автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Концепция национального просвещения Махатми Ганди

Автореферат диссертации по теме "Концепция национального просвещения Махатми Ганди"

1НСТЙТУТ ПЕДАГОГIКИ МН УКРА1НИ

РГО ОЛ

¡ J '""] г

На правах рукопису

ВАСИЛЕНКО ВОЛОДИМИР АРКАДШВИЧ

К0НЦЕПЦ1Я НАЦИОНАЛЬНО! ОСВ1ТИ НА^.МИ ГАНД1

13.00.01 - reopia та icTopia педагогики

Автореферат

дисертацП на здобуття наукового ступеня доктора педагогччних наук

Ни!в - 1394

Дисертац1я с рукопис

Робота виконана в К1ровоградськоыу дервавному педагопчному • 1нституп 1м. В.К.Винничвнка

Науковий консультант: д1йсний член АПН Укра1ни,

доктор педагог1чних наук, професор Мороз 0лекс1й Григорович

Захист в!дбудеться " 3 " червна 1994 року о 14 годин! на зас1данн! спец1ал1зовано1 вчено1 ради Д 01.32.02 в 1нститут1 педагогики ЙПН Укра1ни /252001, Ки1в-1,вул.Трьохсвятительська,8/.

3 дисертац1ев можна ознайомитися у б1бл1отец1.Институту педагогии ЙПН Украхни.

. автореферат роз!сланий " 29 " кв!тня 1994 р.

0ф1ц1йн1 опоненти:

член-кореспондент ЙПН Украши, доктор педагог1чних наук, професор Бондар Володииир 1ванович

член-кореспондент ЙПН Укра1ни, доктор психолог1чних наук, професор Максвкенко Серг1й Дмитрович

доктор педагог1чних наук Майборода Василь Каленикович

Пров1дна установа:

Харк1вський дервавний педагог1чний 1нститут

Вчений секретар спец1ал!зовано! вчено! ради

М. П.Легкий

в с т а п

На первому з'1зд! педагопчних прац!вник!в 9кра!ни схвалена натцональна програма "9кра!на XXI столаття: стратег1Я освии", в як1й вЦзначалося, що закладення основ ново! пол!тично! структури сусгпльства, розбудова Укради як незалеяно!, демократично!, правово! деряави пот-ребде створення в!дпов1дно! системи нац!онально! осз1ги. 9 розв'язашп цього завдання важлива роль налеяить педа-гог1чн!й наущ, яка повинна з методолопчно правильних по-зшЦй ч!тко визначити нац!ональний компонент зм1сту нав-чання й виховання, знайти шляхи прилдчення д!тей до куль-тдри й ¡сторП свого народу, до усвЦомлення йога етн!чно! ун!кальност! та одночасно! налеяност! до братньо! с1м'1 народ1в усього св1ту.

• Практика перебудови осв!тк в сучасних уиовах показуе, що В1дсутн1сть серйозних теоретичних доопдяень проблеми оргашчно! едност1 та взасмообумовленост1 нац1онального та загальнолидського в культур! й осв-т !нколи призводитъ до вульгаризацП само! 1дв1 нац!онально! осв!ти, коли за по-верховими атрибутам втрачаеться П глибинна суть, коли забуваять, "що соц1альнол м^еп аколи е збагачення I примноявння нащоналъно! культури, а не консервац1я мину-лого" (Гончаренно С,9., Малъований ВЛ. Соц!аяъно-педа-гог!чн! проблеми розбудови украшсъко! школи//Р1дна икола, 1993,N0 4,с,55). Нащональна осв1та не т!лъки збер!гае здобуте ген!ем свого народу, вона поспйно готова до взае-мозбагачувальнаго ддалагц культур, зоргентавана на найвивц св!тов^ досяпнення. Про це св!дчить досв!д розвитку й рефор-му?ання систем осв!ти в багатьох кра1нах„ I цей досв!д обов'язково треба вивчати.

Сьогодн! в умовах розбудови нац!онально! школи эначно п!двищуеться !нтерес до теорп й особливо практики розв'язання цього завдання шиими народами. ДослЦаувчи св!тов! тенденц!! розвитку осв1тн1х систем, вивчаючи за-руб!жний-досв!д реформування вколи, мояна уникнути серйозних понилок при визначенш стратеги I тактики освгттх нововведень в 9кра!нь 9 цьому план! наше досл!дяення, яке присвячене вивченнш й анал!зу розробки та зд!йснення кон-цепцп нащонально! осв!ти М.Ганд!, е актуальним.

При вс 1й специф1чност"1. ¿сторишпй обдмовленоста дослЦже-них процес1в мовна видыити загалыП законои1рност1 й пиходи, що можуть бути творчо застосоват в сучасних умо-вах у наапй деряав].

Стан проблей и. В зарубишй 1сторичн1й науц1 1снуе досить давня традиц!я вивчення д1яльносп та погляд1в М.Ганди Вийвов щлий ряд фундаментально праць, присвячених його (¡»лософським. рел1Г1йни» та полпичнив погладаи (Дн.Болтон, Дв.КетМн, Р.Пейн, Л.Ф1вер, ФДатч1нс, Е.Ер1ксон, Дж.Ев). У працях з 1сторП осв1ти частково роз-глядались I педагопчн1 1де! М.Ганд1 (Й.Д'Сурса, М.Гр1вз, Н.Коннелл, Дн.Сардаент, I.Сен» Е.Хак, П.Хартог). Б1льв детально вони були розглянуп у працях М.Кшро, У.Лейса та В.Молта.

Найб1льиа увага М.Ганд! та його спадвдни прид!лена в досл1даеннях 1вд1йських учених С М.йнанд, Б.Бхаттачар1я, В.Варна, В.Пр1. Д.Датте, Е.Намбуд1р1пад, Б.Наяда, С.Дара-ян, Э.Рао). Педагог1чна д1яльнхсть М.Ганд!, зокреиа практика зд1йснення "Основное Освпи", розглянута в працях з 1стор11 освНи в 1нд11 (Дж.йггарвал, Да.йрора,Т.Ав1наяШн-гам, С.Банердв1, Б.Басу, К.Вьяс, С.Мукердж1, Х.Мукхердв!. К.На1к, П.Рават. Р.С1нх, З.Хусейн), Засади педагог1ки

B.Ганд! найповние ррзглянуп у працях Х.Каб1ра, Р.Раей, Н.Сенкнера, Т.Схквейри.

Вивченнв феномена М.Гащц значну двагу прид1лили 1 вчен1 колиинього Радянського Совзу. В основяоау розгляда-лися його пол^ичш та ф1лософсып погляди ( В.В„Балабуве-вич, А.В.Горев. В.Я.1вбул1с, Е.Е.Комаров, С.Н.Кузнецова, Й.Д.]Нтман, О.В.Мартииин, Р.Д.Орлова, Р.Й.Нльяновський). Окремим аспектам його д!ялъносп були присвячен! й дисер-тац1йн! пращ С1.Й.Дорохова, Ю.Д.Карпов, В.Л.Кашин,

C.Н.Кедрова, О.В.Мартитин, О.В.Муратовський, В^К.1Нддуб-ний).

Педагопчна д1ялыпсть И.Ганд1 практично не розглядалась. окрем1 п моменти згадувались у працях Л.Р.Гордон-Полонсъко!, МЛ.Кондакова, М.О.Константинова, Й.Й.Нусен-баума, Н.Г.Прусаково!, Я.Л.Супруново!, КВ.Сучкова. Г.У.Ямарова, Е.С.Юрлова. Педагог1чним поглядам Й.Ганд1 була присвячена лише одна праця (Немченко Е.С. М.К.Ганди и современная школа Индии.-Учен.записки 9зб. НИИ педнаук.

- 3 -

Новая серия,Вып. XXIII.-Ташкент,1975,с.107-116).

СлЦ визнати, що у вИчизнятй 1сторико-педагопчн1й науц1 в!дсутн! спец1альн1 досл!дкення, присвячен) педагог!ц1 видатного мислителя 1 реформатора М.Ганд!.

Об'ектом досл1д1ення е педагог!чна д1яльн1сть та спадщина М.Ганд!.

Предмет досл1дження- концепц1я нац!онально! осв1ти. розроблена 1 реал!зована М.Ганд1 на практиц! в 1ндП наприк1нц1 30-х рок!в XX столНтя ,

Проблема досл!ядення полягае в осмисленн1 з позиций сучасно! 1сторико-педагог1чно! науки теоретично! та практично! ц1нност1 запропоновано! М.Ганд1 концепцП нащонально! осв!ти, у виявлешп !1 сильннх стор1н та покилкових полояень для творчого застосування найбыьш продуктивних 1дей в умовах побудови системи нац1онально! осв!ти в Укра!н1.

Мета досл)дження - покззати на основ! ¡сторико-педагопчно! о анал1зу, що розроблена И.Гащи концепция нац1онально! осв1ти - видатне явище у педагоги! XX стол1ття, яке мае велике значения для дальшого розвитку педагогично! науки 1 практики.

Завдання досл1даення: ■ 1,Визначити витоки та структур^ компонент« комплексу педагопчних погляд1в Н.Ганди

2.Показати, що педагогов М.Ганд! б законом!рним результатом розвитку ! синтезу передових педагог1чних 1дей мину-лого та прогресивних теор!й перю! половини XX стол1ття.

3.Виявитн взаемозв'язок та взэемообумовлен1сть нац1о-нального та загальнолюдського в концепцП нелокально! осе!ти И.Ганд!, показати ¿х взаемозбагачувальний вплкв.

4.Показати самобутн!сть й орипнальнасть Цей М.Ганди зрооивши акцент на !х загальнопедагог!чному значении Про-демонстрцвати новаторську природу багатьох п1дх0д!'в при роэв'язанн! проблем террП 1 практики виховання, !х значения для наступного розвитку педагогично! думки.

Э.Виробити рекомендацП щодо практичного застосування найб1льи перспективних положень педагопчно! системи Н.Ганд! в уковах рефоркування системи освзти в Укра!ни

Методолог1чну основу досл1зденнп ста-новлять: теор!я наукового п1знаннз, положения про едн!сть

всесв1тньо-!сторичкого' процесу, настутисть у розвитку цив!л!зацП, взаемозбагачувальний вплив нац1ональних культур р1зних народ!в, про д1алектичний характер вэлемодп, нац!онального та загальнолшдського, про освпу як механ!зм суппльного прогресу.

При досл!дженн! ор!ентац!я була на педагопчну методо-лог1ш, розкриту насамперед у працях Я.Й.Коменського.1.-1.Руссо, й.-Г.Песталацц!, Г.С.Сковороди, Л.М.Толстого, МЛ.Пиро-гова, К.Д.Устинського, В.О.Сухоилинського, як1 неодноразово вказували на глибинну едшсть 1 «¡алектичний характер взаемодн народного, нелокального I загальнолшдського в осв1П й вихованнь

Головними методами досл1дяення були анал1з, синтез, аналогия, систематиза1ця та узагальнення зм1сту периодиерел, педагогична !нтерпретац!я факт!в, ц!леспрямований анал!з праць видатних педагоНв в аспект! дослЦйувано! - проблеии.

Основними двврелаки дослЦження були прац! М.Ганди книги, статт!, матер!али виступ1в г проиов. листи), оф1ц1йн1 документи про осв1ту в 1нд11 переду, що вивчався, прац! в!тчизняних та заруб!яних учених про життя 1 д!ялън!стъ М.Ганд1, його педагоНчн! погляди, дисертацП з проблем тёорп та !сторП педагогии.

