автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия совершенствования деятельности клубных учреждений по профессиональной ориентации старшеклассников сельских школ

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия совершенствования деятельности клубных учреждений по профессиональной ориентации старшеклассников сельских школ"

Р Г Б О ЛИ1БСЬКИЯ ЛЕРХАВНИЯ 1НСТИТУТ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

ГАЯДАРЯ1 ВАСЯЛЬ ФЕДОРОВИЧ

ПЕДАГОГ1ЧН1 УШВИ УДОСКОНАЛЕННЯ Д1ЯЛЫЮСТ1 КЛУШИХ УСТАНОВ 3 ПРСМЕС1ЙН01 ОРГСНГАЦП СТАРШ0КЛАСНИК1В СПЛЬСЬКИХ ПШЛ

13.00.06 - теор1я, методика 1 орган1гэд1я

культурно-ос в1тнь01 д1яльн0ст1

Автореферат дисертацп на'вдоОуття наукового ступеня кандидата педагог 1чних наук'

- г -

Дисерташею е румааис

Робота виковаза в Еиквському державному 1нститут1 культури

Науков1 кер1вния - «и.-кор. АПН Украчни, професор ЧЕПЕЛЕВ Вася» !ванович; кандидат економ1чних вадк. професор ЦИБУЛЯК ГригорИ» Демьянович

0ф1Ц1йн1 опоненти - доктор пелагопчяих наук, професор, заслуженна пращ вник вивдн школи Украхни ЕПЩРАТКК Олександр Пантелеймонович, —кандидат педагог¡чних наук, доцент ЕАРАЗЯН Лариса Феодоспвна

Пров1дна орган!зац1я - ТнстиТут шдвищення квал1ф!кацИ прац1Вник!В культури

Захист В1дбудэтъся о_годин 1 "_"_1995 р.

на зас1данн1 ганщалазовано! вчено5 радиК 01.34.01 при Кичвському дерзеашощу институт 1 культури (м. Кичв. вул. Щорса, 36). -

Э дисертащею мозгаа сзиайомитися у б1блютеш Кшвського державного 1нстя!гуту кухьтури (м. Кичв. вул. Щорса, 36).

Ж О 9-

Автореферат разйсдашй ' 1695 р.

Вчений секрешзр слещал^зованог вчешм ради {(^ССОХ ЕВ.Коваленко

- 3 -

ЗАГАЛЬНЛ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1оть досл1дхення. Профес1йне самовизначення молод1 - в1дпов1далышй крок на и життевому шляху, що справляв величезний вплив на подалыпу долю лгадини, ii щастя i благополучия, внесок у розвиток сусшльства. У зв"язку з цим зб1лылуеться значения Сормування totobhocti молод! до диттевого самовизначення 1 Яого складово! частини -професШгого самовизначення. Важливе шсце у вир!шенн1 цнх зав-дань наложить школь Валику допомогу 5й можуть надати вироб-нич! колективи, С1м"я та громадськють, клубн1 установи.

Анал1з Д1ялыюст1 сиьських клубних заклад!в говорить про те, що мзЯже вс1 вони прид1ляють трудовому вихованню молод1 значну увагу, ала далеко не повнютю використовутоь своч мож-ЛИВОСТ1, ОСОбЛИВО У 111ДГ0Т0ВЦ1 с1лъсы:о1 молод1 до вибору про-фесп. Не вс1 клуби розглядаюгь профес1йну оршггацио як нев!д"емну частияу виховшн роботи. Профор1ентащйн1 заходи носпть нер!дко ешводи'ший хараотер, не зав.иди враховуються BiKOBi особливосп школяр1в, $гноруеться нэобх1дн!сть отрйман-ня школярами спещальних знань про про фес п. ix трудовий змют, про вимоги, як1 про|»эс1я прег"являе до лхщини, не вавади вра-ховусться вимоги ринково! еконошки, р1зномзн1тн1сть rocno-дарсько! д!ялы!ост1 на сел1. Нер1дко не заОезпочуеться не-обх1дний зв"язок i координатя роботи клубу 31 пколою, трудо-вим колективом, с)м"ею, громадськкми орган1зац1ями.

Проблем1 трудового виховшчш, профес1йного самовизначення шлод! присвччена багата педагопчна 1 пеихолопчна Л1терату-ра. Ця проблема знайтда иирог.е зисзиленля в народн1й * педагог mi, в працях А.С..Чаглрсшм, Г.С.Сковороди, Б.0.Сухом-лшського, К. Д. Упашськсго, С. Т. Шацького та 1н. Гагато ix 1дей на царин! трудового зиховг-кня i профзс1й;ю1 ор!ентацп акту-алып до цього часу 1 П1дляга»т;> творч5Л розсоЗц1. Дан1й проблем! прксвячеко числешм зб1рники i мояогру^п, а тагаж дисер-ташйш робот1 , статт1 в перюдлчн!й пре,М.

Питаниям теорп пол!тзхн!чно1 ос-итл, трудового наячаикя 1 виховання i зв"язаним ■ з ними проблемам »фофесмым ор1еытац11 га«шр!в прксвячен! npani КХ П. Аверичева, П.Р. Лтуро-ва, С. ЯБатишевз, В. С. Кобзаря. О. П. Кондратюка, О. I. Кочето-на, В. М. Мзда 1 гона, Е О. Моля ко, IL Г. Ш чкало, е. М. Пзвлкггенкова,

ЕО. Полякова , М. Ы.Скаткша, Д. ОХ!метан 1 на, П. ЬСтавського, Д. О. Тхоржевського та 1н. *

Певний внесок в роагобку теорп 1 практики трудового навчання 1 виховання, профес1йно! ор!ентацп с!льських пасо-ляр1в внесли С. I. Гореславський, К А. 1ванович, Ф. 1.1ващзнко, ЛЛ.Кобзар, о. ИМзроз, О.О.Шибанов та 1н.

Сощалып, економ1чн1 та психолого-педагог 1 чн 1 аспекти профес1йно! оркентацп' школяр1в В1дбит1 в роботах Л. I. Бояэвич, 6. И. Борисово!, КХ К. Васильева, А. е. Голомштока, Е А. Гончареика, АЛ.Дьомша, О. В. Киричука, I. С. Кона, М. Е Левченка, И. М. Орлова, е. К Павлхтгенкова, К К Платонова, Е Ф.Сахарова, О. Л. Сазонова. Д. .Ойметшина, В. 0. Федорииина, С. II Чистякове!, А..Е Ярокешса та т. , а також у дисертатях Г. Д Бондаренка, О. II. Занию!, Г. А. Юимова, А. I. Ковальова,' К. Ы. Нестеренко та 1н.

За остант роки шдвишена увага до проблем позалшлыюго виховання, взаемодп сколи з вироОничими колективами, клуоними установами, батьками 1 громадськют Цим проб лакам присвячено пращ Е Ф. Афанасьева, Л.П.Буево1, I. В. Василеика, З.ЕЗикова, Г. С. Корди, е. Г. Костяшкта, А. Т. Курак^а, П. Ы. Курячого, Ф. с. Ма-хова, М.Ы.Шнгалево1, Л. I. Нэв1 ковок, 0. ДРоманова, Е Д.Семенова, Е I. Чепе лева та 1н.

