автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Воспитание студентов высших медицинских учебных заведений I-II уровня аккредитации во внеаудиторное время.

Автореферат диссертации по теме "Воспитание студентов высших медицинских учебных заведений I-II уровня аккредитации во внеаудиторное время."

О*

% ^ ЛЬШУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

ДЕМ’ЯНЧУК Тетяна Олександрівна

УДК - 378.9.В538. Д 329

Виховання студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації в позааудиторний час

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. .

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 1998

Робота виконана у Рівненському економіко-гуманітарному інституті, Міністерство освіти України

Науковий керівник - доктор педагогічних наук,професор, дійсний член АПН України,

ЯРМАЧВНКО Микола Дмитрович,

АПН України, радник Президента

Офіційні опоненти: - доктор педагогічних наук, професор

ЗАСЛУЖЕНЮК Володимир Степанович, Національний університет ім. Т. Г. Шевченка, професор кафедри педагогіки

- кандидат педагогічних наук РЄПА Ніна Олександрівна, Інститут проблем виховання АПН України, старший науковий співробітник

Провідна організація: Київський державний медичний університет ім. О.О. Богомольця, кафедра педагогіки і психології, Міністерство освіти України, м. Київ.

л ' ' о

Захист відбудеться ї ” г ,1 1 ,'^199 £ р. о 14 годині на

засіданні спеціалізованої вчегіої ради Д 26.452.01 в Інституті

педагогіки АПН України ( 252054 м. Київ, вул. Артема 52а.).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій частині Інституту' педагогіки АПН України (252054 м. Київ, вул. Артема 52а.).

?/■ - ■*> Автореферат розісланий р.

Вчений секретар С-■/ / ь ,>„■ ^ Легкий М.П.

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність проблеми. Політичні, економічні та соціальні зрушення, яких зазнає Україна сьогодні, свідчать про глибокі зміни в суспільному житті. В цей непростий час на особливу увагу заслуговують питання здоров’я нації. Адже тільки здорові фізично, з високим інтелектом громадяни.в змозі побудувати міцну державу, забезпечити її процвітання в майбутньому.

На жаль, в нашій країні склалась негативна тенденція значного погіршення демографічної ситуації, що особливо чітко простежується в останні роки. Україна перебуває в стані кризи за всіма показниками здоров’я: вона вже не відтворює своє населення, рівень захворюваності зростає, тривалість життя зменшується, смертність підвищується, суспільство перенасичене хворими та інвалідами.

Саме медичні працівники, в першу чергу; повинні дбати про . збереження генофонд,’ народу, про здоров'я нації. Тому підготовка середніх фіхівців у галузі медицини у сучасній вищій школі залишається дуже актуальною. У студентські роки відбувається активний процес формування майбутнього медичного працівника. У цей період закладаються основи не тільки професійної майстерності, а й проходіггь його становлення як громадянина, виховується почуття особистої відповідальності, здійснюється підготовка до професії, яка потребує певної психологічної стабільності основ педмайстерності. Ці положення покладені в основу виховної роботи всіх вищих медичних назчальних закладів України, в тому числі і медичних училшц.

Як показав аналіз педагогічної літератури, питання теорії і практики виховання студентів вищих медичних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації досліджуються недостатньо. В працях Л.М. Артамонової, Є.А. Бездєнєжних, С.М. Белан, І.І. Бобрик, Г.І. Бурчинського, Є. А. Вагнера, В.Д. Дшпневського, К.С. Кабана, Л.В. Котлярової, І.М. Леоненко, І.Д. Латинського, А.Г. Мирошниченко, А.Л. Остапенка, Е.Л. Рсвуцького, Б.П. Сучкова, I.A. Сиченікова та інших частково розкриті аспекти виховання студентів медичних навчальних закладів, дані окремі методичні рекомендації з організації виховання студентів.

Важливим засобом підвищення ефективності і результативності виховання студентів медичних училищ є позаауциторна робота.

У теорії та практиці діяльності медичних училищ ця робота є однією з найактуальніших, оскільки саме в процесі позааудиторної виховної роботи зароджу ється та інтенсивно відбувається становлення моральної і громадянської самосвідомості і самовизначення особистості молодих спеціалістів, їх духовної культури. Настав час обгрунтованого наукового підходу до розробки питань позааудиторної виховної роботи та її системи.

Крім того, має місце протиріччя між застарілими формами, методами, засобами і потребами та сучасними засобами виховання молоді, впровадження в навчально-виховний процес нових технологій. Між цим, саме останні зможуть підвищити ефективність виховної позааудиторної роботи у медичних училищах, піднести рівень діяльності педагогів.

Виявлені протиріччя між об’єктивними потребами виховної практики, її компонентами в аспекті готовності педагога до керування процесом позааудигорної виховної роботи по формуванню особистості і станом розкриття цієї проблемну психолого-педагогічній літературі, між соціально вагомою метою виховного процесу' і масовою практикою її формалізації визначають актуальність обраної теми нашого дослідження: “Виховання студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації в позааудиторний час”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження входить до комплексного плану і наукової комплексної програми Рівненського економіко-гуманітарного інституту' “Система виховання учнівської та студентської молоді на ідеях миру в навчально-виховному' процесі школи і вузу”.

