автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Музыка массовых жанров как фактор формирования музыкальной культуры подростков

Автореферат диссертации по теме "Музыка массовых жанров как фактор формирования музыкальной культуры подростков"

УКРАШСЬКИЙ ДЕЕЖАВНИИ ПЕДА1ШЧНШ УШВЕРСИТЕТ -----------;-------------------------1менг М ,П .ДРА ГОШ НОВА-----------------------------

" о д

На правах рукопису

ШАСТАК Гешод1й Володимирович

МУЗИКЛ МАСОВИХ ЖАИР1В ЯК ФАКТОР ФОРМУВЛНШ МУЗИЧН01" ШЬТУРИ П1ДЛ1ТК1В

13.00.01 - Теория та 1стор1Я педагогпси

Автореферат дисертапН на здобуття наукового ступеня кандидата педагог пших наук

Ки!в - 1995

Дисертатпя е рукодис Робота виконана в Укра1нськоыу державному педагог гчноыу ун!верситет1 плен! М0П.Драгоюнова.

Науковий кер{вник - кандидат педагог!чних наук,

професор Волгароький А на тол Ш ГеоргШович *

0ФШ!ЙН1 опоненти - доктор педагог1чних наук,

професор Коваль Лариса Григор1вна кандидат педагог1чких наук, допент Хоренко Валентина 1вашвна

Пров1дна оргаьпзаШя - Iнститут педагогики АПН Укра ши.

Захист дисертапп в{дбудеться "_"_1996 р. о

1430 годинI на зас1дашп спеи!ал1зовано! вчено! ради К 01.33.08 при Украгнському державному педагоггчному университет! ¡мен! М.П.Драгоманова / 252060, ы.Ки!в, вул.Пирогова,9 /„

3 дисертаШею можна ознакомимся у б1бл10теД1 Укра!нського державного педагопчного ушверситету !мен! М.П.Драгошнова.

Автореферат роз!слано "_"_1996 р.

Учений секретар спеп!ал130вано1 вчено! ради ~ Долинська ЛЛВ.

АКТУАЛЬНЮТЬ Д0СЛ1Д1ЕННЯ: художньо-естетичне виховання як одна з основних форм духовного розвитку особистост! в водночас необх!дним аспектом Ьппихелемент1в виховання, формування cbít-— огляду особистостЬ Спецкф}ка такого виховання полягав в тому, що floro KiHqeBon метою виступав гармонШю розвинена особис-TicTb. Воно спрямоване на актив1зац1ю творчих зд!бностей люди-ни, на п^вюцення !! загально? нультури. Тому сьогодн! художньо-естетичне виховання набував особливого значения. На эагально-теоретичному piBHÍ художньо-естетичне виховання розглядазться як цхлеспрямована д{яльн!сть, завдяяи як!й формуються та задо-вольняються естетйчн!, головним чин ом, худ ожн i !нтереси та потреби школяр!в.

Нев£а*вмною частиною естетичного виховання в виховання му-зичне як визначальний чинник формування музично? культури осо-бистост{. Проблеми формування музично! культури розглядались у наукових працях Ю.Б.Алтева /формування музично? культури школя-pÍB-nijwÍTKÍB/, А.Г.Болгарського /Формування Ытересу до народно! музики у ni;wiTKÍB на заняттях у BlA/, Н.В.Гуз1й /формування музично-естетично! культури у школярtn в умовах позашк!ль-hoí початково? музично! ocbíth/, З.К.Кальн1ченко /формування у старшокласникгв потреби в музичн1й caiiooceiTi за допоыогою mxi-льних дискотек/, Л.Г.Коваль /взаемод}я вчителя t учн!в у проце-cí формування естетичних вгдносин засобами музичного мистецтва/, А.Н.Сохора /cniBBНошения музично? культури сусп{льства i осо-бистостх/, Л.О.Хлвбн!ково? /складники музично! культури/. Однак дане питания потребув б}лъш глибокого досл{дження. Зокрема, в музичн!й педагогiqi недостатньо в!дображена проблема формування музично! культури у п!дл1тк1в засобами музики масових жанр1в, яка користувться широкою популярн!стю в п{дл}тковому середовищ!.

■ У педагогщх музичне навчання I виховання трактуються як процес органгзованого засвоення основних еяементхв соцгального

досв!ду, перетворених в рхзноманхтнх форми музично? культури. »

В даному дослхдженнх п!д музичною культурою розум!еться складне хнтегративне утворення, що включае в себе вмхння ор!ентува-тись в рхзних музичних жанрах, стилях I напрямках, знания му-зично-теоретичного та естетичного характеру, високий музичний смак, здатн!сть емоц!йно в!дгукуватись на эм!ст тих чи ¿нтих музичних твор!в, а також творчовиконавч! навички - сггёву, гри на музичних хнструментах тощо.

Шдл1тковий в!к характеризуешься прагненням до дорослост!, до самоствердження, пошуку власного мхсця в житт1, до самооцхн-ки. Саме в цьому в!ц! вгдбуваеться становления певних цхннхсних ор1ентац!й, формуються художньо-естетичн! переваги, зокрема -музичн1 смаки й уподобання.

Як найважливший фактор формування музично1 культури 1нд-л1тк!в розглядаеться музика масових жанргв. Пгд музикою масових жанргв в досл^дженн! слхд розумгти музику, що користуеться широкою популярнхстю, характеризуешься в1дносною легк1стю сприйман-ня, достугц^стю та д0х1длив1стю /естрада, танцювалыи рхзновиди поп-музики, традицхйна рок-музика, спхвана поезхя/.

