автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Формирование профессионально-педагогическойнаправленности студентов в процессе изучения иностранного языка

Автореферат диссертации по теме "Формирование профессионально-педагогическойнаправленности студентов в процессе изучения иностранного языка"

П1ВДЕННОУКРЛ1НСЫСИЙ ДЕРЖАВИНА ПКДАГОГ1ЧНИЙ УН1ВКРСИТВТ 1и. К.Д.УШИНСЬКОГО. ь

ГГ5 ОД 1 3 МАП 13С5

На правах рукопису

МИХАЙЛОВА ЛЮДМИЛА ОЛЕКС11ВИА

ФОРМУВЛННЯ ПРОФЕС1ЙНО- ПЕДАГОГ1ЧНОЭС СПРЯМОВЛНОСТ1 ОСОБИСТОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ В ПРОЦЕС1 НАВЧАИНЯ ШОЗЕМНО! МОВИ.

13.00.01 - теория та ¡стор;я педпгопки

автореферат

днсергащ! на здобуття каукового ступсня кандидата педагопчннх наук

ОДЕСА 1996

Диеертащею е рукопис.

Робота виконана в Швденноукраинсъкому державному педагог 1чиоиу ун1верситет1 1м. К. Д. Ушинського.

• Цауковий керишик - кандидат педагопчних наук, доцент ЦОКУР Ольга Степан1вна

. 0ф1Ц1йн1 опоненти - доктор педагопчних наук, професор ■ ■ КУРДЯНД 31на1да Наушвна

• - кандидат педагопчних наук, доцент Б1ЛЯ£ЕА йодмида Ыихайл1вна

Пров1дна установа - Школа! вський деряавний педагог1ч-ний 1нститут

Захист В1дбудетъся " травня 1996 р. о /¿7 год. •на 8ас1даан1 спец1ал1а'овано1 вчено1 ради К 05.08. 03 при Швденноукра1нському державному педагог1чноыу ун!версите?1 1м. К. Д. Ушинського за адресок

270105, м.0деса, вул. Генуеаька, 22.

Э дисертащею можна оанайомитися в бЮдютещ Швденно-укра!нського педагог 1чного ушверситету 1м. К. Д. Ушинського.

Автореферат роз 1 слан " /3" року.

Колом 1йченко О. Ф.

ЗЛГМЬНА ДАРАКТКЩЛИЛА РОБОТИ.

Актуальнють досл1даення визначаеться тим, до в умовах оновлення змюту 1 технолопй, а також в1дродження традищй нацюнально! осв!ти в наш1й держав1 значно эросте сотальна аначуцють пращ вчителя, роль Яого особистост1 у вихованш шдростаючого покол1ння. Надаючи зиршшгъного значения педа-гопчшй Д1ЯЛЫЮСТ1 вчителя, державна национальна програма "Осв1та" ор1ентуе на эростасч! аимоги до його професпйно! П1дготовки. Де викликае необх1дн1сть подальшого вдосконален-ля навчально-виховного пронесу у вищ!й педагог1чн1й школ!, створекня найспрнятливишх умов для становления вха в педвуз! творчо! особистост1 вчителя., пр нврозривно пов'язане з посиленням його профес1йно-педагог 1чно1 спрямованост1.

Упродовя багатьох роюв значна увага в науково-педй-гопчних досд1дяеннях прид1ляеться вивченню специфики педа-Г0Г1ЧИ01 д1Яльност1 та створенню професюграмл вчителя (О. А. Абдул1на, С. I. Архангельский, Ф. II Гоноболт. 3. А. Каи -Ка-Л1К, Н. В. Кузьыша, П 1. Шхайлевська. В. О. сластьошн, Р. I. Хмелик) , визначенно структури, ам1сту. форм 1 метод!в теоретично! та практично! шдпотовки студент!в педвузу (0. к Алексхж, В. Е. Карпова, Ы. Е Коротяев, Е Д. Шкандров; I. П. Подласнй;, розроОщ методик, як! сприянгь розвитку аагальних 1 спещаль-ннх здЮностей, ушнь та навичок (В. Ы. Аганесян, Ю.Н.йулютшн, 3. Е Курлянд, Д М. Палтишев, Р. П. Скульський, Л. Ф. Сп1р1я), винчению оейблйсостей профес1йного ыислешш, пам'я'П, са мосв! домоет < й самопнховання вчителя (О. С. лтеийв, а. Н. Гф-

ник, ЕН.Н031ев, Г. О. Нагорна, Г. С. Сухобська, О. С. Цокур). становлению профес!йно-педагог1чно1 спрямованост! вчителя

■ г • ■■ - ■

(А.П. Ак1мова. Л.. Ы. Беляева, А. 1.6рьомк1н, С.Й.Осипова,

"Р. I. Гйелюк, а Д. Хмель).

Педагог1чний досв!д, анаиз Л1тературних дхерел пере-

конливо засвхдчили, щр шдеищення якост! шдготовки май-

бутнього вчителя, усшшпсть формування ярофес1йно-педа-

гопчноз спрямованост! його особистост1 залежить не Т1льки

В1д вияву нових засоб1в 1 шдход!Ь да виэначення мети та

зм1сту педагог1чно1 осв!ти, а й В1д суттево! перебудови вже

юнуючих способ!в орган!зад11 иавчально-виховного процесу

вищр! педагопчно! школи. Це передбачае перех1д В1д

принцип в екстенсивно1 оргашзацп профес1 йно-педагог1чно1

(

осв!тидон 1нтенсиф1каци.

Осташиы часом ттенсифжацп процесу навчання май-бутнього вчителя у виацй школ1 придиаяеться зяачна увага. При дьому один 13 найперспективнилих напрямк!в вбачаеться в оркнтащ! вс1х вуз!вських дисцтшн, й 1Ноземио1 мови включно, на зм1ст 1 форми реал!заци найбутньо! педагопчно!-Д1Яльност1 студент!в через реал1защю шжпредметних зв'яак1в а дисцшшнами педагопчного циклу.

