автореферат и диссертация по психологии 19.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Психологические особенности межличностного восприятия в группах девочек-подростков в условиях учебно-воспитательных учреждений, различной степени закрытости

Автореферат диссертации по теме "Психологические особенности межличностного восприятия в группах девочек-подростков в условиях учебно-воспитательных учреждений, различной степени закрытости"

од

-і V'"-1

л ' УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ . на правах рукопису

БЄЛАВІНА ТЕТЯНА ІВАНІВНА

ПСИХОЛОПЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПРИЙМАННЯ в ГРУПАХ ДІВЧАТОК-ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ |НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИХ ЗАКЛАДІВ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ЗАКРИТОСТІ

19.00.01 - загальна психологія, історія психологіТ

Автореферат дисертаціГ

на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Харків - 1996

Дисертацією б рукопис Робота виконана в Бердянському державному педагогічному інституті ім. П.Д.Осипенко

Наукові керівники - доктор педагогічних наук. ТЮРІНА

ВАЛЕНТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

- кандидат юридичних наук, доцент ОРЛОВ ПАВЛО ІВАНОВИЧ

Офіційні опоненти - кандидат юридичних ,

наук, професор БАЛЛ ГЕОРГІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

- кандидат психологічних наук, професор ШЛАТИНСЬКИЙ ВЛАДИСЛАВ ВІКТОРОВИЧ

Провідна організація Дніпропетровський державний університет

Захист відбудеться *______* 1996 р. о год.

на засіданні спеціалізованої ради К.'б2.24.02 в Університеті внутрішніх справ /310080, Харків, вул. 50-річчя СРСР, 27/.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Університету внутрішніх справ. ,

Реферат розісланий * 1996 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Актуальність цьго дослідження визначена необхідністю випереджаючої перебудови системи освіти та виховання, оскількі якісна зміна соціального контексту підсреслила недосконалість традиційного навчально-дисциплінарного підходу до роботи по вихованню та освіті підростаючого покоління, який часто розглядає дитину як об”єкт застосування виховної системи. Ця модель спрямована на озброєння дитини знаннями, вміннями, навичками, на прищеплення їй слухняності шляхом вимог, заборон та покарань.

У вітчизняній практиці подібний підхід є традиційно приорі-тетним. Спеціальні психологічні дослідження дозволили зробити висновок, що весь комплекс негативних наслідків реалізації такої моделі виявляється особливо гостро і в більш соціально небезпечній формі в умовах закритих навчально-виховних закладів, режимні вимоги яких багаторазово підсилюють соціальну ізоляцію вихованців, роблять збіднілим діапазон соціальних ситуацій розвитку дітей, примітивізують систему вагомих для дитини міжособистісних відносин.

Прикладом подібних установ є спеціальні навчально-вихов ні заклади різноманітного ступеня закритості: виховально-трудові колонії для неповнолітніх, школи-інтернати для ді-тей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків, професійно-орієнтовані спеціалізовані школи-інтернати, тощо.

Останнім часом визначився значний інтерес щодо проблеми специфіки особистісного розвитку та групоутворення в умовах відносної ізоляції від широкого соціуму.

З різних позицій даній проблемі приділяли увагу такі дос-

лідники, як М.А. Алемаскін, ІЛ. Башкатов, Г.Г. Бочкарьова, М.Ю. Кондратєв, В.Ф. Пірожков, дослідження яких присвячені спецзакладам для неповнолітніх правопорушників, І.В. Дуб-ровіна, М.І. Лісіна, А.М. Прихожан, Н.Н. Толстих, яких цікавила проблема дитячих будинків та шкіл-інтернатів для ді тей-сиріт, С.А. Аліфанов, Л.1. Божович, ЛЛ. Хохлова, предметом дослідження яких стали спеціалізовані, професійно-орієнтовані школи-інтернатита ін.

Незважаючи на фундаментальність згаданих робіт, ряд питань залишився поза інтересом дослідників, наприклад, специфіка міжособистісного сприймання та інтрагрупової структури у групах дівчаток-підлітків, що знаходяться в умовах соціальної депривації, характер усвідомлення досліджуваними оціночного відношення до них широкого соціуму та динаміка іхньої самооцінки в залежності від цього усвідомлення тощо.

На сучасному етапі перед психологічною та педагогічною наукою стоїть завдання реалізації іншої моделі виховання та освіти, яка полягає в сприянні становленню особистості, в розвитку індивідуальності кожної дитини, моделі, де знання, вміння та навички розглядаються як засіб повноційного розвитку особистості.

