автореферат и диссертация по педагогике 13.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Взаимосвязь социально-психологических и дидактических условий групповой учебной деятельности студентов.

Автореферат диссертации по теме "Взаимосвязь социально-психологических и дидактических условий групповой учебной деятельности студентов."

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

РГ6 од

АРТЮШИНА Марина Віталіївна

УДК 37.043

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ТА ДИДАКТИЧНИХ УМОВ ГРУПОВОЇ НАВЧАЛЬНО! ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Киш 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному економічному університеті Міносвіти і науки України.

Науковий керівник - доктор педагогичних наук, професор,

Козаков Віталій Андрійович

Київський національний економічний університет, завідувач кафедри педагогіки та психології

Офіційні опоненти:

академік АПН України, доктор педагогічних наук, професор Мороз Олексій Григорович,

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, завідувач кафедри педагогіки і психології вищої школи

кандидат психологічних наук, доцент Коломінський Наум Львовіч,

Міжрегіональна академія управління персоналом, завідувач кафедри психології

Провідна установа

Національний аграрний університет, кафедра педагогіки і психології, Кабінет Міністрів України, м. Київ

Захист відбудеться " 2000 р. о У^.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.053.01 в Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9)

Автореферат розісланий " //” 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Приходько Ю.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Принципові зміни, що відбуваються сьогодні в країні (політичні, економічні, соціальні), не обходять і вищу школу, обумовлюючи еобхідність суттєвого підвищення якості професійної підготовки майбутніх фахівців, озвигок суспільства безпосередньо пов’язаний саме з ефективною діяльністю вищої коли, професійною компетентністю і особистішім розвитком її випускників. Саме з му вкрай необхідним є пошук шляхів підвищення ефективності навчального процесу вищих закладах освіти, що спирається як на розробку нових підходів до навчання та яховання, так і на розширення можливостей вже відомих, традиційних форм і методів збота.

В сучасній педагогіці активно використовуються групові форми навчання. Це Зумовлено їх реальними можливостями щодо підвищення результативності і ефекти-тості навчання і професійної підготовки, позитивним впливом на особистісний розви->к людини, її соціалізацію та професійне становлення. Проблемам наукового обгрун-/вання групових форм діяльності приділяється значна увага педагогів та психологів '.М.Андреєва, Є.І.Головаха, А.О. Деркач, В.П.Козміренко, Я.Л.Коломінський, [.Б.Коротяєва, М.В.Ланге, КЛевін, А.С.Макаренко, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, С.Немов, Т.Ньюком, М.М.Обозов, Н.Ф.Осипова, А.В.Петровський, Ю.П.Правдін, .Тріпплет, Л.І.Уманський, Ю.Л.Ханін, М.Шеріф, О.Г.Ярошенко та інші). У той же час іабко досліджуються реальні соціально-психологічні умови навчання (індивідуальні юбливості студентів, параметри та тенденції розвитку академічних студентських груп яцо) та їх вплив на групову навчальну діяльність студентів. Також недостатньо ясовано, як впливають дидактичні умови організації групової навчальної діяльності уденгів (навчальні цілі, що досягаються, способи організації, розподіл функціональне обов’язків, засоби стимулювання, управління і корекції роботи груп, здійснення інтрольно-оціночної діяльності тощо) на подальші процеси соціально-психологічного руктурування в академічних студентських групах.

Якщо взяти до уваги психолого-педагогічну підготезку у вищих закладах освіти педагогічного профілю, то дослідження як соціально-психологічних і дидактичних юв навчання, так і їх взаємозв’язку взагалі не проводилися. Частково це пов’язано з їм, що така підготовка введена відносно недавно і ще не набула нормативного харак-ру для студентів. Разом з цим, введення психолого-педагогічних дисциплін до івчального процесу у таких закладах є актуальним, адже це один із шляхів гуманізації івчання, а, крім того, надання студентам додаткової спеціальності викладача (напри-вд, економіки) підвищує їх коїпсурентоздатність на ринку праці. Але студенти відпоєних навчальних закладів не завжди сприймають психолого-педагогічну підготовку : актуальну та особистісно необхідну і формально ставляться до неї. За цих обставин туальним є пошук шляхів підвищення результативності навчання з цих дисциплін.

Недостатня розробленість визначених питань та їх актуальність зумовили вибір

теми дослідження "Взаємозв’язок соціально-психологічних та дидактичних умов гр} пової навчальної діяльності студентів". Тема дисертації затверджена Вченою радої Київського національного економічного університету (протокол № 6 від 27 березн 1997 р.) та узгоджена з Радою по координації наукових досліджень (протокол № 2 ві, 20 березня 2000 р.).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконані згідно з тематичним планом науково-дослідної роботи інституту педагогіки і психоло гії професійної освіти АПН України, відділу теорії і практики педагогічної майстернос ті за темою "Концептуальні засади психолого-педагогічної підготовки вчителів у суча сних умовах (питання теорії і технології)" РК № 01971006397 та планом науково дослідної роботи кафедри педагогіки та психології Київського національного економі чного університету 1997-2000 рр. "Ефективність педагогічної освіти в економічном; університеті: цілі, зміст, методи, форми".

Мета досліджешш: виявиш взаємозв’язок соціально-психологічних і дидактич них умов групової навчальної діяльності студентів і довести, що на цій основі можлив підвисити результативність навчання з дисциплін психолого-педагогічного циклу вищих закладах освіти непедагогічного профілю.

Об’єктом дослідження є групова навчальна діяльність студентів вищих закладі освіти непедагогічного профілю у процесі вивчення психолого-педагогічних дисцші лін.

Предмет дослідження - взаємозв’язок соціально-психологічних і дидактичнії умов групової навчальної діяльності студентів.

Основна гіпотеза дослідження. Якщо існує взаємозв’язок соціальне психологічних і дидактичних групової навчальної діяльності студентів, то підвшценн результативності навчання з дисциплін психолого-педагогічного циклу у вищих заклг дах освіти непедагогічного профілю можна забезпечити, створюючи такі дидактичі умови, які б враховували наявні особливості струкгурування академічних студентськи груп і сприяли надалі їх позитивному розвитку.

Для досягання мети і перевірки гіпотези були поставлені такі дослідницькі за вдання:

1. З’ясувати теоретико-методичні основи соціально-психологічних та дцдактични умов групової навчальної діяльності студентів.

2. Дослідити соціально-психологічні умови навчання студентів у вищих закладе освіти непедагогічного профілю.

3. Виявити взаємозв’язок соціально-психологічних та дидактичних умов групові навчальної діяльності студентів при вивченні психолого-педагогічних дисциплін.