Н а у к о в а новизна дослЦження: "> - вперве на основ! всеб1чного аналхзу та цШсного осмислення дана науково обгрунтована оцшка поглядгв видатного осв!тнього д!яча XX стол1ття, визкачен! головн1 пер!оди його д!яльносп, показана еволшц!я.пров!дних ией його педагогично! системи;

- в науковий об1г введено значку к!льк!сть раньше невиомих документов, факпв, тесретичних !дей, що грун-тушться на перекладених нами творах М.Ганд!;

-показано теоретичне та практичне значения'запропоно-вано! Н.Ганд! реформя осв1ти в 1ндП, аргументовано перспек-,тивн1 иляхи використання и прогресивних полояеяь у сучасних уновах.

Теоретичне значения даслЦвення по- -лягае в тому, що на основ! використання значно! кглькост! дяергд з урахуванням результапв дослшень як впчизня-ких. так 1 заруб!жних учених. визначене мкце М.Ганд!-

педагога в 1сторИ освети, показано прогресивний характер та новаторську суть б1лышст1 полонень його педагогЗчно! системи, значения його 1дей для дальшого розвитку педаго-г1чно! науки та вк!льно1 практики.

Певне значения дисертац!я мае 1 для подолаиня одного з недолШв ¡сторико-педагог1чних праць - ор!ентац1ев вик-лшчно на анал1з матер1ал1в, пов'язаних з тенденц1ями розвитку освпи в основному в крашах европи, що призво-дить до поруиення таких принцитв п1знання, як 1сторизм, г системн1сть, цШсшстъ. I в цьому план! виконана робота, яка присвячена вивченнн й анализу теорП та практики зд1йснення реформ освии в одн1й з пров!дних кра!н йзи, мове бути виэнана кориснов, бо хоч частково вона буде сприяти подоланнв европоцентризму сучасних досл1двень. .

Практична з и а ч д I и т ь доопдаення становлять:

-результати дослздаення, висновки 1 рекомендацп, як1 мокуть бути творчо застосован! при розробц! I реал1зацП концепци нац!онально! освии для незалеяно! 9кра1ни;

-натер1али само! дисертацп та публ1кацп автора, як! аовуть бути використан! у практиц! роботи педагог¡чних навчальних заклад1в, у викладацьк1й, пропагандистсыпй 1 лекторськ!й роботI; .

-розроблений автором навчальний пос1бник 1з спецкурсу для студенпв педагопчних 1нститупв допуще :ий И1н1стерством . осв1ти Укра1ни.

йпробац1я дисертацп зд1йснювалась через впровадження розроблених рекомендац!й у вуз1вську 1 шк1ль-ну практику: читання лекцхй для студенпв та слухач1в курс!в п!двищення квал25пкацГ] вчител1в та кер!виик1в шк1л Шровоград, 1988-93; С 1мферополь, 1993 ), доповш за результатами досл!днення на зас!даннях кафедри педагогики Ни!вського педагог1чного институту 1и.М.П.Драгомано-ва(1990 3, лабораторп 1стор11 еколй та педагог!ки за кордоном НДI загально! педагогии АПН СРСР (Москва, 1988-93 ), кафедри педагопки К1ровоградського педагог!чного ¡нститу-ту Шровоград, 1989-93 ), через виступи на науково-практич-них конференц1ях "Загальнолидське та нац1ональне в гстори-ко~педагог!чному процес1" (Москва,1991), "Сучасн1 проблем« 1сторико-педагог1чних досл1днень" (Москва,1992), "Г.С.Ско-

вород1 - 270" (Кировоград,1992). "Педагогична спадчина В.О.Сухомлинського i розбудова нац!онально1 осв1ти"Шро-воград, 1993), через розробку программ i зм1сту спецкурсу для студент!в педагопчних навчалъних ¿акдад^Б 'Концепция нац1окально1 осв!ти М.Ганд!".

Основний зи1ст досл!д®ення розкритий у 10 публ1кац1ях ■автора Сзагалъний обсзг - 21,3 друк.аркуапв).

На захист виносяться TaKi положения: -розроблена М.Ганд! концепция нац1онально! осв1ти, в як!й наукозо обгрунтован! насамперед положения про мету, зм1ст, QCHOBHi принципи та методи нац1онально1 осв1ти й виховання, в целому в1дпов1дае основним критер1ям науко-soi педагопки, aas прогресивний характер 1 велике значения для далыяого розвитку теори i практики виховання;

-концетпя нац1онально! ocbith М.Ганд1 та досвЦ П практичного вплення у масштабах ц!ло! кра!ни маютъ не плькй вузько-нац!онаяьне, а й м^нарадне значения i мовуть бути творчо эастосовйн1 у розбудов1 систем нащоналъно! освети iHinx незалеяних дервав;

-основными уновами ефективного використання найбглы актуальних полояень концепцП М.Ганд! е комплексний П1ДХ1Д, урахування нац1онально! слециф1ки та хсторично! обумовленост! деяких ией, д1алектики взаемазв'яэку за-гальнолюдського та нац1онального, особливостей широкомасштабно! перебудови ocbith на сучасному еташ, перспектив штеграцП ЗкраХни у св1тову систему ocbithix зв'язк!в, виходу на загальновизнан! еталошп piBHi застосування HOBiTHix 1нформац1йних та педагопчних технолопй.

Структура дисертац11: праця складаеться 13 вступу, трьох роздШв, загальних вис-новк1в та б1бл1ограф11.

ОСНОВНИЙ 3MICT ДИСЕРТЙ'ЦМ

3 в с т у п i обгрунтовано виб!р теми, п актуалъ-HicTb, визначен! проблема, предмет, мета, завдання досл2даення, методолопчн1 основи i методи досл!даення, його наукова новизна, теоретична i практична значунцсть, саюрмульованг положения, що виносяться на захист,

4 первому р о з ц i л i "Св1тоглядн1 основи

педагогии М.Гащц" розглядавться ф!лософсып. pejiiriftHi та шттичн! погляди Й.Ганд!, основи його педагог1чно! (НлософП, а таком його ставлення до загальнопедагог!чних' проблем.

Як показуе'анал1з, основов погляд!в М.Гащи була □pieHTauia на досягнення трьох фундаментальна чеснот: правди, ненасильства i стриманосп, a«i й визначили суть його педагогики. Правда Истина) для Ганд! означала повну в!дкргпсть i правдивость у думках, словах i вчинках. Як пол1тик, в!н був послЦовним протквникои будь-яко! KoHcnipauii й aHDHiHHocTi. Ганд! вимагав повно! в1дмови в1д неправди. H*bitb то1, яку леди 1нколй вважавть спрямо-ванош на благо. Про таку "кориску" неправду siH писав: "Конен знае, що неправда розбевде i приникуе дуну....И результат мояе на деякий час здаватися доброд!йним для сусшльства, але можна довести, що к1нець к!нцеи вона при-несе б1льие икоди, Hii корист1"(ТЬе Collected Works of Mahataa Gandhi.- Neu Delhi: The Publication Division. Ministry of Information and Broadcasting. Governsent of India. 1958-1984. -vol. 1-90, vol.34. p,.97. Hci переклади праць Й.Ганд! в основному виконан1 за цим виданням, i на-дал! ми будемо вказувати пльки том та стор!нку).

Правда нерозривно пов'язана з ненасильством. Для М.Ганд1 правда - мета, а ненасильство - единий 3aci6 it досягнення. Едино ыожливий шлях для людей, ¡.ризначений не т1льки для святих i acKeriB, а й для Bcix 1нших. Ненасильство, пгдкреслшвав Ганд!, - закон наного виду-, як насильст-во - закон 3BipiB. М.Ганд! вважав ненасильство вторично прогресувчим явищем. BiH ствердяував, що, незважаичи на будь-aKi кривав! в1дхилення, 1стор1я лшдства св1дчить, що хоч пов1льно i непом1тно, а все а у китт1 людей стае кенше насильства, з'являеться все б1льие ознак MiqHiB4oro ненасильства.

Закликавчи утримуватися В1Д насильства, М.Ганд1 попе-реджував, що воно ноже проявлятися не пльки у суто ф1зич-них, бргтальних д!ях. Б i б1льш складш, "витонченГ" форми. I т!льки на перший погляд, 1х д!я здаеться менш руйн1внов, BiH шдкреслввав: "На м!й погляд, сьогодшеше наие уявлення .. про axitscy прислало нашу св1Дом!сть i зробило II нечутливои до безл1ч! 1ниих, б1льв п1дступних форм насильства. таких.

- S -

як груб! слова i суйяення, зла воля, miB, злоба i sara aopcTDKocTi. Воно заставило нас забути, цо значно быьше насильства може бути у пов^ьному катуванш ладей i тварин, коли IX морять голодом i експлуатувть, цоб задовольнити свою аад1бшсть. Значно б!льве насильства спостер1гаемо всшди у безглуздому принияенн! й пригнобленн1 слабих, коли у них забираить самоповагу. S цьому, мояливо, б!льяе насильства, Hia у сам1й смерп, яку в iаких випадках треба в!тати" (fill men are brothers, Life and thouchts of Mahatua Gandhi as told in his oun »ords/ Coup, and ed. by K.Kripalani.-fihmedabad: Navajivan publ.house, 1968,p.42-43).

Третя фундаментальна чеснота для М.Ганд! - сгри-манкть. Ще в стародавнхх пам'ятках 1нд!йсько! фиософсь-Ko'i думки (Ведах, упаншадах, "Законах Ману") прославлялись стриман1сть, самоконтроль га самодисцшшна, коли лш-дина добровольно накладае на себе обмеяення, св1дамо конт-ролвссво! думки, почуття, слова i дi'i. Грунтушчись на цих 1деях, М.Ганд1 ствердяував, що здатн!сть свЦомо для блага суспиьства та особистост! обмеяувати себе - ознака лвдсь-кого. 1 лвдина е i залииасться лвдинов до тих nip, поки зд1йснве це самообмеяення на практик.

• Для М.Ганд! моральний самоконтроль передбачае насам-перед контроль власних баяань, виходячи з потреб хнвих людей. Причому акцент зм1щуеться на користь альтру!эму. Ви-ступавчи з позиц1й морального максимал1зму, Й.Ганд1 закликав прагнути до повно! в1дмови в!д его^зму, який в!н вваяав кор1нням ycix лих i б1д. BiH писав:"Haii баяання i мотиви мояуть бути под1лен1 на два класи - его!стичн1 i не-его!стичн!. Bci его1стичш баяання - аморальн!, в той час як баяання вдосконалити себе для того, щоб робити добро 1кшим,- по-справяньому моральне" (fill швп are brothers..., p.76).

ПедагоНчн! погляди М.Танд1 формувалися шд впливом целого ряду фактор1в. Пери за все сл1д згадати значнош uipOEj вир1вальний вплив 1нд1йсько1 культури, фыософи 1ндуiзму i дяайн!зму, свпоглядну суть яких Гащц засво!в це э дитячих poKiB, Безумовно, велика значения мав i осо-бистий "педагог1чний досв^д - роки навчання у жкол!, б1льш як двор!чний nepiofl перебування в Лондон!, де Ганд! здобу-зав зридичну ocBiiy, робота вчителем у школах селиша

"Фен!кс" i на Ферм! Толстого в 1Нвденн!й йфрицк Велике значения мало i знайомство з працями видатних педагогiB, досв1дом практично! реал!зац!1 !х систем. У книжках i статтях М.Ганд! е посилання на твори I.-В.Руссо, Г.Спенсера, Л.М.Толстого, Т.Хаксл!, Дн.Раск5на, M.MoHTeccopi. За-галом можна ствердяувати, що педагог!ка займала вайнливе м!сце у його житт! й д!яльност!, складала значну частку його план!в реформування сусп!льства i лидини.

