автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие логической памяти подростков методами активного группового обучения

Автореферат диссертации по теме "Развитие логической памяти подростков методами активного группового обучения"

ХАРК1ВСБКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ __ím. Г. С. СКОВОРОДИ _

На правах рукопису ВАЩЕНКО 1РИНА ВОЛОДИМИР1ВНА

РОЗВИТОК ЛОГ1ЧНОТ ПАМ'ЯИ П1ДЛ1ТК1В МЕТОДАМИ АКТИВНОГО ГРУПОВОГО НАВЧАННЯ

19.00.07 — Педагопчна i вшова пснхолопя

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата психолопчннх наук

X а р к 1 в — 1994

Дисертащ ею е рукопис Робота вияонана в Харк1вському деркавному педвгогходому ун1-верситеи- 1М. Г.С.Сковороди

Науковий кершш;

0ф1ц1йн1 опоненти

~ кандидат психолопчних наук, доцент ЗШЯНСЬКА ОЛЕНА В0ЛОДШИР1ВНА -

- доктор психолог!чнгес наук, професор ДУСАВИЦЬКИЙ

олексавдр костянтювич;

- кандидат психолог1чних неук, доцент САВЕЛЬЕВ В1ТАЛ1Й ОПАНАСОВИЧ .

- Кривор1эький держявннй педагог! чний институт,

Захист вхдбудеться 1994 р. о 40,0V год. на за-

садани! спец1ал1эовано! ВченоГ роди К.ПЗ.24.02 у Харкхвськоиу державному педагогичному ун!верситеи Г.С.Сковороди / 310168, Харк1в,.вул. Блюхера, 2/

3 дисертащ ею можна ознайомитися в б1бл1отец! Харк1вського державного педагог!чного ун1верситету Г.С.Сковороди Реферат роз1сланий 1994 р.

Пров!дна орган1зац1я

Вчений секретер спецхйлхзовано! ВченоХ ради

С.Т.ЗОЛОШМ

ЗШЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЩЙНОГО ДОСД1ДЯЕННЯ

Актуальность дослхгаення визначена кор1нними перетворениями надгаго сусп1льства. якх потребують радикальних змш у навчально-вихсвному пропесх шдростаачого покол1ШЯ, суттевого вдосконален-т вс1с! скстеми осв1ти. Нов! завдання в галузх вивчення та роэ-ВИТКУ ПСЙКТЧНИХ процеотв ОСОбИСТОСТХ, НИЯВЛОННЯ ВНутр1ШИ1Х та эоен{стт: ;/"'юг;, як! будить спрттн реал!зец11 гнтелектуально-ду-хорного потенциалу учмхв, своечвсному вплкву на розвиток Л1-энасальнюг процесхз, г зокрема, логично! пам"ятх, е залорукою пхдви'цекня ефсктинкост! Н21''!зльчо-в1гховного процесу шдроставчого пегсолптнл.

0ск1льки пам"ять пабсзпечуе спадкоскнхсть досвхду 1 на щй гидставг здатнIсть до навчання /при цьому еона переносить образи кшулого у процеси поточно! Д1ялыю(гп/, то дослхдження проблема розвмтяу паммлтг мае практично значения та актуальнхсть сьогоднх, г перш за все, при вивченнг розвнгссу логхчно! пам"ятх П1ДЛ1ткгв у процесс навчання.

Сл1д пазначити, що у пс!К0Л0Г1ЧНИх дослтдяе'гнях пробле?« пам"ятх зявжди прцгиляли велину увагу. Це пов"язано з багатограк-Ч1ста ткт функцхй, якх вона виконуе. "Особливо мхсце пам"ятт серед психики* функщй досить часто бачать у тому, що кодна хнта. |)унктдя на можз бути здхйснена без II участх"'/Г.К.Серзда, 19761 о. 283/.

ДангП проблем! надевалось значнз м!сце в психслого-пэдэгогхч-Л1тератур1 ще за час1в Г.Еббхнгауза, 0.Балабана, У.Кетонэ,. м.Бартлеттз те ш. Питаниям дослхдження пам"ятх певну увагу пр:;-цтляли як представники функцхонально-генетичного лхдаоду /П.П.Бг.ан-;ыгиП, Л.С.ВиготськкЯ, О.М.Леонтюв, О.Р.Лургя та хн./, тан : пред-

ставники д}нлъН1СН0Г0 гидходу /В.Боусф1эд» П.1 .Э1иченко, А.О.&шр-нов та Ы./. ПсюсолоИчним дослхджекням виачення структур« процееу зепам"ятовування присвяченх роботи Т.В.Сгорово2-г О.ФЛвоноао!, 1.0.3имньо1, К.П.Мальцево!, О.С.Махлях, ОЛ.Цимбелик та

Проведений анал!з эврубхктсг х вхтчияняни* доелтдяенъ свхд-чить, що вищезгадэнт автори в1дзначалн перевагу осмисленого, логичного эяпам"яторур8ННя над мехежчнш, аяе результата Ух досл!д-кекь } встановлен! оаконсм{рност1 но знайшли повного в^лення у шк1льн{й праятицЬ Нясвмперед, цв пов"яэено э тем, що доол1дяатя розвитку лог1чкоХ пя^"ят1 учив проводилися в уыоваг лабораторного експерименту; воли не були у повитИ яплучен{ до структур» уч-бовоТ д*яльноетх, I чвстгша, проводилися з учмямя молоди!« кл8с1в бйо студентами. Дим зуыовлена актуальность постпвленого нами питания про в1ляхи I способи розвитку логхчко! пам"лтт пхдлгтчив у процеот навчання.