4. Розробити і експериментально перевірити такі дидактичні умови групові навчальної діяльності студентів, що базуються на наявних соціальні психологічних особливостях академічних студентських груп і сприяють підві щенню результативності навчання з психолого-педагогічних дисциплін у вищи

з

закладах освіти непедагогічного профілю.

Відповідно до поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: еоретичіїий аналіз, узагальнення та порівняння (виявлення стану досліджуваної пробами, підходів до організації групової навчальної діяльності студентів, визначення ос-ювних понять дослідження), спостереження (виявлення особливостей діяльності сту-іентів при вивченні психолого-педагогічних дисциплін), психологічне діагностування а методиками "Коректурна проба", "Парні асоціації”, "Утворення складних аналогій", Словесний лабіринт", "Фактори тривожності у навчанні", "Формула темпераменту", Індивідуальна структура мотивів навчання", "Спрямованість особистості", "Тип особистості" Кейрсі, "Тест міжперсональних стосунків" Лірі (дослідження індивідуальних >соб лив остей студентів X соціометрія (виявлення тенденцій структурування академіч-их студентських групХ вивчення продуктів діяльності (аналіз успішності навчання, ейтингових оцінок діяльності студентів при вивченні психолого-педагогічних дисциплін), анкетування (з’ясування ставлень студентів до професійної підготовки, педагогі-ної діяльності, психолого-педагогічних дисциплін), експертне оцінювання (оцінка кості виконання студентами навчальних завдань), формуючий експеримент (організа-ія пролонгованої професійно спрямованої дидактичної гри з врахуванням соціально-сихологічних умов навчання^ статистичні методи обробки експериментальних даних зозрахунок середніх величин, дисперсії, медіани, кореляційний аналіз, методи порів-яши первісних статистик).

Теоретико-методологічну основу дослідження складали положення системно-з підходу як засобу аналізу соціальних об’єктів (Б.Г.Ананьсв, В.Г.Афанасьсв, (.С.Беспалько, В.С.Кузьмін, Б.ФЛомов, К.К.Платонов); про сутність особистості, за-ономірності її становлення та розвитку, роль навчання у процесі особистішого стано-пення (О.О.Бодальов, Л.С.Виготський, В.В.Давидов, Г.С.Косткж, С.Д.Максименко, .О.Моляко, С.Л.РубцшітейнХ про єдність свідомості і діяльності, активність суб’єкта процесі діяльності і соціальної взаємодії (КО.Абульханова-Славська, П.Я.Гальперін,

і.В.Запорожець, О.М.Леоіггьєв), про закономірності функціонування та розвитку соці-тьних фуп, соціально-психологічне забезпечення педагогічного процесу ’.М.Аіщреєва, О.В.Брушлінський, Є.І.Головаха, АО. Деркач, В.П.Казміренко, Л.Коломінський, Н.Л.Коломінський, А.С.Макаренко, Р.С.Немов, М.М.Обозов, .В.Петровський, В.А-Семиченко, Л.І.Уманський), про закономірності, принципи, орми і методи дидакіичного процесу (АМ.Алексюк, Ю.ІСБабанський, В.І.Бондар, £_Харламов, М.Д.ЯрмаченкоХ з основ професійної підготовки студентів ^О.Абдулліна, СХАрхангельський, АЙ.Капська, В.АКозаков, О.Г.Мороз, .В.Скрипченко, Р.ІХміліок, М.ІШкіль).

Етапи дослідження. Дослідження проводилося впродовж 1995-2000 років у три апи. На першому етапі (1995-97 рр.) вивчалася наукова і методична література, ре-’льтати наукових досліджень з проблем організації групової навчальної діяльності удентів, її дидактичних та соціально-психологічних умов. Визначалися і обгрунгову-

валися основні поняття, критерії та показники вимірювання відповідних явищ. Розроб лялася методика вивчення взаємозв’язку соціально-психологічних та дидакшчнш умов групової навчальної діяльності студентів. На другому етапі (1997-98 рр.) прово далося дослідження наявних соціально-психологічних умов навчання, виявлявся Ь взаємозв’язок з дидактичними умовами групової навчальної діяльності студентів. Н: третьому етапі (1998-2000 рр.) обгрунтовувалися, експериментально перевірялися впроваджувалися у практику викладання психолого-педагогічних дисциплін такі двда етичні умови групової навчальної діяльності студентів, на основі яких мали проявляти ся позитивні соціально-психологічні тенденції та зростати результативність навчання.

Експериментальною базою дослідження був Київський національний економічний університет (КНЕУ). Експериментальними дослідженнями охоплено 685 студентів 25 академічних студентських груп.

Наукова новизна дослідження. Теоретично обгрунтовано і експериментальне доведено взаємозв’язок соціально-психологічних і дидактичних умов групово навчальної діяльності студентів. Показано, що на основі такого взаємозв’язку можливе підвисити результативність навчання з дисциплін психолого-педагогічного циклу з вищих закладах освіти непедагогічного профілю. Розроблено дидактичні умови групо вої навчальної діяльності студентів, які враховують наявні особливості структуруванн: академічних студентських груп і сприяють надалі їх позитивному розвитку. Створені теоретичну і методичну базу для подальших наукових досліджень взаємозв’язку соці ально-психологічних і дидактичних умов навчальної діяльності студентів: визначено обгрунтовано основні поняття дослідження, розкрито зміст соціально-психологічних т дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів, розроблено методик вивчення взаємозв’язку соціально-психологічних і дидактичних умов навчання, запре поновано систему критеріїв результативності навчального процесу. Вперше серед фал торів впливу на соціально-психологічне структурування академічних студентськи груп розглядається комплекс індивідуальних психологічних властивостей студентів т розмір груп.

Практична значущість дослідження. Розроблено і впроваджено у навчальни процес викладання психолого-педагогічних дисциплін у вищих закладах освіти непі дагогічного профілю такі дидактичні умови групової навчальної діяльності студентії які враховують наявні соціально-психологічні особливості академічних студентськи груп, сприяють їх подальшому розвитку і на цій основі забезпечують підвищення р< зультативності навчання. Запропоновано нові методичні прийоми соціальні психологічних досліджень: модифіковано формулу розрахунку соціометричного індеї су інтегративності групи, введено новий соціометричний показник - однорідності іцщ відуальних соціометричних статусів.

Впровадження результатів дослідження здійснено у процесі психолоп педагогічної підготовки майбутніх спеціалістів у Київському національному економі1 ному університеті, у ході якої студенти отримують додаткову спеціальність - "виклад;

кономіки". Висновки та рекомендації щодо застосування групової навчальної діяль-ості студентів з опорою на взаємозв’язок її соціально-психологічних і дидактичних мов, методику дослідження результативності навчальної діяльності студентів, ивчення її соціально-психологічних та дидактичних умов впроваджено у навчальний іроцес Київського інституту Військово-повітряних Сил, Кримського гуманітарного ін-титуту. Впровадження підтверджується відповідними актами.

