автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Теоретико-методические основы системы многолетней спортивной подготовки

Автореферат диссертации по теме "Теоретико-методические основы системы многолетней спортивной подготовки"

УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ Ф13ИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ

/ч

^ и

На правах рукопису

«* #

с 05

Сахновський Костянтин Павлович

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 ОСНОВИ СИСТЕМИ БЛГАТ0Р1ЧН01 СП0РТИВН01

шдготовки

п о ¿W

*24.00.GH* Олштйський i професшний спорт

АВТОРЕФЕРАТ

дисертади на здобуття наукового ступеня доктора педаголчних наук

KHÏB-1997

Дисертащею е руколис.

Роботу виконано в Украгнському державному ушверситеп фЬичного виховання 1 спорту.

Науковий консультант - доктор педагопчних наук, професор, дшсний член Украшсько! академи наук национального прогресу Платонов Володимир Миколайович.

Офщтйш опоненти - доктор педагопчних наук, професор

Волков Леонщ Викторович, доктор медичних наук, професор

Колчинська Ася Зелигавна, доктор педагопчних наук, професор Дубогай Олександра Дмитр1вна.

Проввдна оргашзащя - Харк1вський державний шститут ф1зичноТ культури, Державний ком1тет Укра1ни з ф13ично! культури 1 спорту, м.Харк1в.

Захист в1дбудеться " [^/(лЖсС1997 року о 14 год. ЗОхв.

на засзданш спещал1зовано! вчено1 ради Д 50.29.01 Украшського державного ушверситету фхзичного виховання 1 спорту (252650, м.Ки1в-5,вул. Ф1зкультури,1).

3 дисертащею можна ознайомитися у б1блютехц Украшського державного ушверситету ф!зичного виховання 1 спорту (252650, м.Ки1Б-5,вул. Ф1зкультури,1).

Автореферат розюлано 1997 Р.

Вчений секретар спещаизовано! вчено! ради, /

доктор педагопчних наук, професор 1ващенко Л.Я.

Загальна характеристика роботи

Актуальтстъ роботи. Педагопчга. та медико -бюлопчт засади ефекгивно! багатор1чнох подготовки спортсмешв закладались ще на початку XX столггтя 1 вже у 20-30-1 роки було обгрунтовано ряд положень, ям. 1 сьогодт визначають й ефективнасть, а в юнщ 40-х М.Г.Озолш у свой вхдомш кния " Тренування легкоатлета " вдало узагальнрв значно примножене на той час знания про 6агагор1чну спортивну тдготовку 1 представив рекомендаш щодо и побудови, яга не втратили пднносп до сьогодення. Прнйдешня у 60-70 роки сутгева актттазащя дослдокень, яга спрямоват на вдосконалення багагор!чного процесу занять спортом, була багато в чому пов'язана з р1зким зростанням конкуренци на шжнародшй спортивнш ареш, швидким зб1лыиенням тренувальних та змагальних навантажень, значним загальним ускладненням системи шдготовки спортсмешв високого класу. Однак, найбшыц штенсивно проблема побудови багатор1чно! подготовки спортсмешв вивчаеться в останнш чверп XX сгстття, 1 серед тих, хто зробив особливий внесок у Я опрацювання, - В.М.Платонов (1988,1997), Н.Ж.Булгакова (1977, 1986), В.П.Фшш (1987), М.Я.Набатшкова (1982), Л.В.Волков (1990,1997), АА.Гужаловсышй (1979, 1984), В.ГАлабш (1993), Х.Созансьа (1986). Вщдаючи належне знаниям про багатор1чну спортивну тдготовку, яга накопичеш завдяки цим провцщим 1 багатьом шшпм фахйвцям, не ыожна однак не вщзначити, що характернин кординальними змшами сучасний етап: розвитку спорту вимагас нових фундаментальних доопджень, яга спрямоват на ц вдосконалення.

Сучасний етап розвитку спорту вимагае бш>ш вceбiчнoгo знания про багатор!чну спортивну тдготовку. Поза цим, бузумовно гонт для теорц та практично значиш результати численнгах доавджень Н загально! структури у р1зних видах спорту (Г.С.Туманян, 1984; А.С.Медведев, В.С.Смирнов, 1993; С.СЬееЬ, 1990 та ш.), а також спрямоват на тдвшцення якосп вщбору 1 ор1ентат спортсмешв та оптншзацш 1х

тренування 1 змагалъно! практики на рхзних етапах багатор!чного вдосконалення (Л.В.Волков, 1984; Н.Ж.Булгакова, 1986; М.М.БулатоваД997; Н.Богапзк!, 1991 та ш.), залишили ще велик! резерви у забезпечешп всеб1чних уявлеиь про ефективну багагор1чну шдготовку споргсмешв.

Акгуальшсть комплексних досл!джень 6агатор1чно! спортивно! шдготовки пов'язана також з гим, що за останш десягщйччя накопичено значт знания бюлопчного характеру, та забезпечуюгь передумови и ефекгивносп 1 вщображають особливосп формування довгочасно! ададтацц до навантажень, яьа застосовуються у спорп, 1 специфшу адаптацц до них спортсмешв р1знох стай, вжу та квал!ф1кац11 (Ф.З.Меерсон, 1986; МА.Фомш, В.П.Фипн, 1986; Ю.Т.Похоленчук, 1993; W.Hollman, Т.НеШгщег, 1983; Р.-ОАз^апй, 1987;У.Рклопоу, 1991). Разом з гим повнощнна практична реал!зац!я цих знань можлива лише на засадах значного поглиблення уявлень про законошрносп становления вищо! майстерносп.

Вшце викладене ввзначае безсумшвну акгуальшсть комплексних дослщжень, як! спрямоваы. на вдосконалення система багаторхчно! спортивно! шдготовки.

Ппотеза. Зросганню споргивних досягнень 1 прогресу спорту вщлому прислужагься комплексна знания про 6агатор1чну спортивну шдготовку, яка на своему початковому егаш забезпечуе фундамент устшного спортивного вдосконалення, на базових - планомхрне сгановлення майстерносп юних спортсменов без передчасного вичерпання !х адалтаххшного ресурсу, а на захлючннх - висога споргивш досягненнл там, хто зддбшй до цього, та !х тривале збереження.

Мета достдженъ полягала у вдосконаленш теоретико-методичних засад системи багатор!чно! спортивно! шдготовки.

3 метою досягнення поставлених шлей вирииувались так! осноет задаю-.

1) з'ясувати законошрносп сгановлення га збереження вищо! спортивно! майстерносп;

2) обгрунгуваги основш положения вщбору 1 ор1ентацц спортсмешв на р1зшк етапах багатор1чно! тдготовки та шляхи !х ефекгивно! практично! реатзааш;

3) обгрунтувати основний зшсг 1 рашональну дабудову тренувального процесу на кожному еташ багатор1чно! спортивно! шдготовки з врахуванням спешалЬацц спортсмешв;

4) з'ясувати основш фактори, яга сприяють збигьшенню тривалосп збереження спортсменами високо! майстерносп;

5) визначити оргашзацшш захода, яш необхадт для вдосконалення системи багатор1чно1 спортивно! шдготовки.

Об'остом дослшжень була 6агагор1чна шдготовка спортсмешв, предметом- загальна структура багатор!чног шдготовки спортсмешв р!зно! стап 1 багатьох спешалазагой, зм!ст та побудова !х тренуваньного процесу на Н р!зних етапах, оргатзацшш засади багатор!чного процесу занять спортом.

Наукова новизна та теоретична знанимгеть досл!джень обумовлеш опрацюванням теоретико-мегодичних засад ефективно! системи багатор1чно1 спортивно! шдготовки. Огрнмано комплекс знань про багатор!чну спортивну шдготовку, яка забезпечуе досягнення та тривале збереження високо! спортивно! майстерносп. Створет уявлення про законошрносп становления 1 збереження вшцо! спортивно! майстерносп, обгрунтовано основш положения вщбору та ор1ентаци спортсмешв на р131шх етапах багатор1чно! спортивно! шдготовки ! вузлов! характеристики зшсту 1 побудови кожного з цих еташв, а також напрямки вдосконалення оргашзацшних засад 6агагор1чно1 спортивно! тдготовки.

Наукову новину роботи багато в чому забезпечили П наступш головш визначальш риси: вивчення вах етатв багатор!чно1 спортивно! шдготовки на матер!ал1 вшпв спорту, яео належать до р!зннх груп: пор1вняльний

ретроспективний анагиз шдготовки, яка забезпечила досягаення вершин майстерносп i яка цьоыу не сприяла; охоплення дослщженнями велико! юлькосп визначних спортсмешв i тренер!в; илыасна характеристика тих складових 6araropi4Hoi спортивно! шдготовки, яю, перед усим, розглядались з яюсного боку.

Практична знаниласть робота полягае у ыожливосп широкого викорисгання й георетичних положень та методичних розробок у пропей шдготовки спортсмешв на Bcix етапах !х вдосконалення - у спортивних школах, клубах, зб!рних командах. Наведений фактичний матер!ал та наступш висновки i узагальнення введено до куров загально! reopii га методики спортивно! подготовки, а також reopii га методики окремих видав спорту, як! читаються у ф1зк>,льгурно-споргивних навчальних закладах. Вони також допомогли визначити перспективш напрямки подалыиого вивчення проблема ефективно! 6araiopi4Ho! спортивно! тдготовки.

На захист виносяться maxi положения:

- законом!рност! становления та збереження вшцо! спортивно! майстерносп;

- система вщбору i opieiiTanil спортсмешв на pi3Hax етапах ix вдосконалення;

- основний 3MicT тренувания спортсмешв на вйх етапах !х багатор1чно! шдготовки;

- особливосп ращонально! структури гренувального процесу на Bcix етапах бататор1чного вдосконалення спортсмешв;

- фактори, як! сприяюгь зб1лыыенню тривалосп збереження спортсменами високо! майстерносп;

- оргашзацШш заходи, яю забезпечують вдосконалення системи багатор!чно! спортивно! тдготовки.

Апробацгя результатов роботы та pieni ix впровадження.

Результата досвджень широко впроваджеш у практику шляхом:

1) впровадження у да програми, яка шдгоговяена з хх врахуванняы, для споргивних шкал, яи культивують плавания;

2) ввкорисгання тд час опрацювання концепцш хпдготовки спортсметв Украши до Ол1мтйських irop 1996-2000 pp.;

3) ввкорисгання тд час шдгоговки значних публшадш, яга призначаються тренерам i спортсменам, вчителям ф1зично! культури та оргаращвникам у галуз1 ф!зичного виховання та спорту;

4) викорисгання у rrpoiieci шдгоговки га шдвшцення ква-ифжапд фах1вщв в Украшському державному ушверситеп ф1зичного виховання i споргу;

5) застосування у 1985-1991 pp. у xozn оцшки перспекгивносп спортсметв в Украшському республик анському nempi спортивного вшбору;

6) багагоразових (1978-1996 p.p.) поввдомлень, у тому тшсл1 i на м!жнародних науково-пракгачних конференшях га семшарах.

Резулътаги доотджень впроваджено до практики на pi3HHX, у тому числ! i на державному piBHi, шляхом введения у дда шдгоговлених з ix внкористанням документ1в, яга регламентують розвиток у крахт ф1зично! культури га спорту.

Публпссщп. Материала дослщжень вщображено у 53 публгаащях загальним обсягом 68,2 авторських листюв. 20 публпсацш, у тому чист монографию, nocioHHE для TpeHepiB, навчальну програму для споргивних шюл, мегодичт розробки та 7 наукових статей автор шдготував самоспйно.

Особистии внесок автора полягае у посгановш проблеми, висунент ппогези, визначент стратеги га конкретных напрямюв дослцркень, а гакож у безпосередньому виконакт основного об'ему дослщницькох робоги. В опрацювант окремих напрямьав дослвджень брали участь асшранги автора.