У зв”язку з цим швидке та послідовне впровадження у практику навчально-виховних закладів різноманітного ступеня закритості особистісно-орієнтованного підходу до виховання особливо необхідне та своєчасне.

Це завдання неможливо виконати без урахування власно психологічної специфіки міжособистісних відносин у подібних спілках, які можуть мати особистісно-утворюючий вплив і відночас стояти на шляху становлення індивідуальності

дитини.

Усе вищесказане доводить, що дослідження, присвячені цій проблемі, є достатньо актуальними на сучасному етапі.

Об”єіег дослідження - інтрагрупове струїсгурування та міжособиотісне сприйманнл в реально функціонуючих групах дівчаток-підлітків.

Предмет дослідження - процес інтрагрупового структуван-ня, міжособистісного сприймання та міжособовс ошнь>«ячк« у групах ід вчаток-підлітків, вихованців навчально-виховних закладів різного ступеня закрітості.

Мета дослідження - дослідити вплив ступеня закритості навчально-виховних закладів на процес інтрагрупового структурування і міжособистісного сприймання дівчаток-підлітків.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ступінь закритості навчально-виховного закладу, детермінований вимушеною та соціальною ізоляг' чо, а також ступінь підокре>...прооа.ііня та замкнення реально функціонуючих груп дівчаток-підліткі» під широкого соціального оточення визначають особливості міжоссбистісних відносин і гругоутвсрення в шх спілках, а також утворює ряд специфічних психологічних феноменів, що є нехарактерними чи мало вираженими у відкритих групах. , •

Для досягнеігня поставленої мети та перевірки слушності висунутої гіпотези були визначені такі дослідпопькі завдання:

1. Здійснити порівняльний аналіз специфічних психологічних феноменів, виражених в особливостях процесів групового структурування, міжособистісного сприймання та мЬкосо-бового оцінювання в реально функіпснуючих групах дівчаток-

підлітків, що виховуються в умовах навчально-виховних закладів різного ступеня закритості.

2. Проаналізувати характер усвідомлення тими, кого досліджують, оцінюючого ставлення до них широкого соціуму.

3. Дослідити динаміку самооцінки дівчаток-підлітків в

умовах соціальної депрівції в залежності від усвідомлення оціночного ставлення до них широкого соціуму. .

4. Вивчити вплив статусної позиції в реально функціонуючих групах членства на прагнення до ”Я - ідентифікації” і ”Я - конфронтації” дівчаток-підлітків, що перебувають у виховних установах різного типу.

5. Розробити психолого-педагогічні рекомендації для працівників навчально-виховних закладі*» різного ступеня закритості з метою швидкого та послідовного впровадження особнстісно-орієнтованого підходу до виховаьтія осіб даної категорії.

Методологічною та теоретичною базою дослідження стали основопологаючі праці з психології особистості, з соціальної психології, з вікової та педагогічної психології, з юридичної психології /Б.Г. Ананьєв, Г.М. Андрєєва, Л.ї. Божович, Л.С. Виготський, А.Г. Ковальов, А.М. Леонтьєв, А.В. Петров-ський, Б.В. Пірожков, В.В. Шпалінський та ін./; положення щодо взаємозв”язку та взаємозумовленісті явищ, теорія єдності психіки та дальності; соціальна зумовленість та мінливість психічних процесів; системно-структурний підхід до формування розвитку особистості та аналізу діяльності дівчаток-підлітків. '

Дане дослідження виконане у рамках теорії діяльносиого опосередкування міжособистісних відносин та концепції персоналізації. -

Методи дослідження. Виходячи з мета та дослідницьких завдань, прогргмма даного експериментального досліджен-

ня передбачує никиристл»'ня, поряд з допаміжтіми процедурами /збирання, елечскня та аналіз документального матеріалу про оО”єкт дослідження, опитування експертів, цілеспрямоване спостереження, босідп, інтерз”:орування та Ін,/ цілого ряду ЄКСП2риментальннх методичних засобів та прийомі»: методика взярмооїйиогг за ознакою пвплив у групі4, реферсн-тометрична та соізл\*етркчна процедури, модифікований варіант методики виявлення "особистісниу конструктіз” Л”'- Ксллі, мсто/іика “підстгвної самооцінки”. При обробці : ' них використовувалися також методи математичної V ати стики.