У статт! "1деальна початкова школа для д!тей" Й.Ганд! вказав на три вузлов!, на його думку, питания педагог!ки: лндина Сдитина) як об'скт та суб'ект виховання, сутн1сть освпи як процесу i вчитель-вихователь (проблема педагога). При оц!нц! лндсько! природи, як плказуе анал!з його твор!в, Й.Ганд! виходив з таких полояень:

1.3с! лиди - р!зн!. Це - закон. Для нього Ганд! навить застосував визначення "pi3HO»aHi?Hicib у едност!", п!дкре-слвшчи право коеного на повагу до його уншальносп.

2.Bei лиди - недоскокал!.Лидина aose покилятися. Ган-Äi навпь залишав за неш право на понилку ( а коли коза йшла про д!тей, вбачав у здатност! робити помилки i певну користь). Головне, пЦкреслввав в!н, у тому, щоб визнати сво! помилки i бути готовим !х виправити. При ощнивашп вчишпв BiH радив перш за все розглядати мотиви, зверташчи б!льше уваги на наа!ри, nii на результат.

3.Лидина прагне досконалост!. I !! мовна зьйнити на краще, але т!льки за допомогои ненасильницьких метод!в, звертавчись до д1йсно людського в н!й. У спробах "переро-бити " когось треба пам'ятати, п!дкреслввав Ганд!, що бо-ротьба аде з вадами, а не з тим, хто в!д них уне стракдас.

Дитячу природу Ганд! в основному розглядав з тра-диц!йних позиц!й. Дiти - беззахисн! ! безпорадн!. Досить довго вони потребупть oniKU з беку дорослих, на яких ле-яить величезна в!дпов!дальн!сть за 1х безпеку i розвиток. Як ! Л.М.Толстой, М.Ганд! ввагав, цо д!ти народкуються не-винними, i якщо 1х батьки та р!дн! поводять себе так як треба, вени здатю !нстинктивно дотрикуватись законхв правди. ненасильства i любовь На дукку Гандь дорослим е чого повчитися у дi тей. BiH мав на уваз1 насамперед чесн!сть, прямоту, в!дверт1сть ! безстранн1сть дпей, те, цо п5д впливом конформ1зму доросл! вве втратили. Серед

- 10 -

Лнших важливих якостёй вхн називав такой допитливхсть, свгжгсть сприймання свиу, здатсть до насл!дування. 0с-танне вважав визначальним не пльки а прочее! напання, а й виховання. ЗвЦси 1 те важливе мхеце, яке займае приклад бать^в I педагога в його систем!.

Поняття "оевпа" у спадщш М.Ганд! мае юлька зна-чень. Це - осв1та як сустльне явиче, освиа як мета 1 результат спец1ально орган1зованого навчання 1 виховання, 1 наревп, оевпа як процес з ус1ма його законом1рностями та особливостями.

И.Ганд1 визнавав велике значения осв1ти у житт! сусп1льства як головного засобу передач! важливих знанъ 1 морального досв!ду попередн!х поколшь, як способу зд!йснення орган1чного зв'язку м1ж старим 1 новим, збере-нення 1 розвитку досягнень цивШзацН. йле окр1м ц1е1 стабШзувчо! функцП, в1н бачив в оевт I знаряддя зм!нввання жктта. До того ж для ГащЦ осв1та - едино прий-натний влах перетворення сустльства, який дозволяв зроби-ти це жирно I ненасильно. В1н посл!довно виступав за ак-тивне 1 ц1леспрямоване виховання та перевиховання великих -мае людей, навпь усього народу, Н. Ганда значноп м1ров зд1йснив педагог1зац1и пол1тики, зробнвяи 11 головним зна-ряддям Юфн1, в1дкрит1 й ненасилышцьк! дП *1льйон1в лв-дей,-

0св!т1 М.Ганд! выводив важливу роль 1 в дальшому постцпальному розвитку кра!ни. В однхй !з статей в1н писав:" Вся осв1та, яка зд!йснввться в краШ, повинна пом1тно сприяги 11 прогресу"(89,144).

0св!та як мета I результат. Точно кажучи, И.Ганд! н!коли не розглядав осв1ту як щось завервене. В1н був впевнений, що осв!та повинна супроводжувати ладину все життя - в!д народження 1 до останнього часу.. Навчатися завяди 1 всюди - така я життево важлива потреба для лвди-ни, як х необх!дн1сть дихати, пити, 1сти. М.Ганд1 це на початку столхття одним !з периих висунув завдання дов!чноТ 1 неперервно! оевпи, в чому в1н , безумовно, набагато ви-лередив свЬ час. М.Ганд! вважав, цо в !нд!йському сусп!льствь на жаль, склалася думка: осв1та потрхбна для 'кар'ери 1 заробгтку. Зв!дси 1 така гонитва за науковими ступенями 1 званиями, прагнення одеряати диплом, який до-

- И -

поможе дсгпшно конкурувати при встщп на державну службу. Зв1дси 1 велик! витрати на осв^ту, 1 безроб!ття серед людей !з вуз1вськими дипломани. Д1йсно, шдкресливав Ганд!, одне 13 завдань освИи полягае у тому, цоб п1дготувати лю-дину до життя, допомогти ¡й "правильно розв'язувати проб-леми у будь-як!й сфер! життя", I у ф1нансов!й в тому числ!. Оле це - тальки одне !з завдань осв!ти !, на думку Ганди не головне.

Мета осв!ти, вважав М.Ганд!, значно благородн1ва, нож просто допомогти заробляти на життя. Бона пов'яэана з розцм!нням мети та сенсу самого людського !снування, яке для Ганд! зводиться до формули: "яити правильно, думати правильно, Д]яти правильно". Мета життя лвдини - в саморе-агЛзацП через самов!ддане слув!ння 1ншим. Головна в мета осв!ти - всеб1чно п!дготувати лвдину до такого служ1Ння-самореал!зацП. Все !ние, вважав Ганд!, не може бути названо "спраБяньош осв!тои", бо не сприяе головному - духовному зростаннв лвдини.

Э педагог!чн1й спадщшп М.Ганд! мета освпи т!сно пов'язана з 1деалом осв!ти-виховання, який в!н розум1в перв за все як розвиток трьох основних складових особис-тост! - т!ла, розуму ! дув!. До цього Цеалу ц1л!сно1 лвдини, в як1й знаходить виравення "гармон1йна комб1нац!я вс!х трьох", М.Ганд! закликав прагвути ! на практик. Звертаючись до студент!в, в1н сказав:"Навчання потр1бно для того, щоб вдосконалити т!ло, розум ! дуиу. Той одержав справкню освиу, чие т1ло добре розвинене ! • сильне, хто може перенести велику спеку 1 холод, у кого сильна воля, хто б стриманий ! чистий, чия дуиа наспльки чиста, но в!н може заявити: я чую, як б'еться мое власне сер-це.. ."(24,84).

Концепция цШсно! людини для Ганд! т!сно пов'язана з !деею всеб!чного й гармон!йного розвитку, про який в1н неодноразово нагадував у сво!х працях як про ¡деал та не-обх1дн!сть. В одному з лист1в в1н писав:"€ визначення, за яким осв1та - це знания свое! суп, ! цим все сказано, Але сьогодн! це трактуеться неправильно. Так що я скажу: осв^та - це всеб!чний розвиток лидини, ! справжн!й учитель той, хто в цьому розвитку допомагае'Ч79,293).

9 1926 р. для педагог1чного додатку до газети "На-

- 12 -

вадяиван" М.Ганд1 гпдготував статтв "Цо таке осв1та?" ¡Ндпсшдаючи на поставлене питания, BiH писав, що етимо-лог1чно англ1йське слово "education" означав "вилучення на зовн1", пхд яким розум1еться спроба розвитку прихованих властивостей. I в цьому план! осв1та моне розглядатися i як "розгортання". П1зн1ше, виступаичи перед студентами одного з ун!верситепв, BiH пЦкреслив, що освпа - це видо-бування всього найкращого, що е в ладин!, причо»"! видобу-вання для служена лвдям i в процес! слуя!ння людям. "Ви монете читати книги,- сказав BiH,- але вони не вЦнесуть вас далеко. Справаня ocBixa в тому, щоб викликати до яиття те, що у вас е. Яка книга мове бути кращою книги лвдя-HOCTi? Яка ocßiTa мове бути кращов toi, яку ви одерните, йдучи день за дней у квартали харЦзан, ставлячись до них як до член1в OÄHiei ладсько! ci«'i? Це навчання пхднесе та облагородить вас"(57,170). Отке, для Ганд! освгта - це процес "видобування", "розгортання" всього найкращого, лвдського, що е в 1ндив1д1.

Ц^кавим, на нав погляд, сл!д визнати i розун1ння МУГанд1 oceiTH як результату. BiH не погодяуеться э тра-диц!йним п!дходом, коли результат ocBiTH розглядаеться у вигляд! певного комплексу знань та вм!нь. Для нього структурно освгта як к1нцевий ( у вЦносному смисл1) продукт складаеться з певного ( бажано високого) piBHfl сформова-ност! морального характеру ocoohctocti, певного piBHfl ово-лодшня "мистецтвом годувати себе" (вмшня заробляти на житття) i високого р !вня "впевненосп в собi " (що перед-бачало вм1ння самому забезпечувати cboi повсякденн! потре--би, щоб Hi Biд кого не залеяати, вм1ння иити, прати, готу-вати iay тощо) i, нарешп , певно! суми знань (традиц1йно! книжно! ученостП й навичок, пов'язаних з навчанням (пери за все вм!ння читати, писати, рахувати). Як бачимо, загальноприйнята книяна мудреть осв1ти для М.Ганд1 знахо-диться на останньому Miciji, поступавчись bmIhhb нити мо-ральним яиттям, а такоя вьпнню забезпечувати пдне i неза-леяне кнування.

3 цим пов'язано i досить ориг!нальне ставлення М.Ган-Д1 ' до ' питания про канали одеряання осв!ти, Икола для нього - пльки одне з дяерел знания. I пльки одна з ба-гатьох мояливостей саморозкриття-самореал!зацП. Для

- 13 -

Ганд1, окр1м школи в звичайному розум1нн1, е 1 дуве вежлив! "школа виття", "школа прац!", "школа служ!ння людям" 1 "школа самоосвпи". Навколившй св!т - школа 1 дверело знань. Треба т!льк.и бути уважним ! вм1ти спостер1гати. Про це ще з ХУЛ стол!тт! казав великий Я.А.Коменський. Через багато рок!в, в Ази, Махатма Ганд! писав:"Нам треба по-збутися гордши. 9к«о ми т!льки захочемо, то змовемо навчи-тися корисного навпь ! у дерева... Думайте, ! вй багато чого навчитесь в!д дерев, птах1в 1 зв1р!в. Це те, що пробуй робити я сам, 1 трохи досягувии устху в цьому, !нколи хочу порадити робити так й !ншим" (88,187).

