автореферат и диссертация по психологии 19.00.07 для написания научной статьи или работы на тему: Сприймання молодшими пiдлiтками морально-естественных iдей спектаклю

Автореферат диссертации по теме "Сприймання молодшими пiдлiтками морально-естественных iдей спектаклю"

Б ОД

й!ОИ 193';

УКРА1НСЫШЙ ДЕРЖАВНИЯ ПЕДАГОГ 1ЧНИЯ УН1ВЕРСИТЕТ 1М. М. П. ДРАГОЫАНОВА -

На правах рукопису

АБРАМЯН НАТАЛШ ДМИТР1БНА

СПРИЙМАННЯ МОЛОДШИШ П1ДЛ1ТКАМИ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТ' ЛХ . 1ДЕЙ СПЕКТАКЛЮ

19.00.07 - педагогична та в1кова паю« , я

Автореферат диеертацП на здобуття наукового ступеня кандидата психолог¡чних наук

Ки1в - 1994

Дисертац1я е рукопис.

Робота виконана в Укра'^нському державному педагог 1чяому ун!верситет1 1м. М. И Драгоманова

Науков! кер(вники -

кандидат психолог1чних наук, доцент Та1'с1я Школа¿вна Лиеянська кандидат педагог¿чних наук, старший науковий сп1вроб1тник Натал1я евгенПвна Миропольська

ОфШ1йш опоненти -

доктор психолог1чних наук, доцент Натал1я Васил1вна Чепелева кандидат психолог1чних наук, доцент №1й Мифод1йович Ковальчук

Пров1дна орган1эац1я - Дрогобицький державний педагог1чний Шститут

Захист в1дбудеться. "-^У^" £_19э41р. ^ на

зас1данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради К ИЗ. 01.-02 в УкраШському державному педагог1чному ун1верситет1 1м. М. П. Драгоманова (252030, м. Кшв, вул. Пирогова, 9).'

3 дисертац1ею модна ознайомитися в 01бл1отец1 УкраИнського державного педагог1чного ^н1верситету 1м. М. П. Драгоманова. Автореферат роз1сланий г /-¿"¿^-е-Я-_199 ^ р.

Вчений секретар спец1ал1зовано'1 вчено! ради

■— л в. Долинська

Актуальн!сть досл^жейня. В удавах докор1иного оновлення вс1х ;фер нашого сусгНльства 1 його нащонального в^дродження перед 1сихолог1Чною I педагог1чною наукою постае чимало нових вимог, серед яких важливе м1сце эаймають проб;, .-ми гумашзащ1 народно! эсв!ти, вдосконалення духовно! культури учн1всько'1 молодЬ

Сприймання мистецтва вимагае активно! розумово! д1яльност1, розвинутого уявлення, емоц!йно! сприйнятливост!, эдзтност! до з!ставлення художн!х твор!в з д1йсшстю та власним св1тоглядо>* до эсмислення твору в ц!лому.

У цьому процвел надзвича&.ю важливу роль в1д1грае характер гприймання твору мистецтва. Т1льки за умови поеднання твору иистецтва з особистов внутр^шньою сферою П1дл1тка воно входить у його св1дом1сть як в1дкриття св!ту та себе, стае джерелом форму-вання морально! ейетеми ц1нностей, св1тоглядних понять та пог-ляд1в. У загальнотеоретичному розум1нн1 роэвитку п1дл1тка безеум-н1вну наукову ц1нн1сть для нашого досл1дження мають твори А. Е Луна-чарського, А. С. Макаренка, Е О. Сухомлинського.

Проблема формування художнього сприймання складна та багато-грЕШна. I! досл1Джують представники р!зних галузей науки: психологи, естетики, мистецтвознавства, соц1олог11, педагоПки.

. У ф!лософському аспект! (е. Е Волков, I. А. Зязюн, М. С. Каган, ЕС. Мэйлах, М. Ф. Овсяннхков, С. X Раппопорт та 1н.) проблема сприймання мистецтва розглядаеться як пров1дний компонент загально1 культури особистост1, ефективний зас1б шдвищення !! творчого по-тенц!алу.

У наукових працях психолог ¡в (Р. Арнхейм, Л. С. Вигот-ький,

Г. С. Костюк, О. М. Леонтьев. ЕМ.Теплов, И М. Якобсон та 1н.) розкри-ваються психолог1чн1 механ1эми усв1домлення суб'ектом худолиьогс

I

образу, визначен! сутн1сть та зм!ст даного поняття, виявленс взаемозв'язок розвитку спец1альних художн1х здЮностей те 1 ндив1 дуальних типологИних особливостей людини.

