автореферат и диссертация по психологии 19.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Особенности формирования личности и профилактика психической дезадаптации, у школьниковэвакуированных из 30-км зоны после аварии на Чернобыльской АЭС

Автореферат диссертации по теме "Особенности формирования личности и профилактика психической дезадаптации, у школьниковэвакуированных из 30-км зоны после аварии на Чернобыльской АЭС"

РГЗ ол 1 1 !'ОТ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КУКУРУЗА ГАННА ВОЛОДИМИРІВНА

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ТА ПРОФІЛАКТИКА ПСИХІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ У ШКОЛЯРІВ, ЕВАКУЙОВАНИХ З 30-КМ ЗОНИ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧОРНОБИЛЬСЬКІЙ АЕС

19.00.04 - медична психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата психологічних наук

Київ, 1996

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Українському науково-дослідному інституті охорони здоров'я дітей та підлітків

Науковий керівник:

Доктор психологічних наук ШЕСТОПАЛОВА Л.Ф.

Офіційні опоненти:

Доктор медичних наук ПОДКОРИТОВ B.C.

Кандидат психологічних наук ЯКОВЕНКО С.І.

Провідна установа: Харківський державний університет

Захист дисертації відбудеться "24” жовтня 1996 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.01.36 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

252017, м.Київ, вул.Володимирська 60.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці універсітету. Автореферат розіслано ”______"______________1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої Ради кандидат психологічних наук, доцент

Т.С. Кириленко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ. Особливе місце у комплексі проблем вивчення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС займають питання визначення причин психічної дезадаптаціі, шляхів та засобів ії своєчасного попередження та подолання у дітей та підлітків, що постраждали від Чорнобильської катастрофи. (Козлова І.А., 1995; Нягу А.І., 1991, 1995; Моляко В.О.,1992; Киричук О.В.,1994,

Подкоритов B.C., 1994, 1995, Романенко О.С., 1991, 1995).

Аварія на ЧАЕС створила для мігрантів хронічну стресову ситуацію, в якій поєднувались різноманітні стресові впливи (Александровський Ю.О., 1988, 1991, 1995, Яковенко С.І.,1994;

Ветров С.Д., 1993, Хавенаар Й.М., 1993 ). Хронічний характер стресу визначав перенапруження та демобілізацію механізмів адаптації, виникнення у дітей-мігрантів станів психічної дезадаптації, які супроводжувались зниженням загального рівня продуктивності психічної діяльності, підвищеною тривожністю, дратливістю, почуттям приреченості (Бебешко В.Г.,1995, Дикун Н.С., 1995, Глазачев О., 1992, Горбачевський В.К., 1992, Татенко В.О., Яковенко С.І., 1990 ).

Збільшення кількості патологічних та непатологічних станів психічної дезадаптації, які призводять до порушення інтрапсихічного та психосоціального функціонування дітей та підлітків, евакуйованих з 30-км зони, ставить проблему вивчення механізмів формування цих станів (Морозов А.М., 1991, Отчик С.В., 1992 ).

З урахуванням викладеного, метою дослідження стала розробка підходів до прогнозу та профілактики непсихотичних психічних розладів у школярів, евакуйованих з 30-км зони, на основі визначення властивостей особистості, психологічних механізмів формування у них психічної дезадаптації.

Предметом дослідження ' виступив процес формування особистості у дітей та підлітків. Об’єкт - особливості формування особистості у дітей та підлітків, евакуйованих з 30-км зони.

Загальна гіпотеза дослідження. Особливості формування особистості дітей-мігрантів, евакуйованих з 30-км зони, опосередковані тривалим психотравмуючим ефектом Чорнобильської

катастрофи та обумовлені спільною дією на психіку дитини соціально-психологічних (макро - та мікросоціальних наслідків Чорнобиля), психологічних (індивідуально-типологічних особливостей) та біологічних (порушень стану здоров'я) чинників. На різних часових етапах після аварії на ЧАЕС переважаючий вплив та якісна своєрідність кожного з чинників призводять до формування різних за внутрішньою психологічною структурою та ступенем вираження станів психічної дезадаптації.

. Мета і гіпотеза визначили наступні задачі дослідження:

1. Вивчити динаміку клініко-психологічних ознак психічної дезадаптації у школярів, евакуйованих з 30-км зони, та встановити їх прогностичне значення.

2. Виявити особливості формування особистості та соціальної ситуації развитку дітей та підлітків-мігрантів.

3. Визначити психологічні властивості особистості у підлітків-мігрантів з граничними нервово-психічними розладами (ГНПР).

4. Розробити підходи щодо профілактики соціальної та психічної дезадаптації школярів, евакуйованих з 30-км зони.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали фундаментальні положення сучасної психологічної науки: культурно-історична концепція розвитку вищих психічних функцій Л.С.Виготського, основні теоретичні положення робіт Л.І.Божович1

В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна, О.М.Леонт’єва, психодіагностичнг

з

концепція Л.Ф.Бурлачука, уявлення про двуєдину (біогенну та психогенну) дію Чорнобильскої катастрофи.