Оотаннхм часом у В1тчияняшй та заруйхжшй пскхологх! сформу-вався нояий - системный - пэдх^ц до дослхджень псих1чних процвсгв, зокрема -.до дослхджень пам"ятх /К.П.Аноххн, С.П.Бочарова, Р.Клац-ки» Б.Ф. Ломов, Дя.Норман та хн./. Дослхдженх основн1 принципи эа-своення материалу в умовах короткочаено* те довгочасно! пам"ятх /О.В.Землянська, В.П.ЗЫченко, В.Я.Ляудис, Л.Постман, Г.К.Середа, Н.Шульман та хн./; розкрит1 особливост1 продуктивнее функцтй па-м"ятч розглянут1 питания про органхэвщю пам"ят* школяра /З.МЛс-текгёна, ВЛ.Самохвалов» та

Окремх досл{дження присвяченг проблем! рол1 мотивацх! у ста-новленнх оеобистостх взагал! та I! шзнавально! активноет1 /ЛЛ,Б> ¡ковчч, О.К.Дусавицький, О.К.Макарова, Г.Г.Петренко, ГЛ.Щукша. та 1н./л пем"ят! як результату шзнавальноУ активностх суб"екту, за-

е*ноТ в1д глибини те гоироти проведено! ним перцептивно! t семвн-Ично! обробки зокрема /Д.М.Богоявлинський, Ю.М.Заброд1Н, Н.О.Мен-инсъка, Н.Ф.Тализ1на, Н.1.Чуприкова, О.М.Шликова та 1н./.

Особливий хнтерес для нас представляють пращ, в яких пом"ять е розглядаеться окремо в1д 1нших П1знавальних процес1В, а де ви-чаеться роль продуктивна, регулюпчих функцтй мнемгчних процесхв • структур! само! пхзнавально! д1Яльност! /С.П.Бочарова, О.ФЛва-ова, З.МЛстомхна, В.Я.Ляудис та 'т./.

Експериментальнх прогреми навчэння школяр:в спрямовант на фор-ування теоретичного мислення у учнгв /Д.Б.Ельконш, В.В.Давидов, ».К.ДусавицькиЯ та хн./ 1 энлчна увага в них придгляеться роэвитну :огхчно! пам"ятх, особливо збереженню матер1алу у пам"ятх.

Лнал1э вIтчизняних 1 заруб1жних дослхджень, а також досвхд ро-¡оти у икол{ свгдчать, т^о деякх аспекти проблеми розвитку логхчноГ. ам"ят{ потребуятъ подпльиого яивчення, эокрема, дослхдження психо-ог^чттх умов, якт б сприяли роэвитку ЛОГХЧНО! П8М"ЯТ1 у процесг авчпкня.

0б"дкт ДОСЛГДЖвННЯ - розвиток логгчно! пем"ятх пхдлхткхв.

Предмет дослгдкення - особливостх розвитку логгчно! псм"ят* 1дл1ТК1в в умовах учбово! взаемод^.

Метоп дослхджсния с вивчення впливу метод1в активного групово-о навчпхня на розвиток логхчно! П8м"ят1 п1дл:тк1в I експершен-■аль'гга перевхрпа умов, що сярияять цьому розвитку.

Ппотеза дослхдження полягас в тому, що хснус эв"язок мЫ феят'иннкм розэитком логгчноГ ппм"ятх х методами активного групово-о нйвчакня одекватними мковим особливостям особистост1 пхдлхтххв.

Зхдпов1дно до поставлено! мети I висунуто! гхпотепи сформульо-ано такт задач! дослхдження:

1. Розкрити особливост: дхагностики х роэвитку лог1чно1 па-м"ят1 у пхдлхтк!в на основ! енал1эу психолого-педагоНчно! л!тера-тури.

2. Виявити р1вн1 розвитку логхчно! пвм"ят1 гидлхтк1в в умовах учбово! взаемод^Х.

3. Виэначити характер впливу метод!в активного групового ча-вчання на розвиток логхчно! пам"ятх школяр1в.

4. Розробити методику, яка стимулюе розвиток логхчно* пам"ятх та Ппродуктивних функцхй;х експериментально II перевхрити.

Методолог!чною I теоретичною основами досл!дження стали такх положения В1тчизняно! психолоГ11: сощальна обумовлен1сть та хсто-рична м!нлив1сть психхчних процесхв; шструментальний /знаковий/ характер пам"ят1; сшльнхсть практичних, зовнЬшх та псгсачних, внутр1шн!х компоненив д1яльност1; опосередковатсть розвитку пси-х!чних процес!в сшльною Д1яльн1стю I в!дносинами людей.

Для перев!рки гшотези та ршення поставлена завдань досл!д-ження був винористаний комплекс метод!в: теоретичний аналхз науко-во! лхтератури; констатупчий I формуючий експерименти; методики досл!дження пам"ят1; 14-РР опитувач Кеттелла /п1дл1тковий вар1внт/ методика "Законом!рност1 числового ряду"; методика "Склада внало-Г11"; спостереження, бесхда; соцхометричнх процедури. При обробщ даних використовувалися також методи математично! статистики /по Стьюденту та !н./.

Дослхдкення проводилось у 1990-1994 рр. у середнхй школх № V м. Харкова.

Досл1дженням були охопленх Д1ти шдлхткового В1ку /учнх 7-9 клвс1в/. Всього в експериментах брало участь 276 п1дл1ТК1В.

Наукова новизна досл!дження полягае:

у визначеннх продуктивно! ролх логгчно! пвм"ятг П1дл1ткхв при шкористовуваннх методхв активного групового навчання;

розробцх методичних процедур для д1агностики 1 розвитку логгч-Ю1 пам"ят1 ¡гколяргв;

визначенн1 факторхв, що знижують продуктивнхсть логично! па-

1ИЯТ1.

Особистий вклад автора. Вперше зроблена спроба визначити пси-голоНчнх умопи розвитку лог1чно! пам"ят1 П1ДЛ1тк1в у процссг нав-1ЯКНЯ- Розроблена методика розвитку логично! пэм"ят1 шдл{тК1В та юэкрито II зя"язок з методами навчання.

Теореткчне значения одержаних результатов полягае у подальшхй юзробцт проблеми розвитку логхчноУ пам"ятх пхдл1ТК1в за допомогою :учасних пктивнит методгв навчання. Отриманх данх дозволять рсз-'лядати цп проблему за метами вхковюс мнемхчних можливостей П1дл1т-са, ор1ентуватися на "зону найближчого розвитку".

