автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие экологического мышления студентов университета в процессе профессиональной подготовки
- Автор научной работы
- Швед, Мария Степановна
- Ученая степень
- кандидата педагогических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1997
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.04
Автореферат диссертации по теме "Развитие экологического мышления студентов университета в процессе профессиональной подготовки"
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ
РГ 6 од
На правах рукопису
і 3 ''/'/і
ШВЕД Марія Степанівна
РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ УНІВЕРСИТЕТУ В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
13.00.04 — професійна педагогіка
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівському державному університеті ім. І.Франка.
Науковий керівник — доктор педагогічних наук,
Офіційні опоненти — доктор педагогічних наук, доцент
Провідна установа — Київський національний .
університет ім. Тараса Шевченка Міністерства освіти України, м. Київ
Захист відбудеться 11 червня 1997 р. о 14 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.61.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-ий поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розісланий “ і0 ” І£Л' 1997 р.
професор, дійсний член Академії педагогічних наук України ГОНЧАРЕНКО Семен Устимович
ЛИСЕНКО Неллі Василівна; кандидат педагогічних наук ЛУК’ЯНОВА Лариса Борисівна
Вчений секретар л і
спеціалізованої вченої ради Ш і Г.М. ЦИБУЛЬСЬКА
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність і ступінь дослідженості проблеми. Головна іроблема цивілізації в сучасних умовах — пошуки шляхів іодолання екологічної кризи. Небезпека загибелі людства шмагає вироблення загальних правил поведінки людини у ;віті, зрозумілої всім народам, необхідної для виявлення югоджених підходів до розв’язання проблеми, опанування деологією загально-людських вартостей.
На тлі економічних та соціально-політичних негараздів і Україні екологічні проблеми відійшли на задній план. )дним з показників духовного занепаду нашого суспільства поступове звикання до екологічної небезпеки, байдужість а безвідповідальність до стану довкілля.
Штучна відірваність від досягнень світової громадської наукової думки спричинила те, що поза системою освіти в гкраїні опинилися ідеї та відкриття не лише зарубіжних чених, але й вітчизняних, зокрема В.І.Вернадського, І.Г.Холодного та ін. Теоретичне опрацювання основ ілософського і природничо-наукового осмислення навко-ишнього світу у нашій державі відстає від потреб часу, 'ри очевидній неспроможності, а подекуди й некомпетентності зржавних природоохоронних установ на перший план нходять неформальні екологічні організації й рухи, однак їх іяльність розрізнена й недостатньо скоординована, цебільшого вони “йдуть” за подіями, а не випереджають :. У ситуації, що склалася, великого значення набувають зопаганда екологічних знань та відповідно організована істема екологічної освіти, розвитку якої сприяють юретико-методологічні й дидактичні дослідження цих юблем.
Формування нової екологічної ідеології тісно пов’язан« з вихованням екологічного мислення, орієнтованого ш сукупність методологічних, природничо-наукових психолого-педагогічних знань, на єдність гуманістично: мети і різноманітність її досягнення, на інноваційн процеси в педагогічній теорії з урахуванням альтернативний концепцій, світового педагогічного досвіду.
Проблеми взаємодії суспільства і природи спричинилі виникнення нових завдань перед вищою школою педагогікою, які покликані підготувати молодь, здатн; подолати наслідки негативного впливу на природу. І і цьому неабияка роль належить учителеві.
Проте, як свідчать педагогічні дослідження, вчител недостатньо готові до виконання цих складних завдань Екологічна освіта майбутнього вчителя багато років бул емпіричною, здійснювалась без опори на сучасні об’єктива тенденції, що мають враховуватись у розвитку досить нове науки — системної екології, а також у формуванні фахівц високої кваліфікації. Попередня (та й існуюча) екологічн підготовка вчителя ґрунтувалась не на багатоваріантни методичних підходах, а на поурочних розробках, типах схемах методичних рішень. Державне завдання полягало формуванні вчителя-виконавця, а не активної творчої особистості.
Нова ситуація розвитку педагогічної освіти ставить я першочергове завдання — утвердження нових вартостей підготовці та перепідготовці учителів: засвоєння демократична ідей, перехід до інноваційного типу навчання, фундамеї тальність освіти у взаємозв’язку з посиленням практичн спрямованості, здатність до конкурентоспроможності ринк; інтеграція української вищої освіти у світовий простір.
з
За останні роки проблеми екологічної освіти і виховання досліджуються багатьма українськими вченими. В дисертаційних роботах, у ряді наукових праць знайшли відображення питання системи формування складових екологічної культури (Л.Б.Лук’янова), комплексного формування в дітей дбайливого ставлення до рослинного світу (Г.С.Марочко), теорії і методики формування еколого-педагогічної культури вихователя дошкільного закладу в системі вищої педагогічної освіти України (Н.В.Лисенко), впливу народних традицій на процес природоохоронного виховання (В.І.Скутіна), проблем екологічної освіти в педагогічній теорії і практиці роботи шкіл України (І.М.Костицька), змісту учнівських дослідницьких робіт з екології в позашкільних закладах (Г.П.Пустовіт) та ін.