Iде 1 I. М. Сеченова з приводу сприймання стали основою дл? експериментальних розробок в досл1дженнях Б. Г. Ананьева, М. Д. Александровой , В. М. Величковського, Л. М. Веккера, В. Я Ломова та 1н. Бул1 виявлен1 основн! фази перцептивного процесу, умови перетворенш сприймання з одн1е! фази в 1ншу; показано, що чуттевий образ не ( риПдним результатом в1дображення, а поступово роэгортаеться у на-прякку все б1льпю1 адекватност1 та повноти; при цьому спочатк: сприймання детерм1нуеться 1 контролюеться особист1сними властиво-стями суб* екта. Художне сприймання м1цно пов'язано э чуттевою сферою, яку в1тчизняна психолоИя розглядае як своер!дну форму воображения д1йсност1, як розвиток особистост! в обумовлених сусп1ль-но-1сторичних умовах (Л. Е Благонадежна,. П. Я. Гальпер1н, К. К. Платонов, Г. X. Шингаров, И М. Якобсон та 1н.).

Окрем1 психологи (Л. А. Веккер, О. Е Запорожець, Е П. Э1нченко О. М. Леонтьев, О. I. Н1к1форова та 1н.) п1дкреслшть активний харак тер сприймання, вивчають суб'ективно-об'ективн1 в!дношення з точк зору д1яльн1сного Шдходу в психологи.

0. Е Запорожець вивчае взаемод1ю сприймання з 1ншими п1зна вальними та емоц1йними процесами. Б. М. Теплое дае глибоку характе ристику 1ндив1 дуальних типолоПчних особливостей сприймання, як зумовлен! особливостями художн!х твор1в.

В науков!й л!тератур! також спеШально розглядаетьс

ункШональна особлив!сть сприймання суб'ектами художнього тексту, лал1зуються процеси виникнення художн1х образ 1 в (Л. С. Виготеький, ). I. Н1к1форова та 1н.). Шдкреслюеться, що ц1 образи залежать в1д 1нутр1шн1х перцептивних установок.

Суб'ективний п1дх1д об'еднуе тат напрямки психолог1чного юсл1дження, як1 намагаються пояснити сприймання, виходячи з характеристик сприймаючого суб'екта, зокрема його установки ! I. Т. Ежалава, Ш. О. Над1рашв5л1, Р. Г. Иатадзе, А. С. Пранг1пи.л1, & М. Узнадзе). Установка розглядаеться як ц!л1сний стан 1ндив1да [суб'ета, особистост1), да знаходиться в основ! акт!в сприймання, вона виконуе роль форми, -що орган1зуе (в простор1 1 час1) зм1ст чуттевого сприймання.

Практика педагог!чной роботи театр1" для д1тей • св1дчить, шр п1дл!ток е потенШйно зд1бним глядачем, але його можливост1 до р!зноб1чного сприймання мистецтва' част!ше не реал1эуються, тому значка частина юних глядач^в не сприймае закладен1 в спектакль мо-рально-естетичн! 1де! в ус!й 1'х багатогранност! 1 глибин!, що е значним недол!ком у морально-естетичному вихованн1 та осв1т1 тко-ляр1в.

Загальн6осв1тня школа е одн!ею з основних ланок п1д отовчи до Сприймання театрального спектаклю, тому наше досл1дження проводи-дося у школ1. Власне, школа повинна дати учням почат, .ове театраль-не виховання, сформувати ст1йкий 1нтерес до цього виду, мистецтва, визначити систему моральних ц!нностей, моральних 1дей, естетичних критерПв та 1н. Вважаемо це особливо важливим в п1дл1тковому в!ц1, коли починаеться 1нтенсивне формування самосв1домоет 1, св1тогляд-них понять.

Спираючись на актуальн!сть вшценазвано! проблеми, недостатке И доел Жжения у психолог !чн!й науЩ та бер'учи до уваги об' ективну

I

потребу у принциповому удосконаленн! нав чаль но-в ихов но1 роботи у школ!, ми обрали тему досл1дження: "Сприймання молодшими п1дл!тка-ми морально-естетичних !дей спектаклю".

Об' ект досл!дження: процес художнього сприймання у молодших П!ДЛ1ТК1В.

Предметом досл!дження ' е особливост! сприймання молодшими П1дл1тками морально-естетичних !дей спектаклю.

Шта досл!дження - вивчення особливостей перцептивного про-цесу у молодших П1дл1тк1в, теоретичне обгрунтування 1 практична розробка.психолого-педагог1чних шлях!в формування ефективного сприймання морально-естетичних !дей спектаклю.

ГЧпотеза: неадекватность сприймання молодшими п!дл1тками морально-естетичних 1дей спектаклю ыо.ша як!сно ем!нити, впливаючи на установки та спец!ально формуючи у них цей вид сприймання в навчально-виховшй робот! школи.

В!дпов!дно до мети та Ппотеви були поставлен! так1 вавдання досл1дження:

- визначити науково-теоретичну основу художнього сприймання молодших п1дл1тк!в;

- виробити критерН та на 1х основ! визначити р1вн! сформова-ност! художнього сприймання молодших п!дл!тк!в;

- створити систему принцип 1В та умов формування художнього сприймання молодшими п!дл!тками морально-естетичних !дей спектаклю;

- розробити. обгрунтувати та экспериментально перев!рити ор-

ган1зац1йно-методичну систем формування сприймання морально-есте-тичних 1 дей спектаклю молодшими п1дл1ткавд.