Однак питания роботи клубних установ з про£ес1йно» ор1ентадп учшвсько! молодь особливо на сел], в педагог1чн1й Л1тератур1 не знайшли надежного висв1тлення, цим питаниям присвячено обыаль дисертац!йних досл1дюнь (Е. I. Смирнова, Г. Г. Сундаментова, А. Е Якубовська 1 1Н.).

_Нэв1 пол1тичн1 1 сощально-економ1чн1 умови, перех1д до ринково! економти, демократизация, гумаштаризащя 1 гу-ман1зац1я сусшльства, докориша змша методолог1чних погляд1в на роль людаши в розвитку цившзацн виыагаять внесения суттевих кореетив в мету, завдшшя, зм1ст 1 методи роботи в профес1йно! оршгсацп учн1вськох юлод1. Все сказано сшдчить про актуальнють теми дослиркення.

Об"ект досл!дкення - процес шдготовки старшокласнкк1в с1льських середшх загальноосв1тн1х кк1л до в1льного, св1домого виборупрофесп.

Предмет д о с л 1 д ж е ч н з - плофесШю самовиз-начеяня старшжласшшв • ахьс,хях Ш'.'х з процес! клубное

Д1ЯЛЬН0СТ1.

М е т а д о с л I д ж е н н я - визначити педагончт У'.юви шдвииеннл ефектквносп Д1ялыюст1 клубних уставов з лрофесмйно! ор1бНтацп старшокласнишв стських гаси.

■Ггпотезою^д о. с л 1 д ж е н н я стало припудання про те, пр ефективнють роботи клубних заклад 1 в э пройесШю! ор1ентацп старшо1иаоник1в с!льських шк1л Суде впарю, коли будут ь забезпечеш так1 умови:

- спряновшисть клубно! д1яльност1 на формування готов-носп старвокласнимв до вибору професп;

- р13НОМа!11ТН1СТЬ ВИД1В 1 форм культурно-творчп! Д1ЯЛЬ-носи старгожкасник1в у в1дпов1дност1 з хх защитами та 1нте-ресами;

- сотально тнний 1 особово значимий, творадй характер клубнои д1ялькост1;

- формування у старшокласник1в потреби у саыопюнанш, самовихованн!;

- вивченпя разом з1 школою 1ндив1дуально-психолог1ч:шх особливостей, нахил1в, 1нтерес1в 1 зд1биостей стараокласник1в;

- знайбмство школярэ гаметами, як1 эабевпечуоть успи Д1Я5.ькост! оооб1:стсст1 в ринко: ¡й економши

- опора в клубшй д1яльност! на ппцттиву, сщ«ост1йн1сть 1 самод1ялы11сть школяр1в;

- еднють зусиль вколи, клубних установ . Саты-Лв та гро-мадськоот! у формуванш готовносп сторшокласшшв до вибору професп.

В ход1 досл1дязнпя несбх1дно було розв"язати так1 завдан-

НЯ:

1. Проанэл1зувати соталъно-пэдагоПчч! проблема про-фонйно! сршггацп учшвеъко! молод 1.

2. розкрити м1сце 1 роль "иубнсп _ Л1яда>!сст1 а пронес 1 профес!йкого с.'моЕизначэнкя сткр-гсклаегакт.

3. Вивчити сучасний стан клусао! практики у формуванш у стариокласшкив с1льських шк1 л готопкссп да икбору пробей.

4. Виявити 1 обгруь..»тати педагог 1<еи л;-.ви шдвишення ефективнссп д1яльност1 клубних установ з ор!еитацп старюж-

"ласник1в сиьських гаил на потреби с1л>сысого господарства, ефери Лого сбс-гуговуван'.т та обслуговування жител1в села.

Кожэн клуб, Будинок культури, незагежно В1д територьтль-кои рояташованост 1, в!домчо$ налекност!, в сво!Й робот! 31

- б -

школярами опираеться на 0азов1 ¡¡коли, ксир1 в б1лъшост! рэзта-шоваш в м1крорайон1 дп 1слубу. У 8П"ябку а щш досл1дно-екле-риментальпа робота проводилась в клубних установах, до с^ери Д1ялыюст1 ягах входили шкош! сс. Фурси, Каратш, Б1рюки, Переселения Кичвсько! облает!.

Кр!м того, шшчався доев 1 д роботи по трудовому виховашиа' учШвсько! молод! в клубних- закладах иших областей Укракии 1 район1в Ки1всько'1 облает!.

В ход! досл1дкеш<я була застосоваиа комплексна методика, яка включала в себе: теоретичний шш1э проблем; дослшо-експериментальну роботу; анк.етувйиня та !нтерп"юкашш уши в ! прац!гник1в клубиих установ та учителхь шк!л; бес1ди з учителями, клубними практиками, батьками, предстаьниками

сиьськогосподарських вир о б н и ц т в, гро-

мадськост!; метод незалежних характеристик; твори 1ш«шр1Б, пов"я8ат з вибором профзс!й; вивчешш 1 узагальнення передового досв1ду роботи клуб!в 1 ик1л по трудовому вихованню шко-ляр1в; вивчешш ! апал!э план!в," потечно! документацп клуС1в 1 Еудинк!в культури, ик1л-лекторив для бптыив. ушверсптет1в педагог1чяих знань, клуб1В 1 об"едначь за ¡нтересами та 1нших компонента структури клубних установ.

Лисерталтом була розробдена система роботи, яка передба-чала взаемодш клубних устажив, иглл, грогшеькост! по про-фор1ентацп молоди Цл система протягом трьох рокЧв перев!ря-лаоь в илубяих установах Кшвсько! область

В основу досл!дкения покладено матер^али, зЮраш диоер-чаитом в процес1 теоретичного аиал!зу проблеми. у ход1 коиста-туючого експерименту та досл!дницько-ексг1еримен:гаш70$ роботи, вивчешш передового досв!ду сшлыю! /Ияльност! клубу, вколи, с!м"1 ! громадськост!" по професшпй ор!еитацп старк-к-лаонтав с!льсысих шал.

II а у I; о в а новизна досл!дшшя полагав у визяа-чешп та обгрунтуванн! педагопчиих умов удосконаленпя роботи клубних установ з профес!йно! оршгаацп старцокласшшв с1льських шк!л, п1двище1Ш1 результативиост! ор1ентац11 молод1 на професн сиьськогосподарзького виробшщтга.

Теоретична а я а ч и м 1 и {обзтл обумоил^иа-нобим ткходои до визкачэшш г.онлттл "провор 1сатац1.ч' о ураку-ваыпн,' запровадкення рилкових в!дисе ;п; г Усувашгш особли-

востей П1ДГОТО' <и старлюкласнимв до св1домого вибору професп в процес1 клубно! д1яльност1; приоритетом особистост! в щдход1 до професШюго вибору; розглядом профее1йного само-визначенни а б1льш широких позищй «иттевого самовизкачення, виховання любов1 до пращ, шо в умовах клубних устаиов дозволяв вабевпечити велику емотйну иасичешсть профор1ентац1йно! роботи у В1льний час-, розкриттям ва,ш1вост1 для формування го-TOBHOCT1 до ¿¡льськогосподарсько! пращ, и творчого характеру, сприятливих умов для Шдприемницъко! д1ялы1ост1 на сель

Практична зиачим1сть досл1д*вння полягае в тому, шо автором розроблена i запроваджена в практику методика роботи клубних установ з профес1йнок оршггацп старшок-ласник1в сшських шк1л, взаемоди клубу 31 школою, батьками 1 громадськютю в цьому питанш.

