автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Содержание и организация практической подготовки младших специалистов гостиничного хозяйства

Автореферат диссертации по теме "Содержание и организация практической подготовки младших специалистов гостиничного хозяйства"

На правах рукопису

Поважна Людмила Іванівна

ЗМІСТ І ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

13.00.04 - професійна педагогіка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1997

Робота виконана в Національному аграрному університеті. .

Науковий керівник Офіційні опоненти

Провідна установа

доктор педагогічних наук, професор Олійник Павло Миколайович

доктор педагогічних наук, професор Сидоренко Віктор Костянтинович кандидат педагогічних наук, доцент Цимбалюк Іван Миколайович

Ніжинський педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя

Захист відбудеться « 16 » травня 1997р. о « 14 » годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.32.02 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 252001, м.Київ, вул. Трьохсвятительска, 8.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій частині інституту педагогіки АІІН України.

Автореферат розіслано «1997р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

М. П. Легкий

Загальна характеристика роботи

Актуальність та ступінь дослідженості проблеми.

Іріоритетним завданням подальшого розвитку системи вищої ірофесіиної освіти України є наукова розробка державної ггратегії щодо визначення освітньої галузі як фактора гідвшцєння ефективності виробництва. Розв'язання цього іавдання передбачає педагогічне обгрунтування змісту й організації практичної підготовки спеціалістів високої кваліфікації, які володіли б уміннями та навичками організаційної та управлінської діяльності.

Нині в системі освіти України проводяться значні ^сформування, спрямовані на досягнення нею сучасного світового оівня, відродження самобутнього національного характеру, докорінне оновлення змісту, форм і методів навчання. Зокрема, в законі "Про освіту" 1996 р. визначено її роль і місце як невід'ємної складової частини народногосподарського комплексу України, поставлено завдання щодо її кадрового забезпечення. Гому особливого значення набуває підготовка кадрів для сфери національного туризму як одного з найприбутковіших резервів прискореного розвитку економіки держави. У законі "Про гуризм" 1995р. його проголошено одним із пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки. Успішне розв’язання цієї проблеми залежить передусім від удосконалення практичної підготовки кадрів для готельного господарства.

Як показує аналіз досвіду роботи відповідних навчально-виховних закладів, практична підготовка є визначальним фактором ефективності навчання молодших спеціалістів готельного господарства. Але зміст і організація практичної підготовки кадрів для готельно-туристичної сфери потребують оптимального науково-педагогічного обгрунтування нових

технологій навчання фахівців на основі творчого використаній вітчизняного та зарубіжного досвіду.

Проблемі практичної підготовки спеціалістів присвяченс ряд досліджень. Зокрема, теорстико-методологічні іі дидактичн питання практичної підготовки висвітлено в робота} С.І.Архангельського, С.Я.Батишева, В.І.Бондаря, А.ІІ.Беляєвої С.У.Гончаренка, Б.П.Даиилюка, І.А.Зязюна, Н.Г.Ничкало II.Г.Лузана, ІІ.М.Оліііника, Д.А.Тхоржевського, С.А.Шано ршіського, М. Д.Ярмаченка.

Історичні аспекти практичної підготовки розкрито і наукових публікаціях В.II.Губаря, Г.II.Захаровича, К.А.Івано вича, М.М.Кузьміна, В.А.Нечшюрчук, Ф.О.ІІархоменка М.Ф.Пузана, Є.II.Степановича, Г.І.Терещенка, 10.1.Чирви.

Психолого-педагогічні проблеми практичної підготовкі відображено у працях Г.О.Балла, І.Д.Беха, А.ГІ.Верхоли П.Я.Гальперіна, В.А.Козакова, В.М.Мадзігона, О.Г.Мороза т; інших.

Методичні та організаційні аспекти проблеми практично підготовки спеціалістів розкрито в роботах А.А.Гумешока Т.Г.Грецької, Є.А.Гормах, С.Б.Орпщенка, В.І.Орлова, О.Є.Пан телеймонова, І.І.Паламаря, О.В.Туманської, О.І.Щербак.

Аналіз наукової розробленості проблеми свідчить, і ці зміст і організація практичної підготовки молодших спеціалісті готельного господарства ще не були предметом спеціальної! дослідження. Водночас у ході аналізу професійної діяльносі працівників сфери туризму й готельного господарства та їхньс практичної підготовки виявлено суперечності: між існуючим: об'єктивними вимогами та особистісно-професійною готовністю постійно змінюваними завданнями та умовами господарювання недостатнім рівнем компетентності кадрів; між зростаючи: ступенем складності функціональних посадових обов’язків

іедостатньою мобільністю змістових та організаційних сомпонентіїз у підготовці молодших спеціалістів зазначеної галузі.