Теоретичною основой досл1дження стало положения про активний характер сприймання як в1добраяання навколишньо'1 д1йеност1 (Б. Г. Ананьев, О. Е Запорожець, ЕП.31нченко, Г. С. Костюк та 1н.), про основн1 характеристики сприймання як процесу (В. О. Барабанщиков), основн! 1 де'1 про структуру д!яльност1 (О. Ч Леонтьев, Н. В. Кузьм1на, Ю. К Бабанський, О. а Скрипчанко та 1н.про сп< чку-вання 1 його функцП (Г. М. Андреева, А. А. Бодальов, Л. О. Сухомликсь-кий та 1н.)'. Досл1дження грытуеться на встановлен^й залежност! розвитку сприймання навкодашн1х об'ект1в в1д сп!лкування з родиною, учителями та шшими .оточуючими людьми С А. А. Бодальов, Б. Г. Ананьев та 1н.), в1д 1нтересу учн!в до предмет1ь сприймання (Д. Б. Елькон1н, В. ¿'Давидов та 1н.), в1д емоц1йного ставлення до об'ект!в сприймання (Б. М.Теплов, П. М. Якобсон та 1н.).

Для розв'язання поставлених завдань було розробдепо програму доел!дження, зг1дно з якою на р1зних етапах експерименталыкн ро-боти викорисювувався комплекс методов, шр в1дпов1дають особли-востям дос-1дження зазначено! проблем«: методи теоретичного досл1дження;-емШричн! методи (анкетування, бес1ди, 1нтерв'ю, спостереження, анал!з продукт!в д1яльност1, констатуюч! та форму-юч1 експерименти).

Наукова новизна досл1дження полягае у визначешп критерПв худолнього сприймання, у виявленн1 р!вшв розвитку сприймання тп IX залежност1 в1д особист1сних установок, у розробц! психолого-пе-дагог1чних шлях 1 в кер1вництва сприймання молодшими гпдл1ткам.. мо-рально-естетичних 1дей спектаклю.

Особистий внесок полягае у науковому обгрунтуванн1 психолого-педагог 1чних принцип1в формування сприймання морально-естетич-

I

них 1дей спектаклю молодшими тдлИками, вид1ленн1 1х на основ1 критерПв та осо&ливостей р1вн1в розвитку цього процесу 1 впровад-жнн! отриманих даних у практику загальноосв 1тньо1 школи та педагог ¡чних частин ТИП в.

Теоретичне значения роботи виявляеться у розширенн1 знань з в!Ково1 психологи про особливост! перцептивного образу та його впливу на формування сприймання морально-естетичних 1дей спектаклю молодшими пiддiтmш^, про КритерП та р!вн} цього процесу, за-лежн!сть його в!д особист1сних установок.

Практичне значения дисертац1йного досл!дження полягае у визна ченн! психолога-педагог!чних шлях1в зд1йснення кер!вництва форму-ванням сприйманням молодшими П1дл1тками морально-естетичних 1дей спектаклю у навчальному процес1 загальноосв!тн1х гаг!л 1 практики педагог 1чних частин ТИП в.

В1рог1дн1сть результат1в забезпечуегься в1дпов!ДН1стю метод1в досл!дження поставлена у робот! мет1 та завданням, застосуванням адекватних метод1в та методик збору первинних даних, п!дтверджен-ням невипадкового характеру- виявлених зм!н показниками математич-но( статистики.

На захист виносяться так! положения:

- недостатня усв1домлен1сть сприйманого та негнучк1сть пер-цептивних установок обумовлюкггь створення поверхових, лог!чно не-обгрунтованих художн!х образ!в, як! не мохуть сприяти формуваннк ц1л!сно1, внутр!шньо несуперечливо'1 системи ц1нн1сних ор!ентац!й 1 молодших п!дл1тк1в;

- найб1льш аначуди характеристики сприймання художн1х образов спектаклю можна зм1нити в бажаному напрямку, якшр формувати бПып лаб1льн! перцептивн1 установки I створити необх1дш умови для цьо-го в навчально-виховному процесх в школ!

- система прийом^в I метод1в формування художньо! перцепцН дае змогу п1двищити ефективн!сть адекватного впливу спектаклю на когн1тивний та емотивний аспекти моральних установс;- молодших

П1ДЛ1ТК1В.

Апробацхя роботи: результат« досл^дження обговорювалися на зас!даннях кафедри психолог '.'ДПУ 1м. М. П. Драгоманова, на ьижвуз1в-ськхй пауков 1й конференцИ "Проблема самореал1зац11 особистост1 в педвузI 1 загальноосвтий школ:" /1990, м. Ки1в/, на науково-прак-тичн1й конференцП з естетичного виховання молод1 /199±, м. Херсон/, на М1жвуз1вськ1й науково-практичней конференцИ а соц1ально-психо-лоПчних проблем профес!йно! п1дгбтовки сучасного вчителя /1992, м. Ки1в/ та 1н.

