчальних акладах; опрацюванні структури і змісту лабораторно-практичних обіт з виробничо-технічним змістом.

Практична значущість дослідження визначається розробкою :онкретних методичних рекомендацій для викладачів щодо роведення на уроках математики в ПТУ лабораторно-практичних обіт з виробничо-технічним змістом, розв'язування задач з ііжпредметним змістом; визначенням вимог до програм ірофільованого курсу математики, які можуть бути використані під ас опрацювання аналогічних програм з інших навчальних предметів, [обуті результати становитимуть інтерес для викладачів ПТУ, іетодистів, авторів підручників, при розробці варіативної частини агальноосвітніх курсів.

Розроблена профільована програма та методичні розробки щодо іроведення лабораторно-практичних робіт впроваджені у практику іавчання учнів ВПУ N 4 та ПТУ N 9 м.Тернополя, ПТУ N 21 і.Калинівки Вінницької області, ПТУ N 11, N 13 м.Києва (акт про іпровадження N 04/795-10 від 6.09.1997р., довідка про впровадження 4 127 від 20.08.1997р.).

Особистий внесок автора полягає у теоретичній розробці та ібгрунтуваині основних ідей і положень досліджуваної проблеми; іезпосередній організації і проведенні дослідно-експериментальної юботи; консультуванні та забезпеченні методичними матеріалами іикладачів, задіяних в експерименті.

Вірогідність наукових положень та результатів дисертаційного (ослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його іихідних теоретичних положень, застосуванням різноманітних ізаємодоповнюючих методів науково-педагогічного пошуку, ідекватних цілям дослідження, репрезентативністю вибірки, >езультатами обробки якісних та кількісних даних :кспериментального дослідження.

На захист виносяться:

1. Теоретичне обгрунтування критеріїв відбору змісту іавчального матеріалу для профільованої програми з математики для ІТУ.

2. Орієнтовний зміст профільованої програми з математики для ірофтехучилищ електро-радіотехнічного профілю.

3. Форми і методичні прийоми реалізації професійної :прямованості навчання математики в умовах роботи за

профільованою програмою.

Апробація результатів дослідження. Проміжні та кінцеві результати дисертації доповідалися та обговорювалися на засіданнях лабораторій Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, на звітній конференції Інституту педагогіки і психологи професійної освіти АПН України (1996р.), а також були викладені на науково-практичних конференціях "Проблеми трудового навчання і професійної орієнтації учнівської молоді (Рівне, 1993р.), "Українознавство та проблеми інтеграції природничих знань в умовах сучасної школи" (Тернопіль, 1993р.); міжвузівській науково-практичній конференції "Удосконалення підготовки вчителя праці в сучасних умовах" (Бердянськ, 1993р.); міжнародних науково-практичних конференціях "Молодежь, труд, профессия” (Херсон, 1993р.), "Науково-методичне забезпечення діяльності сучасної професійної школи” (Київ, 1994р.), "Трудове і професійне навчання: проблеми, пошуки, перспективи" (Вінниця, 1994р.), "Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми" ( Чернівці, 1996р.), міжгалузевому науково-практичному семінарі "Проблеми і шляхи удосконалення професійної підготовки робітничих кадрів не виробництві" (Миколаїв, 1997р.).

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли відображення у восьми публікаціях автора (з них п'ять одноосібних): 1 статті у збірниках наукових праць, 1 стаття у фаховому журналі, 1 публікації у збірниках матеріалів Міжнародних науково-практичню конференцій, 1 публікація у збірнику тез науково-практично конференції.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу двох розділів, коротких висновків до розділів, загальних висновків списку використаних джерел ( 230 найменувань), 15 додатків ( 53 с.) Загальний обсяг дисертації 256 сторінок ( 179 с. - основна частина). З роботі наведено 22 таблиці (12 с.), 16 рисунків (7 с.).

