автореферат и диссертация по психологии 19.00.06 для написания научной статьи или работы на тему: Социальные стереотипы как факторы формирования профессионального сознания будущих юристов

Автореферат диссертации по теме "Социальные стереотипы как факторы формирования профессионального сознания будущих юристов"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

КУШНІРОВА ТАМАРА ВАСИЛІВНА

УДК 351.74.57

СОЦІАЛЬНІ СТЕРЕОТИПИ ЯК ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ СВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ

спеціальність: 19.00.06 - юридична психологія

С

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

КИЇВ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі юридичної психології Національної академії внутрішніх справ МВС України

Науковий керівник:

Доктор педагогічних наук, доцент Пометун Олена Іванівна,

Київський інститут внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ МВС України, професор кафедри соціальної педагогіки

Офіційні опоненти:

Доктор психологічних наук, професор, академік АПН України Максименко Сергій Дмитрович,

директор Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

кандидат юридичних наук, доцент Дубснко Світлана Дмитрівна,

доцент кафедри державного управління та менеджменту Української академії державного управління при Президенті України

Провідна установа - Інститут соціальної та політичної психології АПН України, м. Київ

Захист відбудеться ” 0^ 2000 р. о ^ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К. 26.007.01 Національної академії внутрішніх справ України: 252035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національної академії внутрішніх справ України за адресою: 2523035, м. Київ, Солом’янська пл., 1.

Автореферат розісланий “ /У ” О^/ 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність темп дослідження. В умовах розбудови демократичної та правової держави Україна, надзвичайно важливого є підготовка кваліфікованих фахівців правових і соціальних служб та інститутів. Особливо актуальним постає 'завдання освітньо-професійної підготовки юристів, які мають стати гарантами дотримання прав і свобод, що проголошені Конституцією України та орієнтовані на реалізацію відповідних міжнародних норм. Завдання кваліфікованої підготовки кадрів визначає необхідність психолого-педагогічного забезпечення навчально-виховного процесу на юридичних факультетах з метою використання ефективних шляхів формування особистості майбутнього спеціаліста. Цілком зрозуміло, що досягнення цих вимог не уявляється можливим без цілеспрямованого формування професійної свідомості майбутнього юриста, що включає оволодіння необхідними професійними знаннями, набуття умінь і навичок, вироблення потреб, мотивів, інтересів, установок, ціннісних орієнтацій тощо, які відповідають еталону юриста-професІонала. Фаховий рівень майбутнього юриста повинна визначати індивідуальна здатність до об’єктивної оцінки складних і неоднозначних суспільних процесів доби соціально-економічних та політичних перетворень.

Здатність до об’єктивного оцінювання значною мірою пов’язана з процесом формування у майбутнього спеціаліста уявлень про суб’єкти професійної діяльності та морально-оцінних суджень, які включають як суб’єктивні оціночні компоненти, так і соціальні норми суспільства. Усвідомлюючи те, що соціальні норми значною мірою зумовлені моральними категоріями, які регулюють поведінку і діяльність особистості, соціальні інститути повинні забезпечувати процес передачі індивіду таких еталонних норм через різноманітні інформаційні канали, виховання, навчання тощо. Одним з важливих чинників трансформації соціальних категорій в індивідуальні судження є механізм стереотипізації. У зв’язку з цим потребує належного наукового дослідження проблема вивчення механізмів впливу соціальних стереотипів на процес формування свідомості

ЛЮДИНИ.

Дана ппо6л£ма неодноразово лливептзла '^вз.гу вчених. Свідченням тому є роботи В.С.Агеєва, О.О.Еодальова, В.М.Куніциної, І.С.Кона, В.М.Панфьорова,

В.Ф.Петренка та ін. При цьому зазначалося, що соціально-психологічна природа виникнення й функціонування стереотипів як форми суспільної та індивідуальної свідомості, а також механізми стереотипізації як чинники впливу на свідомість є однією з найскладніших та недостатньо вивчених проблем сучасної науки (Л.О.Кияшко, О.Ю.Семендяєв, Т.Теджфел, В.А. Ядов та ін.).

Дослідження впливу стереотипів на формування морально-оцінних суджень відкриває перспективи осмислення психологічних механізмів, які лежать в основі

соціальної та моральної регуляції поведінки особистості, що дозволяє прогнозувати конативні прояви особистості у відповідності до морально-етичних норм (А.Г.Асмолов, Є.М.Байков, З.П.Балва, І.Д.Бех, М.Й.Боришевський,

С.Д.Максименко та ін.)