Зокре«а, проблема шжпредметшк зв'язки) педагог 1чшсс длсциплш та 1ноземних мов.дскшджувалася низкою досл1дник1в (Е И Вергасов, А. 1.6рьоык1Е, М. Г. Гарупйва, О. А. Косторський, Е Кувшинова, Е Д. Носков, А. С. Садовська, Е Т. Сергеева, Т.аСчастна, Х.Бдек, Д. Браун, А. Шуер, ЕСайдан та 1н.). Робота цих учених св1дчать про те, щр в процес1 викладання 1нозеыних мов е суттев1 недолит. А сама: викладаш 1нозем-но! шви недостатньо враховуигь специфику роботи педвузу, пр

- а -

е одн1ею з' причин досить низька! оцшки студентами рол1 1но-аемно! мови як яавчального предмета в зхк!й лрофес!йн1Я шдготовщ для майбуньо1 роботи в школ1; далеко не вс1 вони ведуть систематичну й щлеспрямовану роботу у використанш мсжливостей навчальяих матер!агив для б1льв досконало! шдготовки студент1в до роботи в сколь Методи, прийоми 1 види роботи э 1ноземно! мови, шо в1добралають спецкф1ку пе-дагопчного вузу, перевалшо однотипна 1 яр завжди застосо-вуються планом1рно й дощльно. Нэдостатня увага придишеться встановлення митредметних зв'язмв пюземно» мовя з дисцшшнами психолого-педагог 1чного циклу, як у зм!стовному план1, так 1 за мюцем у загальному продес} формування про-фес1йно-педагог1чно| спрямованоси особистоси майбутнього' вчителя.

У процес1 викладання 1ноземно1 мови досить р!дко вико-ристовуюгься ТЗН, як; б в1дбивали проф1ль педагопчного вузу, проблемне 1 диференщйоване назчаяня, програмування, тестуваиня 1 т. п. . занадто обмежена аудиторна виховна робота з шоаемно! мови задля формування педагог1чнох спрямованост1 студенпв.. У немовних педагопчних вузах формузалня про-фес Шо-педагог! чно I спрямованост1 особистост1 майбуткього вчителя в процес1 навчання 1ноземно1 мови носить етзодичний 1 стихШний характер.

Отже, спостер1гаеться об'ективнв протиршчя ми вихов-ними можливостями курсу 1яоземно1 мови в пропедевтищ про-цесу формування профес1йно-педагог1чног спрямоваиост! осо-бистост1 майбутнього вчителя 1 реальним IX використанням на практищ, пр засв1дчуе, то проблема . формування про-фес1йно-педагог1чно1 спрямованоси викладання 1нозеиних иов

у педвуз 1 залишаеться иедостатньо роз роб леною. Все це 1 обу-мовило виб]р теми досл1дження: "Формувалня пропас 1 Гшо-педагог 1чно1 спрямованост! особистост! майбутнього вчителя в процес1 навчання 1ноземно1 мови**.

ОО'ект дослдження - профес 1 йно-педагог 1 чна спряюва-Н1сть особист.ост1 вчителя..

ь Предмет доолдження - процес формування профес1йно-педагог 1чно1 спрямованост 1 особистост 1 майбугнього вчителя засобами навчання 1ноземнси мови.

Мета досд1дхиння - виэначити дидактичш законом1рност! оргашзацп процесу навчання 1нозеыно1 мови, ЯК1 е иеоО-Х1дними для формування профес!йно-педагог1чно1 спрямованост! особистост 1 майбутнього вчителя на шдстав! ыишредштного

I

зв'язку э дисцтшнами педагог очного циклу.

Ппотеза досл!дження - лроцес навчання шоземно! кови .буде сприя'ти формуванню про$ес1йно-педагопчно2 спрямованост! особистост! майбутнього вчктеля, якшр реал!зувати су-купн! уиови: наявнють профес1йно-ор1ентованого змюту ё контекст1 робсти з! знаковое 1нфорыащею; шделвзання ситуа--Д1й розумовол д1яльност! студенпв 1э визначешшы предштно-го, технолог 1чного та рефйексивного аспект 1 в педагопчио! Лояльности посл1довн!сть транформацп уотив!б студента 13 навчально-п1знавальних упрсфес!йно й особкстюто значущ.

Завдання досд!ддення:

1. Визначитн сутшсть та структуру профес1йно-педа-гопчно! спрямованост! особистост! вчителя;

2. Виявити р1вн1 прояву профес!йно-педагохччно! спрямованост! особистост! майбутнього педагога

- s -

3. Визначити та теоретично обгрунтувати умови формуван-ня профес1йно-педагогична! спрямовансст! майбутшх учителе у процес1 навчаяня 1ноземно! мови.

4 Розробити методи-'не забезпечення процесу навчання' студенпв 1ноземно! мови з урахуванням вид1лено! сукупност1 умов.

Штододогзчя! засади дос.иддення складають науков1 про д1алектичний взаемозв'язок .1 вгаеюобумовлешсть явиц та необх1дност1 ¡¡хнього вивчення в конкретно- юторичних умовах; творчу та д)ядьн1сну природу особистост) и свiдомоет1.

Концептуалышми в 1нтерпретаци наукових даних i BiicnoBKiB для нас виступили так1 положения: про особист1сть як сукупшсть ycix СУСШЛЪНИХ B1дносин; ПР0В1ДНУ роль про-фес1йно-педагопчно1 д1яльност1 в Формувашп особистосп вчителя; визнання потреб та мотивiв учителя як фактор!в його профес1йного самовдосконалення.

Теореткчкими длерелами доелдхення були науков! пращ В1ТЧИЭНЯНИХ i заруб saoinx автор i в з проблем щл1сност1 педагог iчного•процесу, монограф!1 пров!дних учених з проблем оп-тишзацп процесу профес1йж>1 шдготовки вчителя, навчальн1 плаки, программ, документальш та науково-методичш ма-тер1али педвузов.

