автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование устойчивого интереса к народному художественному творчеству у младших школьников в процессе досуговой деятельности

Автореферат диссертации по теме "Формирование устойчивого интереса к народному художественному творчеству у младших школьников в процессе досуговой деятельности"

р Г Б Ой

\ 3

К111ВСЬКИЙ ДЕРЖ/\ВНИЙ ШСТИТУТ КУЛЪТУРИ

На пранах руконису

ЦИБУЛЯ ЕЛЛЛ МИКОЛЛШНЛ

ФОРМУВЛННЯ СТ1ЙКОГО ШТЕРЕСУ ДО НАРОДНО!' ХУДОЖНЬО)' ТВОРЧОСТ1 У МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В

в процесг дозвтлево! дшльносп

. 3 /Л -Л У-'

13.00.05 — сшуальна-иглагопка

А » т о р с ф с р a i

лисеркщп' на ллоОуггя наукопою ступени канлидага лелагопчних наук

Дисерташею е рукопис

Робота викопана в Кишському державному шетитуп культури

Науковий кер'шиик — члсн-корссповдип' АН Украши, ирофссог ЧЕПБЛ6В Василь 1ванович

Офицйш опонмгги:

1. Доктор псдагопчних наук, профссор ЛЛЕКС10К Ан;по;ли Микодаиович

2. Кандидат псдагопчних наук ПОДКОПА6В Володимир Петрович

Провщна оргашзацш — Наукопо-досл¡л н и и шештуг педагопки АПН Украши

996 року о

Захмст вшбулстъся 996 року о юднш

на зас'шаиш сншЦалЬопано? вчено! ради Д 01. 34. 02 у Кшвському державному шетигуп культури /м. Кшв, вул. Щорса, 36/

3 диссртащсю можна ознайомнтися у СнОлюгсш Киша.кою держанного шетитуту культури /м. КнГв, вул. Щорса, 36/

Авторсфсраг розклашш /¡¿^¿¿[щь року

Вчений секретар

споиалЬоваио! вченоЧ ради • ЗЛГДЦАРЧУК Г. М.

-----------------------ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ-------------------

Актуал1>Н1сть дослужен н я. Народна художня творшсть займае особлиис мшце в духовному житп суспаьства, педагопщ дозвшля, культуротворчих процссах, що вщбуваються п контекст! дсржавотворсння УкраТни. Бона е могуташ засобом вихования вссб1чно 1 гармошйно розвинсно! особистосл, що штснсивно формуеться у молодшому вки, способом П залучения до скарбниць народно! мудрости, мехашзмом повсрнсння до ¡сторично! етнопам'ятт, формування национально! самосвшомость

В зв'язку з цим проблема збсрежсння народних традищй шляхом передач! 1х пщростаючому поколшню, розвитку народно! художньо! творчостп набувае на сучасному етат розвитку сусшльства виняткового значения. ,

Майбутш громадяни. мусять бути нацюнально зор!ентованими, нсординарними, творчо активними, вщповщальними, культурними. Устшне р1шення дано! проблеми багато в чому залежить вщ розвитку творчих здйностей, активносп, самостШност! та ¡нших якостсй, сформованих вже сьогодш в ом"!, школ!, на мавданчику вшьмого часу тощо.

Художньо-творч! колективи, учасниками яких е молодил школяру виконують сощалыго-значуин функди: вихопш, шзнаиальш, дозвшлево-рекреацшш, комушкативш, щннюно-ор1е11тацшш, розважальш та ш., що значно сприяе створенню культурного продукту та компснсуе незаповнешеть, особливо в сшьсыай мшцевост1, художньо-естстичного простору.

Сучасний стан дозвитлево! народно! художньо-творчо! дЬшьноеп характеризуеться щлим рядом проблем, що значно знижують як П педагопчш можливосп, так ! П сощальний престиж. Перш за все це застиглють форм дозвшлево! д1яльносп, зм1стом яко! е пиховання молодших школяр!в засобами народно! художньо! тпорчосп; !х иузькопрофшьшеть, традицшна оргашзацш навчально-виховно! роботи, нсдостатне врахування вжових психофЫолопчних особливостей детей, !х позапредметних (тобто ¡нших) захоплень, уподобань тощо, ¡нод1

копшвання дорослих чи професшних колсктишв, побудова навчально-виховно! роботи в них за Ю1рцями учбових закладш. Формалплщя взаемин в такому гур-п часом набувае усталсного характеру, що викликас зниження штсрссу до нього, плинтсть складу.

1нтсрсс до народно! художньо! творчосп у молодших школярш с одшею з важливих умов вир1шсння проблсми залучення дней до народно! художньо! творчос-п у шлышй час, посилсння П виховного впливу. Ан;шз учбово-мстодично! лггератури показуе, то вона псрсважно зор1снто1!ана на те, як I чому навчити дитину, ! надто мало рскомендацш, як у не! виховати стшкий штсрсс до предмету чи виду дшлыюсть Тому пошук шляха! уникнення вказаних протир1ч являе собою важливу педагопчну проблему, а дана тема доелщження "Формування стойкого штсресу до народно! художньо! творчосп у молодших школярш в процес1 дозвшлево! Д1ялыюст1" е актуальною.

М с т о д о л о г 1 ч н о ю основою доелщження е фундаментален педагопчш теорц народное™ у вихованш, живленш його з народних джерел, штсрссу особистоси як специфичного вщношення н до об'екту, а також розшхтку особистост! в процее! художньо-творчо! дояльностс у шльний час.

Ступигь науково! розробки п р о б л с м и . 1сторичш аспекта розвитку украшського етносу, художньо! етнотворчосп, проблсми соцюгснезу, витоюв обрядово! звичаево! культури прослщжуються в роботах О. Воропая, Б. Д. Гршчснка, М. С. Грушсвського, М. I. Костомарова, I. I. Опенка, П. Й. Панча, В. Т. Скуратавського, М. Ф. Сумцова, Д. I. Яворницького, М. I. Яворського. Згадаш автори наголошують на розвитку украшсько! культури в контекст сштоио! культури, гармоншшй ¡нтеграци елементш стнокультур.

В ряд1 роб1т народно-художня творч1сть розглядаеться як ' вид дЬшыюеп, через яку особиспсть осмислюе себе в систем! етносуспшьних та морально-стичних вщносин, розкривае для себе значения духовно! свобода в процсс1 творчосп (3. Г. Апресян, А. I. Арнольдов, М. О. Бердяев, В. С. Соловйов та ш.).

Проблемам розвитку народно! художньо! творчосп вщведсно значне лпеце в роботах С. И. Грици, В. 6. Гусева, А. С. Карпна, М. Д. Лсонтовича, М. В. Лисенка, К. Г. Стсцснка та ¡п.; трактуваншо фольклору, способ-!!) ЙОГО фуНКШОНуВаШШ, ДСЯКИМ особлипостям взаемоди з слсмснтами художньо! самод1яльност! — в роботах

B. П. Анжжа, Л. I. бмельяноъз, I. I. Зсмцовського, А. Н. Сохора, К. В. Чистова та ш.

Певний штсрсе станошшть тсорстичш проблеми структурування зм1сту та форм народно! художньо! тпорчост! (А. Я. Гурспнч,

C. М. 1кошпкова, Л. М. Коган, М. В. Попович, Ф. I. Прокоф'св, В. С. Цуксрман). В зазначених працях е трактування народно! культури, п функгий, принцитв юаемоди з сощальним середовищсм.

