автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Психологiчнi умови усвiдомлення молодшими школярами моральноi вимоги

Автореферат диссертации по теме "Психологiчнi умови усвiдомлення молодшими школярами моральноi вимоги"

РГ6 од

-'л

1нститут психологи АПН УкраТни * '

На правах рукопису

СТЛВИ ЦЬК И ЙОлег ОлексШович

психолоПчн! умови усв!домлення молодшими

ШКОЛЯРАМИ МОРАЛЬНО! вимоги

Спец1альшсть 19.00.07 г педагоНчна i »¡ком психолог! я

Автореферат дисертацП на здобутгя наукюого ступени кандидата психолоНчши наук

Ки1»-1»9<

Дисертац1св е рукопис.

Робота виконана в 1нститут х психолог:I АПН Укра!ни.

НауковиЯ кертвник - доктор психологтчних наук, старший науковий сп1вроб!тник БЕХ 1»Д.

0ф1Ц1Йн: опонети - доктор психолог1чиих наук, професор ЧЕБКК1Н о.я.

кандидат психолог1чних наук, старший науковий спгвроб1тник ТАТЕНКО В.О.

Ведуча оргаН1зацхя - Укра!нський педагог1чниЯ университет хм. М.П.Драгоманова.

Захист. дисертац11 вгдбудеться 19 квттня 1994 року об 11.00 год. на застданнт спец1ал1эовано1 ради К 113.04.01 в 1нститу^ психолог11 АПН Укра1ни за адресов:' 252033, м.Ки!в, вул. Паньк1всьха, 2. ,

3 дисертацтею ыожна оэнайомитися у 6тбл}отец1 1нститут;

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Аатуалыпсть дослгдження. Пошук нових державотворчих шля-xtu np:wBÍB до усИладнення в Укра1н1 практично ccix пуепЬхьних díahocmh. Сьогодн1 як н1коли зросло значения моральних ценностей ¡т сг.пцу.фЬтт регуляторов вс/х сфер громадськсго житгя.

Тому проблема морально! повед!нки людини набувае особливо! ваги пк длв психслого-педагог1чно! науки, так i для coqia-jibHoí практики,

Мораяьнт вимоги виступають в сусптльнШ св i домоет i як система ссновних коральних цншостей, яги втшоються в одивгдуа-льтй cb},homoctí. 3 огляду на Ц8 моральний розвиток двтини пе-редбачае св!дома засаоення нею моральних норм та вимог - фор-муванкя в кй! знань про них, перетворекня íx на ведповгднх мо-ткви повед^ки.

У В1тчизнян1й психологИ icHye тенденция розглядати засво-ення особисттств иораяыпа норм та вимог в контекст! взаемодп дорослого та дит»ши, rota грунтуеться на засадах спхвроб1тницт-еа /Ю.П, Азаров, Ш.О.Амоншавгя i, А.Г.Асмолов, 1.Д.Бех, М.й.Бори-вевськиА, п.К.Бшонас, 1.Р.Д/бов, Я.И.Зюбш, О.Л.Кононко, В.О. Татсико та íh/. Але на прагтицг нергдко використовуються не&-декватнх ц:й мет! bhxoíhí аассби /привчання, вправляння, зао-хоченнл, покаранна тощо/, постгйно реал!зуеться теоретично з»-судиупала, ала практично д1юча концептуальна схема, за якою ку-льтилусться мораль, що г>р*ентована иа зовнхшне пхдкрхплення. Моральна порвд^няа, яка ие передбачае винагороди, що закладена у с ос в í домос т i eyfl"enrra, за данши доелгддень Д.Д.Еех, 199Й; В.О.Татенко, 1989 та гн./, виявлясться не властивов багатьом вихованцям.

Тока cirryaiite поясиюеться недостаткам психологччним за-безпеченням методичних прийо&ив та 3aco6íe якраз у галуз: ии-хсвання. 1снуюЧ1 концепгуальнг итдходи до розв"язэння проблем виховання не гнаходять на практицг свого методичного втхлення.

Не до ктнцп зиясованими на сьсгоднг залишаються питания, як i rtOBnH3aHÍ а психолсг1Ч1ими механизмами уевгдомлешш вихо-ваицями моральних вимог, питания ефективного, з урахуванннм bíkу та статт вихоеанц1в, вербального впливу на св1дом1сть осо-бистостг.

Моральний розвиток ooo6hctoctí íícho пов"язаний э ртвнем ií когнитивного розвитку. У в1цг 7-9 poKÍB дитина спроиожна са-

MocfíflHo засвоювати , визнавати, подтлитп корзльнг вкмогк сус-тльства / ЛЛ.Бокович, Л.Колъберг, О.Б.Скрипчлшсо тр. in,/, Са» ме молодший шкгльний bík с еензитишшл! у аесвоашт ыораяыщх норм i формуваш-п саморегулгац! /0.С.Богданова, jl.O.Baocriíia, I.O.KíiipoD, Л.С.Сапожнпсова, С.Г.Якобосн та íu./. В учнхс По-чаткових клас1в вяе наявнх психо-фхохологша перидумови дая форцувашя довхльног повсдхпкп из основ! миральнкх шмог, г. отже й адатн1сть стримувати типульсивнг сч;шки, вшшлятп MocxiÜHicTb, контролювати овох дП /О.Б.Скркпченко/,

Об"ект дослгдкекня - моральна св^номтсть мол о/дао го школяра як засгб його особистicKoro ссмовирмошш.

Придает дослхджем-щ - психологÍ4iii умови i исхошсми ycDi-, дощешя колодшими школярами морально! зимогк,

.'■■ага дослтдяешя полагала з pooitparíi психолого-педагогЬ*" них умов i засоб1в ефективкого вербального вплипу на стдй.гсть молодшого школяра в кетою ím'epiop;¡3anii зовнхкньозадапше !,¡o~ ральних вимог на MoTíraaqíi'uí г сдисшш у структур! образу "Я"*,

Ochophí гдпотези допл^лконня;

- йормуваннк морально! поведпкн оспбистосЛ в молодому акхдьному ciqi заложить ввд pina уовхдомлешш та тнтерхориза-цгг Бихозанцими ыоралышх шмог ЛIt дгйоаих регуляторов шг.асо» бистхсних стосуш'ЛЕ.

- Побудованй з урахувгдашм психологхчлих умов i механтипй уевхдомлошщ, моральна иклога дозволить е^октивнгшэ формувпте моральцу саноов^докхсть ocoÜjíctccí'í.

- Пров1д>н соц1алыю-пс1!холог1чи1 мсхекхЕми умпдоклетаа мораяьног виь;оги детери1нукяься ведом i'i аргумонтувгипт.