Організація та база дослідження. Дослідження проводилося протягом 1950-1996 рр. та охопило 428 дівчаток-підлітків у доексперементальних серіях та 93 досліджуваних в основній серії експерименту, Основною базою приведення дослідження були виховально-трудова колонія для дійчатск-пігшіт-ків м. Мелітополя, школа-інтернат для дітей-сиріт, що з а лиши-ля ся без пілкування батьків, СШ№15 і СШК®1 5 м. Бердянська.

Б експерименті брали участь учениці 10-х класів вказаних закладів.

Дослідження проводилося поетапно.

На першому етапі ривчалася соціально-психологічна та псих'олого-педлгогічна література з обраної проблеми, визначалися теоретичні основи дослідження, основну увагу було зосереджено на виборі, формуванні, розробці та обгрунтуванні проблеми дослідження, визначенні його об”єкта, предмета, мети, завдань та розробці гіпотези. Розроблено програму та методичний інструментарій дослідження, проаналізовано і конкретизовано вихідні поняття, визначено контингент досліджуваних.

На другому етапі здійснювалася власне експериментальна

робота, що охопила "контингентну вибірку”, метою якого була розроСгса та апробація спеціальних методів вивчення міжособистісних відносин та грулоутворення в реально функціонуючих групах дівчаток-підлітків, які знаходяться у закладах різного ступеню закритості. На даному етапі також вивчався досвід роботи практичних працівників навчально-виховних закладів різного типу.

На третьому етапі аналізувалися та узагальнювалися результати експериментальної роботи. На підставі одержаних результатів дослідження розроблено рекомендації для працівників вищевказаних закладів.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше

- виявлені соціально-психологічні та психолого-педаго-гічні особливості соціальної перпепції та групоутворення, в ізольованих групах дівчаток-підлітків, в умовах виховних закладів різного ступеню закритості;

- досліджено динаміку самооцінки цього контингенту в .. залежності від усвідомлення оціночного ставлення до них широкого соціуму;

- визначена соціально-ролева детермінація самооцінки та міжособового сприймання в групах дівчаток-підлітків в учбово-виховних установах різного типу.

Теоретичне значення дослідження полягає в подальшій розробці проблеми інтрагрупового структурування і міжосо* бистісних відносин підлітків в закритих учбових закладах, в визначенні групоутворення та міжособистісних відносин в залежності від ступеня відокремлювання та замкнення реально функціонуючих груп дівчаток-підлітків, можливості розглядати соціальну ситуацію розвитку дитини як детермінанту формування та динаміки самооцінки особистості, у виявленні закономірностей зміни П самооцінки в згілежності від інших умов. .

Практична значущість дослідження полягає у використанні резу-ьтатіп дослідження в розробці практичних рекомендацій для провадження в практику роботи з дівчатками-підлітками в невільно-виховних установах різного типу.

Особистий внесок автора. Вперше виконаний порівняльний ана-з особливостей неформальної структури в групах дівчатск-під-тків в умовах закладів різного ступеня закритості, розроблено ■чггорії і показники для визначення зміни самооцінки досліджуяа-іх, виявлено закономірності динаміки сомооцінки в залежності т усвідомлення оціночного ставлення до ник широкого соціуму, ійснено експериментальне дослідження соціально-психологічних еноменів в реально функціонуючих групах дівчаток-підлітків в иоввх с ціальної депривації, розроблено рекомендації для праців-іків вищезгаданих закладів.

Вірогідність результатів забезпечується теоретичною обгруп-■шаністю вихідних положень, опорою на сучасні досягнення ігальної, соціальної, вікової та педагогічної психології, викорис-шням комплексу методів, адекватних меті і завданням дсслід-ення, статистичною обробкою експериментальних даних, репре-:нтатиьністю вибірки.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні зложекня роботи обговорені та схвалені на засідантх Вченої ради зкультету дошкільного виховання та кафедри дошкільної педагогії і а психології Бер донського державного педагогічного інститу-’ ім. П.Д. Осипеико. Зміст основних положень та результатів з боти подано у вигляді доповідей і повідомлень на міжнародному імпозіумі ’’Актуальні проблеми соціальної психології” /Кострома., Ї92/, науково-теоретичних та науково-практичних конференціях вдосконалення змісту форм і методів навчання та виховання зшкільників”/Бердянськ,1992/, ”Опгимізація виховання і навчан-

і дітей”/Бердянськ,1993/, науково-практичній конференції по со-альиій псіїхслогіТ А1айкоп,1994/, Міжнародних кауково-пракшч-

ітах крнісренніях "Високі технології виховання” /Харків,1995/ "Гірос'пеі.:и якості, надійності, екології та- інформації” /Москва Бердянськ, 1996/,

На захист вниослться такі положення:

1. Існує пешшй зв”язок між ступенем закритості навчально еихоьііого закладу і особливостями групоутворення, міжособмсті ного сприймання в реально функціонуючих групах ивчаток-підлй хіп,лр Ці пронеси в цілому протікають за тією ж схемою, що і в заь ритих установах дгит неповнолітніх чоловічої статі, але конкретн форма проявлення групоутворення має в них свою специфік]

2. Характер усвідомлення себе, адекватність своїх актуальнії можливостей дів--гатками* підлітками з умовах соціальної деприві ції залежить в порівняльному ступені як від оціночного ставлеї і-гя ло них широкого соціуму, так і від їх статусно! позиції в реал: но функшонук-’з-іх групах членства виховних закладів різного тип;

3. Дівчатка-підлігки, що знаходиться в закритих виховних за ладах, в більшій мірі схильні ідентифікувати себе з одноліткам які виховуються в сім”!, ніж з представницями закритих устан< іншого типу, а учениці загальноосвітньої школи не ідентифікую' себе ні з вихованцями інтернату, ні з дівчатками-правопорушн дами із ВТК, вони оцінюють свої особистісні характеристи якісно вище, ніж відповідні показники дівчаток із закритих вихс них закладів.

4. Прагнення до ”Я - ідентифікації” і ”Я — конфронтації” у р ностатусних дівчаток-школярок, і тих, що перебувають в iнтep^ тах і ВТК, відрізняється.

Основні положення дослідження відображено у чотирьох П} лікаціях.

Структура 3 обсяг дисертації. Робота складається з вступу,дз розділів, загальних гисновків, списку- використаної лііерату

■ 11 '

тмій містить 2 54 найменування /з кит 11 англійською мовою-' га додатків. Загальний обсяг роботи /#%?стрршох, із т;х /ЛІЬг--■овного тексту /<^ сторінок бібліографії ? таСлкць схем, по латок Л сторінок

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДВСЕРТАШ * У бступі вдається загальна хараіаериспжа дисертаційного дослідження, обгрунтування актуальності обраної теми, пизнячає-ться теоретична та методологічна основа дослідження, обгрукто-в ться о5”єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання та методи лос-л. жєння, розкривається його новизна, теоретичне та практичне значення, формулюються положення, які виносяться на захист,

наводятьсл дані про апробацію та впровадження роботи.

У першому розділі иСоціально-псіпсологічні та психолого-п©*

дагогічні дослідження проблем особистісного розвитку групоутво-реніїя і процесу соціалізації підлітків в навчально-виховшта закладах різного ступеня закритості” аналізується соцзально-психолс-гічна, псїіхолого-педагргічна, юридична та спеціальна література з проблеми дослідження. Викладаються теоретичні передумови і вихідні положення дослідження, конкретизуються його завдання.

В сучасному уявленні проблема особистісного розвитку є між* дисциплінарною за своїм характером і є ціказого дня спеціалістів усіх галузів психології. Неможливо провести чітку межу розподілу сфери інтересів загальної, соціальної, педагогічної і т. ц. психології. Без врахування психологічної специфіки малігх груп, р яких проходить ставлення розвиваючаяся особистість, не можливо’.здійснити достатньо серйозного аналізу процесу розвитку особистості, проінтерпретувати отримані результати т ході конкретного експериментального дослідження, зафіксувати залежності та закономірності, що цікавлять нас. Теоретичною основою

даної праці стала теорія діяльнісного опосередкування міжосо бистісних відносин, а також концепція ггерсоналізаиії. Аналі; загально-психологічної, соціально-психологічної та психолого-пе дагогічної літератури показав, що сьогодні ”не існує загально прийнятої категорії ’’особистість” /А.В. Петровський/, але існу ряд підходів до аналізу особистості.

У вітчизняній психології у 50-60-х роках нашого століття бул прийнята позиція, в який особистість представлена як набір якос тей та особливостей психіки людини. Наступним дослідаицьки! кроком стала спроба структурувати ці особистісні властивост ІЛе був крок вперед Ж.К. Платонов, В.Н. Мяріщев, В.Г. Ананьев, в порівнянні з попереднім етапом, але протиріччя цього підход явилися передумовами до поязи та розвитку в 70-х роках систек ного підходу до розуміння особистості /А.М. Леонтьев, Б.Ф. Лом<

A.В. Петровський та ін./. Виявилася необхідність виділити сист< моутворюючу ознаку особистості, вийти за межі одномірног дослідницького підходу та акцентувати увагу на положенні люк ни, ’’його місця, позиції в системі, яка є система суспільни зв”язків,які відкриваються йому” /А. М. Лаонтьєв/.З цього погл: ду ’’особистість може бути зрозумілою лише в системі стійки міжособистісних зв”язків, які опосередковані змістом, ЦІННО CTJ ми, глуздом спільної діяльності” А.В. Петровський/.