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовується актуальність досліджуваної проблеми визначаються об’єкт, предмет, мета, завдання, розкриваються теоретико-методологічні основи і методи дослідження обгрунтовуються його наукова новизна, теоретичне і практичні значення, вірогідність отриманих результатів, наводяться відомості щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі -’’Теоретичні основи профілюванні математичної підготовки учнів профтехучилищ" - розглядаються

зсновні напрями забезпечення взаємозв'язку професійної та загальноосвітньої підготовки у професійно-технічних навчальних закладах; аналізується стан професійної спрямованості вивчення математики у сучасній професійній школі; розкриваються концептуальні підходи до розробки програм з математики, орієнтованих на групу професій.

Взаємозв'язок загальної і професійної освіти - стратегія завчання у професійно-технічних навчальних закладах. Він є необхідною умовою і засобом формування системи знань учнів про навколишню дійсність, їх наукового світогляду; узагальнених вмінь і навичок, переносу теоретичних знань на практичну діяльність, юзвитку професійних і пізнавальних інтересів, що підтверджується шсленними дослідженнями (С.Я.Батишев, А.П.Бєляєва,

2.У.Гончаренко, О.СДубинчук, М.І.Махмутов, А.А.Пінський, ЕО.С.Тюнников та ін.) і практикою професійно-технічної освіти. Експериментально доведено позитивний вплив такого взаємозв'язку на якість засвоєння наукових понять, розвитку мислительної іктивності і самостійності учнів. Аналіз літератури з проблеми іослідження показав також, що основними напрямами взаємозв'язку іагальної і професійної освіти є реалізація таких принципів: ірофесійної спрямованості, наступності, міжпредметних зв'язків, толітехнічної спрямованості навчання.

Аналіз праць методичного характеру з проблеми взаємозв'язку іагальноосвітньої і професійної підготовки учнів показав великий нтерес науковців до цієї проблеми. Та не всі розробки можна зикористати на даному етапі. Так, праці Л.Ю.Березіної,

3.С.Дубинчук визначають магістральні напрями дослідження у даній ~алузі і є теоретичними засадами конкретних методичних розробок. Зяд праць (А.С.Адигозанов, М.О.Бугайова, Т.Х.Пономарьова, .Ф.Тесленко, Н.Є.Федорова) адресовані школі і не враховують :пецифіки навчання в ПТУ. Існує чимало методичних розробок з ірофесійною орієнтацією навчання математики в ПТУ окремих ірофілів. Дослідження М.В.Миронюка, Р.Я.Мельман, РЛ.Ідіатулова фаховують специфіку ПТУ сільськогосподарського профілю, Г.М.Альошиної, Г.М.Варковецької - будівельного, Т.М.Алієва, Е>.А.Карімова - нафтопереробного, Н.С.Ніколаєвої, А.З.Шакірзянова,

І.С.Фрідмана -металообробного, М.Ш.Вольдмана, Л.В.Паздерілової -лектро-радіотехнічного напряму.

Та через те, що у виробничій діяльності робітників різних груп ірофесій математика займає неоднакове місце, то рекомендації, :апропоновані для училищ одного профіля, не завжди ефективні для 1ТУ іншого професійного напряму. Крім того, ці рекомендації мають

в основному частковий характер і не чіпають принципових питані побудови курсу математики і його програм для професійно-технічню навчальних закладів. Тому тема нашого дослідження залишаєтьсі актуальною.

Аналіз передового педагогічного досвіду показав, що краш викладачі використовують різноманітні методичні підходи д< здійснення професійної спрямованості у навчанні математики. Це використання наочного приладдя, що має виробничий зміст лабораторно-практичні роботи, уроки-лекції, уроки-конференції застосування карток з комплексними завданнями тощо. Деяк викладачі проводять позаурочну роботу на основі поєднання загально і професійної освіти: заняття гуртків, вечори. Однак, аналіз масово педагогічної практики, який передбачав спостереження на уроках "аналіз документації, опитування учнів, викладачів та майстрі, виробничого навчання, показав, що у масовій практиці ця робота : основному здійснюється безсистемно і у більшості випадків ма< епізодичний характер.