М.Ганд! рчавав, що будь-який вид лшдсько! д!яль-носп потенц!йно м!стить у соб! мовливост1 осв1ТНього характеру. Адве в будь-як!й справ! е своя "майстерн!сть", 1ншими словами, технолог1я оптимального ! творчого зд!йснення, будь це п!ди1тання п1длоги, приготування ¡в! або миття в1кон. Якщо прагнути оволод1ти Ц1еш майстернхсти ! робити це свЦомо, по-науковому, будь-яка праця за сво!м значениям ! природою може стати освпою. "Студенське виття того, хто це розум!е,- писав Ганд!,- н1коли не к1нчасться, нав!ть коли в!н 1сть, п'е, спить, граеться, копае земли, пряде, тче чи робить щось 1нше. В1н весь час Д1знаеться про. щось нове. Для цього треба розвивати здаттсть до спостереження, Тод1 вам не буд'е потр!бно багато вчител!в, або точн!ве, ви увесь св1т будете вванати сво.м учителем 1 будете вбирати все, що в ньому б кращого'Ч26,362).

Для М.Ганд! досв1д - основне дверело ! критер!й ц1н-ност! знань. Така висока ощнка осв!тнього значения виттевого досв1ду привела його до дещо неспод1ваного вис-новку: справвня освна починаеться п1сля- зак!нчення спещально орган!зованого навчання, ■ До того в, вважав Ганд!, багато чог'о треба буде "розучитися".

Велику роль у витт1 лидини М.Ганд! в!дводив само-осв1т1. В!н вважав помилковою думку про те, во знания мок-на одервати, пльки навчаючись у школах 1 коледвах. У розд!л! "Осв!та" свое! книги "1стор!я Сатьяграха Ашрама" в1н писав:"Думка про те, що освпа неможлива без вчителя,-перешкода на шляху прогресу проев!ти. Справжн!й учитель лвдини - вона сама. Сьогодн! багато е мовливостей для са-моосв!ти. Працелюбна людина багато про во може д!знатися

- 14 -

сама, а якщо необх!дно, моае звернутися по допомогу 1 до вчителя. Досей - найкраща з ус!Х шил"<50,236).

Чимало ц1кавого й оригинального у працях Ганд! при-свячено вчителю, головн1й д!юч1й особ1 процесу виховання, людин! 1 профес1оналу, який несе вЦповшльнкть за май-бутне кра!ни, Шдкреслюлчи сусшльну роль учителя. в1н закликав зробити все можливе для пЦняття його соц1ального статусу. Називаичи вчител1в "мовчазними слугами кра!ни", в1н вимагав, насамперед вЦ батьк1в, шанобливого ставлення до педагопв, наголоиуачи, во.вони по праву мояуть претен-дувати на увагу 1 пошану, якими користувться в 1ндп свя-щеники й духовн1 наставники. Цгкаво, що саме поиану М.Ганд1 вважав головною винагородою за роботу педагога. Як 1 в стародавн1 часи, своему почесному покликанни вчител! повинн1 слуаити не за матер1альну винагороду, а виконуючи св1й релаг1йно-моральний обов'язок. Учительська справа, вваяав Ганд!, не повинна розглядатися як профес!я. Бона повинна бути Д1яльн1сгя, яка виьна в1д меркантильних м1ркувань 1 яка зд1йснюеться самов!ддано 1з иайвищх спо-нукань,

М.Ганд1 впевнений, цо вчитель - центр будь-яко! педа-гог1чно1 системи, 1 врешт1-реит, усе залежить ви нього . Навйь недосконалу систему осв!ти учитель, який творчо працюе, моае эначно полшиити. Ганд! неодноразово тдкрес-лазав, що головна проблема осв!ти полягае не спльки в тому, щоб вирошити, чога 1 як вчиги, а ск1льки в тому, де взяти хороших учител1в, цоб зд1йснити задумане на прак-тиць

Виходячи з такого розум1ння рол! вчителя, М.Ганд! визначив 1 якост1, нос1ем яких повинен бути кожен справя-Н1й педагог. Пери за все вш говорив про таке поняття, • як еднкть яиття вчителя, машчи на уваз1 нерозривну еднкть переконйнь 1 яиття, слова ! д1ла у кожному його вчинку, при ;будь-яких обставинах. Виступавчи перед студентами гид'час по1здки на Цейлон у 1927 р., в!н казав:"Я зрозум!в, що учи1 беруть з яиття самих учител1в (Нлыпе, н1а з книг, як1 вони !м читашть, або !х лекц1й,.. Хай буде проклятий той учитель, який носить одне в серц!, а вчить ¡ншого'Ч35,36). Наступна вавлива як1сть - природн!сть й срган1чн1сть поведшки вчителя, який. на думку Ганди зав-

- 15 -

жди повинен бути таким, який BiH е насправд!. BiH нав1ть радив не приховувати свои неосв1чен!сть, якчо вона д1йсно мала Bicue, Саме так BiH робив сам, коли вчив д!тей на ферм! Толстого. I був за це в1ддячений дов!рои й повагои дНей. I остання вимога - наявн1сть g вчителя морального характеру. Без цього, вважав Гандь просто не ыоже бути справжнього вчителя, В одшй is статей в!н писав:"Пол1тик може досягти свое! мети, навхть якщо у нього i' немае характеру, але народний учитель не мове об1йтисъ без характеру. Вчитель без характеру, що с!ль без смаку'ЧТгие education/ By M.K.Gandhi.-Ahnedabad, Navajivan publ.house, 1969,p,161).

Висок! вимоги Й.Ганд! ставив i до вчителя-викладача. BiH повинен бути зразком практично в усьому i вм1ти добре робити те, чого вчить д!тей. I Hi як1 п1дручники й пос1бники не зможуть його зам!нити. На ypoui все а таки BiH - головне днерело знань. "Хороший вчитель,- писав Н.Гащи,- н1коли не обмеяиться пЦбиттям п!дсумк!в або пояснениям вавких м1сць. Знову i знову BiH буде виходити за рамки шдручншпв i викладати предмет так наочно, як це робить художник, Найкращий п!дручник можна пор1вняти з фо-. тозн!мком. Але як картина навпь посереднього художника кеодкшно перевервуе фотозн!мок, так i справжн!й учитель перевершуе пЦручник. Хороший учитель знайомить учня з предметом, створие !нтерес до нього i допомагае учни са-MDCTiflHo збагнути його зм!ст"(36,382).

Але ¡¡¡об бути справЕн!м "художником", учитель повинен поспйно вчитися. 9 тому числ! i в cbojx учн1в. Якось. звертавчись до студенпв, М.Ганд! сказав:"Учитель, який встановив 3i сво1ми п1доп1чиини правильн1 стосунки, злився з ними, одеряуе в!д них б!лыпе, Hii дае сам. Той, хто нхчого не вчиться у ceoix учн1в, на иош думку,- без-над!йний. Я вчусь у кояного, з ким розмовляш. Я одераув ' Еальше, His даш. Справнн1й учитель завнди вчиться у csoix y4HiB"(75,269).

Другий р о э д i л "Педагог!чна д!яльн!сть Н.ГандГ" присзячений розгляду основнихетап!в тривало! i багатограино! pofe-ти Н.Ганд1 як практика .1 теоретика осв i ти.

Ще на початку свое'! д1яльност! педагога в П!вденн!й

йфриц! М.Ганд! заявив про себе як орипкальний 1 см1ливий мислитель, здатний на нетрадиц!йн! й новаторськ1 решения. Про це свЦчить Д1яльн1сть заснованих ним шк!л у селини "Феткс" 1 на Ферм! Толстого, в яких вгн сам був у рол! еихователя, вчителя 1 директора водночас. Робота цих на-вчально-виховних заклад!в в основному грунтувалась на поло-аеннях. сформульованих у його перш1й теоретичшй прац! "Х1нд-Сварадн, йбо 1нд1йське Самоуправл!ння"(1908), де пе-дагоггц! приурочений окремий розд1л, в якому в!н шддав критиц! сучасну йому освпу, особлизо в умовах колониально! 1нд11, 1 накреслив головн1 шляхи 11 реформування. За-слуговуе на увэгу те, що робота цих шк!л йшла у вЦловЦносп з п'ягьма, на наш погляд, новаторськими принципами. По-перше, школа 1 селище посл!довник!в Ганд! розглядались як одна велика с1м'я, в як!й В1Н сам був зк батько I н!с повну в1дпов!дальн1сть за вс!х, Так! умови, на йо'го думку, були максимально наближен! до Цеальних, бо Н.Ганд! вважав, що правильну осв!ту , д!тям мовуть дати пльки батьки, а допомога вЦ гнаих поеишш бути зведена до ¡пшмуму. По-друге, все навчання в школ! велось р1дними мовами дпей, ! таким чином, р!дна мова займала свое за-конне мкце як головний зас!б навчання (в 1ндП в той час навчання зд1йснивалось виклшчно англ!йською). Наступним ванливим принципом було поеднання навчання з продуктивною працев ! профес!йноя пгдготовкош д!тей. Сл!д визнати, що ця робота проводилась досить усп!шно. £Ндомо. що Д1ти ба-гато працввали в пол! ! в саду. оволод!вали ремеслами не т!льки тесляра ! швеця. а й навичками роботи в друкарн!. яка д!яла на Фермк Нав1ть одного разу д1ти самоспйно, без допомоги дорослих, випустили номер газети, зам!нивши на робочих м!сцях профес1йних роб1тник1в. Головной метаю вс!е"! осв!ти-вихсвання у школ! було "докласти вс!х зусиль, щоб добути все, що е найкращого в хлопчиках, зверташчись до 1х серця ! розуму'Ч 11.251). Причому, головна роль выводилась формуванню морального характеру вихованцгв. I останн!й принцип - ненасильство в основ! всього: у формах, методах, засобах. Передбачалась б1льша свобода дпей, зве-дення примусу до м1н!муму, повна в!дмсва в!д ф1зичних по-карань 1 багато 1ншого, що було спрямоване на створення оптимальних умов для розкв!ту кожно! особистост!. Сл1д

в!дзначити, 10 ц! п'ять голсвних прикцигпв i зумовияп своер1дн1сть ек!л, позначились на орган1зацП ix д1яль-hocti, е.чесли суттев1 зм!ни е методику викладання, форми i методи виховання i в ц1лому сприяли Ix ycniEHiß роботi.

Повернувшись у 1915 р, в 1нд!ю, М.Ганд! розпочав роботу по створеннэ ноних, нащональних осв!тн!х заклад1в. На ocHoßi напнсаного ним проспекту в "Сатьяграха ftüpaKi" niд HicTOM Ахмадабадом було викрито школу • для дией послЦовник'в концепцп ненасильства. Це була школа не пльки оковлекого зм!сту навчання, який був значно ширашм, His у деркавних школах, а й нових пЦход^в до методики викладання. Все навчання, вiд початку до к!нця, повинно було проводитися р!днов новой Д1тей. Передбачалось, цо пера! кглька poKiE навчанна суде уснии (повернекня до тра-ДИЦ!й 0СВ1ТИ Б СтарОДаВКХЙ 1ндп), коли головними формами роботи виступаткмуть розпов!дь вчителя i 6ес1да. M.Гaндi вважав, що це дозволить д!тям засво!ти багато корисного ще до того, як вони навчаться читати i писати. дасть змогу дитячому розуму визр!ти i зм1цк:ти. Передбачалось такоя зв1льнити Д1тей siд страху екэамен1В, кода на як! була справяньои бион для 1ндП, Знания д!тей час в!д часу по-винн1 були лерев!ряти вчител1 школи, а не специально запрошен} для цього сторонн! люди, як це було в 61льшостi Eni л в 1ндП у той час. Незважаючк на велика зайнятгсть пол!тичними справами, М.Ганд! поспйно ц!кавився роботов uiei школи, вносив корективи i пропозицп, робив усе мок-ливе. щоб перетворити П на зразок перебудови осв!ти.

