автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Развитие познавательной активности дошкольников в семье
- Автор научной работы
- Стадник, Галина Анатольевна
- Ученая степень
- кандидата психологических наук
- Место защиты
- Киев
- Год защиты
- 1992
- Специальность ВАК РФ
- 19.00.07
Автореферат диссертации по теме "Развитие познавательной активности дошкольников в семье"
' ' 1нспшт ncmoionï аш шадни
На правах рукопису
СТАДНИК Гадила АнатолПвна
р03вит0к шзнавшйо! акгивност1 ДСПШЛЬНЖГВ 7 CIM"Ï
Спец1альн1мь 19.00.07 - педагог1чна i
bík0b8 психолог!я
Автореферат
доертацП на здобуття вченого отупеня кандидата псиюлот^чних наук
Khïb - 1992
Робота виконана в 1нстатут1 психолог!I АПН Укра1ни
Науковий кер!вник - кандидат психолойчннх наук, старший науковий: мйвросИтник ЛДДИВ1Р С.О.
Оф1щйш одоненти - доктор дсихологхчних наук, професор СКРИПЧЕШОО О-В.
кандидат психолог! чних наук, старший науковий сп!вроб!тник ДРИГУС М.Т.
Ведуча орган!зац!я - Р!вненський дэргавний педаго-г1чнзвЛ 1 нети тут
/
Захист в!дбудвться п '9 л ¿¿шу 1&Э З року о годин! на эаехданнх спевдал!зовано1 ради
К 113.04.01 в 1нститут! психолог! I АПН УвраЗни за адресов: 252033, м.Ки*в, Бул. Пянмйвеьвз, 2.
3 дисертац! ею можна озвайошиися у бКШотец! 1н-
ституту психолог! 1 АШ Укра2ни.
• „ . -
Автореферат роз!слано * току.
Вчэшй секретер сцшйад!зованоЗ( рада, канд. психод. наук
И. I. АЛЕКСЕЕВА
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЫ
Актуааыпсть досдтяження. Однхею я основиих лшхй усебгчного виходоння дотияьниктв е формування в лттей активно-птянввального ставлення до навколшяньбТ дтйснос-т1,роявиток:Тх вяасног актизноетт та тнтщатиш.
Рояв"яяантг проблем« рояуиового виховання дхтей тто-требув перегляду трацивдйнит форм i методтв нявчяння в напрямку врахуваиия тндивтдуаяытох особливоетей вкховання, роявитку його творчих можяивостей. "Повноцтнна особ^спсть-пе яавжди особисттеть творча, така, то роявиваеться, твряк-терияуеться проявом дедал! иових психолоМчних новоутворенъ I перебудовоп структур, якх вже склалисяТ*
Творча гндив1*уаяьнтеть дитини проявляеться насамперед утпакаваяыпЯ д1ялъноет1, при цьому активность- показннк якхсно! характеристики осо.бистхених пхзнаваяыгах потреб. Становления такте потреб, як I розвиток дктияи в цглому, мае еотцалыкМеторични* характер I мояливе лине в Т1стй вэаемодЛ а дорослими / Л.С.Виготеыпт*, О.В.Запорожепь, Г.С.Коетск, О.М.Лвонтъев/.
Особливо аяачущ яри цъому контакта дятиии в блмзь-кпми дорослими. С1м"я - первинне вюсовяе еередовище, яке накладав:в1дбито* на формуваяня ветх особист1сних структур. У тому числД й иа пхягавальпу с<$еру дятиии. : '' Перевяги родикного вихования - ^ривал^еть 1 нетерерв- . шетъ впливу, широкий яхаттвзон 1 глибокп емопМЬпеть, вклшен1еть дитини в еп1льну з дорослими дтяяьнтсть /В.К.Котиряо, С;0.Яадив1р,Т.О.Маркова, А.Г.Хврчев та гп./-_ робяять роль е1м"Т в роавитту пхянавальног актюзноетт ; доямлъникН особливо ваяливои.
Поддысков H.H. Современнее психояого-педагогичеекие проблемы доякольного. воспитания: Повышение я$фектирности воспитательно-образовательной работы в дотжольных учреждениях. - И.:Ияд-во АПН СССР, 1988. - С.16.
Вплив сшлкування на шзнавальну активн!сть дошаль-нек!в був узе предметом досшдкення багатьох учеши /Д.Б.Годовикова, Т.М.Земляцух1на, В.К.Котирло, С.О.Лади-В1р, М.1.Л1С1на, С.Ю- Мещерякова, Т.Д. Сарторхус та 1н./. Проте багато ще як: аспекти цроблеми потребують дальшоI розробки. Зокрема, недостатнъо вивчений вшшв спглкуван-ня в С1ми1 на шзнавальну активы сть дошильникхв, мало вивченг способа й зм! ст сщлкування батыйв з датьш,вскрытии лишаеться питания про психолого-цедагог1чт засо-би корекц! х взаемодП шх ними саме з метою вшшву на шзнавальну актившсть дошпльниыв.
Погреби сусшльно'! практики в науково обгрунтованих принципах псих! иного розвитку шдростаючого покшння, а також недостатня розробдешсть проблеми розвитку П1зна-вально1 активное!! дошилъникгв в умовах родинного вихо-вання зуыовлюють актуальн!сть ще? роботи.
Об"скг досшдження - п!знавальна актившеть д!тей дошк!льного В1ку.
Предмет досл!даення - розвиток ш знавально!' актив-НОСТ1 ДОШК1ЛЬНИК1В У с1м"'1.
Мета досл!дгення-вивчення розвитку п1знавально'1 -ак-тивност1 дгтей дошк!льного в!ку в умовах с!м"1.