В сучасних умовах, завдяки розвитку музично1 1ндустрг1, му-зичн1 ор1ентац1'х пхдлхтк1в формуються, головним чином, гид впли-вом засобхв масовох комун1кащ5£, спхлкування з однол1тками, що призводить до споживання музичних зразкхв сумнхвнох естетично1 якостх, розрахованих на невибагливий смак завдяки легкостх прий-мання /невибаглива келодхя, танцювальний ритм, елементарна простота гармон1йно'1 мови, близьк1сть тематики змхсту текстхв/. Та-кх рхзновиди сучасно! музики як естрадна п1сня, "ПЕП", "диско"

та суто розважальн! напрямки, що виконуетгь не сттльки есте-тичну, скгльки комунхкативну та фонову функщ'х, користуються в пхдл1Тковому серэдовипц широкою популярн!:стю, в той час яккпа-сична, народна, сучасна академ!чна музика, а також твори джазу 4 рок-музики, що несуть певне смислове навантаження, лишаюгься поза межами уваги п}дп!т^в.

0кр1М того, програма э музики для загальноосв1тн1х шк!л, складена п!д коргвництвом Д.Б.Набалевського, що дхяла протягом багатьох ро^в, 1 адаптован1 до нех прогреми колишн!х р.еспубл1к СРСР не враховували явищ, що в1дбувались як в академ1чн1й, так I в масов!й сучасн:гй музиц!, формально ггёдходили до нацхональних особливостей кожнох республ!ки, були в1Д1рванх в!д 1хн1х нац!о-

я.

нальних культур. Все це приэвело до появи суперечностей:

- мхж впливом музики "шк1льно1", вивчення яко1 передбачене

шк1ЛЬНою програмою /класика, джаз/, та музики, що пропонуеться засобами масово£ комун:гкацг1 /естрада, "диско", рок тощо/;

- мхж нацхональним характером музичних культур кожног окре-мо взято!- республ1ки та кин1 дгючими в бхлыпост! загальноосв1т-Н1х ппал програм&чи я музики.

У зв'язку з цим ми вважаемо за необхине розробку с.пец1-ального курсу "Св1това музична культура", який передбачав би вивчення явит., що вхдбуваються в сучаснхй музицх, а також укра'хн-ськоЗс академ1чно1 та масово1 музики.

ОБ^бКТ досл1дження - педагогхчний процес формування у пгд-Л1тк1в музичнох культури засобами музики масових жанрхв.

ПРЕЩЕГ досл1дження - система функцхонування музики масових жанр1в у п1дл1тковому середовищх. '

МЕТ^ до^дження полагав в розробц! методики придучення п!дя1тк1в до класично!, народной та сучасно! академ1чно! музики

аа допомогою музики масових жанрхв. Реал1зацхя цхе? мети пере-дбачаз виршення таких ЗАВ ДАНЬ:

- анал1з псих0л0г0-педаг0г1чн01 та музикознавчо! лгтерату-ри з питань муэичнох культури, а також розвитку та функцхонуван-ня масовох музики;

- вивчення рхвня музично! культури пхдл1ткхв;

- розробка та впровадження системи функцхонування ыузичног культури на уроках музики;

- розробка курсу "Свхтова музична культура".

В основу дослхдження покладено таку Г1П0ТЕЗУ: ефективне формування у гпдлхткхв музичнох культури засобами музики масових жанрIв ыоже бути досягнуто шляхом розробки поетапно! системи нав-чання, що передбачав створення у П1ДЛ1ТК1В установки на сприй-мання музики масових жанр1в; формування в учн1в емоцхйно-оцхнно-го ставлення до музичних цхнностей та органхзацхю музично-прос-вхтницько! Д1яльн0стх П1длхткхв на уроках музики та в позауроч-ний час.

- МЕТОДОЛОПЧНУ ТА ТЕОРЕТИЧНУ ОСНОВУ дослхдження с клали педа-Г0Н1ЧН1 хде? украхнських композитор1в та педагогов УМ.Д.Леонто-вича, М.В.Лисенка, К.Г.Стеценка/; теоретичнх положения про музич-ну культуру та естетичне виховання вчених Укра?ни та республ1к колишнього СРСР, педагогхв /Ю.Б.Алхева, А.Г.Болгарського, Б.А.Бри-лхна, Н.М.Гришанович, Н.В.Гуз1Й, О.Н.Дем"янчука, 1.А.Зазюна, З.К..Кальниченко, Л.Г.Коваль, Н.А.Кутовог, ВЛ.Петрушина, Т.П.Плз-сншо1, В.О.Сухомлинського, Л.О.Хлебшковог/; положения психологов про формування музичних здхбностей /З.Ф.Волохова, Л.С.Виготсь-кого, Г.М.Зараковського, О.М. Леонтьева/; прац1 соцхологхв,прис-вячен1 сощальним аспектам функцхонування масовог музики у сус-П1льств1 /Е.6.Алексеева, П.Ф.Андруковича, Г.Л.Головинського,

Т.Л.Голубево!, Ю.М.Давидова, С.В.Дукова, С.Л.Катаева, 1.С.Кона,

--------М.П.Мейнерта, М.Д.Саратова, А.Н.Сохора, М.В.Сущенка/; анализ

масово! музики мистецтвознавц1в /Л.Л.Григолгя, С.Г.Гур"ева, О.М. ввтушенкя,О.Г.Костюка, Л.Б.Переверзвва, Т.В.Череднгченко/ та му-зикознавц1в /Т.А.Д1денко, 1.Л.Набока, Г.Ю.Шестакова/.

