автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Детское самоуправление в педагогическом наследии Януша Корчака

Автореферат диссертации по теме "Детское самоуправление в педагогическом наследии Януша Корчака"

ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м. Одеса) ім. К.Д.УШИНСЬКОГО

- :■> Л 1

і и 0 *-5

’ “........ ЗАБУТА ТАМАРА ВАСИЛІВНА

УДК 371.49

ДИТЯЧЕ САМОВРЯДУВАННЯ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ЯНУША

КОРЧАКА

13.00.01. - теорія та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса - 1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Рівненському економ іко-гуманітарному інституті Міністерства освіти України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

ЛМНИЦЬКИЙ Марк Наумович.

Рівненський економіко-гуманітарний інститут, проректор з навчальної роботи.

Офіційні опоненти:

- доктор педагогічних наук, доцент КАРПОВА Елла Едуардівна. Південноукраїнський державний педагогічний університет (м.Одеса) ім. К.Д. Ушинського, завідувачка кафедри дошкільної педагогіки;

- кандидат педагогічних наук, доцент КАВАЛЕРОВ Володимир Анатолійович. Одеський обласний інститут вдосконалення вчителів, заступник директора.

Провідна установа -

Волинський державний університет ім. Лесі Українки, кафедра педагогіки. Міністерство освіти України, м. Луцьк.

Захист відбудеться 23 грудня 1997 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41. 053.01. при Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м.Одеса) ім. К.Д.Ушинського за адресою: 270020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету (м. Одеса) ім. К.Д.Ушинського за адресою: 270020, м. Одеса, вул Старопортофранківська, 26.

Автореферат розісланий 21 листопада 1997 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

професор gtH.A. КАВАЛЕРОВА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження визначається концептуальними голоженнями реформування освіти в Україні, які передбачають оптимальне юєднання в педагогічному процесі навчально-виховних закладів вітчизняної :ласичної педагогіки, “сучасної національної науки та кращих зразків іарубіжної педагогіки” [1]. В Україні, як і в інших країнах світу, історично :клалася своя система виховання, в якій на перший план висуваються уманістичні ідеї та орієнтири, що грунтуються на повазі до особистості щтини, турботі про її розвиток. Такий підхід окреслює першочергові завдання ‘визначення кожного вихованця як унікальної особистості, його прав і :тавлення до нього як до суб'єкта власного розвитку, опору в його вихованні на ¡укупність знань про людину та високий професіоналізм вихователя” [2]. Ефективному вирішенню означених завдань буде сприяти вивчення, /загальнення та критичне переосмислення кращого педагогічного досвіду іарубіжних педагогів-гуманістів, одне з чільних місць серед яких належить тольському вченому, педагогу, лікарю та письменнику Янушу Корчаку.

Різні аспекти педагогічної спадщини Януша Корчака, його теоретичної а практичної діяльності розглядаються в низці публікацій [М.Атаров, ІБрандіс, М.Кондаков, С.Нажмітдінова, М.Панич та ін.], однак вони мають іубліцистично-реферативний характер і переважно присвячені життю та ероїчній загибелі видатного педагога. Більш грунтовно досліджується виховна :истема Я.Корчака представниками польської науково-практичної педагогіки Й.Бальцерак, Д.Броніковська, А.Вернік, С.Волошин, М.Гжегожевська,

І.Круль, О.Левін, І.Мержан, Х.МискаД.Неверлі, Д.Русаковська, >.Суходольський, С.Томкевич, М.Фальковська, Л.Хмай, А.Шльонзакова] та юслідниками з інших країн [ Б.Анолік - Ізраїль, Б.Беллерат - Італія, Є.Кулявек США, С.Робе - Австралія, А.Хампель та Г.Шульце - Німеччина, Р.Шарф -Зелика Британія, А.Ядлін - Ізраїль]. Дисертаційне дослідження Р.О. Валєєвої юклало початок вітчизняному корчакознавству і викликало потребу юглибленого вивчення педагогічної концепції та окремих елементів виховної истеми видатного педагога.

Виховна система Я.Корчака є багатозглістовною і включає в себе лементи, що і сьогодні не втратили значущості та ваги. Це формування уманістичних, соціально-спрямованих якостей особистості; система дитячого

- Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття).- Освіта,-

* 44-46- 1993 р.-с.2.

і - Концепція національного виховання. - Освіта. - 26 жовтня 1994 р.-с.5.

самоврядування; система наставництва; система трудового виховання; організація суспільної думки як рушійної сили розвитку колективу; типологія дітей; принципи роботи з "важкими" дітьми; методика підготовки вихователів. Вирішенню цих проблем присвячено чимало теоретичних праць і років практичної педагогічної діяльності Я.Корчака. Багаторічна педагогічна діяльность дозволила йому створити цілісну унікальну виховну систему, що привертає до себе увагу педагогів та науковців багатьох країн.

Однак, незважаючи на загальновизнану науково-практичну значущість діяльності Я.Корчака в галузі теорії та практики виховання, вона не стала предметом спеціального вивчення в українській педагогіці. Педагогічна спадщина Я.Корчака ще не піддавалася глибокому науковому аналізу її складових частин, відсутні узагальнення та рекомендації щодо їх використання в сучасній педагогічній практиці. Актуальність і недостатнє вивчення означеної проблеми обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: “ Дитяче самоврядування в педагогічній спадщині Януша Корчака”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема входить до тематичного плану і наукової комплексної програми Рівненського економіко-гуманітарного інституту “Система виховання учнівської та студентської молоді на ідеях миру”.

Об'єкт дослідження - процес становлення та розвитку виховної системи Януша Корчака.

Предмет дослідження - теорія і практика організації дитячого самоврядування в педагогічній спадщині Януша Корчака.

Мета дослідження: здійснити ретроспективний аналіз системи дитячого самоврядування та педагогічного керівництва цим процесом у виховній системі Я.Корчака; визначити шляхи творчого застосування педагогічної спадщини Я.Корчака в сучасній педагогічній практиці.

