Темы диссертаций по педагогике » Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие профессионально-личностных качеств учителей-предметников в системе последипломного образования

Автореферат по педагогике на тему «Развитие профессионально-личностных качеств учителей-предметников в системе последипломного образования», специальность ВАК РФ 13.00.04 - Теория и методика физического воспитания, спортивной тренировки, оздоровительной и адаптивной физической культуры
Автореферат
Автор научной работы
 Витюк, Валентина Васильевна
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 2000
Специальность ВАК РФ
 13.00.04
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Развитие профессионально-личностных качеств учителей-предметников в системе последипломного образования"

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти ^ АПН України

рг-П £

Віткж Валентина Василівна

УЛК 373.8:37! .127

Розвиток професіїшо-особистісшіх якостей вчителів-

предметників у системі післядипломної освіти

13.00.0$-- теорія та методика професійної освіти

Автореферат

на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Науковий керівник

Офіційні опоненти

- кандидат педагогічних наук, доцент ІІуцов Володимир Іванович,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, завідувач кафедри післядипломної педагогічної освіти

- доктор педагогічних наук Сушснко Тетяна Іванівна,

Запорізький інститут удосконалення вчителів, професор кафедри теорії та методики виховання;

- кандидат психологічних наук, доцент Карамушка Людмила Миколаївна,

Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, завідувач лабораторії психології управління

Провідна установа - Рівненський державний гуманітарний університет,

кафедра педагогіки. Міністерство освіти та науки України, м.Рівне

Захист відбудеться "7" вересня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України (04053, м.Київ-53, вул. Артема, 52-а).

З дисертацісю можна ознайомитися в науковій частині Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий ”7” серпня 2000 р.

Спісарепко С

Вчений секретар спеціалізованої вченої

Злга.іь/іл характеристика роботи

Актуальність дослідження. РозбУДПЦЯ системи ОСПІТЧІ. її локоріпне реформу ванн* мають стати основою віл вороння іпіелектчалі ного. духоеііою поіеаціалу народу, становлення державності та розвитку демократизації суспілі,ства в Україні. Реформування школи << першу чергу ¡алежпть віл підготовки спеціалістів, які б .могли гворчо засіисовуїши на практиці передові навчальні технології. кращі регулы «її и пелаї сі ічнн\ досліджень У них умовах су часна школа Україні! стала перед необхідністю якісного підвищення професійної компетентності вчителів та розвитку в них цілісного комплексу профссінію-осо5кстісшіхякисісй, співзвучних вимогам часу.

Важливу роль у вирішенні цієї проблеми мас відіграти система післядипломної освіти. Тому виникає необхідність вироблення нових підходів до оріанізаційно-педагогічних засад, змісту та методичного забезпечення процесу підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Йдеться про такий підхід до процесу їх підготовки та післядипломної освіти, який би сприяв інтеграції професійного і особистісного в їхній діяльності. Знання теорії предмету і технології навчання та виховання лише тоді ефективно спрацьовують у педагогічній практиці, коли вони зливаються з почуттями і прагненнями вчителя, з його власним "Я", перетворюються на осооистісні якості вчителя

Спостереження та аналіз діяльності багатьох педагогів-цредметників свідчить про те. шо педагогічні навчальні заклали не забезпечують повною мірою саме розвиток професійно-особистістних якостей як інтеграції зовнішніх вимог і внутрішньої су ПіОСГІ людини.

■Аналіз сучасної пснхолого-пелаї опчної літератури, дисертаційних досліджень свідчить про посилену увагу до процесу підвищення кваліфікації ілетаго! ічнпх працівників, можливостей системи післядип ю.мної освіти. Так. :екре\:а. фундаментальні проблеми підвищення кваліфікації педагогічних кадрів висвітлюються в монографічних роботах В.І.Бондаря, І.П.Жерносека, М.Ю.Красовицького, С.В.Крисюка, В.І.Маслова, Н.Г.Протасової, О.П.Тонконогої, Л.В.Хуломшського та іи. У роботах псп\о югів Л.І.Ьожоьич. Н.В.Ку ііліічої. 10.11.К'у люїкілл. ! І'.Су хобської розроб.ьл-ю психологічні ліеалн ршвг'тк} особистості вчителя, еіпшчєпо профссійіч>-осчпчісіісні якості пелаюгік відповппо Ті; ї\ соціальної ролі.

Окремі аспекти підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних кадрів знайшли відображення в роботах А.В.Даринського, О.Г.Мороза, В.І.Пуцова,

В.А.Сластьоніна, Г.О.Штомпеля та ін..

Однак проблема розвитку специфічних професійно-особистісних якостей вчителів у системі підвищення їх кваліфікації ще не ставала предметом спеціального дослідження. Це особливо стосується посилення акценту на розвиток

\ вчителів-предметників таких важливих професійно-особистісних якостей, які відповідають викликам сучасності, як от: творче ставлення до своєї професійної діяльності, прагнення до новаторства на базі сучасних наукових знань і досвіду, гуманістичний характер спілкування з учнями, усвідомлення себе носісм національної культури та полікультурності.

Вважаємо за необхідне зупинитися на дослідженні розвитку саме цих якостей вчителів з таких міркувань:

а) незважаючи на те, що деякі з цих якостей певною мірою були предметом наукових досліджень та турботи навчально-методичних установ, проблему творчого ставлення вчителів до своєї професії, зокрема новаторства, вміння спілкуватися з учнями на гуманістичних засадах, не можна вважати вирішеною. А усвідомлення вчителем себе як носія національної культури і полікультурності є фактично новою вимогою, яка виникла з проголошенням Незалежності України. Ці професійно-особистісні якості фактично є ключовими;

б) дослідження розвитку у вчителів всієї гами професійно-особистісних якостей є фактично неможливим в межах однієї дисертаційної робота, тому вважаємо, що зосередження уваги на дослідженні чотирьох вище означених якостей дасть можливість одержати вірогідні висновки, які цілком можуть розглядатися як базові щодо розвитку професійно-особистісних якостей вчителя взагалі.