З цієї причини в учнів виникають сумніви в необхідною вивчення математики (22% опитаних учнів вважає, що математика ї; не потрібна при вивченні теоретичного матеріалу професійно технічних дисциплін, 38% опитаних відповіли, що математика їм н потрібна під час виробничого навчання) і внаслідок цього формуєтьс негативне ставлення до неї (лише 28% учнів училищ, в яки проводилося дослідження, вивчають математику з інтересом).

Дослідження також показало, що викладачі математик відчувають неабиякі труднощі при навчанні математики в ПТУ. Сере найголовніших причин, що заважають у викладанні математики так прогалини в знаннях учнів за основну школу, дуже низький інтере учнів до вивчення математики, відсутність задачників із задачам професійного змісту, відсутність програми, спеціально пристосовано до профілю училища.

Все це доводить необхідність створення і науковог обгрунтування програм з математики, орієнтованих на певні груп професій, які б відповідали можливостям учнів ПТУ, а також ціляї професійно-технічної освіти і створювали б умови для стимулюванн інтересу до вивчення предмета, усунення прогалин у попередні знаннях учнів, а також оволодіння математичними знаннями уміннями, які є професійно значущими для цих професій.

Вивчення та аналіз концептуальних підходів до розробк програм з математики, орієнтованих на групи професій, показали, ш шляхи побудови програми можуть бути такими: 1) на осно: предметно-змістовного аналізу визначається специфіка різни

рофесій, а потім розробляється програма, орієнтована на певні рупи спеціальностей; 2)спочатку розробляються програми декількох ипів і рівнів (наприклад: аналітична, геометрична, гуманітарна ощо), а потім на основі структурно-діяльнісно'ї характеристики рофесій вибирається програма того чи іншого типу для даної рофесії. Ми віддаємо перевагу першому шляху побудови програм, рієнтуючись при цьому на концепцію про розчленування агальноосвітніх курсів на інваріантну частину, яка включає іундаментальні поняття, найважливіші факти і методи дослідження а варіативну частину, в яку входять відомості, необхідні для зв'язку іатематики з загальнотехнічними або спеціальними предметами, з иробничим навчанням.

Наявність великої кількості професій, за якими готуються юбітники у системі профтехосвіти, висуває необхідність їх рупування для створення профільованих курсів. У цьому зв'язку ми [ідтримуємо матеріалознавчий підхід, при якому професії групуються іе за галуззю господарства, у якій будуть трудидися майбутні юбітники, а за матеріалами, з якими вони будуть працювати або :заємодіяти.

У другому розділі дисертації аналізуються програми з математики ля загальноосвітньої школи з точки зору дидактичних принципів юбудови навчально-програмної документації для закладів [рофтехосвіти; формулюються критерії, які доцільно враховувати, іизначаючи зміст навчального матеріалу для профільованої програми математики; розглядаються особливості побудови програми з іатематики для професійно-технічних училищ електро-іадіотехнічного профілю; обгрунтовуються шляхи реалізації ірофесійної спрямованості навчання в умовах роботи за ірофільованою програмою. Велика увага приділяється методичним іекомендаціям з приводу проведення лабораторно-практичних робіт з математики з виробничо-технічним змістом, постановки та юзв'язування задач з міжлредметним змістом. У розділі також іписана дослідно-експериментальна робота щодо перевірки іфективності профільованої математичної підготовки учнів ПТУ.

Аналіз програми з математики для загальноосвітньої школи з ■очки зору дидактичних принципів побудови навчально-проірамної

[Окументацїї ДОВІВ КСДОДІЛЬНіСТЬ И БИКОрИСТаННЯ Б ЗаКЛсІДаХ

ірофтехосвіти, і дав змогу сформулювати критерії, які доцільно іраховувати, визначаючи зміст навчального матеріалу для ірофільованої програми з математики для ПТУ:

- забезпечення єдиного рівня математичної освіти, який вимагає, цоб обсяг математичних знань був достатнім для продовження

навчання або кваліфікованої праці;

- забезпечення додаткових вимог до математичної підготовки, які висуває професія;