У робот! було висунуто г!потезу; розвиток п!знавально* активное!! дошк!льйик!в у с1мЪ1 досягае оптимального р!вня за такого способу впливу на них в процесг сщлкування та сильно* пхзнавально? даяльност: з близь-каш дорослими, який передбачае емоц!йно позитивне, за-шкавленв ставлення дорослого до дитини, стимуляц!ю 11 пошукових д1й, заохочувальш та контруктивш оц!шп суд-гення,'створения в дитини впевненост! в усп!шному роз-в"язаннх п!знавальних задач.
Б1дпов1дно до мети 1 висунутох г!потези в досл1дае1 й поставлен! так! завдання;
- сроаяал!зувати психолог!чний з«!ст ! ргвш роз-вгтку п!знавальшн активное!! дошцльншив;
- досцидити взаеыозв"язок м!е р!зними способами вляпау баТлк!в та рхвняьш розвитку д! звавально1' активно с гх д1тей;
- зизначити психологхчнг умови розвитку П1зяавально'1 1кгавносг1 допкхльш1К1в у схм"1;
- розробити та апробувати засоби психолого-педагогхч-:о'х корекщ1 способ1в вшшву близьких' дорослкх на шзна-альну актившсть дитини.
Мегодолог1чною основою дослхдження стало положения ро актявний, опосередкований характер шзнания як в!доб-акення навколишньох д!2сност1, основнх вде* про природу а структуру пстачнох д1Яльност1, про "соцхальне успад-ування" пспх1ч1шх властивостей I здгбностей /К.О.Абуль-анова-Славська, Б.Г.Ананьев, Л.С.Виготський, О.В.Запо-ояець, Г.С.Костик, О.М.Леонтьев, С.Л. Губхнштейн та хн./
Доойдження грунтувалося на. встановлешй залежност1 озвитку П13навально1 активности дхтей вхд сшлкування з эдьми, якх хх оточують, у рашпй пер1од зиття /Л Л. Бо-эвич, О.В.Запорожець, МЛ.Л1С1на/, а також на положенн1 зихолого-педагог! чшн науки яро провхдну роль схм"х в эзвитку пснххки доеш 1льняк1в 1 про нерозривнай зв"язок /сл1льного 1 родинного виховання.
Мэ'трди дослхдження. В основу досл1дагення було пок-адено щщгадний психолого-педагогхчний эксперимент, у 5д1 якого широко використовувалися,активн! форьш сп!в->б1тництва С1м"х та дитячого садка: <5атьк1вськ! збори, щивхдуальнх та гругов1. консультадхх, дн! в1дкритюс ¡ерей, вечори добрих справ, "крутил столп", бес!ди тощо. I р1зних етапах дослхдження засгосовувалися так! метода:
- аналхз та узагальнення лх гературних джерал на те' дослхдження;
- психолого-педагогхчне спостереження;
т беехди /з д1тыли, батьками, зихователями/;
- аналхз продуктIв дитячо? д!яльнос1! /малюнк!в, л!кац1й, виробхв з глшш, пластину, будхвального иа-рхалу/;
- природной експершлент.
Данх хнтерпретували на основ1 методхв недарамегрич-I статистики I наступного ямсного анал1зу.
Досл1дяення проводилися з 1989 до. 1992 року на баз1 ппильних заклад!В й 73 I & 79 м. Сум. В експержлэхт
взяло участь пйстьдесят ^ошкхльникхв та 1'хн1 батыш.
Над1й/н1стъ та обгрунтован!сть здобутих результатов забезпечуеться всебгчнш теоретичним аналхзои проблеми, використаннш комплексу об"сктивних експершентальних методик, що взаемодоповнюшть одна одну, багаторазовш /протягом трьох рокгв/ проведениям контрольних експери-.ментхв у ход! лонг! годного психолого-педагог! чного дос-лхдаення, застосуванняы якхеного та к!льк1сного анал!з!в здобутих даних.
Наукова новизна полягае у виявленнх способу впливу батыав на Д1тей, що стимулше розвиток шзнавально! ак-тивност! дошильншив, спрше фэрцуванню в них творчого ставлення до кавколшшьох Д1йсносг1; у визначеннх та ап-робаци засобхв психолого-педагоггчно1 корешу! способе впливу близьких дорослих на датину з метою оптимхзащ! процесу розвитку П хнтелектуально! сфери.
Теопетичне значения полягае в розширеннх та погдиб-ленн! психолопчних уявлень про законом! рностх розвитку шзнавально'х активностх в дошкхльному В1Ц1 та про роль с1Мп1 в цьоыу процесх. Дано психолого-педагог!чне обгрун-тування оптимального способу взаемодо! близьких дорослих з дитиною, який сприяе розвитков! И шзнавально! активное^ .
Пвактичне значения. Розроблеао теоретично обгрунто-вану методику формування П13навально1 активное^ дош-ыльншав у сш"!, ефектившеть яко'х шдтвердилася в ход! спещально оргашзованого психолого-педагог!чного ексле-рименту. Використаний у досл1даенн1 арсенал методичних црийошв можна застосовувати у робой психологхчних служб при Д1агностиц! тзнавально! активност1 дошальни-. к!в, а таког у дошильних закладах для роботи 13 с1м"ею. Результата досшдеення ыокна такоя включити в курс лекпдй з Б1Ково1 та яедагогхчно! психолог!!, естетики та психолог! I с!мейного шття.
Положения, як: вшосяться на захист..
I. Розвиток п!зшвально'х акгныюсг! дошк!льник!в залетать вхд змхету, характеру сшлкування в ехгл"!" та сшльно! йзнавально! даялвностх батьк!в г дхтей.
