автореферат и диссертация по педагогике 13.00.05 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия совершенствования организации свободного времени сельских младших школьников

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия совершенствования организации свободного времени сельских младших школьников"

РГ6 ОА

ГКрП^ШКИЙ ДЕРЖАВНИЙ 1НСТИТУТ КУЛЬТУРИ

На правах рукопису

ПУТ1ЛОВСЬКА НАТАЛ1Я БОРИС1ВНА

ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАН13АЦ11 ВШЬНОГО ЧАСУ СШЬСЬКИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯР1В

13.00.05.— теорга, методика I оргажзащя культурно-оссЬ'ньоТ д'тльносп

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступени кандидата педагогнних наук

КИ1В 1994

Дисертац,1ею е рукопис

Робота виконана в Ки1вському державному ¡нститут1 культури

Науков1 кер1вники — чл.-кор.АПН Укра!ни, професор Чепелев

Василь 1ванович, кандидат педагопчних наук, доцент Михайлик Анатолм Григорович

ОфЩ'йн! опоненти — доктор педагопчних наук, професор Кобзар

Провщна оргаизацт — МиколаТвський держазний педагопчний ¡нститут

на засщашн спец1ал1з0ван01 вченоТ ради К.01.34.01 при КиГвському державному ¡нституп культури (м.Ки!в, вул.Щорса, 36)

3 дисертацюю можна ознайомитися у б|блютец1 КиТвського державного ¡нституту культури (м.Кищ, вул.Щорса, 36)

Борис Степанович, заслужений Д1яч мистецтв Украши, кандидат педагопчних наук, професор Обертинська Анеля Петр'щна

Автореферат розюланий «

1994 року

Вчений секретар спец)ал130вано1 вчено1 ради

Коваленко Н.В.

Загальна характеристика дисертаци

• Актуальней» досл'|Дження. Важливим фактором виховання особис-тост1, П духовного збагачення с вшьний час. Тому формуванкя культури вшьного часу, ум!нь I навичок його рацгонального використання е ак-гуальною проблемою педагог'нноТ науки.

В; Закон! «Про ЬсВ1ту» позашк1льне навчання 1 ьихозання, де в основному Й формуетъся культура в(льного часу д!тей 1 молод), визначаеться к нев!д'емна частина системи освгги, вказано на потребу езаемодн шсоли, ом'Т, громадськост! в 1х проведении

Молодший шкшьний 'еж — вис ¡нтенсиеного розвитку особистост!. Сформована у цьому В1ц! культура вшьного часу в значив м!р! сиз-гачатиме його сфективна використання а подальшому житг».

Проблема вшьного часу привертае увагу багатьох вчених-фШософ'ш, оцгалопв, психолог!в, педагопв. Природа вшьного часу, його соц)аль-им функциям присвячено пращ Л.А.Гордона, Б.А.Грушина, Г П.Орлова, 1.Д.Патрушееа, Г.С.Петросяна, В.Н.П'|меново1, Г.А.Пруденського, .В.Соколова, АХ.Харчева та ¡н.

Психолого-педагогтчне обгрумтупання дослщжуваноТ проблеми м'ю-лться в роботах Б.Г.Анэньева. 1.В.Бестужева-Лади, Л.1.Божозича, .М^мова, ГлевтёевоТ, О-В.Киричука, б.СЖобзаря, О.Г.Ковальоса, .МЛеонтьева, 8.0.Маляко, Б.Д.ПаригЫа, СЛ.Рубмштейна та 1м.

Педагопчж проблем« а!льного часу розроблялися видатними подачами П.П.Блонським, А.С.Макаренхо, О.В.Сухомлинським, С.Т.Шаць-

1М. . V' . ..;;■'■' ''■,'•".

Вшьний час мае величезн» можлиеост! еиховання на нацюнальмй льтур!,; народних традищях, звичаях обрядах, народн!й педагопцК :ра1нськ| д'юч}. науки I культури, просв5тники минулого О.ВДухнович, С.Сковорода, К.Д.Ушинський, I,Я.Франко надавали великого значения |цнциггу народност! у вихованн!. • '.

Пл1дн1 дослщження в галуз! народно! педагопки проводить З.П.Ва-льцова, Ю.Д.Руденко, М.Г.Стельмахович та ¡н.

Важливклъ вэаемодГГ соц!альних (нстетуПв виховання обгрунто-вуються в роботах ВХБеляева, В.Г.Бочарово!, Ю.С.Бродського, Л.П.Бу-ево», Г.С.Корди, е.Г.Костяшима. НЛ.Нмка/ю, В.В.Семенова, Г.Г.фунда-ментово!, В .Шепелева та ш.

С'шьсысе середовииде з його специф1чними особливостями, сучзс-ними тенденцгамм дослщжуються в працях Т.0.Кудр1но1, ЛЛ.Шулуново?, АЛ.Крутжь. Проблемами альського дозв!лля займаються Н АХорбунова, М.Г.Белова, В.П.Догаев, А.е.Мурзш, Д.Наркулов, В.М.Цуркан. Практично, вс! автори приходить до висновку про необх1днють взаемодй со-ц!альних ЫститутШ в сШъсыай мЬцевосп, аналЬують рЬн1 форми взаемодй — в1а культур но-с портизних, со Сально-культур них та Ыших комплексов до учбово-виховних комбЫапв, моделей в|дкрито? школи.