Доел!дження оэброюс прашвтшв клубних устаиов i шмл науково обгрунтованою методикой орган!зацп роботи з про-фес1йно! opieiiTauil старшокласник1в с1льських ик1л, спрямуван-ня и на виб1р профес1й сшськогосподарського виробництва, сфери його обслуговування та обслуговування жителе сялз.

OCHDBHI ПОЛОЖЕНИЯ, ЯК1 ШЮСЯТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ:

1. Бфектившсть-д1яльност1 клубу по Формуваиню готовност1 старшоклас.чик1в до св)домого вибору професп эалежитъ В1д взаемозв"язк1в 31 пколою, пнзими сощальними 1нститутами села, 8 батьками, систематичною, щлеспрямованоя профоршгсатйною роботою, котра являе ссбо» зазда.сепдь спланований, цшсний педагопчний процес. Коор,:инац1я зусиль вс):<, сошальяихинститут села доаволить заОезпечяти багатограшисть види» Д1яль-iiocTi у В1ЛЫШЯ час, задоволънчти потреби t ьчтереси кслод! в Н1Й 1 цим допомогти у ви5ор1 профгеП.

2. П1 дготовка иколярИ) до вибору npejecil, ор!ентована на прюрэтет особистосп, в умовах.клубков д1яльнос?1 в1дкривав биьп широк! перспективи випченкя особистост! утя, вттвлення 1 формування його linepc-ciB, зд1бностей, «аз мотииысгь прог-нозувати профес1йну спрзмовашсть особистост 1.

3. Змют i методи профор!еитац1йно! роботи повгспи бути ор1ентован1 на формування життевого самовизначення, складовоп частинсю «кого е виб!р професП.

4. Огнайомлення стараюкласник1в в основами ринково! економ 1ки, проградо» реформування с tлъсысогосподарського ви-робництва, доевiдом вапронадження нових форм господарявання па сел! буде позитивно впливати на виб!р ними стсысогосподарсь-ких профес1й.

' Б. 1нтерес до с1льськогосподарських профес1й зростатимо при розкрити sx творчого характеру, перспектив npoíecifluoro вростання, сприятливих "•мов для шдприемницько! д!яльност1 на власн1й земль ■ .

6. Управлншя якЮтю профор1ептац1finos роботи в установах клубного типу передбачае адШснешш педагогичного впливу не тшки на школяр1в, ало й на üx батыив у npoueci педагог1чно1 проев 1ти населешш. ' . .

Л о с i о в 1 р и i с i ь реаультат1в i в и с н о в к i в доел!дяггшш эабеапечуеться теоретичним обг-руитуванням влх!дних положишь, комплексом ьикористаних метод^', адекватних предмету, ыет! 1 завданням досл1дййння, як! сним 1 К1лш1сним анал1вом результат i в доел! дав ння.

А п р о б а ц,1 я досл1Джоння зд1йснюзалася в npoueci досл1дно-експер1Ш91[тально1 роботи, а також шлихом eaft-ровадження його насл1дк1в в практику культурно-осв1тн!х sát-лад1в i шк!л Кл5всько1 область Основш поломгння досл1дтення Бикористовувались дисертантом при читаши спецкурсу в Кшвсь-кому державному 1нститут1 культури, заслуховувались на науко-вих кон$еренц1ях викладачт та асп!рант1в цього ж 1нституту, а також на сем1нарах 1 зборах прац!вник1в культурно-оевтах заклад1в Ки1всько5 область За результатами досл1ддэиня' опублтовано роботи в пер 1 о дичи i й npeci та методичних зб1рпмках.

Структура дисертац11. Робота складаеться 13 вступу, двох.рОЗДШВ 1 ВИСН0ВК1В.

ОСВОЕНИЯ ЗЫ1СТ даСЕРТАЦП '

У встуш дано обгрунтування актуальноси теми досл1.д»ен-ня, визначено floro об"ект, предмет, нету, завдшша, ппотеэу i метода досл1дкешш, рсокрито полоюння, що вшюсят^ся на оа-хкет, наукову новизну, тсоретичие i практично вначення

д0сл1джэшш.

. - 9 -

У. первому . оэдш "СОЦ1АЛЬНОПЕДАГОГI4HI ПРОБЛЕШ ПРОВЕС ШЮ1 0Р16НТАЦ11 ЮЛ0Д1 НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1" розглянуто рюш шдходи до визначення понятая "профес1йна ор1ентац!я", з урахуванням сучасних вимог дано уточнене, робоче визначення цъого поняття.

У ньому прюритетним у профор1ентац1йн1й робот! гизначено штереси особистосп, готосшсть до вибору профзсп розгля-даеться в позищй литтевого самовизначення, розумшня коотся молодою людииою потреби у визначенн1 такого життевого шляху, який Си в1дпов1дав и штересам 1 особист}сним моаимвостям, дозволив би 5й максимально реая1зуватй себе в процес! жнттед1яльност1.

В укра$нськ1й пародн1й педагог 1Щ, педагопчшй думт литаниям трудового виховання, притеплегага молод1 поваги до пращ 1 людей прац1, професШому самовизначетш молодt, самопштн-ню як умов1 вткого, сз1дошго вибору професп прид!ляеться вначна увага.

У дисертащ i аналзуються досл1дкзняя з народно! педа-гопки, зокрема роботи Ы. Г. Стельмаховича, Б. ЕШтюрьова, О. I. Скнаря та i и., в яких справедливо ствердхуетъся, со народна педагог i ка грунтуеться на пращ як на первооснов! геггтя сусп1льства, головному зассб! створення' матер1ально! 1 духовно X культури i мае вирокий арсенал виховних засоб1в.

Видатний в1тчизняш1й фиософ, поет, просв1титель i педагог Г. С. Сковорода розглядав у едноси рээумовий та моральная розвиток а працею людини, осшвував працю 1 людей npant. Bin закликав ьлвчати себе, шгзнавати срой природу 1 правильно ви-користозуватя CBOI мокливоот! у пог/ках кдотп. Г. С. Сковорода зврчзв, со позОавити дюдину пращ, да ш«п roña схильна, ца значить позбзвити п летя, "р?пощв седдэ'икх". прпрюти П Сэзперестшший смуток, нудьгувягшл. to мгишшя саба виг но обмегував самоспогляданням, каполягзв на я;оСх1дкост1 вип-робувалня себе в pisraix видах д1ялы:ос.т1.

Питаниям трудового ^иховашт пейдша значку увагу гемальпип Т. Г. Савченко. -Bin вватав,. ср псая подаша займати

■о

головне М1сцэ в »itti людини, ильки з тй вона знайде справляв вадоволеиня. Праця облагороджуз особист 1сть, без mi яодина втрзчаз лвдсьм якоот!, духовно вирод^еться.

Профэс 1йиий вчений-кедагог Cfexuuot Уиграпш 0. R Духнович

одне з проыдних м1сць у вихованн1 в1Дводив пращ, яку вважав джерелом ф1эичного й ттелектуального розвитку дитини. Вт вважав, шо у трудовому вихованн1 важливе м1сце займас вемле-робство, яке на його думку, е природною справою, а також ко-ристь дае.

