автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Организационно-педагогические условия становления лицеев в Украине

Автореферат диссертации по теме "Организационно-педагогические условия становления лицеев в Украине"

ШСТИТУТ ПЕДАГОГИИ! АКЛДВШ ПЕДАГОГ [ЧШ1Х НАУК УМ*Л1Ш1

од

На правах руютису

чнвевсыши борис григорович

оргшэщщио-педагопчщ умен становления мце1в я УКРА1Ш

13.00.01 - Г£юр1я 1 1сгар1п педагогики

автореферат

дцсеряацИ па адобугтп шумового сяуленя иавддаяа педагоггчпих паук

Кшв - 190В

Дисертацгя е рукописен.

Робота виконана в 1нститут1 педагог1ки АкадемП педагог 1чни

наук Укра1ни

Науковий кер1вник - доктор педагог1чних наук, професор

Паламарчук Валентина Федор1вна

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор педагоНчних наук, професор

Маслов Валентин 1ванович

- кандидат педагог1чних наук, старший науковий сп1вроб!тник Волощук 1ван Степанович

Пров1дна орган1аащя - Кам'янець-Под1льський державний педа-

гог1чний 1нститут iM-B.II. Затонського

Захист вз.дбудеться "2^" року о Н5~ годин

на' зас1данн1 спещал1вовано1 вчено! ради Д 01.32.02 в ¡нститут педагог1ки АПН Украгни (м. Кшв, вул. Трьохсвятительська, 8)

3 дисертащею можна познайомитись в науковгй частшп 1нституту

Автореферат роа1слано "И " ра4>Н Я. 1995 року.

Учений секретар спец1ал1зовано1 вчено! ради

професор

и М-

Легкий М.П.

Аняуамшаяь проблеш. У npoueoi побудови держави Украша в нових сощально-готтичних, еконсшчних умовах першочергового значения набуваб проблема удосконапення нащонально!' системи схшти, спрямовано'! на розвигок галант1в, розумових i ф1зичних зд1бностей людини як особистост1 та найвищн Ц1нност1 сушпльства. 3 перетво-ренням Украши на. самостшну державу роавиток осв1ти виходить на як1сно новий piBeiib i стае власною справою украшського народу.

Вагомими державними актами б Закон Украшськш PCP "Про ocbî-ту", Закон Украши про внесения emïh i доповнень до Закону Украш-cbKOï PCP "Про осв1ту", Державна нацгональна програма "Освгта" ("Украина XXI сталхття"). Декларацией про державний сувершитет Укра^ни закршлено, а концетцями нащонально1 школи окреслено, цо эагальноосв1тн1й навчально-виховний заклад розвиваеться як демократична ,• самоврядний, централгзований.

Динашэм, притаманний сучаснш цнвШаацн, зростання coui-ально! рол1 особистост1, наявн!сть тенденц1й гумашзацп сусгпль-ства, ].нтелектуал1заци npaqi зумовлюють створення таких умов, за яких ocBiia стае страгег1чною галуэзю роэвитку держави. Держава i нащя без високого р1вня осв1ти - сустльство без майбутнього. Тому виникнення навчально-виховних заклад1в р1зного типу, в т.ч. л1-де'1в,- об'ЕКТивна необх1дн1сть.

Хоч сьогодн! спостерз.габться деяке зниження qihhodi ocbîtii, створення л1це1В на державнш (загальнодержавн1Й, комунальн1й), приватн!й та колективн1Й формах власност1 s об'ективною реалыйстю i мае cboï оэнаки. Тому эначний iHTepec мають досл1дження дгяль-HocTi в1тчизняних та заруб1жних л1це'1в XIX та XX cmniTb. Анал1э функщонування, реоргатзацП i визначення ïx мз.сця в систем! опв1ти дозволить уникнути помилок, зекономить час i матер1альн! ресурси nifl час розробки п1дход1в щодо створення системи роботи i3 обдарсваною учн1всьн.ою молоддю.

Як св1дчить анал!з психрлого-педагог1чно5 л1тератури, загаль-нотеоретичн1 та методолог1чн1 п!дходи до оргашзацП д1яльност! загальноосв1тн1х навчапьно-виховних заклад!в знайшли воображения в досшдженнях науковщв минулого (Д.Великанович, м. Драгоманов, К. Грот, Г. Костгак, С. Литвинов, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський), сучасност1 (I. Ермаков, В. Мадз1гон, В. Паламарчук, Д. Рум'янцева, В. Сгадова, М. Ярмаченко), а також педагог!в-прак-тик1в (В. Алф1мов, 0. Борисов, М. Гузик, Т. Карпенко, 0. Палад1й,

0. Чинок).

У сучаснн! фхлософП, психологи, педагог1ц1 нагромаджено значний обсяг знань про доц1льн1сть формування системи осв1ти на п1дстав1 соц1 аль но-еконоьачних потр~б держави та з урахуванням психолог1чних, ф1з1олог1ЧНих, генетичних особливостей розвитку оссбистость Зокрема, вони висв1тлен1 в роботах Б. Андр1ввського,

1. Веха, I. Волощука, О. Киричука, В. Маслова, В. Моляко, 0. Мороза, В. Школко.

Актуальн1сть ц!в1 проблеми обумовлюеться в .досл1дженнях за-руб1жних науковц1в (Й. Гардер, I. Джонсон, Г. Седьв, Г. Скот), кра!н СНД (М. Давлетшин, В. Крутецький, Н. Лейтео, А.Лука, I. М1хневич, Я. Пономарьов, Б. Теплов). Результати 1х анагизу св1дчать про дощльн!сть створення розгалужено! та р1знор1внево1 системи навчання обдаровано! учн1всько молод1.

Зростаюча к!льк1оть праць, присвячених оргашзацп роботй л1-це1в, доводить, що даний напрямок входить в число прюритетних в 1сторико-педагог1чн1й науц1. Разом з тим, вивчення стану науково'1 роэробки обраних для дисертацшного досл1дження кола питань слпдчить, шр, незважаючи на наявн1сть ряду статей узагальнюючого характеру з питань формування системи осв1ти в Укра'пп, дисертащй 0. НШтенка, Г. Сазоненко, А. Сологуба, В. Хайрулшо! з проблем Д1ялъкост1 окремих тшпв середах загальноосв1тн1х навчально-ви-

ховних заклад1в, специф1ка д1яльност1 л1це!в у систем! освгти Укради ще не стала предметом ц!л!сного наукового досл1дження.