Наукова новизна дослідження. На основі динамічного психодіагностичного обстеження школярів-мігрантів вперше:

- встановлено особливості формування особистості дітей, евакуйованих з 30-км зони, що визначаються поєднанням вікових закономірностей розвитку з посиленням дефіцитарності механізмів афективної регуляції;

- надано характеристику динаміки соціальної ситуації розвитку школярів-мігрантів та визначено психологічний зміст чинника катастрофи (ЧК) на різних етапах після аварії;

- визначено психологічні механізми формування психічної

дезадаптації у школярів-мігрантів, які пов'язані з реалізацією психотравмуючого ефекту ЧК в межах психосоматичного, соціально-психологічного та психологічного регістрів;

- розроблено принципи віддаленого прогнозу соціальної та

психічної дезадаптації школярів-мігрантів, виділено прогностично

значущі ознаки щодо оцінки кліничної динаміки та соціального функціонування вказаної категорії дітей;

- розроблено диференційовані підходи до профілактики особистих порушень у різноманітних контингентів дітей-мігрантів з урахуванням вікових характеристик та особливостей соціальної ситуації розвитку школярів, евакуйованих з 30-км зони.

Практична значущість роботи. Розроблено психологічні діагностичні показники для виділення дітей-мігрантів у групу ризику розвитку вираженої психічної дезадаптації. Встановлено специфічні

властивості особистості підлітків-мігрантів з граничними нервово-психічними розладами. Визначено психологічні чинники психічної дезадаптації школярів, евакуйованих з 30-км зони, та встановлено їх прогностичне значення для соціопсихічної адаптації цього контингенту.

Отримані дані дозволяють обгрунтовано робити висновки щодо чинників соціиопсихічної дезадаптації школярів-мігрантів та є основою вибору адекватних підходів до профілактики різних розладів особистості у школярів, що постраждали внаслідок радіоекологічної катастрофи.

Положення, які виносяться на захист:

1. Психологічний зміст соціальної ситуації розвитку та ії динаміка після аварії на ЧАЕС визначаються чинником катастрофи. Формування порушень особистості у дітей-мігрантів пов'язано з реализацією чинника катастрофи у межах психосоматичного, соціально-психологічного та психологічного регістрів.

2. Тривожність та афективна нестабільність визначають якісну своєрідність порушень особистості та виступають провідними ланками у формуванні психічної дезадаптації школярів-мігрантів.

3. Прогноз та профілактика соціальної і психічної дезадаптації школярів-мігрантів повинна будуватися відповідно до динаміки клініко-психологічних та мікросоціальних факторів розвитку дітей та підлітків, евакуйованих з 30-км зони.

Впровадження результатів дослідження у практику. Одержані діагностичні показники, принципи прогнозування та профілактики психічної дезадаптації у дітей та підлітків, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, впроваджено у клініці та поліклінічному відділенні УНДІ ОЗДП. Дані про психологічні особливості дітей та підлітків-мігрантів викладатьюся у лекційному матеріалі курсів інформації та стажування, які проводяться на базі УНДІ ОЗДП, при підготовці психологів на відділенні психології Харківського університету. Інформаціїний лист впроваджено в практику Харківського, Сумського, Херсонського, Львівського відділів охорони здоров'я. У "Реєстр медико-біологічних і науково-технічних

нововведень" вип.З увійшла інновація "Критерії діагностики психічної та соціальної дезадаптації у школярів, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" ( К.,1994 ).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації викладено на Міжнародній науково-практичній конференції "Девіантна поведінка неповнолітніх і молоді: можливості впливу" (Харків, 1994), на науково-практичній конференції "Науково-медичні аспекти наслідків аварії на ЧАЕС: підсумки 8-річного обстеження, лікування і моніторингу ліквідаторів аварії та населення України" (Харків, 1994), на науково-практичній конференції "Актуальные вопросы детской психиатрии" (Харків, 1994), на Міжнародній конференції "Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле" (К., 1995).

Публікації. Основний зміст роботи відображено у 12 публікаціях.

Особистий внесок дисертанта у розробку наукових результатів. Автором запропоновано підходи до прогнозу та профілактики психічної дезадаптації школярів-мігрантів на основі вивчення динаміки соціальної ситуації розвитку та особистих властивостей дітей, евакуйованих з 30-км зони.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів, підсумків, висновків, практичних рекомендацій та списку літератури, який містить 186 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ .

У ВСТУПІ обгрунтовується актуальність проблеми, визначається предмет, об'єкт, мета, гіпотеза та завдання дослідження, розкривається наукова новизна, теоретичне та практичне значення роботи, представлені положення, що виносяться на захист.