Все вищезазначене і зумовило вибір теми нашого дослідження: "Розвиток професійно-особистісних якостей вчителів-предметників в системі післядипломної освіти". Враховуючи те, що поняття “післядипломна освіта” включає велику кількість компонентів (спеціалізація, інтернатура, підвищення кваліфікації, перепідготовка, самостійна творча робота, стажування і т.д.) вважаємо за необхідне зупинитися на найбільш масовому і розвиненому компоненті післядипломної освіти - системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, яка включає, зокрема, такі рівні: обласний інститут, регіон (місто, район), методична робота в школі.

Зв'язок роботи з науковими темами, планами, програмами. Дисертаційне дослідження виконувалось згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України при розробці теми: "Науково-педагогічні основи післядипломної освіти керівних і педагогічних кадрів".

Об’єктом дослідження є післядипломна освіта вчителів.

Предмет дослідження - процес розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Мста дослідження полягає у теоретичному обгрунтуванні та експериментальній перевірці методичних засад та умов розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі підвищення кваліфікації

ісдагогічних кадрів. .

Виходячі: : предмета ¡ заі альїіої миг;і дослідження, необхідно «'уло розв'язаі ¡і з його процесі р>а конкретних гивлніїь. -¡окрема:

1 їпроанал пугати етан розетку нрофссШно-особне'псшіч якостей нчиїелік-іредметжпсів у спсіемі підвищення їх кваліфікації;

2) уточнити зміст поняття ’’ттрсфесійно-ососшсгісні якості тічмсля" в асііскіі іос.іідж\ напої проблеми, вииіачит и критерії їх вплив}

3; розробити програму розвитку профссійно-оеооиспешіх якостей нчиїеліп-ірсамепіякт К: ЄКСПЄрнМЄ)І:;:.П.І10 исрейірппі ЇЇ ДІГНІСІЬ у сисісмі підвищення чваліфікації педагогічних кадрів;

4) проанатізучаги ігяс.тдкп лосп'ілни-етіеременталгліої робиш іа визначити jpiанізанійно-недагсгічлі \мо»и розвитку професійно -особистісних якостей вчителів у процесі підвищення їх кваліфікації

Методологічну основу дослідження становлять: положення про сутність ііюдини як суб'єкта власного розвитку; андрагогічний підхід до підвищення кваліфікації педагогів; теорія пізнання, що розглядає цей процес як складний шлях від практичного інформаційного освоєння знань людиною до її інтелектуального, духовного і морального розвитку; концепція розвивапьного навчання як умова перетворення знань в особисіісні переконання і життєві принципи; вчення про системи і системний підхід як шлях підвищення ефективності будь-якої діяльності.

У своїй роботі ми керуватись документами про вимоги до підготовки недагоіічних кадрів на сучасному етапі становлення наїїіопаїьної школи, зокрема Законом України ''Про освіту". Державною національною ироїрамою "Освіта" ("Україна XXI століття"). Законом Україні) "Про загальну середині освіту", к’онстнтмдіпо України, чинним закоподавсіком України.

Теореї ичною основою роботи є об'єктивні закономірності розвитку особистості (Л.І.Божович. Л.С.Вітготський. В.В.Даїлиои. Г.І'.К'остіок.

С.Л.Рубіннпейн): теоретичне обтрушування закономірностей і шляхів розшітк) ігіорчосп і іворчої особистості (І.А.Зязюн, І.П.Раченко, В.О.Моляко та ін.); теоретичні засади процесу навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (В.І.Бондар, О.В.Крисюк. Н.Л.Коломінськи“:. 11.Г.Про гасова.

В.І.Пуцои): основи системною нідчоту до процесу пі ішішення кваліфікації ііедаї оі ічннч назрів (М.ІО.Красовіщький, В.І.МасловІ. фундаментальні положення. ІДО сі осу ються роівшку нрофссіГшоч'кобнстісних якостей вчителів у процесі підвищення кваліфікації і Л.В.Дариііський, Ю.М.Кулюгкін, Г.С.Сухобськата ін.).

Провідними методами дослідження стали: вивчення і анатіз філософсько-соціологічної та психолого-педагогічної літератури (опрацьовано 240 джерел); критичний анатіз досвіду підвищення квазіфікації вчителів (спостереження різних форм занять з педагогами та їх ефективності); діагностичні методи (проведено анкетування 876 вчителів для визначення їх компетентності в даній проблемі та

експертна оцінка розвитку їхніх професійно-особистісних якостей); інтерв'ю, бесіда (346 вчителів різних предметів, 60 методистів. 240 керівників шкіл та органів освіти); вивчення впливу курсів на розвиток професійно-особистісних якостей слухачів (шляхом експертної оцінки їх розвитку до курсів і протягом 2,5-3 років після курсової підготовки); констатуючий та формуючий педагогічний експеримент; методи математичної статистики (з метою обробки статистичних даних, експертизи розвитку професійно-особистісних якостей вчителів); аналіз власного досвіду роботи на курсах вчителів-предметників.

Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 1996-2000 років.

Перший етап (1996-1997 рр.) - вивчались теоретичні засади досліджуваної проблеми, розроблялася її концепція, вивчався стан даної проблеми в практиці роботи інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, рай- (міськ-) методкабінетів, шкіл.

Другий етап (1997-1998) - розроблялась програма розвитку професійно-особистісних якостей вчителів математики у процесі курсової підготовки та методичної роботи на рівні рай- (міськ-) методкабінетів і шкіл Волинської області.

Третій (заключний) етап (1998-2000 рр.) - здійснювалась досвідно-експериментальна перевірка програми розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників та аналіз результатів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний критичний аналіз стану розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників, досліджено роль у цьому системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів України та розроблено і експериментально перевірено програму розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників на всіх рівнях підвищення їх кваліфікації (школа-район-область) та експериментально апробовано організаційно-педагогічні умови, які забезпечують ефективність даного процесу.