Особистий внесок здобувана. Розроблено і впроваджено ряд практичних занять дисциплін "Основи психології та педагогіки" та "Психологія діяльності і навчальний іенеджмент" з використанням групових форм навчальної діяльності студентів (теми: Пам’ять", "Емоції", "Темперамент", "Характер", "Діяльність і івдивідуально-їсихологічні властивості особистості", "Особистіші фактори ефективної діяльності", Освітньо-вікові групи і навчання"). Розроблено та адаптовано до цілей та завдань рофесійної підготовки дидактичні ігри "Прояв індивідуально-типологічних рис особистості в екстремальній ситуації прийняття спільного рішення", "Соціально-сихологічні фактори ефективності спільної діяльності", "Моделювання педагогічної Іяльності". Підготовлено навчально-методичні посібники з організації самостійної рости студентів "Дослідження індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної .цільності", "Дослідження особистості студента як суб’єкта майбутньої професійної дія-ьності" (авторський внесок - розробка загальної концепції організації самостійної рости студентів, визначення цілей та уніфікація структури навчальних завдань, адаггга-дя методичного матеріалу та розробка засобів інтерпретації отриманих результатів).

Вірогідність наукових результатів дослідження забезпечується методологіч-ою обгрунтованістю вихідних положень, всебічним теоретичним аналізом проблеми, ка розглядається, значною вибіркою досліджуваних, коректним використанням адек-атних предмету дослідження методів, поєднанням якісного та кількісного методів об-обки для отримання достовірних даних, позитивними результатами формуючого екс-ерименту.

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні та практичні положення ро-отн доповідались на засіданнях кафедри педагогіки та психологів Всеукраїнської нау-ово-практичної конференції "Університетська педагогічна освіта: Досвід, проблеми і ерспективи розвитку" (м. Сімферополь, 1996 р.), Міжнародних наукових конференці-х: "Концепція гуманізму в становленні та розвитку національної професійної освіти"

и. Одеса, жовтень 1997 р.), "Теоретичні та методичні засади формування культури тудентської та учнівської молоді" (м. Київ, жовтень 1997 р.), "Університетська педаго-ічна освіта як шлях гуманізації суспільства" (м. Київ, квітень 1999 р.Х науково-втодичних конференціях: "Контроль навчання в забезпеченні якості освіти" (м. Київ, ютий 1996 р.Х "Запровадження сучасних технологій навчання в КНЕУ" (м. Київ, лис-зпад 1998 р.Х "Університетський рівень освіти: зміст та напрями забезпечення" (м. иїв, лютий 1998 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із яких 4 - } фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, 9 праць - одноосібні, загальний обсяг надрукованих праць - 3,5 друкованих аркушів.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Рукопис дисертації містить 195 сторінок машинописного тексту, у тому числі: 34 таблиці на 5 сторінках, 10 ілюстрацій на 4 сторінках, список використаних літературних джерел (207 найменувань) на 16 сторінках та 27 сторінок - додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, що зумовила вибір теми дослідження, виокремлено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету роботи, про відну гіпотезу дослідження та задачі, розкрито методологічні засади та методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих ре зультатів, наведено дані про результати роботи, їх впровадження у практику навчання.

У першому розділі "Теоретико-методнчні основи групової навчальної дія льносгі студентів" здійснюється аналіз проблем професійної підготовки у сучасніі вищій школі, розглядається історія розвитку досліджень групової навчальної діяльності та і! застосування у навчальному процесі вищих закладів освіта. Визначаються та об грунтовуються основні поняття дослідження. Розкриваються соціально-психологічні т дидактичні умови навчання. Обгрунтовується система критеріїв та показників резуль тативності навчальної діяльності студентів. Описується методика вивчення взае мозв’язку соціально-психологічних і дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів.

Численними дослідженнями з педагогіки та психології вищої школи доведеш що використання групових форм навчання сприяє вирішенню ряду актуальних прос лем професійної підготовки: підвищенню ефективності та результативності навчанн та виховання, забезпеченню особистішого розвитку студентів, їх соціалізації та прсф сіоналізації. Аналіз наукової літератури з цих питань показав, що у дослідженнях соц альних психологів виявлений вплив окремих структурно-формальних особливосте групи і існуючих у ній відносин на ефективність спільної діяльності (К.Левії В.Д.Гончаров). Досліджується і зворотній вплив спільної діяльності на формувань взаємовідносин у групах (А-В.Петровський, Л. І.Уманський). Серед досягнень педагог у плані дослідження групової навчальної діяльності: визначення принципів колектив утворення, керування організаційними процесами у малих групах (Б.В. Беляє П.П.Блонський, А.С.Залужний, А.С.Макаренко), вплив навчальних груп на хід і р зультати індивідуальної діяльності, розвиток індивідуальних особливостей студент (П.ГЛузан, О.ЄЛяпунова, Н.А.Мирошніченко, В.О.Моляко, Н.Ф.Осипое

О.Ю.Приходько, Л.М.Яворовська). Доведено вплив групової навчальної діяльності і

/спішність навчання (Н.В.Кпюсва, О.Г.Ярошенко), ефективність професійної підготов-си (І.Г.Максименко, Н.М.Севельєва). В той же час у сучасних дослідженнях у сфері ірофесійної підготовки слабко вивчаються соціально-психологічні умови навчання, трактично відсутні рекомендації з керування цими факторами за допомогою створення ;пеціальних дидактичних умов навчальної діяльності студентів. Недостатня наукова розробленість даної проблеми обумовила необхідність дослідження взаємозв’язку со-діальїіо-психологічних і дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів.

В роботі було визначено і обгрунтовано основні поняття дослідження: навчальна діяльність - як специфічний вид людської діяльності, прямо спрямованої на зміну її суб’єкта (приріст досвіду того, хто навчається); спільна навчальна діяльність - як організована система активності тих, хто навчається, їх взаємопов’язаної діяльності, прямо лірямованої на зміну їх досвіду, групова навчальна діяльність студентів - як форма їх яіільної навчальної діяльності у складі малих груп.

