автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Индивидуально-психологические особенности аттракциикак фактора психологической совместимости

Автореферат диссертации по теме "Индивидуально-психологические особенности аттракциикак фактора психологической совместимости"

— С й)’~ '

Київський університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису

ФОМІЧОВА ВІРА МИКОЛАЇВНА

УДК 159.94. 942

ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АТТРАКЦІЇ ЯК ФАКТОРА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СУМІСНОСТІ

спеціальність 19.00.01 - загальна психологія, історія психології

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Кііїн - 1998 р.

Робота виконана в Київському університеті імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент КОРНЄВ МИКОЛА НИКИФОРОВИЧ,

Київський університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри соціальної психології

Офіційні опоненти:

1.Доктор психологічних наук, професор, дійсний член АПН України Ромеїіць Володимир Андрійович,

Інститут психології ім. Г.Костюка АПН України, провідний науковий співробітник.

2. Кандидат психологічних наук, доцент Скотна Надія Володимирівна,

Дрогобицький державний педагогічний інститут ім. І.Франка., доцент кафедри педагогіки та психології.

Провідна установа:

Український педагогічний університет ім. М. Драгоманова, кафедра педагогіки та психології

Захист відбудеться “14_” травня 1998 р. о (ІІ годині на засіданні спеціалізованної Вченої Ради Д 01.01.36 в Київському університеті імені Тараса Шевченка (252017 м.Київ, вул Володимирська, 60)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (252017 м. Київ, вул. Влодимирська, 60) Автореферат розіслано “4Ь ” квітня 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої Вченої Ради кандидат психологічних наук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

іктуальністьроботи. Сучасний стан розвитку українського суспіль-;тва характеризується багатьма суперечливими тенденціями. Ця су-іеречливість обумовлена як особливостями прояву економічних, со-цально-політичних, психологічних факторів, так і недостаньою ро-іробленістю багатьох теоретичних та прикладних проблем сучасно-

о людинознавства.

Однією з характерних ознак перехідного періоду є тенденція ю громадської злагоди, формування гуманістичних відносин між іюдьми різних переконань та поглядів, а з іншої - невміння або іебажання різних категорії суспільства знайти те головне, що їх >б‘єднує та згуртовує заради спільної мети та діяльності, робить їх тосунки гармонійними, емоційно насиченими та привабливими.

Проблема привабливості однієї людини для іншої, прагнення розуміти її, адекватно оцінити та встановити з нею тісні стосунки іере свій початок ще з часів античної філософії, проте тільки у 20 толітті вона набуває наукового змісту.

Одним з аспектів цієї проблеми, яка виникла на стику загаль-юї та соціальної психології, а також психології особистості є проблема міжособистісної аттракції.

Хоча аттракція здавна розглядається як один з механізмів со-(іальної перцепції, вона на відміну від емпатії, ідентифікації, реф-ексії поки що не стала предметом самостійного наукового дослід-сення. Так, за даними західних психологів, вивчення аттракції як пецифічного феномену спілкування та спільної діяльності бере свій іочаток лише з кінця 1960 -х років.

Що ж стосується вітчизняних досліджень, то можно згадати ише кандидатську дисертацію Л.Я.Гозмана, спеціально присвяче-sy теоретичними та емпірічними передумовам вивчення аттракції у истемі соціальної перцепції (1983).

У більшості випадків аттракція як прояв міжособистісної при-абливості найчастіше розглядається у контексті таких феноменів к міжособистісне тяжіння-відштовхування, симпатія-антипатія М.М. Обозов, O.A. Свенцицький та інші).

У загальнотеоретичному плані явище аттракції досліджувало-я у працях Г.М.Андреєвої, О.О.Бодальова, Я.Л.Коломінського,

Л.Я.Гозмана, В.П.Казміренка, М.Н.Корнєва, А.Б.Коваленкс В.А.Лабунської, С.Д.Максименка, Е.Л.Носенко, Л.А.Петровсько В.А.Роменця, Н.В. Скотної, Я.І.Українського, Т.К.Яценко, Ф.Хай дера, Д.Джоуса, Х.Келлі, М.Аргайла та інших.