Справдн 1 й Г1мн прац1 авучить у творах видатного укра'Шсь-кого педагога К. Д. Ушинського. Але, за Ушинсышм, правд позитивно впливае на людин", коли вона в1льна Яремна пращ: руйнуе пднють людини. Виходячи з того, со потреба у пращ в при-родньою, в1н вважав, шр шкода повинна В1дкрити вихованцю мож-лив1сть знайти соб1 корисну прадю в мггт1.

На важливють вивчення оточуючого середовида, умов життя 1 пращ дней села, 5х здЮностей 1 1нтерес1в з метою в!рного вибору професп вказував рос1йський педагог С. Т. Шацький.

В1домий американський ф1лософ 1 психолог Е. Фромм у пращ "Людина для себе" писав, шо знания самого себе е важливою умо-ВОЮ ПЛ1ДН01 Д1ЯЛЬН0СТ1, повноти ЖИТТЙ, ОСОбИСТ1СНОГО шдстя.

Педагог1чна спадщина 1 педагог1чниЯ досв!д видатних ук-раинських педагопв А. С. Макарзнка 1 0. Е Сухомлинського в га-луз1 трудового Еиховання учн1в, вибору ними життевого шляху е актуалышми 1 у наш час. К О. Сухомлинський одним з перших зв"язав виб1р профзсп в б1льш широким поняттям - життевим са-мовизначенням. Шдкреслиочи, да У колзш людини е покликання, В1н стверджував.шр внайти свое покликання - цэ значить знайти свое вдстя, утвердити свою людську пдшсть, вибрати той яиттевий елях, на якому людина принесе найбшпу користь Батьк1вщш1 1 водночас сама переживатиме повноту духовного життя.

вормування готовност1 до життевого самовизначення вщпле-но одним з головних напрямт шдготовш! до св1домого, вшного вибору професп в працях сучасних украпюьких досл1дник',в С. 6. Павлюченко, Е31нченко. М.Т1менко, М. Янцур та 1н., рос 1йського педагога 0. С. Газмана, сп1вроб1тник1в 1 петитугу профес!йного самоуправлтня Рос1йсько$ акздемп осв1т* та 1н.

Профор1ентац1ю не можна зводити т1льки до профес1йно| просв1ти, профес1йних консультащй та профасШю! адаптацп. Профос1йне самовизначення пов"язанэ, в першу чергу, з загаль-ною 1>ультурою, п базовим ядром, да включав в себе передус1м 1 культуру кггтевого, соцюкуит; риого :^мов«эначонвя, с також

- и -

моральну, естетучну. економ1чну. ф!эичну культуру та 1н.

Оорыування у старшокласник1в готовност! до вадливого крону в житт1, яким е профес1йке самовизначекня, вианий та СВ1Д0МИЙ внб1р профгсп важвд эд1йснити Т1льки в умовах шко-ли. Езабюд1я школи, С1м"1, во1х сощальних тститупв суспшетва, в тому числ1 клубних установ. необх1дна умова формування готовиосп молод1 до профеешюго сшюп!знания.

Специфика профор1ентац1йно! рсботи клубу полягае.в тому, шо, по-г.йрше, . в!н займае в цьому питанш об"ективну по8иц1». По-друге, його робота тюно пов"язана з д1яльшстп трудових )'Х)лектив1в, що дозволяе у зд1йсненн1 профор1ентацп сполучати штереси, нахили, обдарування молод1 з реальними потребами виробництва в кадрах. Суттевим е й те, шо клубна д1яльнють е д1яльи1стю за интересами, добров1льним вибором особист1сно та сусшльно значушрго виду д!яльност1. II оообливостями також е оргаи1чне поеднання образного 1 документального (особливо мюцевого) матер1алу, слова 1 засоб1в художнюк виразноси, змютовнок 1нформацп а розвагами 1 в1дпочилком, лог:чного 4 емощйного впливу на в1дв1дувач1Б, широт можливост1 менш рег-ламентованого сшлкування для розвитку пищативк та са-мод1яльност1, самоутверддашя.

У розд1л! розглядаюгься компонента клубного педагог 1чного процесу, його суй"екти 1 об"екти, завдання, ер виршуються в його ход1. В1дм1часться той вахтавий факт, що в клубн!й ви-хозн1й д1ялыюст1 нер!дко об"ект виховного впливу виступае його суб"ектом, ар в одтега з умов акгив1заци клубного виховного процес„.

Детально розглядаеться значения 1нщ1ативних клу01в, лю-бительсъких об"еднань, гуртмв та клубов за тересами в про-веденщ профор1еш,ац1Й1Ю1 роботи еоред сгаршо-'лае;!ик1в.

Клуб мае вшрок1 иимивоси у педагог 1\ки Л проев 1Т1 батьк!в, як! нер!дко нэквдлкМкавсшо ор1игтуюгь дней у питаниях мттевого самовиэнач^.лп, зокрема у ви5ер1 ке^бугньо! про-фесп, часто не об13!Ш! з методами вивче.чяя !х 1нтерес1"в, роавитку пгшшв 1 обдаоувгшь. Цю роботу ¡«уб проводить у 1'1СН0МУ СП1ВрОб1Т1ШЦТВ1 31 школою.

Шдкрослюеться й те, ио в сучасних умовах функцп клубних установ трансформукггься, характер к< реал!зйцп змппоеться,

але це не означав недощльност! Т1е1 або што! 8 них. Так, перспективным в В1ДХ1Д В1д переб1льшення компенсаторських та адаптативних стор1н роботи клубних установ до прюритету креатив но 4 сторони, спрямовано* на творчий розвиток особистосп, ширше використання режиму, при я кому комун1катор 1 рецишент виступають як сшвавтори шанавального пошуку. Просвиницька Д1яльн1сть клубних установ, ор1ентуючи особнспсть на само-осв1ту, в тому числ' й на шаиання себе, сприяе посиленню культуролог 1чио1 функцп сошального середовища.

При розумн1й орган 1зацп, р1зноман1тност1 амюту, орган 18ац1йнюс форм I метода клубнох Д1ядьиост1 вона е просто- ' ром для В1льного об"едиання дней, молод 1 та дорослих, саыосп-йного вироблення 1 ад1йснення власних програм саморозвитку. Про це св1дчить, гокрема, Д0СВ1Д роботи клубних установ Ук-рапш 8 професШю! ор1ситацп стгршокласник1в, виявлений в ход! констатуючого експерименту 1 узагальнений у цьоыу роздш.

Разом з тим, у шй робот 1 клубних установ е й ютотш недоли« та упущения. Далеко не в ус!х с!льських клубних установах профор1ентац1йна робота 18 старшокласниками проводиться за ч1ткою системою. В Сагатьох випадках В1дсути1й наяежний В8аЕмозп"язок клубних уставов 81 школою та сШ"ею I май«® ■ в ус1х випадках в1Дсутне систематичне вивчення 1ндив1дуально-психолог 1чних особливостей школяр1в, IX 1нтерес1в, эд!бностей 1 обдарувань.

Зв"Я8ки стських клубних установ а школою 1 с1м"ею, як правило, е ешзодичними. Про це яскраво св1дчать дан1 опиту-вання 72 вчител1в с1льських тК1л та пращ вник 1 в. клубних установ. наведет в таблиц! Н 1 (у шдсотках до к1лькост1 опита-' ' них)

Табдиця N 1 >

Характер : Зв"язки : Зв"язки :. Зв"язк1в : 3в"вк1в

в1 дпов1д1 : система-: скорша в.: скориве не- : Рецишенти : тичн! : шж не мае : мае, н!к е : немаз

Вчител1 ШК1Л 9,5 29,4 32,9 28.2

ПраЩвники

клубних установ 10,1 31,3 35,7 22,9

Як видно э таблищ, понад 50 процентib опитаних вважають, да вв"язк1в скор1ше неыае, н1ж е, або вд ix взагал1 немае.