Вивчення досвіду організації практичної підготовки :відчить про її недостатню ефективність. Зокрема, не надається іалежної уваги розвитку творчих здібностей студентів. Тому їхні уміння та навички мають фрагментарний характер, а навчальна діяльність - в основному репродуктивний. Багато студентів при достатній загальноосвітній підготовці в процесі навчання іедостатньо оволодівають практичними навичками зазначеної професії. Через це збільшується період професійної адаптації :пеціалістів на виробництві, що не тільки знижує продуктивність їхньої праці, а іі призводить до втрати престижу туристичної галузі. Отже, подальше вдосконалення практичного навчання студентів є актуальною педагогічною проблемою.

Об'єктивна потреба науково-педагогічної розробки змісту га організації практичної підготовки, а також створення наскрізної програми практичного навчання і моделі професійної діяльності’ спеціаліста й зумовила вибір теми дисертаційного дослідження "Зміст і організація практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства".

Об'єкт дослідження - практична підготовка молодших спеціалістів готельного господарства.

Предмет - педагогічні основи змісту й організації практичної підготовки.

Мета - удосконалення практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства.

Гіпотеза дослідження: ефективність змісту й організації практичної підготовки молодших спеціалістів підвищиться, якщо буде розроблено та впроваджено освітньо-професійну та наскрізну програми, модель професійної діяльності молодших спеціалістів.

Відповідно до мети дослідження поставлено так завдання-.

- проаналізувати історичні тенденції становлення та розвитку системи практичної підготовки молодших спеціалістів;

- виявити особливості організації управління практичнок підготовкою і розробити комплекс її методичногс забезпечення;

- розробити освітньо-професійну програму та модель профе сійної діяльності фахівця зазначеної галузі;

- теоретично обгрунтувати та експериментально перевіриті наскрізну програму практичної підготовки.

Методологічну основу дослідження становляті провідні положення педагогіки та психології, теорії пізнання пре навчання як сферу розумової діяльності людини, у процесі яко вона опановує соціальний досвід; учення про діалектичниі взаємозв'язок об'єктивних і суб'єктивних факторів формування т; розвитку особистості; основні дидактичні положення щодс конструювання навчального матеріалу та удосконалення зміст} практичного навчання.

Методи дослідження:

а) теоретичні: аналіз архівних історичних нормативно

директивних документів з питань практичної підготовки

наукових джерел; вивчення та узагальнення передовогс

педагогічного досвіду навчальних закладів і власного; аналі: навчально-методичної документації;

б) емпіричні: опитування студентів і випускників, викладачів

керівників виробництва; спостереження; аналіз практичнії?

занять; методи експертних оцінок; математичної статистики педагогічний експеримент; систематизація здобутих фактів тг іншого матеріалу.

Співвідношення методів емпіричного та теоретичного дослідження визначав зміст кожного етапу проведеної роботи.

Дослідження проводилось у три етапи протягом 1990-1996рр.

Перший етап (1990-1992 рр.) - це в основному вивчення історичних джерел; аналіз наукової літератури з проблем

практичної підготовки; вивчення теоретичних та практичних основ підготовки фахівців для сфери туризму й готельного господарства, ринку праці спеціалістів готельного господарства; розробка програми проведення практики. Крім того, вивчався та узагальнювався вітчизняний і зарубіжний досвід практичної підготовки.

На другому етапі (1993-1994 рр.) визначено напрямки вихідних позицій дослідницького пошуку, обгрунтовано

проблеми дослідження, визначено науковий апарат; вивчалась практична підготовка молодших спеціалістів, з'ясовувався реальний стан досліджуваної проблеми, вивчалися проблеми інтегрування умінь та навичок з практичного навчання;

аналізувалися навчальні плани та програми практичного

навчання. Проводилася формуюча частина експерименту, яким було охоплено два технікуми міст Києва та Івано-Франківська, розроблялась і впроваджувалась наскрізна програма проведення практики.

На третьому етапі (1995-1996 рр.) підбивалися підсумки формуючого експерименту. Розроблено освітньо-професійну програму підготовки молодших спеціалістів готельного господарства, модель професійної діяльності молодшого спеціаліста, комплекс методичного забезпечення, що експериментально перевірялися; уточнено деякі теоретичні позиції; проведено аналіз, систематизацію та узагальнення здобутих результатів

дослідження. Розроблялися рекомендації щодо вдосконалення змісту й організації практичної підготовки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що досліджено історичні тенденції становлення та розвитку системи практичної підготовки молодших спеціалістів, розроблено її дидактичні аспекти, науково обгрунтовано педагогічні основи вдосконалення змісту й організації практичної підготовки, теоретично обгрунтовано модель професійної діяльності молодшого спеціаліста, освітньо-професійну програму, наскрізну програму проведення практики, виявлено оптимальні умови їх використання у ході практичної підготовки молодших спеціалістів.