Соцюлопчш проблеми народно! художньо! творчосп як складово! культури взагал1, й побутування в сощулп, мюця ¡ рол! р1знпх фактор'ш впливу на особистють, взаемоди з оевггою тощо грунтовно виевгглеш в працях Л. П. БуевоТ, Н. О. ВстлугшоТ, М. В. Гончаренка, I. С. Кона, I. Ф. Ляшснка, Н. Г. Михайлопо!, О. М. Ссмпшка, С. I. Су!мспка, В. О. Ядова та ш.

Педагопчж ноглади на потенцшш можлииосп традищйно! культури Б. Г. Ананьева, Л. С. Виготського, О. М. Леонтьева, Г. С. Сковороди, В. Т. Скуратп'.ського, М. Г. Стсльмаховчча та ¡н. стали мстодолопчною основою побудови формугочого скспсримснту.

В диссртацшному дослщженш псиною инрою пикористаш матер1али тодо проблеми мотивацп особистост!, вихопання творчо! активное!! та якостей особистосп, П навичок, здНлюстсй, потреб, смаип (В. Г. Асеева, Л. I. Божович, В. Г. Вслединського, О. П. Кеер1Г, Т. С. Коншково!, О. В. Саеихова, С. Л. Соловейчика, Ф. А. Соломошка та ш.).

До питань розвитку творчо! ¡ндившуальносп, художн!х зд^бностей, особливостсй ' розвитку учасника художнього колсктиву, законокнрностей виховання в дозвшлевому простор!, психологи сприйняття образност! художн1Х гпорш звсрталися Т. I. Бакланова, Л. А. Барснбойм, Л. Г. Брильова, О. П. Марков, 6. I. См1рнова та ¡и.

в

Зокрсма доробки згаданих аптор1п злачно сприяли формуианню концспци дослщжсння.

Найбшьшу увагу було придшсно роботам, що розкрииають проблсми рознитку ¡нтсрссу до псин их иидт д1илыюсп, вплив сошально-психолопчних факторт, м1кросрсдовшца, навчально-виховних процссш на формування ¡нтсрссу до народно! творчост! (Л. А. Гордон, Н. Ф. Добринш, В. М. Мясищсв, Г. I. Щукша та ш.). Спсцифжа формування ¡нтсрссу в процса Д1яльносп (особливо художньо!), мсхашзми його розвитку, формування нових мотиващй в динамщ!, а також рсзультуючий сфскт стшкого ¡нтсрссу висвгглено в доробках А. К. Дусавицького, В, А. Кругсцького, Н. Д. Левггова, К. К. Платоном, Ю. У. Фохт-Бабушкша, Ю. В. Шарова, £. А. Шумшша та ¡и.

На жаль, проблема виховання стшкого ¡нтсрссу до народно! художньо! творчост! на майданчику вшьного часу в згаданих роботах, якщо й висвгаиоеться, то тшьки фрагментарно. Ця обставица, зокрсма, теж обумовила тему нашого диссртацшного дослщжсння.

Об'ектом дослщжсння обрано художньо-творчу дшльнють молодших школярт у шльний час.

Предмет досл1Дження — формування стшкого ¡нтсрссу до народно-художньо! творчосп у молодших школярт в процеа дозвшлево? дЬшьностк

Мета дослщжсння — виявлення та обгрунтування педагопчних умов, що сприяють полшшенню формування у молодших школярп! стШкого ¡нтсрссу до народно! художньо! творчосп в художньо-творчШ дииьност1 у вшышй час.

ГЧпотсзою д0сл1джсння е припущення про те, шо формування стШкого ¡нтсресу молодших школяр1в до народно! художньо! творчосп у шлышй час буде бшьш сфсктивним при додержанш таких умов:

- запровадження ¡новащйних форм оргашзацн дозвшлево! дшльносгп, актишзашя мстошв навчально-виховно! роботи художньо-творчих епшьнот молодших школяр1в, застосування проблемного пшходу, взаемодопомоги члешв епшьнот у оволодшш

знаниями, умшнями 1 иавичками, стпорсиня сприятливого -------психолог1чного юпмату в колсктши;-------------------------------------------------

- Г>1тьш ранне включении члешм ашьноти у соцюкультурну дшльжеть з носгупопим зростанннм П складносп 1 масшгаонос'1 ¡;

- взаемод1я спип.ноти з школою, батьками, громадськютю, створсная сприятливих умов у кнкроссрсдовииц для залучения дней до народно! художньо! тюрчосп.

13 ход1 дослшжсння нсобхщно було розв'язати таю з а в д а н и я :

1. Узагальнити тсорстичш погляди, що розкривають сощально-педаголчш фу икни иародних хуяожньо-тпорчих об'еднань та !х пплипг на ([юрмування спйкого ¡нтсрссу у молодшого школяра до народно! художньо! творчосп.

2. Розкрити особливоеп сприймання народно! художньо! творчосп молодшими школярами.

3. Вивчити сучасний стан формування штересу до народно! художньо! творчосп у молодших школнрш » процее! дозвшлево!

ДШЛЬНОСТ!.

4. Виявити та обгруптувати педагопчш умоли формуванк:' потреб, шнжених ор'кнташй, стшкого ¡нтсрссу до народно! художньо! творчосп у молодших школярш заеобами дозиитлево! д1яльност1.

Метод и дослшжсння. В диссртацшному дослщжснш застосовано комгтлсксну методику, адскватну його завданням та логпи. Вирписння першого кола завдань здшснювалося шляхом теоретичного анализу та узагальнення наявних публжацш з проблсми дослшжсння.

При вириненш завдань констатуючого скспсримснту був використаний комплекс методов: педагопчне спостерсжсння; скспертне ошшовання; анкстування та ¡итерирования учит, вчителт, кср1вшшв народних худошпх колсктишн, батьыв, учасникт фсстшшнв; вивченни документаци самод1Яльних колектив1в, продукту !х д1яльност1; вивчення та узагальнення передового педагопчного доевщу; юлыасний ! яю'сний аналЬ смп!ричного матср"1алу, з'1браного в процсс'1 досл'шницько! роботи.

При формулюпаши ппотези дослшжсння використовувалнся методи аналпу 1 синтезу, узагальнення, модслюпання та ш. 3 метою доведения

висунуто! ппотсзи був проведений педагопчний формуючий експеримснт.

В ХОД1 формуючого експсримснту було використано орипнальш та адаптоваш методики шших дослщниюв, спрямоваш на формування в учасниив народних художньо-творчих епшьнот стшкого ¡нтсрссу до народно! художньо! творчосп, акпшзацц ix Д1яльносп у епшьноть

Базами доел1джсння стали ссредш школи та школи мистсцтв м. Киева, школи дсяких pcrioHiB Волинсько! облает!, народно-художш стльноти Киево-Святошинського району Кмвсько! облает» та Луцького району Волинсько! област!, будинки школяр1в м. Киева, фольклор^ колсктиви — учасники II МЬкнародного фестивалю украшського фольклору "Берегиня" (м. Луцьк-93) та Вссукрашського свята родинних ансамблей "Роде наш красний" (м. Житомир-94).

Педагопчний формуючий експеримснт проводився на 6a3i днтячого фольклорного гурту "Джсрсльцс" ссл. Маяки Луцького району Волинсько! област1, що був органоований за принципами народно! художньо-творчо! епшьноти багатовекторного спрямування з ознаками клубу за штерссами. Деяи методики були апробоваш в npoucci дЬь'1ыюст1 народно-художнЬс колектив1в середнк загальнооевгенк шкш м.м. Киева та Луцька, позашкшьних i клубних закладт Ки!всько!,' Волинсько!, Донецько! областей.