Практичне значення дисертації полягас у розробці рекомендацій щодо розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників, у визначенні умов удосконалення процесу їх навчання в системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів та визначенні функцій кожного рівня цієї системи у досягненні результату.

Особистий внесок автора полягає в розробці програми розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у процесі підвищення їх кваліфікації на різних рівнях (область-район-школа), яка включає змістовні і методичні шляхи досягнення цієї мети. В роботах, що підготовлені у співавторстві звернуто увагу на ті професійно-особистісні якості вчителів, які сприяють вирішенню певних педагогічних завдань.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обгрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням взаємодоповнюючих

мсіодів що відповідаю! ь його предмету, четі. завданням: засюсчванням мгіо.ііь мачемачично-сіачисшчиої обробки смііірі:чии\ даних та якісної інтерпретації результатів.

Апробація і впровадження результатів дослідження ишсшовалась на експериментальних базах Волинського обласного навчально-четотичного інетит\т\ ніслялииломної освіти педагогічних кадрів. Рівненського ІНСТИ1} І} иіслядииломної освіта. Київського міжрегіонштьного інституту удосконалення :зчи:е.іів ім В.Гріиченка. І Іентрдльното інстит} і} ніслядіпілемної педагогічно! осьіги АПН України, де висновки перевірялись і конкретизувались.

Матеріали яисептапії апробовувались у холі курсової підготовки вчителів-прелметників при Волинському обласному навчально-методичному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, під час виступів на республіканських та обласних семінарах (квітень 1997 р.. м. Луцьк, вересень 1997 р., м. Луцьк) та конференціях (березень 1996 р., м. Луцьк, листопад 1997 р., м. Київ, листопад 1998 р., м. Київ, квітень 1999 р., м. Київ).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у 9 публікаціях здобувана (3 статті у провідних фахових виданнях, 5 статей у збірниках наукових праць та журналах, 1 методична рекомендація у співавторстві).

Структура дисертації зумовлена логікою дослідження і складається із вступу. двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (240 найменувань), додатків (5). Загальний обсяг дисертації -196 с. (основна частина - 163 с.) У робо і і подано 6 таблиць, 3 схеми. 2 малюнки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження. її актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методи дослідження, визначено основні стани дослідження, розкрито практичну цінність дослідження, відображено апробацію і впровадження результатів дослідження, викладено особистий внесок здобувана.

У першому розділі "Розвиток професійно-осооисіісних якостей вчителів-предметників у системі підвищення кваліфікації як психолого-педагогічна проблема" здійснюється критичний аналіз стану дослідженості даної проблеми, визначаються прифесійно-особистісні якосй вчптелів-предметників, критерії ї\ вияву, аналізується стан розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у процесі підвищення їх кваліфікації.

У психолої (.'-педагогічній літературі досліджуються: роль професійнп-

особистістних якостей вчителя для його діяльності (К.Д. Ушинський,

A.C. Макаренко, В.О Сухомлинський та ін.); значення безперервної освіти в розвитку професійно-особистістних якостей вчителя (О.П. Владиславлєв, A.B. Даринський, Ю.Н. Кулюткін та ін.); теоретичні і практичні засади функціонування системи підвищення кваліфікації педагогів як фактора розвитку професійно-особистісних якостей вчителів (В.І. Бондар. A.B. Даринський. І.П. Жерносек.

M.10. Красовицький, C.B. Крисюк. B.l. Маслов, Н.Г. Протасова. В.І. Пуиов,

О.П. Тонконога. П.В. Худомінський та ін.); теоретичні засади розвитку професійно-особистістних якостей вчителів (I.A. Зязюн. Н.В. Кузьміна, А.К. Маркова.

В.І. Маслов, Н.Г. Протасова, Г.С. Сухобська, О.Г.Мороз, Н.Ф. Тализіна,

0.1. Щербаков та ін.); розвиток окремих профссійно-особистістних якостей вчителя (В.Ф. Кудрявцева, В.Л. Марищук. Л.Я. Набока, О.Н. Псхота, 3.0. Романець та ін.).

Аналіз зазначених досліджень показує, що в них грунтовно розробляються теоретичні і практичні засади підвищення кваліфікації як основи безперервної освіти дорослих (цілі, зміст, організація, принципи тощо), наявні спроби створення моделей професійної компетентності педагогів в органічному зв'язку з розвитком їх здібностей і особистості в цілому, досліджуються окремі питання розвитку особистісних якостей вчителів, психолого-педагогічні засади їх розвитку в системі підвищення кваліфікації.

У педагогічній літературі залишаються мало дослідженими питання зв'язку між удосконаленням підвищення кваліфікації та розвитком професійно-особистісних якостей вчителів-предметників. Недостатньо визначено шляхи розвитку таких професійно-особистісних якостей вчителя, як: прагнення до новаторства на базі сучасних наукових знань і досвіду, творче ставлення до своєї професійної діяльності, гуманістичний характер спілкування з учнями, усвідомлення себе носієм національної культури та полікультурності. Умови розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі підвищення кваліфікації ще не ставали проблемою спеціального дослідження з метою їх практичного забезпечення в практиці системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Вважаючи, що успіх нашого дослідження зумовлено чітким визначенням поняття “професійно-особистісні якості вчителя’7 та вияву їх критеріїв, ми насамперед зосередили увагу на цьому питанні.

Вихідним концептуальним положенням дослідження є розуміння нами професійно-особистісних якостей вчителя як інтегрованої сукупності професійних і особистісних якостей, яка виникає внаслідок трансформації професійно-важливих знань, вимог і вмінь в особистісно значущі для вчителя та виявляється у більш ефективній педагогічній діяльності, посиленні впливу на особистість учня. Професійно-особистісні якості синтезують у собі, по-перше, загальні вимоги до вчителя як особистості, по-друге, особливості його професійно-педагогічної діяльності та, по-третє. їх конкретний прояв в особистих якостях і діяльності вчителя.

