автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие педагогической техники молодого учителя средней общеобразовательной школы

Автореферат диссертации по теме "Развитие педагогической техники молодого учителя средней общеобразовательной школы"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

КОЗЛЕНКО Олена Леонідівна

УДК: 37.08

РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ ТЕХНІКИ МОЛОДОГО ВЧИТЕЛЯ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації па здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ -1998

Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіт АПН України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор САГАЧ Галина Михайлівна, Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри логіки

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

КАПСЬКА Алла Йосипівна, Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, завідуюча кафедрою соціальної педагогіки, м.Київ

кандидат педагогічних наук

ЧЕРНИШ Анатолій Петрович, гімназія імені Тараса Шевченка, директор, м.Київ

Провідна установа: Київський державний лінгвістичний університет, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м.Київ

Захист дисертації відбудеться “ 21 “ жовтня 1998 р. о 14 год. н засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01. в Інституті педагогіки психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м.Київ, вyJ М.Берлинського,9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки психології професійної освіти АПН України (254060, м.Київ, вул. М.Берлинського,9).

Автореферат розіслано “ 19 “ вересня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Досягнення у нових успільних і економічних умовах мети освіти, визначеної Законом 'країни “Про освіту” стосовно всебічного розвитку людини як собистості та її найвищої цінності для суспільства, розвитку її талантів, озумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, юрмування громадянської позиції, вимагає згідно з Державною аціональною програмою “Освіта” (“Україна XXI століття”) підготовки ової генерації педагогічних кадрів.

Розв’язання цієї проблеми неможливе без сформованості у вчителя пеціальних, загальнопедагогічних умінь, в системі яких важливу роль ідіграють уміння педагогічної техніки.

Проблема педагогічної техніки набуває окремого наукового статусу особливої важливості, коли йдеться про формування особистості юлодого вчителя в період професійного становлення, бо від рофесійного старту значною мірою залежить як його життєвий шлях, ак і життєвий шлях багатьох поколінь учнів.

Теоретичний аналіз, аналіз практики свідчать: педагогічна техніка к синтез духовної і інтелектуальної культури і педагогічно доцільної звнішньої виразності дає можливість учителю перетворювати в апарат едагогічного впливу емоційно виразні засоби (голос, мовлення, міміку, :естикуляцію, емоції і т.п.), допомагає йому глибше і яскравіше виявити ;бе, розкрити все краще, професійно значуще в його творчій собистості.

Невидима творча діяльність вчителя стає зримою завдяки едагогічній техніці, яка впливає на формування його культури і ідображає рівень її розвитку.

Значущість педагогічної техніки підкреслюють численні □слідження.

Теоретико-методологічні основи даної проблеми закладено у працях ласиків педагогічної науки (Я.А.Коменського, А.С.Макаренка, ;.Ф.Русової, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського) та наукових дослід-еннях вчених педагогів і психологів (О.А.Абдулліної, Ю.П.Азарова, .М.Алексюка, П.П.Блонського, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, Г.С.Кос-ока, Н.В.Кузьміної, Н.Г.Ничкало, О.Я.Савченко, В.А.Семиченко, .О.Сластьоніна, О.І.Щербакова та ін.).

Вагомим для нашого дослідження стали наукові праці Г.О.Балла, .Б.Єлканова, В.О.Кан-Калика, А.Й.Капської, Л.Г.Коваль, Д.Ф.Ніко-їнко, О.П.Рудницької, Г.М.Сагач, С.О.Сисоєвої, Н.М.Тарасевич,

Р.І.Хмелюк, в яких розкриваються різні аспекти формування особистос вчителя.

Здійснюючи дослідження, ми спиралися на наукові положення висновки, викладені у працях Г.І.Баланюка, П.В.Галахової, В.О.Каї Калика, М.Миндикану, Л.І.Рувинського, Ю.І.Турчанінової, Н.Є.Шурю вої (розробка наукових основ сутності, структури, змісту педагогічні техніки), СД.Омельченка, О.О.Горської, О.М.Шиян, О.ВЛосавіо (вплі педагогічної техніки на ефективність діяльності вчителя), В.П.Абрамян М.М.Барахтяна, О.М.Головенка, І.А.Зязюна, С.О.Швидкої (визначена шляхів і способів формування педагогічної техніки на основі елемент театральної педагогіки).

Соціально-педагогічний феномен педагогічної техніки вчите; вивчається різнобічно і як складова інших проблем: у зв’язку взаємодією вчителя з учнями (Я.Л. Коломинський, Т.М.Мальковськ Л.І.Рувинський, А.П.Черниш, М.Б.Евтух та ін.), організаціє педагогічного спілкування (О.О.Бодальов, Л.Г.Коваль, В.А.Лабунськ

О.О.Леонтьєв, О.В.Киричук, ОЛ.Кузнєцова, Г.М.Сагач та ін. вивченням етичних характеристик професії вчителя і педагогічного так; (Н.Д.Левітов, А.Г.Ковальов, Н.С.Синиця, І.В.Страхов та ін.).

Можливість використання педагогічної техніки як засобу психічні саморегуляції вчителя і управління емоційною сферою особистості учь підкреслює ряд авторів: В.К.Вілюнас, Б.ІДодонов, А.В.Запорожец М.Д.Левітов, А.М.Леонтьєв, О.Я.Чебикін та ін.