Перший розділ "Сучасний стан проблеми медико психологічних та соціально-психологічних наслідків аварії ні Чорнобильській АЕС' містить теоретичний аналіз психологічно! літератури з проблеми наслідків Чорнобильскої катастрофи.

У другому розділі "Обсяг та методи дослідженні обгрунтовано вибір категорії досліджуваних та подано загальну характеристику обстежених школярів та методів дослідження.

Основну групу аналізу складали діти, евакуйовані з Прип'яті, Чорнобиля у м.Харків у віці 4-7 років. Динамічне спостереження за ними здійснювалось протягом 8 років. Психодіагностичне обстеження проводилось у два етапи: перший етап - 1989-1990 рр. (четвертий рік спостереження), другий етап - 1993- 1994 рр. (восьмий рік спостереження).

На першому етапі у психодіагностичному обстеженні брали участь 60 дітей-мігрантів основної групи у віці 8-12 років. З них у 60 % (36 осіб) були встановлені порушення психічної адаптації у формі граничних нервово-психічних розладів (ГНПР).

На другому етапі у катамнестичному обстеженні брали участь 66 підлітків-мігрантів основної групи з ГНПР. Для оцінки особистих властивостей при ГНПР у підлітків-мігрантів на цьому етапі була обстежена група підлітків (ЗО осіб), що постійно мешкають у Харкові, релевантна основній за клінічними та соціально-демографічними характеристиками. З метою визначення особливостей особистості дітей-мігрантів, залежно від віку в момент аварії, на восьмому році спостереження було обстежено 55 дітей-мігрантів 842 років з ГНПР.

Психодіагностичне обстеження особистих властивостей та їх трансформацій у дітей-мігрантів з врахуванням вікової динаміки включало вивчення провідних особистих рис та тенденцій, типів емоційного реагування в ситуації фрустрації, системи відносин та

йннісних орієнтацій, особливостей розвитку самосвідомості з іикористанням дитячого та підліткового варіантів опитувальника Сеттелла (СРО, НБРО), тесту фрустраційних реакцій Розенцвейга дитячий варіант), патохарактерологічного діагностичного іпитувальника (ПДО), методики " Рівень співвідношення "цінності" та доступності" у різних життєвих сферах", методики "Хто Я - 20 уджень". ,

Оцінка динаміки психічної та соціальної дезадаптації роводилась за допомогою критеріїв симптоматичного поліпшення та оліпшення соціального функціонування (Мясищев В.Н., 1980).

Ірогнозування соціопсихічної адаптації здійснювалось за цими ритериями за допомогою неоднорідної послідовної статистичної роцедури (Гублер Є.В., Генкін А.А., 1973).

Викладені у розділах "Динаміка особистих властивостей ітей-мігрантів, евакуйованих з Прип 'яті після аварії на ЧАЕС' та Цинаміка соціальної ситуації розвитку дітей-мігрантів' результати зідчили про наявність у структурі взаємодії "дитина-середовище" -інника катастрофи (ЧК) як постійного джерела психогеній, що зизводять до розвитку різних форм психічної дезадаптації, сихотравмуючий ефект ЧК реалізувався в межах трьох регістрів: :ихосоматичного, соціально-психологічного та психологічного. •

Обстеження на різних етапах після аварії показало, що процес ;аптації потерпілих супроводжувався комплексною дією всіх ігістрів ЧК. Домінування того чи іншого з регістрів та їх іаємозв'зок визначали якісну своєрідність соціальної ситуації ззвитку, проявів психічної дезадаптації, в яких відбивалися ивідуальні відхилення психічного гомеостазу (рис. №1).

На початковому етапі практично була відсутня реалізація ресогенного характеру ЧК в межах психосоматичного регістру. Це збувалось через те, що найбільш небезпечний для життя та

СТРУКТУРА ЧИННИКА КАТАСТРОФИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПІСЛЯ АВАРІЇ НА ЧАЕС

кГ«-1

здоров'я вражаючий фактор (радіація) мав позасенсорний характер, вибух та пожежа були достатньо локальними і не привели до великої кількості людських жертв. Тому загроза для життя та здоров'я уявлялася недостатньо реальною, її усвідомлення проходило поступово у процесі отримання офіційної, а частіш неофіційної інформації. Найбільшою мірою афективні реакції на цьому етапі визначалися раптовістю та неясністю, зв'язаною із необхідністю вимушеного переселення, що підтверджують 87,6 % із опитаних батьків вивченого контингенту дітей.

Надсілі у постраждалих внаслідок аварії з'явилася та поступово наростала реакція занепокоєності своїм здоров'ям. Суперечлива та недостовірна інформація про результати радіаційного впливу формувала впевненість щодо абсолютної патогенності радіаційного фактору. Це сприяло активній реалізації психотравмуючого ефекту психосоматичного регістру в межах проблеми "погіршення здоров'я -ція радіації".