Ведетъся лошук нових методик оргамйицП вЬьного часу с!льських жител1в. в тому числ! л>тей. За остакне п'ятир)ччя з'явилися нов!, часто комплекс^ фсрми орган!зацП дитячого дозв1лля. Серед них: дитяч°| мх;-течка, мютечката майданчики безпеки руху, молодЬкн! центри, дитяч! центри доэвтля, кафе-клуби для дтей, дансинг-клуби тощо. ^,;

Ом'я, являючись первинною педагопчною системою в орган1зацй вшьного часу ижолярш, вДОграе важливу роль у Ьс вихованш наоснов! усталених с!мейних традиций, моральних ценностей. Про це серчать досл1дж8ння В.Воронова, О.П.Кондратюка, Е.В.Соколова, К.В.Султанова, Я.Щеланьского. Автори дослджень дозвтьно» Д!яльност( стверд-жують, що саме селякська с»м'я мас велик! можливост! у використаннГ нарсщмих трэдшдШ, звичаТв, елементЬ нацюмально; святково! культури в процеа виховання. у-'-:,'---:■>:

Значиу групу наукових праць складакзть досл1ждення,приса'ячеж" удосконаленню Д1яльност1 позашк1льних установ, як! вкодять в систему органЬацй в(Льного часу школяр.'в. Об'ектом багатьох досл!джень с клубн! установи (Н.В.Гузй, Н.О.Запорожець, Л.Ф.Казарян, Л.Н.Коган, О.Г.Миронюх, СЛ.Носова, А.П.Обертинська, М.М.Поллавський, О.П.Романов, О.В.Сасихов, е.1.См1рнова, Ю.Ю.Стрельцов „ ГЛ.Фролова).

В дос/Цдженнях Л.Р.ВолотЫо!, Д.1.Даньшино1, ТД.Сущенко подано ар-гументован!' висновки про взаемозв'язок та взаемозалежжсть учбовоТ та

позаучбопоТ д|'яльностг дитини. Вчен! стверджують, що вияв рйномаи1т-них здбностей, формування I розвиток духовних ¡нтересш та потреб шдбуваеться часто само а ггазаучбовШ д'яльност! як менш регламен-тсзанШ о!льн!й.

Проблема в1льного часу Т(Сно перепт'таеться з бюджетом I режимом дня школяров. Питания бюджету часу д!теГ; язллетьсп одним ¡з центральних у Дослщжсннях, присвячених рацкжальному вихористанннэ йяьного часу.

Гтбою дослщденнз бюджету часу школпрн? розпочаллся в 20-х рохах П!Д кер!зництвом О.С.Бершитейна. П1зшше а бО-х роксх ц'сга темою займались Г.П Дазидова, Г.С.Жуйкова, Н.Ф.Котов та 1и. За ос-танна двадцать рокШ меж! наукосоТ розробки дано! пробпсми значко поповнилися досШдженнями Б.С.Кобзаря, П..Л.КргснпмськоТ, В.СЛ'Дн-ського, Н.В.Сисоенко, 1.Н.С«зонекко, Ш.Ушакова, В.В.Усатовз та ш.

.. Анапо сукупного доса!ду роботи з д!тьми показав, що клуби, школа, с!м'я недостатньо повно реап(зують сво? можливосй в оргагазацП вшь-ного часу молодших школяр!в в умоаах села. Не о повнй м!р1 врахо-вуютьсп ПСИХОф(ЗИОЛОГ(Чш' ОСОбЛИВОСТ! МОЛОДШОГО ШКШЬНОГО В1ку, ¡сто-рико-географ'нне розтвшування конкретно! м!сцевост1, особлисост! жит-тя та Д!Яльност1 села, йога вихосний потенц!ал, еплив мськоТ культури.

1снують протирнчя мгж реаяытми можлизсстями школ и, с'М'Т, ус- ' таноз дозвтпя в оргашзацц сшьисго часу с(лъських (¿олодитх школярт I недостатньо к> Тх реалйац!ею. Цо з значн'гй м!р1 поязигеосться слгбкою розробкокз проблешг кльного часу молодших школярщ, озгемодП шко-лп, ¡нших соц!алышх шститут!з села пг.ого органЬацн.

Визначний 1нтерес представлягать прац( з проблем с!яьксго часу риних категорий населения: гздл1тк:з, пр^-оючоТ молод!, уч::!з ПТУ, сшьських.. трудярк». с!льськоТ молой (Л.Н.Абакумоза, З.БЛккзеаа, Л.П.Герасименко, Л.1.Новикова, М.Г.Бушкакець, Д.Наркулоз, А.в.Мур-зш). .

Однак праць, в яшх розглядалнся б можлнвосп школи, клубу, с1м'Г та ¡нших соц(альних 1нститут!а села а apraHi3au.ii втьного часу с!льських молодших школяр'ю, немае. Недостатньо дослщжен! питания удсскона-

лення форм езаемодП культурно-педагопчнмх установ.села, с1м'Т, змю-товного нгповнення дозвшля з урахуванням сучасних тенденц]й, мюця ам'1 в систем! сп'шьноТ дозз!льноТ дальность

Все вишесказане обумовило виб1р теми досяцгження — «Педагопчш умови удосконалення орган'|зац» вшьного часу стьських молодших школярё», в ход) якого иир!шусалась проблема оргашзацп рацюналь-ного викоркстання сшьськими молодшими школярами вшьного часу, пщвишення 1х сощально-культурноТ активности в процей дозв!льних занять.

Об'ектом дослдакення е д:яльн'ють учн!в. молодши* клаав сшьсьшх шкш у вшаний час. Предметом — процес оргашзацй вшьного часу сшьсъких молодших школярш в умовах взаемодй школи, ам1, куль- , турно-осв1тн1х установ.

Мета дослщження полягас у виявленн! I обгрунтуаанн) педагопчних умов удосконалення оргашзацй вшьного часу сЯльсысих молодших щко-лярШ.

Ппотеза досл!дження. Ефектившсть оргашзацП вшьного часу с1льсь-ких молодших школяр1в залежить в(д таких умов: .