Однак, як свідчить аналіз психолого-педагогічної літератури, даь проблема розглядається науковцями переважно в аспекті формувань педагогічної техніки майбутнього вчителя. Питання розвиті педагогічної техніки молодого вчителя не дістали належної розробки.

У логіці неперервної освіти окремі аспекти педагогічної техніки і необхідного компонента професійного зростання молодого вчите; розглядаються в контексті дослідження загальних теоретичних оснс його становлення (С.Г.Вершловський, Л.НЛесохіна, О.Г.Моро Т.Д.Щербан, Г.І.Хозяінов та ін.), виявлення труднощів у роботі молодої вчителя і шляхів їх подолання (В.О.Афанасов, М.В.Головко, С.Т.Пол; кова та ін.), визначення педагогічних основ розвитку професійні майстерності (Є.С.Барбіна, Л.Г.Борисова, Г.Ф.Гринченко, А.Й.Капськ Г.Р.Чупілко та ін.).

Як показало наше дослідження^ недостатньо вивчені зміст структура педагогічної техніки молодого вчителя, особливості технолої розвитку її умінь в період професійного становлення.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична й методичі

з

озробленість, потреби практики зумовили вибір теми дослідження Розвиток педагогічної техніки молодого вчителя середньої ігальноосвітньої школи”.

Тема входить до плану науково-дослідних робіт лабораторії едагогічної освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти ПН України (“Концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки їитєлів в сучасних умовах (питання теорії і технології)” (РК Го 0197И006397).

Об’єкт дослідження - професійна діяльність молодого вчителя їредньої загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження - розвиток педагогічної техніки молодого їителя середньої загальноосвітньої школи.

Мета дослідження - розробити, теоретично обгрунтувати і сспериментально перевірити технологію поетапного розвитку едагогічної техніки молодого вчителя.

Концептуальними ідеями дослідження є положення щодо залежності гановлення професійної майстерності молодого вчителя від рівня Іюрмованості педагогічної техніки.

Розвиток педагогічної техніки як властивості особистості буде І>ективним, якщо його здійснювати на основі технології, яка поєднує □рмативні та варіативні складові і спрямована на формування дповідних знань, навичок, умінь.

Реалізація педагогічної технології потребує організації особистісно яльнісного підходу до навчання умінням педагогічної техніки.

Гіпотеза дослідження - ефективність розвитку педагогічної техніки олодого вчителя значно зросте за умов:

- здійснення особистісно діяльнісного підходу до розвитку гдагогічної техніки;

- педагогічно обгрунтованого визначення форм, методів і засобів зганізації цілеспрямованого навчання умінням педагогічної техніки;

- формування змістового, емоційно-вольового і поведінкового змпонентів педагогічної техніки як цілісної системи;

- активізації роботи щодо самоудосконалення молодого вчителя на :нові рефлексивного усвідомлення засвоєних умінь педагогічної ¡хніки.

Відповідно до мети і гіпотези визначено основні завдання »слідження:

- проаналізувати стан проблеми в педагогічній теорії та практиці;

- уточнити сутність і структуру поняття “педагогічна техніка”;

- розробити теоретичну модель поетапного розвитку педагогічної

техніки молодого вчителя;

- визначити критерії та показники сформованості педагогічне техніки і розробити методику діагностування рівнів її сформованості;

- виявити фактори, які детермінують розвиток педагогічної технік та умови їх ефективної реалізації;

- підготувати методичні рекомендації для вчителів загальноосвітні шкіл щодо удосконалення педагогічної техніки.

Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні методологічні принципи пізнання; філософські, психологічні, педагогічі положення про єдність діяльності і свідомості, про активнісі особистості як суб’єкта діяльності; концепція особистісно діяльнісної підходу до розвитку особистості.

Теоретичною базою дослідження були: психологічна теорія діялі ності (К.А.Абульханова-Славська, Г.С.Костюк, О.МЛеонтьєв концепція самопізнання та самоусвідомлення (І.О.Кон, СЛ.Рубінштеш Л.Ф.Спірін); соціально-філософська та педагогічна концепція самовихс вання особистості (О.Г.Ковальов, Л.І.Рувинський); праці педагогів і психологів з проблеми педагогічної майстерності (О.А.Абдулліні А.М.Алексюк, Є.С.Барбіна, І.А.Зязюн, В.О.Кан-Калік, А.Й.Капськ;

Н.В.Кузьміна, А.С.Макаренко, Г.М.Сагач, В.О.Сластьонін, В.О.Сухо\: линський, Н.М.Тарасевич, В.І.Щербаков); положення про структур педагогічної діяльності, зміст професійно значущих якостей особистос вчителя (М.Ф.Гоноболін, Н.В.Кузьміна, В.О.Сластьонін, В.І.Щербаков).

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань бу використаний комплекс методів:

- теоретичні: вивчення і аналіз літератури з проблеми, анал: шкільної документації (планів роботи школи, планів методични об’єднань), аналіз новаторського і передового педагогічного досвіду;

- емпіричні: метод спостереження, методи масового збор

інформації (анкетування, інтерв’ю, бесіди, тести), метод експерти« оцінки, констатуючий і формуючий експерименти, методи математичне статистики.