Для перевтрки ввоунугих rtnorea досд^дкешл та досягне:а:;г floro мети було поставлено так i зепздшья:

X. Зддйсиитя теоретичной апалхз проблемы уевхдомлмгля i:;:-лодаями школярами морально! вииогя.

2. З^сувати bíkobí та ctbtosí особливое?! поведтнкошп; прояВ1В вихованц!в 7-9 ponto стосовно вербально аргументовам5 морально! виыоги.

3. Воявирк кайбЪгьп ефективнг способп вербального реггре» зентування аорально! виаоги виховащям молодого шального ofr» пу.

4. Роакрити npoBiwt nctBKMiorfuHi умови та шхашзми yeei-доилення нолодшими школярами морально:' вшеги залеяно bír способу íí аргументування.

Загальною теоретикс-методологтчною основою дослхджоння виступили положения психолог1ЧНох науки про опосередкований характер виних психгчних функцгй особистост1 /Л.С.Виготський, Г.С.Коствк, С.Л.Г^бхнШтейн/; про едн1сть свхдомост1 I д1яльнос-тх /С.Л.1^б.тнштейн,' О.Н.Леонтьев/; теоретичнх уявлення про пси-холог1чН1 механхзми морального формування та розвитку особистос-Т1 /Л.1.Бо*ович, П.Р.Чамата, С.Г.Якобсон/; про розушння люди- . ни як суб"екта втльно! морально? дгх / В.Л.Зтнченко, В.А.Пет-ровський, К.Роджерс та хн./; положения про взаемодгю емоцгйних та хнтелектуальних процесгв у формуваши особистост! / Л.С.Ви-готський, С.Л.Рубхнштейн тали./; про механгэми розпитку моти-вацхх людини / В.Г.Асеев, В.К.Вхлшас, л.У.екхаузен/; про пси-хологхчну природу м1жособист1сних стосункгв /О.Б.Кнричук, Я.Л. Кбломхнський/.

Методи дослхдтання. Й1дпов1дно до гтпотези,хзавданъ було здхйснено анализ психологгчнох лгтературл з проблеми; проведено психолого-педагог1чний екслсримент, и;о включав ргзш види спостереження, беевди з дгтьми, як гений та кхлькхеннй аиалгз отриманих результатов за допомогою метод:в математичнох статистики /корелящйного та факторного аналхзу/.

Експариментальною базою досл1дження були СИ № 15 м.Равного, СЩ Щ(> 8,159 М.Киева, лхтнтй табхр в1дпочинку дйей "Елект-ронхк" /с.Александрия, р1вненсько1 обл./. Дослхдденням було охоплено 310 учнхв молодшого шкишшго вгку, 60 учителгв почат-кових класхв, 18 виховател1в лгтнього табору вхдпочинку дхтей.

Наукова новизна доел гдження полягае в теоретичному й еке-периментальному визначеннг основних труп аргументацп в структура вербальнох морально? вимоги /мотиващйно-смиеловсх, когнг-тивно-нормативно1, сугестивно-1дентифхкацIйно1/; у роэкриттх пров{,яних соцхально-психологпших механгзмгв уевхдомлення вихо-ванцями морально! вимоги залежно вхд викорнстання в х! структу-рг того чи гншого виду аргументацп' /уевгдомлено-перетворюючий механизм, усвхдонленс-смислове насл1дування, навгювання, 1ден-тифгкацхя та неосмислене наелгруиання/; у з'ясувоннх вхкових та статевих особливостей поведхнки вихованц1в щодо аргументування гм морально! виЬоги; у розробцг основ них психолсго-г&дагогтчних траргантхв ефективного викиристання в початкових класах повно-го виду' аргументацгг в структур! моралано! вкмоги.

' Теоретотне значения цослхдуення полягае в розатренн: й по-гл1;б.чешл знань про ефектявний вербальний впл1|в на евхдемгегь

особистостт; у розробцт класифткацп аргументацг? як складово! частики вербального впливу; у с.изначеннг умов объективного використання певного виду аргумектацп ъ структург вербально? морально! вимоги. Отримаи; реяультати досл1дження сприяють дальний розробц! кснцелщ? формуяшшя довьчьнс? морально: повёдгнки особистоетг та уявлень про взасмозв"язок I взасмодш внутр1Ш1пх та зовнтшнтх умов становления й роз'витку особистост!.

Практична цптггть^ роботи виплннае з того, п;о а/ теоретично розреблена та експериментально переварена система аргументо-ваного впливу на св!дсмгсть оссбистсст! молодаого шкеляра допо-молсе вихователям п!двнцити е<*ективнк:ть формування довгльнох морально? поведпгки вихованцхв; б/ використання в прахтшц нав-чально-вихопного процесу аргументованого впливу на вихо'ванщв дае мсжливхсть уникати багатьох кснфл1ктних ситуацШ у систем! "педагог - учень"; в/ аргументация в структур! вербально? вимо-ги втдчутно допомагае вихованцям у вирхшеши власних мотиващй-них конфлткттв,

НацтАнхсть т- в!рогтлн;сть результаттв дослхдження забезпе-чувалась глибоким теоретичним анал1аом проблеыи; в1дповтдн1стю використовуваних методик метг та завданнкм дослхдкення; репре-. зентатившетю виб1рки; поеднанням якхеного та кгльктсного ана-Л13у отриманих елпгричних факттв; математико-статистичною оцхн-кою експериментальних даких.

На захист виносяться такт положения;'

1. Аргументуюча частина морально? вимоги вадграе лровгд-ну роль у процес! перетворення II на дтйове ыотиващйне утворе-ння.

2. Неоднорхдн1сть ввд1В аргументуючог частини морально?' вимоги дозволяе розширити спектр використання ?? для впливу на особистхсть виховаиця в практицт виховного процесу.

3. Психолог 14111 мехашзми усв1домлення вихованцями мораль-'Н01 вимоги детермхнуються видом II аргументування.

4., Б1льш ефективним у виховному процес! початково? школи е використання мотивацШно-смисловог групи аргументацп морально? вимоги.

Алробатпя робсти.Основн! положения та результата доелгдже-иня доповгдалися на мтжнародних наукових Костгоавських питаниях "Актуальна нроблеми психолог!?: традицп х сучасшсть" /Ки-?в, 199й/} мтквузгвоыпй науково-практичшй конференцп "Гума-Н1зац1я виховадая I навчання дггей дояшльного впеу" /Ртвне,

[9?Й/; застдалнях кафедри загально! психологи' Ртюнського хержапного педагогтчиого институту; з.ютдшшях лабсратсрп эозвитку довхльностх морально: поведхнки особистостг 1нститу-ру психолог:? ЛИН Украпш.

