автореферат и диссертация по педагогике 13.00.08 для написания научной статьи или работы на тему: Профессиональная валеологическая подготовка будущих биологов в высших учебных заведениях III-IV уровней аккредитации.

Автореферат диссертации по теме "Профессиональная валеологическая подготовка будущих биологов в высших учебных заведениях III-IV уровней аккредитации."

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Поташшок Ірина Валентинівна

УДК 371.126/021/:6І3.6

Професійна валеологічна підготовка майбутніх біологів у вищих закладах освіти ІІІ-ІУрівнів акредитації

13.00.0$ - теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Волинському державному університеті імені Лесі Українки, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Яворовський Олександр Петрович, Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця, завідувач кафедри гігієни праці з курсом професійних захворювань.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, заслужений

працівник вищої школи України КОНДРАТЮК Олександр Пантелеймонович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, головний науковий співробітник відділу проблем виховання у професійно-технічних закладах;

кандидат педагогічних наук, доцент ПОЛІЩУК Віра Аркадіївна, Тернопільський державний педагогічний університет імені В.Гнатюка, декан психолого-педагогічного факультету.

Провідна установа: Житомирський державний педагогічний університет

імені І.Франка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Житомир.

Захист дисертації відбудеться 8 листопада 2000 р. о 15.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М.Берлин-ського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м.Київ, вул. М.Берлин-ського, 9).

Автореферат розіслано " жовтня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. Головним стратегічним завданням створення національної освіти Державна національна програма "Освіта" (“Україна XXI століття”) визначила формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного і морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини. Це означає необхідність введення якісно нових підходів в організації та змісті освіти, які відповідали б перспективним потребам особи і суспільства.

Важливість даного педагогічного дослідження визначається кількома чинниками.

По-перше, погіршенням стану здоров'я дітей, підлітків, молоді. Зниження показників народжуваності дітей в Україні поряд з погіршенням стану здоров'я створюють загрозу деградації нації, що набуває характеру загальнонаціональної проблеми (З.Шкіряк-Нижник).

Фактори способу життя, які впливають на стан здоров'я, становлять 49-53%, що вдвічі перевищує сумарну роль спадково-біологічних впливів і недоліків охорони здоров’я (Ю.П.Лісіцин), тому основним чинником, який забезпечує здоров’я, повинна бути поведінка людини. В останні роки наукові пошуки (Є.Г.Буліч, І.В.Муравов) спрямовуються на розробку нової стратегії оздоровлення населення - валеології. У здійсненні нової стратегії охорони здоров'я вирішальну роль має відігравати освіта. Виникає нагальна потреба професійної валеологічної підготовки вчителя, викладача не тільки в професійному відношенні, а й формування його особистості як пропагандиста й вихователя здорового способу життя. Валеологічне спрямування сучасної освіти забезпечують сьогодні вчителі різних предметів: зокрема, біології, фізичного виховання, географії. Найбільш наближеною до забезпечення навчання валеології є теоретична і практична підготовка біологів - випускників вищих закладів освіти. Актуальність проблематики, яка належить до предметної сфери компетентності вчителів біології (валеологія, екологія тощо), ставить їх у центральне положення стосовно інших учасників навчально-виховного процесу.

По-друге, необхідністю узагальнення багатогранного і складного процесу становлення і розвитку професійної підготовки педагогів у вищих закладах освіти з питань охорони і зміцнення здоров'я, фізичного розвитку школярів у ретроспективі з метою переосмислення її історичного минулого, що дозволяє прослідкувати основні тенденції у зміні цілей, змісту і форм осзіти педагогів, залежно від розвитку науки, соціального замовлення держави і розробити рекомендації щодо вдосконалення існуючої системи.

По-третє, недостатньою дослідженістю проблеми.

Теоретичні та методологічні основи професійної підготовки вчителів висвітлено у працях класиків педагогічної науки Я.А.Коменського,

A.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського. Вагомими для нашого дослідження стали наукові праці сучасних педагогів і психологів Ю.П.Азарова, І.А.Зязюна, Г.С.Костюка, Н.Г.Ничкало, О.Я.Савченко,

B.О.Сластьоніна, О.І.Щербакова, А.Й.Капської, І.Є.Булах, С.О.Сисоєвої,

О.П.Кондратюка, В.А.Поліщук, РЛ.Хмелюк, О.І.Янкович, у яких розкриваються різні аспекти формування особистості педагога.

У психолого-педагогічних дослідженнях К.К.Платонова, Б.М.Шияна, Ю.М.Шкребтія здоровий спосіб життя і фізична культура розглядаються як один із засобів виховання всебічно розвиненої особистості.

Окремі аспекти проблеми збереження здоров'я, працездатності студентів, формування особистості педагога як пропагандиста і вихователя здорового способу життя висвітлено у працях З.Ф.Волотовської, М.Д.Жевноватої, І.І.Кобиляцького, Т.В.Д'ячкової, С.С.Крохмаль, А.В.Царен-ка, О.І Шшш та ін.

В умовах формування "здоров'я через освіту" валеологічні знання для педагогів як вихователів здорового способу життя школярів стають найважливішими в їх професійній діяльності, недостатня психолого-педагогічна й методична підготовка не дозволяє переважній більшості вчителів біології викладати на високому професійному рівні нові інтегровані курси валеології та екології.

Залишаються недостатньо вивченими дидактичні засади валеологічної підготовки майбутніх фахівців у вищих закладах освіти, особливості формування знань, умінь, навичок здорового способу життя, професійних якостей педагогів з питань збереження здоров'я школярів. Все це зумовлює актуальність і доцільність наукового пошуку шляхів подальшого вдосконалення професійної валеологічної підготовки майбутніх біологів у вищих закладах освіти ІИ-ІУ рівнів акредитації.

По-четверте, наявністю суперечностей між поставленими перед освітою цілями та кінцевими результатами (погіршення психічного й фізичного здоров'я студентів), наявними знаннями та використанням у реальному житті студентів знань і навичок валеологічної поведінки, що вимагає пошуку інноваційних шляхів до вдосконалення змісту, форм і методів валеологічної підготовки майбутніх фахівців.

