автореферат и диссертация по психологии 19.00.04 для написания научной статьи или работы на тему: Оценка диагностической валидности рисуночной проекции (на материале нормы и пограничных нервно-психических расстройств).

Автореферат диссертации по теме "Оценка диагностической валидности рисуночной проекции (на материале нормы и пограничных нервно-психических расстройств)."

Р Г Б ОД

- 8 МАЙ 1995 .

КиТвський утперсптст 1мси1 Тараса Шсзчеика

\

На красах ру;:спису

КРЛСКО Тетина 1саТвпа

УДК 616.85.- 616.89/-092

ОЦ1НКА Д1"АГНОСТИЧНО'1 ВАЛЩНОСТ1 МАЛ ЮН КО ВО! ПРОЕКЦП

(на матер1ал! норми та пограшчних нервово-ппшчних розлад!в)

19.00.04 — меднчна психолопя

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата психолопчних наук

КиТв 1995

Роботу виконано -в Украшському науково-досл1дному шсти-туп кл1шчно1 та експериментально! неарологи та псих1атри

Науковий кер1виик: доктор пснхолопчних паук, професор

, БУРЛАЧУК Л. Ф.

Оф1д{йн1 опонентн: доктор лсихолопчних наук, професор

ПЛЬБУХ К). 3.,

кандидат медичних наук, доцент КРУК I. В.

Провщна установа: Харшвський ушверситет ¡м. О. М. Горького, кафедра медично! та при-кладно! психологи.

Захист дисертаци вц*будеться -травня 1995 р. о

-годиш на засщанш спещал1зовано! ради Д 068.18.19

при Кшвському ушверситет1 ¡мет Тараса Шевченка за адре-

сою: • - ' -

252017, м. Ки1В, вул. Володимирська, 60.

- \ " ' • ■ "

3 дисертащ'ею можна ознайомитнся в б1блютещ" ушверси-

тету. . - ' •

Автореферат розкланнй « ^ » --—----¡995 р.

Учений секретар

спещал1зовано1 вченоТ ради КИРИЛЕНКО Т. С.

ЗАГАДША ХАРАКТЕРИСТИКА РОЕОТй Актуалън!сть шштн;л час т стаег.ю св!дкаш!

зростання значения прчклэдких психолог!чних досл1ддень, все ширшого вкнорястання пскход{аг1юстачного iHCTpyr.ieHTapfio. Од-нак, "методичке забезпсчення психод1агностичних досл1джень суттево вппередкае 1х теореткчний ревень" /Л.З.Еурлачун, •:.$.K0pE0Ba,ISSv', лише деяк! тестов1 методики,.що зараз впкористовуються, каюгь розвг.нуте теоретичяе обгрунтування. Перш за все це стосуеться проекцЬ'тих кетодкк дссл1даенш с~обистост1, зокрега т.з. маллнкових тест!в. Hi набути* ста-тпстико-ег.-п1р1чн1й досв!д, Hi практичи! навички не мо;куть дати психологов¡-практиков! ц!лковкто! п!дстави для npoeraii-йно! !нтерпретацП малюнку. Необх1л™ досяидженкя, що кають кетою внвчеши "^рпторПв од!нки яксст! психолог1чного .тесту" /¡~.2.Гтлъбух,15?8/, якигля е над2.1н}сгь та гал?д:псть.

Необх!дн1сгь таких досл!дае ъ перш з все обуг/свлена актуt-ibni ста тих прякладшх завдань, у якнх результата, одержан! за допокогою психолоНчних методик, спрямован! нави-" р(шення плтань клп^чно! та дачеренц!йно! д1агностики. Ад-у.е у цих випадках нова йгп про обгрунтованн!сть д!агнозу, визиачення тактики та прогнозу л!кування, в«б)р стратег!Й корекцМ. Ссобливе значения г,аоть ai результата психологичного сбстеяення у галуз! "мало!", псгранйно! псих1атр!I, патолог!к яке! трад!ц!Яно вязначавться як "оссбпстносн! поручения". Питания дареренц^но! диагностики основних £орм псграп!чнпх розлад!в - неврозis та психопат!' - здобувае в нал; час оссбливу актуалыйсть у зв'язку з неух!льнем поши-реншш Млькост! цих ззхворпнань серед населения /Ю.О.Алек-сандровський,I?92/.

Hph: цього, вир}кения проблем загально! диагностики пот ран1чно! патолог! I ?зах Jii, а також диференц!йно! д!агности-ки невроз1в та психолат!й, неможливо поза порозум!нням влас-не психолог!чного зг/icTy порушень у них хворих, поза порозу-м1ниям "психолог 1чного субстрату* цих хвороб. Але сьогодн! дЧеренцГйна л!агчостк л невроз ¡в та психопат!й майже не мае адекватного психолог!чного ¡нс.рументар1с..

Еа;:б!лып перспективна.; п сиход iагно стичним п!дходок до в:ф]кег:ня цих проблем е саме г.рсекцКшиЛ п!дх!д, що являе со бою "якiсну кл!н!чяу процедуру" /А.Анастаз1, '.SB2/. Подолання обмеиень цього походу можливо т!льки через усунення невиз-наченост! того "психологичного зшсту", що проекцюеться у ¡нтериретацНш! показники проекц!;гаих теспв, зокрема - проект них .тал!0нк!в; а таког. через визначення "ступекя доеiри" результатам, чо одеркуються. Для цього ж необх1дн! спец!аль-н! дссл!дження, спрямован! на виршення цкх питань.

Об'ектом досп!дженяя е проекцгйна калюнксва техника 'Ч-ялглюк иев!дсмо? тварини" /МНТ/ в1днос о придатност! I! застосування як психодiагногткчно! прсцедури.

Предуетон досл^дл^чня стали в!дображуем1 у малюнку осо-бливост! будови "скислу-Я" у здорових, хворих на неврсзи та хворих на психопатп, тобто структурно-з-.' 1 стовi особлввост! емоц1йно- ;iHiilCHoro самоставлення у здорових та двох груп хворих.

■Уетов досл!дження стало вивчекня д!агностично! ц!ннос-т! проелШно! методик.. МНТ щсдо дигеренц1йно1 диагностики ct j6p!Cthocbo? норки, невроз ¡в та психопаты, тобто оцшка I! д!вгностнчно! вал!дкост1.

Релевантность психе/, ¡агностачно! методики до конкретного л !р.гнгстичнсго заздакия каСезпечуеться Б1дповш-;сстю "пси

г

холог!чного зм!сту" того 'Л еномену, г,о ддагкостюяться, до того психолог 1чного конструкту, то визяачае зг.-!ст психодиагностично! методики. Це значить, що зм!стовка д1агнсстпчяа л!дн1 сть визначаеться як ступ, пь в1дповЬ,ност! кснстр.уктно! вал!дност1 методики тому па.:толог!чно?лу феномену, що е д!аг-ностично значущим.