Для цього пер1оду характерна висока активнкть Ганд1 як педагега-пу6л1циста. У пер!одичних виданнях одна за одною еиходять статт!, де в основному ставились завдання по-ки цо з "переробки" д1ечо! системи ocbitk в нац!ональну. Серед них найб!льшо1 уваги заслуговують "Наша система осв1ти"( 1517), "К1лька сл1в про сириськ! притулки" (1917), "План нац1онально1 ссв1ти"С1917), "Нац10нальна осо1та"( 1919), "Студенти Пендяаба'Ч 1319), "Дитяча смерти!сть"(1920), "Студенти унiверситету"( 1920 ).

9 1919 р. М.Гандз став редактором двох цотияневих газет "Наваднизан" i "Янг 1нд1а", де поруч !з статтяаи поличного характеру вiк почаз публ1кувати i прац! з педагогии, в аких розгладав не тглъки занлив! питания те-

- 18 -

opil ocbíth i виховання, а й давав конкретн1 поради, в1дпов1дашчи на численн! листи батьк1в, студентов i вчи-тел1в. На багато pokíb ui газети i заснована nÍ3Hioe "Хар1даан" стали не пльки органами соц1ально-пол1тичного виховання мае, а й !х педагог1чно1 просв!ти.

Початок 20-х pokíb пов'язаний у громадськ1й д!яль-hoctí Й,Ганд1 з активною пропагандою прядки як ун1версаль-ного засобу розв'язання пол!тичних, економ!чних, соц1алъ-них i ocbíthíx проблем. Б1льа1сть його статей i вистутв присвячена необх1дност1 введения у школах профес!йно! п1дговтовки, основу яко1 й повинно скласти ручне пряд1ння, що дозволить розв'язати к1лька проблем виразу. По-перне, виробляючи потрхбн! реч1, д:ти змовуть хоча б частково оп-латити свое навчання, що призведе до певно! самоокупност! ocbíth i зменашть затрати дервави i cím'í. По-друге, ос-во1ваи ремесло, п1сля законченна вгколи д!ти зможуть самостийно заребляти кэ хл1б, Запровадаення реа1сного навчання, на думку Ганд!, дозволить таков зм1нити сам характер навчального процесу, в ход! якого тепер буде розвива-тися не т!льки розум, а й т1ло д!тей, а книжна освИа займе I! законне м!сце як "3aci6 формування у першу чергу !нтелектуально! та морально! культури". Покладаючи велик! над!! на' введения у школах ручного пряд1ння як найб1льв доступного засобу, що вЦповЦае цмовам 1нд'П, М.Ганд1 ви-магав, щоб ковна нац!ональна школа стала школой прядки.

Для цього переду характерна висока орган!заторська активн!сть М.Ганд!. Bíh пост!йно зустр!чався is студентами i вчителями, брав участь у церемон!ях в1дкриття нащональ-них шил й ун1верситет!в, проводив консультацп з д!ячами ocbíth, закликаючи б1лые ! см!лив!ше експериментувати, шукати найбольш ефективн! методи i форми оргашзацП национально! ocbíth. Зростае його активность i як публ!циста. В 1925р. bíh опубл!кував 16 статей з питань ocbíth, в 1926 р. -13, 1927 р.- 5, 1928 р. - 23, 1929 р. -25. Всього за nepiofl з 1924 р. по 1930 р. вийвло 86 статей. 9 б!льшосп випадк1в це були невеличк! 3aMÍtkí або статт!-в1дпов^1 на листи читач!в. йле були й грунтовн! прац! ' теоретичного характеру - "Цо потребно в ' ocbítí"( 1925). "Нац1ональна осв!та"С 1925"Що таке ocBiTa?"(1Э28), "Початкова осв1та"( cepifl з трьох статей,

- 19 -

1928), "Питания з осв1ти"(сер!я з п'яти статей, 1928), "¡деальна початкова школа для д1тей"( 1929), "(Илъска осв1та"( 1929).

Н.Ганд1 не припиняв роботу нав1ть тод1, коли був а в'язницЬ Чимало часу присвячувалося самоосвт, в1н бага-то 1 жадхбно читав, анал!зував нов! пЦручншп для ашл, як1 надсилали йому у велик!й к1лькоста в!дразу п1сля дру-ку. а в'язншц був написаний його "Вуквар" гудяаратсько! мови. Книга Ц1кава й ориг1нальна з точки зору зм1сту та методики оргатзацП матер1алу. На жаль, вона побачила св1т тгльки у 1953 р., вже п!сля сиерп Ганд!. Про сво! педагог1чн1 роздуми в!н 1нколи писав у листах, один з яких не мояе не привернути уваги. 1Нд час прогулянок у двар1 в'язтнц Гаши подовгу спостерхгав за повед1нкои к!шки та И коиенят. ВнаслЦок цього в!н прийюв до виснавку, ио к1вка - {деальний учитель, бо вона не вчить того, чого не вмхе сама. Педагогам в Аирам був направлений лист, в яко-му М,Ганд1 писав:"3 цього всього я вин1с один урок, а са-ме, що коли ми хочемо правильно вчити дхтей, аи сам1 по-винт робити те, що вимагаеаа в!д них. 9 д!тей велика здатшсть наслЦувати 1ниих. Вони не дуае розумшть сло-весн1 пояснения. Якщо ми хочемо навчити 1х правдивость то сам! повишп - бути скрупульозно правдивими. ...Ми в1дпов!даемо за формування морального характеру п1дростаи-чого поколения 1 тому повинн! додериуватися принципов мо-рал1 в наиому власному яитп, Нам потр!бно зробити все можливе, цоб навчитися жити так. як ми хочемо, щоб аило наступив покол!ння" (49,467).

В 30-п роки М.Ганд! багато уваги прид1лив розробц! свого плану самоокупно! початково! осв1ти через с1льськ1 ремесла. В сво!х працях В1н доводив, цо розум дитини може бути швидие розвинений не через книжн1 знания, а через ак-тивне 1 св!доме (по-науковому) вивчення корисного ремесла, коли руки зайнят! д1лом, а розум, одераувчи 1нформац1ш про доц1льн1ст-ь р1зних д!й 1 процес1в, дисципл1новано розви-ваеться, пост1йно пор1вншвчи сво! висновки з даними досвЦу, Иа думку Ганд1, вивчення ремесла по-науковому, посильна дитяча праця як центральна частина навчання дозволять уникнути одного з головних недолШв сучасно! освети - штучносп обстановки, як1й ' притаманн1 фор-

- 20 -

мальн!сть 1 потяг до абстрактной. Те, цо дитина навчить-ся ум!лс працввати, використовувчи р!зн1 !нструменти, до того, як навчиться читатк г писати, а 11 розум, органи чут-тя I руки звикнуть працввати разом, докор1нно змшить природу навчання.

У к!лькох статтях ("Дискус1я з педагогом", "Само-окупн!сть осв!ти", "Вчителям на^ональних навчальних зак-лад!в") К.Ганд! сформулшвав так! оснобн! положения задумано! реформи:

1.У школах ¡з самого початку вводилась продуктивна праця д!тей. яка повинна була поступово, в м!ру опанування ремесла, зробити осв1ту самоокупнов, Праця повинна була бути спражньою, а не навчальнов. П результат - "предмети, як 1 мошна продавати". Гпсля 7 рок1в навчання чотирнадца-ткл1тн!й випусник повинен був шти з школи лвдинош, яка здатна заробити соо! на китгя.

2.Вся освпа повинна була зд1йскЕБатися через вивчен-ня кориского для села ремесла по-науковому. 1Ндкреслншчи, що вс1 знания "взаекопов'язан! й пободать з одного джерела", М.Ганд! вважав за моЕливе пройти ыатер!ал практично вс!х предметов у ход1 рентного навчання.

3.3 навчального плану повести виклачалась англзйсь-ка мова, едино коеливим засобои навчання проголошувалась нова пров!нцП.

4.Проект М.Ганд! об'еднував два ступеня освпи - по-чаткову ! середнс школу. За схм рок!в !нтенсивного, розви-вавчого (завдяки перш за все розумн1й прац!) навчання, з якого було виклвчбно непосильну працв вивчення нерЦно! мови, д!ти повинна були вийти на р!векь знань ! вм!нь ви-пускника звичайно! державно! еколи.

5.Головна роль у зд!йсненн! програми нац1онально! початково! осв1ти для села выводилась вчителю. Ганд! вважав, що викладати б!льш!рть лрЕдмепв повинен один учитель, В!н не допускав розпод1лу вчител!в на лредметникзв : викладачзв ремесла. Учитель повинен був досконально ово-лодии одним !з с!льських ремесел, вчити його дзтей ! од-ночасно освсхти. а часто просто самоспйно в!дкрити тон-ковц методики викладакня материалу р!зних предмепв через реибсло.

Для розробки практичных заход!в щодо зддйсненна ре-

- 21 -

Форми 1 визначенна стратеги леретворень було проведено в SQBTHÎ 1337р. все1нд1йську освгтянську конферекц!ю, на як1й з великою промовов виступив М.Ганд!. П1сля викладу осноаних полояень свого плану BiH пЦкреслив, що хотiB би, щоб за чисто ocBiTHiMH аспектами не були упущею соц!аль-но-полиичн! наслЦки передбачених зм!н, бо це - не вузька реформа одного 1з ступен!з гпильно! ocbîth. а широкомасш-табний, глибокий вплив на ниття всього народу, були визна-чен! головн1 завданна qie'i соц1ально-педагоПчно1 мирно! револвзци: утеердяення ненасильства, з!дродження с!льсько'1 1нд!1, формування нац!онально! св1домост1 1нд!йсько! молод!. Через деяний час для теоретичного обгрунтування i практично! реал1зац!! запропоновано! М»Ганд1 концепцП нац1онально! початково! ocbîth було утворено Вс^ндШьку Раду i Товаристзо "Х!ндустан! ТамШ Сангх", основним завданням яких стало поаирення "Основно! 0св1ти" (так стали називати запропоновану програму, тому що 'il зм!стом було навчання через основн! ремесла с1льско! IндИ). ¡Ннець 30-х poKis в ocBiTHifl д!яльност! Гандг був присвачений роз'ясненнш основних полояень реформи, QpraHi3ani'i niflro-товки BMHTeaiB для шюл нового типу.

У 1941 р. М.Ганд! написав визначну "Конструктивна Програму". основною метоа яко1 було мирне i ненасидьне за-воввання повно! незалеяност! для 1нди. Передбачалось через конструктивну д1яльн1сть зм1нити яиття i самих ладей, зробивви !х г1дними незалеяност! ! свободи. В передмов! М.Ганд! писав, що програма розроблена, щоб "створити Hauis з самого низу доверху". Виховний характер програми визна-чив i велику увагу в nia до проблем осв!ти. 3 18 пункпв 7 noBHicni або частково присвячеш ocbîtî. Було наголошено, що "Основна OcBiTa" - це практичке вираяення концепц!! справд! нащонально! осв!ти. M.TaHfli писав:"Основна QceiTa пседнуе д!тей i mïct, i с!л з ус!м, що е кращого i дов-гов!чного в 1нди. Бона розвивае т1ло i розу«, i не в!дри-вавчи дитину в iд земль дае !й моялив!сть побачити славне майбутне, в наблиненн! якого bîh або вона починаать брати участь з перших дн1в у 0колН"ТЬе Selected Works of Mahatma Gandhi, vol.IY,p.351).