- виявяенш оптимальних можяивостей школи, ам'?, жших соц!альних ¡нститутш села ! забезпеченш 1х взаемодП в оргаизаци вшьного часу молодших школяр1а;

- ерахуванн! в процес! органЬацЯ 1 проведенн! вшьного часу ¡ндив!-дуально-психологнних ссобливостей молодших шкояяр1в, Тх потроб ) ¡нтерес1в у дозв'шьйй д^яльностч, особливостей середовища, в якому вони живуть, сучасних тенденций дозв1льно? д!Яльност1;

-гюлитшення педагогмиоТ осв(ти батькш, активЬацм !х спшьноТ з дпъми дозвШьно! дюльност);

В ход! досл(дження необх(дно було вирштти так! завдання: 1. Вивчити сучасну практику 1 проанал'рувати стан розробки проб-

леми оргамзацй вшьного часу сшьських молодших школяр1в. 2. Визначити стильов! особливост! використання вшьного часу сшь-сысими молодшими школярами та р1вн5 1 критерн !х сощально-культурно! активность

3. Розкрити можливост! культурно-педаго^чних установ в оргажза-цп втьного часу молодших цжоляр!в.

4. Виявити 1а обгрунтуватн педагопчн! умови удосконалення орга-н^зацИ в!льного часу с1льських молодших школярш.

Наукопу новизну дослщження складають виявлення та обгрунтусан-ня умов, при яких орган!зац1я втьного часу моловших школяр!з села буде бшьш ефективною; розробка модел!" дитячого а'льського дозвто-ного центру та змкпу, форм I метода його роботи; визначення шлях1а поглощения педагог1чно1 освгги батьки та актившаци Тх сильно! з дгтьми дозвшьно! Д]'яльност!.

Теоретично значения дослщження виявляеться в аналЬ1 сучзснсго стану органЬаци втьного часу молодших школяр1з; визначенн! стильо-вих особливостей його проведения, р!внш активност) молодших шко-лярт в сошально-культуршй д!лльносп у втьний час та Тх критерйв.

Практична значим!сть полягае в тому, що пияплен! в ход! дослщження стильов! ссоблизост! виксристання втьного часу допоможуть . у вибор1 форм орган!заци та змютовного наповнення дозшльних занять . Д|тей. Врахування лкдаготнмх умов ефективност1 оргажзацн вшьмсго часу стьських молодших школярш, розроблених на основ! результата дослщження, буде сприяти пщвищенню результативное^ спшьноТ д!яльност1 культурно-педагоПчних установ. Використовуючи педагопч»н решмендацн, визначеш в дослщженн), батьки зможуть максимально реал'пувати св!й доевд в слрав| рацюнлльноТ орган1зацм спшьноТ з

ДГГЬМИ Д03В1ЛЬН01 Д1ЯЛЬНССТК

Положения, пгс! ппмосятьсп до згяисту:

1. Обгрунтування необхщнссп дослщження проблем рэц.'Оналыю1 орган!зацИ втьного часу стьських молодших школяр1в.

2. Умови, ям впливають на удосконалення органЬацп втьного часу стьських молодших школяр!а:

— забезлечення едносп орган1зац'йно-методичних та емоц1йно-зм'1стових аспект'« в оргашзацн сгнльно! д'етльносп школи, клубу, ¡нших позашмльних установ, с'1м'Т;

— виявлення i використання оптимальних можливостей установ-органЬаторш вольного часу дггей;

— врахування особливостей життедгальност! молодших школяр1в села;

— диференцмний пдахщ до оргашзацП дозо!льно1 дюльносл с'тьських молодших школярш;

— полтшення педагопчно! осв!ти батькщ та аетив!зашя ix ysacTi у сп'шьному з д1тьми проведенн! в!льного часу.

Теоретичною основою дослщження стали роботи ф1лософ1в, со-цгалопв, психологчв, педагога про роль в!льного часу у всебнному гармонШному розвитку oco6hctoctî, bikobI та ¡ндивщуапьво-психолопчж особливосп молодшого шильного в!ку, спец'ф1ку сошапьно-культурного середовища в сшьсьюй MicueeocTi.

В дисертацй використано комплекс мотоддо, адекватний його зав-данням та noriui. Bïh включав: , -

а) теоретичний анатэфмлософсько!, соцкыюгнно!, психологично! та л педагопчно! ллератури э проблем досл!дження;

6} анал«з документа, що вщбивають Д1'яльн1сть школи, клубу та по-зашк1пьних установ з органЬацй вшьного часу молодших школя-pis в с'шьському periOHt; . "

в) хронометраж бюджету часу сшьськмх та м^ких молодших цжо-ляр'ш в буденн!, вихщн!' та ссяткоп! дш з метою визначення середнього обсягу i структури в!льного часу;

г) анхетування сшьських та мйьких молодших ujWMispiB. ; батьйв. клубних пращаниш, учител!в молодших wiacis для виявлення рганих стил^в використання вшьного часу д1тьми, ступеню 1хньо! поширеносп, piBHiB социально-культурно! активност!;

д) ¡нтерв'ювання кер1вниюв господарств. директорш шкш, установ культури, завщуючих дитячими секторами районних та сшьських Будинюв культури, учител^в молодших класщ;

е) бес'Ди з лредставниками сшьсько! ради, кершництвом агроф|'р-ми, кер1вниками громадських оргашзацн;

ж) моделювання дитпчога дозвшьного центру з урахуванням кон-кратних умов життя та дгяльносп, особливостей молодшого шкшьного внсу; '

з) формуючий експоримент, заеданиями яксго були переварка до-цтьнося та сфектианосп функцюнування розробленоТ модел!

; дозвшьного центру, умов удосконапення ор; ашзацй проведения ешыюго часу стьських молодших школярщ.

Дослджснням було охоплено 920 школярщ 1-4 класт, 318 учител)в молодших клас5в, 292 клубит працтника, серед них: зае1дуюч1 клубами, директсри Будиихт культури, ззвщукуи дитячими сехторами, методисти, 746 батьхт.

ДанГ констатуючого пкеперименту приводяться по Одесьий, Хер-сонсьмй, Микола1ВСьк1й областях та Кримсью'й азтонемжй роспублищ.

. Для пор1вняльного анатзу зб!р емтричиого мптерКэлу проводився як в с1льсьх!й м!сцевост1, так 1 в м1ст1

. При визначеннГбази формуючого експерименту ми керувалися такими вймогами: село повинно бути типовим для даного репону з се-редньою в(ддалеи1стга еЩ мюта, з установленими мюцевими традишя-ми; йостатньо розвиненою шфраструктурою.