Таким гоихо"ог1чнш ^енсыансм, т:г.« "психолог 1чявм Згл с-тсм", що е релевангним с авданшо дизеренц1йно1 д1агностики погран1чнпх поздад1в, а /як »га припустила на п!дстав! ряду роб1т психолог¡в та кл1н!цист!в/ концептуальна модель струк-тури та особливостей емоп!нно-ц!нн1сного сэмоставлення /тоб-то "смнслу-Я", В.В.Огол!н,'1983/. У термшах ц1е1 мсдел! "об-Газ-Я" конкретно! людини включав когштдвну та кскстатчвну /предметну та еиоц|йиу/ складов!. Ксгн1тивна - це конйтата-ц!я рис, Еластивостей та якостей, що власдш! Член!"; а коно-тятивна - це емощйне переживания в1дпов!дксст1 цих дритаман-них "мер!" рчс та властпвостей до "ж>1х" актуалышх кстив1в та потреб,. Сп!вв!днсшевнями та-язаетед!яки них двох подструктур "оС^азу-Я" визначаеться екош;шо-ц!нн!ске сауоставген--ня лгдини до себе /тобто те, ^о зветься "смвслгм-Н"/

[Гкроко ргзпсвсгдуена серед пснхс ,ог!в-практик1в прочк-ц1!1на методика '"ЧТ « ае за п!дстапу свое! кснструктног вал1д-ност! саке цей Хенекен "смислу-Я", оск1льки е 1 смислово» референте» "образу-;." /П.В.ЛнШиН,1990/, тобто мае та! се "психолог!чний зм!ст".

Припустивши ¡зс?.'ср1н! сть конет.уктно! основи методики ЮТ та д1агностично зна ущего пслхслсг!чнсго Феномену -'тобто "смислу-Я"/, ми припустили такс», зю ця методика года бути впксркстана як д!агност::чна процедура для дкфоренвджзшы иорналыих структур "с;.'ислу-Л" га тпх !х викривлечь, аномалий.

що hshdhí у хворях на неврози та психопат i í. . 1льш того,

• спиракгись на робота I.С.Траться /1£88/, О.Т.Соколово! /1989/ та {н., ки припустили, що В1Дм1нност1 "психологичного субстрату" цих двох хвороб пслягагсть у викривлеякх взаемов1дно-шеннях niдструктур "збразу-Я", у переважних порушеннях ксг-

нiтивного чи кокотатавного його 6okíb.

' Досл{даеякя було .доведено на матер!алi Г14 прсекц!£них малюншзз досл'^дауваних у bíiíí в!д 16 до 47 юк1в, "'о (.клали ^ "контраста!" групп: здоров! - иО л., xbopí на.неврози -30 л., XBopi а психопатi I - 34 л. Груш досл'дауваних були ур!внени .а ссц1ально-детогра<Ичниш оэнаками та пройми ре-тельнкй експертаий Bi^tíip :цодо "чистстн" ноэолсг! шо! специ-<fímhoctí хвороб, що вивчалися. У трупах хворих Оул" nopÍBHy подан1 yci jyiinÍ4HÍ (Торг,ai н.вроз!в та психопаты, але в ди-се, гацП е псдапими tíльки tí особливост!, що е патсгномсшч-

• н"ма для невроз ¡в та ncaxonaTiU як для дчох в!докре»'лених canocTi ¡Ших . лхвсрювань«

. Оск!лькитим психолог!чн1"м конструктом, що прослдоеться " ШТ, е "смисл-Я" автора малюнку, то як найб'пьш адекватний методкчтп! зах!д була обрана "снисловим1р»ючаи процедура со-кантичного оц1нювання через сегантичний ди^еренщал, де об'ек той семантичного сгинюванкя ШТ був не сам калюнковий образ; и автор малшку. Сеганткчне сцшюсання зд1йснювалося через метод ейспертних оп'нок, до якого б; та залучен! 30 е;; сперт i в р!зних npotecirliiHX гругг /10 псмлатргв, 10 недолог!в та 10 лредставник!в initnx -TaxiB/, як| були незиаьсгл з принципам: анал1зу г/а.тснк зо! преду; чií та не уявляли coói, ч-м в!др;з-няються p¡3Hi групп автор:в ,\'ЛТ.

У до л1д!:енк1 вкршувалися там; яавдакця: I .Рсзрсбса баз Ictiol 1нтерпрстац1цЧо.1 меняв методика ШТ

та екоперимвнтальна перев!рка II критер!ально1 вал1дност1 -пстенц!ала методики ксдо досягнеиня певно! практично! мети - д!агностика норки, невроз(в та психопат1й.

2.Експериментадьна перев!рка д1агностичних шкливоетей ЮТ на п!дстав1 конегруктно-орIентсваясго ¡итерпретацШнсго' заходу: "ст.ист.свик 1 рсючсго" рц!ЕЮвапня ?;НТ р!знямл експерт-нимя група-.ет чергъ ¡/етсд семантичного шкалювання.

Е.Проведения на Шдстав! сдержаних да них пор!вняльного анализу структур "сиислу-Я" у здоровпх, хворих на неврози' тс хворнх на психопатП.

Наукова новша робсти, по-перие, полягае у теоретичному сбгрунтувянн1 та експериментальному п1дтвердясенн1 адекватно-ст1 застосувашш проекц!Иного малвнчу з д!агностичною метою; визначенн! д!агностичнс! ц!нност! та прагматично! е|ективно-ст! методики МНТ. По-друге, у псвдренн! !снуючих уэтлень про . психолсг1чни8 р!вень порукень ; хворих на .еврози та на психопат:!.

Теоретична ц<нн1сть робота у тому, що вперше у психод!-"-агностичп.Ш практиц! була використана теоретична модель стру-ктурно-зм!стово! 'будовп "-"мислу-Я", що була визначена як об'в-, ктт д!агноотячна озяака неврозIв та психопат!Л. Вперше у психолог1чних досл!дженнях були В!"д1лени та проанал1зован{ перевауаюч! псрушення когн1тивпо! /у хвсрих на неврози/ та кснстативно! /у хворих на психопат!!/ складсвих "образу-Я", [снувачкя ягах обумовлюе наявн!сть таких р!3!шх тип!в викри-вленсго емсц!?но-ц!нн1снсго самоставлепня, як! мсжуть правите за позлтнвн! д1агносткчн! критерН невроз1в та психопат!й.

П"антична ц1нчIсть роСстк полягае у рсэрсбц! та апроба-' ц! I стандартизовано! 1нтерпретац1Пно| схею! методики [.-ллюн-ксвс! прсекпН, визначенн! дискртмнативкост! вид!лених па-

раметр!в иалюнку та одеркаиняк на 1х п1дстав! "д1агностичних ключей" щсдс д1агностики здсрових, хвсрпх на певрози та хво~ ркх на психгпатП. Бд13снення порЗвняльного анал1ау сссблл-вос;е>1 е;/сш 'шс-п! нн1 сногс самсставлеиня у цих хвсрих дае 'сл!н1ц!!ст£г.. та патопсихологам як додатков! диференщйно-д1-агност!«ш1 крптерН, так 1 крптепН опгим1эаиН психоксрек-иШшх тактик.