Розвиток професійно-особистісних якостей учителів-предметників вимагає знання складових її структури та функціонального взаємозв'язку між ними. Немає сумніву, що з великої кількості професійно-особистісних якостей не всі с однаково значимі. Безперечно також і те. що практично неможливо одночасно досліджувати

нрофесійногособистісні якості. які необхідно розвивати в процесі піл ви і цей 11 я кваліфікації нчитеїіи-прел меті піків.

Виходячи з цього, ми звернули увагу на найбільш істотні якості та свідомо (ЧЛ'СА'Ч. \іо свіч- дослідження розвитком таких важливих ирофес№ноч«собистісіш\ якосіен вчитедя-нредмеішіко. як: творче отаьлення до своєї професійної ліялі.нос і і. прагнення до новаторства на базі сучасних наукових інань і досвіду, гу маніетичннй харакіер спілкування >, учнями, усвідомлення ссбс носієм національної культури іа поліку.імлрноегі. і 3 и б і р саме цих якостей пмовлюєіься такими чинниками, як пріоритсг національного і туховного відродження України, становлення національної системи освіти, важливість підвищення навчально-нихонного пронесу в школі 32 рахунок гуманізації взаємин учигелів та учніч. розвитку здатності вчителів до творчої діяльності, динамічності у сприйманні нового, підвищення ролі вчителя як носія кращих традицій української та світової ку льтури.

Виходячи з аналізу исихолого-педагогічної літератури, спеціальних досліджень з проблем підвищення кваліфікації, з власного досвіду, з аналізу думок і пропозицій вчителів, проведеного анкетування, із завдань, які стоять перед сучасною системою освіти, ми визначили критерії тих професіино-особистісних якостей, розвиток яких становить предмет нашого дослідження. Складовими частинами кожного критерію с: І) фундаментальні знання вчителя. 2) його ставлення до даної якості, 3) його вміння, що виявляються в реальній педагогічній діяльності та спілкуванні з учнями. Визначено також на основі якісних показників три рівні розвитку кожного критерію: низький; середній (формально-показовий): високий (еталонний). Кожному з них надано відповідні цифрові показники.

З метою вивчення стану розвитку профссійно-особисіісних якостей вчителів-предметників було використано масове дослідження 876 вчителів різних предметів сільських та міських загальноосвітніх шкіл, а також учителів пмнагій та ліцеїв Волинської області. Визначення рівнів рошигку досліджуваних профссійіш-особистісних якостей кожного вчителя здійснювалося на основі експертної оцінки директорів шкіл та їх заступників, завідувачів та методистів районних (міських) відділів освіти.

Результати масового анкетування ми відобразили у зведеній таблиці розвитку професіино-особистісних якостей вчителів-предметників.

Таблиця 1

Стан розвитку •

професійно-особнстісних якостей вчителів-предметників (у

________________ _%);________________________

№ Рівні розвитку

п/п Професійно-особистісні якості Високий Середній Низький

1. Творче ставлення до своєї професійної діяльності 6.2 ' 24,4 69,4 .

2. Гуманістичний характер спілкування з учнями 8,4 26,3 65,3

'У Прагнення до новаторства на базі сучасних наукових знань і досвіду 7,7 22.2 70,1 _

4. Усвідомлення себе носієм національної культури та полікультурності 4,1 23,6 72,3 _

Наведені дані свідчать про те, що розвиток важливих професійно-особистісних якостей значної частини вчителів, незалежно від фаху, знаходиться на низькому рівні. На основі ознайомлення з практичною роботою вчителів'ми дійшли висновку про те, що існує значний розрив між розвитком професійних знань, умінь, навичок учителів та їх особистісними та професійно-особистісними якостями. Водночас професійно-особистісні якості не залежать від профілю спеціальності вчителя. '

Причиною такого становища є недоліки підготовки вчителів-предметників. У системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, зокрема під час курсової підготовки і методичної роботи на рівні “школа, рай-(міськ-)методкабінет”, розвиток професійно-особистісних якостей вчителів не виступає як важлива мета. Відсутнє оптимальне співвідношення теоретичної і практичної підготовки, мало враховуються особистість вчителя, рівень його знань та професійно-особистісних якостей і, отже, його потреби та інтереси. Такі ж підходи переважно панують і в організації методичної роботи на місцях. Всі ці обставини визначають потребу ґрунтовної розробки зазначеної нами проблеми.

У другому розділі "Зміст та організаційно-методичне забезпечення розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі підвищення кваліфікації педагогічних кадрів" обгрунтовано і розкрито програму розвитку професійно-особистісних якостей вчителів у процесі підвищення їх кваліфікації на різних рівнях (область - район - школа), враховуючи специфічні функції і завдання

кожного з них. Ми виходили також з того. шо ефективний ро ІВИТОК ирофесіґшо-особист ісии\ якостей \ чіпаїів-предметників можливий лише за у мови наступності в роботі к) рсіа підвищеная кваліфікації при обласному інстит\ т і. “ процесі чею.шчної роботи на рівні району (міста), школи та самоосвіти вчителя.

Програма ро<витк\ профссішш-особистіених якостей вчителів-предметникіт. яка здійснювалась у нерозривній сдиосіі з підмнценням їч кваліфікації, включала такі основні компоненти:

- орієнтовну модель знань та вмінь вчителів, яка в сучасних умовах сприятиме розвитку в них важливих ир.>фесіііно'особисііснихякостей;

- методичні засади та форми розвитку ирофесійно-особистісямх якостей учителів па обласному. районному (міському) та шкільному ріннях в їх сдносіі та ь.іас модоиовнюваності з урахуванням індивідуальних особливостей і потреб кожного вчителя.

За своєю структурою модель містить такі основні компоненти: знання (методологічні і соціологічні; загальнокультурні, загальнопедагогічні, предметно-методичні); уміння (прогностично-діагностичні, організаційно-регулятивні, комунікативні, самореалізації і саморозвитку). Зміст моделі відбиває сучасний рівень філософії освіти, педагогічної психології, педагогіки та досвіду шкіл України і зару біжжя.

