автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование природоведческих понятий в учениках пятых классов

Автореферат диссертации по теме "Формирование природоведческих понятий в учениках пятых классов"

_ л „ ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

РГ6 о»

і З ШІІ 1555 ' ✓

На правах рукопису

БАБІЙ Микола Федорович

ФОРМУВАННЯ ПРИРОДНИЧИХ понять В УЧНІВ П'ЯТИХ КЛАСІВ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття вченого оіуПеня кандидата Психологічних наук

Київ - 1995

Дисертаціеп е рукопис

Робота виконана з Інституті психології АПН .України

Науковий керівник член-кор. АПН України доктор

' ' психологічних наук, професор

. МАНПй.'РШ® С.Д. ■

Офіційні опоііфти: • доктор психологічних наук

• ' БРХ І.Д. "

■ кандидат педагогічних наук,

. . доцент ‘

Заброцьккй Ы.М. '

Ведуча організація - Кіп'вс кий дерказний педагогічний . університет їм. І!.П. Драііманова

- • ' - •. 9 ' . ;4

Захист відбудеться "28" червня 1995 року об II год. на авсідвнні спеціалізованої ради К ЦЗ. 04. 01 в Інститут! психології АШ України за адресов: 252033,

. КмУв, - .33, вул. . Паньнівська, 2^

' Авго реферат ро31 сланий " 'У.'*- червня 1595 року,

Учений секретар .• / ■’’V• • ' •' .

; епгціалізоряної ради :

канд. психол, наук - ¡1* : ■ -у ■■■■.['■ И.І.АЛЕЖСбВА

- ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ актуальність дослідження. Істотні соціально-політичні ЗМІНИ, ктуалізація питань державотворення і духовного відродження на-XX, перехід до нових Форм економічного життя висувають на чільне ісде проблеми школи, яка має забезпечи"и більш 'ефективне засво-иня учнями основ наук в єдності з. розвитком їх пізнавальної ак~ ивності та самостійності. Формування в них теоретичного мислення.

- V віковій та педагогічній психології • накопичено значний освід пошуку оптимальних влянів розв'язання цієї задачі при порі на принцип розвиваючого навчання. Виходячи з кульТур-о-історичноі кониеціЩі Л. с. вмготського і теорії діяльності . М. Леонтьєва. розроблена теорія поетапного формування розумових ій(П. Я- Гальдеріц, Н. $. Тализіна), систематичного і планомірного ормуваиня армаонів розумової роботи ІД. Я Богоявл енський.

. о, ненчкнська, О. N. Кабанова-Целлер). проблемного навчання,

0. н. натювкіи. н. І. нахмутов, в. оконьї та інші.

значні наукові здобутки і педагогічні результати пов'язані теорією /Чвовоі ДІЯЛЬНОСТІ спряиовацої Щ розвиток теоретичио-

о нис«*ння яколярі« (В. Б Дамиїов. я. ІЗ. елькокін. : а. к. «аркова,

, д.Наксішен*о). в>яяі досаіаавкь (Л. і.Ятчрової, «. г.Богда-

овського, & Н. Протопоаов*, с. С. еіаьчугова. я Г. Нандкавідзе,

1. І. зака. І. д. Р«ж*. И. А. Аа'ЩА,- И. Д. Бо«арвн та 1« \ на натеріалі

'рааатик*. математик*. трудового навчзиия. Фізнкн. *ЙИ> бо-'Міин. миимшжії розкриті психологічні особливості організації чво*оі *Щііьвості учні »через «орнуваивя системи учбових ДІЙ, і» ос«о»і »киї здимається загальне, генетично-вихідне віднотід-і*. 90 «*ЦТь я основі змісту теоретичних понять даної гая?з}

ним*.- . ‘

$ тс* 4» час ан?піз пснходогічноі та педагогічної і нето-;

іцчної літераттти свідчить, яо проблема формування в учнів теогі

' - 2 ■ -

ретичних природничих понять шляхом сходження від абстрактного до конкретного носить недостатньо досліджений характер як р контексті психологічної організації учбового матеріалу, так і в плані формування'учбової діяльностішколйрів. Окремі проведені дослідження встановлять ігихологічні умови засвоєння тєорєтич-. них понять хіни (Н. А, дашок)i біодогії <Н. Д. BóftnpáB)і яво * аналізують психологічні особливості учбової діяльності лише учнів другого класу при формуванні у йия природничих понять (Л. М. КУДОЯР) . ~ '

Як наслідок,на сьогодні немае належної ясності в застосуванні генгтико-експериментального нетоду до формування в учнів теореілчних природничих поп іть. Потребують, зокрема, ‘ подальшого вивчення такі проблеми.як' особливості та умош переходу від наочно-образного ДО. ПОНЯТІЙНОГО МНСЛвНЯЯ, ВІД' життейського розуміння природних явиа до ія наукового осмислення, від дій .спрямованих на встановлення відношень В об'єктах пілрсди,до. створення графічно-просторових ноделей ,в4якик4 41RCугться такі відношення ТОШС. . -. ' ~ 44......■ . -

Цробхідність з'ясування названих:ороСлєм зумовлена йе тим, що на уроках природознавства в п’ятому клас І систематизується і узагальнюється пропедевтичний міт^рдаі^таїфойиуіоться'нові поняття, тобто закладаються пере думови ішг шгдзгашого'■успішного вивчення предметів природничого-г.иклу. -Зеє це 1 зумовило а к т у а-

я > и і с т ь вибраної • теми -аксогтаійВкій Ч?&г'ота.:" ... •”

ОБ'ЄКТ ¿ОСЛІДХЕН1 ІЯ-процес'учбовоТ’діяльпості учнів середнього шкільного віку., - - •-—- -.... - ,

"‘ПРЕДМЕТ- психологічні ¿со^йвостї'-форнуааяня "в4учнів п'ятого класу теоретичних природничих понять. 444 4

КЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ полягала У вияснешР психолог©-дидактичних умов4 цілеспРямовз,,ого4 ФоГ'ЧУваяИя :8:і',гіГГБ'п'ятого iwaej- тєорєтич-

4 . ' .. - з -.............. ■

них природничих попят*,. .