По-п'яте, вищі заклади освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації готують фахівців до професійної діяльності в освітніх закладах різного типу, тому індивідуальне здоров'я педагога та його спосіб життя, сформований у процесі

з

вузівської підготовки, виступає неодмінною умовою раціональної організації і проведення різнобічної діяльності у межах обраного фаху з різновіковими групами учасників навчально-виховного процесу.

Таким чином, вагомість дослідження зумовлюється необхідністю вдосконалення валеологічної освіти в цілому та наукового пошуку шляхів подальшого вдосконалення професійної валеологічної підготовки майбутніх біологів.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична й методична розробка зумовили вибір теми дослідження "Професійна валеологічна підготовка майбутніх біологів у вищих закладах освіти ІІЇ-ІУ рівнів акредитації".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи Волинського державного університету імені Лесі Українки як складова наукової теми на 1998-2000 рр. "Дослідження фізичного здоров’я, способу життя учнівської і студентської молоді та розробка програм професійної валеологічної підготовки студентів вищих закладів освіти" (номер держреєстрації 0198 у000401). Роль автора у виконанні дослідницької теми полягає у визначенні стану валеологічної підготовки майбутніх педагогів та розробці змісту професійної валеологічної підготовки студентів біологічних факультетів вищих закладів освіти Ш-ІУ рівнів акредитації.

Об’єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх біологів у вищих закладах освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Предмет дослідження - зміст, форми й методи валеологічної підготовки майбутніх біологів у вищих закладах освіти Ш-ІУ рівнів акредитації.

Мета дослідження - розробити і науково обгрунтувати зміст, форми і методи валеологічної підготовки майбутніх біологів у вищих закладах освіти І11-ІУ рівнів акредитації, перевірити їх ефективність.

Концептуальними ідеями дослідження є положення про те, що людина - найвища суспільна цінність. Тому одним із головних завдань валеологічної освіти є збереження і зміцнення здоров’я, підвищення високого рівня розумової працездатності людини.

Валеологія виступає як структурний компонент професійної підготовки фахівців-випускників вищих закладів освіти, як складова частина професійної діяльності педагогів. У процесі професійної освіти валеологія забезпечує інтегруючу функцію у накопиченні знань про людину як складну

біосоціальну систему і можливості психолого-педагогічного впливу на неї з метою формування здоров’я.

В умовах формування “здоров’я через освіту” валеологічні знання для педагогів стають найважливішими в їх професійній діяльності як вихователів здорового способу життя.

Гіпотеза дослідження. Ефективність валеологічної підготовки майбутніх біологів у вищих закладах освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації підвищується за умови реалізації на практиці науково обгрунтованого змісту валеологічної освіти, який є не тільки важливим засобом активізації пізнавальної діяльності студентів, а й засобом управління майбутньою професійною діяльністю.

Загальна гіпотеза знайшла свій прояв у часткових гіпотезах, а саме:

1. Зміст і структура навчальної дисципліни "Валеологія" мають забезпечувати оволодіння знаннями, вмінннями та навичками про здоровий спосіб життя.

2. Професійна валеологічна підготовка майбутніх біологів має плануватися та здійснюватися з урахуванням реалій життя, стану здоров'я, ціннісних орієнтацій сучасного студентства, що зумовлені соціально-економічними перетвореннями в суспільстві.

3. Ефективність організації валеологічної підготовки майбутніх біологів визначається позитивними змінами в особистісно орієнтованих показниках розвитку студентів (удосконалення режиму дня, зменшення шкідливих звичок, посилення уваги до свого здоров'я).

4. У процесі валеологічної підготовки мають застосовуватися сучасні педагогічні технології.

Відповідно до предмета, мети й гіпотези визначено основні завдання дослідження:

- проаналізувати процес становлення і розвитку валеологічної підготовки педагогів у вітчизняній історико-педагогічній літературі та вивчити сучасний стан професійної валеологічної підготовки педагогів;

- виявити мотиви вибору професії, ціннісні орієнтації, спосіб життя, захворюваність, успішність навчання майбутніх біологів;

- розробити зміст, форми і методи валеологічної підготовки та перевірити їх ефективність в цілісній системі професійної підготовки студентів біологічних факультетів вищих закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації;

- розробити методичні рекомендації щодо впровадження валеологічної підготовки у навчальний процес.

Методологічною основою дослідження є загальнотеоретичні й методологічні принципи пізнання, філософські, психологічні, педагогічні положення про єдність діяльності та свідомості, про активність особистості як суб’єкта діяльності; концепція особистісно діяльнісного підходу до розвитку особистості, про вплив способу життя та рівня здоров’я на розвиток особистості студентів.

Теоретичною базою слугували: теорія розвиваючого навчання (В.В.Давидов, Д.В.Ельконін, С.Д.Максименко); психологічна теорія

діяльності (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв); соціально-філософська та педагогічна концепція самовиховання особистості (О.Г.Ковальов, Л.І.Рувінський); праці педагогів та психологів із проблем педагогічної майстерності (А.М.Алексюк, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, А.Й.Капська,

В.О.Сластьонін, В.І.Щербаков); "педагогіка здоров'я" В.О.Сухомлинського; положення про структуру педагогічної діяльності, зміст професійно значущих якостей особистості вчителя (Н.В.Кузьміна, В.О.Сластьонін, В.І.Щербаков); концепція неперервної валеологічної освіти.

Методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань

використано комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження, зокрема: аналіз літературних джерел та документів з проблеми дослідження (навчальні програми, плани, розклади занять, звітні матеріали успішності за весь період навчання студентів у вищому закладі освіти та медичні картки за результатами поглиблених медичних оглядів студентів); анкетне опитування студентів та шкільних учителів біології; тестування студентів на предмет їх розумової працездатності, рухової активності; антропометричні вимірювання показників фізичного розвитку; фізіометричні дослідження функціонального стану серцево-судинної, дихальної, м'язової системи в умовах різних рівнів фізичного й розумового навантаження; констатуючий і формуючий експерименти; метод експертної оцінки; методи математичної статистики.

Організація дослідження.

Дослідження охоплювало декілька етапів науково-педагогічного пошуку.

Перший етап (1993-1995рр.) На основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної, медігчної літератури розроблялися методичні основи дослідження, визначалися його об'єкт, предмет, гіпотеза та методи. Розроблялася методика дослідження на кожному етапі й проводився констатуючий експеримент.