- забезпечення раціонального співвідношення логічного та інтуїтивного аспектів викладання математики, який передбачає певний відхід від формальної сторони освіти, від строгої логіки викладання до опори на наочні уявлення, інтуїцію;

- доцільності варіативної частини курсу, який вимагає включити в зміст програми тільки ті математичні знання, які спрямовані на формування професійних знань, умінь, навичок;

- відповідності перспективам розвитку виробництва;

- відповідності комплексу психологічних особливостей учнів ПТУ;

- врахування рівня шкільної математичної підготовки;

' - реалізованості, тобто відповідності виділеному часу на вивчення даного предмета і існуючій у даному ПТУ навчально-матеріальній та методичній базі.

Сформульовані положення втілювались у запропонованій нами програмі з математики для профтехучилищ електро-радіотехнічногс профілю.

З метою врахування специфіки професійної підготовки робітників цього професійного напряму проводився аналіз трудово: діяльності робітників електро-радіотехнічних спеціальностей кваліфікаційнійних характеристик, прогностичних моделей майбутні? робітників, навчально-методичної документації та навчально-методичної літератури з математики, електротехніки, спецтехнологі та виробничого навчання.

Аналіз зв'язків математики з професійною підготовкою показав:

1. При підготовці робітників розглядуваних професій маюті місце як прямі, так і непрямі (опосередковані) зв"язки математики : іншими предметами. Частка непрямих зв"язків є більшою, нія зв'язків прямих. Математичні знання є основою для тем теоретичногс характеру таких курсів, як "Фізика", "Електротехніка" "Радіоелектроніка", "Спецтехнологія".

2. Оскільки в профтехучилищах електро-радіотехнічноп профілю математика вивчається рівномірно на першому і другом; курсах, освоєнню спецпредметів більше часу відводиться на другом; курсі, а виробниче навчання здійснюється на усіх трьох курсах : поступовим нарощуванням його обсягу, то більшість зв'язків (більші 80%) є перспективними. Супутні зв'язки займають друге місце, ; передуючі (які грунтуються на раніше засвоєних професійних знання: та уміннях) - третє місце.

3. Звя'зки змістовного характеру (за спільністю знань

и

переважають над зв'язками діяльнісного характеру (за спільністю вмінь). Останні хоч і поступаються першим за кількістю, але охоплюють досить важливі професійні вміння і навички (вміння діяти за алгоритмом, вбачати математичні закономірності в навколишньому оточенні, будувати математичну модель та ін.)

4.Тісніше, глибше із спецпредметами і виробничим навчанням пов'язаний матеріал алгебри та початків аналізу. Меншу кількість зв'язків з професіями електро-радіотехнічного профілю має матеріал з геометрії.

5. Провідні професійно значущі зв'язки більш широко охоплюють матеріал з математики, який вивчався в основній школі та теми І ■сурсу алгебри і початків аналізу (приблизно 70% ).

Виявлені зв'язки покладені в основу створення гкспериментальної програми з математики, яка передбачає паралельне вивчення двох предметів "Алгебри і початків аналізу” та 'Геометрії". Її базова частина містить ті ж розділи, що й відповідна програма для загальноосвітньої школи із загальною кількістю годин, їка відповідає курсу "А" (цей курс розрахований на 204 год. і зивчається у школах (класах), де математика викладається тільки як глемент загальної освіти).

Наприкінці кожної теми передбачено спеціальний час на вивчення професійно значущого матеріалу. Окремо в програмі передбачено проведення лабораторно-практичних робіт математичного характеру з професійною спрямованістю. Вони сприяють формуванню в учнів практично важливих вмінь і навичок (побудови, моделювання, конструювання, наближених обчислень тощо). Під час їх виконання /чні оволодівають навичками користування вимірювальними приладами, обчислювальними засобами і довідниками та закріплюють їх.