гіпотеза дослідження.полягала в тону .по: ;

- повноцінне формування узагальнених способів аналіз? при. родиичого учбового матеріалу можливе лите в умовах особ-лиаин чином сконструйованого змісту курсу природознавства иетодон сходження в).д абстрактного до конкретного;

. - успішне формування в п'ятакласдиків теоретичних приролни-чих понять завезпщуеткя психологічною організацією уч-бовиоі діяльності, яка забезпечує освоєння учбових І цред-МЄТІЩХ Дій- ПО Бстанов^еида гещтачно-Яіїхішіого вівношений (змістовної абстракції "неперервності руху і змін в природі“» , саи^стійнону виявленії» на ній основі суттєвих ав'яааі* ^ РІ'втЩ- Щ Кйиаа* природи, 8|аобра*ени», в «о««і(*-яівт<?грз(Цх як і!ні зв'язкіе. так і всезагального

, віляо«*няч- .X \

Ьіапоаіад!» ар квттятагіпотя цосдШснз* рятувались такі з <* * §;г;в р';(і-1 -^«»естр ^гіко-пс^ологізд««! айадіз $ ос-; цещж- шіфгЬщ И “Ц ос«рйі гене:

■оиио-йяівр« : ^ '.'^л ' ■. .

’ • е. іцчг0й(»й;. ‘сіюмєйи*... рц _ а«с, яо <• конкрвтцогЬ ‘ з^|гт'Цгрс«гм^мгиїарстін . в і^ятоиу імцс». и%'

' ОСЙО»1 |Ц«в^РГ«в<в*аГММОГ(>віІІвСВ9}ЙІ*. /0

. ' і;.- ійя»»ч«тя ' *©йіі. іч#««ог,діїй^ізт.; ;.'«иц - в '• эаоег^гра*#

в«яв««вва 'іі'пщщштп ^ттЬрі кеэаМдИег? ащ*пт цщщі ,іффЩ\.;Іргр: ,КСЙ1№*ТЯ«1 'й^їзец. |}сн*о*огіч(іі уцош г. »*: новіюісго:: »асро?нн9 сфтщ п?№ят**

на' ос««** .«»«рв1; /л/. >• г'' Ц

' ЙРТО^/ЮП'ИОР остщф •; босаштщ ву«і вдтпод./'^ ' иров)4|»г. роя»*; нададад* во^б ^а^с|.^ог«;

г.с. корти*»,' О.И.ЛЄРТИІ». с.4РфіщтЩю,-,

№

шодо структури учбової діяльності (П. Я. Гальперін, В. В. Давидов,

Д. в. Ельконіи, С. А Наксименко. та ін. ).

і'- * • *

Для розв'язання поставлених завдань і перевірки гіпотез використовувався експериментально-генетичний и е т о д , який дозволив активно моделювати, відтворювати в особливих умовах психологічні новоутворення (В. В. Давидов), а також комплекс таких методів як анкетування, бесіди, аналіз продуктів діяльності, спостереження та ін. Психологічна організація учбового змісту була засобом дослідження учбової діяльності та особливостей Формування в ній теоретичних природничих понять. Перевірка ефективності експериментального наечіння здійснювалася ¡¡а основі розроблене і системи контрольних діагностичних завдань.

Дослідженням було охоплено ато учнів п’ятих класів м. Луцька. З них 2Т0 брали участь в констатуючому експерименті. 25 - в* ФОРМУЮЧОМУ і 238 УЧНІВ - у контрольному.

НАУКОВА НОЬйЗНА дисертаційного досліажелнг полягає:в конструюванні змісту 1 методики навчання:учнів п'ятого класу природознавству на основі виділеного всезагального генетич-но-вихі/даого для всіх природних процесів відношення "неперервність руху та змін в природі";у розкритті залежності ефективності процесу форнування наукових природничих понять від забезпечення органічного синтїзу нормативних способів дій з життєвим досвідом школярів, від засвоєння ними специфічних предметно-перетворюючих дій. спрямованих на відображення в змістовних абстракціях суттєвого, всезагального зв'язку та використання

- - .. 1 - " ’ • ■*' цих абстракцій для пояснення конкретних відношень в природі.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ роботи полягає у поглибленні наукових уявлень .про закономірності 'Формування учбової діяльності учнів середнього шкільного віку, у теоретичному та експериментальному обгрунтуванні норчх шляхів Формування наукових природничих по-

нять на основі засвоєная п'ятикласникаин генетично-вихідного

відношення "неперервності руху та змін у пригоді".

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ дослідження полягає в утворенні 39 учбових ситуації!. В ЯКИХ ШЛЯХОМ СЦНТЄЗ" знань З ХИТТЕЕНИ ДОСВІДОМ школярів забезпечується формування учбових тз предметних дій. спрянованик на аналіз змін у структурі природничих об'єктів як

рез>льтату руку води та відображення таких Згіік у графічно-игостороЕик моделях (піктограмах). Результати використання гик ситуацій в експериментальних класах дають підстави рекоиеїш'ьатн ипроьаджувзти їх в педагогічну практику. Зміст експериментальної програми і запропонована методика кавчання но-яуть бути використаними як для повної перебудови існуючого курсу прпродознзьггїПі так і для вдосконалення ніші ліючих програй, учбово-нетодичішя посібників і-підручників для учнів загально* освітніа ®кіл. ,

НАДІЙНІСТЬ ТА Вірогідність даних експерименту забезпечувалася аогс системною організаціє». застосуванням взаінсдопош&ва них методик 1 методичних прийомів, кількісного' 1 якісного аналізу здобутих результатів, та методів визпангшш ріпиїв знань (за Безпалько В. II. ). а також нетолІ з математичної статистики.

ОСНОВНІ 'ЮЛйШГ'ї. 50 ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗЛУЧСТ: .