Нетоди досл1д«зння. Для реал1заци программ досл1диення вшсористовувалися методи р1зних ршив ш знания. Теоретична анашз i узагаяьяення теоретичних даерел & проблема ДОСЛ1ДЛЗННЯ, навчальних програм 1 вуз1вськоГ докуменгащ1. методичних рекомендащй, навчальних пснпбшшв а педа-гопчних ДКСЦИПЛ1Н та англйеько! мови. Емшричн1: анкету-вання, спостережэння, вивчення результата д!яльност1 вчи-

тел1в, вииладлч1в Иноземно! мови, студенив; методи само-оцшки, узагальнення незалелших характеристик. Експеримен-тальнп педагог¿чний експеримент. Статистичш: методи мате-матичнок статистики, корелятйний анал!з.

Дослздження проводилося впродовлс ,1935-1995 рр. в три етапи.

На первому етап! (1935-1990 рр.) зд1йснювалося теоре-тичне вивчення проблеми становления профес1йно-педагог1чно1 спряшваност1.особистост1 вчитала в уловах навчачня в педвуз!, проводилася пошукова робота, спрямована на вивчення особливостей даного феномена, його структури та р1внтг. проя-ву; визначеиня факторов, що обумсвлтогь його виникнэння й розвиток. йшчався досв1д роботи кафедр июземних мов 1зма1льського, Кривор1зького, Мккола1вського й Одеського педагопчних 1 нституп в щрдо формувашш профес1йно-педагогично! спрямованост1 ocoбиcтocтi майбутнього вчителя.

Еа другому еташ (1990-1993 рр.) проводилася д1агности-ка первишого рхвяя профес1йно-педагончно1 спрямованост1 студент!в та р1вня оволод1ння ними 1ноземною мовою; . розроб-лялася програма доел1дно! роботи, проводився форыуючий експеримент, у продес! якого, досл1джувалися законом!рноси становления профос 1 йно-педагог 1 чно 1 спрямовалост 1 особистост.1 майбутнього вчителя, визначалася ефективнють означено! су-купност1 умов п розвитку залежно в1д р1зних фактор1в нав- . чання.

На третьому еташ (1993-1995 рр.) проводилося уточне1шя та переварка об'ективносп результата формуючого експери-менту, а такоя теоретичне осмислення результатгв, як1 були одержано в процес! Д0сл1до0-вксперишнталыю1 роботи, 1 1хне

впровадження в практику. Задля цього були розроблен! мето-дичн1 рекомеядацИ удосконалення процесу фориуваяня про-фес1йно-педагог 1чно1 спрямованост! особистост! вч?1теля, як! впровадаувалися в практику "роботи* р!зних педагопчних вуз1в. На цьому еташ зд^йсншався анализ, 1ьтерпретащя та уза-гальненпя результат1в досл1длэння.

Наукова новизна теоретична значугцсть досл!дження визначаються тим, щр в ньому а позищя ш л юного л1дходу вид1лена сукутисть педагопчних умов,обгрунтован! методики контекстного навчання 1ноземно1 мови, пр забезпечугть мовну шдготовку в едност1 з розвитком профес1йно-педагопчно1 спрямованост! особистост1 студент1в. 0писан1 структура та р1вн1 прояву профес1йно-педагог1ЧН01 спрямованоеп осо-бистост1 вчителя, визначена суть цього поняття. Встаяовлеяа зале.топсть ефективного розвитку профес1йно-педагончно1 спрямованост! особистост! майбутнього вчителя в процес! навчання ¡нозетоз мови взд ступени прояьу його 1ядиз1дузльних особливостей.

Практична аначуяц сть досл1даення полягае в тому, щр во-но озброюе викладача 1ноземно1 мови новями методичними тех-нолопями вдосконалення процесу профес1йно-педагог1чнох шдготовки майбушх учител1в з урахуванням 1хшх 1ндив1-дуальних молсливостей.

Практична реал1защя науково-методичних рекомендащй 1 розробок сприяе 1нтенсиф1каци процесу навчання студент1в 1ноземно1 мови як ыайбутшх педагог1в-виховател1в. Ыетодичн! роз робки можуть бути використан*' також на курсах шдвищгння квал1ф1кацп вчител1в 1ноземно! мови, в лекщях аса!рантам 1 докторантам, як! готуюгься до викладання !ноземно! мови в

педвуз 1.

Шропдшсть основних положень 1 вионовк1в доол1дження обумовлеш Ч1тк1стю й лопчнютю його теоретичних положень, опорою на метода математично! статистики в ход1 анал!за результат! в коистатуючого 1 формуючого експерименпв, достатнш масивом досл1Д«уваних, тривалютю досл!дно-експе-риментальнои роботи.

дпрсйатя досл!дження 8Д1йснювалася шляхом вистушв на репональному сем1нар!-нарад1 молодих учених (Одеса, 1982) науково-практичьих конферентях (Одеса, 1984, 1990, 1996); (Кривий Р1г, 1990); на прр1чних шдсумкових науково-лрактич-них конферентях Швденноукрашського державного педагог »чного ун1верситету 1м. К. Д. Ушинського.

На П1дстав1 теоретичлих положень Д0СЛ1Д*ення були роэ-роблен1 1 впроважден1 на р1эних факультетах 1ама1Льського, Микола1вського пед1нститупв, а такод Швденноукраниського державного педагог 1чного ушверситету методичн 1 рекомендаци ирдо формування профес1йно-педагог1чно! спрямованост1 осо-бистост1 майбутнього вчителя,

На захист виносяться так! положения:

1. Науково-теоретичне обгрунтування, понлття "профес 1 йно-педагог 1чяа спрямовашсть особистост1 вчителя" та. його структури, властивост!, яку воно виражае;

2. Методика орган 1аад11 процесу навчання майбутшх вчи-тел1в шоземно» ыови на шдстав1 реал1заци ш«предметного ав'язку з дисциплшами педагопчного циклу.