Для дослідження шляхів розвитку у школярів творчих здібностей були здійснені досить істотні кроки ЯК у теорії, так і в практиці навчання. Слід відмітити, наприклад, праці А.М.Алексюка, Г.О.Балла, А.О.Богопольського, А.І.Зільберштейна, Ю.І.Мальованого. В наш час відбувається інтенсивна розробка окремих її напрямів, а саме: активізації процесу навчання (В.М.Заруба,
0.М.Коваленко, С.А.Полетило); індивідуалізації навчання (Г.Т.Лисенко, О.О.Січкар); проблемного навчання (А.М.Алексюк, Л.Л.Момот, В.Ф.Паламарчук); формування пізнавального інтересу (П.А.Гончарук, В.К.Демиденко,
1.П.Підласий); диференціації навчання (В.К.Буряк,
О.О.Стьопкіна).
Водночас зазначимо, що проблема розвитку екологічного мислення студентів-майбутніх учителів не була предметом комплексного дослідження. Наукові праці Е.В.Гірусова,
О.О.Гусейнова, М.М.Кисельова, С.С.Хромова, Д.О.Чуракова
розкривають філософські аспекти екологічного мислення, С.М.Кравченко, М.В.Костицького — з точки зору психології, екологічної етики, В.І.Крисаченко — екологічної культури.
Актуальність проблеми, відсутність науково обґрунтованих рекомендацій, потреби практики зумовили вибір теми дослідження “Розвиток екологічного мислення студентів університету в процесі професійної підготовки”.
Об'єкт дослідження — екологічна освіта і виховання студентів університету.
Предмет дослідження — розвиток екологічного мислення майбутніх учителів.
Провідна ідея дослідження полягає в переході від традиційної моделі екологічної підготовки студентів університету, орієнтованої на розвиток пам’яті, до інноваційної моделі, спрямованої на розвиток екологічного мислення.
Метою дослідження є теоретичне обгрунтування, розробка та експериментальна перевірка моделі розвитку екологічного мислення майбутніх учителів.
Гіпотеза дослідження — якщо має місце відповідна зміна істотних ознак екологічного мислення студентів, то їх екологічне мислення розвиватиметьсяза умови стабільного функціонування відповідної моделі екологічної підготовки майбутнього вчителя.
Завдання дослідження:
1. Дослідити сучасний стан теоретичної і практичної підготовки студентів університету до екологічної освіти школярів, проаналізувати психолого-педагогічну літературу з цієї проблеми.
2.Розробити концепцію екологічної підготовки майбутніх учителів.
3.Уточнити сутність поняття “екологічна підготовка майбутнього вчителя”.
4.Теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально перевірити модель екологічної підготовки майбутнього вчителя.
5.Розробити діагностичний інструментарій для експериментального дослідження моделі розвитку екологічного мислення майбутніх учителів.
6.Підготувати методичні рекомендації для учителів з проблем екологічної освіти.
Методологічною основою дослідження є теорія наукового пізнання, діалектичні принципи науковості, системності, об’єктивності, комплексності та природничо-філософська концепція В.І.Вернадського про єдність природи і людини.
Теоретичну основу дослідження складає теорія змісту екологічної освіти і процесу навчання студентів — майбутніх учителів.
У дисертаційному дослідженні використані найновіші матеріали світових конгресів, міжнародних конференцій і форумів, Міжнародної фундації екологічних експертів ім. А.Ф.Моджевського у Варшаві, Міжнародної екологічної Карпатської школи у Львові та ін.
Загальнометодологічний підхід зумовив вибір конкретних методів дослідження зокрема:
1)методи теоретичного дослідження: збір і теоретичний аналіз педагогічних, екологічних, психологічних, філософських і соціальних джерел; порівняльний аналіз теоретичних положень і прикладних дидактичних підходів у вітчизняній і зарубіжній педагогіці з проблем екологічної освіти; вивчення вузівських навчальних планів і програм, а також
досвіду впровадження нових технологій навчання у навчально-виховний процес вищої школи;
2)емпіричні методи: збір та обробка експериментального матеріалу; методи експертного опитування та експертного оцінювання, математичної обробки статистичних даних експерименту.
Експериментальна база. Дослідження здійснювалося протягом 1994-1997 p.p. на базі Львівського державного університету ім. І.Франка. Педагогічний експеримент проводився в два етапи. На першому етапі (констатуючий експеримент, 1995-1996 p.p.) дослідження проходило на
IV курсі хімічного факультету і було спрямоване на уточнення гіпотези, доопрацювання методики експерименту. На другому етапі (формуючий експеримент, 1996-1997 p.p.) проводилось навчання студентів V курсу географічного факультету спецкурсу “Основи екологічної підготовки майбутнього вчителя” та збір, обробка й аналіз отриманих результатів експериментального дослідження. Загалом дослідженням було охоплено 140 студентів і 12 фахівців у двох експериментальних зрізах.
