автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Речевое развитие учащихся профессиональных учебно-воспитательных заведений

Автореферат диссертации по теме "Речевое развитие учащихся профессиональных учебно-воспитательных заведений"

?тв о»

г №Г «аз

1НСТИТУТ ПЕДАГОГГ1Ш I ПСИХОЛОГ!* ПР0ФЕС1ЙН01 осв пи АПН УКРА1НИ

На правах рудопису

ЗЕЛ1СК0 Люйов'1ван1вна

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ УЧН1В ДРОФЕСГЯЙИХ 11АВЧАШЮ-ВИХОВШ ЗАКМШВ

13.00.0$ - профео!йт педагогика

Автореферат дисартаШГ на здобутгя паукового отупвня кандидата педагогНин* наук

Ки'1'в - 1996

Дасертац1еи в рукошс

Робота ваконана в 1нотитут; педагог!ки 1 психолог!! яро$ес1йно1 оов1ти АНН УкраТнн

Науковий кер1вник ' - кандидат педагог1чких наук

Роман Романа Мк*айл1ина

- доктор ф{лолог!чяшс наук, профеоор, член-кореспондент ЯН УкраКии Мацько Любов 1ван1вна

- кандидат педагог1чнит наук, доцент Цотелло Н1на Як1ьна

0ф1ц1йн1 опонентн

Пров1дна установи

Загаст в!дбудетьоя

159^ р. о 14

- Р1вненоьккй дерхавний педагог1чнкй 1 нетитут

гсщин1

на эао1дашп спец1ал1аовано]( вченоК ради Д 01.61.01 в 1нотитут1 педагог!ки 1 псшсологИ профеа1йно* осв1ти АПН Укра!-ни за адреоою!'254060, м.КиТв, вул.Максима Бврлиноького, 9,5-нй повер*, зал вас1дань.

3 диоертац1ею мохна оэнайомитиоь у <цбл1огец! 1нсгатугу педагогии I псшюлогП профво1йно! оов!ти АШ Укра1ни /2М060, м.КиТв, вул.Максима Бврлинського, 9/.

Авторефеха» роз!сланий " /^Р" ¿¿¿([РИД/ 1996 р.

Вченай оекритар спец1ал1зовано! вчеяо! ради

Г.Ы.Цибульоька

ЗАГАЛЪНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалыпсть 1 ступ!нь дося1джяност1 проблема. 7 нових соц!аль-но-економ!чних умовзх особливого' значения набувае мовленневий роз-зиток учн!в профес!йно-техн1чних заклад}в осв!та, формуЕання у шх куль тури мовлення, т!сно пов"язаного з ус!ха сферами сусп1лыгаго ашття. Майбутн{м робгткикам необх!дно оволоД1Ти основами моьленне~ во'/ комун!кац!'{ в1дпов!дюдо потреб сп!лкування. Лише за умо-ви мояна досягти правильное!! мовлення у кожн!й ыоюшШ сятуацН сШлкування незалежно в}д функционального стилю, форми /усно* та писемноУ/ мовлення, Його емоц!йно-експресивного забарвлення.

Проблема мовного сп! лкування сьогодн! вивчаеться вченими-л!нг-в!стами, педагогами, як! прагнуть розкрити особливост! функц1онуван-ня закон!в мови у процес! мовлення, зв"язок культури мовлення з пси-. холог!ею ! лог!кою людського мислення, виявити причини недостатньо-» го р!ввд культури мовлення в прсцес! вивчення мови. Як зазначають в!дом1 вчен!-л!нгв!сти Р.О.Будагов, Л.С.Виготсышй, Г.0.Винокур, С.Я.брмоленко, В.Г.Костотров, 0.0.Леонтьсв, ТЛ.Панько, В.М.Руса-н!всышй, Л.В.Щерба, знати закони мови як систеш - ие не.означав практично волод!те нею, необидно волод!ти законами мовного сп!лку-.зання, комун¡кативно-иовними ум!ннями та навичками.

0р1внтац1я на комун!кативно-практичне засвоення мови докор!нно зм!нш заздання 1 зм!ст навчання: якщо, спираичись на систему мови, ми йдемо в!д форми до функцН, в!д мовних одиниць до Кх вживания у мовленнев!й д!яльносг!, то при опор! на систему мовлення ш йдемо в!д значения до мовноХ форми, - точн!ша, в!д комун!кативного зав-дання, яке виконув мовець, до в!дбору а/ зм!сгу мовлення 1 б/ мав-ленневих засоб!в, як1 в1дпов5даить завданням мовлення t визначеному зм!стов1. Такий шлях у мовленнзвому розЕИГку в найефективн!шм, оо-к!лыш в!н сприяе розв"язанню актуальна» проблем сп!лкування, зокре ж формування мовленнево! культури. При цьоаду систеш мови 1 мов-

венневий матер1ал використовуються як складов Гусп1шного процвоу навчання учн!в продуктивно! мовно! д!яльност1,

У ав"язку 8 цим для практичного навчання шви особдгавоК акту&Шп ноет! набувають питания, пов"язан1 8 визначвнняы сутност! практична» навичок сШлкування, (8 створенням системи добору, роэробки, цоед-нання 1 внксристання васоб1в мови 1 мовленневого матер1аду, опряао-ваного на формування в учн!в ум!кь Еикоркстовувати шву для функционального сд{дкувшшя.

Авал1з педагоПчноК, психолог (чноК I методично! лЦератури, вив-чення стану викладання мови у вагальнооосв} тн} х школа* та профес1й-кн0-тв»н1чш£» заклада* УкраУни св1дчить, то проблема удооконадення мовленневого розвитку учн!в розв"язуеться недостатяьо: ц1леспрямова-на робота з цього напряму проводиться в основному на уроках роавит-ку мови, к1льк1сть яки» виэначаеться павчажыюю црограмою. Ыдоутня система науково-методичного забезпечення, використання мовленневого тематичного матер1аду, ситуац!й мовлення.

У заклада* про$те»осв1ти р1зного типу недостатяьо враховувться моаливоот! щодо п!двищення якост! засвоення мови професИ, не виз-начавться к1нцев! результата мовленневого розвитку, неефеьливно 1 безоистемно викорнстовуеться мовленневий матер¡ал, не реал1зуються повною м!рою лексичн!, фразеолог1чн1, словотворч!, граштичн!, озя-л1стичн1 ресурса мови, не розроблена система орган!8ацН р1зша: ви-д!в самост1Йно! навчально-п1знавадьно* д1яльност1 учн1г, що негативно в!дображавться на вагалъному р!вн1 культури мовлення випускник!в ааклад1в профтехосв1ти.

Сьогодн!, коли викладання мови 8ор1ентоване на Д1ядьн1сну сио-темно-комун!кативну основу, особливого аначешш набувае введения в профтехучилищ* УкраТни курсу мови як комун1катавно-ор}ентоваиого, який спршпз би ро8в"язанмо найтипов1шсс кому и! кативши аавдань в ус!» сферах сп!лкуЕанкя,

з

Викладене втв зумовяло висЯр теми дисертац!йного досл!дження: "РйЗВИТОК ШВЛЕННЯ УЧНГВ ПР0ФЕС1ЙНИХ НАВЧШНО-ВШШОС ЗАКЛАД1В".