і. Якао й основу побудови курсу природознавства для учнів п'ятого класу - покласти, психологічно обгрунтоване генетич-но-ізихідие відношення'"неперервності руху та зніи у пригоді“, то це створить психологічні можливості організації учбово} діяльності школярів, спрямованої на розгортання нього відношення методо« скодгення ід абстрактного до конкретного в систему науко-

вих понять природознавства.

г. Якщо о основу псняологічнрі організації учбопоі діяльності покласти учбові та предметні дії уч.іііз по виявленії» гене-

тично-викіглого відношення та встановлеіішо на цій основі суттєвих зв'язків в об'єктах та явищах природи, то це створить необхідні передумови для освоєння п'ятикласниками теоретичних природничих понять.

3. Специфічною наочною «формою відображення генетично-вихідного відношення "неперервності руху та знії у природ " є і’раФічііо-просторові моделі (піктограми), які 4’кслоть назване відношення, а такод створюють можливості для його розчленування 1 виділення з нього різник часткових Форм,, то дозволяє учням самостійно здіисншати аналіз спостережування природничих явищ.

ВПРОВАДЖЕННЯ НАУКОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В ПРАКТИКУ: відбито В організації та керівництві постійно діг-ого семінару з проблем підготовки вчителів загальноосвітнії-; шкіл па базі волинського державного університету, використано в розробці та експериментальній перевірці на. базі СИН Зі 21 м. ./|уцька нової ' уябової програии ■ з курсу "Рідний край”, • Суевіальність природнозиавство для п'ятого класу. . . .

апробація роботи. ' ііатеріали дослідження обговорювалися па. зас і дат;.,я кафедри псияояргії Волинського державного університе,-•

- 1 ‘ • ' ' ' » ту, лабораторії психологі1 навчання інституту психології АНН України, На конференціях: “Актуальність проблеми психологи: тра-дшиї і сучасність" (Київ 1952р. >, "Совершенствования учеб-

■ ■; ^ -

ко-воспитательнрй работы в. начальної) школе согласно Закона Украины о йзыке" (Ізмаїл 1993р.), "Развивающее, и..воспитывающее обУт

I .

чение и проблемы пеиходидактики" -(Київ 1993р. ).

СТРУКТУРА" ТА ОБСЯГ РОБОТИ. ' Дисертація .складається із вступу,' трьох розділів, заключения /а списку,.осно.вної використаної літератури, то включає 162 наймєн. >іань, викладена на і;? сторінках друкованого тексту, містить е таблиць, і<3 діаграм.

г '.новіша зміст роботи ..............

V вступі обгрунтовується актуальність проблеми, визначаються об'єкт, прєднрт, мета, гіпотези 1 завдання дослідження, дається стисла иарактеристика ■ методедогічяин основ та методів дослідження, розкривається наукова жвизна. теоретична та прак тична цінність роботи, виділяються положення, мо виносяться на jaKiicT, описуються шляхи anpot иііі і впровадження результатів дослідження. . .

V' п е.Р ш о н У розділі - "Проблема І нетоди дослідження" розкривається стан розробки проблеми засвоєння учнянн теоретичнії а (зокрена, природничі«і покати в .науковій літературі, на

- 4 ' ч ”* • '

основі логіко-псинологічкого аналізу основних категорій природознавства ейдіяяеться гейвтичио-викіяае- відношення “неперора-ності рпу ¿а atu« вйріфоді"і яка має визначати зміст навчального ПЄЇ>ЄДКЄТУ ЙРИрО«0»ИвВСТ8Ч 9 П'ЯТОМУ КЛІ.-4-

Ö цсй«одсгіч»4а та пзаагоНЧНІЙ літературі розкривається нійиЯ vaa потань. йев'йзйИя з фоВДгещшгя й учнів природничих понять (f. в. Й«сй4і 4, й. ЛІЙКІВЗ* Л. й. КУДОЯР, О. Й.’ Кабано йз-Н?.пл£Р), созукоэср зй'сгу нурсу йркродозтіаствз (В. ф. зуез, А. я. Гррт. H. H. СмтіШ) та їй. І кєтоДкйу його викладання (Л. К. На-po’Uia, f. В. ЙоеаЛИїНі іі н CKxtitai, Н. Л. Vimucmni, C. О. Павлович, ґ. л. Гончарова та і ч, >, ;

8 щц обгрунтовується, зокрема. докільНість побудови курсу природознавства на основі лослідно експериментальної роботи ГЧЇЦ&. ftp# цьому ексввРИНект Но»е вистуяатіі і засобом демонстрації цРНРодаии явка, І методом пергаірки гіпотез Ьро m <-шни Ія похойієиКн, і способом іорнуваний нотйваніі пізнавальної Ііяльності Школ"Різ, розвитку у ь.іх сйостережливості та С4; іостійНост^. КагоЛовувт&с* н* недорустйності представлений учиян ірйродннчих понять у готовому для засвоєння вигляді, шо нетліуче (разводить дб tOPHaflisMy в знаннях, підкр слюсться необхідність

' ' • ,■ - в ,-

врахування життєвого Досвіду школярів в процесі формування у .них природничих понять, відмічається, ио Формування узагальнень в області природознавства відбувається шляхом виділення Формаль-¡но-зага ьник ознак від часткового до загального, через активізацію иислительних операцій узагальнення і конкретизації, шляхом розкриття причиино-наслідковик зв'язків ніж різними явищами природи тоио.

Проблема Формування в учьіи теоретичних понять знайшла своє відображення в роботах багатьох психологів. Показано, передусіп. що процес формування понять завжди носить продуктивний, а не репродуктивний характер.- 1 с цілеспрямованою, спеціально ор-ганізошною діяльністю, по-сіладається з ряду розумових операцій. ..

