автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Проявления агрессивности у курсантов высших военных учебных заведений на разных этапах подготовки

Автореферат диссертации по теме "Проявления агрессивности у курсантов высших военных учебных заведений на разных этапах подготовки"

? \ $ ІНСтаТУТ ПСИХОЛОГІЇ їм. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

и 0

ГАИДУКЕВИЧ Геннадій Анатолійович

*

УДК 37.015.3:355.23

¡т О .

'■С О* - \[ г— ~_____________

ПРОЯВИ АГРЕСИВНОСТІ У КУРСАНТІВ ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПІДГОТОВКИ

Спеціальність 19.00.07 -Педагогічна та вікова психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Київ - 2000

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Науковий керівник: - доктор психологічних наук, професор ЛОЖКІН Георг Володимирович, Національний університет фізичногс виховання і спорту, завідувач кафедри психології і педагогіки.

Офіційні опоненти: - доктор психологічних наук, старший науковий

співробітник КУЛЬЧИЦЬКА Олена Іполітівна, Інститу педагогіки і психології професійної освіти АПН Україн старший науковий співробітник лабораторії психології професійної реабілітації.

- кандидат психологічних наук, доцент ВИГОВСЬКА Лариса Петрівна, Житомирський педагогічний університет ім. І.Франка, завідувач кафедри психології.

Провідна установа - Вінницький державний педагогічний університет, кафедра психології, Міністерство освіти України.

Захист відбудеться 7/>'і'2мЯ 2000 р. об годині

на засідання спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології АПН України (252033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2)

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту психології

я.

Автореферат розіслано иг&” _______р_

Вчений секретар у /і_

спеціалізованої вченої ради / ' БАЛЛГ.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з характерних особливостей соціальної заємодії людей у сучасному суспільстві є підвищена конфліктність та гресивність. Це пов’язано з впливом цілого ряду факторів що" ускладнюють ситтєдіяльність і є джерелом роздратування, психічної напруги.

З огляду на це є актуальними будь-які дослідження деструктивних проявів собистості у різноманітних галузях діяльності людини. Особливу практичну начимість вони мають в умовах специфічної військової діяльності взагалі і в ;роцесі підготовки курсантів у вищих військових закладах освіти зокрема.

Вивчення агресивних проявів у майбутніх офіцерів виходить за межі радиційних напрямків психологічних досліджень у вищій військовій школі, як :равило, орієнтованих на виявлення закономірностей змін, розвитку та юрмування професійно значимих якостей. Однак, такі дослідження не можуть ідтворити повну картину розвитку особистості майбутнього офіцера, якщо не раховувати, що різноманітні деструктивні особистісні прояви також впливають іа її становлення.

Серед них важливе місце належить агресивності, яка об’єктивно може иступати дестабілізуючим фактором у підготовці курсантів, впливати на датність контролювати і регулювати ними власні психічні стани та поведінкові іеакції, що необхідно для забезпечення нормальної та ефективної іавчальної і службової діяльності. Крім того, враховуючи, що курсанти належать ¡о категорії психічно здорових осіб, прояви ними агресивності можуть бути відченням відсутності оптимальних психолого-педагогічних умов їх підготовки, іеможливо допустити прояви агресивності у майбутній службовій діяльності іфіцера як суб’єкта професійного спілкування. .

Актуальність дослідження агресивності майбутніх офіцерів полягає також в тому, що гармонійно розвинута особистість передбачає наявність у ній певної (олі агресивності, що й робить її соціально адаптованою і корисною (наприклад, (ля подолання життєвих перешкод), у протилежному випадку відбувається ітрата індивідуальності, суб’єкт стає пасивним, конформним, знижується його :оціальний статус (Ю.М.Антонян, 1995), що не сприяє ефективній професійній (іяльності офіцера.

У науковій літературі вже описані дослідження тривожності та ігресивності юнаків призового віку. Наступним етапом повинні стати (ослідження агресивності особистості у різноманітних військових структурах, а ■акож у процесі підготовки майбутніх військових фахівців.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Спрямованість і тема проведеного дисертаційного дослідження маюті безпосередній зв’язок з НДР “Закономірність” (реєстраційний №98-4) з вивченю закономірностей та механізмів формування особистості майбутнього офіцера;: НДР “Виховання” (реєстраційний №95-15) з підвищенням ефективност виховного процесу у вищих військових закладах освіти. Вказані дослідницьк теми передбачені планами наукової роботи у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки.

