автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие педагогического образования в ВосточнойГаличине (1867-1939 гг.)
- Автор научной работы
- Барна, Мария Михайловна
- Ученая степень
- кандидата педагогических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1996
- Специальность ВАК РФ
- 13.00.04
Автореферат диссертации по теме "Развитие педагогического образования в ВосточнойГаличине (1867-1939 гг.)"
■ ШЦуИТУТ ПЕДАГОПКИ I психологи ПР0ФЕС1ЙН01 ОСВГГИ АПН УКРА1НИ
На прапзх рукопису
БАРНА МАРШ МИХАЙЛ1ВНА
РОЗВИТОК ПЕДАГ0ПЧН01 ОСВГГИ В СХ1ДН1Й ГАЛИЧИН1 (1867—1939 рр.)
13. 00. — професшна педагопка
АВТОРЕФЕРАТ
днсертапи на здобуття каукового ступеня кандидата педагопчпих наук
Кит — 1996
Дисертац!еа е рукопис
Робота виконана в ¡нститут! ледагог!ки 1 психологи про-фес!йно'£ осв!ти АПН Укра'1'ни
Науковий кэр!вник — доктор педагог!чних наук, професср Майборода Василь Каленикович
0ф1ц1йн1 опоненти — доктор педагог!чних наук, професор . Ксваль Лариса Грнгор1вна; кандидат педагог!чних наук, доцент Крисвк Степан Васильевич
Г1ров1йна установа — Харк!вський дераавний педагог!чний унхверситет ¿ы. Г.С.Сковороди
Захист вЦбудеться 1396 року о год. на
эасианн! спеЕпалхзсзакаХ зченог ради Д 01.61.01 в ¡нститут! педагогии 1 психолог!! профес!йно'1 осв!ти АПН Укра'л'ни э1! адресою: 254060, м.Кихв, вул. М.Берлинського.9. 5-ий поверх, зал зас!дань.
3 днсертац!еа моана ознайоыитись у б1бл1отец! 1нституту педагог!ки 1 психолог!'! професп'шо'! осв!ти АПН Нкрахни (254000. м.Кихв, вул. М.5ерлииського,9).
Автореферат роз1слано * " р.
Вчэний секретар спец!ал!зовано1 вчено'! ради
%
Г.М.Цибульська
- 3 -
I. ЗЙГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
ШШЫНСТЬ I СТНШНЬ ДОСЛIДШЕН0СТ1 ТЕМИ. Суверенхтет Зкра'/ни багато в чему залеяатиме,в!д р!вня професхйнох гид-готовки учительських кадр1в,як! забезпечують розвиток 1 фор-мування евхтогляду молодх.Вхд того,- якими якостями володхти-ме вчитель, якх педагопчн1 Цех та. концепцн буде втхлюва-ти в ниття, залежатиме пол!тична, економхчна, культурна свобода нацПЛснуючий стан гпдготовки педагопчних працхвникхв для рЗзних навчальних закладхв не повнош мхров вхдпов!дае вимогам сьогодення. Тому розвиток нацхональнох педагопчнох оевхти, II рефорнування в нових сохцально-економхчних умовах.
Деркавна нахцональна програма "Освпа" ("Украхна XXI столнтя") передбачае реформування педагопчнох оевхти, на-давчи особливу увагу широкому використанню нахцональнох культури, сучасних досягнень науки, надбань св1тового педа-гогхчного досвЦу. Осмислення 1сторичнох правди, культурно! спадщини минулого та д!яльносп нахцональнох елпи допомоае вЦновити втраченх культурн1 й освхтн1 традици.
Актуальнхсть дослЦжуванох проблени визначаеться 1 тим, що ¡стор1я виникнення та розвитку педагогхчнох освии у 1867-1939рр. спец1ально не дослЦжувалась, що гальмуе вико-ристання позитивного досв!ду минулого для вЦродяення х розвитку нацЛональнох оевпи.
Становления педагопчнох освии в Галичинх роз^ривашть Л.Бахк, 1.Богодист, М.Гриценко, В.Савинець, С.Чавдаррв,Ф.Ястребов та 1наг1. На жаль, однобокий пЦхЦ до хсторЩпитання
I
не сприяв повноцшнону вхдтворенни вторично!" лравди;
За осташп роки пом!тно зр 1с 1нтерес до вивчення1систеыи ошльництва, вищох педагогхчно! освии в Украхн! (М.Евтух,
B.Луговий, В.Майборода, Б.Стуларик, П.Хобзей), i'x народознав-чих acneKTiB (О.Вишневський, М.Стельмахович), илях1в онов-лення зьасту д1яльносп ишл, педагопчних, професхйно-тех-н1чних та íkoíhx заклад1в освпи (С.Гончаренко, Г.Дегтярьова, 1.3язюн, е.Клос, С.Крисвк, Ю.Мальований, Н.Ничкало, 0,Сухо-млинська, М.Ярначенко). Проблеыи icTopii вч'ительського руху в ЗахЦшй НкраШ.галицьких класичних пыназ1й, висв!тлення 1дех украШькоУ национально!' школи в npeci, розвитку украинского сусального доашльного виховання розкриваються в не так давно захищених дисертац1ях (Д.Герцшк, ККурляк,
C.Лаба, З.Нагачевська).
Зд1йсншвчи анал13 процесу розвитку пЦготовки вчителхв у сусп1льно-полпичному, соц1ально-еконоы1чному, культурно-0CBiTHb0My та профес!йно-педагог1чнону аспектах, ии врахову-вали iдеI, думки, догляди тогочасних н!мецьких (Й.Гербарта, Г.Кершенв1тайнера),польських (Б.Барановського.К.Бараковського, Й./Цетла, Г.Ровиа, Н.Твардовського. К.Фальк1евича, Л.Фшкеля та íh.) й нкра'1'нських (С.Барана,I.Герасимовича,О.Ю.Дзеровича, В.Левицького, К.Левицького, В.Мудрого, С.Рудницького, С.С1— рополка, ¡.Франка, Ю.Целевича, С.laxa) та íhimx д1яч1в науки, культури та ocbíth, в т.ч. й представник^в укра1'нсько1 . д^аспори СТ.Беднаржевох, Г.Васьковича, В.Вериги, В.Задорок-ного, М.Секчииина, 0.Субтельного та íh).