Л С. Биготський виділяє в формуванні наукових понять у шко лярів .такі основні нокенти: залежність.ніж. окремими поняттями та їй системами ("піраміди понять"), через як- власне і здійсняється перехід думки віл одних частковий властивостей с-6'їкту до інаих через деяке зага-ьне поняття (останнє виникає у дітей ракіиє, ніж його часткові уточнення, конкретизації і доповнення); двохстсронній харяктег* мислительноі діяльності б процесі освоєння теоретичного поняття. . який ВКЛКЧЛЄ РУК Д'ЧШИ від загального до часткового, конкретного і від часткового до за-гаг.ьхого;. ¡¡ормуваїшг. особливого ставлення'до об'єкту пізнання, яко дас змогу відображати иє-достгпвс жпттеґіським уявленням, проникати З СУТНІСТЬ об'єкту.

Г. С. КО'.'ТЮК підкреслює, що Формування понятійного .мислення залежить від організації учбового процесу, яке має забезпечити РОЗКРИТТЯ ЗВ’ЯЗКІВ МІЖ ПОНЯТТЯ«!!. та.1 ПРИЗВОДИТЬ ло виникнення иовик понять та встановлення їх взаємозв'язків з кіннеє сформованими. .

13 роботах П. Я. Гальперіна, О. н. Леонтьева, II. Ф. Тализіноі показано, шо викіднсш формою розумової діяльності людини є матеріальні. зовнішні предметні дії. перенесені у внутрішній розумовий .плай, шо, зрозуміло, вимагає створення левннн умов. Формування в уші в наукових понять, на думку згаданих авторів, вина-•ае здійснення спеціального упрявліішя за виконанням . иколярани певної системи предметник дій. .

В. Б. Давидов авазасі ио цомюішше засвоєння учнями системи теоретичних понять вимагає спеціальної організації їх учбової діяльності, спрянсзацоі на засвоєння певгіого генетичного вихідного відношення для конкретної предметної Галузі, Зокрема він показав, . іао емпірична скена узагальнення понять ке дає учневі засобі” виділеная суттєвий особливостей об'єктів пізнання та встановлення внутрішній взаемоз'язкін н'я різання його сторонами. Більше того, вона часто призводить по ототожнення сутності Ов'ЕКТУ З ЙОГО ЗОЬЩЕНІІіН особливостями, "рнаииіст»". ШКОДЯЧИ з того! ио кнсдєння-це радіоиальие пізнаний дійсності, мета якого полягає в досягненні теоретичного рівнії знань, 8. й, Лавйдов визначає шйяї Формування в УІИІи науковин йеняТЬ нетодом снодженняи від абстрактного до конкретного,ао призводить до розвитку змістовний узагальнень, Вузловим НоНентом Нги Цьому є предметні дії школярів»шо Розкривають МггрішіЦ йіпнозєНйя й об'.єктак, і ноаелі.шо йідобралїуртьі Фіксують пі відношення.

В його та іийінк яосліДїбИнак и.Д. Ван. *<•. г. Кояздський, с. Д. Наклейко, Н. А, Ланюк, .в. Л. РУбііов та ІН. та матеріалі йате-натнкн,нініі. Фізики, граматики, трудового навчання тощо було переконливо показано, шо гканоиінне зісвоєння учнями теоретичний понять вкнагае спеціальної організації Із учбової діяльності, яка має передбачали: .

ішінвлення загального, генетично-виігдного відношення в

об'єкті пі знання(предметний зміст поняття)!

а(моделювання нього відношення;

\ _

ЗІ виявлення загальник Властивостей даного відношення (вони гтають змістом поняття)! ■"

'і) виведення часткових, специфічних характеристик об' екту (перехід від загального абстрактного відношені і до різноманіттю По-го специфічних ПРОЯВІВ, до конкретного).

Спроба застосування експериментально-генетичного методу ю Нормування в учнів теоретичних природничих понять здійснена в дослідженні А. П. Еудояра, проте в ньому розглядаються психологічні особливості учбової діяльності і лише учнів другого класу.

Теоретичне мислення передбачає нг.амг >ред створення специфічних наукових об'єктів і осмислення оточуючої дійсності з їх допоногою і через них (М. 5і. Ианардашвілі). Створюється така специфічна пред метність з допомого» символів, знаків 1 моделей, шо є- особливим видом знаково-символічної ідеалізації. Питання особливостей різних видів моделей і їх Функцій в Учбовій діяльності детально розглядається в працях В. В. Давидова, Н. Г. Салміної, Л. V. Варданяна, Г. О. Вулдїік, та ін. 'Беручи до уваги результати їй досліджень та виходячи із завдань нашої роботи, ми вибрали дл* використання у генетико-моделюючому експерименті піктограму яи специфічний засіб ідеалізації і Фіксації-відношень в природном> світі. Такий вибір зумовлений передусім 'можливостями даного вид> Моделей діалектично "знімати" наочно-образне мислення школярів, виступаючи з одного, боку, своєрідним .сплавбм житейських образів, уявлень і вже сформованих наукових понять, а з другого, - конкретним і спе-чФічним . проявом загального '...відношення чєрє; копіювання структури; об’єкту чи .миша. , • .

. Здійснений логіко-псикологічний аналііз змісту природничії! наук та поглядів і.гдатних дослідників природи (В. і; Бернадського,

. - 11 -

М. колесника. О. И. Горського, О. П. Виноградова та 1н. ) дозволив ¡шилити генетнчно-вцхідне відношення "неперервність руку 1 змін

і природі", яке дозволяє відобразити взаємозв'язок всіх явиш 1 >б'єктів в межак географічної оболонки землі, а також речовину -юду - яка в процесі свого кругообігу не лите п<. Уязує 1 об'єкти аж собою, але й зкновлре ~>иіяи в їх структурі,

V другому розділі1 "Особливості засвоєння природни-іи. понять учняни"- аналізуються результати констатуючого експерименту, спряновзного на визначення кількісних та якісний харак-гєристшс засвоєння п'ятикласниками природничих понять.

Дослідженням було охоплено 270 учнів п'ятих класія шкіл и. Іуцька. Учасникам експерименту пропонувалися діагностичні завдан-ія. спеціально сконструйовані та^ия чинон(шоб їх розв'язання ви-іагало здійснення різноманітних учбових дій та-використання засвоєних знань. У таких завданнях широко використовувалися різні шди - наочності (г-чайди, фотографії,гербарії рослки тонок в габл. н і приводяться узагальнені результати виконання п'ятик-іасниКани діаГногтичних завдань.