Об’єкт дослідження - діяльність студентів у позааудиторний час в медичних училищах, спрямована на формування їх поглддів та переконань як громадян України, так і фахівців в галузі медицини.

Предмет дослідження - науково-педагогічні засади організації процесу позааудиторної виховної роботи у медичних училищах.

Мета дослідження - встановити закономірні зв’язки між застосуванням різних засобів виховання та змінами у свідомості та поведінці студентів, виявити основні тенденції розвитку’ теорії та практики позааудиторниї виховної роботи, визначити найефективніші форми і методи виховної роботи медичних вузів І-ІІ рівня акредитації, узагальнити передовий досвід роботи медичних училищ Західного регіону’ України з питань позааудиторної виховної роботи.

Гіпотезою дослідження: є припущення, що оптимальні результати у вихованні засобами позааудиторної роботи

з

студентів медичних училищ Ї-ІІ рівня акредитації досягаються лише у тому випадку, коли в різних видах її діяльності забезпечується комплексний підхід і систематична цілеспрямована робота усього колективу медучилища, всіх громадських організацій та громадськості по виробленню у студентів стійкої і активної лінії поведінки, мотивованої суспільними потребами особистими переконаннями і оціночними критеріями до своїх обов'язків як громадянина незалежної і демократичної України, так і професіонала-медика.

Ця загальна робоча гіпотеза конкретизувалась у таких складових:

- виховання студентів засобами позааудиторної роботи може бути ефективним лише за тих умов, якщо передбачається використання таких педагогічних технологій, в основу' яких покладено враху вання рівня розвитку індивідуальних і особистісних якостей студента та його творчих здібностей;

- прогнозування виховання студеіггів-медиків у позааудиторній роботі в програмно-методичних документах медичних вузів І-ІІ рівня акредитації;

- включення викладачів, вихователів, студентів, громадськості у практичну діяльність, яка б допомогла їм глибоко усвідомити роль і значення їхньої позааудиторної виховної роботи;

- озброєність викладачів і вихователів необхідними навчально-методичними технологіями виховної роботи;

- узгодженість виховання студентів у позааудиторній роботі з вихованням у них почуття громадянського і професійного обов'язку;

- активна участь студентів у відродженні культурних цінностей і духовних надбань українського народу, до якого вони етнічно належать, сприяє формуванню у них людської гідності, національної свідомості, людяності, духовності, християнської моралі;

- розуміння вихователями і студентами, що позааудиторна робота збагатиться, якщо самосвідомість майбутнього медика буде орієнтована на те, щоб медпрацівник чітко уявляв людинознавчу направленість діяльності, орієнтовану на збереження здоров'я, як вищого блага і найвищої цінності особистості і суспільства.

Відповідно до мети і гіпотези впзначуио такі завдання дослідження:

1. Охарактеризувати основні тенденції становлення і розвитку системи позааудиторної виховної роботи в Україні.

2. Опрацювати систем}’ позааудиторної виховної роботи медичних училищ та її вплив на процес формування особистості молодої людини

- майбутнього спеціаліста, її активності у суспільному житті нашої держави.

. З. Розробити і експериментально перевірити орієнтовну програму зміст}’ позааудиторної виховної роботи зі студентами медучшшщ.

4. Узагальнити досвід роботи педагогічних колективів медичних училищ Західного регіон}- з позааудиторної виховної роботи, розробиш умови, які сприяли б підвищенню ефективності цієї роботи.

5. Здійснити дослідницько-експериментальну перевірку форм і методів позааудиторної виховної роботи викладачів окремих медичних училищ України і на цій основі розробити науково-методичні засади, спрямовані на формуваня особистості молодої людини.

Концепція дослідження: педагогічні ідеї, які базувались на прогресивних виховних принципах, розвивалися в процесі усвідомлення, що позааудиторна робота є важливим засобом формування соціальної активності особистості до визнання її одним із центральних компонентів цілісної системи виховання. Розроблені теоретичні засади та методичні положення позааудиторної виховної роботи варто актуалізувати в сучасній педагогічній практиці таким чином: забезпечити постійне зростання соціальної значущості та моральної цінності роботи студентів медичних училищ в процесі громадської та су спільно корисної праці, розвивати в них соціально-трудову активність і самостійність, стійкий інтерес до обраної професії.

Методологічно-теоретичну основу дослідження становлять: системний підхід до цілісних педагогічних процесів та явищ, наукові положення про роль діяльності у формуванні особистості; концепції демократизації і гуманізації освіти і виховання; основні положення Закон}' України “Про освіту’”, “Державної національної програми “Освіта” (Україна XXI століття)”.

Для вирішення поставлених завдань в процесі дослідно-пошукової та дослідно-скспериментальної роботи використовувались такі методи дослідження:

1. Теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури та узагальнення отриманої інформації, аналіз і узагальнення експериментальних даних, класифікація, моделювання, побудова аналогій, порівняння, інтегрування і аналіз передового педагогічного досвіду;

2. Емпіричні: соціологічні методи, діагностичні методи

(бесіди, анкетування), обсерваційні методи (самоспостереження, пряме і побічне спостереження), експериментальні методи, прогностичні методи (експертні оцінки, незалежні оцінки), вивчення архівних матеріалів тощо.