Значний теоретичний і практичний інтерес представляє проблема стереотипізації для юридичної психології. Окремі її аспекти у сфері юридичної діяльності досліджувалися рядом авторів, зокрема при виявленні явища професійної деформації співробітників органів внутрішніх справ, що значною мірою зумовлено процесом стереотипізації (В.С.Медвєдєв). Підкреслюється важливість ролі стереотипів у процесі освітньо-професійного становлення майбутніх юристів, засвоєння ними професійних стандартів і вимог, що ставляться до моделі спеціаліста та є складовими професіограм основних юридичних спеціалізацій (В.Г.Андросюк, Л.В.Васильєв, О.М.Бандурка, Л.І.Казміренко, М.В.Костицький, Б.В.Кулагін, Г.О.Юхновець, М.С.Янцур), впливу стереотипів на формування уявлень людини про себе як суб’єкта професійної діяльності (М.В.Клімов, В.М.Сипьов). Механізм стереотипізації простежений у процесі формування оцінних характеристик суб’єктів професійної діяльності, складання психологічних портретів злочинців та жертв злочинів, підготовки характеристик тощо (Ю.М.Антонян, Л.В.Васильєв, В.В.Кулагін,

В.Г.Лихолоб та ін.).

Разом з тим, проблема впливу соціальних стереотипів на формування професійної свідомості майбутніх юристів потребує подальшого вивчення. Одним з аспектів її розгляду може бути виявлення ролі стереотипів у процесі сприйняття моральних категорій та формування на їх основі суджень та уявлень людини. Це вимагає якісного аналізу автентичної ролі стереотипів, на особливу увагу в якому заслуговує сам процес стереотипізації, стереотипи масової свідомості та індивідуальні стереотипи. Адже вони активно впливають на професійну діяльність людини і відображаються в її “Я-концепції”, установках, упередженнях тощо. У психолого-педагогічній науці вивченню механізмів формування “Я-концепціг студентів присвячено чимало досліджень (В.П.Безпалько, А.Ф.Караваєв, Г.С.Костюк, С.М.Кучеренко, Л.ДЛеутская, В.О.Татенко та ін.), але вплив соціальних стереотипів на її становлення не мав достатнього висвітлення.

Аналіз сучасного стану дослідження проблеми стереотипізації в психології, зокрема, юридичній, дозволяє констатувати, що вона вивчена лише в окремих своїх аспектах, при цьому: недостатнє відображення отримала роль стереотипів у процесі формування оцінних суджень та характеристик соціальних об’єктів; неповністю досліджено механізм формування стереотипів; потребує уточнення функціональне навантаження стереотипів; не розроблена модель аналізу когнітивної функції студентів у поєднанні з визначенням системи установок, які формують оцінні категорії і судження. Таким чином, необхідність вдосконалення

з

підготовки фахівців-правознавців, недостатня наукова розробленість психологічного забезпечення цього процесу обумовили виділення теоретично і практично актуальної теми дослідження “Соціальні стереотипи як чинники формування професійної свідомості майбутніх юристів.”

Зв’язок дослідження з науковими та державними програмами.

Дослідження проводилося у відповідності з програмою “Пріоритетні напрямки фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 p.p.” (п. 2.3. Удосконалення системи підготовки кадрів органів внутрішніх справ), схваленою рішенням Колегії МВС України за № 4 КМ/ 2 від 28 лютого 1995 року. .

Об'єктам дослідження є професійна свідомість юристів та процес її формування.

Предметом дослідження є механізм впливу соціальних стереотипів у формуванні професійної свідомості майбутніх юристів. •

Мета і задачі дослідження - визначення ролі і механізмів впливу соціальних стереотипів на формування професійної свідомості майбутніх юристів та можливостей використання цього явища у педагогічному процесі.

Мета дослідження зумовила вирішення таких завдань:

- розкрити філософсько-соціологічну та психологічну сутність феномену стереотипізації та його впливу на формування свідомості особистості;

- визначити механізми впливу соціальних стереотипів на формування професійної свідомості майбутніх юристів;

- виявити та обгрунтувати шляхи використання явища стереотипізації у педагогічному процесі професійної підготовки спсціалістів-правознавців.

Методика дослідження. Методологічно дослідження грунтується на вченні про динамічний стереотип (І.П.Павлов, І.М.Сєчєнов та ін.); психологічних теоріях ролі вищих психічних функцій у становленні свідомості та діяльності людини (Л.С.Виготеький, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн, В.М.Синьов та ін.); закономірностях формування професійної майстерності юриста (М.І.Єнікеєв, М.В.Костицький, В.В.Лебедько та ін.).

При проведенні емпіричних досліджень застосовувалися такі методи: експертних оцінок, опитування, анкетування, тестування, бесіди, безпосереднього та опосередкованого спостереження за навчальною діяльністю майбутніх юристів, професійною діяльністю правознавців, вивчення продуктів діяльності; констатуючого та формуючого експерименту. Обробка кількісних даних проведена з використанням процедур математичної статистики.

Серед конкретних методик дослідження - контент-аналіз творів, метод незахінченого речення, опитувальники, побудовані за принципом шкал Р.Лайкерта, методики ціннісних орієнтацій М. Рокича, оціночних решіток Дж.Келлі, методу біполярних характеристик Ч.Осгуда. Здобуті експериментальні

дані піддавалися математико-статистичній обробці з обчисленням: середніх значень, ^критерію П.Стьюдента, х-критерію Ч. Пірсона, критерію Т. Хамфрі.