Зв'яаок роботы з тематикою НДР. Дослщження, яю склали основний зшсг робоги у 1981-1990 p.p., виконувались зпдно з всесоюзним планом науково-дослщних po6iT в галуз1 ф1зично! культури га спорту, у 1981-1985 p.p. у межах опрацювання приватно! теми цього плану 2.1.2.04 "Педагопчт кригерп довгосгрокового керування тренуванням спортсметв на erani тдготовки до вшцих досягнень"( Номер державно! реестраш! № 8108606), а у 1986-1990 p.p. - у межах опрацювання приватно! теми 2.3.5 Структура та зм!ст тренувального процесу на початковому га базовому erani 6агатор1чного! тдготовки у цшшчних видах спорту " (Номер державно! реестраш №860089802). У 1991-1996 p.p. вони виконувались зпдно 3i зведеним планом науково-дослщних po6ir Украшського державного ушверситету ф!зичного виховання i спорту, у 1991-1995 p.p. -у межах опрацювання теми 2.3.1.06 "Диференщащя та щдивщуатзащя тдготовки спортсметв на р!зних егапах багагор!чного вдосконалення (Номер державно! реестраш 910026129), а у 1996 р. - теми 1.2.1 "Наукове обгрунтування структури та 3Micry 6araropi4Ho! спортивно! шдготовки " (Номер державно! реестрацц № 0196U010518).

МетодологЫ i методы достдженъ. Основними структурними елементами дослщжень стали наукова проблема, гшотеза, об'ект та предмет, задач!, засоби га метода.

Пщ час висунення гшотези враховувалось, що и правияьне формулювання сприяе в!рному визначенню предмета та мети дослщжень, що вона повинна буш оргатчно пов'язаною з об'ектом та предметом дослщжень, а гакож вм!щувати сгосовно останнього принципу новизну.

Пщ час визначення об'екту та предмету дослщжень враховувалось, що об'ект будь то система, процес, функшя i тл., хоча i icHye незалежно вщ дослщника, апе дооодник визначае власний на нього погляд, з позицш якого обирае предмет дослщжень, ставить його задач!, шдбирае засоби i метода IX розв'язання. Враховувалось також, що предметом дослщжень е

вишлеш автором рнси ¡х об'екта, як! вивчаються з певною метою, що надае предмету суттево! м!ри суб'екгивного.

Задач! дослщжень ставились вщповщно до !х мети та предмета. Разом з цим одш, перебуваючи дереважно пов'язаними з з'ясуванням та уточнениям факпв, носили емшричний характер, а шип, передбачаючи пояснения огриманих факпв та !х розмодення у 1снуючш систем знань, буди переваляю теоретичними.

Пщ час вибору метошв розв'язання поставленвх задач передбачалась адекватасгь кожного методу тш чи шшш задач! та зм!сту предмета досллджень. За Ъшгах р!вних умов перевага надавалась традишйним методам, яй широко розповсюджеш у хо/ц дослхджень в галуз! загально! теори та методики спортивно! шдготовки. П1д час розв'язання задач теоретичного характеру використовувались анал1з 1 синтез, шдукщя 1 дедукщя, узагальнення, абстратування, проведения аналопй та ¿нш! метода теоретичного р!вня шзнання. Пвд час розв'язання задач емшричного характеру вшсористовувались загальнонауков! методи екмпериментально-емпгричного ртвня птзнання - анал1з лхтературк та" документ, спостереження, опитування, у тому числ! 1 експерпв, тестування, експеримент, математично-стагистичш. методи.

Обраний методолопчний шдхзд, який обумовив методолопчну лопчшсть дисерташ! обгрунтовано у значних працях з методологи науки (У.В.Блауберг та ш.1970; Р.Пенто, М.Гравщ,1972 га ш.) га вдало реал!зовано щд час проведения комплексних дослхджень у галуз1 теори га методики спортивно! шдготовки ( В.М. Платонов, 1978; В.М. Болобан, 1990; М.М.Булатова,1997 та ш.).

Дослздження проводились з 1977 до 1997 року. Ними було охоплено спортсмешв р1зно! спешал1запд та кватфшаии - вщ новачюв до ол1мпшсысих чемшошв та переможщв св!товнх першосгей.

Структура та обсяг роботи. Дисергавдя складаегься а встуцу, семи глав, висновив, б1блюграфц (443 найменування), викладена на 310 сторшках, ьгострована 32 таблицами та 41 малюнком.

Основш результат роботи

Закономгрноетг становления та збереження еищог спортивног майстерностг

Ефекгивна 6агатор1чна спортивна шдготовка передбачае облпс законошрностей становления та збереження вищо! спортивно! майстерносп. 3 метою !х з'ясування на магер1ал! р1зних вшив спорту шшйзувались сприягливий вис дня початку спортивно! тдготовки, динаьика становления вищо! спортивно! майстерносп, вж, у якоыу звичайно досягаеться гака майстершсп>,! типова тривалкть П збереження.

За основу визначення в!ку, сприятливого для початку шдготовки у р!зних видах спорту, взято вцщовцще опитування 139 фшал!ст1в значних змагань з плавания, стрибив у воду, дзюдо. Було встановлено, що вш менший у представншав тих вшив спорту, у яких ранние досягаеться вшца майстертсть, але не залежно вщ спешалазащ! та стап обмежений чотирма роками, що шдгверджуеться початком тдготовки у такому вшовому даапазош бшыпе 70% найсшсьншшх у р1зних видах спорту. В той же час показано, що вдосконалення оргашзацшних засад багатор^чно! тдготовки спортсмешв з усуненням передумов форсування шдгоговленосп юних спортсмешв зробило б виправданою ор1енгацио у процеа початкового вщбору на ннжню межу сприятливого вису для початку занять тим чи шишм видом спорту.

Сприятлива дшшика становления майстерносп з'ясовувалася шляхом:

1) пор1вняльного анал1зу процесу формування майстерносп на початковому та базовому етапах спортивного вдосконалення 104

фйгалкпв значнвх змагань з плавания та стрибйв у воду 1 57 найсильншшх у юному вив. представншзв цнх вшав спорту, яю. обмежшшсь завоюванням призових м1сць на шжнародних та всесоюзних юнацысих змаганнях;

2) вивчення процесу формування вшцох майстерносп на егапах максимально! реал!зацц шдивщуальних можливостей уах найсильншшх плавщв св!ту 70-х - початку 80-х роюв, а також бигьшосп найсильншшх у середиш 90-х роьав, загального шлыасгю бшьше, тж 1000 фшалхспв 1гор Ол1мш.ад, чемтонапв св1ту та €вропи;

3) ретроспективного анал1зу багатор1чного вдосконалення 220 плавшв найсильншшх у свт у 70-90-х роках га 35 дзюдо!спв - презер1в значних змагань 70-80-х рок!в;

4) вивчення л!тератури, яка вмицуе вщомост! про спортивт шляхи загальновщомих споргсыетв. Показано, що динаыша становления майстерносп споргсмешв обумовлена !х спещал1загцею, що и в!рогщт вшмшносп у предсгавншов багагьох видов спорту га дисцшшш пов'язат з гетерохронтстю формування передумов для досягнення у них вшцо! майстерносп. Найбйтъш повно динамжу становления майстерносп вщображае типова гривалкть шдгоговки, яка передуе досягненню його вершини. Наприклад, у дзюдсаспв в она приблизно на два роки б!льша, шж у плавщв (13-15 супроги 11-13 роюв) багато в чому у зв'язку з бЬтыиою для них значимктю тактично! зр1лосп, яка приходить з! стажем висгушв у значних змаганнях.

Дшамша становления майстерносп обумовлена ! сгаттю. Спортивна майстертсть жшок зростае швидше, що найбшыи повно вщображае менша гривалкть 1х тдготовки, яка передуе досягненню й вершини, яка, перед уам, обумовлена випереджаючим бюлопчним розвитком жшочого оргашзму. Наприклад, найвиидм досягненням жшок у плавант звичайно передують 9-11 роюв !х шдгоговки, а найвиицм досягненням у пьому вида споргу чоловдав - 11-13 роьав.

Отримано засади стверджувати, що швидке зросгання спортивних результапв на початковому та базових егалах 6агатор1чно1 спортивно! подготовки не завжди служить передумовою наступного усшшного вдосконалення. Про це достов!рно свщчить той факт, що найсильнпш. у юному вид, але не досягнувш! попм значних результапв спортсмени, не поступались за темпом приросту майстерност! на пих етапах тим, хто таких усшх!в досяг (мал.1).

1(А) II (А) !(В) И(В) 1(А) П(В) 1(В) Н(В)

Ч О Л О В 1 К И Ж I Н К И

Мал.1 Висова динамша становления майстерыост! ппавцш: I - фшалкти вайбшыпих змагавь (п=78); II - спортсмени, яю обмежились у стихами у значних юнацыенх змагавнях (п=36); А- спрщггери; В - стайери;

Б Вхк вккснавня □ В»К ВИКЯ13К зя § Вис внконакяя В Шк сггркмзкия □ Вис сгсримання

Щроэряду .:• П разряду • 1роэряду звания" Кандидат звания" Майстер

у манстри спорту"

спорту"

Разом з ним гипове для спортсметв, яш обмежились усшхами у значних юнацьких змаганнях, швидке спочатку вдосконалення б агат о в чому обумовлене форсуванням найважлившшх для !х спещал!зацц сторш шдготовленосп. Де, наприклад, шдтверджуе той факт, що сгрибуни у воду, яй обмежились усшхами у юнацьких змаганнях, досягали р!вня результапв, яга забезпечували присвоения звання майсгра спорту у середньому приблизно через рцс теля опанування стандартних стрибгав

високо1 техтчно! складносп, хода як найсильнпш стрибуни у воду виконували норматив майстра спорту одночасно з опануванням таких сгрибгав.

Швидке вдосконалення характерне не лише для спортсметв певних спешал!затрй, але 1 для тих, яш до початку шдготовки в обраному вида, спорту займалися шшим видом. Тендентю посилюе спорщнетсгь виду спорту, яким займався спортсмен, га вибраного ним пох!м для спещал1задц, що зокрема, шдгверджуе пшовкгь швидкого вдосконалення стрибутв у воду, яю. ггройшли початкову шдготовку у пмнастиш. Маемо також резон шдкреслити, що швидке вдосконалення на початковому та базовових етапах багатор1чно! шдготовки не передбачае швидкого становления вшдо! майстерносп на еташ максимально! реатзаш! !ндивщуальних можливосгей.

Темп становления вшцох майстерносп характерний для спортсметв, яй спещатзуюгься в р!зних видах спорту ! дисщшяшах, виропальною м!рою визначае в1к, в якому досягаються найвшщ результата. В!н бшьший у представншав вн/пв спорту 1 дисхшплш, у яких не лише тзтше, а звичайно ! тривалипе досягаються передумови високих досягнень. Так, наприклад, чоловиси, яи спец!ал!зуються у плав ант на 50,100 та 200м, звичайно досягаюгь вершин майстерносп у вид 21-24 рок!в шсля 12-14-р!чно! шдготовки, тода як п, як1 спешал1зуються на 400 та 1500м, - у 19-22 роки у результап 10-12-р!чно! шдготовки; дзюдо!сти найлепно!, нашвлегко! та легко! вагових категорщ - у 23-25 роюв шсля 12-14-р!чно! шдготовки, а натвважко! га важко! - у 26-29 рогав шсля 13-15-р1чно! шдготовки. Разом з ним, наявтсгь певно! сприятливо! впсово! зони для вищих досягнень шдгверджуе факт звичайно не менше, тж у два рази меншо! вар1агивносх1 в!ку ггризер1в значних змагань, у пор!вняят з в!ком !х фшатспв. В той же час огримано резони шдкреслити, що вар1атившсгь вшу, у якому досягаються найвшщ результата, бишиа у тих, хто спепхал!зуегься у видах спорту з багагофакторною структурою змагально!