Дослідження проводилось з 1991 по 1998 рр. у 9 медичних училищах Волинської, Рівненської і Тернопільської областей (у 45 групах таких спеціальностей: “Лабораторна діагностика”, “Медиш-профілактична справа”, “Медсестринська справа”, “Лікувальна справа”, "Акушерська справа”).

Протягом всього періоду дослідження під нашим керівництвом колективами Рівненського базового медичного училища, Дубнівського, Костопільського, Рокитнівського медичних училищ Рівненської області, Ковельського, Луцького і Ківерцівського медичних училищ Волинської області та Чортківського і Кременецького медичних училищ Тернопільської області було організоване систематичне спостереження за 266 студентами і епізодичне - за 390 студентами старших курсів.

Процес формування поглядів і переконань кожного студента вивчався протягом трьох-чотирьох років їх навчання у стінах училищ у студентських колективах.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота виконувалась на базі Рівненського базового медичного училища, Дубнівського, Костопільського, Рокитнівського медичних училищ Рівненської області, Ковельського, Луцького і Ківерцівського медичних училищ Волинської області, Чортківського і Кременецького медучилшц Тернопільської області.

Поряд з цим вивчався досвід науково-методичної роботи ряду медичних навчальних закладів Ї-ІІ рівня акредитації Житомирської та Львівської областей.

Дослідження було проведено в декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (1991-1992 рр.) - аналітично-констатуїочий. Він визначався вивченням літератури (філософської, медичної, соціальної, психолого-педагогічної), обгрунтуванням проблеми, формуванням робочої гіпотези, визначенням об’єкту і предмету дослідження, вивченням педагогічного досвіду' у сфері позааудиторної діяльності педагогічних колективів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації.

Другий етап (1993-1995рр.) - дослідно-експериментальний. Він був пов’язаний з детальною розробкою обраної проблеми,

визначенням мети, гіпотези, базових понять дослідження, виявленням провідних чинників продуктивної виховної діяльності, проведенням констатуючого і формуючого експериментів, метою яких було визначення системи позааудиторної виховної роботи медичних училищ на основі використання сучасних технологій виховання. Розроблені і апробовані нами в природних умовах роботи медичних училищ варіанти психолого-иедагогічних досліджень дозволили нам відібрати ті засоби впливу на особистість студента, які забезпечують максимальний ефект у вихованні майбутніх спеціалістів, формування їх чітких громадянських поглядів.

Третій етап (199б-1998рр.) - завершально-узагальнюючий. Він характеризується розв’язанням означеної проблеми у теоретичному і практичному' планах, підведенням підсумків роботи, узагальненням отриманих даних, осмисленням концептуальних положень дослідження. Апробовано, зроблено висновки та впроваджено їх у навчально-виховний процес вшцих медичних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у теоретичному' обґрунтуванні концепції позааудиторної роботи вищих медичних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації, спрямованому на пошук форм і методів підвищення ефективності виховання сіудентів-медиків. Теоретичний і практичний інтерес мають положення про структуру' і функції різних видів позааудиторної виховної роботи зі студентами, формування їх особистості в процесі цієї роботи.

У дисертації дається теоретичний аналіз розвитку як теорії, так і практики позааудіггорної виховної роботи в медичних училищах на різних етапах її розвитку, розроблена комплексна програма системи позааудиторної роботи на всіх курсах медучилищ, розкриті найбільш ефективні нові форми позааудиторної роботи зі студентами-медиками, які (методи) добре зарекомендували себе у вузах І-ІІ рівня акредитації. До нових форм позааудиторної виховної роботи в медичних училищах потрібно віднести розроблену' дисертантом систему громадських чіггань студентів, уроків миру', клубну роботу студентів тощо.

Історико-теоретичний аналіз і узагальнення результатів дослідження дозволили розробити приблизну орієнтовну' програму позааудиторної виховної роботи для медичних училищ І-ІІ рівня акредитації, методичні рекомендації для викладачів, студентів і аспірантів відносно організації позааудиторної роботи в системі вищих медичних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації.

Практичне значеная дослідження:

- результати роботи, висновки і рекомендації можуть бути використані науковцями, викладачами вузів, факультетів підвищення кваліфікації, аспірантами і студентами для дослідження проблем теорії і практики виховання майбутніх спеціалістів незалежної і демократичної України;

- отримані у ході дослідження дані можуть стати внеском у подальшу розробку' системи позааудиторної виховної роботи не лише для медичних училищ, а й для інших спеціальних закладів освіти І-ІІ рівня акредитації;

- висунуті і перевірені на практиці теоретичні положення можуть бути враховані при подальшому'удосконаленні системи позааудиторної виховної роботи вищих медичних закладів І-ІІ рівня акредитації, розробці навчальних планів та програм, планів виховної роботи та нормативних документів органів народної освіти.