Теоретичне значення дослідження: обгрунтуваио науково-педагогічні засади становлення та розвитку системи практичної підготовки молодших спеціалістів, розроблено модель професійної діяльності й наскрізну програму.

Практичне значення дисертаційної роботи полягає із тому, що на основі ЇЇ результатів розроблено, експериментально перевірено та впроваджено у навчально-виховничий процес технікумів освітньо-професійну програму, модель професійної діяльності, наскрізну програму та комплекс методичного забезпечення.

Вірогідність результатів та основних висновків дисертаційної роботи забезпечена науковим обгрунтуванням вихідних положень, опорою на сучасні досягнення дидактики, використанням значної кількості досліджуваного матеріалу,

комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, адекватний поставленій меті, завданням, об’єкту та предмету дослідження.

Апробація проміжних і кінцевих результатів дисертаці проводилась у процесі доповідей автора на засідання}

Всесоюзного методичного об’єднання з практики (м.Москва

1990р.), засіданнях методичних комісій Харківського житлово комунального технікуму, Київського технікуму готельногс

господарства, Івано-Франківського комерційного технікуму; на обласних нарадах та методичних об'єднаннях заступників директорів з навчально-виробничої роботи м.Києва, Всесоюзній конференції з підготовки фахівців для сфери туризму, науково-практичних конференціях Національного аграрного університету (1994-1996 рр.), науково-методичній конференції Київського міжнародного університету цивільної авіації та Харківського авіаційного інституту (м.Київ, 1995р.); Міжнародній науково-практичній конференції (м.Чернівці, 1996р.); Українській науково-практичній конференції “Студент і викладач” (м.Сімферополь, 1996р.). Матеріали дослідження апробовано також у наукових збірниках, періодичних виданнях. За результатами дослідження розроблено освітньо-професійну програму, а також програми предметів і наскрізну програму проведення практики; комплекс методичного забезпечення впроваджено в навчально-виробничий процес технікумів України.

У ході дисертаційного дослідження брали участь студенти, викладачі та керівники навчальної практики від технікуму, виробництва.

На захист виносяться:

1. Історичні тенденції становлення та розвитку системи практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства.

2. Освітньо - професійна програма та модель професійної діяльності молодших спеціалістів.

3. Теоретично обгрунтована, експериментально перевірена наскрізна програма практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства.

Структура дисертації зумовлена основною метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, бібліографії та додатків.

Основний зміст роботи.

У вступі обгрунтовано актуальність обраної для дослідження проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання, сформулювано гіпотезу, висвітлено методологічні основи, методи та етапи дослідження, апробації його результатів, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження, вірогідність висновків.

У першому розділі дисертації “Проблеми практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства” висвітлюється історія становлення та розвитку практичної підготовки, що займала чільне місце в навчально-виховній роботі технікумів, розкривається вплив соціально-економічних умов на зміст і організацію практичної підготовки молодших спеціалістів.

Історична ретроспектива й документальні свідчення дають змогу визначити такі позитивні аспекти для становлення та розвитку практичної підготовки: а) постійна увага до даної проблеми на державному рівні, що відбилось у прийнятті понад ЗО нормативно-правових документів, які регулювали практику і стажування студентів; б) удосконалення системи науково-методичного забезпечення практичної підготовки, форм і методів її організації та проведення; в) реформування системи освіти на різних історичних етапах, упорядкування кількості навчальних закладів у поєднанні з удосконаленням навчальної практики як складового елемента практичної підготовки; г) закріплення технікумів за підприємствами й установами та обов'язкове визначення місць для проходження практики, що сприяло встановленню взаємозв'язків практичної підготовки в технікумах з професійною виробничою діяльністю; д) висвітлення з ініціативи окремих педагогів /С.О.Володимирський, Л.К.Совет-кін/ прогресивних на той час систем практичної підготовки, що здобули визнання в країнах Європи та Америки; є) порушення

іроблем практичної підготовки на сторінках періодичних видань /"Технічна і комерційна освіта”, "Народное просвещение", ‘Шлях освіти”, ’’Народний учитель”, "Школа и производство", :ощо.