даяяьносп га тдготовленосп, окреш компонента яках досягають максимуму у широкому вшовому даапазош. Така стукгура змагально! даяльносп та шдготовленосп дозволяе досягти вершин майстерносп i дуже молодим, 20-р1чним, a iHOid i билля юним представникам спортивних irop та единоборств, значною м!рою за рахунок фхзично! шдготовленосп, i значно старшим, 30-р1чним, а шода i бшып зригим спортсменам за рахунок компенсашх И ймов1рного зменшення збшлиеною техшчною i тактичною шдготовлешстю.

У нанок оптимальней вйс для демонстрант вшцих спортивних досяшень менший, шж у чоловшв, наприклад, у плавщв на 2-3 роки, що в першу чергу пояснюеться ix випереджаючим б1олопчним розвитком i певною м!рою сошально-психолопчними факторами, яю. пов'язаш з битьш раншм зам!жжям та спешфшою амейних обов'язьов.

Отримаж факти та дат л!тератури свщчать, що поеднання обумовлених спещашзашею га статгю в!дмшностей темпу становления спортивно! майстерносп визначаюгь кординально р!зний вис досяшення його вершини у багахъох видах ол1мтйсько! програми. Наприклад, в окремих дисшшпнах плавания та у стрибках в воду у найбигыиих змаганнях нерщко перемагають 14-16 р!чт спортсменки i досить р!дко ri, як! досягли 25 рогав, а у кшному та вирильному cnopri вища майстершсть, як правило, досягаеться до 25-30 роив, а переможцями нанбшьших змагань нерщко стають 40-50-pi4Hi спортсмени.

Спшставлення середнього в!ку ф!нал!спв Irop Ол!мтад останньо! чверп XX столктя в окремих видах спорту (мал.2) св!дчшъ про зростання BiKV найсильншгах спортсмешв. При чоыу виступи на Irpax (Мышад 1992 та 1996 p.p. плеяди 35-40-р1чних спортсмешв га вш найсидьншшх профес!онал1в р1зних видав спорту не залишаюгь сумшву в тому, що тенденция мае загальний характер.

Анал!з багатор!чно! спортивно! практики свщчить про те, що вицц досягаення усе частице стають спадком спортсмешв з вираженою

шдивщуальтсгюу тому чиста i процесу становления майстерносп. Тому у хода 6araropi4Hoi тдготовки спортсмешв зростае значимость врахування його можливо! BapiaTHBHocri.

Анашз становления майстерносп 220 плавщв, найсильншшх у CBiri в 7090 p.p. з'ясував його таи основш вар1ангн : 1) середне з досягненням вершин майстерносп у середньому для цього в!ку чоловпсами у 20-24 роки, а ланками у 18-22 роки як шдсумок тдготовки середньо!, вдаговадно - 11-13 pi4Hoi та 9-12-р!чно! тривалосп характерне - для 60-70% плавщв; 2) прискорене з бшьш раншм досягненням найвищих результата як шдсумок менш тривало! шдготовки - для 10-15%; 3) прискорене, але з досягненням вершин майстерносп в середньому для цього вшу, що пов'язане з б1льш шзшм початком занять плаваниям,- приблизно для 5%; 4) уповьяьнене з б1льш шзшм досягненням вершин майстерносп як шдсумок бътыи тривало! тдготовки - для 15-20% спортсмешв. Разом з цпм показано, що динзмпса становления майстерносп спортсмешв

обумовлена не лише !х спещал1загцею та стагтю, але [ щщдадуальними здабностями, висом, у якоыу вони почали спортивну тдготовку, та П специфжою. Ретельний облш уах них фактор1в необхвдний для визначення шдивизуально! стратеги 6агатор1ЧНого спортивного вдосконалення. Пщ час П вибору особливо важливим е прогнозування б1олопчного достигання спортсмена, яке допоможе не пропустит сприятливий момент для реал1зацц потенцшних можливостей переможгцв значних юнацысих змагань та забезпечити планомгрне вдосконалення тих, чий талант повинен розкритися шзшше.

Тривал1сть збереження спортсменами високо! майстерносп 1, вщповщно, завершального етапу !х багатор!чно! шдготовки з'ясувалась на основ! П шдивщуальних показншав у найсильншшх спортсметв, ям спешал1зуються у видах спорту, яй належать до р1зних груп. Було встановлено, що тривале збереження спортивно! майстерносп бшьш гипове для тих, хго спещал!зуеться у видах спорту та дисщшлшах з багатофакторною структурою змагально! шяльносп та шдгоговленосп ! високою значим!спо тактично! зршосп та змагальяого досвшу. Найбшьш грив ало зберггаюгь майсгертсть п, хто спещайзуеться у кшному та в1грильному спорп. Тривале збереження досягнень гакож характерне для тих, хто спещал1зуеться у спортивних крах та единоборствах.

Тривалкгь етапу збереження досягнень обумовлена 1 статгю. Бона бшьша у чоловМв, наприклад, у плавщв на 20-30%, що йыов!рно, перед усим, пов'язане !з сошально-психолопчними факторами.

На гривалють збереження спортсменами майстерносп впливае ! темп и становления; недовгочасшсть збереження майстерносп певною трою обумовлена швидккпо И становления.

ТриваМсть збереження високо! майстерносп спортсменами р1зних рогав неоднакова (мал.З). Шсля П зменшення у 50-70-! роки за осгант десяпшття вона у бигьшосп випадов зросла. Особливо багато конкретных прикладав цьому доли 1гри XXVI Ол1ми1ади. 1х переможцями

га призерами стали плавш, для яких 1гри 1996 року були трепми, як для трьохразовох олштйсько! чемтонки з 1рланда М!гчелл Сшт, 1, нав1гь, четвертиыи, як для призера в естафегному плав ант Андреаса Хольмперца. В багатьох випадках на п'едестал пошани в Атланп щдшмались п ж спортсмени, що 1 на Ьграх 1992 р., а у деяких ( Карой Гюгтлер, Андреас Хольмперц , Кристина Егершеп) ! п, що у 1988 р.. Потбна сигуашя була 1 у стрибках в воду. 1гри в Агланп були третши для представника КДР Ш Сенга, який перемгг у стрибках з трамплша, ср!бного призера 1гор 1988 р. та бронзового 1992 р.. Його сшввшшзниця, ол1мшйська чемшонка 1992 р. Фу Мшся, перемогла в Атланп у стрибках з вишки га з трамплша. А переможець 1гор 1996 р. у стрибках з вишки Дмигро Саугш був бронзовим призером 1гор 1992 р.. Таким чином, усг о.щмпшсьй чемшони 31 стрибтв у воду 1996 р. були призерами попередтх 1гор.

Збигынення тривалосп збереження спортсменами високих досягнень можна пояснити вдосконаленням сисгеми хх шдготовки 1, зокрема, й зросгаючою шдив1дуал1зашею та битыл ефективною реал1защею позатренувальних та позазмагальних фактор1в, як! впливаюгь на яюсгь шдготовки, б1лыи профеойним шдходом до шдготовки спортсмешв вщлому 1, звичайно, не в останню чергу, комерщал!защею спорту. Разом з цим, комерщал1зашя, сугтево шдвшцуючи значим! сгь видагних спортсмешв, яю довго зберпыоть вшцу майстертсть, багато в чому вгоначила вдосконалення методики споргивноГ шдготовки за остант роки не спльки у напр ямку забезпечення передумов досягнення бЬгьш високо! майсгерносп, сгалъки збхлыиення тривалосп и збереження (В.М.Плагонов, 1997). Бона, без сумшву, визначить 1 подальше прагнення спортсмешв збЬтыиити тривалтсть спортивно! кар'ери, !, природньо, у предсгавншав б!льш комерщал!зованих видав спорту воно виявигься бшыиим.

50

40

%

30

20

10

О

1 г р и Ол1Мп1ад Мад.3 Юлыасть призерш 1гор Олштад, яга става црвзерами попередюх 1гор (у вшсоткях шд ззгально! кишкосп прнзер1в)

□ Страбкн у воду (чодоикв)

В Стрнбкя у воду <Ж1В*я)

вФеххувашя

(чояовЫя)

Е Пиаванвя (чодовцдр ИПжавашш (ижд) &Дзв>до(чс2о>Ься)

З'ясовано тенденщю до зменшення обумовлених спещал1задда та статтю спортсмешв вщмщностей у темпах становления та тривалосп збереження високо! майстерносп. Зменшення ведмшностей у темпах становления майстерносп шпсо вгдображае зменшення р!зншд вшу фшал1ст1в Ол1мшйсысих 1гор у р1зних видах змагань. Наприклад, р1зниця середнього вщу фиодпспв 1гор СШмшади в о!фемих видах змагань плавщв у 1976 рощ досягала 6,2 року, а у 1996 - 4,1 року. Про зменьшення вщмшносгей у тривалосп завершального етапу 6агатор1чно1 спортивно! шдготовки свщчать зменшення вдайнностей середньо! тривалосп представництва у числ1 найсильншшх спортсмешв св1ту та числеш за остант роки приклада тривало! демонеграци значних результапв не лише гими, хто спещал1зуеться в окремих складнокоординащйних видах спорту, спортивних крах ! единоборствах, але ! у важкш атлетищ ( М.Сулейман-оглу, та ш.), швидаасно-силових видах легко! атлетики (КЛькнсДБубка, С.Констандинова та ш.), багатьох шших видах спорту I дисциплшах. Вщзначеш тендешщ обумовлеш перерозподалом впливу на процес становления та збереження майстерносп бюлопчних 1 сощальних фактор1в в б!к зростання рол! останшх ! багато в чому за рахунок

шдвшцення матер!альних стимудав до кропггкого пошуку шляххв шдвшцення майстерносп га гривалого збереження ц високого р!вня.

Представлений у дисергадц матер1ал про законошрносп сгановлення 1 збереження вшцо! спортивно! майстерносп сгворюе передумови об'ектиизапп ощнки перспекгивносп спортсмешв, забезпечуе основш ор1ентири для диференшащ! 6агагор1чно! тдготовки спортсмешв залежно вщ !х спешал1зцш га стап, темпу бголопчного розвитку. вису початку занять спортом та особлнвостей поеднання цих фактор1в, тобго дозволяе визначити шдашдуально адекватну стратепю спортивного вдосконалення. Вщображаючи типову стратепю становления та тривалосп збереження вшцо! майстерносп представншав багатьох спортивних дисциплш, тенденшя 1х зшн за останш десятилптя та причини цих тенденцш, представлений матер!ал створюе передумови принципового вдосконалення програмово-нормативно! бази розвитку спорту та прийняття срган1защйно-кер1в1шх рпнень, яха маюгь велике значения для оттаазадп системи багатор!чно1 спортивно! тдготовки.

Почагкова тдгоговка спортсмешв

Одна з найбигыи актуальних проблем багагор!чно! спортивно! шдгоговки пов'язана з необхддшсгю значного пщвишення ефекгивносп П першого егапу. Дослнркення, яй присвячет забезпеченню в!дпов!дних передумов, було проведено у напр ямках: 1) систематазаци накопичених знань про почагковий спортивний в1дб1р та обгрунтування шлягав його повношнно! реал1заш1 у практиш; 2) обгрунтування рационально! сгрукгури та основного змкту навчально-тренувального процесу на егаш початково! тдготовки спортсмешв; 3) обгрунтування ефективно! програми початково! спортивно! гплгоговки.