.■- Школа в се/и ПересадЬка Жовтнеаого району Микола'тськоУ област'|, в яюй навчалися респондент^ учн! 1-4 хлаас, бупа лвичайною серед-ньо». школою з. типовим для с!льських шк'т режимом орган!зацП уч-бового проц&су.,; '* ,

У формуючому експерименп узял'л участь 294 школяра, серед них учн!а Л »2. класса — 186 осШ, 3-4 клас;з — 138.

;В сел) функц10ну£ Будинок культури, в ньому е дитячий сектор з ква-лф!копаними кадрами. На територй парку, поблизу СБК, працюе дитяче мйтечко «Каэка», е спортивний комплекс, лодочна станшя.

ДоспщниЦько-експёриментальна робота проводилась з 1989 по 1993 роки в три етапи. На перщому етал! досл!Дження (1989-1990 рр.) зивчалась ф!лософська, психопого-педагогНна литература, вщбувалось ¡? теоретичне осмислення, конкретизувався виб|р метод!в досл!дження.

Вивчалась шюльна та кпубна документация, досвщ роботи шк!л « клубш по орган1зацИ вшьного часу молодших школяр!в як в мгстг, так! на сел!. Одночасно проводилось спостереження за характером дозвшьних захоД1в, Тх оргашзац!ею та змютом.

На другому етап| (1990-1991 рр.) проводлвся констатуючий експе-римент, метою якого було визчення стану I можг.ивостей школ и, культур но-дозвтьних установ, с>м'1 в рационально оргажзацй вшьного часу стьських молодших школярш. На основ! анал!зу одержаних результата досл1дження була розроблена програма формуючого експерименту, яка представлена моделлю дитячого дозвтьного центру.

На третьому етап! (1991-1993 рр.) виконувався формуючий експе-римент. Проводилась перев!рка ефективност! розроблено! модея! ¡нтег-рац'|Т виховних сил села. На основ! сформульованих критернв ощнки результатиеност! дозвшьно? д^яльносп центру були одержан! лор(внююч! дан! контрольних та експериментальних труп. Це дало можпивость виз-начати ефективнють запропоновоно! модел| партнерства та ¡нтеграцй школи, культурно-дозвтьних установ, с!м'? в оргашзац» втьного часу учн!в молодших класш стьських иж!л.

Достов!рн!сть результат!в дослщження забезпечуеться обгрунтова-н!стю вихщних позиц!й, використанням комплексу взаемодоловнюючих метод!в, адекватних мет! та завданням дослщження, ктьюсним ! яисним анализом эдобутого матер!алу.

Результати дослщження допов'щалиСь на всеукраТнських науково-теоретичних конференщях (Харк!в, 1992, КиТв, 1993), обласних сем!на-рах методистш з лозашкшьно! роботи (Одеса, 1989, МиколаТв, 1990, 1991 рр.), наукових конференц;яТ КиТвского Ыституту культури, обгово-рювались на заеданиях кафедр и педагопки та психолог» ¡нституту.

Дисертац!я складаеться !з вступу, двох розд!л!в, висновк!в, списка використано? л!тератури та додатюв.

Основний зм1ст роботи

У^встуш обгрунтовуеться актуальшеть теми дослщження, визначаеть-ся об'ект, предмет, мета ! завдання дослщження, характеризуеться

наукова новизна, теоретична i практична значимють,. формулюсться ппотеза, основш положения, як] виносяться на захнет.

У г.ершому розд!л| — «Втьний час як фактор формування особистост! молодшого школяра» викладеш результати теоретичного анашу ключових понять дослщження, фшософсыа позицн i психолого-педагегмн! концепцИ категорм «втьний час», «вщпочинок», «дозвтля».

Опираючись на досл'щження Е.В.Соколова, в дисертацм поняття «дозвшля» визначасться як тотожне поняттю «втьний час». П!д вшьним часом розумтться частина позаробочого, позаучбового часу людини, яка залншаеться у нього nienn задоволення потреб оргашзму, домашшх справ i направлена, голопним чином, не всебмний гармониший розаиток 0C06nGT0CTi. В розробщ проблем удосконалення органЬацП' вшьного часу сшьських молодших школяр1в найбшьш важливим е т'дхщ, при якому втьний час вистулае як умова для розвитку ¡ндивща, особи.

В роботах Г.А.евтеевоТ, 3.А.Петрово!, В.Н.ПименовоТ, Е.В.Соколова розглядаетьел структура вшьного часу, його зм'ют, стильов1 особливое -Ti. Найб|яьш посл'Дозна типологт змюту вшьного часу роэроблена В.Н.П!меновоо. Bona розпод1ляе BCi заняття на три групп. Перша група — сусгнльно-корисна творча /уялыисть по створенню матерщльних та духевних цшностей (технмна, художня твор'псть, навчання, самоосвпга, грсмадська робота, виховання дней). Друга — спожизання культурних Дикостей, читання книжок, газет, ;курнал!в, вщшдувення театр!з, кшо-театр1В, перегляд ТелевЫйних переда" та ¡н. Третя трупа — заняття, основной функьуею яких е забезпеченнп а!дпочинку активного — фз-куяьтура, спорт,' туризм, розваги та in. i пасипного.

Втьний час дитини треба розгяядати як необхщну умову в ocboshhi культурних цйностей, виробленн! потреби озолодншя навичками та умшнями дозвшьно! д1яльност| (гра на музичних ¡нструментах, танцга-вальне, вокапьне-хорове мистецтво, фольклор, дскоративно-прикладн! в иди творчост!, аматорська дшльнклъ, колекцюнування, техшчна твор-чгсть). Не менш важливим для дней е умгння i навички епшкування як ¡з СвоТми однолггками, так i з дорослими.