Практична значущгсть дослхджсння полягак в розробщ методики юзвитку логпхно! пам"ятх узив у процесг навчання г апробацН от-пмы-пгс дан иг. Запропоновена методика впроваджена в практику-роботи :ередньоГ мколи.

Одержан! дпнх покладенх в основу методичних рекомендащй для ¡чителхв середнхх шил, ЯК1 с прям о в ми на оптизацхю розвитку щхбностей дхтей до творчо! учбово! д1яльностх на уроках математики.

В1рогхдн1сть результатов дослхдження забезпечена обгрунтова-[Iсто теореткчних, методблогхчних I психолого-педагохччних псложень [ро рЬзвиток логхчно! пем"ят1 у дхтей, а такоя рядом апторських рг-1е1'ь проблеми, адекватегстю методхв дослхдкення поставлен:^ мет1 та |япд8нням; пхдтверджена результатами порхвняльного внал1?у рхвнхв юзвитку логхчно! пям"ят! П1ДЛ1ТК1В ексЬериментальних та контрольное

рлас1В, щдвищенням ргвня учбово-пхзнавально! активности учнхв у дроцес: навчання; репрезентативн1стю вибхрки.

На захист виносяться таК1 положения:

1. Логхчна пам"ять е вежливим психолог1Чним механизмом твор-но1 д1Яльност1 Д1тей I вихонуе продуктивн1 функцН в органхзацН 1 регулящ* Ц1е1 д1яльност1.

2. Розвиток лог1чно1 паи"ят!, який визначае услхилисть самое-т!йного конструювання дхтьми учбово* хнформацх1, характеризуеться: I/ наявнхстю анань про типи гнформацгX; 2/ наявнхстю у пам"ятх уяв-лень про навколипшй св1т I навичэк 1х перетворення у зв"ячний текст, вхдповхдь; 3/ вмхнням осмислювати хнформацхю, знаходити в Н1Й головне та встановлювати логхчнх эв"язки как ЗСЗС елементами.

3. Цхлеспрямоване використовування методхв активного групово-го навчання е фактором, який визначае розвиток лотчноК пам"ят1 в сп!льност1 П продуктивнее та когнитивних функщй.

4. Пхдлхтковий В1к е сензитивним для розвитку логично! пам"я-п та II продуктивних функщй.

Апробацхя I впровадуення результатов дослтдження •

Основнх положения роботи обговореш 1 схвален1 на засхдвннях сектору псгосолог11 Харкхвського державного педагогхчного унхверси-тету 1м, Г.С,Сковороди.

Результата дослхдження були повхдомлещ 1 отримали схвалення на наукових конференциях молодих вчених та викладачхв Даркхв, 1991 Харк1в, 1992/, республхканських науково-практичних конференцхях /Харкхв, 1992; Ки1в, 1994/; М1жнародних науково-практичних конферен-шях /Черн1вцх, 1993; Харкхв, 1994; Шъ, 1994; Чернхвщ, 1994; Луиьк, 1994/, мхжреспублхканськхй науково-практичн!й конференвд* /'Краснодар, 1992/, наукових читаннях, присвячених бСЦцччю Хар-

схвсько! психологично? школи Дарк1в, 1993/, Других мЪкнародних тукових Ломовських читакнях Досква, 1994/, Всеутгрл 1нськ1 й нау-совхй конференцхК /'Ки*в, 1994/, Першому всеукраКнському конгресх } практично! психолог^ /Херсон, 1994/.

Основний зм1ст роботи викладено в схмнадцяти публ1кац1ях.

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТ,!

Робота складаеться э вступу, трьох глав, закхнчення, списку птератури, який метить 172 найменування /хз них 22 ашипйською юрою/, додатктв. Дисертацхю викладено на 195 сторшках мпиинопис-юго тексту.

У вступт дасться загальна характеристика дослхдження, обгрун-говуеться эктуалыпсть теми дослхдження, форлулюеться його об"ект, фсдмзт, мета, гхпотеза, павдания, методи дослхдження, теоретична : методологхчна основи, характеризуются наукова новизна, практик ге значения х В1рог1дн1сть, визначояться положения, що виносяться 1а захист.

У портгй главх "Проблема розвитку логхчно! пам"ят1 П1длхткхв г процесх навчання" аналхзуоться психолого-педагогхчна лхтература I проблеми дослхдження. Виклпденх теоретичнх передумови I вюаднх юложення дослхдження, конкретизупться задач! дослхдження.

У психолоНчних досл1дженнях проблем! пам"ят1 зэвжди првдхля-щ велику увагу. Слхд зазначити, що певний виесок у експерименталь-и дослгдгення ппм"ятх внесли як предстовники функц1онольно-гене-■ичного П1дходу /Л.С.Виготський, О.М;Леонтьев, О.Р.Лурхя та хн./, ¡к! розкрили опосередкованкГт характер паи"ят1 лядини, основано! на 'икористаннт спочатку зовнг.япг, а потхм шутрхптих звсобхв органт-атп1 ропом"ятовуваного матерталу, так х представники дхяльнхсного хдходу ¿З.МЛстомгна, П.1 .Зхнченко, Р.'К.Серена, А.О.Смнрноп та хн^ кт розкрили яялежшсть я9П.лы"яторурлння втд мхсця гатерхалу у

структур! д1Яльност1 /мета, способи, фон/, вгд склэду, змтсту мети, М0ТИв1в I ЗМ1СТУ, В1Д Р1БНЯ системно* оргснгзощт дхй, тобто золек-н1сть пам"ятх вхд дгяльностх. Деякх представники д1ялыпсного щд-ходу /Л.В.Занков, О.ФЛванова, О.В.Землянська, В.Я.Ляудис, К.П.Мальцева, В Л. Самойлова тб 1н./ займалися вивченням структури процесу аапам"ятовуванкя. У !х дослхдженнях розглянуи операцх1 эапам"ятову-воння /групування, класифгкэцтя, образне уявлення, сгпвв4дношення та 1Н./, показанх умови Кг розвитку у дитини, описана залеитсть запамиятовувяння хид 1х якостх х оргвшзованостт у систему, розкри-Т1 взаемозв"язок мщ пам"ятю I мисленням та суттовхсть мнекцчних здхбностей. Результата вищезгадвних дослхдникхв в4дзначали перевагу осмисленого, логичного залвм"ятовування над мехашчним, яке особливо яскраво виступае в умоярх вхдстроченого вхдтворення.