Головна увага у цих роботах зосереджується на інформаційне му (когнітивному) та поведінкову аспектах взаємодії. Емоційний ком понент взаємодії, у більшості випадків залишається осторонь, том такий феномен як аттракція, який, власне, й відображає саме емо ційний бік взаємодії, її регулятивний аспект не знайшов у літератур достатнього теоретичного та емпірічного аналізу. Крім того, явищ аттракції майже не розглядається у контексті спільної взаємопов'яза ної діяльності, у зв‘язку з такими характеристиками міжособистіс них взаємин як сумісність, спрацьованість, згуртованість, які, в свок чергу, багато в чому, визначаються індивідуально-психологічним] особливостями партнерів.

Таким чином, актуальність теми дослідження обумовлена теоре тичною та практичною значимістю проблеми, недостатністю вив чення явища аттракції у психології, її місця у структурі міжособис тісного спілкування та спільної діяльності.

Об'єкт дослідження: індивідуально-психологічні особливост аттракції як фактору міжособистісної сумісності.

Предмет дослідження: загальні та специфічні закономірност прояву індивідуально-психологічних особливостей аттракції у відносинах сумісності.

Мета дослідження полягає у теоретичному та емпірічному вивченні особливостей прояву індивідуально-психологічних особливостей аттракції у різних ситуаціях міжособистісної сумісності.

Гіпотеза дослідження: аттракція є необхідним критерієм міжособистісної сумісності, причому її внутрішня структура обумовлюється індивідуально-психологічними особливостями партнерів.

Згідно з поставленою метою та гіпотезою дослідження були визначені такі завдання:

1. Провести теретичний аналіз стану розробки проблеми міжособистісної аттракції.

2. Визначити місце та роль аттракції у взаємодії та міжособис-тісній сумісності.

3. Виявити загальні та індивідуальні-психологічні особливості

з

аттракції як критерія міжособистісної сумісності у різних ситуаціях взаємодії.

Методологічною та теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних вчених з загальної та соціальної психо-погії, психології особистості, в яких розкриваються фундаментальні питання поведінки та діяльності особистості, спілкування та міжо-:обистісного сприймання.

У процесі дослідження використовувався комплекс теоретичних та емпірічних методів: аналіз і узагальнення науково-теоретич-гіих джерел, методичних розробок, спостереження, опитування, со-ціометрія, тест на рівень задоволенності шлюбом Л.Я. Гозмана, Ю.Е. Альошиної, О.О. Еремичева, методика ціннісних орієнтацій \.Рокича, яка була адаптованна М.Семеновим та В.Ядовим, мето-іика дослідження міжособистісних взаємин Т.Лірі, особистісний опи-гувальник Т.Айзенка (ЕРІ) та інші.

В дослідженні брали участь студенти вузів, учні шкіл та ПТУ л.Київа, всього у кількості 256 осіб.

Надійність і достовірність отриманих емпірічних даних забез-іечувалась застосуванням загальноприйнятих методів статистично-

о аналізу.

Наукова новизна дослідження полягає у визначенні змісту та :труктури аттракції не тільки як одного з механізмів міжособистіс-юго сприймання, але й як необхідної умови сумісності людей, показана залежність між внутрішньою структурою аттракції та індиві-іуально-психологічних особливостей партнерів в різних ситуаціях ¡заємодії .

Теоретичне значення роботи визначається аналізом феномену іттракції як специфічного механізму міжособистісного спілкування а взаємодії людей, розкриттям її внутрішньої структури та вияв-іенням загальних та специфічних особливостей прояву аттракції у іізних ситуаціях міжособистісної сумісності.

Практичне значення роботи полягає у можливості застосуван-ія результатів дослідження та використаних методичних прийомів ля роботи по підбору сумісних груп у різних сферах діяльності, зормування позитивного ставлення людей один до одного, корек-цї та гармонізації сімейно-шлюбних стосунків у психотерапевтич-іої практиці. Матеріали дисертаційного дослідження використову-

ються у лекційних курсах та семінарських заняттях з психології дл студентів Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Апробація роботи та впровадження результатів дослідження.

