автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: История становления и развития музыкального воспитания в Польше

Автореферат диссертации по теме "История становления и развития музыкального воспитания в Польше"

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ р ^^АДЕ^ДІЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

г і о „ .

На правах рукопису

Сергієнко Алла Петрівна

ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ МУЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ПОЛЬЩІ

Спеціальність 13.00.01 — Теорія та історія педагогіки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ — 1993

Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник ХЛ8БНИК0ВА Л.О.

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор ПАДАЛКА Г.М.

- кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник МЕЛЬНИЧЕНКО Б.Ф.

Провідна установа - Дрогобицький державний педагогічни Інститут їм. І.Франка.

Захист дисертації відбудеться "17" вересня 1993 року о 1 годині на васіданні спеціалізованої вченої ради Д 113.16.01 Інституті педагогіки АПН України /262001, м.Київ, вул.Трьох святительська,8/.

8 дисертацією можна ознайомитись у науковій частин Інституту педагогіки АПН України.

Автореферат рові слано *'// " 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вчечої ради М.П.Легкий

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. У період розвитку української державності помітно вріс інтерес громадськості до проблем освіти 1 виховання. Нові умови соціально-економічного розвитку країни посилили значущість освіти в литті людини 1 суспільства, висунули завдання удосконалення школи, II гуманітаризаціІ та гуманізації. Одним а ключових напрямків оновлення школи е відродження II ролі у розвитку культури народу. У зв'язку з цим особливої актуальності набувають питання поліпшення естетичного виховання дітей 1 молоді.

Одним з основних засобів естетичного виховання в мистецтво, яке увібрало в себе досягнення культури 1 духовне багатство людства. Найвище призначення мистецтва - виховання в людях кращих якостей громадянина 1 людини. До цієї мети музика йде своїм шляхом: "частково з допомогою створення картин, спроможних впливати на фантазію слухачів 1 спрямовувати їх думку, але понад усе - з допомогою відтворення людських характерів 1 вираження великих почуттів, які ушляхетнюють й підносять людину, надихають на здійснення

А

найсвітліших ідеалів”. .

Значна роль мувичного мистецтва в розвитку духовного світу людини обгрунтована в працях видатних діячів української культури й педагогіки І.Франка, М.Лисенка, Б.Яворського, А.Макаренка, В.Сухом-• линського. .

Музичне виховання як компонент естетичного виховання передбачав цілеспрямований й систематичний розвиток музичних здібностей, формування емоційної сприйнятливості, здатності розуміти й глибоко переживати зміст творів мистецтва. Найважливішим наслідком музичного виховання е формування загальної культури особистості.

І/ Сохор А. Музика как вид искусства.-М.:Музгиз,1961,- 0.9.

- й - .

Музика посідає все суттєвіше місце серед художніх Інтересів молоді, тому поліпшення музичного виховання е важливим вавданням сьогодення. При розв'язанні цієї проблеми необхідно враховувати по-витивний досвід музичного виховання у зарубіжних країнах, вивчення й узагальнення якого сприяє міжнаціональному спілкуванню фахівців, еобезпечуе обмін надбаннями педагогічної думки, сприяв пошукам методистів 1 вчителів. У працях Е.Абдулліна, Ю.АлІєва, О.АпраксиноІ, Л.Варенбойма, О.ГембицькоІ, Г.ДмигрІевоІ, З.Кофчака, О.Мельник,

■ А.Островського, П.Школаенко, Л.ХлебниковоІ, Ю.Юцевича • розкрито особливості розвитку музичного виховання в Австрії, Болгарії, Великобританії, Канаді, Німеччині, США, Угорщині, Чехословаччині, Японії. ЦІ дослідження збагатили вітчизняну музично-педагогічну науку новими даними щодо форм 1 принципів органіваціІ навчально-виховного процесу, відбору змісту навчання, репертуару, методів му-оично-виховно І роботи.

Для вітчизняної педагогіки вначний Інтерес становить Історія, теорія 1 практика музичного виховання у Польщі. Це пояснюється близькістю слов’янських культур двох народів, спільністю цілей виховання, функціонуванням на території України польських національних шкіл. Тим часом рівень вивчення польської педагогічної думки в Україні вкрай недостатній. Тому наукове узагальнення досвіду становлення та розвитку системи музичного виховання в Польщі в актуальним вавданням українських педагогів.

Загальні питання розвитку польської загальноосвітньої школи, освіти, педагогічної науки досліджувалися І.Богдановим, М.Болдире-вим, Н.Зенченко, В.Малині ним, Б.МІтюровим, Б.Мельниченком, А.Сави-иою, В.Смалем, М.Шабаевою. _ ■

' Досить грунтовно вивчалась Історія розвитку польської музичної культури /І.Белва, А.Калениченко, В.Конен, Р.Грубер, Л.Мазепа, К.Рогеншильд, О.Ппвлишин/. Проте в цих роботах отавилися 1 вирішу-

. - з - .

валися головним чином питання мувиковнавсгва. Водночас проблеми музичного виховання в Польщі частково розглядалися лише в двох дисертаціях - А.СавиноІ та І.ЗолотовоІ.

Аналіз згаданих праць свідчить про те, що позитивний досвід, набутий музичною педагогікою й передовими педагогами-практиками Польщі, ще не стали предметом спеціального ісгорико-теоретичного дослідження в українській педагогічній науці. .

Актуальність проблеми вдосконалення національної системи музичного виховання, збагачення II передовим зарубіжним досвідом обумовили вибір теми дослідження - "Історія становлення 1 розвитку музичного виховання в Польщі".

Об'єктом дослідження в процес становлення Я розвитку музичного виховання в Польщі, починаючи від II хрещення / 966 р. / до нашого часу. .

Предметом дослідження в закономірності, тенденції, форми 1 методи музичного виховання в Польщі.