Напередодн! незалеяност! М.Ганд! все часпше думав про шляхи перебудови ocbîth в нових умовах. Bîh розум1в.

- 22 -

що перед осв!тов 1 виховарням у самому широкому смисл1 по-винн! бути поставлен! нов! эавдання. Треба було народ» ви-хований для завоввання свободи, навчити кити в умовах свободи, Засмучений розд!лом кра!ни на 1нд!ю ! Пакистан, початком криваво! р!занини м1а общинами, в!н знову Гзнову закликав до виховання у дус! правди. ! ненаснльства, Для нього вони стали найголовн!иими рисами лвдського виховання взагаль В одному з осташпх виступ!в в!н сказавГ'ОсвИа, яка не грунтуетьсд на правд! ! ненасильствг, не е осв!тов в справвньому розум!нн! цього слова'Ч 90,235).

Трет!й р о з п л "Концеп!я нац!онально! осв!ти" присвячений анал!зу й характеристшц основних по-ложень. розробленого М.Ганд1 плану побудови системи над!онально! освоти, розгляду його теоретичного пбгрунту-вання ! насл!дк!в практичного вт!ления.

9 статт! "Д!вча система освпи'Ч 1916) М.Ганд! визна-чив так! основн! критер!! оц!нки будь-яко! системи осв!ти, як1 зводились до з'ясування питань: яка осв!та нам д!йсно необхЦна, яка реальна користь вЦ т!е! осв!ти, що ми мае-, мо можлив!сть одернати, ! чи в!дпов!дае ця користь затра-ченим зусиллям. Виходячи з цього, в!н зробив висновок про недосконал!сть тогочасно! осв!ти, вказавии на так! !! го-ловн!, на його думку, недол!ки: розрив з реальним киттяи, коли осв1та не зв'язана !з уыовами буття, що зм1нввться, не враховуе !х, не готуе учнхв для виття в нових обстави-нах; штучн!сть обстановки навчання з його академ!чнов сте-рилыпств, коли на перший план висуваеться завдання зас-воення ! запаы'ятовування, ! вся розыа!т!сть еиття ! його проблем вводиться до необх1дност! скласти екзамени; пере-творення осв1ти в суто комерц!йний продукт,'коли вона роз-глядаеться т!льки як спос1б п!дготовки до кар'ери; ппер-трофована книвнйть осв!ти, коли головна увага прид!ляеться культур! розуму, а пло ! душа приречен! розвиватися стих1йно; нехтування формуванняы характеру, !гнорування одного з головних педагог!чних постулапв про едн!сть знань 1 морали; эабуття осв1тньо! 1 морально! значущост! прац!, особливо ф!эично!, продуктивно! 1 корисно!, ¡до зав-дае непоправно! шкоди самому вихованчю, позбавляичи його гармонЗйност! й цШсност!, та сустльству, яке одерзуе лвдину , що не ц1куе працв 1нвих лвдей, а сама просто без-

- 23 -

noüiMHa, коли треба сам!й щось зробити, щоб задовольнити сво! цоденн! потреби; обмаль серед учител!в людей iз силь-ним моральнии характеров, SKi були б здатн! зблизитися з учнямя i cBoi* особистим прикладов захопити 1х, заохочушчи до високоморального витта.

Sei ui недолги, на думку Ганди мали Miene, коли мова йяла i про систему осв!ти тогочасно! 1ндП. Але ситу-aqia значно пог1рвувалася ще й тим, що за своей суттш дер-аавна oeeiTa в 1ндП була колониальной. Характеризуичи II, Й.Ганд! вяив висл1в "цей чуаий тип осв1ти", тим самим п!дкресливши, що в!д початку до К1нця вона була поземной, чуаорЦною, чуноа для !нд!йського народу. Вона грунтувала-ся на культур! iHaoi, далеко!, незнано! кра!ни, в як1й склався кардинально вимхнний в i д сх!дного тип цивШзацп. В Hirt Micueea, аборигенка, найстародавшша з культур розглядалась як «ось недорозвинене, засноване на помилках i забобонах, а значить i не достойне бути нав1ть фоной осв1ти. Засобом навчання в Hiß була не рЦна, а iHo-земна мова. Зм!ст оевхти не мав практично н|якого стосунку до 1ндП, яиття 11 народгв. До того в анпйзована осв!та в 1ндП була побудована на зовс!м !нш!й систем! 1цннастей, в основ! яко! леаали рац!онал!з» ! меркантильшеть, у той час як багатов!кова традтця в 1нд11 пропагувала i постиря-вала ÄyxoBHicTb, впляко пхдкреелвшчи моральний смисл !снування ладини, I нарешт!, система колон!ально! осв!ти була побудована на европейських моделях i зовс!м не врахо-вувала дуае багатий досв!д безперервного. надзвичайно дое-гого i поступового розвитку педагог1чно! Teopil i практики в caMift 1нд11.

Й.Ганд! з часом прийшов до висновку, що ocßiTa, яку одерауе !нд1йська молодь, суперечить нацхональним интересам, бо спризе бдокуваннш розвитку кра!ни, руйнушчи "caMi основи всього аиття Haiii'i". А тому цш систему потр!бно зруйнувати. Треба вхдкинути 4yai духу 1ндП !мпортован1 13 Заходу педагопчн! iдеi i на основ! справд! нелокального стародавнього !нд!йського виховання, переосмисливши його здобутки у BiflnoBiHQCTi i3 сучасн!сти, побудувати езоа систему освети, засновану на cBoift культург й педагог1чн!й традицП. Перед нац!ональною ocBiTon, яку в!н вваяав одним з головних 3aco6iB в1дродаення 1ндп, й.Ганд! поставив три

- 24 -

головн1 завдання: в1дновити 1 забезпечити спа„коемн1сть национального розвитку (за його словами, "повернути 1нд1ю 1ндП"), створити умови для завошвання мирним шляхом кац1онально1 кезалевносп, забезпечити дхйсну достутисть осв1ти для вс1х» зупинити процес поширнвання неосв1ченост! 1 злидн1в.

У численних статтях в 20-30-т1 роки М.Ганд1 намаливав своер1дний сбраз-г!потезу бажано! для 1ндП освети, вказавши на так1 11 характера риси:

-це перш за все - дов1чна, непервна, охоплшюча вс!х осв!та, яка супроводауе лшдину все життя, готушчи II до умов, що змшшвться, в1дпов1даючи на 11 запити на кожному етат;

-це освиа, яка забезпечуе спадкоемнЫть поколгнь, об'еднус сЗм'ю 1 школу, бережно ставиться до нац1ональних традиций, розвиваючи 2 прюшожуичи 1х;

-це, безперечно, патрЗотична осв1та, яка, за словами Ганд1, буде "культивувати в1ддан1сть кра1нГ';

-це осв1та, яка обов'язково грунтуеться на нац1ональ-н1й культур!, кращих рисах нац1анального характеру 1 в той же час в1дкрита для збагачувального впливу швих культур, зор1ентована на кращ! свпов! досягнення;

-це осв1та рдаою мовош, яка е кличем до Знтелекту-ального 1 духовного розвитку лидини, одна з гсловних умов зберевення творчого потеши алу наци;

- це осв!та трудова ! самоокупна, в як1й праця займае свое почесне мкце як головний вид.д!яльност1 лвдини;

-це загальнодоступна 3 корисна для вс!х осв1та, яка спланована в штересах м1льйон1в 1 враховуе "виттсво вежлив! потреби нацП", по«лтно сприяе пол1пш5ннв життя людей;

-це осв!та, яка сприяе зближеннв народзв, визнае ! пропагуе р!вн1сть ус!х лшдей незалежно в!д !х походження ! соц1ально! належност!;

-це високоморальна осв!та, що грунтуеться на союз! знань 1 доброчест!, на моральних ц1нностях свого народу 1 всього лвдства;

-!, наревт1, - це освпа. яка сг^ямована на формуван-на ¡¡Шсно!, гармо1Пйно! лидини, освпа, яка формуе пов-ноцзнних чолов!ка I в1нку з урахуванням 1х природи д

соц1ально! роль

При побудов1 систеки нац!онально! осв!ти М.Гашц про-понував "повернутися до старо! системи з новим духом", розвивати !!, виходячи пери за все, як показуе анал1з його праць ! д1яльносп, з п'яти головних принципов: правди, ненасидьства, прац!, креативностг й самоконтролш.

Отзе, д1а головного для нього етичного принципу правди М.Ганд! поширив ! на педагогшу. Правда в нових, нац1ональних школах повинна була стати иетои, засобом ! духом усього навчання ! виховання. Цього принципу вьч зи-магав дотримуватась всвди ! завяди. Краше закрити акс.г;у 1 не вчити д1тей взагал!, н!я поступитися правдой. На одн1й з осв!ттх конференц!й у 1924 р. у сво1й промов1 вш п!дкреслив: "Дехто з батьк!в ноже сказати :"Не вч^ть наших д!тей бути дуяе правдивими, вони у майбутньому не будуть здатн1 займатися ■ б!знесом". 1о тод1 повинен в1дпов!сти вчитель? Невяе в!н не змояе об!йтись без таких учн1в? Яка буде користь в!д вивчення !стор!1, георагафи й арифметики, позбавлених правди?"(25,542).

"Пстйшим чином з правдой в ледатогш И.Гаьда пов'я-заний принцип ченасильства. яке в!н вваяав едино прийнятним способов зд!йсненння освпи взагал!. Ненасиль-ство повинно пронизувати у школ! все. Виступашчи на засиашй всешдйського. тевариства поиирення нац!онально! освети, в1н сказав:"йи повинн1 сконцентруватися на нена-сильствь.. Це значить, що вс1 нан1 проблеми повинн! розв'язуватися ненасильно. Ненасилъницький п1дх!д будуть мати наша арифметика, наша !стор!я, природнич1 предмети, 1 задач! з цих дисцишпн будуть забарвлен! ненасильст-вом"(67,46). Цей принцип передбачав повну вЦмову вЦ будь-яких форм примусу 1 покарання. Важка, яка вимагае ба-гато часу, але едино моялива лвдяна педагог 1ка , для яка'! немае "коротких шлях1в", "швидких р^шень" I "вольових за-ход!в". А е процес поступового переходу в!д виховних зовшшних вплив!в до внутр!шних стимул!в, в!д виховання до саиовиховання.

Наступний ваяливий принцип - принцип прац1 як зм1сту ! атмосфери навчання та виховання, принцип, який розглядае явища педагогично! практики як форми трудово! д^яльноот! людини з ус!ма в!дпов!дними насл!дками. ' 1нжими словами,

- 26 -

необхЦними 1 обов'язковими ставть 1 вимоги, ям е дмовош д!йсно ефвктивно1 прац1: наявн1сть зрозумоло! мети, по-силыисть, достатка р1вень волод1ння техн1кою 1 техно-лоНев справи, систематичтсть, рентабельность, ко-рисн1сть, продуктивн1сть тощо. Вся осв!та, на думкд Ганди тольки тод1 справд! й готуе .гавдину до гиття, коли не забу-вавть про правило: в освШ немае м1сця неробствд.