МЕТОДИ дослхдження: в дисертацх? було використано комплекс метод1в - вивчення та аналхз лхтератури з питань музично! куль- ' туря I музики масових жанрхв; опосередковане спостереження; слу-хова музична анкета; анкета тестування; метод математично! статистики; метод рейтингово! оцЫки.

БАЗА Д0СЛ|Д1КЕННЯ— середня загальноосвхтня школа с.Петро-павлхвська Борщагхвка Кисво-Святошинського району Ки?всько! об-ласт1 та спеццжола-1нтернат № 5 ы.Киева для слхпих.

НАУКОВА НОВИЗНА даного дослхдження полдгав в теоретичному обгрунтуванн1 можливостей використання музики масових жанрхв у процес1 формування у пхдл1ткхв музично! культури; в аналхз1 та розкриттх особливостей розвитку масовох" музики в Украгнх; в розробгц системи дхагностики р1вн1в музично! культури П1дл1тк1в; в розробц! спещального курсу "Свхтова музична культура".

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ дослхдження полягад в доповненнх музично! педагогики новим П1дходом розумЫня'поняття та структури музично! культури; у визначеннг механхзму формування у щдлхт-К1В музично? культури эасобами музики масових жанрхв.

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК ДИСЕРТАНТА полягаз у визначеши критерх-тв низького.середнього та високого рхвнхв музично? культури, в аналхзх piзнoвидiв та особливостей функцхонування музики масових жанргв у св1т1 та в У крапп, в розробтд методики д!агностики сформованостI музично! культури; в розробцх програми факультативного курсу "Свхтова музична культура".

ЛРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕНИЯ складае методична роэробка программ муэичного лектор1ю "Св!това музична культура", яка може <3ути використана як у загахьноосв!тн!х школах, так 1 в педагоггчних вищих навчальних закладах.

СБГТУНТШАНЮТЬ та В1Р0Г1да1СТЬ результате досл!дження забезпечувться методояог!чною обгрунгован!стю теоргх муэичного виховання та методики прилучення п!дл!тк!в до класичнох, народно! та сучасноХ музики засобами муаики масових жанр!в, ви-користанням системи взаемодоповнюючих метод!в досл!дження, можлив!ств сп!вставити його результати з результатами !ншкх досл!дкень, близьких до дано? теми.

Досл!дження зд!йснювалось поетапно протягом 1967-1994 рр.

На першому етап! досл!дження /1967-1990 рр./ вивчавея стан пробхеми в теор!х та практиц!, розроблялися програма та методика експериментально£ роботи, проводився констатувчий експе-риыент.

На другому етапх /1991-1994 рр./ зд!йснювався формуючий експеримент, оброблялись емп!ричн! дан!, выливалась в практику експериментальна програма "Св!това музична культура".

НА ЗАХЖТ ВИНОСЯТЬСЯ так! положения:

- масова музика в фактором формування у п!дл!тк1в музично'! культури на основ! прилучення учн!в до класичнох, народно! та сучаснох музики шляхом застосування музичних зразк1в, що належать до масових жанр!в;

- музична культура п!дл!тк!в характеризуеться високим, се-редн!м та ниэьким р!внями, як! визначаються наявн!стю музично-теоретичних знань та характером реакц!! на т! чи !нт! музичн! твори;

- методика прилучення п!длгтк!в до класично!, народно!" та

сучаснох академ1чН01 музики, суть якозс полягае у використанн!

___________масово'х музики як "пром!жного мосту" до сприйняття бЛлып склад-

них музичних форм;

- програма факультативного курсу "Свхтова музична культура? яка передбачае ознайомлення п!дя1тк1в з основними жанрами, стилями та напрямками академ!чно?, народно1 та масово1 музики.

АЛР0БАЦ1Я теми зд!йснввалась шляхом опубл4кування наукових статей на стор!нках журналу "Муэика",проведения лектор!п "Св1то-ва музична культура", ведения рубрики "Музыкальный клуб" на сто-р!нках журналу для сл1пих "Школьный вестник" /Москва/, а також висту п! в на звЬгних науково-практичних конференц!ях УДПУ 1м. М.П.Драгоманова 1992 - 1995 р.

СТРУКТУРА РОБОТИ: дисертафя складаеться з вступу, двох роэ-д!л1в, висновк!в, б1бл!ограф11 та двох додатк!в. Зм1ст роботи викладено на £стор1нках. Б1бл1ограф1я нал!чуе 204 першоджерела.

0СН0ВНИЙ ЗМ1СТ РОБОТИ У вступ! обгрунтовано актуальность теми, объект та предмет досл1Диення, мета, завдання, г!потеза, методолог!чна основа, ме-тоди, база, наукова новизна, теоретичне 1 практично значения, об-грунтован!сть та в1рог!дн1сть досл£дження, положения, що винося-ться на захист, структура роботи.

У першому розд!л1 - "Музична культура ян педагог!чна проблема" на основ1 вивчення та анал{эу педагог!чнох, соц1олог1чно1, мистецгвознавчо1 та музикальнох л!тератури розроблено категор1-альний апарат дисертацхх, запропоновано власну трактовку понять "музична культура", "музика масових жанр!в", "поп-музика", "рок-музика", запропоновано перел!к функцхй масово'1 музики, розгляда-югься icтopичнi та естетич^ аспекти tcнyвaння, розвитку та функ-ц1онування II р!эновид1в, сформульовано особливое^ формування у пхдл1тк1в музичнох культури засобами музики масових жанр1в.