2. Еаодшнноп психолог!чною угловой розвитку пгзна-ально"! активном! доп^льникхв у с хм"! с такий снос! б плнву на датшу в процесг сехлыго! шзнавально1 дхяль-ост! та сшлкувапня, який передбачас екощйно позитивне тавлення дорослого до дитиви, стлыулявдю П пошукових Ш, заохочувалън! га кояструктивн! оцхнш судаекня, твореная в датиш впевненост! в досягненн! усшху при эзв"язуваян1 пхзнавалышх задач.
3. Ясахолого-педагогхчна корешця способов впливу атьрлв на дитину з метов пхдвисення ефективност! вшшву
а П пхзнавальну актшзн!сть потребуе застосуванш актив-IX форм сп!вроб1ТНИцгва лощильного закладу 13 С1Ц"ею, > передбачшэтъ вивчення педагоге« оссбллвостей Езасмо-
близьких дорослих з датиною, а також здайснепня шадду !щщв!дуального га диференщйозаного пхдходу за-¡нно в!д* характеру ,сп!лкування I сп!льнох п1знавально1 яльност! батьк!в та д1тей у с1м"1. - Алробатйя дослхдкення. Матерхали дисёртахц'х доповх-лися на зас!даннях лаборатор!I психолог!I дошк!льного хоЕання х не гиту ту психолог!! АПН Укра'хни /1989-1992/, Республ1канськ1й науково-практичнхй конферэнцП "Твор-'спадщяна А.С.Макаренко х сучасна.^школа" /Сука, 1988/,. Всесокзшй науковхй конфоренц!I 1у1сихолог1чна наука: обломи та перогоктиви /Ки?в, 1990/, на обласшй науко--пракигчн!й конфаренщ I "Педагог!чна спадщана А.С.Ма-ренка 1 творч1сть учителя" /Суш, 1991/, влкорастову-¡пхея я!д час чагакня лекц!Ё противникам дошк! льнах еелэд!в та батькам у м. Суш.
ЕуйД1кащ-1. Головннй зшет робота в!добразэно в хубдхкагЦях.
Структура та обсяг диое-рташ'!. Дисертахх!я складае-:я 31 вступу, трьох розд!л1в, васновгав, списка основ' виксристано* лхтаратури ! додаткхв, внкладена на 114 )рхнках друкозаного тексту, Мстить II таблиць.
- 6 -
осноений зшст дисертащ!
У вступг обгрунтовуеться актуальность обрано!" проб-, леми, видхленх об"ект х предмет досыцднення, сфорыульова-Н1 його мета, гшотеза-та голова завданыя, вцзначенх методолог* чна основа та метода дооидаення, розкриваюгься наукова новизна, теоретичне I практичне значения роботи та форми XI апробацП, лредставлен1 полонення, якх вино-сяться на захист.
У першому роздШ - "Проблема розвитку хйзнавально! активноси .дошыльникхв у схм"? язе предает наукового аналхзу" - розглянуто психолог1ЧН1 особливостх га етапи розвитку лхзнавально1 активноси в доииильному в1щ,про-аналхзовано роль ейлкування та -отдыхо! пхзнавально'1 Д1ЯЛЬН0СТ1 в с1м"1 для розвитку копптивнох сфери дитини, а такоа визначенх предает, гшотеза, завдання та структура експериментального дослхдкення.
Анализ праць з теми досл1дноння показуе, що прогре-сившш напряьжом формування коШ1ТИЗНох сфери дитини е тенденция розвитку в не! власно! гпзнавалъно! Шщати-ви та розумово'1 актнвностх, творчого ставлення до ш знания навколишьо! дхцсност1 /М.М.Поддяков, Л.А.Венгер, •М.Т.Дригус, В.К.Котирло, О.В.Скрипченко/. Це безяосеред-ньо стосуеться П1знавалъно'£ активностх, якШ у дошгалъ-ноыу вхцх налеяигь особлива роль, оЪк1льки пхзнавачьна . потреба, що лекить в П основ1, уарактеризуе загальну психхчну актявшегь дитини /В.С.Муххна/.'
Визначаючи шзнавальну активность як особливий психолог! чний феномен, досл!дники нонцентрують сбою увагу на р!звдх "Г£ аспектах. Так, Шзнавальну активн!сть у р1зшп: дослхднаннях розглядаыть як ямсть дхяльностх особиотост1 /гл.Шамова/, як властивхсть особистост! /Н.Т.Лобова, НЛ.Реинвачьд, ГЛ.Шуюна та !н./, як спря-мовшЦсть суб"екта на гпзнания Л!.!.*а;.-.аяаг.оз/, як стан готовност! до пгзнавально! дхялькоегх /Д.Б.Годосикова, Т.М.Землннухша, МЛ.ЛШка, Т.Д.Сартор1ус та 1Н./.
7 прапдх ав?ср1в осташгього напряыку, до позицхй яках присдауеглося i ми, пгзкавальш активность представлена як реал1зац1я с1зназольно1 потреби у еигляд!
юпуксво! opi сятувально-досл! днвдькоI д1ялъносг1, що зд1й-:пвсться як у зовМшньому unaHi /у план! дай/, так i у !нутр1шньому /мислительному/. Оск!льки головного заракте-шотшсоо niзнавально'х потреби е ii предметность /О.М.Леон-ъев/, то розвиток п1знавально! активное^ представлено у rcpui процесу збагачення, розшрення та поглиблення уяв-енъ про ni знавали датиною предмета, на як! спрямована П KTHBHiCTb. Звхдси висновок, що показникаш хцзнавальнох ктивност1 вистулаать параметра досл1Дшщько'1, пощуковох 1Яльност1 дитини, в ях!й реал!зуеться 'ii Шзнавальна зтреба.