■ Об"дкт досл!дження ~ процес мовленнввого розвитку учк!в профе-о!йно-техн!чниз заклад!в осв!ти на навчальному матер!ая! курсу мови.

Предмет досл!дження - дидактичн! умови мовленнввого розвитку учн!в профтехучилищ ! вищгос профес1йних училищ.

Мета досл!дження - теоретично обгрунтування I доол!дно-експери-ментальна перев!рка дидактичниг умов ефективного мсвленнввсго роз-впттдг учн!в профтехучилищ I вищих профес!йних училищ у процес} вив-чення комун!кативно-ор!знтованого курсу мови.

Б основу досл}дження покладено г!погезу. эгШо з тол уоШвший мовленнввий розвиток учн!в профес}йяо-техн}чнга заклад!в осв!ти ноге бути забезиечений за тают умов:

- розробка 1 використання предметно-мовних тем як оонови нав-* чального курсу э метою наближення навчання до практики мовленнввого сп1лкування у вс!х сферах жяттвд1яльност! людини;

- орган!зац!я навчально! д!яльност! учн!в на основ! предметно-мовних тем з метою посилення практичного оволод!ння мовою;

- планом!рне використання ввиязного тексту ! ситуац!й мовлення •для орган!зад!1 мовленнввого розвитку учн!в у р!8них сферах функ- ' п!онування стия!в;

- поетапне проведения словниковоТ робота на основ1 використання профео!йно значущо! лексики майбутн!х роб!гюгк/в;

- наступи!сть у розвитку мозлэння учн!в, васвовнн! профео!йяоГ яе ксики, самоосв!т!.

Завдання досл!дження:

1. Виявити 1 теоретично обгруктувати умови мовленнввого розвитку учн!в профес!йно-техн!чних.заклад!в осв!ти.

2. Розробити систему предметно-мовнюс тем, як! лог!чно повдну-вали б граматичний I мовленневий матер!ал.

3. Виявити га експериментально иерев1рити дидакичн! умови мов-ленневого розвитку учн!в профтехучилищ та вищих професШшх училищ в процес! навчання мови ка основ! предоетно-мовнах тем.

4. Лроанал1зувати ефектевшсть влливу р!зншс предметно-мовнии тем профес!йного спрямування на оволод!ння учняш профес!йнош лек--сикою 1 як!сть п!дготовки висококвал}ф}ковашх роб1тншиь.

5. розробити методичн! -рекомендацП щодо мсвленневого розвитну учн!в профтехучилищ та вищих профессии* училшц на уроках мови.

}Детоио логичною о с нов он досл!даення е теор!я п!знання, положения про соц!альку зумовленЮть осв!ти й вкховання, взаемозв"язок навчання I розвитку оообистост!, ф!лософськ!, соц!олог!чн!, психолого-педагог !чн! 1де! щодо соц1ально та особист!сно значуао'! д!ялыюст!, гуман!таризац!1 профес!йно2 осв!ти.

Теоретичною основою досл!дкення стали л 1 нгводидактична 1 лхнгво-психологхчна теор1я мовяенневого розвитку на основ! комун!кацН /Д .С.Виготсышй, Т.О.Ладиженська, О.О.Леонтьев, В.М.Русан!вський/, теор1я взаемозвмяз'ку мислення, мови ! розвитку /О.М.Леонтьев, А.Р.Лу-' р!я, М.М.Шанський/, принципи теоретичного 1 виробничого навчання у закладах профтехосв!ги /С.Я.Батишев, А.Беляева, МЛ.Думчонко, МЛ.!,Пахмутов/, положения щодо профео!йноХ спрямованост! навчально-вихобного процеоу в профтехучилищах /О.С.Дубикчук, Г .В.Кудрявцев, Н.Г.Ничкало, В.В.0д!йник/.

У ход! досл!дження використовувались положения Державно! над!о-налыю!" програда "Осв!та" /"Украина 1X1 стол!ття"/, Закону УкраШ про мови, концапцП розвитку профтехосв!ти УкраЯни, концепц!I вив-чення украТнсько* мови як державно! /С.Я.Ермоленко, ЛЛ.Мацько/.

Метода доол!дяеиня: анал!з психолог!чно!, педагог!чно1 ! методичной л!тератури, педагог!чного досв!ду, наукових доол!даень; ц!ле-опрямоване опостерехення, бес1ди, тестувания, анкетування, педаго-г!чиий екопэринент, досл1дно-екоперидантальна перев!рка ефективност!

винористання предметно-мовких тем, статистичний анал!з результата досл!дасення.

Експериментаяьна робота проводилась у семи профтехучилищах /СПТУ й 3, СПТУ № 5, ОПТУ й 7, СШУ К 10, СПТУ » 15 1вано-Франк!в-CbKO'í облает», СПТУ й .23 Юровограда, СПТУ й 12 Яитомира/. В н!й бралк участь 386 учн!в 24 пав чаль них труп з р!зних спец}альиостей деревообробно'* промисловост!. У ход! наукового пошуку зд!йснювався ретроспехтивний анал!з 20-р!чного досв!ду робота дисертанта викла-дачем в середньому профес!йному~техн!чному училищ! й 3, вшцому ху-дожньому провес!йному училищ! й 3 1вано-Франк!вська.

Досл!даення зд!йснювалося у 1986-1996 рр. в три еташ.

На першому етап! /1986-1989 т./ вивчався стан досл!дасувано! проблеми в психолог!чн!й, педагог!чн!й, ф!лолог!чн!й,л*тератур1, анал!зувався досв!д учител!в-словесник!в, визначались завдання доо-л!дження, розроблялись експериментальн! навчальп! програми, методика орган{зац!У мовленневого розвитку учн!в та предметно-мовн! теми.

Другая етап /1990-1992 РР./ - проводився формувчий експеримент, виявлялась ефективн!сть впливу розробленоК методики на мовленневий розвиток ! як!сть п!дготовки висококвал!ф!кованих роб!тник!в на ба-.з! Iвано^Эранк1вського витого художнього профес!йного училища й 3, вищого профес!йного училища й 10 м.Коломи!, профтехучилищ 1вано-Франк!воько1, ЕнтомирськоУ, К!ровоградсько? областей, зд!йснзовалася експериментальна перев!рка форм ! метод!в робота з предметно-мовнше тем.

На третьому етап! /1993-1996 рр./ завершувалось проведения ек-спериментально! робота, зд!йснивалась систематизац!я i узагальнення експериментальних даних, розроблялись методичн! рекомендац!* з мовленневого розвитку учн!в профтехучилищ 1 зипих профес!йних училищ, а також оформлявся рукопис дисертац!*.