Роботи Д.М.Богоявлинського, О.М.Кабаново1-Мхллер, Н.О.Ненчин-сько* тв 1нших в1дзначали, що учшв потр1бно вчити умтнно пов"язу-вати, сп4ввхдносити конкретно та абстрактах знания, здобувати спо-' соби роэумгння, мислення як логччних яасоб1в зап8М"ятовування при виконвннт мнемхчних задач, як1 допомагають розвитку довхльних ло-хЧчних форм пам"ятх.

Представники к хнформац1Иного пхдходу Д1.Аллан, С.П.Бочарова, .В.Боусфхдц, Ф.Крейк, В.Коен, Р.Локхарт, Дж.}.Цллер, В.Нейссер, П.Б.НевельськиЯ та хн./ розкрили эвлежшсть памнятх в1д к1лькост1 запам"ятовуваного матерхалу, органхзацхХ та цхнностх хнформац!!.

Як бачимо, неукова. роэробка проблеми розвитку логхчно! пам"я-' т1 пов"язана з вивченням цхлого ряду питань. Нё потрхбнх докази,' що само логхчна пам"ять октив1зуе учбову Д1яльн1рть. Питания в тому, як створити В1ДП0В1ДНХ умови для розвитку логхчноЗдем"ятх пхдлхтк!в у процес! навчання.

Зг!дно з принципами системного п!дходу /Р.Атк!нсон, Н.А.Берн-зтейн, С.П.Бочарова, В.й.Ляудис, Дас.Норман та !н./ паы"ять розгля-цають ян компонент ц!л!сно1 д!яльност! людини, який взаемод!е з [ншими компонентами; при цьому пам"я?ь розум!ють як складну систе-

цо активно виконуе переробку I здобування !нформац!1 в сп!ль-юст! ус!х свохх р!вней та вид!в; пам"ять вивчають у структур! д!-яяьност! в нерозривн!й сп!льност! хх когнитивних I продуктивних £ункхцй.

Значний вклад в розробку досл!джувано:Е нами проблеми Бнесли георетично-експеримеитальн! досл{дження М.Беббд, В.В.Давидова, З.К.Дусавицьиого, В.О.Кольцово1, Х.1.Л!йметса, 1.М.Мельник, Г.С.Кос-ггжа, Б.Ф.Ломова, К.Шаже. С.Л.Руб!нштейна, Г.С.Середи, О.В.Скрип-хенка, С.Фрайэера, Г.О.Цукерман та !н. Отриман! дан! св!дчать про этециф1чний характер проходкення псих!чних процес!в в умовах сл!л-{ування та учбово? взасыод!1 школяр!в.

Анал!тичний огляд досл!джень дозволив поглибити розуы!ння па-л"ят! як результату п!знавальнох активност! суб"скту. У зв"язку э .рш по стать питания про психолог!пн! уиови. як! б сприяли розвит-су лог!«нох пам"ят! учн!в у процес! навчання. 3 нашого погляду, по-л!тним кроком у зивчс5нн{ проблеми розвитку лог!чнох пам"ят! дитинк ; застосування метод!в активного групового навчання у процес! орга-1!зац1х учбовоЗё д!яльност!. Проведен! ноли експсрименти Шдтвердил»; 1аиу думку про те, шо методами активного групового навчання можна и<тив!зувати розвиток лог!чно1 пам"я?! п!дл!тк!в.

У друг!й глав! ".Методика 1 орган!зац!я експериментального до-:л!дження" сбгрунтсвано виб!р досл!джуваних, описана методика кон-:татугчого експерименту, визначен! р!вн! розвитку лог1чнох паы"ят! 1!дл!тк!в, виоаден! х!д та результаги досл!дження по вивпенн»

ов"язку р!вней розвитку лог!чно2с паы"ят! а методами навчання школяр! в.

У констатуючому експеримент! було проведено да! сер!1 спроб /на початку I налрик!нц! навчального року/.

Досл!джуваними були учн! 7 - 9-х клас!в середньох школи № 4 м.Харкова. Взагал! в експеримент! прийиало участь 276 чолов!к.

Анал!зуючи результати експерименту, ми враховували, що в!д-творення текстово! 1нфэрмац!I у будь-як!й форм! - це завжди дуие "складний процес розуыово! д!яльност!, який опосередкований р!эни-ми способами, засвоеними людиною у процес! навчання /аовн!шн! опори, уэагальнення, плани ! т.!н./. У навчальному Процес! здатн!сть учн!в до самост!йного в!дтворення с серйозним показником р!вня за-своення знань.

Ми ввакасмо, що до фактор!в ефективност! в!дтворення сл!д в!д-нести активн!сть учня при засвоенн! знань, утворення ним смислових эв"язк!в у навчальн!й !нформац11. Оск!льки при проведенн! експерименту мала м!сце св!дома установка на наступив в!дтворення тексту, вона включалася вже у процес запам"ятовування 1 стимулювала смис-лову систематизац!ю текстово*1 1нформац!зс, активне осмислене аасво-ення, запахГятовування 1 усп!шне в!дтворення, тобто мало м!сце до-в!льне лог!чне запам"ятовування. Р!вень усп!шност! безпосереднього та в!дстроченого в!дтворення текст!в р!аних тип!в св!дчить про вм!н ня учн!в працювати а текстовою 1нформац!еп, IX здатн!сть осмисли— ти 1 запаы"ятати цю !нформац!ю, про р!вень розвитку лог1чно5 пам"яг т!, яка стимулювалася у процес! эапаы"ятовув£Шня та в{дтворення завдЕнь.