Дал! слЦ розглянути ще один дуже щкавий, на наш погляд, принцип, який сам М.Ганд! назвав "креативною осв!тов", пЦкресливши, що процес навчання-виховання за своее метов, органхэац1ев, методами 1 насл1дкави повинен бути креативним, творчим, таким, що веде до позитивних, корисних результатов. |о б учно не робили, наголоиував К.Ганд1, вони повита щось створввати, виробляти I н! в якому раз1 не руйнувати. У б}льв иирокому сииыи таку освпу в1н називав "конструктивное через ненасильство". "Якщо нам доручать дитину, - говорив М,Ганд1,- вона не бу-де н!чого зшщувати. 1й буде боляче так робити- Яку б освиу ии не давали д^ям, вона повинна бути конструктивною й креативнов 1 школи лесгруктивнов"(83,14В).

1 нареигН, п'ятий принцип - самоконтроль, в якому ви-явилось традшцйне для сх!дно! педагоггки переконання у необхгдноси та баваност! не зови1итх обмеаень 1 заборон, а св1домого самообмевування, саиодисщншни \ самовихован-ня. Не в потурашп слабкостам, не в примножеши невиправ-даних потреб, а в свиомому й добровольному !х обмеженнд бачив М.Ганд1 !деал д!йсно лвдського жкття. Самсдис-цишпна, на його думку, пронизуе все виття 3 при баванно, обмежушчи, контролввчи себе, монна багато чого досягти, пост1йно Едосконалишчи свои природу.

Сл1д пЦкреслити, що М.Ганд1 не обмевився побудувоа свое! концепци на новаторських принципах, у багатьох ви-падках по-новому, нетрадиц1йно були розглянут! й проблеми змосту 1 методов виховноо роботи .в щлому. На наш погляд, певне теоретичне о практичне значения маить запропоновано И.Ганд1 пЦходи при розв'язашп завдань нацоональ-но-патр1отичного, морального, релейного, статевого, трудового та ф!зичного виховання, яко розглянуто у другому параграф! третьего розд1лу дисертацп.

Заклвчна частика останнього роздолу присвячена анало-

- 2? -

зд теорП I практики зд!йснення концепцП нац1онально! осв1ти М.Ганд! в дмовах 1нд11. В 1937 р. М.Ганд1 запропо-нував для впровадження новд системд осв!ти, яка з часом одержала назву "Основно! 0св1ти", бо вона передбачала повнощнне навчання 1 розвиток д1тей через основн1 ремесла с!льсько1 1ндП. Система повинна була охопити вс!х Д1тей обох статей» починавчи з 7 рок1в, об'еднавии три ступен1 Д1ЮЧ01 1к1льно1 освпи в одну, 1з строком навчання у с!м рок1в. Сл1д п1дкреслити, що в 11 основу були покладен1 досить 1цкав1 й орипналън! Це!: ыплива 1 посладовна пол1тизац1я осв1ти, включения И в контекст соц1ально-еканон!чних перетворень; оргатзащя дов1чно1, неперервно!, охоплшвчо! вс1х осв!ти; розгляд осв!ти не як тдготовки до аиття, а як його повноправного переду, як школи слуя1ння своему народов!; ор1снтац1я осв1ти на дитину, врахування II потреб I загогпв, ненасильна II соц!ал1зац!я у поступовому прилучешп до трудового Ь вЦповЦального життя; поел!давний 1 взаемозбагачувальний розвиток т!ла, разуму 1 дуй! дитини. форм'ування цШсно!, гармшпйно!, пов-ноцДнно! лидини в процес! продуктивно!, сустльно значу-цо! праш-навчання; самоокупн!сть осв!ти.

Доситъ нетрадищйно М.Ганд! пропонував п1д!йти ! до методики викладання. Ось деяк! з р!вень: викладання р!днои новов д!тей при повшй в!дмов! в!д англ!йсько! як засобу навчання; оргатзатя усного, доалфав!тного навчання д1тей протягом первого року, коли все корисне з р1зних дисцишпн пов!домляе сам дчитель у форм! беси ! розповЦей; розгляд письма як "частини образотворчого мистецтва", яке передба-чало, що спочатку д1тей треба навчити малшвати, а п1сля цього 1 на основ! цього вчити д!тей писати л1тери; спец!ально спрямована робота з розвитку орган!в чуття ! дП; см!ливе знаймоство д1тей нав1ть у початкових класах з пол!тичними та економ1чними реал1ями, вс1м, що пов'язано з боротьбов за незалеан!сть; велике практичне спрямування навчання (так, при вивченн! математики Гандг пропонував починати з л1чби, таблиц! мновення, мгр ! ваги, як1 дпи могли застосувати на практтц одразу я, гниий ае. матерая потр1бно було вивчати поступово ! пословно); усвиомлен--ня необх1дносп не перевантаяувати д1тей роботоа з книгою, пам'ятаачи, що е й !нш1 канали одеряання знань; те. що ми.

- 26 -

назвали б "дидактичним краеэнавством", коли вчитель прагне використати перш за все иатер1ал, безпосередньо пов'язаний з життям, що оточуе дитину (М.Ганд1 говорив, що у кожному сел! вчитель напише cBifi п!дручник з математики, георафП, iCTopi! тощо); !дея поеднання предмет!в.

Але все ж головною новац!ев було поеднання навчання з продуктивной, рем!Сничов працев, коли загальна освхта TicHO ! нерозривно переплиаеться з профеийним навчанням. Це не було форыальне об'еднання, коли паралельно !снувть i зд!йснввться назван! ввди осв!ти. Орипналыпстъ полягала в тому, цо перше здгйснввадось через i в ходг другого, вивчення основ наук йшло через ремесло ! в ход! рем!сничо! npani. ."Методика кореляцП", групування навколо ремесла, сп1ВВ1Дношекня ycix !нших предмепв з ремеслом у ход! його вивчення, на думку Ганди' в!дкривала нов! мовливосп для вдосконалення процесу навчання. Хоча б частково долалась bifiipbaaictb "книжного" знания i навчання в!д життя, ство-рввались нов! сприятлив! уиови для интенсивного i всеб1чного розвитку !нгелекту, адже тепер засвосння нового навчального матер!алу йшло через багатоканальну систему пов'язаних з ремеслом предметов. Нова методика дозволяла дисцшшнувати розвиток ycix сфер' особистосп, що вело до Ix rapaoHiftHoro збалансування. И.Ганд! писав: "Наша ocBiTa потребуе револвц1йних зк!н. Розум повинен удосконалшватися через руку. .Якби я був поетом, то написав би поему про моеливост! п'яти палыдЕ. Чому ми думаемо, що 1нтелект -все, а руки i ноги не мавть великого значения? В житп тих. хто проходить через звичайну рутинну освпу, в як1й немае üicua вправам руки,-некае "музики".' Bei ix зд!бносп не одержувть потр1бного розвитку. Книжш знания не мокуть повн1стш заволод!ти увагов дитини. Мозок стомлшеться в!д сл!в i починае безц!льно блукати. Рука починае робити те, чого не можна робити, 04i бачити те, що не слЦ бачити, а вухо чути те, що не бажано чути. 1 вЫповЦно, дитина не робить, не бачить i не чуе те, що noTpiOHO. Ii не вчать робити правильний виб!р i часто в так1й осв!тi б!льше шко-дк. hie KopKCTi"(Basic Education./Ву/ К.К.Gandhi.-fihaedabad, Jiavajivan,i956,p.?3);

Фактично "Основна OcBiTa" почала зд!йснвватись у 133?р. Запропонована М.Ганд1 реформа йшла двома шляхами:

- 29 -

арган1зовувалисъ HOBi школи i перетворввались на "основн1" вае ÄiaMi. При п!дтримц! IHK, який визнав "Основну Осв!ту" оФШйною концепщею перетворень у галуз1 осв1ти, значною aipom завдяки ентуз1азму М.Ганд!, йога пропагандистскому таланту по вс!й 1ндП за короткий час було створено багато нових початкових ак1л, йлв одразу стало зрозум!лим, що прогрес ново! ocBiти не бдде дуяе швидким, I цьому було к!лька причин. По-перве, при загальн!й шдтримц! все я неоднозначной була позиция Конгресу. В 30-40-в! роки в укр-вах пропаганди'свадеши бойкоту шоземних товар1в uLikom актуальною вваяалась думка К.Гашй про необх!дн!<-ть виродзення традиц1йних ремесел, йле майбутне 1нди усе я таки пов'язувалось з I! послЦовнов i широкомасштабною !ндустр!ал!зац!бя. I тому поступово в планах правлячо! napTi! ocBiri, суттв яко! було викладання через ремесла «льсько! 1ндп, стали придхляти не так багато уваги, як paHine, цо, безумовно, позначилось на ф!нансувашп проекту, створило навколо нього не зовс!м сприятливу атмосферу, По-друге. у реформи, "розроблено! М.Ганд! були противники не пльки серед учител1в i д!яч1в осв!ти "старо! школи", б!львгсть з яких не могла зв!льнитися в!д впливу "високо!" англ!йсько! ocBiTM» була i б!льв могутня опозшйя, яку скла-дали чиновники в1д ocBira - багатотисячна apMia м1н!стерських npauiBHHKiB, клерк!в opraniB осв1ти npoBiHUift, ашльних iHcneKTopiB. "Основна 0св1та" навмисно була перетворена у тупик. Неузгоджетсть навчальних платв початково! i се-редньо! иколи, а такоя вищих навчальних заклад!в, де мовоа навчання заливилась англ!йська, поставила перших випус-ник!в основних шк!л у досить складне становище.

I HapeuTi, третя причина. Мабуть, найб!льа ваялива -це вчитель. BiH був головной д!вчов особою револвц!йних перетворень, стерянем i центром ycis! системи, в!д нього залеяала сама методика викладання. Потр1бен був новий учитель. Biд учител!в, як! працювали у звичайн!й школи Н.Ганд! вимагав не багато, не мало, а "зм!ни всього свиогляду". Вчитель повинен був в1дкинути CTapi уявлення, що эаванали творчост! й 1н!ц!атив!, досконало визчити якесь ремесло , досягти у ньому певного piBHa май-стерност!, по-новому подивитись на весь комплекс знань ашльного курсу, виорати те, що може бути скорельоваио.

- 30 -

cniBBiflHecTH з ремеслом на upoqi i виклвчити те, що буде використано через деяний час а майбутньому. Зрозумоло, що гидготувати нових i перевчити старих учителхв для "Основно! 0св1ти" - ось у чому була головна проблема. I хоча досить скоро були в!дкрип курси. центри, л:тн1 7а-боои для тако! перетдговки, ця проблема на багато poniB залишилась найб1лып складною серед ycix, пов'язаиих з реформой.