Наукова новизна полягає в теоретично обґрунтованій й експериментально перевіреній концепції екологічної підготовки майбутніх учителів, орієнтованій на розвиток в них екологічного мислення; визначенні критеріїв відбору змісту екологічної освіти, його структуру ванні за допомогою теорії графів; створенні моделі екологічної підготовки майбутніх учителів з урахуванням нових соціально-економічних умов.
Теоретичне значення дослідження полягає в розробці та опрацюванні діагностичного інструментарію експериментального дослідження розвитку екологічного мислення
майбутніх учителів, в-обґрунтуванні змісту поняття розвитку як істотної зміни. Виявлено і доведено, що об’єктивні та суб’єктивні способи діагностування істотних ознак мислення та мотивації мисленнєвої діяльності пов’язані між собою.
Практичне значення дослідження. Розроблено діагностичний інструментарій для простежування динаміки істотних ознак мислення, запропоновано модель екологічної підготовки майбутніх учителів та на її основі рекомендації до удосконалення цієї підготовки.
Запропоновано програму та методику вивчення екологічного спецкурсу із застосуванням модульно-розвивального навчання з рейтинговою оцінкою діяльності.
Вірогідпість і обґрунтованість результатів дослідження забезпечені застосуванням загальних методів наукового дослідження, аналізом значного обсягу теоретичного й емпіричного матеріалу; використанням комплексу методів, адекватних завданням дослідження; коректністю постановки педагогічного експерименту, всебічним аналізом і узагальненням результатів дослідження. .
На захист виносяться:
1.Концепція екологічної підготовки майбутніх учителів, зорієнтована на розвиток в них екологічного мислення.
2.Критерії відбору змісту екологічної підготовки майбутніх учителів.
3.Діагностичний інструментарій експериментального дослідження розвитку екологічного мислення студентів.
4.Модель екологічної підготовки майбутніх учителів, розроблена на основі модульно-розвивальної технології навчання з рейтинговою оцінкою діяльності.
5.Рекомендації до вдосконалення екологічної підготовки майбутніх учителів.
Апробація і впровадження результатів дослідження здійснювалися шляхом публікацій автора, виступів на міжнародних, всеукраїнських і міжвузівських науково-практичних конференціях таких, як: “Еколого-економічні і соціально-правові питання” (Львів, 1989), “Екоосвіта-91” (Львів, 1991), до 400-річчя від дня народження Я.А.Коменського (Дрогобич, 1992), до 270-річчя від дня народження Г.Сковороди (Львів, 1992), “Екологічна безпека та екологічна освіта” (Варшава, 1992), Четверта міжнародна педагогічна сесія (Краків, 1993), “Педагогічна спадщина В.О.Сухомлинського і розбудова національної школи” (Кіровоград, 1993), “Психолого-педагогічні основи професійної підготовки вчителя-вихователя та сучасних технологій навчання” (Житомир, 1993), ‘Талановита особистість: сім’я, школа, держава” (Київ, 1994), “Національне виховання молоді у навчальних закладах” (Львів, 1994), до 100-річчя від дня народження Д.Чижевського (Львів, 1994), “Проблеми безперервної професійної освіти” (Львів, 1995), “Сучасні форми, методи та підходи в організації навчально-виховного процесу в професійній освіті” (Львів, 1995), “Розвиток наукової педагогічної думки Галичини” (Жешув, 1995), П’ятий всесвітній конгрес “Культури і суспільства в перетворенні” (Варшава, 1995), звітних науково-практичних конференціях Львівського університету ім. І.Франка (19911996), безпосередньо в педагогічній діяльності при викладанні курсу “Педагогіка” та спецкурсу “Основи екологічної підготовки майбутнього вчителя”, в роботі Карпатської екологічної школи (Львів) та Фундації екологічних експертів ім. Ф.Моджевського (Варшава).
Результати дослідження впроваджено в навчальний процес у Львівському державному університеті ім. І.Франка.
З проблем дослідження автором опубліковано 22 праці.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається 'зі вступу, двох розділів, висновків, списку основної використаної літератури (259 джерел) та додатків. Результати здійснених нами експеримеїпів представлені у 15 таблицях та 13 рисунках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються об’єкт, предмет, мета, гіпотеза, провідна ідея, завдання, методи дослідження, розкриваються наукова новизна, вірогідність, теоретичне і практичне значення результатів дослідження, наводяться дані про їх впровадження в практику, викладено зміст положень, що виносяться на захист.
У першому розділі “Теорія і практика розвитку екологічного мислення студентів” розглядаються основні аспекти розвитку екологічного мислення, аналізується стан екологічної освіти у середніх і вищих школах України та за кордоном, характеризуються сучасні моделі навчання з позицій розвитку мислення у вітчизняному та зарубіжному педагогічному досвіді.