Розр'облена на матер1ал! дисертацИ методика формування сприймання спектаклю впроваджена у навчальний процес ряду загально-осв1тн1х ш' 1л м. Киева, • а також у практику педагог!чних чаетин Ки1вського та' Запор1зького ТКПв.

Структура 1; обсяг дисертацИ: дисертаЩя складаеться з вступу, трьох роздШв, висновк1в, додатку та списку використано! л1тера-тури, який нараховуе 232 найменування, додатку. Зм1ст роботи виконано на 137 стор!нках машинописного тексту, включаючи 10 таблиць.

- 10 -0СН0ВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! обгрунтована актуальн1сть досл1дження, визначен1 йо-го об' ект, предмет 1 завдання, сформульован! мета та г!потеза, розкрита наукова новизна, теоретичне 1 практичне значения роботи, сформул'ован! положения, як! виносяться на захист, а також описан! форми апробацИ досл!дження та впровадження його результата у практику.

У першому роздШ "Теоретично-практичн1 основи сприймання мо-лодшими п!дл!тками морально-естетичних 1дей спектаклю" розгляда-ються проблеми сприймання драматичних твор1в молодшими п1дл!тками у в1тчизняних та заруб!жних наукових досл1дженнях. Показана роль установки у сприйманн! молодшими п!дл!тками морально-естетичних 1 дей спектаклю.

Каналом, яким у св!домост! людини подаеться ¡нформатя про естетичний об' ект, б психолоНчний механ!зм естетичного сприймання. Джерелом п$знання е 1снуюча об'ективна реальн1сть. В1домост1 про не! отримугаь через В1дчуття, сприймання, мислення, переживания та !н. Процес уудожнього п!знання починасться 31 сприймання органами почуття людини об'ект!в реально! д!йсност!. Б. М.Теплов писав, що зрозум!ти художн!й тв!р - означае, насамперед, в1дчути, еиоц1йно пережити його ! вже на ц1й п1дстав! пом!ркувати над ним. 3 почуття повинно починатися сприймання мистецтва: через нього воно повинно йти; без нього воно неможливе. Але почуттям художне сприймання, певна р!ч, не обмежуеться.

Треба в1дзначити, пр естетичн! емоц!! специф!чн!, вони зовс1м не р!вноц!нн! емоц!ям повсякденним. Це особливо добре показав у

сво!х працях видатний психолог Л. С. Виготський. Вш п!дкреслював, щр на в!дм1ну в1д тговсякденних, естетичн1 емоцП не вимагають яе-гайно! реакцП. Саме затримка зовн^шнього вияву е показовим симптомом художньо'1 емоцп при з0ер1ганн! п надзвичайно! сили. Емоц11 мистецтва е розумними емощями. ЗамЮть того, щоб проявитися у зщпленш кулак1в 1 в тремт!нн1, вони зд!йснюються в образах фан-тазп.

М1ж тим, в1домо, що образи, народжен1 активною працею фан-тазП, эв' язаш з емоц!йними враженнями, можуть нюд1 пос1дати особливе м!сце у частин! жмтевого досв^ду людини.

В когштившй основЬ сприймання психологи вичленовують три р1вн1 розумшня: розумшня того, що 1ндив1ду вжэ в 1 доме; того, що вимагае формування чи засвоення нових понять (чи проблем); л ро-зушння, яке передбачае формування чи засвоення нових, так званих "розумових В1Д0бражень". Психологи визначашь уев1домлення як про-цес розкриття 1 становления зв'язк1в 1 В1дношень, що мають резуль-тативну сторону, яка може бути позитивною чи негативною.

Три основних причини визначають можлив1сть 1 необх1дн!сть сп!впрац1 лри сприйманн! мистецтва:

- По-перше, те, шо у художньому твор1 (образО пропонуеться для п1знания не- щось абстрактне, загальне, а н1би конкретно-окреме. Художник не доводить, а "показуе" /Е Г. Белпюький/. не пов1домляе готов1 висновки, а дае можлив1сть по-своему трактувати показане, тобто сп1втворити.

- По-друге, найважлив1шою основою для сп!втворчост! е суб'ек-тивно-об'ективний характер зм1сту мистецтва. В1дносна самост!й-

н1сть в1дображено! д1йсност1 дозволяв тому, хто сприймае, само-ст1йно обм1ркувати 1 оц|нити показан! явиша, 1нод1 нав!ть виходязд за меж1 нам1р1в автора

Отже, 1ндив1дуальн1 особливост1 того, хто сприймае, виявля-ються необх1дною активною творчою силою при сприйманн1 твори мистецтва.

- По-трете, найважливШою основою сп1втворчост1 е так зван! "умовнЮть" мистецтва, яку роэум1ють двояко: як нев1Дпов1ДН1ст! мистецтва д1йсност1 (1 вже сама ця в1дм1нн1сть вимагае активност уявлення, щоб за воображениям побачити в!дображене) 1 як певни! лакоюзм, оголен!сть "прийому" (наприклад, у театр! В.Брехта), як безпосередньо закликають до д1яльност1 уявлення 1 фантазП того хто сприймае.

