автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Ориентация на учительскую профессию как фактор формирования особенности будущего учителя

Автореферат диссертации по теме "Ориентация на учительскую профессию как фактор формирования особенности будущего учителя"

г г в од

УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ] 7 П'.'7* '• ' ■ • І(£ІІІ М» И. ДР АГ ОМАНОВА

На правах рукопису

ЫЕДВВДЕНКО ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ -

ОРІЄНТАЦІЯ НА ВЧИТЕЛЬСЬКУ ПРОЇЕСІЮ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

13.00.01 - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ на здобуття наукового ступзня кандидата педагогічних наук

Київ - 1993

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Кіровоградському державному педагогічному інституті ім. Б.К.Винниченка.

Наукові керівники

Офіційні опоненти

Провідна' установа

- дійсний член АЛН України, доктор педагогічних наук, проіі-есор Мороз Олексій Григорович;

- кандидат педагогічних наук Радул Валерій Вікторович.

- дійсний член АЛН України, доктор педагогічних наук, професор Мадзігон Василь Миколайови

- кандидат педагогічних наук, старлий науковий співробітник Левченко Григорій Євменович.

- Криворізький державний педагогічний

інститут. \

Захист відбудеться "2и

січня

1994 р. на засіданні

спеціалізованої вченої ради. К 113.01,02 в Українському дерказному педагогічному універсотеті ім. М.П.Драгоманова за адресою: 252030, м.Київ, вул.Пйрогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Українського дерказного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова.

Автореферат розісланий "То п грудня 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

Л.Г. Подоляк

. . .... ЗАГАЛЬНА ХАРАКТШ1СТИКА РОБОТИ. '

Актуальність дослідження. Складні політичні і соцізльно-еконсиіч;> процеси, які відбуваються на сучасному етапі розвитку суспільства, актуалізують питання самовизначення особистості, формування її соціаль ної позиції. У цьому напрямку особливою є проблема активізації духовно го потенціалу народу, що неможливо без внесення суттєвих коректив у підготовку вчительських кадрів. Цим, насамперед, і зумовлена особлива значущість досліджуваної проблеми в сучасних умовах.

. Розглядаючи процес формування особистості майбутнього вчителя, очевидним стає взаємозв'язок, взаємозалежність і взаємозумовленість • двох аспектів: особистість перетворює сама себе і водночас справляє перетворюючий вплив на середовище свого існування. •

Як педагогічне явище особистість спостерігається черед зміст обумовлюючих його об"єктивних і суб"єктивних факторів, які обов'язково' повинні вступати у взаємодію. : .

Виховання ефективне лише тоді, коли ним займається все суспільство. Інтенсивний розвиток науки про виховання на шляхах здобуття нею цілісності і дієвості може бути реалізований тільки на основі послідовного здійснення системного підходу до педагогічної дійсності. Дослідженням аналізу виховання як цілісного процесу і педагогічних систем, що функціонують у навчанні.та вихованні, присвячені прзці Б.П.Битинаса , В.П.Краєвського, Н.В.Кузьміної, Г.І-.Легенького , Ь.Т.Ли-хачова , Л.І.Новикової та ін. Ключовою проблемою педагогіки, таким чином, є цілеспрямоване формування цілісної особистості. .

■ Б процесі взаємодії наявних особистісних ресурсів і умов середовища спеціально організованих для впливу на розвиток, в структурі особистісних якос.гей людини відбуваються певні якосні зміни. Механізм розвитку новоутворень у структурі особистості,- це предмет психології, і дослідженням його присвячені праці Б.Г.Ананьєва, Г.М.Андрєєвої, Л.І.Анциферової, О.Г.Асмояова , О.О.Бодальова , Л.П.Ьуєвої, Л.іі.Когана,

СЛ.і.Леонтьева та їн. Для нас цікавість він викликає лише у залежності від педагогічних впливів, шо їх обумовлюють і обов'язково у взаємозв'язку із факторами соціального середовища.

Виховну діяльність, таким чином, можна характеризувати як управління розвитком особистості в суспільно необхідному напрямку. При цьому розвиток є результатом взаємодії цілеспрямованого виховання, а також внутрішніх та зовнішніх факторів, які впливають на людину. До зовнішніх факторів відносять і професійну орієнтацію особистості.

Проблема орієнтації обумовлена певним результатом психічних явищ

в цілому, а також власним розумінням особистості. Для професійно-педа-

/

гогічної орієнтації особливо важливе розуміння того, шо .джерелом активності є саме та діяльність, де особистість знаходить власні прояви.