Аналіз наукової літератури дав змогу виявити, що екологічне мислення синтезує наукові знання, особливого типу універсальну мораль, котра виходить за межі міжособистісних стосунків і включає ставлення людини до природи, елементи політичної та правової свідомості, і філософське осмислення світу. Викладено висновки провідних учених, психологів, які засвідчують правомірність того, що в екологічному мисленні
інтегровані у якісно нову цілісність не лише раціональне, але й емоційне ставлення до природи, співчуття та відповідальність за її Долю. Екологічне мислення тісно пов’язане з екологічною свідомістю, яка є головною умовою тісної взаємодії суспільства і природи.
Дослідження підтвердили, щоб подолати екологічне невігластво, виховати людину, яка б мислила екологічно, потрібні кардинальні зміни в екологічній освіті і, насамперед, в екологічній підготовці майбутнього вчителя.
На основі аналізу документів з питань екологічної освіти, ознайомлення з матеріалами наукових та практичних конференцій, методичних об’єднань учителів, кращих взірців педагогічного досвіду дано характеристику стану екологічної освіти в Україні.
Екологічну освіту в Україні визначено як один з пріоритетних напрямів державної політики. У практику навчання впроваджується ідея неперервності екологічної освіти, згідно з якою екологічні проблеми введено до програм навчальних предметів для освітніх закладів усіх рівнів (від дитячого садка до закладів післядипломної освіти). Основні положення екологічної освіти реалізуються в школах України на основі комплексного розв’язання проблем навчання і виховання молоді. Такий підхід містить різні форми педагогічного впливу на учасників навчально-виховного процесу шляхом формальної і неформальної освіти та підготовки кадрів з питань навколишнього середовища на 90-і роки.
Відповідно до розробленої програми дослідження проаналізовано навчальні плани і програми екологічних дисциплін в університеті. Це дало змогу виявити причини низького рівня екологічної підготовки майбутніх учителів,
а саме: зміст і структура екологічної освіти не задовольняє вимог часу (перевага природоохоронного напряму), використання застарілих технологій навчання, де основна увага •зосереджена на запам’ятовуванні інформації.
ЮНЕСКО розглядає екологічну освіту в окремій програмі як самостійну ланку. Відповідно до цього кожна держава розробляє свою національну програму екологічної освіти, яка попри загальнонаукові підходи ґрунтується ще й на традиціях окремих народів, передусім у гуманітарній сфері.
Такий підхід дав змогу визначити основні тенденції розвитку екологічноїосвіти в зарубіжних країнах, зокрема: ідеї поетапного формування високої культури поведінки у природі, залучення до освітніх проблем сучасних досягнень науки і техніки, посилення ролі дослідницької роботи, дотримання в усіх ланках екологічної освіти системи встановлених у державі норм законодавства, а також історичних національних традицій.
В екологічній підготовці учителів зарубіжні вчені особливу увагу звертають на володіння основами екологічної науки і специфікою методики викладання природознавчих дисциплін із застосуванням сучасних моделей навчання, що сприяють розвитку творчості, ініціативи, мислення.
Ідея розвитку мислення особливо плідно розвивається у сучасних технологіях навчання, завдяки яким розкривається творчий потенціал, природні задатки та здібності кожного учасника навчально-виховного процесу, оновлюється професійний інструментарій. Під час аналізу інноваційних моделей ураховано погляди сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, практиків.
Висловлено припущення, що для підвищення якості та
результативності екологічної підготовки майбутніх
учителів пліднішою є теоретична і практична розробка педагогічного аспекту змісту поняття екологічне мислення.
У другому розділі “Експериментальне дослідження проблеми розвитку екологічного мислення майбутніх учителів” проаналізовано зміст екологічної підготовки студентів, розроблено діагностичний інструментарій експериментального дослідження, визначено його етапи, висвітлено результати кількісного та якісного аналізу експериментальних даних.
Для експериментальної перевірки проблеми розвитку екологічного мислення було запропоновано напрям дослідження, який характеризується поєднанням об’єктивних і суб’єктивних методів.
Дослідження підтвердило, що екологічна освіта у вищих закладах освіти України здійснюється у двох напрямах: завдяки впровадженню екологічних понять у зміст окремих дисциплін та через організацію спеціальних екологічних курсів.
Запропоновано екологічний спецкурс “Основи екологічної підготовки майбутнього вчителя” та істотно новий підхід в організації екологічної освіти — участь студентів у складанні програми цього спецкурсу.
Важливою особливістю спецкурсу є поєднання предметності та проблемності у роботі над екологічними темами. Огуктурування курсу здійснено методом графового моделювання (від загального до конкретного, підпорядкування понять з урахуванням звуження їх змісту від теоретичної основи до практичного застосування (рис. 1).