Концепція дослідження. Педагогічні ідеї та досвід Я.Корчака в організації дитячого самоврядування, що базувалися на прогресивних виховних принципах, розвивалися від розуміння самоврядування як допоміжного засобу в формуванні соціально- активної особистості до визначення його центральним елементом та провідним методом цілісної виховної системи. Розроблені Я.Корчаком теоретичні засади та методичні положення можна актуалізувати в сучасній педагогічній практиці; якщо: створити необхідні умови для реалізації відповідних прав і обов'язків членів колективу; забезпечити постійне зростання соціальної значущості й моральної цінності роботи учнів і вихованців в органах самоврядування; залучити .їх до реального управління своїм колективом, розвивати в них соціально-трудову активність і самостійність. Водночас органи самоврядування будуть

з

:днувати в своїй діяльності функції керівництва та виконання, а в колективі ¡вішатимуться педагогічно доцільні відносини взаємної відповідальності.

Завдання дослідження:

1. Виявити та обгрунтувати фактори і періоди становлення та розвитку ;овної системи Я.Корчака.

2. Охарактеризувати сутність педагогічної концепції та виховної :теми Я.Корчака.

3. Визначити принципи організації та етапи становлення дитячого юврядування у виховній системі Я.Корчака;

4. Виявити сутність та специфіку педагогічного керівництва дитячим юврядуванням у виховних закладах Я.Корчака;

5. Окреслити та теоретично обгрунтувати перспективні шляхи творчого сористання досвіду Я.Корчака в організації дитячого самоврядування в іасних навчально-виховних закладах.

Методологічні засади дослідження становлять положення наукової ірії пізнання щодо взаємозв'язку і взаємообумовленості історико-іагогічних явищ; діалектичну єдність загальнолюдських та національних ностей; прогнозування і передбачення педагогічного майбуття; ємозв'язок одиничного і загального в педагогічній діяльності; національного інтернаціонального.

Методи дослідження: хронологічній, який дав можливість розглянути їовну систему Я.Корчака в русі, змінах і часовій послідовності; діахронний, дозволив дослідити якісні зміни в організаційному процесі дитячого юврядування в педагогічній спадщині Я.Корчака; метод порівняльного ілізу, за допомогою якого вивчення проблеми з теоретичних позицій кріплюється аналізом фактів; метод систематизації розрізнених даних і їтів за визначеними ознаками.

Джерела дослідження.Основну групу джерел складають наукові, 'ково-популярні, публіцистичні праці Я.Корчака та його твори для дітей, що їй опубліковані як у нашій країні, так і в Польщі впродовж 1896 - 1996 ;ів; архівні матеріали Корчаківської лабораторії Варшавського інституту щгогічних досліджень, Музею історії єврейства [Варшава] та Музею борців ту гегго Бейт-Лохамей ха- Гетаот [Ізраїль]. Всього було опрацьовано 93 іці Я.Корчака, з них 81 - мовою оригіналу. •

Теоретичними засадами дослідження виступили праці педагогів лдирєв М.І., Гончаров Н.К., Зязюн I.A., Євтух М.Б., Ничкало Н.Г., йборода В.К., Макаренко A.C., Мединський Є.М., Мітюров Б.Н., їомлинський В.О., Шабаєва М.Ф.), дослідження (Куракін А.Т., іаковський В.А., Новікова Л.І.), щодо використання системного підходу в щесі аналіза цілісного досвіду навчально-виховної установи. В аспекті

досліджуваної проблеми вивчалися праці П.П.Блонського, Р.О.Валеєвої С.Волошина, М.Фальковської, С.Т.Шацького, публікації вітчизняних та зарубіжних авторів про життя та діяльність Я.Корчака.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше у вітчизняній педагогіці здійснено й науково обгрунтовано періодизацію становлення і розвитку виховної системи Я.Корчака; визначено сукупність його соціально-виховних принципів; охарактеризовано сутність і зміст педагогічної концепції та виховної системи Я.Корчака; проаналізовано один із провідних чинників виховної системи Я.Корчака - теорію і практику дитячого самоврядування у виховних закладах Я.Корчака, яке розглядається в дисертації як система; розкрито спрямованість цієї системи на гуманізацію взаємовідносин між вихователями та вихованцями, а також між дітьми в колективі; визначено рівні та функції педагогічного керівництва дитячим самоврядуванням у виховних закладах Я.Корчака; визначено та обгрунтовано шляхи впровадження досвіду Я.Корчака в сучасну педагогічну практику.

Теоретична значущість дослідження полягає у збагаченні історії та теорії гуманістичної педагогіки шляхом узагальнення виховної спадщини Януша Корчака, розкриття сутності і змісту його педагогічної концепції, визначення співвідношення і взаємозв'язку принципів виховання і методики організації дитячого самоврядування як провідного і системостворюючого елементу життєдіяльності єдиного виховного колективу.

Практична цінність дослідження. Одержані результати поглиблюють сучасні знання про роль і значення дитячого самоврядування в школі та інтернаті; структуру його побудови та принципи діяльності. Позитивний досвід організації і діяльності дитячого самоврядування у виховній системі Я.Корчака допоможе складанню сучасних методик, спрямованих на самовиховну активність дітей. Практичний досвід, узагальнений в дослідженні, може бути використаний в сучасній педагогічній практиці, розробці навчальних курсів з історії педагогіки, організації виховної роботи в школах і опікунських установах, а також для підвищення педагогічної культури батьків і широкої громадськості.

Результати дослідження, зокрема методика створення наскрізної системи дитячого самоврядування через співуправління - співгосподарювання -організацію громадської думки, використовуються в діяльності Рівненського інституту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (акт впровадження N 19-А від 1.XI. 1997 року).