Основний зміст та результати дослідження обговорювалися н засіданнях кафедр соціальної психології, загальної та інженерної пси хології Київського університету ім. Тараса Шевченка, на науково практичних конференціях аспірантів факультету соціології та пси хології, на міжнародній молодіжній конференції (Чернівці, 1994) на Всеукраїнській конференції практичних психологів (Київ, 1994) на Всеукраїнському з'їзді психологів (Київ, 1996), результати до слідження знайшли відображення в програмі курсу “Соціальна пси хологія”, яка апробована на факультеті соціології та психології Ки ївського університету ім. Тараса Шевченка.

Основні положення дисертації викладені в 3-публікаціях ав тора в спеціалізованих наукових виданнях.

На захист виносяться такі положення:

1. Аттракція як спеціфічний механізм міжособистісної взаємодії людей відображає зміст переживання людиною її позитивногс ставлення до іншої людини.

2. З усіх параметрів спільної взаємодії аттракція у найбільшо' мірі обумовлює специфіку міжособистісної сумісності між людьми

3. Внутрішня структура аттракції обумовлюється характером взаємодії і залежить від індивідуально-психологічних особливостей партнерів по спілкуванню.

Структура та обсяг дисертації.

Робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку літератури, додатків. Викладена на 151 сторінках машинописного тексту, міститьіітаблиць, Зсхем. Список літературних джерел складається з 163 найменувань.

Основний зміст дисертаційної роботи.

У вступі обгрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету, об'єкт, предмет, гіпотезу і завдання дослідження, подано характеристику його методології та методів, розкрито теоретичну й практичну значущість і наукову новизну роботи, наведено дані про організацію і проведення дослідження, виділені основні положення, що виносятся на захист, вказується сфера апробації результатів дослідження.

Упертому розділі роботи “Теоретико-методологічні засади дослідження міжособистісної аттракції” подано розгляд теоретичної га методологічної основ дослідження, аналіз експериментальних )обіт, розкриваються основні поняття і терміни, які використову-оться в диссертації.

Аналіз теоретичної та еспериментальної розробки проблеми іозволив виокремити передумови вивчення аттракції в системі со-хіальної перцепції, розглянути атгракцію як характеристику емоційного взаємозв'язку між людьми та визначити роль аттракції в іроцесі взаємодії.

Аналіз системи соціальної перцепції, де аттракція є певним сомпонентом, показав, що багаточисленні визначення соціальної іерцепції поляризуються навкруги двох точок зору. Автори, які під-римують першу точку зору, вживають спроби дослідити соціальну іерцепцію, не виходячи за рамки суб'єкта, вважаючи його основ-шм джерелом пізнання інших людей (В.А.Єремєев, А.А.Єршов, Ї.Н.Панфьоров, Є.В.Цуканова, та ін). Автори, які підтримують іншу очку зору, вважають що повне розуміння особистості іншої людній не можливе без встановлення контактів з нею, тобто тут акт оціальної перцепції розглядається як акт взаємодії (Хемлін, Флей-іел, Г.М. Андреева, О.О.Бодальов, Л.В.Петровська та ін). В нашому ослідженні ми також розглядали соціальну перцепцію як акт взає-юдії між тим хто сприймає та кого сприймають.

Аналіз проблеми соціальної перцепції дозволив виокремити іевні напрямки, за якими здійснюються теорегико-експериментальні ослідження і в межах яких були закладені основи для вивчення іроблеми аттракції як компонента процессу міжособистісного сприй-іання. Стосовно зарубіжної психології можно виділити наступні іапрямки.

Перший напрямок, пов'язаний з особливостями соціальної вза-модії, представлений в дослідженнях біхевіористів (Д.Тібо, Г.Кел-і, Г.Хоманса). Такі їх ідеї як роль винагороди та покарання в про-іесі взаємодії, фактор закріплення, роль обміну нематеріальними ;інностями потім знайшли своє відображення у закономірностях рояву аттракції.

Другий напрямок представлений когнитивною психологією Хайдер, Л.Фестінгер, Ч.Осгуд). Ідеї когнитивістів такі як, ідея об-

разу, ізоморфізму, сприйняття подібності, роль ЗМІНИ ІНТЄНСИВНОС' відношення до об'єкту, також сприяли подальшому дослідженні феномену аттракції, зокрема аналізу її детермінант.