Об’єкт дослідження - агресивність курсантів на різних етапах підготовкі у вищих військових закладах освіти.

Предмет дослідження - девіація рівнів агресивності і динаміка ї показників у майбутніх офіцерів.

, Мета дослідження полягала у розкритті закономірностей прояву агресивності у курсантів, виявленні можливості її профілактики тг психокорекції.

Завдання дослідження:

- визначити особливості діяльності курсантів та її психологічні умові на різних етапах підготовки;

- виявити закономірності девіації агресивності та динаміки ї показників у курсантів;

- встановити залежність між агресивністю та іншими особистіснимі властивостями, здатними її ініціювати;

- з’ясувати можливості профілактики та психокорекції прояву агресивності у курсантів в умовах вищого військового закладу освіти.

Загальні гіпотези дослідження:

- на різних етапах підготовки агресивність курсантів залежить ві; різних особистісних властивостей;

- прояви агресивності у курсантів тісно пов'язані з реалізаціек деприваційної моделі виховання в умовах вищих військових закладів освіти одноманітністю та щільністю соціальної взаємодії..

Теоретичною та методологічною основою дослідження сталі загальнонаукова методологія системного аналізу розвитку особистості у діяльності (ДМ.Леонтьєв, 1975; Б.Ф.Ломов, 1985, 1991; Б.Г.Ананьєв, 1967 С.Л.Рубінштейн, 1976), теоретичні погляди на розвиток особистості Г.С.Костюк;

з

1989), динамічний підхід у дослідженні психічних станів та рис особистості АІ.Анциферова, 1995), а також теоретичні тези А.А.Реан (1996), Т.Г.Румянцевої 1982), А.Бандури (1984), М.Д.Левітова (1969), Г.В.Ложкіна (1997) щодо рироди агресивності людини та її прояву.

Наукова новизна дослідження полягає у розкритті впливу специфічних мов життєдіяльності курсантів у вищих військових закладах освіти на їх гресивність; встановленні взаємозв'язку між зміною активності та агресивними :роявами особистості курсантів на різних етапах підготовки; визначенні акономірностей девіації рівнів агресивності та її показників у майбутніх іфіцерів.

Теоретична цінність роботи визначається внеском у вивчення гсихологічних механізмів агресивності особистості, впливу на її прояви оціальної депривацїї і особистісних властивостей, які сприяють (зокрема, в мовах військової діяльності) підвищенню агресивності.

Практичне значення дослідження полягає: в підтвердженні можливості їсихокорекції агресивності та модифікації агресивної поведінки курсантів; в юзробці та впровадженні в практику заходів з профілактики прояву агресивності особистості в специфічних умовах вищого військового закладу

(СВІТИ.

Особистий внесок автора. Приведені у роботі наукові дані є самостійним інеском автора у проблему дослідження агресивності особистості в умовах іійськового соціального середовища, визначення комплексу особистісних та юціальних факторів, здатних її ініціювати. Ідеї та думки співавторів спільних гублікацій не використовуються в дисертації. Автору належать чітко визначені іастини публікацій, які викладені незалежно від співавторів (їх зміст вказано у іереліку літератури).

Апробація результатів дослідження. По матеріалах дисертаційного юслідження автор виступив з доповідями на ряді конференцій. Серед них: II міжнародна науково-практична конференція (1995 р., Київ); Другі Міжнародні психологічні читання (1995, Харків); П’яті Костюківські читання

1998 р., Київ); X і XI військово-науковій конференції ЖВУРЕ (1997, 1998 рр.. Китомир); IX науково-методична конференція ЖВУРЕ (1997 р., Житомир); <. науково-методична конференція ЖВІРЕ (1999 р., Житомир); П’ята міжнародна туково-практична конференція “Духовність і проблеми розвитку особистості”

1999 р., Житомир).

Впровадження результатів дослідження в практику:

- на підставі проведених досліджень розроблений навчальний посібник для викладачів, командирів та курсантів “Психодіагностика агресивності військовослужбовців” (1997 р., Житомир);

- опубліковані методичні рекомендації командирам курсантських підрозділів з проблем управлінської діяльності (1994 р., Житомир);

запропонований у роботі тренінг з психокорекції агресивності та модифікації агресивної поведінки використовується для надання психологічної допомоги першокурсникам у період адаптації;

- отримані у дослідженні дані використовуються для психологічного забезпечення навчально-виховного процесу у Житомирському військовому інституті радіоелектроніки.