Особистий внесок здобувана полягає в науковому обгрунтуванні періодів становлення і розвитку виховної системи Я.Корчака; узагальненні основних корчаківських соціально-виховних принципів; розкритті сутності і змісту його педагогічної концепції; розробці системної характеристики

дитячого самоврядування, його принципів, змісту, етапів розвитку та виховної гфективності; визначенні сутності, рівнів та функцій педагогічного серівництва дитячим самоврядуванням у виховній системі Я.Корчака. Самостійно підготовлено і опубліковано 11 статей і доповідей; в монографії 50зділ 1, §§ 1-2 роздьілу 2, §§ 2-4 розділу 3 підготовлено автором; §3 розділу 2 га §§ 1,5 розділу 3 - Ямницьким М.Н.

Апробація роботи. Хід і результати дослідження доповідалися і обговорювалися на науково-теоретичних конференціях професорсько-зикладацького складу Київського державного інституту культури [1989, 1990, 1991 рр.], міжвузівських та міжнародних науково-практичних конференціях м.Рівне, 1995, 1996 та 1997 рр.], обласній науково-практичній конференції м.Рівне, 1997 р.], звіті щодо результатів дослідження в Корчаківському відділі Зудинку-музеї "Бейт Лохамей ха-Гетаот" [серпень 1996 р.], а також у виступах терсд студентською, педагогічною і батьківською аудиторіями.

Матеріали дисертації опубліковано в монографії “Педагогічна творчість Януша Корчака”, 8 статтях у фахових журналах та збірках наукових праць, 5 ібірках тез наукових доповідей та методичних рекомендаціях, загальна сількість яких становить 14 назв.

На захист виноситься:

- науково обгрунтована періодизація та фактори становлення і розвитку яіховної системи Я.Корчака;

- соціально-виховні принципи та сутність педагогічної концепції ■1.Корчака як теоретична основа його виховної системи;

- система дитячого самоврядування у виховних закладах Я.Корчака та мвні і функції педагогічного керівництва ним;

- шляхи творчого використання досвіду Я.Корчака в організації щтячого самовряду вання в сучасних навчально-виховних закладах.

Структура та обсяг дисертаційного дослідження. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Збсяг дисертації - 210 стор., з них основного тексту - 170 стор., у тексті ,«стяться 4 схеми та діаграми, в списку використаних джерел 293 назви, авершують роботу 6 додатків.

• -ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ • .

У вступі розкривається сутність і стан наукової проблеми, »бгрунтовується вибір теми дослідження. Визначається актуальність теми юслідження, виділяються його об”єкт, предмет, концепція, мета, завдання, в”язок з науковою програмою, наукова новизна, теоретична значущість та фактична цінність роботи, розкриваються методологічні засади, відмічається

конкретний особистий внесок здобувана, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі “Становлення і розвиток виховної системи Януша Корчака” здійснено аналіз першоджерел та архівних матеріалів з проблеми дослідження, визначено фактори, що вплинули на становлення і розвиток виховної системи видатного польського педагога, періоди її формування, становлення та розвитку.

Аналіз матеріалів, що склали основу дослідження, дав підстави стверджувати, що в період 1894-1904 років відбувався процес формування педагогічної програми Я.Корчака як стратегічного плану соціально-виховних дій. Цільовою установкою його педагогічної програми стало прагнення до ліквідації соціальної меншовартості дітей шляхом реформування соціально-виховних засад суспільства. Мета педагогічної програми полягала в реорганізації традиційних сирітських будинків у організовані на гуманістичних засадах установи, що були спроможними забезпечити захищеність, різносторокній розвиток дитини і створити умови для щасливого дитинства. На формування педагогічної програми Я.Корчака вплинули такі фактори, як гуманістична спрямованість особистості; літературна творчість, що мала характер педагогічної дії; усвідомлення соціальної меншовартості дітей в суспільстві; прогрес педагогічної, філософської, медичної думки в Європі наприкінці XIX- на початку XX століть; активна громадсько-педагогічна діяльність; соціально-історичне тло суспільного життя Польщі того часу.

Узагальнюючи напрямки, проблематику і зміст різнопланової лікарської, громадсько-виховної, літературної діяльності Я.Корчака в період 1905-1911 років, ми дійшли висновку, що в цей час відбувалося становлення його виховної системи, яку ми розглядаємо як сукупність взаємопов”язаних елементів педагогічного впливу, що створюють динамічну цілісність. На основі педагогічної програми, в процесі науково-педагогічної та науково-літературної творчості, медичної практики в шпиталі ім.Берсонів-Бауманів, роботи в громадських читальнях, виїздів на літні колонії, діяльності в Товаристві допомоги сиротам розвивалися погляди Я.Корчака на організацію і особливості виховної роботи, специфіку виховання сиріт і безпритульних дітей, визначилась його педагогічна концепція, основні елементи виховної системи, організаційні засади роботи дитячих будинків та провідні методи виховного впливу. Я.Корчаком впродовж згадуваного періоду був накопичений величезний досвід наукових досліджень, літературної творчості, суспільно-педагогічної і громадської діяльності. Об'єктивно він набув досвіду, знань, умінь, розробив чітко визначену програму педагогічної діяльності; суб’єктивно мав бажання і був спроможним реалізовувати їх в практичній педагогічній роботі в сфері опікунського виховання.