Такі дослідники, як А.ї. Папкін, М.І. Фролова, A.t. Шестаков:

B.В. Шпалінський, Ю.В. Янотовська та інигі також зробили виснс вок, що міжособистісні відносини в малих групах опосередковг ні специфічним змістом групової діяльності та мають багаторії неву структуру.

Важливе значення в розвитку особистості має самооцінк; яка р психологічній літературі розглядається з різних позицій: г складаюча самосвідомості, як детермінантна поведінки тощ(

v роботах Б.Г. Ананьева, Л.І Божовіч, І,С. Кона, А Л. Ліпкіноь

B.C. Мерліната інших самооцінка виаупає ж этап рсовітку само;ві-'.’ОМОСТІ., Її ЗМІСТ ЗМІНЮЄТЬСЯ В залежності ВІД досягнень у рІГ'иИХ .Ьетах діяльності, піку, соціальної ситуації розвитку рипаній Тому динамічні характерне! <пси самооцінки тісно зв”язаніз формуванням та проявою її в міжссобових відносинах та різних видах спільної діяльності.

Вагомим внеском з розробку проблеми, що досліджується, теоретичні тз експерементальні роботи М.А. Алємаскіна, І.П. Башкатова, Г.Г. Бочкарьової, М.К? Кондратьева, Г.М. Міньковського, Л.О. Шевченко, що розглядають проблематику спецзакладів вги засуджених, у тому числі й неповнолітніх, правопорушників,

І.В. Дубровіної, М.І. ЛісінсГ, B.C. Мухіної, А. М. Прихожан,

Н.Н. Толстих та ін., які присвячені вивченню проблем специфіки виховання та навчання дітей в інтернатах для реальних та ’’соціальних” сиріт, С.А. Аліфапова, Л.І. Божовіч, Л.П. Хохлозої, що вивчали розвиток особис ості в професійно-спеиіалізсv.aunx інтяп-натах.

В другому розділі '’Експериментальне дослідження міжосо-бистісного сприймання і групоутгоренкя в умовах закрігтих гап-чально-виховних закладів для д’зчаток-підпітків” обгрунтовано вибір категорій досліджуваний, подано загальну у аракте.мио и-ку і соціально-психологічну специфіку інтрагрупового структу-рування та соціально! перцепції у групах дівчаток-підлітків в умовах соціальної леприваїгії. Описано хід дослідження та г:се"-ставлено одержані результати, при цьому приділяється уічил віковіПі статевій характеристиці досліджуваних та ступеня закритості закладів, в яких вони з тходяться. Даний розділ присвячений обговереню результатів, отриманих у процесі експерименту. При організації дослідження одним з ключових стале питання

про відбір "контіаггеїггних” вибірок, якими стали групи двчаток-підпітків з ВТК; школи-інтерната та старшокласниць із загальноосвітньої школи.

Дане дослідження проводилося у виховально-трудовій колонії для неповнолітніх дівчаток в м. Мелітополі, у школі-інтерн&ті для дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батькіБ, СШ №' 6, СІИ№15 м. Бердянська.

Для дослідження нами були обрані такі групи;

- учбова група школи-інтерната

- учбова група школи-інтерната

- б-те відділення засуджених ВІК

- 7-ме відділення засуджених ВТК

- учбова група загально-освітньої школи

- учбова група загально-освітньої школи яким були задані різні умови експерименту.

застосування першого блоку експериментальних процедур /со шомекрія, референтометрія, метод "особистісних конструктів1 Дж. Келлі/, а також процедури взаємооілнок за ознакою н&йбіль шого впливу в реально функціонуючих групах з різним стулене» та формою соціальної ізоляції дозволило зробити висновок прі особливості групоутворення і специфіку неформальної структур: влади, яка в значній мірі визначає особливості міжособистісни відносин у всіх групах досліджуваних, а також отриматії достс вірну інформацію про місце кожної досліджуваної в ієрархії вгин. Наведемо конкретні дані, які демонструє збірна таблиця взг ємооцікок ї-6 груп досліджуваних. • . ■

Крім рангового ряд;/ ' статусної позиції кожного члена груї в даній таблиці .... - — достатньо чітко виражені стату<

ні верстви, що характеризують внутрішньогрупову ієрархію ст] пеня впливу в даних контактних спілках: ”а” -високостатусі

- №1 - №>: --

- 1Р!