При цьому необхідно підкреслити, що цей процес на обласному рівні здійснюється головним чином у традиційних формах навчання в межах відомих методичних заходів. Але ми намагалися збагатити їч новітніми підходами, актуалізувати акцентами, привесш у відповідність із вимогами, які сприяють трансформації відповідних знань і вміти, у профссійно-особистісні якості вчителя. Певну роль у цьому процесі на рівні області відіграв розроблений нами спецкурс "Професійно-особистісні якості вчителів", заняття клубу творчих педагогів, спрямування всіх форм процесу курсового навчання на стимулювання внутрішнього житія вчителя, осмислення ним власного педагогічного "Я".

У зазначеному аспекті розроблено рекомендації для методичної роботи з учителями на районному (міському) і шкільному рівні. Зокрема, йдеться про спрямованість всіх методичних заходів на допомогу кожному вчителю у критичному самоаналізі власних якостей, відповідність змісту і форм навчання індивіду альним можливостям і потребам учителя.

Для проведення ;юсш'дно-ешіеричс!ііальної роботи було залучено дві групи рчителів, які проходили курсову підготовку у Волинському обласному навчально-методичному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів у лютому 1997р. (експериментальна - 1;Е'’ і контрольна - “К” групи - 55 осіб). Робота з ними і спостереження за їх педагогічною діяльністю продовжувалося протягом 2,5-3 років (1996-1999) в умовах районних (міських) методичних заходів і на шкільному рівні. На кожного з учителів, які входили до контрольної та експериментальної групи.

задовго до курсів була дана керівниками навчальних закладів експертна оцінка розвитку їхніх професійно-особистісних якостей, що співвідносилась із оцінкою колег, керівників методоб'сднань, самооцінкою. Сукупний аналіз стану розвитку професійно-особистісних якостей учителів експериментальної і контрольної груп на початку експерименту подано у таблиці 2.

Таблиця 2

Стан розвитку професійно-особистісних якостей вчителів

експериментальної і контрольної груп (на початку експерименту у %)

Професійно-особистісні якості Контрольна група (К) Експериментальна група (Е)

Рівень Рівень

Високий (У%) Середній (у%) Низький (У %) Високий (у%) Середній (у%) Низький (У %)

Творче ставлення до своєї професійної діяльності 11 24 65 6 29 65

Гуманістичний характер спілкування з учнями 7 34 59 7 33 60

Прагнення до новаторства на базі сучасних наукових знань і досвіду 10 23 67 9 19 72

Усвідомлення себе носієм національної культури та полікультурності 13 28 59 15 24 61

Як видно з таблиці, розвиток професійно-особистісних якостей учителів контрольної та експериментальної груп знаходиться приблизно на однаковому рівні. Вчителів з високим рівнем розвитку небагато, переважають вчителі із середнім і низьким рівнем розвитку професійно-особистісних якостей.

Результати підсумкового зрізу (тобто експертної оцінки розвитку професійно-особистісних якостей вчителів тих же груп після завершення досвідно-експериментальної роботи) дозволяють зробити висновок, що практичне застосування розробленої нами Програми забезпечує досягнення оптимальних результатів у формуванні більш високих рівнів розвитку професійно-особистісних

Таблиця '

Розвиток нрофееійно-осоГшстіспих якості учителів експериментальної і контрольної і рун (в кінці експерименту у %).

Контрольна і ру на (І\) І Експериментальна група(Е) .

Професіґшо-особистісні Рівень Рівень

ЯК'ОСІ і ВисокийіСередній (Низький 1 Високий|Середній Низький

Тзсрче ставлення до ' 18 СВОСЇ професійної ! діяльності ) 38 44 42 20

Гуман і сти ч ни й х арактер спілкування з учнями 17 44 39 40 43 17

Прагнення до новаторства на базі ■сучасних наукових знань і досвіду 14 54 34 47 ¡9

Усвідомлення себе носісм національної культури і подіку.іьтурнос'іі 13 _ 38 49 33 45 22

Зіставлення експертних опічок профссійно-особистіснич якостей > чіп елів експериментальної групи ло і після досвідно-експериментальної роботи, спостереження і спілкування з ними протягом кількох років дає можливість зробити певні висновки.

Щодо творчого ставлення до своєї професійної діяльності. Підвищилася зацікавленість учителів у знаннях з теорії і методики свого предмету, прагнення до нового. Проте досип» складною проблемою, для частини вчителів, виявився розпиток критичного осмислення власної о досвіду, вміння нестандартно вирішувати педагої Ічні проблеми.

Недостатньо вирішеною проблемою залишився розвиток у вчителів прагнення до новаторства. Посилилася зацікавленість в інформації про передовий досвід, вміння трансформувати деякі педагогічні ідеї. Проте лише поодинокі вчителі здатні до розробки нових методів, прийомів, форм навчання і виховання учнів.

Учителі досить активно сприйняли ідеї гуманістичного характеру

спілкування з учнями. Значна частина їх за експертними оцінками виявила більше прагнення до взаєморозуміння з учнями, до духовного спілкування з ними. Проте ця ідея сприйнята вчителями більше на практичному рівні, ніж у філософсько-гуманістичному аспекті як принцип життя.

Переважна більшість учасників експериментальної групи позитивно поставилась до ідеї усвідомлення себе не тільки вчителем конкретного предмету, а, насамперед, носієм національної української культури і полікультурності. Але змістовнішому виконанню ролі носія національної культури і полікультурності більшості вчителів заважає ще слабке знаная культури свого народу та інших народів, обмежене ставлення до своїх функцій як викладача математики, фізики і тлі.