З жовтня 1912 року започатковується практична педагогічна діяльність Я.Корчака в збудованому на кошти Товариства допомоги сиротам Домі Сиріт. Я.Корчак ,по праву, став директором дитячого будинку з першого дня його існування і був ним до останнього дня їх спільного життя - 5 серпня 1942 року. Теоретично обгрунтована і частково апробована на літніх колоніях Міхалувка та Вільгельмувка, виховна система почала реалізовуватися, збагачуючись творчим досвідом і педагогічними пошуками її творця. У 1919 році у Пруткові під Варшавою відомий польський педагог М.Фальська за допомогою Я.Корчака створює дитячий будинок для дітей полеглих борців за незалежність Польщі - Наш Дім. Формально Я.Корчак рахується там лікарем та співорганізатором, а фактично він є директором цього дитячого будинку. Для розширення сфери виховного впливу, надання допомоги маленьким, ослабленим дітям Варшави, працевлаштування вихованців-випускників Дому Сиріт Корчаком створюється низка філій дитячого будинку: літні колоній для дітей Дому Сиріт та варшавських безпритульних, інтернат, дитячий садок, сільськогосподарська ферма, зимовий табір для ослаблених дітей . У 1923 році в Домі Сиріт відкрилася Бурса, заснована для фахової педагогічної підготовки вихованців, котрим минуло 14 років, і які не могли продовжувати перебування в дитячому будинку. Бурса забезпечувала їм повну шкільну і частково фахову освіту. Через два роки Бурса набуває характеру педагогічної лабораторії, де вібдувається фахова підготовка педагогічних кадрів для сфери опікунського виховання, і куди приймаюли слухачів вчительських семінарій та курсів для вихователів, студентів інститутів загальної та спеціальної педагогіки. Упродовж згадуваного періоду Я.Корчак активно займався науково-георетичною, літературною, викладацькою та просвітницькою діяльністю, що докладно описується в дисертаційному дослідженні. Аналіз педагогічної спадщини видатного вченого і практика засвідчив, що організація, відкриття і розвиток Дому Сиріт, Нашого Дому, Бурси, інтернату, дитячих садків, шкіл в цитячих будинках як нових осередків науково-практичної діяльності зб'єктнвно обумовлені процесом активного розвитку виховної системи Я.Корчака, реалізацією його реформаторських задумів і планів у сфері зпікунського виховання. Саме тому ми визначили цей час як період розвитку і збагачення виховної системи Я.Корчака в процесі практичної педагогічної і іауково-творчої діяльності. . •

В другому розділі “Провідні принципи та основні елементи виховної системи Я.Корчака” визначено соціально-виховні принципи, систематизовано і узагальнено структуру і зміст педагогічної концепції, подано цілісну «арактеристику виховної системи Я.Корчака. Аналіз педагогічної спадщини Я.Корчака дозволив нам визначити його виховну систему як цілісну сукупність ізаємообумовлених і взаємопов'язаних елементів виховного впливу. Ця цілісна

сукупність є динамічною (що обумовлено зміною її стану в часі), самоорганізованою, відкритою (що характеризується вводом і виводом інформації-), має свою структуру. Структурність системи характеризується можливістю описання її через вектори зв'язків і відношень елементів в цілій єдності. Стаціонарним станом відкритої системи є динамічна рівновага, при якій всі визначальні принципи побудови системи є незмінними, водночас продовжуються процеси вводу та виводу інформації, накопичення досвіду і вдосконалення форм і методів виховання. Саме тому для вивчення і аналізу виховної системи Я.Корчака важливо визначити принципи, на яких вона базується. Відповідно до результатів аналізу автобіографічних та наукових праць Я.Корчака, історіографічних матеріалів, ми дійшли висновку, що зміст і спрямованість—виховної—системи—Я.Корчака—обумовлюють—його—фундаментальні соціально-виховні принципи: визнання дитини повно-вартісною, рівноправною людиною та соціально-ціннісною особистістю; взаємодія виховання і самовиховної активності дітей; синтез медицини і педагогіки у вихованні; єдність процесів психологічного вивчення дитини і педагогічного впливу на неї.

Дослідження засвідчило, що педагогічна концепція Я.Корчака формувалася на основі гуманістичних принципів і виступила конкретним базисом виховної системи. Педагогічну концепцію Я.Корчака ми розглядаємо як систему педагогічних, філософських та соціальних поглядів її автора, що має великий масштаб і виходить за межі опікунського виховання. Спрямованість теоретичних розробок і практичної діяльності Я.Корчака на виховання активної і самостійної особистості з розвиненими гуманістичними якостями обумовила розкриття в його педагогічній концепції обгрунтованих поглядів і переконань стосовно ставлення людини до соціальної дійсності, теорії людини як істоти біологічно-соціальної, сутності процесу виховання, типологіїї дітей, цілей виховання, провідних методів виховного впливу, теорії школи життя, підготовки вихователів, ролі суспільно-корисної праці та дитячої преси у вихованні, розвитку самовиховної активності дітей, теорії синтезу знань про дитину, які всебічно аналізуються у дослідженні.

Педагогічна концепція Я.Корчака, як засвідчило її грунтовне вивчення, визначила основні організаційно-виховні елементи системи виховання, як конструктивно-змістовну-побудову виховного-процесу. Серед них: організація внутрішнього життя колективу на засадах самоврядування з чітко визначеною структурою і правововим полем захищеності дитини; стимулювання громадської активності вихованців і виховання в суспільно-корисній праці; побудова колективу як об'єднаних в дитяче суспільство соціально-вагомих особистостей; свідоме сприйняття визначених норм співжиття, обгрунтування відносин між дітьми і життя в колективі на гуманістичних правових засадах і

морально-ціннісних принципах; а також виховання навичок володіння собою, самокритики і вольового загартовування; формування громадської думки і створення механізму її впливу на особистість; відмова від насильства в будь-якій його формі; налагодження системи оперативного і об'єктивного стимулювання поведінки дитини. Педагогічна концепція передбачала створення оптимальних умов для всебічного розвитку морального і фізичного здоров'я дитини, її інтелектуальних і творчих здібностей; опору на щирість і довіру як головні рушійні сили організаційного розвитку колективу; увагу до особливостей індивідуального розвитку дитини, ретельне педагогічно-медичне спостереження; побудова колективу як об'єднання суспільно вагомих особистостей.