У 1941 р. М.Ганд! включив "Основну 0св1ту" в свош "Конструктивну Прегражу" кардинального леретворення практично вс1х CTOpiH киття 1ндП. Незважавчи на перешкоди, загальна к1льк1сть "основих" школ поступово зростала. В 1956 р. вони складали 15% в!д ycix шк!л у KpaiHi, в 1961р.-20/1, а 1966р. IX к1льк!сть зросла до 3?%. 9 1956 р. бу~ ло створено Нацхональний ¡нститут Основно! Освйи, головним завданням якого стала координация зусиль, наукова розробка проблем зд!йснення реформи. йле слЦ визнати, що темпи ре-форми все в не були задов!льними. До того ж, з часом зростан-ня "основних" шк!л практично припинилось. Як в!дзначав в!домий американський .дослЦник проблем icTopii педагог!ки У.Коннелл, "Основна 0св1та", що !деально в!дпов!дала умовам 1ндП" зустр!лась з великими труднощами. Серед учи-тел!в i в сусп!льств1 загалом склалася думка, що осв1тн!й р!вень "основних" ешл був ниачим, His у звичайних, Ви-кладання ремесла у багатьох школах було орган1зо_ване незадо-в!льно, що привело до заперечення i само! iде!. Наприк!нц! 60-х рок!в положения про самоокупн1сть, на якому так наполя- • гав М.Ганди практично перестали розглядати всерйоз. Сталося так, що досить досконала .з педагопчно! точки зору система С1 це одностайно визнавали проводи! спец!ал!сти в галуз! осв!ти) через ц!лий ряд об'ективних i суб'ективних причин неповн!сти дося^ла сбоеi мети, що дало тдетави для заяв про провал реформи. У в!дпов!дь на так! "висновки" видат-ний !нд1йський иторик педагогии Зак1р Хусейн писав: "9к моенэ дуже перспектиьну, побудовану на явно здорових педа-гоПчних, психолог1чних i соцоальних основах концетцю проголосити таков, що провалилася. У не'! практично не було вансу бути випробуванов у сприятливи.. умовах... Н! в якому pa?i не мокна говорити, що "Основна 0св!та" провалилась. Бона чекае свое! справвньо! реал1зацп!" (Husain Z.

- 31 -

Educational- reconstruction in india.-Delhi,The publ.div.,1959,p.108-109).

Незванашчи на neBHi трудноац практичного впровазден-ня, головн! iде! концепцП национально! ocbítvi М.Ганд1 Мали великий зплив на дальший розвиток педагог1чно! думки i вколи в ц1лому. Про це св!дчить анал!з висунуткх a 70-tí i 80-tí роки концепцП побудови ocbíth в 1ндП. Концепция "Трудового досв1ду" i концетця "Суспыьно корисно! продуктивно! npaui", яка зм1нила попереднш ni3Hiae, ставили питания про необх!дн!сть для учшв працавати не пльки головок, а й руками, про необх!дн1Стъ участг дпей у продуктивней, серйознхй прац! вдома, в тзкол1, в цеху ado на ферм!. s результат! яко! будуть виробленi потрiбнi дядям реч!. Таким чином, bcí "нов!" теорП у цьому раз! при б1льш уваяному розгляд! могла визначити як певне переас-мислення "Осяовно! Ocbíth" в!дпов!дно до сучасних умов, що саме по саб! св!дчить про значний вплив !дей М.Ганд! на розвиток 1нд!йсько! педагог!ки.

В й- С й О В К И

Проведене дослЦненна показало, що педагопчна система М.Ганд!, основу яко! складае його концвпц1Я «атонально! ocbíth,- визначне явиче у педагогш XX столхття. що мае досить велике значения для дальиого раз-витку педагог!чно! науки i практики.

М.Ганд! - видатний педагог нашого стол!ття. Доказ тому - його д!яльн1сть i творча спадщина, для яких характер-н! смеливiсть, новаторство, сакобуттсть, оригшальнкть. поеднання традиц!й i змгн, висока духовтсть i а!цний зв'язок з реалъним яиттям.

ПедагогíKa М.Ганд! багата идеями й нетрадитйними пЦходами, але все я головним внеском Ганд!-теоретика, на наш погляд. було формування основ ново! педагогхки - педагогии правди i ненасильства, Саме вони у поеднаннг з принципами прац!. креативност! й самоконтроля погинн! скласти методолог!чну базу справд! лндяно'! педагопки, яка будэ 33KOHOMipHHM продовненням гуманктичних трздатй cbítobo'í педагогии.

М.Ганд! мояе бути визнаний 1 як теоретик, а головне.

- 32 -

як талановитий практик социально! педагопки в найширшому роздьиши цього слова. В 1 сторИ педагог 1ки були мислитель як1 мр1яли про вдосконалення суыпльства з допоиогов осв!ти. Й.Ганд! на практшй зробив иколу а всш систему сустльного виховання головним важелем вирокомасштабних кардинальних, але мирних перетворень. Розроблена ним техн1ка ненасиль-ницького опору (сатьяграха), сутнЫтв яко! було виховання 1 перевиховання людей, педагог¡зувала пол1тику. И.Ганд! переконливо показав, до у мирному реформувашп сустльства освети, яка здатна поеднувати переваги пост!йносп й зм1ни, налекить провЦна роль.

Головна функц!я осв1ти для Й.Ганд! полягала в забез-печешп. спадкоемносп национального розвитку. На високому теоретичному р1вн1, з урахуванням досягнень педагопчно! думки народов 1ндп й 1ншх крагн в!н разробив 1 випробу-вав на практик систему нац!онально1 осв1ти, що забезпечи-ла значнов м1ров мирне завошвання незалевносп I дальний прогрес кра!ни. У сво1х працях в1н розглянув основн! проб-леми, пов'язан1 з визначенням мети, завдань, змкту I не-тод1в д1йсно нац1онально! осв1ти. Принципи нац^нально! осв1ти, сфорнульоват М.Ганд!, вЫобракавть загальн! законом1рност! й мавть всесв!тне значения. Глибоке ¡х осмислення 1 творче застосування моае надати в1дчутну допомогу в розробц: й практичному зд1йснешп реформ, спрямованих на побудову в Украш! системи нац!онально1

осв1тй,

Загалом внесок Й.Ганд! в теор1в 1 практику.осв!ти можна виэначити як вагомий. Ним було поставлени I в бIль-шосп випaдкiE усп!вно розв'язано багато вакливих проблем педагог!ки, часто з використанням нетрадиц!йних, нова-торських п!дход1в. Так. це в 30-т1 роки нагаого стол!ття Й.Ганд1 висловив таку актуальну нин! думку про довзчну, неперервну 1 охоплвшчу вс1х осв!ту, яка б супроводкувала лвдину все життя, допомагаичи ро~в'язувати проблеми, що виникавть. Значнов м.рон продуктивкими 1 такими, цо заслу-говувть на увагу, сл!д визнати 1 йоге дунки про цШсну й гармон!йну лвдину, в яко! збалансовано ! в т1сн1й едносп розвиваються т!ло, розум 1 душа; про ;реативну I конструк-тивчу осв1 ту, коли д1яльн1сть д!тей з иоениь днем стае все мене "навчальнов" 1 все б1льс пов'язанов з реальним аит-

- 33 -

там; про вежливость стосунк1в учитель-учень, як1 за своей суттв е головним 1 най(плыг ефективнии засобом виховного впливу; про необх!дн1сть забезпечення спадкосмност! м1н домой I школоя; про одв1чну ц1шпсть с1мейного виховакня 1 роль матер! в ньому; про диферешпйований тдх!д до освии чоловШв ! «шок, заснований на визнанн1 вЦмшност! в 1х природ! ! сощальних ролях. Досить Ц1кавими 1 корисними для практики сл1д. визнати його 1де! ! досвЦ поедяання навчання з продуктивной працеи, особливо те, що пов'язане 13 самоокушпстю осв1ти, Чимало ориг!нального ! цшного мояна зустр!ти, знайомлячись 13 працями М.Ганди що при-свячен1 питаниям трудового, морального, розумового I ф1зич-ного вихоЕання. Заслуговуить на увагу 1 його думки про мету, завданна ! методи самоосв1ти та самовиховання, тим б!льве, чо саме яиття М.Гачд! - яскравий приклад 1х здгйснення.

ОриНналън! й ц!кав1 сддяення М.ГащЦ 1 з питань дидактики та методики, особливо.початкового навчання, серед яких практика дсного," доалфав1тного навчання протягом первого року, спец1альна уэага до розвитку п!знаве.льних сил дгтей, всеб!чна стямуляц1я !х активность широке застосу-вання на уроц! хгрових форм, робота з подолання книяност! \ вербал!зму в осв!ть Не викликае сумн!в1в х новаторська суть запропоновано! Й.Ганд1 методики вивчення основ наук через ремесло, техн!кй коредяци, способов розумового розвитку д!тей.

Н цыому наве дослЦяення показало, що педагог1ка М.Гандх - прогресивне явище педагопчно! теори ! практики наиого столптя. Гармон1йне поеднання* в н1й национального 1 загальнолидськопп объективна цгжисть багагъох ией, 1х творчий потенц!ал I новаторська суть дозволяитъ творчо й ефективно застосувати 1х у сучасних уаовах. Творча спадщи-на,.Й-..Ганд1 налеяитъ не т1льки !стор!1 педагог!ки. Значения II- багатьох полояень, зокрема концепцП нащонально! освпи, з ус1б® поанотош моя& бути оцшено т!льки сьз-годни В IX реал!зацП - один !з твляххв ефективного розв'язання сучасних проблем осв1ти.

Основн1 результата дослхдяення розкрит1 в таких публ!кац1ях автора:

- 34 -

1.Концепц1я нац1онально! осв!ти Махатми Ганд 1: пособник 13 спецкурсу, допущений М1н1стерством осв!ти Укра!-ни для студенпв педагопчних шститупв. - Шровоград, ' 1934.-210с Дмова рос.).

2.Педагог1чн1 1де! К.Ганд!'//Педагопка Правдив Ненасильства (вибрано педагогочнЗ твори М,К.Ганд! (переклад з анплйсько!, вступна стаття 1 коментар! В.й.Васи-ленка).- С1ыферополь, 1992, С.1-72(мова рос.)

3.Виховання душ1//вибран1 педагогично твори М.Н.Ганд! (переклад з аигл1йськох, вступна стаття 1 коментар! В.Й.Ва-силенка).-Н1ровоград: йсоц!ац!я Василя Сухоилинського, 1992.

- 65сДмова рос.).

4.Програна курсу 1сторП педагогики для вищих навчаль-них заклад1в Украони (загальник обсягом 0,5д.а. )//Для чого викладати 1стор1ы педагог!ки?~ Москва, 1393,-432с. ( нова англ.).

5.М.Ганд1 про основн1 принципи побудови системи на-ц1онально1 освоти в 1ндГо:Тези доповадо на X сесоо Науковоо Ради АПН СРСР з проблей 1сторП педагопки "Загальнолвдське 1 нацоональне в 1сторико-педагог1чному процес!".-К.,1991, С.85-95Дмова рос.),

6.Концетдя национально! осв!ти М.Гащц 1 11 значения для перебудови иколи в незалекних державах :Тези доповодо на XII сесп Науково! Ради з проблем ¿сторп осв1ти та педа-гог!чно1 науки "Сучасн! проблеми 1сторико-педагог1чних дослз-джень".-М.,1992.С.183-192 Дмова рос.).

7.Педагог1чн1 1де'1 в давньо!нд1йських "Законах Паву"//-Нариси осторГ! школи та педагог1чно! думки Стародавнього та Середнього Сходу ,-Н.,1988,С.56-81.(нова рос,).

В.Педагог1чна спадкина Г.С.Сковороди 1 побудоза сис-теии национально! осв!ти в Укра!к1:Тези допоб1д! на наукоЕ1й ' конференцП "Г.С.Сковород! - 270".-Клровоград, 1993 ,С.65-66.

З.Некасильницька суть педагогики Б.0.Сухоилинського: Твзи доповш на м1жкарсдн1й науково-практичн1й кОнференцП "Педагогична спадвина В.0.Сухоилинського 1 рсзбудова национально: освоти".- Шровоград,1933,С.176-178.

Ю.В.С.Сухомлинський про самовихозання вколяров:11аЕчаль-нир. посооник для студентив педагсгочних шститупв, допущений НнпстерстЕОМ осв!ти СРСР,- Брякськ,1391. -122с, (мова рос,, у сповевторств! 1з Б.С,Сеиридовим та Н.С.Василенко).