Дослідження проведено в і 996-1999 роках із залученням курсантів юридичних факультетів ВЗО системи МВС України та студентів юридичного факультету Національного університету ім. Т.Г.Шевченка.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у

- розширенні змісту поняття “соціальні стереотипи” та виявленні психологічних закономірностей їхнього функціонування;

- розробці авторської методики комплексної діагностики проявів стереотипів у свідомості особистості;

- встановленні зв’язків між формуванням перцептивного образу в уявленнях і морально-оцінних судженнях про суб’єкти професійної діяльності майбутніх юристів та існуючими у свідомості особистості соціальними стереотипами;

- виявленні психологічних основ впливу стереотипів на формування професійної свідомості, зокрема на становлення “Я-концепції”, професійних установок та упереджень майбутніх юристів;

- розробці шляхів формування професійної свідомості майбутніх юристів та психолого-педагогічної корекції впливу на неї соціальних стереотипів. Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що вони

можуть бути використані:

- для подальшої науково-теоретичної розробки проблем формування професійної свідомості студентів юридичних факультетів;

- для розробки і застосування емпіричних досліджень впливу соціальних стереотипів на свідомість особистості;

- у викладенні курсів “Юридичної психології”, “Основ професійного спілкування співробітників ОВС”, розробці спецкурсу “Формування професійної свідомості майбутніх юристів” для юридичних факультетів;

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні та обгрунтуванні ролі соціальних стереотипів як чинників формування професійної свідомості майбутніх юристів; розробці та апробації комплексу методів дослідження соціальних стереотипів та їхньої о впливу па свідомість особистості в процесі освітньо-професійної підготовки студентів юридичних факультеті:;; дослідженні психологічних основ впливу соціальних стереотипів на процес формування професійної свідомості майбутніх юристів; виробленні ефективних шляхів психолого-педагогічної корекції такого впливу.

Апробація та впровадження результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації використані автором при підготовці методичних рекомендацій до вивчення навчальної дисципліни “Основи професійного спілкування співробітників ОВС”; викладено у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: (Міжнародній науково-практичній

конференції “Актуальні проблеми юридичної психології” - К., 1999.; науковій конференції професорсько-викладацького складу Київського інституту внутрішніх справ за підсумками наукових досліджень у 1998 році - К., 1999; міжнародній науково-практичній конференції “Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи” - Ужгород, 1999; науковій конференції професорсько-викладацького складу Київського інституту внутрішніх справ за підсумками наукових досліджень у 1999 році - К., 2000); засіданнях кафедри юридичної психології НАВСУ, кафедри соціальної педагогіки та кафедри психології КІВС при НАВСУ, вченої ради НАВСУ та КІВС. Матеріали дослідження використовувалися під час проведення навчальних занять з курсантами юридичного та психологічного факультетів, слухачами відділу заочного навчання КІВС при НАВСУ.

Основні положення роботи відображені в 9 публікаціях автора. В них висвітлюються, зокрема психолого-педагогічні проблеми підготовки спеціалістів, психологічні аспекти формування свідомості особистості, роль соціальних стереотипів у сприйманні й оцінці соціальних об'єктів.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаної літератури, додатків. Основний зміст викладено на 158 сторінках, доповнений 5 додатками на 5 сторінках. В роботі міститься 6 таблиць та 2 графіки, список літератури складається з 257 найменувань.

Основний зміст роботи

У вступі дисертації обгрунтовується актуальність вивчення впливу соціальних стереотипів на формування професійної свідомості майбутніх юристів, визначається об’єкт, предмет, мета, завдання і методи дослідження; розкрито його наукову новизну, практичну значущість та авторський внесок у розвиток теми; висвітлено аспекти, пов’язані з апробацією та впровадженням результатів дисертаційної роботи.

У першому розділі “Науково-теоретичні засади дослідження соціальних стереотипів як чинників формування професійної свідомості майбутніх юристів" здійснено науково-теоретичний аналіз філософських, соціологічних та психологічних концепцій впливу стереотипів на процес формування свідомості особистості, досліджено значення стереотипів у когнітивній діяльності особистості, зокрема, проаналізовані психологічні особливості процесу сприймання та формування уявлень, розкрито значення моральних категорій в процесі формування професійної свідомості майбутніх юристів.

Аналіз соціально-психологічного феномену стереотипу будувався на загально-філософському та психологічному розумінні його як форми соціальної та індивідуальної свідомості (В.С.Агєєв, Т.Є.Васильєва, О.Ю.Семендяєв, Д.І.Широканов, В.А.Ядов та ін.). Значної уваги було приділено висвітленню соціального аспекту стереотипів (В.С.Агєєв, У.Ліпман, В.Ф.Петренко, Т.Теджфел та ін.). Дослідження механізмів стереотипізації дозволило встановити, що стереотипи проявляються у формі традицій, культурно-естетичних ідеалів суспільства, морально-етичних норм і правил поведінки, засвоюються через систему виховання, навчання і реалізуються через адаптаційні механізми у формах соціально-психологічних установок (І.Т.Бжалава, А.С.Прангішвілі, Р.Г.Натадзе, Д.М.Узнадзе та ін.).