Дослідно-експериментальна робота проводилась протягом 1991 1998 рр. на базі середніх загальноосвітніх шкіл № 4, №34, № 44, № 7( № 93, № 95 м. Кривого Рогу, шкіл Софіївського й Широківськог районів Дніпропетровської області, гімназії № 59 ім. О.Бойченк м.Києва. На різних етапах дослідження було охоплено 781 вчитель, 1 директорів і заступників директорів шкіл.

Дослідженім здійснювалося у три етапи.

Перший етап (1991-1994 рр.). На основі аналізу філософсько

оціологічної, психологогічної і педагогічної літератури розроблялись іетодичні основи дослідження, визначалися його об’єкт, предмет, іпотеза та методи, уточнювалось поняття “педагогічна техніка”, ивчався передовий і масовий досвід учителів з різним стажем роботи, 'озроблено методику дослідження на кожному етапі і проведено онстатуючий експеримент.

Другий етап (1994-1996 рр.). Проведення дослідно-

кспериментальної роботи. Експериментально перевірялася ефективність озробленої нами технології розвитку педагогічної техніки в умовах рофесійної діяльності і способи її навчально-методичного забезпечення.

Третій етап (1996-1998 рр.). Узагальнення результатів педагогічного ксперименту, формулювання основних положень та висновків, провадження їх у практику роботи.

Наукова новизна дослідження: вперше розроблено і теоретично бгрунтовано модель технології поетапного розвитку педагогічної ехніки молодого вчителя в умовах професійної діяльності. Подальшого озвитку набули характеристики рівнів сформованості педагогічної ехніки, умови, які обумовлюють ефективність формування її умінь.

Теоретична значущість дослідження полягає в поглибленні суті оняття “педагогічна техніка”, в теоретичному обгрунтуванні структури едагогічної техніки, в розкритті функціональних можливостей елементів ієї структури, у визначенні системи факторів, що зумовлюють фективність розвитку педагогічної техніки.

Практичне значення дослідження. Розроблені програми пецсемінару “Педагогічна техніка як форма поведінки вчителя”, пецпрактикуму “Форми і методи активного соціально-психологічного авчання педагогічній техніці”. Методичні рекомендації для молодих чителів середніх загальноосвітніх шкіл можуть бути використані рактичними працівниками шкіл у методичній роботі, спрямованій на озвиток педагогічної техніки вчителя.

Впровадження результатів дослідження. Основні розробки та екомендації, викладені в дисертаційному дослідженні, реалізовано в рактиці роботи школи молодого вчителя при СШ № 34 м.Кривого Рогу ікг впровадження № 422 від 29.05.1998), в методичній роботі едагогічного колективу гімназії № 59 імені О.Бойченка м.Києва іовідка № 85 від 18.06.1998 р.). Розроблений спецкурс “Педагогічна ;хніка як форма поведінки вчителя”, спецпракгикум “Форми і методи ктивного соціально-психологічного навчання педагогічної техніки” і етодичні рекомендації до них стали основою для проведення лекційних практичних занять на курсах перепідготовки вчителів м.Кривого Рогу

протягом 1996-1997 pp. (довідка № 598/10 від 18.06.1998 p.).

Особистий внесок полягає в теоретичному обгрунтуванні основни ідей і положень проблеми розвитку педагогічної техніки молодог вчителя, у розробці програми спецсемінару і спецпрактикум; спрямованих на розвиток педагогічної техніки молодого вчителі рекомендацій щодо покращення організації методичної роботи шкіл аспекті розвитку педагогічної техніки молодого вчителя, в розробі засобів методичного забезпечення реалізації розробленої технолог розвитку педагогічної техніки.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалася методологів ною та теоретичною обгрунтованістю вихідних позицій, використання комплексу взаємодоповнюючих теоретичних і епіричних методі] адекватних завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісног аналізу експериментальних даних; репрезентативністю вибіркі застосуванням методів математичної статистики.

На захист виносяться:

- теоретично обгрунтована та експериментально перевірена модел технології поетапного розвитку педагогічної техніки, яка становш собою розгорнутий у часі педагогічний процес, що умовно поділяєтьс на чотири етапи: діагностуючий, тренінговий, навчально-моделюючиі конструктивно-реалізуючий;

- педагогічні умови ефективного розвитку педагогічної технік молодого вчителя;

- критерії та показники рівнів сформованості педагогічної технік молодого вчителя.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результат дослідження були викладені на Міжвузівській науково-практичні конференції “Сучасні проблеми підготовки вчителя праці” (Кривий Ріі 1995), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблем гуманізації навчально-виховного процесу у педагогічній теорії і практиці української школи” (Кривий Ріг, 1996), на Міжрегіональном науково-дослідному семінарі “Створення іміджу сучасного заклад освіти” (Запоріжжя, 1997), на Міжнародній науково-практичній конфе ренції “Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога” (Киїї 1998). Основні положення і результати дослідження обговорювалися н засіданнях лабораторії педагогічної освіти Інституту педагогіки психології професійної освіти АПН України (1995-1998 pp.), н засіданнях кафедр педагогічної майстерності і психології, на наукови конференціях Криворізького державного педагогічного інституту.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшл

ідображення у 6 публікаціях автора (з них 5 одноосібних): 1 стаття у >аховому науковому збірнику, 2-у матеріалах конференцій, 2 тез, методичній рекомендації.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох озділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку икористаних джерел (283 найменування, з них 12 іншомовних), 6 одатків ( 15 с.). Загальний обсяг дисертації 197 сторінок ( 159 с. -сновна частина). Робота вміщує 3 таблиці (3 с.), 1 схему, 1 діаграму.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, гредмет, мету, розкрито методологічну основу роботи, висвітлено іаукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, іаведено основні положення, що виносяться на захист, подано дані про пробацію роботи та її впровадження в практику.