П!дсумки першого напрямку показали догцльтсть двох ступешв рддбору спортсмешв на еташ !х початково! тдготовки. Перший ступшь

повинен передуваги початковому навчанню виду спорту та його основш критерц - бажання новочка займатися спортом та "в £ дсугшсгь у нього до цього медичних протипоказншйв. Другий сгушнь повинен здшснюватися теля трьох-чогиришеячного початкового навчання виду спорту. У його основ! - забезпечення розумового компромку м1ж бажанням дитини займатися спортом та необхщшетю вщбору перспективного контингенту; оцшка задапав здабностей та якосгей, яю обумовлюють висок! досягнення в обраному вид! спорту; ор!ентащя на консервативш прикмети; комплекстсть оцшки перспективное!! з урахуванням нер!внозначносп для представншав р!зних вщцв спорту II таких основних критерив: стану здоров'я, вшгавцщосп морфотипу вимогам виду спорту, р!вня прфианих доя обраного виду спорту рухових якосгей та спещал!зованих сприймань, спортивного доевщу батыав га !х ставлення до спорту, сгупеня працездатносп новачка, його рпиучосп га настирливосг!, а також штелектуальних згобностей. Таким чином, на першому сгупет спортивного вщбору дощльна ощнка стану здоров'я у тих бажаючих займатися спортом, чей вш не дуже в!др1зняеться вщ сприятливого для початку тдгоговки в обраному вид. спорту, а другий стушнь вщбору передбачае оцшку у почапавщв задатков проф!льних для обраного виду спорту якостей та здабностей, вщповщносп його вимогам !х морфотипу, стану основних систем жигтедаяльност! оргашзму та спортивно! спадковосп.

В межах другого напр ямку дослщжень проведено пор!вняльний ретроспективний анатз почагково! шдготовки 78 фшалкпв найбьтьших змагань з плавания та стрибюв у воду ! 40 штавщв та стрибушв у воду, яей обмежились устхами у юнадьких змаганнях, а також ретроспективний аналаз почагково! шдготовки 35 призер!в найб!льших змагань з дзюдо. Показано, що початкова подготовка найсильшших споргсмешв вщр!зняеться вщ шдготовки тих, яга обмежились устхами у юнадьких змаганнях сутгево большою часткою загальношдготовчих засоб1в га

суттево меншою спещальношдгоговчих. Причому, вщповщп вщмшносп бьпыш у плавщв, нш у стрибутв у воду, що пояснюеться згубтстю для юного оргатзму та спортивного вдосконалення надлишково! спещально! роботи, яка предъявляв висои вимош до кисневотранспортно! системи. € засади вщзначити, що сприягливим стввщношенням загальнотдготовчих, допошжних та спещальнотдготовчих засоб!в у ход! початково! шдготовки плавщв, стрибутв у воду га дзюдохспв е, вщгавщно - 60:35:5, 40:50:10 га 45:45:10. Встановлено, що початкова шдгоговка багагьох найсилькшшх спортсмешв здшснювалась з особливо широким застосуванням елеменпв р1зних видхв спорту, носила, нав!ть, б!льш, йж р1зноб1чний-6агагоборний характер. I в той же час подобного характеру першого етапу спортивного вдосконалення не виявлено у жодного да спортсмешв, яю теля уешху у значних юнадьких змаганнях не досягли його у найбишиих змаганнях. Всгановлено гакож, що майже чверп. (23.9%) охоплених дослщженнями найсильншшх спортсмешв до початку шдготовки у видах спорту, яю. стали предметом 1х спещализат! протягом 1-3 ротав, займалися шшим видом або поеднували заняття обраним попм для спешал1заш1 га шшим видом споргу. Визначалыш, що гакий початок спортивно! кар'ери був характерний для найвизначтшого плавпя останньо! чверп XX стол!тгя, восьмиразового ол!мпшського чемтона ! десятиразового чемтона евт' Метъю Б!онда, та непереможного у 80ч роки сгрибуна у воду, чогириразового ол1мпшського чемтона Грега Лугатса.

Всгановлено, що прихаманна початковШ шдготовщ найсилъншхих спортсмешв разноб!чтсгь поеднувалась з широким - у плавщв до 40-50% загального часу занять - використанням ¡грового методу ! багато в чому цим була обумовлена. Разом з цим у деяких спортсмешв початкова тдготовка носила !гровий характер вгцлому, що поряд з домшуванням ярового методу забезпечувалось ошжшзмом тренера, його вшнням надати характеру три будь-якш вправ!, р1зяоман!тшстю м!сць занять. У тих, хто не зум!в примножити устхи, як1 було досягнуто у юному виц,

використання Игрового методу обмежувалось 15-20% часу занять. Визначальними рисами почагково! подготовки найсильншшх споргсмешв була бояьша увага розвитку швидкосп, гнучкосп га координацшних можливостей, а також оволодшня р1зномашгними руховими вишнями 1 навичками, в тому числ! 1 далекими вод базових для обраного виду спорту. Таким чином, отримано засади зробити висновок, що ефективна початкова подготовка, незалежно вщ виду спорту, характерна загальношдготовшй або загальношдготовчо-допом1жшй спрямовашстю з 40-60% часпсою загальношдготовчих засоб!в, ишроким застосуванням прового методу та позитивним емощйним фоном.

З'ясовано ймов!рно менший обсяг навчально-тренувально! роботи на еташ початково! подготовки у найсильншшх споргсмешв у пор!внянн! з гими, яю обмежились устхами у юнацьких змаганнях. Наприклад, в1дпов1дт вщмшносп сумарного часу тренування на другому й рощ у плавшв пих кагегорш вардавали вщ 26,8% до 43,5% , залежно вщ стай га спещал!зацц.

Всгановлено також, що обсяг навчально-тренувально! роботи на першому еташ спортивного вдосконалення больший у тих спортсмешв, яы шзшше приступили до подготовки в обраному для спешашзаци виду спорту. Наприклад, сумарна тривалкгь навчально-тренувально! роботи за другий р!к шдготовки у найсильншпах плавшв, як-1 почали займатися плаваниям у 10-р!чному або старшому в!ш (322+16 годин) була майже на трегину большою, шж у тих, яга ранние приступили до занять плаваниям (222119 годин).

Аналз обсягу навчально-тренувально! роботи, який було опановано на першому еташ багатор1чного спортивного вдосконалення найсияьншшми спортсменами, яй спещал!зуються у р!зних видах спорту, дозволив зробити висновок: на випадок початку спортивно! подготовки у сприятливому для цього вщ на першому ц рощ припустим! 3-4 години занять на тиждень, а на другому - 6-7 годин; на випадок бшыл шзнього

початку занять обраним для спещал!зацц видом спорту 1 особливо теля попередньо! тдгоговки в шшому вида припусгимий б1льший обсяг навчально-гренувально! робоги га виправдане скорочення тривалосп першого егапу вдосконалення в обраному вида спорту.

Встановлено, що на першому-другому роках пщготовки гренувалып заняття 1 у найсильншгах спортсметв, I у тих, яю обмежились уешхами в юнацьких змаганнях, як правило, мали комплексну спрямоватсть, тренувальш мхкроцикли завжди були тижневими I не видалялись !х р1зт гшш, були в1дсутт риси мезосгрукгури тренування, зокрема, хх не вдалося виявити у бшыпосп спортсметв обох категорш - не було перюдизаци р1чного тренування. Разом з ним у найсильншшх був суттево тривалшгим даттй вдаючинок. Таким чином, е шдегави шдкреслити, що ефективтеть початков о! тдгоговки обумовлена комплексною спрямоватспо тренувальних занять, побудовою гренувальних мнероппипв тажнево! тривалосп без диференщаци хх на рхзш типи, вщсуттстю перюдизагц! р!чного гренування та гривалим л!тнхм вхдпочинком.

Основт характеристики першого егапу вдосконалення спортсметв, який забезпечуе фундамент для досягнення вершин майстерносп, лягли до основи опрацювання конкретно! програми почапсово! пщготовки плавщв. ефективтеть визначалась ствставленням якосп розв'язання основних задач почапсово! шдготовки групою датей 9-10 рогав га !х ровесниками, яга вшеонували П, виконавши програму, яка передбачена у бувшому СРСР для груп почагкового навчання спортивних идол, яга культнвують плавания. Експериментальна про1рама передбачала на 10% менший загальний обсяг навчально-тренувально! роботи за майже вдвхч! быыдого обсягу роботи на суш!, у плеть раз!в бхлыиим часом, який витрачався на елементя !нших видав спорту та втрич1 б1льщому - на використання шрового методу. В результат! двохр1чного педагогхчного експерименту порхвняльного характеру, у хода та як тдеумок якого здайснювалось комплексне обстеження плавщв з ошнкою широкого кола

показниюв, яю характеризуют стан здоров'я, защкавленшсть до занять спортом, ршень профианих ф1зичних якостей та спещал!зованих сприймань, а також загальнох 1 спещальнох техшчнох шдготовленосп, була виявлена пршщнпово бииыяа ефекгившстъ експерименгально! програми для формування защкавленосп до спорту, становления бишиосп вузлових складових ф1зично1 шдготовленосп плавшв та шдвшцення р1вня спещал1зованих сприймань, а також загально! га спедаал1зовано! техшчно! тдготовленосп.

Представлений у дисергаци матер1ал про почагкову шдготовку спортсмешв, вщображаючи основш положения перших сгупешв спортивного вщбору, а також ефективний зм!ст та ращональну побудову навчально-тренувального процесу на егаш початково! спортивно! шдгоговки, забезпечуе комплексну характеристику цього етапу. Вш вшображае визначальш особливосп початково! спортивно! шдготовки, яка створюс фундамент для досягнення високо! майстерносп, 1 свщчить про ушверсальшсгь шдх!ду до початково! шдготовки, який забезпечуе ефективне розв'язання задач масового дитячого спорту га передумови усшшного розв'язання задач спорту вищих досягаень. Практична значимость одержаного матер!алу перед усим обумовлена можлив!стю вдосконалення з його врахуванням програм початкового навчання ¿цтей та шдоитшв у спортивных школах.

Базова подготовка спортсмешв

Необххашсть сугтевого шдвищення ефективносп базово! шдгоговки спортсмешв багато в чому обумовлена згубними наслщками залучення до щлеспрямовано! шдготовки до високих досягнень багатьох юних спортсмешв, яка до них не здагш га масових прорахушав пщ час визначення спещал!заци I у хода тренувань тих, яю. здатш. Преший наврямок дослщжень.яю присвячеш забезпеченню передумов оттапзацц

базово! шдготовки споргсменш був пов'язаний з узагальненняы га систематизапцею наявних знань про вмйир та ор1ентацио споргсметв на базових егапах хх багагор!чного вдосконалення 1 обгрунгуванням шлях1в його повноцхнно! реал!защ! на пракгищ, а другий - з обгрунтуванням рацшнальнох сгруктури га основного зшсгу тренування споргсметв на етапах попередньо! та спещал!зованох базово! шдготовки.

Як шдсумок першого напрямку досл!джень показано, що базовш пщготовш спортсметв повинен передуваги трепй ступень !х вщбору, за результатом якого бйшшсгь почапавшв повинно бути зор!енговано на наступи! заняття масовим спортом, ! лише т!, хто здатний до досягнення високох майстерносп, на щлеспрямовану спортпвну пщгоговку. На цьому ступет необхщно оцхнити перспективтсть спортсмена не лише в обраному вид! спорту вцхлому, але ! в його окремих дисцшлшах, в першу черту врахуваги приркт тдготовленосп, ! лише попм П абсолютний р1вень га досящутий юним спортсменом прогрес сшвсгавити з характером його шдготовки та темпом бюлопчного розвигку. В гой же час критерп оцшки перспективносп п ж, що 1 на другому ступет вщбору, але необхщтсть И бшып поглибленого характеру вимагае п здайснення не лише за умов тренування, аде ! спещал!зовано! лаборатори - центр! спортивного вщбору та ор!ентащ!. Таким чином, початку базово! шдготовки спортсметв повинт передуваги и вщб1р та ор!ентац1я, за пщеумками яких формуеться контингент для наступних щлеспрямованих занять спортом. Разом з цим визначаеться перспективтсть в обраному вида спорту та його окремих дисцшлшах, оцхнюються не спльки навички га вмшня, скшьки здабносп, не спльки споргивт результата та тдготовленнйсгь, скшьки темпи хх приросту, а вщповщна робота здайснюеться за умов тренування та у спещал!зованому центр! спортивного вщбору за програмою, яка дозволяв огримати хнте1ралышй показник перспективносп спортсмена.