У першому підрозділі представлені різні точки зору на визначення поняття “стереотип”(1.С.Кон, У.Ліпман, О.Ю.Семендяєв та ін.). В дисертації практикується визначення поняття стереотипу як форми свідомості, що в загальних рисах відображає уявлення про об’єкт або клас об’єктів, формує відносно стійкі когнітизні структур;; індивіда, які зумовлюють схематизацію образу певних об’єктів або явищ. Визначення різних гносеологічних сфер функціонування стереотипів дозволило класифікувати їх на етнічні, ідеологічні, політичні, професійні, моральні, вікові, статеві тощо.

Проведений теоретичний аналіз засвідчив, що в характеристиці впливу соціальних стереотипів на формування свідомості особистості існують якісні розбіжності, з яких переважають: погляд на стереотип як негативне явище, яке характеризується ригідністю і консервативністю; містить емоційне забарвлення і може провокувати упереджене ставлення, протистоїть інноваціям і не дає

можливості для функціонування творчого мислення; альтернативний погляд на роль стереотипів пов’язаний з вивченням когнітивних процесів і виходить з того, що стереотипи спрощують етапи прийняття рішень та, відповідно, економлять час і зусилля індивіда, розширюють простір для безпосереднього сприймання і мислення за рахунок більш точних і вільних дій, забезпечують послідовність процесу передачі знань, виконують адаптивні функції, і певним чином дозволяють передбачити поведінку.

Теоретичний аналіз дав можливість з’ясувати, що стереотипи є надзвичайно важливим чинником формування свідомості особистості, а також прийти до висновку, що

- з філософської точки зору стереотипи є структурною частиною свідомості, яка несе нормотворчий характер і проявляється у формі моральних імперативів, норм, традицій, вірувань;

- з соціологічної точки зору стереотип є схематизованою, спрощеною характеристикою соціальних об’єктів або явищ, надзвичайно стійким образом або уявленням про певний об’єкт, клас об’єктів або соціальну групу;

- з психологічної точки зору стереотип є структурною частиною свідомості індивіда, що відображається у формі оцінних суджень та уявлень про соціальні об’єкти або явища та реалізується шляхом відповідних вчинкових або дієвих актів суб’єкта.

У другому підрозділі розглянуто особливості впливу стереотипів на становлення лерцептивного образу як умови формування уявлень про суб’єкти професійної діяльності майбутніх юристів. Зокрема, грунтовно охарактеризовано фактори, що зумовлюють психологічні особливості сприймання, серед яких -особистісні властивості суб’єкта, його фізіологічні, вікові особливості розвитку, наявність у нього чітких нерцепгіівних схем, або перцептивно-аналітичних блоків, які виконують функцію автоматичної обробки і перекодування інформації на основі вже існуючих стереотипів, ситуативні чинники тощо. При цьому доведено, що різниця у сприйманні одних і тих же предметів та їх класифікація залежать від історичного та етнокультурного розвитку суспільства, особистісного досвіду, мовленнєвих зв’язків та різного індивідуального розуміння окремих понять, особливостей когнітивної сфери індивіда тощо.

Теоретичний аналіз засвідчив, що в процесі розвитку онто- і філогенезу, використовуючи механізми адаптації, психічні процеси особистості здатні обслуговувати надзвичайно різнопланову інформацію, що групується в залежності від особистісної значимості для перцепієнта. З цього приводу зауважено на зовнішніх і внутрішніх чинниках, взаємодія між якими зумовлює особистісний розвиток, визначає відносну стабільність індивіда, зумовлює його адаптативкість та соціальну приналежність.

Науково-теоретичний аналіз літератури дозволив нам зробити висновки, що особистіша позиція індивіда у відношенні до сприймання і оцінки соціальних об’єктів є вибірковою і залежить від рівня перцептивних установок особи, соціальних норм суспільства, уподобань найближчого оточення перцепієнта, його референтної групи або "Я-ідеалу”, а також може обумовлюватися здатністю до співставлення різної інформації, зокрема, тієї, що відповідає найближчій перспективі або конкретній ситуації, з метою прогнозування та антиципації.

Аналіз досліджень Л.І.Божович, Л.С.Виготського, Л.М.Єрохіної, І.С.Кона та ін., а також результати власних спостережень, які висвітлені в третьому підрозділі, дозволили обгрунтувати положення, про існування об’єктивних та суб’єктивних чинників впливу соціальних стереотипів на процес формування свідомості, які, насамперед, реалізуються у формі оцінних суджень, що включають моральні імперативи і характеризують стійкі особистісні, часто принципові, позиції індивіда. Таким чином, складаючи базисну структуру комплексу особистіших якостей та характеристик, морально-оцінні судження та уявлення про суб’єкти професійної діяльності майбутніх юристів у найбільшій мірі проявляють їх власну позицію в оцінюванні соціальних об’єктів, дають можливість формувати особистість майбутнього спеціаліста у відповідності з моделлю - еталоном професіонала.