У перш!й сер! к" спроб констатуючого експерименту зд!йснювався пор!ьняльний анал!з результат!в безпосереднього та в!дстроченого

в1Дтворения тексту учнями р1зних впсових труп - 7 - 9-х класхв на початку навчального року. Результат» доаволяють виявити деякх в1д-М1ННост1 пам"ят1 укаэаних вххових груп.

Перше зацдання було спрямовано на виэначення р1вней розвитку логхчног пам"ятх кокного учня /при цьому було проведено попередне ранжирування/. Числов1 дат першого завдання були узагальнец} як за результатами вхдтворення /безпосередне, в1дстрэчене/, так I за характеристиками вхдтворення. Узагальнюычи результати безпосеред-ньогр та вхдстроченого вхдтворення розповхдного тексту учнями 7 -9-х класхв на початку навчального року» ми 'звернули увагу на те, що вони суттево вхдрхзняиться в ус1х трупах школярхв, ала у учшв 7-х класI в вхдмхнностх значущ за ¿критерхем Стьюденга на р<0,05 рхвнх /табл. I/. Т а б я и ц я I

Дослхд-ауван!

Характеристики вхдтворення, % Д

безпосередньог-о_|_вгдстроченого

-4

Повнота|Логхчн1сть| Точ- }Повнота!Лог1ЧН1сть! Точ— ;

шсть ! _! [ нхсть!

1--Г

25,69 31,60 23,70 I 15,14 12,60 7,66 !

! I

36,74 40,20 33,46 ! 19,34 20,47 II, II !

39,49 '13,87 36,38 I 26,00 26,54 19,31 1

! !

г клас

8 клас

9 клас

. Друге занцання було спрямовано на виявлення эпливу смислових зв"язк1в на запам"ятовування та вхдтворення словесного материалу, а такой на виявлення стхйкостх запам"ятовування при створенщ ло-Г1чних зв"язцхв.

Проведене дослхднення та анал1з отриманкх результатхв показуе, що мокдиво видхлити ряди р1вней втдтЕорекня навчально? хнформацН учнями. Характеристика цих рхвней полягае у наступному:

на елементарному /першому/ щвн! у учн1в спостерхгаеться

фрагментарно, бхдтворення навчально? хнфорлацхI;

на циаьуому /другому/ рхвнх школярг маэть деяке ионяття про ам!ст тексту у хилому, але як I на першому р1внх не вшить вста-новлюватн суттео1 зв"яз;ги мьт. елементами тексту;

на середньсну /третьому/ рхвт у шдл1тк1Е виникае цхлхсна подання обсягу та ом/сту тексту. Шдбуваягься осмлслюв&ння шфор-мацп, налагоджуються емислош зв"язки мг«к уоп/а елементами тексту;

на високому /четвертому/ р1вт роэвитку логхчноГ пам"яи уч~ Н1 при вхдтвореюп навчальнох хнформацхх виявляать висоиу Л0Г1Ч-теть, эначлу повноту х точтсть, то лерздбачае глибоку осмисле-тсть навчального матерхалу, встановлення зв"язк1в м1ж ус1ма елементами тексту, тобто наявшсть концептуально? модед1 залам"ято-вуваного об"екту, у наоюму випадку - текстово? 1нформащх.

Розподхл по рхвням розвитку лог1чно1 пам"яТ1 учн1в 7 - 9-х клас1в, що брали участь в експсримент1 /вхдстрочене вхдтворення/, представлений у табл. 2.

'Г а б л и ц я 2

(Рхънх. роз- | 7~мх »гласи

8-мх класи I 9-Т1 класи I _?-^

I зав- I 2 зав- Ц зав- I 2 зав- ! дпяня 1 дання ) даннл I дання 1

1-.-г

11,04 3,62 ! 14,03 ! 8,75 17,36 13,92 | 21,21 22,69 ] 39,77 33,05 ! 30,10 47,66 !

Iвитку логхч-ц зар. 5 2 зав_

1но1 нам"лт! I дання '_дання

1-----^-------

!ВисоклП !■ 6,90 0,20

|Середах К | 12,51 5,64

{Низький ! 42,57 34,39 , . .

{Влементарний} 36,02 59,57 | 31,63 49,41 , 34,66 20,70 |

0триман1 результат;! свздчать про те, шо значна кхлькхсть

школяр1в мае низький та елементарний рхьень розвитку логходоГ па-

м"я'П.

Про роль пильного навчанчя у роэвитку логхчноГ нам"я?х пгд-Д1»кхв свхдчать дан! другох серп експерименту /табл. 3/. Завдан-

ня буяи Т1 к - безпосередне I в1дстрочене вгдтвореиня рсэповхдно-

го Лниого/ тексту I пари сл1в хз використанням встановленого

зв"язку мхи словили пари: за складнгстю щ тексти не в1Дрхзннлися

В1Д тих, що були використша у перш!Я сер11 експериментхв,

Т а б л и ц я 3

| ?__Характористики втдтпорення. %__!

| Досл1д- | безпосерсднього | З1дс?роченого I

| жуван! |Псвнота!Лог1чн1сть! Точ- !Повнота!Лог:чнхстьI Точ- !

! !1исть ! !__! нгсть I

-{-1-^

7 клас ! ¿8,00 31,50 29,50 ! 18,37 15,20 12,03 !

8 клас | 40,44 15 36,71 | 21,36 26,70 23,34 {

9 клас 1 47,50 58,34 44,64 ! 28,49 37,60 31,11 ! 1 1 I

Пор!зняння цих результатов з результатами, ята одеряан1 у перш1и серп експернментхв, показуе, ао ргвень вхдтворення навчаль-К01 1Нформац1х незначно пхдви'дився. за Ькритерии Стьюдента на р<0,05 р1вн! за ус1>йхарактеристика1.:и.Близьк1 показники на почат-койому етапх дослхдчення у подальшому /в умовах формуючого ек~ сперкменту/ пхдвисять, на нал погляц, значуицсть вхдмшностей I об"ективнхсть отриманих даних у щлому.