Враховуючи актуальн!сть, недостатки розробку 1 практичне значения проблем нев1дпов!дност1 культурно-осв1тн1х потреб суспальст-ва 1 запит1в особистост1; розробки наукового, дидактичного эабез-печення 1 практично! оргашзацП навчання обдаровано! учн1всько! молод 1 та зваживши реальн1 можливосп шрдо 11 розвитку, була виз-начена тема досл1дження: "0рган1зац1йно-педагог1чн1 умови становления Л1де1в в Укра'ни".

Досл1дження проводилось у три етапи (з 1989 по 1996 роки).

Перший стал (1989-1991рр.): Визначення передумов формування мереж! лще!в у систем! освИи, вивчення асторичного досв1ду !х дхяльност!; розробка м1жв!домчо! програми "Пошук,навчання 1 вихо-вання обдаровано! учн!всько! молод! "Творча обдарован1сть".

Др/гтш еяал (1992-1993 рр.): Досл1дження особливостей формування та фунгацонування мереж! лацеЗв, заснованих на р1гних формах власност1, тенденц!й розвитку та специф1ки навчально-виховно! д1яльност1; створення навчальних планов, програм.

Трети спал (1993-1996 рр.): Узагальнення матер1ал1в досл1д-ження, науково-теоретичне обгрунтування та нормативно-правове за-безпечення функц1онування л!це!в як типу (п1дсистеми) заклзд!в ос-в!ти.

Об'екюм досл!дження б процес становления та розвитку л1це!в у держаинш систем! осв1ти.

Предметом дослхдження в комплекс оргашзацшно-педагоМчних умов д1яльност1 л1це!в.

Мета досл1дження полягае у систематизацИ оргатзащйно-педа-гог1чних умов становления л1це!в; розкритт! можливостей викори-стання набутого досв1ду ! науковому обгрунтуванн! оптимально! мереж! л!це!в та тенденцн"' !х розвитку в Укра!н1 на сучаоному етап1.

Ппояеаа дося!дяения. Ми виходили а припущення, що становления лще5в у систем! освети эдайсиоватиметься ефективно, якщр виз-начатимуться науково-теоретичн1, нормативно-правов! передумови 1х функц1онування; враховуватимуться орган1зац1йно-педагог1чн1 умови д1яльност1; створюватимуться л1це! р1зних тшпв 1 профШв зг!дно з 1нтересами, нахилами, обдаруваннями 1 зд1бностями учн1в; коорди-нуватимуться дЛ державних оргатв управл!ння, науково-досллдних центр1в, вищих навчальних заклад1в, тдприемств, фощЦв.

У процес1 досл1дження розв'язувались так1 эавдання:

1. На осное! анал1зу в1тчизняного 1 зарубежного досв1ду 1сто-р!1 розвитку л1це1В, сучасних психолого-педагог1чних досл1джень визначити концептуалып засади функщснування л!це1в та !х масце у систем! заклад1в осв1ти.

2. Систематизувати основн1 орган1эащйно-педагоггчн1 умови створення та оргатзацП д1яльност1 л1це!в.

3. З'ясувати вимоги до суб'Бктхв навчально-виховного процесу в л!це! та особливост1 1хньо1 д1яльност1.

4. Зазначити орган1зац1йно-педагог1чн1 умови удосконалення орган 18а1Д1 навчально-виховного процесу в л1цеях.

Методолог! чаою основою дрсл1дяепня в закони 1 принципи гага-льнонаукового П1знания, у тому чиол1 д1алектично'1 едност1 вторичного 1 лог1чного, теорп 1 практики у вивчеши педагоПчних явищ; саморсзвитку, самовдосконалення зд1бно1 й обдаровано1 особистост1; критерП системного анал1зу орган1защйно-педагог1чних умов, а та-кож фалософськ!, соц1олог!чн1, психолого-педагог1чн! 1де1 та вис-новки щодо основних тенденщй розвитку системи осв1ти у процес1 державотворення.

У дисертацП була використана сукугопсть емгпричних та теоретичных метод!в досл1дження: пор1вняльно-1сторичний аналгз; анало-г!я; систематизма 1 угагальнення; спостереження; анкетування;

• - Б -

методи математично! статистики.

Наукою яовиава роботи полягае в тому, що нами концептуально обгрунтовано орган1аац1йно-педагог1чн1 умови становления лще!в; визначено ïx мЮце i роль у державнш систем! закладов ocBiTii; встановлено п1дходи щодо орган!зацп навчання обдаровано! учн1всь-ко! молодi як у систем! ocBÎTi, так i в и подсистем! - лаце'к

Теоревичяе значения досл1дження вбачабться у розробщ кон-цепцп д1яльност1 л1це!в, роэкритт1 системи оргатзащйно-педа-гогхчних умов ïx розвитку та критерпв становления.

Праиличяе аначеиня дос-одження полягае з тему, що матераали роботи, еисновки та конкретн1 рекомендацп автора щодо розвитку лще!в та роботи is обдарованою учн1вською молоддю використан! шд час тдготовки Закону Укра!нсько! PCP "Про ocBiTy", Закону Укра!ни про внесения зм1н i доповнень до Закону Укра!нсько! PCP "Про ocBiTy", Державно! нащонально! програми "0св1та" (Укра!на XXI ст.), Положения про середн1й загальноосв1тн1й навчально-виховшш заклад, Типового статуту середнього загальноосв1тнього навчаль-но-виховного закладу, 1нсгрукуцп про оргашаацш та д1яльн1сть л1цею, om.:iB золото! i cpi6HOï медалей.

Результати досл1дження можуть бути рекомендован! органам державно! i виконавчо! влади, науково-досл!днт1 центрам, орган1зато-рам i кер!вникам nifl час визначення осватянсько! пол1тики, плану-вання i розвитку системи осв!ти.

Вираг1дн1спи> результатов эабезпечувться методолог1чним i тео-ретичним обгрунтуванням вих1дних положень; застосуванням комплексу вааемодоповнюючих науково-практичних метод1в дослхдження, адекват-них його коикретн1й MeTi i завданням; piaHo6i4HicTio науково-практичних, apxiBHiix статистичних матер1ал1в; соц1ально-економ!чн1ши прогнозами; багатостороннгм к1льк1сним i як1сним анал1зом факт1в i результапв доапдно-експериментально!.роботи; в1дпов!дн1стю вико-

2-6'#34

ристання метод1в об'екту, предмету, мет! 1 эавданням досл1дження.

Апробация основних висновк!в доойдження вд!йснювадась п!д час розробки автором нормативно-правових документ1в э питань осв1-ти, створення та фукщонування Украдиського ф1зико-математичного Л1цек>-!нтернату, Укра1нського гуман!тарного л1цею Ки1вського нац1-оналъного ун!верситету !м. Тараса Шевченка, л1це!в юридичного, економ1чного, педагогичного, медичного та !нших профШв, участ1 в Бвропейських осв1тн1х проектах, у допов1дях 1 пов!домленнях на Шжнародних, бвропейських, Всеукра!нських, рег1ональних конферен-Ц1ях, с1мпоз1умах, сем1нарах, курсах кер!вник!в орган1в державного управл1ння, директор1в л1це!в та формування 1 редагування науково-методичних з01рок.