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалась теоретичним і методологічним обгрунтуванням його вихідних позицій, використанням комплексу' методів дослідження згідно мети, гіпотези та завдань, поєднанням якісного і кількісного аналізів, дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези; позитивними результатами досліджуваних проблем у експериментальних групах.

Апробація і впровадження результатів дослідження.

Основні положення і результати дослідження доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях працівників вузів, керівників медичних училищ регіону, викладачів, на міжнародних науково-практичних конференціях.

Особистий внесок здобувана полягає у розробці варіативної експериментальної програми та системи позааудиторної виховної роботи навчальних медичних закладів І-ІІ рівня акредитації, з’ясуванні впливу форм і методів роботи цих училищ на формування особистості студентів, загальних методів та рівнів цієї роботи.

ПублікацГі Результати дослідження і висновки дисертації відображено у шести публікаціях автора (всі одноосібні): однієї монографії, однієї статті в науковому журналі, чотирьох статгах у збірниках наукових праць.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку' викорстаних джерел. Обсяг дисертації становить 180 сторінок, 11 таблиць, 1 схема, 1 діаграма.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність дослідження обраної теми,

визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, концепцію та методологію дослідження, розкрито його наукову новизну; теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, викладено апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі “Зміст і специфіка позааудиторної виховної роботи зі студентами медичних училищ” в чотирьох підрозділах розглянуто методологічні основи дослідження, дано аналіз стану проблеми в теорії та практиці педагогічної науки, з'ясовано понятійний апарат дослідження, розкрито зміст позааудиторної виховної роботи в медичних училищах, загальні методи і принципи виховання засобами позааудиторної роботи, визначено місце позааудиторної виховної роботи в системі виховання студентів вузів І-ІІ рівня акредитації та особливості виховання в медичних освітніх закладах.

Однією з особливостей виховної роботи у медичних училищах є наявність різних за віком, життєвим досвідом і громадянською зрілістю студентів у кожному' колективі навчального закладу'. Все це вимагає від педагогів глибокого диференціювання як у постановці виховних завдань, так і у способах його виконання, застосування форм і методів, які притаманні вихованню як старшокласників національної школи на перших-других курсах, так і студентів вищої школи на трегіх-четвертих курсах..

В першому підрозділі проаналізовано літературу з дослідженої проблеми. На основі аналізу філософської, медичної, психолого-педагогічної та соціологічної літератури в дисертації визначене два напрямки спрямування змісту; форм і методів позааудиторної виховної роботи в медичних вузах І-ІІ рівня акредитації.

Перший напрямок широко відображений вченими у своїх теоретичних історико-педагогічних дослідженнях. На великому аналітичному матеріалі літературних джерел автор показує, як в різних умовах роботи шкільні колективи створювали систему позакласної виховної роботи середньої школи, розробляли її концепції (І.Д. Бех, С.У. Гончаренко, О.В. Киричук, В.Г. Постовий та ін.). Ряд вчених зробили спробу дослідити становлення і розвиток системи позакласної роботи і втілення її в життя школи (С.Я. Дем’янчук, М.Б. Євту х, Н.Г. Ничкало, О.В. Сухомлинська, В.О. Сухомлинський, A.C. Макаренко, М.Д. Ярмаченко та ін.).

Питання теорії і організації позааудиторної виховної роботи в середніх спеціальних закладах розглядались О.П. Кондратюком, Б.І. Корніловим. Такі вчені, як В.В. Власюк, Б.В. Гордєєв, С.А. Губіна,

Н.Б. Кріїлова, П.С. Кувшиков, В.А. Скуратівськийта ін., розглядаючи питання виховання студентів вищої школи, лише частково дослідили систему позааудиторної роботи, недостатньо висвітлили форми і методи цієї роботи.

Проблеми реформування української школи і освіти, що постали перед Україною, складність, відповідальність нашого часу; масштаби змін - це складові проаналізованої нами літератури з позакласної роботи (В.М. Оржехівська, Л.О. Хлєбнікова, К.І. Чорна).

Другий напрямок - висвітлення досліджуваної проблеми в спеціальній медичній літературі. На жаль, ця проблема висвітлена недостатньо. Переважна більшість праць вчених-медиків присвячується питанням лікувального характеру. Але такі вчені, як А.М. Ізуткін, І.Ф. Матюшин, Л.В. Метелиця, I.A. Сиченіков та ін. в своїх працях розвивають конкретні шляхи інтенсифікації та вдосконалення виховної роботи по професійній орієнтації студентської молоді в медичних навчальних закладах як під час занять, так і в позаауциторний час.

Проблеми деонтології і медичної етики у медичних вузах розглядали ряд авторів: Є. А. Вагнер, В.В. Єрмаков, I.A. Кассирський, Царегородцев Г.І. та ін.

Критично проаналізований зміст попередніх досліджень з позааудиторної виховної роботи студентів-медиків у періодичній пресі: в журналах “Здоров’я України”, “Медична сестра”, “Фельдшер і акушерка”, “Советское здравоохранение”.

Стисло і критично проаналізовані наукові праці попередників дослідження окремих питань позааудиторної виховної роботи з молоддю.