Категор1Я в1льного часу завжди мае часове позначення I тому виражаеться в юльысних характеристиках. 1х змми визначаються бюджетом часу, який пов'язан з режимом дня. В молодшому шильному вщ|" вщбуваються коржн1 зм^ни режиму дня. Це зв'язано з початком навчан- . ня в школ! та новими обов'язками. В результат! хронометража бюджету часу молодших школяр1В були одержав даш, як! свщчили про порушен-ня санггарно-ппеннних норм. Так, налриклад, У учмв 1-4 клас!в спосте-р1гаеться скорочення нмного сну, а саме до 75% школяр1в недосинае бтьше 1 години на добу. Приготуваннл урокщ займае бшьше часу, в середньому на 1 годину, нвк це регламентовано статутом середньо! школи. Тривалють перебування на пов(тр1 також була меньше за норму Г дор!внювала 2 години 20 хвилин у сшьськихдггей {норма 3,5 годин). >'

Найбшьш складним в досл!дженнях с визначення обсягу шльного часу молодших школяр1в села. Дгги в цьому виЦ погано орюнтуються у час! I не можуть точно визначати той чи шший обсяг часу, у них вик-ликае труднощ), що саме ввзжати вшьним часом..

Найбшьш об'ективну оцжку в1льного часу дають учителК Вони, прак- ■ тично, цший день знаходяться з дггьмм I кргщо орюнтуються, ск!льки часу необхщно на виконання шкшьних завдань, сыльки часу залишаеть-ся у дтей на в¡дпочинок, прогулянку та ¡но» ввди Д1Яльност1. За оценками учителю кЫьюсть щоденного вольного часу молодших школяр!» у буденн! дн1 дор!внюе 1,5^2,5 годин. :

За результатами дослщження естаноалзно, що яадшрне захоллення телев!31йними передачами на шкоду прогулянкам, приготуваннюурок1з, Н1чному сну, займае велике м!сцв в структур! вшьного часу молодших школярш. У буденн) дн! дта вщдають теяебаченню блиэько 1,5 години, а у вихюш та сеятков1близько 4 годин. тобто. практично. весь сей вшьний час. • - ;.

Сшьське середовище мае пом1тний вплив иа структуру в!льнаго часу дтей. Домашня праця у йльсысих дгтей займае бшьший обсяг часу в пор'шнянж з мгськими. Види прац» в^роняються, великою ртзиомангг-мстю ! в той же час бтьшим ступунем в(дпов1дальност! перед своею ам'ею. Наближенють природного оточення дас можливость сШьським

дггям .частные знахрдитись на природа Досл1дження показало, що бшьш 80% стьських д(тей видали перевагу 1грзм на сшжому поо1тр1, прогу-линкам, купанию та ¡н {у М)ських — 54%)/

В досл'юженн! розглядались заняття молодших школяр^ у вшьний час. 3 ус!х опитаних д(тей 73% серед ¡нших занять назвали перегляд телепередач/48% — в!дпочйнок на природ!. 46% — ¡гри з товарищами на вулиц!, 40% — о!дв1дування к!нотеатру. Значно меньше д!тей в!дм!-тлли таю еиди занэть, пк участь о самод!яльност! {20% опитанйх), участь . в святах, обрядах, концертах (19%), читання книжек (10%), заняття тех-н!чною ТворчюТкз (4%). Заняття д!тей у в!льний час зводяться переважно до споживання культурно-худбжШх ц!ниостей та розваг.

';. Д|яльшстъ'в умозах в!льного часу, повинна бути Ор^ентована на роз-вйток социально-культурно? активное». При визначент ступеню соц!аль-но-культурно! активно'ст1. дггёй умовнобуло видЫено три р1вш — <изький, середнй, високий. : .

На основ! отриманих даних в дисертацн визначен! стильов! особли-зост! проведения ошьного часу йльських молодших школяр1в. Ус! занят-я д1тей були умовно Подшен! на три'групи, кожна з яких включала т1 чи ишГ еиди д!яльност1. :В першу гругту вшшла творчо-релродуктавна Ияльнкггь д(тей. Це участь у художЫй самод)яльност!> заняття технКшою ворчкггю, ус1мэ видами - образотворчого декоративно-прикладного ' шстецтва, участь в сматорських клубах в тому числ! соц[ально! нап-авлённост} (клубзх милосерда, соцЬльноГ доломоги, еколопчних, еко-ого-культурних Тощо). До другоТ групи ещнэсено емоцВДно-видовищну, порттяИгрсву д1ялы11Сть. До нгГ узШшли:. в1дп1дувзння виставок, гатр!з, епсртазких та ¡иших септ, обрядЬ, заняття спортом, участь у /агсннпх, . походах, ексхурс!лх. Оскознэ призначення цих занять — ¿оц!Г!нл розрядка, рознится п&сзальних ¡нтерес!в даей, ф1зичний эг^нтсх, схп;йзЗц'я д1тей з догз!лышх заняттях. Ц» дп'1 групи дуже сетка' для Ьггслгетуалького, фоцШиого, ф!зичного розвитку, пщ-сси?^Ьно-куг.ьтур1га1 схтизнссти дгтей.

Трэтя груаа -г п^сизно-споживний, бездтльний стиль проведения чькогочпсу. Заняття, шо належать до цього стилю, мало сприяюп,

розвитку особи дитини. Сюди можна в'щнест1 вщвщування детьми рЬних атракцгажв, ¡грових автомат, тотапьний перегляд телепередач, без-цшьне ходшня по школ!, селу. ' " .