Значна частина часу (40 год.) планується на повторення шкільного матеріалу. Повторення призабутих або, з певних причин, не засвоєних в основній школі найважливіших відомостей має забезпечити необхідну базу для вивчення наступних розділів математики і водночас підготувати учнів до використання зозглянутого математичного апарату під час вивчення теоретичних іисциплін професійно-технічного циклу і виробничого навчання. Оскільки значна частина професійно значущих вмінь формується в основній школі, то в блоці повторення виділяється фаховий компонент, який в нашому випадку спрямований на повторення, :истематизацію і розширення знань учнів про функції та графіки.

При відборі навчального матеріалу зміст теми "Функції і графіки" аналізувався як з точки зору професійної значущості, так і з

точки зору наступності, внутрішньопредметних зв’язків, методики викладання математики. З метою врахування досвіду вчителів, методистів, вчених та спеціалістів відбір та планування навчального матеріалу з теми проводився із використанням методу експертних оцінок.

У дисертації також розглянуті основні форми і методи здійснення професійної спрямованості навчання в умовах роботи за профільованою програмою. Однією з організаційних форм такої роботи є лабораторно-практичні роботи з виробничо-технічним змістом. Наше дослідження та досвід кращих викладачів професійно-технічних навчальних закладів показали, що доцільно в ПТУ проводити лабораторно-практичні роботи, які за змістом ми поділили на такі види: на вивчення положення і форми геометричних образів; на вимірювання та обчислення геометричних величин; на конструювання та виготовлення моделей; на перевірку дослідним шляхом теоретичних положень; на виконання обчислень за допомогою таблиць, графіків, довідників; на проведення вимірювань на місцевості; на вивчення питань математики, що лежать в основі роботи та будови інструментів, механізмів, верстатів.

Враховуючи специфіку професійної підготовки в професійно-технічних училищах електро-радіотехнічного профілю нами розроблені

математичні задачі, з допомогою яких можна здійснювати професійну спрямованість викладання математики. Це задачі міжпредметного змісту, задачі, які сприяють розвитку технічного мислення майбутніх робітників, і задачі, які сприяють формуванню прийомів пізнавальної діяльності, специфічних для тих спеціальностей, які набувають учні у даному училищі. •

Експериментальне викладання, організоване з метою перевірки загальної ідеї нашого дослідження, проходило з 1993р. по 1997р. у два етапи. Мета першого етапу - апробація та корегування експериментальних матеріалів. У ВПУ N 4 м.Тернополя в шести групах (162 учні) на уроках математики використовувались розроблені та дібрані нами задачі: задачі міжпредметного змісту, задачі з надлишком чи недостачею інформації, задачі на пошук помилок, ситуативні задачі, задачі на складання алгоритмів.

Під час експерименту відпрацьовано порядок роботи на уроці в постановці і розв'язуванні кожного виду задач. Кожна задача перевірялась на доступність та посильність. Встановлено, що застосування таких задач підвищуює інтерес учнів до вивчення математики. Узагальнення результатів спостереження на уроках, бесід з викладачами, аналізу їх звітів дало змогу стверджувати, ще

кспериментальні матеріали не збільшують завантаженість учнів.

Паралельно у ПТУ N 9 м.Тернополя також у шести групах (172 чні) на уроках геометрії та алгебри і початків аналізу проводилися іабораторно-практичні роботи математичного характеру з виробничо-•ехнічним змистом. Кожна лабораторно-практична робота також іеревірялась на доступність та посильність, корегувалися зміст та авдання до цих робіт. Якісний та кількісний аналіз результатів жсперименту показав, що виконання таких лабораторно-практичних юбіт викликає інтерес в учнів, сприяє формуванню професійно начущих умінь та навичок.

На заключному етапі експерименту (1995-96 і 1996-97 навч. юки) навчання математики в ПТУ N 9, ВПУ N 4 м.Тернополя, ПТУ ^ 21 м.Калинівки Вінницької області, ПТУ N 11 і N 13 м.Києва ідійснювалося за розробленою нами профільованою програмою.