Під соціально-психологічними умовами навчання розглядалися особливості ака-іемічної студентської групи та фактори, що впливають на її структурування. Академі-ша студентська група - це реальна соціальна група, утворена за формально->рганізаційним принципом (для здійснення навчальної діяльності студентів з огриман-ія ними вищої освіти). Структуру академічної студентської групи складають студенти -а їх поєднання у малі групи певними взаємними відносинами (формального та неформального характеру). Традиційний процес навчання, побудований переважно на інди-іідуальному сприйнятті і переробці навчальної інформації, мало впливає на соціально-їсихологічне структурування академічних груп, тому у них переважає неформальний ггатусний розподіл за особистими симпатіями-аіпгипатіями. Через академічну групу іідбувається соціалізація студентів - процес становлення особистості, навчання та за-воєння цінностей, норм, установок, зразків поведінки, притаманних даній професійній пільності, суспільству у цілому. Результатом соціалізації є заняття людиною місця у оціальній структурі - соціального положення чи позиції. Це соціальне положення від-ювідає певному статусу і зумовлює виконання людиною тієї чи іншої соціальної ролі моделі поведінки). Провідним суб’єктом групової навчальної діяльності вважається тла група, характерними ознаками якої є невеликий кількісний склад, спільна соці-льна діяльність і безпосереднє міжособистісне спілкування.

При аналізі дидактичних умов розглядалися загальні і специфічні особливості рупових форм навчання. Групова навчальна діяльність реалізується за такими етапа-іи: підготовчий (аналіз наявних та створення необхідних умов навчання, формулю-ання навчальних цілей та завдань, вибір способів навчання, проектування розподілу тудентів за підгрупами та ролями, планування послідовності роботи); вступио-ютиваційний (повідомлення про тему та призначення діяльності, зацікавлення студенів, інструктаж, розподіл студентів за підгрупами та ролями, забезпечення необхідними іатеріалами); операційно-пізнавальний етап (виконання завдань, поточне керування і орекція роботи студентів); контрольно-оціночний етап (перевірка якості виконання

завдань, аналіз ходу і результатів). Змістовне наповнення кожного з цих етапів визначається конкретними навчальними завданнями та умовами. В цілому можна виділити такі форми групової навчальної діяльності як індивідуально-групова (індивідуальна робота здійснюється паралельно чи по черзі з іруповою), парно-групова, фронтально-групова, групова. За характером зв’язку між підгрупами у виконанні навчальних завдань розрізняють: кооперативно-паралельну (групі одночасно виконують завдання, які в сукупності призводять до досягання спільного результату), кооперативно-послідовну (групи послідовно виконують завдання, які у сукупності призводять до досягання спільного результату), змагально-паралельну (групи одночасно виконують однакові чи незначно відмінні завдання, і змагаються у досяганні певного результату за визначеними критеріями) і змагально-послідовну (групи послідовно виконують однакові чи незначно відмінні завдання, і змагаються у досяганні певного результату за визначеними критеріями) види групової навчальної діяльності. За тривалістю реалізації групову навчальну діяльність можна розглядати як локалізовану у межах одного навчального заняття, та пролонговану, що відбувається протягом декількох навчальних занять.

На основі теоретичного аналізу припущено, що між соціально-психологічними і дидактичними умовами групової навчальної діяльності існує взаємозв’язок, врахування якого може позитивно впливати на підвищення результативності навчальної діяльності студентів. Розроблено методику, яка дозволяє експериментально підтвердити наявність такого взаємозв’язку. Показниками соціально-психологічних умов навчання обрано індивідуальні властивості студентів, особливості структурування та розмір академічних груп. Неформальний статусний розподіл у групах запропоновано виміряти за методом соціометрії, який дозволяє виявити і кількісно оцінити характер та ступінь взаємин між членами групи у процесі міжособистісної взаємодії, визначити індивідуальний соціометричний статус і позицію кожного студента. Соціометричні позиції студента у групі розподілено на "соціально сприятливу" ("зірки" та "визнані") та "соціально несприятливу" ("прийняті" та "ізольовані") категорії. Критерієм соціометричногс вибору визнано обрання одногрупників для спільній навчальній діяльності. Показниками особливостей структурування в академічній групі визначено: частку студентів рі зних соціометричних категорій і позицій, індивідуальний і груповий соціометричниі статус, статусну однорідність групи, групові соціометричні індекси (згуртованість, ро ферентність, інтегративність, експансивність), уточнено формулу розрахунку індекс] інтегративності групи.

Факторами соціально-психологічного структурування в академічних студентсь ких групах обрано індивідуальні властивості представників різних соціометричних по зицій (біологічно зумовлені якості, особливості психічних процесів, параметри спря мованості, важливі для міжособистісної взаємодії особистіші риси, особливості навчальної діяльності студентів) та розмір академічних студентських груп. Визначен методичну базу їх дослідження (психодіагностичні методики, програма аналізу прод>

ктів діяльності та спостереження).

Доведено, що підсумковим критерієм якості навчальної діяльності в межах проведеного дослідження доцільно вважати результативність як ступінь досягання когні-гивних і афективних навчальних цілей. Вихідними даними для розрахунку результативності навчання обрано успішність навчальної діяльності студентів, ставлення до профілю підготовки, самооцінку набутих педагогічних вмінь, задоволеність навчальною діяльністю, соціометричні показники. Успішність навчальної діяльності запропоновано іизначати за рейтинговою системою, що включає поточний і підсумковий облік оцінок лудентів за виконання теоретичних і практичних робіт (як аудиторних, так і самостій-гих). Обгрунтовано необхідність розрахунку показників прямого та непрямого став-іення студентів до профілю підготовки (основної фахової чи педагогічної). Запропоно-іано методику дослідження задоволеності студентів навчанням з дисциплін психолого-іедагогічного блоку.

В розділі наводиться опис статистичних методів для опрацьовуваї пія результатів жспериментального дослідження: розрахунок середніх величин, дисперсії, медіани, юреляційний аналіз (за коефіцієнтом рангової кореляції Спірмена), методи порівняння іервісних статистик. Для виявлення значущості розбіжності між певними показника-ш, у тому числі і результативними, визначаються відповідні статистичні критерії.

В другому розділі дисертації "Досліджеіпія взаємозв’язку соціально-[сихолопчних і дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів" іписуються та аналізуються виявлені тенденції соціально-психологічного струкгуру-яння академічних студентських груп, доводиться взаємозв’язок соціально-[сихологічних особливостей академічних груп та дидактичних умов навчальної діяль-[ості студентів, обгрунтовуються і експериментально перевіряються дидактичні умови Ідвищення результативності навчання з дисциплін психолого-педагогічного циклу.

Дослідження стану соціально-психологічного структурування академічних сту-ентських груп за традиційних умов навчання показало, що поряд із значною кількістю тудентів, що складають соціально сприятливу категорію (51 %), є багато студентів со-іально несприятливих соціометричних позицій (49 %). Привабливість студентів для пільної навчальної діяльності залежить від їх індивідуальних властивостей: статі, типу змпераменту, особистіших рис, спрямованості, успішності навчання, відвідування за-ять. Для ілюстрації у табл. 1 відображено виявлені розбіжності представників різних зціометричних категорій.