Хронолог1чно дослдаення охоплие 1867-1939 рр. його ниж-ня межа зумовлена виникненням периого фахового дернавного • органу управлхння ocbítob в Галичин1 - Крайовох шк1льнох ради, з участи якох була проведена реорган1зац1я 1снушчих форм гпдготовки вчйтел1в, цо привела до, створення учительських ' •сеьпнархй. Верхня меаа визначаеться роком л1квхдацп Польськох к1авоенно! дераави, що привело до кардинальних
ЗИ1Н у п1дготовц1 вчител!в.
ОБ'бКТ ДОСЛ1ДШЕННЯ -- 1стор 1я розвитку педагогично! ос-В1ти в Сх1дн1й Галичинк
ПРЕДМЕТ Д0СЛ1ДЖЕННЯ — змкт I форми профес1йно-педа-гопчно! гидготовки вчителхв у Сх1дн1й Галичин! та 1х ево-; лещя в 186?-1939рр,
МЕТА^' Д0СЛ1 ДЖЕННЯ — вЦтворити 1 проанал!здвати 1стор1ю виникнення та розвиткд навчальних закладхв, що зд1йснювали гидготовкд вчител!в р!зного р1вня квал1ф1каци, еволюцп зм1стд IX д!яльносп, виявити тенденци в розвитку педаго-г1чн01 освпи.
ЗАВДЙННЯ ДОСЛIДШЕННЯ:
— проанал!зувати вплив сусп^льно-пол^тичних, соц1ально-еко- -нешчних 1 культурно-освпн1х фактор 1в на виникнення та ево-лкщю форм гидготовки вчител1в д Сх!дн!й Галичин!;
— визначити 1 обгрднтдвати пер10ди та етапи розвиткд мерея! педагог!чних навчальних заклад1в;
— дослЦити передумови виникнення укра!нських приватних пе-дагопчних навчальних заклад!в 1 показати роль громадських культурно-освин1х орган1зац1й репону, окремих представ-ник!в украхнсько! 1нтел1генци в 1х орган1зацП' та функц1о-ндванн!;
— розкрити зм1ст та дидактичну систему фахово! пЦготовки вчител1в д доелдадваний пер 1 од ; |
I
~ оцшити прогресивн1 надбання, як! мокуть бути вика'ристанх у процесс реформування педагопчноГ освпи в НкраШ \на су-часному етапк ;
МЕТОДОЛОГ 1ЧНУ ОСНОВУ дослЦаення становлять тео|р1я на-укового п!знання, принцип ^торизму, полонення про [едн!сть вторичного й логичного, нац10нального д загальнолшд'ського,
- 6 -
ocHGBHi полонення педагогично"! теорiY.
Н npoueci разв'язанкя поставлеких завдань використано так! МЕТОДИ Д0СЛ1ДЕЕННЯ: хронолопчний, д!ахронний (пер!оди-зацн), !сторичний, проблемний i структурний у !х едност!, анализу (в т.ч. ц1льовий анал!з навчальних план1в,; програм, п!д,ручник1в i навчальнси докукентаци' заклад1в гпдготовки вчител1в рх'зного типу), синтезу, теоретичного узагалькення !сторичних фактхв (в т.ч. !з застосуванняы так звано'! "ситу-ацхйнох логши"), !нтерв'ювання й анкетування вчител!в, студентов вищих навчальних заклад!в та педучилищ заххдних областей Украхни, систематизац!я та класиф1кац1я л!тератури, арх!вних дяерел, педагопчно"! та сусшльно-полхтичнох преси тощо.
ДШЕРЕЛА Д0СЯ1ДЙЕННЯ.У npoueci досл!днення проанал!зовано б!ля 350 дкерел, з них понад 170 !ноземними мовами. Серед них — урядов! документи, законодавчх акти АвстрГх, Австро-Згорщини, ПольпЦ й ЗУНР, статистичн! звпи i зб1рники керхв-них органов освпи, учительських сеы1нар!й,фанди apxißiß за-хЦних областей Украхни, Львхвськох науковох б i бл!отеки хм.В.Стефаника HAH Нкрахни,б1бл1отеки Льв1вського державного унхверситету iM.I.Франка, навчальнопрограмова докуиентац1я.
НАУКОВЙ НОВИЗНА I ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ Д0СЛ1Д1ЕННЯ поля-гають в тому, що:
— здхйснено перше комплексне дослхдження розвитку педа-roriMHO'x освпи в Сх1дн1й Галичшп у 1867-1939 роках;
— визначено науковообгрунтован1 перiоди та етапи розвитку Форм i зм!сту профес!йно-педагог!чнох п1дготовки вчител1в-pi3Horo р!вня квал1ф!ка1цх; '
~ розкрито змхст та дидактичну систему професШо"! пЦго-товки майбутнхх вчител!в;
— проанал!зовано законодавство уряду Зах1дно-Зкра!нсько! Народно! Республик иодо створення нац!онально! осв!ти;
— з'ясовано роль приватних навчальних заклад1в як осн'овно! форми нац10нальн0! педагогччно! освпи в Сх1дн1й Галичин1;
— введено до наукового об 1гу нов! документа факти;
— виявлено й проаналГзовано позитивний досвЦ орган1зацп д1яльносп р1зних тип1В педагопчних навчальних заклад1в 1
можливосп його використання на сучасному етап! реформу-вання педагогччно! освии Нкра!ни;
ПРАКТИЧНА ЗНАЧУЩСТЬ Д0СЛ1ДШЕННЯ полягае у роэробц! ме-тодичних рекомендац!й для вчител1в,кер1вкик1в загальноосви-н1х сшл, студентов 1 викладач1в педагог1чних навчальних заклад1в з питань управлшня навчально-виховним процесом, контролю якостI знань на основ! використання вторичного до-свЦу. Результати дослЦнення моауть бути використан1 (й частково вне використовуыться) при укладанн! навчальних пла-н!в та програм спецкурса I спецсем!нар1в у навчальних закладах,при написанн1 пос!бник2з з ¡сгорИ педагогично! освпи, лЦручникгв з педагогики,створенн1 методичних рекомендац!й з орган1эац1! й забезпечення налекного р!вня психолого-педаго-г1чно! идготовки майбутнхх учител!в.