В межах другого напрямку дослшкень, ява пов'язаш з оштаязашею базово! шдготовки спортсмешв, здшснено пор1вняльний ретроспективний анашз попередньо! базово! подготовки двох груп плавщв - 52 фшажспв 1гор Ошмшад, чемшонапв св!гу та бвропи ! 19 призер!в значних юнацьких змагань, як! не зумьяи примножити ш досягнення, ретроспективний анатз спешатзовано! базово! шдгоговки 72 фшал^пв значних змагань з плавания та вогшовдашй анал!з базово! шдгоговки 35 призер1в найбшьших змагань з дзюдо. Було виявлено суттев! воамшносп загально! спрямованосп та конкретного зм1сту попередньо! базово! подготовки найсильншшх плавшв ! тих, яю. обмежились усшхами в юнацькому вшо. У цроцес! шдготовки перших переважали загалыютдготовт га допом1жн1 засоби, года як у ход! подготовки других -допом!жш ! спешальш. Пор!вняльний анализ зм!сту попередньо! базово! шдготовкни плавщв р!зного класу показав сприятливкть переважно загальнодопом!жно! спрямованосп другого етапу вдосконалення плавшв з приблизним сшвводношенням загальношдгог овчих, допом1жних та спещальних засоб1в - 40:40:20. Под час подготовки найсильнших плавшв значно бьяьше уваги придалялось розвигку швидкосп, гнучкосп та координат' йних можливостей, ! меншою м1рою застосовувалась гренувальна робота, спрямована на шдвшцення анаеробних та анаеробно-аеробних можливостей,! значно менше використовувалось багато в чоыу спрямоване на !х шдвшцення штервальне тренування. У найсильнших бшьш вираженою була диференщащя подготовки спринтер!в ! стайер!в з большою увагою у хода подготовки спринтеров швидгасно-силовим ! координагоиним можливостям, а у хода шдготовки стайер!в - силовш витривалосп га анаеробним можливостям. У хода техтчно! подготовки найсильншшх плавшв типовим було вдосконалення р1зних способ1в плавания, а у хода техтчно! подготовки плавщв, як! обмежились усшхами у юнацьких змаганнях - в бшьшосп тих способ1в плавания, яи було обрано для спещашзалд. У зм!ст! тактично!! психолопчно! шдготовки не

вдалось виявити ьожгрупов1 вщмшност! В обох випадках тактична тдгоговка була, головним чином, пов'язана з опануванням основного для представншав цикичних дисциплш р1вном!рного вар!анту подолання змагальних дистанпш, що в свою черту забезпечувалось навчанням региональному розподалу сил у прочей, змагально! даяльност!, а психолопчна багато в чому грунтувалась на поступовому впроваджент до тренувального процесу додагкових трудноццв та створент у його хода змагального мтрокймату.

Було виявлено суттев1 вщмшносп обсягу тренувально! робота, який опановано плавцями рЬного класу. У найсильншшх, як на еташ початково! тдготовки вш був в1ропдно меншим, тж у тих, яю обмежились устхами у юнапьких змаганнях (таб. 1). Причому обсяг роботи у спринтер1в уже на цьому еташ був значно меншим, тж у стайер!в. А сшвставлення опанованого найсильншхими плавцями на етапах базово! тдготовки та максимально! реагпзащ! шдив!дуальних можтивостей показало, що на початку другого етапу вдосоналення спортсмешв 1м доступа тренувальт навантаження, обсяг яких не перевшцуе 25%, харакгерних для етапу максимально! реал!заци ¡ндивцзуальних можливостей, а до кшпя етапу, який розглядаеться, - так!, обсяг яких не перевшцуе 50% типового для етапу максимально! реал!заци ¿ндивщуалышх можливостей.

Було встановлено, що в хода попередньо! базово! тдготовки найсильншшх плавшв переважали тренувальт занягтя комплексно! спрямованост!, ще не ч!тко видалялись рз'зт гини мшро - та мезоструктури тренування ! певне не було ударних мшроциюпв. Р1чна тдгоговка, як правило, включала два макроцикли з неч!ткою перюдизашею, тривалим

Таблнця 1

Сумарннй обсяг тренувалько! робот» платив (за piic) на erara поперсднъо! базово! подготовки ( х ±т)

3-й p¡K занять 4-й piK занять

Стать Спещ-ал1защя Фшалктн напбшыннх змагань Спортсмени, як1 обмежились успшши в юнацьклх змаганпях Фшалшти найбшьших змагань Спортсмени, ям обмежились ycnixaMH в юнацьких змаганнях

Kim>- KÍCTb занять Обсяг робохи, год Обсяг ПЛЯ8ЯИ- ня, км Кгяь-idcTb занять Обсяг роботи, год Обсяг плав ян-ня, км Kinb- KiCTb занять Обсяг роботи, год Обсяг плавания, км Kinb- KicTb занять Обсяг роботи, год Обсяг плавания, км

Чоло- niKit 50, 100,200 м 245±12 384±36 560±46 302+22 414±29 913±71 299±19 537±29 883±59 404±14 791±34 1713± 107

400,800, 1500 м 284±18 467±33 852±82 313±16 452±76 1109±112 338±31 632±54 1343± 103 411±19 822±38 1926± 116

Жш- КИ 50, 100,200 м 235±12 365±26 600±52 320И5 492±32 1226±93 3G0+19 639±46 1212±66 430±18 8Sl±46 17S6193

400,800 м 259±12 382±18 708±43 405±21 632±49 1377±116 349±8 680+32 1373+ 144 437±19 965+43 2035± 106

шдготовчим та корогкочасним змагальними першдам. Перед основними змаганнями гренування майже не зшнювалось 1, як правило, лише за тиждень до них дещо змшювався його обсяг, зменыпувалась частка загально-шдготовчих вправ га зростала спещалъно-пщготовчих. Другий макроцнкл завершувався. як правило, тривалим, у бипьшост! випадйв, 40-60 денниы перехщним перюдом. Таким чином, е засади вважати ефективною побудову тренувального процесу плавщв на етат !х попередньо! базовоТ тдготовки таку. тд час яко! переважають заняття комплексно! спрямованосг!, мшро - та мезоцикли гренування ще ч!тко не розподаляються на р1зт гипи 1 протягом року плануються два !х макроцикли з гривалим шдготовчим, корогкочасним та невираженим змагальним 1 не менше, шж з 45-деншш перехщним перюдом другого з них.

Ашипз спещ'ал1зовано1 базово! тдготовки найсилыйших плавщв з'ясував гипове для п успшшого пропкання стввдаошення загальнотдготовчих, допомтжних та спещально-шдготовчих засоб!в -20:40:40. Ф^зична шдготовка плавщв була характерна бьтьш комплексним розвитком рухових якостей, шж на попередньому етат спортивного вдсконалення, що однак поеднувалось з бшьшими и вщмшностями у спринтер1в та стайер1в. Техтчна шдготовка була вже в основному зв' язана з вдосконаленням техтки вибраного способу плавания, що природньо не було притаманне тим, у кого визначилась спещал1зашя у комплексному плаванш. Разом з ним гиповим було дегальне опанування рухових дш, яи характерш для змагально! даальносп, 1 сгабшзацп 1х в узлових компоненпв. У процеа тактично! тдготовки, як 1 на попередньому та насгупному егалах багагор!чного вдосконалення основна увага придалялась ращональному розподалу сил у хода змагально! боротьби. У процеа психолопчно! тдготовки типовим було формування стшко! мотиващ! до досягнення вершин майстерносп та усвщомлення

необзщщосп долати для цього чимал! трудноиц, яю значною ьарою створювалися штучно.

На еташ багатор!чно! подготовки плавщв, який розглядаеться, обсяг 1х тренувально! роботи сугтево вщпзнявся залежно вш спещал!заци та стаи ( табл.2), в середаьому не перевшцував 70% характерного для них на еташ максимально! реал1заци шдивщуальних можливостей.

Таблиця 2

Р1ЧНИЙ обсяг тренувально! роботи плавщв на еташ спещалиовано! базовоТ подготовки ( % ± т )

Чоловши Жшки

(П: = 46) (о = 26)

Спещал1зац1я Обсяг Обсяг Обсяг Обсяг

плавания, км роботи плавания, км роботи

на супа, год на суш!, год

50 м 1166+145 145±9 1300±100 135115

50,100 м 14621125 142+5 1380+147 124112

100,200 м 1563179 143±5 1546188 124+4

400,800, 1500м 1833+124 127±5 17161120 12315

Причому сгрибковидна динатка навантажень, за яко! обсяг тренувально! роботи на еташ максимально! реал!задд щдивщуалъних можливостей бшьше, шж вдв!ч1 перевищував характериий для закшчення спешалхзовано! базово! шдготовки, в1дм!чена менше, шж у 10% спортсметв, тобто на третьему ! четвертое етапах багатор!чно!

спортивно! шдготовки ефективною частице виявляеться планошрна динамша навангажень.

На erani спешаизовано! базово! тдгоговки найсильншшх плавщв уже переважали занятгя виб!рково! спрямованосп, застосовувались yci тили тренувальних мшро- та мезоциьшв, але обмежено - ударт мпсроцикли. Р!чна подготовка, як правило, включала два шкроцикли з чшсою перюдизащею i досить гривалиьш переходними пер!одами, загальна гривал!сть яких - 50-55 дтв, б1льше, тж в твтора рази перевищувала характерну на еташ максимально! реал!зацц шдиводуальних можливостей.

Таким чином, е засади зробити висновок. що спетал1зована базова подготовка плавщв повинна здшсгаоватися без переваги спещально-шдготовчих 3acooiB, що на ü початку дощльний обсяг тренувально! роботи, який не перевищуе 50%, а до !! закшчення 70% характерного для етапу максимально! реал1зацц щдивщуальних можливостей, що на гретьому еташ 6araropi4Horo вдосконалення плавщв повинно. переважати заняття виб!рково! спрямованосп, застосовуватися yci вида мшро- та мезощшпв тренування, але обмежено - удары мшроцикли, а протягом року плануватися вод одного до грьох макроцикгав тренування, останнш з яких повинен закшчувагися не менше, шж 30-денним переходним перюдом.

Анал!з базово! подготовки * найсильншшх дзюдо!спв зясував характерне для не! сшввщношення загальнотдготовчих, допом!жних та спещальяих 3aco6iB - 25:50:25, акцент у хода ф!зично! тдгоговки борщв з невеликою масою Tita на розвиток профшьних для них швишасно-силових га координацшних можливостей, а в xozü тдгоговки борщв 3i

1Анашзувались четверти ia л'ягий роки гадготовки борщв, яы. в биыпосн внпадюв сшвгадали з закшченняк ними попередаьо! та початком спещашзовано! базово! гадготовки.

значною масою гша - на шдвшцення !х максимально! сили, типову сумарну (протягом року) тривалкгь тренування, яка складала 450-500 годин, не перевшцувала половини характерно! для спортсмешв на егаш максимально! реал!зацц шлтцдуальних можливостей, а також перевагу занять виб!рково! спрямованосп, побудову вс!х видав мпсро-та мезоцшипв тренування та ч1гку пер!одизашю Е макроциюпв.

Таким чином, анал!з базово! шдгоговки найсильшших представ штав видав спорту, як! належать до р!зних груп, дозволив сформулювати незалежш вщ спортивно! спещал1запд положения, яза визначаюгь ц ефектившсть, стосуюгься переважаючо! спрямованосп тренувального процесу, його основного зм!сту та рацшнально! побудови, а також доступних у хода попередньо! ! спещалхзовано! базово! шдгоговки гренувальних навантажень.