У спецкурсі поєднуються екологічні й педагогічні аспекти проблеми. Критеріями відбору фундаментальних екологічних
V* - рівні абстрагування
Умовні позначення:
^ - логічний зв'язок
• - поняття
Рис. 1. Граф-модель спеціального екологічного курсу "Основи екологічної підготовки майбутнього вчителя" (поняттєвий лад)
нять були: сучасність інформації, її актуальність,
визна змісту понять, цікавість, науковість, доступність.
Методично обґрунтовано сутність модульно-розвивальної делі навчання з рейтинговою оцінкою діяльності /дентіп та адаптовано до .умов екологічного спецкурсу.
З мстою точного формулювання гіпотези, доопрацювання тодики, перевірки їх надійності, уточнення плану сперименту було проведено пілотажне дослідження.
Для дослідження проблеми розвитку екологічного [слення майбутніх учителів обґрунтовано і випробувано ігностичний інструментарій експериментального дослідження, ньому розкрито суть педагогічного експериментування і го наукове планування, виділено етапи, обґрунтовано бір методів та методики дослідження, розглянуто проблеми атистичної обробки дидактичних кількісних показників.
Виходячи з цих міркувань, знайдено теоретичну основу для слідження проблеми розвитку екологічного мислення майбутніх
учителів — поєднання об’єктивних і суб’єктивних методів.
Оскільки екологічна освіта і виховання спираються рефлексію (осмислення людиною передумов, закономірностеі механізмів власної діяльності, соціального та індивідуальне способу існування, самоаналіз), а безпосередня активніс (пізнання, переживання, спілкування, мислення) не-відділь від її рефлексивного усвідомлення як захисту психічно контролю і самовдосконалення, саме тому для нашого р слідження було обрано метод інтроспекції (самоспостереження)
Для розробки експериментального інструментарію взя за основу шкалювання в сфері сприйняття — кількіс: вираження ознак багатомірних (естетичних, моральни соціальних та інших) об’єктів. З цією метою було проведе: експертне оцінювання проблем мотивації екологічн діяльності та розвитку екологічного мислення студенті Стосовно проблеми розвитку екологічного мислення н цікавили інтенсивність власного відчуття новизни, актуальної екологічної інформації, інтересу до екологічних пробле: активності, ступеня складності задачі та інше.
Для глибшого осягнення проблеми дослідження застосова експертне опитування кваліфікованих спеціалістів з проблеї дослідження.
Серед суб’єктивних методів дослідження надано перева контент-аналізові, який адаптовано до потреб педагогічно дослідження. Ідею контент-аналізу застосовано при оброб продуктів діяльності студентів: відкритих запитань експертно опитування та контрольних робіт проблемного характе] (оскільки мислення розвивається здебільшого в проблемні ситуаціях). Перевірку діагностуючих контрольних роб проблемного характеру здійснено також методе
іьтернативного аналізу.
При статистичній обробці даних застосовано методи ¡параметричної статистики, які дали змогу опрацювати с великі, так і малі вибірки даних, незалежно від законів >зподілу і форм зв’язку. Як мірою центральної тенденції д час виконання порядкових вимірювань користувались здою і медіаною, які ґрунтуються на властивостях чисел, ікористаних у порядковій шкалі вимірювань.
Для запобігання помилок у статистичній обробці даних ішого експерименту використано шкалу найменувань льтернативна мінливість) і шкалу порядку (рангові шкали)
- обчислення граничних значень критерію знаків Z, Т — зитерію Вілкоксона, серійного критерію, критичного значення зефіцієнтів кореляції рангів Рд Спірмена.
Ми зосередилися на невеликій за обсягом вибірці ісліджуваних осіб (140 студентів хімічного та географічного акультетів) для перевірки ідей та моделі дослідно-сспериментального навчально-виховного процесу — камерний ссперимент.
У результаті кількісного і якісного аналізу результатів зслідження проблеми розвитку екологічного мислення айбутніх учителів перевірено на надійність, валідність і >чність діагностичну методику експерименту, виявлено істотні інаки екологічного мислення та мотивації екологічної діяльності.
При цьому використано засоби унаочнення числових даних: аграми, гістограми, полігони розподілу частот вияву ознаки, умуляти і огіви (які показують залежність між варіантами і їх нагромадженими частотами) (рис. 2, 3). В основу процедур наочнення покладено прийом ранжування варіант.
Рис. 2. Полігон розподілу КІЛЬКОСТІ екологічних ПОНЯТЬ (Хі, у і) кількості власних тлумачень змісту екологічних понят (х2, У2) та кількості логічних зв’язків між екологічним]
ПОНЯТТЯМИ (х3, Уз).
сс
&І1 Ю = О
! і і с 5
™ е'ч
Мі
І і І х О) о
■О _ ^
5 І і-
І Д ї
5 ° « £ х £
« ЗС 2
5 £ §
о З
(з
■ І зріз ВИ зрЬ
З
1 2 3 4 б в 7 І в 10 11 12 13 14 15 II 17 18
Порядковий номер істотної ознаки екологічного мислення або мотивації екологічної діяльності в першому і другому зрізах
Рис. 3. Динаміка максимальної частоти прояву істотних ознаї мотивації екологічної діяльності та екологічного мисленні студентів.