Застосування у нашому досл1дденнх методик "Законом!рност1 чисельного ряду" I "Складн1 аналогН'" дозволило оц!нити лохичний аспект мислення учнхв 7 - 9-х к.часхв. На осноз1 аналхзу'отриманих даних було виявлено, то Д1ти, як1 володхють достатньо високим ло-Г1чним аспектом мислення, магать х бхльш високчй /високий або се-редшй/ рхвень розвитку логхчно! пам"яТ1. Вхдновлення елементхв матерхалу у, пам"ят1 за допомогою питань по змхсту тексту проходить усшшно,' вхдновлгарться I 1НШ1 влемекти матерхалу, змхстовга зв^язки- мхк ними I практично ася структура матерхалу. Тг ж П1Д-л1тки, як1 мачть низький лог1чний аспект мислення, володхють ииэьким або елементарним ртвнем розвитку лохмчно! пам"ят1, I як

наслщок, обсяг матер!алу, ио зберхгавться, незначний, в1ДНовла-ються в основному окреш елементи або фрагменти материалу. Ва-кли-во пхдкреслити, ио у школяр!б з теоретнчними способами мислення тривалхсть збереження матергалу бгльш висока за ас1мапоказииками, шж у пхдл!tkíв а емшричними способа/ли мислення* 1 успхшн1сть значно вище у таких учшв /bcíx вхкових груп/, як правило, це уч-hí, що маять вхдшннх та добрх оцтнки.

ПодальшлИ розвиток i поглийлення розрсбки. даного дослщжен-ня пов"язан1 з реал!зицхею головнох дослхдницькоГ стратег!i': роз-глядався процес дпливу стлкування на динашку мнем1чних nponeciB його учасиикхв як uiflicHoi" системи, компоненти яко£ пов"язан1 i взаемод1оть один з одним. Актив!зуючу функщю сп1Лкування в1Дби-вас реалхзащя в спхлкуваюп типових i 1нднв1дуальних особливос-тей особистост1 школяра. Воно детермхнус кожного з його учасник1в по рхзному i тому сприяе i розвитку у учн1в хндив1дуальност1, тоб-то спхлкування виступас як cnoci6 i 3aci6 соцхального затверджен-ня особистост1. У досл!даеннх був виявлений кореляцхйний зв"язок mí ж лозитивио-негативним соцхометричним статусом учня i деякими цхкавимн у зв"яэкУ з задачами нашого дослхдження факторами I4-PF опитувача Кеттелла /тдлхтковий варганг/, перш за все, фактором Е /пхдкорення, домхнування/. Отримаш результат« ми nopiвпивали з дакими дослхдження лоНчно? шш"ятх, мислення П1дя1тк1в i показ-нйками ycniuiHocTÍ.

У. доапдхенш були виявяеш ста-reBÍ р!зницх uinc дхвчинками х хлопчикими-шдлхтками /хоч специальна задача не ставилася/.

Таким чйнрм, проведений нами констатуочий ¿ксперимент дозво-ляе эробити так1 висновки: лог1чна пам"ять у пхдлгт-ав ctxxíüko.. розвиваеться nifl час навчання; ысж.на в;:д1л::тл декхлька ргвней

розвитку. логгчноГ пам"ят1 у дхтей 7 - 9-х клас1в; 1снупче шкхльна навчзння неДостатньо стимулюе розвиток логхчнох пам"ят1 тдлхткхв* рхвень розвитку лог!чно1 пом"ят1 обумовлюе сприйнягтя навчальнох хнформащГ, усп1шн1сть. {I вхдтворення х високий розвиваючий ефект у плащ щзнавальнох' активностх~д1тей,

У третей главх "Особливост! впливу метод!в. активного групово-го навчання на розвиток логхчноГ пам"ят! пхдлхтк1в" розглянута одна з углов розвитку лсНчно? пам"ят1 у пхдл1Тк1в - використання ме-тод!в активного групового навчання х представлений анал!з результат! в формуачого експерименту.

Методи активного групового навчання ми розум!смо як методи, що являють собой не Т1льки зас1б актив1зацх? шэнавально? дхяль-носТ1.учн1в на урощ, ала й сприяють зстановленнв р!зномаштних зв"язк1в та сп1ВВХдношень ьнж елементами матер1алу, що вивчаеться{ тим самим забезпечубться мщча, осмислена переробка материалу, який треба засс01ти. До числа таких метод!в ми вхднрсимо: еврхс-тичну бесхду, хгров1. методи /групова дискусхя, дидактична гра, рольова гра, аналхз конкретно? ситуацп'/, психотехнхчний трвнхнг, . Правильн!сть нешого положения про те, ао однхею з умов розвитку логхчноГ пам"ят1 у пхдл1тк1в е використання методхв активного групового навчання пхдтвердауить результата формуючого експерименту. /При цьому формуючий експеримент ми розумхли як свое-рхдну оргатзащю учбовох' д1яльност1 учнхв, в як1й екеперименталь-но-педагог1чне дхяння спрямовано на П основа! структуры! компонента/.

Формуючий експеримент був прозедений на уроках математики в 7 - 9-х класах. Дослхджуваними буяи учнх, якх пройшли тгонстетую-чий експеримент. В лроцес! розв"язування учбоьох задач! необххд-

ним компонентом наступала логхчна пампять. При цьому основниы по-казником розвитку-лог1чно? пам"ят1" ми вважани вхдстрочене вхдтво-решш ранхше засвоеного учбового материалу. Робота в трупах при-мушувала П1длгт«1в активно пригадувати, розробляти нов1 логхчщ схеми первгсно недостатньо проаналгзовакого або систематизованого самими учнлми учбового матерхалу.