Другий етап (1996-1997рр.). Проводилася дослідно-експериментальна робота, спрямована на вивчення мотивації вибору професії, ціннісних орієнтацій, способу життя, захворюваності, успішності навчання студентів.

Розроблявся запропонований нами зміст валеологічної підготовки майбутніх біологів і способи його навчально-методичного забезпечення; експериментально перевірялася його ефективність у вищих закладах освіти України.

Третій етап (1998-1999 рр.). Узагальнювалися результати педагогічного експерименту, формулювалися основні положення та висновки, здійснювалося впровадження їх у навчальний процес, готувався текст дисертації.

Здобуті результати оцінювалися з погляду можливості їх впровадження у практику валеологічного виховання студентів інших вищих навчальних закладів.

Експериментальна база дослідження. Експериментальна робота проводилася протягом 1993-1999 рр. й охоплювала такі етапи: аналітико-констатуючий (1993-1995 рр.), формуючий (1996-1997 рр.), узагальнюючий (1998-1999 рр.).

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі Волинського державного університету імені Лесі Українки, Рівненського державного гуманітарного університету, Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Чернівецького державного університету ім. Юрія Федьковича. Всього різними видами дослідження було охоплено 7894 студентів вищих закладів освіти.

Основним об'єктом дослідження були студенти біологічних факультетів. З окремих питань програми досліджень (для порівняння результатів) залучали студентів інших факультетів Волинського державного університету: фізичної культури, романо-германської філології, фізичного, математичного.

У психолого-педагогічних дослідженнях брали участь 540 студентів. Проаналізовано стан здоров'я у 1828, соціальний стан і академуспішність -понад 5000 студентів.

В експериментальній перевірці змісту і методики його реалізації брали участь 130 студентів, з них 72 - склали експериментальні групи, а 58 -контрольні.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше теоретично й експериментально обгрунтований зміст валеологічного навчання та виховання майбутніх біологів, який має професійно орієнтований характер і забезпечує формування валеологічних переконань, ціннісних орієнтацій та мотивацій на дотримання здорового способу життя, запобігання шкідливих звичок.

Теоретичне значення результатів дослідження полягає в обгрунтуванні критеріїв добору валеологічного матеріалу для включення до

навчального посібника; принципів структурування навчального матеріалу; показників мотиваційно-ціннісної сфери, способу життя, розумової працездатності студентів; особистісно орієнтованих показників рівня валеологічної підготовки студентів.

Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій з питань валеологічної підготовки студентів, які можуть бути використані у практиці вищих закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації при складанні навчальних планів і програм для біологічних факультетів, організації навчального процесу, а також при підготовці підручників, навчальних посібників. Розроблено і впроваджено в практику програму та навчально-методичний посібник "Валеологія", рекомендований

Міністерством освіти і науки України для студентів біологічних факультетів вищих закладів освіти.

Результати досліджень впроваджені у практику роботи Волинського державного університету імені Лесі Українки, Інституту здоров'я і фізичної культури молоді Волинського державного університету імені Лесі Українки, Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка, Рівненського гуманітарного університету, Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича (акт № 2-4/170 від

15.09.1999 р., довідка №15-40/80 від 21.05.1998 р., акт № 01-10/30 від

17.05.1999 р., довідка № 05-20/60 від 6.05.1998 р., акт № 16-70/55 від

25.05.1999 р.).

Запропоновані рекомендації сприяють зростанню рівня уваги студентів до власного здоров'я, запобіганню шкідливих звичок, організації режиму розумової праці, покращанню здоров'я, успішності навчання і позитивно оцінені експертами вищих закладів освіти України.

Особистий внесок автора дослідження полягає у: розробці змісту валеологічної підготовки студентів, методики гігієнічних умов навчання та фізичного розвитку і стану здоров’я студентів; визначенні показників мотиваційно-ціннісної сфери, способу життя, розумової працездатності, резервних можливостей організму студентів та розробці навчального посібника з валеології для студентів - майбутніх біологів вищих закладів освіти.

Вірогідність результатів дослідження, основних висновків і рекомендацій забезпечується методологічним обгрунтуванням його вихідних положень, використанням комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження, які відповідають його меті й завданням, коректною якісною і кількісною обробкою здобутих даних, а також тривалим педагогічним експериментом та його позитивними результатами.

На захист виносяться:

1. Зміст, форми і методи валеологічного навчання та виховання студентів.

2. Показники мотиваційно-ціннісної сфери, способу життя, розумової працездатності, рівня валеологічної освіченості студентів.

3. Особистісно орієнтовані показники розвитку майбутніх біологів як результат валеологічної підготовки студентів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях Волинського державного університету імені Лесі Українки (м.Луцьк, 19921999 рр.), на Міжнародній науково-практичній конференції "Педагогічна технологія в сучасному вузі" (м.Луцьк, 1995), на Всеукраїнській науковій конференції "Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти" (м.Київ - Тернопіль, 1997), науково-практичній конференції (м.Черкаси, 1997), міжнародній науковій конференції "Наука і освіта" (м.Київ, 1997), Всеукраїнській науковій конференції "Проблеми вікової фізіології" (м.Луцьк, 1999). Основні положення і результати досліджуваної проблеми використовуються при читанні лекцій і проведенні лабораторних і самостійних занять у процесі вивчення курсу "Валеологія" для студентів біологічного факультету Волинського державного університету імені Лесі Українки, Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Рівненського державного гуманітарного університету, Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 25 праць, основні результати відображені у 12 публікаціях, 11 написано без співавторів, у тому числі: 3 статті у провідних наукових фахових виданнях, 8-у наукових журналах, 13-у збірниках матеріалів конференцій, 1 - науково-методичний посібник для студентів. Загальний обсяг особистого внеску -4,50 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 159 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, трьох розділів, коротких висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури (271 вітчизняних і 10 іноземних джерел) на 25 сторінках. Робота містить 27 таблиць на 29 сторінках, 11 рисунків на 11 сторінках та 14 додатків на 28 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито сутність і стан розробки наукової проблеми, її актуальність, обгрунтовано доцільність проведення дослідження; окреслено його об'єкт та предмет, визначено мету та завдання; сформульовано наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів; виокремлено особистий внесок здобувача та зазначено, де було оприлюднено результати дослідження.