Водночас на основі історико-хронологічного підходу ми шявили такі негативні аспекти становлення та розвитку трактичної підготовки: а) відсутність узгодженості теоретичного і трактичного навчання, багатопредметність навчальних планів, що призвело до порушення наступності професійної підготовки;

5) невідповідність у досліджуваний період ряду директивних зішень об'єктивним вимогам і державним потребам, зокрема різке шіпшення протягом 1923-1925 рр. кількості технікумів /з 295 до 129/ і контингенту учнів /з 46074 чол. до 27809 чол./;

і) наявність, за даними аналізу архівних матеріалів, повторюваних ситуацій на різних етапах становлення системи ;ередньої спеціальної освіти, зумовлена схожістю історико-;оціальних обставин розвитку народногосподарського комплексу України; г) уніфікація навчальних планів і програм практичної підготовки в певні періоди її розвитку, що не сприяло розробці принципово нових, творчих підходів до організації навчально-виробничого процесу, зокрема певна самоізоляція технікумів призвела до відриву від світових традицій, унеможливила використання здобутків практичної підготовки молодших спеціалістів зарубіжних країн.

Традиційно в професійній педагогіці термін "практична підготовка" використовується для визначення характеру навчання як складової частини професійної освіти, що відображає закономірності, зміст, методи і форми організації процесу формування умінь та навичок, спрямованого на розвиток здатності студентів до професійної діяльності за обраною спеціальністю.

Дослідження показало, що практика - одна із складових частин навчального процесу, бо потребує поєднання інтересі і виробництва і навчального закладу. У ході дослідження ми розробили комплекс методичного забезпечення практики.

Аналіз результатів сучасних пснхолого-педагогічних досліджень (В.II.Беспалько, 10.Г. Татур) щодо специфікі засвоєння досвіду дає змогу уявити структуру будь-якогс дидактичного процесу у вигляді трьох взаємопов'язаних ком понентів: мотиваційного (М); власне пізнавальної діяльності студента (Іід); керування цією діяльністю (К) викладачем. Отже символічно структуру дидактичного процесу (Дпр) практично' підготовки можна зобразити такою формулою: Дпр = М+Пд+К.

Оскільки мотивація - це ніби внутрішня рухома сила дій вчинків особистості, педагоги технікуму мають враховувати її ) побудові процесу практичного навчання.

Мотивація є однією з необхідних умов активпогс залучення студентів до навчальної роботи, зокрема практики Тому педагоги приділяють їй значну увагу. Крім того, студенг повинен виконати пізнавальні дії, які ведуть до засвоєння зміст} навчального матеріалу. Іншими словами, він має сам навчатися Завдання керівника практики - правильно підібрати й запропо нувати студентам необхідну технологію практичного навчання керуючись прн цьому його цілями і особливостями завдані кожного практичного заняття.

Розвиток умінь та навичок, що спирається на знати студентів про конкретну дію, її місце в технології обслуговуванні та умови виконання, при педагогічно доцільній організаці практичного навчання починається з формування в ни: початкових умінь. Тому слід постійно стежити, щоб студенті повністю виконували задані їм пізнавальні дії, контролював

л

якість їх засвоєння (відповідно до мети) і виправляти помилки, гобго керувати процесом засвоєння.

Інший спосіб керувати практичним навчанням - це періодичний контроль якості засвоєння, який проводиться за допомогою тестів, самостійних завдань заданого рівня. Отже, у програмі практичної підготовки має бути зазначена періодичність контролю з кожної теми і спосіб контролю (практична робота, тощо.).

У ході практичного навчання молодших спеціалістів готельного господарства формуються різні за психологічним змістом навички: сенсорні, моторні, орієнтовані, інтелектуальні, а також з планування і контролю своєї роботи. В реальному трудовому процесі всі ці навички використовуються одноразово. Тому в практичному навчанні потрібно прагнути до комплексного формування всіх видів необхідних навичок, тобто поєднувати прості навички із складними.

Таким чином, формування складних умінь та навичок - це навчання студентів ефективно, творчо й цілеспрямовано використовувати набуті знання, прості уміння та навички у розв’язанні виробничих завдань, у професійній діяльності.

Дослідженням встановлено, що практична підготовка має грунтуватися на основних принципах практичного навчання, що орієнтують викладачів у плануванні навчального процесу і виступають необхідним елементом у забезпеченні його цілісності й повноцінності. Дидактичні принципи тісно пов’язані між собою і реалізуються за допомогою методів. Зміни в характері, змісті праці та соціальних завданнях зумовлюють зміни в методах професійної підготовки молодших спеціалістів. Фактично методи практичної підготовки такі ж різноманітні, як і теоретичного навчання. Аналіз досвіду практичної підготовки показав, що чимало методів застосовуються тут у ’’чистому вигляді”, але здебільшого вони поєднуються з іншими.