Мета дослідження полягає у висвітленні історії становлення музичного виховання в Польщі, виявленні основних етапів 1 прогресивних тенденцій його роввитку; розкритті Історично детермінованих змін цілей, вмісту, форм 1 методів музичного виховання; встановленні можливостей використання виявленого позитивного досвіду в практиці музичного виховання молоді в Україні. .

Об’єкт, предмет 1 мета дослідження обумовили необхідність розв’язання таких завдань: ,

- вивчити Історичні передумови становлення й розвитку музичного виховання у Польщі; '

- виявити закономірності процесу формування сучасної системи музичного виховання в країні;

- проаналізувати наукові основи сучасної концепції, змісту, форм 1 методіч музичного виховання;

~ ровкрити шляхи 1 результати позитивного розв'язання актуальних

• проблем музичного виховання у сучасній Польщі.

У своєму дослідженні ми виходили а того, що музичне виховання у Польщі в динамічною системою, яка на всіх еталах своєї Історії розвивалася на основі національних традицій 1 прогресивних педагогічних ідей, а також диференційованої адаптації зарубіжних систем ) методів.

Практичне освоєння цього досвіду сприятиме поліпшенню мувично-го виховання молоді України. ' •

Методологічною основою дисертаційного дослідження е вчення класиків філософської та педагогічної думки про соціальну сутність освіти 1 виховання, роль мистецтва в житті суспільства та становленні особистості; принцип діалектичної єдності Історичного 1 логічного у вивченні педагогічних явищ, положення теорії наукового пізнання.

Методи дослідження: теоретичний аналІБ джерел, систематиоація

й класифікація Історичного матеріалу й архівних документів; аналогія; узагальнення; бесіди;' Інтерв’ю; вивчення авторських педагогічних систем, підручників 1 навчальних посібників, навчальних планів 1 програм з музичного виховання. . ’

Джерела дослідження: історична, філософська, мистецтвознавча,

психолого-педагогічна й навчально-методична література.

Дисертантом вивчено архівні та рукописні документи, що зберігаються у фондах Польської Народної Бібліотеки та бібліотеки Інституту вдосконалення вчителів Ш.В.Спаеовського у Варшаві, бібліотеки 'Національної колекції ім.ОссолІнських у Вроцлаві,. воєводської наукової бібліотеки їм.Е.Смолки в Ополе, а також у фондах Центрально! наукової бібліотеки АН України 1 Львівської наукової бібліотеки ім.В.Сгефаника, Державному архіві Тернопільської області . ■ , 1

- б - .

Вірогідність одержаних результат їв забезпечується ваотосуван-ням наукових методів дослідження педагогічних явищ; принципів Іс'го-ривму 1 об’єктивності при аналізі матеріалів, які вберігаються в архівах 1 бібліотеках Польщі та України; використанням статистичних довідників, документальних дажх а ш;ільї»і практики.

Дослідження проводилося протягом 1987-1992 рр. 1 здійснювалося у два етапи. ■

На першому етапі /1987-1990/ одночасно з опрацюванням Історичної, філософської, ьмстецтвознавчої, пеихолого-педагог1чноІ й методичної літератури, навчальних програм, підручників 1 посібників вивчено досвід роботи вчителів музики вагальноосвітніх шкіл Польщі, позашкільних музично-виховних закладів, здійснена ознайомлення а системою підготовки музично-педагогічних кадрів. На основі цього уточнені проблема, завдання та методи дослідження.

На другому етап 1 /1990-І992/ здійснено аналіз фактологічного

матеріалу, підведено підсумки дослідження, сформульовано висновки.

Наукова новизна 1 теоретичне значення дослідження полягають в обгрунтуванні етапів розвитку музичного виховання в Польщі, виявленні найважливіших закономірностей цього процесу; розкритті прогресивних тенденцій у формуванні музично-педагогічної думки, напрямків наукових досліджень в галузі музичного виховання, сучасної концепції, орієнтованої на всебічний розвиток дитини. Введено у науковий обіг невідомі раніше матеріали 8 методики 1 практики музичного виховання у Польщі. .

Історичні факти 1 висновки, які містяться у дисертації, у певній мірі доповнюють наукову розробку питань в історії педагогіки та порівняльної педагогіки /в галузі музичного виховання/.

Практична значущість дослідження полягає у виробленні кри-терПв відбору змісту та репертуару з музичного виховання для учнів 1-4 класів польських національних шкіл.

<?- і'.і гіГ .

Врахування позитивних тенденцій системи мувичного виховання в

Польщі дасть можливість педагогам України внести " необхідні поліпшення в процес мувичного виховання школярів.

Висновки й узагальнення, вроблені в дисертації, застосовані підходи можуть послужити вивченню споріднених педагогічних проблем в Інших країнах. .

Матеріали дослідження доцільно використовувати під час розробки лекційних курсів 8 історії та методики мувичного виховання, нових навчальних програм, науково-методичних посібників, в навчально-виховній практиці середніх шкіл, педучилищ, педінститутів, на курсах підвищення кваліфікації вчителів, в позашкільній системі мувичного виховання молоді.

Апробація основних положень 1 висновків дисертаціІ едійснюва-лась у процесі дослідження. Ревультати доповідались й обговорювались на засіданнях кафедри музики та методики II викладання, на

науково-практичних конференціях Житомирського • педінституту /1987-1991/, в лабораторії естетичного й фізичного виховання та бвітних наукових конференціях НДІ педагогіки' України /1987-1992/; науково практичних семінарах - Всепольському /Варшава, 1900/, всесоюзному /Херсон, 1989/, республіканському ./Київ, 1991/, в лекціях студентам Житомирського педінституту, а також у шести публііздіях автора. .

На захист виносяться такі положення й висновки;

1. Еволюція музичного виховання в Польщі обумовлена особливостями етапів розвитку польського суспільства, його соціально-економічними умовами, що складалися протягом тривалого часу 1 тісно пов’язана 8 демократичними устремліннями видатних польських громадських діячів 1 педагогів щодо використання музики у процесі виховання молоді, удосконалення методів 1 форм організації музичного виховання, їхньою боротьбою за наці опальну культуру. ' . ' .