ВIРОГIДНIСТЬ полонень, висновкгв 1 рекомендагцй дос-лЦкення забезпечуеться методолопчною обгрунтованктю ви-хЦних позиц1й досл1даення, науковим пЦходом автора, до ана-
лазу факпв, под1й,ледагопчних теорий 1 явищ, використанням
1
документальних даних, архгвних докуменпв та мат?р1ал1В,
статистичних звпхв, застосуванням метод!в дослдаеяня, що
<
вгдггсвгдавть нетI, предмету I завданням роботи. |
АПР0БАЦ1Я I ВПР0ВАД1ЕННЯ ОСНОВНИХ ПОЛОШЕНЬ дофдження
[
зд1йснювались у публ!кац1ях автора, виступах на м!ннародних
СЛьв 1в, 1394; Б1нниця. 1995 ). вседкраХнських £Ни'Гв, 1392,1993, 1994,1996; Льв1в,1995 ) науково-практичних конференцгях, ф1-лософсько~культуролог!чних читаннях С Льв 1в , 1996 3, УШ-х Твардовських читаннях С Льв¡в,1396 3, науков1й конференци у Льв1всьному обяасному кауково-иетодичкому институт 1 освии (1996р.), конференци, присвячеН1й 125-рIччю Льв1вського пе-дагопчного училища С Льв1в, 1996р.),шляхом читання лекций для слухач1в на курсах' гидвицення квал1ф1каци.Результати досл1~ днення використовуються в Льв1вському дернавному ун1версите-Т1 1м.I.Франка, Прикарпатському ун!верситетI, Дрогобицькому педагогичному шституп. НА ЗЙХИСТ БИНОСЯТЬСЯ:
1. Визначення, наукове обгрунтування пер1од1в та етап1в роз-витку нереа! навчальних заклад!в тдготовки вчител!в та оц!нка 1'х м1сця в еволюцп педагопчно! освии.
2. Структура п!дготовки вчителя для народних та середнхх вшл в р1зних типах навчальних заклад1в.
3. Особливост 1 дидактично! системи професпйна-педагопчно! теоретично! 1 практично! пЦготовки майбутн1х вчител1в у р¡зних типах педагопчних навчальних заклад1В.
4. Висновки про доц1льн1сть часткового використання провЦ-них 1дей досв1ду орган1зацп' та розвитку педагопчно! ос-в1ти Сходно! Галичини для пЦготовки педагопчних кадрхв в УкраШ.
II. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНЙЙ ЗМ1СТ РОБОТИ Дисертац1я складаеться з вступу двох роздШв, висновк1в, списку основно! використано! л1тератури 1 додатк1в. Робота 1люстрована таблицами, д1аграмами, ксерокоп1яни документ1в. У первому роздШ "Шдготовка вчител1в для навчальних
заклад!в Сххднох Галичини як со!пально-педагогхчна проблена"
простеаено витоки створення спецхальних форм п1дготовки вчи-тел1в, розглядаеться icTopia íx виникнення в 1772-1867рр. На прикладг препаранд, дяко-учительського нютитуту, i не титуц i i" вчител1в-приватистхв, ад'юнкпз, апл!кант1в. KypciB при ви-иих реальних школах розкриваються ochobhí передумови становления та розвитку системи педагогí4hqí освхти в Cxiдн!й Га-личин!. 0к1льн1 реформи Кар ií Терез i z та Иосифа II створили еяриятливх уиови для розвитку шплькицтва, в т.ч. й педагогично! освiти, зумовили поиирення заххдноевропейських форм пйготовки педагогхчних кадр1в для народних ешл, цо привело до створення, починаючи з 1775р., перш« спец1альних учи-тельських гпдготовчих шпл (препаранд) при коннхй голобнхй або нормально школ!.Простекено роззиток цiеí форми навчання иайбутн1Х вчител1в впродовн найне ICO р о к i в, оцшено '¿х роль у розвитку педагог i4Ho'i о с в i т и Cxi днох Галичини.
Зазначено, що в крах були створзнх íhejí форми пхдготов-ки педагог!чних кадр!в: дяко-вчительського шетитуту, cneqi-альних KypciB при вищих реальних столах,шетитуцхх вчител1з-приватист1в, ад'юнктíb,аплíkahtib,hkí (за винятком дяко-вчительського шетитуту), були формами, перенесенный на укра'Хн-ський грунт Í3 Заххднох бвропи, цо сприяло входяенна украхн-цхз у загальноцивШзацгйний европейський процес. Дяко-вчи-тельський 1нститут був специф!чник педагоачним навчальник закладом. • j
Ретроспективний анал!з стану п1дготовки вчителхв для икхл Сххднох Галичини у 1??2-186?рр. дае пхдетави зробити висновок про те, ¡цо вне тодх бцло закладено фундамент педа-гог1чно1 ocbíth, розроблено структуру пЦготовки вчителя.
У 60-их роках XIX ст. загострилися деяк! внутрхпш супе-
речносп в австр!йськ1й дергав!, що привело до виникнення в 1807р. Йвстро-Угорсько! 1мперП, а з и утворенням - до зм1Н у п!дходах цодо орган1заци подготовки вчител!в. У роботг розглядаеться еволвц!я педагопчних навчальних заклад1в у Сх1 дн1й Гаяичин! впродов» трьох кторкчних пер 1од!в:за чаав Йвстро-Угорщини, ЗУНР та Полый.
Встановлено, цо розвиток природничих наук, значне збаль-шення загально! киькост! науково! хнфоркаци у вс1х галузях знания, швидкий розвиток техн1ки поставили новI завдання подо пЦготовки вчителя. З'явилкся проекти реорган1зац!1 пре-паранд 1 вчительських курсов при вищих реальних вколах в дераавн1 учительськ! сеьпнарП, перша з яких була заснована у Львов 1 в травн1 1871р. 3 вересня 1871р. почали функцшщ-вати ще чотири учительськ1 секшарП: чолов1ч1 - у Львов 1, Тернопол1, Стан1славов1; н!ноча - в Перемишл!. Були вони ут-ракв!стичн1 з трир1чним термином навчання, який для е!ночих сем1нар1й продовыено до чоткрьох рок!в у 1874р., а для чоло-в1чих - у 1891р. 3 1921р. пЦготовка вчител1в у сем1нар!ях тривала п'ять рок1в, з&инювався й зм1ст освIти.