Публікації. Основні результати дослідження знайшли своє відображення у 10 публікаціях.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку опублікованої літератури, додатків. Робота виконана на 162 сторінках комп’ютерного тексту, і ілюстрована 19 графіками та 5 таблицями. Бібліографія включає 156 праць українських та зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтована актуальність теми, визначені об’єкт та предмет, мета та задачі дослідження, сформульовані гіпотези, розкрита теоретична та практична цінність роботи, а також зазначені сфери апробації результат дослідження.

У першому розділі - “Агресія та агресивність як предмет наукового дослідження" - розкрита ступінь психологічної вивченості феномену агресивності Проаналізований комплекс теорій, які поєднують у собі різноманітні наукові погляди на проблему агресії. До них належать: фундаментальні

інстинктивістські теорії, класичні теорії фрустрації - агресії, теорії соціального научіння агресії, теорії соціального впливу, теорії соціального пояснення агресії.

У межах даних теорій узагальнені фактори, що ініціюють агресію біологічні і статеві, етносоціальні, особистісні, фактори навколишньогс середовища, а також наркотична ініціація агресії (З.Фрейд, 1990; К.Лоренц, 1992 Е.Фромм, 1994; Т.Г.Румянцева, 1982,1990, 1992; І.А.Фурманов, 1996).

Встановлено, що теоретичним підгрунттям вивчення причин - прояву агресивності є розгляд її як індивідуальної особистішої властивості і яі

психічного стану. Індивідуальний рівень агресивності може змінюватися в залежності від частоти та інтенсивності виникнення ситуативних психічних станів агресії. Агресивна поведінка у процесі життєдіяльності може змінюватися під впливом норм соціальної відповідальності та в процесі соціалізації особистості.

' Вказані вихідні теоретичні положення склали основу дослідження

агресивності у трьох основних напрямках: дитяча агресивність, агресивність підлітків, правопорушників, агресивність та тривожність допризовної молоді (Г.А.Репіна, 1987; А.В.Толстих, 1991; В.І.Чередніченко, 1991; В.А.Завражин, 1993; В.Н.Іванченко, 1991; В.М.Крайнюк, 1998).

І досі відсутні дослідження агресивності особистості у різних галузях професійної підготовки, наприклад курсантів вищих військових закладів освіти.

У другому розділі - “Організація та методи проведення дослідження” -відмічено, що дослідження у межах дисертаційної роботи проводились у три етапа. На першому етапі були визначені методологічні підстави для якісного аналізу та інтерпретації результатів експерименту. На другому етапі був здійснений добір психодіагностичних методик та проведений констатуючий експеримент. Дослідження агресивності майбутніх офіцерів проводилося протягом п’яти років у різних вищих військових закладах освіти України. У дослідженні взяло участь 614 курсантів. Основними методами дослідження були: спостереження, інтерв'ю, аналіз педагогічних ситуацій, тестування. Були використані тестові методики: СМДО (Л.Н.Собчик, 1990), тест Басса - Даркі (І.А.Фурманов,; 1996) тест руки Е.Вагнера (Т.Н.Курбатова, 1991, В.М.Бизова, 1997). ■

Дані методики виявилися інформативними у лонгітюдних дослідженнях агресивності в умовах вищого військового закладу освіти. Використання проективних та непроективних методик дозволило, з одного боку, розширити дослідницьке поле, а, з іншого, - виявити неусвідомлені агресивні установки та їх причини. .

На третьому етапі проводився психокорекційний експеримент та формування практичних рекомендацій з профілактики конфліктності та проявів агресивності у курсантів на різних етапах підготовки. Психокорекційний експеримент проводився у різні роки в період адаптації першокурсників. Для проведення експерименту відбиралися курсанти з підвищеними значеннями показників агресивності та орієнтацією на застосування відкритих видів агресії (особливо фізичної як найбільш соціально небезпечної). У ході психокорекційного експерименту був використаний тренінг, який включав 12 вправ. Даний тренінг є інтегративним з елементами різноманітних психокорекційних технік, основу яких склали психоаналіз та теорія научіння.

Валідність отриманих експериментальних даних у дослідженн забезпечувалася використанням статистичних методів обробки на ЕОМ.

У третьому розділі - “Агресивність та її детермінанти на різних етапа? підготовки майбутніх офіцерів” - досліджені психологічні умови діяльност курсантів, девіація рівнів агресивності, динаміка її показників, змін: психологічного профілю у курсантів в процесі підготовки, визначалися факторі які сприяли проявам агресивності.