Пс.то-оння. що шлссяться н" захист:

Г.Проскп1йна мете.,яка мНТ е адекватиим геиход!агнсстич-яим 1нстру\'е[[тог.' диаерстдКшо! д1агностики оссбпстносно! корта, невроз^ та психопат!*» При цьему:

- достат;?}" р!вень переб!жнс! крктер!алыю1 вал1дност1 г.-егсдиг,. пепевакно сбушвленпй дискрям!натквн1стю кошозиц!-йно-гра^ {чних гчраг/етр1в малюнку;

- зс1стовна ¿¡агностична вал!дн1сть методики обумовле- ( \,а. семантичною 1зо,:рТн1 "тю Н конструитно! сснови та сб'е-ктяо! д1агностично1'езнаки, яко» у хвори« на невроза та на псйхспатН е тип сгпЕв1днсшекъ п!дструктур "образу-Л".

2.При сц1нкванн1 МНГ з кетою одеркання д!агностично1 1!!'£ср?'ацП адекватнкм е не зображальниИ^семаятично-смисло-ви?/ кснтекст шлюпку, до яксго е вклдченв"и загальний зас!б побудевп !.:алюнксзсгс образу, ступ1нь Я ого преданного оснащения та екоцПлю! впразност!, а також узагальнене е;лоц1йне вракеннл *нд зебраженш та ре^хексувпе вЗдношення до автора мялп"ку.

3.Лк! сн! в!дг1нчост1 структурно-зм!стсвого соп!дпоряд-кува-г-л п!д' труктур "образу-Л" /когк!тгено1 та кснотат::вноТ/ а пс?."т:!внн:--а д1агиостнчни:.'и грулср!жт невроз¡в та психспа-1 ¡й. Прк г.ьсиу у хаорих па невроза перевау.но в'.иф'.шленоя е кегнНиона, а у хвсрих на пскхспатП - констативна екг.адола.

Результата лсслгджекня впроЕЗД".;ен! у робсту в1дд1лен-ня неврсз!в та погран!чни~ стан!в Укра!нського кл1н!ч-но! та ексгюрииенталыю! невролог!I та шжлатрП, Г-го в:д-д!лення м!ськс! псих!атр!ч1,о! л!карн! мДаркова, психсневро-лог!ч"ого диспансеру Я16 к.Маркова, а таксж викорястогу^ть-ся у лекцШних курсах з психсд!агностики та з проегаШ'.них за-ссб!ч дссл!дж^ння особистост!, що чг.аються н«. в!дд{ленн1 психолог! I ).ари!вського уй!верситету. Матер!али та результата ро-боти знайшли в 1дгоракенкя у науковс-дослшних теках, що роз-роблялися £ Укра!нськсму НД[ кл1н!чно1 та экспериментально! невролог!I та попх1атр1!, були подан! на'кодере ишях вчепих того я НД1 953/, "III З'Гзд! нбьрбггйтолог!й, псйх(гт-

р!в та наркслог!в Укра!ни /1950/, кст'^ер—щН по вгчче1 ш ре-зервяих мсжливостеЛ- лвдини /Паланга, 1?31/, Пс1«олог1Чних чи#-~ - . . таннях, прнсвячених пам'яти П. 1.2!нченко Дарк!г Л3-4/. ' Хк-сертад!я сбговсрювграся на замданн! учено! ради УкраГиськь-го ГШ да,!н!чно1 .а експеригептально! невролог!! т- псшЛа"--р!!, а також на кзДедр! психод!аг.;осупки та г/едичпсГ психо-Л; г! I Ки1вського ун!версититу Ьлен! Тараса'Гевченка. За ; е-зультатш.и рсбсти в/дагю кетодичн! рексгекдац! I та

спубл! ковано г п-^тте!;.

Обсяг та структура робсти. Дпсертац1я ь.:кла"ана иа стср!нках мошинсдшсу, складааться з ттупу, 5 глав /14 рсэ-д!л!в/, зяклхлеяня та впс?1ог<к!п. Ибл!сгра(1л вкл»ччс 216 л!•Гературинх д*ерел /з г:;х 83 1нсзе?<ни1!л "опа-.'и/. Рос^ту 1тл-стру^ть 5 таблгаь та 3 уплшк... ¿смтгк до дксорт.'!'.!!! ¡мстить С тябл'ць. эраякл прстскслЬ: ексиерт»нх пНнск та :л(~ -рпп! прсеки!?.н| галечки а:.тср!а ус!х яссп!,«; .угонах гру;*. '

ССНОВШЫ ЗШ СТ РСЕМИ " 17лсл!довн1сть р1иеиЕя поставлених эавдань передбачала визначенкя зсвн!шн!х та внутр1шн1х критерПв вал1д!загШ методики, а танож - етэпн!сть дссл!деення.

На. лепному етат * визначалася переборна крг:тер1альна аа-л 1 дн! сть методики ¡.ЩТ, тобто принщшова моклив 1 сть здсОуття д1агностично зиачущо! 'я?ортац!? та ступ!нь Я репрезентац!I у параметрах тесту.

ири анал!з1 ?/КТ 3-х обстежуваних груп /здоров!, хвори на ¡.'еврсэи та хв.ри на психопат!I/ як зсвнйш!?. сб'ектквний кри-тер!й вксхупав вери!¡ксваниК нозолог!чниГ, д!агноз "неяроз", "психс1щт!я" або в!дс>тн!сть диагнозу. Як внутр!тл!й об'ек-тивний крстер!? були екд!лсни <Тормал!зован1 та ч1тко стандартизован! 20 параметр! в малх..ку, з лких 6 виэначалися за осо-бл зостями кскпозздК'.нех характеристик, 3 - за.особливостями паЦчтах, 6 - за .оссбливсстяш самого ыа г,юн ков ого образу та ■5 - за тим, . х сам автор характеризував намальоваиу 1м тва-рину за схемою бес!ди-допита, що Г.оку пропонувалась. Ус! па-чаметрп кап?. ч!тку б!нарну / 4 або - / оц!нку у ксжнску з ,'.'ЛТ, для чего були розроблени притер! 1, що гмкуть бути 'застосова-н! до будь-якого прости Гшого малюнку, а не т1льки до ШТ.

Кс.'яен з 114 шл&нк1в був ецшени" за 2С-ма параметрами.' 1от1м псказники значень параг.-етр^в по кожно! з 3-х груп були ироанал ¡зеван! зп V критерием .'¿< С,05/, ие дало уявлен-ня прс р!вень переб|жно? вал!дност! ¡подо ди^еренцювашш вивчаиг/пх груп. Однак, ц! дан!. , кснстзтудачи достов1ри!сть р! знпць зпачек ларг.нетр'э по груши/, не в ^обрата"и П як!с-нсго Со-'у. 1т з'ясуванш) цьего, тоСто для ч'лсування ступе- • гон репреяентування окрсксих характеристик дсс.мдеувмил груп

у вид!лен! "ара" "етри /тсбто р1вня критер1альяо! вал!дн'ост!/.