У першому розділі - "Професійна валеологічна підготовка фахівців як психолого-педагогічна проблема" - подається теоретичний аналіз і узагальнення наукових праць з проблеми дослідження. На основі опрацьованої літератури (І.І.Брехман, Ю.П.Лісіцин, В.П.Петленко,

В.П.Казначеєв, Г.Л.Апанасенко, Е.Г.Буліч, І.В.Муравов) аналізується становлення і розвиток професійної підготовки педагогів з питань охорони і зміцнення здоров’я, фізичного розвитку, гігієни харчування школярів у вищих педагогічних закладах у 20-х - 40-х, 50-х-90-х роках XX ст.

Проаналізовано вплив на розвиток педагогічної освіти суспільно-політичної обстановки в країні, характеризуються зміст, форми, методи навчання студентів вищих педагогічних закладів освіти.

Освіта педагогів з питань охорони і зміцнення здоров'я дітей формувалася у процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу (вікова фізіологія, шкільна гігієна, фізична культура). Зміст і обсяг підготовки були однаковими для педагогів різних спеціальностей і забезпечували формування знань у педагогів про вікові анатомо-фізіологічні особливості росту, розвитку дітей і підлітків та основні гігієнічні вимоги до організації навчального процесу. Етапи розвитку процесу підготовки педагогів з цих питань співпадають з етапами розвитку педагогічної освіти.

У період з 1945 по 1954 рр. в основному формується система вищої педагогічної освіти. Поряд з педагогічними діють вчительські інститути, частина яких з 1950 р. реорганізовується в педагогічні, частина закривається. З 1955-1956 н.р. вчителів з вищою освітою готують лише педагогічні інститути, частково - університети.

У дисертації показано, як на навчально-виховному процесі вищих педагогічних закладів освіти відобразилися економічні та політичні обставини, наведено і охарактеризовано навчальні плани для вчительських і педагогічних інститутів, поміщено порівняльні дані вивчення суспільних, спеціальних, психолого-педагогічних дисциплін. Зроблено висновок, що максимальна увага приділялася вивченню суспільних дисциплін і недооцінювалася методична освіта.

З часу утворення Української держави відбулася зміна освітньої ситуації в Україні, почалося створення принципово нового типу системи і змісту освіти. Ряд педінститутів отримали статус класичних або педагогічних університетів, створюються регіональні науково-освітні комплекси. Згідно з українською концепцією реформування вищої освіти визначено чотири рівні підготовки фахівців і чотири рівні акредитації вищих закладів освіти.

Аналізується підготовка студентів у вищих закладах освіти України, яка порівнюється з практикою роботи вищих навчальних закладів зарубіжних країн, характеризуються перспективні напрями організації навчального процесу.

Характеризується досвід зарубіжної вищої школи: ступенева система освіти, зміст і методи навчання, інтеграція навчальних курсів і т.ін., показується, як використовуються зарубіжні надбання в сучасній практиці вищих закладів освіти України (впровадження нових методів навчання, інформаційних технологій). Розглядаються перспективні напрями удосконалення навчального процесу - перехід до ступеневої системи освіти, підготовка фахівців за двома ступенями: базова вища освіта (бакалавр) та повна вища освіта (спеціаліст).

Проаналізовано педагогічні передумови розвитку валеології у вищій школі (А.В.Царенко, С.1.Ситник, С.В.Кириленко, Т.Є.Бойченко, Д.О.Міхі-льов, М.С.Гончаренко, О.О.Команєва, В.П.Войтенко, Е.І.Нікітенко). У 90-х роках XX ст. в Україні погіршується стан здоров'я дитячого і дорослого населення. В системі вищої педагогічної освіти намітилися тенденції виокремлення науки про здоров'я в окрему галузь.

Літературний огляд висвітлює законодавчі програмно-нормативні основи впровадження валеологічних знань у систему професійної освіти у вищій школі.

У другому розділі - "Формування професійного валеологічного спрямування освіти майбутніх фахівців" - описано зміст та процедуру застосування комплексу взаємодоповнюючих методів дослідження переважно на контингенті студентів-біологів різних курсів.

Методологічною особливістю виконаної роботи був аналіз отриманих матеріалів способу життя, режиму навчання, праці, відпочинку, мотивації навчання, ціннісних орієнтацій студентів, стану їх здоров'я, успішності навчання, зокрема засвоєння валеологічних знань з метою застосування виявлених показників як основи для створення змісту валеологічної освіти майбутніх біологів.

На основі аналізу контингенту студентів Волинського державного університету ім. Лесі Українки, встановлено, що майже 70% вступників до

вищого закладу освіти закінчують школу в поточному році, за останні роки збільшується кількість осіб зі стажем попередньої роботи. За період навчання 10% студентів створюють сім'ї, серед них 7% мають дітей. Ці показники значно нижчі, ніж у 70-80-ті роки, що пов'язане, в першу чергу, з економічним неблагополуччям у державі. 17% студентів поєднують навчання з роботою, переважно за профілем навчання.

Виявлено деякі відхилення в режимі навчальних занять: нерівномірність і велика тривалість сумарного денного навантаження (10-12 годин), великий обсяг самостійних завдань, що змушує майже 70% студентів займатися виконувати їх у вихідні дні. Обмеженість вільного часу негативно впливає на підвищення загальнокультурного рівня.

Вивчення мотивації вибору професії дало змогу встановити, що провідним чинником вибору професії майбутнього фахівця біології є інтерес до вибраної професії. 85,1% студентів зробили цей вибір самостійно. Переважна більшість студентів (53%) навчаються заради отримання кваліфікованої освіти. Отже, мотиваційні настанови на отримання вищої освіти досить високі і повинні позитивно впливати на ефективність навчання.

Система ціннісних орієнтацій визначає змістову сторону спрямованості особистості, складає основу світогляду. Для майбутнього фахівця біології усвідомлення поняття "здоров’я" в системі життєвих цінностей є одним із ключових у професійній підготовці.