Виходячи з особливостей діяльності та її психологічних умов, етага підготовки курсантів у вищому військовому закладі освіти умовно можи: назвати:

1 курс - етап адаптації та ознайомлення з професією;

2 курс - етап індивідуалізації та ідентифікації з професією;

3 курс - етап зміни норм соціальної депривації та професіоналізації;

4 курс - етап особистісної активації та спеціалізації;

5 курс - етап самовизначення та завершення навчання.

На кожному з етапів прояви агресивності у курсантів мали специфічн особливості та причини.

Етап адаптації та ознайомлення з професією.

Даний етап характеризується високим ступенем психічної напруги. Ц< пов'язано з інтенсивністю вивчення основ військової службової ДІЯЛЬНОСТІ, і також з багаторівневим характером та складністю адаптаційних процесів. І таких умовах підвищується агресивність курсантів як захисна реакція (мал. 3.1).

В умовах досить жорсткого соціального контролю у першокурсники розвиваються механізми гальмування і формуються гіперкомпенсаційн установки. У період адаптації першокурсники перебівають у постійнії готовності до реалізації своєї агресивності (ІАВ = 1,32 бала). Додатковимі факторами виникнення психічного стану агресії є деіндивідуалізація особистост першокурсника, несформованість колективу, недостатність позитивни; емоційних взаємин між першокурсниками.

Зміна індексу агресивного відреагування (ІАВ) з 1 по 5 курс.

Мал. 3.1

До агресивної асоціальної поведінки мають схильність курсанти з підвищеними значеннями компоненти психологічного профілю “оптимістичність”, які важко переносять умови соціальної деприваціі, оскільки орієнтовані на зміну кола спілкування, зміну обставин. Такі курсанти досить важко переносять умови внутрішньогрупової ізоляції. Важливими показниками агресивності на першому курсі є “негативізм” як вікова особливість та як результат недостатнього рівня соціалізації, а також “підозра”, яка притаманна взаєминам у слаборозвинутому колективі.

Переважна кількість першокурсників орієнтована на застосування агресивного методу у вирішенні конфліктних ситуацій. Як правило, застосування агресії тісно пов’язано з її відкритими (більш примітивними) видами.

Етап індивідуалізації та професійної ідентифікації.

Даний етап відрізняється більшою адаптованістю курсантів за умов жорсткої соціальної депривації на молодших курсах. Внаслідок цього відновлюється індивідуальність другокурсників, що значною мірою заперечує прояв агресивності як захисну реакцію.

Зниженню агресивності курсантів на другому етапі підготовки сприяє розвиток потреби у комунікації та кооперації, про що свідчить значення індексу агресивного відреагування (ІАВ = - 0,94 бала). На другому курсі значно підвищується емоційність та залежність у міжособистісних взаєминах.

Важливими показниками агресивності другокурсників є “роздратування" як результат перебування в умовах казарменого побуту; “ворожість”, що пов’язана з порушеннями та обмеженнями на молодших курсах особистісного простору, а також “почуття провини”, яке має тенденцію до підвищення. В умовах жорстких санкцій знижуються прояви відкритої агресії, спостерігається зростання непрямої.

Встановлений тісний зв’язок між проявами агресивності та ворожістю. В умовах постійного соціального контролю прояви агресивності мають тенденцію до їх зменшення водночас підвищується ворожість у курсантів, тобто спостерігається перехід агресії з інтерпсихічного на інтрапсихічний рівень.

Етап зміни норм соціальної депривації та професіоналізації.

В умовах сформованості особистісних норм майбутніх офіцерів, широкої професіоналізації і зменшення соціальної депривації, пов'язаної з вільним виходом за межі військового закладу освіти, у курсантів знижуються показники агресивності - такі, як “образа”, “підозра”, “почуття провини”. Значення індексу агресивного відреагування дорівнюють 0,4 бала, що свідчить про загрозу проявів

агресивності, але у даному випадку вона має суто ситуативний характе Агресивні установки, які мали місце на першому курсі, відсутні.

На особистісному рівні агресивність третьокурсників тісно пов’язана такою компонентою психологічного профілю, як “ригідність”. Особливо І характерно для сержантів, котрі швидше всього “опановують” авторитар елементи управлінської діяльності командирів. Прояви агресивності ними нося-директивний характер.