Робота учительських сем!нар1й в Сходной Галичино зд1йс-нивалася вгдпов!дно до "Статуту оргаизасцйного", затвердке-ного у 1874р.! зьпнюваного в 1886, 1890 та 1ЭОЗрр. його ана-л1з св1дчить про достатньо квал1ф1кований подход до розв'я-зання ряду орган!зац!йних питань.окреьп з яких е актуальниьш й сьогоднкотримання вчительського "патенту" на основ! скла-дання квал!фокац!йних !спит1в п1сля отримання свЦоцтва зр1-лост! про зак!нчення сем!нарп' та обов'язково'! задовиьно'! дворгчно! стааувально! практики; забезпечення профес!йно-пе-дагог!чноо практично! подготовки у спецоальних "школах вправ" при учительських сем!нароях; формування навичок роботи з ма-
ленькими дхтьми в "дитячих огородцях"; "св!доцтво моральнос-тх". В дисертацп представлено схеку завершения: навчання та здобуття квалхфхкацП вчителя в учительськхй семшарп'.
У досл1дяенн1 розглядаються й аналхзувться проблеми, по-в'язанх з новою викладакня, Наголошуеться, цо в мовнону питаны х визначальною була деркавна полпика. Так, за час!в По-льц1 спостер!галася тенденция до скорочення деряавних укра-х'кських та утраквхстичнкх учительських се>/лнар-1й: ка 1 с!чня 1523р. IX кхлькхсть складала 10 (8 - утракв1стичних, 2 - ук-раIнськ 1), а у 1335/30 н.р. залисилося лисе 2 утраквхстичн1 (в робот! подано докладну статистику 1 географнз роз>пщення дерназних та приватних сен!пар1й).
У роздШ представлено 1нфоркац1ю про роботу ново! (тин-часово!') форми гпдготовки вчител1в - дернавних учительських кур с 1 в, ягЛ функцхонували у Львов! до початку 30-х рок1в. В осзхтянських колах Польц1 на порядку денному стояло питания органхзацП вицих форм п!дготовки вчктел!в, цо знайило свое рсзз'язання у процес! заснування педагопй та педагог!чних Л1це!з, Д1яльн1сть яких законодавчо закр1плкшаз ьчильний закон в 1д 11 березня 1932р.пхд назвоа "Новий устр1й деряавного й призатного Ешльництва в Польец". Зазиачаио, цо створання таких навчальних заклад!в реал!зувало дв1 головн! засади в п1 дготозц! вчителхв: вхдокремлення загальноосвхтньох п1 дго-тозки вхд фаховох; хх зд!йснення на основ 1 середньох освхти, тобто иирицй загальноосв1тн!й баз 1, у семхнарП. :
Значне хпсце в1дводиться розгляду органхзац!х д1яльност1 приватних закладхв пхдготовки украхнських нахцональнйх педа-гогхчних кадрхв як' единого монливого варханту забезпечення украхнських пк1л налеяно пхдготовленики вчителяки. Констату-еться.що органхзац1я навчально-виховного процесу в приватних
сем1нар1ях зд1йснювалася в1дпов1 дно до деркавних шкиьних закон!в В1д 14 травня 1869р.та в1д 11 березня 1932р. 3 1903р. актив1зувалася д1ялыисть украхнських просв1тнгх товариств, окремих громадських Д1яч1в 1 педагопв у форнувакн! культур-но-освIткього потенц1алу краю. У 1906-1910 рр. Руським (з 1912р. Украхнським) педагопчним товариствоы та силами сестер Ваашянок були вIдкритI три приваты! укра!нськ1 учи-тельськ! семгнарГх СЯворав-190бр., Сташслав1в-1910р. та Ко-ломия~1910р.1921-1932рр. 1х число зросло до восьми, а у 1935-36рр. - залииилося лиие опсть.
Зазначаеться.що хоча формально укра1нц1 мали р1вн! права на осв1 ту, але через реально 1снувче обменення мокливос-тейвступу до учительських сег<Iнар 1й, Льв1вського ук!верси-тету, перепони при влаитузанн1 на вчительську посаду та 1н. вони не могли усп!ино розв'язувати проблему забезпечення ек1л квал!ф1кованини нацшгальними учительськики кадрами. Це було одн!еа з причин загострення спротиву украхнц1в полон1-зац1йн1й полпиц1 польського уряду, утвердкення системи приватно! украхнсько! нац1онально! педагог!чно! освпи, орган1-зацП роботи приватного Украхнського ун1версктету у Львов!.
9 другому розд!лI "Ризвиток професШю! п1дготовки в пе-дагог!чних навчалышх закладах СхЦно! Галичини С 1867-1939рр.)" викладений фактичний материал дозволяе констатува-ти, '40 в 1867-1939 роках у Сх1дн1й Галичиш 1снувала така система педагопчно! осв1ти: до 1871р.- препаранди.курси при вищих реальних школах; з 1871р.- учительсый сем1нарП (дер-навн1, приватнП, дсповняльн1 курси (ручних роб 1 т, р1льнич! та 1н.), дернавн! учительськ1 курси, Фребел!вськ1 курси; з 1932р.- педагог1я, педагог1чн1 л1це"£, захоронкарськ1 сеьпна-рП Сп1дготовка виховательак досналяя). Законодавчо були ви-
значен! форми пивищення фахового р 1вня вчител1в: учительсь-К1 конференцп, педагог 1чн1 та Iнш 1 освиянськ! товариства, вид!лов1,веч1рн1,вакац!йн1 курок,б1блхотеки, часописи тощо.
Прикципи орган!зацп д1ялышсп учительських сенгнар1й й пших форм пЦготовки 1 пхдвицення ©ахового р1вня народних вчител1в були вкзначен! деряавниш шк!льнимк законами 1899 та 1332 рокхз, а такой окремими урядозшш постановами 1871, 1874, 1886, 1831, 130?, 1919, 1922, 1924, 1923, 193?рр. 1х анализ св1дчить про те, цо назчально-внховний процес в педа-гог1чних навчальних закладах органхзозувався на основ! вико-рнстання здобутк!в европейськох осв!ти ! культури. Д!юча в сегпнар!ях дидактична система Снавчальн! плани 1 програми, П1дручники, правила прийому учн!в та в 1дбору викладацького складу, загалььп методи навчання та навчально-методичне за-безпечення, лсихолого-педагог1чна та фахова подготовка) за-безпечувала з!дпов!дний на той час рхвень профес1йноI П1дго-товки вчител}з для народних (початков:«) ык!л.