У форцуючому експеримент1 було' проведено також двх. серхх спроб /у первому П1вр14ч1 та наприкхнц1 навчального року/ 1 кожне завдання складалося такск э дсох етапхв. На пераюму еташ. було запропсновано безпосереднс вхдтворення учбового матерхалу П1сля подашш його на слух ачителем. Ка другому еташ учням потр1бно було в1дтворити ран!ше поданий матерхал по-пам"ятх. Вибраний спо-схб органхзац11 експериментального навчаяня вхдповхда'в вимогам •: аиалгзу як розподхлу на окрем1 частини х синтезу як об"еднання,. цих частин у цШсне утворення.. Середш локазници характеристик вхдтворення ми визначали так, як I в констатугачому експериментх. Результат« усшшностх безпосереднього та вхдстроченого вхдтворення учбового матерхалу /шелл вивчення одше^ а тем/ учнями 7-9-х клас1в /експерименталып та контролыи/ наприкшц! навчального

року подай! у табл. 4. , Таблиц я 4

Таблиц я 4

, ..л.

Пор!вняння результатов за ус1махарактеристикаыив1дтворедая показуе, шо'учнх експериментаяьних тгласхв мають результат« наба-гато вилл, нхн контрольних /значуща рхзниця за £ критериемСтыо-дента на р <0,05 р1вН1/» Використовування метод: в активного гру-пового. навчання, як! аде'кватн! в1ковим особливостям оссх5истост1 пхдлгтка, надавало змогу для прояву !ншого типу учбовог взаемод1Г, Цэ така ззаемодгя, де вхдсутня поляризация позицхй вчителя та уч-Н1в, вони взаемодхють як особистост1. Учбова взаемодгя народжуе й в1дповтдну форму засвоення досвхду - продуктивну, для яко! харак-терним е шицгювання самоспПних Д1й учих в, спрямованих на виян-лення в об"ект! теоретичного вивчення - реально! модел1 - харак-терних для не! зв"язк!в та в1Дносин I хх в1Дтворення у вхдчувае-М1й, тобто матер1алхзован1и форм:. Результатом такоГ матер1ал1за-цН виступае учбова модель. Принцип!альним моментом ще? взаемо-Д1Х е аплкувания, яке стае в1Дкрито;э I рухомоз системою, що за-безпечуе розподхл функцхй М1ж учасниками спхлкування, з«1ну ролей за ходом Еиконання завдання, взаемосприяння, контроль та корекцхю Д1й.

У. процесх формуючого експерименту ми виявили, цо навчання П1дл1тнхв у маяих трупах виклихае зм1ни у зовшшнхй моуивацп на-вчання та компонентах, то II складшоть, а такс:; у структур! вну-тр!шн!х мотив!в. Мотиви стають вхдпов!дними до структур« учбового процесу. У змхст групового навчання кр!м системи форм, метод!в прийом!в навчання, ми залучили "суб"ектний." фактор^ 1Нд час взае-модН м!ж учнями вхдпрацьовувалися не т!льки навички сильно? ро-боти, а й формувалися вщносини, а симпатх?., антипат!!,. як1 е. на-сл1Дком взаемоды, в свою чергу, визначали коло д!тей, контакт з якими приносе чи не приносе задоволення, викликае актившсть при

взаемодхI або, навпаки, гасить. Використовування органхзованогр сП1Лкування у рамках малих груп набуоае двояко? хднностх: як активна вза^модхя, спрямовона на спхльне ршення значуших для учас-никхв проблем, 1 як об"ект аналхзу групово?.дхяльностх спец!ал1с-тами,.або як прнвгд для рефлекс:Г само? дискутуочсп групи, В хо-дт тако! рефлексхх в1дбуваеться усвхдомлення сутх проблеми, оцхн-ка ситуацп х Ытерпритацхя 11 групоо, власнох участх у аналхз1 та знаходженн! ишсав ршення ситуацхх.

_У висноврах наведенх П1дсумк» отриманих даних, загальш ви~ сновки та практичнх рекомендацхх вчи'телям.

Проведене дослдаення шдтвердило висунуту гшотезу I падало ыашшсть. зробити такх висновки: 1снуе взаешзв"язок мхк р!внеы розвиткУ лопчноГ пам"ят1 та уыпшшстю навчання; щле-спрямовано використшия кетодхв активного групового. давчання позитивно впливае на розвиток лог1чноГ паы"ятх пз-длхтк1в; учбова взаямодхя у фронтально-групов! й. та учбово-групов1й робот1 в ма-лих трупах эумовлвс рояву продуктивно! форми засвоення досвхду; використання методхв активного групового навчання сприке загаль-иоиу розвиткУ оссбистостх гцдл1тка.

Даш дослхджетт не вичерпуать ус1Х аспекта проблеми I подальше виршення багатьох 13 них буде сприяти удосконаленню на-вчалня I розвиткУ шдя1?к1в. .

Основш положения дисертац1х внкладош в публпеавдях автора:

X. Досв1д доелдаення звпяэку пхзнавальнох' активное« шд-Л1Тк1в з особллвостями М1жособист1сного спхлкування /Харк1в. дер«, лед. 1Н-т. - Харйв, 1093. - бб с. Б1блхограф1я 70 найм. - Рос. /Рукопис деп. в 0ЦК1 "Школа 1 педагог!ка" 26.07.93. - 113-93.

2. Роль лог!ЧНоГ пам"ятх у г.рсцес! заг:ам"лтовуЕГ,нн:1 : зтд-

творзння пхдл1тка!/.и /Харкхз, дери:, пйд.. ун-т. Харкхв, 1994. -46 с. Б1бл1ограф1я 79 найз. - Унр. /Рук опио Д£П» и ДНТБ Украг-ки..-»1774.

3. Рсэвигок логично! паг,;"ятт ггГ".-!тчгв методами активного групового навчання /Д!атер!али 3-? науковох конференц!х молодих вчених та вккладач1в. - Харктв; ХД11, 1991„ - 0. Э-9.

4., До питания про роэзиток логхчнох пам"ят! пхдлхтка методами активного групового навчання //Уатерхаян 4-1 наукозо? кон-ферекцх? молодих вчених та вякладачхв, - Харк:вг ХДП1„ I992.-C.3i.