Дослідження проводилось методом порівняння, навчання було )рганізовано у двох типах груп - експериментальних і контрольних. У сонтрольних групах навчання не зазнавало змін. Воно проходило за характерною для кожного викладача методикою. В :кспериментальних групах викладачі математики працювали за юзробленою нами програмою, користуючись нашими методичними юзробками.

При визначенні вибірки були виконані основні вимоги до її репрезентативності, вирівнювання початкових умов :кспериментальних і контрольних груп. Всього експериментом було эхоплено 516 учнів, які оволодівали спеціальностями: монтажник радіоелектронної апаратури і приладів, електрозварник ручного іварювання, електрозварник на автоматичних та напівавтоматичних машинах, слюсар-складальник радіоапаратури.

Ефективність профільованої математичної підготовки іеревірялась шляхом:

- порівняння результативності навчання математики в контрольних . експериментальних групах;

- виявлення зміни рівнів розвитку пізнавальних інтересів учнів до математики під впливом всього комплексу експериментальних матеріалів;

- визначення динаміки рівнів розвитку технічного мислення учнів, ікі брали участь в експерименті.

Результативність навчання математики визначалась на основі порівняння таких показників: рівня засвоєння фактичного матеріалу; якості, усвідомленості та повноти умінь та навичок; рівня розвитку математичної мови та символіки. При цьому враховувалась система показників, запропонована В.П.Беспальком та А.В.Усовою.

Для визначення сформованості вказаних вище якостей не першому та другому роках навчання в контрольних те експериментальних групах нами було проведено 14 контрольних робіт ( В з алгебри та початків аналізу і 6 з геометрії). Контрольні робота проводились у два етапи (2 заняття). На першому занятті учняк пропонувалась типова контрольна робота. На другому занятті учням які не справилися із завданнями контрольної роботи, тобто показала невміння застосовувати інформацію на практиці для розв'язування задач за раніше засвоєним зразком, пропонувалися простіші вправи дати визначення поняття, назвати об"єкти чи вимоги, які до ню ставилися, а в разі невиконання і цього завдання - ще простіші: нг розпізнавання об”єктів чи явищ (на основі ряду ознак вибрати той чі інший об"єкт чи явище). Тим учням, які на першому занягг справились із

завданнями, пропонувались більш складні: задачі з мижпредметник змістом, розв"язування яких давало картину про вміння учня переносити знання з однієї предметної галузі в іншу.

Якість виконання цих робіт встановлювалася із застосування\ методів поелементного та поопераційного аналізу. В результаті зг кожну контрольну роботу виставлялося три оцінки, які давали змог; зробити висновок щодо рівня сформованості відповідної якості.

Порівняння результатів показує, що експериментальні викладання не внесло суттєвих змін у рівень розвитку в учні] математичної мови та символіки та водночас позитивно вплинуло н; засвоєння учнями знань з математики, на сформованість умінь т, навичок.

Позитивні зміни зафіксовані також при оцінці рівнів розвитю мотивації навчання. В результаті навчання за експериментальнок методикою помітно зменшилась кількість учнів, які знаходились н; найнижчому рівні мотивації (вважали вивчення математики марнок тратою часу, вивчали її лише примусово, не вбачали зв'язку мія вивченням математики і оволодінням знаннями професійно технічного циклу тощо). В експериментальних групах, на відміну вії контрольних, значно зросла кількість учнів, які перейшли на вищиі рівень мотивації.

Оцінка рівнів технічного мислення учнів контрольних експериментальних іруп, яка проводилася з допомогою тесту, щ< складався із 44 технічних малюнків із завданнями, показал: позитивний вплив експериментальних матеріалів і на сформованіст: цієї якості учнів. 46 % учнів експериментальних груп досяглі середнього рівня розвитку технічного мислення (у контрольни: групах - 23 %) і 10 % - високого рівня (у контрольних групах - 7 %).

Для обробки результатів усіх серій експерименту іикористовувався критерій (хі квадрат) для встановлення наявності чи іідсутності статистично вірогідних відмінностей між показниками юнтрольних та експериментальних груп. Обрахунки підтверджують іб'єктивність наших висновків (допускаючи помилку, яка не [еревищує 1 %).