.Таблиця і .

Іоказники розв'язаний учияйіі задач в констатуючому експегиненті

ВИЯВИЛИ ЗОВНІШНІ ознаки природнього явиша Виявили зрцніщні ПриЧйни природ-■ НЬОГО ЯБИПЙ Розкрили і пояснили сутність природнього явиша

40. 0У. 67. й У. • / • - - ■ ,;

- лг -

Як шл.ю з таблиці НІ, результати констатуючого експерименту свідчать про низький рівень засвоєная природнії шх понять, при

Ч' .

якому учні виявляють найбільш загальне знайомство з об'єктон вивчення, справляючись з впізнанням предметів за їх зображенням, а процесів чи явиш - за описом.

Так, при встановленні- ознак подібності та відмінності між природними об'єктами переважна більшість учніг; не змогли вийти за межі чуттєвого пізнання, називаочи інше ті ознаки, шо безпосередньо випливали з представленого наочного матеріалу (Єіу-при порівнянні природи Волині та Каракуи. 62/. при порівнянні живої та загиблої рослини тошо). Ия ж тенленція мала місае і при поясненні учнями природник явиш; понад гоя ■> учасників експерименту . не змогли застосувати зосвоєні знання, вміння і навички для розкриття суті впливу різних Факторів на запропонований природний об' ект. . .

Таким чином констатуючий експеримент показав, шо традиційна схема організації та керування процесом засвоєння учнями природничих понять пропонує школярам абстрактні Результати наукового пізнать;, .відірвані від аналізу елйхіе, шо до них приводять, та, характеристики тих внутрішніх умов які надають цим знанням конкретного змісту. Як наслідок, знання учнів носить емпіричний характер, повністю залежить від наочних уявлень як на етапі Формування, так і етапі відтворення, шо приводить до закріплення у них емпіричного мислення і заважає розвитку науково-теоретичного. - ,

Більше того, здійснений нами критичний аналіз існуючих підручників, уч&ових посібник! , методичних робіт з природознавства показав, шо їх зміст не і.оже бути осноеою програми повноцінного формування в учнів природничих понять, оскільки він орієнтує іх.лередз їм на і. ¡рішмання й осмислення зовнішньої сто-

рони природних процесів, даної їм в безпосередніх відчуттяи. але аж ніяк не на розкриття внутрішній, суттєвих зв'язків і відношень в ник. •

У третьому розділі - "Формування природничих понять в учнів тятих класів" - обгрунтовуються завдання та зміст Формуючого експерименту, списується нетодикч його проведення, аналізуються псияологічНі особливості засйоєння учнями понять про природні явиша та процеси, розкривається залежність ефективності процесу Формування природничих понять від методів навчання. '

. Організація експериментального навчання поставила нас перед необкідністю сконструювати такий зміст курсу природознавства, який забезпечував би виявлення учнями генетично-вихідного, все-загального зв'язку мія предметами та явищами природи, шо склався в результаті "езперервйого кругообороту води і спричинює різноманітні зміни у природі (поггда. клімат, природні зони тощо). Нами . була розроблена спеціальна система учбових задач (15 уроків. 29 учбов я ситуацій, спрямованих на Формування перетворюючих предметних і учбових дій ■ по встановленню суттєвих зв'язків між об'єктами 1 явищами природи, ія генетично-вихідної Форми). .

В Формуючому експерименті' передбачалося чотири етапи зі своїми особливостями 1 специфічними задачами. ■

На періаону, етапі ми прагнули досягти попередньої орієнтації п'ятикласників у зністі навчал; ного предмету "Рідний край”. Формуючи у нин уявлення про широке розповсюдження води у природу. iií>o три агрегатні стани (твердий, рідкий, газоподібний) існування води, визначаючи коло природніх об'єктів в атмосфері, біосфері, гідросфері, літоі. >ері, до структури яких входить воаа тоио. При цьому забезпечувалася опора на життєвий досвід' дітей

. - іЧ - ■

їх знання, отримані в молоділих класах, та використання системи засвоєних раніше, учбових предметних дій з аналізу агрегатних станів води. Результати учбової діяльності школярів відображалися на створюваних нини піктограмах різних об'єктів природи, до складу яких входила вода в тону чи іншому агрегатному стані. Наслідком всієї цієї роботи було самостійно вироблене п'ятик-* ласниками змістовне узагальнення про широке розповсюдження води «а землі. . '

На другону етапі учні, виконуючі різні учбові дії (прак тичні під час дослідів, описові під час роботи з наочністю, мо-делг'очі під час створення і роботи 'з щктогранами) самостійно приходять спочатку до уявлення, а потік і до змістовного узагальнення про здатність води рухатис яу будь-якому Фізичному стані, шо І зумовлює іі широке поширення у природі, розкриваючії при цьому причини І рсобливості руху води, гівдяки яким вона вхопить ао структури різних об'єктів матеріального світу.

Основною мет > третього етапу стало формування у п'ятикласників поняття ПРО круг ообіг ВОДИ У ПРИРОДІ.