Проведений нани анал1з навчальних планов, зонрема щодо с^ввЦнозення р1зних навчальних предмет1в (психолого-педа-гогIчного, природничо-иатематичного, гуманитарного, кистець-ко-техн!чкого та рел!г!нного спрямуванкя) дав зиогу переко-натися в тому, цо зс! ц! навчальн! плани е вЦдзеркаленням дернавнох полпики в галуз! осв!ти, а такоз соц!ально-еконо-н!чного стану дернази. Зрозум!ло, цо розвиток промисловост!, екошшки у цей пер 1 од зуновиз необх1дн1 сть зростанкя рола точних наук. Пол!тика поляк!в у кра!.спрякована на знщнення 1 розвиток "Ххньох сп1льноти, визначае обсяг ! зм!ст гуиан1-тарних предмепв, в т.ч. нов (украхнськох та польськох), ут-вердкувала тии самим утракз1стичний характер учительських сем!нархй. Наданням великого значения рел!гхйно-«оральному
вихованнз колок! поясннеться особлива увага Еивченнв рел!ги.
Основу г м i с т у педагог i чно'Г осв i ти míeboshkcI Польец ста-коеили найнозíetí досягнення науки того часу, пркчому tákí предметк, гк "ймття дитиии в середовищ! 1 пробг.еки сус-п!льного еиття" (фактично своерiднкй прообраз сучасно! "еко-логп ладкни"), соцхолог"психолог1чний портрет учня", лог!ка й кетодолопя, а такок застосуванкя теспв !нтелекту, створенкя ик!лъно'£ психолог iчно i слукби й ík. з&лиаклись ак-туальнини донинл.
Особливо"! уваги заслуговуе !нтегрування окреких предне-tíb у назчслькхх планах С Ф1зики з х i к Iе и й !лнералояог!еа, ботан1ки - з зоолог!еэ, акатом1ев i ф!зiологiея. географП -з г е о л о г i е;-; та космграфоев). Такпй п!дх!д пояснззазся праг-кення!! укладачов навчальнкх планов зиениити загальну коль-к1 сть годин та б iльпг правильно ох застосовузати.
Аналог назчальних план!в i прогрей учитеяьських сек!на-pií: св1дчпть i про те, цо 1х авторам доводилося враховувати ряд фактор!?, якi породнузали пеан! трудной! при "!х констру-взаннк Один з них - р!зний ровень знань кандпдапэ.цо вступали до ce::iHcpiíi (¡Лськ! й elльськ! иколи тоцо),цо спонука-ло до вид!."5ння часу для налехно! загальноосвпньС! п!дгото-вки. Це одк!ев з причин недолШв програм ir. авторн ввакали специф1ку нззчального закладу,а саке - нэобх1дн!сть забезпе-чувати в ceHiF.apisix одночасно загальноосвпна та фахову подготовку.
йнал!з профес!йно-педагог очно!" п!дготовки в учи-тельських семшароях впродовя усього пер!оду i'x ¿снування (1871- 1337 рр.) такоа вказуе на те, цо психолого-педа-rori4Hi предмети були основою формування проазсойних знань, умонь i навичок найбутн0х вчителов. Спостерогазся розвиток
/ -- 15 -
програм психолого-педагог1чпих та загальноосв!тн!х преднет!в, як1 псно пов'язувалися з такими чинниками як: а) р!зень си-зг.чного 1 розу.мового розвитку молод!, яка поступала на наЗ-чання до сек! нар! 1"; б) зм!ст навчання, на якому позкачалкся обов'язково культуролог!чн! ц 1 цност 1,, пери за все пэдагопч-н!; в) проэосорське "гроно", зокрема, викладач1 педагог!чних дисциплин 1снувала розумна кореляц!я у назчакн! педагог!ч-жг предмет!з та обов'язкове використакня результат!в психолог о-педагог 1чккх споотеренэнъ за детьми у вкол! впрсз п!д час педагог!чно! практики та в позаьчпльннй час, цо спонука-лс до розвитку з колод! тих задатк!в 1 зд1бностей, вIд яких залз?:ало формуванна особи вчителя.
Ознакомления з р!зни>'.и подходами до органхзацП педаго-г!чно!' практики в дчительських сен!нар1ях у ¡пзн! пер!одл гпдтвердкуе ванлиз1сть практично! подготовки в отрикзнк! кзал!ф1нац!1 зчителя, про цо св!дчать методичн! рекокендацП про орган^зацхп та проведения педагог!чно! практики п!д каз-зою "Калька слхз про практичну п!дготозку назих кандидат" (1893р.), складен! директором Терноп1льсько! учительсько! се;; 1 кар 1 "г В.Боберськкм, в яких висзплено осноен! теоретична засади тако! подготовки ! розроблеко в 1дпозIдкI практкчн! рекомсндац!!.
Н пЦходах до орган!зац!! навчально-виховного процесу в невчальних закладах Сх!дноГадичкки, як ! багатьох !кш1х деряав, у досяиэдвакий пер!од перевакали педагог!чн1 1деX Гербарта: "ооркальн! ступен!" навчання - "ясн!сть", "асоц!а-ц!я", "система","метод"; виховушче навчання; принципи розвитку багатограннкх гнтерес!в учн1в,врахування !х !ндкв!дуаль-них особливостей; засаби виховання дксцмшни (управлшня д1тьми). як! досить виразно простеиуються п!д час анал!зу
навчальних програм, п1дручник1в та пос1бник1в. Кр1м того, ми вистекуемо в них 1 прояв культурно-сусгильних стосунк!в та потреб дернави у той гсторичний пер1од, а такой анал1зуеко взаекозв'язок зм!сту педагопчних предкет1в з цIлями 1 зав-даннями народно!" школи у р1зн1 пер!оди. В робот! анал1зуемо тогочасн1 п!дручники з I с т о р I"! ишльнкцтва (А.Лшчюевич, "ИкЦьництво на пЦстав! вторичного розвитку та засад виховання В1дпов!дно до навчального плану учительських сем!на-р1й" (1872р.)), "Педагог1ку" К. Барановського 1896 1 1302рр. видання, як1 були в числ1 основних пос1бниклв для психолого-педагопчно! п1дготовки кайбутх педагог 1в.
У 1880р. польською новою був виданий пхдрдчник з педагогики чеського философа 1 педагога А.Лшднера ( 1828-1887 ) для учительських сеи1нар1й у переклад! В.Серединеькогс, директора Крак1всько! епночо! учительсько! сем 1 кар 1! - "Ос-нови лог!ки 1 загально! дидактики". 3 перекладом цього пхд-ручнкка почалися публ1кацП в галуз1 педагог1ки, цо сприяло виробленна наукових понять, а згодон 1 словников, оск!льки в Австро-Угорщин1 на той час не було створено назпь понятте-вого апарату з педагогики Iнкою, не шмецькоы ковоа. У 1301р. вкйыов П1дручннк К.Твардовського "Засаднили поняття дидактики 1 логши", а в 1305 р. - У видання "Дидактики, доповнено! засадами лопки", написано! М. Барановським. Таким чинок, учительськ1 сеьпнарп отрицали ряд пЦручкшав з педагог1ки, дидактики, лопни, написаних м1сцевими авторами 1 виданих польською мовою.