Представлений у дисертадц магер!ал про базову шдготовку спортсмешв, забезпечуе комплексну характеристику вшбору, ор1ентац1! га тренування спортсмешв на другому 1 третьому егапах !х багатор!чного вдосконалення, вщображае вщмшш особливосп базово! шдгоговки, яка забезпечуе передумови досягнення вершин спортивно! майстерносп.

Його практична значимкть, перед усим, обумовлена можлив!стю широкого використання у процес! базово! шдгоговки у р!зних видах спорту. Вш також може прислужигись для прийшггтя оргатзащйно-кер!вних ршхень, яш спрямоваш на вдосконалення сисгеми шдготовки спортивного резерву.

Подготовка спортсмешв на етапах максимально! реашзащх шдивщуальних можливостей та збереження

досягнень

Егап максимально! реал!заш! шдивщуальних можливостей справедливо вважаегься найбшыи вивченим. Разом з тим, уповЬтьнення

росту сттових рекордов 1 той факт, що вони стають ргдоспо нав!гь на Ошмтйських ярах св!дчить про необхщшсть пошуку нових шлях!б вдосконалення системи шдготовки спортсметв високого класу, що в свою чергу, вимагае р!зноб!чного анал!зу етапу максимально! реагцзацц спортсменами щдавздуальних можливостей. Дшсний дозволив обгрунтувати основш положения завершального ступеня багагор!чного спортивного в!дбору та системи комплекгування зб!рних команд, а також конкретизувати ряд принципово важливих положень, як! стосуються зтсгу та побудови гренувального процесу ! змагально! практики на резулътуючому еташ багатор!чного спортивного шляху.

Теоретичний анал!з, узагальнення передово! практики вцгоору та ор!енгаци спортсметв 1 тдсумки дослщжень процесу становления та збереження !х найвшцо! майсгерносп дозволили зробити таи висновки. Початку етапу реа."изади спортсменами щдивщуальних можливостей повинеи передувати завершальний сгушнь !х вщбору. Вш покликаний визначити в!ропдн!сть досягнення спортсменами вершин майстерност! та передбачае виявлення у них ступеню вщповвдно! мотивацп, наявносп або вщсугносп захворювань або травм, ша стають перепоною для цього, р!вня психолопчно! надшносг!, ефективносг! змагально! даяльносп та р!вня спещально! шдгоговленосп, а також вщповщносп становления !х майсгерносп характерно! да я найсшгьншшх у свт представншав !х спешал1заяп. Ращональна организация завершального ступеню спортивного вщбору багаго в чому обновлена колепальшстю шд час прийняття ршення про введения спортсмена до зб1рно! команда для шлеспрямовано! тдготовки до конкретних значних змагань з учаспо в цьому не .тише тренер!в га кер1вшпав команда, але також - л1кар1в ! члешв комплексно! групи фах1вщв, як! зщйснюють науково-мегодичне забезпечення шдготовки команда. Дощльш таи етапи комплекгування команд для шлеспрямовано! шдготовки до значних змагань: протягом трьох роив до них - в1дб!р широкого кола кандидат; протягом двох - оновлення та

скорочення 1х складу; прогягом року - радикальне ёого скорочення з тим, щоб вццбрата лише реальних претенденпв на шсця у фщал1; протягом чогирьох мкящв до змагань - попередне, а протягом твтора м!сяця до них - кшцеве формування команда тими, чия майстершсгь вщпов1дае передбачеши у фшашслв, хто прагне устху, не мае ввдхилень у стан! здоров'я, здатних стати перепоною його досягненню, та психолопчно надшних.

Комплекснии аналхз безпосередньо! тдгоговки до вшцих досягнень 34 фшалкпв найбишяих змагань з плавания та 35 призер1в таких змагань з дзюдо виявив типову для не! не менше, тж 60-в1дсогкову часгку спещально-тдгоговчих засоб1в. Техшчна тдготовка спортсмешв була спрямована на формування техшки, яка максимально вшювщае морфофункцюнальним особливостям I, поза там, вар!агившй, потенщйно адекватшй тактищ змагально! даяльносп, конкретнш змагадьтй ситуацц. Ф1зична шдготовка спортсмешв здайснювалась у суворш вщповщносп до вимог IX спещал1заш1. була характерна комплексным застосуванням р!зних засоб1в 1 методав. Тактична шдготовка передбачала опрацювання шдивщуалыю адекватних вар1ант1в тактики змагально! даяльносп. Психолопчна тдготовка була спрямована на пвдвшцення надшносп тд час висгупу у вщповщальних змаганнях, що багато в чому забезпечувалося високою конкуренщею у процей гренування, широкою змагальною практикою, передчасом на передодш вщповщальних змагань психолопчним станом спортсмешв 1 вибором шдашдуально адекватного стилю поведанки перед та в дш виршгальних старпв. Вшлому анадаз зм!сту пщгоговки спортсмешв на еташ максимально! реал1зацИ шдивхдуальних можливостей показав Н переважаючу спедаадазовану спрямоватсть та виражену шдив1дуал!защю у напрямку акцентованого вдосконалення сильних сторш спортсмешв. Обсяг тренувально! робота спортсмешв, досягаш на еташ 6агагор1Чно! тдгоговки, який

розглядаеться, максимуму, сутгево вшрЬнявся залежно вщ 1х сгап га спешал1зацц (табл. 3).

Таблиця 3

Р|чннй обсяг тренувально! роботи плавщв на еташ максимально! реал1заш! шдивщуальних можливостей <х + т )

Спещал!защя Чоловиси Жшки

Обсяг плавания, км Обсяг роботи на супп, год Обсяг плавания, км Обсяг роботп на супд, год

50 м 1900+58 240±15 1700+71 220±15

50,100 м 2010±54 232+11 1883+73 233±16

100,200 м 2267±102 230±14 2125±80 217±13

400,800, 1500м 2687±116 221±9 2350±96 215+17

Типовий обсяг змагально! практики у плавщв, яш спещагазуються на 50,100 та 200 м складав 90-100 сгарпв прогягом року, а у тих, хго спещал!зуеться на 400,800 та 1500 м - 70-90 старпв. Причому його сшвставлення у спортсмешв, яи були найсилывшими у 80-1 та середит 90-их рогав виявло генденщго до стабтзащ! за остагаге десятилятгя не лише тренувальних, але 1 змагальнпх навантажень. Анал!з л1тератури не залишив сумшву в тому, що вона носить загальний характер у давно популярних у свт видах спорту, а числент приклада видагних досягнень споргсмешв за обмеженого обсягу тренувальних ! змагальнпх навантажень

шдтвердшш недошлыйсть 1х шдвшцення надал1, зокрема, з позишй досягнення вершин майстерносп.

АналЬ сгруктури тренувального процесу спортсмешв дозволив зробити висновок: рациональна мпсроструктура тренування на еташ максимально! реайзащ! шдившуальних можливостей характерна домшуванням занять виб!рково! спрямованосп, основним м!сцеы занять з великими та значними навантаженнями, широким застосуванням ударних мпфоциям та сер!ями !х чергування з вщноатювальними. сер!ями змагальних м1кроиакл!в за участю спортсмешв практично поряд з двох або юлькох вшювдальних змагань; ращональна мезоструктура тренування характерна р!зноматгшсгю середшх цшсшв та широким застосуванням у ах !х тишв; ращональна макроструктура - ч1ткою першдизащею великих цикл!в, !х короткочасними шдготобчими, тривалими ! ч!тко вираженими змагальними та ввдносно короткими (до 40 дшв прогягом року) перех!дними пер!одами.

Анал!з св!тово! спортивно! практики показав зростаючу складшсть подготовки повноцшно! змши видагним маистрам, зростаючу сощальну значимкть тривало! демонсграцц ними вшцо! майстерносп, не лишивши сумшву в тому, що не менш важливе, шж готувати повноцшний резерв для спорту вшцих досягнень, продовжити спортивний шлях тих, хто вже досяг у ньоыу великих усшхгв. Дослщження, яю спрямоваш на забезпечення передумов ефективного розв'язання щи задач!, буля пов' язаш з узагальненням досв!ду тривалого збереження вшцо! майстерносп видагними представниками р!зних видав спорту. 1х шдсумки виявили таю основн! фактори, яю сприяють тривалому збереженню високих досягнень.

Перший - значш вщмшносп на еташ, який . розглядаеться, взд попер едаь о! на еташ максимально! реал!защ! шдив!дуальних можливостей, характер яких був багато в чому обумовлений врахуванням збереження адаптащйних ресуров одшши функщональними системами оргашзму та !х вичерпашстю !ншими. Привнесения значних зм!н у

систему шдготовки забезпечувалось юлькома осиовними шляхами. Один з них передбачае pi3Ki змши у стввхшошенш оосягу тренувальноТ робоги pi3Hoi переважаючо! спямованосп, що наприклад, вщображае характерне для деяких видатних плавщв значне зменшення обсяту плавания за збЬтьшення обсяту силово! шдготовки. 1нший шлях передбачае гривал! теля усшшного виступу у значних змаганнях першди зменшення обсяту тренувально! роботи з р1зким зниженням частки П спещального компоненту, скорочення i навга тимчасового припинення змагально! практики, що було харакгерним для обох найвидагнших споргсмешв, яким вдалось перемогти на чотирьох Irpax Ол1мхпад - Артура Ортера та Карла ilbroica. Трегш шлях був пов'язаний з викорисганням сприягливого ефекту певного рухового переключения та передбачав змшу спортивно! спещашзапд, яка мала тимчасовий або постшний характер. Наприклад, шестиразова ожмшйська чемшонка з плавания Христин Огто у р!зш роки тр ив алого у не! етапу збереження високо! майстерност! б1льше уваги придаляла кролю на грудях, на спина або батерфляем.

Другий - яскраво виражена 1ндив1дуат;1зац1я шдготовки спортсмешв з акцентом на вдосконалення 1х си.льних сторш, про що свщчить ii зьпст та побудова на еташ, який розглядаегься, i факт звичайного досягнення спортсменами повторних ащмшйських ycnixiB у " найсильншшх " для себе дисцишпнах. Так, наприклад, переможниця Irop Ол1мшад 19SS та 1992 pp. га багаторазова чемшонка CBiry 1991-1994 pp. з плавания на 100 i 200 м на спит та в комплексному плав ант Христина Егершеп зушла перемогти на Irpax 1996 р. на дистанцп 200 м на спит, на якш з 1991 року утримуе св!говий рекорд. ОМмпийський чемшон 1992 року та чемшон св!ту 1994 року на дистанциях 400 i 1500 м вшьним стилем Юрен Перюнс у 1996 р. - у "плавальному марафош", де мав безумшвну перевагу протягом усього ол1мшйського циклу 1992-1996р.р..

Трегш - посгупове зменшення тренувальноТ робоги за и штенсивносп. яка зберггаеться на попередньому високому р!вт: у

жодного з охоплених достдженнями ол1мпшських чемшошв та чемшошв свпу тривале збереженвд досягнень не було пов'язане з шдвищенням загального обсягу тренувально! роботи.

Представлений у дисергащ! матер1ал про завершальш етапи багатор1чно! спортивно! тдготовки вщображае основш положения заключного ступени багатор!чного спортивного вщбору та систему комплектування зб1рних команд для шлесплямовано! тдготовки до значних змагань, особливосп зм!сту га побудови тренувального процесу ! змагально! практики спортсмешв на еташ максимально! реал!защ! шдивщуапьних можливостей та основш фактори, як! сприяють гривалому збереженню високо! майстерносп. Вш певною м^рою доповнюе накопичене величезне знания про шдготовку спортсмешв на еташ максимально! реал1зацц шдивщуальних можливостей! значною м!рою - не спльки повне, яке сгосуегься хх шдготовки на еташ збереження досягнень; може сприяги вдосконаленню сисгеми ол!мпшсько! шдготовки !, зо!фема, широко використовуватись шд час опрацювання концепцш тдготовки спортсмешв до Ол!мшйських ичэр, комплексних шльових програм ! плашв тдготовки до шших значних змагань.