На аахиса тпосятъся:

концепц!я д!яльност! л1цею, основними компонентами яко! е ф1-лософсько-методолоМчн! засади; принципи д1яльност1; парадигм» су-часно! л1цей:'ськв'Г осв/,ти;особливост1 д!яльност1 суб'бкт1в навчаль-но-виховного процесу та специф!ка його орган1эацП;

положения про правом1рн1сть !снування спещайзованих, проф1-льних, антегрованих л1це!в як самосййних об'вкпв осв1ти акаде-м1чного р1вня;

система оргатгац!йно-педагог!чних умов ефективного становления, розвитку л1це'1в, л1це'1в-1нтернат1в в пол1тичному, еко-ном1чному, социальному, психолого-йедагог!чному аспектах;

положения про найб1льшу ефективн!сть модел1 формування мереж!. Л1це1в зг1дно сощально-економ!чних, культурно-осв1тн1х, рел1г1й-но-нац1ональних потреб сусп1льства, етносу, запит1в особистост1 та врахуванням 61олого-психолог1чних, педагог!чних законом!рностей пошуку а орган 1вацп навчання обдаровано! учн1всько! молод!.

Основний зм1ст досл!дження вгдображено у 22 публ!кац!ях автора (загальний обсяг 14 друкованих аркуш!).

Структура дисертацп вуыовлена лог 1 кою досл1дженнл, його зав-даннями, складаеться \з вступу, двох роздШв, висновкгв, списку використано! л1тератури 1 додатк1в.

ОСИОШШЙ аиш ДИСЕРТАЦП

У яспупг обгрунтовано виб!р теми, П актуальнхсть, визначено об'бкт, предмет, мета, сформульовано Мпотезу, конкретизовано зав-дання, основн1 етапи досл1дження, розкрито наукову новизну, теоретично 1 практичне значения, розглянуто основн1 положения, що ви-носяться на захист, викладено в1домост! про апробацш та вироМд-насть результатов.

У перши/ роая!М1 "1сторн№-теоретш11 передушен створепия Я1ЦЕ1В" розкриваються !сторичн1, теоретиши засади функщонування л!це!в на р1зних етапах шттичного, социально-екожшчного розвитку сусп1льства та визначено !х М1сце у систем! осв1ти.

В1дм1чено, щр назва л щей (грецьке- Ьуке1оп), походить вгд храму Аполлона Лгкейського, б1ля якого була розташована ф!лософсь-ка школа Ар1стотеля в Аф1нах (335 р. до нашо! ери). Змют осв1ти у ньому базувався на основ! !дей Ар1стотеля ! узагальнював досягнен-ня антично! науки а фхлософП, лог1ки, етики, закон1в ! форм мис-лення, пол!тичних, соц!ально-економ!чних проблем розвитку людства. Основним напрямком його д1яльносг1 була гйдготовка учтв до ово-лод!ння мистецтвом управлщш сусп!льством на основ! гармоншного поеднання ф!зичного, морального ! розумового розвитку людини.

Значну увагу прщцлено особливостям розвитку осв1ти в Укра-!н1. Визначено, що вона будувалась п!д впливом педагогично! спад-щини Ктвсько! Рус1, Галицько-Волинського княз!вства, Сратських шк:лународно! педагогики, наукових центр!в та л!це!в бврспи.

Встановлено, що л!це! на територП Укра'ши започаткували сбою д!яльн1сть у XIX ст., . п!д впливом в1тчизняних ! заруб1жних ф1ло-софськнх систем", !дей демократи, романтизму, гуман!зму, реал1зму; досл1джень Гал1лея, Коперника, Ньютона, Дарв1на, розвитку виробнк-2*

чих сил 1 виробничих в!дносин, торговельно-грошових стосунк1в, л1кв!дац!! кр1посного права. Головна мета л1це'1в визначалась статутами 1 полягала у наданн! визцому дворянству (тляхт1) в!дпов!дно1 осв1ти 1 вихованн! молодих людей в!рними п!дданими держави, але !э збережениям народност!. Вони були ц!леспрямован! на п!дготовку молод! до роботи в державних установах та творчо'1 д!яльност! на ос-вов1 знания закон!в розвитку людства, природи, науки, економ1ки. Вивчена система вадбору та навчання студенев л!цею.

Детально проанал!зовано д1яльн1сть РШельевського (м. Одеса), Шжинського та Кременецького л1це!в, як1 створювались на р1зних сощально-пол1тичних, науково-педагог1чних та нац!онально-рел1г1й-них засадах 1 эаймали промажне мгсце .Лж г1мназ1ями 1 ун!версите-тами, окрем1 1з них виступали у рол! вищих г1мназ1й або прир!вню-вались до р!вня ун!верситета. Виявлено, щр л1Це! були в1дкритого 1 закритого тип!в.

Особлива увага прщЦлялась тдходам щодо формування змЮту осв1ти в л!цеях за 1ндив!дуальними навчальними планами та програ-мами. Викладання у л1цеях проводилось за такими напрямками: бо-гасловсьтй) ауикиИтартм; педагог1чяий-, вОкьковий; юридлший; ф1 пина-матемаличяий; камералъиий; схльсыюгоспадарсъкий тощо.

Вивчена система п!дготовки 1 добору директор!в, !нспектор!в, педагог!чних прац1вник!в, кураторов; присвоения категор!й ! ступе-н1в вчителям та проанал1зована !хня громадська д!яльн1сть. В1дм!-чено, що серед них були автори навчалъних книг, пос1бник!в, курс!в г ф1лософ!1, лог1ки, психолог!!, риторики тощо.

В1дпов!дне м!сце в першому роздШ займають ф!лософськ!, нау-ково~теоретичн1, концептуальн! засади, сощально-економ!чн! систе-ми, принципи, критерП та п1дходи становления ! розвитку л!це!в.