У другому підрозділі показані особливості позааудиторної виховної роботи в медичних закладах. Потрібно відмітити, що ефективність виховної роботи серед студентів-медиків зумовлена рядом таких факторів: по-перше, і вихователі, і студенти повинні, розглядаючи охорону здоров’я як сферу суспільного життя, пам’ятати, що вона виконує важливі соціальні функції (гуманістичну, комунікативну', екологічну, культурно-виховну та ін.); по-друге, діапазон прикладання медицини розширився і поглибився (крім лікувально-профілактичних завдань існують проблеми соціального значення, виховання раціональних потреб, вдосконалення способу' життя тощо); по-третє, потрібно враховувати престижність професії медпрацівника, бо його авторитет, поєднаний з високою мірою відповідальності (самосвідомість майбутнього медика повинна

орієнтуватись на те, що, окрім лікування, він має великий арсенал засобів суспільного і виховного впливу на всі категорії населення будь-якого віку, соціального положення); по-четверте, зріле суспільство потребує не просто підтримки здоров’я, а й створення умов для задоволення потреби бути всесторонньо здоровим. Сказане вище говорить про те, наскільки великою є міра відповідальності медиків, наскільки важливе виконання ними професійного і громадянського обов’язку' після закінчення вищих навчальних закладів. Виходячи з цих загальних завдань, ми повинні враховувати особливості становлення особистості майбутнього медика, неповторні засоби виховного впливу в позааудиторний час. Тільки при такому підході до виховання особистості студенга-медика можна говорити про надійну опору, той міцний стержень її духовного багатства і справжньої людяності, без яких неможлива медицина. В підрозділі показана важлива роль вивчення громадської думки на основі соціальних досліджень у визначенні складних питань становлення особистості студента-мєдика, що робить більш реальною можливість підвищення якості і ефективності планування і організації позааудиторної виховної роботи.

У трет ьому і четвертому підрозділах першого розділу дисертації розглянуті питання позааудиторної роботи з суспільного виховання студентів та професійної орієнтації, її завдання, зміст, мета, взаємозв’язок з моральним та трудовим вихованням, основні принципи і методи виховання студентів медичних училищ.

У другому розділі дисертації “Основні шляхи підвищення ефективності позааудиторної виховної роботи з студентами медичних училищ” у трьох підрозділах проаналізована дослідницько-експериментальна робота, її зміст, експериментально уточнені форми і методи позааудиторної виховної роботи, розглянуто планування на весь період навчання, методика проведення позааудиторних форм виховання молоді, даний аналіз результатів проведеного експерименту.

У першому підрозділі “Ефективність виховання позааудиторної роботи студентів на основі перспективного планування” розкрито значення і обґрунтовано педагогічні основи планування виховної позааудиторної роботи на весь період навчання студентів.

Перспективні плани орієнтують керівництво медичних училищ, педагогічні колективи, громадські організації на творче використання самих різноманітних видів, форм і засобів позааудиторної виховної роботи, як при підготовці навчальним закладом конкретних планів із

врахуванням їх специфіки, так і при вихованні студентів на основі цих планів. В організації і плану ванні позааудиторної виховної роботи потрібно враховувати основні принципи, перевірені вітчизняною педагогікою, такі, як перспективність, послідовність, облік знань, вмінь та навичок, яких студенти набувають на кожному' курсі.

При розгляді перспективи як вимоги в практичній роботі, виходять з суті перспективних ліній, розроблених і перевірених на практиці A.C. Макаренком. При цьому суть перспектив (близька, середня, дальня) заключасться, головним чином, в їх змісті, а не в часі. Класифікація перспектив, розроблена A.C. Макаренком, отримала подальший розвиток у працях A.A. Бодалєва, Л.Ю. Гордіна, А.Г. Ковальова, Н.В. Кузьміної та ін. Дисертант показує орієнтовне планування введення студентів в професію і подальше їх професійне вдосконалення в позааудиторній роботі з першого курсу з постановкою дальньої перспективи, роль перспективного планування в підвищенні рівня методичної роботи і зростання активності педагогічних колективів в узагальненні досвіду- в області позааудиторного виховання.

Таблиця 1

Показники участі працівників мсдучшнпц в позааудиторній

роботі .

КАТЕГОРІЯ . Участь в поза аудіг орній роботі ГРИМТК А Різна кількість ЧТЕНІВ т!Екгиву в одпк і ТЖ же учиміях пояснюється ростом юнтипеоту (і, ВІДТОВІДІО, педюжкпюв) від 107 до 178