Особистють дитини формуеться пад впливом сукупност! сйх сус-тльних вщношень, в яких проходить йога життя та дилънють. С'|м'я с одним з головних фактор1В розвитку дитини. Ршень духовно! культури батьюо, досв|д соц1ального сп!лкування" дорослих, сйиейж традицн, особливо в сптьному проведенм! вшьного часу дорослих та дней мають виркиальне значения у вссбниому розвитку молодших школярт. Дан» досл'щжень ссщчать про те, що но ва батьки розумють необхщшсть рац!0нальм01 органЬацй вшьного часу сооТх Д1тей, а 63% опитаних бать-кт вважають, що Ух дни не рацюиально проводить вшьний час. Серед форм сп'шьного дозвшля /игей та дорослих, за даними опитуиання бать-кш, найбтьш розповсюджеш: перегляд телепередач {82% опитаних), домашн! свята (68%), в1дв!дування та прийом родич1в, друз!'в (29%), оиТзд до мюта (27%), домашне читаиня (18%), вщвщування концертш, спектаклей (12%), заняття руходшлям, техникою творчютю, колекц'юну-ванням (11%), проведения вшьного часу на природ! (5%), силейна ху-дожньо-виконавча дтлынсть (4%), домашш ¡гри, В1КТор:яи (3%). Ц'| по-казники свадчать про те, що в сЬд'З головне мкце займають форми проведения сильного часу, як! характеризуються недостатнкл ступенем соцюлыю-культурно! активное!!, Заняття, що розвивають особисп'сть, знаходяться на останньому мюц! в рангоо!Й таблиц'! епшьного амейного дозашля.

Повед!Нка батьк|в е одним з осноаних факторш у виховаиш, неои-падково, що в вцуговда дней | батьюв, що стосуються занять у вшьний час, практично, зб1гагаться.

Одно з централыщх м!сць в структур! вшьного часу с'шьсько? с1м'1 повино займати естетичне виховання д!тей, однак, як показало дос-л;дження, не вс; бэтьки розушють, що естетичне виховання закдадаеть-ся в с'1м'1. Вони нер'щко зви^'вачують школу в недол!ках естетичного виховання, не в поьнм м"|р| розуынють його сутнють, не придшя.ють дос-татньо уваги естетиц! побуту, оточуючо! природи, мистецтва, взаемо-вщношень.

У другому розд!л! «Ытеграцш, партнерство культурно-педагогЫних установ в opranbaui? дозвШьно! д1яльностг сшьських молодших шко-ллр!в» даеться ана/нэ дстльност! школи, клубних установ, ciM'? в систем! органйацй вшьного часу д!тей, обгрунтовуються шляхи удосконалення Тх озасмодй, розкривасться х!д формугачого екслерименту, узагальнюють-ся його результате.

Вггчизняна педагогмна тука розглядае вшьний час як об'ект педагогмних зусиль з боку рЬномгнггних соц1альних ¡нсппупв. Суб'ектом ¡нтеграц» виховних сил е школа, клубн! установи. Дослщжен-ня показало, що блйзько 44% д!тей мають низьку ступшь сошапьно-культурноТ активност! в клубн;й дальность Дпги не завжди можуть знайти корисну для себе справу. За даними опитування клубних пращв-ниюв, це попснюеться тим, що спешально не вивчаються ¡нтереси та потреби д'ией в дозв!льнш дальности в icnyöi обмежений naöip Т? вид|п, невистачае спец1'ал!ст1а-орган!затор'1В дозвШля. Близько 60% дггей вщв1-дують клуб из систематично; лише для перегляду фтьмш, концертт, а Ьюд} безц!льно.

Дослцркення вчителъськоТ аудитор» показало, що вчителями теж не вивчаються 1нтересй та потреби д!тей в дозв1льн!й сфер!. ОрганЬацюю вшьного часу, на думку. вчитеп!з, повинн! займатися ам'я (38% опитаних), прац!зники клубу (23%), учн! старших клас1в (12%), iumi установи (15%), вчител! (10%). Мають гл!сце cyrresi недолги у взаемодй школи, cim'I, клубних установ в орган'гаацП в!льного часу молодших. школяр1в,1х зв'язки носять несистемзтичний характер. Не вивчаються в достань Mipl BiixosHi можливост! соцГальних ¡нститупв села.

В результатг потенцШнГможливосп в1пьного часу в формуванн! i роз-витку д'|тей використовуютьсп непродуктивно.

В дисёртацй проанал!зозано р!зн! п'щходи до удосконалення сШльно! ^¡яльност! школи, ciM'T, громадсысост! по орган1зацм виховно! роботи ¡з лколярами, розроблена модель сп!льноТ дильносл по оргашзацй доз-зшля д!тей, ефективн:сть яко? була.перев1рена в ход1 формуючого екс-гёрименту. -

Експоримонт проводився на 6a3i середньоТ школи, культурно-осв1т-Hix установ ¡ спортивного комплексу села Пересадшка ОКовтнёвого району МиколаГвськоТ область В ньому прийняли участь 294 молодших школяра. ■ :..-..""•• ;/• ■

Модель дитячого дозв!льного центру була розроблена з урахуванням ¡нфраструктури села. У склад центру увйшли школа, б|'блютека, музей ¡стор'н та лобуту села, СБК, дитяче м'1Стечко, спортивний комплекс. При розробщ програми Д1ялыюсл центру ураховувалисьпсихофЬиолог1чн"| особливост! молодшого школьного в1ку, особливосл (сторико-географ«-ного розташування бази експерименту, сучасш тенденцк в сфер! доз-вшля, особливосл життя та д!ялыюст1 в сшьському серёдовищ.!, його • культурно-нацкжалын традицн. •

Особливе мюце в експерименту придШялось вихованню рацюналь-ного проведения в'шьного часу о ciM'i. Були прставлеж два завдання;

1) дати батькам педагогпн! знания в , rany3i оргашзацй спшьного дозвшля з дггьми; , '•

2) активЬувати Тх спшьну з д1тьми д^яльнгсть за допомогою участ! в робот'1 центру. , '. '."....