Враховуючи об'єктивні і суб'єктивні фактори конкретної виховної ситуації, Я.Корчак застосовував цілісну систему виховної техніки, пластичні форми, пристосовані до визначених цілей, виховних намірів і потреб дітей. Серед них: Кодекс, як основний закон співжиття і співдіяльності дітей у виховних закладах; Сейм (дитячий парламент), товариський Суд, як вищі представницькі органи законодавчої і судової влади в дитячому суспільстві; судову газетку як інформативно-звітний орган товариського Суду та щотижневу газету, що випускалася дітьми для дітей; опікунство (наставництво); динамічну систему чергувань, що забезпечувала повне самообслуговування дитячих будинків; плебісцити доброзичливості, громадянські звання; врахування самооцінки поведінки дітей; парі; інформаційну таблицю; скриньку для листів; шафу знайдених речей; пам'ятні листи заохочень і зауважень; листи бійок і сліз; діаграми порушень і досягнень; пам'ятні листівки; нотаріат; категорії чистоти і порядку; спільне читання газети, спільне прийняття важливих рішень, постійне спілкування з дітьми; обов'язково обмежену кількість виховного персоналу, до якого належали директор, головна вихователька, вихователька, економка, куховарка, прачка і сторож.

Слугує на увагу сучасності, з нашого погляду,практична діяльність Я.Корчака, пов”язана з опікунською педагогікою. Вчений розумів виховання як творчий процес, як пошук ефективних форм і методів виховання, стосованих до конкретної дитини в конкретних умовах її життя. ■Реформаторські педагогічні починання Я.Корчака в опікунських закладах призвели до перелому в чинній того часу системі опікунської педагогіки і започаткували новий погляд на проблеми виховання сиріт і безпритульних дітей. Корчаківська ідея про створення для сиріт і безпритульних середовища, що замінить родину, у вигляді “дому дитини”, “дому радості життя”, випередила тогочасні можливості її реалізації в загальних суспільно-історичних умовах. В складній соціально-економічній ситуації Я.Корчак

створив два дитячих будинки - опікунсько-виховні інституції нового типу, -завданням яких було забезпечення умов для всебічного розвитку дитини на засадах визнання і дотримання її прав. Серед багатьох фундаментальних, теоретично і практично вагомих соціально-педагогічних інновацій Я.Корчака, що ввійшли до скарбниці опікунської педагогіки, ми зробили спробу визначити найголовніші. А саме: теорія і практика педагогічного розпізнавання, медичного обстеження і виховної діагностики потреб дитини; система опікунського виховання дітей, позбавлених родини, основою якої є продумана організація розвитку самовиховної активності дитини; концепція вихователя-захисника, помічника і друга дитини; методика опікунсько-виховної роботи в дитячому закладі; теорія педагогізації суспільства: теорія визнання обов'язків^ суспільства перед дитиною як об'єктивно законних.

Як засвідчило дослідження, виховна система Я.Корчака має не тільки динамічний зміст, але й самоорганізований характер. Це означає, що головні розвивальні сили знаходяться в ній самій, в її внутрішньому потенціалі. Динамізм суб'єктно-об'єктних зв'язків у виховній системі Я.Корчака обумовлений підходом до дитини як до рівноправного учасника процесу виховання. Я.Корчак не визнавав закритих, жорстких, мало еластичних виховних систем. Він визначив загальні напрямки діяльності, загальні засади і принципи, які вихователь повинен завжди пристосовувати до конкретних потреб дітей в конкретних виховних умовах. Я.Корчак розглядав виховання як творчий процес, безперервні пошуки власних, дійових форм і методів виховного впливу. Абсолютна відсутність менторства, авторитаризму та догматизму у виховній системі Я.Корчака уможливлює запозичення її досягнень сучасною практичною педагогікою.

Третій розділ “Місце дитячого самоврядування у виховній системі Я.Корчака” висвітлює принципи, мету, структуру, етапи впровадження дитячого самоврядування і специфічні особливості педагогічного керівництва ним у виховних закладах Я.Корчака.

В педагогічній теорії і практиці Я.Корчака самоврядування є активно діючою на гуманістично-правових засадах системою життєдіяльності колективу, яка через виборні органи планує, організовує, координує і спрямовує розвиток колективу і особистості, несе повну відповідальність за виконання спільних рішень, визначає права і обов'язки кожного відносно колективу і суспільства, права і обов'язки колективу відносно особистості, встановлює і регулює оптимальні взаємовідносини, сприяє самовиховній активності дітей. Організація самоврядування у виховній системі Я.Корчака забезпечувала реалізацію його суспільно-виховних принципів щодо соціальної повновартісності і рівноправності дитини, сприяла утвердженню справедливості і ідеї захищеності дитини.

На наш погляд, Я.Корчак розробив низку принципових положень щодо організації дитячого самоврядування. Головними з них вважаємо такі: глибоке розуміння і сприйняття самоврядування не як зафіксованої сваволі, а як органів, що діють на засадах суспільно-інституціональних вимог, законності і права; сутність самоврядування полягає в наполегливій праці кожного для того, щоб добре жилося всім в колективі; наявність чітко визначеної структури органів самоврядування, рівновагове співвідношення прав, обов'язків і відповідальності; підзвітність органів самоврядування колективу і підпорядкованість його дій спільно визначеним нормам.

Аналіз матеріалів дослідження засвідчив, що самоврядування у виховній системі Я.Корчака не може бути ототожнене із зовнішніми організаційними формами його застосування. Принципові засади самоврядування є тривалими і незмінними, а функції, масштаби і форми динамічно змінюються, як змінюються функціональні ролі вихованців і вихователів. Це надає самоврядуванню системного характеру. Основною метою впровадження самоврядування в Домі Сиріт і Нашому Домі була підготовка дітей до активного, самостійного життя, формування організаційних навичок, здатності приймати рішення і виконувати їх.