Дослщницько-сксперимснтальна робота проводилася в три етагш.

На першому eTani дослщжсння (1991-1992 p.p.) вивчалась фшософська, психолого-псдагопчна, мистецтвознавча лЬература, здшснювався П аналп i теоретичне осмислення; анал1зувалась шыльна i клубна документация, доевщ роботи шкш i клуб1в по формуванню ¡нтсрссу молодших uimimpiB до народно! . художньо! творчеств проводився ашинз поточно! документаци Украшського центру народно! творчост» (ннш Украшський центр культурних дослщжснь), аналЬ та узагальнення доевщу роботи KcpiaHUKiB колектшмв народно! художньо-творчо! спрямованоеп, зафцссованого в методичних розробках, документаци, матср1алах оглядав, фестивалей, конкуреш, свят та iH. Це

дозволило конкретизувати завдання дослужсшш, miGip мети'л,

сформувати напрямки i програму, jiapiaimt ппотсз__________________________________________

На другому с т а п i (1992-1993 p.p.) проводился констатуючпй експсримснт, метою якого було винчения стину i можлииостсй школл, культосвшпх установ та народно-художшх спьтьнот, родинного лихопання у формуванш штсрссу молодших школярш до народно? творчост!. Па основ! аналиу одержаннх результат!» лослщження було розроблено програму формуючого експерименту, спрямованого на формування стШкого ¡нтересу молодших школяров до народно! х>до;*пьо1 iiiopuocri.

Па третьему era ni (1993-1995 p.p.) у »¡дповщност! з розроблеиою програмою проиодився формуючий скспсримент з метою переварки П сфсктнвносп. На ocnoni сформованих критерии рсзультативност! дозвшлево! щялыгосп народно-художкьо! епшьноти були одержан! пор1вняльн1 (юлшет та яисщ) дан i контрольного та експериментального колекпшв. Цс дало можлишегь визначити сфектившсть запропонованих методик виховаиня стойкого ¡нтересу молодших школнр1в до народно! художньо! творчост! та nor.vi'o типу паролно-художньо! спЬтьноти — колсктиву-клубу з ознаками любительською об'еднання.

Н а у к о в а н о в и з н а доел'пження полягае у внявлсшн н обгрунтуванш педагопчних умов удосконалення пронесу фор.мушшня el ¡мкого ¡нтересу у молодших школяр!в до народно! художньо! IB0P40CTÍ, розробш методик, то СПрИЯЮТЬ ПЬТВШЦСПНЮ сфеТИВНОС'П навчально-впховно! робот у народному художньо-творчому колсктив^ змщненшо ¡нтересу до народно! художньо-творчо! д1яльност!.

Т с о р с т н ч и с ni а ч е н н я дослщження полягае у системному ¡ihíwíjí та визначешй особливостсй народно! художньо! п.орчосп як художнього та сстстичного явища; обгрунтуванш художньо-творчо! епшьноти нетрадищйного типу як принципово ново! форми оргашзанп noinirnFriOÍ НЗПОЛНО-ХУДОХНЬО! творчосп МОЛОДШИХ !ИКОЛЯр!П, !!!0 сиитезуе традицшне внконавство з пшшми формами сошокулыурно!

дшльносп; виявленш способ1в управлшня такою спшьнотою та його корекци.

Практичне значения дослщжсння обумовлсне розробкою псрсв1рених в сксперимент! методш художньо-творчо! та сощально-кулътурно! ддяльносп народно! художньо-творчо! спшьноти, що слугуватимугь П динамичному розвитку, одсржанню бшьш значних результат у сощально-культурнШ Д1яльно(гп молодших школяр1в, прилученню 1х до народно! художньо! творчосп.

В1рог!дн!сть досл1дження забезпечуеться:

мстодолопчним обгрунтуванням основних передбачень, вихщних позицШ; застосув^нням комплексу мстод!в, адскпатних мет») завданням дослщжсння; яюсним 1 киьюсним анализом сощально-лсдагопчних факторов, що виявлещ в ход» експерименту; рспрсзснтатившстю та над1йн1стю даних лсдагопчного експерименту.

На захист дисерташйного дослщжсння виносяться тага положения:

1.Ьговащйш форми орган1заци народно! художньо-творчо! дшльност! — художньо-творч! спшьноти типу кодекшву-клубу з озиаками аматорського об'еднання, в яких з иайбшьшою повнотою враховуються вков! особливосп молодших школяр!в, 1х штерсси 1 захоплсния, I де, поряд з шшими, провщною д^яльшстю е художня творчияъ.

2. Оригшальш й адаптоваш методики навчально-виховно! робота в колскгив1, спрямопат на й исгснсифисащю, бшьш ранне включения д1тсй в шдивщуальну 1 колективну виконавську Д1яльшсть з метою посилення мотиваци (методи стислого максимуму, проблемного пщходу, прискорено! адаптаци, активпацц педагопчного процесу, парно-шдивщуального навчання, парадоксалШ).

3. Методи педагопчного кер1вництва колсктивом, що передбачають створсння в иьому сприятливого психолопчного клшату, корекци мжроссрсдовища, взаемозв'язок з1 школою, с1м'ею та ¡ншими шетитутами виховання, постШну диференшйовану рсалпашю

прагнснь дп-сй до самореал1зацп, самоствсрджсння у вс1х видах колсктивноТ д!ялыюст!, ¿творения позитивного ¡мщжу колсктиву.

Дпробац1я результат^ досдщжсння зд^йснювалася в процее! експсриментальноТ робота в художньому колсктив¡, що являв собою новий тип народно! художньо-творчо! епшьноти — колекгиву-клубу . з ознаками любитсльського об'еднання (дитячий гурт "Джсрсльцс" сел. Маяки Луцького району Волинсько! облает]), а також

В ПРОЦСС! Д1ЯЛЬН0СИ ЦарОДНИХ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧИХ КОЛвКПШВ

позашкшьних 1 клубних заклашв Ки!всько!, Волинсько!, Донецъко! областей та ссрсднЬс загальнооевтнх шюл м.м. Киева та Луцька. Основш положения та результата дослщжсння були прсдстаплеш у виступах на ВсеукрашеысШ наукошй конференцц "Вщродження 1 розвиток культури Украши: проблеми ¡сгори, тсори 1 практики" (Ки!в, 1993), науковй конференцц викладач!в та астранпв культурсЛопчного факультету КД1К " Культурно-просвтшцька дшлынсть в сучасних умовах" (Ки!в, 1994), науково-практичтй конференцц на баз1 Вссукра!нського фестивалю народно! тсенно! тпорчоетт 1 фольклору родинно-амейних колсктипш "Роде наш красний" (Житомир, 1994), а також на засщаннях кафедри педагогией та психолог» Китського державного шетитуту культури.

Мета та завдання дослщження, його методолопя та методика, набутий у ход1 роботи тсорстичний та емшричний матер1ал зумовили структуру дисертацП, яка складаеться ¡з вступу, двох роздш1В, виснопюв, списку лператури та додатив.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У в с т у п \ обгрунтовуеться актуальшеть теми, анагнзусться ступшь наукового осмислення та розробки проблеми, визначаються об'екг, предмет, мета, завдання 1 методика дослщження, розкриваються його новизна, теоретично та практично значения, формулюеться ппотеза, положения, яю виносяться на захист, описуеться апробашя дослщжсння.