На воьмий рік після аварії психосоматичний регістр надбав зираженого психогенного характеру. Проблеми здоров'я, його цинаміки оцінювалися постраждалими дітьми та підлітками як самий стотний ефект Чорнобиля. Об'єктивно проходила реалізація 'психосоматичного циклу", хоча суб'єктивно абсолютна кількість дітей га підлітків-мігрантів (99,3 %) зв'язували появу порушень стану здоров'я з дією радіаційного фактора.

З часом, у міру дорослішання дітей та розширення зефлексивних можливостей, реакція занепокоєнності своїм здоров'ям набула не стільки констатуючого характеру, відбиваючи гпрямованість " минуле - теперішність ", але і проектувалася у майбутнє через зв'язок між станом здоров'я та повноцінною реалізацією професійних і сімейних очікувань.. 42,5 % вважали, що

порушення здоров'я можуть негативно впливати на ці сфери соціального функціонування.

Інша динаміка була зафіксована у реалізації соціально-психологічного регістру. На початкових етапах стресогенний ефект цього регістру визначався вимушеною зміною життєвого стереотипу та втратою референтної групи.

Проблема адаптації до нових умов життя та навчання у місті з іншими соціо-культурними параметрами, яка виникла після евакуації, необхідність інтеріоризації соціальної ролі "Діти Чорнобиля", опанування новими та модіфікація старих правил та норм взаємодії з іншими людьми, що збігалося з ностальгічними ідеалізованими уявленнями про минуле, визначали психогенність соціально-психологічного регістру ЧК. ‘

На восьмий рік після аварії змінився зміст соціально-психологічного регістру ЧК. На цей час сформувався соціальний та соціально-психологічний контекст, у якому соціальна роль, що визначалася на попередньому етапі поняттям "Діти Чорнобиля", стала функціонувати в межах статусу осіб, які постраждали від аварії, розповсюдженого на інші категорії населення, що мешкає у Харкові. Діти та підпітки-мігранти увійшли до складу більш широкої спільності різних за структурою та соціо-психічними параметрами груп людей, об'єднаних поняттям "чорнобилець". За думкою 43,2 % опитаних дорослих переселенців з. Прип'яті, Чорнобиля це призвело до зниження громадської уваги до проблем, що у них виникають, появи почуття образи.

ЧК набув внутрішньої суперечності, яка проявлялася у тому, що у процесах розвитку дітей та підлітків-мігрантів співіснували різноспрямовані тенденції: внутрішнє почуття себе "чорнобильцем" та прагнення у повсякденному спілкуванні приховувати це, широкі можливості інтелектуального та професійного розвитку, забезпечені

гистемою пільг, та обмеження у зв'язку з суб'єктивною або )б'єктивною втратою здоров'я, завершений процес адаптації до життя < Харкові та велике бажання повернутися на попереднє місце іроживання.

У межах психологічного регістру ЧК на початковому етапі у щей-мігрантів відмічалися ситуаційно обумовлені реакції тривожної іапруги, навіяні у великій мірі дорослими.

Результати психодіагностичного обстеження, якісний та сількісний аналіз даних тесту Кеттелла дав змогу виділити у дітей-лігрантов три основні типи індивідуально-особистих :имптомокомплексів, що характеризувались певним сполученням рис-{закторів: інфантильний (фактори В-, Е-, С-, Н- ), збудливий (фактори )+, 03-), тривожний (фактори І+, 0+, 04+ ).

У більшості дітей-мігрантів з ГНПР визначався інфантильний тип :имптомокомплексу (49,8 %), менш часто реєструвались збудливий 21,3%) та тривожний тип індивідуально-особистих симптомокомплексів 19,1 %). У дітей без порушень психічного здоров'я найбільш часто іизначався тривожний тип (45,7 %), інфантильний та збудливий іустрічались значно менше (4,16 % кожний). Звертав увагу факт (аявності тривожного типу симптомокомплексу у вірогідно більшої р < 0,05) кількості дітей без клінічних ознак граничної патології. Це іуло розцінено як фактор ризику формування різної психопатологічної :имптоматики.

Аналіз узагальнених групових профілів особистості з (рахуванням фактора статевого диморфізму виявив у всіх хлопців-/іігрантів вірогідно більш високий, ніж у ровесниць рівень :ензитивності, чутливості. Порівняння отриманих результатів з юрмативними свідчило про інверсію даної якості у хлопців-мігрантів.

Фрустраційна поведінка дітей-мігрантів визначалася переважно ікстрапунітивними за напрямком та самозахисними за типом

реакціями. Однак у дітей з ГНПР ці реакції фіксувалися вірогідно частіше ( тип ЕО 81,8 % і 57,1 % р < 0,05, відповідно, напрямок Е 90,9 % та 57,1 % р < 0,05 відповідно), а профілі емоційного реагування відрізнялися меншою варіабельністю, що відбивало існування у них менш різноманітних моделей фрустраційної поведінки. Крім того, характерна дітям-мігрантам з ГНПР схильність надавати перешкодам перебільшену значущість, ослаблення мотиву досягнення та прагнення самостійно долати перешкоди, несформованість настанов на продовження діяльності за неприпустимих обставин сприяла кумуляції у них негативного афекту. В той же час, послаблення фруструючого впливу ситуації дозволяло дітям без ГНПР реалізувати більш активно-розв'язуючі моделі поведінки.