Матер1али дослхдження пикористопугались автором у виоту-1ах перед учителями та батьками учнтв, вихователями лхтнтх та-Зорхп вхдпочинку дхтеП, студентами Ргвконоького державного пе-щгогхчного хнституту.

Основний змхст робсти в1дсбралено у 10 пу^л^к-мцях.

Структура Я обсяг диссртац:I. Робота складаеться га поту-' 1у, чотирьох роздглтв, внсногкгв, описку виксристано1 лгтера-'ури, по мхстить 230 назв, 8 дгдаткгв, мтстить 16 графгкгв X 1ал!онктв, 19 таблкцъ. Змхст роботи викладено на сторгн-

1ах машинописного тексту.

ОСНОЗНЗЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП

У вступх обгрунтовуеться актуальнхсть дослхдження пробле-ш усвхдсмленкя особист!стю морально? вимоги; формулготься ;б"ект, предает, кета, ггпотеэи X запдання дослхдження; дасть-:я коротка характеристика теоретичних основ х методгв дослхд-:екня; розкриваст&ся наукопа новизна, теоретична I практ!гчна (хннхеть роботи; видтляються положения, що виносяться на за-:ист; оказано шляхи апробацг! результата доелгдження.

В пераому роэдхлт " Усв1домлення молодшими школярами мо-1ально1 вимоги як наукова проблема" здхйснено теоретичной ана-;хз проблеми дослхдження, розкрито психологгчниЯ змхет основ-¡их понять. Проалал1зовано э психологично? точки зору мораль-1у вимогу як спостб трансляш! норм моралх суб"ектов1 вихова-;ня. Детально з"ясовано функцп аргументуючог складово? верба-ьно! морально! вимоги. Розкрито ссновн1 психолог1ЧН1 особли-юстх мовленнево-аргументуточого впливу на евгдомхеть молодших колярхв.

Довхльна моральна поведхнка особистостх - як мета вихова-ня, генетично пов"язуеться хэ здатнхетю дитини Д1яти за зраз-ом /Д.Б.Ельконз:н, б.О.Смгрнова/ характеризуешься розвиненою ефлексхею /Б.В.Зейгарник, б.С.Маэур, Е.В.Субботський, А.Б.Хол-огорова/, наявнтстп тгеного эв"яэку мхж протхканням коплтив-их, гнтелектуальних та емоцтйно-вольових процес1В / М.1,Боб-ева, О.Г.Закаблук, О.В.Запорожець, В.К.Котирло, ОЛ.Кульчи-

цька, Л.З.Неверович, С.Б.Шорохова/, саморегуляцхею поведхнки /М.Й.Боришевський, А.П.Вардомацький, Т.С.Лапхна, В.П.Чесноко-ва, С.Г.Якобсон/, эдатнхстю до антиципащ! /Б.Г.Аканьев, Б.Ф. Ломов, Л.О.Регуш, С.л.1^б1нштейн, Е.М.Сурков/. Анал13 психоло-го-педагог1чно1 лттератури показав,що питания свхдомого прив-ласнення особистхстю моральних норм та вимог, яке у вхтчизня-Н1Й психологх! дослвдкувалось у рамках покяття "в1дпов1даль-нхсть" як привласнення й активне эдтйснення особистхстю необ-ххдност! /К.О.Абульханова-Славська, 1980/ залишаеться не до кгнця розв"язаним саме у плаш розкриття психолог1чних умов св1домого засвоення вихованцями моральних вимог як фактору становления довхльност1 морально! повед1нки людини.

3 психолсгтчного погляду моральний роэвиток особистост! вхдбуваеться як процес 1Нтер1оризацп эовнших вимог х пере-творення IX на внутргшшй регулятор ловедшки / ЛЛ.Божович, МЛ.^обнева, Д.Б.Ельконш, Л.1.1^в1нський та 1Н./. Процес хн-тер1оризацп морально! вимоги передбачае розушння суб"ектом морально! норми та п трансформацхю в св1доыост1 у моральну ЦИШХСТЬ.

Поняття "усвхдомлення" розглядаеться у роботх як процеду ра"доведення до св1домост1п певного зьисту морально! вимоги. Тобто, усвхдомлення морально! вимоги означас те, що !т змхс? набув для людини особистхсного смислу, став хнтерхоризованим продуктом мислительно! дхяльностх, який характеризуеться акти внхстю у мотивацхйному планх.

Пхд морально» вимогою ми роэумхемо зас1б трансляцх! нор» I принцип!в поведгнки та моралх, як1 вираженх в особист 1сних стосунках, що реалхзуються в спхлкуваннх. Моральна вкмога, г одного боку, викликае, стимулюе або гальмуе певну дхяльнхсть вихованцхв х прояв у них конкретних моральних якостей, а э другого боку, сприяе формуванню у вихованцгв певних дмових х моральних якостей. Основне покликання морально! вимоги - це змхна або формув&ння мотиващйного ставлення вихованця до вц повгдно!, виражено! в !! ам1СТ1 норми морал1.

Виходячи з визначення морально! вимоги, нами видхлено ос новн1 !! функцп: хнформуюча /I/, орхентуюча /2/, стимулсвча /3/, гальмуюча / 4/, коректуюча /5/, ощнююча /б/. Ус1 Ц1 фу* гац! Д1ггь одночасно, але в тому чи 1ншому випадку кожна з т • може вхдхгравати пров1дну роль. В одних випадках деякх функц] /1,2/ б!льше спрямованх на формування морально! сввдомостх,

itmi /3,4,5/ - на виховання морально! поведхнки.

' Вюсодячи 13 завдань роботи було пгддано бгльш детальному роэгляду ворбальну моральну виыогу /ВМВ/. Цей вибтр зумовлено тим, що, по-перше, слово для людини е найбгльш сильним умовним подразнкком; по-друге, усвхдоылення морально! нории на понятийному pisHi якгсно разниться вхд усвхдомлення на наочно-образ-ному рхвнх; по-трете, досягти понятiИного рхвня усвхдомлення цоета лише на основi слова.

У будь-янхй ВШ видтляють I/ приписуючу частину, у як iß ф1ксуеться вказтвка про те, до чого i як людина мусить ставились, тобто визначаеться мета вимоги; 2/ аргуыентуючу частину, в якгй мтститься роэ"яснення необхтдностх певного способу по-ведтнки ян осиоьн, на axiß грунтуеться вимога / H.A.Murray, 1964; В.К.Вглвнас, 1990/. Обидвх частинй ВШ лоеднанг mix собою причинно-насл1дковими вгдношеннями.