В процесі аналізу теоретичних джерел дослідження і педагогічної практики Я.Корчака ми визначили три головних елементи системи самоврядування в керованих ним дитячих закладах. Співуправління включає спільне прийняття важливих рішень, систему повної відповідальності за їх виконання на всіх рівнях, діяльність товариського Суду і судової Ради на засадах законності (Кодекс), діяльність дитячого Сейму або Ради самоврядування на засадах спільно визначених гуманістично-правових норм (Статут, Календар, ухвали і постанови Сейму). Співгосподарювання полягало в чітко налагодженій системі чергувань, інших видах самообслуговування (Нотаріат, Крамничка, Шафа знайдених речей, наставництво і опікунство, відповідальність за визначені ділянки роботи, відповідальність старших за молодших). Формування громадської думки відбувалося здебільшого завдяки організації газети, проведенню Плебісцитів, визначенню Категорій, діаграмам досягнень і порушень.

Змістовно-структурний аналіз самоврядування в дитячих закладах Я.Корчака засвідчив його системний характер. Самоврядування як система складається із взаємопов'язаних, взаємодіючих, взаємообумовлених елементів. Воно діє на принципових гуманістично-правових засадах; має наскрізний характер, оскільки за формами організації охоплює всі напрямки життєдіяльності колективу, а за змістом впливає на кожну особистість в колективі. Самоврядування, як засвідчив аналіз, перебуваєв стаціонарному стані відкритої системи, тобто стані рухливої рівноваги, зберігає при цьому

принципи організації і періодично змінює активність напрямків та зміст фор залежно від конкретної організаційно-виховної ситуації.

Матеріали дослідження дозволили визначити, що першим етапо впровадження і, водночас, забезпечуючим елементом практичного дитячої самоврядування в Домі Сиріт і Нашому Домі стала щотижнева газета, дослідженні докладно розкриваються організаційно-принципові засади і мет створення її, як осередку формування громадської думки і засобу розвить самовиховної активності дітей. Другим етапом становлення самоврядувані стало впровадження динамічної системи чергувань, що забезпечуваї самообслуговування в дитячих закладах та формувала почуття відпов дальності за доручену справу. В дослідженні детально висвітлюються-вцд чергувань^система їх розподілу~таобліку у вигляді одиниць праці”.

Вважаємо, що саме створенням дитячого товариського Суду розпочавс третій етап розвитку системи дитячого самоврядування. Товариський Суд, : задумом Я.Корчака, повинен був допомогти у вирішенні суспільно-виховні завдань. А саме: покласти початок реальній дитячій рівноправності; розробит свою конституцію (нею пізніше став Статут Дому Сиріт); примусити дорослі проголосити декларацію прав дитини; забезпечити життєдіяльність колектив на засадах права, а не волі вихователя; ствердити справедливість; перетворит громадську думку в реальні важелі виховної дії; покласти край деспотизму будь-яких його проявах; забезпечити механізм реалізації визначених пре дитини. В дослідженні узагальнено і проаналізовано принципи діяльнос' судової системи, докладно висвітлено практичну діяльність товариського Суд;

Четвертим, завершуючим етапом становлення і розвитку систем дитячого самоврядування, як засвідчили матеріали дослідження, стал створення Сейму або Ради самоврядування. Сейм, як вищий представницьки орган законодавчої влади, було створено для вирішення справ дітей самим дітьми. Сейм виконував такі функції: затверджував видані судовою Радої закони або відхиляв їх; встановлював ювілейні і святкові дні; присуджува пам'ятні листівки; приймав нових дітей та добивався виключення старших ч усунення вихователів у випадку необхідності; встановлював громадянсьі звання вихованців; розглядав прохання та звернення дітей.

В дитячих закладах Я.Корчака, за даними дослідження, поступов структурно визначилися три гілки влади: законодавча (Сейм, діючий на осної Статуту); судова (товариський Суд і судова Рада, що діяли на основі Кодекс; та виконавча (старші чергові, Опікунська комісія, відповідальні за Плебісци" Нотаріат, Газету, Таблицю, Шафу, проблемні комісії). Дитяче самоврядуванні що водночас виступало складовою ланкою соціального самоврядуванні виступило основою реалізації демократичних прав і свобод, способої гуманізації виховання, методом формування громадянської відповідальност

[юрмою організації діяльності. В дослідженні проаналізована виховна :фективність дитячого самоврядування в опікунських закладах Я.Корчака з гозиції діяльнісної методології. Самоврядування в педагогічній теорії і ірактиці Я.Корчака, як засвідчили матеріали дослідження, можна визначити як тринцип, метод, спосіб і форму організації життя, фактор переходу від шховання до свідомого і організованого самовиховання дитини і органі-іаційного розвитку колективу, що становить єдину систему і забезпечує >птимальну і гармонійну організацію життя і діяльності дитини у виховному ¡акладі. В дослідженні аналізується еластичність системи дитячого :амоврядування, що відображає прогресивний процес внутрішніх змін киттєдіяльності колективу.

Педагогічне керівництво становленням, розвитком і діяльністю системи іитячого самоврядування в педагогічній спадщині Я.Корчака є проблемним і іе підлягає апріорному вирішенню, оскільки спеціально в його працях не розглядається. Його погляди на цю проблему ми вивчили в процесі аналізу іілої низки праць. Результати аналізу дали можливість визначити, що певні зівні педагогічного керівництва, за Я.Корчаком, знаходилися в прямій ¡алежності від рівня пізнання дітей, визначення їх біопсихофізіологічних сарактеристик. На першому рівні Я.Корчак був одноосібним виразником :успільннх вимог, формував групу активних однодумців серед дітей, ¡впроваджував єдині правила і норми співжиття, ініціював створення газети і лістеми чергувань. На другому рівні педагогічного керівництва відбулася іередача частини організаційно-керівних функцій старшим вихованцям -Нотаріат, Плебісцит, Чергування, Крамничка, Діаграми, проблемні комісії. Відтепер частина організаційно-виховних завдань визначалася і вирішувалася дітьми, дитячі будинки перейшли на самообслуговування, права дітей захищалися чинними моральними нормами і Нотаріатом. Третій рівень педагогічного керівництва характеризувався інтелектуальною, вольовою та їмоційною єдністю колективу, в цей час відбувався максимально активний зоззиток системи самоврядування - були створені вищі органи її, а також прийняті і затверджені законодавчо-правові нормативи життя колективу 'Кодекс і Статут Дому Сиріт). Поступово відбувся перехід до четвертого, вищого рівня педагогічного керівництва дитячим самоврядуванням, яке перемістилось у площину морального розвитку і самовиховання особистості й колективу. На цьому рівні самовиховна активність дітей набула свідомо-зрганізованого характеру.