Вивчення структури ціннісних орієнтацій свідчить про те, що блок життєвих цінностей, які характеризують здоров'я, займає перше рангове місце у 55,2% першокурсників. Достовірно більшим цей показник установлено у студентів-першокурсників факультету фізичної культури (67,5%, р<0,05) завдяки спеціальній спрямованості змісту освіти під час вивчення дисциплін психолого-педагогічного, біологічного, спортивного циклів.

Аналіз академічної успішності як формального критерію ефективності навчання й адаптації студентів до умов і режиму навчання свідчить про підвищення середнього балу успішності від першого курсу (3,92) до п'ятого (4,24). Відмінно навчаються майже 20% студентів, не встигають 6-7%, щорічне відрахування відбувається у межах 4-6%, в основному, за академічну неуспішність.

Розумову працездатність студентів ми тлумачили як результат впливу комплексу факторів навчально-виховного процесу у вищому закладі освіти на стан психічного здоров'я студентів. Виявлено ознаки втоми і зниження працездатності в динаміці навчального дня і тижня, які частіше були виражені у студентів молодших курсів, особливо третього. Про зростання

втоми студентів свідчить достовірне зниження показників розумової працездатності в динаміці навчального року, що проявлялося у зменшенні обсягу перероблюваної інформації і погіршенні якості роботи (р<0,05). Простежено зниження продуктивності розумової діяльності у студентів факультетів біологічного і романо-германської філології (де рівень розумового навчального навантаження більший), порівняно зі студентами факультету фізичної культури (де рівень розумового навчального навантаження менший, а фізичної активності - більший). Стосовно майбутніх біологів отримані результати дали змогу зробити висновок, що існуючі умови і організація навчального процесу негативно впливають на рівень їх валеологічної підготовки і спосіб життя.

Саме тому ми вважали за доцільне проаналізувати чинні програми валеологічної освіти майбутніх біологів шляхом вивчення змін показників способу життя, ставлення до свого здоров'я, його оцінки.

Хоч переважна більшість студентів (77%) вважає здоров’я необхідною умовою повноцінного життя, достатню увагу своєму здоров’ю приділяють лише 15%. Поширеність тютюнопаління серед студентів становить 37%, причому за період навчання у вищому закладі освіти цей показник збільшується на 15%. Зростає у порівнянні з першим курсом уживання алкоголю (з 3,4±1,4% до 9,7±2,6%) і токсичних речовин (з 1,7±1,2% до 2,3±1,3%), але отримані досить низькі показники не здаються нам повними, такими, що відображають реальний стан проблеми.

Рівень валеологічних знань і ступінь використання їх як відображення здорового способу життя об'єктивно відтворює режим дня студентів. Установлено, що тривалість нічного відпочинку є нижчою від нормованої у 58-72% студентів на різних етапах навчання, при цьому незадовільна його організація виявлена у 60-70%. Нераціональне харчування (відсутність сніданку, менша трьох разів кратність харчування, пізня вечеря, біологічна неповноцінність) характерне для 65-72% осіб. Регулярні заняття фізичною культурою відсутні у 86%, загартуванням - у 85% студентів. У значної частини студентів відсутні (як вони самі вказують) конкретні знання з гігієни харчування, гігієни розумової праці. У 100% студентів виявлено 2 порушення режиму дня з 5 загальновідомих елементів здорового способу життя, у 85% осіб цих порушень виявлялося 3-5.

Таким чином, виявлено, що загальний рівень валеологічних знань у майбутніх біологів недостатній, має декларативний характер, оскільки встановлені значні розбіжності між формальними знаннями та використанням у реальному житті окремих знань і навичок валеологічної поведінки.

Згідно з положенням про те, що професійна валеологічна підготовка фахівців у вищих закладах освіти повинна формувати активну позицію щодо збереження здоров’я, а індивідуальне здоров'я повинно виступати як критерій валеологічної культури, здорового стилю життя, було проведено оцінку здоров’я студентів за комплексом показників.

Установлено, що 40% студентів-біологів мають дисгармонійний фізичний розвиток, в основному надлишок або дефіцит маси тіла, 30% -зниження функціональних можливостей системи дихання; 35-40% - серцево-судинної системи.

Середній за всі п’ять років навчання рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності становив 358,3±8,4 випадків на 1000 студентів. Це нижче рівня 70-80-х років, але не є істотним зниженням захворюваності, воно пов’язане, як свідчать результати опитування студентів, з небажанням мати академзаборгованість, самолікуванням, із загальною тенденцією захворюваності молоді. У структурі захворюваності найбільший відсоток (75-87% на різних курсах) займають хвороби органів дихання, нервової системи і органів чуття, травми, захворювання шкіри, системи кровообігу. Кожен третій студент має хронічне захворювання. У структурі хронічної захворюваності переважають хвороби нервової системи й органів чуття, органів кровообігу, травлення, дихання, ендокринної системи, розлади харчування і порушення обміну речовин. Установлено вищий рівень поширення хронічних захворювань нервової системи на факультетах з більшою питомою вагою умовно важких дисциплін.

Сумарна оцінка здоров’я дає змогу стверджувати, що лише 10% студентів належать до першої групи здоров’я, 35% - до другої і 55% - до третьої. Вказане вище дає підставу вважати, що в динаміці навчання стан здоров’я студентів погіршується. Це свідчить не тільки про негативний вплив факторів навчального процесу й інших факторів (матеріальне становище, побутові умови, недоліки харчування, якість медичного обслуговування тощо), але й відсутність у випускників стійкої мотивації на здоровий спосіб життя, пріоритет здоров’я, тобто про недоліки валеологічної освіти в сучасному вищому закладі освіти.

Узагальнення теоретичних і експериментальних досліджень дало нам змогу розробити й рекомендувати напрями валеологічної освіти студентів вищих закладів освіти (Інформаційний лист №47-98,- К., 1998).

У третьому розділі - "Експериментальна перевірка ефективності змісту валеологічної підготовки майбутніх біологів" - обгрунтовано зміст професійної валеологічної підготовки майбутніх біологів, висвітлено основні результати впровадження запропонованого змісту валеологічної підготовки,

наведено результати дослідження рівня валеологічної освіти студентів експериментальних і контрольних груп, проведено їх порівняльний аналіз.