- 7 - . ■ .

2. Процес становлення сучасної системи музичного виховання в Польщі характеризується такими тенденціями:

- переосмислення цілей - від формування релігійної свідомості /християнського світогляду/ - до загальної культури особистості на основі розвитії'/ !.г/г;;ч;;их здібностей, психо-емоційної сфери, естети-ко-оцінювального ставлення до музики, творчих потенцій;

- розширення завдань - від оволодіння співацькими навичками й елементарними знаннями з теорії музики - до розвитку різноманітних умінь у сфері самостійної музичної діяльності учнів /виконавської, перцепційно-інтелектуальної, ціннісно-оріентаційної, творчої/;

- науковий підхід добору змісту, методів 1 форм організації музичного виховання.

3. Повитивні тенденції в сучасному досвіді розробки проблеми музичного виховання в Польщі доцільно використовувати в вітчизняній музичній педагогіці. А саме:

- орієнтація на розвиток музичних здібностей учнів, пізнавальних й миолительних процесів, уваги, просторово-часових понять-відчуттів, естетичного ставлення до музики на основі безпосередньої- музично-творчої діяльності; •

- формування у дітей музичної вразливості, позитивних мотивацій до музики, творчих здібностей череїГінге грацію споріднених видів мистецтв /музики, літератури, живопису, ритміки, танцю/-,

- розширення сфери позашкільної музичної роботи шляхом систематичного проведення лекцій-концертів для учнів загальноосвітніх шкіл силами професійних митців, діяльності "музичних осередків" та музично-просвітнього товариства "Про Сінфоніка".

Структура дисертації: вступ, два розділи, висновки, список

літератури, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ-

У вступі обгрунтована актуальність проблеми, вивначен) об'єкт, предмет, мета, завдання І методи дослідження; розкриті наукова но-виэна, вірогідність одержаних результатів, теоретичне 1 практичне значення; сформульовані положення, які виносяться на вахист; подані відомості про апробацію.

У першому ровділі "Основні етапи розвитку музичного виховання вПольщі” висвітлена Історія становлення й розвитку музичного виховання в Польщі /Х-ХХ от./, дана характеристика II основних етапів, розкриті найсуттєвіші тенденції та ідеї, що впливали на вміну цілей й структурного складу вмісту у процесі формування польської системи музичного виховання.

У своєму розвитку мувичне виховання в Польщі пройшло довгий шлях. Його витоки треба шукати в усній музичній творчості, народних звичаях 1 обрядах. Саме народна мувика була тією сферою, де молоде покоління Польщі діставало основи музичного виховання, прилучаючись до самобутньої музичної культури свого народу.

Вирішальну роль у ’ становленні музичного виховання в країні відіграло хрещення-Польщі /966 р./. Введення християнства мало велике значення для організації школи та освіти, але на кілька століть вагальмувало формування польської національної писемності. Аж до ХУІ-ет. навчання у школах., відправи у костелах проводилися вшмючно Латинською мовою.. Засилля латинської культури не могло не позначитися 1 на муеичному мистецтві, заснованому на суворих канонах культової музики. .

Надаючи великого значення музиці як засобу католицького виховання, латинізована польська школа відводила значне місце хоровому співу. За свідченням іоторичних хронік, на жоден предмет шкільного

курсу /після граматики/ не виділялось стільки часу, як на церковний спів. Засвоєння багатоголосих хорових творів було складним 1 тривалим процесом, бо здійснювалося воно на слух в допомогою прийомів хейрономіІ.

• Для оволодіння елементарними теоретичними відомостями існували спеціальні навчальні рукописні посібники у формі платонівеькмх» діалогів. Наочними посібниками буди малюнки /"Рука Гвидо’’/, таблиці, монохорд.

Поширення музичної писемності сприяло розвиткові професійного музичного мистецтва. Уже в XIII ст. в монастирських 1 кафедральних, школах під час навчання співу використовувався "Трактат про муеику" чеха Іероніма Моравського.

Винятково важливу роль у розвитку освіти в Польщі, у тому числі музичного виховання, відіграв заснований у 1364 р. Краківський університет. Магістри й бакалаври, що вийшли в його стін, виконували функції вчителів 1 канторів. Лекції в музики для студентів університету читались на основі трактату Боеція /УІ ст./~"0е іпзиіиМопе тизіса", який був видатною працею в галузі теорії музики 1 музичної естетики раннього середньовіччя, а також трактатів відомих мислителів 1 теоретиків музики Михайла Лселльоса /Вівантія, XI ст./, Жана де Мюр /Франція, ХІУ ст./.

Поширення в Хї от. реформаторських ідей сприяло розвиткові шкіл іновірців: кальвиністських, лютеранських, ієзуїтських, шкіл

"чеських" 1 "польських" братів. їхні програми включали новітні досягнення наук, вивчення рідної мови 1 співи. З цими школами пов’язані імена видатних діячів освіти Петра Статоріуса, Войцеха а Каліша, Мартина Руара, Яна Крелля, Яна Амоса Коменського.

Як підручники музики в цих школах використовувалися праці Філіппа де Вітрі, Пйома де Машо, трактат краківського магістра Шидловітк, ЯКИЙ був першим ПОЛЬСЬКИМ теоретичним твором 8 МУ8ИКИ,

3 -$У,ї

. - 10 - . що містив виклад основ грегоріенського співу.

У ХУ-ХУІ ст. /"еолотому віці” польської культури/ особливого розквіту набувають література /Ян Кохановськи, Миколай Рей/, ренесансна архітектура /Ян Замойськи, Віт Ствош/, музичне мистецтво., ознаменоване творчістю Яна Люблінського, Вацлава 8 Шамогул, Николая Гомулки, Мартина Леополіти. їхні твори, що були засновані на польському національному фольклорі і відрізнялися досконалістю поліфонічного стилю, включалися до репертуару шкільних хорів.