У Оагатьох випадках вчдсутня 1нформашя для пращвник1в клубних установ з боку школи про 1нтереси, зд1биост1 i нахили учн1в до того 41! 1нщого виду д!яльност1 (у 28 випадках з 39 опитаних пращвник1в клубних установ).

Иэдостатньо вивчастьоя й 1нтереси старпюкласншив до с iльськогосподарських npoiecift. Зокремз, як показало вивчення роботи 39 клубних установ, майжэ не використовуються так! ак-тивн1 формя як клуби д1лових зустр1чей (18 випадк!в), залучэн-11Я до роботи в гуртках i об"еднаштх те'хшчнох творчоси та с i льськогосподарсысого досл!дництва (17 оипадю в). стариок-дасшшв знайомили з планами сошального розвитку села т1льки у 7 випадках з 39,

До про$ор1ентац1йно1 роботи 13 старою класниками не-достатньо залучаюгься б1бл1отеки. Поодинокими е випадкд, коли клубш акцп супроводжуються виставками лтератури з про-фор1ентацп (т!льки у 8 випадках в 39).

Не прид1ляеться належио! уваги розкриттю творчого характеру с1льськогосподарсько1 пращ. Нэ завжди висв1тлюеться I той факт, да на ceai починав розвиватися промисловють в пере-робки с1льс>когосподарсько! продукцп, сфера обслуговуваяня та 1Н. .

Олитування старшогласшткю, проведене ' у 19S0-1991 нав-чальному pout, показало, то вони недостатньо об1знан! з особ-ливостями ринково! економ1ки, з вьюгами, як1 ринок висувае перед особистiстю, а клубн) установи нэ надаэть ím у цьому достатньо! доподаги.

Влизько 40 процент i в опита Л1 старажлздншмв виявили не-розумпшя суп ринкових взносил, ¡!»га?!шю ставлення до них. Серед шдпов1деЯ були й так1: "Прс(5::омл рк««су поллгав в тому, шо його немае, в обдурвр'шня людей", "Рикок породжув злодив" 1 1н. На запитатш "П!р ви чекаетз В1д вап?сг.бдяеиня рилкозия в)дносин?" понад 33 процэнтн дата негативт В1ДП0В1Д1 ткпу "Падглня життевого pisim нэроду", "Розграбувапия дэряави" або шчого не чекають. Перевалша б!льш1сть опитаних (близью 60 проценив), не дали в1дп0в1д1 на питания "В чому ви бачите вашу

- 14 -

участь у П1 дготовщ до ринкових в1дносин?"

Понад 40 процент 1 в опитаних В1дм1тили, щр клуб не допома-гае им у п1дготовц1 до ринку. Разом в том переважна бшшсть опитаних вважае, ад> клубн1 установи повдоии активН1ше поширю-вати економ!чш знания, досв1д запровадження ринкових в!дносин, част1те орган¡зовувати вечори запитань 1 в!дпов1дей а проблем ринково! економпси, зустр!ч1 з економютами, юристами, б1знесменами, мдприемцями, фермерами.

У другому роэдш "УДОСКОНАЛЕННЯ Д1ЯЛЫЮСТ1 С1ЛЬСЬКИХ КУЛБТУРНО-ОСВ1ТН1Х УСТАВОВ 3 ПР0ФЕС1ЯН01 ОРЮТАЦП СТАР1ЮВ-ЛАСНИК1В" розглядаеться питания координат! Д1ялыгост1 сощальних 1нститут1в села, система роботи клубних установ з профес»йно! ор!ентац1I старшокласник1в, роботи клуб!в та об"еднань за 1нтересами, клубних гуртмв з ор1ентацП молод1 на професи с1льськогосподарського виробництва.

В1дпов1дно до програми досл1дження координащя виховних зусиль клубу, шгали, с!м"1, сощальних 1нститут1в села зд4йснювалася з чотирьох напрям1в - орган1защйному, змютов-ному, методичному, шформащИному 1 включала так1 етали:

- вивчення виховних можливостей вс!х сощальних 1нсти-тут1в, роаташваних у зон1 д1яльност1 клуб1в 1 базових ишл, хх кадрового потепщалу та матер1алыю! бази для проведения р1аноман1тно1 виховно! роботи з Д1тьми та молоддю;

- визначення кожному э цих шституив завдань по вихован-НЮ УЧШВСЬКО! м0л0д1, виходячи з 1х можливостей 1 згоди;

- планування сшльно! роботи вс1х сощальних 1нститут1в, зо!фема з гоггань професШю! ор1ентацп' старшокласник1в-,

- систематична взаемна тформащя про Х1д реал1зацП нам1чених плашв, внесения при необх1дност1 в!дпов1диих копек-тнв;

- оргашзащя педагог1чно1 просвии батькш та всього населения, пр бере участь у вихованн1 дней та молод 1 та як-"

Систематично проводилися сем шар и пращвник!в клубних установ 1 вчител1в шк»л, на яких оновлювалися знания з в^ково! психологи, розгляДалися цапрями профор1ентаЩйно! роботи 1з ста'рсокласникаш в нових умовах товр. В роэдш проаншизовано р1зн1 {орми координат! виховних зусиль сощальних 1нститут1в, насл1дки 1х впроваддэння та IX особличосп.

У процсс! досх1дяо1 роботи з про$ес1йш>1 оршцгци стар-

шоклаонишв у перну чергу зверталася увага на необх!дн!сть шзнавати самого себе, сво! ттереси 1 нахили, вд!бност! 1 об-дарувапня, а тэкож на допомогу школ! у створенш умов для вип-робувшшя учн!в у р1эних видах розумово! 1 ф!зичяо1 пращ у В1льний час.

3 психологи в!домо, шр найб1льш виргэно людина усв!дом-люв себе 1 оточуючий сви, коли вона д1е 1 переживав, тому в досл1дних клубах свторювалися умови ' для включения старвюк-ласник1в у р1зноман1тну д!яльн1сть за штересами. * А це пов"язано 1 з переживаниям усшху або невдач!.

Шзнати пшгоК) можна т1льки у сшлкувалн!, як 1 п!знання себе зд!йснгаеться в тому'чимп'у сшлкуванн!. В клубах, де проводилася дослидна робота, створювалися сприлтлив1 умови для в!льного, ненав"язливого сп!лкування з одноликами, учнями шшого В1ку, дорослими в процес! масових ! групових форм робо- ' ти. Кр1м того, проводилися стлыго 31 шюлон лекцп, бес1ди, диспути 8 проблем сшлкувздня, потреб! в иьому, його значения.

Ва..ашвою складовою .програми доел¡дкепня було вивчення 1ндив1дуально-психолог!чних особливостей старЕокласник!в, IX 1нтерес!в, нахил1в та зд!бностей за допомогою тестування, спостережень,вивчення продукпв д!ялыюст! учн!в, бес!д з ними, батьками, класними кергвннками, иляхом використання незалежних характеристик. У планах взаемод!: шк1л 1 клубних установ перед-бачаяося сшльнэ обговорення насл1дк!в попер«цнього вивчення ' 1нтерес1в, нахил1в, зд!бностей стариокласник!в, накреслювалися заходи щодо их розвитку школой ! клубом, а таток сшльна робота з батьками з цих пптань.