Еизначено вплив на розвиток л1цейсько! осв!ти Г. Сковороди, Т. Ш*вченка, М. Пярогова, К. Ушинського, М. Драгоманова, учи-

телхв-ноЕатор1в, представншив сучасних науково-педагог!чних шк1л. Особлива увага прщцлябться збереженню 1 розвитку народно! ф1ло-соф!!, народно! мудрости

Результата досл1дження св!дчать, що лще! в1дносяться до найб1льш складних, самоорган!зуючих систем !з динам1чною структурою ! вимагають визначення концептуальних тдход!в до !х становления та розвитку. Концепция функц!онування л1це!в включав: за-гальн! положения (мета, завдання, принципи, нормативне забезпечен-ня, в1дпов1дн1стъ його д!яльност1 тенденциям розвитку осв2ти в рег1он1, держав!, св1т1); зм1ст осв1ти (врахування проф1лю 1 термШв навчання, повднання загальнодержавного обов'язкового компонента !з лхцейським, особливост1 побудови ! вивчення проф1лышх предметгв); орган1защя навчально-виховного процесу (управл1ння, план, режим роботи, розклад занять, функщонування гуртив, фа-культатив1в, секц1й, сем1нар1в, творчих груп, методи 1 форми навчання); особдивост! роботи ¿з обдарованою учн1вською молоддю (модель пошуку, навчання 1 виховання обдаровано! учн1всько! молод1, забеапечення розвиваючого характеру навчання, диферекщащя ! !ндив!дуат< завдя навчання, врахування критичних точок розвитку зд1бно1 ! обдаровано! учн!всько! особистост!, науково-методична робота); особливост! кадрового забезпечення (вимоги до педа-гог1чних прац!вник!в, умови конкурсного выбору ! особливост! ор-гашаац!! трудово! дгяльност!; науково-педагог!чн! походи до ор-ган!эац!! педагог!чного колективу); матер!ально-техн!чне, ф1нансо-ве забезпечення (принципи державно! ф!нансово! системи, розробка ! вбереження арх!тектурних ансамбл!в, дизайн територп 1 прим!щень, дотримання санИарно-гтейчних норм експлуатацп примщення, ор-ган!зац!я харчування еколог!чно-чистими продуктами, використання сучасно! ауд1о-, в1деоапаратури, техн!чних засобхв навчання; !нформац!йне забезпечення ! робота б1бл!отеки; охорона здоров'я

учШв); реклама дЛяльностх (рад1о, телебачення, преса, проведения Сем1нар1в, конференщй, друкування прес!нформац1й).,

Мири визначабться як середн1й загальноосв1тн1й навчально-ви-ховний заклад академичного р1вня, що забезпечув здобуття учнями осв1ти понад державний осв1тн1й мШмум 1 вд1йонюб науково-прак-гичну подготовку зд1бно1 1 обдаровано! учн!всько! молод!. Терм1н навчання в ньому може бути таким, як у школ! третього ступеня або на 1 - 2 роки б1льше.

М1сце л!це!в визначавться також на основ! вапропоновано! мо-дел! системи заклад1в осв1ти Укра!ни.

ТАБЛИЦЯ N 1

МОДЕЛЬ СИСТЕМ ШЩА/ЦВ 0СВ1ТИ

гэ

22

21

' 20

19

18

12 17

11 16

10 1&

9 14

8 13

7 12-

6 11

Б 10

4 9

3 8

г 7

1 6

к1льк1- 5 сть роки на- 4 вчання

ВИ1ИЙ ЗАКЛАЛ 0СВ1Ти

(ТШИтиЛЧИЛЩЕ, КОЛЕМ. ШСТИТУТ. ЮНС[ГВЛ10Р1Я. УИ1ВЕРСИТЕТ, АКАДЕШЯ)

1 шций яга 1

с я а р ■ а ■ и о л а (проф1мв1 ыаса) професШна-пехШчтш заклад ВДВ) СПЩ1Д-Л1Э0ВА-тй к

___ I и 0.

о с в о я я-а (про$1*ъв1 школа•• кяаси) А а I я ОАГАПЬ-ИООСВ1- шй Е Г

I

У

л о ч а п к о за школа ВАША и

Я о я к I л ь в и й

Л и га я ч /

валчально-виробничин яояв/аая

-11— - як правило; __ - в окремих випадках;

= = - роки навчання у вшцих закладах осв1ти 1-11 р1вн1в акреди-тацП.

Академхчн1сть л1цею встановлено на основ1 ощнки його д1яль-ност! ■ за зм1стом осв1ти, науково- шформацшним насиченням, вико-ристання класичних та 1новацшних технолог1й навчання, якхсного складу колективу, сп1впрац1 1а науково-досл1дними 1нститутами та вкладу в збереження 1 розвиток 1нтелектуального потенциалу держави.

Функцюнування л1це'1'в будубться на вдиних психолого-педа-гогхчних принципах: гуматзацП, гуман1таризаци, вдност1 загаль-нолюдського 1 нац1опального, розвивального характеру навчання, сп1вроб1тництва, спхвтворчосп вчителя 1 учня, диференщацП та 1ндив1дуал1зацП навчання, в1дкритост1 1 динашчност1 освгти, поеднання класицизму 1 реал1зму. Зазначенх принципи зумовлюють систематизацш критерпв (ц1л1сност1, структурности, ваземозалеж-ност1, 1ерарх1чност1, множинностг) побудови л1це1в.

На ос.:ов1 сощально-економ1чних, культурно-осв1тн1х потреб держави, регюну, б1олого-психолог1чних особливостей розвитку об-даровано! учнхвсько! молод1, анал1зу вторичного досвхду фунюц-онування систем та р1зних титв закладхв осв1ти Англп, Грец11, 1талП, Н1меччини,. Польпи, РумунП, розроблено так1 моделх лщеУв:

функщонування л1це1в у вигляд1 спецхалхзованогоЧпрофхльного середнього загальноосв1тнього навчально-виховного закладу третього ступеня; лро1нститутського, проутверситетського або проакадем1ч-ного р1вня з поглиблеЛим вивченням ряду предмет1в, курс1в, тем 1 спец1альною п1дготовкою. Вони входять складовою частиною до акаде-м1чного комплексу 1 зд1йснюють допрофес1йну, профес!йну п1дготовку та спещалхзащю навчання обдаровано! учн1всько1 молод1; • 3*

створення лще!в як саыосПйних навчально-виховних а вклад 1в, як! працпотъ за единим нав чаль ним планом. У них зд1йснювться дифе-регаЦащя навчання на основ! р1аноман1тних напрямк!в навчання або за допоыогсяо гнучкого поеднання оСов'яаково-вйб!ркових курс!в;

побудова проф1льних л!це!в, як! мають спец1ал!эац!ю в . одв!й (педагоПчна, в1йськова, ыедична) або ' дек!лькох (гуман!тарна, ф!аико-магематична, науково-природнича, еволог1чна) галузях знань;

оргатаащя р1анопроф1льних л!це1в, > якжх передбачено наланнЛ осв!ти !в гуманитарного, ф!аида-математичного, х!м!ко~б!олог!чного та анших цикл1в;

становления Ютегрованих л!це!в, як! пропонують дек!лька ваг Р1ант!в отримання осв!ти: середню освгту за допомогов денно!, ве-ч!рньо!, заочно!, дисташцйно! та !ндив1 дуально! форм навчання або отримання осв1ти екстернатом.