■ Секуляризація суспільного життя в країні сприяла роавиткові світської музики, II популяризації. Помітну роль у цьому процесі відігравали цехові організації музикантів /Краків, Познань, Люблін, Вроцлав/, діяльність віртуозів-інструменталістів /В.Длугорай, Я.Рейс, А.Яжембськи, Я. і Б.Данкварт, К.Пунецьки, І.Скжипег/, а також виступи мандрівних музик-вагантів. Поряд з релігійними піснями, рифмованими легендами, колядами, найпоширенішими в цей період стали мадригали та історичні пісні. їх часто виконували інструментальні ансамблі, до складу яких входили поморт, шаламайя, фуярка, віола, лютня, скрипка, ударні інструменти. Інструментальні ансамблі 1 хори брали участь у театралібованих виставах вагантів, у виступах шкільних театрів, що ставили трагедії, комедії, діалоги; головним чином, на біблейні сюжети.

У XVI ст. світська музика входить 1 у приходські школи. Поряд з міссалами, псалмами звучать колядки та історичні пісні. Підручниками музики служать гуситські капціонали, трактати Себастьяна з. Фельшгина, Яна Глагоелава, Яна Люблінського. Значним явищем у музичній педагогіці того часу стало видання у 164? році першого підручника в музики польською мовою. 'Його автор Ян Олександр Горчин у своїй передмові робить спробу визначити мету музичного виховання: ’.'Мо І, задуми не в тому, що мрію всіх музикантами бачити, але щоб ті, хто пишається іменем поляка, знали теорію 1 вміли грати на інстру-

ментах".

Крім монастирських, приходських, іновірчих шкіл, центрами музичного виховання в середні віки 1 в епоху Відродження буди музичні братства /Краків, Вільно, Варшава, Львів, Люблін, По8нань/ в терміном навчання від двох до шести років.

У ХУІ-ХУІ11 ст. у багатьох польських містах відкриваються музичні бурси, де навчалася переважно молодь а бідних сімей. Бурсаків навчали співу, гри на інструментах, теорії музики.

Муеичне виховання дітей аристократії мало більший обсяг 1 включало гру на інструментах, вокальне'мистецтво, теорію музики, контрапункт, елементи композиції.

При королівських 1 магнатських дворах існували капели, в яких проходила діяльність талановитих польських муеикантів: композиторів 1 виконавців, а також музикантів, запрошених 8-эа кордону, переважно 8 Італії.

Високим рівнем музичної культури відрізнявся Краківський королівський двір Ягеллонів, де мувичну освіту дістали Генрих Фінк -видатний німецький комповитор при дворі Яна Олбрихта, польські композитори Миколай э Хжанова, Вацлав а Шамотул, Николай э Кракова, Мартин Леополіта, Ципріан Базилік.

При магнатських дворах /Краків, Несвеж, Ружана, Слонім, Свидслоч, Вілооток/ діставали грунтовну мувичну освіту 1 обдаровані діти з нижчого стану.

Таким чином, в всі підстави вважати, що середньовіччя 1 епоха Відродження були періодом становлення музичного виховання в Польщі, яке здійснюємося в школах, музичних бурсах, братствах, при магнатських дворах, а також в народному музичному середовищі шляхом участі дітей у народних святах 1 обрядах.

Погіршення економічного становища країни у другій половині ХУІІ - початку ХУПІ ст., великі військові руйнування приввели до 'З*

- 12 - . анексії ЗО % територій Польщі у 1772 році. Проте, незважаючи на часткову втрату незалежності, у другій половині ХУІІІ ст. в Польщі помітне загальне піднесення, розвиток освіти 1 культури.

Подією особливої ваги стало створення-у 1773 році Комісії Народної Едукації - першого в Європі міністерства народної освіти, яке спільно в Товариством Елементарних Книг еаймалось розробкою шкільних статутів, програм 1 підручників. •

Поширення в польському суспільстві прогресивних філософських Ідей еарубіжних 1 польських просвітителів /Ч.Бекона, Ф.Вольтера, Ж.Руссо, Х.Коллонтая,.О.Сташиця, братів Я. 1 в.Снядецьких/ позначилося на музичному вихованні, якому передові мислителі відводили значну роль у формуванні особистості.

Великий вплив на ро8виток польської педагогічної думки мав опублікований у Польщі в 176Б році роман-грактат Ж.Ж.Руссо "Еміль, або думки про виховання", що містив новаюроькі ідеї в загальної та музичної педагогіки. їх вплив відчувається в педагогічному трактаті секретаря Едукаційної Комісії Гжегожа Пірамовича "Обов’язки вчителя”, де автор підкреслював різнобічні виховні можливості музики 1 необхідність ширшого включення питань музичного виховання до програм елементарних приходських шкіл. • '

• Вагомий внесок у справу розвитку освіти, зокрема музичного виховання, вробив польський педагог 1 громадський діяч Хуго /Гуго/ Коллонтай,- який розробив програми /у тому числі 1 а музики/ для приходських, середніх шкіл ’ 1 вчительських семінарій. У цих програмах на музичне виховання відводилася значна частина шкільного часу. Крім' обов’язкових занять е співу, діти могли у вільний від лекцій час'навчатися гри на музичних інструментах. Про обов’язковість навчання співу 1 гри на інструментах йдеться 1 в опублікованих у 1804 році "Статутах приходських шкіл". .