За час1в Полый значно зросли вимоги до навчальних п!дручник1в, як1 призначалися для вивчення психолого-педа-гог1чних предмет1в. "Педагопчна психолопя" Г.Ров 1да, а такой "1стор1я виховання", "ДГ! виховання" 1 "Днерела до
iciopii виховання" С.Кота, видан! в1дповiдно у 1924, 1926 i 1929 роках, висвплшють розвиток педагог1чних iдей та концепций у перспектив! часу.
У чксл! п!дручник!в для вивчення психолого-педагог!чних предмепв укра'Гнською новою сл!д наззатн "Народную педагога в пользу училищ и учителей сельских" (1857р.) О.Духно-вича (1803-1805), "Педагогику руску або науки о воспитаню" (1891р.) сЛ.Бартоиевського, "Зарис льог!к!" та "Зарис пси-хольогii" (1911р.) С.Балея, "IcTopia виховання i навчання" (1921р.) В.Левицького, "Науку виховання" (1922р.) О.Какаруи-ки, "Педагогику" (1937р.) й.Дзеровича та ineих, як! потре-бугль окреких наукових дослЦнень ! узагальнень для по-дальаого використання ix провЦних iдей у практиц! профес!й-но-педагог!чно! подготовки студент1в сучаснкх педагогочних назчальних заклад!в.
Описана в дисертацп дидактична система ©ахово!" niд-готовки в учительських семинарisx i сьогодн! багато в чому мае право на !снування, зберirae актуальность.
Рнал!з сшльного закону в 1д 11 березкя 1932р. та Iк'jих законодавчкх докуменпв дае niдставу зробити висновок, цо польськнй уряд почав запровадаувати своз зласну систему ос-В1ти, цо базувалася на Концепц!! едино! сколи: початкова -середня - вица. Bei ступен! i типи вшл були органозац1йно пов'йзан! кон собою: програми сшл вицого ступен.ч базувалися на програмах ик!л нинчого ступеня; програми вицих педагог!ч-них заклад!в - на програмах соредн!х загалькоосв!тн!х i фа-хових и к i л ! т.д.
Реформа учительських сен!нар 1й ая до !х повно'! л!квiда-Ui! i створения педагогочних л!це!в i педагог!й, програми яких вiдпов 1дно базувалися на програмо чотирир 1 ч'но! загаль-
ноосв 1 тньоI г1мнази 1 загальноосвпнього двор1чного л1цеш, давали змогу грунтовн!ше пЦготувати молодь до вчительсько! профес11,тому цо професшна пЦготовка розпочиналася у б 1льш зр1лому в1ц1.
Ознайомлення з правилами орган1зацн та проведения квал1ф!кац1йних екзамен1в на вчител1в середн1х шил 1 учи-тельських семшар1й в Сх1дн!й Галичин! за р1зн1 роки (1870,1884,1897,1911,1922, 1924-1937 рр.) дае пЦставу зро-" бити висновок, що ц! правила зазнавали певних зьан, перебу-ваючи у т1сноиу взаемозв'язку з процесами, цо в!дбувалися у Льв1вськоиу ун1верситет 1. Осюльки внутр1ын! 31лни були в1д-битком сусп1льно-пол1тичного,соц1ально-еконок1чного та куль-турно-освпнього розвитку региону у р 13Н1 кторичн1 пер1одп, то в1н знаходив свое воображения у зьйсп навчальних предметов. Визначальнош при допуску кандидаив до здач1 квал!ф1-кацйЧного екзакену на вчителя середньо! школк була оц1нка знань з циклу ф1лософсько-педагог1чних предмепв.
Питания органхзацП та проведения квал!ф1кац1йних екза-мен!В кандидат1в на вчител1в середн1х ик1л регулювали "Нов 1 приписи в 1д 30 серпня 1897 року", а згодом - " Приписи в 1д 13 червня 1911 р.", розроблен1 з участю К.Твардовського та видан! нин. 3 1911 р. для кандидапв на майбутнлх вчител1в був введений поряд з обов'язковими екзаиен з фЦософП та педагогии.'
Вагоыим внескоы у становления. св1тського паукового характеру осв!ти стала д1яльн1сть так звано! "льв1всько! школи" Казимира Твардовського, в1домо! тепер в гЛтературх, як-"Льв1всько-вариавська икола". Основною 11 проблематикою була наукова методолог1я, теорхя п1знання, еп!стемолог1я,психоло-г1я та-деяк! 1нш1 галуз! фундаментального знания, об'еднан!
- 19 -
загальною назвою "науковох фхлософГх".
До позитивних зм1н у розвитку змхсту фаховох п1дготовки сМд вЦнести запровадження курсу "1стор1я освпи 1 ык!льни-цтва", який викладався з 1924/25 н.р.
Н 1324—19ЗОрр. дуне загострилися проблеми, пов'язанх з використання украхнськох нови в урядових установах та освп-н\х закладах. Вкиьна реформа С.Грабського (1924р.) привела до р1зкого зменшення украхнських навчальни'х заклад1в. У Львхвському ун1верситет1 були л1кз1дован! украхнськ1 кашедри. Прийняп у цей пер1од постанови НШстерства релхгхйних виз-нань та публ1Чнох осв!ти з питань органхзац!!' та проведения екзамен1в на право отримання квал!ф!кац1х вчителя для роботи у середнхх иколах та учительських семхнар1ях були спряиованх на полон1зац1ю майбутн1х вчител1з.
У 1930/31 н.р. в ун!варситет1 нареоп був орган13ований спец1альний педагог1чний курс, де найбутнг вчител1 обов'яз-ково вивчали лопку, загальну та експериментальну психологнз, 1стор1ы ф!лософ!I та 1ни1 ф1лософськ1 науки, передбаченх програмою загальнох ф!лософсько 1 пЦготовки.
Створення в 1932/33 н.р. окремох кафедри 1 стор1х осв1ти 1 вшльництва, а в 1933/34 н.р. 1 кафедр педагогии та пси-хологхх свхдчило про поглиблення змхсту викладання цих наук.