У процес! клубно! д!яльност! передбачзлося вигористанкя вс1х можливостей. для оргашзацп вид!в д1яльност1 на дозв!лл!, як! б в б! льипй м1р! в1дпов!д ли штересам, нахилам 1 зд1бностям старшокласшж1в,. сприяли IX розвитку," а також тага орган1зац!я д1яльност!, щоб в и процес! задозольнялася одна з - фундаментзльних потреб людини - потреба в самсреал1Еацп. •

У програму досл!ження входило проведения лекщй, бес!д, диспут!в, усш1х журпал!в, зустр!чэй старпокласт;:-;!в з учителями, 1нтел!генц!ев села з проблем зд1бностей, ¡х розвитку, езмо-удосконалення. > ■

. Старшокласникам роз"яснювалося значения самовихманкн в

-16 - .

зогш людшш, знайомили а програыами самовиховання видатних вчених, д1Я'ав культури, мистецгва, постановкою мети самовихо-вшшя, складанням йог« програм, його методикою, Сшльно а1 школой 1 батьками обговорювалися досв!д, насл1дки самовиховання 1 1Н.

Досл1дження показало, щэ негативна в1дношення до с1яьсь-когосподарсько! пращ у вначно! частини старшокласник1в викли-кано рядом факторов, серед яких визнання ними о!льськогоспо-дарських прсфес1й нетворчими 1 такими, . шр не даюгь шлишвоси профес1йного аростшшя. Тому серед основних напрям1в про-фор1Бнтаи1йно1 роботи вахливо • мюце в1дводшгася профес1йному вихованню, формуванню штересу 1 любов! до профес1й с1льського господпрства Учням роэкривалися нов1 умови посподарювания на земл1, пов"язан1 а переходом до ршжово! економ1ки, можлиысть стати власником земельно! • дшнки.виробиичих фонд1в кодшшх колгсс1Цв,радгосп1в,фермером, тдкреслювадися пмрок1 момивост1 сиьсько! мюцевосп для шдприемницько! Д1ЯЛЬНОСТ1.

У прочее! профес1йно! проев1ти вверталася увага на психо-лог)чну характеристику профес1I,приваблпв1 1 иеприваблив1 сто-рони роботи, творчий характер с1льськогосподарсько1иращ. еко-ном1чн! умови, орган!8ац!ю пращ, систему оплати, а також на дляхи одержанзя Т1е1 чи 1НШ01 профес1 К,.

Шсля зустр1чей з фермерами 1 Шдприемцями були проведен 1 диспути на тему "Чого вимагав ричок В1д лвдини?", шд.час яко-го обговорювалися шляхи ьапровадаенця риккових вшосин на сел!." Опктувапня старшекласник1В, проведене шеля цих 8аход1в, показало IX аащкаьлешсть нови1.!и формами, господарювання, у бшвтьох з них змшилося IX ставлення до ринку. Так, 76,2 процент« опитаних (було опитано 84 учш) вбачаоть у залровадженн! р>шшвих В1ДНОСИН шлях до шдшзсеиня с1льськогосподарського внробництва 1 ильки 14,6 процента висловюш сумшви лрдо ць-ого, а 9,3 процент дотр;а<уються протилехнох думки.

В якост 1 критерии ефективност1 масових форм клубиох роботи було обраио шдвищешш пиересу до про-|ес1й е1льсько-господарського виробницгва та с фор» обслугозування, зменишшя числа тих учн1в, я1:1- щв не визначилисп у вибор1 професп, виб1р кколярами npoi.ee 1й масового виробництва.

3 метою вивчення ефективност1 масових клуОких заход1в Оу-ло проанал1зовано 100 твор!в учн!в Х-Х1 клас!в базових оки,

щр були пост1Пнимл в1дв1дувачами профор1ентац!йного циклу для стариокласник1в. В тем! твору '»я майбутня профес!я" учн! по-ВИНН1 були в1дпов!сти на питаиня про вплив роботи клубу на готовность до вибору профес! 1. В1ДП0В1Д! унив подано в таблиц1 N ZJ

Таблиця N 2.

. К!ЛЬК1СТЬ TBOplB, Характер В1ДП0В1Д1 :в яких е така

:в1дпов1дь

Участь у клубних Ьаходах спонукаяа до Оорйознпх роздум!в над проблемою вибору Сфорыувагюся прагнення до освоения с1льськогосподарських профес!й Упевнився в своему вибор! Вшшву ЯО В1ДЧУВ

В1ДП0В1Д1 на поставлеие питания в твор! не було

Як бачимо, позитивний вплив роботи клубу на формуваиня готовносп до профес1йного самовкзначения в1дчули 83 проценти учн1в, пр писали тв!р.

- Про ефективнють еапропонованох программ удосконалення роботи клубних установ 8 профе"с1йно$ ор!е»тацп старшок-ласшшв с1льських шк1л св1дчать 1 дан1 про зм1Ю! у мотивах вибору профес и, наведен! в таблиц! N 3. На питания "3 чого б ва виходили при вибор1 професи?" в1дпов!Д1 128 учшв X класу на початку 1990-1991 навчального року 1 ушив XI класу нап-РИК1НЦ1 1991-1992 навчального року, як1 брал;! активну участь у профор!енташйних заходах, розпод!лклися так:

Таблиця М а

NN : МотиваЩя вибору : Па початку : Паприк1НЦ1

пп : * : 1990-1991 : 1931-1992

В1ДП0В1Д! УЧН1В : навч. року : навч. року

51

17 15 а

8

У в!дсотках да числа опитаних

1.

4.

5.

6.

7.

8.

Навчалыи 1 поэашк1льн1 1Н-тереси, як1 в1дпов1даоть профес1йному нам1ру Покликания

Поради батьк1в, знайомих, С1мейн1 традицп 1.!атер1алыи умови Романтика пращ Бажання принести користь • працею

Потреби лержави в кадрах с 1льськогосподарських прсфес1й

Нез"ясован1 мотиви

22.7

15.8

13,2 12,5 16,2

10,4

10,2

28.8 18,8

12,4 10,2 2,6

11,6

10,9 4,8

Отже, налршпц! клубного циклу э"явився новий мотив "Потреба дергави в кадрах сшськогосподарських. профес1й". Пэм1тною е перевага таких мотив1в, як покликання, навчальн1 1 поаапшлыи 1нтереси 1 1н.. эпиження на 12,7 процента такого мотиву, як романтика пращ. На 5,4 процента зменшилася к1лькють учн 1 в, ир не отаначилася у профзс1йиому иам1р1.

Шдвпвдвсл пиерес стараокласник1в, учасник!в клубних профор1еитащйних ааход1в до профос сиьсьютосподарського вироОництва. Так, на початку досл1дно-експерименталыю! роботи на питания про професп, потрюп мюцевим сиьськогосподарсь-етм пыпрчсмствам, дали В1рн1 або приблизн1 в1дпов1д1 40,3 % Олнтаних учн1в <3 клас1Е, то налрикшщ понад 75 7. учн1в 11 гласу дали в1рну в1дпов1дь.