Сприймання молодшим п1дл1тком якогось об'екту, зокрема теат рального спектаклю, е специф1чним псих1чним процесом, в якому н останню роль грае установка

ЗПдно концепцП психологи установки, остання виступае я неусв1домлений стан шбШэованост!, готовност) до дП. На дуык О. Г. Асмолова, психолог1чним об'ектом виховання е особист1сн1 смис ли 1 смислов1 установки, як1 формуються у людини в онтогенез 1.

Особист 1сний смисл 0. Г. Асмолов, всл1д за О. М. Леонтьевим, рс зум!е як значения св!ту для людини, а смислову установку - я еск1з майбутн1х д!й. Вони являють собою внутр1шн1 регулятори пс вед1нки особистост!.

Важливим фактором перцептивно! динам1ки е псих1чн1 структур! утворення самого суб'екта сприймапня, його потреби, мотиви, мете завдання, ставлення, досв1д, як! разом створюють внутр1шн1 умо1

сприймання. Отже, сприймання виступае в рол1 зв'язуючо! ланки М1Ж потребами 1ндив1да та його установками.

Установки 1 особливост1 сприймання - вэаемозв'язан1 м1л собою явиша. В1Д установок залежить специф1ка сприймання П1дл1тками спектаклю, але й саме сприймання детерм!нуе своер1дн!сть установок

В другому розд1л! "Експериментальне досл1д*кння сприймання молодшими П1дл1тками морально-естетичних 1дей спектаклю" описуоться особливост1 побудови досл1дження, отриман1 результати вивчення у молодших п1дл1тк!в сприймання морально-естетичних 1дей спектаклю, зокрема охарактеризован! вид1лен! критерП анал1зу Р1вн1в сприймання у досл1джуваних, а також залежн1сть !х в!д особист 1сних установок

В ход! констатуючого досл1дження, для анализу експерименталь-ного матер1алу, необх1дно було визначити як1сн! р1вн! сприймання молодшими П1 дл1ткамя спектаклю. 3 ц1еп метою нами розроблено 1 ви-користано так; критерП:

1) ц!л1сн1сть сприймання переб1гу под1й в спектакл1, вм1ння пов'язати 1 лопчно узгодити окрем1 його контекстн! частини;

2) вм!ння вид1лити 1 осмислити основн1 морально-естетичн1 1де1 авторсько!, режисерсько! концепщ1;

3) аде'кватне, оргаШчн'е сп1вставлення зм1сту 1 зовн1шн!х форм вираження 1дей спектаклю;

4) емощйна лаб1льн1сть, багатопланов1сть та диференц1йо-ван!сть сприймання художн1х образ 1 в.

3 врахуванням перерахованих вище критерПв нами вид1лен! чоти-ри як1сн1 р!вн) сприймання спектаклю. Для нього використовувались таю методи та методики: анкетування, бес!ди, спостереження, вив-

чалися результаты д1яльност1 п!дл1тк!в: малинки, тво^и та 1н.

Шчатковий р!вень - молодш1 п1дл!тки не вм10гь об'еднувати в едине ц1ле окрем! компоненти спектаклю;

- в 61лыюст1 випадк!в молодш! п1дл1тки не вм1ють визначити авторський (режисерський) задуй;

- не простежують у ход! сприймання спектаклю авторсько-ре-жисерську концепц1ю морально-естетичних !дей;

- недостатньо вшють сприймати зм1ст 'спектаклю через його форму (художн1 засоби вираження);

- молодш! п!дл1тки сприймаюггь морально-естетичн1 1де1 спектаклю не досить усв1домлено, як узагальнено злитий, дифузний образ

Низький р!вень - учн! сприймають спектакль в основному на чуттев1й основ!, коли мислення не в1д1грае пом1тно! корегуто] функц11;

- вагалом здатн! сприймати морально-естетичн1 1де! спектаклю як цШсний образ;

- можуть висловити окрем1 думки про режисерський (авторський) задум;

- не вавжди простежують у ход! сприймання спектаклю авторсь-ко-режисерську концепц!ю корально-естетичних !дей;

- невпевнено визначаюгь зм!ст спектаклю через його форму;

- у б!льшост1 випадк1в вмЮТь об'еднати в едине ц!ле в!док-ремлен1 компоненти спектаклю.

Середн!й р!вень - молоди! п!дл1тки сприймають спектаодь достатньо усв1домлено;

- здатн1 сприймати морально-еететичн! 1де! спектаклю як уза-гаяьнений образ;

- 15 -

- част1ше простежують режисерський задум спектаклю;

- у 61льшост1 випадк!в вид1ляють концепц!ю моралыго-естетич-них 1дей спектаклю в процес! йога сприймання;

- у багатьох випадках вм1ють визначити зм1ст спектаклю на п!дстав! його форми;

- вм!ють об'еднувати в одне ц1ле окрем1 компоненти спектаклю;

- сприймання узагальнене, лаб1льне, схильне до образного осмислення.