Структура отримання квал1ф!кацГх вчителя середньох шко-ли, наведена в робот 1, становить певний науковий та практичней 1нтерес у ниншн1х указах.
Результата нашого 1сторико-педагогхчного дослшення да-ють монливкть зробити наступнх висновки: 1. Еволвщя педагог1чнох освхти в Сххднхй Галичин1 (1867--1939рр.) зумовлввалась насамперед процесами дернавотворен-ня та характером "соц1ального заковлення" на освхту з боку
дернави, а також соц1ально-еконсшчними та нацхонально-куль-турними факторами.
2. Основними тенденциями розвитку системи педагог!чнох освети в СхЦн!й Галичин! були: загострення боротьби за створен-ня украхнських педагопчних навчальних заклад1в; р1вневе пЦнесення системи гйдготовки вчител1в для народних (вселюд-них) 1 середн1х ишл та учительських семшар^.
3. На основ 1 узагальнення результат1в дослЦаення мерен! . навчальних заклад1в пхдготовки вчителхв у Сх1ДН1й Галичин1 визначено так! етапи п розвитку:
ПЕРIОД ПЕРШИЙ ( 1807—191Врр.) 1867-1871рр. - вибувалися пошуки орган1зац1йних форм, зм!с-ту ! илях1в розвитку педагопчноТ освпи, створення ;учи-тельських сем1нар1й.
1871-1903рр. - формування ! розвиток дернавних польських та утракв!стичних учительських сем!нар1й; заснування "фреб-л!вок"; зароднення приватних учительських сеы1нар1й; початок орган1зац1йно1' розбудови вчительського руху за створення нац!онально!' украхнськох педагопчнох осв!ти. 1903-1918рр. - розвиток мерей! дераавних та приватних учительських сем!нар1й; реорган1зац!я у 1909р. чолов!чих сем!-нар1й 1 под!л IX на два типи в1дпсв1дно до двох тип1в народних сшл; поиуки млях!в реформування учительських сем!нар 1й.
ПЕРЮД ДР9ГИЙ (1918-1919рр.) 1918-1919рр. - украхн1зац1я педагопчнох осв1ти в ЗУНР: у-дераавлення приватних навчальних заклад1в; законодавче виз-нання украхнськох мови як мови викладання й внутр!вгаього д1-ловодства;спрощення правил вступу до учительських сем!нар!й; визнання иколи державною !нституц!ею, а вчител1в - державни-ми слуабовцями тоцо.
/
■ - 21 -ПЕР ЮД ТРЕТ1Й ( 1319—1939рр.) 1919—1Э21рр. - прийняття "Декрету про п!дготовку вчител1в вселюдних шк!л у Польськ1й деряавГ' 8 лштого 1919р., зд1йс-нення курсу на полон1зац1в освпи краю. 1921-1932рр. - росилення дП закон1в польсько! дераави в Сх1дн1й Галичин!; запроваднення у 1921 1 192брр. нових навчальних планов, програк; активна робота над законопроектом про реформування освпи; розиирення мерек1 при-ватних учительських сем1нарой; створення р1чних деряавних учительських курсов на базо середньо! еколи. 1932-1939рр. - реформування педагопчноо освпи; поступо-ва л1кв1дасця учительських сем1нар1й; створення дворочних педагогой та трир1чних педагогочних лоцеов; утвердаення едино! польсько! уноф1ковано"! системи педагогочноо освпи.
У пЦготовцо вчител1в вицоо квал1ф1кацП нами визначено так! етапи розвитку:
1867-1869рр. - переходний, напрямлений на дегерман1зацоа Дьв1вського уноверситету. '
1869-1895рр. - удосконалення фолософсько-педагог1чно! подготовки (продовяення терм!ну навчання на фиософському факультет! з 3-х до 4-х рок!в навчання, запроваднення рочно! ста-кувально! практики перед видачею кзалоф1кацойного сводоцтва). 1895-1924рр. - створення К.Твардозськии фолософсько! школи, поглиблення ф!лософсько-педагогочно"! п1дготовки студент1в.
I
Посилення полон1зац1"! укра!'нсько! молодо, бойкотування нею польських високих ишл.заснування Украо'нського таемного ун1-верситету С 1921-1925рр.). :
1924-1930рр. - роздолення ф1лософського факультету ;на гу-матстичний та математично-природничий (1924р.), запроваднення курсу "1стор1я осв1ти I школьництва" (1924/25 н. р.).
- 22 -
п!дготовка до створення окремо! кафедри педагопки. 1930-1939рр. - розроблен1 заходи для кращого забезпечення фаховоо пиготовки вчителов середн1х шк1л С орган!зац1я у 1930/31 н.р. спец1ального педагог1чного курсу, створення ок-ремих кафедр icTopii освIти i вшльництва (1932/33 н.р.) та педагогики i психологи' (1933/34 н.р.).
4. Створення р1зних освпньо-ишльних, профес1йних товариств та об'еднань,д1яльн1сть окремих праг.ресивних галицьких куль-турних д1яч1в i педагопв сприяли п1днесенню iдеi' укра1нсь-Koi нацоональноо педагопчно! ocbith, забезпечували opraHi-зац1ю та нормальне функц1онуання приватних i деркавних учи-тельських ceMiHapif! та "захоронок", привели до вЦкриття в 1921р.приватного Укра'о'нського таемного унхверситату у Львов!. 1хня д1яльн1сть ставала осередком нац1онального ниття за умов асикйляцгйно'! политики уряду. 1кена багатьох культурних i ocBiTHix д1яч1в Cxi дно! Галичини повинн1 бути об'ективно 0Ц1нек1 ft по с i с т и в1дпов1дне Micue в icTopii педагогочноо освiти Украони (С.Балея, М.Галущинського, М.Кордуби, С.Крас-нопери, I.Полюги, П.Сосенка, 1.Филипчака, В.Щурата та 1н.).