Ращональна багатор!чна тдготовки спортсмешв передбачае в1дповщтсть и оргашзацшних засад вимогам П ефективно! методики. 3 метою забезпечення тако! вщповщносп, перед усим, необхщне комплексе врахування шд час опрацювання програмово-нормативно! бази розвитку спорту - едино! спортивно! класифшаци. Положения про спортивш школи га навчальш програми доя них, програми змагань, контрольних норматив!в шдготовленосп ! тл.. усього накопиченого знания про ефекгивну багатор!чну спортивну шдготовку, в тому числ1 ! того, яке привнесла ця робота.

37

Висновки

1. У систеш багатор!чно! тдгоговки спортсмешв мае реал!зувагись комплекс знань, використання яких забезпечуе передумови П високо! ефективносп, у тому числ1 знань про загальну структуру багаторипго! спортивно! шдготовки, про в!дб!р, ор!ентащю, тренування та змагальну практику спортсмешв на П рхзних етапах, а також про оргашзагайне тдгрунгтя IX усшшного вдосконалення.

2. Ефектившсть багагор1чло1 спортивно! шдготовки передбачае врахування законом!рностей становления вшдо! спортивно! майсгерносп !, перед усим. - залежносп його темпов в!д спешал!заш та стаг! спортсмешв. Вщмшносг! гемтв становления майстерносп у спортсмешв, як! спешал!зуються у р!знвх видах' спорту та р1зних дисциплшах. пов'язаш з гегерохроншспо формування передумов високих споргивних досягнень, а це, в свою черту, визначаегься структурою змагально! даяльносп та шдгоговленосп. Б!льш швидке зросгання майсгерносп спортсменок, перед усим, обумовлене випереджальним б!олопчним розвитком жшочого оргашзму.

Темпи становления спортивно! майстерносп також багато в чому обумовлет шдивщуальшши особливостями спортсмешв, спецификою 1х шдготовки та вшом, у якому вона почалась. Поеднання цих фактор1в вирииального ьарою визначае таю чотири варианта становления спортивно! майсгерносп: середнш - з досягненням вершин майстерносп у типовому для цього вид, як тдсумок середньо! за тривал!стю шдготовки (60-70% спортсмешв); прискорений - з б!ньш рантм досягненням вершин майстерносп, як тдсумок менш тривало! шдготовки (10-15% спортсмешв); прискорений - але з досягненням втцо! майстерносп у типовому вш, шо пов'язане з вщносно гйзшм початком спортивно! шдготовки (приблизно 5% спортсмешв); уповшьнений вар1ант - з бшып тзшм досягненням вершин майстерносп, як тдсумок б1льш гривало! подготовки (15-20% спортсмешв).

3. Швидке зростання результат споргсмешв на початковому га базових етапах ц вдосконалення не е обв'язковою дередумовою досягнення ними високо! майстерносп. Про це переконливо свщчигь те, що спортсмени, як! були у юному в!щ найсильншшми серед однолтав, але пот!м не досягли великих усшх!в, не поступалися за темпами приросту резульгапв на них етапах тим спортсменам, як! таких усшх1в досягали. Разом з цим швидке спочатку вдосконалення, типове для спортсмешв, як! обмежились усшхами у юнацьких змаганнях, багаго в чому обумовлене форсуванням важливих для !х спещал1защ1 сторш шдготовленосп.

4. Темпа становления майсгерност!, яю характерш для споргсмешв р!зних спещатзацш ! стай вир1шальною мрою визначають вас, у якому спортсмени природньо досягаюгь найвшцих резульгапв. Цей вис протягом багатьох ройв був досить стаб!льним, але за останш роки значно збшышшся, що пов'язане, перед усим, з! вдосконаленням системи спортивно! шдготовки.

5. Ращональна побудова завершальних еташв багатор!чно! спортивно! шдготовки передбачае врахування тривалосп збереження високо! майстерносп типово! для спортсмешв р!зно! стал та р1зних спещайзашй. Тривале збереження майстерносп битый типове для тих, хто спещалйзуеться у видах спорту та дисциплшах з високою значим!стю тактично! шдготовленосп ! змагального досв!ду, а також для чоловшв у пор!внянш з жшками. М!ж тим, за останш 10-15 роюв нам!тилась тенденщя до зменшення вадшнностей у тривалосп становления га збереження майстерносп споргсмешв р1зно! стап та р!зних спещал!зацщ, що обумовлене перерозподалом впливу на вдаювщш процеси б!олопчних та сощалъних факторов - в б1к зб!льшення рол! останшх. Сощалып фактори попередньо визначили \ те, що тенденщя до скорочення тривалосп становления ! збереження спортивно! майстерносп, яка була характерною для 50-70-х роив, у 80-904 роки змшилась на протилежну.

6. У систем! 6агатор1чного спортивного вшбору сл!д видаляти чотири ступеш. На першому, який передув початковому навчанню вицу спорту, вщбираються дати, як! не мають медичних пропшоказань для занять спортом, вхк яких сприятливий для почагку занять. На другому ступеш, який йде шсля к!лькох м^сящв почагкового иавчання, у початхавшв оцшююгься задатки якостей та здабностей, яш е профш>ннми для даного виду спорту, х те, наскьтьки хх морфогип та спортивна спадковкть вшювшають вимогам виду спорту. На третьому ступеш, який передуе попереднш базовш тдготовщ спортсметв, охшшегься хх перспекгивтсгь у конкретному вида спорту вщлому г окремих його дисцшшнах; разом з ппм увага концехлруеться не спльки на р1вт профьльних якостей та здабностей, сюльки на темпах !х приросту, а прогрес, який досягаеться юхшми спортсменами, сшвставляеться з характером Тх пхдгоговки 1 типом бюлопчного розвитку. На четвертому, який передуе етапу максимально! реал1зацц спортсменами шдивщуалышх можливостей, у них з'ясовуеться стушнь мотивацц до досягнення вершин майстерносп ! наявшсть перепон до пього, ят пов'язаш з! станом здоров'я, р!вень психолопчнох надшносп. ефективтсть змагально! даяльносп та р!вень спешально! шдготовленосп, а також вишовщйсть динампси становления майсгерносп гш, яка характерна для найсильшших спортсметв.

7. У хода багагорхчного вдосконалення спортсметв пришшповим фактором е прийняття зм!сту тренувально! робоги та сприятлива динашка !! обсягу. Прийняття змкту тренувально! роботи передбачае таю спхввщношення !! загального, допом!жного та спешального компонентов на р!зних егапах багатор!чно! спортивно! шдгоговки: на еташ початково! подготовки - 60:30:10; на егат попередньох базово! шдгоговки - 40:40:20; на еташ спещал!зовано! базово! шдгоговки - 20:40:40; на егат максимально! реал!задп хндивщуальних можливостей ! на егат збереження р!вня спортивних досягнень - 10:30:60. Спиятлива динамша обсягу тренувально! роботи забезпечуеться його незначною величиною на

еташ початково! подготовки, за яко! сумарна гривашсть гренування не перевшцуе 6 годин на тюкдень; на егапах попередньо! га спешал1зовано! базово! гйдгоговки - вшсонанням робоги, обсяг яко! не перевищуе вщповщно 50% та 70% в!д обсягу характерного для еталу максимально! реагпзаш! щдивщуальних можливостей, а на еташ збереження р!вня спортивних досягнень - шдивщуально адекватним зменшенням обсягу тренувально! робота у пор1внянт з етапом максимально! реагизацд !ндив!дуальних можливостей.

Б. Ращональна побудова тренувального процесу у хода багатор!чно! шдгоговки спортсменов иередбачае: на еташ початково! шдгоговки -комплексну спрямоватсгь занять, застосування гренувальних мжроциюив без !х диференщацц на р1зш тили, вщсутшсть ч!гко виражено! мезоструктури гренування та перюдизацн р!чно! шдгоговки; на еташ попередньо! базово! шдгоговки - комплексну спрямовашсть б1льшосп занять, а також макроцикли гренування з тривалими шдготовчими, короткочасними ! ч!гко не вираженими змагальними та довготривалими перехщними перюдами; на еташ спещал!зовано! базово! шдготовки -перевагу занять виб!рково! спрямованосп, засгосування ус!х тишв гренувальних мокроцнкмв та мезоциктв, але обмеження засгосування ударних мкроцшипв, а також побудову макроцшшв з ч1гкою перюдизашею ! бшын тривалими у пор!внянш з попередшм етапом змагальними перюдами га менш тривалими шдготовчими ! перех!дшши пер!одами; на еташ максимально! реал1задИ шдивщуальних можливостей ! на еташ збереження р!вня спортивних досягнень - домшування занять виб!рково! спрямованосп, широке засгосування ударних та змагальних м1кроцикл1в, а також передзмагальних 1 змагальних мезоциюпв гренування та, поза тим, побудову його макрощдапв з тривалими 1 напруженими змагальними перюдами.

9. У число основних факгор1в, як! сприяють зросганню тривалосп збереження спортсменами високо! майстерносп - яскраво виражена

шдившу&изащя ix тдготовки у напр ямку вдосконалення найбигьш сияьних ix сторщ; сшввцщошення обсягу виконувано! спортсменами тренувально! робота р1зно! переважально! спрямованосп, яке обумовлене врахуванням вичерпаносп адаптацшних ресурйв в одних функщональних системах Ix оргашзму та збереження цих pecypciB в шших системах; поступове зменшення загального обсягу тренувально! робота та гривай першди його р1зкого зменшення та скорочення змагально! практики; довгогривал! перехщш. перюди гренувальних макроцик-щв.

10. Оргатзацшт основи багатор1чно! спортивно! тдготовки повинт вшювщаги вимогам !! ефекгивно! методики. Для забезпечення тако! вшповтшосп, перед усим, необхщна комплексна реалазащя за вдосконалення програмово - нормативно! бази розвитку спорту в кра!ш Bcix наявних знань про багаторгчну споргивну тдгоговку, у тому числ! i тих, яю було отримано завдяки цш робот!

Список основних робгг, ЯК1 опубликовано за темою дисертацп: Моногрсфп, навчальт посгбники:

1. Плавание: от массовости к мастерству - Киев: Здоров'я 1986 - (4,8 пл.).

2. Подготовка юного спортсмена - Киев: Радянська школа, 19SS - (15,1 пл., сгававт.Плаюнов В.М.).

3. Подготовка спортивного резерва - Киев: Здоров'я, 1990 - (8,0 п.л.).

■i.Rozwoi karieiy sportowei, straktura wieloletniego procesu treningu //

Optimalizacia struktary treningu sportowego. - Warszawa Resortowe centrum metodyczno-szkoleniowe kvltrny i sportu, 1991. - / 5 л. л., сгававт. H. Sozanski/.

Навчальна програмах

5. Плавания: навчальна програма для дитячо-юнацьхих спортивних шкш, отаргипзованнх спортивних шгал олзмтйського резерву, нпол ешцо! спортивно! майстерносп - К.: Молодь, 1995 - (5 дар.).

Методичт рекомендацИ:

6. Отбор перспективних пловцов для включения в подготовку к крупнейшим соревнованиям - К: КГИФК, 1979,- <1,5 дзд.,ешвавт.-. Юдш В.Г.).

7. Методические рекомендации по основам построения тренировки пловцов на aiane высших достижений -К.: Спорткомитет УССР, 1981.-(1,3 дар.).

8. Построение тренировки в циклических видах спорта с преимущественны* развитием; выносливости - М.: Госкомспорт СССР, 1986. - (6 дар., спшавт.: Платонов В.М., Полнцук Д.А.,Сиренко В.А.).

9. Методические рекомендации по отбору перспективных спортсменов в циклических видах спорта- К: Госкомспорт УССР, 1988. - (3,25 дар., ствав1.: Запорожанов В.А.,Евтушок Ю.1.,Мцценко B.C. та iit ).