Педагогічна діяльність - це взаємодія, спілкування вчителя та учнів, в процесі якого розвиваються їх ділові та міжособистісні стосунки на основі- співпраці, взаємної довіри, духовності. Ці відносини формуються в процесі постійних взаємодій вчителя та учнів під час навчальної та виховної діяльності. " ■

Орієнтація майбутніх вчителів на педагогічну діяльність формуєтьс* в процесі їх безпосередньої участі в тих ви .дах діяльності, до яких старшокласники, учні педагогічного училища та студенти педвузу залучаються під час навчання і виховання. Проблеми педагогічного відбору в процесі педагогічної орієнтації досліджували Г.О.Воробйова, Н.В.Кузьмі-на , В.4.Моргун, О.ГДІороз, В.О.Сластєнін, Р.І.Хмелюк, 0.1.Щербаков та і ’ У психолого—педагогічній літературі основне завдання професійно-пепагогічної орієнтації обумовлюється виявленням професійно-педагогічної спрямованості особистості, яка відображає інтерес та психологічну готовність особистості до педагогічної діяльності /В.О.Сластєнін/.

Наше дослідження показало, що педагогічна орієнтація майбутнього зчителя сприяє пошуку ефективних засобів взаємодії виховання, самови-

ховання і ній соціального середо випа в процесі формуваї-гкя цілісно: особистості, а визначення змісту профорієнтації ствсрчє можливість порівняти ефективність формування особистості майбутнього вчителя в різних типах навчальних закладів /загальноосвітня школа, педучилище, педвуз/. Сам° тому проблему використання професійної орієнтації з метою формування особистості майбутнього вчи-теля можна зважати одним із пріоритетних напрямків педагогічного покуку.

Однак спеціальних досліджень, присвячених формуванню особистості старшокласників, учніз педучилища та студентів педвузів у процесі їх педагогічної орієнтації це не прово.ішлося.

Актуальність і недостатня розробленість даної проблеми зумовила вибір теми дисертаційного дослідження - "Орієнтація на вчительську професію як фактор формування особистості майбутнього вчителя”.

' 0б"єкт дослідження - формування особистості майбутнього вчителя.

Предмет до слідження - умови забезпечення орієнтації на вчительську професію у майбутніх вчителів як фактор формування особистості.

?.іета дослідження - знайти шляхи найбільш ефективного забезпечення професійної орієнтації, які визначають формування особистості майбутнього вчителя. .

В основу дослідження покладена гіпотеза: люто у формуванні професійної орієнтації старшокласників, учні-з педучилища, студентів педвузу забезпечити наступність у її змісті, методиці, організації та управлінні, залучаючи їх по активної участі в різних ви пах навчально-виховної діяльності, то становлення професійно значимих якостей особистості майбутнього вчителя буде більш ефективним.

Для досягнення мети дослідження і перевірки висунутої гіпотези

Оули зформовані такі завдання дослідження:

І. Визначити критерії та виязнти рівні розвитку особистісних якостей майбутнього вчителя в процесі професійної орієнтації.

. 2. Визначити зміст орієнтації на вчительські' професію як фактора формування особистості майбутнього вчителя.

6. Теоретично розробити, обгрунтувати та експериментально перевіряти умови забезпечення педагогічної орієнтації майбутнього вчителя на різних етапах його підготовки.

4. Розробити педагогічні рекомендації щодо формування педаго- ■ гічкої орієнтації особистості мікбутнього вчителя у різних типах навчальних закладів.

Методологічною основою дисертаційного дослідкєь;.я є концепція соціальної, діяльнісно-творчох сутності особистості, взаємозв'язку її професійного і загального розвитку.

Теоретичними орієнтирами виступають і положення психології та педагогіки про єдність формування особистості та роль діяльності, світогляду, культури ЛЮДИНИ. ■ _

У процесі реалізації зав,дань дослідження на всіх його етапах застосовувалися'взаємозв'язані методи: узагальнення педагогічного досвіду , .включене спостереження, педагогічний експеримент, метод незалежних характеристик, методи математичної статистики. •

Ьаза послідження. Дослідно-експериментальна робота виконувалас на базі шкіл Кіровоградської області, Олександрійського педагогічного училища, Кіровоградського дерг.швного педагогічного інституту. В експе римєнт.і взяли участь Ьии старшокласників, учні педучилища та студенті педвузу.

' • Наукова новизна дослідження:

- розроблені критерії та виявлено рівні /"високий, "середній", "низький"/ розвитку особистості майбутнього вчителя, які визначають його педагогічну спрямованість: активність, відповідальність, самовизначення;

• . - визначено зміст орієнтації на вчительську професію як фактор формування особистості майбутнього вчителя, шо характеризується особ:

; . „ ■ _ 5 - .