Прилисуюча частина вимоги мае суб"ектну та предикативну частин» / H.A.Murr ay, 1964/, що вказують як на предметний 3MtcT /va.Lue/, так х на певне до нього дхяльшсно ставлення /vector /. Наяв1псть цих двох частин зумовлено тим, що моти-вацхйне утворення в принципг не може бути охарактеризовано ттлькм посиланиям на деякий предмет /В.К.Вглюнас, 1990/. За-гальна схема складових частин ВШ подана на мал. I.

Мал. I. Компонент« ВШ.

Основне покликаиня аргументуючох складовох ВМВ полягае у $iFoani! доводгв, пхдстяв, доказхв - якх. наводяться для обг-рунгування, птдтвердження моральных'полсжень приалсуючох складово!. Тобтоаргументуюча частина ВНЬ - це судження або суку-гштеть взасмопов"яэа>шх. с^дкрнь , за дспомогою "яких ofirpyirio-

вуеться /аргументуеться/ icTHHicrb /доцгльнгсть/ морального судження, эаф1ксованого в приписуючхй 4acTiffli.

Механизм св1домого присвоения морал1 ми вбачаемо у створе hhí та розвитку опоссредкованого хнтелектуальним механ!змом ус в гдомлено-емоц i йно го ставлення виховаяця до поставлено! морально! вимоги. 1нтелектуальна опосерсдковажсть такого ставлення до моральних норм» то забсэпечуеться пнутрхшньемовленне-вим розгортанням мислительно! д1яльноот1 птд впливом ззовн! задано! еистеми суджеНь, прпзводить до того, що моральн! нор-ми та вимоги набувають для вихованщв особистхсного смислу.

Використання аргументацх! в процесх вербально! виховно! flt! на суб"екта виховання дае можливхсть эабезпечити е floro • cbí домоет i вшценаэвану еднгсть через: I/ стимулювання npoqecis мислення; 2/ створення образхв уявлень; 3/ актуалхзац1ю роих-ше сформованих моральних почуттхв; 4/ bkthbí зохцо "лакцетжа" асоцхацхй, що дають можливхсть актуалхзувати минулкЯ моральний досв1д особистостх.

Виходячи з визначення аргументацх! моина назвати осноану !х функц!» - переконання в íctkhoctí положень приписуечо! аде« тини ВШ. KpiM того, можна видхлити рдд хюих (Jyinoiífl, що 1% виконуе аргументацгя в процес* усв1домлення ВМВ: эпясушишя 1стини, эасобу розвитку лоНчного мислення, аасобу актио1зацИ мислительно! д1яльност1, аабеэпечення котивацх! сдушшя, тоб» то привернення уваги вихованцхв,

У другому роэдШ "Експериментально досл*дакеная процссу аргументах^! морально! вимоги молодгзим школярам" визначеко се« новнх еавдання експерименту, розкрото програму його проведм»-ня* Обгрунтовуеться необх1дн!сть вихоркстаних свсперимаитвльм методик, описуеться виб1рка тояо. Показано специфику peanioaqi! в початиов1Й вкол1 аргументовако! ВШ. Ддно аи1с®ову хараатв-ристиху вастосовуваних в практик виховного пропсу аргунен-Из Розкрито психолого-педагогЬш! умови, «а яких лото аргумокто-ванавихованцю ВШ досягав не обходного виховиого ефекту,

В!дповхдно до мети досл1дкення ехсперюгентальна частина роботи складалася а чоткрьох erante. На периоцу erani, «о був орган1зований на баз i СШ V. 15 h.Píbkopo, СШ Ш в, 169 м. Киева, виявлялась частота використання вчителями ВЮ а аргументу-ючов частиною та бее не!; зд1йснювалась nepeeipKa та уточнен» теоретично виэначених biwíb аргументiв аа характером заключено! в них хнформацп; уточнялось питания про tcxacn$iKaqín ар-

•ументуючо! частини ВМВ за формою мхркування. На цьому еталх кослвдтення основним методом було польове нейтрально спосте-юження.

Основном завданням другого е.талу експериыентально! части-1И досл!д»сення, якиЯ проводився на баз! назван их вище шкгл, юотупияо э"ясува1ия умов /ситуацхй/, за яких пиникао необх!д-гёсть ставити вихованцям БМВ у розгорнутсыу двочленному вигля-

Дане завдання розв^зувалоея за допомогою методхв польово-•о епостереження за поведхнкою вихованщв у в1дпов1дь на ВШ !еэ аргументуючох чаетини, та бесхди з учнпми, як1 не викона-1И вимоги учителя, репрезентовано! лише приписуючою чаетиною.

На третьему етап* виявлялись найбхльш ефективнх види ар-ументхв ВМВ, поставлено! щсдо хлопчик!в х дхвчаток рхэних |1кових груп /7,8 та 9 рок1в/. Поставлене завдання виргаува-юсь методом природного експерженту, спостереженням та бесх-(ою. Дши методами було охоплено 226 дхгей. Органтзшця експе-»шенгально! роботи на цьому етанх проводилась на базх лхтньо-•о табору в!дпочиниу д!тей иЕлектрон1к" /с.Олександрхя Р1внен->ыю{ обя/.

На четвертому етапх було проведет якхсний та к1лыисний «ал!» реаультатхв досл:гджения. Первинна обробка даних /середой бая, процентн1 в ^ношения/ обраховувалиоь за допомогою с&вькулятора. КореляцхйниА та факторний аналхаи зд1Йснювались ■а ПЕОМ за програмов "ЗЫ^рЬ/ся - 3".

Уэагалънекня репультат1в первого етапу дослхдження дае |1дстави стверджувати, що бхлыа*сть моральних норм та вимог '78,1 % / слриймаються учнями як эовн1шньо нав^язанх, дотри-■вння яких аалежить в!д авторитету вихователп, еанкцхй пока-шння та эаохочення в ргзноман!тних формах. Цэ, як вхдомо, фиэводить до того, що вихованець керуетьоя моральними норма-1й в свохй д!яльност1 лике ва умови наявност1 зовнхшнього кон-рролю.

Кл&сиф1кащю аргумвнтувчо! частики ВМВ аа характером ви-)ажено! в аргументах 1Нфорыац11, представлено у такий спосхб:

I. Аргументац{я прикладом та 1люстрац!ею.

Шд прикладом розумхеться факт, тобто та чи 1Нйа окрема год1я або явище, що мали мгсце в дiйcнooтi. $ункц1ею 1люстра-ц! в закр!плення переконАост! дигинц в правильное»! вже вх-демо! Г прийнятох вимоги шляхом наведения конкретних випадкх^ Ы дагть мо*лив!СТЬ прояснити аагальн1 тези/демонструють !х-

не значения за допомогою щлого ряду можливих застосувань.