Зміни, які відбулися у розвитку професійно-особистісних якостей учителів контрольної та експериментальної груп, можна проілюструвати також з допомогою діаграм, які відбивають кількісні дані, що були подані в таблиці 4 (див. рис. 1)

А

Експериментальна група: Б

□ високий В середній

□ низький

□ високий в середній

Контрольна група:

□ високий Е! середній

□ низький

□ високий В середній

□ низьким

А- початок експерименту Б- кінець експерименту

Рис. 1 Динаміка розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників (у %)

Відбулося значне переміщення вчителів експериментальної групи з нижчого

на більш високий рівень розвитку професійно-особистісних якостей. ЦС лобрс пом! іно само в експериментальній груні. чого не можна сказати про слухачів коїпрольної групи.

КІЛЬКІСТЬ учінслів-предметіїпхіи З ВИСОКИМ рівнем рпЗВИТКу професійно-осо^истісиич якімлей збільшилась в експериментальній групі - на 25%. у контрольній - лише на 5.25%. Кількість \чителів 5 низьким рівнем рочвитку г.рофесійж>-особпстіснн.\ якостей у процентом) відношенні скоротилась; в експернмепіа.іьній групі - на 45%. \ контрольній - на \6г,,о. (лин. рис. 2)

□ Контрольна група

□ Експериментальна група

Рис. 2 Результати підсумкового діагностування зміни рівнів розвитку професійно-особистісних якостей учителів-предметників

Таким чином, вивчення результативності експериментальної роботи з учнтелями-предметниками через два з половиною роки після курсів показало, що мета і завдання експерименту були успішно реалізовані. Експертна оцінка вчителів, які брали участь в експерименті протягом 2,5 років, підтверджує ефективність розробленої нами програми розвитку црофесійно-особисгісних якостей у чителя-предметника.

На основі аналізу досягнень і помилок у процесі досвідно-експериментальної роботи та її результативності нами виділено ряд організаційно-педагогічних умов, при дотриманні яких Програма розвитку професійно-особистісних якостей у чителів-предчешиків у процесі підвищеная кваліфікації буде ефективно діяти. Серед них: орієнтація викладачів і методистів на розвиток професійно-особистісних якостей педагогів; наявність у змісті підвищення кваліфікації теоретичних положень, аргументів, які сприятиму її, усвідомленню вчителем своїх професійно- осоонстісішч якостей та перспектив їх розвитку: застосування

особистісно зорієнтованої методики навчання: підвищення загальної культури педагоїііз: забезпечення свободи свідомого вибору вчителем змісту, форм. ШЛЯХІВ підвищення його кваліфікації; врахування внутрішніх умов особистості вчителя: наявність у школах сприятливого психологічного та духовного клімату для розвитку важливих професійно-особистісних якостей учителів-предметників.

У загальних висновках викладено й узагальнено результати проведеного дослідження, вказано на можливості та перспективи його практичного застосування. У результаті дослідження виконано поставлені завдання і

сформульовано такі теоретичні і практичні рекомендації. Зокрема:

1. У контексті відродження сучасної школи України, її демократизації і гуманізації, спрямованості на виховання вільної, незалежної, критично мислячої особистості, проблема розвитку професійно-особистісних якостей учителя в поєднанні із збагаченням його професійно-методичної компетентності набуває особливого значення. Дослідження якості знань учнів та професійної підготовки вчителів, що характеризуються значними недоліками, приховані та відкриті елементи напруженості у їх взаєминах, підтверджують актуальність цієї проблеми. Виправдовує себе зосередження уваги на проблемі розвитку профссійно-особистісних якостей вчителів у процесі функціонування найважливішого компонента післядипломної освіти - системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Матеріали дослідження та їх наслідки свідчать про те, що мета і основні завдання дослідження досягнуто.

2. Критично проаналізовано стан розвитку професійно-особистісних якостей учителів-иредметників у системі підвищення їх кваліфікації, внаслідок чого встановлено переважно їх низький рівень. Значна частина вчителів, маючи певні професійні знання, не відчувають їх особистісно значущими і тому не входять у сферу особистісних переживань. Таке становище негативно відбивається на взаєминах вчителів з учнями і взагалі на ефективності навчально-виховного процесу у школі.

3. Уточнено і обгрунтовано сутність поняття "професійно-особистісні якості вчителів", яке означає інтегровану сукупність професійних і особистісних якостей, що виникає внаслідок трансформації професійно-важливих знань, вимог і вмінь в особистісно значущі для вчителя. Визначено критерії і ознаки таких об'єктивно важливих для підвищення ефективності освіти професійно-особистісних якостей вчителів, як "творче ставлення до своєї професійної діяльності", "прагнення до новаторства", "гуманістичний характер спілкування з учнями", "усвідомлення себе носієм національної культури та полікультурності". Зосередження уваги на дослідженні розвитку у вчителів цих якостей в системі підвищення їх кваліфікації дало можливість зробити загальні висновки щодо розвитку всього комплексу професійно-особистісних якостей вчителів.

. 4. Визначено рівні розвитку професійно-особистісних якостей учителів-

предметників шляхом здійснення експертної оцінки на основі розроблених нами критеріїв, особистого спостереження, анкетування учнів і вчителів, що свідчить про серйозне протиріччя між об'єктивно необхідними функціями багатьох учителів та їх професійно-особистісними якостями. Аналіз показав, що система підвищення кваліфікації ще не забезпечує достатнього збагачення і розвитку професійно-особистісних якостей учителів на всіх рівнях (область-район-школа), не зорієнтована поєною мірою на досягнення цієї мети.

5. Розроблена і обгрунтована Програма розвитку професійно-особистісних

якостей вчителів у процесі підвищення їх кваліфікації, дієвість якої доведено шляхом чосрілно-експернмен галілки о дослідження. (тр\к:\ра Програми, яка включає оріг нговіл модель члань і вмінь сучаспоги вчи і еля спрямована на краще розуміння ним сутності важливих 11 рофес і и но-оеобиетіс них якостей та мекиичш п; іхочи. засоби. іірнйихш в межах "ра іицііїшіх форм извчашія педаюгів. Програма :аС'«з;вч>с осооистісно зорієнтований иілхп до кожною вчителя та епрямотлн.і саме на ролші гок йоі о ирофгсійпо-особнстіечих якостей 'урахуванням специфіки і провідних функцій кожного рівня системі!.