Пхзнавальна активнхсть протягом дошкольного EiKy роходить у своему розвитку галька еташв, що якхсно в!д-:зняються один вхд одного: opiентувально-досун дницький зфлекс немовляти, ц!кав10ть дитини раннього вхку i дошт-шхсть дГтей середнього i старшого дошкольного вхку.Кок-ifl вхкопий етап робить певний внесок у розвиток niзнатно! сфери до гшлънака, проте, як свхдчать психолого-®arori4Hi дослхдгення, сензитивнш пероодом у розвитку знавально'х активносто доик!лышйв е вое в!д трьох до яти роков. Саш в цей час уже нагромадкузться потр!б-й-дон здойснення процесу лi знания ^вень знань, на важному piBHt i мовний розвиток, фор?,деться дов!льн1сть, одуман!сть i ц!леслряшванхсть псих!чнах процес1в, що зумовлюе виншшення доштливостх дитини як б1льй.сталоi глпбоко'1 потребив ni3EaHHi xxopi вняно з хцкавостю дх-I перших трьох рок!в яиття /О.М.Дяченко, В.К.Котпрло, . ^-Лаврентьева, С.0.Дздив1р, Н.Г.Морозова, Л.М.Проко-;нко та In./. Д!ти трьох-п"яти poKia жлття i, стали 'ектом нашего досл!даення.
•yet досяпхення в розвитку ni знавальЕсЛ" сфери дитини ;лив! гхлъки за умови TicHo'i взасыодх i 3 дорослиш ¡ьыи як автэратетнпла нос!яма накопаченого лвдетвом пхльеого досводу. У рлд1 дослхдконь показано, що лкузання дитини з дорослимк та ix схйльна лояльность -oBHi чиннкки розвитку пхзнаватьно'х активностх. Вони езпечуать коаливхсть перейнятп активне, зацонавлене влення до охредмет!в i явищ, озброюзть способагд; до с-
лхдгення навколишнын дхйсност! й водночас сприяють уп-равлгнш поведхнкою дитини шд чао подолання труднопцв у новИ ситуацП. /Д.Б.Годовикова, Т.М.Землянуххна, М.1.Л1-схна, Т.Д.Сарторхус, О.О.Смирнова та 1Н./.
Першош школою епхлкування с С1м"я, да дхти змалку засвошють иоральш вднностх та гдеали, культурш традицП I норгли взаешн I снуючого сусшльства та найблшсчого со-Ц1ального оточення.
Особливо значу щ! сшлкування х сшльна дхяньнхсть у С1м"1 дая виховання дошкхльникхв, адае на цьому вхковому етапх С1м"я - I перше, 1 часто едине середовище, найтри-валхший чинник форыування особистост!. Вшшв на датей 1нпшх чинник1в вносить т1 чи 1нпй корективи в процес ро-динного виховання. - -
Психолого-педагоичне досл1двення показуе пров1дау роль С1м"1 в розвитку п!знавально! активност1 дошйльни-кхв, оск1Лыш родинне виховання мае тх ун!кальн1 ыожди-вост!, якими не володхе суспхльне виховання. Це насампе-ред гривал1сть х.неперервы!сть, широкий д!апазон та гли-бока еко14йн!сть виховних вдливхв, мошшвхсть эдхйснен-ня 1ндив1дуального п!дходу до д!тей, а також включен!сть дитини у сп1льну з дорослдаи Д1яльн1сть /В.К.Котирло, С.0.Ладив1р, Т.О.Маркова, С.П.Тищенко, А.Г.Харчев.та 1н./. - ■ , , • "
Проте нечисленн! досл1д2ення"', нрисвячен! вивченню впливу с!мпх на п!знавальну активность дошк1Льш1к!в,роз-глядають лише зыхстову характеристику сп1лкування батыав з датьш ! включаать поради вихователям I батькам зде-б1льшого рекомендацхиного характеру /Т.М.Куликова, Е.Г.Ыорозова, Л.М.Проколхснко та !н./. Лииаеться невив-ченим вшшв характеру /способов/ сп!лкування батьк!в з дхть'иЩ на розвиток п! знавально? активно с Т1 дошк!лык-к!в, -лоча в багатьох досл!даеннях 1 п1дкр0слюеться значения способ!в сп1лкування в с!ы"х для формування осо-бястасг! дитини /О.О.Бодальов, В.В.Стол1н,О.Б.Насонова/.
Узагальнення здобутих на сьогодн! даних показуе не т!лька цргвом!рн!сть, а й необх!дн!сть постановки ц!с! пооблеыи.
- 9 -
У другому роздШ - "Особливост1 взаемозв"язку ш р1внем розвитну шзнавально'! акетвностх ,доппальник1В га способом вшшву на них батьыв у С1М"1" - вихигадаеться методика I п1дбнваються пхдсумки експериментального вив-чення ргвн1в ш знавальноI активноси дояшльникхв, а такой способ1В вшшву на них батыив у пронес! родинного виховання.
Рхвень п!знавальнох активност! визначали за ташалп показникаш: виявлення особливо!" завдкавленост! нова» предметом чи явищем, емовдине ставлення до шзнавалънох ряльноои, наявшсть Шщативних пошукових д!й: прак-гичних I розумових, ставлення до -результат!в свосх дхя-тьност!. 3 вдею метою було розроблено комплексну зар!а-гавну методику, цо вшгючас метода спостереЕення, бес!дл, зналхзу продукт!в д!яльно'ст1, природного експерименту.