3. Умови формування профес1йно-педагог1чно1 спрямова-яост1 особлстост! вчителя в процес1 навчання 1ноземно| шви; наявшсть профес!йно-ор1ентованого зшсту в контекст! роботи

ai знаковой 1Нформац1ек>; моделовання ситуащй роаумово! д1яльност! студенев la вкзначенням предметного, техно-лопчного та рефлексивного аспектов педагог1чко1 д1яльност1; поелiдоенiсть транформацп мотетiв студента 1з навчаль-но-шзнавальних у профес1йно й особист!сно значущ.

Основною базою досл1дяо-експериментально1' роботи був 1Нвденноукра2нський державний ледагопчний ушверситет 1М. К. Д. Ушнського, а також масиз вчител1в м. Одеси та обдаст!.

Загальний об'ем досл!джування склав 877 ос!б,' 13 них у формуючому експеримент! брали участь"416 студентов (28 груп) перших 1 других курс 1 в музично-педагопчного.та ф1зико-мате-матичного факультета, факультет!в дошкольного виховання й , п!дготовки вчител1в початкових raaciB.

Структура дисертац!1: робота складаеться 31 вступу, двох розд!л!в, висновк!в, списку використано! лиератури, я кий становить 150 назв.

ОСВОЕНИЙ ЗШСХ РОБОТИ.

У вступ1 обгрунтована актуальн1сть теми досл1дження, сформульован! його проблема, ochobhi характеристики науково-го апарату - мета, об'ект, предмет, завдання, ппотеза та методи досл1довння, його наукова новизна, теоретична та практична значущеть, форми апробаци та впровадження.

У першому розд1л1 - "Теоретичн1 засади досл1даення про. десу розвитку профес i йно-педагог1чно f спрямованост1 осо-бистост! ыайбутнього вчителя засобаыц .1ноземко1 лови" -

роэглядаються об' ективш лередумови профес1йно-педагопчно1 спрямованост! особистост! вчителя, шдлягаатъ анал1зу р1эн! п1 дходи шрдо розумшня сутност! структура даного феномена, обгрунтовуоться педагопчн! умови, як1 е йебх!дними й достатшми для формування профес1йно-педагог1чно1 спрямованост! майбутшх вчител!в у процес! навчання 1ноземно* мови. Так, 1снування феномена, ар вт!люе в соб! специф!чн!сть яров 1 дно 1 профгс!йж>1 властивост! вчителя сьсгодн! теоретично визнаеться б!льш1стю В1тчигняних 1 . заруб1жних автор1в. Для його означения вливаюгьсд р!зн1 словосполучення. як-от: профес!йна спрямован!сть учителя;' педагог!чна спрямованють особистост1; професшю-педагог !чна спрямованють особистос-Т1 вчителя.

Зазначшо, ар жодне, э означених вида словосполучень до дього часу не одержало статусу наукового поняття. Енасл!док цього необх!дним е звернення до анал1зу погляд1в тих автор! в, як1 спробували розкрити змют. цих термшв. Вивчення л!тературних джерел дало шдставу ствердаувати, Ер поняття "профес!йно-педагопчна спрдмовашсть" особистост! вчителя' Cy.no введена в науковкй об! г К. Д. Ушнським, якнй розглядав лрсфес Шго-педагог 1 чну спря«свая!сть як набуту в процес! профес!йного навчання й практично! ледагог!чно! д!ялъност1 значушу властив!сть особистост!, формування яко! ! складае, за його твердженкям, суть "специально! тдготовки вихова-тел!в до свое! справа". Сл!дом за К. Д Ушинським, ус! його П0СЛ1Д0БН.мки (Е I. Водовозов, Е Ф. Вунаков, Е А. Корф, Д Д Семенов, А Е ШдаааевськиЯ та 1н.) буж впевнен!, яр .сформована внасл1док оволсд!кня педатогзадою теорию,властивють особистост! вчителя дозволить йому досягти творчост! та

• Í1 -

ыистецтва в свозя профес i ян i Я д!яльност1.

Значно ширша 1нтерпретац1я профес!йно-педагогiчноt спря-мованосп особистосп вчителя даеться в тьорах л. С. Ыакаренка та Е О. Сухомлинського. 3 кхнього погляду, специфиса осо-бистост1 вчителя обумовлена його профес¡ею - бути виховате-лем. Учет розглядали вчителя як активного сощального Д1яча, ср покликаний пэретворювати аисовне сере довила i фор-мувати особистють на ochobi траясфоруящi державних тлей у педагопчш. . '

Подальшй розвиток 1Дей кдасшав в1тчиэняноз педагог пен шопо розглядувакоз проблеии знайшв в!добраягння в лрацях, автори яких звернулися до аивчення закономерностей формування особнстост1 вчителя (Л. i¿ Б1ляева, Ф. Н. Гонобол1к, Л. IL Конд-рапюва, а Е Курлянв.Г. О.Пзгорна, Л. Ф. CniptH.LL П. Стетшський, U. Л. CSpywKiH, Р. I. Наяпн! сть р1зяих Погляди» на ро-

зуы1ння природи професшю-педагопчноз спрямованост1 ссо-бистост1 вчителя, недостатня визкаченють у onnci сутност! цього феномена прнмусило нас звернутнея по потуку eiccnerií-»гентальних факт!в, яр дозволило роз|фити змют i структуру даного явида. Для цього було проведено дтгастичне обстежен-ия вчятел1в, по закшченшо якого паи вдалося заф1ксувати по-казшжи профес1йно-педагог!чнок спрямов&йост!, а також основ-m компонента структур» даного явииз. Bipcríдшеть i над!й-шеть вид1леннх покаэннк!в npofec 1 йно-педагог 1чно* спрямова-jiocTi оеобистост! вчителя перев1рялнся за допотгою коре-ляшйного анал!зу. Ti енота корелящйних залеиностей ознак прояву його компонент i в визначалася посередтстю обчислення коеф1Ц(бнта корелядп за формулою Шрсона:

V¿ NX(K-Y)* 'ÍNtj^-y) >

- 12 -

де Ы- кнькють спостережень; •

X - ряд числобкх аначекь сдн1ег ознаки; у - ряд чисдових значень íhsoí сзнаки: ху - гдобуття та ' за термшаыи спостереження;

~ 1.2.....9 - номер сзнаки.