2. Аргумент ащя очевидним положениям.

• Аргументувати вербально задану моральну вимогу очеведним положениям - значить висувати систему суджень, в!дпов!дихсть яких втдоброжуранхй у них Д1ЙсНост1 встановлюеться за допомо-гою безпосереднього сприймання.

3. Аргументация акстомою.

Пхд axtc томою розумхеться судження, що приймаеться без доведения як першооснова.

4. Аргументащя нормами етики.

Норми етики - зразки, стандарти дгяльностй що склалися 1сторично або усталилися як neBHi правила повед^ки, виконання яких окремою людиною або групою людей е нг.обх1ДНои умовою П1д-порядкування особистох д1яльностх суспгльним тнгересвм.

5. Аргументацхя виэначенням та подхлом понять.

Визначення поняття - логхчниЯ прийом, за допомого» того

ми розкриваемо 3míct поняття, його суть. Подтл поняття - лог i«* ний прийом, за допомогоя якого ми розкриваемо виховпнцк обеяг поняття, тобто область дп, сферу застосування, t икористштя даного морального поняття, норми, правила.

6. АргументаЦ1я ранхше доведении положениям.

Цей вид аргументацхi грунтусться на тих полокеннях морального Характеру, що вже були рантше доведет для конкретного в ib хованця та були позитивно ним сприйнятх i не виклякаля cywiinii щодо íx правильность .

7. Аргуыентацхя авторитетом джерела хнформацп.

Лтд джерелсм хнформацхх ми розумтсмо особу, що ставить ВМ книгу, науку тощо.

Поряд Í3 питаниям класифгкаци аргументов за характер виражено! в них хнформацхх, на даноку етапх дослхданнп нас цЬ кавило :: те, як побудовано аргумент у структур! БМВ за формою мхркуванкя. 3 цього приводу вкажемо, що впди аргумента^ í В!®, за такого пхдходу до !х класифхкоцх!, сп!ввхдносяться э видами хндуктивних та дедуктивних умовиводтв / М.О.Лосский, IS22; В.$ Асмус, 1954/.

Результати спостереження за виховною дгяльнхетю педагогов та беехди з учнями, як! не ьиконали постапленох в одночлонн: му вигляд1 ВМВ дали пхдетави розкрити сутитсть оснопних умов, за яких вихованцю молоддюго шктльного в тку необххдно висуватп

ВМВ в розгорнутому, мстивший но екстерторизованому виглядт:

I/ неправильне розушшя вихованцем морально! норми, на основ!! яко! будуеться ВМВ;

2/ нерозумгння вихованцем сутх вимоги, змхсту гювно! морально! норми;

3/ неусвгдомлення абс нодостатне усвтдомлення вихованцем иоральннх насл1дк1в сво!х ставлень та очинктв;

4/ необхгднгсть змхни наявно! асоцтально! мотивацп на со-шально значиму;

5/ перше ознакомления гихованцхв хз пенною моральною пшо-гоо /нормою/;

6/ необхтднхсть спрямування вихованця на: а/ аналхз иаведених факттв та явищ; б/ зтставлення та псргвняння морально! гнформацп; в/ виявлення причинних зо"яэк1в та зяляжностеЯ мхл моральными поняттями;

.г/ обгрунтупяния плясних суджень та вионовк!в.

У третьему ропдтлг "Лергпняльна оцтнка е?*:ктигшостг аргумента у структур'г вербального пихопнего впливу" поданх результат« експеримектального дг-сл!джптт вихопного потенциалу в ид г в аргумситацт! в структур! В "Л залежно вгд пIку вихованцхв та !х-пьо! стать

Представлен! узаг*шьнент результат» дселтдження динам!ки вихорно! е(|юктивностт аргумонтовансго вербального вплипу на осо-бисттсть пихованцгв /хлопчлкхв та дтпчат/ показан! в табл. I., в Я1ПЙ у порядку спадания показншпв виховно! ефективностг /сере гньего балу виконгошя/ псказаш пшйлеш у деелгддент види пргументацтТ за характере?* и »«формативного змгету.

Найтгча виховна ефоктивнгсть, за нашими даними, у аргумен-тпци В'В прикладом та тлюстрацхел. Причому, писока ефективнхеть тако! аргумента^!Т практично не змгнвсться з гиком виховакцгв.

Значно зреет,-1С у девпятир1чиих гихопанцтв ефективн1сть аргументах^; ВМВ очевиднда положениям. Цей факт ми пояснюемо зба-гачгнням морального доевгду дитшш, цо дозполяе зрозум1Ти мора-льний емкел наявно! виховно! ситуацп.

Суттево зменаусться ефсктивнтсть аргументування В® визна-ченням та подглом пенять. Ц<? явище пояеншеться, по-перте, змен-иенням ктлькостт зовстм неятдомих виховаицям моральних вимог та . правил, якт стппляться до дгтей, пггдно !х социального статусу,

Таблиця I

Рангування в идти аргументащ! ВШ за показникамн !х виховно! ефективностг.

семир!чнх вихованц1!восьмир1чнх вихованцх|дев"ятир1чН1 вихованц!

хлопчики I дхвчата 1хлопчики 1 дтвчата I хлопчики I дтвчата I

I I I I 2 2

5 5 5 5 I I

б 6 2 6 6 6

2 2 6 2 3 5

7 7 7 7 5 3

4 4 4 4 4 7

3 3 3 3 7 4

Примхтка: I - аргументащя прикладом та хлюстрацхею} 2 - арх-умеи-

тацхя очевидним положениям; 3 - аргументацхя аксиомою; 4 - аргументацтя нормами етики; б - аргумент ац!я вианвг-ченням та подтлом понять; 6 - аргументац1я рантве доведении положениям; 7 - аргументащя авторитетом д*ерела 1н}:срмац11.

о

тобто зменщусться а в\ком частотность використання тако! арх^иен-тац11 ВЮ; по-друге, детальна визначеиНА в ход! аргументування ЕЯ втдомо!Е вихованцям вимоги /правила/ призподоть до сприйняття дхть ми аргументацх? як зайвого ыоралхзувшшл. Не врахування вкховате-лями цих фактIв х аменшуе ефективн1сть цхсх аргументах^!.

Досить високх показники виховно? ефзктивносН в нолотону шк!льному хпц! збер^гаоться у аргументпцН ВМВ рмИюе доведет« положениям.