BlPorljHicTb результат!в доелíрдения забазпечувться нотодояо-г!чним обгрунтуваншш И вих!дних позиц!й, застосувшшям комплексу взаемодоповншочих метод! в досл!даення, адекваишх йог о мет! 1 эав-данням, репрезентативн!отв виб!рки, системншд акал!зом теоретичного í емп!ричного матер!алу, поеднанням к!льк!сного 1 як!сного акал!зу одернаних результат!в.

Наткава новизна досл!даення полягае в обгрунтуванн! положения оодо усп!иного мовленневого роавитку учн!в заклад1в профтехосв!и1 . на основ! предметно-мовних тем, творчого викорисхання мовденнсвих ситуац!й, що в!дпов!дають мет!, завданням та умовам профес!йкого навчання, спрямовуютъся на забезпечення пошукового характеру нав-чально! д!яльност!, розвиток мовденневоК кодаетенцП майбутн!х ро-б!тник!в, формуванкя íx творчого мислення та mobhoY культури.

Теоретичне значения досл!даеннк полягае в обгруитуванн1 л1нгво-дидактичних принципiв розробки предметно-мовних тем, покладених в основу мовленневого розвитку учн!в, íx м!сця ! рол! в систем! комплексного методичного забезпечення викладання украКнсько! та pooift-cíkoü мов у профтехучилищах та вищих срофесгйних училищах.

Практичне значения досл!даення подяше в розробц! методичних ре-кошндацШ з мовяонневого розвитку учн!в у процес! вивчення мовк для викладач!в профтехучилищ та вищих про$ес1йних училищ. Результата досл!даення мояуть використовуватись учителями украКнсько? 1 ро-ciflcbicoí мов загальноосв!тн!х шк!д, я!це!£в, кояеда!в, а таков у закладах п1спядапломноК осв!ти учител!в.

Апробап!я результат!в досл!даешш зд!йснивалась у публ!кац!ях автора, ниступах на м!анародних /Кишн!в - 1987; Харк!в - 1994/, воеукраХнських /Шв - 1988, 1990, 1992, 1993; Кривий Р!г - 1987; Черкаси - 1989/, науково-практичних конференц!ях, зв!тних наукових конференц!я* 1нституту педагог!ки АПН УкраКни /Ки!в-1988-1994 рр./, об ласта конференц!ях прац!вник!в народной ось! та /1вано-Франк!вськ -

1986-1995 рр./, шляхом читання лекц!й для учител1в-словесник!в на курсах п!двицення квал1ф!кацН.

Основн! положения 1 шсновки дасертацШгого доей!дяення впровад-яено в 1вано-0ранк1вському в юному художньому профес!йному училищ! № 3, витому арафеоШиому училищ! № 10 м.Коломи? 1вано-Франк!всько* ойкает!, в профтехучилищах 1вано-Франк!всько1Е, 2итомирсько?, К1ро-воградсько? областей. Наш педагог!чний досв!д вивчено, узагальнено ! рекомендовано .для впровадження в загальноосв!тн!х.школах та про-фео!йно-техн!чних закладах 1вано-Франк!вським обласгаш !нститутом п!сля,Д1Шло;лноУ осв!ти.

На захист виносяться:

1. Теоретично обгрунтоване положения щодо забезпечення мовлен-невого розвитку учн!в заклад!в профтехосв!ти як вагливого чинника формування особистост! маМуткього роб!тника на основ! комун!катив-| но-д!яльн1сного п!дходу, використанкя предметно-мовних тем з ураху-.

I

ванням особливостей профес!йноХ спрямованост! навчально-вихозного процесу та виробничо! д!яльност1 у профтехучилищах ! впвдх профес!й них училищах р!зного проф!лю, як! зд!йснюють п!дготовку квал!ф!ко-ванте роб!тничих кадр!в для р!зних галузей промислового, с'!льсько--господарського виробництва та сфери обслуговування.

2. Методика мовлекневого розвитку утегв профтехучилищ та вищих профес!йних училищ, побудована на основ! дидактичних та л!нгводвдак-тичних принцип!в.

Структура ! основний зм^ст шсертанП.

Дисертацгя складаеться !з вступу, двох роздШв, висновк!в, спис-. ку основко1 використаноХ л!тератури ! додатк!в.

У вступ! обгрунтовано актуальн!сть теми, наукову новизну, тео-ретичну й практичну значуи!сть роботи, визначено об"ект, завдання t мету, предает досл{.цяення, г!потезу, сформульовано положения, як! виносяться на захист.

У першому роздШ - »ШКОЛОГО-^ВДАШПЧШ 1 ЛХНШСОТШ 0С210-ВИ ШВЛЕИНеВОГО РОЗВИТКУ УШИВ" - проанал1эовано стан проблема мов~ леяневого розвитку учн1в в сучасн!й педагогШ1, л1нгвоцидактиц! та л1нгвопснхолог1)[.

Анал!з психолого-педагог 1чно'! я^ератури св1дчитъ, що проблема мовленнезого розвитку розглядаються дося1дникаш в т!сному эв"яэку не т1льки з методикою навчання мови, а й з мовознавством, псшсоло-г!ею, л I нгв о дидактикою, соц1ол1нгв}стикою, асшюл1нгв1отикою, де предметом вивчення в мовленневжй I розумовий розвиток особистост!, П эдатн1сть виконувати ко.мун!кативн1 мовн! акти. На нообх1дн1сть I вивчати мову в продао! мовленнево* д1яльност1, на р!зн! рол! учасни-к!в мовнаннзвого акту вказуваяи у своКх правда Бодуен де Куртене, О Л .Буслаев, 0.0 Виноградов, О.О.Потебня, 0.0. Шахматов, Л.ВДерба. Це.положения з наШило подажьший розвиток у працях вчених-психолог1в, л!нгв1ст!в, методист1в /Ю.М.Верещаг1н, Т.К.Донченко, С.Я.Ермоленко, В.Г.Костомаров, Т.ОЛадиненська, О.ОЛеонтьев, ЛЛ.Мацько, О.Д.Митрофанова, В.Л.Скалк1н, Л.В.Скурат1всышй, Г.Я.Солганик, Е.П.10уб1н, 1.П.Ющук I 1н./.

Коиун1кативн1сть ор!еитуе на орган1зац!и сп{лкування учн!в з метою розв"язання життевшс завдань 1 передбачаз для цього активна використакня мови, що вивчаеться /Н.А.Пашк1вська, К.З.Повхан/.

В основу такого п!дооду до мовлоняевого розвитку учн!в покладе-но псшсол1нгв1стичну теор!ю 0.0.Леонтьева, обгрунтований ним принцип активно* комун1кац1* як оонови навчання сп1якування, подальшого мовленнезого розвитку учн!в, практичного заовоення нами мови.

Центром сучасного уроку мови, на нашу думку, мае бути комун!ка-тивна тема, зм!ст якоК складав не лише граматичний,. а й мовленневий та лексичкий матер1ал. Бона допомагае ч!тко визначити, чого саме по-винн! научатся учн1! який тип висловлювання, д!алогу конструивати I в яком/ обояз!, який стиль мовлення доц!дьн1ше вкивати, як вико-ристовувчги одерхану на уроц! 1нформац1в. .