Валеологічна підготовка студентів-біологів здійснювалася за спеціально розробленим змістом, який спрямований на досягнення певної мети й завдань, побудований на принципах науковості, врахування вікових й індивідуальних особливостей студентів у навчанні, тісно пов’язаний з життям, має науково обгрунтований зміст, методи, форми та засоби навчання.

У ході формуючого експерименту проведено апробацію змісту валеологічної підготовки студентів. Студенти експериментальних груп навчалися за цим змістом, контрольних груп - за традиційним. У запропонованому змісті розкриваються такі поняття, як “здоров’я”, “здоровий спосіб життя”, висвітлюється роль фізичної культури у поглибленні розуміння способу життя. Мета вивчення валеології - не тільки підвищення рівня знань студентів, формування валеологічного світогляду, збереження та примноження здоров’я, а головне - використання їх у реальному житті для формування валеологічної поведінки викладача (педагога) як вихователя навичок здорового способу життя. Зміст розрахований на 54 години (лекції - 20 год., лабораторні заняття - 20 год., самостійні заняття - 14 год., форма контролю - залік), складена з урахуванням принципів послідовності, систематичності, доступності. Зміст лабораторних занять передбачає вивчення способу життя студентів, ціннісних орієнтацій і мотивацій збереження здоров’я, рівнів фізичного здоров’я і функціонального стану систем дихання і кровообігу. Зміст самостійних занять розрахований на пізнавальну і самостійну підготовку студентів включаючи такі теми, як: профілактика серцево-судинних захворювань, основи раціонального харчування і раціональної організації режиму дня та способу життя. Під час дослідження використані активні методи навчання. Розроблені критерії для визначення рівня сформованості знань, умінь і навичок студентів.

Після проведення занять за запропонованим змістом одержано істотні відмінності в ранговому розподілі ціннісних орієнтацій студентів. Достовірно більше студентів експериментальних груп надали перевагу міцному здоров’ю як найвищій життєвій цінності та професійним цінностям.

Аналіз результатів формуючого експерименту свідчить про вищу результативність навчання в експериментальних групах у порівнянні з контрольними: зросли показники високого (початковий - 33,5%, кінцевий -51,4%, р<0,05) та середнього (початковий - 30,5%, кінцевий - 47,2%) рівнів валеологічних знань. Відбулися істотні зміни у формуванні навичок.

Установлено високий рівень навичок здорового способу життя (38,8% студентів у кінці експерименту проти 25,0% на початку його), зменшилася кількість студентів з низьким рівнем навичок (з 34,7% до 19,4%, р<0,05). Зросла частка студентів з достатньою тривалістю нічного відпочинку, дотриманням режиму харчування, нормованою тривалістю позааудиторної роботи. Студенти стали частіше займатися спортом, проводити загартовуючі процедури, раціонально організовувати вільний час, зменшилася поширеність шкідливих звичок.

Все це дало дійти висновку щодо суттєвого впливу запропонованого змісту на результати валеологічної підготовки студентів-біологів.

Висновки

У загальних висновках викладено основні результати дослідження ефективності запропонованого змісту, розкрито можливості його реалізації в процесі валеологічної підготовки студентів-біологів, формування валеологічних переконань, ціннісних орієнтацій і мотивацій збереження та зміцнення здоров’я, сформульовано пропозиції щодо подальших досліджень цієї актуальної проблеми.

1. Історико-логічний аналіз науково-літературних джерел дав змогу встановити, що, починаючи з 20-х років XX століття у педагогічних інститутах України зміст професійної підготовки фахівців з питань охорони і зміцнення здоров’я мав переважно медичний аспект і не забезпечував раціонального співвідношення теорії і практики у навчальному процесі. Валеологія як навчальний предмет для педагогів до 1993 р. не існувала. За останнє десятиріччя запропонована нова концепція валеологічної освіти студентів вищих закладів освіти, в основу якої покладено формування, збереження і зміцнення здоров’я нації.

2. Починаючи з 90-х років, в Україні намітилися зрушення щодо методичного забезпечення вивчення валеології у вищих закладах освіти. В умовах розпочатого реформування вищої школи, переходу на багатоступеневу освіту в 90-х роках XX ст. відбуваються процеси законодавчого забезпечення впровадження валеологічних знань в систему професійної освіти студентів, що знайшло відображення у створенні в деяких вищих закладах освіти науково-дослідних та експериментальних лабораторій, науково - дослідних майданчиків. Розпочався етап створення авторських програм, посібників з валеології для студентів. В умовах дії комплексу соціально-економічних і екологічних факторів негативна динаміка стану здоров’я студентів актуалізує проблеми подальшого професійного спрямування валеологічної освіти і його інтеграції у виховання загальної

культури. Особливо актуальною є проблема валеологічної підготовки студентів - майбутніх біологів, що обумовлює необхідність наукового обгрунтування змісту і методології програм їх валеологічної освіти.

3. Результати проведеного дослідження стану валеологічної підготовки свідчать, що спосіб життя переважної більшості студентів не є здоровіш, а саме: не виконуються основні режимні елементи - тривалість нічного відпочинку нижча нормованої у 58-72%, нераціональне харчування у 65-72%, відсутні регулярні заняття фізкультурою у 86%, загартування у 85% студентів. 32% осіб палять. Приділяють належну увагу своєму стану здоров’я лише 15%. У процесі дослідження виявлено, що стан здоров’я студентів, який відображає, з одного боку, вплив умов режиму навчання, з іншого, -формування активного його збереження в результаті одержання професійної освіти, незадовільний і має негативну динаміку. За більшістю показників здоров’я студентів за період навчання погіршується, серед випускників лише 10% осіб мають першу групу здоров’я.

4. Констатуючий експеримент переконливо показав, що провідним чинником вибору професії майбутнього біолога є інтерес до професії, цей вибір зробили самостійно 85,1% студентів, 42,8% з них обрали професію за покликанням, проте в структурі ціннісних орієнтацій надають перевагу міцному здоров'ю як найвищій життєвій цінності тільки 55,2% студентів.