Третій напрямок бере свій початок від психоаналітичних тра діцій, де процес соціальної взаємодії взагалі розкриваться чере емоційні явища такі як, “ідентифікація”, “емпатія”, “співпережи вання”. Аналізуючи ці явища можно визначити особливе місце ат тракції серед механізмів взаєморозуміння. Таким чином, виявлено що в соціальної перцепціїї залучається немало процесів та явищ длі пояснення спеціфіки соціально-перцептивних процесів, їх складо вих, структурних та дінамічних характеристик, в межах яких булі закладені основи для подальшого розвитку дослідження проблемі аттракції.

Особливе місце серед передумов аналізу аттракції займаюті теорія проникнення в іншого (Ліппсе), теорія висновків (Д.Адамс) теорія ролей (Коттрел, Камерон, Розенберг), а також погляди Ол-порта на проблему сприйняття іншого.

Одначе, переважну більшість зарубіжних теорій характеризує певна виведеність досліджень соціальної перцепції за межи реальної поведінки, тобто процеси соціальної перцепції розглядаються як існуючі самі по собі, відірвані від соціального контексту.

Хоча схема експериментів в галузі соціальної перцепції була єдиною як у зарубіжній так і у вітчизнянній психології, але вітчизняні дослідники розглядають міжособистісне пізнання в контексті взаємодії та спілкуванні індивідів.

Серед вітчизняних вчених, праці яких присвячені проблемам соціальної перцепції можно виділити таких як: Б.Г.Ананьєв, Г.М.Ан-дрєева, Ю.С.Альошина, О.О.Бодальов, В.І.Глушков, Л.В.Гозман,

І.С.Кон, Я.Л.коломінський, Е.С.Кузьмін, О.Г.Кукусян,

В.О. Лабунська, М.М.Обозов, Л.В.Петровська, Ж.Т.Резвицька, Є.Шафранська та ін.

Виченню досліджуванної проблеми сприяли праці Л.С.Виготсь-кого, В.П.Казмиренка, М.Н.Корнева, А.Б.Коваленко Б.ФЛомова, А.Н.Леонт'єва, С.Д.Максименка, В.М. Мясищева, Б.Д.Пари-гіна, СЛ.Рубінштейна, Я.І.Українського, М.Г.Ярошевського та інших.

Спираючись на погляди згаданих вище 'науковців, проблема

аттракції розглядається нами як спеціфічне явище в ряду емоційної взаємодії в системі соціальної перцепції.

Аналізуючи, в цілому, структуру міжособистісної взаємодії можно виділити три компоненти. Так, Я.Л.Коломінський виділяє пове-цінковий, емоційний та когнитивний компоненти взаємодії, О.О.Бо-цальов - праксичний, афективний та гностичний компоненти, Б.Ф.Ломов - регулятивний, афективний та інформаційний компоненти. В структурі взаємодії ці компоненти пов'язані між собою. Гак, сприйняття й розуміння людини людиною невіддільне від емоційного ставлення до неї, а емоційні реакції на вчинки іншого залежать від вихідного знання про нього. Поведінкови прояви, які включають до себе зовнішні прояви в міміці, пантоміміці, характеристиках голосу, просторово-часової організації взаємодії цілком залежать від емоційних переживань суб'єкта стосовно об'єкта.

Така класифікація структури міжособистісної взаємодії зручна для пояснення багатьох феноменів. Разом з тим, як вважають

Э.Г.Асмолов і М.А.Ковальчук, більшість дослідників вивчають на практиці один з наведених компонентів. Це пов'язано з тим, що міра прояву когнитивного, афективного та поведінкового компонентів в різних психологічних та соціально-психологічних феноменах міжособистісної взаємодії різна. І не всі сторони даних явищ розроблені сьогодні у рівній мірі. Так, успішно досліджуються питання міжособистісного сприймання, особливості групової взаємодії у вирішенні завдань, питання передачі й сприймання інформації. Але перераховані аспекти порушують, перш за все, питання інформаційної взаємодії або фіксують міжособистісну взаємодію на юведінковому рівні. При цьому, емоційний компонент такої взаємодії залишають в числі тіньових, де аттракція може бути в числі зизначальних характеристик.

Розглядаючи атгракцію як спеціфічну характеристику емоційного компоненту взаємодії, було виявлено, що на емпірічному рівні, в більшості випадків, аналізується лише одна, із пов'язаних з іттракцією проблем, - проблема детермінації виникнення аттракції

і парі.