Якп;о на початку досл1дно-експерш.!9нталыиго1 роботи 24,3 7. опитаних старзокласник!в бааових шк1л не визначилися у пибор! професп, а серед масопих профес1й, до IX бажали одердати учли була названа плькя одна - тофор, то налрикши нэ визначилися у профес1Иному виСор1 близько 1 X I серед бажоних профес1й назван! оператор машинного до!ння, шофер, тракторист, коьйайнер, ТЕаринних, йращвник птахоферми.

Еагатогранна ! р!з1!оман1тна робота в профес1йно!

ор1Ентаци старпюкдасник1в сключала в себе й дшлыисть клуб1в та об"еднань за 1нтересами, клубних гуртк1в. Участь в 1х робот! сприяла П1знании учнями свохх сил, зд1бностей, шдвищенню штересу до с1льськогосподарських профес1й, ^эсмуваннюготов-не.й-Т 1 до профес1йного самовизначення.

' ! Учасники клуб1в 1 об"еднань за 1нтересами, р1 аномал 1тних гуртк1в досл1дно-експернментальних клубних установ виступали 1н1ц1аторами масовнх заход!в.

У роздш розкрито ЗМ1СТ, методи групово! роботи, вплив и на формування готовност! учн!в до профес1йного самовизна-чекня.

Одшею з ва^лиЕНХ форм 1ндив! дуально! роботи з про-0Ор1ентац11 е проведения коксультащй для старшокласниюв та IX батьтв. Однак консультацп . можуть просодити 'ильки спеталюти в галуз! профор1ентац1йно! роботи. Так1 консультацп проводилися щд час вечор>в запитань 1 в1дчов1дей, лектй спец1ал!ст!в з профор1ентацИ, зустр1чей -31 спещалютами господарств, вченими, а тагах в процес! групово* роботи.

У "ШСНОВКАХ" в!дзначено, цо в умовах демократичного, гу-манютично спрямованого сусшльства профоментащйна робота поиинна будуватися на прюритет1 1нтерес1в особистост1. Зв1дси одним !з ватаивих и завдань е спонукання молод! до са-мошзнання, адекватно! самооцшси сво!Х зд!бностеи ! по-тенц!йких можливостей. Це положения знаходить 'идбиття в на-родн1й педагог 1Ц1,педагопчн1й думш Укранш на всьому протяз1 П юторичного розвитку, у св!тов1Й педатоГ1ЧН1й науц1.

Проблем вибору життевого иляху, профес1йного самэвизна-чення з особливою гостротою постае перед старшокласНиками, ЯК1 13 СТ1Н ЕКОЛИ ВИХОДЯТЬ у самосийнв ЖИТТЯ. СВ1ДОМИЙ, В1ЛЫ1ИЙ виб1р профзси несушсний з будь-як«й тиском на них, нав"язу-ванням 5м виду профес1йно! д!я'льност1. Тому, зокрема. ор1ентац1я молод1 на професи с1льськогосподарського вироб-лнцтва пов"язана 1з формув&чням любов1 до с1льськогосподарсь-ко! пращ, перекснливг.м доведениям П творчого характеру, мож-ливостей, як1 вона в1дкривае перед молодою людинею для саморе-ал1зацп за умов господарювакня на с во * Я земл1, розкриття вад-лквост! продуктивно! пращ в стському господарств! для змщкення економ1ки, розбудови украпюыю? деряави.

- 20 -

У 8агальиодер*авн1й систем! роботи по професШюму саыо-з из качении старпокласншив ольськлх тал валишве М1сце займав позашк1льиа.д1ялы11сть, зокрема, п глубн! форми.

Як показали досл1джэння, педагог 1чиими умовами шдаищення ефективиоси роботи клубних установ по вихованню готовноот1 старзюклзсшшв до професШюго самовизкачення е так!:

1. Забезпечення взаемодп клубних установ а1 школами, с!м"ею, виробництвом, громаДськютю, систематичшсть, наступи 1сь, едшсть виховного вплмву на старшокласник1в, коорди-ъащя зусиль вс!х цих сощалышх 1нстнтут1в.

2. Вивчення сшльно а1 шсолою I от"еи тдив1дуально-паи-холопчних пахил)в, особливостей, 1нтерас1в 1 ад1бностей стар-шокласшшв, ¡¡х профес!йних нам!р1в, вокрема схильноси до пращ на сел1.

3. Особист юно зиачимий та сощальяо-цНшиП, иэорчий характер клуб но I Д1ялыюст1, в тому чксл1 й пов"язано1 з про-фес1ями с!льського господарства, опора в Н1й на 1н1Ц1атизу, самост1йп1сть 1 сш.!од1яльшсть етаршокласнимв, оргатчне поедншшя слова 1 засоб1в художньо! виразносп, освишщь-ко-просв1тницько1 д1яльност! з розвагами ! вдаочинком.

4. Ур1аноман1тнення форм 1 метод1в. д1яльноот1 клубних установ, спонукання стариокласник1в до самошзншшя, само-ощнки с во 1х зд1б1юстей 1 цоэклявостей, озкайомлення IX в найб1льи поииреними в репош профессии, спещалыюст.ями, як! ними охоплшться, вишгами чх до люд уши, IX ыохливостями для творчост1. профес1йного зростання, привабливими 1 негайшними сторонами, шляхами.С80Л0Д1пня ними.

5. Удосконалення форм 1 1.ютод1в клубно! роботи, деталь по ■ опрадавання разом 81 школою метод1в проведения особливо стадиях масових .1 групових форм роботи.

6. Ознайомлс-ння старпокласнкив з особливостяыи ршпсу, 8 •вимогауи, пгл забеспечухггь усп;х д1яльност! лвдини в ринков1й екс!юмЩ1, шформування IX про закони й лш1 дергавт агаи, пов"язан1 з програмою реформуваиня агропромислового комплексу кра!ии.

7. Гклэтення старшокласиик1в у акт ив ну дшльшсть в клубах 1 об"еднаинях за ¡нтергсамч, гуртках техн1чно4 творчост1 з метсю апробувалня себе у р1ених видах д1ялъност1, йсобливо ха-рактерних для села, б1льш глубокого щзншшя в1дпоп1д.<ю( про-

фесп.

8. Профес1йне самовкзначения старпокластияв обумов-лветься т&кож ix вихованням у с i м"i, впливом батьшв на виб1р ними/ягатевого иляху. Тому в сшлмпй робот} клуб!в i. гаи л з гтрпфес1йно1 ор1ентацп старшкласшж1в ва;мйве мюцз налемггь поялренню пскхолого-педагопчних знань серед батьк1в i населения з питань 1ндив1дуалыго-психолог1чних особливостей стар-шокласшмв, спонукашш ix до самоп1знання, а такоя вивчеиия 1 ■ спрняння розвитку зд1бностей, 1нтерес1з 1 пахил1в стардюк-ласшшв, переконання íx у перспективное?! с1льсьгогосподарсь-KOi пряц!.

3 проведеногЬ досл1диэшш випливаюгь тот практичн! реко-ь,ендацП:

1. СЛ1Д впровадити систематичн! семшарн, народи вчител!в гж1л, прац1иш;1в клубних установ, виробництва, громадськоси, на яких обговорывати питания взаемэдп bcíx соталышх июти-тупв у виховаши учн!Есько5 молодь зокрема у виховаши го-т0ви0ст1 П до В!льного, пв1домого вибору м1ттбв0г0 иляху, профес)1ного самовизначенпя.