На основ! проведения анализу науково! Л1тератури та практики

роботи л!це!в нами роаробленс вагальну модель л!цею.

алгллвнл но л* ль Л1 «в в ТАБЛИЦЯ 2

Ключовим, консол1дуючим 1 генеруючим елементом модел1 е 1дея, поняття сут1 л1цею.

У даний час на практиц1 започаткована д1яльн1сть л1це!в ф1зи-ко-математичного, гумаштарного (ф1лолог!чного, асторичного, еко-ном!чного, юридичного, ф1лософського), медичного профз.л1в (Ук-ра1нський ф1вико-математичний л1дей, УкраЗнський гуман1тарний лщей Ки1вського нащанального ун!верситету 1м. Тараса Шевченка, Донецький, КиЗвський, Харк1вськнй медичн! лацеЗ, Льв1вський 1 Кшвський лщ91 з посиленога ф!зичною Шдготовкою, Есхар1вський, Терноп1льський, Прикарлатськлй педагог1чн1 лдце5), л!цей мистецтв м.Керч1. Функщонують р!знопроф1льн1 лще!, наприклад, Донецький л1дей (ф!зико-математичний, х1м1ко-б1олог1чний та гуман1тзрний проф1л1), Волинський обласний лщей (л1согосподарський та педа-плччний профШ). У б1льиост1 1э них навчаються учш 1э с1льсько1 м1сцевост1. Науково-методичне забезпечення л1це1в зд1йснюють вйщ! навчальн! заклади, академ1чн1, науково-досшдн! 1нстигути.

Проанал1зовано роботу "шк1л-л1це1В", "л1цейних" клас1в, л1це-1в у форм1 товариств з обмеженою в1дпоз1дальШстю, комерц!йних структур, эакритого типу та "африканських", "польських", "румунсь-ких", "американських", "турецьких". Вони створюються при в1дсутно-ст1 в1дпов1дно'1 навчально-матер1ально1 бази, програм, тдручштв, без врахування слециф1ки роботи 1з обдарованога учн1вською молоддю, необх1дност1 формування як1сно нового складу педагог1чного колек-гиву, часто в арендованих примщеннях-. Встановлено, що д1яльн1сгь осташпх зор1ентована на нац1ональн1, культурнг, духовн1 надбання 1нших держав.

ОТже, 1сторико-лог1чний анал1з, виэначення концептуапьних, науково-теоретичних основ -та м1сця л1це!в у систем! ззкладгв освгти с»!дчить про дощлыпсть створення умов для прояву тз ор-гашгацН навчання обдаровано']' особистоот!, забезпечення розвитку

- 14 -

1нтелектуального потенщалу нацП.

У другому розд1л1 дисертаци "ОРГШЗАЩЙиО-ПЕДАГОПЧШ УЫОВИ ФУИКЦ10ИУВАИПЯ СУЧАСННХ Л1ЦЕ1В" дано визначення 1 характеристику орган1зац1йно-педагог1чних умов д1яльноста лаце'ав, встановлено особливост1 в1дбору 1 формування особистост! лще^ста, д1яльност1 педагога та орган 1зацП навчально-виховного процесу.

1Ид умовою розум1вться обставина, щр эумовлюв хснування та виражае вимогу до створення 1 розвитку педагогачних явищ та об'екта.

Поняття педаплччноЗ органйзацП в широкому роэум1нн! харак-теризуб способи упорядкування 1 регулювання д1й соцхальних груп, заклад1в осв1ти. Р1эноман1тн1 мехашзми педагоПчноЗ оргагизац13, щр охоплюють вс1 р1вн1 1 сфери взаемодп м1ж учителями, батьками, учнями, обслуговуючим персоналом, виконують антегруючу функц!ю 1 забезпечують управл1ння лщеем согдальною системою (державн1 органа управления, науково-дослхдн1 гнститути, громадськ1 об'еднання).

0рган1зац1йно-педагог1чн1 умови розглядаються як функц1ональ-на залежн1сть системи комлонент1в педагог!чного явища в1д комплексу явищ та об'ект!в (речей, IX стан1в, процес1в, взавмод1й) в р1э-них IX проявах. Характерною ¡х ознакою б внутршня упорядкован1-сть, узгоджен1сть взаемод11 частин системи осв1ти та П п1дсистем.

0ргаи1вац1йно-педагог1чн1 умови розпод1ляються на

взаемозв'язан1 необх1дн1 1 достапп, об'ективн1 1 суб'ективн!, зовнхшш 1 внутр1шн1. Необх1дн1 умови визначаються сощально-еко-ном1чними, нацюнальними, культурно-осв1тшми, науково-технолог ¿чними потребами розвитку держави 1 рег1ону; нацп та особис-тост1. Достатн1 умови зумовлюються сощальним зщштом 1 нзявистю матер1альнотехн1чно1, науково-методично! бази, в1дпов1дних педа-гог1чних кадр1в та ф1нансового забезпечення. Необх1дн1 та достатн1 умови Еключаоть в соб1 як внутр!шн1, так 1 зоЕнгпт умови стосовно

системи та тдсистеми. До них ми в1дносимо: пол1тичн1, економ1чн1, соц1альн1, юридично-правов1, психолого-педагог 1чт передумови.

Зазначена система дав можлив1сть сформувати вдин1 п1дходи до трансформацп наукових знань у зм1ст осв1ти, забезпечення форму-вання пол1тично1, ешжшчно!, сощально!, духовно!, професШю! компетентносй учн1всько! молод1 та прогнозування структурного, змхстового, технологичного, кадрового, матер1 ально-техн1чного забезпечення д1яльност! л1це!в, 1х становления та розвитку.

Особлива увага прид1лена характеристиц1 психолого-педагог!ч-них умов, що включають розвиток ф1лософП, модерн! зацш системи та зм!сту осв1ти, завдань управл1ння; визначення стратег1чних 1 пр1о-ритетних напрямк1в та шлях1в реформування осв1ти; демократизацию 1 гуман1зац1ю д1яльност1; органхзащю самоуправл1ння; !нформац1йне забезпечення; доб1р педагог!чних кадр!в; пошук, орган1зац1ю нав-чання обдаровано! учн1всько! молод1; створення нових систем вихов-но! роботи; координац1ю взавмодП структурних п1дсистем.