Розглядаючи становлення і розвиток системи дитячого самоврядування у виховних закладах Я.Корчака з позиції процесуального підходу, ми визначили такі функції педагогічного керівництва ним: мотиваційно-

ціяльнісна, планово-організаційна, контрольно-навчальна, оцінно-коригуюча,

комунікативна, співробітництва. В дослідженні розкривається зміст і динаміка взаємозв'язку цих функцій.

У висновках дисертації узагальнюються результати дослідження, головні з них такі:

І. Вивчення педагогічної спадщини Я.Корчака довело її багатоаспектність та співзвучність сьогоденним концептуальним положенням національної системи виховання підростаючого покоління. Розроблена

Я.Корчаком виховна система, базуючись на багатозмістовній гуманістичній педагогічній концепції, може стати невичерпним джерелом пошуків і застосувань її елементів в сучасній педагогічній і, насамперед, опікунській практиці.

_______2.__За—результатами—вивчення ^теоретичної-і~практичноГ спадщини

Я.Корчака було визначено провідні фактори формування його педагогічної програми. Серед них: гуманістична спрямованість особистості Я.Корчака; літературна творчість, що мала характер педагогічної дії; усвідомлення соціальної меншовартості дітей в суспільстві; прогрес педагогічної,

філософської, медичної думки в Європі наприкінці ХІХ-на початку XX століть; активна громадсько-педагогічна діяльність; соціально-історичне тло

суспільного життя Польщі того часу; морально-ціннісне оточення, в якому перебував Я.Корчак.

3. В дослідженні визначено періоди становлення і розвитку виховної системи Я.Корчака:

Перший період - формування педагогічної програми як стратегічного плану соціально-виховних дій (1894 - 1904 роки);

другий період - становлення виховної системи як сукупності взаємопов'язаних елементів педагогічного впливу на основі визначення її конкретного базису - педагогічної концепції, її структури, змісту та спрямованості (1904 - 1911 роки);

третій період - активний розвиток виховної системи, збагачення її новими формами і методами роботи в процесі практичної педагогічної діяльності в Домі Сиріт, Нашому Домі, Бурсах, Інтернаті, дитячому садку, колоніях та інших філіях дитячих будинків (1912 - 1942 роки).

4. Дитяче самоврядування у виховній системі Я.Корчака, як засвідчило дослідження, має'системний характер, наскрізну спрямованість і поступовість у своєму розвитку. В дослідженні визначено та обгрунтовано структуру системи самоврядування в Домі Сиріт і Нашому Домі: співуправління, співгосподарювання та формування громадської думки колективу.

5. Впровадження системи дитячого самоврядування, за даними дослідження, відбувалося в чотири етапи: на першому етапі започатковувався механізм формування громадської думки; на другому етапі стабілізувалася

динамічна система чергувань, що забезпечила самообслуговування і створила умови для самовиховної активності дітей у всіх напрямках їх діяльності; на третьому етапі була створена і активно запрацювала цілісна судова система, в основу якої були покладені правові норми співжиття; на четвертому етапі створено вищий представницький орган законодавчої влади - Сейм, що завершило побудову чіткої структури системи дитячого самоврядування в дитячих закладах -Я.Корчака.

6. Напрями актуалізації досягнень і знахідок виховної системи Я.Корчака полягають у систематичній цілеспрямованій і науково-обгрунтованій роботі щодо вивчення його спадщини, поширенні знань про його педагогічні погляди серед педагогів-практиків і, насамперед, серед працівників системи опікунського виховання; створенні науково-методичної лабораторії опікунського виховання на базі використання досвіду Я.Корчака.

7. Шляхи впровадження дитячого самоврядування в сучасну педагогічну

практику залежать від реальної рівноправності учасників виховного процесу, творчої особистості педагога та дотримання корчаківських принципів розвитку колективу. .

Запропоноване дослідження є одним із перших досвідів вивчення педагогічної спадщини Я.Корчака і не претендує на вичерпний розгляд проблеми. В системі подальших досліджень творчої спадщини Я.Корчака перспективним нам вважається вивчення проблем трудової і соціальної активності дитини, глибокий науковий аналіз складових частин його багатозмістовної педагогічної концепції, в тому числі поглядів щодо дошкільного, сімейного виховання, теорії школи життя.

Слугує на увагу гуманістична спрямованість форм, методів і звсобів виховання, які використовував Януш Корчак. Його педагогічний досвід може бути широко використаний в загальних і спеціальни навчально-виховних закладах і, на наш погляд, це буде сприяти формуванню гармонійно розвиненої, соціально активної і гуманістично соціалізованої особистості.

Особливо важливим, на нашу думку, є використання досягнень Януша Корчака в опікунсько-виховній педагогічній діяльності. Використання методики створення системи дитячого самоврядування може великою мірою сприяти вихованню інійіативної, самостійної, відповідальної особистості, як це передбачено в сучасних освітянських програмних документах.

Саме тому, на нашу думку, необхідно продовжувати наукове опрацювання, вивчення і розповсюдження педагогічної спадщини видатного педагога XX століття - Януша Корчака. Це допоможе збагатити як теорію, так і практику вітчизняної педагогіки.