Продуктивний р!вень - молоди1 п1дл1ткн сприймають спектакль осмислено, анал1ТИчно, з виникненням адекватних емоЩй та почутт1в;

- здатн1 сприймати морально-естетичн! 1деI спектаклю як ц!л1сний художн1й образ;

- завжди обгрунтовано визначаоть постановочний задум спектаклю;

- легко вид1ляють концепц!ю морально-естетичних 1дей спектаклю у процес! його сприймання;

- впевиено визначають зм1ст спектаклю на п!дстав1 його форми;

- об'еднують в одне контекстне Щле окрем1 компоненти спектаклю;

- сприймання образне, емоц^йно адекватне та динам1чне.

Основном критер1ем анал1зу твор1в учи1в е сформован¡сть син-

тезуючого воображения морально-естетичних 1дей спектаклю молодши-ми П1дл1тками. У творах учна впевнено описують зм!ст спектаклю на П1дстав1 його форми, об'еднують в одне ц1ле окрем1 компоненти спектаклю.

Анал1з твор1в молодших п1дл!тк1в виявив, про щр думають мо-лодш! п!дл1тки п!сля спектаклю, як транеформуютъея 1де1 побаченого

у 1хн1й св1домоет¡. Але разои з тим ии допускаемо й' деяку обме-жешеть засобу, яка полягае в тому, т У молодшого п1дл1тка ше не розвинут! критерп оц1нок та суджень, недостатньо вироблене вм1нш пиеьыово викладати сво! враження; вони сприймають значно б1лыие, Н1ж здатн! виклаети це (на папер1).

Спостереження за залом глядач1в проводилося шд час перегляд: спектаклю з ор1ентац!ею на перерахован1 више критерП. В антракт та Шеля спектаклю задавалися питания молодшим п!дл!ткам, тим хп бажав виразити сво1 враження. ООов'язково мали м!сце нестандарта зован1 !нтерв'ю.

Обговорення виявляе наетр1й ыолодших П1 дл1тк1в, 1х етцШн ставлення до спектаклю. Психолог-доел1дник може спрямовувати роз мову у необх!дному для нього напрямку, уточнювати значим! психо лоп чЩ моменти. Недолгом тако'1 форми роботи е те, шр як правиле власн! думки висловдююгь 20-30% д!тей. 1х погляд, на жаль, дом1н> у клас! 1 не завжди можна почути судження 1нших. Через це виявт позиШю б!льшост1 школяр1в бувае важко. Але, як один 1з засоб) досл1дження, колективне обговорення мае 1 сво! позитивн1 риси. Мс лодш! п1дл1тки мають змогу в1льно висловити сво! думки, вступити творчу суперечку лдин з одним, запропонувати власн! варган' вир!шення моральних кол!з1й художнього твору.

Анал1з матер!ал1в констатуючо! частини досл1дження дозвол вивести так1 к1льк1сн1 показники.

Початковий р1вень сприймання був характерним для 4-класеи

С

к1в - 25Х, 5-кдасник1в - 25Х.

Низький р!вень був характерним для 4-класник1в - 52 5-класник1в - 47X.

В третьому роздШ "Психолого-педагог!чн! шляхи кер!вництва сприйманням молодшими п!дл!тками морально-естетичних 1дей спектаклю" одержан! результати дозволяеть вид!лити найб1льш значущ!, 8 наго! точки зору, психолоПчн! принципи сприймання молодшими п1дл!тками морально-естетичних 1дей эм!сту та форми спектаклю, як! необх!дно враховувати в ход! орган!зац!1 навчально-виховного про-цесу.

Перший принцип - в1дпов1дн1сть соц!ально-психолог!чних та 1ндив!дуально-психолог!чних характеристик п!дл!тк!в специф!ц! мо-ральних та естетичних 1дей спектаклю.

Другий принцип - св!домо! навчально-п1энавально1 активност! п!дл1тк!в у процесх сприймання морально-естетичних 1дей спектаклю.

Трет!й принцип - принцип психолого-педагог1чно! орган1зацИ сприймання п1дл!тком морально-естетичних !дей спектаклю як умови для розвитку активност! школяр!в у цьому процес1.

Четвертий принцип - осмислен!сть сприймання п!дл!тками дота!х образ!в у процес! виявлення ними морально-естетичних 1дей спектаклю.

П'ятий принцип - орган!зац!я систематичност1 ^ посд!довност1 сприймання п!дл!тками морально-естетичних !дей спектаклю.

Шостий' принцип - забезпечення сприймання художн!х концепц!й твору, який обговорюегься.

Сьомий принцип - формування готовност! п!дл!тка до участ! £ активному колективному обговоренн! твору.

Восьмий принцип - принцип 1ндив1дуал!вац11 сприймання морально-естетичних хдей спектаклю.

Дев'ятий принцип - забезпечення емоц!йно1 привабливост!

- 18 -

сприймання, п1дл!тками морально-естетичних 1дей спектаклю.

Десятий принцип - принцип адекватного сп!вв!днесення под!й твору з життям.