Наявний емпірічний матеріал доцільно класіфікувати на такій зснові: де саме відшуковують причини аттракції - у властивостях об'єкта та суб'єкта емоційних стосунків, у співвідношенні їх харак-

теристик, в особливостях ситуації їх взаємодії, чи в характеристика самого процесу взаємодії. Крім того, неабияке значення, в данном аспекті, набуває фактор часу, який суттєво змінює причини виник нення та підтримання аттракції в парі.

Не дивлячись на всі існуючі теоретичні моделі аттракції, жод на з них не може асимілювати наявні емпірічні факти. Так, прогно зи, зробленні на основі теорії соціального порівняння, виявляютьо справедливими лише для суб'єктів із відносно високою самооцін кою; з точки зору теорій підкріплення погано інтерпретуються фак ти, що стосуються впливу просторової близкості; когнитівістскі мо делі не можуть пояснити виникнення аттракції за умов порушенню когнитивного балансу. Крім того, жодна з основних теорій не може пояснити зміну детермінант аттракції на різних фазах спілкування Таким чином, переважна більшість емпірічних досліджень не належить і не може бути віднесена безпосередньо до якоїсь окремої моделі аттракції. .

Серед одержаних результатів найбільш несподіваним є доказ відсутності факторів, які жорстко детермінують рівень аттракції в парі. Всі виявленні причини аттракції діють лише в певних умовах і при наявності інших змінних.

Неможливость жорсткого прогнозування аттракції пов'язана не просто із складністю феномена чи з окремими недоробками й методичними упущеннями, а із певними особливостями, характерними для західної психології, в рамках якої і була зроблена переважна більшість емпірічних досліджень аттракції. Адже в більшості робіт, виконаних західними психологами, об'єкт аттракції є пассив-ним і суб'єкт з ним ніяк не пов'язаний. Тобто тут аттракція розглядається ні як спеціфічний механізм міжособистісного пізнання, а просто як проблема симпатії чи антипатії суб'єкта стосовно об'єкта.

Інший підхід до розгляду аттракції був запропонований вітчизняними психологами. Тут атгракція розглядається в нерозривному поєднанні із системою стосунків ( як соціальних, так і міжосо-бистісних), до якої входить індівид разом із змістом спільної діяльності з іншими людьми. Саме такий підхід враховує міжособистісну характеристику йттракції, що виникає і має смисл лише в процесі людського спілкування і не існує поза певної системи стосунків, які розгортається в реальних групах.

Аналізучи зв'язок аттракції з параметрами групи та спільною груповою діяльністю виявлено, що цей зв'язок має двосторонній характер: існує як вплив групи на аттракцію так і вплив аттракції на групу. Так, з боку групи на аттракцію впливає рівень її розвитку, зміст спільної діяльності та співвідношення групової діяльності та соціального контексту. З другого боку показано, що аттракція здатна регулювати як рівень розвитку безпосередньо міжособистісних стосунків, так і рівень розвитку групи в цілому. Крім того, виявлено що аттракція між членами групи здатна впливати на різні параметри внутрішньогрупових процесів.

Роль аттракції в міжособистісних стосунках, у контексті спільної діяльності, доцільно розглядати через такі феномени, які були б :кладовою частиною як міжособистісних стосунків, так і спільної тіяльності. Таким феноменами можуть бути явища сумісності та спрацьованості.

Аналіз цих феноменів дав можливість виявити роль емоційного компоненту в кожному з виділенних аспектів взаємодії, що, в свою чергу, показало роль і місце аттракції в структурі міжособис-існих стосунків, її обумовленість індивідуально-психологічними >собливостями партнерів по спілкуванню.

В другому розділі дисертації “Емпірічне дослідження індивіду-ільно-психологічних особливостей аттракції у контексті сумісної ді-шьності” описано процедуру дослідження, а також представлено »езультати його кількісного та якісного аналізу.

Аналізуючи індивідуально-психологічні особливості аттракції ік фактору сумісності ми виходили з робіт М.М.Обозова, А.В.Пет-ювського, Г.М.Андрєевої, В.П.Казмиренко та ін., у яких сумісність юзглядається на 4-х рівнях: психофізіологічному, психологічному, оціальцо-психологічному та соціо-культурному. В нашому дослід-сенні головна увага була зосереджена саме на психофізіологічному а психологічному рівнях. Психофізіологічний рівень передбачає включення” вікових і статевих особливостей індивіда, характерис-ики темпоритмічної організації, властивості нервової системи, а акож особливості темпераменту індивіда.