Перший роздхл — "Психолого-псдагопчш проблемн формування стшкого ¡нтсрссу до народно! художньо! тиорчост1 у молодших школирпГ.

В першому параграфI — "Стан теоретично! розробки проблем« впливу народно! художньо! творчоеп на молодших школяр1в" — анал1зуються фшософсьга погляди на проблеми функцюнування народно! художньо! творчост! в ¡снуючш лаератур! та педагопчш трактування явищ художньо! творчосп ¡з залученням соцюлопчних доелщжень осташпх рокш; здШснюеться. огляд психолопчних пдаодив до проблеми виховалня суб'ективних мотив!в, ор1ентацш, потреб та ¡нтсрссу до народно! художньо! творчост! з боку молодших школярш; здшснюеться систематйзацш понят!йно-катсгор!ального апарату.

Народна художня творчють розглядаеться як складона частина не тшьки народно! культури, а й культури в цшому. Вдалим виявлено визначення культури як певного феномену, мехатзмом дц якого стае традицш (як система зв'язкш тепершшього з минулим — К. В. Чистов). Щгском обгрунтованими в данШ концепцн стають погляди С.МЛконнжово!, 6. В. Ьшенкова, М. П. Поповича, А. Свггзинського, що вщетоюють дв'1 функцц культури: збереження нащональних надбань 1 досягнсння культурних умов життя на основ! вже створено! та диочог снстсми духонних 1 матср1альннх цшностей; забезпечення переходу вщ досягнутого до нового на основ1 нових шей та шляхш розвитку суспшьства.

Пов'язуючи Даш сентснци з висновком М. Ю. Русина щодо народного мистсцтва, яке виступае вишою формою сстстичних смашв, художн1х оцшок, уявлень, поглядт та щей, шо склалися на ]мвш будеино! евщомоеп, масовоТ психологи, аргументуеться суспшьна важлишеть збереження 1 примножения культурно-мистецьких традицш народу, а також актуальшеть пошуку ефективних мехашзмш передач! традишй з поколшня в поколения.

Нсобхщним виявилось 1 з'ясування понятгя "народна художня творЧ1сть", що досить неоднаково розглядаеться I. I. Земцовським, М. Т. Говчуком, А. С. Каргшим, Л. Н. Коганом, Ф. I. Прокоф'евим,

П. С. Цукерманом, К. В. Чистошш та ¡н. Узагальнсння складових слсметзв народно-художньо! тиорчосп на ба;л поглядт зазпачсних автор1в ладо можлишсть вишачити народцу художню творчють як ушкальнс явите, що включас фольклор, аматорське мистсцтво, художню самод1илыпсть, лскоративно-ужитковс мистсцтво, усну народну творчкть, пшишдуальну аматорську твор<нсть. Такий синтез дае можлшясть Ошьш повного охонлення вид1в та жанр1в народно! художньо! творчосп, а також уявлення про II сстстично-виховшш та евггоглядний потеншал. Кр1м того, такий куг зору виевгоиое оргажчний взасмозв'язок ус5,\ тщш I форм народно! художньо! творчость

В бшьшоет! робп однозначно пщкрселюеться необхщшетьраннього включения особистосп в художню, сстстичну Д1ялымсть, що сприяе високШ сфсктивносп сошал1заци пшростаючого поколшня. Наголошуеться, що штсрсс до прекрасного, сформоганий у раицьому стае звичкою еететизупати I гармошзувати свое життя. Найширшс вщображення под1бних щей знаходимо у поглядах В. О. Сухомлинського.

В роботах Д. Б. Кабалевського зосерсджсно увагу на невико^лстаних можлипостях дитячо! психжи еприймати бшьш складш смоци, образи, символи, шж вважалоея рашшс. Д. Б. Кабалевський наголошував, що в сучасшй педагопчтй лператур! весь пафос новаторства нацшений на тс, як 1 чому вчити дитину, а як збудити I закртити ¡нтсрес до предмету — майжс не розкривасться. Тому було доцшьним проакалЬувати все щс нсрсал1зоват можливосп молодшого школяра в бшьш глибокому сприйнятп смоцшно-образно! природи народно-художньо! творчосп, на осиога чого 1 може з'явитися ¡нтсрес до не!. .

В другому параграф! — "Особливосп сприйняття народно! художньо! творчосп молодшими школярами" — аналЬуюгься психоф1зюлопчш, педагопчш, мстодсшопчш та мстодичш аспскти пронесу впливу на молодшого школяра матершьно! (¡юрми та луховного зм1сту прсдмспп 1 явищ народно! художньо! творчость

Спираючись на лсию результата дослщжснь Л. А. Барснбойма, Н. О. Встлугшо!, €. В. Назайкшського та ¡п., певною Мфою запомнено

прогалину в анал1з1 процссу сприйняття народно! художньо! творчоеп в н видовому 1 жанровому розмаггп з урахуванням не тшьки створсного кимось художнього продукту, алс й самого виконавського процесу, до якого молодил школяр! мають пряме або опоссрсдкованс »¡дношення.

Слщ також розглядати даш особливосп п1а кутом зору об'ектшших та суб'ективних факторов. До перших вщносяться С1мейно-побутов1 умови, смаки, потреби, ор1ентаци член ¡в сшЧ на народну художню творч!сть, сшешшй спи; та участь в ньому дней. Сприятлива художньо-сстстична атмосфера в сш1! е стартового умовою, гарантом сформовано<гп художнього смаку молодшого школяра. До цих же факторш вщноситьси активна участь дггей у бсзпоссредшй та опосерсдковашй художньо-творч!Й дшльност1, що злачною мфою заложить вщ наявносп вшьного часу у учня.

ПроаналЬовано бюджет та структуру вшьного часу малодших школярщ, що впливае на М1ру та яисть включения дитини до народно! художяьо-творчо! д1яльность Виявлений дефщит вшьного часу вимагае ¡нтснеиф1кувати педагопчш процеси та пошук оптимально! струкгури народних художньо-тьорчих процеав.

Зм1стом даного параграфа стало й вивчення яисних та кшьккних змш комушкативних контакпв, що впливають на дозвшлев1 штсрсси • молодшого школяра, а також причин, що викликають прсвалювання художньо-творчих ор1ентащй над ¡ншими. В молодшому шильному шщ найпомшпшими причинами стають: смоцшний, сошальний, динамшний контраст з повсякдснням; можлив1еть прояву прихованих зд1бпостсй та вихщ в неформальш л ¡дери; поповнення знань, пмшь, навичок; збшыисння комушкативних контакш тощо.

В параграф! розглядаються причини прюритетносгп музичних жанрш, яю визначають Л. А. Барснбойм, Д. Б. Кабалевський, I. С. Кон самс юнацькнми. Зазначаетьея нанвшеть й ¡нших, винвлених в ход1 дослихжсння переваг, знайдено пщтвердження щодо бшьшо! педагопчно! сфектнвносп народних художно-творчих сгальнот, д1яльшсть яких базуеться на максимальному врахуванш наявних ! можливих ор1снташй молодшого школяра.

Ця сгшыгота мне багатопекторну епрямоганють за жанрово-видовими ознаками гд1е за принципами любитсльського об'сднашш. Такий пщхщ п умовах швндко! змши предметних оркнташй молодшого школяра гарантуе мсншу, шж звичайно, плиншсть у колскппи, розишрсния ко-а нсформалышх джерсл одсржання знань, вмшь, навичок. Тезу про найбшьшу педагопчну сфектившсть "шшфошчних" епшыют питпердилн й результата конетатуючого сксперименту.