Тематчний мовленневий ттвр1вл повинен в!добратати найб!льш ак-тивн! сфери сп!лкування, конкретн! мовленнев! ситуац!?, а саме: лю-дина - мова, давления, лвдина - природа, лвдина - лзйдина, людина -сфера обслуговування, транспорт, лвдина - профос!я, лвдина - 1сто-р!я крайни, народу, лвдина - шстецтво, лвдина - народа! традицН у мистецта!, промислах й !н.

Предметао-мовн1 теш передбачадть оловникому роботу /основа! поняття, тематичн!, лексичн! груш сл!в, фразеолог!зми, приол!в"я 1 прикаэки, загадки, крилат! виолови/, а такок практячн! вправи на основ! р!знюс вид!в зв"язних текст!в /тексти-ситуац!!, монологи, д!алоги, тексти-переклади, тексти за типами ! стилями мовлення тощо/, ор!ентовний перел!к уснше висловливань ! творчизс роб!т.

Зазначимо, що лише текст, його глибокий 1 всеб!чний анал!з моке .. розкрита комун!катив ну природу мови, яка сприймаеться як система, ' шо дав можлив!сть реал!зувати свою комун!кативну функц!ю в процес! сп!лкування /Г,0.Винокур, В.М.Русан!всысий, М.М.Шанський, Л.В.Щер-ба, Л.Д.Якубинський/. Семе вивчення тексту як комун!кативно? одани-ц! мови лог!чно породжув необх!дн!сть комплексного навчання мови. Текст завкди пов"язанкй з актом комун!кацП, сп!лкування. Мовленне-.ва д!яльн!сть перодбачае ум!ння конструивати 1 розум!ти текст. Огне, текст виконуе особливу, лише йому притаманну функц!ю: забезпе-чення комун!кац!1 в процео!.*иттед1яльност! лвдей /Г.В.Колшанський/.

Простереться благотворний вплив зв"явного тексту як живого потоку усного або писемного мовлення на розумовий та моральней розви-ток особистоот! учня, тут же в комун!кативному аспект! виявлявться доц1льн!сть використання текст!в-ситуац!й в вразуваниям мовленнево! необу!дност!, мети сп!лкування. 3 одного боку,-званий текст е для учн1з зразком, до якого вони прагнуть наблизитиоя, з другого - в!н завяди сприяе самост!йн!й робот! учн!в з виюдом на творч!сть.

Такий п!дх!д до мовленневого розвитку учи! в наСувае особливого значения у профтехучилища*, де на уроках мови розвиязуштьоя коккрет-н! ко«ун1кативн! завдання, що визначазоться эагальнопедагог1чними й ; соц!ально-економ!чними вимогаш, профос!йною слрямован!стю навчаиь-но-виховного процесу ! виробничо* д!яльност! учияшца. При цьому вра-ховуеться 1 та; що профтехосв!та в нев!д"емнов частиков народно? ос-в!та 1 повинна виконувати своХ спэцаф1чи! функцИС. Зокрема, д!яяь-н!сть профтехучилищ 1 видах профеоШних училищ спрямована на вика-. нання соц!альпого замовлення: п!дготовку висококваа!ф!кованих опе-ц!ад!от!в для певшЛ га луз! прошсловост!. Мовленнева д!ядыпоть ^виотупае тут не як предмет вивчення, а як зас!б навчання.

Проблема розвитку усного 1 писемного мовлення учн!в в пров!дною в оучасн!й л!нгэодидактиц! 1 методиц! навчання мови. Бона мае як со-«1олог!чний, так I особиот!сний характер, оок!льки вовноц!нний роз-ваток особиотост!, П прагаення реал!зувати своК зд!бност! моклив! лише при достатньо вксокому р!вн! мовленневого розвитку.

У мовленневому розвитку учн!в спостер!гаеться тенденц!я злиття навчання мови ! мовле!шя в едине ц!ле. Дей процес спрямованпй на формування ум1нь повноц!нного сп!лцуваиня, тому головною в навчанн! стае комуи!кативна мета? оволод!1шя фонетикою, орфограф!ев, лексикою, граматикою повинно знаходити безпосере.дн1й вих!д в мовлення.

У другому розд!л! - "ШДАГОПЧИ УЮВИ РОЗВИТКУ ШШННЯ УШВ"-обгрунтовано педагог!чн! принципа в!дбору граматичного ! мовленневого штер!алу, метода формування розум!ння учняш правилъност! ! комун!кативноХ доц!льност! мовно* д!яльност1, розглянуто дидактич-н! аспекта створення мовленневих ситуац!й та збагачення активного ! пасивного словника учн1в, викладено методику ! результата експери-ментального навчання.

Обгрунтування доц1льност! введения у вавчальному ваклад! проф-техосв!ти тематичного курсу розвитку мовлення вимагае визначення,

як{ механ!змя мовленнево! д}яльност! при цьому понинн! д!яти; як! ввди д!яльност! в основними, якими ситуац1як>и мотивуеться той чи !н-шй вид мовленнево! д1яльност1{ як1 ум!ння 1 навичкй мовленнево! д!-яяъност! формуються, як окреслюетьоя коло теоретичних знань, необ-х!днюе для забезпечення св!домо! роботи над формуванням ум!нь; яка технолог!я практично? роботи над ум!ннями мовленнево! д!яльност!; яке сп!вв!днотення мовних аасоб!в 1 мовленневого матер1алу в пред-метно-мовн!й тем! ! як! причини ix взаемод!!.

Узагальнення результат!в вивчення цього аспекту досл!джувано! проблема дало змогу зробити тшс! висновки: необх!дно значно посяли-ти функц!онально-семантичний аспект характеристики явищ мови; вивчення основ функц!онально! граматики сл!д здМснввати на основ! роэгляду структури мови; основне м!сце в курс! повинен зайняти синтаксис як р1вень мсши, що привадить в д1ю вс! КУ засоби; в основу предметно-мовно! тематики повинен бути покладений текст як об"ект вивчення ! зас!б навчання; теоретичн! в!домост! вишгають посилення ¥х поясшших функц!й, спрямованост! на розум!ння, на засвоення способ 1в застосування знань на практиц!.

На перший план висуваеться мотив осмислекня практично! значущос-того, що вивчавться: в!д мовлення - до мови - для мовлення. Саме в процес! мовленнево! д!яльност! можна по-справжньому осмислити мож-ливост! мови, навчитяся св!домо користуватися ними /Г.ДЛяакевич/.