У результаті вивчення дидактичних аспектів практично підготовки ми прийшли до таких висновків:

- практична підготовка в діалектичному зв'язку з теоріек має пріоритетне значення у формуванні професійних умінь т< навичок студентів, створює основу для фахового становленню майбутніх молодших спеціалістів готельного господарства;

- розвиток умінь та навичок на всіх етапах практично підготовки, що спирається на знання студентів про конкретну дію, її місце в технології готельного обслуговування та умові виконання, при педагогічно доцільній організації практичногс навчання починається з формування в них початкових умінь.

Керування практичною підготовкою молодших спеціалісті] готельного господарства і контроль за нею мають здійснюватися : урахуванням специфічних принципів, а саме: цілеспрямованість безперервність практичної підготовки в технікумі; інтеграцію інтелектуальних і матеріальних ресурсів; активізація самостійно творчої діяльності; безперервність контролю практично к підготовкою. Серед зазначених принципів особливе місце займаї безперервність практичної підготовки (див. схему 1).

Таким чином, керування практикою майбутніх молодших спеціалістів готельного господарства зорієнтоване на кінцевий результат - рівень розвитку практичних умінь та навичок. Воно е важливою умовою підвищення ефективності підготовки фахівції готельного сервісу. Його організація передбачає необхідністі розробки і застосування комплексу методичного забезпечення.

У другому розділі дисертації “Шляхи вдосконаленню змісту й організації практичної підготовки молодших спеціаліста готельного господарства” розкрито проблеми розробки, дослідно експериментальної апробації та впровадження освітньо професійної програми, моделі професійної діяльності та програмі наскрізної практики.

Схема 1

НЕПЕРЕРВНІСТЬ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В ТЕХНІКУМІ

І ЕТАП

Вивчення досвіду практичної підготовки у вітчизняних та зарубіжних навчальних закладах показує її визначальну роль у сфері туризму і готельного господарства.

Аналізом особливостей професійної діяльності спеціалістів зазначеної галузі встановлено необхідність розробки професійних вимог до молодших спеціалістів з урахуванням сучасних соціально-економічних умов. З мстою пошуку ефективних шляхів удосконалення змісту й організації практичної підготовки ми розробили освітньо-професійну програму.

Вона створювалася за такими послідовними етапами:

1) застосування загальних нормативних документів з підготовки молодших спеціалістів;

2) розробка кваліфікаційної характеристики та на її основі моделі професійної діяльності;

3) визначення змістових компонентів нормативної частини освітньо-професійної програми.

Аналіз нормативно-правової бази освітньо-професійної програми засвідчує її відповідність існуючим вимогам.

У результаті вивчення специфіки діяльності молодших спеціалістів готельного господарства, експертного опитування було розроблено кваліфікаційну характеристику. В основу її покладено перелік знань, умінь, навичок, професійних якостей, якими повинен володіти випускник технікуму для успішної адаптації до умов сучасного виробництва.

Для визначення оптимального співвідношення теоретичного і практичного компонентів у циклах фундаментальних, професійно-орієнтованпх та спеціальних дисциплін і видів практики /навчальна, технологічна, переддипломна/ було проведено експериментальне опитування.

Обгрунтовані освітньо-професійна програма та кваліфікаційна характеристика дали змогу розробити модель

професійної діяльності молодшого спеціаліста готельного

господарства.

Аналіз наукової літератури з проблем моделювання

(Ю.Л.Лавріков, І.І.Сігов, О.Е.Смирнова, О.О.Мовчановськпй, В. О. Маркелова) дав змогу розробити орієнтовну .модель професійної діяльності молодшого спеціаліста готельного

господарства, покладену в основу складання змісту практичної

підготовки (див. схему 2).

Модель професійної діяльності молодшого спеціаліста готельного господарства

Модель професійної діяльності - це поданий у словесній формі функціональний аналог спеціаліста, у якому закладено механізм для здобуття конкретної професії.

Розроблену нами модель слід розглядати як перший етап у розв’язанні складної проблеми подальшого вдосконалення та підготовки спеціалістів. Вона є джерелом інформації про зміст і характер роботи молодшого спеціаліста, інструментарію, який дає змогу співвідносити існуючий зміст підготовки з практично реальними вимогами виробництва до характеру праці.