Отримані дані дозволили за допомогою послідовної неоднорідної статистичної процедури виділити найбільш діагностично значущі фактори тесту Кеттелла та сумарні показники тесту Розенцвейга, які характеризують психологічний статус дітей-мігрантів. До них відносяться значення факторів А в діапазоні більше 7 стен и менше 2 стен; В рівного 4 стенам; С рівного 5 стенам; 0 більше 8 стен; Е менше 2 стен або більше 5 стен; Р більше 5 стен; Є більше 6 стен; Н більше 7 стен; І більше 8 стен; О менше 7 стен; 03 менше 4 стен;

04 більше 8 стен; а також домінування естрапунітивних та самозахисних реакцій. Наявність у структурі особистості дітей-мігрантів без клінічно виражених ГНПР вищезгаданих значень достатньо надійно свідчить про можливість існування початкових проявів психічної дезадаптації.

Клініко-динамічне спостереження за дітьми-мігрантами та обстеження на восьмому році після аварії показало наявність на момент настання підліткового віку різних психопатологічних синдромів, основним серед яких виявлявся психо-вегетативний (77,8 %). _

У підлітків - мігрантів у 100 % випадків було виявлено

акцентуацію характеру. Під час вивчення основних особистих рис та тенденцій виділено три типи індивідуально-особистих симптомокомплексів: конформний (фактори 02, Р+, Н+, А+ ), тривожний (фактори 0+, С-, !+, Н- ), домінуючий (фактори Е+, С<3- ). Підлітки -мігранти з конформним типом складали більшість (38,3 %), Дещо менше фіксувався тривожний тип (35,9 %). З найменшою частістю реєструвався домінуючий тип симптомокомплексу (13,4 %).

Низький рівень емоційної стабільності, зафіксований у підлітків-мігрантів незалежно від статі, відбивав слабкість афективної інтеграції та дезорганізацію емоційної регуляції поведінки. При цьому у хлопців реалізувалися моделі поведінки, зв'язані з проявами развинутого когнітивного контролю та домінування, а у дівчаток - залежності і підкореності (профіль особистості хлопців має вигляд Е 03 04 -С І А, у дівчаток - І Р А - С 02 Е).

За результатом вивчення особистих властивостей дітей-мігрантів залежно від віку на момент аварії було встановлено, що зі збільшенням строку з часу аварії вірогідно збільшилася кількість дітей-мігрантів 8-12 років з тривожним типом симптомокомплексу ( 19,4 % на четвертому році, 69,1 % на восьмому році р < 0,01), в структурі якого посилилися ознаки емоційної нестабільності, залежності від екстрапсихічних чинників.

Співвідношення даних динамічного вивчення основних особистих рис показало, що в процесі особистого розвику мігрантів поєднувалися та взаємодіяли дві тенденції, позначені нами як компенсаторна та декомпенсаторна.

В межах компенсаторної тенденції відбувалася трансформаці" інфантильного, збудливого та поява домінуючого та конформного типів індивідуально - особистих симптомокомплексів, у чому відбивалася закономірність вікової динаміки формування особистості.

Крім того, виявлені на першому етапі обстеження неконгруентні статево-віковим нормативам особисті властивості хлопців-мігрантів (більш високий, порівняно з дівчатами, рівень сензитивності, чутливості, емотивності) на підлітковий вік стали відповідними статево-віковим характеристикам. Отже, у рамках процесу соціалізації формування статево-рольової поведінки проходило адекватно.

Декомпенсаторна тенденція особистого розвитку полягала у виявленій на всіх етапах обстеження дефіцитарності механізмів афективой регуляції, нарастанні тривожності як психологічнго маркера хронічної стресової ситуації.

У розділі "Особливості порушень особистості у підлітків -мігрантів з граничними нервово-психічними розладами' визначені загальні та специфічні зміни особистості при ГНПР у підлітків з врахуванням преморбідного складу, механизмів особистої компенсації та декомпенсації, наявності у структурі соціальної ситуації розвитку ЧК.

Аналіз преморбідних особливостей підлітків-мігрантів та їх ровесників-харьків'ян із ГНПР виявив схожість у структурі акцентуацій характеру. В обох групах переважали акцентуації лабільного кола (37,83 % та 39,16 %), другою за частотою була істероідна акцентуація (35,13 % та 25,5 %), епілептоідна реєструвалася найменш часто (27,02 % та 19,1 %). Різниця, що полягала у вірогідно більшій частоті ознак соціальної дезадаптованості підлітків-мігрантів (85,29 % та 45,61 %, р<0,01), свідчила про більшу виразність у них дезадаптивних реакцій поведінки.