Мета експерименту - визначити р!вень розвитку шзна-5ально1 активност! дитини в процесх щ знавально'! Д1яль-[оси. Для орган1зац!1 тако? д!яльност1 вийористовували щвдання, що являли собою модафхковаш вар!анти пхзяава-аних завдань, унэ апробованих у дослхдженнях з вивчення 1знавальноI активност! дошк!льник1в. Вони побудованх з рахуванням знань х'життсвого досвьду дхтей чотирир!чно-о В1ку. Рхвень- оптимально? складкост! завдань визначав-я на основ! IX попередньох алробавд , а такоа у ход! бе-ад з вихователями.
У результат! було видхлено три групп дхтей. До тара о I г дне ели дошйлышйв з високим р!внем розкатку ш знава-ьнох активное?: / 13,3 ^ Д1тей контрольно! групп I 10 % хсперимапталБно'!/. -Вони характеризуються Пересом до звого предмета чи явиша, яскраво виражеяими ш знаваль-или емогцями, а такоа пошуковима розуыовтгз ! практзчнпмп :ш, здеб!льшого усгашниии, р! знокаш тншли та орзг!-ш>шнлк. Вшсонання п1знавальних завдань супроводкустьсл ркуваннями дитини вголос, паузами, шд час яких вокэ тае, а такон запитаннями, звернешггл: до себе £ дорос-то, Дасягнення позитивного результату викяшсае рад!сн: !0Щ X.
- ю -
До друго'1 груди вв1йшли^д1ти i3 середйм р!внем щзнава-льно! активное« /60 % д1тей контрольно! i 66,7 % - акс-пернментальнох групп/. Цих д1тей характеризуе в ц!лоыу позитивна ставлання до. п1знавально£ д!яльност1. Бонн ки-являють до не! iHrepec, виконуши завдання, дешнструють позитивн! емоод i: задоволання, рад!сть. Проте йзнавась-Hi емовдх в цих дошйльниецв взражен! слабко. I хоча 1м притаыанн! iHiniaraBHi пошуков! д!!, проте дцх ц! не завжди ycntniHi, р1зноманхтнх, орийнальн!. Д1ти, хоча й сприймають завдання як пхзнавалъне, ала зазнавгь трудно-щхв, розгублюються, коли треба пояснят прихованх, зовш не представлен! ав"язки Mix елементаш caiyani i. Не були sa$iBCOBaHt переживания д!тей nie'i групи з приводу невда-лого вдвоняння аавдань, а такое почуття задоволэння в ра-3i yenixy.
I, Hapenni, до третьох груш вв!йшли д!тн з низькиы р!внем розвятку п!знавально1 активное^ /26,7 % д!тей контрольноi та 23,3 % - експериментально!. групи/. У них в1дсутн! iHrepec до продесу п!знания нового, ознаки ува-гк, настр{& на роботу. Щ д!ти включаться у виконання п1анавальних завдань тгльки п!сля неодноразових нагаду-вань дорослих. Бонн характеризуюгься вхдсутнЮтв дози-тивних i ni знавальнюс емоц!йних прояв!в у npoqeci -пхзна-вальпо! д1ядьност!. Частб виражають -негативнх eooitfi: мляв1оть, нудьгу, цригйчэйсть y'pa3i необх!дност! ад1йсниги активну розумову роботу. Не характерн! для них тако* й iHiniaraBHi пошуков! д!5, ёмоцхйне ставлення до yenixy або невдачх.
Другий ётап констатуючого експеримэнту був спряыо-ваний на вшчення зм1сту й характеру взаемодП та сильно! п1знавальноХ д{яльност1 багыав i д!тей у ciM"i з погляду впливу на niзнавальну активность останшх. Для щ.ого було розроблено конплексну методику, що включала метода спостереження, бео1да, анкетного одитування, природного эксперименту.
Природаий експеримент складався з трьох експериыен-тальних cepifi, його метою було визначити характерний для дано! ciu"i cmcid zamBj па ¿ггиду a npoueci сп1льно:
- и -
пхзнавальш« даяльносм. Екстаршентальна ситуацхя являла собою шоделшання комунхкативнох даяльноси дорослого х дитини в працвс1 : а/ виконання останньою якогось практичного завдання; б/ зтри дитини з новою гхтрашкош; в/ ознакомления з новою книжкою.
Снос i б вхшшу батъкгв на дитину в ciu"'i визначався за такими доказнинаш: елюхцйнв ставлення дорослого до предмета чи явища, яке вдкавить дитину; наявнхсть вказх-вок дорослого,. до спряшвують дошуковг Д11 дошильника; характер ощнкж батькам дай та якостх оссбистостх дитини; наявшсть звертань, що заохочують дх'х датини i вира-жашть уиевненхсть в ïï силах.
Були видаленх три ochobhï груни схыей: перша група -з конструктивним способом впливу на даззну /13,3 % В1Д загально'х кхлькостх ciMeû у контролыйй та експеримента-льшй групэх/, який харахпгеризуеться емоцхйно позитивним, защкавлениы ставленням дорослого до пхзнавально1 дашгь-mctï дитини, створенняи у не: втовненостх в правильному ?озв"язаннх завдання, стшулящега пошукових Д1й дошк1ль-хика, навчанням його розумових Д1й, використанхсш заохочу-зальних i конструктивных- оц!нттх суджень.
Друга група схмей включае батькгв, якг ■ обирають ïm-юративний сиосхб впливу на дитину, що характеризуемся жазхвкаш дорослого, якх коротко реглаглентують дх!" дити-fii та пригн1чушгь ïï Шцгативу i самостхйпии пошук, в!д-утн1стю заохочувальних i конструктивних одгшпгх судеень. д група становить 56,7 % вхд загально'х к!лькост1 сшей онтрольно'х групи i 60 % - експериментально'х.