Таблиця 1

Характеристики представників різних соціометричних категорій

Властивості Особливості представників різних соціометричних категорій

соціально сприятливої соціально несприятливої

тать - значно переважають жінки - значно переважають чоловіки

Продовження табл. 1

Властивості Особливості представників різних соціометричних категорій

соціально сприятливої соціально несприятливої

Темперамент Риси особистості Особистісна тривожність та її фактори Мотиви навчання Успішність навчання Відвідування занять - більша кількість сангвініків - виражені підлеглість, залежність, дружелюбність, альтруїзм - тривожність нижча, більше зумовлена міжособистісними стосунками . - більше виражені мотиви пізнання, набуття професії, соціального визнання, спілкування - вища за всіма формами навчання - стабільне - більша кількість флегматиків та меланхоліків - виражені авторитарність, егоїстичність, агресивність, підозріливість - тривожність вища, більше зумовлена навчанням - більше виражені мотиви саморозвитку, значний вплив маюп> зовнішні стимули - нижча за всіма формами навчання - періодичне

З’ясовано особливості соціально-психологічного струкгурування у групах з різ ною кількістю студентів. Невеликий розмір навчальних груп сприяє більшій взаємносі студентів у стосунках. У більших за чисельністю групах студенти роблять більше ви борів, які, однак, не завжди є взаємними, спостерігається більша диференціація, розпс діл на малі групи.

Показано, що соціально-психологічні особливості помітно впливають на резулі тативність навчальної діяльності. Популярніші студенти демонструють вищу успііі ність майже за всіма формами навчальної діяльності, як поточної, так і підсумковс (рис. 1).

О

ЕЗ

е

Р З І л т п с

Форми навчальної діяльності Рис. 22 Навчальна успішність студентів різних соціометричних категорій

Умовні позначення: Р- рейтинг - кількість балів, набраних в середньому предста-шиками різних соціометричних позицій за весь курс; З-за диференційований залік; І -за іспит, Л - за виконання завдань за матеріалами лекцій; Т - за роботу з теоретичним матеріалом; П - за роботу на практичних заняттях; С - за самостійну роботу.

Успішність поточної навчальної діяльності є кращою у групах, де вище взаємність, менше ізольованих індивідів, вибори розподіляються рівномірніше. Соціально-психологічні ознаки академічних груп впливають і на ставлення студентів до певних аспектів професійної підготовки. Групи, в яких зв’язки між студентами с більш взаємними, відрізняються більшою єдністю, однорідністю у своїх ставленнях до професії "викладач", психолого-пещагогічних дисциплін.

Результати теоретичного аналізу та констатуючого експерименту дозволили припустити, що організація групової навчальної діяльності студентів з опорою на взаємозв’язок її соціально-психологічних і дидактичних умов може підвищити результативність вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Було визначено конкретні рекомендації з поліпшення соціально-психологічного розподілу в академічних групах під час застосування групових форм навчальної діяльності студентів:

- при виборі способів групової роботи враховувати кількість студентів в академічних групах (у великих групах краще застосовувати завдання кооперативного типу, оскільки конкуренція помітно поглиблює наявні у таких групах процеси диференціації);

- рівномірно розподіляти студентів з різними індивідуально-психологічними особливостями за підгрупами;

- утворювати приблизно однакові за кількістю учасників підгрупи;

- пропонувати різні за змістом завдання, щоб сприяти конструктивному прояву будь-яких індивідуально-психологічних властивостей студентів;

- для кооперативно-паралельних та кооперативно-послідовних групових форм роботи розподіляти студентів на невеликі підгрупи (по 4-5 осіб), змагально-паралельного і змагально-послідовного типу - на більші підгрупи (по 6-7 та більше);

- при здійсненні розподілу студентів за ролями враховувати їх індивідуально-психологічні властивості, і так проектувати розподіл групових ролей, щоб надати можливість прояву студентам з різними індивідуально-психологічними властивостями;

- створювати оптимальне співвідношення керування і самокерування роботою підгруп під час виконання студентами групових завдань;

- під час проведення групової навчальної діяльності постійно застосовувати рефлексивні прийоми, підтримуючи зворотній зв’язок із студентами про хід і результати групової навчальної діяльності.

Було підтверджено, що локальні форми групової робота позитивно впливають на активність та зацікавленість студеіггів, процеси соціально-психологічного струкгу-рування. Спільно виконуючи навчальні завдання, студенти мають можливість проявити свої здібності, краще пізнати один одного, а отже підвищити свою соціальну пози-

щю у групі. Розвиваються вміння викладати та відстоювати свою думку, не підкорятись тиску групи та інші. Але такі форми роботи не надають можливості у повній мірі використати соціально-психологічне структурування у групі для підвищення результативності навчання. Активно працюють лише деякі студенти, бо обмеженість часу не надає можливості прояву ініціативи і творчості всіх учасників. Більшість навчального часу витрачається на розподіл обов’язків та безпосереднє виконання завдань, а рефлексивні обговорення (яке є найціннішим для аналізу ефективності створених дидактичних умов) часто не проводяться. Крім того, дуже важко прокоїпролювати та оцінити індивідуальну участь кожного студента у груповій взаємодії, що також знижує зацікавленість студентів в активному включенні у діяльність, заважає прояву їх індивідуальних якостей, формуванню адекватної оцінки й самооцінки.

Для подолання цих недоліків використано пролонговану професійно спрямовану групову форму організації навчання. У ході формуючого експерименту створено комплекс дидактичних умов з опорою на наявні соціально-психологічні особливості академічних груп. Студентам була запропонована дидактична гра "Моделювання педагогічної діяльності", в якої вони повинні були у складі малої групи самостійно підготувати та провести одне практичне заняття за темою "Психологічні особливості навчанш різних освітньо-вікових категорій". Студентська академічна група розподілялася ні підгрупи, кожна з яких готувала заняття про особливості навчання осіб певної віково: категорії: "молодші школярі", "підлітки", "старшокласники", "студенти", "дорослі". Е середині кожної підгрупи студенти розподілялися за ролями, що відповідали певниь педагогічним функціям: "методист" (загальна організація навчання і формулювати навчальних цілей), "ведучий" (узгодження дій всіх інших учасників на занятті, стиму лювання навчальної діяльності), "лектор" (надання інформаційного повідомлення з то ми), "практик" (закріплення знань і формування практичних вмінь з теми), "асистент1 (забезпечення наочності на занятті), "контролер" (перевірка досягнення навчальних ці лей).