Результати порівняння частоти, з якою зустрічались індивідуально-особисті симптомокомплекси, показали, що у підлітків-мігрантів та їх ровесників-харків'ян найчастіше фіксувався конформний тип (38,3 % та 23,9 % ). Вірогідно більша кількість підлітків-мігрантів мала тривожний тип індивідуально-особистого

симптомокомплексу (35,5 % та 11,1 %, р<0,1). Дезадаптивні реакції поведінки підлітків, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, були пов'язані з дефектами емоційної регуляції та супроводжувались у більшості з них емоційною нестабільністю, тривожністю, низькою фрустраційною толерантністю.

Обробка отриманих даних за допомогою неоднорідної послідовної статистичної процедури дозволила з'ясувати найбільш діагностично значущі фактори тестів Кеттелла та ПДО, що карактеризують психологічний статус підлітків, формування яких проходить за умов хронічного психоемоційного стресу, пов'язаного із наслідками аварії на ЧАЕС. До них відносяться значення факторів А у діапазоні більше 10 або менше 4 балів, С більше 12 балів, О менше 4 залів, Е більше 14 балів, І менше 13 балів, і більше 15 балів, О зільше 16 балів, 02 менше 11 балів, 03 менше 7 або більше 16 балів, 34 більше 14 балів, діагностований епілептоідно-істероідний тип акцентуації характеру.

Порівняння структури ціннісних орієнтацій у підлітків- мігрантів із "НПР та їх ровесників-харків'ян із ГНПР свідчило про існування :хожих мотиваційних тенденцій, які полягали у дисоціації між доступністю в реальному житті найбільш значущих цінностей, що <арактеризують інтимно-особисті відносини ("наявність друзів", 'щасливе сімейне життя", "любов"), у дезадаптуючому впливі фактора здоров'я, який функціонує у мотиваційній сфері як високозначущий та малодоступний. Специфічним для підлітків-мігрантів із ГНПР зизначався вірогідно більш високий рівень дисоціації відносно дінності "щасливе сімейне життя", що підкреслювало її емоційну значущість. Сфера сімейного життя виявлялась для мігрантів джерело** :тійких внутрішніх конфліктів.

Вивчення особливостей розвитку самосвідомості, змісту "образу Ч" дало такі результати: у підлітків-мігрантів із ГНПР вірогідно

знижений індекс значущості категорій самбопису, що характеризують оцінку знань та інтересів ( к=0,32, к=0,62, р < 0,1 ), рефлексію почуттів та переживань ( к=0,35, к=0,62, р < 0,1 ), опис життєвих планів ( к=0,07, к=0,62, р <0,01 ). Індекс значущості цих категорій не досяг у групі підлітків-мігрантів рівня вірогідності (к=0,42). Це свідчило про те, що самосприйняття підлітків-мігрантів має переважно констатуючий характер, у ньому не відбивається в достатній мірі динамічний аспект. Уявлення про майбутнє, життєві плани підлітків, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, малоконкретні та недостатньо диференційовані, в результаті чого утруднюється процес прогнозування свого майбутнього.

Таким чином, проведені дослідження дозволили виділити специфічні властивості особистості підлітків-мігрантів із ГНПР та констатувати, що схожі за клінічною картиною розлади мають різну психологічну структуру.

У розділі "Прогноз та профілактика психічної і соціальноі дезадаптації школярів-мігрантів' відображено результати вивчення динаміки та прогнозування соціальної і психічної адаптації школярів-мігрантів, наведено таблиці основних • соціально-психологічних, психологічних та клінічних ознак, серед яких виділено найбільш прогностично значущі.

Високу прогностичну цінність щодо негативної клінічної динаміки має комплекс показників, який містіть у собі високий рівень сформованості абстрактно-логічного мислення (фактор В+), різноспрямовані відхілення у рівні сензитивності (фактор І+,І-), емоційної стабільності (фактор С+, С-), низький рівень самоконтролю (фактор 03-), посилення тривожності (фактор 0+), тривожний тип індивідуально-особистого симптомокомплексу; у профілі емоційного реагування мають перевагу інтра- та імпунітивні за напрямком та спрямовані на задоволення потреб за типом реакції.

За крітерієм соціального функціонування щодо позитивного прогнозу соціальної динаміки має значення поєднання таких факторів: стабілізація клінічних показників , відсутність сімейних конфліктів, відповідний нормативному рівень тривожності (фактор О), емоційної стабільності (фактор С), сензитивності (фактор І), відсутність захворювань у батьків, які вони пов'язують з наслідками Чорнобильської катастрофи. Прогностично несприятливими для соціальної динаміки є участь у поїздках за кордон на оздоровлення, висока тривожність (фактор 0+), низька фрустраційна

толерантність (фактор С-), різноспямовані відхилення в континуумі сензитивність-реалізм (фактор І+,І-). Визначається взаємозв'язок формування соціальної та психічної дезадаптації дітей-мігрантів з афективною нестабільністю, яку посилюють несприятливі мікросоціальні чинники (табл. №1).