Наприкінці ХУІІІ ст. з’являються підручники з музичного вихо-

вання, опрацьовані на новій концептуальній основі, які містили цінні методичні вказівки. Аналіз вмісту підручників дозволяє вробити висновок, що їх автори В.Сераковськи й А.Воронець буди обізнані з передовими педагогічними ідеями Ж.Ж.Руссо й Я.Г.Песталоцці в галузі музичного виховання /цифрова система, релятивна сольмізація, спеціальний дитячий пісенний репертуар/і

Проте програми Комісії Народної Едукації не могли бути, реалізовані в силу політичних змін у країні, яка у 1793 1 179Б роках

була поділена трьома великими державами - Росією, Прусіею 1

Австрією 1 майже на 130 років зникла 8 карти бвропи. Втрата незалежності призвела до занепаду й деуніфікації освіти. Розвиток школи визначався політикою держави-поневолювача.

Германізація 1 русифікація школи викликали гнів 1 протест польського народу. Все XIX ст. характеризується великим громадським піднесенням, напруженою боротьбою ва національну гідність 1 незалежність. •

Музичне виховання у цей період мав яскраво виражений

національно-патріотичний характер завдяки включенню до шкільного репертуару народних пісень 1 творів польських композиторів, побудованих на фольклорних зравках. . -

Намагання зберегти культуру народу в умовах жорстокого

національного гніту наштовхнуло багатьох вітчизняних композиторів на написання творів, тісно пов'яваних а народними витоками. У XIX ст. особливо Інтенсивно розвиваються вокальні жанри.

Велике значення для збереження і розвитку польської національної культури мала' діяльність видатних композиторів 1 педагогів -К.Курпіньського, Ю.Новаковоького, О.Кольберга, К.Намисловського, Ф.Шопена, Ю.Сікорського, А.Ружицького, З.Носковського, З.Рутковсь-кого, С.Монюшка, Ю.Бльснера. •

Слід відзначити громадсько-педагогічну діяльність Ю.Ельснера,

яка відіграла видатну роль у роевитку музичного виховання.

. Прибічник Ідей 1 методів мушчного виховання Ж.Ж.Руссо 1 Й.Г.Пестолоцці, Ю.Ельснер став їх активніш пропагандистом завдяки виданню ряду підручників для вчителів співу вагальноосвітніх шкіл. Значною заслугою Ю.Ельснера е органівація професійних музичних вак-ладів, де едійснювалася 1 підготовка вчителів масових икіл. Так, васнована ва його ініціативою у 1816 р. у Варшаві "Шкода музики 1 декламації", перетворена у 1821 р, на інститут музики 1 декламації /консерваторію/. Крім Варшавської консерватори, підготовку професійних музикантів у ці роки вдійснювали Краківська 1 Львівська консерваторі І, Варшавська школа музики 1 драматичного мистецтва, Публічна школа елементарної мувики /Варшава/, Педагогічні курси /інститути/. Варшавський Марійський інститут; Віденська школа органістів, а також ряд музичних шкіл та Інститутів, що діяли в Познані, Бидгоіді, Кракові, Шпемиолі, Львові, Жешові. Випускники цих навчальних єакладів нерідко ставали вчителями співів.

Підготовкою вчителів мувики для загальноосвітніх шкіл займалися вчительські семінарії, навчальні програми яких включали теорію .мувики, гармонію, хор 1 сольний спів, гру на рівних мувичних Інструментах. Широку програму а мувики мали Вища Волинська гімнааія, Віденський 1 Варшавський університети. • .

Проте національний гніт, який посилився в Російській Імперії та Прусі І у другій половині XIX ст., позначився і на становищі польської шкоди: польська мова була заборонена, а музичне виховання обмежувалося співом російських 1 німецьких церковних гімнів. '

Протистояти процесу русифікації та онімеччення польської культури допомагали створені у цей період таємні національні школи, співацькі та музичні товариства, видання великої кількості шкільних пісенників 1 збірників польських народних пісень, підручників музи-

ки для масових тіл.

Серед пісенників найбільший інтерес являють "Домашні пісенники" О.Монюшка, збірники пісень Т.Кльоновського, В.Войновського, З.Носковського /"Чотири пори року" на вірші М.Конопницької/, А.Хла- . вички, П.М«еиксь::сго, Ю.Ельснера, С.Невядомського, вібрання польських народних пісень О.Кольберга "Народ".

Таким чином, ■ розвиток музичного виховання на польських вемлях у період національної неволі /1772-1918/ відбувався в складних соціально-економічних умовах 1 постійно гальмувався австро-російсь-ко^пруською експансією. Проте навіть в умовах важкого національного гноблення, революційних спалахів та їх нещадного придушення /повстання 1880-31, 1846, 1863-64 рр./ польський народ вміг досягти значних успіхів у розвитку національної культури й освіти.

Новаторські ідеї просвітителів в галузі музичного виховання мали великий вплив на становлення польської музично-педагогічної думки. На прикладі діяльності Х.Коллонтая, Г.Пірамовича, Ю.Ельснера та інших педагогів в дисертації розкрито еволюцію поглядів на музику як засіб виховання особистості. Ідеї цих діячів педагогіки 1 культури були концептуальною основою польської музичної естетики XX ст., визначили подальший розвиток теорії та практики музичного виховання в Польщі.

Об'єднання в 1918 році анексованих Росією, Пруеіею 1 Австрією польських земель поставило на порядок дня завдання уніфікації школи. Цей процес позначився 1 на музичному вихованні, яке в 20-30 рр. здійснювалося на основі єдиних шкільних програм з музики /1920, 1929, 1934 рр./, де було зроблено спробу дати наукове обгрунтування мети предмета, його змісту, форм 1 методів навчання. Але, як 1 в попередні часи, вирішальним фактором у развитку теорії й практики музичного виховання в цей період була діяльність передових музи-кантів-педагогів Н.Хлавички, Т.Майанера, С.Виеоцького, С.Казуро, -

. - - 16 -ФДепановоькоІ, Т.йотейка, З.Ліоси та ін. Б їхній практичній діяльності дістали роввиток ідеї педагогів ХУІІІ-ХІХ ст. про різнобічний виховний вплив мушки, нові напрями педагогічної думки XX от. /"творча школа”, течія "нового виховання"/. Згадані педагоги стали, вокрема, пропагандистами ритміки Е.Жак-Далькроза, еанять 8 слухання мувики, введення елементів дитячої музичної творчості.