3 групп малоефекгиьних аргуыеотте у семи- та восьашр1чКИХ «я Х08Йнц1в в групу дооить ефектисних у дев"я71ф1чнюс внхованц*® переходить аргументами ВШ аио!омою. факт е дбссть показов»), погляду того; во до дев"яти рок!в иорьяьниЯ досвЦ «1ховаиц1в «на , адо вбагатився елементарнииа нормами «орал!, I по вне обгрунтуван-ня 1х стае ьжэ аайвии. Враховусчи Ц9,в» такса го, 40 р!веяь абст-рагування та уаагальнення у дев"ятир1«пв: вютоваиц!» птднявсь вя 1 ^ якЬно вшу ступень /в переходом до словйсно-лохЧчного мислення/

стае зроэумхлим факт эростання ефективностг аргументацхх аксхомсю. Причому, сама аксхома, досигь часто, сприймаеться вихованцями /за результатами проведено! бесхди/ як стимул до подальшого розмхрко-вування, i В цьому npoqeci вхдбуваеться переход аксхоми "для bcíx" у акс!оцу "для себе", що в подалыпому починае детермтнувати моральней ВИб1р.

Наймеша ефектипними для молодите школяргв виявилась аргукен-*«ц!я В!® авторитетом джерела 1Нформаци та аргументацхя В!® пор- ! вами стихи, причому 1х ефективнгсть у розглядуваному впц практично не зм!нпеться.

Дане пориняннл не слтд вважати абсолютним, адже враховуючи ем!ст припнсуючоï частини вимоги, наявцу виховну ситуацию та ак-туальне поле св!дсмост! вихованця, м&поефективна аргументацтя в конкретнхй ситуацН може стати досить ефективною у виховному пла-MÍ»

Caía эауваяити, що ефективн!сть виховного впливу на особис- '•'" 7 i en вихованця заложить не лило в1д вибору видхв аргументаци, а в в!д багатьох !нпих факторов, детально аналхзувати rkí не входило у заздакяя дансго досл!дхення.

У четвертому роздал! "Структура. взаемозв"язк1а рхзних видхв spryxcurautî в систем! морального мовленневого впливу" продовжено , натомагпято-етатистичну обробку експериментальних дан их щодо проя- ¡:. sis яс вед i юти шшнэаиц!в молодвого юа1пьного вхку стосовно В.МВ, j \

вртумектовено? pinmwn видами аргументов. Зд i йене но процедуру фак- !,'■' торисго юш!зу, основной метою якого було розкриття структур« взлекозв0ягх!в р1зних вад!в аргумента^!! i, таким чином, виявлен- ' . кя жзггр^шньоструктурмт латентшгх озиак, знания яких у процес! яя!ексго /зм!стовсго/ анал!зу допегаояе у визначеннх провгдних со- *, ц!алшо-лсгосолог!чния механ!гм!в пвретворекнй двочленно! ВМВ на кем? мотавафйцу теидеицЬ».

Застоеувашя факторного анал!зу грунгувалось на таких засадах. Аргухентоц!я в структур! ВШ спрямована на формування у ви- !•■ ховаиц!» певмвго моти»ац!йиого ставлення до ВШ. Сил процес ство- ! \ . ремня моттацМЬю! тенпевд!! но п!ддасться беэпосередньому вивчен- , не. Розкриття ■ внутр{йНьоетруягурних латентних ознак сукупност! . | : аргумент!я долонагае визначити провхднг соц!ально-психолог!чнт ме- . j хангэмн усв!домяення вихованцями В№ залекно вхд використання пев— j ного вццу аРГУиентац!!. !

■ i

; - f

Результат« факторизацхх наведен! у табл, 2.

Таблиця 2,

Факторна матрица, яка отричана в результат! прсцедури ^ляша.х-яоЫвЫ з показниками поведхнкових проявив семи-, восьми- та дев"атирхчних вихованцхв.

Змхннг! фактор

1 1 I 1 2 J 3

1 1 7 p. в p. У p. 7 p. d p. У P. '/P. Bp. Ур.

Арг.1 ,933 ,972 ,914

Apr,2 ,792 ,749 ,950

Арг.З ,829 ,948 ,965

Apr. 4 ,937 ,667 ,921

Apr. 5 ,896 ,813 ,634 ,647

Apr. 6 Apr,? ,758 ,809 ,794 ,916 ,eao ,9&

ГГримхтка: Аналгзувались факторнг навантаження на piBHi г= 0,6.

Фактор I. Як свхдчить наведена факторна матрица,найвид* фах-TopHi навантаження отримано за показниками поведхнкових прояв1в вихованцхв стосовно двочленнох ВМВ, аргунентовано! прикладом та тлюс! рацхеп, очевицним положениям, визначенням та подхлом понять, ранг-ше доведеним положениям.

Аргументування ВШ так™« видами аргументацп еикликае в свх-дьмостх вихованцхв активний мислительний процес, який е насл1дком хнтерхоризацп ззовн1 задано! системи суджень, виражсних у аргументах. Звияэок думок, i'x pyx починаеться is судження.. Саме судження е почятковою ланкою, початковою формой руху наяо! думки /О.В Дрордов, 1956/. Актив1зацхя процесу мислення с актуалхзацхею eciei Д1яльност1 свхдомостх вихованця як единого процесу вхдображежя об"ективно! д1йсност1. Д!ядьн1сть свтдоыостх е цтлхсний акт, у яко му кожний психхчний процес неможливий без вольових та емоцхйннх hpoflBiB, без робота уваги та пам"ятх тощо /П.М.Сршов, 199Й/. Огже, мхркування Вихованцхв, яке було детерлтноване. такою аргументацхею ВМВ, призводигь до певного результату - нового суджешш або понят-тя. Сам процес м(ркувгщкя не с процесом репродуктивним, бо в ньомз

наявнг здогадка, передбачення. Тобто, у процесг мислительнох д:я~' , ■ льносТ1 вихованець сам хде в!д ведомого до невгдомого. Таким чином, судження вихованцхв набувае особистхсного смислу, стае судженням-цЪопстю, або просто цтннтстю. Втдтодх, як г.евне судження нзбуло эсобистгсного смислу для вихованцгв, стало ххньою цткнхстю, воно гточинае викликати, хотгння, стае мотивом поведтнки, якг.Я рухае або зупиняе людину.

Описаний механгзм перетворення зовнтшньоаргументованох В',3 на внутртшню мотивацхйну тенденцию названо нами усвхдсмлено-пеоство-эююпим. Значения факторнкх наяантажень та яктснт оссблизостг зКп-цаних вище в ид i в аргутдантацп дозволили пггерпретувати цей с[шстор як фактор мотивац1йно-смисловох аргументацтх.