Одержані таблиці прогностичних коефіцієнтів можуть бути використані для виділення дітей-мігрантів до групи ризику розвитку виражених форм соціальної та психічної дезадаптації.

Профілактика соціальної та психічної дезадаптації дітей-мігрантів повинна проводитись згідно до уявлень про формування після аварії на ЧАЕС ситуації хронічного стресу, спиратися на отримані під час дослідження дані про динаміку соціальної ситуації розвитку, про функціонування у її структурі чинника катастрофи. Слід враховувати вікові особливості дитини, які полягають в

опосереднюванні через дорослих членів сім'ї основних настанов сприйняття наслідків аварії.

Проведення психопрофілактичних заходів із врахуванням виявлених психологічних особливостей у різних контингентів дітей та підлітків-мігрантів дозволить запобігти розвитку виражених порушень психічної та соціальної адаптації, деформацій особистого розвитку школярів, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

ТАБЛИЦЯ КОЕФІЦІЄНТІВ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ ПСИХІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ - МІГРАНТІВ

Симптом Градація Частота спостереження №1 Частота спостереження №2 Прогнос- тичний коефіцієнт Інформа- тивність

Стабілізація клінічних є 77.7 13.9 9.20 4.21

показників немає 22.3 81.6 - 3.70

Тривож- 0+ 12.5 62.5 - 6.02

нисть 0- 0 0 0 2.04

Фактор 0 0 87.5 37.5 3.68

Емоційна С+ 12.5 12.5 0

нестабіль- С- 12.5 50.0 -6.02 1.69

ність Фактор С С 75.0 37.5 3.01

Сензитив- 1+ 12.5 37.5 -4.77

ність 1- 12.5 25.0 - 3.01 1.35

Фактор 1 1 75.0 37.5 3.01

Сімейні є 12.5 33.3 - 4.26 0.56

конфлікти немає 87.5 66.7 1.18

Захворю- вання є 66.7 87.5 - 1.18 0.56

батьків немає 33.3 12.5 4.26

Табл. № 1

ВИСНОВКИ

1. Формування особистості школярів-мігрантів, евакуйованих з Ірипя'ті після аварії на ЧАЕС, проходить в особливій соціальній :итуації розвитку, яка характеризується включенням у структуру ізаємодії "дитина - середовище" чинника катастрофи.

2. Психогенність чинника катастрофи реалізується в межах трьох іегістрів: соціально-психологічного, психологічного, психосоматичного. Домінуючий вплив того чи іншого регістру та характер їх ізаємозв'язку визначає якісну своєрідність соціальної ситуації юзвитку, проявів психічної дезадаптації та особистих деформацій у иколярів-мігрантів на різних етапах після аварії.

3. Процес особистого розвитку дітей-мігрантів супроводжується юсиленням дефіцитарності механізмів афективної регуляції, що роявляється у низькій фрустраційній толерантності, емоційній естабільності, дисбалансі між астенічними та стенічними емоціями.

4. Специфічні властивості особистості у підлітків-мігрантів з раничними нервово-психічними розладами полягають у формуванні ривожного типу індивідуально-особистого симптомокомплексу, у исокому рівні дисоціації мотиваційної сфери, у зниженні рівня амопрезентації, в тенденції до спрощеності, поверховості та юрмальності уявлень про себе.

5. Прогностично значущими негативними клініко-психологічними знаками психічної та соціальної дезадаптації школярів-мігрантів є фективна нестабільність, негативні тенденції в сімейних стосунках на ізних етапах евакуації та адаптації до нових умов, наявність іхворювань у батьків, що зв'язані з наслідками аварії, відсутність абілізації клінічних показників.

6. Профілактику психічної та соціальної дезадаптації, особистих зрушень у школярів-мігрантів слід проводити з врахуванням

динаміки мікросоціальних, індивідуально-психологічних та біологічни> чинників розвитку дітей та підлітків, евакуйованих з 30-км зони.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Комплексне медико-психологічне обстеження школярів мігрантів обов'язково повинно включати психодіагностичний етап.

2. Отримані нові психодіагностичні ознаки слід використовував для диференціації різних груп дітей-мігрантів, в тому числі длі виділення окремої групи з високим ризиком розвитку психічно дезадаптації, обумовленої особистими порушеннями.

3. При динамічному спостереженні за дітьми та підлітками мігрантами необхідно проводити аналіз стану їх соціальноп функціонування, враховувати динаміку сімейних стосунків.

4. Розроблені прогностичні таблиці рекомендуєтьс використовувати для прогнозування соціальної та клінічної динаміки стану адаптації дітей-мігрантів.

5. При організації психопрофілактичних заходів дл попередження розвитку непсихотичних психічних розладів у школярІЕ мігрантів необхідно використовувати дані психодіагностичног обстеження, особливу увагу слід приділяти показникам, що відбивают вираженість афективних порушень.