10. Методические рекомендации по построению многолетней подготовки квалифицированных спортсменов в циклических видах спорта - К: Госкомспорт УССР, 19SS. - (2,1 д.ар.,ствавт. Платонов В.М., Полшцук Д.А., Сиренко В.А.).

HayKoei cmammi:

11. О путях повышения эффективности построении многолетней тренировки квалифицированных пловцов // Построение спортивной тренировки в циклических видах спорта Сб.научных трудов. - К.: КГИФК, 1978 - С. 152-160.

12. Пути повышения качества отбора и подготовки плоецов высокого класса // Спортивное плавание - К: Здоров'я - С. 113-127.

13. О путях оптимизации построения многолетней подготовки пловцов високого класса// Плавание: Сб. статей - М.: Физкультура и спорт, 1979. - Вып. П. - С. 9-14.-(ствавт.: Платонов В.М., ЮдшВ.Г.).

14. Анализ мировой практики спортивного плавания как одна из предпосилок совершенствования подготовки пловцов высших разрядов // Плавание: Сб. статей -М.: Физкультура и спорт, 1982,-Вьт. первый.- С. 36-39,- (сшвавт.: Юдан В.Г.).

15. Критерии отбора и ориентации тренировочного процесса квалифицированных пловцов на этапе подготовке к высшим достижениям // Основы управления тренировочным процессом спортсменов; Сб. Науч. трудов. - К.: КП0К1, 1982. - С. 32-40.

16. К проблеме отбора спортсменов, специализирующихся в циклических видах спорт« // Управление тренировочным процессом квалифицированных спортсменов. -К: Здоров'я, 1985.- С. 86-96.- (ствавт.: Сарйсян А.П., Савенков В.А.).

17. О путях оптимизации начальной подготовки пловцов // Сб. научн. трудов Омского ГИФК - Омск, 1985. - 10 с. - (ствавт. Шульга Л.М. ).

18. Первый этап многолетнего совершенствования // Спорт за рубежом, 19S5. -№ 6 - С. 13.-(ствавт. Фесенко С.Л.).

19. Второй этап многолетнего совершенствования // Спорт за рубежом 1985. -№ 22 - С. 10-11.-(ствавт. Фесенко С.Л.).

20. Пути совершенствования управления подготовкой спортивных резервов в плавании // Управление в процессе тренировки высококвалифицированных спортсменов - К.. КГИФК, 19S6. - С. 65-72. - (схйвавт.: Шульга Л.М., Фесенко С.Л.).

21. Третий этап многолетнего совершенствования пловцов // Cnopi за рубежом, 1986. - №6 - С. 8-11.-(сгававт. Фесенко С.Л.).

22. Решающий этап // Спорт за рубежом, 1986. - №13 - С. 16.-(сшвавт. Фесенко С.Л.).

23. О совершенствовании подготовки спортивного резерва в плавании // Научно-спортивний весник, 1986. - №4 - С. 34-38.-(ствавт. Фесенко С.Л.).

24. Этап сохранения достижений//Спорт за рубежом, 1987,- №11 - С. 14.-( ствавт. Фесенко С.Л.).

25. Проблемы подготовки резервов //' Плавание: Сб. статей - М.: Физкультура к спорт, 19S8.- С. 51-59. - (ствавт. Фесенко С.Л..).

26. Чи noTpiÓHi нам скоростлют? // Старт, 1989. - № 5.- С. 7-8.

27. Методика оценки перспективности спортсменов в условиях центра лгортивного отбора // Теория и пракика физической культуры, 1990. - №4,- С. 27-29.-(сгпвавт.: Запорожанов В.А., Кузьмш A.I.).

28. Направления ориентации многолетней подготовки спортсменов // Отбор, сонтроль и прогнозирование в спортивной тренировке: Сб. научных трудов - К: КГИФК, 1990. - С. 35-39. -(ствавт. Фесенко С.Л.).

29. Organizacia wielolatnego szcolenia judakow //Trening - 1990 - №2(6) -S. 83-9û.-(ставзет. Jagiello W.).

30. Struktnra poczatkomego i bazomego szcolenia sportomedo // Aktualne rpoblemy sportu - Warszawa. 1995 - S. 152 -154. - (ставам. Jagiceco W., Iwanowa L).

31 . Начальная спортивная подготовка //Наука в олимпийском спорте,- К.: 1995 - №2 (3)- С. 17-23.

32. Organizational and Methodological Prereaquisiles for Improvement of the System of Long - term Sports Selection // Procudings of " Sport Selection and Orientation in the System of Long-Term Pupaxalion of Athletes" : International Scientific Conference dedicated to a centenary of the Olimpic Games (Kiev, Jnne 6-8 , 1996 2p.).

33. Opttimalizacia dlugofalowgo sportowego welo treningu // Rocznik nancowy Institut Wychomania fizycznago i sportu w Bialey Podlaske - Biala Podlaska, 1996 - s.3-10 - (сшвавт. Jagiceco W.).

Mamepiajtu в збгрниках наукових працъ:

34. О путях повышения эффективности отбора пловцов, способных успешно выступать в крупнейших соревнованиях // Тез. докя. Всесоюз. симпоз. "Основы и метода спортивной организации и отбора в отдельных видах спорта" - М.: ВНИИФК, 1978- Зс.

35. Анализ практики спортивного плавания, как одна из предпосылок совершенствования системы отбора пловцов высокого класса // Тез. докл. науч.-метод конф. " Научно-методические основы подготовки спортсменов высшего класса"- К.: Спорткомитет УССР, С. 30-33.

36. Основные критерии построения спортивной тренировки гребцов // Тез. докл. научно-пракхич-конф." Организационно-методические основы подготовки гребцов высшего класса" -К: Спорткомитет УССР, - 1981.- 2 с. -(сливавт. Сарккян А.Р.).

37. Основные критерии перспективного планирования многолетней тренировки пловцов и гребцов // Тез. VII Всесоюз.научно-ггракт.конф." Современные основы планирования подготовки юных спортсменов" - М.: ВНИИФК, 19S1 - 2с.-(ствавт.Сарюсян А. Р.).

38. Модель становления высшего спортивного мастерства пловцов и гребцов ) аз личного пола и специализации // Мат. докл. Всесоюз. конф." Моделирование :оревновательной деятельности с учетом резервных возможностей организма :портсмена" - М.: ВНИИФК, 1983.- 2с. -(айвавт. Саркисян А.Р.).

39. К проблеме долгосрочного прогнозирования возможности пловцов при ¡ыстугиении в крупнейших соревнованиях - М.: ВНИИФК, 1983.- С.41- 43.

40. Критерии начальной подготовки пловцов, обеспечивающие достижение ¡ершин мастерства // Тез. докл. Республ. науч.-практ. конф. "Научные основы шоголетнего планирования тренировочного процесса и подготовки олимпийского ¡езерва"- Днепропетровск Сшрткомитет УССР, 1983. - С. 35-37.-(сгававт. Щульга 1.М.).

41. Критерии начальной подготовки пловцов обуславливающие достижение ¡ьгсоких результатов // Матер. ¡иуч.-практ.конф. "Оптимизация подготовки юных этортсменов" - М.: ВНИИФК, 1983. - 2 с.-(сгававт. ШульгаЛ.М.).

42. Структура начального этапа многолетней подготовки пловцов // Тез. X ауч.-прак1. конф." Програмно-методические основы подготовки спортивных резервов" VI.; ВНИИФК 1985.-2 с..-(ствавт.: ШульгаЛ.М., Фесенко С.Л.).

43. Отбор и ориентация в процессе многолетней подготовки // Тез.докл. науч:-тркт.конф." Отбор и многолетнее планирование в спорте" - К.: Госкомспорт УССР, 1986 - 2 с.

44. Особенности тренировки сильнейших пловцов мира // Тез. докл. Всесоюз. иуч. - практ. конф. "Научные основы управление подготовкой гысококвалифицированных спортсменов" - М.: ВНИИФК, 1986 -2 с.-(ствавх. &есенко С.Л.).

45. К вопросу о рациональном построении тренировки пловцов и прыгунов в оду на первых годах обучения в спортивных школах // Тез. докл. XI Всесоюз. науч.-факт. конф." Построение тренировки годам обучения в спортивных школах" - М.: оскомспорт СССР, 1987 - 2 с.

46. Основные варианты многолетнего совершенствования пловцов // Тездокл-Всесоюз. науч.-практ. конф. "Развитие выносливости в циклических видах спорта" - М.: Госкомспорт, 1987 - 2.с-(ствавт. Фесенко С.Л.).

47. Направления совершенствования подготовки спортивном резерва // Тез. докл. Респуб. науч-практ.конф, "Научно-педагогические проблемы физической культуры и спорта в свете основных направлений перестройки высшего и среднего образования в республике" - К.: Госкомспорт УССР, 1988 - С. 207-208.

4S. Рациональная структура меоголетней подготовки дзюдоистов // Социально-философские и методические аспекты массовой физической культуры и спорта ; Тез. докл. респуб. науч-практ. конф (19-22 ноября 1990 г., Хмельницкий)- Хмельницкий: Госкомспорт УССР, 1990 - С. 327-328.

49. Направления совершенствования подготовки спортивного резерва /'/'Социально-философские и методические аспекты массовой физической культуры и спорта ; Тез. докл. респуб. науч-практ. конф (19-22 ноября 1990 г., Хмельницкий)-Xмельницкий. Госкомспорт УССР, 1990 - 2 с - (сшвавт. Стеценко Т.К).

50. Пути совершенствования подготовки резерва //Mai. иежд конф. "Отбор и подготовка спортивного резерва" - К: КГИФК, 1992 - С. 9-14 - (сщвавт. Красильщиков О.К).

51. Пути оптимизации процесса построения многолетней спортивной подготовки // Современный Олимпийский спорт : Тез. докл. межд. научконгресса -К.: КГИФК, 1993 - С 194-194.

52. Coos traction of imitel and basic stages in Long-Term preparation of athletes // Physical education and sports of children, and youth: Proceedings of the International Conference need in Bratislava, Slovakia, August 13-16, 1995 - Bratislava, 1995 - P. 234237.

53. Еще раз о начальном спортивном отборе // Nove swery orientacie ponybovej a Sportoney ciimocti deti a mladeze : Zbomik " Medzinarodjwa vedecka konferencia -Nitra, 1996 - S. 351-357.

Sakhnovsky K.P. Theoretical - and - methodical bases of long-trem athletic preparation system. Dissertation for obtaining scientific degree of Doctor of Pedagogics in speciality 24.00.01 - Olympic and Professional Sport, Ukrainian State University of Physical Education and Sport, Kiev, 1997.

Abstract: Theoretico-methodical bases of rational long-trem athletic preparation system are submitted for defence. A complex of knowlege about long-trem athletic preparation providing achievement and prolonged maintenance of the highest athletic mastery has been obtained. Regularities of achievement and maintenance of athletic mastery have been determined, major provisions of selection, orientation, training and competitive activities of athletes at different stages of their long-term preparation as well as directions for improving its organizational bases have been substantiated.

The results of studies have been reflected in 53 published works.

Сахновскии Константин Павлович. Теоретико-методические основы системы многолетней спортивной подготовки. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора педагогических наук по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профессиональный спорт, Украинский государственный университет физического воспитания и спорта, Киев, 1997 год.

Защищаются теоретико-методические основы рациональной системы многолетней спортивной подготовки. Получен комплекс знаний о многолетней подготовке, обеспечивающей достижение и длительное сохранение высшего спортивного мастерства. При этом выявлены закономерности становления и сохранения мастерства, обоснованы основные положения отбора, ориентации, тренировки и соревновательной практики спортсменов на разных этапах их многолетней подготовки, а также пути совершенствования организационных основ этой подготовки.

Результаты исследований отражены в 53 публикациях.

Кточот слова: спорт, система спортивно! шдготовки, вида спорту, етапи багатор!чно! спортивно! шдготовки, спортивний в1дб1р. засоби та метода шдготовки.