5. Доведено, що у системі професійної підготовки у вищих закладах освіти валеологія як навчальний предмет тісно пов’язана із суспільно-філософськими, психолого-педагогічними та медико-біологічними блоками дисциплін. Біологія як навчальний предмет має значні можливості для валеологічного виховання молоді. Теоретична і практична підготовка біологів-випускників вищих закладів освіти ПІ-ІУ рівнів акредитації є найбільш наближеною до змісту викладання валеології.

6. На основі формуючого експерименту запропоновано зміст професійної валеологічної підготовки студентів біологічних факультетів вищих закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації, який спрямований на формування валеологічних переконань, ціннісних орієнтацій і мотивацій збереження та зміцнення здоров’я. Зміст розрахований на 54 год. (співвідношення теоретичного і практичного компонентів становить 20:34), включає тематику і зміст лабораторних, лекційних, самостійних занять, перелік контрольних питань, тематичні методичні розробки, методи та форми контролю. Зміст програми передбачає вивчення педагогічних основ формування здорового способу життя, факторів, які впливають на стан здоров'я, сучасних оздоровчих методик, спрямованих на формування практичних навичок здорового способу життя. Розроблено і впроваджено в

практику навчально-методичний посібник “Валеологія”, рекомендований у 1998 році Міністерством освіти України для студентів і викладачів вищих закладів освіти.

Експериментальна перевірка запропонованого нами змісту валеологічної підготовки студентів показала, що студенти експериментальної групи мають позитивні зрушення мотиваційно-ціннісних орієнтацій на дотримання здорового способу життя. В експерименті досягнуто суттєвих змін у розподілі студентів за рівнем сформованості валеологічних знань, умінь і навичок з вірогідністю 0,95. В експериментальній групі встановлено високий рівень знань у 54,1% (р<0,001), середній - у 36,1% (р<0,05), низький

- у 12,5% (р<0,001) студентів. Достовірно зріс відсоток студентів з високим (31,9%, р<0,001) та середнім (47,2%, р<0,05) рівнем сформованості валеологічних умінь. Зросли показники високого (38,8%, р< 0,001) та середнього (41,6%, р< 0,05) і знизились показники низького (19,4%, р< 0,001) рівнів сформованості навичок здорового способу життя і подолання шкідливих звичок. 87,3% студентів одержані професійні знання використовували під час проходження педагогічної практики.

7. Зміст валеологічної освіти студентів вищих навчальних закладів сприяв поліпшенню організації режиму праці і відпочинку: на 53% збільшилася кількість студентів, у яких зросла увага до власного здоров'я, на 45% зросла кількість студентів з покращанням режиму харчування, на 30% -нічного відпочинку, на 22% - занять спортом та фізичною культурою, на 11 % зменшилася поширеність тютюнопаління, на 7% - вживання алкоголю.

8. Узагальнення результатів педагогічного експерименту дало змогу розробити і рекомендувати напрями валеологічної освіти студентів вищих закладів освіти. Проведене дослідження може сприяти створенню програм, посібників, підручників і свідчить про доцільність впровадження пропонованих організаційних заходів у практику вищих закладів освіти.

Проведене дослідження дозволяє висловити рекомендації Міністерству освіти і науки України:

- вдосконалити програми з валеології для вищих закладів освіти з метою поглиблення змісту валеологічної освіти та розширення валеологічного світогляду студентів;

- вважати за доцільне для інститутів післядипломної освіти передбачити теми, спецкурси з валеологічної підготовки (з урахуванням місцевих потреб і регіональних особливостей).

Автор свідомий того, що не всі проблеми валеологічної підготовки студентів знайшли вичерпне розв’язання в даному дослідженні, тому подальшого вивчення потребують такі проблеми: вплив рівня валеологічної

освіти викладачів біології на ефективність педагогічної діяльності, пошук форм перепідготовки вчителів-предметників, адаптація зарубіжного досвіду валеологічної освіти студентів.

Основний зміст дисертації відображено у 12 публікаціях:

1. Поташнюк І.В. Валеологія: Навч. посібн.-Луцьк: Надстир'я, 1998.57с.- 2,4 авт. арк.

2. Поташшок І.В. Оптимізація професійної підготовки педагога як організатора здорового способу життя // Соціалізація особистості: Міжкафедральний збірник наукових статей / За заг. ред. А.Й.Капської.-К.: НПУ. - 1999. - Вип. 3. - С.70-79.- 0,41 авт. арк.

3. Поташнюк І.В. Валеологія - структурний компонент професійної підготовки фахівців у вищих закладах освіти // Соціалізація особистості : 36. наук. праць.-К.: Логос: НПУ. -2000,-Вип. 1.-С.172-179,- 0,33 авт. арк.

4. Поташнюк І.В. Технологія валеологічної освіти студентів // Проблеми педагогічних технологій. - Луцьк. - 2000,- №1.- С.5-11. - 0,25 авт. арк.

5. Поташнюк І.В. Професійна гігієнічна підготовка студентів університету класичного типу // Педагогічний пошук: Науково-методичний вісник.-Луцьк. - 1999,- №2,- С.17-19,- 0,12 авт. арк.

6. Поташнюк І.В. Напрями вдосконалення професійної підготовки майбутніх викладачів як вихователів здорового способу життя // Педагогічний пошук: Науково-методичний вісник.. - Луцьк: Вол. обл. навч,-метод. інститут післядипломн. освіти, пєд. кадрів. - 1999. - №3.- С.26-28.-0,12 авт. арк.

7. Поташшок І.В. Вища освіта і здоров'я студентів // Наук. вісн. ВДУ.-Луцьк.-1997.-№1.- С.89-91.- 0,12 авт. арк.

8. Поташнюк І.В. Поняття "здоров'я" в системі ціннісних орієнтацій майбутніх фахівців фізичної культури //Наук. вісн. ВДУ. - Луцьк.-1997.-№6,-

С.52-55.- 0,17 авт. арк.

9. Яворовський О.П., Поташнюк І.В. Професійна гігієнічна освіта майбутніх педагогів як соціально-гігієнічна проблема // Медичний реферативний журнал "Соціальна медицина та організація охорони здоров’я."- 1997.-№3-4.- С.8-12.-0,21 авт. арк.

10. Поташнюк І.В. Формування соціально-гігієнічних професійних якостей у студентів під час навчального процесу // Наук. вісн. ВДУ. - Луцьк,-1998. - №4. - С.136-139. - 0,17 авт. арк.