Одночасне підвищення компонентів психологічного профілю “ригідні СТ] та “індивідуалістичність”, які мають максимальне значення на третьому курс може збільшувати ймовірність агресивних проявів. Послаблення у соціальної* контролі, зниження соціальної деприваціі сприяють можливості більш вільної використання відкритих видів агресії при зниженні рівня непрямої.

Етап особистісної активації та спеціалізації.

Даний етап характеризується високим рівнем сформованості особистос майбутнього офіцера, що передбачає підвищення її активності. Ця активніс досить часто спрямована на зміну умов соціального середовища особливо ти що не сприяють подальшому розвитку особистості майбутнього офіцера. Ь четвертому курсі зафіксовано найбільш виражений зв’язок прояву агресивності особистісними властивостями курсантів. Незважаючи на те, внаслідс спеціалізації у четвертокурсників знижується значення компонент психологічного профілю “песимістичність”, “тривожність

“індивідуалістичність”, вони можуть виступати як особистісні фактори прояі агресивності.

Важливими показниками агресивності у четвертокурсників “роздратування” як наслідок одноманітних взаємин і як реакція на авторитарні стиль управління деяких командирів, використання ними у вихованні систел додаткових обмежень. Збільшується непряма агресія як результат соціалізаі агресивних проявів, а також фізична агресія як результат зниження соціально; контролю.

Загальною тенденцією для четвертокурсників є підвищення прояв агресивності пропорційно зростанню їх особистісної активності.

Етап самовизначення та завершення навчання.

Важливою особливістю діяльності випускників є їх самостійність та відх від колективних форм життєдіяльності. П’ятикурсники відрізняються своє толерантністю до зовнішніх впливів.

Прояви агресивності, як правило, носять побутовий характер і пов'язані порушеннями особистісного простору. Особистісними факторами проя:

агресивності можуть виступати компоненти психологічного профілю: “імпульсивність” як прояв операційної напруженості; “оптимістичність” яка виключає елементи соціальної депривації; “песимістичність” як можливий наслідок кризи професійного вибору на завершальному етапі навчання. Важливими показниками агресивності є “роздратування”, “негативізм” як реакція на реалізацію в умовах випускного курсу “суб'єкт-об’єктноі” схеми професійного спілкування, яка не враховує рівень сформованості особистості п'ятикутників.

В умовах вищого військового закладу освіти показник агресивності курсантів “роздратування” на всіх етапах підготовки має тенденцію до постійного зростання (мал.3.2).

Динаміка показника агресивності “роздратування” з 1 по 5 курс.

Курси

.. Мал.3.2 •’

У четвертому розділі - “Рекомендації з профілактики прояву агресивності у курсантів та її психокорекція” подані результати експерименту з психокорекції агресивності курсантів у період адаптації, сформульовані рекомендації щодо профілактики прояву агресивності у курсантів.

Психокорекція у ході тренінгу здійснювалася у три етапи:

1 етап - пригадування внутрішньоособистісних конфліктів, реконструкція прихованих негативних переживань;

2 етап - відреагування негативних емоцій та почуттів, що виникли внаслідок негативного досвіду спілкування;

3 етап - вербалізація агресивних проявів, реконструкція позитивного досвіду спілкування і “побудова” майбутнього через планування та

фантазування.

У результаті проведення тренінгу в експериментальній групі по всі показниках агресивності отримано їх зниження. У контрольній групі за рахуно природнього процесу адаптації (психокорекційний експеримент проводивс протягом 1 місяця) спостерігалося незначне зниження деяких показникі агресивності, збільшилися значення таких показників, як “роздратування’ “образа”. Крім того, у контрольній групі підвищилася директивність агресивни проявів. В експериментальній групі у взаєминах між курсантами підвищилас емоційність, потреба у комунікації, збільшилася взаємна залежність.

Індекс агресивного відреагування (“ІАВ”) до тренінгу складав 3,1 бал (яскраво виражені агресивні установки), після тренінгу в експериментальні групі мінус 2,4 (виражена спрямованість до кооперації), у контрольні ІАВ = 2,15 (зберігаються агресивні установки).

Тренінг зумовив модифікацію агресивної поведінки. До тренінгу провідн місце в агресивному поведінковому патерні курсантів належало фізичній агресі після тренінгу - вербальній (мал. 4.1).

Таким чином, модифікація агресивних проявів була здійснена у бі вербалізації, що є більш доречним з точки зору соціальної взаємодії.