При здійсненні такої гри створювалися такі дидактичні умови, які враховувані рекомендації щодо позитивного впливу групової навчальної діяльності на академіки студентські групи. Перспектива сформувати у ході такої гри сукупності професійно педагогічних вмінь зумовлювала серйозне і відповідальне ставлення до роботи більшо сті студентів, а запропоновані групові ролі надавали можливість проявити себе студен там з різними індивідуально-психологічними властивостями. Делегування студента,1 керівних функцій, виконання кожним з них окремої ролі, розгорнута система контре льно-оціночної діяльності, що дозволяла оцінити індивідуальний внесок кожного ст> дента у груповий результат, стимулювали активну, творчу діяльність всіх учасникії Пролонгованість цієї гри на декілька занять дозволяла приділиш достатньо часу дл рефлексивного аналізу її ходу і результатів кожним студентом.

Для розкриття позитивного впливу впроваджених дидактичних умов у табл. наведено динаміку результативності навчальної діяльності студентів в експеримет

игьних і контрольних групах.

Таблиця 2

Зрушення показників результативності навчальної діяльності студентів експериментальних і контрольних груп (у %)

Показники результативності Контрольні групи Експериментальні групи

. Навчальна успішність студентів за різними формами авчання: - виконання завдань за матеріалами лекцій - робота з теоретичним матеріалом - робота на практичних заняттях - виконання самостійної роботи + 6% -13 % -21% -18% + 20% + 3% + 13 % -1%

. Ставлення до певного профілю професійної підготовки - пряме ставлення до основної спеціальності - непряме ставлення до основної спеціальності - пряме ставлення до додаткової спеціальності "викладач економіки" - непряме ставлення до додаткової спеціальності" викладач економіки" ' +4% + 13 % + 5% + 15 % -4% + 41% + 32% + 20%

. Соціально-психологічні показники структурування в кадемічних групах - згуртованість - референтність - експансивність - іігтегративність - частка студентів соціально сприятливих соціомет-ричних категорій - статусна однорідність - середній груповий статус -9% + 1 % -16 % -4% -15 % 0 -2% + 7% + 5% + 3% + 5% + 15% + 1 % + 2%

З таблиці видно, що в експериментальних групах покращилися майже всі показ-ики результативності навчання. Студенти почали краще працювати на пракпрппк та екційних заняттях. Підвищилося їх позитивне ставлення до психолого-педагогічних исциплін та спеціальності "викладач економіки". І хоча певні зрушення спостерігали-я і у контрольних групах, зміни, що відбулися у ставленні студентів експерименталь-их груп до педагогічної професії, виявилися більш значними. Така організація авчання позитивно вплинула і на самі академічні групи. Позитивні зрушення в експе-иментальних групах спостерігалися з усіх показників, на відміну від контрольних руп, в яких помічено лише незначне зростання референти ості, а інші показники навіть ещо погіршилися.

Таким чином, результати формуючого експерименту довели, що групова авчальна діяльність, побудована на основі взаємозв’язків її соціально-психологічних і идактичних умов, стає більш результативною: спричиняє позитивний вплив на акаде-

мічну успішність студентів, поліпшує ставлення студентів до дисципліни і профілю підготовки, позитивно впливає на процеси соціально-психологічного сгрукгурування в академічних студентських групах.

У висновках узагальнено основні результати дослідження та викладено основні йото положення:

1. Хоча численними дослідженнями в галузі психології та педагогіки доводиться вплив соціально-психологічних і дидактичних умов навчання на результати навчальної діяльності студентів, ці напрями наукового пошуку найчастіше проводяться відокремлено один від іншого. На сьогоднішній день залишається не виявленим, як впливають специфічні соціально-психологічні умови навчального процесу на хід і результати застосування групових форм навчальної діяльності. Також не з’ясовано вплив дидактичних умов на подальший соціально-психологічний розвиток академічних студентських груп. Зроблено припущення, що знаходження і впровадження в навчальний процес дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів з опорою на наявні соціально-психологічні тенденції може підвисити результативність навчання, що є особливо необхідним при викладанні психолого-педагорічних дисциплін у вищих закладах освіти непедагогічного профілю.

2. На основі теоретичного аналізу виявлено нечіткість у науковому трактуванні деяких значущих для дослідження понять. Для подолання цих розбіжностей був конкретизований психолого-педагогічний зміст понять: "навчальна діяльність", "спільна навчальна діяльність", "групова навчальна діяльність", соціально-психологічні умови навчання", "дидакгачні умови навчання".

3. Теоретично обгрунтовано та експериментально підтверджено, що взаємозв’язок соціально-психологічних і дидактичних умов ірупової навчальної діяльност студентів може бути виявлений на основі з'ясування статистичної залежності показників соціально-психологічної структури академічних студентських груп і результативності навчальної діяльності студентів. Розроблена методика вивчення взаємозв’язку соціально-психологічних і дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів.

4. Виявлено тенденції соціально-психологічного структурування академічниз студентських груп за традиційних умов навчання у вищих навчальних закладах освіта непедагогічного профілю. З’ясовано, що стихійне соціально-психологічне структуру вання академічних студентських груп є не досить сприятливим. Дослідженням виявле но значну кількість студентів з незадовільними соціальними позиціями. З’ясовано су купність об’єктивних і суб’єктивних факторів, що впливають на соціальні позиції спу дентів: стать, інтроверсія, індивідуальні особливості пізнавальних процесів, харакге] мотивації навчання, особистіші якості, відвідування занять, успішність навчання Установлено особливості соціально-психологічного структурування в групах з різнок кількістю студентів. Виявилося, що невеликий розмір навчальних груп сприяє більшії взаємності студентів в стосунках. В більших за чисельністю групах студенти роблят більше виборів, які, однак, не завжди є взаємними, спостерігається більша диференціа

ця, розподіл на малі групи.

5. Доведено наявність взаємозв’язку соціально-психологічних і дидактичних мов групової навчальної діяльності студентів. Експериментально підтверджено, що «алізація дидактичних умов групової навчальної діяльності залежить від наявних со-(іально-психологічних особливостей академічних груп, їх соціальної структури та фа-ггорів, що впливають на тенденції її подальшого розвитку. В свою чергу, використання рупових форм роботи впливає на розвиток студентських груп, результативність іавчальної діяльності студентів в процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Аналіз параметрів такого взаємозв’язку показав, що певні соціально-психологічні по-азники детермінують різні форми навчальної діяльності студентів. Грули, в яких сто-унки між студентами є менш взаємними, показують більші успіхи на іспитах, в той іас як поточна навчальна діяльність краща у групах з більшою взаємністю виборів, метою кількістю ізольованих індивідів, більшою статусною однорідністю. Соціально-їсихологічні особливості академічних студентських груп найменш впливають на ус-іішність самостійної робота студентів, найбільше - на успішність роботи на лекційних практичних заняттях. Групи з більшою взаємністю стосунків між студентами прояв-іяють більш однорідне ставлення до навчання.