Досить вагоне навантаження в цьому фактор: отрнмала аргумен-гацтя акстсиою /0,62.9/ у деБ";ггу,р1чнкх вихованихв. У дхтей семи та восьми poKÍB ця аргументад1я виявилась за межами пертого фактору.

Цей 'факт - додаткове свтдчення правильност1 зроблених нами '

зисновкхв у третьему роэдхлх.

Фактор 2. Аналхз структури цього фактору та зжетових харак- , геристик аргумент1в, цо його утворюють, дозволяв охарактеризуют» Joro як фактор когнхтивно-норматионох аргу- ' /.ентацтТ.

Значущг навактаження в цьому фактора отримала аргументацхя нор-; ! tmvi етики, аргументацхя аксгомою. До таких аргументта у структур! { 3!.3 вихователт вдаяться у випадках, коли сама моральна корма /пра-зило/ вже в i дом i вихованцям, але необхгдно здтйснити мотиващйний юотевх до ÍÍ виконання. Змгст акстоми та певна етична норма на шля-су вхд 330BHÍ эаданого змхету приписуючог частини ВИЗ до виншшен- . 1Я В СВ1ЛСМ0СТГ ОСОбИСТОСТХ мотивощйно! тэнденцг! еикогг'с для ви-сованця роль взтрця, якого дотримусться дитина в ходт виконання ЗМВ. Таке наелгдування як соцгальнс-психологхчний механтзм вхдбу-¡аеться евтдомо, на piBHi смислових структур дтяльностх, тебто ви-сованц! свгдомо наелтдушть.тi сторони поведтнки, якi дгйсно вхдоб-¡ажають смисл виховно? ситуацы.

Аргументация визначекням та подхлом понять у дев"яткрхчнтес ¡ихованц1в мае значувц навантаяення як у першому, так i в другому iaKTopi, Таке подв1йне представництво цте! аргументацп саме у ви-юванцхв цього BiKy ми поясняемо практичною вхдеутнхетю таких мо->альних норм та правил /стосовно в1дповхдного социального статусу детини/, з якими вихованцх ще не знайом!. А в тих випадках, коли

вже знайома !м вимога аргументуеться детальним визначенням, вона /аргументация/ сприймасться вихованцями як зайве моралтзувашя, у той час коли достатньо лише нагадати норму. Саме факт недоречного 1 через це, як правило, малоефективного використання вихователями Ц1с! аргументацп зумовив дане яввде.

Фактор 3. Високт покаэяики факторного навантаження в цьому фактор! отркмала лише ергументацгя ВШ авторитетом джерела хнформащх. У випадках такого аргументування В!лВ, вихованець, П1Д впливом авторитету /або страху/ джерела 1НформацН, сприймас приписуючу час-тину пимоги без надежно! критичностх, без розгорнутого процесу логичного аналхзу та оцтнки в спхвпхднесеннх з минулим моральним дос-вхдом, часом без налегаюго розумхння сутг вимоги. Джсрело хнформа-цп, в такий спос1б, виконуе функцтю гетеросугестора. У деяких випадках виконання аргументовано! таким чином ВШ грунтуеться на дг! мехатзму 1дентифткацх! та неосмисленого насл1дування, але все-одно, у евхдомоетх вхдбувасться лише спхввгднесення хнформацт! при-писуючо! частини ВШ э !! автором /джерелом/, х це влзначае пове-дхнку дитини. Огже, виконання завдання ВШ стае дуже залежним в1д авторитету у вихованця !! джерела. Тому цей фактор ми тнтерпрету-• вали як фактор сугестивно-1у!,ентиф1кац1Й-н о ! аргументацт!.

Поведхнковх покаэники при аргументуванн1 ВШ авторитетом джерела хнформацп не корелюють знацущо з хнпими факторами, що вка-зуе на правильнгсть змхстовбГ хнтерпретацгг третьего фактору.

Отже, факторну структуру аргументацп ВМВ утворили три факто-ри, кожний з яких пояснюс вхдп0в1дний втдеоток загально! частки дис персIX /табл. 3/.

Таблиця 3.

Вклад факторов у сумарну дисперс!ю.

№ I Назва фактора

Вклад фактора в сумарну дисперсхю /в %/

7 рокхв I 8 рокхв > 9 рок!В

1. Мотивацхйно-смислова аргумент.

2. Когнхтивно-нормативна аргумент

3. Сугестивно-гдентифхкащйна арг

! 60,6 69,0 75,8

.{ 23,9 23,2 11,6

. 1 9,4 4,2 8,8

93,9 96,4 96,2

разом

У зактнченнт даеться птдсумок результатов дослгдження, що пгд-зерджують вксунуту г1потезу та положения, що винесен1 на захист, амтчаються перспсктиви подальшого вивчення проблеми.

Результати дослгдження дозволили эробити такт висновки:

1.У процес1 морального розвитку логтчнтсть г довтльнтсть вчин-г формуеться одночасно: усвгдомлення аргументованох ВМВ визначае (гст механхзму /мотиву/ морально! поведгнки, довтлыпсть характере спосгб його становления.

2. Аргументована ВИВ значно птдвищуе виховну ефективнтсть вер-ильного морального впливу на особистхсть молодшого школяра.

3. Моральна вимога перетворюеться на втдповгдне мотивацтйне 'ворення лише за умсви, якщо змгст ВМВ набув для вихованця (со-вттсного значения.

. 4. Виявлено статев! втдм:гнност1 у ставленнх до аргументовано! рально! вимоги хлопчиктв та дтпчат. Основна р1зниця полягае ":

- у дхвчат значно ненша ктлькгсть випацктв вкрай негати, . авлення до виконання В.'.В та невиконання ВМВ; Ця закономгрнхсчь ясниеться дектлькома причинами. Хлопчики молодшого школьного

менш стараннх, гтрше втд дгвчаток хонтролюють свою псведшку ,М.Олександр!вська, С.С.Липовецький, 1978/. Социальна адаптация хлопчиктв цього в1ку проходить важче /В.С.Каган, 1984; Ц.МЛсаев, С.Каган, 1986а/, Н1Ж у дхвчаток, ЯК1 на протя31 всього пер¡оду сперименту мали бтльш виаок1 повед:гнков1 показники.