Психологічний рівень сумісності характеризується сприят-ивим поєднанням особистісних властивостей індивідів, їх характе-ів і мотивів. Головна складова цього рівня - це сукупність стійких

індивідуальних особливостей особистості, які виявляються у спіл куванні та діяльності. Вплив цих особливостей на процес взаємоді людини з іншими обумовлений тим, що він виявляється у систем стосунків: до інших людей (товарискість - замкненість); до спільно діяльності (відповідальність - безвідповідальність, працелюбность лінощі); до себе (гордість - приниженість і т.і.).

В цілому, міжособистісна сумісність розглядається нами як при йняття партнера по спілкуванню та спільній діяльності, яке базуєтьа на подібності чи взаємниій доповнюваності психологічних характерне тик: мотивів, інтересів, установок, характерів, темпераментів тощо Критерієм міжособистісної сумісності ми вважаємо наявність атсрак-ції, яку можна розглядати як суб'єктивну задоволеність партнерів процесом та результатом взаємодії, і яка супроводжується взаємними симпатіями, взаєморозумінням, взаємоповагою. Таким чином, емоційних компонент взаємодії, зокрема наявність атгракції між суб'єктами, мг розглядаємо як бузумовний критерій міжособистісної сумісності.

Розглядаючи спеціфіку аттракції у сумісності шлюбних стосунків ми прийшли до наступних висновків.

У сумісних парах з аттрактивними стосунками значимими є так індивідуально-психологічні характеристики партнерів:

1) адаптивність у жінок і чоловіків;

2) субмісивність у жінок і чоловіків;

3) емоційна стабільність у чоловіків;

4) інтуїтивність у жінок.

У сумісних парах для жінок більш значимим є фактор підлеглості та дезадаптованості партнера. Для чоловіків — адаптованість партнера.

Далі, компонентами й одночасно критеріями міжособистісної сумісності є співчутш, ;аєморозуміння, взаємодія і, в цілому, інтенсивність зв’язку між партнерами. Для жінок значимішим є компонент співчуття та взаєморозуміння у взаємодії. Для чоловіків -компонент взаєморозуміння.

Відносно різнорівневих характеристик партнерів можуть бути зроблені такі висновки:

1. За параметром інтенсивності зв’язку в парі:

а) характеристики партнерів за параметрами співчуття та взаємодії подібні в сумісних парах;

к

б) узгодженість в оцінці інтенсивності зв’язку між партнерами нижча в сумісних парах, ніж у несумісних;

в) чоловіки в сумісних парах вище оцінюють інтенсивність зв’язку, ніж жінки.

2. За соціокультурними характеристиками - для ціннісних орієнтацій:

а) у сумісних парах спостерігається ціннісно-орієнтаційна єдність чоловіків і жінок за термінальними та інструментальними цінностями;

б) в несумісних парах не виявлено значимого зв’язку між струк-гурою цінностей у чоловіків і жінок;

в) структура цінностей у жінок у сумісних і несумісних парах іемає значимих відміностей;

г) сумісні й несумісні пари схожі за ієрархією цілей життя та не :хожі за ієрархією засобів їх досягнення;

д) в сумісних парах домінує афективний і когнитивний компо-іент, у несумісних — когнитивний аспект і аспект взаємодії;

е) в сумісних парах інструментальні цінності носять альтруїс-ичний характер, в несумісних — егоцентричний;

є) у сумісних парах спостерігається сімейна направленість парт-іерів, у несумісних — збалансована направленість на роботу й сім’ю;

ж) у структурі життєвих цінностей виявлені міжстатеві відмі-юсті: у жінок домінує афективний і когнитивний компоненти, у оловіків — когнитивний і поведінковий.

3. За психологічними характеристиками:

для домінантності та адаптивності:

а) в сумісних діадах характеристики партнерів за домінантніс-ю й адаптивністю контрасні;

б) в сумісних і несумісних діадах партнери мають адекватне явлення один про одного;

в) у сумісних парах спостерігається відповідність образу партера його ідеалу.