У першому розділі - “Розвиток педагогічної техніки молодого ічителя як педагогічна проблема” - дається аналіз вітчизняної і арубіжної літератури з теми дослідження, викладено основні наукові явлення про сутність, структуру, зміст поняття “педагогічна техніка” і юобливості розвитку досліджуваного феномену; виявляються і »бгрунтовуються фактори, які зумовлюють розвиток педагогічної техніки а умови, що забезпечують ефективність їх реалізації; представлені :ритеріальні характеристики рівнів сформованості педагогічної техніки і [инаміки її розвитку у молодого вчителя в період професійного тановлення.

Як свідчить теоретичний аналіз, поняття “педагогічна техніка” не найшло належної розробки у психологічній і педагогічній літературі і у іизначенні його суті не виявлено єдності думок.

Вона трактується як сукупність прийомів та засобів організації іедагогічного процесу (Г.І.Баланюк, В.М.Коротов, А.С.Макаренко, І.М.Шиліна), як прийоми особисгісного впливу (В.О.Сластьонін), як іастина загальнопедагогічних умінь (О.А.Абдулліна), як сукупність івтоматизованих дій (Ю.П. Азаров), як здібність до перевтілення Г.І.Щукіна), як форма поведінки педагога (І.А.Зязюн, Н.М.Тарасевич), ж організаційна система взаємодіючих емоційно-виразних засобів П.В.Галахова), як невербальні засоби мистецтва комунікації педагога Г.М.Сагач), як комплекс вмінь (Ю.І.Турчанінова), як комплекс ірийомів педагогічного впливу навіювання (І.Є.Шварц), як сукупність іавичок (Н.Є.Щуркова), як сукупність умінь і якостей поведінки вчителя

(СД.Омельченко) та ін.

Розгляд основних положень названих підходів показав, що понятт “педагогічна техніка” ще не отримало однозначного й загальноприй нятого тлумачення. Недостатня диференційованість поняття “педагогічн техніка” пов’язана перш за все з тим, що існує незначна кількіст спеціальних експериментальних досліджень, присвячених цій пробле\ (М.М.Барахтян, Д.О.Белухін, П.В.Галахова, О.М.Головенко, О.О.Гор ська, О.В.Ласавіо, В.М.Миндикану), в яких зроблені спроби вичленит природу феномену “педагогічна техніка”, визначити об’єктивні т суб’єктивні детермінанти його вияву та функціонування.

Складність у визначенні сутності педагогічної техніки зумовлюєтьс невизначеністю її змісту. На думку групи авторів (А.С.Макаренкс Л.І.Рувинський, Ю.Н.Турчанінова, І.Є.Шварц, Г.І.Щукіна), педагогічн техніка включає в себе три елементи: зовнішні засоби виразності (мімікг жестикуляція, пантоміміка, поза, постава), техніку мовлення (диханні голос, дикція, інтонація), управління емоціями.

Прихильники іншого напряму відносять до змісту педагогічне техніки ширше коло особистісних утворень, розглядаючи її крізь призм не тільки емоційно-виразних засобів, але і дидактичних умін (О.А.Абдулліна, Г.І.Баланюк та ін.).

Частина дослідників розкриває педагогічну техніку в змістовом аспекті як елемент педагогічної технології (І.С.Дмитрик, І.А.Зязю?

Н.М.Тарасевич, О.М.Шиян, Н.Є.Щуркова).

Разом з тим слід зазначити, що в міру накопичення практичног досвіду і його теоретичного осмислення явно прослідковується тенденці до виділення усталених загальних елементів, які складають предме педагогічної техніки. Узагальнення положень цих робіт дозволило наї виділити в змісті педагогічної техніки три основні елементи: 1) технік саморегуляції (саморегуляція педагогом власного психічного стану 2) техніку мовлення (мовленнєве дихання, голос, дикція); 3) технік невербальної поведінки (міміка, погляд, жестикуляція, пантоміміка, позг постава).

Кожен із елементів становить собою відносно стійке утворення, як має свою змістову і процесуальну сторони, що визначають механізм д педагогічної техніки.

Розмаїття точок зору на сутність педагогічної техніки, деяк різниця в підходах до визначення її змісту свідчать про очевидн прагнення науковців обгрунтувати цей педагогічний феномен, визначит його значущість у діяльності вчителя.

На основі теоретичного аналізу в нашому дослідженні педагогічн

зхніка розглядається як інтегративна властивість особистості вчителя, ка характеризується цілісністю, що виявляється у віддиференційованості ід інших властивостей і внутрішньою єдністю її складових (емоційно-ольового, змістового, поведінкового) компонентів і реалізується через міння здійснювати педагогічно доцільний вплив на учасників авчально-виховного процесу емоційно виразними засобами.

У психолого-педагогічному аспекті потребує вивчення процес озвитку педагогічної техніки. Більшість досліджень, що проводились з ієї проблеми, вивчали процес формування педагогічної техніки в період рофесійної підготовки в умовах вищої педагогічної освіти УГ.М.Барахтян, П.В.Галахова, О.М.Головенко, І.А.Зязюн, В.О.Кан-Іалик, В.М.Миндикану, СД.Омельченко, Н.М.Тарасевич, Ю.Н.Турча-інова та ін.).