Досл1дницька робота, проведена у процес! формуючого експери-менту, показала, що, даючи учням певн1 теоретичн1 знания (кате-горП, понягтя, терм 1 ни). необх1Дн1 для розум!ння 1дей драматичного твору, розвиваемо одночасно 1 як!сн1 характеристики художнього сприймання. '

Пропонуючи п1 длп'кам ваево!ти спеЩальн! геатрально-естетичн! знания, ми не эм1нюемо зм1ст навчання у 4 клас1, а в основному ви-користовуемо те, щр закладене у д1юч!й програм1 з л1тератури.

Впроваджувадась така система заход1в навчання:

- систематичне 1 Щлеспрямоване залучення п1дд1тк1в "до театру";

- виховання любов1 до мистецтва, формування на основ1 системи Щнностей п1дл1тка 1нтересу до драматично! творчост1;

- розвиток у П1дл1тк1в художнього сприймання та вм1ння осягну ти моральн1 1де! через увесь комплекс засоб1в спектаклю.

Заключний етап формуючого експерименту включав в себе читання п'еси (казни) Г. Чеховськи "Король-Дроздобород" у переклад1 I. Грицьково!, проведения спец1ально! бес1ди; коикрегизац1я та уза-гальнення одержаних ран!ше знань, формування емоц1йних вражень 1 настанов.

У процес! другого етапу формуючого експерименту використову-валося 1нтерв'ювання, яке виявшю поняття, категорП 1 особливост! художньо-образного та естетичного оформления спектаклю; прослухо-вувалися магн1тофонн! записи названого спектаклю (композиту

В. Вистряков). 0станн1м завданням було граф1чне зобршяэння п1дл1тками власних вражень в!д казки, музики та !н.

Експеримент показав, ир необх!дно 1нформувати д!тей про твор-чу практику окремих театральних художник1в, про принципи 1хньо$ прац!, про мету сценограф!1, як пров1дного засобу виразност1 театрального спектаклю. Це повинно допомогти п!дл1тку роз!братися в тому, шр в1н бачить, що в1дчувае та сприймае у спектакл!.

Для експерименту були визначен1 групи клас!в: контрольн1 1 експериментальн!. Р!вень морально-естетичного розвитку у цих трупах оЩнювався одночасно, але т1 групи, в яких в!н виявився нижчим за деякими параметрами морально-естетичного розвитку, були обран1 як експериментальн!.

Пор1вняльна характеристика результат!в, як1 одержали на початку та в к1нц! експерименту, св!дчить про ст1йку тенденц1ю покра-шэння якост1 ус!х основних характеристик сприймання.

Екслериментальне досл1дження проводилося у природних умовах, щр позитивно впливало на "чистоту" експерименту. Завдання сприй-мання морально-естетичних !дей спектаклю п1дл1тками вир!шувалося як традиц!йними методами, так 1 розробленими нами специф1чними шляхами. В експеримент1 брали участь учител1 р1зних навчальних предмет 1 в.

Для подальшо'1 конкретизац!! експерименту було запропоновано п!дл1ткам написати тв1р на тему: "Меи враження в!д проглянутого спектаклю "Король-Дроздобород", метою якого було виявлення р1вня сприймання морально-естетичних 1дей спектаклю молодшими п1дл!тками та вм1ння передати словами сво! почуття, суджння.

На П1дстав! анал!зу роб!т учн!в можна констатувати, що молод-

вй п1дл»т^и по-р!зному сприймають морально-еететичн1 1де! спектаклю, про щр св1дчить зм! ст дитячого почуття, моральний характер естетично! оц1нки. Заслуговуе на увагу те, щр молодш1 п!дл1тки прагнуть не т1льки вербально виразити сво1 уявлення, ала й супро-воджують IX яскравими 1люстрац1ями, адекватними 1х почуттям 1 переживаниям. Досв1д показуе, що досить високий р!вень творчо! активности виявляють т! учн1, у яких сформована потреба виразити сво) почуття у синтетичному художньому образ 4. '

Предостанн!й зр1з формуючого експерименту можна подати у виг-ляд! таблиц!:

Клаеи ! К!ль- I Р!вн!

Групи I к!сть !----------------------------------------------

! посл-х1 Початковий 1 Низький 1 Середн!й 1 Продуктивн.

I ,------------1---------1—-------»............

1 I К-сть I % ! К-сть 17. ! К-сть IX ! К-сть I %

IV клас

Контрольна 26 6 23 9 35 - 7 27 А ' 15

IV клас

Експеримент. 25 6 24 5 20 9 36 Б 20

V клас

Контрольна 24 4 17 8 33 7 29 5 21 V клас С

V

Експеримент. 25 3 12 7 28 9 36 б ■ 24

У прочее! констатуючого експерименту виявлено, а у ход! фор

муючого п1дтверджено, що при сприйманн1 спектаклю п!дл!тком беруть участь головн 1 компоненти пеих1чно! д1яльност1, моб!л1зуеться особлива псих1чна сфера школяра, яка исладаеться з досв1ду, знань, системи соц!альних ставлень та установок.