- експресхя вкрай негативного ставлення до виконання ВМВ у опчикхв значно багатша та хнтенсивнше проявляеться нтж у Д1В-

г»

- процент швидкого та бездоганного виконання аргументованих 3 у дхвчат дещо витий порхвняно з хлопчиками цього ж В1ку;

- успхшнхсть у виконант аргумент о ван их В® значно в ища, коли эдання вимоги сприймаються вихованцями як втдповхднт хх статт;

- хлопчики краще справляються 3 завданням, постапленим у ВЫВ, ^рунх хлспчшав, а дтвчата - в змхпашй за статно групь

- хлопчики бтльш критично сприйыають ВШ, аргументованх нср~ (и етики. Хлопчики бхльш автономно г, в певн1Й М1рг, схилыи не зажати заохочуваН1 дорослими в ид и дхяльностт /О.Рлпзеи ,1900/;

- дтвчага в ироцесх виконання ВМВ бгльш орхентованх на то хго оцшюе, в той час,коли хлопчиктв бтльш цхкавить до оцтнмстьоя :х дтялыюстх.

5.Ефективнтсть аргументованого вял иву на особисгхсть ву.хован ця ÏCTOTHO залежеть вхд дотримання внхователем пеихолого-педаго-гхчних вимсг щодо зостссування певного Etyiy аргумента^! в струк-тург БМВ.

6. Потреба в аргументацп ВЫВ вшшкае у випадках:

" - неправильного рооумхння вихованцями морально! норми, на ос hobï яко! будуеться ВМВ;

- нерозум1ння виховшщями сутх вимоги, змгсту певнох морально! норми;

- неусвхдомлення або недостатнього усвхдомлення вихованцями моральних наслхдкхв cboïx ставлень та вчинкхв; ■

- необххдностг амгни наявно! асоциально! мотивацг! на соцха-льно значущу;

- першого ознайомлення вихованцхв з певною моральною вимого! /норною/;

- необххдноет1 спрямуваиня вихованщв на:

- аналхз наведених факт1в та япищ;

- З1ставлення та порхвняння морально! шформацх!; '

- виявлення причинних ав"язк!в та залежностей мхж мораль-ними лоняттями;

- обгрунтування власних суджень та висновктв.

0 7, Розкриття внутрхшньоструктурних зв"язкхв у систем!- аргук тацп ВЫВ дало можливхсть видхлити три групи аргументащ! :

I/ Ыотипацхйно-смислова аргументащн:

а/ аргументацхя прикладом та 1люстрацхею; б/ аргументация очевидним полбженням; в/ аргументами визначенням та подхлом понять; г/ аргументами panime доведении положениям.

2/ Когнитивно-нормативна аргументацхя: а/ аргументацтя нормами етики; б/ аргументацтя аксхомою, ' ' 3/ Сугестивно-хдентифткац1Йна аргументащя: * , а/ аргументация авторитетом джерела тнформацп.

8. Пров!дШ соцхальнб-психологхчн! ыехашзми уовздомлення двтермхнуються видом ïï аргументування:

- мотивац!йнс-сыислова трупа аргументацх! грунтуеться н .jHÎ! усвхдомлено-перетворюючого механхзму;»

- хогнхтивио-нормативна група аргументаци - lia ;iiï мех

'тлу усвтдсмлеио-смпсдпвого напл{дувашя;

- сугрст'/пно-тдепткфгкацхйиа трупа аргументащх - на дН

,такхгм!в ваИючамм* тд'.:атифт.кзд1х та неосмисленого наслхдуван-«

¡Тоямьгз дослхд-тення у межах дагох проблеми ми вбачаемо у роз-peii'-ú simsoro дхапаэону: a*ssayaami bíkoboí динашки офоетисно-аргуымг.'овшгого впллву »а ссобисгхсть, зиясуванИ1 bíkodik та стен;« ссойлйпостйй уопхдомлення аргументов«»! ,ВЩ пхдлхткамм

ОзкоттЯ omíct роботв в1дос5ра»сно у таких публхкащях:

1. В.Л.Сухсмлшгст(3 о родительской педагогике // Б.А.Оужом- • иски?! тщшцг.Сся педагог-новатор. Тезион областной научио-прак- • ' чвсксЗ кот^-реицки, - Розно, 1908. - С.102.

2. К.К.Крупская о всспятаякя детей в ремьо // Н.К.Крупская о ,а:укист1гх"скои йослигпннн колодежя. Тезисы докладов межвузовской /чво-пглктшк>сксй шфренции. - Ровно, 1909. ~ С.170-171.

3. Окепслсвзпескиб кораяыш ценности - основа миролюбивой зиции личнссти // Воспитали? учащейся молодеяи в духе Milpa и но) волйткчоско» мсквнкэ. Наторкало г/ездународной научной конфэ-пд:ги. - Ровно, ÍC30. - С.80.

4. Поихологппп укови успхдеялекня мслодпими вяи хяраки мора-fox вдаюги // Лктуалый пргбтш психологхх: традгад! i сучас-!ть. МЫюродн! наукг-bí Костюкхвськх щтшл. Теза конферэнцх! ".I чсрсия t502 р,-ТЛ. - К., I9Í2, - Се C72-S74.

Б. Усвгдоклсняя морально! коруи та г-ор.:ув:«шя пероконань ар-1ентац!ся шшунуто! иимоги // Актуальные проблемы психологичес- • I слуяби: теория я пракгяна. Сбс^йш? ¡.торкал ов 1'зндународной ¡фвренции.-T.I. - Одесса, 199.2. - С.216-218.

6. Психологгчнг ум о г; п ефяктжгпетт езрбольпох зиховнох дхх // !сетина у спетом! психологiчких спаиь, Тези Млшародно? науко-

кенферонцп. » к.,1993. - С, 152-153.

7. Психологх'атий аналтз niíSnuiiof Дп // Рхдеч

¿ni?оиX9931

- С. 15-16.

8. Психелогхпнт аспекта пррэдоияийк слово;,! // В.О.Сухомлшюь-- видвтиий укряЛнсммЯ педагог. Матер1али М1анародно? ноукооо-

ОТично! конфереяцП, присвяч^йо! 7&-pirrca в!д .дня пародпзння .Сухомлинського. - Píüfis, I9D3. - СЛ64-155. . •

9» Переконуючяй сплю у вкздьному процэсi // Початкова школа.

го

- 1993. - » II. - С. 3-5.

10. Психолог1ЧН1 MexaHisMH yo ai доил aima EapdaubHOÏ екгош Д11 // Ыантальн1сть, духовн!сть i саморооаиток осо0ш?оот1. IV доповхдей Межрегионально! кауково! конфаренц!!. - Дуцьк, 1994, /у спхвавт.^-/ у друщ/.'

v !). 0.(1^'

Шдписано до друку 15.03,1994 р. С0веы 1,2. Сораат 6QzS4 1/1 Друк офсетний. Т«р. 100 пр. Заа. .