В дося1дженн1 розглядаеться педагог1чний аспект музично1 культури.

На сучасному етап1 гсторичного розвитку нашого сусп!льства особливо актуальниы уявляеться завдання э формування духовной культури у щдростаючого покол1Иня. Важливий II аспект - культура музична, У звгязку з цим виникае необх!днгсть розгляду сут-ност! самого поняття "культура". Щй проблем! npиcвячeнi прац! ф!лософ!в - Г.М.Волкова, О.О.Кривцуна, В.0.Разумного, В.К.Скате-рщикова та 1н. У 1хн!х досл!дженнях культура !нтерпретуеться як специф!чний спосгб орган!зац1! 1 розвитку людськох жигтед4яль-ност!, представлено! в результатах 1 продуктах матер1ально! та духовной прац!, систем! соц!альних норм та установ, у духовних ценностях, а також у сукупност! в!дношень людей до природа, М1ж собою, до самих себе. Культура характеризуе спос1б життед!яль-НОСТ1 окремого 1ндив1ду /особиста культура/, сощальноЗс групи /молодхжна культура, нац!ональна культура/, сусп!льства ввдло-му. Культура под!ляеться на матер1аяьну та духовну. Духовну культуру в свою чергу можна подхлити на моральну /етичну/, пол!тич-ну, рел1г!Йну, естетичну 1 т.д.

У перход становления Украхни та хнших незалежних держав особливо1 важливост1 набувае поняття "нац!ональна культура".Од-нак це поняття в досл!дкеннях на теренах колишнього СРСР не от-римало своех теоретично£ роэробки. Причиною цього була ^ея про "зближення" та "зяиття" нац1й, що насаджувалась с!м десятилгть про асимхляц1Ю нац!онапьних культур у "едину 1нтернац!ональну культуру". Подгбна установка завдала !стотнох шкоди ф1лософИ, культуролог^ 1 педагог!ц!. Нацхональна культура формально про-довжувала 1снувати1 розвивапась в межах художньох самод!яльнос-т!, але фактично вона позбавлялась свого кореня.

-9В структур! духовной культури особливого значения набувае * естетична культура в ц!лому та музична - зокрема. У дисертацг! на основг вивчення педагог!чних досл!джень Д.А.Зязюна, Н.Б.Кри-ловох, В.О.Сухомлинського та 1н./ роэглядаеться сутнхсть понят-тя "естетична культура".

Важливою складовою частинов естетичиох культури в культура музична. На жаль, до цвого часу питаниям власне музичнох культури прид!лялось нвдостатньо уваги. ЦЬому питании у СРСР прис-вячувались прац! Х),В.Ал!ева, А.Н.Сохора, Р.А.Тельчарово'х. В Ук-ра!н! проблеми музично! культури розроблялись в наукових досл!д-женнях Н.В.Гуз!й, Л.Г.Коваль, Л.0,Хлббн1ково2 та 1и.

Виходячи з аиалхзу педагог!чних праць, присвячених музич-нхй культур!, в дисертацН музична культура визначаеться як складне !нтегративне утворення, що поеднуе в соб! музичний смак, здатнхсть сприймати та адекватно оцхнювати музичн! твори р1зних жанр1в 1 стил1в, знания музично-теоретичного та естетичного характеру, а також творчх та виконавч! навички /спхву, гри на музичних 1нструментах тощо/.

У текст! дисертаод! за музичною об1знан1стю та характером реакцх! на музику вид!лено три р!вн! музично! культури п1дл1тк1в - низький, середн!й та високий.

Анал1з теорегичних лоложень педаго^в /Н.М.Гришанович, Т.М.Завадсько!, ВЛ.Петрушина/; психолог!в /Л.С.Виготського, О.М.Леонтева/; соц!олог!в /Е.6.Алексеева, Г.Л.Головинського, А.Н.Сохора/; мистецтвознав^в /£.Г.Гур'ева, О.Г.Костюка/; музи-кознаЕщв /Г.А.Д:гденко, 1.Л.Набока, Д.П.Ухова/ дав можлив!сть виявити причини диференцхйованого ставлення пхдл1тк1в до розва-

жальнох 1 академ1чно! музики, як1 подояються на об'ективн! та и

суб ективн!.

До об'ективних причин вгднесенх такх: коыунхкативна функ-ц1я масово! музики, и екстравертована спрямован1сть, "ефект аури" /С.Г.Гур'ев/, який призводить до муэичного фанатизму, не-достатнхсть квалгфхкованих викладачхв музики в эагальноосвхтнгх школах, недостатня к!лькхсть лхтератури з методики муэичного виховання, недостатне викориотання елементу проблемностх в подач! муэичного матер!алу та пошукового характеру музично-п!зна-вальног д!яльностх, формальний характер, недостатня насичен!сть та одноман1тн1сть урок1в музики; перевага теоретичного матер!-алу над живим процесом музикування, вгдеутн1сть ц1л!сност! уро-к!в 1 лог1Ки навчального матер!алу; слабк!сть М1жпредиетних зв'язк!в у дхюч!й програм! ! практиц! муэичного виховання; недостатне використання сучасних пхсень в навчальному хоровому репертуар!, аедостатнгсть використання школою самод!яльного ! профес!йного мистецтва в формуванн! музично-естетичних !нтере-с!в школяр!в; приоритет хдеологхчних чинник!в над музично-есте-тичними.

Як на суб'ективн! причину вказано на в з:дс угнать первинно-го муэичного'доевхду та характер сприймання музики.