- Підкреслимо, ио в основі цього поняття лежить уявлення ПРО РУХ води В.ПРОСТОРІ, ЯКИЙ геиетігінин початкон (і причино») тих чи,

інших зніг у природі, шо зумовлює логіку і послідовність дій по формуванню нового поняття, як і на попередніх етапах, результати учбової діяльності учнів відображуються на відповідних піктограмах. _

На четвертому етані продовжувалася робота з формування теоретичних понять, про зміни, спричинені кругообігом води в природі. Засвоєне па третьому етапі загальне поняття .«велике коло РУКУ ВОДИ В ПРИРОДІ, неперервність руку ВОДІЇ 8 ПРИРОДІ) ВИК<"-ристоьустьсн тепер для формувань., конкретних понять (погода, к аідт. атносферні опадц.грунт та ін.) стляхон виділення част-

нового Із з. -'альиого,шо і знаходить своє відображення на піктограмах. . -

Як бачимо, експериментальна організація навчального пронесу була зорієнтована передусім на розвиток у школярів науково-теоретичного иислення. З цією иетою іх ставили(через розроблені учбові ситуації) в унови, коли вони відкривали сутність певного поняття в ході власної діяльності, шо забезпечувало Формування змістовних абстракцій, узагальнень і понять. Підкреслимо, шо для таких змістовних уз ’альнень характерна передусім деяка всеза-гальна Форма, представлена великою кількістю конкретних явиш, з допомогою яких можна встановлювати походження того чи іншого змісту понять. Останчс зумовлює організацію иавчалт ного процесу, в якій вивченню предметно-матеріальних джерел природничих понять передує встановлення генетично-вихідного 1 всезагального зв’язку, шо визначає зміст і .структуру даного класу понять. У нашому випадку таким всезагальним зв’язком виступає "непер^овність руху та змін у природі. ” Відкриття 1 засвоєння учнями абстрактно-го-всезагального, таким чином, передує засвоєнню конкретного -часткового. 1 є засобом сходження від абстрактного до конкретного. засобом, в ролі якого виступає сіме поняття як,

-ч

своєрідний,спосіб ДІЯЛЬНОСТІ. ••

Успішно здійснювати такий перехід від абстрактного до конкретного допомагало учням складаннч піктограм, які виконували ФУНКЦІЇ своєрідної перехідної одиниці мислительного процєсу-узагальненого уявлення, яке по формі співпадає з чуттєвим образо:-об'єкту вивчення, а за змістом - з поняттям, шо відображує цей об'єкт. . ' • . ,

Зберігаючи активність наочно-орбразного мислення п'ятикласників в. учбс Лй діяльності, .чи. таким чином, поступово 1 організовано снря.’-.,'еуєн пізнавальний процес на усвідомлення змісту

- 16 - . виконуваних діт, який співпадає зі змістом загального поняття. Емпіричні дані при цьому не тримують самостійного значення, оскільки вони відразу беруться в тій Функції, яка надає їй Форми абстракції всезагальності.

Розглянено детальніше введення поняття "Рух води ь.рослино-ну організмі. “ Нетой першого етапу була орієнтація учнів в уно-вак учбової задачі (чи є вода в росл ному організні?). складеної з врахуванням вікових особливостей, життєвого досвіду

- - ,

досвіду 1 засвоєння знань. Досягнення цієї нети передбачало виконання таких операції: відтворення необхідних життєвих уявлень та наукових знань, сченатичне зображення зовнішньої будови рослини, встановлена внаслідок аналізу'власник вражень.

На другому етапі забез'г ечувалосч оволодіння учиями зразком

■ перетворення, яке ножна використовував™ для розрізання певного типі' задач, . наприклад, практичними діями, спрямованими на» підтвердження Факту наявності води в гкаїшнзх всіх органів рослин. Результати життєвих уявлень при цьому .знаходять своє підтвердження і доповнення В ході дослідної работйі тин самим Набуваючи характеру наукового ^ак^у, Вони також схематично відображувались на зображенні рислинн (піктограма).

На третьому етапі здійснювалась аналітико-синтетична діяльність, з результатами.роботи на першому, і другону етЗпах, иаслідкон якої було створення наукової збстракпц (поняття) з наступний відтВсреннян іі у піктограмі, при цьому.дояно виділені суттєві відношений природнього об'єкту закріплювалися В наоч-но-сприйнятий і уявних звіязках і відношеннях, ио складали зніст нового поняття «“наявність Води в організмі рослин»-).

. на четвертому етапі учні, використовуючи створєь/ графічно-просторову модель (і сформоване поняття "наявність води в органах рослини" , яке відображувалося даною моделлю), са-

ПОСТІЙНО ЗДІЙСІПОВЗЛИ Г'РеХІД ДО НОВОГО ПОНЯТТЯ ("РУХ води в

рослнписну орагізні"), аналізуючи шляхи-попадання поди у вегетативні органи рослини при опорі на піктограму, із якій відображені аг-трактні ознаки об'єкту вивчення (“неперервність руху води 1 змін у природі, які нею викликані'’).

З мето»? оцінки результатів експериментального навчання учасникам- ( а також учням контрольних класів, всього 270 чоловік) було запропоновано розв'язати три нестандартні учбові задачі. ' .

Успішне, розв'язання першої задачі вимагало від уиаїв комплексного використання набутих знань для пояснення прцроднього явища (утворення доиу). З цим справилось 9б;< учніг. експериментального класу, трансформувавши свій науковий досвід для теоретичного пояснення процесу від утворення хмар до випадання з них дошу. З контрольних класах учні продемонстрували лише загальне знайонство з явйшь-м, уміння озпізнати його за представлении наочним зображенням. •

Основне в дргій задачі- це необхідність розкрити сутність процесу утворення ГРУНТУ, з чин успішно справилися 9ВУ- учнів експерииенталик.го класу, використавши в своїх пояснениях необхідну сукупність засвоєних теоретичних понять,- В КОНТРОЛЬНИХ класах ніхто ие справився з теоретичним поясненням сутності даного процесу, лише 25, 2% учнів змогли дати визначення грунту, а 35,2Х назвали його складові частини. Як бачимо в учнів контрольних класів так і не було скорії іане наукове поняття про хід процесу утворення грунту. ,

. Розв'язуючи третю задачу, учні мали показати, я” добре вони знають різновиди прирсдних водойм на - еритсрП Волині та їх хебяішості. пїоденонстгуватг своє вміння пояснити причини 1 хід утворення Со.-.от-' як одного з таких водойиіб. 93к учнів «кспсги-

ментального класу і 61, 5>. контрольних класлз змогли назвати і

описати типи водойм Волині, відповідно ео/. і 70. (X справилися з

порівнянням різник типів водойм (принципова "ізниия у їх

відповідях поляг-авла у той:, шо псті Намагалися шляхом

спеціального аналізу порівняти водойми за розміщенням, характ^

ром руху води, причинив різної глибини тощо, а інші порівнювали

передусім зовнішні особливості водийнів). З науковим поясненням

процесу утворення болота в контрольних класах- не справився

піхто, в експериментальному класі- 80'-! учнів змогли дати таке * ■ . пояснення, спираючись на реальний внутрішній зв'язок ні* рухон

води, ростом, відмирання, дерегшшання оранічноі наси. утворення

мулу, перенесення“ та осіаадням нуду в не*ах акваторії озера.