До третьо'х х?рупи /30 % загально'х хцлыгостх ci-ей контрольно! груди, га 26,7 % - ексдердаентально'1'/ ходять батьки з хндюре рентным способом впливу на дитину, етй характеризуется баздуам ставленхкм дорослих до гзнавально'х дхяльност1 диини; В1дсутшстю вказхвок i зертань, що стицулюгать сагтэстхйний пошук нового; падении застосуванням заувакень деструктивного характеру, et констатують не в дач! дп дитиш.
Виявлений взаемозв"язок Mis рхвнем лхзнавально'х :тивносх1 дхтей та способом ввлизу на них баткпв дас
- 12 - .
пхдставу зробити висновок про те, що в С1м"ях з конструктив нш способом впливу.в д1тей високий рхвень шзнаваль-но! акгивност:, у С1м"ях з переважанням Iмперативного способу впливу Д1ти здеб!льшого мають середнхй рхвень розвитку шзнавально! активное^, а низышй рхвень п1з— навально! активност1 характерний, як правило, дая д!тей, • батыш яких обирають хндиферэнтний спос!б впливу на дитину.
Оскхлыш високий рхвень шзнавально! активноси датей був заф1ксований практично ильки в с1м"ях з конструк-тивним. способом вшшву батькхв, це дало я1дставу для вис-новку про те, що саме дей спос1б зумовлюе високий рхвень д!знавально! активност! дошк1льник1в.
У*третьому роздхл! - "Формуваяня шзнавально! активностх Д0ШК1.ЛЬНИК1В у мм"!" - ЕИСВ1 тлиються основнх завдання х методика формующего експеримэнту, розкривае-ться динамка формування шзнавально! актАностх дозпйль-никхв через кореквдю взаемодГ! близьких дорослих 1 датей у С1м"!.
Спецхальна система формушчих вшшвхв являла собой комплекс взаемод!! падагои чного колективу дошального закладу х схы"!. В основу, було. похршдено принцип тнтпгот-дуального, а також диференвдйованого дхдходу до батькхв. Реал!за1ця задумано! моделх здхйснювалася таким чином: формуючий експеримент проходив'у два етапи. На п'ершому проводилася "проевхтшщъка" робота - передача батькам певпого Ы1нх?луму' дсихолого-дедагогхчних знань про розвиток п!знавально! активностх доппальншив.
Другий етап являв, собою безпосередню роботу з ко-' рехоц! взасыод1! батьыв а д!тьш, навдлену на озброен-ня дорослих конкретними вм1ннями та навичками стимула- , щ! шзнавально! активностх, реального застосування здобутих умхнь в оргашзахцх киття та дхяльностх дитини в сш"!.
Перша сер1я експериментальних завдань другого ета-пу сдрямовувалася на кавчання батыпв конструктивного способу впливу на дотину в процесх занять з нею дидак-тичшам 1грами та влраваш /створення проблемних ситуа-
- 13 -
Ц1й, постановка запитань, що стимулюють шзнавальну ак-тившсть, правильний доб1р дос1биик1в/. Друга сер!я зав- . дань пов"язувалася з оптпязащею псзнавалыхих контакт!в (Затькхв з датьми у процес! гри датини з новою гграшкою. Третя сер1я. лрисвячувалася навчанню батыив конструктивного способу вшшву на дитину в процесх читання книжки. I, наренгл, метою заключно! серп завдань було показаг: батькам способи стимулювання пхзнавально1 .активносп IX син1в I доньок у повсякденноыу житт1 с1м"х.
Такик змхст експериментальних сер1й зумовлении тип, що в с!м"1 мають ьисце вс1 назван! вида датячо'! даяль-ностх, I батыш так чи 1нахше беруть у них участь.
Для проведения р! зних експериментальних завдань вико-' ристовувала так1 форми 1 метода робоги.дигячого .садка з батьками; бесхди, консультацх'х /хндивхдуалъщ та грузов!/, батьк1вськ1 збори, вечори добрих справ, днх вхдаритих дверей у дитячому садку, "круги столи" за участю батькхв вихователхв та !н.
У робот! з батьками першо"! групи - з конструктившш способом вшшву - пхдкреслнзвалася необх!дшсть ураховува-ти. хндив1дуальн1 особливоси Д1тей для розвитхсу 1х П1зна-вально'1 активное«. Одним рекомендували попрацпвати з цитлною над зв"язками мовленням, 1ншим - сгимулшвати са-чост!йний пошук рхзних вархантхв розв"язування одах с х , IIзнавальнох' задач!. 3 батьками Ц1С1 групи спехцальне хавчашш не проводили, обмежуючись лише коригуванням у х: л ому правильного досвхду хх взаемод!'! з дитиною. Шэ-[1ше цей досегд репрезентували батькам другох I третьо? ■рун на ве^орах добрих справ, Л1Д час друге;' х четвергох ;ер1 й другого етапу формуючого експерименту.
Корекцхю ваасмодП батыпвдругох груш; з д!ты>ш пря1.:овували на те, юб навчитп дорослих роззиватп у ишв та доньок хнхцхагпву в шзнашп, заохочувати хх о самостийного поаухсу ново! хнфорг.'дххГх як у вигляд: рактичнпх Д1й, так 1 з дэпоыогохэ судаень, умовисновкхв.
Увагу батьк!в третьо'! 1рупл - з 1ндаферентниг: спо-обом вплххву на дитину - зосередаували, 1срхм того, на ааченн! еыоц!йно-гозптивного, зацхкавленого ставдення
- 14 - .