(з. Досвідно-експериментальна перевірка реалізації мп;\пинованої Програми розви і ку і¡рофесійно-особисгісних якостей вчителів у реальній системі підвищення їх кваліфікації у Волинські!“*. Рівненській. Київській областях показали ■лга'птГі прогрес у розвиїку цих якостей у вчителів експериментальної групи. Програма підтвердила, що в ході курсової підготовки і після її закінчення, під час методичної роботи в раіЦміськ-)методкабінетах і школах зростає розвиток професійно-особистісних якостей учителів. У цьому переконує надійність експертної оцінки, застосування математичних методів обробки наслідків, а також деякі якісні показники - зростання й актуалізація загально-педагогічних та спеціальних знань і вмінь вчителів, зрушення у мотивації їх педагогічної діяльності, ставленні до творчого пошуку і новаторства, гуманізації взаємин і учнями, більшої зацікавленості вчителів у залученні учнів до у країнської національної культури.

7. Роль системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у розвитку

професійно-особистісних якостей у чителів-предмешиків значною мірою залежить від певних організаційно-педагогічних умов, що забезпечуюіь кращі успіхи у вирішенні даної проблеми: орієнтація викладачів і методистів па розвиток професійно-особистісних якостей педаюгів: наявність у змісті підвищення

кваліфікації теоретичних положень, аргументів, які сприятимуть усвідомленню вчителями своїх професійно-особистісних якостей та перспектив їх розвшку. -леїосу вашім особисіїспо зорієнтованої меготики навчання, підвищення загальної культу ри педагогів, забезпечення свободи свідомого вибору вчителем змісту, форм, шляхів підвищення кваліфікації; врахування внутрішніх умов особистості вчителя; наявність у школах сприятливого психологічного та лух’ОЕііоіо клімату для розвитку важливих і1 рофес і й но-особ ис і існих якостей вчіпелів-иредметників.

8. У реіучьіачі проведеної о дослідження нами розроблені практичні рекомендації для сисіеми підвищення кваліфікації щодо розвитку професійло-і'собиетісних якостей вчителів:

а) в процесі курсової підготовки включити у вхідне і вихідне діагностування методику виявлення професійно-особистісних якостей вчителів; розширити у змісті навчання питання філософських, психологічних, загальнокультурних засад освіти і педагогічної діяльності; посилити змістовне та методичне забезпечення розвитку професійно-особистісних якостей учиїеля: перейти до безпосередньої

індивідуальної роботи із слухачами кожного викладача (закріпити за ним 3-4 особи); ввести дослідження цієї проблеми у зміст роботи кафедр;

б) па рівні рай-(міськ-)методкабінетів і шкіл у процесі методичної роботи посилити уваг\ до вивчення професійно-особистісних якостей кожного вчителя; через керівників шкіл, методистів, психологів надавати індивід>альну допомогу кожному вчителю у його особистісному розвитку; шляхом масових методичних заходів розширити психологічну компетентність учителів та озброїти їх знаннями засобів ‘'саморозвитку” і “самореалізаціН, критичної оцінки своєї педагогічної діяльності (проведення спеціальних практичних занять тощо) і ввести у практику оцінки та атестації вчителів визначення рівня розвитку їх професійно-особистісних якостей.

9. Проведене дослідження, безумовно, не вичерпує проблему розвитку професійно-особистісних якостей учителів-предметників. Перспективними можуть бути дослідження технології формування професійно-особистісних якостей у педагогічних вузах; питання організаційно-методичного забезпечення особистісно зорієнтованого підходу в системі підвищення кваліфікації педагогів; проблеми змісту й умов збагачення загальної культури вчителів; методика фахового відбору абітурієнтів для навчання у вищих педагогічних навчальних закладах тощо.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Вітюк В.В. Педагогічні засади гуманізації навчально-виховного процесу //Проблеми педагогічних технологій. 36. наук, праць ВДУ. - Луцьк, 2000. - С.57-61.

2. Вітюк В. В. Педагогічна майстерність - провідна особистісна якість вчителя //Науковий вісник ВДУ (Пед. і психол. науки) № 1. - Луцьк, 1999. - С. 1314.

3. Вітюк В.В. Суть і специфіка педагогічного передбачення//Педагогічний пошук, №4 - Луцьк, 1998 - С.75-76.

4. Вітюк В.В. Педагогічний процес і особистість вчителя //Педагогічний пошук, №3 - Луцьк, 1997 — С. 19-20.

5. Вітюк В.В. Професійна орієнтація учнів загальноосвітньої школи 1 - III ступенів на педагогічну професію // Педагогічний пошук №9. - Луцьк, 1996. -

С. 22-25.

6. Вітюк В.В. Деякі аспекти розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників /Матер. звіт.-наук.конф. "Післядипломна освіта та управління навчальними закладами в умовах трансформації сусп-ва." - К., 1999. -1-2 квітня. - С.87-89.

7. Вітюк В.В. Виховання і розвиток професійної спрямованості школярів на сферу педагогічної діяльності: В зб. Нові педагогічні технології: проблеми і пошуки,-Луцьк, 1996.- С.76-79.

8. Гей М.І., Вітюк В.В. Робота школи по подоланню педагогічної занедбаності підлітків: Метод, рекомендації. - Луцьк, 1995. - 24 с.

9. Вітюк В.В.. Цимбалюк О.М Профорієнтаційна робота

практігчіосо психологаіз старшо* іасішкамл \Т!етагоі ічпий пошук. №5. - Л\ цьк. 1995.

С.46-4 8.