Співвідношення видів агресії в агресивному поведінковому патерні курсантів (%)

Експериментальна та контрольна групи до психокорекції

Експериментальна група після психокорекції

Контрольна група після психокорекції

ФА - фізична агресія; ВА - вербальна агресія; НА - непряма агресія.

Мал.4.1

На основі результатів дослідження обгрунтовані організаційні та виховні заходи щодо профілактики прояву агресивності у курсантів на різних етапах підготовки з урахуванням змін їх особистісних властивостей, норм соціальної цепривації та особливостей управлінської діяльності командирів.

Висновки. Наприкінці роботи підведені підсумки результатів дисертаційного дослідження, які підтвердили висунуті загальні гіпотези. Узагальнення результатів дозволило дійти таких висновків:

1. Зафіксована девіація рівнів агресивності у курсантів на послідовних зтапах підготовки у вищих військових закладах освіти тісно пов’язана з характером та особливостями адаптаційних процесів.

2. На молодших курсах, у зв’язку з необхідністю пристосування до іпецифічних умов військової життєдіяльності, яке супроводжується значною їсихічною напруженістю, відсутністю емоційних взаємин у колективі та його іесформованістю, підвищується агресивність курсантів. Неможливість її юведінкової реалізації в умовах досить жорсткого соціального контролю сприяє, і одного боку, тимчасовому зниженню відкритих видів агресії, а, з іншого, -;ростанню непрямої та таких показників агресивності, як “образа”, “ворожість”, ■роздратованість”, “почуття провини”.

3. На старших курсах в умовах високого ступеня сформованості »собистості майбутніх офіцерів, прояви агресивності часто є реакцією на іедостатній рівень організації їх службової діяльності. У цьому випадку гресивність як специфічна форма активності (її зростання на старших курсах кспериментально доведено) спрямована на зміну умов соціального середовища тісно пов’язана з потребою у самореалізації та самовизначенні. Крім того, иникаючі негативні почуття та емоції, які складають основу психічного стану гресії, часто є наслідком внутришньоособистісного конфлікту (незадоволення обою).

4. Встановлено, що на різних етапах підготовки прояви агресивності урсантів пов’язані з різноманітними особистісними властивостями компонентами психологічного профілю). Найбільш виражений зв’язок афіксований:

а) з “оптимістичністю” (1, 5 курси), так як вона передбачає в умовах бмежень орієнтацію особистості на часту зміну обстановки, розширення ериторії життєдіяльності, виключення внутрішньогрупової ізоляції, що еможливо реалізувати у сьогоднішніх умовах вищих військових закладів світи;

б) з “ригідністю” (3 курс), яка пов’язана з формуванням директивного гилю спілкування і, у зв’язку з цим, виникненням складнощів у мінливих

умовах соціальної взаємодії;

; - • в) з “індивідуалістичністю” (4 курс), так як в умовах військового колектив постійна демонстрація оригінальності, вираженого суб’єктивізму і егоцентризму негативно сприймається іншими курсантами, ускладню спілкування і викликає відповідні агресивні реакції.

5. У ході дослідження визначено, що найважливішими соціальним факторами, які посилюють прояви агресивності курсантів, є:

а) обмеження особистісної свободи курсантів, що пов’язано з вкрай рідки їх перебуванням, особливо на молодших курсах, поза межами військової закладу освіти;

б) обмеження особистісного простору, постійність, одноманітність і щільність взаємодії курсантів в умовах казарменого побуту;

в) суперечливі тенденції у розвитку особистості майбутніх офіцерів, ц пов’язані з потребою у формуванні індивідуальності, з одного боку, : колективною за формою системою виховання, життєдіяльності, з іншого;

■ ■ г) реалізація в умовах вищого військового закладу освіти деприваційн моделі виховання, що передбачає, з одного боку, різноманітні обмеження, а, іншого, - використання директивних методів управління підлеглими, які і відзначаються педагогічною виваженістю.

■ V 6. Проведене дослідження показало, що динаміка показників агресивнос відображає характер взаємодії особистості майбутніх офіцерів у процесі розвитку з комплексом соціальних факторів в умовах військового закладу освіт Наслідком цього, за наявних недоліків психолого-педагогічних умов виховані курсантів, є постійне зростання протягом 5 років навчання - показни агресивності “роздратування”.