ПРАЦЩШНВ учитад. до екдашя пєрспекпкгого плану на основі перспекпнюго плану

заг. к-стт> фжг. B°i> заг. к-сть (¡акт. В°о

Клон нерівніК1І 59 59 100 68 68 100

Г^-тганпки щхяепакітіаїі 21 7 30 23 23 100

Віктвдні, що не ЕВІНІІ.ИВП 1.2 59 31 45 72 56 75

3 аніда лзішмі 8 5 61 10 10 100

Држтор і навчани частий 5 3 76 7 7 100

Rooro 1« 107 64 197 178 91

З даних таблиці видно, що при організації виховної роботи на основі перспективного плану значно зросла активність педагогічних колективів в роботі зі студентами в позааудиторний час (з 64% до 91%), при цьому в ній приймають участь всі голови предметних комісій (до введення перспективних планів систематично вели роботу, в ОСНОВНОМ)', голови предметних комісій суспільних дисциплін і лише в ряді випадків - спеціальних та загально-медичних дисциплін). Том)' організація позааудиторної виховної роботи зі студентами на основі перспективного планування дає можливість краще реалізувати принципи підбору і розстановки кадрів, розкрити здібності всіх працівників медичних училищ об'єктивно говорити про їх роботу, забезпечити послідовність у роботі всіх, хто організовує позааудиторну виховну робот)'. Таким чином, можна зробити висновки, що організація виховної роботи на основі перспективного план)' на весь період навчання являє собою спробу науково обгрунтованого управління процесом виховання студентів в позааудиторний час.

В другому підрозділі другого розділ)' дисертації розкрито значення і обгрунтовано методику проведення бесід, розповідей, лекцій, доповідей, диспутів зі студентами медучилищ, їх вплив на формування особистості, підкреслено, що ці форми роботи в системі виховання займають важливе місце в позааудиторний час. Бесіди і лекції про су спільство, миролюбив)' політику України - це яскравий соціальний виклад конкретних фактів з політики, су спільного життя нашої країни і країн світу. Вчені-педагоги (С.Я. Дем’янчук, Т.Д. Дем’янюк, А.П. Петрук) стверджують думку' про те, що бесіди і лекції відіграють свою виховну' роль лише в тому випадку', коли відповідають певним педагогічним вимогам і віковим особливостям. На цій основі і розроблена методика проведення бесід і лекцій, досліджений їх вплив на формування особистості студента-медика.

Особлива увага була сконцентрована на тому, щоб надати методичну допомогу' молодим викладачам, оскільки вони, як було виявлено в ході дослідження, найбільш безпорадні в цьому плані, через те, що закінчували медичні вузи і не вивчали педагогіки. Результати досліджень вказують, що тільки 26,2% молодих викладачів задоволені своєю роботою по плану ванню проведення бесід зі студентами на суспільні теми; 66,1% не зовсім задоволені; 5,9% не задоволені; 1,8% не дали відповіді. Тому керівники медичних училищ повинні звернути увагу на роботу' молодих викладачів і надати їм потрібну методичну допомогу.

Складнішою формою виховання студентів старших курсів в позааудиторній роботі є диспути на суспільно-моральні теми. Це одна

із самих цікавих і дієвих форм позаауднторної роботи. Вільний обмін думками привчає студентів мислити самостійно, глибоко осмислювати питання життя. У дисертації розкрита методика проведення диспутів. Але в зв’язку з тим, що не вистачає науково-методичних посібників, а на диспут виносяться складні питання, то викладачі не завжди бувають методично підготовлені до проведення такої форми виховного впливу, тому' диспути стали проводитись дедалі рідше.

Есликші БНХОБКПН ЕПЛПБ Ка форічіуБЗННЯ МДИОуТНЬОГО ГрОМЗДЯКйКЗ України має краєзнавча і українознавча діяльність студентів медучилищ. Серед форм цієї роботи ми розглянули такі, як екскурсії по рідному краю, туристські маршрути дорогами боїв, партизанськими стежками, місцями, пов’язаними з життям і діяльністю визначних земляків, козацтва; походи вихідного дня, проведення свят українського народу, традиційних студентських свят. Дослідження показало їх життєздатність у студентських колективах.

Гуртожиток прийнято називати студентською домівкою. Саме тут продовжується процес станоачення особистості, набуваються навички спілкування в колективі. В ході дослідження виявлено, що в гуртожитку студенти знаходяться від 10 до 13 годин на добу. У 75% опитаних студентів лишається 2-4 години вільного часу. Цей резерв вільного часу’ і потрібно використовувати для позаауднторної роботи. Аналіз проведених заходів у гуртожитку і соціологічне дослідження показали, що значна частіша студентів незадоволена постановкою виховної роботи. Більше того, недостатня організація дозвілля, відсутність уваги з боку викладачів веде до порушень студентами правил проживання в гуртожитку і до асоціальної поведінки студентів (пияцтво, токсикоманія, наркоманія). Тому' наставники студентської молоді, використовуючи накопиченій досвід позаауднторної виховної роботи, спільно зі студрадами на основі перспективного планування повинні вдосконалювати усталені форми і методи цієї роботи, створивши для неї необхідні умови.

У третьому підрозділі другого розділу дисертації “Особливості позааудигорної роботи в процесі виховання професійної направленості, медичної деонтології в медичних училищах” було проведено дослідження професійної орієнтації студентів 1-4 курсів, яке схематично зображене в залежності від рівня їх розвитку. В процесі навчання проходить розвиток професійної направленості. Загальна тенденція розвитку професійної орієнтованості у спостережуваних студентів протягом трьох років навчання має таку картину' (табл. 2):

Таблиця 2

Розвиток професійної орієнтованості у студентів на різних етапах навчання

РІВЕНЬ ОРІЄНТОВАНОСТІ Кількість студентів

1 курс (І 9 9 3 р.) 2 курс (1 9 9 4р.) 3 курс 1 9 9 5р.)