Безумовно, такий п!ду!д до проблеми мовленневого розвитку вима-ше насамперед розробки тако! навчально! програш, яка б за структурою в!дпов!дала навчальн!й д1япьност1 з предмета, а саме: комун!-кативн! нам!ри /мотиви/ - ум!ння ! навичкл волод!ння мовою в р!зних ситуац!ях мовленнево! д!яльност! /к!нцева мета/ - теоретичн! в!до-шст! /база св!домо! роботи над ум!ннями 1 навичками/ - умгння ! на-вички з мовленневих операц!й /пром1ян! ц!л!/ - спрособи, прийоми роботи /д!! ! оаерацИ/ - прийоми контроли /перев!рка досягнення мети/.

•0рган!зац!я сп!лкування, формування ум!нь мовленневого сп!лку-вання, виховакня потреби культури сп1якування, розум!ння киттевоК значущост! ум!яь мовленневого сп!лкування - так! нов! фунхцН реа-л!эувться Шд час уроку.

Проведения таких урок{в вимагае реал1аац!К принимав: кому-н!кативност1, нроблемноот!, ситуативност!, ц!л1сност!, функцюналь-ност!, як! утвердится в сучасн!й д!нгводвддктиц! /Т.В.Кудрявцев, Г.Я.Солганик, Б.Ю.Сосенко, М.В.Успенсышй, Л.П.ФеДоренко/. Що к сто-суеться формалз.но-граматкчног.о принципу, який, на жаль, перевакае в <Ильшост! навчаяышх програм 1 п1дручник1в 8 мови, то зазначимо, орган!вац!я навчалъного процесу на його основ1 е неефективною.

На нащу думку, на уроц! повинен використовуватися мовний мате-р!ал, опрямований на форАогаання конкретншс навичок у в!дпов!дному вид! мовленневоК д!яльноот!, отворення творчо*, д!лово! атмсфери, мовленневого середовища /на основ! вйкористання текст!в, д1алог1в, творчих завдднь/. Текст при цьому виступае як 8ао1б опостереквння й анал!зу мовних одиниць, формування мовленневих ум!нь 1 навичок, . як зразок для побудови висловлювань га аналог1еп, як мовний стимул для обговсрення, <5ес1ди, даскуоП. Зд1йсюивчи п!дготовку учн!в до мовяеннево? д!яльност!, доц!льно враховувати, що повноцшний текст може бути сконструйований яшпе тод!, коли учеяь добре енае предмет мовлення. У зв"язку з дам виняткоъо вааливим фактором, який сприяз забезпеченню мовяенневоро розвитку учн!в профео!йно-техн1чних эак-яад!в, в профес!йна спрямован!стъ мовленневого матер!алу, на основ! якого вони конструюють сво! описи, роздуш, опов 1дання.

Так, оволод1ння мовою профес!!! п!д чао вивчення наукового стила /науково-техн!чний та наувово-виробничий текста/ ор!ентуе на кон-струзсваяня тип!в мовлення певно! тештики! опис будови деревини, ро-бочого !нструмента /столяра, р!зьбяра по дереву, !нкрустатора/, де~ рэвообробного верстата, способ!в викокання р!аьбя по дереву; розпо-

в!дь про розвиток меблевого виробшщтва, р!зьби по дереву, народ-них художн!х прошел роз душ !шд проблемами сучасного меблевого виробництва, розвитку худонн!х промисл!в, секретами р!зьбяроькоК справи, вшшвом наукоэо-техн!чного прогресу на деревообробну про-мислов!сть й !н.

Все це дало моклив!сть зробити висновок, що предметно-мешну тематику сл!д розробляти з урахуванням проф!лю учийша на основ! таких методичнах вимог: кояка тематична предметно-мовна розробка по-, винна мати характерну профес^ну лексику I в!дпов!дний !й стиль; зм!ст текст!в повинен виз начата ся ситуац!ями реального життя; з ура-хуванням особливостей майбутньо! роб!тничо? профес!*, якою оволо-д!ва»ть учн!, доц!льно конкретизувати предметно-мовн! теш, що сприятиме використанню одернаних на уроках мови знань п!д час вив-чення курсу спед!альних дисципл!н, оамостйно!! робота з науково- . техшчнок л!тературою, в подалыиому навчанн! /самоссв1т!/. Тобто,

на уроках мови у профес!йному училшц! необх!дно створивати ситуацИ

• #

реального, необх!дного учням кивого сп!лкування.

Отже, запропонована система предметно-мовних тем ! урок!в на 1х основ! забезпечуе створення педагог!чних умов для актив!зац!1 мов-ленневого розвитку учн!в на р!вн! конструювання зв"язних текат!в/ висиовлгоань р!зних тип!в мовлення. Виявлено, ио завдяки такШ сио-тем! педагог!чних умов, як! реал1зуютьоя в навчальному процео!, бу-ло забезпечено: оволод!ння моеним матер!алом, необх!дшш 1 достат-н!м для встановлеши контакт!в з р!зними ладьми в р!зних ситуад1ях; включения учн!в у реальне сп!лкування, що передбачае активно ззико-ристання в!дпов!дного навчаяьного матер! алу; створення природиих ситуац!й сШлкування, !х вар!ант!в; поот!йне збагачення ояобшково-го запасу, оволбд!ння емоЩйно-екопресивними еасобаш мови; аростан-кя ступеня самост!йност! й ?ворчост! учн!в. !

Доведена дидактична доц!льн!сть добору й викориотання намаяьно-

го матер!алу як ситуативно-теттичного, то дае можлив!сть будувати процео навчання на основ! тем 1 ситуац!й, як! становлять базу для формування.навкчок сп!йкування ! водночас сприяютъ св!домому оволо-д!шш необх!дними знаниями з мови. Цроблемно-ситуативн! завдання дають змогу подолати нэдол!к вивчення мови в "чистому вигляд1", в!-д!рвано! в!д реально! мовленневоУ д{яльност! людей, а тому в!ддало-но! в!д учн!в /В.М.Русан!вський/.

Таким чином, анал! з результат!в, одерканих на цьому етац! педа-гог!чного експерименту, показав, що ефективн!сть мовленневого роз-витку знаходиться у прям!й залеашост! в!д предметно-мовно! тематики, докладено! в основу навчального дроцесу, в!д конкретного визна-чення на П основ! ум!нь ! навичок, необх!дних для сп!лкуваннк в р!зних сфера? киттед!яльносг! учн!в, як! лог!чно розпод!ляються в предметно-мовних темах, що передбачаеI I/ подання мовних одиниць в д!! /тобто в мовленп!/; 2/ комплексно представления елемент!в мов-ноК системи /синтаксису, морфолог!!, лексики, орфоепП, фонетики/ в менах одн!е1 теми; 3/ в!дб!р одиниць навчання мовно! д!ялы1рст! /текст/.

Такай п!дх!д оприяв визначенню комун1кативних дотреб учн!в, сфер 1 п!дсфер, ситуац!й ! тем сп!лкування, жанр!в писемного мовлен-ня ! тил!в текст!в з обов"язковим врахуванням вимог профес!йно! лексики, а такок сп!вв!дношення мовного матер!алу, предметно-мовних тем, сфер ! ситуац!й сп!шсування.