дорослого до процеоу здобуття д!тьми ново!' !нформац1!, а' такоя роль спок1йних, що вседшоть упевнен1сть, заохочу-валъних вплнв1в на дошк1лъник!в у лроцес! сШльно! п1з-навальнох д1ядьност1. Враховуючи низышй р1вань психоло-го-пэдагог!чних знань, практику деструктивних авертань батыйв д1ех груш до д1тай, доводшшсй неадноразово в р1з1шх формах роааов1дати батькам про особливосй прояву шзнавально! активност! !хн1х да тай удома й у дигячоыу садку з тим, щоб привернут увагу дорослих до цих сторхн киття шлих, спонукатн !х лрцпДдяти б!льше уваги дитяч!й пхзкавальнхй активностх.'
У роботх з найб1льш пасивниш с1м"ями, а такок з батьками третьо! грухш ми прагнули максимально зад!яги рхзн! пособи залучзння хх до киття дошкхльного закладу, щоб дата ш ыожлив1сть спостер1гати, якх способа 'мйдку-вання з д!тьш використовують экспериментатор г вихоаа-тел!, як вхдгукушться на це датя, а такок Лор1вняти сво!х сшив 1 .доньок з !хн1ми одщзлхтками з груш»
Ефективними щодо цього прийомами виявидися днх вхд-хфитих дверей у дитячому садку з дешонстращею батькам занять, а також вечори добрих оправ, злотом яких була спхльна продуктивна д1яльн1еть батыйв 1 д!тей. Перёко-навшись, що !хн! д!ти менш■активнх, порхвняно з ровесниками, а звичний сдос!б сп!лкування з.яиш непродуктивний, батьки доходили вясновку про необххдщсть уважйше при-дивитися до психолог!чнлх особливостей-власних син!в I доньок, б!лыде часу црадйлята розвитнов! !х йзиаваль--но! сфзрн.
Заключнзш егапом дослхдаення стало проведения контрольно! часиш психолого-гадагоПчного ексдврименту,' метою якого було - визначити-ефективнхсть'розробленох нами.онотэш корекц1! взаемодП батькхв з д1тьми з лог-ляду ххлього впливу на пхзнавальну актившсть дошкхль-никхв. Для досягнення ще! мети намаглися виявити зв"яз-ки, з одного боку, ыхж р1внем пхзнавально! активностх дхтей контрольно! та експериментально! груп, а з другого - звичним способом впливу на дитину в прочее! шзнавально! д1яльностх та сшлкування в с!м"ях контрольно! та
експерпментально! груп.
Табдлця I
Динакнка форыування щзнавалъно! активности /ПА/ дгтей у процесх психолого-педагогхчного енсперииенту
Р1вень ПА Дннамгка йорглування ПА Динашка змхн ПА у ёксперимэнтальшй гру- контрольна гтзулх,
П1, % %
до експе- пхеля експе- до експе- пхеля екс-
рименту римевту рименту перзшенту
Високий 10 53,3 13,3 16,7
]ередн!й 66,7 36,7 60 .. 60
злзышй 23,3 . ю 26,7 23,3
Даш, наведен1 в табл. I, свхдчать про те, що проведе-кя ц1леспряшваних формуючпх вшшвге спряло пхдвишенню [13навалько1 активносп доппилыппив.
Якцо на початку эксперименту дхтей з зисоким рхвнетл 1знавалыю1 активности в експершенталыпй груш було сього 10 % , то теля ыого закхнчеяня стало 53,3 %. Вод-очас у контр'ольнгй груш цей показник зрхс з 13,3 % до 6,7 %.
Статлстичнли аналхз розвитку шзнавальнз"1 актлвнос-Ё дхтей контрольно! гругш дас пхдетаву для впеновку про э, ¡но за кригер1см точно! вхрогхдноегх С1шра на 0,05 [вн! значущост1 в експержентальши групх виявлеш ста-гстлчпо значупп змгтг длна;лпт форг/уЕоппя шопавалыю! сишкост1 дэшйлышкхв. Цо евхдчлть про яктгу с: зиавальпо! активносп Д1Гсй в експерн^елталкпГ: гпулг I корысть высокого р1в1Г. порхгплно 13 ссроднп: 1 :« ка початок експорк:.:енту.
Пгдзлцикя р1вня п13нава.тт-.но! активное?! да геи зу-плене усл1 пзпчзжи:.: оагьглв конструктивного скобу зхкгу па дитипу, цэ .адгь^рдг.уэть датЦ табл. 2.
Таблица 2
Роэподал ciчей за способами вшшву /СВ/ на дитину до й шсля формуичого експерименту
Диттямткя формування Динамка зшни
конструктивного СВ конструктивного
Cnoci6 вшшву в ексдериментальнгй СВ у контрольной
rpyni, % ipyni, %
до експе-рименту ni едя екс-перименту до експершенту шсля експе- таменту
конструктипяий • 13,3 60 . 13,3 . 16,7
«
пшерагивний 60 33,3 56,7 ' ' 56,7
i ндифере нтшй '1 26,7 6,7 m г 26,6
-.3 анал!зу таблиц! видно, цо,, коли до формушчого ек- . спершенту в енспвриментальнхй rpyni було лише 13,3 %
баТЬКХВ 3 КОНСТРУКТИВНОМ СПОСОбОМ ВШШВУ, ГО П1СЛЯ його
проведения стало 60 %. Ici шстяадцягь дхтей з високим piB-pianeM niзнавально! активност! експерименталънох. групи виховуеться в ciм"ях з конструктивней способом вйливу на дитину. -
Сгатисютний анал!з результат1в контрольного експе-риыенту дае шдставу'д дя таких висновк! в : викорисганЕЯ -коеф1щента рангово"! крреляцп "ZT Кендалла стосовго до ряд!а: даних, hkî м!стяться в табл. 2, дае можлив!сть' гозорзги про наязвн!сть статистично значущих зм!н у способах вшшву на.дитину в експериментальшй rpyni, а такое в експериментальшй rpyni порхвняно з контрольною. Проте в ц!й саыхй таблиц! ьйстяться дай про в!дсутн!сть статистично значущих зшн у динамххц розвитку cnocoôiB ВШГЕВу батьк!в у контрольн!й груп!.