Велику роль у поширенні передових методів мувичного виховання відіграли музично-педагогічні журнали "Музика 1 спів", "Музика в школі", "Спіш в школі", які видавалися в цей період. .

Новими прогресивними формами музичного виховання були аапочат-ковані в 1924 р. співацькі фестивалі шкільної молоді під назвою "Свята пісні польських дітей", трансляції музичних радіопередач для учнів /в 1926 року/, проведення в основних школах концертів "живої музики" силами професійних мувикантів.

Значною подією в муеичній педагогіці міжвоєнного двадцятиріччя 1 післявоєнного періоду стало відкриття в 1927 році у Варшавській консерваторії мувично-педагогічного факультету, що готував висококваліфікованих спеціалістів-муеикангів для всіх типів шкіл, а також канікулярних курсів підвищення кваліфікації вчителів музики.

Суттєвий вплив на формування польської муеичної педагогіки мала публіцистична діяльність видатних діячів польської культури С.Шумана, С.Веховича, З.ЛІсси, К.Шимановського. Позитивну роль у піднесенні методичного рівня мувичного виховання відіграли підручники С.Коауро, Ю. БарановоькоІ-Борової, Р.Хейсінга, К.Хлавички, Т.йотейка, Ю.Райсса. .

Під час гітлерівської окупації 1939-1945 рр. польська школа функціонувала в умовах конспірації, але в усіх таємних аагальїю-освітніх школах вдійснювало.ся музичне виховання, що розглядалося як важливий фактор патріотичного виховання 1 ебереження національної культури. '

В післявоєнний період польська школа розвивалася у важких матеріальних 1 кадрових умовах. Предмети естетичного циклу були відсунуті на другий план, кількість навчальних годин для музичного виховання обмежувалася, припинилася підготовка вчителів музики.

' Характеризуючи перші післявоєнні прогреми 8 співів /1947, 1949, 19Б6, 19Б9/, констатуємо, що основу емісту предмета складали

польські народні й масові пісні, вправи на роввиток музичного слуху, голосу, почуття ритму та елементи теорії музики. В них не знайшли відображення прогресивні Ідеї 20-30-х років, що передбачали введення ритміки 1 елементів музичної творчості.

У період 1945-1963 рр. широкий розмах дістали повакласні й позашкільні форми музичного виховання через створення при основних школах, клубах, будинках культури різноманітних самодіяльних дитячих 1 молодікііих колективів.

Значну роль у музичному вихованні дітей 1 дорослих відіграли школи "омувикелювання", що існували в 194Б-1949 рр. їв 1960 р. переросли у "Мигуогпе ойпізка" /музичні осередки/.

Внаслідок шкільної реформи 1961 року семирічна основна загальноосвітня школа Польщі перетворена на восьмирічну, засновану на нових організаційно-програмних принципах. .

Введена в 1952/63 н.р. програма "Музичне виховання" розширювала зміст уроку: крім співу, основ нотної грамоти 1 слухання музики

передбачалося навчання гри на інструментах та введення елементів музичної творчості. Проте ця програма випереджувала реальні можливості шкіл того часу через відсутність необхідної кількості вчителів музики, слабке забезпечення шкіл музичними Інструментами 1 навчально-методичною літературою.

Кадрова проблема 1 слабка метеріальна бава шкіл не дозволили в повному обсязі реалізувати 1 наступну програму з музики 1967 р., в якій було закладено ряд новацій, зокрема навчання дітей з 6-річного

віку. 4 1 ■

• На основі порівняльного апаліьу в дисертації вроблено висновок про те, що в 60-60-ті роки польська школа знаходилася під сильним впливом радянської педагогіки. У музичному вихованні це виявлялося в гіперболі8аціІ дидактичних еавдапь - акцентуванні уваги на ое, Сровння учнів музичними внаннями та співацькими навичками 1 недооцінці естетико-творчого роевятку. • '

■ В 60-ті роки успішно впроваджуються нові позашкільні форми му-еичного виховання молоді /Про Сінфоніка, музичні олімпіади/. ■

Розпочата в 70-х роках структурна 1 програмна реформа школи супроводжувалася створенням польської теорії музичного виховання, яка стала науковою баеою для нової програми "Музика" /1978/1979 н.р./. Концепція програми передбачав, що умовою всебічного музичного 1 єагального розвитку дитини в використання різноманітних видів музичної діяльності 1 бевпосередньоі творчості дітей.

Здійснено ваходи щодо підготовки 1 перепідготовки вчителів,

‘ створення нових підручників, методичних посібників, оснащення шкіл сучасною акустичною і аудіо-Еіеуальїюю апаратурою, музичними Інструментами. Останнє десятиріччю характеризується продовженням

■ роботи в напрямку дальшого вдосконалення муеичного виховання дітей 1 молоді. '

' У другому розділі "Становлення сучасної системи муеичного виховання в Польщі" наведено результати аналізу наукових пошуків, здійснених у країні в 60-80 роки у вв’яаку з розробкою теорії му-вичної освіти, подано характеристику вмісту, форм 1 методів мувич-ного виховання; .

У 60 роки еапочаткован1 роботи е основ теорії мувичного виховання, які грунтувалися на надбаннях дидактики, теорії виховання 1 психології, розробки в галуві мувичної педагогіки розвивалися за трьома основними напрямками. ■

Перший 8 них - теоретичні дослідження, представлені працями Б.Суходольського, С.Шумана, С.Лобачевської, О.Оесовського, Р.Інгар-дена, З.ЛІссй, М.Годашевської, І.Войнар 1 колективними монографіями вчених науково-дослідних 1 педагогічних центрів /Інститут шкільних йрограм, Інститут педагогічних досліджень, Інститут вдосконалення вчителів Ім.В.Спасовського/.