6. Розроблено і експериментально перевірено доцільність впровадження в пранику викладання психолого-педагогічних дисциплін у вищих закладах освіти непедаго їчного профілю дидактичних умов групової навчальної діяльності студентів з опорою га наявні соціально-психологічні тенденції. На основі дослідження наявного стану та [гакторів структурування досліджених академічних студентських груп запропоновано сонкретні рекомендації з поліпшення соціально-психологічного розподілу в академіч-шх групах під час застосування групових форм навчальної діяльності студентів. Ство-зення відповідних дидактичних умов при застосуванні групових форм роботи на окремих заняттях з дисциплін психолого-педагогічного циклу позитивно вплинуло на акги-іність та зацікавленість студентів навчанням, сприяло прояву їх здібностей, кращому ізаемному пізнанню в групі, розвитку педагогічних вмінь.

7. Виявлено, що найбільшу ефективність щодо підвищення результативності іавчання, активізації навчальної діяльності студентів, підвищення мотивації вивчення їсихолого-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах непедагогічного трофілю мають пролонговані форми групового навчання. Застосування пролонгова-шх, професійно спрямованих групових форм навчання надає додаткові можливості цодо підвищення результативності навчальної діяльності студентів шляхом моделювання майбутньої професійної діяльності, делегування викладачем управлінських фун-сцій підгрупам студентів при організації і проведенні практичних занять; розгорнутої ;истеми контролю і оцінювання навчання. Порівняння результативності навчальної ді-ільності експериментальних і контрольних груп підтвердило, що групова навчальна ііяльиість, побудована на врахуванні взаємозв’язків її соціально-психологічних і ди-іакппших умов, підвищує результативність навчальної діяльності студентів в процесі

вивчення психолого-педагогічних дисциплін в вищих закладах освіти непедагогічноп профілю: позитивно впливає на академічну успішність студентів, поліпшує ставленій студентів до навчальної дисципліни і профілю підготовки в цілому, до педагогічно професії, покращує процеси соціально-психологічного структурування в академічнії: студентських групах

В цілому, результати здійсненого експериментального дослідження дозволяючі стверджувати, що протиставлення колективного і індивідуального підходів в процес навчання певною мірою є штучним, адже, з одного боку, індивідуальний підхід до ор галізації навчання неможливий без врахування статусних позицій студентів в академі чних студентських групах, а з іншого - звернення до групових форм роботи буде не ефективним, якщо ігноруються індивідуальні та типові особливості студентів, які зна ходяться на різних статусних позиціях

В подальших дослідженнях, проблеми, що вивчалася, пропонується продовжува ти розгляд впливу групової навчальної діяльності на навчання, особистісний розвитої та професійне становлення студентів, особливо при впровадженні інноваційних мето дів навчання, що сьогодні вводяться в навчальний процес вищих закладів освіти бе достатньої психолого-педагогічної експертизи.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Арпошина М.В. Академічна студентська група як фактор соціалізації навчальної діяльності студентів // Соціалізація особистості: Збірник наукових праць. К.:НПУ, 1999.-С. 64-69.

2. Арпошина М.В. Індивідуально-психологічні особливості студентів як факто соціально-психологічного структурування академічної групи // Педагогічна наука т мистецтвознавство на межі століть: 36. наук, праць. // Проблеми сучасного мистецтва культури. / За ред. Г.Є.Гребенюка. - Харків: Книж. видавництво "Каравела", 1999. - С 92-97.

3. Арпошина М.В. Індивідуально-психологічні передумови рольової поведінк студентів в процесі виконання групових навчальних завдань // Організація та зміст ста новлення професійної підготовки в умовах національної системи освіти: 36. науі праць // Проблеми сучасного мистецтва і культури / За ред. Г.Є.Гребенюка. - Харкії Книж. видавництво "Каравела", 1999. - С. З - 9.

4. Артюшина М.В. Соціально-педагогічні аспекти самостійної роботи студенті // Професійна підготовка бакалаврів у закладах другого рівня акредитації: Гуманізація гуманітарізація навчального процесу: Збірник наукових праць // Проблеми сучасног мистецтва і культури. - Харків: Книж. видавництво "Каравела", 2000. - С.80-84.

5. Артюшина М.В. Процеси соціально-психологічного структурування в акад< мічній студентській групі як об’єкт навчальної рефлексії // Проблеми освіти: Наук, метод, зб. / Кол. авт. - К.: Наук.- метод, центр вищої освіти, 1999. - Вип. 19. - С. 103-10'

6. Козаков В. А., Семиченко М.В. До проблеми оцінки ефективності навчання у малих групах / Контроль навчання в забезпеченні якості освіти / Матеріали науково-методичної конференції 1 лютого 1996 року. - К: КНЕУ, 1997. - С.104-107. - Емпірично перевірено методику вимірювання навчальної ефективності при застосуванні групових форм організації навчання.

7. Артюшина М.В. Соціально-статусна категорізація студентських груп: психологічний аспект / Університетський рівень освіти: зміст та напрями забезпечення / Матеріали науково-методичної конференції 3 лютого 1998 року. - К.: КНЕУ, 1998. - С. 103-106.

8. Артюшина М.В. Врахування соціально-психологічних особливостей академі-

чних студентських груп в умовах непрофільної підготовки педагогічних працівників / Цопрофесійна підготовка учнівської молоді в контексті реалізації цільової комплексної програми "Вчитель": Збірник науково-практичних матеріалів Всеукраїнської конференції в 3-х частинах 8-10 квітня 1998 року. Частина 2. - Дніпропетровськ, 1998. - С. 159 -163. .

9. Артюшина М.В. Комплексна технологія викладання психолого-педагогічних дисциплін у непрофільному вузі / Запровадження сучасних технологій навчання в КНЕУ: Збірник матеріалів науково-методичної конференції 18-20 листопада 1998 року. ■ KL: КНЕУ, 1999. - С. 147-151.

10. Артюшина М.В. Врахування структурних особливостей академічної студентської групи під час викладання психолого-педагогічних дисциплін у непрофільних ву-іах / Університетська педагогічна освіта як шлях гуманізації суспільства: Матеріали доповідей Міжнародної науково-практичної конференції 21-23 квітня 1999 року. 4.1. -К.: КНЕУ, 1999.-С. 117-121.