Ташаз чиноы, HKicHi та хальМсн! разультаги психо-лого-педагошчного експеримзнту показують, що в експерц-
- 17 -
ментальн!й групг порхвняно з контрольной вхдбуллся ста-тистично значупй змгни в способах вшшву батькхв на Д1-тей I, В1ДП0В1ДН0, в рхвнях розвитку шзнавально'1 актив-еосй останнгх, що св1дчить про ефектЕвя1сть нашох система формуючих вшшвгв.
У висновках пхдбивапться йдсумки дослхдження, роз-глядаються можзшвостх застосування здобутих результатов, накреслгоються перспективи дальшо? розробки проблеми.
Результата проведеного дослхдження дашть йдставу ввакати, що основнх положения висунуто"1 г!потези шд-твердшшся. Даш експерименту свгдчать про те, що роз-роблена система корекц11 взаемодхх близысих дорослих з дитиною виявилася дхйовою в план! пхдвищення рхЕпя 11 шзнавальнох активном!. Мети досл!дження, що полягае у вивченн! психолог! чних умов розвитку шзнавально'1 актив-Н0СИ ДОШК1ЛЬНИКХВ у с1мя1, в ц!ломдг досягнуто.
Узагальнення результаив експериментальпох роботи дало можлив1сть сформуливати так1 висновхш:
1. Проведене досл!даення допококхо охарактеризува-ти зм1ст х р1ВН1 розвитку шэнавально"! активноегх дхтей середнього дошпльного вхку. Виявлено, що 1х П1знавальна актнвШсть мае так! особливостх: прояв особливого 1нте-ресу. до нового предмета чи явища, еиоцхйне ставленвя до шзнавально1 д1яльноот!-, прагнення ощяига результата . свое"! д1яльностх. На основ: анал1зу хюшуково! д!яльнос-и дхтей досшдкуваного в!ку та з урахуваннягд ступени вираженоси зазначених показник1в ми ввд1лили три рхвнх шзнавально'1 актшшостг дошкхльшшв: високий, середн1й
1 низький.. ^
2. У робот! показано, що с!м"я мае велик!, здеб!ль-аого нереал! зоваш, виховш мояливостх вшшву на шзна-зальну сферу датшш. Вотановлено, що для розвитку п!з-хавально! активнэси дошильтшв у с!г.:"'1 велпке значен-и мае не ильки змхет сшлкування та сильно*' шзнава-[ыюх дцяльност!, а й спос!б впливу дорослих на даищу. ¡ксдериментадьно виявлено кхлька модааЛкахЦй способу ххливу батькхв на розвиток пхзнавальнох активност! дош-1лышав: конструктивней, ¡шератшший, !щайд^зцтххий.
- 18 -
Аяалхз взае!лозв"язку. мхж способом шитву батыив та р!в-нем шзнавально! активност1 'д1тей показав, що хсонструк-тивний спос1б вшшву зумовлюе найоптимальшший шлях роз-зитку йзнавально! активное^ Д1тей середнъого дошаль-ного В1ку. В1н характеризуешься, зокрема, емоцхйно пози-тлвшш, защкавленим ставленник дорослого до дитини,' сти-мулящею 11 пошукових дхй, заохочувальнями та конструктив-ниш ощншиля судкеннями, створенням у дитини впевненостх в досягненнх успхху при розв"язуваннх пхзнавальних задач.
3. Психзлого-аедагот1чна корекцхя способов вшшву батьк1в на дитину з метою пхдвищення П шзнавалъно! активное^, апробована нами в~процес1 психолого-педагогхч-ного експерямеяту, показала необххднхсть застосування ак-тивпих.форм сповроботництва дэшйлъного заошаду сом"сю, со передбачае вивчення педагогом особливостей взаемодо! блнзьких дзрослпх з дитиною, а танож здхйснення принципу .1пдзв1дуального та диференцхйованото подходу залежно в!д характеру сшлкування, сшлько'г пхзнавально'х Д1яльност1 баты'лв та .ддтэй у спд"!.
Наше дослхдження, таким чином, подтвердило принцшхо-ву мохллвхсть входження в спУю 'з метою корекцхо вихоших- '
ВШОЛВОВ близького дорослого на дитину в план! рсзвитку II Д1знавально: активность' Такий'вшшв на батьк!в може . зд1йснюватися через систему 'взаемодГх дитячого закладу .хз С1м"еи при наявност1 компетентно: психолог1чно'1 служби ; в сферх суспхльного дошкхльного виховання.'
Перспективу дальших дослхдаень бачимо у вивченнх 1н- . див1дуально1 своврхдност} дитини в процес1 розвитку П штелектуально'о сфери, статевих в!дал1нностей у проявах; шзнавальноо активность вшшву р1 зноскладовпх родинних колективгв на формування допитливостх доппсЁльника, а такс;:; у иродовяешн розробки проблеми взаешдхх сусшльно- . го га родпнного виховання в план! розвитку пхзнавально'х сазрд дитини.• ■
Основная зшст дисертавдх в!дбито в таких пу&гака-
щях:
1-. А.С.:.'акаренко о развитии познавательной активности детей в процессе их общения с родителями //Твор-