У другому розділі “Емпіричні дослідження ролі соціальних стереотипів в уявленнях про суб’єкти професійної діяльності майбутніх юристів” викладені процедури та результати експериментального дослідження, спрямованого на виявлення ролі соціальних стереотипів у процесі формування професійної свідомості майбутніх юристів, що реалізується в оцінних характеристиках суб’єктів їхньої майбутньої професійної діяльності.

На основі аналізу відповідей студентів було встановлено значення моральних норм і принципів у професійній діяльності юриста як декларованих аспектів установки. При цьому виявлено, що 76% респондентів розглядають моральні норми як суспільно узаконені правила, 82% характеризують моральні принципи як внутрішні чинники та регулятори поведінки, 22% складають ті, що не розділяють межі функціонування моршіьних норм (як форм зовнішньої атрибуції) та моральних принципів (як форм внутрішнього переконання). Більшість опитаних (92%) схильні дотримуватися моральних норм, але за винятком тих випадків, коли зовнішні фактори не є загрозливими для життя самої людини або її близьких. Характерно, що 89% респондентів вважають, що норми закону частково відповідають нормам моралі, а 94% показали, що у майбутній професії вони керуватимуться як нормами закону, так і моралі.

Другий підрозділ був присвячений виявленню стереотипів в уявленнях майбутніх юристів про образ юриста-професіонала. В ході експерименту були проаналізовані судження студентів про набір професійних якостей, які повинен

мати юрист. Встановлено існування типових відповідей у студентів різних закладів освіти, що дало можливість стверджувати про наявність стереотипних уявлень про образ юриста. Виділені основні морально-професійні якості, які повинен мати юрист-професіонал. На їхній основі були складені опитувальники, побудовані за принципом біполярних характеристик Ч.Осгуда. їх використання дало можливість визначити уявлення про образ “ідеального” та “типового” юриста і встановити різницю між ними. Зокрема, більшість студентів назвали обов’язковими такі якості, як інтелектуальність, професіоналізм, компетентність, знання законів, великий розумовий потенціал, наявність професійної освіти тощо. Це дозволило стверджувати, що уявлення про професійний образ юриста базуються на усвідомленні необхідності високої професійної освіти, котра накладається на особистісні характеристики її здобувана (ерудованість, інтелектуальність, наявність логічного і неуиередженого мислення, здатність аналізувати і синтезувати інформацію, знаходити оптимальний варіант вирішення завдань тощо). Поряд з обов’язковими професійними якостями юриста важливе місце студенти надавали моральним характеристикам. Такі якості, як чесність, принциповість, неупереджене ставлення, коректність, зазначені більшістю респондентів як абсолютно обов’язкові для юриста-професіонала. Аналіз відповідей дозволив встановити існування і важливу роль соціальних стереотипів в уявленнях про набір якостей, притаманних образу “ідеального” і “типового” юриста. Це зумовило необхідність врахування впливу стереотипів у професійному становленні майбутніх юристів, а зокрема, у формуванні їхньої “Я-концепції”, що прямо співвідноситься з метою планомірного, методично вивіреного й педагогічно доцільного впливу на формування професійної свідомості студентів.

У третьому підрозділі здійснено дослідження установочних факторів в уявленнях майбутніх юристів, які були представлені оцінними характеристиками суб’єктів професійної діяльності в залежності від різних соціальних ролей громадян. Результати дослідження уявлень про морально-оцінні характеристики суб’єктів професійної діяльності майбутніх юристів підтвердили такий зв’язок.

У третьому розділі дисертації “Психологічні особливості впливу соціальних стереотипів на формування професійної свідомості майбутніх юристів” визначений вилив 4''позитивного” стереотипу у формуванні свідомості студентів, зокрема, на становлення їхньої “Я-концепції”, виявлена роль установок, як факторів, що спричиняють упереджену оцінку суб’єктів професійної діяльності майбутніх юристів. Психолого-педагогічна корекція впливу соціальних стереотипів у процесі формування професійної свідомості студентів полягала у використанні і посиленні їхнього “позитивного” впливу і мінімізації негативного.

На основі проведеного аналізу було встановлено, що параметри, які визначають “Я-ідеальне”, мають позитивні кореляції з уявленнями про образ “ідеального” юриста (0,66) за критерієм П.Стьюдента. Суттєве навантаження

несуть уявлення про “типового” юриста та “Я-реальне” (0,47). Додатковими спостереженнями виявлено, що близькі середні значення мають між собою уявлення про “Я-ідеальне” та “Я-професійне”, що свідчить про значну ідентифікацію уявлень про себе як представника даної професії. На наш погляд, з одного боку, це може характеризуватися як відповідність прагнень особистості сфері її професійної зайнятості, а з іншого - дозволяє припустити заміщення її особистісних характеристик професійними.

Порівняльний аналіз різних аспектів “Я-концепції” майбутніх юристів та уявлень про модель юриста-професіонала свідчить про її відповідність стереотипним визначенням моделі юриста-професіонала.