2. Мшстерствам ocbíth 1 культури, Академ! i педагог 1чних наук Украпш шдготувати i видати для вчнтел1в i прац!вник!в клубних установ методичн! пос!бники з питань методики споиу-кання учшв до самошзнашш, самоудоскоиалення, ix киттевого 1 професiйного са),ювизначен11Я в удавах демократичного, гу-мзшстично спрямованого сусшльства, ' побудовй про-фор1ентащйно1 роботи на ochobí прюритету осооистость особливостей i i на сел! в уносах ришсосо? економнси.

3. Мшстерству культури, м!сцевим органам влади полтся-ти ф1нансувапня та матер!алыю-техн!чну базу клубних установ з метою ур!знокан1тнення вид!в д!ялыюст1 учшвсько! молод! у вшний час.

4. Через мережу пяалышх, вуз^вських, масових, наукоиих i в!домчих б!блютек, перюдичну пресу пирпе шформувати npauiBHHKiB клубних установ, викладач!в та студент!в педа-гспчних вуз!з i вуз1в культури про но вини профес юграфи, ияйб1льш пош1трен1 с1льськогосподарськ! професп, корективи, пр вносить запроваджгшш рникових в!дносин до окремих з них.

б. Включит и в навча.ть.ч1. плани педвгопчних вуз!в та куз!в культури факузьтативний курс "Профес! ¡>t:<? сачовигяаченнн

УЧШВСЬКО! МОЛОД1".

6. У вс1й систбм1 шдготовки, перешдготовки 1 шдвищэння квал1ф1кацп прашвдашв шк1л та культурно-освншх уотанов иалемю шсце повити посюти питания вэаемодн сотальних 1нститут1в, зокрема у робот1 по ааОезпеченню готовноот1 молод! до вшного, св1домого життевого 1 профес1йного самовизначен-ня.

7. Мпистерствам осв1ти 1 культури, IX науково-методичним устаповам посилити д1ялыисть по уаагальненню кращрго Д0СВ1ДУ профор1ентац1йно1 роботи в школах та клубних установах села, а також досв1ду IX взаемодп у цьому питанн1.

Всескаэане виде ов1дчить про те, во висунута в досл1Джеши ппотеза доведена, поставлен! в ньому 8авдання знайшли вирхюення.

Основчий змют роботи в 1 добра*®но у иаступних публ1кац»ях автора:

1. Естафета культури: Досв1д // Соц.культура- 1981. -N 2. - с. 20-21.

2. Виховання молод1 на револющйних, бойових 1 трудових традитях засобами аптац1йно-пропагандистсько5 роботи клубних заклад 1 в. - К: ОВД НТ 1 КОР, 1986. - 26 с.

3. За високу спортивну майстернють. - К.: ОНВД НГ 1 КОР, 1988. - 16 с.

4. 1>йтодичн1 рчгсомендацп по плануванню роботи дитячих сестор1в при клубних закладах сп1лько 31 школою. - К: ОНМЦ Ж 1 КОР, 1988. - 12 с.''

5. Шсце 1 роль с!льських культурио-спортивних комплекса в систем! трудового виховання старшокласник1в у Кигвськ1й облает 1. - К.: 01Щ НГ 1 КОР, 1989. - 21 С.

6. Пала рад1сть -иаае багатство :Досв1д //Соц. культура. -1983. - N 4. - С. 28-29.

7. Перебудова д1яльност1 клубних установ 1 нов1 форми ор-гшизадп культурно-осв1тньоХ роботи. - К.: ОНМЦ КГ 1 КОР, 19Ь8. - 12 С.

8. 'Система роботи культурно-спортивних комплекса по трудовому вихованню старвокластшв у Кжвськ1й облает!. - К.:

ОВД ИТ i ПОР, 1Г;'Э. - 19 с.

9. СМ'я - адрбота "лубаа. - К.: ОВД КГ t ЮР. 1908. -

10 С.

10. Сяйне громо П13НШШЯ: Досв1д // Соц. культура. - 1984.-»10,' -с. 18-21.

' 11. Трудове виг.овання в е1льських культурш-спортигшк 1сомлексах. - II: ОВД ИТ 1 КОР, 1939. - 59 с.

12. Уроки працелкСност): Кпубш заклади Kiubejdih i трудове вихованкя дней // Соц. 1?уль тура - 1583. - И i о. -с. 13-М.

13. Щтола юннх майатр1в. - К. : -0КЩ НТ 1 ШР, 1987. - 4 с.

14. Шляхи удосконаленпя дшлнос'П 01лье:-!'их культур-но-сиортивних ко^лекеib по трудовому вихспаmm racoMpíB у :'и1всы;1й область - К.: ОНЧЦ 1ГГ 1 КОР, 1Р39. - 60 с.

15. Ио дав Ш Всосоюзинй фестиваль: Досв1д // Соц. культура -1990. - N 10. - с. 12-13.

х

X

ЛоСНТ. Kli-офыьм. - К.: 01ШЦ ffl i

X

Сб"Еднавп>и зусилль. ПОР, 1ь57. - 2 4.

Гайдарам Е Педагогические условия совсрагнствоватга деятельности кдубнчх учреждений но про$1сс;юиялыюй ориентации старшеклассников сельских школ.

Диссертация на соискание ученой степени ¡салдидата педагогических наук по специальности 13.00.05 - теория, методика и ' оргаш-зация культурно-просветительной деятельности. Киевский государственник институт культуры, Киев, 1СР5.

Осэдйэется модель деятельности клубтгх учреждений по про-фессионачь.чой ориентации старпэкласспш'.св сельских школ в условиям демократизации и гумшязашш осг^ства, приоритета личности в подходе к профессиональному сибору, перехода 1; рыночной экономике на с?ло.

Доказывается, что ус^озияии эффективности этоП г^ятель-

— '¿А -

ности является взаимодействие клубных учреждений со школой, семьей и обяэствеиностью, изучеиие интересов и склонностей учащихся, их удовлетворение в процессе массовой и групповой клубной работы, ориентация старшеклассников ка самопознание и . самовоспитание, инициативу и самодеятельность, предоставление им разнообразных видов деятельности в клубе в целях пробы сил в разных видах деятельности, единство слова и художественных средств выразительности.

Y. F. 6aidarhl. Pedagogical conditions of. club

establlsyment activities lnprovenent on professional orientation of country senior.

TiigsIs on defending soiontlflo degree of the candidate of science (Pedagogy), speciality 13.00.05 - thoary, methodlcs and organization of cultural - enllghteai»nt activity . Kiev state institute of culture, Kiev, 1605,

A model of club establishments activities on professional orientation of country ssnior school children in conditions of democratization and humanization of the society, priority of a personality in appriach to professional selection transition to a market economy in the country - side is defended.

It is being proved that efficiency of this activity is conditioned by lnrercctlon of klub establishments with school, family end public learning of interosts and inclinations of school cylldren, their satisfaction in the process of,паза and group work orienttion of senior school children to self -knowledge aid self - edukation Initiative and independent action, presentiong them different types of activities in the klub in order to try thoir abilities indlferrent types of activitits, uniti of a *ord and artistical expression means.

Клячов1 слона: про(|ор1ентащя, агаттече еамовизначення, клуб, пкога, сзаемод!я, садапюиакия, самовиховання.

Друк. I ПК ПК. Зам. г S.S. Тир. Ш