Другий напрямок становлять дослідження теоретико-емпіричного плану, присвячені вивченню сучасних систем мувичного виховання у світі /Е.Как-Далькроза, О.Колемана, К.Орфа, З.Кодая 1 1н./ та

експериментам в адаптації деяких методів цих систем /З.Буровська, М.Шиходвіньська, К.Мругальська, М.ууркова, А.Кемпська, А.ВІльк та 1н./.

До третього напрямку належать емпіричні праці в адаптації ва-рубіжних й розробки оригінальних вітчианяних тестів мувикальності, визначення рівня розвитку основних мувичних вдібноотей дітей Польщі, апробації програм, форм 1 методів мувичного виховання /Л.Бобровська, З.Буровська, Е.ЛІпська, К.Левандовська, А.Питляк, М.Пшиходз1ньська, А.Трояновська, Л.Янковська тощо/.

Наслідком цих наукових пошуків стала польська теорія мувичного виховання, в основу якої покладено перевірене багатовіковою практикою переконання в рівнобічних потенціальних можливостях музики.

Сучасна польська концепція музичного виховання вианачав кілька груп цілей виховання засобами муеики.

До першої групи належить формування мувичної вразливості й по-еитивних мотивацій до муеики, тобто вдатності до сприймання художньої цінності музичних творів, їх емоційного переживання, , що сприяв ебагаченню рівних сфер психіки людини. Необхідною умовою такого контакту з музикою в формування основних музичних здібностей -ввуковисотного слуху, почуття тональності, здатності до слухових уявлень, пов’яваних в мувичною пам'яттю, почуттям ритму. Роевиток

. - 20 -мувичних вдібностей в фактором формування музичної культури, яка в польській теорії естетичного виховання ототожнюється в умінням сприймати мувику рівних жанрів, стидів, епох, естетично переживати й оцінювати музичні твори. .

Другу групу складають цілі музичного виховання, пов’язані а розвитком пізнавальних й мисдительних процесів на основі формування музично-аналітичних здібностей, уваги, просторово-часових понять -відчуттів, естетичного способу піанання. '

Третя група цілей пов'язана з розвитком сфери почуттів, потреб музичної експреоіі, творчого самовираження на основі музично-інтелектуальної діяльності, яка стимулює творчу уяву 1 сприймання. Сюди ж належить використання катарсичних, терапевтичних 1 рекреаційних функцій музики. ‘ •

Цілі мувичного виховання обумовлюють його зміст, що включає музично-акустичний матеріал, анання про музику, уміння 1 навички.

Відповідно до концепції "Музичний матеріал" складає мувива елементарна, фольклор, класична й сучасна. Ідея плюралізму змісту реалізована 8а допомогою творів рівних епох /від середньовіччя до сучасності/, стилів, форм, видів і жанрів. Комплектування змісту відбувається на основі принципів хронології, послідовності, доступності, єдності виховання в навчанням, зв'язку в життям.. Реалізація вмісту проходить у тісному взаємозв'язку з Історією, етномузико-логією, етнографією, літературою через різноманітні види музичної діяльності. 1 -

Відповідно до концепції безпосередня активна музична діяльність вдійснюється у трьох основних видах: репродуктивній,

продуктивно-творчій та перцептивній.

Репродуктивна діяльність /відтворення музики/ охоплює спів, мувично-мовні вправи, рух з музикою, гру на інструментах.

Продуктивно-творча діяльність /створення музики/ передбачай

виконання завдань на утворення ритму, мелодії, акомпанементу, рухів "до музики", простих музичних форм а елементів ритмічної, мелодичної та рухової імпровізації.

Перцептивна діяльність включав сприймання елемент іп чузики, 'музичних творів, знань з галузі теорії та історії музики.

Засвоєння знань здійснюється в єдності з самим музичним мистецтвом. На основі музичних знань формуються музичні уміння 1 навички, а їх сполучення утворює музичний досвід особистості.

Вибір методів обумовлений метою дидактико-виховного процесу 1 структурою предмета.

В польській музичній педагогіці виділяється комплекс основних методів музичного виховання, а саме: аналітико-перцептивний, проб-лемно-репродуктивпий, проблемно-творчий, проблемно-аналітичний, метод експозиції, метод органіеацП та розвитку музичних здібностей.

В дисертації подається характеристика кожного в цих методів.

Найбільший інтерес, на най погляд, становлять методи й прийоми, спрямовані на розвиток потенційних творчих здібностей учнів. Насамперед до них належать проблемно-творчий та проблемно-аналітичний методи, а також прийоми емоційної драматургії та аналогій іо спорідненими видами мистецтв. .ЦІ методи 1 прийоми знайшли широке застосування в інтегрованих заняттях, побудованих на взаємозв’язку музики, літератури, живопису й пластики /ритміки, танцю/. Відповідно до сучасної концепції саме активний, творчий характер занять, в яких сполучаються елементи різних видів мистецтв, виробляв в дитини здатність 1 уміння розуміти не лише мистецтво, а й все оточуюче життя, розвивав II творчі здібності. В дисертації проаналізовано виховні можливості Інтеграції музики э пластикою, літературою, образотворчим мистецтвом. Розглянуто також поеакласні й позашкільні форми музичного виховання - хор. інструментальні 1 вокальні ансамблі, оркестр, лекціІ-концерти "живої музики", мугичний'

театр, і

. Цікавою деталлю є те, що успіхи виконавської діяльності в шкільних музичних колективах знаходять відображення у свідоцтві про закінчення школи. .

Функці 1 музичного виховання в Польщі виконує також мережа виховних вакладів 1 культурно-освітніх організацій /дитячі садки, "мувичні осередки", будинки культури, клуби,- філармонії, радіо 1 телебачення/. Підвищенню інтересу до мувичної діяльності як форми організації відпочинку сприяють мувичні фестивалі, конкурси, олімпіади. Особливо плідною а діяльність муеично-просвітительського ' товариства " Про Сінфоніка", що об’єднує понад десять тисяч дітей 1 молод 1.