У роботах, присвячених процесу становлення молодого вчителя І.Г.Борисова, С.Г.Вершловський, Л.НЛесохіна, О.Г.Мороз, С.Т.Поля-ова, Т.Д.Щербань та ін.), певним чином висвітлюються тільки окремі шекти педагогічної техніки, що не дає підстав говорити про вивченість аної проблеми відносно молодого вчителя. Тому завдання дослідження роцесу розвитку педагогічної техніки молодого вчителя є, на нашу умку, доречним і науково виправданим з декількох причин. По-перше, аше дослідження базується на тому, що педагогічна техніка є важливим омпонентом педагогічної майстерності вчителя, а тому процес £ективного професійного становлення неможливий без розвитку її мінь. По-друге, як показує теоретичний аналіз і аналіз практики, в истемі професійної підготовки студентів педагогічних вузів недостатня вага звертається на формування педагогічної техніки майбутнього чителя. По-третє, існуюча система післядипломної освіти з її ріоритетами теоретичної і методичної підготовки вчителя слабо рієнтована на формування особистіших властивостей і, в тому числі, едагогічної техніки.

У ході експерименту, на основі розроблених критеріїв та показників Зюрмованості педагогічної техніки, було визначено її рівні (достатній, гредній, низький).

До першого (достатнього) рівня розвитку були віднесені вчителі, іання яких стали здобутком свідомості, перейшли у розряд внутрішніх гтермінант їх поведінки. Ставлення до педагогічної техніки як еобхідного елемента професійного зростання позитивне і має усталений ірактер. У процесі діяльності вчитель реалізує себе успішно через звнішні засоби виразності, уміє управляти собою і ефективно икористовувати мову в процесі комунікації.

До другого (середнього) рівня віднесені вчителі, які в основному розуміють сутність і зміст педагогічної техніки, усвідомлюють і значущість. Але ця значущість не стала мотивом, який систематичні виступає збудником до оволодіння її вміннями, а реалізація себе чере педагогічну техніку характеризується у них нестійким характером.

До третього (низького) рівня віднесені вчителі, Яї характеризуються відсутністю розуміння суті педагогічної техніки слабкими знаннями її змісту, відносним визнанням її значущості педагогічній діяльності і елементарним рівнем розвитку її вмінь.

Кількісний та якісний аналіз результатів діагностики рівні сформованості педагогічної техніки показав недостатній для здійсненн ефективної педагогічної діяльності рівень сформованості умін педагогічної техніки у молодого вчителя.

Динаміка розвитку педагогічної техніки слабо корелюється ; стажем роботи вчителя:

- недостатній розвиток саморегуляції, низький рівен сформованості навичок техніки мовлення, мімічної й пантомімічне виразності характерні як для молодих учителів, так і для вчителів великим стажем роботи;

- виявлена певна залежність між розумінням суті педагогічне техніки, її ролі в професійному становленні молодого вчителя, йог прагнення до оволодіння її уміннями і рівнем їх сформованості;

- розуміння повної залежності педагогічної діяльності від умін педагогічної техніки, установка на обов’язкове оволодіння нею сприяют оволодінню педагогічною технікою на рівні “достатній”;

- установка на часткову залежність, бажаність оволодінн педагогічною технікою призводить до середнього рівня сформованості: умінь;

- позиція, яка характеризується показниками “не залежить”, “н обов’язково”, відповідає низькому рівню сформованості педагогічне техніки.

Однак, проведене дослідження свідчить, що не існує однозначног зв’язку між змістовою і процесуальною сторонами педагогічної технік* Факти показують, що хоча змістова сторона виражається процесуальній, а отже детермінує її, процесуальний рівень педагогічне техніки має деяку відносну самостійність. І тому форма поведінк педагога не завжди повністю відповідає змісту знань та ставленню д педагогічної техніки, а в окремих випадках і зовсім не відповідає їм.

У ході дослідження були виявлені причини, які утруднюють проце розвитку педагогічної техніки молодого вчителя. Серед них, я

омінуючі, були виділені такі: а) незадоволеність частини молодих чителів педагогічною діяльністю; б) переконаність окремих досвідчених чителів у непотрібності, другорядності педагогічної техніки у навчально-иховному процесі; в) відсутність у школах цілеспрямованої методичної оботи в цьому напрямі; г) відсутність систематичної роботи значної астини вчителів щодо самоудосконалення педагогічної техніки.

Здійснене дослідження показало необхідність розробки та кспериментальної перевірки технології розвитку педагогічної техніки юлодого вчителя.

• У другому розділі - “Дослідно-експериментальна робота по розвитку едагогічної техніки молодого вчителя” - подано методику і хід юрмуючого експерименту, результати експериментальної перевірки [оделі технології розвитку педагогічної техніки молодого вчителя.

В основу розробки технології формування педагогічної техніки були окладані теоретичні положення про психологічний механізм розвитку мінь (Н.Ф.Гоноболін, Г.С.Костюк, О.В.Петровський, К.К.Платонов та

і.), відповідно до яких уміння формуються на основі сплаву знань і авичок в умовах варіативності ситуацій.