Запропонований діагностичний інструментарій може /ти не тільки засобом наукового пізнання, а й прикладним, кологічні знання, набуті в навчальному процесі, організованому і принципах функціонування екологічного мислення, >унтовніші і глибші, ніж попередні екологічні знання удентів, які вони отримали під час традиційного навчального зоцесу, що функціонує переважно як робота пам’яті.
Крім цього, екологічні знання набувають суб’єктивного ібарвлення, що дає змогу майбутнім учителям греосмислити об’єктивну екологічну інформацію, виявити іасні інтереси в екологічній сфері, виробити власний 'ИЛЬ практичної екологічної діяльності.
У додатках вміщено матеріали до екологічного [ецкурсу, анкети, та результати обчислень кількісних іалітичних показників (варіаційні ряди та їх графічне браження, обчислення критерію знаків і критерію інгової кореляції Спірмена).
Виконана дисертаційна робота дала змогу виокремити ловні ідеї дослідження:
1. Запропоновано тлумачення змісту поняття “екологічна підготовка майбутніх учителів” з погляду розвитку в них екологічного мислення засобами практичної і теоретичної діяльності з екологічною інформацією. Рекомендовано трактування змісту поняття розвитку як істотної зміни.
2. Розроблено і експериментально перевірено на валідність, надійність і точність діагностичний інструментарій екпериментального дослідження динаміки екологічного мислення та результативність моделі екологічної підготовки майбутнього вчителя.
3. Виявлено і доведено, що об’єктивні та суб’єктив способи діагностування істотних ознак мислення мотивації мисленнєвої діяльності пов’язані між собо; Це дозволяє зробити висновок, що пропоновані мето; діагностики відображають об’єктивний стан справ.
4. З’ясовано, що перехід від традиційної моде екологічної підготовки майбутніх учителів, орієнтоваїі на розвиток пам’яті, до інноваційної моделі підготовк спрямованої на розвиток екологічного мислення, плідним для розбудови системи сучасної професійн підготовки.
Проведене нами дослідження підтвердило основ положення гіпотези та дало підстави сформулювати та загальні висновки:
Аналіз стану екологічної освіти в Україні свідчить п; необхідність внесення змін у практику роботи середніх вищих шкіл. У середніх школах — оновити і поглиби' зміст фундаментальних екологічних понять, виробляти учнів практичні вміння і навики екологічної діяльнос (робота в заповідниках, національних парках, кемпінгі тощо), посилювати зв’язки школи з вищими навчальний закладами, громадськими екологічними організаціям засобами масової інформації. У вищих закладах осві-доцільно вводити фундаментальні екологічні поняття навчальні дисципліни, створювати спеціальні екологіч курси, заохочувати студентів до науково-дослідної діяльнос запроваджувати сучасні активні моделі навчання, зорієнтовг на розвиток екологічного мислення.
Доцільно запозичити досвід організації екологічк освіти у зарубіжних країнах, а саме: перехід від вузьь
шцепції розвитку екоосвіти “Знання — для виживання одства” до широкої, що охоплює знання, досвід, ставлення . вартості, виховання почуття відповідальності за стан вкілля через відчуття, переживання, переконання, а не рез слова.
Теоретично обґрунтовано та експериментально доведено, з екологічну підготовку майбутніх учителів слід орієнтувати і розвиток у них екологічного мислення. Важливими »ментами стабільного функціонування творчого екологічного іслення є предметне обговорення екологічної інформації, [явлення і заповнення логічних прогалин, підведення її фундаментальних екологічних понять (й оновлення їх гісту), знаходження істотних логічних зв’язків між ними, явність високої мотивації мисленнєвої діяльності (позитивний стрій, стимулювання волі, високого рівня домагань, інтересу).
Ідея розвитку мислення особливо актуальна в сучасних хнологіях навчання. Завдяки цьому розвивається творчий тенціал, задатки та здібності кожного учасника навчально-ховного процесу, оновлюється професійний інструментарій, центується увага не лише на науку, а й на особистість, її гереси як основні рушійні сили розвитку.
Екологічну підготовку майбутніх учителів доцільно ійснювати у двох напрямах: шляхом впровадження
ологічних понять у зміст окремих дисциплін та організації еціальних екологічних курсів. У змісті екологічного ецкурсу треба відобразити знання, діяльність, досвід не ше екологічні, а й еколого-педагогічні.
Узагальнивши досвід екологічної підготовки майбутніх ителів, визначили причини, що гальмують розвиток облеми, а саме: однобічний вузький ухил формування
екологічних понять, культивування локального мислені застосування старого інформаційного підходу до навчані слабке врахування основних принципів професійної підготовні
Проведене дослідження дало змогу виявити осної критерії відбору змісту екологічних понять до спецкур “Основи екологічної підготовки майбутнього вчителя”, зокрег актуальність і новизна екологічної інформації, внутріїш зв’язок між фундаментальними екологічними поняттям сучасність, цікавість, науковість, доступність. Ріі абстрагування графових моделей допомагають побачити усунути неістотну інформацію, виділити фундаменталі екологічні поняття.