Наводиться емгпричш дан! про смоцшнс вщношення молодншх школяр1в I до самого процссу народно! художньо-творчо! д!яльиосп. За предмет шгочеиня брались не «а види I жанрп иародно-художньоТ тпорчосп, а тшьки хореография, теня, музика, обряд та усна народна тиорч!сть, а також особливост! образно-смоцшного сприйпяття р1зиожанрового предмету — народно! художньо! творчосп — рпними шковими та стаггевими трупами д!гей.

Найголовшшими результатами даного параграфа стали дат про психолопчну, мистецгвознавчу, педагопчну природу позитивно-смошйиого вщношення молодших школярш до р!зних шшп I жанрш народно! художньо! творчосп.

Кр1м того, окреслено результуючий сфскг смоцДОного вшшпу на стшюсть штсрссу молодших школяров як окремих слемснтт народно! художньо! творчосп, так I р1зпих вар1антп! !х об'еднання.

В третьему параграф! — "Стан формування штерссу до народно! художиьо! творчосп у молодших школярш в пронеся дозв!ллсво! ;ияльностГ' — представлено сучасну шетитуцюналыю-структурну модель дозвшлево! сфери, розкрито погляди на структур)» слсмснти та !х педагопчну сфектившсть, розгалужешеть щфраструктури, и природу та сощальну сфектившсть.

В ногляд1 на останпс стало важливим визначення позитивиих та нсгативних момситш, що несуть в соб) формалпашя та регламситашя тпорчих процсс1в, або ж 1х демократизация. На р1вж узагальнення матер1ал1И конетатуючого екегтеримешу показано деструктивтсть однобшного трактування результатов суворо! регламента!»! або ж деформагшаш! народиих художиьо-творчих процесш.

В параграф» широко прсдстаплсно анагпз иаяпноТ ^¡тсратурн та ¡снуючих поглядш на поняття "штсрсс". Серел ¡снуючих розб1жностсй знайдсно епшьне, що полягае у поедиаиш ¡нтсрссу з активтетю людини, смоцшною позитивною забарилетстю, летело, задоволенням результатом П13навально! д!яльноеп, ¡нтедсктуальною пибфковою спрямовашстю, прагненням особистоеп тошо. При цьому прахошно особливосл молодших школярш (податлшиеть, дов1рлжнсть), що дало змогу сконструюгати комплекс мстод!в, спрямованих на збудження, розвиток та закр1плсиня стШкого ¡нтсрссу до народно! художньо! творчосл у молодших школяр1в,

Розглчдаються пешп особливосл ¡нтсрссу — тршшпеть, штснсивжсть, спйкшть — 1 формуеться уявлення про можлиметъ перетворення ¡нтсрссу в нахил, шо "глибоко проникае п психшйс житгя людини, стае на зразок потреби" (Л. А. Гордон).

В матер1ал! параграфа подано результати соцюлопчного опитуиання респондента! щодо стану формування ¡нтсрссу до народно! художньо! творчосл у молодших школярш в сфер! дозвшля.

¡нтегральш висновки опитування вказують на наиншеть вшродження нац'юнально! самосвщомосл укра!нн'ш, шо вже набуло незиоротиього характеру. Алс, з ¡ншого боку, постае проблема об'еднання зусиль национально зор^ентованих сил, необхцшосл в нацюнальиих, сконом1чно нсзатратних новаторських методах збудження ¡нтсрссу до стнокультури, особливо з боку пшростаючих громадян.

Дал| в параграф! п\йщсно результати констатуючого сксперимснту, який показуе епшьне поле диыьносл учбових I дозвътлевих ¡нстнтуцш в гармошйному формунанш оеобистосл молодшого школяра, и напрямки, динамжу, р1вень задоволення шформацшних запилв педагопчного складу щодо науково-методичного забезпечення та ¡н.

Неоднозначней результатов опитування фах1вщв шодо сфсктивносл формування та задоволення штсресу молодших школярш до народно! художньо! творчосл в р1зних сощально-псдагопчних ¡нститутах свшчать про потужш потенцшш можлипосл зазначених установ ¡, водночас, неповне Тх використання у практищ.

Придшсно увагу змгмам, що шлбулися в социальному ссрсдопищк 60% спонлентш вшм^чаютъ пщвишсний iirrcpce громадян до традицШно! ■льтури; близько 25% населения вжс практично штенсившшс, шж mime, Ti освоюють; 21% стали частнпс вщвщувати фольклорш дшсто;; 1% пщзначають позитивно зрушсння в оволодшш украшською мовою i, «рент, самс головне — близько половини насслсння виявляе ;байдужс в'щношсння до народно] художньо! творчоеп. Цс стае базою ормування ¡нтсрссу до не! у молодших школярт. Однак, высокий ртснь сфсктивносп формування ¡нтсрссу молодших коляр)в до народно! художньо! творчоеп не пщм1чсмо у жодн:н дпопст npaniHHHKii» шк'ш та культурио-остттх~установ, кер1виикш ародних художньо-творчих епшьнот. Достатньо благополучний ревень швщчують вщповщно тмьки 7%, 18% та 21% опитаних респондент. Дал! аналЬуються голоиш нсгативш момеити та проблсми, вирйисння ких можс наблизити ииховання стшкого штерссу до народно! удожньо! T»op4ocTi у да но? bíkodoí категорм до максимально високих íbhíb. Серед них вшеутшеть достатньо! шформацн про народну удожню творч!Сть вш родинного серсдовища, шюл, мас-мед1а Украши, ультурпо-дозвылевих установ, популярно! лггературн та inumx каналт.

Супиюю проблемою стала неозброешеть новаторськимн методиками .иховання ¡нтсрссу у молодших школярт до народно! художньо! иорчосп складу фах^вш» бпьшоеп сошально-вихошшх шетитупв.

Аналп мотив!» учасп молодших школярт у народпш художньо-'ВОрЧШ JlilLIMIOCTÍ (як наяиних, так i потенцшних) нереконливо свшчить фО ТС, ШО ОСобИСПСТЬ дктини молодшого шкшъного в(ку наибшьш ¡щкрита для широкого включения в цю дшлыпеть пш час дозвшля. Констатуючий сксперимсит показав:

- максимальнс задоволения moiiibíb школяра лопчно призволигь до стану комфортного самовщчуття, яке збуджус дозви.иву актишпеть, шо й стае пщгрунтям виникнення i, закрепления ¡нтсрссу до народно! художньо! творчоеп;

- Снптонскторнс спрямування художньо-дозвЬглсво! еппмюш новою кпубнок) типу на вшнну iii/i ¡нших сошалыю-внчочних

шститутш (у бшьшосп випадюв монопрофныгих) дае максималык можливнй псдагопчкий -сфект формування стШкого ¡нтсрссу дс народно! художньо! творчость Цс досить наочио шюструсться результатами сксперимспту, що пщтверджують педагопчну псрсвагу багетопрофшьно! епшьноти у задоголенш мотитп нщивщуально-особистюного впливу, комушкативного та творчо-самореашацшного.

Другий р о з д 1 л — "Педагопчне кср1вництво продссом формування стШкого ¡нтсрссу до народно! художньо! творчосп у молодших школяров".

Впсршому параграф! — "Дозвшлева дшлыисп». як зас1б формування потреб, цшщених оркнтацШ, стшкого штсресу до народно! художньо! творчосп у молодших школяров" — спираючись на результата констатуючого експсримснту, на певт тсорегичш узагальнення М. В. Папу1«, Т. С. Токарсько!, Ю. У. Фохгг-Бабушуана та ¡п., а також модифжоваш методики шших автор1в, визначено основш етапш моменти формуючого педагопчного експерименту та наповнено !х вщповшним зм!стом.