Загальна картина змін, які відбувалися в коді Формуючого

експерименту, представлена в таблиці Н 2 ■

Показники розв'язаний учнями задач в експериментальному 1

контрольних класах

Виявили ЗОВНІШНІ ознаки ііркродньо-го явіваа , Виявилк зотіїїші ПРИЧИНИ прнро ,-нього йвша РОЗКРИЛИ.1 ПОЯСНИЛИ СУТНІСТЬ ПРИ-роднього явиша

69, 6 * (К. к> 9e.0K_te.it»' . 53. ОХ ( К. К» 91.ОХ 1е. |СІ ' - (К. КІ 93* іе- к>

, Принітка: к. к- контрольні іцаси. е. у- експериментальний клас.

Як видно з таблнш Нг. учні контрольних класів, внконурчи

• • . « ; ‘ '

. - »9 *

завдання, пррде-мснструвлли, як і під час констатуючого експерименту, лише загальназнайомство з об'єктами вивчення, здатність впізнавати предмети за їх зображенням, принеси чи явиша за оп”сом. Еони не зуміли розкрити сутність природнього явиша та причини його еішіжиєішя. шо зумовлено емпіричним нарактерои їх знань, породженим традиційно» системо» навчання. На противагу цьому г у.чнів експериментального класу на досить' високому рівні сформовані теоретичні поняття 1 узагальненні способи дій по пот ЯСНЄННЮ процесів та ЯВ№>: ПРИРОДИ, шо є покззникон розвитку у них продуктивного. науково-теоретичного мислення. .

. Висока ефективність експериментального навчання по

засвоєнню системи наукових понять з природознавства ча теоретичному рівні е. результатом психологічної організації змісту курсу« реалізованої- в учбовій діяльності. При цьому в основу Формування теоретичних природничих понять в п'ятикласників покладено систему учбових задач оргзнізоелчу на основі генетично-вихідного відношення "неперервності р.уху та змін у природі. " .

.V з а к і н ” е и н 1 узагальнюються .наслідки проведеного дослідження, Формулюються основні результати, шо витікають із здійсненого експериментального навчання, які підтверджують гіпотези 1 положення винесенні на захіст. Намічені шляхи подальшої розробки проблеми. ■

Узагальнення результатів досягнутого дозволило зробити такі висновки: . ’ - .

' 1. На осноііі логіко-пси^ллсгічного аналізу основних кате-

горій .лриродознаЕотва як генетично-вихідне нанн було визначене відношення "неперервності руху і змін у природі' яке й було покладено в осноеу психологічної організаг’і змісту курсу природознавства в п’ятому класі. також психологічного обгрунтування системи задач, по Формуванню природничих понять.

- - го - . •

¿. Психологічна організація зміст/ курсу природознавства за принципом сходження від абстрактного до конкретного скступила систєноутворючкн Фактором формування в п'ятикласник! учбових та предметний дій по .налізу Об'ЄЇСТіВ Й ЯВИиІ ПРИРОДИ. шо створює ,необхідні ПСИХОЛОГІЧНІ пегедумови для розвитку теоретичного ставлення школярів до дійсності.

3. Повноцінне освоєння п'яті'клагішкамн теоретичних природни чих г.-н:яті> забезпечується психологічно» організаціє» іх учбовоі

.діяльності, спрямованої на Формування учбовик і предметних діГі но г-тановленн» генетично-вихідного відношення . (змістовної абстракші "неперервність руку та змін в природі") і самостійно-ну виявленню на цп. основі суттєвих зв'язків в об'ектан та яви-иах природи, з наступним відображенням результатів в певній матеріалізованій Формі- в моделях.

4. Конкретно» Формо» фіксуьашш результатів аналізу відно-

шень у природі ста/ і графічно-просторові «'"челі (піктограми), які створюють чуттєву основу розвитку теоретичного мислення п’ятикласників з опорою на наявні досягнення наочно-образного Иислення. ' • ■

Формування учбовоі діяльності, яка б забезпечувала повноцінне засвоєння п'ятикласниками теоретичних природничих понять. передбачає перебудову зністу курсу природознавства та методики його викладання.

Проведене дослідження дало змогу сформулювати деякі реко-нендаші у цьому зв'язку:

--в курсі -Рідний край" доцільно виділити вступи/ і систекатич-іі/ частини.' Вступна чаетниа присвячена формували» системи учбових дій (описових, розум&вик. Ш днетния, схбнатнчного зображу '.я тешо) по встановленню 1 Фіксаиіі специфіки руху воші в структурі об’єкті, живої і неживої природи в різних агрегатник

• - гі - . '

станах. Забезпечується таке Формування під час розв'язання спеціально сконструйованої системи учбових задач, зміст яких . спрямовує діяльність учнів на засвоєння г'нетично-вихідного 'відношення "неперервності руху та змін у природі. ” В сист.на-тичній частим вивчається вплив кругообігу води на реальні пронеси в природі;

—у вгтупній частині розглядається входження води В різні структури, причини змін 11 агрегатних станів 1 залежність останіх від руху, а також *заб'гзпечити формування таких понять як руні агрегатні стани (твердий, газоподібний, рідкий) . Побудувати загальну слс-му названого зв'язку у вигляді піктограми 1 перетворити схеми в орієнтувальну ос.нову для розв’язанні конкретних навчально-пізнавальних задач; . .

--систематичній частині курсу природознавства при переході до вивчення тіл 1 процесів реальної дійсності, господарської дія- • льності людини, створити такі учбові задачі, які забезпечували

б аналіз впливу на них кругооЬігу води в,природі.