Перелік основних публікацій за темою дисертації.

1. Клинико-психологическая характеристика детей с пограничным нервно-психическими расстройствами, эвакуированных из г.г.Припяті Чернобыль // Вопросы радиационной психиатрии. - К., 1993.

С.40-41. Соавт. Арбузова В.Н.

2. Диагностика психической и социальной дезадаптации школьников, пострадавших в результате аварии на ЧАЭС - Инфорг письмо. - К., 1993 - 2с. Соавт. Арбузова В.Н., Михановская Н.Г.

3. Фактори розвитку порушень поведінки у дітей, які >страждали внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС // Девіантна іведінка неповнолітніх і молоді: можливості впливу. - Харків, 1994. -114-115. Співавт. Арбузова В.М.

4. Особливості формування особистості дітей із граничними ірвово-психічними розладами, які були евакуйовані з міст Прип'ять, эрнобиль, на різних етапах після аварії //Науково-медичні аспекти іслідків аварии на ЧАЕС: підсумки 8-річного обстеження, лікування і зніторингу ліквідаторів аварії та населення України. - Харків, 1994.

1.71. Співавт. Арбузова В.М.

5. Ранняя диагностика психической и социальной дезадаптации у

ітей и подростков, эвакуированных из г.Припять //Актуальные просы детской психиатрии. - Харьков, 1994. - С.15-17 - Соавт.

эбузова В.Н., Жданова И.В., Проскурина Т.Ю., Михайлова Э.А., ихановская Н.Г.

6. Медико-психологические аспекты психического здоровья тей и подростков, эвакуированных из 30-км зоны после аварии на ірнобьільской АЭС // Социальные аспекты психического здоровья тей и подростков. Материалы междунар. конф. - Одесса, 1994. -119. Соавт. Арбузова В.Н, Михайлова Э.А., Михановская Н.Г.

7. Психотерапевтическая коррекция пограничных нервно-ихических расстройств у детей, пострадавших в результате аварии

Чернобыльской АЭС, в условиях пионерского лагеря санаторного па // Актуальные проблемы санаторно-курортного лечения детей:

з. докл. - Евпатория, 1995. - С.29. Соавт. Михановская Н.Г.

8. Особенности формирования личности детей и подростков, акуированных из Припяти и Чернобыля // Актуальны0 " огнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной тастрофы в Чернобыле. - К., 1995. - С.285. Соавт. Арбузова В.Н.

9. Психологічна діагностика та корекція психічної дезадаптаці дітей та підлітків, евакуйованих з 30-км зони //Метод, рекомендації

- Харків, 1995. - 13 с. Співавт. Арбузова В.М., Міхайлова Е.А Проскуріна Т.Ю., Міхановська Н.Г.

10. Динамика личностных особенностей детей, эвакуированны из 30-км зони после аварии на Чернобыльской АЭС //Актуалы проблеми сучасної психології. - Харків, 1995. - С.58.

11. Психологические подходы к профилактике социальной психической дезадаптации у детей, пострадавших в результате авари на Чернобыльской АЭС // Охрана здоровья детей и подростков: С{ науч.тр. Вып.25. - К.: Здоровье, 1995. - С.27-29.

12. Новые подходы к организации психологической помощ детям и подросткам в экстремальных ситуациях // Укр. вісі психоневрології. - Т.4. - Вып.1(8). - Харьков, 1996. - С.45-48.

АННОТАЦИЯ.

Кукуруза А. В. Особенности формирования личности профилактика психической дезадаптации, у школьникої эвакуированных из 30-км зоны после аварии на Чернобыльской АЭС Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидаї психологических наук по специальности 19.00.04 - медициной психология. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Кие 1996 г.

Приведены результаты лонгитудинального психодиагностическої исследования в течение восьми лет 60 детей-мигрантов. Определен психологические механизмы формирования психической дезадаптаци особенности личностных нарушений при пограничных нервн психических расстройствах, диагностически и прогностичесі значимые причины дезадаптивного поведения школьников-мигрантов.

SUMMARY

Kukuruza A.V. Personality formation peculiarities and psychic laladjustment prophylaxis in schoolchildren, evacuated from the 30-km one after Chernobyl catastrophe. Manuskript.

Typescript of Completitive Thesis for the Degree of Candidate f Psychology in Medical Psycholigy - 19.00.04. Kiev Taras Shevchenko diversity, Kyev, 1996.

There were prezented the rezults of longitudinal study of 60 hildren-migrants, carried out during eight years. There were etermined psychological mechanisms of forming psychic

laladjustment, paculiarities of personality disorders in boundary europsychic disturbances and diagnostically and prognosticaily most ignificant caurses of behavioural maladjustment in schoolchildren-ligrants.

Ключові слова: діти та підлітки-мігранти, профілактика порушень собистості, чинник катастрофи, психічна дезадаптація, аварія на ЧАЕС.