От же, вважаемо, со прсфес i Яно-педагог i чна спрямоватсть особистост1 вшггеля яьляе собой провшу системотворчу вдастивють. яка виражае його всеб^чку ор1ентован1сть у спе-циф!Чному виДг д!яльност1 - педагопчнШ праш 1 виступае в 1нформац1йн1Я об13наност! шодо сфери i сут! педагог!таого процесу (когнитивнкй компонент), позитивно спйкому став-ленн1 до педагопчно! професп (емощйно-волъсвий компонент), схильност! й потреби до профес 1йно-педагог i чного ., сп1лкування (мотивашйний компонент).

. Опис якюних. та к1льк1сних характеристик ознак прояву профес i йно-пе дагог 1 чно* спрямованост1 особистосп став основою для вияву п píEHeBOí lepapxií на Casi екопериментальних даних пошукового експериченту. Умовно було вид1лено чотири .piBHi сформованост1 uiel властивост!:. високий, досташй, середн!й та низький. До кожного 18 pibhíb Сули описан! В1ДПОВ1ДН1 як1сн1 характеристики.

Визначення сутност! i структури профес1йно-педагог1чно! спрямованост1 особистост! вчителя, а такой опис окремих тех-нолог1чних п1дход1в i процедур форыування л компонентiв дозволили нам звернутися до розв'язання основного питания досл1ддення: наск!льки законом1рна i за яких умов означена виае властипсть коже Сути сформована в майбутШх учитеЛ1 в у v npoueci вивчення тозеыно! мови.

У пошуках В1ХПОВ1Д1 на поставлене запитання ми виходили

1а 8аконом1.рност1, да досить чпю виявила себе в процес» теоретичного анал!зу, г,зпдно э яглю усп!ашсть формуЕання профес! йно-педагоп'чно' спрямованост» ссобистост» вчителя визначаеться перевалено спецификою об' ект-об' ектних 1 суб'ект-суб'ектних в1Дносин, щр складаються в т»й навчально-шзна-валмпй.та навчально-профес1йн»й д»яльност1, в русл» яко£ вони актуал1зуються.

Ми припустили, що умови, за яких зд!йс:1юеться формування профес1йно-педагог1чно1 'спрямованост1 особистост1 май-бутнього вчителя, повинн! забеэпечувати не т»льки повнощн-ний лрояв кожного, з компонентов даного феномена, але й сприяти !хньому розвитку в Ц1Л1СН1Й структур» тех власти-

ВОСТ! ОСОбИСТОСТ1.

Отже, анал1з структури профес1йно-педагог1чноI спрямо-ваност1 особистост! вчителя, сп1вв!дношення П компонента, а також ххньо! функцюнальнох спрямованост1 виступив основою. щрдо виявлення й обгрунтування педагог!чних умов п формування в процес1 навчання пюземно* мови з урахуванням дидак-тичних принцишв науковост1, м1жпредметних зв'язк!в 1 св1до-

МОСТ!.

Вважаемо, щр дотримування в процес» навчання »ноземним . мовам ус1е1 сукупност1 педагог1чних умов мае принципове зна-'чення для сформованост! в майбутшх учитеЛ1 в тако1 власти-вост1 особИстост1 як профес1йно-педагог1чна спрямовашсть.

Другий розд1л "Удосконалення профес1йно-педагог1чно1 п1дготовки майбутн!х учител1в у процес» навчання 1ноземно1 мови" присвячено опису етатв, форм 1 зшету досл1дно-експе-риментально1 роботи, спрямовано1 на шдвищення ефективност! процесу формування профес!йно-педагог!чно1 спрямованост»

осоСистост: майбутнього вчителя в прсцес1 навчання 1нсземн0! ысвл. .

В опис1 принципа оргатзаци. егаШБ, зыюту експери-менту аодо Оормуваяня профес1йно-педагог1ЧН01 спрямсваност! осоСкстссп майбутнього вчителя ми ввалйли за нео0х1дне пссл1дЬеко Я поено розкрити Т1 аренедури. конкретней вик-дзяача-експеркментатсра. засобами яких Сули раал!гован1 вкдиен1 педагог1ЧН1 умови.

В обгрунтувакн! способ ¡в реатзацп умов формування профес!Гдо-педагог 1ЧН01 ' спрямованост! особистост1 майСу?Н1Х учите'Д1В 7 практищ назчання 1Нсзеыно1 мови ми виходили \г того, со студент побинн! бути пост1йно залучен1 до ситуацп, пр:фес!Кно-ор1ентовано! розуыаво! д!яльност1, шд викликае не$бх!дк!сть концентрат! ихньо! 1нтелектуадьно$, емошйно! та вольсво: ' активное?! .за трьома полюсами: розшрення об:знаност1 в сферг педагопчно! Д1ядьност1; змшнення позитивно- ст1йксго ставлення до педагопчно! прсфесп; посилення потреби в профес1йно-педагопчному аидкуваннь

Заддя цього формуючий експеримент охоплював теоретичнип г практичный аспекта профес!йно! тдготозки майбутн1х вчи-тели. В основу його буди покладен1 так1 приникли: прсблема-тизацп, д1алопзацп, персонал1заци (Карпова Е. Е.). Е про-цес! проведений формуючого експерименту буди викормстан! так! метода оргашзши навчально-шзвавально! та навчадь-но-ярофес!йжп д!яльност1 студеив: читаяня ! переклад текст!в з фзху, .бесш -на р!зноман!тн! теми, 1грове моделю-вання, &кал18 педагог!чних ситуащй, ' розв'ягання педа-гападмх задач ! вправ, ведения педагог!ЧНИх поняийних словник! в.