Другий підрозділ було присвячено дослідженню впливу установок і стереотипів на формування упереджень. На основі аналізу механізмів цього явища було встановлено, що оцінки, які даються представникам соціальних ролей за умови, що вони відбували покарання в місцях позбавлення волі, відмінні від попередніх оцінок. Результати свідчать, що характеристики “близьких” людей майже не змінюються, в той час як характеристики “нейтральних” представників зміщуються в негативний бік. Ще більш негативних значень набувають оцінки у осіб з асоціальною поведінкою. Результати, отримані в ході експерименту, дозволяють припустити, що установочні фактори можуть зумовлювати упереджену оцінку, Це було доведено на прикладі оцінних характеристик суб’єктів професійної діяльності.

З урахуванням незаперечного факту існування явища стереотипізації було поставлене завдання його оптимального і керованого використання в педагогічному процесі, що було здійснено в наступному параграфі даного розділу.

Третій підрозділ був присвячений відпрацюванню шляхів формування неупередженого мислення майбутніх юристів, що включало вироблення навичок адекватного сприймання й оцінювання інформації, набуття здатності змінювати стереотипні судження. З метою психолого-педагогічної корекції впливу соціальних стереотипів на формування свідомості особистості була розроблена і апробована методика ‘‘Знайди аргументи проти”. В її основу було покладено індивідуальне й групове обговорення проблемних питань з різних точок зору, а особливо з точки зору опонента.

У процесі побудови та використання запропонованої методики ми керувалися закономірностями, виявленими в динаміці психічних явищ. Вони полягають у тому, що напрямок, швидкість й величина змін, що відбуваються, залежать від рівня, котрий зафіксовано на початковому етапі вирішення ситуації, а також від пошуку оптимальних шляхів, рівнів або методів вирішення завдань, які досягаються шляхом самоконтролю, самоуправління і саморегуляції.

Насамперед, це пов’язано з чітким уявленням мети діяльності, а також передбаченням можливих, навіть віддалених, результатів. В такому випадку

досягнення оптимального рівня вирішення завдання є метою, а самоуправління, самоконтроль й саморегуляція - механізмами реалізації цієї мети, завдячуючи яким й відбуваються закономірні зміни елементів системи психічних явищ.

Застосування методики дозволило встановити, що формування неупередженого стилю мислення полягає не тільки у створенні здатності до самокерування й самокорекції, а й в оволодінні механізмами самокорекції й особистісного вдосконалення, що може бути додатковим шляхом і завданнями дослідження. Було виявлено, що фактор групової взаємодії дозволяв розширити поле обговорення даної проблематики і частково зняти індивідуальні психологічні установки і стереотипи, які заважали об’єктивному вирішенню завдання.

Дослідження показало, що використання методики може супроводжуватись методом мозкового штурму, а також включати додаткові завдання на розвиток рефлексії та самопізнання. Ця та інші подібні методики можуть бути складовими спеціальних курсів соціально-психологічного тренінгу з “Основ професійного спілкування”. Застосування методик в нашому досвіді викладання такого курсу дозволило досягти найбільш ефективних результатів. Зокрема було встановлено значне зменшення установочних факторів в структурі свідомості студентів:

Когнітивний Конативний Аффективний

До початку формуючого експерименту

Контрольна 3,6 2,3 2,7

Експериментальна 3,9 1,9 2,9

Після формуючого експерименту

Контрольна 3,7 2.1 2,8

Експериментальна 2.7 1,5 2,4

В ході використання експериментальної методики була виявлена певна закономірність. У тому разі, коли досліджуваним пропонувалося висловити свою власну точку зору і вона знаходила підтримку в інших членів групи, спрацьовував гфект групової поляризації, у відповідності з яким формувалися тенденції до посилення установочних факторів. Ефект поляризації ще більше загострювався, їкіііо досліджуваних було розділено нз. групи, члени яких дотримувалися схожих поглядів. Інша ситуація спостерігалася тоді, коли завдання виключало пряме формулювання власної точки зору, а ставилося у опосередкованому вигляді й зключало: а) інформування про ситуацію; б) перелік можливих варіантів; в) прохання проаналізувати й обрати найбільш доцільні, з точки зору досліджуваних, варіанти відповідей. У цьому випадку простежувалось суттєве імєншєння установочних компонентів із стійкою тенденцією до знаходження дампромісних варіантів.

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дозволило дійти таких висновків,

1. Стереотипи як форма свідоіМості, в загальних рисах відображають уявлення про об’єкт або клас об’єктів, формують відповідні когиітивш структури індивіда, що зумовлюють схематизацію образу певних об’єктів або явищ. Вони виступають відносно стійкими формами реагування особистості на конкретну ситуацію, впливають на її ставлення до об’єкта, що проявляється як на свідомому, так і неусвідомленому рівні, частіше в умовах обмеженого часу або браку інформації. Стереотипи є обов’язковими компонентами когнітивної сфери людини, мають психофізіологічне підгрунтя і впливають на формування оцінних суджень та уявлень про об’єкти. Стереотипи можуть виконувати як позитивну, так і негативну роль у формуванні свідомості особистості.