Ефективність моделі перевірялася під час дослідно-кспериментальної роботи, яка проводилася на базі середніх шкіл № 4, |Ь 34, № 44, № 70, № 93, № 95 м.Кривого Рогу, шкіл Софіївського й [Іироківського районів Дніпропетровської області та гімназії № 59 :. Києва. З цією метою було використано експериментальну та онтрольну групи вчителів (відповідно 43 й 44 особи).

Для експериментальної перевірки було запропоновано спецсемінар Педагогічна техніка як форма поведінки вчителя”, спецпрактикум Форми й методи активного соціально-психологічного навчання едагогічної техніки”.

Розвиток педагогічної техніки здійснювався поетапно.

Перший (теоретичний) етап експериментальної роботи прямовувався на оволодіння вчителями теоретичними знаннями утності та змісту педагогічної техніки та її елементів, приведення знань систему, надання їм практичної спрямованості, актуалізацію емоційно-ольового компонента педагогічної техніки.

На другому (тренінговому) етапі відпрацьовувалася система окремих авичок, які характеризують певний елемент педагогічної техніки. З цією :етою використовувалися розроблені нами чи модифіковані серії :етодик, ява давали можливість кожному усвідомити особливості власної едагогічної техніки, її позитивні сторони і недоліки, шляхи їх усунення, володівати способами самоудосконалення. Критеріями відбору вправ,

педагогічних задач, ситуацій були аспектність проблеми, функціональні спрямованість та складність елементу педагогічної техніки.

Серії завдань були спрямовані на розвиток навичок і умій саморегуляції, техніки мовлення, техніки невербальної поведінки.

На даному етапі на основі запропонованих зразків правильно поведінки вчителі відтворювали її в різних вправах і ситуаціях і дал шляхом аналізу з’ясовувалися причини типових помилок, намічалис; шляхи їх усунення, алгоритмізувався цей процес. На подальших етапа: систему вправ для відпрацювання відповідних навичок будували з; принципом ускладнення, розкриваючи технологію процесу ї: формування.

Розвиток умінь педагогічної техніки на навчально-моделюючом; етапі здійснювався на основі методів активного соціально психологічного навчання шляхом залучення вчителів в активи діяльність в системі педагогічного імітаційного та імпровізаційног« ігрового моделювання з метою інтеріоризації навичок, відповіднії кожному елементу педагогічної техніки, формування умінь переноситі набуті навички в нові ситуації в умовах групової дискусії й ситуаційно рольової гри. У груповій дискусії кожен учасник тренінгу мав можливіст; висловити свою думку з проблеми, що сприяло формування мовленнєвих умінь, умінь триматися перед аудиторією та адекватні змісту мовлення і ситуації використовувати зовнішні засоби виразності.

Під час аналізу діяльності вчителів особлива увага зосереджувалас; на засобах, які ними використовувалися з метою встановлення контакту спонукання партнера до взаємодії: а) мовленнєві, б) паралінгвістичні

в) уміння управляти собою і коректувати емоційний стаї співрозмовника,

г) адекватність невербальної поведінки і мовлення особливості ситуації та партнерів по спілкуванню. Використання рольової гри я] методу, який створює можливість відтворити в навчальних умова ситуації реального навчально-виховного процесу і таким чинор забезпечити більш природню мовленнєву діяльність і невербальн поведінку, підвищує мотивацію оволодіння педагогічною технікою створює можливості для ефективного розвитку її комплексних умінь.

Для гри ми використовували ситуації творчого або конфліктногі характеру, оскільки саме такі ситуації створюють умови для емоційногі збудження, що є основою будь-якої дії і особливо рельєфно виявляєтьс; в міміці, пантоміміці та виразності мовлення.

Ситуаційно-рольові ігри в нашому дослідженні виконували де функції: 1) діагностування - в ході гри аналізувався рівень сформовано«

едагогічної техніки; 2) розвиток умінь педагогічної техніки. Рольова гра гворює можливості для накопичення досвіду використання умінь едагогічної техніки в процесі взаємодії, що сприяє, з одного боку, акріпленню сформованих навичок, а з іншого боку, формує уміння •шровізації. Непередбачені дії однієї дійової особи вимагають корекції ій з боку іншої особи, що сприяє розвитку умінь обирати оптимальні ербальні та невербальні засоби, умінь змінювати внутрціїній стан і ереводити його у відповідність з новими умовами.

У процесі аналізу “захист” свого варіанту використання прийомів едагогічної техніки сприяв установленню зв’язків між теоретичними наннями та їх практичним застосуванням, що, в свою чергу, сприяло юрмуванню умінь гнучко підходити до вибору засобів педагогічної ехніки, створювало можливість відійти від стереотипу в мовленнєвих іях та невербальній поведінці.

Корекційно-реалізуючий етап був спрямований на самоудоско-алення учителями набутих умінь педагогічної техніки в реальних умовах авчально-виховного процесу.

Учасникам експерименту надавався місячний термін для вирішення их завдань. Експериментатор, експертна комісія, до складу якої входили чителі-майстри, відвідували уроки, давали необхідні рекомендації. У роцесі цієї роботи виявилася невідповідність у самоудосконаленні кремих учителів. Одні швидко здійснювали самодіагностику і риступали до корекції необхідних форм поведінки. Для інших -амодіагностування виявилося більш складним процесом: нерідко астині вчителів треба було докладати чимало зусиль, щоб зрозуміти, що зни представлені іншим зовнішніми засобами виразності й мовленням е так, як бачать самі себе. Ліквідувався цей недолік у процесі організації собистісно орієнтованого навчання. З урахуванням особистісного іактору виявлялися причини утруднень, розроблялася система вправ, ка ефективно впливала на розвиток тієї чи іншої групи умінь, ційснювався постійний контроль, вносилися необхідні поправки у іяльність учителя в аспекті використання педагогічної техніки.