Іншою складовою частиною комплексного підходу до удосконалення змісту та організації практичної підготовки є наскрізна програма практики молодших спеціалістів готельного господарства. Теоретично обгрунтована, експериментально перевірена та впроваджена в ході дослідження вона ставить за мету забезпечити: цілісність професійної підготовки;

послідовність і наступність у проходженні всіх видів практик; єдність методичних вимог до практичного навчання та розв'язання конкретних організаційних питань її впровадження.

Розробляючи наскрізну програму, ми враховували такі загальнопедагогічні вимоги:

- діяльнісний підхід до вибору змісту практики. Реалізація цієї вимоги передбачає добір для кожного етапу таких видів робіт, практичне засвоєння яких сприяє формуванню відповідних умінь. У програмі матеріал має бути викладений так, щоб розкривався зміст діяльності спеціаліста, а не перелічувалися питання, пов’язані з ознайомлювальним навчанням;

- рівень знань загальнотрудової та професійної підготовки, здобутих студентами у загальноосвітній школі чи училищі до періоду, що передує етапу практики, а також рівень умінь, набутих на практичних та лабораторних заняттях;

- відповідність змісту практики сучасному стану технології обслуговування в сфері готельного господарства і туризму, перспективам її розвитку.

Розроблена нами наскрізна програма практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства була дослідно-експериментально перевірена. Експеримент складався з двох етапів: 1) підготовчого; 2) основного. На першому етапі головними завданнями були: а) розробка структури наскрізної програми; б) з'ясування тематичної спрямованості змісту занять.

З метою виконання завдань першого етапу експерименту ми провели експертне опитування щодо структури наскрізної

трограми. Оцінка здійснювалася за п’ятибальною шкалою зідповідно до таких критеріїв (див. таб. 1).

Результати експертного опитування щодо ' структури програми практики

Таблиця 1

№ і/п Критерії Оцінка експертів (в балах)

внутрішні зовнішні

1 Логічна послідовність та наступність структурних 297 273

частіш програми

2 3 Оптимальність структурної побудови програми Інформативна достатність тематично-змістової 265 215

4 структури програми Відповідність змісту, цілям та завданням кожного етапу практики та самостійної роботи студентів Достатність орієнтовано-визначених затрат часу на виконання кожного виду робіт 280 271

5 305 190

6 за тематичною спрямованістю програмі! Послідовна наступність спеціальних предметів та 246 220

7 змістових розділів в програмі практичного навчання 200 140

Позитивна відмінність запропонованої 323 345

наскрізної програми від попередніх

Па основі аналізу результатів експертного опитування можна зробити такі висновки щодо структури програми практики.

1. Зовнішні і внутрішні експерти в цілому позитивно оцінили запропоновану наскрізну програму практики. Для вдосконалення інформативної достатності структури запропоновано ввести до її змісту питання методичного роз’яснення ходу та організації практики. За результатами оцінки зовнішніми експертами четвертого критерію ми конкретизували питання самостійної роботи в програмі практики.

2. Меншою кількістю балів зовнішні експерти оцінили шостий критерій. Це пояснюється їхньою недостатньою поінформованістю ЩОДО змісту і структури спеціальних предметів навчального плану.

Щоб упорядкувати тематичну спрямованість, зміст, важливість практичних занять, ми виділили теми програми для

експертної оцінки щодо їх ролі у фаховій підготовці майбутніх спеціалістів. Було розроблено критерії для двох видів експертизи: зовнішня і внутрішня. До групи зовнішніх експертів входили компетентні фахівці сфери туризму. Вони впорядкували запропоновані теми програми, виходячи з їх важливості.

За даними експертного опитування було скоректовано перелік тем та відведений на їх засвоєння час. Так, тема “Організація роботи служби приймання та обслуговування. Мовна практика” за критерієм “тема має визначальне значення у формуванні умінь та навичок, необхідних для практичної діяльності фахівця” дістала найбільшу кількість балів, що визначило найбільший термін часу, відведеного програмою практики на її вивчення.

Таким чином, у результаті першого етапу експерименту було впорядковано структуру і тематику змісту наскрізної програми в логічній послідовності та взаємозв’язку. На основі експертного опитування ми доопрацьовали структуру та зміст наскрізної програми практики.

На другому етапі експерименту ставилися такі завдання: а) апробувати наскрізну програму; б) провести її експертизу;

в) впровадити програму в навчально-виховний процес технікумів.

З метою апробації наскрізної програми ми запропонованували використовувати її в технікумах (Київ, Івано-Франківськ). При цьому обов’язковою умовою використання наскрізної програми було додержання всіх її вимог у ході практичної підготовки студентів. За розробленими намг методичними рекомендаціями, для керівників ирактикг проводився інструктаж щодо запровадження наскрізної програми, з’ясовувалися форми й методи контролю за виконанням студентами практичних завдань.