На основ! узагальнення теоретичних положень педагоге нами було вид!лено особливост! формування у П1ДЛ1ТК1В музично? культури засобами музики масових жанрхв:

I. Поеталнхсть, поступов!сть. Прилучення п!дл!тк!в до класично!, народно? та сучасно? академгчно! музики повинно зд!йс -нюватись в три етапи:

I/ П!дготовчий етап, який передбачаа використання зразк!в масово! музики - "диско", "електро-поп", реп, х!п-хоп, традицЭД-н! напрямки рок-музики, що користуються популярнгстю в П!ДЛ1ТК0-вому середовищ!. Зразки масово! музики можуть реалхзуватись у

ход1 р!зноман1ТКИх форм навчання 1 дозв1лля - вхд урокхв музики до ппильнох дискотеки. 1люстрац1ю музичних творхв доц!льно до-повнпвати 1нформац!ею про даного автора, виконавця, гурт тощо, а також анал1зом /у xoдt лектор!*)/ !сторичних, соц!альних х ес-тетичних корен!в та основ виникнення, розвитку та функц1онуван-ня р!зноман1тних жанр!в, стил!в та напрямк1в масовох музики -в!д "диско" та репу до авангарда ! панк-року. Надзвичайно важ-ливим уявляеться акцент на твори украХнськох масовох музики, що апелюоть до нац!ональних корон!в.

2/ Навчальний /1нформац1йно-п1знавальний/т що передбачае використання на уроках музики, на факультативних заняттях, п!д час проведения шкхльних дискотек та тематичних вечорхв поруч з

*

"привабливими" б1льш складних твор!в, що вимагапть в!д слухач!в бхльа високох музичнох п!дготовки. На цьому етап! вважасться за доц!льне проведения тематичних бес1д про академ1чну та масову музику з включениям музичних !люстрац!й творхв розважального характеру, складних зразк!в у жанрах джазу та рок-музики /рок-опера, рок-сюхта, рок-кантата/ та твори масово! музики /естрада, рок, сп!вана поез!я/, ор!ентованих на нацгональш: коренх.

3/ Розвиваючий /активно-творчий/ етап, що передбачае стиму-лювання в учн!в хнтересу не тхльки до академхчно1 та народно1 музики, але й до традицхйного 1 модерн-джазу, а також високоху-дожнхх зразкхв у жанр1 рок-музики, формування у пхдлхткхв нави-чок самост1йно визначити жанри, стилх та напрямки твор!в, що прослуховуються. У зв'язку з цим вважаеться за необх1дне читан-ня специального факультативного курсу "Св1това музична культура", що передбачае ознайомлення п!дл!тк!в /у популярна форм!/ з най-бхльш поширеними та значущими жанрами, стилями ! напрямками як класично! 1 сучасно!£ академ!чно1, так ! масовоХ музики. При цьо-

му надзвичайно важливо викриття !сторичних, естетичних ! соцг-альних корен!в масово! музики /як соц1окультурного явища/, IX взаемозв'язку з сощальними явищами, що переживаються суспхльст-вом.

П. Врахування 1ндив!дуальних та в!кових особливостей П1Д-л1тк1в - прагнення до самовираження, самооц!нки; залежност! в!д думки однол!тк!в; пхдвищена потреба в спхлкуванн1, в розвагах.

Лекц!х циклу "Св!това музична культура" повинн! бути викла-ден1 в популярн!й, дох!длив!й для п!дл!тк!в форм!. Кожна лекц!я повинна передбачати наявн!сть музичних !люстрац!й в!дпов1Дного зм!сту.

м Ш. Врахування 1нтерес1в п!дя!тк!в може виступити стимулюю-чим фактором при сприйманн! учнями циклу лекщй "Свхтова музична культура". При цьому важливо проводити з учнями диспут и, дис-кус!! з приводу тих чи !нших явищ, що в!дбуваеться в музичному житт1, рад то- I телепередач, публ!кащй у прес!, прослуханих плат!вок, коыпактдиск^в, магн!тоальбомхв та концертних програм, що сприяе пробудженню в учнхв зд!бностей до аналхтично!, критично! 1 теоретично! д!яльност!.

У досл!дженн! на основ! анал!зу педагог!чно!, соц!олог!чно! та муэикознавчо! лгтератури ми запропонували уточнения поняття "музика масових жанрхв", "поп-музика", "рок-музика", перел!к функцхй масово! музики.

Виходячи з трактовок педагог1в /А.Г.Болгарського, Б.А.Бри-Л1на, Н.А.Кутовозс/, музикознавщв /Г.А.Дденко, 1.Л.Набока/, со-ц!ологгв ЖП.Мейнерта, М.Д.Саритова, А.Н.Сохора, М.В.Сущенка/ ми вважаемо за правомгрне вживання понять "масова музика" та "музика масових жанр!в". До музики масових жанрхв ми вхдносимо поп-музику, котра включав в себе стил1 "диско", "ПЕП" та тради-

цхйну естрадну музику, а також традицхйн! напрянки рок-музики.

Рок як музичний жанр - це сукупн!сть стил!в 1 напрямк!в,

д^ /при вс1й хх зовн!шн1й в1дм1нноет{/ характерн! гхпер------------

трофована роль ритму, орган1чне сполучения музики з поезхею /рок-поез!я/, театрал!зац!е» /рок-шоу/, перукарською 1 модельвр-ською справою, участь слухачхв-глядач!в у процес! виконання композита, а також пввний рхвень психолоНзацН та ф1зиолог!зац1х.