Структуревано стада ешзодичного локального та стШкого штерссу на -льш Д{Ябш слсменти, детально !х охарактеризовано та наповнено шовацшними формами, адаптованими та авторськими методиками.

Кр|'м того, з'ясовано ¡ерархио впливу суб'екгш та об'екпв М1кросерсдот'.ща на молодшого школяра. Практично до 10 роив абсолютною перевагою користуються найближч! суб'екти — батьки; шедя 10 роив з 10% до 30% пщвшцуеться вплив друзш, товаришш та ш. с^'екпв, а також факгор1В з поля вшьного часу. Тому стзодичний 1 локальний нггсрсс ^юрмувався при максимальному використашн суб'екта першого значения (хоча дослшжсння показують зменшения сили !х впливу в останш роки).

Зроблено аналЬ шших фактор1В, що впливають на яккггь дозвшля молодших школярш — позаучбового житгя школи, класу, неформальннх груп тощо; ананзуеться культурно-дозвшлева квал1ф1кац1Я молодших школярш. На дашй тез' шюструсться можлшнеть

опчного зв'язку учбово-позаучбопо! та дозвшлево! народознавчо! ¡ильност! школярш псршоТ школи м. Могил in-Подш.ського Вшшщько! бласт!, як} теля урокт дшть як дослщники-збирач! традишйно! ультури у (1>ОЛЬКЛОр!1 их скспсдишях.

Частина параграфу приспячсна аиалЬу зм1сту шформацшних [ародних художньо-творчих каиалш та !х пплипу на tUHnicni opieiiTaui! юлодших школярш. Зафжсоиано ([»акт рсфсрупання народно-художшх жсрсл учасниками скспсримснтального колсктииу и к!лькосп 180 |ДШ1ИЦЬ проти 110 одиниць и контрольному КОЛСКТИШ, 1ЦО СПЩЧИТЬ про |'шьш високий ¡нтсрсс до предмету дозвшлево! д!ялыгост1 учасшшв :кснсримснталы1ого колективу.

Дам и параграф)! розкрииаються дежа способи нсйтрал1зацп 1сгатипного пплипу м1кроссрсдо1шща та недоброяюено! маскультури на лолодшого школяра, а також ¡люструкггьея методики формупанчя ¡пЬодичного ¡нтересу до слсмеипв народно! художньо! творчость

Певне Micuc вщведено аналЬу сфсктивносп соцюкультурно! нфраструктури, мас-мсд1а УкраТни та ¡нших фактор1в ппливу на :тносв'щом!сть молодшого школяра через формування мехашзмт [нтересу до народно! художьно! творчосп.

Особливс Micuc займае розробка типолопзацп народних художньо-гворчих спишшт за формотиорчнми критср!ямн та пизиачення Timiu художиix кер'тпикт даних епшьнот. Для досягнення головних шлеи формуючого сксперименту обрано "гармотйний" тип, що максимально вишов'шас формотворчим принципам оргашзацп колективу та зашшиням лсмократизаци учбово-виховного пронесу.

В - параграф! вневгглено аспектн соцюкультурно! дишьиост! piniitx суб'ектт культурного житгя, П ефсктивжсть в poiii перюди ¡снування народно! художньо-тиорчо! сп'пыюти аналпуються найпоширстий форми та вплии зазначеиих факторш на формування стшкого inrcpccy до народно! художиьо! творчоеп у молодших школяр'т.

П1д "сошокультурною д1ялыпстк>" скспсримснтального колективу ми pOJyMicMO сукушпсть \cix М1.1Ш Л!ЯЛ!>НОСТ| молодших школярш, то оршпчно носднуються з головним видом — народною художш.ою

твор'пстю, та яка мае сошально-виховний сфскт як п самому колсктш так! в мжроссрсдовтщ.

Виховання у молодших школяров потреби и соцюкультурш д1нлыюсп, а пот1М 1 задоиолення ше! потреби дае не тип,к ¡ндивщуально-виховний результат (творче мислсння, дсмократизаш особистосп, сстетизацш П житшинльносп 1 т.'ш.), алс Й доновню процее культурио-мистсцького продукування в рспонь

У ход! скспсримснту знайдсно оптимальный механизм соцюкультурно /ияльносп в рпш перюди становления як колсктиву, так I окремих йог< суб'екп'в, а також пропори» сшввщношсния пепиих фор» соцюкультурно! дшлыюсгп у икала!и перюди. Результати, як правило, н* тальки фжсувались, алс й псрсшрнлись скспсртами.

В другому параграф! — " Методолопя та методик!

ДОСЛЩЖСННЯ умов ПЩВИЩСННЯ СфСКГИВНОСП ДОЗВШЛСВО! Д'|ЯЛЬНОСТ1

молодших школирш, спрямовано! на формування у них стшкого ¡нтересу до народно! художньо! творчосп" — спираючись на висновок шодо педагопчно! сфсктивноеп раннього включения молодших школярш у художш>о-творч1 процеси, а також про перспективу закр1плсння ¡нтересу до народно! культури у подальшому жигп, г.аводяться результати застосування як авторських, так 1 адаптованих методик в Х0Д1 формуючого експерименту.

Кожна ¡з застосованих методик передбачала штснсифжащю учбово-виховного процссу та соцюкультурно! дишьноеи з метою бшьш сфективного формування та закр1плсння ¡нтсрссу молодших школярш до основного виду дозвшлево! д1яльносгп — народно-художньо! творчосп.

Метод "прискорсно! адзптацп", запозичений у €. I. См1рново!, Ф. А. Соломониса та ¡н., ор!ентований на використання початкових, мппмалышх знань, вмшь та навичок вихованця в дсяких формах соцюкультурно! д1яльносгп. Разом з рашнм включениям в сцежчну /иялынсть до молодшого школяра приходить вщчутти б1дьшо! вщповщальност! за якють илаених знань, загальний художнш ревень колсктигших програм, нсобхщносп лласнс даного виду д1яльност1, шо

2Т

дбивасться n oninui мжроссрсдовища. Самс головне — дктина ьерджусться у власних можливостях, що суттево пцшищус pincin. II

тсрсеу. Неодиоразои! зам'цш показали рЬницю (в 4-5 олиннць за 10----------

m 1,иою шкалою) н результатах розшпку знань, вмшь та наиичок Mix хперимситалынш i контролышм колективамн.

13 параграф! певне мкце займае анал13 застоьувания методики ггислого максимуму", що спрямована на синхронне засвоення ->слмстннх знань учасниками колсктиву. Суппсть методики полягае и дшвдуал1зацн учбоио-пиховного процесу та етруктуризацп :дагопчного часу кершника на користь ¡ндившуальних та ансамбдевих орм занять. Методика дала ii поб^жнии ciI)ckt — стлмулювала эшуково-рсфсративну та б1блюграф1чну дЬшыпсть учасникш ссперимснтального колсктиву. Оцшка результативное™ при останньому iMipi перевищуе контрольний на 3-4 одиниш за 10-бальною шкалою.

Е(1)сктивн1сть останньо! методики стала можливою при паралельному 1користанш методу "педагопчно! активносп". BiH передбачае аксимальнс використаннй педагопчних можливостсй вже сформовано! ■>упи лщер'т, яга по суп доповнюпали зусилля кертника щодо <THBi3ai(iI тпорчосп вихованця та викликали бажання п'щнятись до ¡вня лщера. Поб1жнии результат даного методу виявився в скопом)! асу репстицш, ¡нтснеивному нарощуванш Mixoco6ncTicHtfx зв'язюв та Зшьшенш кшькосп об'еднуючих цшен.