Високим 1 0 8 І 3 6 2 ! 8

Середній 4 5 6 4 7 7 4 0 5

II и г ь к и н 9 2 4 3 3 3

Всього 656 6 5 6 6 5 6

З наведеної таблиці видно, що найбільш інтенсивно розвивається професійна направленість на другому і третьому курсах. Ця тевденціяі пов’язана, очевидно, з тим, шо на старших курсах більш інтенсивно проходить процес оволодіння спеціальністю і розвиток її фахової придатності. Автор проаналізувала також найбільш важливі умови розвитку необхідних професійних якостей у студентів різних років навчання: розуміння суспільної значимості праці, суті обраної професії і вимог, які пред’являються цією професією до людини у вигляді ціннісних орієнтацій. Ці дані наведені в таблицях. На основі наведених даних зроблені висновки, що облік індивідуальних особливостей студентів, рівень їх професійної зацікавленості, застосування відповідних форм і методів позааудиторного виховання сприяє покращенню підготовки майбутніх медиків. В наступній частині підрозділ)’ автор розглянула найбільш ефективні форми виховної роботи, узагальнила передовий досвід роботи медичних училищ Західного регіон}- України з питань позааудиторної виховної роботи відносно професійного виховання медиків.

Результати дослідження узагальнювались і головні з них подані у висновках дисертації.

1. Розбудова системи народної освіти, зокрема, вищої школи, її докорінне реформування має стати основою відтворення інтелектуального потенціалу нашого народ}; виходу вітчизняної науки на світовий рівень, становлення національного відродження, демократизації та гуманізації людства.

2. Дослідження показало, що організація результативного процесу

позааудиторної роботи медичних вузів І-ІІ рівня акредитації по вихованню студентів вимагає комплексного підходу і цілеспрямованої систематичної роботи педагогічного колективу медичного училища по виробленню у студентів глибокого розуміння сучасної суспільної ситуації в державі, формуванню справжнього громадянина України та високоякісного спеціаліста на рівні міжнародних стандартів, який любить свою професію і вболіває за здоров’я і генофонд нації.

3. Аналіз літератури з проблем позааудиторної виховної роботи показує, що дана проблема ще недостатньо досліджена, хоча є дуже актуальною на сьогодні. Тому' вченим-педагогам потрібно більше уваги приділяти висвітленню теоретичних питань позааудиторної роботи, її новим формам і методам, а також розробці окремих систем даної проблеми.

4. Зміст виховання студентів у позаауднторній роботі визначається політикою держави та завданнями, які стоять перед суспільством на даному історичному етапі і на перспективу. В процесі виховання засобами позааудиторної роботи студенти-медики починають вірно розуміти суспільні явища, вчаться впроваджувати в жіптя політик}' уряд}; Верховної Ради і президента України.

5. Пошуки педагогічними колективами медичних училищ Західного регіон}' нових форм і видів виховання студентів у позаауднторній роботі і апробація їх роблять цю діяльність цікавою і захоплюючою, згуртовують училищні колективи і колективи студентських груп.

6. Досвід показує, що організація виховної роботи на основі перспективного план}’ являє собою спробу науково обгрунтованого управління процесом виховання студентів в позааудиторний час. Перспективне планування дозволяє уявити у взамозв’язку всі ланки виховної дії в позааудиторній виховній роботі на весь період підготовки спеціалістів у медичних училищах.

7. Студентські іуртки, лекції, диспути, походи студентів рідним краєм, українознавча робота - це університети студентів медучилищ. Вони є громадською школою, звідки студенти отримують певну суму' суспільних знань і навичок. В їх роботі не повинно бути шаблонів, формалізм}'.

8. Все виховання студентів засобами позааудиторної роботи в гуртожитках повинно здійснюватися через студраду. В тих гуртожитках, де життя студради наповнене цікавими справами, де завжди горить вогник ініціативи і самодіяльності, де педагогічні колективи училищ надають повсякденну допомогу’ в їх роботі, там студрада успішно справляється із завданнями

громадянського, морального і професійного виховання студентів, а педагогічним колективам легше вирішувати всі питання навчально-виховної роботи.

9. Професійна направленість і деонтологія в медичних училищах є цілісною системою науково обгрунтованих заходів, які призначені для орієнтації молоді на правильний вибір професії медика у відповідності з потребами суспільства. Наше дослідження показує, що вона не закінчується при вступі до училища, а, навпаки, наповнюється новим змістом, частково доповнюючись, переростає у професійне виховання майбутнього фахівця, яке здійснюється протягом всієї позааудиторної виховної роботи медичних вузів І-ІІ рівня акредитації.

10. Встановлено, що система виховання студентів медичних училгац досягає найбільших результатів за умови, якщо в навчально-виховному процесі училища для студентів створені такі умови, які будуть протидіяти проявам негуманності, аполітичності, невластивих нашій державі аморальних проявів. Якщо виховний матеріал буде сприяти тісному зв’язку’ теорії з практикою, то студенти зможуть робити правильні висновки, встановлювати причини і наслідки, виховувати активність, самостійність і діловитість, матимуть досвід правильних норм поведінки у різних сіпуаціях.