Есдериментальне дося!дкення на наступному етап! нашого науково-го пошуку допомогло визначити характер мсвно! д!яльност! учня, роз-робити схему Н комплексного методичного забезпачбння, що передбачае: а/ теоретично обгрунтування зм1сту навчально! програми, сп!в-в!дношенкя мовних одиниць 1 мовленневого матер!алу; б/ визначення ! розробку предметно-мовних тем; в/ вивчення комун! катившие потреб учк!в профтехучилищ, сфер ! п!дсфер 1х спглкування.

3 метою формування мовленневоУ компетенц!! запродоновано: а/ конотруивання текст !в з урахуванням тшйв. мовлення, творч! шсь-мов! роботи; б/ оволод!ння учнями лексичним м!н!мумом, в тому числ! з професИ; в/ розробку вид!в ситуацй оп!лкування /розмова, д!а-лог, ролева гра, в1дпов1дь-пояснення, монолог-роздуми, пол!лог, тематична бес!да, даскус!я,- диспут/.

На основ! використакня розроблено! наш метоДйки в учи!в ПТУ 1 ВПУ формувалися умгкня 1 навички св!домого використання мэених за-соб!в р!зних функц!оналышх стил!в. У ав"язку з цшл майбутн! роб!т-нига повинн! вм!ти: I/ оц!нювати мовну ситуад!ю, тобто оргснгув&ги-ся у мовн!й ситуацП; 2/ оперувати мовнимя засобами, тобто обирати т! засоби, як! в!дпов1дають сктуацП, що в н!й вхдбуваеться комун!-кац1я.

У ход! досл!днення ш враховували, що мовленнева д!яльн!сть -це складна форма поих1чко1 д!яльност1, т!сно дов"язано! з мясленням. Тому учень те розум!ти не т!льки те, про що говориться, що 1 як викладено в текстов!й !нформацП, а й може виявити годовний зы!ст висловлювання, його основну думку, незаленно в!д того, сформульована вена в !нфор1.ац!1 чи дана у п!дтекст!. Таким чином, у своему мовлен-невому розвитку в!н н!дн!маеться на вищий р!вень. Ка в!дм!ну в!д традиц!йно! орган!зац!1 навчання це актиз!зуа його п!знавальну дхяль-н!сть, ор!ентуе на максимаиьну самост!Йн!сть, породжув 1нтерео до творчост!.

ВиявлениЙ т!сний зв"язок м!ж ситуац!ею I текстом зумовлюв форму, будову 1 зм!ст мовлення, а також мовленнева сп!лкування м!к учнями. Це викликало 1нтерес до ситу'ац!! сп!лкування, зумовило.необх!дн!сть ; розробити вс! II моаяив! вар!анти з урахувашшм тематики предметко-мовних тем I сфер си!лкування. На налу думку, модеяпичи на уроц! вав-чальн! мовленнев! ситуац!!, наобх!дио дотримуватоея такте загально-

дидактичных впмог: враховувати в!ков! оообливост! учн!в, 1х соц!аль-ний досв!д, 1Итереси й потреби, опиратися на реал!¥ повоякденного киття; активно викориотовуватп елементи ролево! гри, створювати на урод! реальну ситуад!ю сп!лкування, сприяти сашст1йн1й творчост! учн!з; враховувати р!вень волод1ння учнями мовою; т!сно пов"язувати мовленнев! ситуацН з уо!ма елементаш мовленневого розвитку учн!в на уроках.

Розроблена у процео! доол1дкень схема комплексного методичного забезпечення мовленневоУ д!яльност1 включае систематичну ц!леспря-мовану оловникову роботу, яка об"вднуе во! компонент мов'леннеБого розвитку. Ми виходали з того, що лексичшй м!н!мум повинен обслуго-вувати мовленневу-комун1кац1ю, забезпечувати адекватн!сть у ситуа-ц1ях сп!лкування, мае являти собою модель живо*, функц!о-нуючр! мови, яка служить для виракеиня не лише думок, аде й почут-т!в, сприяе формуванню "чуття" слова, його сили. Враховувались прин-ципи в!дбору лексики, формування активного словникового запасу: а/ принцип системности б/ тематичний принцип, в/ принцип повднання, г/ функц1оналыю-семантичний, д/ принцип врахування особливостой р1дноК мови /М.М.Шансышй/.

Особливу увагу було прид! лено розробц! системи проведения пись-мових роб!т, зокрема, виявлено найактуалънШ для професШного училища аанри 1 стал! дксемного мовленкя: заява, характеристика, авто-б!ограф!я, анкета, рекомендация, запрошекпя, поясншча записка,акт,, догов!р, технолог!чна характеристика, технолог!чна карта /оф!ц1йно-д!ловий стиль/; заштка, стаття, 1нформац1я, нарис, огляд /публ!-цистичний стиль/; конспект, реферат, допов!дь, пов!домлення, виступ /загальнонау ковий стиль/; опис, пейзажна замальовка, поетична картинка, л!рична м!н!атюра, р!зн! вида д!алогу 1 монологу, опов!дання, лист, роздуми, щоденник /публ1цистичний 1 художн1й стил{/.

Як показав акал!з, 85,письмових роб^т на завершальному етап!

навчакня мають яскраво виранений творчвй характер, який св!дчить про вииий ступ!нь розвитку мовлення, його продуктивней характер, що сприяе 1нтелектуальному розвитку особистост! учня.

На завершальному етап! дос л 1 дно-експериме нта ль но 5! роботк була зд!йснена статиотична обробка результат 1в мовленневого розвитку уч-н!в на основ! тих способ!в визначення р!вня волод!ння мсшою, як! у сучасн!й л!нгводвдактиц! вважаються найдоц!льн1шйми ! адекватними з цозиц1й комун!кативно-д!яльн!сного п!дходу. При цьому на перший план висуваються обсяг ! як1сть зв"язного тексту /к!льк!сть м!кро-тем, 1х розкриття, прашш>н1сть ыоьи/, на основ! яких визначаеться р!вень мовленневого розвитку: високий, середн!й, низышй /М.М.Шан-ський/. У визначенн! р!вня волод!ння зв"язшш мовленням /текст, монолог 1чно висловливання/ за основу було обрано крттер!й зм!сту ! критер!й композиц!йно! эавершеност! частин тексту.

Коеф!д!ент розгорнутост! визначався в!дношенням к!лькост! ы!к-ротем, що в!дпов!дають лог!д! висловливання /Б/, до загально* к!дь-кост! м!кротем /А/:

Б

К- А '

Цей критер!й дозволив перев!рити ум!ння учня розкриъата тему авизного висловливання.

Коеф!ц1ент правильном! кошозиц!йно¥ будови визначавтъся э1д~ тошенням наявностг обов"язкових складових будови тексту /зачину, зередньоК частини, к!нця /В/ до загально! н!лькост! м!кротем:

К - -А- .