Доеладження орган!зац1йно-педагог1чних умов дав змогу пе-ресв1дчитись у складност1 та багатогранност1 завдань Л1це1в; виз-начити пров1дн1 налрямки д1яльност1 науково-педагог1чних птал, ор-ган!затор1в осв1ти, встановити характер ¡к впливу на л1це!; систе-матизувати об'ективн1, суб'ективн1, зовн1шн1, внутр1шн1 умови; ви-користовувати переваги демократичних засад управляя.

Встановлено, що центральне м!сце у д1яльност1 л1це1в займае створення умов для розвитку эд1бно1, обдаровано! особистостх. По-няття обдаров.зност1 (анатптично! 1 синтетично!, загально! та спещально!) розглядавться з фьчософсько!, !сторично!, сицаль-но-економ1чно!, психолого-педагог1чно!, б!олог1чно!, генетично! та геоф1зично! точок зору. Обдарояаягапь розум1вться. як з. ндшп дуэль-ний когн1тивний, мотиващйний ! совдальний потенц1ал, що дозволяв отримати висога результата в одн1й (або б1льше) !з таких сфер:

1нтелект, творчшть, компетентн1сть, художн1, психолог1чн1, б1олог1чн1 та життетворч1 можливост1. Заэначено, що оОдарованх Д1ти найб1льш яскраво проявляють себе у сферах 1нтелектуальн1й, академ1чнвд досягнень, творч1й (креативн1й), руховш, у спглку-вашп та пращ, художнхй д1яльност1.

Встановлено так! основш характеристики обдаровано! учшвоь-

К01 МОЛОД1;

эдатнхсть визначати причинно-насл1дков1 зв'язки та захоплюва-тись альтернативними моделями 1 системами;

наявнють в1дм1нно1 пам'ят1, спостережливост1, вотодшня великим словниковим запасом, нетрадтЦйним мисленням;

динам1чна передача нейронно! 1нформацп за допомогою об'бмно! внутршньомозгово'! системи;

ья(.юглиЕ1сть до себе, оточуючого середовищ, пошуку шлях1в ютини, правди, справедливое^ та гармони сусп1льства 1 природи;

швидка реакц1я на нестандартну, важливу, правильну або нев1р-ну 1нформац1ю (слово, речення, схема тощо);

високий енергетичний р1вень працездатност1 1 мала тривал1сть в1дпочинку, сну.

1х доповнюють якости комушкативн1, орган1зац1йн1, ощню-валып, еиховн!. Критерием Зхнього прояву взято творч1сть, як про-цео утворедня нових сусп1льно значущих матер1альних 1 духовних цтюстей.

Детально проаналхзовано методики (Бл.не-Симона, Л. Термена, В. Штерна, Д. Векслера) витрювання обдаровань та гнтелекту особи-стост1 1 в1дм1чено !х суб'ективний характер, залежн1сть вхд пози-ц1'1 досл1дника та внутр1шнього б1олого-психолог1чного стану учня. Наявн1 теори та методики тестування не дають об'вктивно! картини про стан, особливост1 формування 1 розвитку особистост1, дом1нантн1 якост1 в ргзних П проявах та конкретней сфер1. Пред-

ставники вхтчивняно! науки лритримуються думки проневбхТд^сть застосування комплексу психолого-педагог1чних вим1рник1в та ш-струментарпв визначення р1вня обдарованост1-та 1нтелекту.

Результата досл!дження св1дчать, що стаб1льна д1яльн!сть л1ц91в залежить в1д визначення критерПв добору педагог1чних пращвнгаив, IX духовних 1 Ц1нн!сних ор!внтац1й, в1дпов!дност1 д!й гуматстичним принципам.

На П1дстав1 анкетування, спостереження, сп1вбео1д з учнями та вчителями встановлено необх1дн1сть волод1ння педагог!чними пршдв-никами л!цею такими рисами:

ТАБЛИЦЯ 3

ПР10РИТЕТН1 РИСИ ХАРАКТЕРУ ПЕДАГОГ1ЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В

УЧН1

порядн1сть

!нтел1гентн1сть

доброта

I 90-95 в1дсотка I 95-99 высотка I 75-80 в1дсотка

володхннл основами наук! 60-65 вадсотка

творчють

ур1вноважен1сть

справедливом)

В1дп0В1дальн1сть

терпим!сть

принципов!сть

I 70-75 вхдсотка I 90-92 высотка I 95-99 в1дсотка I 60-65 в!дсотка I 95-97 высотка I 67-75 высотка

педагог1чн1 прац!вники

До негативних рис характеру педагог!чних дентами було в!днесено зл1сть, жорсток!сть,

80-85 в1дсотка ' 90-95 в!дсоТка 80-84 высотка 95-98 В1Дсотка 95-97 в1дсотка 80-85 в1дсотка 65-70 в1дсотка 90-94 в!дсотка 85-89 в1дсотка 90-95 высотка прац!вник!в респон-груб!сть, нестри-

машсть, зверхн1сть, мстив1сть, зневага до учнхв ! колег, погане знания основ наук.

Забезпечення виконання завдань Л1цею базувться на основ! виз-

начення основних функщй творчох дхяльност! педагог1чного працхв-ника, до яких належать: аксшлогхчна; 1нформац1йно-направляюча, операцхйна, актуалхзуюча, дхагностуюча, стимулююча, контролююча. Шд педагогичною творчхстю ми роэумхемо таку дхяльнхсть вчителя, коли на основа знания основ наук, психолого-бюлогхчних особливо-стей розвитку учнхвсько} молодх, володхння профес1йними ум1ннями х навичкзми, безперервного самороэвитку створюеться система навчання в метою самореал хзаци творчо! особистостх.

Творча д1яльнхсть педагогхчного прац1вника передбачае принци-пово новх п1дходи до органхзацП навчання х виховання : <ш1в, нау-кового насичення 1 опанування зм1стом осв1ти, 1нформац1иного за-безпечення, модернхэаци форм, метод1в 1 засобхв навчально-вихов-ного працеау, реад1зацп . нз практицх принцип1в педагогхки сп1вробхтництва, педагог1чно'1 гармонП, створення умов для творчо'1 атмосфери, постхйного самоаналхзу д1яльност1.

У результат! дослхдження зроблено висновок, що П1Д час роз-робки процедури, шдход1в, послхдовност1 1 сут! етап1в орган1зацп навчально-виховного процесу доцхльно теоретично обгрунтувати дхяльшсть лщехв у аалежносгх в!д його проф1лв, структури, зав-дань. Специф1ка органхзацп навчально-виховного процесу визначз-бться вшовими характеристиками учн1в, метою створення та планом 1 режимом роботи, циюпчнхстю, насичетстю та тривалхстю навчання, наявн1стю структурних тдроздШв, пер1одичн1стю участх в 1нтелек-туальних та спортивних змаганнях (ол1мгпади, турн1ри, конференцп, конкурси, теле-, радховхкторини, заочн1 форми навчання). Врахову-вться особлив1сть режиму роботи л1це1в (денна форма навчання, л1цей повного дня, л1цей-1нтернат, наявнхсть орендованого або власного гуртожитку).