- І' Проведене дослідження підтвердило актуальність 1 перспективність спеціального психологічного вивчення системи учбових дій. шо лежать в основі учбової діяльност школярів. Таке вивчення дає змогу визначити оптимальні шляхи підвищення ефективності процесу навчання. . . '

Дане, дослідження складає лише певний ‘етап у вив .енні поставленої проблеми. В результаті *еалізакї1 експериментальної програми нам вдалося розв’язати частин? питань, пов'язаних з особливостями-психологічної організації учбового матеріалу.. По-, дальші перспективи чи вбачаємо передусім у вивченні інших аспектів процесу Формування з учнів теоретичних природничих понять в галузі природознавтвг. зокрема тих,, ио пов'язані з врахуванням індивідуальної своєрідності проіієсу засвоєння понять уч-

няни та їх позашкільного досвіду, тощо.

Основний зиі.с.т роботи відооражейийУ пастущшх рублі націях:

1. Бабій Н. Ф. Зніст і рівень природничих понять 'в учнів

' ; . , . V’’

п'ятих класів/Развивающиее и вс-питывамгобучение и проблены психодидактики. Материалы иеддународной научно-практической конференции, К. 1993. - 34 -39 С.

' 2. Психологічні проблени застосування набутих знань з при-

родознавства на практиці /Бабій 'Ю. і Воііин. ~ ун-т. -/іуиьк. 1994. - Т

С.-Укр. Деи. В ДНТБ України 02,03,95, Н561-Ук 95 ' •

. ' з. Моделювання як засіб формування наукових понять /Бабій її, Ф. ¡Волин. ун-т. -Лушлс, 199'і.-7 с.-Укр--Деп. в ДНТБ України 02.03.95, Ц5&2- УК 95 . .

:: 4. Бабій н. Ф- Кос тек Г. с. про' розвиток кисдешш в процесі

навчаиья /Актуальні проблеми психології: тюдидії. : сучасність. Тези Міжнародних наукових костюківськи* читань, и. , 1992. -3-4 с. • ‘ ■

. 5. Бабій Н. ф. Психологічні особливості засвоєння нододшшн

школярами природничих понять /Матеріали 3» наукової конференції професорсько-викладацького складу і студентів інституту /Л>им<> 1993 гт. :

6. Бабий Н. ф. Психологические особенности формирования щ-учных природоведческих понятнйв процессе изученмц кразревческо-

■ го иатериада/совершенствование учебяо~восадг«те*«к>а работы в начальний акоае согласно закона Украйни о язик». Тезхсн, взнай*, 1993. -92-93 С. ' . V. ■ '

Т. Раб їй н. ф. Рівці с^ориоваьості врцродннчнх вонять в учців о'зтше класів /Радвиэаюаде н восшггашаю#е* обучение и проблемы пенкодидактики. тезксы нед^дучародиой нагч*о-практ|іческов. *онфєрє,иіми. к.. і?93.-її с.. • . _

:г,рабій И. *. Ї». о. Сїхонлинський про вішці »еіссцурсі* в да*-

роду" на розвиток понятійного ьислення/Тези науково-практичної конференції присв'ячєній ТВОРЧОСТІ В. О. СУХОНЛИНСЬКОГО, Рівне, 1993 -С 15-16.

9. Бабій Н. Ф. Мислення 1 його особливості у молодпіик ікко-лярів/Натеріалй 35 наукової конференції професорсько-викладаиь-кого складу 1 студентів Волинського де:=жун > вєрситєту. Луцьк. 1994 . -с. 111-іій.

Babiy нікоіау Fedopovic. Formation of the fifth form pupils natural (history) conceptions. Epesls for the degree of doctor of Pbytosophy on psychology In speciality 19. 00. ОТ- Pedagogical and developmental psychology. Academy of Pedagogical Sciences of Wwaine, Kiev. 1995. Manuscript vhlch contains th oretlcal and experimental researches natural study conception of the pupils of the primary school submitted. De pendencs of formations of natural study 'onceptions* from frovidlns of the organic synthesis of the normative methc^s of actions with the pupils" vital experience from their fssiraiiatIon the specific subJect-transforning actl'.ns aimed ai the exposing and reflection in the substanlal abstrac- tions substanclal and general conncction and utilization of these'abstracnion for the exhianatlon of cocrete relation In the nature is.established. Practical introduction of these recoEendations on the employment of metods of the formation of- natural conceptions in' the primary schoti and alsowas reportel on'•the scietlfic and practical con- ference "The 1 mproveiaent of the educ '.ional process _ln the primary school accordlg to the Tfttrainian taw of Education. (Law aboudthe Education in tftcralne) Izmail, 1992. :

Кабий Николай Федорович. Формиро'іние природоведческих понятий, в учеников пятых класі в. Аиссертапия на соискание ученой-стеомт каїшилата : психологически:? наук по специальности

19. 00. 07-педагогическая и возрастная психология. Институт психологии АПН Украины, Киев. 1995. Зашатается рукопись, которая содержит теоретическое и экспериментальное исследови.ше процессов Формирования природоведческий понятий ■ в учеников начальных классов. Установлена зависимость эффективности процесса формирования природоведческих понятий от обеспечения органического синтеза нормативных способов лей твйя с «изненым опытом школьников, от усвоения ими специфических предметно-преобразуюши:

действий, направлении на выявление и отображение в содержательных абстракциях существенной, всеобщей связи и использование этих абстракций для объяснения конкретных отношений в природе. Практическое внедреииь реконсендадий по использованию методов Формирования природоведческих понятий в пятых классах осушествленно в начальных классах, а также докладывались на научно-практической конференции "Усовершенствование учебного процеса в начальниц классах согласно г'акочу об образовании Укрг сны" р.гор. ‘ изн^.ше, »992 Г. . • •

Ключові слова: генетично-вихідне відношення, наочно-образне нислення, теоретичне Ийслення. "неаерервність руку та змін у природі", рух і піктограиа. '