о

перв1снг дан! були оброблени за допор.-огсю Тс -критерию, де за нульсву гипотезу бралося уявленкя про ргвногыовхрн^стъ роэпсд!леши / + / та / - / значень кокного з параметр!в у ксхио! з труп. Так були одерганх набора парэ'!егр1в, як! дос-тов1 рно притаманн! г.гшишам ксяно! з труп, тобто було з'ясо-вано,. як1 саме параметров достоверно прясутн! чи достов!р-но в!дсутн1 у малинках кссвно! групп, лк! саке лараметрн е значущгши'¡цсдо лп^ер .щШгого анал1зу малюк.лв. 5а допо:.:огою наведено? у дисертацп таблиц! розподиень значень параметров . ШТ доел!джуваних труп - кскен нови" !'НТ тюхе бути !мов!рн1-сно в!днесен до еднгз! з 3-х труп, тобто одержан! дан! з'я-вилися свого роду "д1агностичяю.и клвча?л!" методики щодо'ди-ференцювання норуи, невроз!в та психопат!й.

Так було виявлено, що 1Щ ^бЬсна хрятермальна вал1дн!сть ШГ : наШлып високсю при дп[-еренцюва!ш! труп здорових та хворих на кеврози /1С парахгетр1в-"ключей"/» а пот1к - груп здорових та хворих па псл>:спат1! /9/, труп здорових тэ'зага-льно! групп хворих /нерпози+-психопатгг//8/, ,груп хворих на неврози та хвор!«: на психопат!! /6/.

Виявилося, що иаПсЧльш ц!агностнчно значуш параметра ШТ кають в!дношепня до галуэ! кс^оэщШго-грасПчшвс особливо стей «алюнку, тобто дискрпм!нативяимв с так! характеристики, у яких репрезентуються так! аспекта-особистост! автора ЮТ, як! с неусв!домлешми та слсбо контролюемши. Високо специ£1чшмн для 'Ш хверпх е, напрйклад, тше! о.соблпвост! як кра'ове рсзм1щенпя калинку, м!п.!пп"! натиск, наявшеть вид|-летшх чизогетовхсваню: д!лянок, тобто т! характергсткки, 'до 1ндсбр£г;;уг.ть короля тп. загальногс тонусу, е:хцП:кс1 стаелль-

hoctí та т.п. Так i особливост i калинку не залеяать в!д р!в-■ ню 1нтелекту, ситуац!йпих не станс з, маять наПшжчу очевидну валшпсть, а отзсе - е на11б1лъш' проекц!йними. 3 характеристик самого иалдакового образу дискригл нативнпм е. лише пара-гетр , щс r.-аа в!дноа'ення до побудови образу, чи за принципом ■финального об'ед гання рис р!зиих тварин, чч за !ншим, б!лыд творчим, принципом, оск1льни цей параметр в!дбивае на."б!лыд ддггносгпчно .вахливу характеристику: загальну продуктивну здатн!сть , особливост! стратег1чного п!дхояу до виршення завдань, тебто е од"!ею з характеристик когштинного ctí-лю автора малюнку.

Сск1лькк значения кожного параметру а преекщею будь-яко! психслог?чно1 реал*чост1, тобто риси, властквост! суб!екту -то, кр!м Сезпс-!ередн1х к1льк1сн0-статистичних оц!нок, був проведений-анал!з .ikícho! структури значень параметр i l МНТ з метою з'ясування супент 1х взаакозалежност! та зчеплення. Первicrii показники зна-ень ;.араштр1В були П1дцаш кореляц!й-ноиу кластерному анал!зу, у результат! яксго були одержан!' кластерк! пв'язки параметр!в '¿111 по кошпй з 3-х груп олремо'. /бралкся до рахунку т!льки -спльн!" зв'язки/, щс являли собою суттево рiзнi паттерни, та дозволяли судити про неоднаков!• píEHi д'^еренцивання та взаекозалекност! тих характеристик cco6hctoctí /тсСто окремих аспектов "образу-Я"/, як! проекцю-мтъея у параметри ь-алюнку.

У здорсих дсслдаузагос йув виивлений т.з. "артикульо-валиЛ т!'п зв'зк1в /йвлЛ/, що в оптимальное концептуальною структурою, кстра-дозволяв ч!тко дп^еренцюватп сирек! складс-г!, ус-Ндсгш-вьТ.и !х взае?лозалекп!сть, тобто' забезпечуе як ;;<"«—•'YTO гкучк!сть, ТС:К I доCTSTfflO СТ!ЗК|СТЬ.

0—©

У хчорих на неврози був вкявлен..й "¡/онолтщГг :ип зв'язк1в Л'ал.2/, як й в{дбивае надзвглайно низышй piBeiib Komi тивного дг^ер-нщовання. Bi н е тадим пероэчленовсним, що навить незначн1 впливн прмззодять дс дестабШзац! I у ci -eï системп "образу-Л" та переаксдкаютъ адсгшатпску реагувал-ню та адаптацгrin,jM змшам; хобто не забозпечу^тъся достатяя CTíflKiCTb "сбразу-Я".

У хворих ,та психопат!ï був выявлений "йрагмептарний" тип зв'язк!в /'"ал-.З/, янил в1дбивае надто високу незале;к-г н!сть, розчленован!сть окрсиих елс».-ент1в "сбрязу-Я", ci д-cyTiîiсть цГмсних i нт.егратавних уявлень про "себе". Така система зв'язк1в иа? зайву сгШЛсть та, г?дповгдно, над-то низьку гнучк!сть, щс зн/'тсув !! ада..т;<вн1 мсялетосл та доступшсть дль эошпгтьо! корекш..

L'a л. 2

1г

©-© ©"© ©н5>® ©-®

Мад.З.

Одер^ання даних про ргзш та/ш "внутршньо! срга^зац!!'' тих психологIчних реал^!, що прое асюються у МПТ здоровши, хворши на нев'рози та ХЕорш.® на психопат! I, а таксл - зна-ходаен'ня дискрнмшативних параметр!в ШТ та одержання на 1х шдстав! "д!агностичюи ключей" - дозволили позитивно оц!нити переб^ну критер!алъну загЛдшсть методики та 11 прагма-тичну. ефентивн1сть щодо вир!шення завдань да^еренпийно! д!а-гнсстаки. . •

Проте, для обгрунтування дгагносхично! валгдност! ввод-хIдням був експериментальний доказ того, щс об'ектна конст-руктна ознака КЧТ /тобто "сгжсл-Я"/ е вгдповЦною до об'ект-н01 д!агностично! озяаки вал1д|зацН. 1накше кажучи, з:;Лсто-вна д1агкостична вал(дн!сть- МИТ повина оула бути експериыен-тально п1дтвердаеноюзнаходжениям в{дпов1дност1 пом!ж II конструктною вал!дн!стю та д!агностично значущим психолог!ч-.ним феноменом.