7. Співвідношення видів агресії, які притаманні курсантам протягом усьо періоду підготовки, є досить стійким. Провідне місце в агресивної поведінковому патерні посідає вербальна агресія, далі йде непряма. Особливій вербальної та непрямої агресії є те, що їх прояви характеризуються тенденці« до постійного зростання, що пов’язано з процесом соціалізації та особливостяі соціокультурного середовища.

8. Результати дослідження підтвердили необхідність психокорекційно впливу, заради зниження агресивності та модифікації агресивної поведін курсантів у період адаптації, і показали можливість ефективного здійснен даного впливу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою оптимізації психолого-педагогічних умов підготов

:урсантів у вищих військових навчальних закладах освіти пропонуються юкомендації з профілактики деструктивних проявів агресивності, які гередбачають організаційні та виховні заходи як на рівні курсової та икультетської ланок, так і на рівні відділів виховної роботи.

2. У період адаптації курсантів першого курсу повинна бути рганізована своєчасна психологічна допомога курсантам, які відчувають кладнощі у контролі за проявами негативних переживань, демонструють :адмірне роздратування та агресивність.

3. У процесі організації життєдіяльності курсантів на різних етапах ідготовки необхідно передбачити можливість зниження умов соціальної епривації як найважливішого фактора підвищення агресивності майбутніх фіцерів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Гайдукевич Г.А. Обмеження особистішої свободи як фактор гресивності курсантів // 36. наукових праць Київського військового /манітарного інституту. - 1998. - №2(7). - С. 10-15.

2. Гайдукевич Г.А. Фактори агресії: теоретичні та практичні аспекти □слідження. II 36. наукових праць Київського військового гуманітарного гституту. - 1999. - №2(9). - С. 25-29.

3. Гайдукевич Г.А. Негативні емоції та агресивність. // 36. наукових праць иївського військового гуманітарного інституту. - 1999. - №3(10). - С. 16-20.

4. Гайдукевич Г.А. Заздрість як чинник агресії курсантів. Психологія на гретині тисячоліть. // 36. наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка ПН України. В Зт. - K.: Гнозис. - 1998. - С. 264-270.

5. Гайдукевич Г.А., Ложкін Г.В., Сьомій С.В. Психодіагностика ресивності військовослужбовців. Навчальний посібник. - Житомир, ВФРЕ при ІТІ. 1997. - 56 с. (автору належить систематизація теорій агресії та приведені у зсібнику експериментальні дані).

6. Гайдукевич Г.А., Маслов A.A. Психолого-педагогические основы іравленческой деятельности командира. Метод, рекомендации. - Житомир: ВУРЭ ПВО. 1994. - 32 с. (автору належить обгрунтування методики яіередження конфліктів).

7. Гайдукевич Г.А. Проблемы коррекции агрессивного поведения, ктуальные проблемы социального управлення. (По материалам IX военно-іучной конференции училища). -Житомир: ЖВУРЭ ПВО. 1996. - С. 8-16.

8. Гайдукевич Г.А., Выдай А.Ю. Агрессия самоутверждения и проблема [дерства в воинском коллективе. Актуальные проблемы социального

управления. (По материалам IX военно-научной конференции училища] -Житомир: ЖВУРЭ ПВО. 1996. - С. 17-20.

9. Гайдукевич Г.А. Подход к исследованию агрессивного поведени. личности в условиях воинской службы. // Матеріали та тези третьої міжнародне науково-практичної конференції “Конфлікти в суспільстві: діагностика профілактика”. / За ред. Пірен М.І., Зельницького А.М. - Київ-Чернівці. - 1995. С. 146-148.

10. Гайдукевич Г.А. Проблема человеческой агрессивности в социально: психологии. // Матеріали других міжнародних психологічних читань “Актуальї проблеми сучасної психології”. - Харків: Ун-т внутрішніх справ. 1995. - С. 9-10.

Гайдукевич Г.А.- “Прояви агресивності у курсантів вищих військови закладів освіти на різних етапах підготовки” - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних нау за фахом 19.00.07 - Педагогічна та вікова психологія. Інститут психолог ім. Г.С.Костюка АПН України, Київ, 1999.

Захищається дисертаційна робота у якій досліджені закономірності прояЕ агресивності майбутніх офіцерів, девіація рівнів якої пов’язана з виникнення негативних психічних станів у специфічних умовах соціальної деприваи життєдіяльності курсантів. Співвідношення видів агресії у курсантів носит стійкий характер при поступовій орієнтації на більш соціально припустимі 1 види.