У роботі обґрунтовано поняттєвий апарат досліджен та суть модульно-розвивальної технології навчання рейтинговою оцінкою діяльності майбутніх учител Діагностичний інструментарій експериментального досліджен виявився водночас індивідуальним інструментарієм фахоз діяльності викладача. Графічні шкали, запозичені з соціолої дають змогу побачити інтенсивність вираження різн відчуттів, переживань студентів, очевидні озна: функціонування мисленнєвої діяльності. Такий мет роботи зацікавлює студентів, сприяє зосередженню їх ува на власних відчуттях і переживаннях, осмислюванню використанню їх як орієнтиру для змін у поведінці.
Несподіваним в експериментальній частині досліджен стало те, що результати, одержані суб’єктивним метод інтроспекції, вірогідно корелюють з результатами контрольн робіт проблемного характеру, отриманими за допомог« об’єктивних методів дослідження (діагностуючих контрольн робіт, контент-аналізу їх змісту), що дає змогу зроби
висновки про вірогідність різниці між двома експериментальними зрізами. З’ясовано, що суб’єктивні відчуття, зафіксовані на графічних шкалах, можуть дати за сприятливих умов (психологічний комфорт, довіра, щирість, відкритість) точну об’єктивну інформацію про досліджуваного.
Динаміка ознак екологічного мислення щільно пов’язана прямим кореляційним зв’язком із зміною мотивації екологічного мислення. Тобто зі збільшенням мотивації мислення (настрій, активність, інтерес, воля) збільшується інтенсивність мисленнєвої діяльності, яка виявляється у зростанні новизни створюваного інтелектуального продукту.
Виявлено в експерименті, що результати дослідження можуть бути точнішими за умови більшої кількості поділок на шкалі вимірювань, оскільки на практиці часто зустрічаються ситуації, коли при переведенні числових значень показника в ранги, або при прямому ранжуванні досліджуваним приписують, за правилом усереднення, однакові ранги. У цьому випадку можливе наближене обчислення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена, до того ж чим більше буде однакових рангів, тим більшою буде помилка.
Запропоновано модель екологічної підготовки майбутніх учителів, яка ґрунтується на гуманістичних вартостях, спрямована на інтелектуальний творчий розвиток особистості, дозволяє послідовно реалізувати ідею організації екологічної освіти як розвитку екологічного мислення майбутніх учителів з орієнтацією на істотні ознаки мислення і його мотивацію.
На основі теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної моделі розроблено рекомендації щодо вдосконалення екологічної підготовки майбутніх учителів.
Результати нашого дослідження не вичерпують всю проблематику, в руслі якої виконано дисертацію. До перспективних напрямів цієї важливої, на нашу думку, проблеми доцільно віднести такі:
1) апробація діагностичного інструментарію розвитку мислення в реальних умовах підготовки майбутніх учителів, виявлення слабких і сильних аспектів, розробка методичних рекомендацій для його застосування;
2) розробка і наукове обґрунтування критеріїв відбору учнів до навчання у вищих навчальних закладах педагогічного профілю;
3) виявлення умов успішного функціонування моделі екологічної підготовки майбутніх учителів з модульно-розвивальною технологією навчання та рейтиНговою оцінкою діяльності у практиці університетської освіти.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
А. Монографії, посібники, брошури
1. Педагогіка: Навчально-методичний посібник для студентів педагогічних спеціальностей університету. — Львів, 1996.
— 104 с.
2. Науково-практичні пропозиції щодо змісту та організації спільної діяльності викладача і студентів над предметом “Актуальні проблеми освіти засобами модульно-рейтингової технології навчання”: Методичні рекомендації. — Львів, 1996. — 59 с. (У співавт.) (авторських 20 с.)
3. Екологічна едукація за кордоном і в Україні: Монографія. — Львів, 1997. — 105 с.
Б. Статті у наукових виданнях
4. Екологічна культура школярів // Гуманізація діяльності педагога. — Львів, 1990. — С. 19-25.
5. Problemy wspólpracy w dziedzinie ksztaienia i wychowania ekologicznego mlodziezy // Ekologia spoleczna i wspólpraca miqdzynarodowa w zakresie ochrony srodowiska (zbior prac
pod redakcj^ naukowa Edwarda J.Palygi). — Warszawa, 1992.
— S. 236-239.
6. Безперервна екологічна освіта і виховання молоді у
навчальних закладах: Матер, науков.-прак.конф., 8-9
червня 1994. — Львів, 1994. — С. 38-41.
7. В гармонії з природою // Г.Сковорода в духовному житті України: Матер. Всеукраїнської наук.конф., 3-4 грудня 1994 р. — Тернопіль, 1994. — С. 60-63.