Цьому був присвячений другие етап досупдаення. Як зсв-ншнН! об'ективний кстетнД вал^зацИ як I ран1ше був кл!-ычний диагноз /або ."ого В1дсутш стъ/ автор ¡в ЩТ; як внутрЬ ин!й суб'ективнкй критер!й були вкксристаш безпосередн1 /вербалып/ та оьосередова«! /через семантигче шка;.вання/. експертн! оцIнки !/ИТ, при проведен! яких незалежв» експерти не !;али н!яких няеичок оц!юсвання малкшив та не мали уявлеи т про те, щс справл! е об'ектсвчим критерием розниц! м!ж

трупами aBTcpiB тих малгак1в, nu вони оц1нювалп. Вкутр1штт1г.: об'ектнвни:.: KDUTepien валгтцзади, тобто репрезентативном показникоу, що опирался на конструктну вал^дшсть ífflT, öyj "сиисл-Я" автор i в малюшйв, який транелювався у особливостч малюнково! продукщi.

0ск1лькм було припущено сег/.анткчне ошнюванкя !,'ПТ, що е звернен:;м дг "координат досв1ду" ек-;перт1В т-а залегать я-. . в!д особливостек сами-. калюшпв, так i в1д 1нд1в1дуалышх ко-гштивних стил!в саьих експертгв, - экспертами були обранг 3 групп : 10 rtcHxiarpiB, 10 психологíb та 10 - змтана група представнин1в i mini qs.ciB. Це було обуиогчело тим, що npode-cíiiHa складова "образу ce i ту " включав оообливу категоризацию oô'cktîb та pÍ3Hí властивост! Ix перцепцп. Схсшсть та уз-годжегйсть оц1нок ycix груп експертгв були б доказом як адекватности запроваджувано'1 процедура семантично! "тран^крипци" ИТ, так й об'ективьост! здобуто1 ш£ормацП про те ячкце, що е вивчаегам.

Малшки кояно! з груп автор i р /гюрових, хворих на нев-рсп.и та хворих на психопат!'/ знаходилмся у трьох ргзних папках, на яких ие було н!яких псзначечь. Кожному з ЗС-та екс-перт!в на етаг! бозпоссредшх /вербальнпх/ оцгнок було за^ро-поновано "ознайомйтися з малинками та спробу ати арормулюва-ти, що М1ж малшками з р1зш,х папок сильного та що в1дтла-ното". При цъсму анал1зувалися загалып стратеги ri i дз: оду до "читання" mâjjiohicib, а також - tí систеуи властивостеЯ та оз-нак, що використовувалися при описуванн!. Тобто шд час без-посередн|х /вербальних/ описувань сшльностеЯ-в1дм1лностеГ: експертн| оцiнкл виз начали ся як 3t.'iсто.'.; стпнульного катерin-лу /будь-якими особvnBCCTHi.:ii УНТ/, так I си наст-шов

та перцептивно-когн1тивншл1 стиляга covnx eKcncivrin.

2а гчал13ом одерканих дапих були влзначен! 3 основн! • стратег!1 вербальних ощнок та 3 групп ознак-властивостей МНТ, що були використаш -чсспертами при знаходаенн! сшльно-стей-в! данностей.

"Формальна" стратег !я передбачала винористання ряду оз--начень, що пов'язан!- з зовн!шн!ы.: "картинними" ознакаш ма-люнку. При ташй стратег!I "називання" та "оцшювапня" були злитшги разом, нерозчленованиш: та внключаюгими суб'ектквне ставлення експерта до калинку. Дя стратег!я /м була рхдко викорнстана експертами-психолсгами/. була найменш продуктивною щодо знаходження сп!льносгей-в1дм!нностей.

"аюц1йно-суб'ективна" птратег!я передбачала оцшку не самого зобраяення, а почуттевого враження щд ньбго. При та-к!й стратег!!• "називання" та "оц!нввання" ¿ули розмеяаваними, в!дбувалася ор>ентащя лише на суб'ективне почуттеве сприй- • мання, на "координати емощйного досв!ду" самого екслерта, Ця стратег!я з'явилася найб!льш прктаманною експертагл-псих!-атрам та не була використана жоднвм з експертгв-психолспв,

'Чнтерлретащйна" стратег 1Я двох тип! в /"лог1чна" та "най-скр!зна"/ передбачала своер! дну систегатизацш почуттевих . вралень, свого роду."образне узагальнення" певних ''координат -зображення" з точки г^ру координат „,:>св}ду" експерту. При иак1Й стратег!I "називання" та "оцшювання" були взааыод!©-чими, вони включали до себе як те, що е усв!домленим на ргв-н! уявлення, так ! те, що Це усв!домлпеться а без*,осередньо зазнаитьа., в1дчуваеться. Таку стратег!ю прсдешнстрували 5. з 10 експер'11 в-психолог!в та по одному експерту з 1нших .груп. Вона ж з'явнлась наЭДлт"! продуктивною щ'сдо знаходнення сш~ лъностеП-¿¡дмпшостеЛ м!я малинками р1зних груп автор1в,

"Ка&чно-пбразш" ознакл-властивосг! ЖТ практично. е!дпо-

в1дали кс1люзщ!5но-граф!чним параметрам малюнку, а такоя та-к5й вагом!й x^paiwepucTiîqi як "складн!сть-пр0ст1сть" образу. . "Функц1ональн1" ознаки-властивост! практично в!дпов!дали най-мйнш дискриглнативним параметрам Î-ЩТ та выявились найменш використованими у вербальних ощнках екслерт1в. "Афективн!" • ознаки-властивост! /типу "страшн!","виразн!"/ оули незводжу-ваними до вид!лених формальних параметр!^ MIT, проте викорис-товувались вони наИ^аст! ше за imiii. Taxi ознаки не можуть бути об'ектгазно описуваними, оск!лйси вони е вхе не "предметами" г "а "значениями", тобто результатом первою! семантиза-•ц!1. Вони s виявилися i иайб1лып продуктивними критер!ями-оз-наками щодо знаходаення сШльностей-вшянностеЯ î.îHT з р1зних папок, та були найчастше влкорист^ваниш енспертами-п «геологами. . •

Найб1льш адеквагниш щодо знаходаення в!дщрчостей м!а МНТ досл!дауваних гр/п були tî стратег!! л!дходу до читання зображень та т! критерП-ознаки ощнювання - у яких g злитни-ми разоы об'ективн! "ксординати об'екту" /тобто малютку/ та '!ндив!дуальн! "координатн досгиду" суб'екту, що оц!ное, - • тобто секантико-смислов! ;щнки ИТ. Такпй п(дх!д як на piB-н{ ■c.-paterifl, так i на piBHi вид!лення крктернв-ознак,'був найб!льга притаманним экспертам-психологам /kpîm цього, в îx вербальних ormcax було подано, у 2,7 раз!в б1лше критер!!в-ознак, н!ж у представник!в !нгсих oaxiB,' та вдв!ч1 больше, н!ж у ncnxiaTpiB/. Це дозволяв припустити наявн!сть у îx "образ! св!ту" деяких особливостей про? ее ¡Иного п!дходу до ана-л!зу будь-яких продукт i в людсысо! д1яльност1 як до' того, що лесе спя слове уядленкя про суб'екта д!яльност!.'