А

Якщо в м!кротем! е в наяэност! вс! три елементи /зачин, середид час-тина , к!нець/, вона ввакаеться комюззщ1йно завертенов. Визначоняй критерий дозволяв перев!рити ум!ння учн!в розпод!ляти смислове ва-вантаження м!ж початком, серединою 1 к!нцем висловлшання. - '

Узагалънен! результата досл!дження св!дчать, що у мовленнезо.чу розвитку учн!в на другому етап! /у пор!внянн! а першим/ в суттзв!

зм!ни у позитивну сторону. Особливо це стосуеться такого показника як к!льк1сть м!кротем та Yx розкриття; паралельно спостер!гаеться зроотання дсказник!в низысого мовленневого розвитку по в^дношенню ■до високого. Як1сть знань, р!векь мовленневого розвитку в експери-ментальних трупах з значно вшцими, His у контрольных. Творч! роботи випускник!в тих училищ, як! навчалися в експериментальних трупах,ха-рактеризувалися вм!нням лог!чно, лереконливо i нетрадиЩйно викла-дати сво1" думки, судаення, ефективно вккористовувати емоц!йно-екс-пресшзн! засоби мови, багатство лексики.

Таким чином, у процес! експериментально-досл{дно¥ роботи: доведено педагог1чну доц!льн1сть використання ситуативно-теттичного мовленневого матер!алу, показано, да Bin дае можшв1сть б1лыв ефек-тивно розв"язувати завдання мовного розвитку; обгрунтовано дидактич-Hi вимоги до навчально-методичного комплексу, побудованого на пред-метно-мовному навчальному матер!ал1; розроблено й експерименталько перев!рено методику мовленневого розвитку майбутн!х роб!тник{в на основ t ситуативно-тедатичного штер1алу. /

Узагальнення результат iв теоретично? та досл1дно-експерименталь-hoY роботи з мовленневого розвитку учн!в профтехучилищ 1 вивдх про-фес!йних училищ на основ! цредметно-мовноХ тематики дозволяв зроби-ти так! внсновки:

I. Створення в продес! навчання мови умов для мовленневого розвитку учн!в профтехучилищ 1 вищих провес ifiraot училищ сприяе розв"я-заннзо цШ проблеми на м1гиреда:зтному р!вн1, визначае важливу роль ум!нь 1 навичок мовленнево? д}яльност! в ycix основних видах /ауд!го-вання, говор!ння, читання, письмо/ для Yx ycniniHoY роботи з р!зних предмет!в, у самоосвШ, а такок в оволод1нн! метою професП, що по-ряд з 1ншими факторами впливае на забезпечення п!дготовки висококва-д{ф!кованих роб!тник1в.

В умовах, коли учень самостШю, св!домо ! ц!леспрямовано зд!2-

снюе свои навчально-п!знавальну д!ялън!сть, розробка 1 використан-ня предавтно-мовних тем як основи навчального курсу з метой набли-еспня влвчення мови до реальних ситуац!й сп!лкування значно п!дви-щуе мотвац!в наэчанкя.

2. Пров!дною умовою мозленксвого розвитку учшв профес!йно-тех-н!чнкх заклад!в осв!ти е орган!зац!я озолод!ння ними вмгнняг.и й на-вичкаш мовленневого сп!дкування на основ! зв"язб£>го тексту, що за-безпечуе усв!домлене здШснення навчаяьно-п!знавалышх д'й в проце-С1 навчання мови. Розробка 1 використання п!д час занять текотових висловлювань допомагае учкям набзтзитися до баааного зразка, стиму-лве '¿х гворч1сть у сприйнятт!, самостгйному осшслешп 1 конструю-ванн! текстхв, сприяе розвитков! !нтересу до навчального иатерхалу як життево вакливого.

Характеристика тексту .як явица функц!онування мови, як акту ко-мунЬшцН, то несе в соб! когнитшзне, !нфор:,шп~Мне, псетолог!чне 1 сод!альне навантал:ення сп! лкувашш, стииулюе учн!в до осмисяеиого 1 поискового конструквання тексту, полету с засвовння. ниш ум!нь I навичок конструювання р!зних вид1в тексту в залежност! в!д реально! ; ситуадП сп!жкування; розвивав зд!бност! влд1пяти голоекз { лог!чяо об"еднувати в текст! думки, судаення, аргумента: сприяе формуваннп ум!ння' засвоювати структурн! особшвост! зв"язного висловлювання, ум!ння творчо переробляга текст /вид1лення головного, скорочекня, под!л, виборка необх!дного ! його оц!нка, схладання плану ! тез, анотацИ, конспекту ! тематичного конспекту, написания реферату/.

3. Висока результативн!сть оволод!ння учняш мовленнезиш ум пенями ! назичкамн досягаеться заадяка утвердшшв такого п!дааду до навчання, в умовах якого вквчення окремо! граматичност! теми, ко::<-ного питания систематичного курсу мови розгляддеться як одна з лай-важлив!пшх стор!н мовленневого розвитку учн!в, Кх практично! мов-леннево!. д!яльност!, спрямованоХ на вкдпчеяня в швяеннев! ситуацН,

в процео пошуку, в усв1домлеие оперування навчальним матер!алом як ваообом комун!кацН.

Використання предметно-мовних тем у процео! навчання мови п!д-вищуе- можливост! оволод!ння учнями ттер!алом на основ! ширшого I детальн!шого розгляду 1 осмислення реальних зв"язк!в мовно? форми з особливостяш предлгетного зм!сту иошетш I уыаваш мовленневого оп!лкування. Учи! краще усв!домлюють практично значения вивчення мови при використанн! навчалъного матер!алу в близьких сферах китте-д!яльност!, в тому часл! у профес!йн!й сфер!.

4. Вакдивоы умовою усп!шного мовленневого розвитку учн!в е та-кок науково обгрунтований в!дб!р 1 використання мовленневих ситуа-ц!й залеяко в!д уаюв 1 ц!лей навчання, що надае навчальному процесу творчого, пощукового характеру, проблемност! 1 значно збагачуе його мотивац!йну базу, сприяоти розвитков! комун!кативно? самост!Йност! й активкост! учн!в, формуваяню Ух творчого мислення 1 п!двииенню мовленнсвоК культури.

5. У зд!йсненн! аавдань мовленневого розвитку учн!в вакливу роль

1

в!д!грае проведения систематично? словников©? роботи, в результат! чого забезпечуються функд!ональн! умови осмислення лексичних понять; виховуеться уваш до слова в його комун!кативн!й функц!?, прагнення до самост!йно? роботи, спрямовано? на п!двищення профе-с!онал!зму, практична ум!ння використовувати засвоен! поняття в ки-воыу усному 1 писемному мовленн!.

6. Достатньо висока д!агностичн!сть використано? в процес! дос-л!даень методики визначення лог!чност! ! поступовост! мовленневого розвитку учи!в забезпечуеться ко!иплексним використанням таких по-казник!в як глибина ! м!цн1сть знань; ум!ння використовувати одержан! знания при розв"язаин! п!знавальних завдань; ум!ння. пор!вшзва-ти, знаходити под!бн!сть ! в!дм!нн!сть у процесах ! явищах реально? д!йсност!; як!сть, аргументовшпстъ, повнота мовленневих висловли-

вань; !н!ц!ативн!сть 1 реактивн!сть мовлення, наявн!сть контактно-усталених зв"язк!в; лог!чн!сть, зв"язн1сть, емод!йн!сть ! експре-сивн!сть, чистота мовлення.