5. РЛдпицення ефочп'ивнос'п па.м"яг?! пхдлхтк1в а уловах активного групового навчання //Гесрэтич.п х прккладнх проблем» прак-тнчиоГ пеихслог!?; Теги, мхжресп. науково-прак^ичноГ кон'}арбнц1 г Краснодар» 1992, - С. 14-15. - Рс-с* /г егпваЕТсрстпхД

6. До пмтакня активхсащх пгм"ятх п!дл!?ка //Шл!сгаШ пхдххд до фэрфвания тзнавальнох аяташостг а?ояяр1а та студенив; Тези респ. нг.укоко-практично1 конференцхГ» - Харк!з, 1992. - 0.105-10?»

Про динаыгку конфл!кт!з та :х нпл:з на учбозу взаемод1ю шджткхб //Природа» феноменолог!.", та дипшйгг. конфл!:?-г!в у сучас-кому ез1Т11 Тези мхжнороднох н^укзвзнлрсктичнох «ошерзиц!I, -Чзрн!вц1, 1993. - С. 15-16 /в сцхлавторстз!/« ^

Ь. №немхчш процеси п!дл!тка у систем! стлкування//Актуаль-н! проблеми сучасноГ психолог!Г о - Хартав, 1993. - о. 399-402. -Рос. /в ствавторств!/.

9С Шлив пхдготовки майбутньсго з«италя на ¿¡ого працо в шк<*-Л1 //Ь1атер!али мхжрегхональнох наутсово-ярактичнох конференцИ. -Житомир, 1993. - С. 223-225 /в спхвавторетвг/.

Ю. Оргрн:':лацтя учбопо-вихоятсго прсдееу ,чк гас!б лрофхла,{~ 1вки дезганткс? повея'тяк« г.тдл!гк1а //Дев!антна поведгнка негюв-

колI таIX I молод!: ыояливастх впливу: Тези шкнародноГ ньуяово-практично? конферэнци. - Харт^а, 1994, - С. 165-157, - Рос. /о сшвавторст01/,

П. Засгосусагщя метод!н активного групового наЕчення для актив! эащ ? пхзлаьальних продела талановитих П1дл1тк1с //Тала-новита особистхсть: С1и"я, школа, держава: Теэи шкнгроднох на-уково-лрактично! ионферв11ЦИ". - Ки?а, 1994. - С4 41-43. - Рос. /в сшвавторств!/.

12. Роль сг.хякуаадая у прот!канн1 пхзнавальних процэсхь уч~ н!в ШДЛХТкХЙ //Друг»! ьпннароди! К&уг.СШ Ломовськ1 чигешя, г 1н-т психолог! I РАН, 1994. - С. 93-100. - Рос. /в сШЕЛвторств!/.

13. Психолог!чн! передулови використовув&ння шдд^каии уэа-гальнених способ!в розв"язування кон(1Л1 кп в //Молодь 1 лроблеш конфлхкту в пер!сд переходу до демократичного суспхльства; Тези шннародноГ науково-практично! конференц!?. - Чернгвц!, 1994. -С. 159-161, - Рос. /ь сшвавторстш/.

14. Мэтоди активного групового навчання як основа удоскоиа-дення профос!Яно? пгдготовки вчителха //Актуальнх проблеми пси-холог1чноГ осв!ти в систэм! шдвтаення квал!ф!кацх!' кедр! в: Теэи росл, науково-практично? конфереиц!х, - КиГв, 1994. - С.7И-73.

15. Самосо!дошсть учшв як фактор фор^'вахшя нацхональнох психеи укрй!нща //0собист!сть х народ:погляд хсторичпоГ психологи: 'Теэи ¡Зсеукра7нсько£ науково? конференц!!* .-Ки?в, I994.-C.90.

16. Умош розвитку лопчно? паы"ят! пхдл!тк!б //Ыатэргади Першого всеу!гра?нсокого конгресу з практично? психолог!!'. - Херсон, 1994. - С. 339.

27. Задекнхсгъ сгшороэвитку осс-бистоси п!дл1тка ид орга-нхзацп процесу навчання //Тези шжнародно!' науковоГ. ко>;.; еренц1 Г.-Луцьц, 1994. - С. 134-136 /в спхвадторств!/.

Vaache.nko I.V. The teen-cicern lo:;loril nev.ory development Ъу active group training ci«thodo.

5he theoin to obtain the Candidate of Pnycholcsiod Science degree (speciality 19.00.0? •• csa and podr^oV-ical psychology), Kharkov State Pedngocical University named alter О.З.Зког-огоЗа, Kharkov, 1994.

The thesis defends to the scicntifio research, which contain theoretical investigations on formation nnd development of logical meraory of the teen-c£ora.

The thesis proven thats Purposeful ueo of the active croup training methods hog a positive influence on the development of cognitive procsoo, I'rftinini' Interaction during tho frontc.l-i;roup v?ork and croup thninine in вша11 groups makea for produotivo forn of mastering sxperienoe. The methods of teen-n^-nra logical memory development in tho ргооеая of tviinlnc: vroro us ad fit Kharkov Secondary rohool П' 4.

Ващенко И. В. Развитие логической памяти подростков мете л »или активного группового обучения

Диссертация на соискание ученей степени кандидата психологических наук по специальности I9.00.C77 - педагогическая и"возрастная психология, Харьков, гос. пед. yh-т, Харьков, 1994.

Защищается научная работа, спдескащап исследования особенностей развития логической, памяти подростков а процессе обучения. Установлено, что целенаправленное использование методов активного группового обучения положительно влияет на развитие' познавательных процессов, в частности, логической памяти; учебное взаимодействие во фронтально-групповой и учебно-групповой работ» в малых группах обусловливает появление продуктивной формы усвоения опыта. Осуществлено применение методики развития логической памяти подростКов в процессе обучения в спедней иколе $ 4 г. Харькова.

КЛючов1 слова: лог1чна пам"ять, метоцн активного групового навчання, п1дл1тки, сп1лкування.

Шдписано до друку 10.09.94 о. Тираж IC0 пр. Обсяр 1,25 д.а. Ум.-друн.а. I

Безплатно Формат паперу 60хВ4 Зам. 2/1065

. Друкарня ХВУ, вул. Сумська, 7?/7?