2. Соціальні стереотипи виступають важливими чинниками формування професійної свідомості студентів-юристів і є обов’язковим компонентом морально-оцінних суджень та уявлень про суб’єкти професійної діяльності майбутніх фахівців. В професійній орієнтації студентів юридичних факультетів позитивні стереотипи сприяють формуванню позитивного образу юриста-професіонала та посилюють мотивацію студентів до самовдосконалення, що, зокрема, проявляється у становленні їхньої “Я-концепції”. Негативні стереотипи та установки заважають формуванню навичок критичного оцінювання професійної ситуації, її учасників та самого себе, обгрунтованому вибору способу реагування, прийняттю оптимального рішення.

3. Соціальні стереотипи в структурі свідомості майбутніх юристів мають специфічні форми прояву індивідуалізованих рис, що в свою чергу, залежать від об’єктивних та суб’єктивних чинників. На рівні індивідуальної свідомості стереотипність часто обумовлена відсутністю в особистості творчого імпульсу або інстинкту заперечення і здатна проявлятися у формі упереджень, посилюючи залежність особистості від зовнішніх чинників. Стереотипізованим формам оцінки характерна висока стійкість та спротив до засвоєння нової інформації або стилю поведінки. Ступінь функціонування стереотипів залежить від рівня їх об’єктивного підтвердження.

4. Шляхом психолого-педагогічної корекції, спрямованої на формування гнучкості мислення, можливо впливати на зміну установочних факторів у структурі свідомості студентів. У залежності від мети і завдань можливо як посилювати, так і послаблювати стереотипні судження та установочні реакції. Найбільш суттєвими факторами, які зумовлюють їхню зміну є: - інформаційний вплив (наявність різнопланової інформації, яка охоплює різні точки зору на досліджувану проблематику, що дозволяє значно зменшити вплив стереотипів на оцінні судження особи та її позицію); - груповий вплив (якщо група підтримує думку, то це посилює вплив стереотипу і навпаки); - ефект індивідуації

(проголошена власна позиція важко змінюється в ході публічного обговорення, відмова від стереотипу може бути досягнута шляхом критичного, самостійного аналізу власної позиції); ефект емоційного задоволення (якщо власна думка не співпадає з думкою інших членів групи відзначається емоційна подразливість, в тому випадку, коли вона знаходить підтримку групи - емоційне задоволення); -способи і форми запропонованих завдань, що потребують вирішення (якщо у формах присутнє прохання співставити можливі альтернативи, а не висловити особисте ставлення до проблеми, то це сприяє відмові від стереотипу); — фактор референтності викладача або інших членів групи, які висловлювали власні точки зору (чим більш впливовою і компетентною є особа, що висловлювалась, тим складніше подолати вплив стереотипів).

5. Теоретико-методологічні положення, результати дослідження і практичні рекомендації узгоджуються з програмою “Пріоритетні напрямки фундаментальних та прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ на період 1995-2000 року” і є її практичною реалізацією в частині вдосконалення системи підготовки кадрів органів внутрішніх справ.

Перспективні напрями подальшої роботи полягають в узагальненні досвіду впровадження методики психолого-педагогічної корекції впливу соціальних стереотипів в процесі формування професійної свідомості майбутніх юристів.

Зз темою дисертації опубліковані такі робота:

1. До проблеми сприймання й оцінювання соціальних цінностей // Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник (за заг. редакцією О.В.Сухомлииської) - К., 1997. - С. 62-64.

2. Соціальні норми та індивідуальні підходи: до проблеми підготовки спеціалістів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.: РВВ КІВС, 1997. — № 2. -

С.96-100.

3. Морально-психологічні особливості засуджених жінок та основні напрямки організації виховної роботи з ними // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.: РВВ КІВС, 1998. - № 3. - С.76-80.

4. Чи актуальна проблема морального вибору // Збірник статей молодих науковців. -К.: РВВ КІВС, 1999. - С.41-47.

5. Перспективи соціально-психологічної роботи з жінками групи ризику // Матеріали доповідей та повідомлень міжнародної науково-практичної конференції “Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи”. - Ужгород, 1999. -С. 391-394.

6. Роль соціальних стереотипів у формуванні установочних факторів професійної свідомості майбутніх юристів // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. -К.: РВВ КІВС, 2000. -№ 5.-С. 202-210.

7. Концептуальний підхід до проблеми відбування покарання жінками // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. - К.: РВВ КІВС, 2000. - № 5. - С. 55-62 (у співавторстві, авт.арк. - 0,3 ).

8. Реалізація і розвиток окремих педагогічних ідей В.О.Сухомлинського в умовах сучасної спеціальної школи // Нові технології навчання. Науково-методичний збірник. - К.: ІЗМН, 1997. - Вип. 21.- С. 168 -176 (у співавторстві, авт.арк. -0,3).