У ході організації та проведення практики проводилися спостереження за безпосереднім виконанням завдань. При іідведені підсумків практичної підготовки на кожному етапі враховувалися пропозиції керівників і студентів щодо доцільності 'ї змісту її організації. Таким чином, на основі аналізу результатів апробації наскрізної програми були отримані дані про доцільність її використання, що дало змогу перейти до наступного етапу дослідження експертної оцінки наскрізної програми.

Приступаючи до експертної оцінки, ми враховували, що головною метою впровадження наскрізної програми практичної підготовки є підвищення рівня сформованості умінь та навичок студентів. У науковііі літературі визначено три основні: репродуктивний, продуктивний і творчий рівні пізнавальної активності. В ході дослідження ми використовували два рівні пізнавальної активності, що характеризують розвиток практичних умінь та навичок: продуктивний і творчий.

Для проведення експертного аналізу було виділено 21 експерта (керівники практики від технікуму й виробництва) - по 7 осіб з кожного виду практики.

Членам експертної групи було запропоновано оцінити здобуті студентами уміння та навички у результаті кожного з видів практики письмово за п'ятибальною системою. Критеріями оцінки були такі два визначені нами рівні розвитку умінь та навичок:

1. Продуктивний: а) уміють виконувати практичні

завдання; б) у ході практичної роботи активно використовують теоретичні знання; в) сумлінно повністю виконують завдання наскрізної програми.

2. Творчий: а) самостійно і творчо виконують практичні завдання; б) виявляють ініціативу, висловлюють пропозиції щодо вдосконалення змісту та організації практики; в) орієнтуються в нестандартних умовах.

Здобута в результаті експертних оцінок контрольне

(практична підготовка здійснювалася за традиційним

програмами) та експериментальної (практична підготовк проводилася за наскрізною програмою) груп загальна кількіст

балів засвідчила про ступінь зростання сформованою

практичних умінь та навичок (табл. 3).

■ Таблиця З

Порівняльний аналіз результатів експерименту

Види практики

Навчальна Технологічна Переддипломна

Груші Рівні

продук- тивний творчіш продук- тивний творчий продук- тивний творчи

Контрольна Експериментальна 4.1 3.9 3.7 4.5 4.2 4.0 3.9 4.6 4.5 4.2 4.0 4.8

Таким чином, порівняльний аналіз експертних оціно рівнів развитку умінь та навичок у контрольній т експериментальній групах показує ефективнність застосуванн наскрізної програми, що виявилася у вищих оцінках перше груші порівняно з другою (різниця оцінок: навчальна практик +0.8, технологічна +0.7, переддипломна +0.8). Більшіст студентів експериментальної групи в ході практичної підготовк за наскрізною програмою виявили самостійність, творчий підхі до виконання завдань практики, ініціативу, орієнтування нестандартних умовах.

Далі перед експертами стояло завдання оцінити результат використання наскрізної програми практичної підготовки. Пр цьому вони мали оцінити ефективність використання програми навчально-виховному процесі для формування та розвитк практичних умінь і навичок студентів.

Дані експертного опитування характеризують ефективніст використання наскрізної програми. Ці дані ми використовувал

для встановлення кореляційних зв’язків між критеріями, за якими експерти оцінювали ефективність використання наскрізної програми.

Таким чином, дослідно - експериментальною перевіркою наскрізної програми встановлено: а) дидактичну послідовність процесу формування в студентів умінь та навичок відповідно до визначеної нами ієрархії цілей щодо видів практики згідно з професійними вимогами; б) оптимальну структуру та зміст програм практики /навчальної, технологічної, переддипломної/; п) тематичну спрямованість і значущість розділів у фаховій підготовці.

У результаті кореляційного аналізу та застосування методів математичної статистики визначена ефективність використання наскрізної програми, що сприяє виконанню студентами експериментальної групи завдань практики на більш творчому рівні порівняно з контрольною групою.

Таким чином, результати дослідно-експериментальної перевірки щодо визначення змісту наскрізної програми практичної підготовки та її застосування підтвердили основну гіпотезу дослідження.

Узагальнення результатів теоретичної та дослідно-експериментальної роботи дає підстави для таких висновків:

1. На основі аналізу історичних тенденцій становлення та розвитку практичної підготовки, вивчення її дидактичних аспектів та особливостей управління визначено провідні теоретичні засади практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства.