Рок як соц}окультурний феномен - це форма культури певного покол!ння, гдо, як правило, в!дпов*дав сощально-етичним запитам тих чи 1нших молод1жних теч!й, вхддзеркалпочи реальн! проблеми буття.

На п1дстав1 вивчення та анал!зу р!зних функц!й масовох музики,, запропонованих в!тчизняними та заруб!жними вченими, нами бу-ло запропоновано власний, б!льш повний, на наш погляд, перел!к.

Масова музика виконуе так! функцИс:

I/ комун1кативну, що пов'яэана хз спхлкуванням з приводу музики;

2/ афф1л!ативну, що передбачае включения до певнох групи або сп1льноти;

3/ суггестивну, що пов'яэана з навиваниям;

4/ пронолог1чну, що передбачае закрхплення певного стереотипу повед1нки;

5/ психологхчнох та фхз10Л0г!чн01 розрядки /крик, тупот1ння тощо/;

6/ 1дентифткац!х з собх подхбними;

'7/{>a<peятивнo-reдoнicтичнy, що пов'яэана з отриманням задо-волення В1Д слухання музики;

Ь/ естетичну, що передбачае естетичну насолоду;

9/ ескапхзму, в!дходу вгд реальности /що спор}днпе музику з

наркотиками/.

У дослхдженн! прид!лено увагу icTopii розвитку масово! музики у cbítí та в yKpaiHi. Зроблено детальний аиал!з вторичного розвитку масово'1 музики, починаючи з час!в подорожуючих музикан-tíb - трубадургв, трувер1в, М1ннез!нгер!в i закгнчуючи нашими днями.

В yci часи музика масових жанрхв характеризувалася доступ-н!стю i дох!длив1СТЮ до широких мае. Дисертант детально зупиня-еться на аналхз! чинник!в, що сприяли виходу масовох музики на як!сно новий етап розвитку. Умовно чинники розпод1Ляються на му-зичн!, coiíianbHi та технолог!чн!.

Розгляд Дсторичних, соц!альних i технолог1чних аспект!в ма-coBoi музики дав можлив!стъ визначити i'x як сукупн1сть р!знома-híthhx жанрово-стил1Стичних утворень вхд чисто розважальнох танцевально! музики в стил1 "диско" i традтцйно1 естради до рок-TBopiB рхзних стилхв та напрямк1в.

В дисертащ! даюггься визначення основних жанр!в, стил!в та напряшав поп- i рок-музики.

На niflCTaBi аналхзу MaTepianiB про украХнську масову музику в досл!дженн1 було вид!лено 4 етапи ii розвитку:

I/ процес становления естрадно! та б!т-музики в Укра!н1 /1962-1969 рр./;

2/ зростання профес!йного р1вня музикантхв, створення перших украЗснських BlA /1969 - кхнець 70-х рр./;

3/ виникнення перших украхнських рок-груп /19В0-19Б6 рр./;

4/ формування нахцонально самобутньо1 укра!нсько! масовох музики /19В6 - нашх дн!/.

У другому роэдгл! "Шляхи гпдвищення ефективност1 формування музично! культури niдлмкхв" засобами музики масових жанр1в в!-

дображено результати констатуючого i формуючого експеримент!в.

3 метою вивчення рхвня музичнох культури niflniTKiB нами протягом 1987-1990 рр. бу ло проведено констатувчий експеримент. Досл1дження складалося з двох частин.

л

Перша частина передбачала виявлення особливостей загального розвитку р1зних bikobhx груп в ц1лому та х'х музичнох культури зокрема. Мета експерименту полягала в тому, щоб простежити ево-люц!ю музичних переваг на pisHwc в!кових етапах - в1д молодшого школьного в1ку /1-3 класи/ до старшого /8-11 класи/. Учням I-II клас!в у KinbKOCTi 730 чоловхк було запропоновано вхдпов1сти на запитання спещальнох закрито! MiHi-аикети. Результати анкету-вання дали пхдставу для висновку про високу питому вагу в цьому вщх музики переважно розважального характеру.

Експеримент показав, що музичн! opierrraxtfi р!зних bikobhx категор1Й виявились практично хдентичними, не зазнавали в проце-ci вхкового розвитку 1стотних зм!н, знаходились в pycni музичних поробок низького естетичного гатунку, орхентованих на невибагли-B0, некритичне сприймання.

Друга частина експерименту охоплювала б1лып вузьке коло респондентов - учн!в 6-7 класхв у KinbKOCTi 140 чолов!к i прово-дилася в два етапи.

Перший /кв1тень 19Б7 р./ - виявлення вих!дних музичних упо-добань niflniTKiB.

Другий /1987-1990 рр./ - ознайомлення учн1в з рхзними му-зичними жанрами, стилями i напрямками. '

В npoqeci роботи використовувались так1 форми: демонстрахця оригинал1В класичних твор!в та народних nicerib i ix ритмхзованих обробок з метою спхвставлення та пор1вняння на уроках музики, музичн1 лекторН в позаурочний час /тривал!стю 30-40 хв./, пиаль-

Н1 дискотеки.

У ход! роботи було використано такт методи дослхдження: слухова музична анкета, усне та письмове опитування, метод опо-середкованого спостереження, вивчення домашнхх фонотек учщв.

В результат! проведения вих!дно! слуховое' музично! анкети було вияввено, що п!дп!тки надають перевагу стилям "евро-диско" ! "електро-поп". Причинами цього е одномастна ритм!чна орган!-зац!я музично! тканини, невибаглива мелод!я, що не вимагае в!д слухача розвинутих кузичних здхбностей при сприйманн!.