9. Методичні рекомендації до вивчення навчальної дисципліни “Основи професійного спілкування співробітників ОВС”. - К.: РВВ КІВС, 2000. - 46 с (у співавторстві, авт.арк. - І).

Кушнірова Т.В. Соціальні стереотипи як чинники формування професійної свідомості майбутніх юристів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія - Національна академія внутрішніх справ України, Київ, 2000.

Дисертаційне дослідження присвячено функціонально-системному аналізу впливу соціальних стереотипів на процес формування професійної свідомості майбутніх юристів, розробці ефективних шляхів психолого-педагогічної корекції з метою посилення позитивного впливу стереотипів та зменшення негативного. Здійснено системний аналіз феномену “соціального стереотипу” з філософсько-соціологічних та психологічних аспектів. Виявлені психологічні закономірності функціонування стереотипів, простежена роль стереотипів у формуванні моральних норм як важливих складових , свідомості особистості. Виявлено існування позитивного стереотипу юриста-професіонала в уявленнях студентів, що активно впливає на становлення особистості майбутніх юристів. Проаналізовано вплив стереотипів на формування установок та упереджень, що реалізуються у формі оцінних характеристик суб’єктів професійної діяльності майбутніх юристів. Практичне значення дослідження полягає в розробці методики псйхолого-пєдйгогічноі корекції впливу соціальних СТЄрЄОТЙШБ в процесі формування професійної свідомості майбутніх юристів.

Ключові слова: соціальний стереотип, професійна свідомість, суб’єкти професійної діяльності, оцінні судження, уявлення, установка, упередження, “Я-концепція”.

Kushnirova T.V. Social stereotypes as the factors of professional consciousness of the future lawyers. -The manuscript.

Theses on competition of a scientific degree of the candidate of psychological scienccs on a speciality 19.00.06. - legal psychology. - National Academy of Internal Affairs of Ukraine, Kiev, 2000.

Dissertation is dedicated to the functional system analysis of social stereotype’s in bluence of the process of forming of the professional consciousness of future lawyers, working out effective psychological - pedagogical ways corrections with the purpose of the intensification of positive functions of stereotypes and decrease of negative. System analyses of social stereotype phenomenon of the philosophical -sociological aspect of functioning of the stereotype are exposed, the roles of stereotype in the forming of moral norms as important component of consciousness of a personality are observed. The evidence of positive stereotype of the professional lawyer in the notions of the student, those actively influencing on formation of personality of future lawyers, is determined. The stereotype’s influences on forming the aims and prejudices that realize in the form of estimative characteristics of the subjects of professional activity of future lawyers were analyzed. Practical value of research is in methodices elaborated for psychology - pedagogical corrections of social stereotype in the process of forming of the professional consciousness of future lawyers.

Key words: social stereotype, professional consciousness, estimative opinions, notion, aim, prejudice, ‘"'ME - conceptions”, thinking, subjects of professional activity.

Кушнирова Т.В. Социальные стереотипы как факторы формирования профессионального сознания будущих юристов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 — юридическая психология — Национальная академия внутренних дел Украины, ЬСкев, 2000.

Диссертационное исследование посвящено фуккциошшьно-систёмному анализу влияния социальных стереотипов на процесс формирования профессионального сознания будущих юристов, разработке эффективных путей ксихолого-педагогической коррекции с целью усиления позитивного влияния стереотипов и изменения негативного.

Первая глава посвящена системному анализу феномена “социального стереотипа” с философско-социологической и психологической точки зрения, исследованию психологических закономерностей функционирования стереотипов в сознании личности, определению роли стереотипов в формировании моральных

норм как важных составляющих профессионального сознания будущих юристов. Установлена роль социальных стереотипов в процессе формирования сознания личности, выделены существенные факторы позитивного и негативного влияния стереотипов в процессе формирования представлений и оценочных суждений. Выявлены психологические предпосылки, обусловливающие действие механизма стереотипизации в процессе формирования профессионального сознания будущих юристов, выделены критериальные основы образования представлений, реализуемых в форме оценочных суждений.

Во второй главе изложены процедуры и результаты экспериментального исследования, направленного на определение роли стереотипов в процессе формирования профессионального сознания будущих юристов. Установлено наличие “позитивного” стереотипа личностных и профессиональных качеств юриста в представлениях студентов юридических факультетов, проанализирована роль установок и стереотипов в формировании оценочных характеристик субъектов профессиональной деятельности будущих юристов.

В третьей главе определено влияние “позитивного” стереотипа в процессе формирования сознания будущих юристов, в частности, на становление их “Я-концепции”. Выявлена роль установок как фактора, определяющего предубежденную оценку субъектов профессиональной деятельности будущих юристов. Психолого-педагогическая коррекция влияния социальных стереотипов в процессе формирования профессионального сознания будущих юристов состояла в использовании и усилении их “позитивного” влияния и минимизации “негативного”.

Ключевые слова: социальный стереотип, профессиональное сознание, субъекты профессиональной деятельности, оценочные суждения, представления, установка, предубеждение, “Я-концепция”,