Отже, становления цього процесу повинно в1дбуватися на основ 1 принцип1в адекватного сприймання морально-естетичних 1дей спектаклю у процес! 1х формування. Треба в!дзначитк, шр ця проблема, а саме створення системи орган1зованого сприймання (программ тема-тичного плану, методичних пос1бник1в'та 1н.) ше чекае .-подальшого доел!джзння. Зауважимо також, що питания створення спец!альних установок до сприймання спектаклю як ваяливого компоненту мораль-но-естетично! д!яльност1, вимагае подальшого поглибленого вивчення.

Анал1з спец!ально! л1тератури та проведений експеримент дали можлив1сть зробити деяк! висновки в1дносно сприймання морально-естетичних !дей зм!сту та форми спектаклю молодшими п1дл1тками. Головний з них - найважлив1ша особлив1сть сприймання полягае у тому, пр мистецтво впливае на п!дл1тка системно, через утворен! ним образи на п!дстав( переглянутого спектаклю та 1н., тобто на основ! сприйнятого.

Проведене доел1дження дозволило зробити так1 висновки:

- знайшла п!дтвердження висунута Ппотеэа в тому, пр неадек-ватн1сть сприймання молодшими п!дл1тками морально-естетичних 1дей спектаклю можливо як1сно зм!нити впливаючи на установки та спеШально формуючи ней вид сприймання в навчально-виховя1й робот 1 вколи;

- як показало проведене досл1дження, основними критер!ями . як!сних р!вн!в сприймання молодшими п!дл!тками спектаклю в:

1) ц1д!сн{сть сприймання переб1гу под!й в спектакл!, вм!ння пов'яэати I лог1чно уагодити окрем1 його контекста частини;

2) вм1ння вид1лити I осмислити основн! морально-естетичШ 1Яе1 авгорсько'!, редисерсько! концепцП';

3) адекватне, орган!чне сп!вставления ам1сту 1 зовн!шн!х форм вираження 1дей спектаклю;

4) емоц1йна лаб1льн!сть, багатопланов1сть та диференц!йо-ван1сть сприймання худом 1 х образов.

На основ! вказаних критерпв видиено 4 р!вн! сприймання, як! характеризуются Ыдпов! днями як1 сними параметрами в!д менш глибо-кого до б1льш анал1ТИ'шого, та в!д !мпульсивно-емоц!йного до б1льш анадитичного, та в!д 1мпудьсивно-емоц!йного до осмисленого в1дчутного.

Основними принципами, котр! необх!дно враховувати в процес! створення в молодших п!дл1тк!в установок до сприймання драматичних твор!в, е так1:

- в!дпов1дн!сть соц!ально-психолог1чних та 1ндивIдуально-психолог ¿чних характеристик П1дл1тк!в специфщ! мораль них та естетич-них 1дей спектаклю;

- орган1зац!я систематичност! 1 посл!довност! сприймання га дл г г ком морально-естетичних 1дей спектаклю;

- формування готовност! п1дл!тка до участ1 у активному колек-тивному обговоренн1 твору;

- забезпечення емощйноЗ привабливост! сприймання п1дл1тмом морально-естетичних !дей спектаклю;

- принцип адекватного сп1вв1днеоення под1й твору з життям.

Було виявлено, шр система роботи з олтим!зацП процесу ху-

дожнього сприймання спектаклю дае в1дп0в1дний ефект при застоеу-

анн1 тагах засоб1в та прийом1в: робота над драматичним твором, роведення спец1альних занять ä малюнку 1 живопису, сценограф1я, |узика, бес1да, твори. глядацьк1 конференцП.

За темою дисертацП е так! публ1кац11:

1. Розвиток сприймання тральних !дей спектаклю як тлях фор-(ування особи школяр1в, да самореал1зуеться // М)жвуз1вська науко-ia конференц1я.' Тези доп. "Проблема самореал 1зац11 особи у педа-ог1чному 1нститут1 та загальяоосв1тн1й школ1" - К.: КДП1, 1990. -

С. 11-12.

2. Розвиток естетичного сприймання у майбутн1х учител1в. Тези (оп. // М1жвуз1вська науково-практична конференШя, присвячена '0-р1ччю Ки!вського ДП1 iu.fi. М. Горького. - К.: КДП1, 1991. - С. 81.

3. Психолог1я використання елемент1в театрально! творчост1 в 1авчалыго-виховному npoqecl // М1жвуз1вська науково-практична кон-зеренЩя. Тези доп. "Соц1ально-психолог 1чн1 проблем* профес1йно! Пдготовки майбутнього вчителя". - К.: КДП1, 1992. - С. 184-186.

4. Тести для використання на практичних заняттях з психолоП! педагог 1ки /в сп1вавт./. - К.: КДП1, 1992. - С. 44.

5. Особенности художественного восприятия искусства театра "езисы док. // Международная конференция по эстетическому воспита-шю молодежи. - Херсон, 1991. - Т. I. - С. 267-269.

Шгписяно ?.о яруху 20.05.199'|р.0бем 1,2.Формат 60x6^ 1/16 Друк очсетний.тирЛОО пр.сам.121.Безплатно.

ДОД У£ПУ 1и.у;.П.^рагоманоЕа,йЯ1В,Пирогова,9.