На різних етапах експериментальної роботи проводились имірювання: діагностичне, контрольне, підсумкове.

Виходячи з того, що кожен елемент педагогічної техніки виділити с автономний в процесі професійної діяльності вчителя можливо тільки мовно, тому що всі вони виявляються в комплексі і знаходяться в сному взаємозв’язку і взаємодії, в процесі аналізу особлива увага 5ерталася на синкретичний характер реалізації її умінь, ередньоарифметичний показник, отриманий на основі даних

розроблених нами оціночних шкал, давав можливість виявити як рівен сформованості окремих умінь, так і педагогічної техніки в цілому, віднести кожного вчителя до певної рівневої групи.

Порівняльний аналіз свідчить, що в експериментальній групі біли ніж в 2,5 рази зросла кількість учителів з достатнім рівнем сформованеє умінь педагогічної техніки. Суттєві позитивні зміни відбулися у гру] вчителів з низьким рівнем, про що свідчить зменшення їх чисельності ь 39,6%. При цьому слід також зазначити, що у вчителів даної рівневі групи, які залишилися на низькому функціональному рівні педагогічні техніки, відбулися певні зміни у змістовому й мотиваційнок компонентах. Це виявилося у глибше усвідомлених знаннях, вільно.\ оперуванні понятійним апаратом, у підвищенні значущості педагогічні техніки в професійному зростанні. У контрольній групі основна частиі вчителів залишилася на середньому та низькому рівнях сформованос педагогічної техніки (відповідно 38,6% і 52,3%).

Проведене дослідження показало, що використані організацій] форми і методи навчання умінням педагогічної техніки в умов; професійної діяльності молодого вчителя забезпечують розвиток навичс і умінь володіння собою, створення творчого робочого самопочутт. ефективного вираження себе через мовлення і невербальну поведінку.

Крім прямих результатів, були виявлені деякі опосередковані, ги дуже важливі результати, що виразилося в підвищенні задоволенос учителів педагогічною діяльністю, в підвищенні загального ріві сформованості професійної майстерності.

У висновках відбито підсумки проведеного теоретичного експериментального дослідження, результати якого підтвердили гіпотез} положення, винесені на захист, намічені перспективи подальш розробки проблеми. Узагальнення даних психолого-педагогічно] дослідження дало можливість зробити такі висновки.

1. У професійній діяльності молодого вчителя велике значення М! педагогічна техніка як важливий чинник становлення його педагогічн майстерності. На основі теоретичного аналізу в нашому досліджен педагогічна техніка розглядається як інтегративна властивість особистос вчителя, яка характеризується цілісністю і внутрішньою єдністю складових компонентів (мотиваційного, змістового, процесуально«: виявляється в уміннях здійснювати педагогічно доцільний вплив і учасників навчально-виховного процесу емоційно виразними засобами.

Проведене дослідження довело, що кожен елемент структуї педагогічної техніки (техніка саморегуляції, техніка мовлення, технії невербальної поведінки), знаходячись у взаємозв’язку і взаємоз;

ювленості з іншими, має свою змістову і процесуальну сторони, собливості розвитку і специфічно проявляється в поведінці вчителя.

2. Визначені критерії (змістовий, емоційно-вольовий, поведінковий) а показники дозволили на основі розробленої нами методики виявити ихідні рівні (достатній, середній, низький) сформованості педагогічної гхніки і довести, що вміння педагогічної техніки мають динамічні собливості, співвідносяться між собою різним чином, а дана рівнева ласифікація є важливим засобом у процесі розвитку педагогічної гхніки, який дозволяє коригувати перехід учителів у вищу рівневу групу, Ю робить процес розвитку її умінь керованим, педагогічно егульованим і конкретним відносно кожного вчителя. Ефективність ерівництва розвитком педагогічної техніки і здійснення реального ереходу вчителя від одного рівня до іншого, більш високого, потребує іткого виділення елементів педагогічної техніки, визначення їх умінь за роцедурно-операційним складом та достатньо повного опису.

3. Дослідженням був установлений недостатній для здійснення £ективної професійної діяльності вчителя рівень сформованості едагогічної техніки. До основних причин такого стану відносяться: едоліки в навчально-виховному процесі вузу, який слабо орієнтований а формування особистісного потенціалу майбутнього вчителя; низький гатус педагогічної техніки в суспільній думці вчительських колективів; ідсутність цілеспрямованої роботи щодо формування педагогічної їхніки в системі післядипломної освіти; непідготовленість молодого штеля до організації самоудосконалення.

4. Результати проведеного дослідження вказують на обгрунтованість ззробленої технології, яка забезпечує діагностування і шодіагностування сформованості педагогічної техніки, засвоєння штелями знань сутності і змісту її елементів, посилення позитивної отивації і формування потреби в оволодінні її уміннями; розвиток лінь педагогічної техніки через залучення вчителів до активної яльності в системі педагогічного ігрового моделювання, коригування і ікріплення умінь в реальних умовах навчально-виховного процесу.