У ц!ло:/у, ■безпосередн! /вёрбальн!/ оцшки Г,.HT характери-зувалпея залучеиняк до них суб'ектгг1 них систем ецшовшшл, а

не об'екткшзацшго самого "><>пстг. «элонк1в. Там оценки дають б!льше пг.Тсрг'лали не про об'ект ощшвання, а про особистно-снс-кашпудятивн! та перцептивно-коиптивш особливост! са-ик експорачв. Виксрзсташш вербальт..: оцй-юк ШГ в суттевпм сЛглехонишд ¡нтерьретрц!Пн; л г.телмвостей, оиеильки звернекня до всрбал1зуемих структур передба,аз псвни;) ргвень адтуал1за-1,11 та сзиачае роботу т1лькя з усв!д6г.и1енхьз1 конструктами.

¿.ругнЬ етап експертшх оцшск перздбачав оц1нввакш МНТ через се^аптпчне г ::ата£ання, тобто звернення ¡ншого-"шару реальност!" калшковс! щ дукцП та до (Ялып 1тзар1антнюс структур доевгду експерт1в, 61лы1 глибодкх, н1е Т1, до в вер-бал;сс"21п;!л-1( те чекш заленних В1д когн1Тивних особливостей особлстостх.

Кс;:;.ен з 30 експерт!в навманвд вибирав з когло! .ашш по 5 малвшив /тобч" всього 15/, як! пот!м перешшувалися та по-чергозо пропенувалиоя Еом^ разем хз онррмими бланками 3-х факторного особистиссного сег/античного дк?'еренц1алу /СД/, за г:кала:л! лкого експергов! пропонувалеся оц!нити не сам г/алян-ковлЯ образ, а людину, щс кого малювала.

Семантична оглнка калюнку не викагала вмд1лення будь-яких одинкце- анализу. Эксперт повинен був ±>е?лексувати лше Еласне в!дкоиснш до зобракення як до даерела хнфоркацП про суб'скта, який г/алював, та якай I э'являвся сб'актом оцхню-в&ит,' Оск.лысл "слшсл об'екту - це сл1д взаекоди з ним, !''0 е за]..'ксован:«;. у вигляд! стазленвд до оо'екту" /О.Ю.Артеы/е- ' ва,1Г28/, - то 'Ьтавлення дс людини" е гнвар1антом'Ьмислу ц1-с! льд'.'.нп", а ст?е семситичн! оц1нки М-1Т е смисловими ецшка-?<•/:, тебто розупьтятег лроцедурп сег-'онтичного ткаиавання була т!\' »>лкргп"1* "сгяг'гу-.Г йТ'ТсрЬ> »машу, то:.у щс саме ц!й

консирукт e иранслювклм y малюнковий образ /П.В.Яныпиг,1590/. 1нвар1антсм "смислу-Я" автора малг.нку ото вал "с.«.шсл автор. . алюниу" для эксперта-!нтерпретатора, причому п!дставога ui-е! транскрипщ ï були як!сь си;слоутзорк:очи особливост! ШТ, як! екепертсм когли я ке упв^омлюватися.

У результат! 2-го етапу експертних o^Ikok ûyj:n едер-лпi для'настулно! c^pcCiu! 450 бланк)в С/Ч1 з яких 150 були запов-нвни.»!и експ2рта1Я1-лсих!атра..:и /50 г,:!стиля осинки MIT здоро-вих, 50 - хворих на чеврози, 50 - хворих на психопат!!/, 150 — експертами-психолсгамп /також по 50 СД для кежно! з труп/, . 150 - екдертами-представниками !взих tfaxiB /також по ^0 СД для кежпо! з г рут/. ГПдрахунок сумариих ещнок по кокному з *актоо!в був зд(Гюнени.'! слегло кожи!й з S-x груп дссл!ддуЕа-ниг усередин! кожно! з 3-х експертних груп. ■ - .

В yctx 2-х експертних трупах семантччн! ои,!нки бул;; вп-сокоузгодаению: та односпрямсваники, що св!дчить про те, до секанткчн! оц!шш тало залегать в(д су б-активных структур "образа сп¡ту" ¡нт рпретатсра. та що венк e 6ïльш !наао!ш1Т н! об'екту сц1нювання, тобто трапскрипгЛя деших преек:;1?.пого малинку через Лого секантпчн! значения е адзкютпоя процеду-. рою.

2а урахування-' п!демого сс 'античного задГсту трьох (¡яктс р|в СД: "ог.тген!/А/, "валенти!сть" /2/, "г-отептн!сть"/ГУ, був з.шрспоговЕнк" орЕг1чалън':Я гас!б падания Яакторних зпа- л чепь CJ!. Спира;:;чись на те, ir,c ¡мсюр /3/ за водкшош к в!до-Cpavy.i e-'OiU^Mo—uiiHîiсне уяЕлення ipo c6'v.\ст си: ¡.'ваши; /а сб'егтгг с-.пигваиня буч "ст/иол-Н", яки.'. г s а тги!т:".впу та ко-, нотачинну складов!/, - псказ'Г'кн пг-'тгру /3/ :.'c;:.:m. r.nabv.".".', за кМлы^сн! показнпк:- кп:стат:".ы<п асладопс; "сбраЗу-Л".' :n:t-чори /А/ та /П/ стаять покойниками друге! - !'.огя!тия»ю1- niji-

структура, оск!льки !х семантичнвП з:.:1ст /енергетичн!, статуей! та 1шп характеристики/ в^дСпзас той психслог!чниГ: зИст, до якого, власне, й виникае емоцIПно-1,. нн!сне ставлення. Таким чином, $ актор /В/ стае прети ставленим двом 1 тапим ' акто-фам /А/ та /И/ як тим, що в!дбивають р!ЗН1 гЛдструктури того явища, що ицЬпоаться. Тс:/" для п'/.явления взаь/ов!дносин ког-н!тивно1 та кояогатквно! склздових "сослу-Я" ;звтор!в !ЛТ Сули г .користан! показникк к!льк!енкх значень /В/ та /А+Ц/. Характеристика р]з1.;щ] значень цме поиазншив в1,г;блвала оссбли-ясот} сгрукт} рш:Х- ся1гш!дасшень складских "образу-Я" у пред-сяшнпк1в досл!даувашг труп. Шдсуг/ков! сушрн! з;.ачешш по-казниж!в /Б/ та /А+Ц/ у р1аких трупах ^иявилися так:гм:

Хиср! 1Ш' тгеврезн "1вор1. па психопат!!