Для екстраверсії та інтроверсії:

а) характеристики партнерів за екстраверсією контрастні в су-існих парах і подібні — в несумісних;

б) пари екстраверт — інтраверт і інтраверт — інтроверт мають тен-;нцію як до взаємного тяжіння, так і до взаємного відштовхування;

в) найменш сумісними є пари екстраверт — екстраверт.

4. За психофізіологічними характеристиками:

а) темпераменти сумісних партнерів у більшості випадків про тилежні;

б) темпераменти несумісних партнерів знаходяться в близьки: на “крузі Айзенка” секторах.

5. Найбільш значущими якостями у об'єктів аттракції в підлітковому віці є такі: здатність до співпереживання; комунікативні якост й фізична привабливість. Причому виявлені деякі розбіжності у школярів і учнів ПТУ. У перших найбільш важливими є емпатичні здібності, у других — на першому місці стоїть фізична привабливість.

6. На основі кореляційного аналізу було отримане підтвердженню впливу індивідуально-типологічних особливостей на вибір найцінніших якостей.

7. Виявлені розбіжності в перевазі якостей міжособистнісної атракції у лідерів і ведених. Найважливішими якостями у лідерІЕ вважаються фізична привабливість і здатність до емпатії, а для ведених — здатність до емпатії й комунікативні якості. Причому, практично за всіма властивостями атракції лідери мають вищі показни-кі.

8. В усіх учбових групах виявлена наявність декількох лідерів, які “доповнюють” один одного як за індивідуально-типологічними особливостями, так і за перевагою властивостей атракції.

9. У підлітків (і у лідерів, і у ведених) існує така тенденція: привабливість людей залежить від наявності або відсутності в останніх схожих з ними якостей.

Найбільший вплив на соціально-психологічний клімат колективу справляють комунікативні й морально-етичні якості та здатність учнів до емпатії.

Крім того, було виявлено, що великий вплив на структури ат-тракції здійснює фактор, який характеризує етап спілкування. Збільшення часу знайомства означає збільшення часу спільної роботи, розваг, вирішення конфліктів, одним словом, - досвіду спільної діяльності. Особлива роль цієї змінної ще раз підтверджує діяльнісну опосередкованість міжособистісної аттракції.

Ми також прийшли до висновку, що міжособистісна аттракція не є функцією тільки інваріантних якостей учасників спілкування.

Аттракція не пов'язана також безпосередньо з властивостями її об'єкта. Таким чином, можна передбачити, що аттракція в значній мірі обумовлена параметрами ситуації, зокрема, характером спільної діяльності. Це ще раз підтверджує наявність зв'язку аттракції з груповим, а також соціальним контекстом взаємодії.

Таким чином, у відносинах сумісності наявність аттракції обумовлена наступними індивідуально-психологічними характеристиками та їх співвідношенням:

а) ціннісно-орієнтаційна єдність за основними життєвими цінностями;

б) подібність характеристик партнерів у прояві співчуття та взаємодії;

в) домінування у взаємодії афективних і когнитивних компонентів;

г) подібність характеристик партнерів за якостями раціональ-іості-ірраціональності;

д) контраст характеристик партнерів за екстраверсією — інтра-зерсією та раціональності — емоційності;

є) контраст характеристик партнерів за домінантністю та адап-ивністю;

ж) доповнення за темпераментами партнерів, яке виражається

і поєднанні холерик-флегматик і меланхолік-сангвінік.

До речі, одержана структура індивідуально-психологічних особ-іивостей суб'єкта та об'єкта може розглядатися як фактор та крите-•ій діагностики аттракції у стосунках сумісності.

У заключній частині підбито підсумки проведеного теоретично-о та експериментального дослідження, намічено перспективи под-льшої розробки проблеми.

Подальшу перспективу дослідження ми вбачаємо у можливості оглибленого вивченя міжособистісної аттракції та практичного за-тосування результатів дослідження. Звідси нами окреслені перспек-ивні напрямки подальшої розробки теми:

1. Аналіз факторів та механізмів міжособистісної сумісності до-воляє розробити рекомендації для її діагностики в консультатив-ій, профілактичній та психокореційної роботі сімейних консульта-ій, а також в будь-який сфері діяльності, де відбувається подбір ізних малих груп, які повині тривалий час спільно існувати.