8. Народна педагогіка та родинне виховання // Родинне виховання і робота з батьками / На допомогу директорам шкіл, заступникам директорів з над. виховання, класним керівникам. — Львів, 1995. — С. 1-8.
9. Гуманистические аспекты экологической эдукадии и доктрина Анжея Фрыча Моджевского // Andzej Frycz „ Modrzewski МуЗІісіеІ і Pisarz Polityczny. — Warszawa, 1995.
— S. 84-94.
10.0 edukacji ekologicznej student6w uniwersytetu // Lubelski rocznik pedagogiczny. — Т. XVI. — Lublin, 1995. —
S. 291-297.
11. Сучасне екологічне мислення у діалозі культур // Діалог
культур: Україна у світовому контексті. — Львів, 1996. — Вип. 2. — С. 216-221. ■
12. Дмитро Чижевський про взаємодію природи і людини // Дмитро Чижевський — фундатор історико-філософського українознавства. — Львів, 1996. — С. 45-52.
13. Ukrainskie szkolnictwo zawodowe w Galicji // Galicja і jej dziedzictwo. — T. 8. Mysl edukacijna w Galicji 1772-1918. — Pzeszow, 1996. — S. 355-362. (У співавт.)
14. Зміст екологічної підготовки майбутнього вчителя // Педагогіка і психологія професійної освіти. — Львів, 1997.
— № 1. — С. 37-41.
15. Проблеми екологічного виховання // Эколого-эконом. и соц.-правовые вопросы природопользования и охраны природы: Матер, третьої Львівської наук.-практ. конф. — Львів, 1989. — С. 159-161.
16. Григорій Сковорода про принципи наслідування природі //
Григорій Сковорода — український мислитель: Матер.
ювілейних читань до 270-річчя від дня народження Г.Сковороди. — Львів, 1992. — С. 70-72.
17. Принцип природовідповідності в педагогічній спадщині
Я.А.Коменського // Творча спадщина Я.А.Коменського і сучасність: Матер. міжвузівської наук.-метод. конф.,
присвяченої 400-річчю від дня народження Я.А.Коменського. — Дрогобич, 1992. — С. 80-82.
18. Екологічне виховання школярів в педагогічній спадщині
B.О.Сухомлинського // Педагогічна спадщина В.О.Сухо-млинського і розбудова національної школи: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. — Кіровоград, 1993. — С. 86-89.
19. Про зміст і рейтингову технологію вивчення педагогіки
студентами університету // Психолого-педагогічні основи професійної підготовки вчителя-вихователя: Матер.
Всеукраїнської конф. — Житомир, 1993. — Т. 1. — Ч. 2. —
C. 166-168. (У співавт.)
20. Екологія творчої особистості // Талановита особистість: сім’я, школа, держава: Матер. міжнар. наук.-практ. конф.
— К., 1994. — С. 139-141.
21. Формування екологічних мотивів у школярів як важлива умова підвищення ефективності екологічної освіти та виховання // Проблеми екологічної освіти і виховання: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. — Львів, 1993. — С. 8687. (У співавт.)
22. Формування краєзнавчого компоненту в змісті шкільної географії українських гімназій Галичини (1864-1918 рр.) // Проблеми географії України: Матер. наук, конф., 25-27 жовтня 1994 р. — Львів, 1994. С. 213-214. (У співавт.)
5hved M.S. The development of ecological thinking of students of miversity in the process of professional training.
Thesis for a candidate’s of pedagogical sciences degree, Speciality 3.00.04 — professional pedagogics — Institute of Pedagogics & ’sychology of Professional Education of Academy of Pedagogical iciences of Ukraine, Kyiv, 1997.
The thesis is dedicated to the questions of the development of cological thinking of intending teachers. In this work the new trend of nvestigation of ecological thinking based on application of the bjective and subjective methods is being developed. The thesis ontains the project of the future teachers’ ecological education, the pecial course “The foundations of ecological trainig the future eacher” and methodics of its learning. The author worked out and pproved the diagnostical set of instruments of experimental research, uggested a new model of ecological training of intending teachers and ecommendations concerning its improvement.
[Івед M.C. Развитие экологического мышления студентов ниверситета в процессе профессиональной подготовки.
Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени :андидата педагогических наук по специальности 13.00.04 —
:рофессиональная педагогика. — Институт педагогики и психологии рофессионального образования АПН Украины. Киев, 1997.
Диссертация посвящена развитию экологического мышления удущих учителей. В работе развивается новое направление сследования экологического мышления, основанное на применении бъективных и субъективных методов. В диссертации представлены онцепция экологической подготовки будущих учителей, пециальный курс “Основы экологической подготовки будущего чителя” и методика его изучения. Разработан и апробирован иагностический инструментарий экспериментального исследования, [редложена модель экологической подготовки будущих учителей и екомендации по ее улучшению.
Ключові слова: екологічна підготовка, екологічне мислення, :тотні ознаки мислення, мисленнєва діяльність, діагностичний гструментарій дослідження.