У висновках підведено підсумки дослідження та викладено існовні його результати.

.На основі узагальнення результатів проведеного теоретичного дослідження встановлено, що підвищення ефективності математичної підготовки учнів ПТУ пов'язане з реалізацією взаємозв'язку загальноосвітнього і професійного навчання. і.У результаті вивчення стану досліджуваної проблеми в практиці роботи професійно-технічних навчальних закладів виявлено позитивне ставлення викладачів до здійснення професійної спрямованості навчання математики і водночас об'єктивні та суб'єктивні труднощі в її реалізації, і.На основі аналізу дидактичних принципів, покладених в основу визначення змісту освіти, доведено недоцільність використання програми загальноосвітньої школи з математики у ПТУ і необхідність створення профільованих програм для споріднених груп професій, які залежно від змісту професійної підготовки майбутніх робітників можуть мати відмінності у підходах до викладу матеріалу, орієнтації на глибину вивчення певних розділів, певній послідовності розгляду матеріалу, а також посиленні уваги до професійно значущого матеріалу. г.Внаслідок проведеного теоретичного аналізу проблеми розроблені критерії відбору змісту навчального матеріалу для профільованих програм з математики, серед яких найважливішими є: забезпечення єдиного рівня математичної освіти; забезпечення додаткових вимог, які висуває професія; забезпечення раціонального співвідношення логічного та інтуїтивного аспектів викладання; доцільності варіативної частини курсу; відповідності перспективам розвитку виробництва; відповідності комплексу психологічних особливостей учнів ПТУ; врахування рівня шкільної математичної підготовки; реалізованості.

І.Відповідно до визначених критеріїв розроблено та експериментально перевірено варіант профільованої програми з математики для ПТУ елекгро-радіотехнічного профілю та систему завдань з професійною спрямованістю для ПТУ даного профілю, методику використання їх у навчальному процесі. Доведено педагогічну ефективність проведення лабораторно-практичних робіт

з математики з виробничо-технічним змістом.

Виконане дослідження підтвердило сформульовану нами гіпотезу і дало змогу дійти загального висновку про те, що врахування під час визначення цілей, структури і змісту предмета математики в ПТУ інтересів професійного навчання позитивно впливає на ефективність навчання математики, формування професійної кваліфікації, сприяє підвищенню рівня мотивації навчання.

Робота не вичерпує усіх сторін складної та багатоаспекгної проблеми профілювання математичної підготовки учнів ПТУ. Подальшого дослідження потребують питання конкретизації оптимального обсягу знань, умінь і навичок з математики і впровадження системи контролю за його рівнем; аналіз спеціальних цілей вивчення математики для споріднених груп професій; розробка та експериментальна перевірка профільованих програм для ПТУ інших професійних напрямів. Перехід до навчання за профільованими програмами вимагає створення нових підручників і навчальних посібників або додатків до вже існуючих.

Основні положення і результати дисертації відображені в таких публікаціях автора:

1.Стрелковська О.Е. Специфіка постановки задач у профільованому курсі математики для ПТУ електро-раціотехнічного профілю//Педагогіка і психологія професійної ocBiTH.-1997.-N2.-С.48-55.

2.Стрелковська О.Е.Гуманізація професійної спрямованості навчання в ПТУ // Гуманізація та гуманітаризація професійної освіти: Науково-методичний збірник /Ред. кол.: І.А.Зязюн, В.О.Зайчук,

В.М.Доній, Н.Г.Ничкало та ін.-К.-1995.-С.64-65.

3.Стрелковська О.Е. Основні напрями забезпечення зв'язків > навчанні електротехніки та математики//Науково-методичнє забезпечення діяльності сучасної професійної школи: Матеріали міжнародної науково-практ. конференції.-К.-1994.-Ч.1.-С.49-51.