5. IcTopig виникнення та розвитку педагопчно!" освпи в Cxi-дн1й Галичин1 становить певний 1нтерес для розв'язання суча-сних проблем украх'нського вшльництва, подготовки квал1ф1ко-ваних педагог1в в уиовах процесов деркавотворення та Hauio-нального вЦродшенняЛх розв'язанню.на нашу думку, сприяло б:
— створення ун1ф1ковано'1, глибоко нац!онально"! в своой ос-новi системи педагопчно'!. освии;
— використання доевiду прийому кандидат1в на вчител1в до вищих навчальних заклад1в 1,11,1И i IY р1вня акредитац!'!;
— удосконалення сучасних навчальних план1в i програм закладов подготовки вчителов з урахуванням психологопедагогоч-
/
но! подготовки в них;
— творче використання досвЦу профес1йна-педагог1чно"1 практично! пЦготовки, що Знавала в учительських сем!нар1ях;
— переосмислення 1 впровадаекня в практику роботи сучасних педагог1чних навчальних заклад1в р!зних р1вн1в а^редитац!1 окремих полоаень "Правил про проведения'квал1ф1кац1йких ек-замен1в" в тогочасних учительських семшар1ях,педагог1ях,пе-дагог1чних л1цеях, маг1стерських екзамен!в в университет!, особливо з педагогии 1 "Розпоряднення про дернавний екза-мен на отримання квал1ф!кацП' вчителя середн1х вшл в!д Э листопада 1924р." та 1нших докуменпв, цо регламентували д1-яльнхсть цих навчальних заклад!в;
— грунтовне опрацювання тогочасних пхдручникхв" з педа-гопчно! методологи, педагопки, дидактики, дидактики 1 лопки, педагоггчно! психологи з метою створення сучасно: навчально-методичноГ лператури;
— вЦроднення засад дераавно-громадянського виховання май-бутн1х педагог1в та вимог високоморально! поведшки.
Разом з тим наше дослЦнення не розв'язуе всхх питань розвитку педагопчно! освпи. 3 урахуванням складносп й багатогранност! проблеми ми визначили перспектив^ напрями И подалыного вивчення: особливосп розвитку системи педагопчно! освпи в захШих областях УкраТни в радянський период з позиц1й 1сторично! правди; розробка системи оц1нювання
»
та визначення р1вня профес1йно-педагог1чно!" пиготовки вчи-тел1в в сучасних навчальних закладах 1 визначення \ шлях1в оновлення 1'х зм1сту; наукова, педагопчна та громадська Д1-яльн1сть С.Балея, М.Галущинського, М.Кордуби, С.Краснопери, I.Полюги, П.Сосенка, ¡.Филипчака, В.Цурата та 1Н.; вплив ф1-лософських парадигм на орган1зац1ю та зм1ст освии.
- 24 -
Ochobhí положения дисертацП викладен1 в таких пуб-л1кац1ях:
1. Ми — за диференц1ац1Ю // Радянська школа.— 1989.— N6. — С.7-Ю!
2. Пмназ1я; кроки становления // Радянська икола.— 1990. — ЯЗ.— С.8-12. >
3. Роль керíbhhk3 педагогхчного колективу в реа_я1за_ц1 "i ' концепцп гуманхзацП освии // Нкрахнська культура. Змгст i методика викладання.- Kh'íb, í993.— С.6-7.
4. Двохетапна курсова подготовка кер!вник1в ик!л // пктуальн1 проблеми пклядипломноi ocbíth педагопчких* кадров у пер1од вЦродаення нащональнох сколи.- Ких'в, .1993,— С.55-56.— Ч сп!вавт.
5. Деякх питания морально-правового виховання учн1всько'1 молод! // Науково-методичне забезпечення д!яльност1 су-часнох профес!йноi" школи: Матер. м1анар.наук.-практ.конф.
- Ких'в, 1994.— Ч.11. — С.174-176.-- У сп!вавт.
6. Створення науково-мегодичного шструментархи оц1нки та самооц1Нки результат1в прац! педагог!в профес1йнох школи // Науково-методичне забезпечення д!яльносп су-часнох профес1йно1 школи: Матер. м1ннар.наук.-практ.конф.
- Kh'íb, 1994.— Ч.П.— С.53-54.— Н спхвавт.
7. Будуемо, вхдроджуючи // Р 1дна школа.— 1994,— N7.— С.80.— У cniBaBT.
8. Деякх пЦходи до !ндив!дуал!зацП пдаищення квал!ф1кац1 i' педагог!чних прац!вник!в //Науково-педа-rori4Hi проблеми профес!йнох осв!ти: Науково-методичний зб1рник.— Ких'в, 1994.— С.256-258.
9. 3 icTopi'í становления педагогхчно1 ocbíth в Галичин1 // Культура i осв!та: проблеми, постуки, творчх знах!дки: Матер. м18нар.наук.-практ.конф. — Б1нниця,1995.— С.75-76.
10. Д!яльн!сть К.Твардовського-в систем! фаховох п!дго-товки вчител1в Галичини // Даерела фиософн та психо-лог!4hi, етичн!, педагог1чн!, осв!тянськ1 аспекти Н пропевдетики: Матерхали YI11-х ьижнародних Твардовських' читань.— Льв1в, 1996.— препринт Ni, OHMIO.— С.11-13.
Варна М.М. Развитие педагогического образования в Восточной Галичине С 1867—1939гг.)
Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 — профессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН/ Украины, Киев, 1996.
Защищается рукопись, которая содержит исследование развития в Восточной Галичине педагогического образования как социально-педагогического явления в период Австро-Венгрии, ЗУНР И Польши (186?-1939гг.). Раскрывается предпосылки создания и основные этапы эволюции сети учебных заведений подготовки учителей, их дидактическая^ система; установлена связь меяду развитием педагогического образования и процессами государственного становления в разные исторические периоды; рассмотрены формы подготовки национальных украинских педагогических кадров.
Вагпа М.М. The Development of Pedagogical Education in Eastern Galichina (1867-1939 yy.).
The thesis for the competition of a scientific degree of a candidate of Pedagogy in speciality 13.00.04.-professional pedagogy, Institute of Pedagogy and Psychology of Professional Education of Academy of Pedagogical Sciences, Kiev, 1996.
The thesis focuses on analysing the development of pedagogical education as. a social and pedagogical phenomenon in Eastern Galichina in the periods of Austria-Hungarian monarchy. Western Ukrainian Peoples' Republic and Poland. • The preconditions of creation and basic periods of the evolution" of teachers' training institutions and their didactic systems are described; the connection between the development of pedagogical education and the processes of state formation in different historical periods is '[stated; the forms--of traning Ukrainian national pedagogical specialists are under consideration. }
Клшчов1 слова; педагог1чна ocBiTa, дер.яавотворч1 j проце-" си, нац1ональн! педагогхчн! кадри, препарадда, учительска ceMiHapifl, педагопя, педагопчний лщей. '