Приоритетними формами оргажзашТ дгальност! центру були клубн> об'еднання, гуртки, секцп як так), щр ьайбшьше в1дп0в!дають вковим особливостям молодших школит, ix ¡нтересам i потребам.Поряд э цим програмою передбачалась система масових заход'ш в основу «сих були покладен! календари»," с!мейно-лобутов) сеята. обряди, заходи пов'язаш з народними традицгамм, з iCTOpieio краю, його культурою, природним оточенням. Значна 1х частинабулз спримована на сгнлыю ; проведения вшьного часу д!тей i дорослих. Так, нзприклад, в програму; В1йшли цикли заходт «Земля, де я живу»,. «Музика навколо нас», дШ амейного вщпочинку, природопЬнавальш лрогулянки, irposi программ. Враховуючи психофЫолрпчН! особливост! молодших школяр!а, Kcjpie-ники коллектива не регламентували дуже чгеко напрямки дшлыюсп клу- . 6ic, rypTKie, сс-.здй. KpiM основной д1яльност1. ycd-колегти приймали участь у cnopTMSHO-irpoeux розвагак, вОДдуаали вщеотеку, »гротеку< парков! атракциони. лодочну станщ'ю. Незалежновщ напрямкуклубувсГ дни займались красзнанчою роботою, писали лКопис села, краю, а . .

починали з'| свое! с1м'Т, родини. Ще один напрямок, який охопив уах дИ-ей — милосердя. Центр працював як своерщний штаб, де зд1йсню-валась допомога нужденним. Про це свщчить цикл заходш — тиждень -Милосердя та взаемодопомоги», «Ярмарок милосердя та допомогн», акц1'я «Допоможи бпижньому», дитячий ранок «Ласп'вка з весною...» для дгтей сир1т та дней 3 багатодггних смей тощо. .

В формуючому експеримент! особливу увагу було придшено рацю-нальному використаннга дньми в!льного часу Ештку. Враховуючи те, що сшьськ1 Д1ти лщ час лггнЫ кан!кул пгреважно залишаються вдома, дитячий дозв!льний центр «Криниця» в цей час працював як лт-пй . дитячий таб!'р, програму дтльносл якого подано в додатку.

Основними показниками результативност! формуючого сксперимен-. ту с зрушення в стилях проведения в'шьного часу молодшими школярами, а також р!внях соц1ально-культурноТ актпвносп д1тей, що можна бачити з наведених нижче таблицы

Таблица № 1

Стил( проведения йльного часу I зр1з I! зрга

контр.гр. експер.гр. контр.гр. експер.гр.

1,Тсорчо-репродуетивний 15 18 17 46

2. Ь/сцШно- СИДОКЭДНИЙ, спортивно-!фозий 33 40 38 49

3. Пасивно-спожипний, беэд!яльний 47 42 45 5

Пор1зн'опальнз таблиия показниюз осыовнж_стильо_вих_особд11рос1е1'1 • рролад^ння вольного часу сшьських школяр1п ¡Ь4_№асЩв%)

Табпиця № 2

Стил'| проведения в'тьного часу 1 зрЬ II зрЬ

контр.гр. експер.гр. контр.гр. експер.гр.

1. Творчо-репродуктиений 24 22 20 43

2. Емоцмко-ьидовищний, спортивно-прооий 34 35 ' 42 45

| 3. Пасивно-споживний, безд1яльний 42 43 38 12

Найбшьш динам¡чж результата спостср'1гаються у д1тей 1-2 клаао. Це поясняюеться тим, що сони б1льш рухлив1, швидше йдуть на кон-такти з дорослими, проявляють активжсть а шшл1, клу&, а'мТ

Позитивним тдсумком дослщницько-експериментальноТ роботи стали значн! змЫи сшввщношення р1внщ соц1апыго-культурноТ активност! учн1в 1-4 клаав, що можна банити в таблищ № 3.

Пор1внюоальна таблиц« показчика соц)аяы10-культурио1активносн

СШЬСЬКИХ МОЛОДШИХ,ШКСЛЯР1В_(0%)

Таблидя N 3

Р|вн1 соц1ально-кульгурно! активное^ 1 ЗрЬ И зр)з

контр.гр, експер.гр. контр.гр. експер.гр.

Високий 19,5 20 18,5 44,5

Середшй 36,5 37,5 40 47

Низький 44,5 42,5 41,5 8,5

У висновках рщзначсно, що ращ'онапьна орган!:, ,'я занять у втьний час е важпивим фактором всеб1чного рознитку молодших школяр!в, зм!цмення Тхн1х фЬичних сил та здоров'я, активного вщпочинку та розваг.

В1а стилю проведения вшьного часу у молодшому шк;лыгому у значжй м!р| залежить ловноцжне його використання у наступи пер1оди життя людини. Реоультати проведеного дослщження позволяють зро-бити визначеы нижче висновки.

1. За результатами дослдження були зроблеш висновки, шо псшук найбшьш ефективних форм дозвтля повинен знаходитися у лодоланж заформал!зованого пщходу до оргажзацп вшьного часу, пов'язаного з ор1ентац1ею на Тхне обслуговання, издания р|'зних послуг, а не на творчу дыльшсть.

Сфера вшьного часу с!льських молодших шкояярв може стати одшсю ¡з ефективних педагопчних систем виховання при умов!" розробки что! структур и ¡7 функцюнуаання, реально обумовле-но'| програми, яка поеднуе приоритета напрямки, пов'язаж ¡з:

— широким ознайомлонням д1тей з культурно-нацюнальною спадщиною, зокрема народною художньою творчютю. иацю-нально-етжчною обряджстью;

— залучення д!тей до рЬномажтних сусп'шьно-цшних та по-сильни* для Тхнього в1ку вид!в д!яльност1;

— задоволення ТхнТх потреб що^до аматорсьхоГ д^яльносп, у ознайомленн! з комгЛотерною та ¡ншою техжкою, у заняттях сучасними видами спорту, р1зними напрямками колекцю-нування. ; ■

Усе це сприяс вир1внюванню можливостей у стартових позишях с)льських та м!ських школяр1в. 2. Розроблена дисертантом модель дитячого дозешьного и-^нтру, .. Програма його д1яльност|', випробувана у ход1 експерименту^е одним з можливих шляхш координацП школи ¡з культурно-освптши. спортивними установами, ам'ею та ¡нимми сошаль-ними ¡нститутами села з ледагопчного керщництва дюльжстю молодших школярю пщ час дозв1'лля.