У висновках підведено підсумки дослідження. .

Музичне виховання у Польщі е динамічною системою, яка розвивається. Сформувавшись на основі народних музичних традицій, воно дістало свій подальшй роввиток в навчально-виховних закладах, що виникли в країні після прийняття християнства. В монастирських й приходських школах співи Сули обов’язковим предметом 1 розглядалися як засіб прилучення дітей до християнської віри. Аж до ХУІ ст. му-еичне виховання в польській школі було спрямовано на формування релігійної свідомості, мало однобічний характер, вузькопрактичну мету і завдання.

Ширшою постановкою цілей і вмісту характеризувалося виховання при королівських 1 магнатських дворах: воно включало не лише снів,

а й гру на Інструментах, основи теорії музики. Поряд з цим музичне виховання продовжувало свій роввиток у народному музичному середовищі, в народних святах і обрядах. .

В епоху Відродження, коли вплив католицької церкви послабився, поширилася музична писемність й світська музика, великого значення набувають музичні братства, бурси, шкільні театри.

Під час національної неволі /1778-1918/ музичне виховання у Польщі перебувало у прямій залежності від політики Росії, ПрусіІ, Австрії, які насаджували на польських землях свою національну культуру. Музичне виховання у цей період отес? одним !с засобів боротьби ва'розвиток національної свідомості 1 носить національно-патріотичний характер.

Значний вплив на формування світського, гуманістичного спрямування музичного виховання мали ідеї французьких 1 польських просвітителів, діяльність прогресивних вчителів, музтсаптів-педа-гогів 1 громадських діячів. Це знайшло відображення у створенні змістовних навчально-методичних посібників, виданні великої кількості пісенників, збірників польських народних пісень, розширенні діяльності хорових й співацьких товариств.

Період 1918-1939 рр. характерийуеться боротьбою рІ8Них підходів до визначення цілей, вмісту й методів музичного виховання. Розвиток польської естетичної й музично-педагогічної думки у 20-30 рр. пов'язаний 8 прогресивними тенденціями в варубіжній педагогіці, зокрема в течіею "нового виховання".

У перші повоєнні десятиріччя музичне виховання в Польщі розвивалося у складних матеріальних й надрових умовах 1 знаходилося під •впливом радянської педагогіки.

Теоретичні дослідження в галузі філософи, дидактики, теорії виховання 1 психології, які дістали широкий розвиток у Польщі в 60-70 рр., послужили основою для розробки теоріІ естетичного виховання. Перевірка концептуальних положень теорії музичного виховання спонукала у 70-60 рр.' до широкомасштабних досліджень у галузі музичної педагогіки 1 психології, експериментів з адаптації зарубіжних систем музичного виховання /Е.Жак-Далькроз, Ф.Йоде, С.Ко-леман, К.Орф, З.Кодай/. ■ ' •

Результати дослідження дозволяють вробити висновок, що сучасна

система музичного виховання в Польщі сформувалася на основі прогресивних традицій вітчизняної муаичної педагогіки, використання по-битивного зарубіжного досвіду, адаптації та розробки оригінальних методів і форм організації музичної освіти. .

Вивчення історії та практичне освоєння позитивного досвіду му-8ИЧНОГО виховання в Польщі сприятиме вдосконаленню системи музичного виховання дітей 1 молоді України. ‘ , -

Для педагогічної науки особливий Інтерес становить сучасна польська концепція музичного виховання. •

Здійснене нами дослідження не претендує на вичерпний ровгляд усіх проблем музичного виховання в Польщі. На наш погляд, докладнішого вивчення заслуговують інтегровані заняття, побудовані на взаємозв’язку споріднених видів мистецтв; застосування тестів музикальності ; особливості організації концертів "кипоІ цузики", "музичних осередків"; функціонування муеично-проевітницького товариства "Про Сінфоніка"; система підготовки учителів музики та Інструкторів ритміки. '

Основні положення роботи викладено у таких публікаціях дисертанта: •

1. Передовий зарубіжний педагогічний досвід - у практику ра-

дянської школи //Гуманізм й естетична культура; проблеми естетичного виховання учнівської молоді в умовах перебудови народної освіти.-Тези доповідей й виступів.- Обласна науково-практична конференція. -Рівне, 1089.-О.83-Є5. ' .

2. Відео в мувичному вихованні иколярів / ТЗН у школах ' Польщі

//Ооціально-педагогічні проблеми виховання дітей 1 учнівської молоді.-Геви доповідей.-Всесоюзна науково-методична конференція.-Запоріжжя, 1991.-С.214-816. .

3. Музыкальный инструмент на уроках музыки в польской школе //Эстетическое воспитание молодежи средствами искусства,- М.,

1991. — С. 104-106.

4. Воспитание посредством искусства в школах Польской Республики. // Формирование эстетического отношения к искусству: В б т. Т. 3. — М., 1991. — С. 127-130.

5. Система масового музичного виховання у Польщі // Сучасні тенденції розвитку педагогічної теорії і практики в зарубіжних країнах. — Тези доповідей. — Республіканський науковий семінар. — Київ, 1991. — С. 59-61.

6. Музика //Програма для I-IV класів загальноосвітніх шкіл з польською мовою викладання. — Київ, 1989. — С.1-54.

Підп. до друку 12.07.93. Формат 60X84 1/16. •

Папір друк. № . Спосіб друку офсетний. Умсзн. друк. арк. 1,39. Умови, фарбо-відб. 1,62. Обл.-вид. арк. 1,0.

Тираж 100. Зам. № 5345. Безплатно.

' Фірма «ВІПОЛ»

252151, м. Київ, вул. Волинська, 60