- 15 -

Розглянемо деталыисе, ягам чкясм ца спрягдо реанзацп вшилених педагопчних умов Сюрмування ярофес!йно-педагог!ч-нок спрямованссп особистсст! майбутнього вчителя.

Реал1зац1я перил умови розвитку профес 1 йно-педагог 1ч-но1 спрямовакосп студент13 зз5езпечугалася впрояадаэнням профес"*йно-ор!ентованого зм1 сковного контексту рсботк 31 знаковой шформашею аляхом перегляднсго, псзуксвогс, вивча-ючого та ознайомчого читання иноземною мовою, забезпеченням природнього й яос71йного збагаченкя студекпв знаниями на-самперед наЯзажливики психолого-педагог1ЧК01 термпюлогп.

3 щеп метою для зм!сту навчзльких матер1ал12, як! про-понувалися для навчання студент1в експерименталъних труп, була £1Д1Срана класиЛ1кащя, найуаиванишх педагопчних термшв, пр належать до ссновних рсздьив курсу теорп та 1 сгори педагопки, а такс* методики виховно! рсботк, основ педагог 1ОД01 техники 1. педагог1чно1 майстернссп. Терм1ни класиф1кувалися за основними темами, ио дозволяло студентки засБОювати 5Х у певн1й посЛ1 довноси.

Дос'лино-експериментальна робота передбачала обов'язко-ве ведення студентами шдав1дуальних пенят!йних словника, а опорою на профес;йно-педагог1чну лексику: Мета дакого виду роботи полагала насамперед у тему, соб назч;:?;! студенпв знаходити необхшп слова для вираяення власних думок, суд-лень, для перекладу текст!в з р1дно2 на 1ноземну мову й нав-паки. для проведения рольових 1гор 1 т. п.

Крш того, , був изготовлений перел!К тем, як! описують нчуково-йедагопчя! категори, поняття 1 терм!ни; та сприлить мютредметним зв'язкам 1ноземно! мови з дисшяшнаш пзихо-лого-педагог 1ЧНОГО циклу. Ми вважали також за несбпдне

зд1йснити П1дб1р спетальних текспв профес1йно! оринтацп, як1 б шдвишували 1нтерес до майбутньо! педагог!чно! робот Саме тому експериментальним трупам матер1ал давався ' за спец]вльно складеною програмсю, яка подана в додатку до дисертаци. В!дпоз1дно до программ буди п!дготовлен1 нав-чалыи пос1бники англ1йською мовою для роботи в експеримен-тальних трупах 31 студентами, факультету доеШльно! яеда-. гопки та факультету шдготовки вчител1в початкових клас1в.

Розв'язання питань, ям пов'язан! звибором-навчального матер1алу з педагог1ки для розвитку навичок та вм!нь читання й усного англ1йського мовлення, викликали необх!дн!сть дати студентам матер!ал, певним чином орган!зований для забезпе-чення прогресивяо1 зм1н/ в практичному оволод!нн1 1ноземною

мовою.. i

П1Д орган !зац! ею давчалйьного 'матер !алу ш розумемо ' П1дб1р текспв 1 розроблення вправ на 1хн1й основ1 для розвитку мовленневих ум!нь антйською йовою. Лэряд 13 текстами, яауково-педагопчного змюту використовувалися тексти казок, байок, загадок, шсёнь. "

До экспериментально! програми вв!йшли вправи, ЯК1 були «обудоваш у взаемозв'язку двох вид!.в мовленнево! Д1яль~. носи: читання та усного мовлення.

Для усшшно! реал1ваци друго1 умови розвитку про-фес1йко-педагог1чно1 спрямованост1 особистосп майбутнього вчителя - моделшання ситуаций розумово! д1яльност! сту-дент!в 13 визначенням предметного, технолог!чного 1 реф. лексивного аспект!в педагопчног д!яльност1 - вводилася не-обх!дна педагопчна лексика, з наступними бео1дами В1ДП0В1Д-но запланованих те«, а також трен!нгу прдо анал1зу педа-

гопчних ситуащй, виршення прсфесШннх задач, удосконален-ня педагог!чно! техн1ки, м! кровикладання, учасп студенив в 1мпров1зац1йних, д1дових, рольових !грах, тощо.

Паралельно з осмисленням теоретичного матер1алу студен-ти включались у безпосереднв практичну Д1ялъшсть у екол! 1 дитячому садку впдно з програыою безперервно! педагог1чно1 практики.

Враховуючи складн1сть цих вид1в роб^т, ми використову-вали систему аавдань-вправ, як1 пост!йно ускладнювалися та включали в себе аспекти ощнно1, предметно!, технолог1ЧН01 та рефлексивно! ор!ентаци педагопчяих задач, щэ сприяло реад18аци третьо» уыови формування прсфес;1йно-педагог!чно! спрямованост! особистост! вчителя. Значка увага придимлася розвитку усного нешдготовленого мовлення а ауд1ювання на початку занять у процес1 проведения мовленневих зарядок.