В'|д розвитку зацкавленост)', через залученнл до ¡грово) д:яльнос-т^о творчоТ взаемодй дтей та дорослих — таким виявився шлях бшьшосп учасник!в центру, в!д пасивного споживання до творчосп" — такг схема зростання сош'ально-культурноТ активнос-т1 дггей.

3. В рацганальнм органЬацн вшъного часу молодших школяр!в значне м1Сце займае см'я. Результати досп|дження дозволяють зробити педаюггчн) рекомендацП для батыаз ¡з сп1льнс5 оргашза-цП втыюго часу, до яшх ув1йшли:

— компетенпмсть батьюв у обраних заняттях, зяхопленнях;

— наявш'сти предметно? та ледаголчно! мети у дозвтьлих заняттях; '•.

— регуляршсть занять, Тх1 га систематичшсть; ;

— чередування творчо! Д!Яльност1 з рекреац1йно-розважальною;

— необхщшсть поспйного заохочення дггей у Тхн!х дозвшьних заняттях.

А. У npou.ec! досл!Дження були виполем та обгрунтован! педагогнш умови удосконалення оргатзац)? в'шьного часу с(льсьшх молодших школяр1В. До них належать: , . -

— пошук та реалЬашя школою, клубними закладами взаемодо-повиюючих форм органшци вшьного часу сшьських молодших школлрщ на пщстаа! ¡нтеграцй та партнерства;

— залучення дтсй до загальнолюдських та культурно-нашо-напьних цЫностей з урахуванням !х головних компонента: национально? ¡сторн, народного мистецтва, л1тератури, тра-дишй; ■ . . . • .

— удосконалення знань вчител1в та клубних прашвиик'ю у орга- • н!зацП дитячого доззтла; . ' , ;

— формування переконання у батыра необх1дност! рац1онально1 орган'|заци в'шьного часу молодших школярш, навчанню Тх ум:нню оргашзувати дозвтля своТх детей;

— залучення дггей до р^змомаштних видю аматорсысоТ, творчоТ, емоц1Йно-видови1цнй1, спортивночгрозо? Д!яльност1 в!длов1д-но ТхнЬм потребам, нахилам, ¡нтересам та можливостям, " формування у молодших школяр)'в позитивного стилю проведения вшьного часу; .

— широко використання ¡грово1 дйшъносп, як найб'шьш вщпо-вщаючоТ особливосгям молодшого шильного вку.

За результатами дослдження розроблеш так'г рекомендаций

— включити до план!в подготовки та п'щвищення кватфкацп учител1'в I клубних прац1пник1в курс ¡з оргэжзацм дитячоТ дозвшьно! дшльносп;

— поширити мережу та види дитячих клуб!в та об'еднань фольклорного напрямку у школах та клубних установах;

— поширити мережу творчих об'еднань декоративно-прикладного мистецтва, клуб!в колекцюнер|'в предмётш старовини;

— придШяти б!льше уваги шзнавальним формам, спортивно-, ¡гровим заняттям, заняттям на' с в ¡жому пов!тр1, техшчнш

■ творчост!; _•'.•

актив1зувати. д1яльн!сть, пОв'язану з: ¡сторичними, еколого-культурнимн екскурсшми по родному крага; ^ — спрйяти органЬацн виГздних екскурсТй до обласних та ¡нших центрт з в!дв!дуванням театров, фшармонн, Гсторичних мюць ■ з подапьшим обговоренням вражень учню; : — розробити плани роботи школи, культурно-спортивних уста, нов з органоацм вШьного «асу школяр!в влпку;

— розробити та видати. Методичм посЙнИки для учителш ! . клубних прац1вник|в з методики та проведения дитячих

масових заход!в, створення та функц1онування клубних об'еднань; .';.•••• . — .розробити. для батьюв популярне видання з оргам'зацп а'мейного дозв!лля. '

. ГПдводячи годсумки, можна зробити висновок про те, що мета

дослщження досягнута, гйотеза, висукута автором, подтвердилась.

,: По тем1 дисертащйнога Д0СЛ1Дження опублковаж наступи! роботи:

1, Совершенствование патриотического и интернационального воспитания в малцх населенных пунктах //'Республиканская научно: . практическая конференция «Актуальные вопросы патриотического и интернационального воспитания средствами культуры и искусства на современном этапе»: Тезисы докладов. — Харьков, 1989. —С.4Э-42.

2. Роль нац!ональноГ народно! творчосп у формуванш культурного середовища мапих поселень.//Республ!канська науково-теоре- .

тична конференцю «Проблеми вивчення та пропаганда народно! творчос™ як складово! частини укражськогнацюнально! культури»: Тези доповщей. — Ровно, 1990. — С.203-205. .

3. Дюльжсть об'еднань декоративно-прикладного мистецтва як за-с!б вщродження иацюнапьноТ культури. //РеСпублЦанська науко-ва-теоретична конференщя «Культура Укражи: "ютор1Я » сучас-Н1сть»: Тези допорщей. — Харив, 1992. — С.2.17-219: .

4. Особлиьост! художньо-естетичного виховання молодших школя-р|в в умовах малих сш //XIX та XX зв1тш наукоЫ конференцП ,. професорсько-викладацького складу та астранте шституту; Тези • допоащей. — КиТв, 1992. — С.40-42... Г.,.-.

5. Деяю результати досл!дження оргашзаци вшьного часу молодших школярш в умовах села //¡нформацмна довщка за результатами наукового дослдження /Сер.: культурно-освггня робота! Вип.2. — к., 1993.— 8с. ';>' ■; ; ;

6. Роль народно! художньс? творчост1 в орган1зацп вольного часу сшьських молодших школяр;в //ВсеукраТнська наукова конференция «Вщродження \ розвиток культури УкраТни: проблеми; ¡сторм, теорн I практики»: Тези доповдай. — Кйш, 1993. — С.138-140.

7. Роль амейно! художный твсрчост! в художньо-естетичному вихо-ванн) д|тей в умовах села//Мжвщсмчий з51рник «Питания культурологи». — Киш: 1993. — С.149-153. ; ■ ;; '