11. Поташнюк І.В. Фізіолого-гігієнічний аналіз розумової працездатності студентів // Матер, міжн. конф. "Наука і освіта", 11-13 грудня 1997 р. - К.- 1997. - С. 327-328.- 0,08 авт. арк.

12. Поташнюк І.В. Показники розумової працездатності та успішності навчання студентів при різних режимах навчальної діяльності і рухової активності // Матер. Всеукр. наук. конф. "Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти". - К. - Тернопіль. - 1997,- С.164-166. - 0,12 авт. арк.

Поташнюк І.В. Професійна валеологічна підготовка майбутніх біологів у вищих закладах освіти Ш-ІУ рівнів акредитації. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти,-Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 2000.

Дисертація присвячена вдосконаленню професійної підготовки майбутніх біологів в умовах принципових змін в освіті України. У дисертації теоретично розроблено і науково обгрунтовано зміст професійної валеологічної підготовки майбутніх біологів і засоби його навчально-методичного забезпечення, ефективність якого практично підтверджена. Висновки підкріплено даними тестових випробувань, анкетування та результатами впровадження в практику роботи вищих закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації.

Ключові слова: студенти вищих закладів освіти, професійна

підготовка, здоровий спосіб життя, зміст валеологічної освіти.

Поташнюк И.В. Профессиональная валеологическая подготовка будущих биологов в высших учебных заведениях ІІІ-ІУ уровней аккредитации. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования.- Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 2000.

Теоретический аспект проблемы состоял в определении концептуальных подходов, предпосылок и тенденций развития, а также в анализе содержания профессиональной валеологической подготовки педагогов в высших учебных заведениях и особенной роли специалистов

биологии в формировании валеологических убеждений студентов по вопросам здорового образа жизни.

Проведен анализ влияния общественно-политической обстановки в стране на развитие педагогического образования. Подготовка педагогов по вопросам охраны и укрепления здоровья детей формировалась в процессе изучения дисциплин психолого-педагогического цикла (возрастная физиология, школьная гигиена, физическая культура). Содержание и объем подготовки был одинаковым для педагогов разных специальностей. Наводятся сравнительные данные изучения общественных, специальных и психолого-педагогических дисциплин, подчеркивается, что максимальное внимание уделяется общественным дисциплинам, недооценивается методическое образование.

В диссертации показано, что в 90-х годах XX ст. в Украине изменилась образовательная ситуация, получили развитие принципиально новый тип системы и содержания образования. Определены четыре уровня подготовки специалистов и четыре уровня аккредитации высших учебных заведений.

Дана характеристика опыта зарубежной высшей школы. Рассматриваются перспективные направления учебного процесса -ступенчатая система образования.

В диссертации подчеркивается, что в условиях катастрофического ухудшения состояние здоровья детского и взрослого населения Украины в системе высшего педагогического образования наметилась тенденция обособления науки о здоровье в отдельную отрасль.

Проведенные исследования показали, что 30,0% студентов проживают в общежитии, 55,0% - совместно с родителями в домашних условиях, 15,0%

- снимают платное жилье. За время обучения в высшем учебном заведении 10,0% студентов создают семьи, 7,0% - имеют детей.

Установлено, что ведущим мотивом выбора профессии будущего биолога у 85,1% студентов является интерес к профессии. Большинство студентов (53,0%) обучаются в высшем учебном заведении ради получения квалифицированного образования. В структуре ценностных ориентаций блок жизненных ценностей, которые характеризуют здоровье, занимает первое ранговое место у 55,2% студентов.

Проведенный анализ академической успеваемости как формального критерия эффективности обучения и адаптации студентов к условиям и режиму обучения свидетельствует о повышении среднего бала успеваемости от первого к пятому курсу. При изучении показателей умственной работоспособности установлены признаки утомления и снижения работоспособности студентов на протяжении учебного дня и недели, которые

проявлялись в уменьшении объема перерабатываемой информации и ухудшении качества работы.

На основании полученных результатов исследования мы пришли к выводу о необходимости анализа действующих программ валеологического образования будущих биологов путем изучения показателей способа жизни.

В процессе исследований установлено, что способ жизни (как критерий формирования профессиональных валеологических убеждений в учебном процессе) у основной части студентов - нездоровый. Исследование способа жизни свидетельствует об отсутствии у подавляющего большинства студентов установок на здоровый образ жизни. Результаты исследований подтвердили, что состояние здоровья студентов за время обучения в высших учебных заведениях ухудшается.

Полученные результаты послужили основанием для коррекции способа жизни будущих специалистов, основанном на формировании знаний и умений сознательного и бережного отношения к своему здоровью, здоровью окружающих лиц, овладения методиками формирования здорового образа жизни.

Практическое решение проблемы состояло в определении основных путей формирования компонентов здорового способа жизни на базе личностно ориентированного обучения студентов в условиях высшего учебного заведения.

В диссертации теоретически разработано и научно обосновано содержание профессиональной валеологической подготовки будущих биологов и средства его учебно-методического обеспечения, эффективность которого подтверждена практически. Выводы подтверждены данными тестовых исследований, анкетирования и результатами внедрения в практику работы высших учебных заведений III - IV уровня аккредитации.

Ключевые слова: студенты высших учебных заведений,

профессиональная подготовка, здоровый образ жизни, содержание валеологического образования.

Potashnuk I.V. Professional Valeological Preparation of the Educators to be of the Biologists in the Higher Educational Establishments. - Manuscript.

Thesis for a pedagogical science candidate degree in speciality 13.00.04 -theory and methods of the professional education. - Pedagogics and Psychology Institute of the professional education APS Ukraine, Kyiv, 2000.

The text of the thesis is devoted to the quest of improvement of professional valeological preparation of the future biologists in the new educational conditions

in Ukraine. Theoretically proved and worked out the contents of the future biologists' professional valeological preparation and their educational and methodical means are presented in the dissertation.

The program of valeological education the effectiveness of which is substantiated theoretically and proved practically is worked out in our research.

Conclusions are confirmed by tests, questionnaires and by the results of inculcation in practice in the work of the higher educational establishments.

Key words: students of higher educational establishments; professional preparation; healthy mode of life; contents of valeological education.