На основ! узагальнення анкетних даних та усного опитування було умовно видхлено в експериментальних класах три р!вн1 музичнох' культури - низький, середн!й та високий.

Протягом 1991-1994 рр. нами було проведено формуючий експе-римент. Метою експеримента було створення методично! системи з прилученням п!дл!тк!в до класично!, народно! та сучасно! акаде-мхчно! музики засобами музики масових жанр!в, розробка спец!-ального курсу "Св!това музична культура".

'У ход1 эд1йснення формуючого експерименту було зроблено три д!агностичн1 зр!зи - початковий, пром!жний та идсумковий; у Б1Дповхдност1 з ними проводились три слуховх музичн1 анкети з письмовим опитуванням на знания хмен I назв укра!нських, рос!й-ських ! заруб!жних виконавц1в та колектив!в.

Реэультати виххдно! анкети /початковий зр!з/ та анонхмного опитування дали можливхсть встановити надзвичайно низький р!-вень музично! культури П1дл1тк!в, !х ор!ентац1Ю на модца та лег-кх для сприймання музично! теч1!, сильну нахильн!сть музичних 1нтерес!в П1дл!тк!в впливу засоб!в масово! !нформащ!.

Експеримент з учнями 6-7 кпасхв у к!лькост1 140 чолов!к проводився в три етапи:

\

I/ пхдготовчий - э використанням знайомого учням музично-го матерхалу;_______________________

2/ навчальний /1нформац{йно-гизнавальний/ - передбачав оз-найомлення п{дл!тк{в з основнини музичними жанрами, стилями г напрямками в межах музичного лeктopiюt формування в учи гв установки на сприймання зм{сту творгв академ!чно? та масово! музики, формування в учн}в зд!бностей до естетично! оц!нки прослу-ховуваНих твор!в;

3/ розвиваючий /активно-творчий/-було спрямовано на золу-чення учнхв до активно? д!яльност1, яка полягала в проведет^ дискус!й 1 диспуНв, в п1дготовц! бес!д за !х вибором тощо.

При розробц! лекц1йного курсу "Св1това музична культура" використовувалась наукова I популярна музикознавча та соц^ло-Нчна л!тература, матер1али, опубл1кован1 в загальн!й, спец!-альнМ та неформальна пресЬ а також фонограми радхо- 1 телепередач, грамплаттвки, аудтокасети, особист: бестди дисертанта з музикантами та журналхстами.

Музичний лектор!й проводився в позаурочний час двгчх на тиждень /загальний обсяг - 68 занять/.

За р!внем розвитку музично! культури та характером реахцп на поданий музичний матер1ал учн!в було подхлено на три групи.

I групу складали учн! э низьким ргвнем музично? культури /104 учня або 75?/, уподобання яких мали гулком гедон1Стичний характер.

П групу /26 учнхв або 17%/ складали учн1 з середн1м р{в-нем музично! культури. Сприймання музики мало бхльш птзнаваль-ний характер, але знаходилось в межах суто розважальних жанрхв

t стил1в.

В Ш групу вв{Йшли учнг з високим р1внем музично! культури

-18/10 учН1В або В%/. 1хн1 }нтереси мали яскраво виражений пгзна-вальний характер, перевага в1дцавалась класичнхй, народи!й, су-часнхй академ!чнгй музицг, а також джазу та штелектуальним напрямкам рок-музики.

3 метою спостереження за зм!нами музичних смак!в П1дл!т-к}в було досл!джено домашн: фонотеки.

0кр{м того, протягом усього перходу експерименту щом!сяця регулярно проводились шк!льн! дискотеки. 3 одного боку, на дискотеках учням пропонувалась {нформац!я про ?хн!х улюблених ви-конавц1в, з !итого - дискотеки також сприяли виявленню змЫ у музичних уподобаннях П1дд!тк1в. Досл!дження домашн{х фонотек та ппс!льних дискотек дозволили виявити короткочасний характер музичних уподобань учн!в.

Результати слухово! музичнох анкети, яку було проведено у грудах 1992 р. /пром1жний зр1э/, показали, що в музичних ор!ен-тацхях П1ДЛ1ТК1В в1дбулися лише незначнх змхни, передуем П1эна-вального характеру.

У травах 1994р. нами було проведено слухову музичну анкету /пгдсумковий зрхз/, яка ставила на мет! визначення ргвня музичнох культури п1дл1ткхв по зак1нченнх роботи.

Результати опитування з використанням укратнськог частини анкети продемонстрували зростання р!вня знань про укра!нську ма-сову музику, про що свхдчили дан! результат!в конкурсу на знания !мен ! назв укра!нських виконавц!в та колектив!в. 3 1ншого боку - низький рхвень интересу до нет.

У трьох частинах анкети перевага вхддавалась легким для сприймання рхзновидам масово! музики - естрадног пхснх, "диско", поп-року тощо.

У всхй программ анкети найбтльш високо було оцшено п1сню

Ч.Беррг "Музика рок-н-ролу" у виконаннг англхйського квартету пЗ(МХ{&Зп. Цю пгсню характеризують проста для запам"ятовуваяня

мелод!я, пружнхй танцгавальний ритм, запальний характер виконан---------------

ня. Негативне ставлення учн}в викликала авангардна композиц{я Дж.Леннона "Революцгя №9" у виконаннг "ЯесЯ^-Ь Ця композиц!я представляв собою комб!нований наб!р звукхв - уривки розмов, шум вулицх, рхэноман}тн| нагромадження звук!в, спонтанно взятх уривки муэичних фраз.