2. В ході емпірічного дослідження отримані дані стосовно’Чє рархії” властивостей міжособистісної аттракції у учнів шкіл та ПТУ В процесі роботи був встановлений вплив властивостей аттракці на емоційний, когнитікл.мй та поведінковий компоненти соціаль но-психологічного клімата групи.

3. Дані, які отримані в ході дослідження, можна використовува ти в роботі з підлітками для формування у них суспільно-значущи) якостей, враховуючи особливості їх проявлення в міжособистісно аттракції. Також можливо, через взаємодію з лідером учбових груп регулювати взаємовідносини між учнями для розвитку позитивное клімата в колективі.

4. Подальша розробка цих питань полягає в більш конкретному вивчені механізма висування лідера, визначені ефективного засоб) взаємодії керівника та лідера учбової групи. Також необхідно з'ясувати вплив стиля керівництва та лідерства на соціально-психологічний клімат колектива з урахуванням прояву властивостей міжособистісної аттракції в групі.

Основні положення дисертації відображені у таких публікаціях автора:

¡.Проблема міжособистісної аттракції в психології: навчально-методичний посібник. - К., “Альтерпрес”, 1998 р. -98 с.

2. Особенности межличностной аттракции в системе эмоциональных отношений личности. \\ Прідніпровський науковий вісник. Науковий журнал. № 33 (44) 1997 р. Філологія, педагогіка, психологія. Ви-во “Наука і освіта”, - С.26-40.

3. Дослідження міжособистісної аттракції у лідерів і ведених. \\3бірник наукових праць. Вісник Харківського університету, № 395., 1997 р. Серія Психологія. Видавничий центр Харківського державного університету. С. 125-130.

Фомічова В.М. Індивідуально-психологічні особливості аттракції як фактора психологічної сумісності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія. -Київський університет імені Тараса Шевченка, Київ, 1998.

Дисертацію присвячено дослідженню індивідуально-психоло-

гічної спеціфіки аттракціїї у контексті психологічної сумісності. Показана роль емоційного комопонента у формуванні міжособистіс-ної взаємодії, розкрита його роль та функції. Виявлені загальні та специфічні індивідуально-психологічні характеристики, які забезпечують наявність аттракції між партнерами у різних ситуаціях взаємодії. Намічено шляхи розвитку дослідження аттракції в контексті сумісної діяльності.

Ключові слова: аттракція, психологічна сумісність, взаємодія, афективний компонент взаємодії, шлюбні відносини.

Фомичева В.Н. Индивидуально-психологические особенности аттракции как фактора психологической совместимости. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психо-югических наук по специальности 19.00.01 - общая психология. -Киевский университет имени Тараса Шевченка, Киев, 1998.

Диссертация посвящена исследованию индивидуально-психо-югических особенностей аттракции в контексте совместимости. По-сазана роль емоционального компонента в формировании меж-іичностного взаимодействия, анализируется его структура и функцій. Исследуются общие и специфические индивидуально-психо-югические характеристики, которые обеспечивают наличие аттрак-ши между партнерами в разных ситуациях взаимодействия. Наме-[ены пути развития изучения аттракции в контексте совместной ;еятельности.

Ключевые слова: аттракция, психологическая совместимость, заимодействие, аффективный компонент взаимодействия, семей-[ые отношения.

Fomichova Vera N. Individual and psychological peculiarities of at-"action as a factor of psychological coherence.- Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 19.00.01 - general psyc-ology, history of psychology.- Taras Shevchenco Kyiv University, Kyiv, 998.

The thesis deals with the reseach and investigation of the peculiari-es of attraction in the context of coherence. The role of emotional amponent is depicted in the formation of interpersonal interactivity, he author ahalyses its structure and functions and also investigate gene-

ral and specific individual and psychological characteristics, wich lead t( attraction between partners in different interactive situations. The way of furlher investigations of attraction in the situation of interpersona activity are under discussion too.

Key words: attraction, psychological coh ' ' ctivity, affec

tive component of interaction, family relatior

Підписано до друку 30.03.98. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Ум. друк. арк. 0,85. Обл.-вид. арк. 1,0. Тираж 100 пр. Зам. 8-041.

Друк СМП «АВЕРС». 254214 Київ, пр. Оболонський, 36.