Трансформування ,мотив!в студент!в !3 навчально-шзна-вальних у профес1йзго та особист юно значущ забезпечувалося в процес! навчання педагопчному сшлкуванню: д!яльним характером мовленнево! повед!Нки учасник1в сшлкування, моти-вованнють якоро повина була вт!литися з одного боку, в ко-ыушкатйвшй повед!нщ вчителя як учасника процесу сшлку-вання та навчання, а з 1ншого боку - в комун1кативн1й по-вед!нщ студент1в як суб'екпв сшлкування, уч1ння ! про-фес1йно-педагог!чно! д!яльност!. А такоя ситуативною вше-сешстю, яка передбачала в*навчанн1 моделювання найтгаюв!ших вар1ант1в взаемов1дносин у профес!но-педагог!чних ситуащях; предметшстю процесу комушкаци, яка повинна виражатися в обмезкеному, але точному набор! предмет!в сбговорення; емощйн!стю як вираленням особист!сного ставлення до предме-

та мовлення; змютовнюгю пронесу комушкацп, якапередба-чала наявшсть мовленневих засоб1в, що забезпечували навчан-ня 1 сшлкування. на основ! принцшив педагопки сп1вроб1т-нкцгга. ;

Педагог! чне сшлкування за традищйними принципами не-, дагопки сп1вроб1тн:щтва передбачало паритетний контакт вик-ладача й сгудёнпв у кожной лант, навчально-виховного про-цесу, в кожному вид1 роботи на заняттйх. Специф1ка предмета 'Чноземна ыова". биьшою шрою, Н1ж 1нш1 вуз1вськ! предмети, в1дкривае перспективу педагогш ствробиницгва- викладач 1ноземно1 мови в!дносно студент1в е старшим партнером подо комутпкацп, оск1льки перед вузом сто!ть комун1кативна практична мета овлодшня 1ноземною мовою як засобом сшлкування.

Одним 13 ефективни* методов шдкршлення мотивацп до 1на;о!.:овного сшлкування були також 1 Д1Л0В1, 1М1тац1йн1, рольов1 1гри. тобто орган1защя навчального процесу в форм1 1грового моделювання. . • ' .

Огже, впроваяження в навчальний процес активних метод1в та д1алог!чних ферм комушкацп шляхом прочитання та перекладу текст 1в з1 спещальностц бес!ди, 1грового моделювання, анал1зу педагопчних гитуащй 1 розв'язання пэдагопчних задач та вправ, ведения понят 1йних словник!в сприяло устшн!й реал!заци видикних умов й йормуванню не0бх1дних р1вн!в профес!йно-педагог 1чно1 спг>лмозаност1 особистост1 майбутн1х вчител1в. К1льк1сн! даН1 сформовалось р!вн!в профес1йно-пе-дагопчно! спрямованост1 студенев, як1 залучалися до форму-ючого експершенту подано в табл. N1.

Таблшм М1

Р1вн1 сформаваност! професШго-педагоПчког слряыоваяост! особистом! студентов (2)

N п/п Р!вк! сформованост! професхйно-педагог1Чно! спрямованост)

Р1ВШ * ■ Виб!рки

експериментальна контрольна

до експерименту пюля експерименту до експе-рименту пюля експерименту

1 Високий — 33,0 - 6,6

2 Достатшй 13,2 36,3 13,2 16,5

5 Середн1й 26,4 20,8 29,7 36.3

ч Низький 60,4 9,9 57,1. 40,6

Як засв1дчуе таблиця, до початку формуючого експеримен-ту студенти експериыентально! та контрольно! груп знаходи-лися на р1вних позищях шрдо прояву в них професШю-леда-гопчно! спрямованост1. Так, високий р!вень сфор.мованост1 дано1 властивост! не було заф1ксовано в «одного студента На достатньому р!вн! леребувала лкое лезначна юлькють сту-дент1в (13,2%). Переважна б1лытсть студентов знаходилася на пизькому р!вн1: в експериментадьтл - 60.4%, в кснтро-ыпй -57,IX. К1льк1сн! дат, як! були одер.чон\ Шелл заьаршення формуючого експерименту засв1дчили, яр ефектившеть способу орган !зацП процесу навчання 1ноземно! мови в студентов експериментаяьно! групи значно вита, шж у студент!в контрольно! ' групи. Яганр високий р!вень сфоршваност! про-фес!йно-педагог1чно! спрямаваносп студент1в экспериментально! групи було зафшсовано в 33,ОХ, то в контрольна груш -лише в 6,6% студент!в. Достатнього р!вня досягло 36,3% сту-

дент1Б ексягриментальнох 1 лиае 16,5" контрольно: груп. На середньому Р1ВН1 в екоперкь:ектальн1й груш залиашлсся 20,82 студентгв, у кс::трсльн1й груш IX Суяо 36,2%. Суттево й те, шо яереважнз 5:льп:сть студент!в контрольно! групп (40,61) так 1 ' залиакяася на нивьгезцу р^вт сзормовансст1 про-фесхйяо-яедагрпчно! спрямованост1, тод1 як у екоперимен-тальк1й груп! 1хня к:лькють склада лиг» Загалом се-

ре дн1й показник сосрмз заноет! провесгйно-педагог1чно1 спря-мовакоет! студек?1в експеряыентальног групи, ■ як: були на висскому, достатньсыу а середньсму- р!вш, стансвив 90,IX студентгв, а в контрольшя груп1 - 59,4%.

?1гн;ш у вихсд! на ршп сбсрмовансст! профес1йно-пе-дагопчно! спряыованост! студента експериментально! групи сбумовлека, за результатами корелятйного аналхзу дан их, Р13НИЫ ступеней прояву таких 1ндив!дуальяих характеристик, як активнють та самоспйшстъ у кавчальжз-шзнавальшй дхяльност , 1нтерес до 1ноземно1 моди. Отже, р!вень сфсрмо-ваност1 пройес1йкс-педагог1Чно1 спряыованост! особистост1 майбутнього вчителя шдвииувався в умовах експеришнтального-каБчання разом з пивищенням 1нтенашност1 ступеня прояву озкачеких вида характеристик.

У висновках дисертаци подано основн1 результата доел имения: ■ ,

1. Прсфес1йно-педагог1чна. спряыованють особистосп вчителя являе собою сукупну властивють, суттев!сть яко1 складае взаеыозв'язок когнитивного, емощйно-водьового. та .мотиващйного компонент!в.