5. Ефективне застосування запропонованої технології детерміно-іно сукупністю внутрішніх і зовнішніх факторів, реалізація яких дбувається успішно в спеціально організованих умовах, а саме: зганізації цілеспрямованого навчання умінням педагогічної техніки, зієнтації форм і методів на розвиток мотиваційного, змістового і яльнісного її компонентів як цілісності, формування рефлексивної ззиції вчителя, яка базується на самосвідомості й самовизначенні дносно власної педагогічної техніки, особистісно-діяльнісного підходу.

Тільки цілісне комплексне застосування системи умов дозволяє успіши розв’язати завдання формування у молодих учителів педагогічної технікз

Узагальнення результатів дослідження свідчить про ефективній запропонованої технології поетапного розвитку педагогічної технік молодого вчителя і дозволяє сформулювати деякі пропозиції, зокре\ щодо необхідності впровадження в процес методичної роботи школ спеціально розроблених тренингових методик, які сприятимуть розвиті педагогічної техніки вчителя, використання діагностичних методик г визначенню особливостей розвитку педагогічної техніки з мето індивідуалізації процесу оволодіння її умінням.

Подальшого дослідження вимагають питання теоретичної обгрунтування можливостей розвитку педагогічної техніки молодої вчителя в системі післядипломної освіти, взаємодії вищих педагогічна закладів освіти різних рівнів акредитації та педагогічних колектив середніх загальноосвітніх шкіл, порівняльного вивчення зарубіжної досвіду навчання учителів умінням педагогічної техніки.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях автор

1. Козленко О.Л. Формування у вчителів мімічної та пантомімічні виразності // Професійна творчість в системі підготовки і перепідготовки педагогічних кадрів: Збірник наукових праць. - Киїї Запоріжжя. - 1997. - Вип.6. - С.99-103.

2. Козленко О.Л. До проблеми розвитку соціальної перцепції вчителя-початківця // Матеріали Міжнародної науково-практичні конференції “Обдарована особистість: пошук, розвиток, допомога”. - І

- 1998. - С.343-348.

3. Козленко О.Л. Формування у вчителя-початківця педагогічні техніки // Матеріали Міжрегіонального науково-дослідного семінаї “Створення іміджу сучасного закладу освіти”. - Запоріжжя. - 1997. С.132-136.

4. Козленко О.Л., Шепеленко Т.Л., Бабенко Л.В. Методичі рекомендації до практичних занять з курсу “Комунікаційні процеси навчанні” для студентів усіх спеціальностей. - Кривий Ріг, 1996. - 44 (авторські - с.3-27).

5. Козленко О.Л. Педагогічна техніка як детермінанта гуманізаи відносин в системі “вчитель-учень” // Матеріали Всеукраїнські науково-практичної конференції “Проблеми гуманізації навчальне виховного процесу у педагогічній теорії та практиці української школи1

- Кривий Ріг. - 1996. - С.86-87.

6. Козленко О.Л. Формування педагогічної техніки у майбутнього штеля праці. // Матеріали науково-практичної конференції “Сучасні роблеми підготовки вчителя праці”. - Кривий Ріг. - 1995. - С.25-26.

Козленко ОЛ. Розвиток педагогічної техніки молодого вчителя ;редньої загальноосвітньої школи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних аук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. -іститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ,

т р.

Дисертація містить теоретичне й експериментальне дослідження роблеми розвитку педагогічної техніки молодого вчителя середньої ігальноосвітньої школи. З’ясовано, що ефективність розвитку едагогічної техніки забезпечується організацією цілеспрямованого □етапного навчання шляхом залучення вчителів до активної діяльності системі педагогічного ігрового моделювання та активізацією роботи ;одо самоудосконалення на основі рефлексивної позиції.

Ключові слова: педагогічна техніка, педагогічна технологія, техніка іморегуляції, техніка мовлення, невербальна поведінка.

Козленко ЕЛ. Развитие педагогической техники молодого учителя эедней общеобразовательной школы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата здагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика рофессионального образования. - Институт педагогики и психологии рофессионального образования АПН Украины, Киев, 1998 г.

Диссертация содержит теоретическое и экспериментальное ^следование проблемы развития педагогической техники молодого штеля средней общеобразовательной школы. Установлено, что |)фективность развития педагогической техники обеспечивается эганизацией целенаправленного поэтапного обучения через включение штелей в активную деятельность в системе педагогического игрового оделирования и активизацию работы по самоусовершенствованию на :нове рефлексивной позиции.

Ключевые слова: педагогическая техника, педагогическая

:хнология, техника саморегуляции, техника речи, невербальное зведение.

Kozlenko Helen. Development of pedagogical instruments and skills ( young teacher of the secondary level education. - Manuscript.

Thesis for a submition of scientific dearee of a candidate of Pedagogic on the speciality by the code 13.00.04 - Theory and method of vocation; training. - Institute of Pedagogics and Psychology of the profession; education of the APS of Ukraine, Kiev, 1998.

Thesis focuses development problems of pedagogical instruments an skills of young teacher of the secondary level education, its theoretical an practical approches.

It is concluded about efficaciency of development of pedagogic; instruments and skills is improved by the aim-divected foundation of the step by-step training through the draw teachers into activity of pedagogical trainin system and improving of autotraining on the basis of vefiexical positions.

The key words: pedagogical instruments and skills, pedagogic; technology, skills of self-vegulation, speach techniques, anverbal behaviour.