Використовувався й проблемний пщхщ, opicuToiiaimii на актишзашю зорчо! уяви вихованця та особистюну ¡шшатнву пошуку ¡стини.

В основу методики "парно-шдишдуального навчання" покладело рахування психоф13Юлопчних особливостсй молодшого школяра, экрема постШнс бажания змагатись, конкурувати. Методика знайшла шображення в рсконетрукш! ¡ндившуальних занять, fui яких бов'язковою була присугжсть конкурент.

CyriiicTb методики "парадоксалШ" полягала в тому, що дгги и irpoeitt, ncKyciiinili <J>opMi намагались розглянути як найкрацц, так i найпрнп, айнеприваблившн риси того чи ¡ншого мистсцького япиша. Метол

створив умови для значного розширсння шкали сстетичних оц! малодших шксшярш.

Дал1 в параграф! зроблсно аналЬ замфш сфсктигносп застосува! вищсзазначсних методик.

В третьему параграф» — "Результата скспсриментальн дослщжсння" — прошюстровано сумарну оцшку мжроссрсдовии народних художньо-творчих захоплень ! д1яльносгп молодшого школ в експериментальному колсктшц з 1992 по 1995 роки. Пом1Чсно зна зростання позитивно! оцшки м1кроссрсдовищсм дишык скспсримснтального колсктиву, а також динам^чний розвиток концепцц" кожного школяра.

Вщзначено, що багатопредмстний тип колсктиву з ознак< любитсльського об'еднання у пор1внянш з типовим дае бшьш зна результата уешшно! д!яльносп, мщшии комушкативш зв'язки, вии ршень колективност! та значно ширшу можливклъ врахува! позапредмстних ор1ентащй молодшого школяра.

Досягненню сфекту "уешшно! д!яльносп" значним чином спрю методи "педагопчно! активносп" та "парадоксалШ". Через 1х мехаш; створювалась мозюпшеть не тшьки виявити свою предметну позапредмстну об13нашсть, майстершсть, неординаршеть, алс й б!Л адекватно оцшювати себе та ¡нших. Такий пиша штснсифжу перетворення епиодичного ¡нтерееу в локальний, а за там 1 в стШкий.

Критгр1ями визначення р^зних р1вшп штересу виступали плинш учасниив протягом експсрименту, систематичшсть вщвщува! рспетищй та соцюкультурна акгившеть. Вщзначено динамжу зростаг ¡нтсрссу молодших школярш загалом до народно! художньо! творчоа форм! колективно! д1яльносгп у вшьний час.

Подмяючи кодективну Д1яльшсть на учбово-шзнавальну, твор репродуктивну, емоцШно-оцшювальну, комункативну, соцюкультур оргашзащйно-педагопчну та громадську, проанал^зовано динам зростання штсрссу до кожного виду д'шльност! окремо, що вщображ< в таблиш 1.

Таблиця I.

Пор'|11няль11а-12блиця_покаэ11ики1_рсзультити1)11ост'11!р1зних.1111дах

яльностьу!1асдшав_скспсримснтального 1 контрольного колсктшип (%)

перший — другой - — третей четвертий -П'ЯТИЙ

2 Види дтльносп зам1р эам1р зам1р зам)р эам1р

П конт. екс. конт. екс. конт. екс. конт. екс. конт. екс.

кол. кол. кол. кол. кол. кол. кол. кол. кол. кол.

Учбово-Шзнавальна 25 23 26 29 34 40 45 55 53 75

Творчо- 19 20 22 24 29 34 38 50 49 73

репродуктивна

ЕМОЦ1ЙНО- 10 10 13 15 18 25 26 45 35 66

оц!нювальна

Комунгкативна 11 12 16 17 22 31 29 48 38 68

Соцюкультурна 2 3 3 4 7 18 13 29 20 51

и Орган(эац1йно- г г 2 3 4 13 7 23 11 38

педагогична

Гвомадська 1 1 1 2 5 11 11 29 18 49

Зам1рн, що одночасно проводились в експсримснгальному та онтрольному колсктивах наочно ипострують однаков! стартов! ожливосп. Методика "стислого максимуму", заетосована в ■сспсримснталыюму колсктит дала можливкггь сутгево 1 синхронно ¡двиешти р1вень спсщалышх знань у кожного учасника. Створсний фскт ршних можливостей, помножений на природне бажання онкурувати, пщеилений ближньою перспективою, дав дещо бшьшу снащсшсть вихованшв знаниями стартового значении, що в свою чергу творило базис для подальшого предметного вштсредження учасниюв кепериментального колективу.

Формування "активного ядра" на наступному стати виокремнло (айбиьш розвинутих учасниюв в пошукову, ¡нформацшну, (сформально-лщерську групу, пщеилнло Тх ¡ндивщуальну штопшальшеть та мотив конкуренци з боку шших, сприяло ¡акртленню ешзодичного штересу. Останнш замф нродсмонстрував шачний вшрив у сши мотивацн учбово-шзнавального характеру.

Фактично з другого року формуючого скспсрименту темпи динамики ¡юзвитку 1 закр1плення штсресу починають р1зко контрастувати з контрольним колективом. Пщ впливом окремих формуючих методик в експсримснтальному колсетив'1 зростае потужнкггь м'|жособиспсних стосупк!!!, соцюкультурна актившеть, наставницыа мотиваци та ¡нтсрсс

до псдагопчного впливу на шших. Пщтвсрджсно припущсння пг можливкть вившьнення додаткових pcjcpni is t будь-якому ни, Д1яльност1 на ochobi довари до дитини.

Динамжа зростания актшшоеп в мжроссрсдовшщ з псршого д останнього saMipy дсмонструе р1зкнй контраст в сот'алыйй активное! Mix двома колективами i пщтверджуе псрстворення iirrcpccy до народне художньо! творчост! в сталу величину. Останщй за\йр показав, що 705 тыльного активу — учасники експсримснталыюго колсктиву.

Позитивним пщеумком дослщно-скспсримснтально! роботи стал! значш змши у стввщношешн piBiiiu сформованосп штсрссу дс народно! художньо! творчосп в скспсримснталыюму колсктииь Рсзультати скспсримснту подано у таблиц! 2.

Таблиц« 2

Дории1>1льна_таблих1^локазн1!кш_р!|н!я_сумар|1ого.,1итересу до_пародно1 xyдoжньQLтEopJío_cxiдаaíuикi[l_cкcJicpи^(eитa.тlь^IOJoJ_кoJпpoль!югo

колектив1в,(%).

перший другий трети

№ PiBHi ¡нтересу зам1р зам1р 3aMip

п/п конт. екс. конт. екс. екс. конт.

кол. кол. кол. кол. кол. коп.

1. Високий 13,3 6.7 20 20 30 80

(стйкий ¡нтерес)

2. Середнм 33,3 43,3 40 73,3 43,3 16,7

(локальний ¡нтерес)

3. Низький 53,4 50 40 6,7 26,7 3,3

(епЬодичний ¡нтерес)

Осташгш зам!р продемонстрував: сфсктившсть застосування принципт оргашзацй житгедйшьиост! колсктиву як любитсльського об'еднання, клубу за штсрссами; результативность корекцп cnoeo6in ynpaii-TiiiiiH скспсрнмснтальним колективом за типовими ознаками "гармоншного"; бшьшу, н!ж у контрольному колсктив!, шшынсть сошокультурно! дЬиьност!; вишу питому вагу комушкатшших зв'язк1в.