2. Дослідно-експериментальним пошуком виявлено такі шляхи вдосконалення практичної підготовки фахівців зазначеного профілю:

а)розробка освітньо-професійної програми і моделі професійної діяльності;

б)обгрунтування та впровадження наскрізної програми практичної підготовки.

Подальшого дослідження, на нашу думку, потребують історико-ретроспективне вивчення методів і форм практичного навчання на різних етапах його становлення та розвитку; особливості змісту і організації практичної підготовки спеціалістів готельного господарства в коленій підсистемі иавчальпо-науково-виробничого комплексу; проблема наступності в практичній підготовці фахівців готельного господарства.

Основний зміст дисертації викладено в таких публікаціях

автора:

1. Специфіка підготовки молодших спеціалістів.//Рідна школа.

- 1997. -№ 3-4. - С.45-48.

2. Організація і методика практичного навчання молодших спеціалістів готельного господарства //Нові технології навчання. - 1997. - ]\д4. - С.266-273.

3. Із історії практичної підготовки молодших спеціалістів в Україні //Психологія і педагогіка. - 1997. - №1. - С.220-225.

4. Наступність у практичній підготовці молодших спеціалістів готельного господарства //Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 28-31 жовт. 1996 р. - Кн. 3. - Чернівці, 1996. - С.277-279.

5. Деякі проблеми моделювання фахівців для індустрії туризму // Студент і викладач: Матеріали Української наук.-практ.

конф. - Сімферополь, 1996. - С.119-122.

6. Нова концепція підготовки кадрів для системи туризму

//Фінанси України. - 1996. - №3-4. - С.88-91. У співавт. з Фоменко Іі.А.

7. Программа технологической практики для средних специальных учебных заведений по специальности 3207

"Организация обслуживания в гостиницах и туристических комплексах". - К.: РНМК по ССО, 1991. - 20с. У співавт. з Борисенко О.О., Дацюк Т.І., Сокол Т.Г.

Укрепление связи обучения с производством - одна из главных задач «Основных направлений реформы общеобразовательной и профессиональной школы» //Проблемы укрепления связи обучения в средних специальных учебных заведениях с производством: Материалы Всесоюз. практ. конф., 11-12 сент. 1985 г.Запорожье, 1985. - С.98-101.

3. Экономика иностранного туризма. Программа для сред. спец. учеб. заведений по специальности 1740 - "Гостиничное

хозяйство". - К.: РНМК по ССО, 1983. - 9с.

10. Программа учебной практики для средних специальных учебных заведений по специальности 3207 - "Организация обслуживания и гостиницах и туристических комплексах". -К.: РНМК по ССО, 1989. - 19с. У співавт. з Борисенко О.О., Душпнським Ф.С., Сокол Т.Г.

11 .Валютно-финансовые отношения в туризме: Программа для средних специальных учебных заведении по специальности 3207 - "Организация обслуживания в гостиницах и

туристических комплексах". - К.: НМК по ССО, 1990. - 10с.

12.Організація практичного навчання молодших спеціалістів готельного господарства// Студент і викладач: Матеріали Української наук.-практ. конф. - Сімферополь, 1996. - С.184-189.

Поважная Л.И. Содержание п организация практической подготовки младших специалистов гостиничного хозяйства.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 -

профессиональная педагогика. Институт педагогики ЛІІІІ

Украины, К., 1997.

Работа посвящена изучению проблем практической подготовки младших специалистов гостиничного хозяйства. Исследуются исторические тенденции становления и развития, дидактические аспекты и особенности организации управления практической подготовкой.

Научная новизна и теоретическая значимость диссертации заключаются в разработке теоретически обоснованной модели профессиональной деятельности младшего специалиста, образовательно - профессиональной программе, сквозной программе практики и выявлении еффективных условий их использования в практической подготовке младших специалнстог гостиничного хозяйства.

Povazhnaya L.I. The contents and organization of practical preparation of the hospitality management junior experts.

Dissertation in the form of manuscript for the Candidate oi pedagogy scientific degree, specialization 13.00.04 - professional pedagogics. Institute of Pedagogy APS of Ukraine, K., 1997.

The work is devoted to study of problems of practical preparation of the junior experts of hotel industry. The historical tendencies of standing and development, didactical aspects and features of management organization of practical preparation arc investigated.

Scientific novelty and theoretical importance of the dissertation consists of development theoretically reasonable model of professional activity of the junior expert, educational professiona program, through program of practice and detection of effectivi conditions of their use in practical preparation of the hospitality management junior experts.

Ключові слова: зміст, практична підготовка, молодшиі

спеціаліст, практика, уміння, навички, організація, освітньо професійна програма, модель професійної діяльності, наскрізні програма.