Запропоновані організаційні та виховні заходи щодо профілактики прояі агресивності у курсантів на різних етапах підготовки, а також досліджеі можливість психокорекції та модифікації агресивної поведінки курсантів період адаптації.

Ключові слова: агресивність, директивність, роздратування, соціальї депривація, профілактика та психокорекція агресивності.

Gaidukevich G.A. - "Manifestations of aggressiveness of students of high military educational institutions at different stages of training". - Manuscript.

The dissertation for candidate degree in psychology, speciality - 19.00.07 Pedagogical and age psychology. G.S.Kostiuk Institute of Psychology of Academy Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 1999.

The dissertation investigating the regularities of future officers’ aggressiveness defended. The deviation of aggressiveness levels is connected with emergence negative physical states in specific conditions of social deprivation of milite

tudents’ vital activity.

The proportion of military students’ kinds of aggression has a stable character with radual orientation on their more socially permissible kinds. .

Organizational and educational actions aimed at prophylaxis of military students' ggressiveness at different stages of training have been proposed.

The possibility of psychocorrection and modification of the first-year military tudents’ aggressive behavior during adaptation has been also explored.

Key words: aggressiveness, directivity, irritation, social deprivation,

rophylaxis, psychocorrection of aggressiveness.

Гайдукевич Г.А. “Проявления агрессивности у курсантов высших военных чебных заведений на разных етапах подготовки”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических :аук по специальности 19.00.07 - Педагогическая и возрастная психология. 1нститут психологии им. Г.С.Костюка АПН Украины, Киев, 1999.

Защищается дисертационная работа, в которой исследованы акономерности проявления агрессивности у будущих офицеров. Девиация ее ровней связана с возникновением негативних психических состояний в пецифических условиях жизнедеятельности курсантов высших военных чебных заведений.

Для достижения целей исследования автором были проанализированы и истематизированы существующие в зарубежной и отечественной психологии еоретические подходы к проблеме агрессивности человека. В работе был спользован системно-динамический подход к исследованию агрессивности у удущих офицеров. В рамках данного подхода были исследованы: особенности еятельности, ее психологические условия на разных этапах подготовки урсантов, изменение их психологического профиля, девиация уровней и инамика показателей агрессивности.

Исследование показало, что у курсантов первого курса в период адаптации юрмируются ярко выраженные агрессивные установки, которые могут роявляться в асоциальном агрессивном поведении. В этой связи до 20% ервокурсников нуждаются в оказании целенаправленной психологической омощи по снижению уровня агрессивности и модификации агрессивного оведення. Проведенный эсперимент доказал возможность и эффективность сихокоррекции агрессивности у первокурсников в условиях военного учебного аведения. В результате эксперимента достигнуто снижение уровня физической грессии и ее трансформация в сторону вербализации, что является более оциально приемлемым.

На старших курсах выраженные агрессивные установки исчезают, однаї вероятность агрессивного поведения, которое носит сугубо ситуативш характер, сохраняется. В работе предложен комплекс организационных воспитательных мероприятий по профилактике проявлений агрессивности курсантов на разных этапах подготовки.

В работе исследовано влияние условий социальной деприваци внутригрупповой изоляции, плотного социального взаимодействия і повышение агрессивности и ее проявление у курсантов. В специфическі условиях высшего воєнного учебного заведения в качестве личностнь детерминант проявлений агрессивности могут выступать такие личностнь свойства, как “индивидуалистичность”, “ригидность”, “оптимистичность”.

Показано, что у курсантов в условиях жесткого контроля уменьшают! проявлення открытых видов агрессии при одновременном повышен} косвенной.

Важным фактором, свидетельствующим о необходимости дальнейшеї поиска путей оптимизации психолого-педагогических условий подготовь будущих офицеров, является рост на протяжении 5 лет обучения показате; агрессивности “раздражение”.

В работе также показано, что агрессивность курсантов, кг специфическая форма активности, может быть направлена на изменет социальных условий, не способствующих развитию их индивидуальности потребностям будующей профессиональной деятельности.

Ключевые слова: агрессивность, директивность, раздражение, социальнг депривация, профилактика и психокоррекция агрессивности.

Підписано до друку 3.02.2000 р.

Формат 60x84 1/16. Папір офсетний. Ум.друк.арк. 1,0.

Тираж 100 прим.

Зам. 49.

10005, м. Житомир, вул. Черняховського, 103