В А+П 13 А+ГГ В А+П

Псих!атри ♦2 ♦ 105 -Э -51 -69 +42

Психолог! .♦35 •»143 ♦2 -69 -60 ♦40

. Представшей !пших <}ах!в +16 ♦СО -5 -81 -78 -I

/вс! р!зягщ! значень /В/ та /А+Я/ по редка».« таблиц! е дсстов!рнкм; за г-крэтер! е?: при 0,05/

Кав£де..1 результат»! де\'опструють в носку узгсдаен1сть *а одпоспр...ован!сть оц!нок ус1х 3-х труп эксперт!", що е свечениям того, що одержан! сп1вв1дчоше:пз1 /В/ л,п /АчП/ в!дбя-вають не тепденц!« оцЬ'ок, а 1х законе;.-¡рп!стъ, що мае у подстав! реадьшЛ з;Лст. Таке едно.зпичне сегедлтичне "прочитати"

р1гпил груд :у,!зшх /здорешх, хЕгри:-; на псорсэч

та х>>6рйх на иенхопат! I/ р!зтт*л х'рупемк експерт1в стало до-

- трано-ляпН через таяюнок !вТормац!1, то е д! агностич-но значущсю для'дш]5еренц!ац!! труп досл1ддуваних;

- адекзатност! "чктання" '.ШТ у сек^тично- -меловому контекст!;

- !сяуванют р!зно! структурно-эк!стово! будови "смислу-Я" у представник!в р1знкх труп, що транслюсться в!дм1гш1стю значень гТакторн. :: иоказник!в семат!Тичного полю "сглислу-Я.

Одерган! через ШТ дан! про дсстов!рн!сть ргзгкць будо-ви "смнслу-Я" у здор^вих та хворих двох гр; 1-е св!дченняг/. достатньогс р!вня д!агнсстично! вал!дност! !ШТ, а (Такт наяв-кост! специх 1чност! ц;;х р/зпиць для котю1 з двох хвороб е доказом того, щс тип викривлення "сииолу-Я" д!йсно с об'ек-тнсю д!агностичною ознаков, що характеризуе зглст психолог!ч-ного р!вия порутенъ при неврозах га при психопат!ях.

Так у здсрсвгх значения обох показчик!в с стIГ;ко пози-тивгими, тод! як у хворих на неврози е ст!йко негативни::и значения /А+П/, а у хворих на психопат!! е ст!"ко негатлвн;!-г/и значения /В/. Так1 особливост! д::сгаргюн!чноГ неузгодае-ност! п1дструктур "обррчу-Я" деконструють р!зн! для цих хвороб тнпи викривленогс "суислу-Л", тсбто неадекватного. ег.'оцы-но-п!нн! сногс с&'лоставлення.

Порукенпя у хворих на неврози когн!тивногс боку "обра-зу-Я" характеразугться неди1ерещьсван1 стгс та неспромсжн!с-тг уявлень про свс! ссобистносн! ресурси при достатнъо позитивам /"схвалглзалвн!м"/ 1х сприйнятт!, що е ,в!дбитим у сп!в-в!дпо;гечн! В>/А+П/. Така будсва "образу-й" при будь-яких гп-ттевгх с С ста в:-на г, потребують перегляду уявлепь про себе, викликае дестаб!л!зац1Х1 ус1е| кег^тивно! си стеки, що веде дс почуття ссебкстнссчо! неспрсмстлсст!. При цьог/у знккеннн

позитивно! сцппт "себе" /яке повшше було бк стати стимулом до переглядання уявлейь про -себе, стимулом "з!ч|нкшання себе"/ не в!дбуваеться. ЗагЛсть цього у неврстичнс! особистост! ви-ш:::ав захисний ?.'ехг.н!зк, пкий п!дтрк1;ув дстепер!шне позитив-не сш ютг^ленпя - посшгання у хворобу. Теки ¡i 3aci6 захисту .г/ае кетог: зали/вкти дстепер!ил1м, "законсер^увати", позитквпе сагоставлеиня, не вирпнуючи 1снуючо1 проблема та не зюпуючи

при цьот'у уявлення про себе як про нездатного шо проблему ви-р!шитп.

Inn викривленого "сбразу-Я" у хзорих на психопат!! характеризуемся достатньо адекватним уявлення:,; про налвний набiр ссобистносних pecypciB при в!дсутност1 ц!л!онего !нте-грат:1?яогс уявлення про сесе, ще иойднйсться з спри'/иатг'я:/ цього'Наберу pecypciB" як незэдо'в!льного, нев!д-повгдного до актуальных котив i в та потреб. Це й е в!дбктим у сп1вв1дкоиенн1 /ВА /А-+П/, та е пов'язаны.' з несг.ро:.:сшг!стп уяЕлекь про ютл:звост1 використакия cboíx ссобпстнсспих вла-стивостеП та якосте?. у кснтекст1 дссягнення актуальних ц1-ле". 1::акпе кат/учи, хвери"; на невроз "не уявляе, що соме мае, та току не використсвуе", а хвсриГ. на психопатию "уявлке, що мае, але не вше зг.кори стати". Прете, вих1д з внутрЬтьо! кризк хвер' га психопат! I бачать чере'з зуьд;ва:шя /'*зм!цнен-ня"/ cBcíx особисткоснпх якосте", а не через набуття у.'/!ннл реально сцIикаати т! kkcctí та властпвсст!, ir,о вне наявн!, для того, :нсб на п!дста~! ycniinioi д!яльност! ^двкцлти свое са^ставленхи.

Так1 приму iicf. i piauiiu! структурко-з; ¡стових порушень "сб-разу-Л" у гхрпх на кеврози та у хверкх на псигспатН припускать суттсрi г!д: ii;rccTi у п!дхсдах дс в:ч'сру псвхскорекцК!-Ч«* T'^'Tííi:, сс c.ip.í-iCb'jFfi К! понсмеинд пдегльатнего "с-кислу-Я'

ВКСЕСВКИ

I .При Еикорксташп ггалюнково! прсекцп з диагностично; гэток; глдставою !нтерпрето1Ц''но1 схет.'.н е кокпсзцшГ.ко-гра^л-чн! псказннки, оск!лькл вснк, а ке предгеть» особливост! г:а-лгснкового образу, спосередован! тиун аспектами оесбнстсс?!, як! е д^артостачно значущпм; 'дсдо дн^ерендввгння нсрь:г. та пегран1чт:х роз;..д1в.

£.!.'етодика ¡¿НТ «ае дссте.тн» прагнаткчну о'*ектавзпсть що-дс решения диферешд11:но-д1агносткчнпх завдань. Псребпчча критериальна в<|Л1дн5сх ь II е на"ви^ою при дж'еренцвванн! здоро-вих та хвсрих на неврсзи, пот 1м /по черз'1 зьсниуванпя/ здс-рових -хвсрих на чсяхопатИ, злсрових - хвсрпх нп пограшчш рсзлади, хворих па неврози - хвсркх ка психопат!I.

3.Гезпосередня /вебальна/ апнка глтгснксво! прсекд'Т, ..о а традац! Сник зассбсы II Iнтерпретацп, ?1дбквае в ссновпог/у ксгтптивн! структура суб'ективнего досп!ду сауого 1нтер<:рс— татора та Кого особ11сгнсснс-*/ан!пуллтивн. особллвсст!. При цъому для чснхслог!-', на Л1да!ну в!д представши;! б птах фа-х!в(1 е властквпм вЕд!лення наПСЛльшого числа крг.терпв-ознак явища, що сц!нгветься; :цо е сИдоцтвср/ наявнсст! пр©;осПногс ¡нвар!анту су б'е дивного ког/псненту спг>ш';гашш, яки Л у психологов с перевш.но "'нтер^ретацг'чЕ!.'.".