Проанал1зовано використання поряд 1з традицишими методами 1 формш.ш иаьчальних занять, хновацнших технологи, проектування,

конструювання, моделювання (теоретичне 1 техн!чне), у т.ч. л1тньо1 навчально-досл1дницькод практики та !нших вид1в навчальноЗ д1яль-ност1. Рекомендуеться ширше використовувати розвивальн1 форми ор-ган1зац1! навчальноЗ д1яльност1 учн1в: захист творчйх завдань, екскурсп, заняття в лаборатор1ях, позакласну роботу (науков1 то-вариства, мал1 академП, творч1 студП).

На основ! характеристики орган1защйно-педагог!чних умов фунгаЦонування л!це!в визначаються завдання оргайзацП навчаль-но-виховного процесу: стимулювання навчальноЗ, пошуковоЗ, досл!д-ницько! роботи; заохочення до п!знавальноЗ д!яльност1 з метою ово-лод1ння науковими знаниями, методам ! формами творчого п1знання; розвитку мислення, зд1бностей та обдаровань; вироблення морапьно-етичних норм та духовних основ розвитку особистосй.

АнаШз ф1лософсько!, педагогично!, психолоНчно!, вторично!, юридично! л!тератури, арх1вних ! статистичних матер1ал1в з орга-н!зац!йно-педагог!чяих умов становления л1це!в; проведения дошпд-ження ! узагалькення його - результат!в идтверджують г1потезу та дають п1дстави зробити так! шсвавпи: ■

1сторичний анал1з св1тового педагог!чного досв1ду св!дчить, шр розвиток осе1ти характеризуемся наявнхсгю переважалчих тен-деший, критерИв щодо побудови та реформування системи осв1ти ! створення умов для збереження науково-осв!тнього потенц!алу народу. СлещЕ)1чнш типом заклад1в осв!ти, якл сприяють формувашю !нтелектуального потенц!алу сусп!льства, б лще!.

Поняття л!цею зазнавало зм1н у св!тов1й педагог!чн1й думщ як за формою, так ! за зм1стом. У процес1 розвитку л!це! виконували функцп науково-досл!дного академ!чного центру (лщей Ар1стотеля); вищого навчального закладу (л!це! XIX, початку XX стол!ть); се-редн1х эагальноосвИюх назчально-виховних заклад1в зкадем1чного р1вня (Франщя, 1тал!я, Грещя) та середШх профес1йних иавчально-

- 20 -

виховних заклад1в (Румун1я, Польша).

Шдходи до органгвацГ! Д1ялъност1 л!це!в були нер1вноаначн! 1 Судувались на р1знш( пол1тичних, соцгальних, еконокичних, культур-них, духових засадах. 1х об'еднуе те, що вони вщпшували проблему пошуку, навчання, виховання ад1бних 1 обдарованих д1тей; аабеэпе-чували п1дготовку учн1всько! молод: до державно!, науково! творчо1 д1яльност1 1 створювали науково-осв1тнб, !нтелектуальне середови-ще. Це означав, що лще! в одн!ею а ефективних форм оргатзацП навчання обдаровано! учн1вська! молод:.

Результата юторико-логичного анал1зу становления 1 напрякшв д1яльност1 Л1це'1в, !х моделей можуть бути використан! шд час планування та формування мереж! л1це!в в Укра'Ш.

Сучасн1 теорп та концепци визначають принципи розвитку, доцоьшсть 1 критери створення л!це!в та роэглядають !х д1яльн1-сть а точки аору вааемозв'яаку оов1тн1х цикл1в а розвитком сусп!-льства, економ1ки, науки, технологий. Це зумовлюе побудову едино!, в1дкрито! системи закладхв осв1ти, центральне м1сде в як1й займае самороавиток, самовдосконалення обдаровано! особистост1.

Шсце л1цею у систем! ааклад1в осв1ти вианачавться-на основ! його мети, аавдань, специф1ки д1яльност1 та б1олого-психологичного р1вня 1 темтв розвитку здхбно! та обдаровано! учн1всько! молодь

0сновн1 завдання л1це!в формуються на баз1 системи орган1эа-цхйно-педагоМчних умов, яка включав необх!дн1 (аовн!шн! - внутр!-. шн1; об'ективн! - суб'ективн!) ! достатн! (аовншн! - внутр1шн!; об'вктивн! - суб'вктивн!) умови. Зм!ст яких вианачавться шиитич-ними, соц!альними, економ!чними, юридично-правовими та психолого-педагог1чними передумовами.

Аналхз специф!ки функц1онування л!це!в в аспект! педагог!чно! майстерност!, обдарованоот!, таланту допомагав формулювати основн! вимоги до д1яльност! педагога. Вони полягають у визначенн1 пр1ори-

" 21 - , тетност1 духовних 1 щнносних ор1внтац1й, в1дпов1дност1 Д1Й гу-машстичним принципам, в1льного волод1ння основами наук, знания б1олого-психолог1чних особливостей розвитку особистост1, ор1ента-ц11 на активн1 форми органхзацп навчально-виховного процесу та науково-досл1дну, пошукову роботу. Важливими в виршення проблеми сп1в1дношення та бдност1 1ндив1дуал1зац11 1 диферешцацП, колек-тивного 1 1ндив1дуального, "Я 1 Ми-концепцП" у розробц1 едино! педагогично! мети учасниками навчального-виховного процесу.

Виявлен! багатопланов1сть, етапн!сть розвитку обдаровано! особистост1, р!зноман!тн1сть критер!!в дають змогу об'вктившше розглядати навчально-виховний процес з урахуванням ширини ! глиби-ни !нтерес!в його учаснгайв та мотивац!! навчання. Розвиток зд!бно! ! обдаровано! учйвсько! молод! полягав в пануванн! пр!оритет1в саморозвитку ! самоорган1зац!1 творчо! д!яльност1 осо-бистост! ! базувться на поеднанн! сощально-б^логичних ! психоло-го-педагог1чних тенденщй розвитку учн!вського орган1зму та про-яв1в творчо! д!яльност1.