Основні ідеї та положення дисертації відображено в таких публікаціях:

1. Забута Т.В., Ямницький М.Н. Педагогічна творчість Януша Корчака: Монографія. - Рівне, Вид-во Ф.Пишнюка, 1997. - 200 с.

2. Забута Т.В. Дитяче самоврядування в педагогічній спадщині Януша Корчака//Наука і освіта. - 1997. - N 1.-С. 10 - 13.

3. Забута Т.В. Педагогічна концепція Януша Корчака: оригінальні “інструменти виховання” як специфічна особливість його виховної системи // Нова педагогічна думка. - 1997. - N 2. - С. 38 - 41.

4. Забута Т.В. З історії дитячого самоврядування у навчально-виховних закладах // Нова педагогічна думка. - 1997.- N 3. - С. 31 - 34.

_______5. Забута Т.В. Януш Корчак як психолог. // Школа за мир,

взаєморозуміння і соціальний розвиток. - Рівне: Тетіс,- 1996. - С.98 - 103.

6. Забута Т.В. Педагогічна концепція Януша Корчака.. // Школа за мир, взаєморозуміння і соціальний розвиток. - Рівне: Тетіс.- 1996. - С.103 - 108.

7.3абута Т.В. Концепція школи життя в педагогічній спадщині Януша Корчака // Миротворча діяльність школи та вузу: 36. наук. пр. - Рівне.: РЕГІ, 1997. -С.94-97.

8. Забута Т.В.. Трудове виховання в педагогічній системі Януша Корчака // Миротворча діяльність школи та вузу: 36. наук. пр. - Рівне.: РЕГІ, 1997,- С.52 -56.

9. Забута Т.В., Ямницький М.Н.Педагогічне кервництво дитячим самоврядуванням у виховній системі Януша Корчака // Евріка.- 1997. - N1.- 0,5 др. арк. ( прийнято до друку).

10. Забута Т.В. Сила народу, мужність народу: Сценарій літературно-музичної композиції до 45-річчя Перемоги. - Рівне.: ОНМЦ НТ КОР, 1989,- 10 с.

11. Забута Т.В. Основні елементи педагогічної системи Януша Корчака //Педагогіка миру в навчально-виховному процесі школи та вузу. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції. - Рівне.: РЕГІ,- 1995. - С.41 -42.

12. Забута Т.В., Забута Н.В. До питання виховання вихователів // Взаємообумовленість творчої роботи педагога та особистісного росту учня. Матеріали науково-практичної конференції. - Рівне.- 1997.- С. 52 - 54.

13. Забута Т.В. Виховні принципи Януша Корчака // Реформування освіти і школи: сутність, проблеми, перспективи. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції,- Рівне.: Тетіс,- 1997.- С. 119 - 120.

14. Забута Т.В. Дитяче самоврядування у виховній системі Я.Корчака // Реформування освіти і школи: сутність, проблеми, перспективи. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції,- Рівне.: Тетіс.- 1997. - С. 186 -187.

Забута Т.В. Організація дитячого самоврядування у виховній системі Януша Корчака.

Дисертація (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.0.1 - теорія та історія педагогіки. Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К.Д.Ушинського, Одеса, 1997.

Досліджувалася виховна спадщина Я.Корчака, аналізувалась його педагогічна концепція. Визначено фактори формування та періоди становлення юго виховної системи. Узагальнено та охарактеризовано педагогічний досвід Я.Корчака в становленні і розвитку системи дитячого самоврядування. Зизначено структуру, зміст, етапи розвитку системи дитячого самоврядування, того соціально-формуючий гуманістичний характер. Визначено рівні та функції педагогічного керівництва Я.Корчака розвитком дитячого :амоврядування. Проаналізовано виховну ефективність дитячого ¡амоврядування в опікунських закладах Я.Корчака. Окреслено основні шляхи ¡провадження досвіду Я.Корчака в сучасну педагогічну практику.

Ключові слова: педагогічна концепція, виховна система, дитяче ;амоврядування, педагогічне керівництво.

Забута Т.В. Организация детского самоуправления в воспитательной :истеме Януша Корчака.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата іедагогических наук по специальности 13.00.01. - теория и история іедагогики. Южноукраинский государственный педагогический университет їм. К.Д.Ушинского, Одесса, 1997.

Исследовалось творческое наследие Януша Корчака, анализировалась го педагогическая концепция. Определены факторы формирования, а также іериодьі становления и развития его воспитательной системы. Обобщен и характеризован педагогический опыт Я.Корчака в становлении и развитии истемы детского самоуправления. Определены структура, содержание, этапы азвития системы детского самоуправления, ее социально-формирующий уманистический характер; уровни и функции педагогического руководства [.Корчака развитием детского самоуправления. Проанализирована оспитательная эффективность детского самоуправления в опекунских чреждениях Я.Корчака. Выявлены основные пути использования опыта [.Корчака в современной педагогической практике.

Ключевые слова: педагогическая концепция, воспитательная система, етское самоуправление, педагогическое руководство.

Zabouta T.V. Children's self-governing in pedagogical inheritance of Janush Korchak.

Thesis (manuscript) for a candidate’s degree by speciality 13.00.01 - theory and history of pedagogics. South Ukrainian Pedagogical University named after K.D.Ushinsky, Odessa, 1997.

In this work the creative inheritance of Janush Karchak was researched and his pedagogic concept was analysed. There were defined the main factors of formation and the main periods of his educational system development. The experience of Janush Korchak in children's self-governing formation and development was described and summarised—There-were defmed the~structurercontents7~stagesl>rthT children's self-governing system development, its humanistic character, and also the levels and functions of pedagogic direction of the children's self-governing. Educational effectiveness of the children's self-governing system in the orphanages was estimated. The ways in which the experience of Janush Korchak could be used in contemporary pedagogical practice were described.

Key words: pedagogical concept, educational system, structure and stages of the children's self-governing system development, levels and functions of pedagogic direction.