АНОТАЦІЇ

Артюшина М.В. Взаємозв’язок соціально-психолоіічшп та дидактичних Аіоп групової навчальної дальності студентів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеці-ільністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Національний педагогічний шіверситет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2000.

Дисертація присвячена питанням організації групової навчальної діяльності ггудентів з метою підвищення ефективності процесу навчання у вищій школі. У роботі юзкривасться сутність поняття "групова навчальна діяльність", обгрунтовуються й жсперименгально перевіряються показники і критерії результативності індивідуальної групової навчальної діяльності студентів. Виявлено тенденції соціально-їсихологічного структурування академічних студентських груп. Доведено, що не їльки індивідуально-психологічні особливості, але й позиції студентів у структурі

групи впливають па результати їхньої навчальної діяльності. Визначено взаємозв'язок між соціально-психологічними і дидактичними умовами групової навчальної діяльності, обгрунтовані й експериментально підтверджені шляхи використання цього взаємозв'язку для підвищення результативності навчальної діяльності студентів. Рекомендації з організації групової навчальної діяльності студентів мають загальний характер і можуть використатись при вивченні різних предметів. Основні результати дослідження впроваджуються у навчальний процес вищих навчальних закладів.

Ключові слова: групова навчальна діяльність, академічна студентська група, соціально-психологічна структура академічної студентської групи, індивідуально-психологічні особливості студентів, взаємозв’язок соціально-психологічних та дидактичних умов групової навчальної діяльності, результативність навчальної діяльності студентів, дидактичні засоби підвищення результативності навчання.

Артюшкна МВ. Взаимосвязь социально-психологических и дидактическиа условий группооой учебной деятельности студентов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук пс специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам организации групповой учебной деятельности студентов с целью повышения эффективности процесса обучения в высшей школе. Е работе показывается, что учебная деятельность студентов будет более результативной если при применении групповых форм обучения использовать взаимосвязь между е< социально-психологическими и дидактическими условиями.

Групповая учебная деятельность определяется как форма совместной учебно* деятельности студентов, которая осуществляется в составе малой труппы. Среди критериев результативности учебной деятельности, в том числе и групповой, рассматрива ется не только формальный результат - учебная успеваемость, но и психологические і социально-психологические изменения в субъектах учебной деятельности.

Под социально-психологическими условиями понимаются особенности акаде мической студенческой группы и факторы, которые влияют на ее структурирование Дидактическими условиями групповой учебной деятельности являются специфически! учебные цели, формы организации, средства стимулирования, управления и коррекцш работой малых групп, осуществление контроля и оценивания результатов групповоі деятельности, определение и распределения групповых обязанностей.

Совершенствуется методика изучения социально-психологических условий обу чеііия (введено понятие социометрической однородности академической группы уточнена методика расчета социометрических показателей). Выявлены тенденции со циально-психологического структурирования академических студенческих групп, до казано влияние индивидуально-психологических особенностей студентов на позицш студентов в структуре группы и результативность их учебной деятельности.

Впервые научно обоснована взаимосвязь социально-психологических и дидак-ических условий групповой учебной деятельности, которая может использоваться на аэкдом этапе группового взаимодействия: подготовительном, вводно-мотивационном, >перационально-познавательном и контрольно-оценочном. Позитивное влияние на ре-ультативность групповой учебной деятельности оказьшают такие дидактические ус-ювия, как создание оптимального соотношения внешнего педагогического воздейст-1ия и самоуправления в организации учебной деятельности студенческих подгрупп, [рименение текущей и завершающей рефлексии, оптимальная комплектация групп по юличественному составу и психологическим особенностям их участников, распреде-[eiffle фушециональных обязанностей в соответствии с психологическими склонностя-ш студентов. Показано, что дополнительные возможности относительно позитивного лияния на академические студенческие фуппы и входящих в них студентов имеют гролонгированные, профессионально ориентированные формы организации группо-ой учебной деятельности, в которых применяется делегирование управленческих эункций подгруппам студентов при организации и проведешш занятий, развернутая истема контрольно-оценочной деятельности, основными субъектами которой являктг-я сами студенты и студенческие группы.

Сравнение разнообразных показателей результативности учебной деятельности кспериментальных групп с аналогичными показателями контрольных групп до и поле эксперимента позволила установить, что групповая учебная деятельность, постро-нная с опорой на социально-психологические ее условия, позитивно влияет на соци-льно-психологические параметры академических групп, повышает текущую успевас-юсть учебной деятельности студентов и улучшает их отношение к процессу психоло-о-педагогической подготовки в высших учебных заведениях непедагогического про-шля. Рекомендации по организации групповой учебной деятельности студентов име-уг общий характер и могут использоваться при изучении различных предметов. Ос-ювные результаты исследования внедряются в учебный процесс высших учебных заеданий.

Ключевые слова: групповая учебная деятельность, академическая студенческая руппа, социально-психологическая структура академической студенческой группы, цдивидуально-психологические особенности студентов, взаимосвязь социально-сихологических и дидактических условий групповой учебной деятельности, резуль-ативность учебной деятельности студентов, дидактические средства повышения ре-ультативности обучения.

Artiudiina M.V. The mutual connection of social-psychological and didactic con-itions of students’ group teaching activity. - Manuscript

Thesis for a candidate’s degree by speciality 13.00.04 - Theory and Methodic of pro-;ssional education. - National Pedagogical University named by M.P.Dragomanov, Kyiv, 000.

Dissertation is dedicated to the problem of students’ group training activity organization, for raising the effectiveness of a teaching process in the higher school. The thesis reveals the essence of concept "group training activity", theoretically grounded and experimentally checked up indicators and criteria of the resultativness of students’ individual and group training activity. Tendencies of the social-psychological structureness of the students’ academic group are discovered. It was proved, that not only individually-psychological differences, but also students’ positions in a structure of the group influence on the results of their learning. It was developed the mutual connection between social-psychological and didactic conditions of students’ group teaching activity, clarified and experimentally confirmed the ways of using of this mutual connection for the raising the resultativness of the students’ training activity. Recommendations on the organization of students’ group training activity have common character and may be used for the realization of different subjects. The main results of researches have been including in the learning process at colleges.

Key words: group training activity, students’ academic group, social-psychological structure of the students’ academic group, individually-psychological differences of students, the resultativness of the students’ training activity, mutual connection of social-psychological and didactic conditions of students’ group teaching activity, didactic means for raising the ro-sultativness of the learning.

Підписано до друку 09. 2000 р. Формат 60x90 1/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Умови, друк. арк. ■/,/ Тираж і00 екз. Замовлення Л» 299-

Видавництво та друк - Інформаційно-видавничий центр Товариства "Знання" України 03150, м.Київ, вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 57/3, к.214.

Тел. 227-41-45, 227-30-97