4.Проекц!Г,на «етодики '«ВТ -'О^е бути застоеована д»ш пск-ход!аг'Юстики ссобчстнссно! нгруц. невроз!в та пслхслатП, оск1лыси об'ектна конструктна ознака №11, яков с "сг/нсп-Л" аитсра шлюпку, 1зег.-ор;на об'ектн 1Г д!агиосукчи1м ознад!, тобтс тему "психолог!чиог.'у зг!сту", за яким нерм та пегрп-н!чн! розладя в1дч!нн! ;/!,- сог'ио. ¡снуватш кенструктне-за-длксГ здатност! кетещаки Г. ИТ дв^рсьцюгсш! ньру та ц! захверювання а такок одержана«! чореа ШТ дат-л про ;к!с.ч!

р1зищ1 будови "смислу-Л" у здорових, хворих на неврози та на психелатII - дозволяе позитивно оц1няти з«пстсвну Д1 агностику вал!дн!сть методики МП.

5."Смисл-Л" /емоцЛЕнс-цпшкше са.-оставленля/ егдетерм!-нованим спецгс] 1ко» структуры "образу-Я" та залечить в!д ссо-блнвостей сп!вв!дн<чпень двох п!дструктур: когн!тивно1 та ко-нстатпвно!. У норк| це сн1вв1ДЕоаиши е оптига-ьним, эдс за-безпечуа здсровим адекватя! ставлення "до се^е самою". У хворих на неврозн та на психопат!! рееструиться дисгаркон!чн1сть, неузгодг.енн!сть цих структур, що характеризуемая при неврозах - псреьшлшм порушенк г когн!тивних, а при психопат.лх -конотативних аспектов "образу-Я". 'V

6.Р!зн! типи порушення /викривлення/ "образу-Я" ^ хворих на неврози та на психопат! I, що полягготь у в1дк1ннех типах стру.чтурно-зм1 стового ссп!дпорядк>'вання когн1тивио! та коно-

. таапвно! ггдструкгур, е позитивнима Д1агяоотичяи,*я1 ознакали психолог!много р!вня порушень у цих хзорих та моауть правити за п!дставу для пахе; хеши диТе_ 2Ш1п~но-п!агностичних крнте-р. 1в та для обгрунтуваннл вибору психсксрекц!Лн..х тактик,

ПРАШ1ЧЩ ГНС0';!ЕЛМЦ1! '

[,0ц1нка ШТ при ди'}еренц1Пн!Г1 д!агпостнц! норми, невро-з!в та психопат!2 повинна базуватися не ня окреках гсобливо-. стях та характеристиках са1лого малюнксвого образу, а на се-гантико-смиелевому кс гтекит! иалтту, до лксго е залучеш::,ш: певн! кскпозип,1Гно-гра*!чн! паргшетри эображеннл, характеристика загального походу автора до етворенпл галюнкового образу, ступ!нъ ир^/етно! о^нащенсст! та ег.:оц> гию! виразнсст1 образу; б гяке.ч: - узсгальпене емсц!йке враленна в!д калшку та ставлепня до автора г/алюпку, яке повинно рефлексусатися 1нтерпретатороы.

2.Патогенетично-ср! ентованиш тактикам психотерапевтич-но! ксрекцП е .: при неврезах - норекц!я когн!тивно! складо-во! "сбразу-Я", йермування адекватного диференцьованого уяв-лення про себе як про нос!я певних особистносних рис, влас-тивостей та якостей; при психспат1ях - корекц!я конотативнЫ складово! "сбразу-Я", наробка еиоцЬЧно! рефлекс!I, вм!ння адекватно ошнггпт:1 та використовувати наявн1 особистносн1 ресурси у контекст! планування та ц!лепскладання.

З.При зд!йснюванн! будь-яких прикладних психолог!чних . досл!даень за допокого*) 3-х факторного /типа осгудовського/ семантичного ди$еренц!алу, його ^акторн! значения шжуть пра-вити за показники когн1тивного /А+П/ та конотативного /В/ бок!в явища, до сц1нюз'ться.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУЕШОВАНИХ ЗА ТШЖ) ДИСЕРТАЦП

I.Применение проективного рисунка в патопсихологическом обследовании больных неврозами и психопатиями. Методические рекомендации. - Харьков,1992. - 22с.

С.Можливост! методики проекц!йного малюнку для д!агнос-тики невроз!в та психопат!й // УШ з'!зд невропатолог!в, • псих!атр1в та нарколог!в Укра!ни. - Теэи допов1дей. ЧастЛI. - 2арк!в, 1990. - С.257-228.

3.Проективный рисуно'- как психотерапевтическое воздействие // Вопросы психиатрической и наркологической поглощи сельскому населению. - Донецк, 1990. - С.94.

4.Оценка смысловых значений проективного рисунка как способ его интерпретации // Вестник гипнологии и психотерапии. - 1992. - «2. - С.67-70.

5.Исследование валидности рисуночной проекции методом "контрастных групп" на основе анализа параметров рисунка // Актуальные проблемы современной психологии. Материалы научных чтений. - .Харьков, 1993. - С.460-464.

6.Смысловая- организация переживаний у лиц раннего юношеского возраста больных психопатией // Украпюький В! сник психоневролсгЦ. - }995. - Т.З, вип.1. - СЛ44-148. _./.£-

АННОТАЦИЯ

Краско Т.Н. Оценка диагностической валидности рисуночной проекции (на материале нормы и пограничных нервно-психических расстройств).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук, специальность 19.00.04 - медицинская психология. Киевский университет имен : Тараса Шевченко. Киев, 1995.

Исследуется эффективность применения проективного рисунка в целях позитивной диагностики неврозов и психопатий. Рассмотрены возможности интерпретации по значениям формальных параметров рисунка, возможности непосредственной вербальной оценки рисуночного образа, а такжг возможности семантико-счыслового оценивания рисуночной продукции. Установлено, что диагностическая валидность методики явля тся следствием%оответствия ее конс-труктной основы и объектных диагностических признаков неврозов и психопатий, котспыми являются для невпозо5 ~ нарушения когнитивной, а для психопатий - коннотативной подструктур "образа -Я"

ANNOTATION

Krasko Т. I. Estimation of diagnostic validity of projective drawing technique (based on normal, neuroses and personal anomal'es data).

A dissertation "or a doctor of philosophy on Psychology, speciality 19.00.04 - medical psycholoi The Kiev's Taras Shevchenko's University, Kiev. 1995

ThP efficiency of the projective drawing application for the purpose of the positive diagnostics of neuroses and personal anomalies is investigated. The possibilities of the interpretation of drawing formal parameters by their meanings, the possibilities of the immediate verbal estimation of the drawing Image as well as the possibilities of the drawing production semantic evaluation are considered. It is concluded that the diagnostic validity of the methodlcs is a consequence Isomorphism of Its construct base and the object dlanostlc .signs of neuroses and personal anomalies wich are presented by the distortion of the cognitive and connotatlve "I-self" substructures for neuroses and personal anomalies respectively.

Ключов1 слова: проекц!йний малюнок. вал1дн1сть. неврози, психопат!L