11. Питання позааудиторної виховної роботи медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації погрібно більш широко висвітлювати в лекційних ку рсах перепідготовки викладачів медичних училищ. Це дасть можливість кожному викладачеві визначити основні напрямки його діяльності у виборі того чи іншого заході'.

Таким чином, виховання студентів вищих медичних навчальних закладів засобами позааудиторної роботи повсякденно впливає на формування у майбутніх молодих спеціалістів громадянськості, політичних, державотворчих рис характеру; а також відповідальності, поваги до закону, працелюбності, національних пріоритетів, національної свідомості, загальнолюдських цінностей, високої моралі і гуманізму, які так необхідні їм у подальшій практичній роботі.

Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях автора:

1. Дем’янчук Т.О. Виховання студентів вищих медичних навчальних закладів в позааудигорний час. - Рівне: Тетіс, 1998.

- 156с.

2. Дем’янчук Т.О. Гуртки як форма позакласної виховної роботи в

медичних училищах // Евріка, 1998, №1.-С.8-9.

3. Дем’янчук Т.О. Загальні завдання виховання студентів у медичних вищих навчальних закладах І рівня // Реформування освіти і школи: сутність, проблеми, перспективи. - Рівне: Тетіс, 1997. - С.90-92."

4. Дем’янчук Т.О. Вивчення особистості студентів класними керівниками у медичних вищих навчальних закладах І рівня // Реформування освіти і школи: сутність, проблеми, перспективи. - Рівне: Тетіс, 1997. - С.87-89.

5. Дем“янчук Т.О. Народознавство в школі // Миротворча діяльність школи і вузу,- Рівне: Тетіс, 1997. С. 122-124

6. Дем’янчук Т.О. Особливості позакласної роботи у медичних училищах // К.Д. Ушинський - великий український педагог. -Рівне: Тетіс, 1998. - С.18-20.

Дем’янчук Т.О. Виховання студентів вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації в позааудиторний час, - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04. -теорія і методика професійної освіти.

- Інститут педагогіки АПН України. - м. Київ, 1998.

Дисертація присвячена проблемі виховання студентів вищих навчальних медичних закладів І-ІІ рівня акредитації в позааудиторний час, пошуку нетрадиційних, ефективних форм та методів виховання студентської молоді через позааудиторну роботу медичних училищ.

У дисертаційній роботі уточнені та науково обгрунтовані сутність та структура позааудиторного виховання студентів медичних навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації; доведені ефективність та результативність перевірених часом та деяких нових форм позааудиторної виховної роботи, які були запроваджені в експерементальних медичних училищах, показаний їх вплив на формування особистості студента,, визначені рівні та критерії вихованості студентів медучилшц засобами позааугцггорної роботи.

Ключові слова: орієнтовна програма, ефективність і

результативність виховання студентів, майбутній громадянин України, професійна спрямованість,

перспективне планування,

деонтологія.

Демьянчук Т.А. Воспитание студентов высших медицинских учебных заведений I-H уровня акредитации во внеаудиторное

время. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04. - теория и методика профессионального образования. - Институт педагогики АПН Украины, г. Киев, 1998 г.

Диссертация посвящена проблеме воспитания студентов высших учебных медицинских заведений I-II уровня акредитации во внеаудиторное время, поиск}' нетрадиционных, эффективных форм и методов воспитания студенческой молодёжи через внеаудиторную работ}' медицинских училищ.

В дисертационной работе уточнены и научно обоснованы сущность и структура внеаудиторного воспитания студентов медицинских учебных заведений I-1I уровня акредитации; доказаны эффективность и результативность работы проверенных временем и некоторых новых форм внеаудиторной воспитательной работы, которые были внедрены в эксперимент&тьных медицинских училищах; и показано их влияние на формирование личности студента, определены уровни и критерии воспитанности студентов медучилищ средствами внеаудиторной работы.

Ключевые слова: ориентировочная программа, эффективность и результативность воспитания студентов, будущий гражданин Украины, профессиональная ориентация, перспективное планирование, деонтология.

Demianchuk Т.О. Upbringing of Students of Higher Medical Establishments in cxtraclass time, - Manuscript.

Candidate Degree Dissertation on speciality 13.00.04 - Theory and Methods of Professional Education. - The Institute of Pedagogy APS of Ukraine. - Kyiv, 1998.

The dissertation is devoted to problem of Upbringing of students of higher medical establishments in extraclass time, in search of non-traditional, effective forms and methods of upbringing of student youth by means of extraclass work of medical colleges. This dissertation is in closer definition and scientific summerize essence and structure of extraclass upbringing of students of medical establishments of I - II level of accreditation. The effectiveness and resultness of some new forms of extraclass upbringing work. And their influence on the formation of person of a student, that have been created in experimental higher medical colleges and by means of which all scientific research work was held. The levels and criteria of upbringing of students of medical colleges by means of extraclass work was defined.

Key-wo rds: upbringing of students, orientative programme, the effectiveness and resultness of upbringing of students, future citizen of Ukraine, profesional direction, perspektive planning, deontologi