Реал!зац!я запропоновано! система дидактичних умов, як! эасЗез-печують мовлениевий розвиток учн!в у процес! навчання, утвердауе таккй п!да!д до навчання мови, що сприяе уникненню штучного проти-ставлення вивчеши мови оволодишю зв"язним мовлвнням, спрямовуе на вивчення ус!х тем, передбачених у систематичному курс! мови, як' нев!д"емно5( частшш мовленневого розвитку учн!в.

Розроблена каш методика роботи з мовленневого розвитку учн!в профтехучилищ епрямована на запровадкення комун!катгаэно-ор!ентова-ного курсу мови. Такий п1дх!д дае моюшв!сть як!сно розвиязувати проблема мовленневого розвитку на м!кпредметному р!вн!, визначае вансливу роль ум!нь мовно* д!яльност! /у вс!х И ооновних видах/ да усп!шно* роботи учн!е з ус!х предмет!в, в самоосв!т!, у засвоенн! мови профес!*, що сприяе як!сн!й п!дготовц! висококвая 1 ф 1 кованих роб!ткик!в.

Проведена експериментальне досл!дкення п!дтвердйло висунуту г!» потезу, що запропонована наш система педагог!чних умов забезпечув високу ефектнвн!сть мовленневого розвитку учн!в: сприяе формуванзю мовленневоИ компетенцН, збагаченню активного словника, виробленяю "чуття" мови, п!двшценню культура усного 1 писемного мовлення, на-буттю навичок сп!лкування мовоп профес!!, самоот1йно! роботи з1 словниками, доз!дковою, науково-техн!чною л!тературою. Все це поряд з 1ншими факторами позитивно впливае на формування профео!йно эка-чущих якостей особистост! вясококвал!кованого роб!тника.

Зд!йснене досл!дкенкя дало змогу визначити шляхи практичного розв"язанкя ода!е! з нанваклив!ших педагог¡чнкх проблем у навчг^нн! мови - забезпечешщ мовленневого розвитку учн!в профео!йно-техн!ч-1шх заклад!в осв!ти.

Подальшого досл{дкешш потребуют проблеми гуман!таризацП профео1йно-хехн1'шо^ осв!ти, формування духовно! культуриособис-тоот1 майбут1пх роб1тниК1и, мовлекневого розпитку учн{в навчаль-них заклад]в профтехосв!ти 8 урахуванкям особливостей етнонац1о-нального розвитку р18них рег!он1в, диференц1ац1! навчання мови у вакладах профтехосв!ти р!зного типу I проф!лю, методика вийорио-тання профео!йно значущо! лексики у профес1йно-тегн1чн1й осв!т1,

3 теми досл!дження автором опубл!ковано так! робота:

1. Внимание практической направленности обучения. Предметно-речевые темы на уроках в профтехучилище // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1985.-й 7. - 0.49-64

/у сп!вавгорств1/.

2. Предметно-речевая тема на уроках по усвоении оообенноо-тей сложносочиненных предложений /П курс ОПТУ/ // Руоский язык

и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1985. - * 9. -0.34-40 /у оп1вавторотв1/.

3. Урок - всему голова. Предметно-речевая тема на уроках £ профтехучилище // Русский язык и литература в средних учебных ва-ведениях УССР. - 1986. - * 2. - 0.23-28.

4. Предметно-речевая тема на уроке языка при изучении однородных членов предложения /П курс ОПТУ/ // Русский язык и лете-' ратура в ородних учебных заведениях УССР. - 1987. - * 9. -0.29-33.

5. Предметно-речевал тема на урока языка при изучении причастия и причастного оборота /Ш курс ОПТУ/ // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР. - 1988. - * 2. -0.16-22.

6. Олово - полководец человечьей силы. Предметно-речевая тема: "Язык, речь, пословицы и поговорки о языке" /I курс ОПТУ/ // Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР,-1988. - № 8.С.23-27.

7. Систвда робота в розвитку мови на м!жпредметн1й основ! в ПТУ /У Науков1 основи перебудови навчально-виховного процесу в середн!й школ! та педвуз!.' - К., 1989. - С.105";

8. Методика розвитку профес!йно-комун!кативного словника учн!в ПТУ на м!кпредметн!й основ! // Матер!али науково* конфврен-ц!К 1нституту педагог!ки АПН УкраКни. - К., 1992. - 0.81-90.

)

9. Психолого-педагог!чн! аспекта мовного розвитку учн!в ПТУ // Поихолого~педагог1чн! проблеми профео!йно? осв!ти: Кауково-методичний 8б!рник. - К., 1994. - 0.135.

ЗЕЛИСКО Л.И. Речевое развитие учащихся профессиональных учебно-воспитательных заведений.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности: 13.00.04 - про» фессиональная педагогика. Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины. Киев, 1996.

Диссертационная работа поовящена исследованию проблема ре» чевого развития учащихоя система профтехобразования на основе

предметно-речевой тематики, ой"елиняющей языковой и речевой матерная , который базируется на тексте как главной единице связной речи во всех возможных вариантах.

Новизна, теоретическая и практическая значимость исследования заключаются в реализации принципа коммуникативной ориен-

тации через использование предметно-речевых тем, создании целостной системы уроков речевого развития, что обеспечивает качественное формирование речевой компетенции, усвоение языка профессии, положительно влияет на интеллектуальное развитие учащихся, их творческий потенциал, профессиональную подготовку.

. Zelisko Ь.1. Speech development of vocational schools' etudent«.

The thesis /in manuscript/ for conferring the scientific degree of Caoiidat« of Pedagogical Sciences. "13.00.04 - professional pedagogy. Institute for Pedagogics and Psychology of Professional Education in the Aeadaoy of Pedagogical Sciences of Okraine. Kyiv, 1996.

The thesis is devoted to the research of the problem of speech development of vocational educational institutions' students on the basis of subject speech themes, which unites language and speech oaterial and are grounded on the text as the main unit of connected speech in all possible variants.

The novelty, theoretical and practical ralu* of the research consist in realization of the principle of communicative orientation by usage of subject speech thenee, creation of integral system of the lessons of speech development, which guarantees the qualitative formation of speech competence, mastering of the language of profession.

KmraoBi слова: розвиток ыовлеиня, иовлеянева коипетеиц!«, комун1хативно-ор1внтований курс мовк, предметно-мовна тема, зв'яаняЯ текст, сятуац!я спЬиування, професгйна лексика.

АГРОСТРОЙГЕХЦЕНТР.

ул. ПАТРИСА ЛУМУМБЫ, 4/в,

ЗАК. t*S2f ТИР.//0 189< г.