У з а к л ¡о ч с и и i викладеш найважлшшш пщеумки провсдсного дослщжсння, що вказують на доказовють гшотези та unpiiucnnir заидань дослшжсння, зроблено таю в и с н о в к и :

I. Сфера культурно-дозвЬтлево! д!яльност1 людш!и е одним з найбшьш шишвопих фактор!в педагогтчно! систсми формуваиня ¡нтсресу до

рЬиих шщш д1яльност1, в тому чис.п! до народно! художньоТ творчость Ефсктившсть формування ¡нтсрссу молодшого школяра до не!

заложить ищ урахупання мкових особлнпостсй дп^ей, !х схильност» до------------

змши гшдт д1ялыюсп, а звщси — потреби включения у таю самод!ялын народи! художш епшьноти, и яких була 6 можлткпь задовольнити потреби в ¡нших видах дшльностк Таю епшьноти попинж вбирати в себе все, притаманне клубу, аматорському об'еднанню, мати можливоеп задоволення потреб кожно! особистост1 не тшьки в художньо-тнорчШ, айв ¡нших видах дозншлево! дшльностГ Це стае додатковим стимулом ¡нтсрссу до стрижньового виду Д1ЯЛьиост! для ше» епшьноти — народно! художзгьог тпорпосп, зорюпованоеп кожного учасника епшьноти на свШ особистий, найбшьш вагомий прюритстний вид Д1яльносп, де тн t ушкальним. Досягнення стойкого ¡нтсрссу молодших школяр1в до народно! художньо! творчосп значною хпрою заложить I в1д таких умов:

- ступеню сформованост! у них здатносп до самоощнки, пратення до самовдосконалсння, пщпищення ргпня знань, умшь I навичок, майстсрносп у виконавсыой д1яльносп, до визнання колсктиву в м!кросошум1;

- билли раннього включения молодших школярш у сошокультурну д1ядьщеть, р!шш педагопчного кср1вшщт11а художньо-творчою С1ПЛЫЮТ0Ю, органичного поеднання шдившуального ! колсктипного виховання, морально-психолопчного юнмату в колсктнш, створстш сприятливих умов в оточуючому серсдовшш;

- акпшшш! навча*1ЫЮ-пихоино! робота в колскгит, оптимального вйкористання в нм перишрених у формуючому сксперимснп оригшзльннх та адаптованих методик, зокрема проблемного пшходу, ¡грово! /иялмккп, гааемодопомогн, пшнншуальною, парного навчання;

- поступового ускладнення соцюкультурно! д'1яльносп з и дифсрсншац1ею за художньо-сететичним розвигком участшп сишыгош з перспективою включения вах до спстчно! Л1ЯЛЬНосп, то с стимулом у оволодипп народною художньою ТЖф'ПСТЮ.

3. В народшй художньо-творчМ етльноп створюються сприятлши уме для оптимального сшввщношення пцщв ¿¡яльшхгп молоди школярш, що базуються на 1х пиутр1ШН1Х потреб:« 1 мотивах оргситопат' на народну художню тиор'псть (виготовлення реюнзи огалошень про виступ колективу, оформления нрим'инень та ¡н.). дае можлшисть залучити до не! так зпаних "неперспсктивних" д1тсй прищепши 1м »нтсрсс до народно! художньо! творчост'| на осН' уепиу у спорщнених видах дшльносп, розвикути у них ночу! власноТ пдносп, вщповщалыюсп, толерантное™, поваги до культур! спадщини народу, виховати активних суб'екпв соцюкудьтур! д1яльност1.

4. Народна художня творч^сть як сумарний вираз культурно-дозвшлев технологи! з традйцШними ознаками можс стати одним з основн факторш формування загальнонацюнальних щей, шлей та цшностс що в подальшому впливатимуть на активну участь молодших школя! в розбудов! незалежно! держави.

Основн! положения дисертащйного дослщження вщображено в таки

публикациях автора:

1. Дсяк! проблеми формування у пщлггкш стшкого ¡нтересу до народи художньо! творчосп //Вщродження 1 розвиток культури Укра!н проблеми ¡стора, теорп 1 практики: Тези доп. Вссукр. наук. конф. 1 15 кв!т. 1993 р. - К., 1993. - С. 135-137.

2. Особливоси сприймання образносп художньо! творчосп молодши» школярами //Культурно-просвтшцька Д1яльшсть в сучасних умои; Тези наук. конф. 25-26 кв'гт. 1994 р. — К„ 1994. - С. 137-139.

3. Родинно-Ымсйна педагопка як фактор реставраци ментальное укра!нського народу //"Мщна родина — мшна Украша": Материи наук.-практ. конф., верес. 1994. — К., 1994. — С. 40-41.

4. Деяк! результата дослщження роботи сощально-псдагопчш ¡нституцпЧ по формувалню ¡нтересу до народно! художньо! творчосп молодших шкатяр1в: ¡нформ. довшка за матерками нау дослщження. — К., 1995. — 18 с.

(сям аспскти сплину народно! художньо! тиорчоеп на молодших жолирш //ЗШрник статей асгпрантш Кшвського держанного шстнтуту ;ультури.-Вип. 2. - К., 1995. - С. 166-Г75.

Цыбуля Э. Н. Формирование устойчивого интереса к народному южсствснному творчеству у младших школьников и процессе ;уговой деятельности.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических ук по специальности 13.00.05 — социальная педагогика. Киевский ;ударствснный институт культуры, Киев, 1996.

Доказывается, что формирование у младших школьников устойчивого тсрсса к народному художественному творчеству в процессе досуговой отельности более успешно осуществляется в детских народно-цожсетвенных общностях типа клуба по интересам, любительского

ьслинсния.

Защищается модель этой общности, которая обеспечивает более инее включение младших школьников в социокультурную ятсльлость путем интенсификации учсбно-носпитатслыюго процесса, пользования авторских и адаптированных методик, укрепления связей гской народно-художсствснной общности с семьей и школой. Пол се ннсс включение детей в социокультурную деятельность является не лько значительным стимулом развития интереса к народному дожсствепному тпортестпу, но и способствует развитию >ложитсльных качеств личности ребенка.

Ключов! поняття: штсрес, народна художня тпорчклъ, молодив

коляр^ дозвплева дшлмюстъ, сош'окультурна Д1Я.тг>гйсть, наротш •дожньо-т порча спиыюта, мшросерсдовишс, школа, кер'шннцтво.

Ella N. Tsybulya. Formation of hobby attachments in folk arts over leisui classes for junior schoolchildren.

Ella N. Tsybulya tlicsiscs for the candidate sciencc degree in pedagogics -social pedagogic. No 13.00.05, Kiev State Institute of Culture, Kiev, 1996.

Here is proven that formation of hobby attachments in folk arts of junio schoolchildren is most efficiently stimulated in children's folk-art association based on principles of club or amateur association.

Here is maitaincd model of such association which provide carlics inclusion of junior schoolchildren into socio-cultural activities b; intensification of teaching process, by use of author's and adapted methods and by consolidation of link between those associations to school an< children's families as well. Earlier inclusion of children into socio-cultura activities is not only significant motivation of interest to the folk arts but als< contribute the development of the positive sides of child personality.

Key words: interest, folk arts, junior schoolchildren, leisure activities, socio-cultural activities, folk-art association, micro environment, school, guidance.