Ствв!дношення ! взаемозв'язок розвитку учн1всько! молод! ! педагог1чних прац1вник!в сприяв тдвшценню р!вня ! якост1 ссв!ти, виеначенню л^адем!чниного р1вня стандарт!в осв!ти, удосконаленню зм1сту осв1ти та розробц! педагог1чних технолог^:

Орган!зац!я навчально-виховного процесу маэ створювати пере-думови для розвитку обдаровано! особистост! за допомогою розви-вальногохарактеру навчання ! на основ! опттйзацп, науково! орган 1зацп^',.. автомзтигацтл та !нформатизац!! осв1тньо! д!яльност! учн1в ! педагог!чннх прац!вник!в. Основними принципами побудови навчально-виховного процесу е плановать, дашпчМсть, посл!доен1-сть та наступн!сть ! його эабезпечення 'науково-обгрунтованими ! ращональними форма)«!, методами та п!дходами оргатзаци навчання обдаровано! учн1всько! молодь Дану проблем доц!льно вирмувати

сгпдьниш! зусшшями державних орган1в управл1ння, педагоМчного колективу, науководосл1дних центр:в, батькхв та громадських об'еднань.

Становления л1це'1в е прогресивним явищем . 1 проводиться в декхлька етагив: ш'дгоповчий (роэробка концепци, статуту, нав-чальних планхв, програм, критерпв добору педагтччних кадрхв та пошуку обдаровано! учтвсько! молодо визначення юридично! адреси, джерел ф1нансування 1 матер1ально-техн1чного оснащения); ор-гаи1аацШний (прийняття ршення засновником про створення л1цею, визначення мети та завданнь його д1яльност1, дидактичне 1 хнфор-мащйне забезпечення), апробацШтш (орган1зац1я навчально-вихов-ного процесу, практична перев1рка та впровадження змхсту освхти, формування колективу, анал1з роботи, корегування та окреслення напрямк1в д1яльностх); техиолог^чшш (функц1онування на основ1 результат! в апробацп та прогнозування перспектив розвитку).

0сновн1 положения дисертацп викладено в таких публ1кащях:

1. Проблема розвитку Укра!ни - проблема обдарованост!, таланту, професхонал1зму/ Республ1канська науково-практична конференщя "До ново! Укра'ши - шляхом реформ". - К., 1992.-с.32-33.

2. Кер1вникам шк1л про альтернативну осв1ту/ (Анотований по-кажчик л1тератури).- К., 1993.-28 с. (у сп1вавторств1)

3. Л1це! 1 г1миазп: проблеми та перспективи/ Гуман1зац1я нацюналъно! осв1ти Укра!ни: здсбутки, проблеми, пошуки (матер1али науково! конференцп).- Луцьк, 1993.-с.64-72.

4. Асощащя гхмназ1й 1 лхце!в Укра1НИ//'Початкова школа.-1993.-И 2-е. 2-4. (у сп1вавторств1)

5. Концепц1я розвитку навчальиих заклад1в нового, типу//' Ра-дянська школа.-1994.-М 2-е. 74-76. (у спхвавторств1)

6. Чи варто ламзти спни? //Р1дна школа.-'1994.-И 12-е.7-9.

7. Умови становления г1мнзз1й та лхце!в в Укра'1н1/Педагогхчн1

!новацП у сучасн1й школь- К., 1994.-е. 9-17. (у сгпвавторств!)

8. Становления зм1сту осв1ти в л1цеях/Дндактичн1 аопекти альтернативно! осв1ти.-К., 1994.-е. 31-37.

9. Всеукра!нська науково-практична конференвдя а проблем ро-боти середн!х аагальноосв!тн!х навчалыга-виховних закпад!в нового типу 2-4 лютого 1994 року (тези допов1дей та вистутв). К., 1994.-' Т. I, с - 310 с.; Т. II - с. 315. (член редакщйно! колегИ)

10. Соц!атшно-педагог!чн! умови становления заклад!в нового типу/Всеукра!нська науково-практична конференщя з проблем роботи середн!х загальноосв1тн!х навчально-виховних эаклад1в нового типу.-К., 1994,- С.217-219.

И. 0св1та: Можлив1сть вибору породжув проблему вибору //Все-укра!нський !нформац!йний тижневик I 07.-1995.- N 35 (90).

12. Чи то свов г1рше в1д "кращого заруб!жного"//В1че.-1995.-М 8.-е. 77-84. (у сп1вавторств!) |

13. Психолого - педагог!чн1 умови визначення зм1сту осв1ти/ Формування та впровадження ¡шильного компонента зм1сту загально! середньо! осв1ти. Матер1али Всеукра!нсько! науково-практично! кон-ференци,- Донецьк, 1995.-е. 24-25.

14. Нащональна осв!та ! осв1та нащональних меншян у контекст! розбудови держави//В!дродження.-1995, № 8.-е. 3-4. (у сп!вавторств1)

У робот! визначено залежн!сть створення та розвитку л1ц!в в1д орган!зац!йно-педагог!чних умов. Автором розроблена модель системи заклад1в осв1ти та модел1 л!це!в, виявлено, науково- обгрунтован* та апробовано комплекс орган!зац!йно-педагог!чних умов створення л1це!в в Укра!н1.

" Knmoвi слова: орган 1?ащЛно-педагог 1Ч1П умови, система эак-лад1в осв!ти, л!це!, концепщя, модель, обдаровшпеть, творч!сть. саморозвиток, сачореал!защя.

Чижевский Б.Г. Организационно-педагогические условия становления лицеев в Украине.

Диссертация в виде рукописи на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Институт педагогики Академии педагогических наук Украина, 1996 г.

В диссертации определяются организационно-педагогические условия становления лицеев в Украине. Теоретически обоснованы концептуальные положения, дано определение лицея, Как среднего общеобразовательного учебного заведения академического уровня, выделено место лицеев в системе учебних заведений. Разработаны модели лицеев, определена специфика поиска, обучения и развития одаренной ученической молодежи, проанализированы особенности деятельности педагога та организации учебно-воспитательного процесса в лицее.

Ключевые слова: организационно-педагогические условия, система образования, лицей, концепция, модель, одаренность, творчество, саморазвитие, самореализация.

Annotation

Chi2evskii B.G. Organizational and pedagogical conditions of formation of Lycees in Ukraine.

Thesis for Degree of Candidate ( Pedagogical Sciences ) on speciality 13.00.01 - Theory and History of Pedagogics. Institute of Pedagogics, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kyiv,

1996.

t

In the study the organizational and pedagogical conditions of formation of Lycees in Ukraine have been defind and classified. The author has grounded the theoretical concept and the definition of Lycee as the secondary general educational institution of academical type. Also the position of Lycee in the educational system wa3 found and the models of Lycees were developed. One of the main problems of the study is the mechanisms of selection, education and stimulation of the gifted children and the special role of the school teachers in the process of their education.