- №(

"в” - серелльостатусяі "с” - :<изкоста"усні

Таблиця N“1

Гр. Середній зангозий показник Позиція о отатусній ієрархи

л 3 о а 8 с

1,6-3,0 4,5-6,б 8,2-10,1 1-5 6-9 10-14

№2 0 1 6,3-8,4 11,1-13,0 1-5 6-10 11-15

N’3 1 >7-5,7 6,6-11,6 12,4-14,8 1-4 5-11 12-15

N4 2,1-5,2 7,7-11,2 13,8-15,3 1-6 7-12 13-18

Х’З 2,2-4,1 5,6-3.5 П,0-14,1 1-4 5-9 і 0— 15

№6 3,0-4,2 6,"1-8,4 10,3-13,3 1-6 6-12 . .. — 13-16

В групах №2 /школа-інтернат/ і №6 /загальноосвітна «зсо-г-а* можна було б виділити ще один шар відвержених член:в об-“єдиан-кя, але в обох випадках вони представлені тільки одним і групи.

Надані дані показують, що в усія трьох 'г.іпах груп /лага.:ь’іо-освітня школа, інтернат, ВТК/ міжособистісні відносини побудо-вакі не на паритетних началах. В закритих виховних заклягах формуються чітко визиагеиі статусні зерстви, проте у загальноосвітній школі гро це можна говорити лише умоино, Огрії нами результати в цілому співпадають з відповідними даними, отриманими рядом досліді-'мкіз /ІЛІ. Башкатов, ІЗ.Ф. Пірожков, ЛЛ. ФельсхдтеГш та ін./ на контингенті підлітків чоловічої статі, що знаходяться в умовах сош’альної депснвапіі. Але може гт; осте* жуватися специфіка грулоутворенх-я п твзфх самих спілках гпв-

чаток-підлітків. Наприклад, в ВТК для дівчаток-правопорушниць, на відміну від відповідних груп засуджених юнаків, нами виділені не 4 /як в групах, юнаків/, а тільки 3 стратифікаційних верстви. В групах дівчаток-правопорушниць не виділений шар "прибор-зечших”/В.Ф. Пірожков/, що займають позицію між високостатус-ними та середньостатусними в групах засуджених юнаків. Можна зробити висновок, що в умовах емоційної напруги, зумовленої цілим рядом обмежень, такими, як теріторіальні, економічні, обмеження соціальних контактів /при наявності загальпризнаної ідеї жіночого призначення мати оселю та сім”ю/ в групах дівчаток-правопорушниць в умовах ВТК відбувається подальша розтяжка середньої статусно! верстви з тенденцією до полярізації позицій: високостатусні - низькостатусні. Можна відзначити наявність зовнішніх підтверджень належності до певної статусної групи: наявність чи відсутність косметики, місце у загалі під час відео-сеансу, готовність чи її відсутність керувати дисципліною піх: час різноманітних заходів та ін. Можна зробити висновок, що групи дівчат в умовах інституційно закритих навчально-виховних закладів менш стратифіковані, ніж відповідні юнацькі, в цьому проявляється їхня специфічність.

Значущість різнорівневої структури групи для досліджуваних дівчаток-підлітків знайшла підтвердження у підсумку використання методики виявлення систем особистісних констуїсгів” Дж, Каплі. Статусні характеристики для них так само, як у групах пнаків, мають важливу 'підставу для означення "подібність-від-мінність” у системі міжособистісних відносин. Це виявляється особливо гостро в умовах закритих навчально-виховних закладів Порівняльний аналіз розв”язання триад типу ”аас” та :,сса” під креслює цей висновок.

/Див. табл. №2/

Таблиця 2

Установа Згідно статусу Всупереч статусу Кіль- кість триад

а в с разом а в с разом

Ікола 23 21 19 63 22 10 9 ' 41 104

[к-інтерн. 15 27 39 81 9 2 8 19 101

ТК 29 22 25 76 8 7 7 22 102

На доекспериментальному етапі в процесі спостережень, Овід, консультацій з експертами був зроблений висновок про наяв-ість з суспільній свідомості стереотипу сприймання вихованців акладів з різним ступенем реясимності. Іііироко розповсюджена очка зору про наявність якісно-відмінних характеристик дітей, ;о виховуються в умовах сім”!, від тих, що знаходяться в умовах чституційко закритих закладів, при цьому "домашні діти” мають в надіне більшій мірі соїііальтго-бажапі характеристики, ніж ті, що находяться у поз ар о динній ситуації. Аналіз результатів як даного іослідження, так і попередніх, присвячених проблемі становлення ісобистості в умовах соціальної депривації, дозволив зробити іисновок, що як хлогпзики-підлітки, так і дівчатка підлітки неадек-іатно традиційному уявленню сприймають свою позицію в групі 'леиства в інших соціальних утвореннях і по іншому оцінюють се-іе в порівнянні з однолітками, що розвиваються в іншг” соціальних 'мовах.