4.Стрелковська О.Е. До питання створення профільованих програм загальноосвітніх дисциплін в ПТУ/Друдове і професійне навчання проблеми, пошуки, перспективи: Матеріали міжнар. науково-практ конференції.-Вінниця.-і994.-Ч.ІІ.-С.71-73.

5.Гуревич Р.С., Стрелковська О.Е. Шляхи інтеграції загальноосвітньо і професійної підготовки в ПТУ//Молодежь, труд, профессия Материалы междунар. научно-практ. конференции в г.Херсоне. • Херсон.-1993,- Ч.1.-С.216-217.

6.Стрелковська О.Е. Проблеми створення профільованих програм : математики для ПТУ//Система неперервної освіти: здобутки

пошуки, проблеми: Матеріали міжнародної науково-практ.

конференції.- У 6-ти книгах.-Чернівці:"Митець".-1996.-Кн. 4.-

С.237-238.

Цутко Е.М.,Стрелковська О.Е. Підручник як основний дидактичний засіб самостійної роботи студентів інженерно-педагогічних факультетів // Вісник БДПІ.-1993.-N5.-0.61-62.

Гуревич Р.С., Стрелковська О.Е. Інтеграція природничо-математичних та професійних дисциплин у навчальному процесі ПТУ // Українознавство і проблеми інтеграції природничих знань в умовах сучасної школи: Тези наук.-практ. конференції. -

Тернопіль.-1993.- С.110-112.

Стрелковська О.Е. Профілювання математичної підготовки учнів юфесійно-технічних училищ (на матеріалі електро-радіотехнічних юфесій).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата :дагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - професійна педагогіка.-[ститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, иїв, 1997.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми взаємозв’язку атематичної та професійної підготовки учнів професійно-технічних іилищ. Розроблено експериментальну навчальну програму з атематики, спрямовану на максимальне врахування рівня підготовки інів та змісту професійного навчання в ПТУ електро-радіотехнічного іпряму. Запропоновано науково обгрунтовані методичні жомендації щодо проведення на уроках математики лабораторно-рактичних робіт з виробничим змістом, розв'язування задач з іжпредметним змістом.

Ключові слова: професійно-технічне училище, профільовані зограми, професійно значущий матеріал, міжлредметні зв'язки.

Стрелковская Е.Э. Профилирование математической подготовки іащихся профессионально-технических училищ (на материале іектро-радиотехнических профессий).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата гдагогических наук по специальности 13.00.04 - профессиональная гдагогика.- Институт педагогики и психологии профессионального эразования АПН Украины, Киев, 1997.

Диссертация посвящена исследованию проблемы взаимосвязи атематической и профессиональной подготовки учащихся рофессионально-технических училищ. Разработана эксперименталь-

ная учебная программа по математике, призванная максимально учитывать уровень подготовки учащихся и содержание профессионального обучения в ПТУ электро-радиотехнического профиля. Предложены научно обоснованные методические рекомендации по проведению на уроках математики лабораторнопрактических работ с производственным содержанием, решению задач с межпредметным содержанием. .

Ключевые слова: профессионально-техническое училище,

профилированные програмы, профессионально значимый материал, межпредметные связи.

• Strelkovska Olena. Division of mathematical preparation onto the directions during the teaching of the students in professional tehnica colleges( on the basis of electrical-engineering and radio-engineering specializations).-Manuscript.

The dissertation for conferring the Candidate Science ( Pedagogical’ Degree. 13.00.04. - Professional Pedagogics. -Institute of Pedagogics anc Psychology Professional Education of the Academy Pedagogical Sciences o Ukraine. Kyiv, 1997.

The dissertation is devoted to the reseach of the problem o correlation between the mathematical and professional preparations of th< students in professional tehnical colleges. The preparation level of thi students and the contents of vocational training electrical & radio engineering specializations are taken into consideration at most by th< present elaborate mathematical program. According to the presen scientific-grounded argument it is given the methodical recomendatioi conseming to realization practical work in a laboratory on productivi contents basis at the mathematical dasses and solution of the interobjec problem.

Key terms: professional tehnical colleges, definit program

professionally significative material, interobject connection.