2.. Формування профес1йно-педагог1чно1 спряыованост! особистост!. майбутнього вчителя може бути достатньо ефектив-

ним в процес1 вивчення 1ноземно! иови, якщо в цьому процес! реал1зувати сукупш умов и: иаявнють профес1йно ор1ентоЕано-го змюту в контекст! роботи 31 знаковое 1нфорыац1ею; ыоде-лювання ситуатй розумово! д1яльност1 студент 1 в 13 визначен-ням предметного, технолог1чного й рефлективного аспекпв пе-дагопчно5 Д1ялыгост1; посл1довн!сть трансформашI ютив 1 в студенпв 13 навчзльно-п1знавальних у профес1йно та особист юно значуш.

а Реал1защя вид1лено! сукупност1 психолого-педа-гопчних умов забезпечуе розвиток профес1йно-педагог1чно1 спрямовансст1 особистост! майбутшх учител1в, незалежно в!д ступеня та характеру прояву в них таких особистюних якостей, як-от: актившеть, самост1йн!сть у навчально-шзна-вальнШ Д1ялыгост1, 1нтерес до 1ноземно1 мози. Емтрично це шдтвердлуеться тим, гр в ушвах експериментального навчан-ня, нав1ть у вкладку досить иезначного прояву вгадеозначених особнст!сяих характеристик студента, становления про-Фэс1йно-педагог1чно! спрямоЕаност! В1Дбувалойя б1льи уешглго, ю забезпечувало його розвиток на достатньоиу 1 пав!ть високому р1внях.

4. Встановлен! вкасл1док кореляш йного анал1зу даних формукчого експерюгенту залежност! м!ж р1внем сформованост 1 профес1йно-педагопчно1 спрямовакост! й такими особистюними проявами майбутшх учителе, як активнють. самост1йн!сть, 1нтерес до шозекго! кови засв1дчили, .шр становления про-фес1йно-педагог1чно! спрямованосп виклжаке причинами не суб'ективного, а.саме об'ективного характеру - гмютом 1 Способом орган1зац!! процесу навчання 1ноземно1 мови.

Натомють у процес! реал1зацп педагог 1чних умов, пк>

безпосередньо детерм1нують становления дано1 властивоси, вони здатн* надавати р1зн! супров1дш впливи -на успишсть цього 1 процесу, посилввати або послабдюБати його ефек-тивнють. Це засвичуе емшрично встанолэнии факт, ш в умо-вах експериментального навчання студенти, як1 виявили бтшу 1нтенсивн1сть особист юних характеристик, шр рсзглядалкся, досягли значно вищих Р1ВН1В прсфес:йно-педагог1чноI спрямо-ваиоси, Н1ж Т1, в яких вони були зиражен! в б1льш .низьких показниках.

Б. Проведене досл1дження дозволяе вважати поеилення процесу лрофес1йно-педагопчно2 сярямованост! сту^энив засобаыи 1ноземнох мови як один хз гшх1в хнтенсисикацп 1ХНьо1 шдгоговки до зд1йснення д1яльност1 подо навчання Г вихованкя школяр 1 в.

Д£»сл1джання не вичерпуе проблему, пов'язану з вивченням процесу розвитку профес 1 йно-педагог 1 чноI спрямованоси осо-бистоси майбутн1х учителе. У подальшому вбачаемо эа необх1дне Еизначити роль ще1 властивост1 особистост1 в ста-новленн1 творчо! активност1 майбутн1Х учителе.

Основн1 1де1 та положения дисертащ1 воображено в та- . ких публ1кащях автора:

1. Методические рекомендации по профессиональной направленности обучения студентов аглийскому языку. -Одесса: ОГПИ, 1983 - 112 с. (в соавт.)

2. Профессионально-педагогическая направленность преподавания иностранного языка в педагогическом вузе: Методические рекомендации по профессионально-педагогической подготовке будущих учителей. - Одесса: ОГНИ, 1984. - б С.'

- 23 -

3. ^ Составление и изучение психолого-педагогической тер-

минологии в немецком и русском языках: Лексический материал для подготовки методических рекомендаций. -Одесса: ОГПИ, 1989.' - 27 с.

4. Методические разработки по самостоятельной работе над разговорными темами для студентов педагогического факультета. - Одесса: ОГПИ , 1990. - 39 с.

5. Профессионально-педагогическая направленность обучения студентов с позиции НОШ //Комплексное исследование проблем ЮПТ в системе просвещения. - Пятигорск АПН СССР по ЮПТ, 1989. - 1 с.

6. Ролевая игра в обучении иностранному языку речевой деятельности . детей дошкольного возраста //Материалы международной конференции "Эмоциональная регуляция учебно-познавательнодеятельности" - Одесса, 199а -2 с.

7. Английские песни и стихи для д»тей: Методические рекомендации по проведении педагогической практики. -Одесса, 1994. - 38 с.

АННОТАЦИЯ

Михайлова Л. А. "Фэрмирование профессионально-педагогической направленности студентов в. процессе изучения иностранного языка".

В диссертации теоретически обоснована и экспериментально подтверждена эффективность методики организации процесса обучения иностранному языку, которая обеспечивает языковую подготовку в единстве с развитием профессионально-педагогической направленности личности будущего' учителя.

- 24 -ANNOTATION.

Mihallova L A. "Forming of the professional and pedagogical student's direction in the process of studying foreign languages".

In the dissertation the effectiveness of the process of studying foreign languages- is theoretically well grounded and proved by means of the recent experiments carried out.

It surely promotes the solid command of the language as well as the development of the professional pedagogical direction to be taken by the future teacher.

IDsouasi czma; KOKTeKCTiie HaBua«HH, npc$eciffrio-ne/ia-roriiHa cnpawoBaHicTb ocoöhctocti. ^ .

; ■ ' t JL/u~?/._

nonr.v -Pu^.Tn lO.O'!?^?. i^opMaT rGxS1 T/Tp.

I.Oyv.nan.n. 1,5 n. n. V 155/3.Tupft»ICOsen.

Onftccfor'o ynpapnepHH no nf»u«Tn.i;i?x.V3.