На основі отриманих у ході експерименту результатів виникло

питання про натомість чи відсутність конгруентності сприймав себе в групі членства і усвідомлення оціночного відношення до бє збої ту широкого соціуму у дівчаток, що виховуються У БІДПОЕ них умовах.

Отримані дані у результаті застосування методики ’’підстав самооцінки” підтвердили припущення, що вихованці з закри* закладів не схильні оцінювати себе нижче, ніж одноліток із за льноосвітньої школи. Це не пов”язане з тим, що вони не відчу ють по відношенню до себе специфічного сприймання з боку сус льства, їхня самооцінка можливо є своєрідною відповідаю суспі ству чи демонстрацією свого непогодження з роллю ’’людей дру го сорту”. Таким чином можна інтерпретувати особистісні позі більшості вихованців закритих виховних закладів, спираючись тільки на спостередження та консультації з експертами, але й одержані експериментальні дані, які дозволили нам побудуй; оцінюючі ряди, які характеризують бачення свого місця, своєї зиції в соціумі, в порівнянні з "домашніми” однолітками, з дів^ ками з інтернату та ВТК.

В іншій ситуації вимушеного дослідження посереднього ПО{ няння виявилися школярки. їхні позиції сприятливі і підкрепл соціально, тому вони виступають в експерименті з позиції соці> /як контрольна група/. Вони примушені до оціночної коне} ронт; /Я-ВТК, Я-інтернат/. Школярки так само, як і суспільство, да; чітке розмежування ВТК та інтернату, порівнюючи з тими, хто з холиться в цих заклада*. Як і а суспільній свідомості, так уявленні школярок, вихованці ВТК володіють якісно більш пс тивними особистісними характеристиками, ніж дівчатки з інтер ту, і ті ж дівчатки-правопорушниш володають меншими чи таким соціально бажаними характеристиками, як і школярки. Дівчаті

Мал. І Динаміка самооїйигаї дівчаток-підлітків, що засуджені.

6)

К

іал, 2. Динаміка самооцінки дівчаток в аиколі-ііггержтгу.

я stk

~Г~Т~і—і—Г~!—Г—;—І—і—і—г*

Мал. 3. Динаміка самооцінки пкопярпіс.

підлітки, що виховуються в школі-інтернаті для дітей-сиріт, ЯКІ Т( схильні бачити своє ’’завтра” в сім”ї, бачуть себе гірше ніж у* нищ загальноосвітньої школи, а в порівнянні себе із засудженні правопорушницями, що знаходяться в умовах вимушеної ізоляї. бачать себе краще, чи такими ж.

Мк можемо умовно відобразити це у вигляді спрощенної схек /Див. мал. 1,2, 3 на стор. 19/.

Крім того, було отримано підтвердження тому, що зміна са\ оцінки в порівняльному ступені залежить від реальної статусі позиції, яку займає кожна із досліджуваних в групах членсті

У закінченні наведено підсумки, що отримані в результаті аі лізу експериментальних даних, та практичні рекомендації п] півникам навчально-виховних закладів різного ступеня закрито Проведене дослідження підтвердило висунуту гіпотезу і ДОЗВОЛІ зробити такі висновки:

1. Закритість навчально-виховних закладів і зміст діяльно< що опосередковує міжособистісні відносини їхніх виховані детермінує психологічну закритість груп дівчаток-підлітків, перебувають за таких умов, та утворює ряд спецічних психолої них феноменів, нехарактерних або мало виражених у відкри групах.

2. Реальна статусна, позиція дівчаток-підлітків визначаєт їхньою належністю до одного з рівнів у неформальній структ групи, а не кількістю соціомєтричних вибірів, які здійснюютьс: межах певної верстви.

3. Статусні характеристики в групах дівчаток-підлігі так само як в групах юнаків, є важливою основою у визначе ’’подібність-відмінність” у системи міжособистісних віднос Найбільше це помітно в групах, які знаходяться в умовах соціа

юї депривації.