Ліш і ацііі

Ві.'юк В.В. Розвиток профссіПпп-осубисі іоних якосгей вчтелів-

продмсі НІІКІВ у СИС!ЄМІ НІС. І Я. ІИІІ.ІОМНОЇ ОСВІТ и. - Р\ К0Ш1С.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата недагоїічнич наук ¿а спеціальністю І.).(Ю.04 - ісорім га чгтознка професійної осипи. - Центральний Іііспіт} т іііс.іядші.шшшї аедаї оі ічної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена проблем: розь.пку прифесійно-особистіснпх якосіей

РЧПТСЛїїі-ПрСДМііТНИКІВ у СИСТСМІ ПІСЛЯДІШ.ІОМьіОЇ освіти.

У дисертації уточнено поняття "професійно-особистісні якості вчителів" та їч, соціально-значущі критерії та ознаки.

У науковому дослідженні конкретизовано зміст та організаційно-методичне забезпечення розвитку професійно-особистісних якостей вчителів-предметників у системі підвищення кваліфікації на взаємопов'язаних рівнях (область-район-школа).

Визначено організаційно-педагогічні умови розвитку профссійно-особисгісних якостей вчителів-предметників у процесі підвищення їх кваліфікації.

Розроблено і запропоновано рекомендації для системи підвищення кваліфікації щодо розвитку нрофесійііо-особистіених якостей вчителів-предме тиків.

Ключові слова: ніс.іяднпломна освіта, підвищення кваліфікації, професійно-особистісні якості, вчиїсді-иредметники, професійна компетентність, гуманізм.

ііїорчісі!>. новаторство, культура.

Аннотация

Випок В.В. Развитие профсеснонхлыю-личностных качеств учителей-предметников в системе последипломного образования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00,04 - теории и меюднка профессионального онр-вованни. -

11,ентральный инстит\ і последипломно/и педагогического образования АНН Украины, Киев, 2000.

Диссертация посвящена проблем.: развития профессионально-.и:чиос:ьых к;г’еітв у чщелей-аредметников в системе последипломного образования.

В диссертации критически проанализировано становление развития профессионально-личностных качеств учителей-предметников в системе повышения их квалификации, вследсвие чего установлен преимущественно их низкий уровень. Значительная часть учителей, имея некоторые профессиональные знания, не чувствуют их лично значимыми, поэтому не входят в сферу личностных

переживаний. Такое положение отрицательно отражается на взаимоотношениях учителей с учениками и вообще на эфективности учебновоспитательного процесса в школе.

В диссертации раскрывается содержание понятия ‘"профессиональноличностные качества учителей" и признаки таких понятий, как: творческое отношение к своей профессиональной деятельности; стремление к новаторству базируясь на современных научных знаниях и опыте; гумманнстический характер общения с учениками; осмысление себя носителем национальной культуры и поликульту рности.

Разработана программа развития профессионально-личностных качеств учителей-предметников в процессе повышения их квалификации на разных взаимосвязанных уровнях (область-район-школа). Программа состоит с ориентировочной модели знаний и умений современного учителя; структурной модели форм работы с учителями во время курсовой подготовки в областных институтах, рай-(гор-)методкабинетах и школах.

Опытно-экспериментальная проверка реализации предложенной программы развития профессионально-личностных качеств учителей в реальной системе повышения их квалификации в Волынской области показала, что применение разработанной программы, котороя предусматривав значительное расширение методологических, философских, педагогических знаний учтены в соответсвии с современным уровнем развития науки и усилением методологических акцентов на развитие профессионально личностных качеств учителей-предметников значительно обеспечило совершенствование этих качеств.

Улучшению роли системы повышения квалификации педагогических кадров по развитию профессионально-личностных качеств учителей-предметников способствуют организационно-педагогические условия, которые обеспечивают лучшие успехи в решении даной проблемы: ориентация преподавателей и методистов на развитие профессионально-личностных качеств учителей; наличие в содержании повышения квалификации теоретических положений, аргументов, которые будут содействовать осознанию учителем своих профессиональноличностных качеств и перспектив их развития; применение личностно ориентированной методики обученння; повышение общей культуры педагогов; обеспечение свободы сознательного выбора учителем содержания, форм, путей повышения его квалификации; учёт внутренних условий личности учителя; наличие в школах психологического и духовного климата для развития важных профессионально-личностных качеств учителей-предметников.

В диссертации определены пути совершенствования повышения квалификации учителей-предметников и предложены практические рекомендации относительно развития профессионально-личностных качеств.

Результаты работы, выводы, рекомендации могут быть использованы

учёными преподавателями педагогических пузоп. ииегитуюн

товышенпя квалификации. руководи iелями учебных чаведснии для нсслеюваиня фоблеми теории п практики развития профессионально-личностных качеств.

Аргументированы персиекшппые направления дальнейшего рачшп чя im*}>cvem>Haii»no* шчиосiнм\ качееtп ] чигелен-нредметников в будущих

^следованиях.

Ключеныс слова: последипломное обрачоиание, повышение квалификации, •¡рофессионально-личностные качества. учтеля-предчетиики. профессиональная ¿oMiieienrHi'Cib. пммамиш. творчесiво. новаiоретво. к\лы\ра.

Annotation

Vityuk V.Y. The Development of Professional personal qualities of school teachers in the System of After Diplôme Education. - Manuscript.

Dissertation as a manual for the scholastic degree of pedagogical science candidate. Speciality 13/00/04 the theory and methods of professional education. -Central Institute of After Diplôme Education of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2000.

Dissertation is dedicated to the problem of the development of professional personal qualities of school teachers in the System of After Diplôme Education.

The sense of such concept as "professional-personal qualities of teachers" and the criteria of such concepts are disclosed.

Concretized the sense and organizational - methodical maintenance of the development of professional personal qualities of school teachers in the system of improving teachers professional skills on the intercommunication levels (region ■- district • school).

Defined the organizational - pedagogical conditions of the development of professional - personal qualities of school teachers.

In the results of Ihe imesligation the recomendations for the improving teachers professional personal qualities of school teachers are mastered and proposed.

Key words: after diplôme education, skill improvement, professional - personal qualities, school teachers, professional competence, humanism, creative arts, innovation, culture.