Виходячи з цього, було зроблено висновок про те, що попу-лярн}сть твору не завжди визначавться особистхстю автора та ви-конавця. Важливими складовими частинами популярностг в такт

особливостх самого твору, як належн!сть до певного жанру або

\

стилю, риси мелодико-гармон}йно! мови та ритму.

[Целя наших занять виросла питома вага повед{нкового компоненту музично! культури. Щдлгтки стали б1льше прилучатись до народно! та академично! музики /слухання, вгдвгдування концертов, колекцхонування платхвок I книг про музику/. »

Проведене дослхдження п}дтвердило гхпотезу та дало можли-в!сть зробити так г висновкн:

I. Музична культура птдл!ткхв формувться пгд впливом двох чинник1в - засоб!в масово! комун1кац!х ! спхлкування з однолхт-ками, що в к}нцевому результат! призводить до споживання музич-но! продукцГг низького естетичного гатунку, далеко! В1д нацхо-нальних корен!в. Головне завдання музично? педагогики сьогоднх полягае в забезпеченнх ц!леспрямованого характеру процесу фор-мування у пхдл1ткхв високо! музично! культури. Сформувати висо-ку муз юту культуру означав:

- виховати музичний смак, здатн!сть до естетично! оцхнки музичних ц1нностей;

-20- надглити учнхв знаниями музично-теоретичного та естетич-ного характеру, навчити ?х самост!йно ор1антуватись в основних музичних жанрах, стилях 1 напрямках;

- сформувати в учн1в навички в активно-творч^й музичнЭД Д1-яльностЬ

2. Музика масових жанрIв може бути використана як фактор формування у п}дл1тк1в музично? культури лише за умови ц!леспря-мованого педагог1чного впливу. Основними шляхами педагог1чно! дгяльност! по формуваннп у П1дл*ткгв музично! культури в:

- урок музики як спец1ально орган!зована форма педагог!чно? д1яльностх;

- музичний лекторяк форма позакласного заняття з школярами;

- шкхльна дискотека як форма пхдвищення творчо! активност!

П1ДЯХТКХВ.

3. Р1вень музично! культури учня визначавться рхвнем його загального розвитку - його 1нтелектуальними зд1бностями, 1нтере-соы'до художньох л!тератури та 1нших вид1в мистецтва. 3 хншого боку, музична культура мае эворотнхй вплив на загальний розвиток учня.

4. Шк1льнх програми з музики повинн! враховувати явгеца, що вхдбуваються в сучасн1Й академхчн1й та масов!й музицЬ При цьому особливо! уваги необх!дно прид!ляти музичним зразкам, що апелю-ють до нац10нальних корен1в.

5. Вчителю музики слщ самому орхзнтуватись у рхзнови-дах не лише академ1чно1, але й масовох музики. У зв'яэку з цим вважаеться за дохцльне введения на музично-педагог1чних факультетах педагог!чних вищих навчальних закладхв специального курсу "Масова музична культура" або спецхального роздiлy в межах пред-

мету "Методика музичного виховання".

При подальппй розробщ проблеми формування музично! культури

~ особи стост1 - спещ ального—вивчення—потребують - тшп питания — як_________

специфжа розвитку музично! культури у впсовому аспект!, взаемод1я р1зних вид 1в мистецтв у формуванн! муэично! культури, особливост1 формування музично! культури в с!м'!.

Основш положения дисертац!! в!дображеш в таких лубдлкашях автора:

1. "Скажи, яку музику ти слухаеш, - 1 я скажу, хто ти..." -"Музика" - 1992 - N 4 - с.30-31.

. 2. Чи можна двхч! ув1йти в одну й ту саму музичну теч!ю? -"Музика" - 1992 - N 6 - N 1 - с.26-27, 30, 28-29.

3. Популярна музика в дзеркал! социологи - "Музика" - 1993 - N 3 - с.30-31.

4. Музыкальный клуб - "Школьный вестник" /Москва/ - 1993 -NN 3, б, 12; 1994 - NN 3, 5 /журнал для шппих/.

Шостак Г.В. "Музыка массовых жанров как фактор формирования музыкальной культуры подростков". Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01-Теория и история педагогики. Киев,1995.

Защищается система формирования у подростков музыкальной культуры средствами музыки массовых жанров.'

В диссертации теоретически обосновываются возможности использования музыки массовых жанров в процессе формирования у подростков музыкальной культуры, раскрываются особенности развития массовой музыки в Украине, излагаются система, диагностики

уровней музыкальной культуры подростков и специальный курс "Мировая музыкальная культура" для преподавания в общеобразовательной школе.

Установлено, что практическое использование музыки массовых жанров повышает эффективность формирования музыкальной культуры подростков лишь при условии наличия у них первоначального опыта общения с музыкой.

G.V.SHOSTAK. Mass genre musik as a factor of forming teenagers' musical culture.

Thesis for the degree of candidate of paedagogic sciences in the speciality 13.00.01-"Theory and history of pedagogic", Kiev,1995.

There has been defended of forming teenager's musical culture with means of mass genre music.

-The thesis has a theoretical ground of possibility of using by mass genre.'music in process of forming teenager's musical culture, it is opened peculiarity of development of musical culture in Ukraine and alsow it is said about a system of a diagnose of a level teenagers' musical culture and there is a special course: "World musical culture" for a secondary school.

Ключевые понятия - музыкальная культура и музыка массовых жанров.

УГП. 18.04.96 р. Т.100.