4. Динаміка самооцінки дівчаток-підлітків в умовах соціаль-юї депривації в значній мірі детермінована степенем усвідомленій оціночного відношення до них широкого соціуму.

5. В реально функцінуючих групах дівчаток-підлітків, що ви-:овуються в закладах різного ступеню закритості, статусна пози-гія впливає на прагнення до ”Я-ідентифікації” і ”Я-конфронтації” •а детермінує динаміку їхньої самооцінки в залежності від усві-іомлення оціночного ставлення : до них широкого соціуму.

6. Дівчатка-підлітки, що знаходяться в закритих навчально-(иховних закладах, схильні ідентифікувати себе в більшій мірі і однолітками, які виховуються в сім”! ніж з представницями зак->итих установ іншого типу.

7. Учениці загальноосвітньої школи не ідентифікують себе ні і дівчатками-правопорушницями із ВТК, ні з ровесницями, які ви-:овуються в інтернаті, вони оцінюють свої особистісні характерис-•ики якісно вище, ніж відповідні показники досліджуваних із зак->итих виховних установ.

Одержані результати дослідження дозволяють нам сформулюва-и деякі практичні рекомендації:

1. Послідовно впроваджувати у практику виховних закладів зак-іитого типу особистісно-орієнтований підхід, який має можливість товноцінної персонализації вихованців.

2.Ознайомити практичних працівників цих закладів з особливос-■ями групоутворення і соціальної перцепції у відокремлених гру-іах дівчаток.

3. Забезпечити педагогічний вплив, спрямований на створення юлідіяльнісної основи міжособистісних відносин, який дозволить гникнути корпоративності в закритих групах.

4. Розроблені та апробовані методичні прийоми з успіхом мо: бути використані педагогами для вивчення та оптимізації наві но-виховного процесу в умовах соціальної депривації.

Основні положення дисертації викладені в публікаціях авт

1. Вступ до прикладної психології особистості і колективу. Vі-вий посібник. Харків, 1991. 88 с (У співавторстві).

2. Розвиток особистості і групи у дитячих закладах закритого і

Я Актуальниі проблеми соціальної психології": Матеріали міжнароді симпозіуму. Кострома, 1992. С. 15-16, / рос.мовою/. ,

3. Особливості взаємовідносин педагога з дітьми у закладах закри типу // Оптимізація виховання і навчання дітей: Сб. наукових п| Бердянськ, 1993. С.9-10.

4. Психологія первинного колективу. Вступ до сучасної психо. гіГ особистості то колективу. Учбовий посібник. Харків. 1995. с. 103 109-116, 127-131 (У співавторстві).

ANNOTATION

Belavina Т. I. Social psychological peculiarities of social perc tion and intergroup ctructuring of closed establishment for j minors.

. Dissertation is presented on psychological sciences.

Speciality 19.00. 01 - general psychology! histjry of psycholo University of internal Affairs, Kharkov, 1996.

In the thesis the pecularities of, social perception and intergr< structuring for girls-minors in closet establishments with differ digree of regime are analized in comparizon with girls of second school.

It’s pointid our that degree of closing these establishme

determines some specific socio-psychologik phenomena with me not characteristic for ’’open” girl-groups. The dynamics of selfestimation of girl-groups in closed establishments in great extent is determined by the character of self-consciousness of estimating attitudi people to them and by realposition in their membership.

АННОТАЦИЯ

Белавина Т.И. Психологические особенности мвжлнэдост-юго восприятия s группах девочек-подростхов в условиях учебно-оспитателкных учреждений, различной степени закрытости.

Дйссертадоя на соискание ученой степени кандидата психоло-ических наук по специальности 19. 00. 01 — общая, психология, стория психологии. Университет внутренних дел. Харьков, 1996.

В диссертации проанализированы особенности процессов груп-ообразования, межличностного восприятия и межперсонального ценивания в группах воспитанниц институционально захрытых с питательных учреждений с различной степенью режиь#юсти в срав-їнии с их сверстницами, ученицами общеобразовательной школы. Установлено, что степень закрытости этих учреждений детер-инирует ряд специфичных социально-психологических феноме->в не характерных для "открытых” групп. Динамика самооценки, юпитанниц закрытых учреждений в значительной мере опреде-ется характером осознания оценочного отношения к ним широ-го социума и их реальной статусной позиции в группе членства. Ключові слова: соціальна депривація, соціум, дівчатка-підлітки, ■рагрупове структурування, міжособистісне сприймання, само-інка, міжособове оцінювання, статусна позиція.