тою участю його в різних вилах навчально-виховної діяльності, яка сприяє виявленню та формуванню професійно значимих якостей особистості майбутнього вчителя піп час навчання, проведення дослідження, педагогічної практики, виконання громадських доручень;.

- - виявлено умови фор.чування педагогічної орієнтації на майбутню

діяльність вчителя, шо сприяють формуванню його професійно значимих якостей. Такими умовами є: .

• а/ формування професійних інтересів та забезпечення соціальних • мотивацій навчально-професійної діяльності ;

б/ управління етапами оволодіння навчально-виховною роботою, . ■

що створювало можливість коректувати прояви особистісних якостей майбутнього вчителя. .

Особистий внесок в науку складає розробка системи забезпечення орієнтації на вчительську професію як фактора формування особистості ' майбутнього вчителя в навчально-виховному процесі різних типів навчальних закладів, яка передбачала елементи самоврядування та творчого пошуку під час навчання, педпрактики та науково-дослідної діяльності.

Теоретичне значення дослідження полягає в тему, по педагогіка • вищої школи доповнюється і збагачується науковими'знаннями про мету і .. зміст формування профе'сійно-значимих якостей особистості майбутнього вчителя їх структуру і критерії діагностування рівня розвитку.

■ Практичне значення дослідження: ■ . ■

- розроблена методика діагностики рівня зформованості особис-

тості майбутнього вчителя та шляхи підвищення її формування в процесі педагогічної орієнтації у різних типах навчальних закладів ; ■

- розроблені методичні рекомендації викладачам вузу, відділам ' народної освіти, вчителям з питань залучення старшокласників, учнів педучилища, студентів педвузу до різноманітних видів діяльності з

метою формування їх особистості та педагогічної орієнтації на' вчительську професію.

■ - б - '

Достовірність дослідження забезпечується теоретичною обгрунтованістю вихідних позиції:, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих потопів дослідження адекватних меті та завданням, кількісним і якісним аналізом його результатів. ' .

На захист викессю: . '

- визначення змісту орієнтації на вчительську професію як фактора формування особистості майбутнього вчителя, що характеризується особистою участю його в різних видах навчально-виховної діяльності, яка сприяє виявленню та формуванню професійно значимих якостей особистості майбутнього вчителя під час навчання, проведення дослідження, педаго- _ гічно'і практики, виконання громадських доручень;

- педагогічна система забезпечення професійної орієнтації в '

навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, педагогічного учили® та педвузу, яка спрямована на зростання ефективності формування особистості майбутнього вчителя, в яку входять такі компоненти: професійні інтереси та забезпечення соціальних мотивацій навчально-професійної діяльності ; управління етапами оволодіння навчально-виховною роботою. _ '

Апробація й впровадження результатів дослідження здійснювалися на наукових конференціях в Кіровоградському педінституті /11'92,1'Л-Зрр./ не засіданнях методичних об"єлнань вчителів шкіл міста Кіровограда та Кіровоградської області, засіданнях кафедри педагогіки Кіровогрвдського державного педагогічного інституту ім.В.К.Ьинниченка.

Результати досліджень впроваджуються в практику діяльності системи народної освіти Кіровоградської області,'Олександрійського педагогічного \ іилииа та Кіровоград; лкого. педінституту. ,

. ' ' СТРУКТУРА ТА ОСНОВИНИ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається із вступу, евсх розділів, висновків, бібліографії та додатків.

У вступі обгрунтована актуальність проблемі дослідження, визначені об"єкт, предмет, мета, гіпотеза дослідження, зформульовані завдян-ня, названі основні методи дослідження. •

У першому розділі - "Аналіз проблеми професійної орієнтації особистості майбутнього вчителя" - розкривається зміст і структура поняття професійна орієнтація особистості майбутнього вчителя, розроблені критерії характеристики рівня розвитку критеріїв особистості майбутнього вчителя, подана методика діагностики і формування якісних характеристик особистості майбутнього вчителя. . ,

У дисертації поняття педагогічної орієнтації розгля.дається у' взаємозв'язку з цілісним розвитком особистості майбутнього вчителя. ' Кожна людина засвоює-конкретно-історичні форми і способи пізнання світу і формує тим самим індивідуальну, неповторну особистість у культурному змісті, зформованому її власним життєвим досвідом і способами його пізнання. У філософській і психолого-педагогічній літературі ця проблема історично розв'язувалася як проблема взаємовпливу об"єктив-_. них і суб"єктивних факторів розвитку особистості /Ь.Г.Ананьєв, О.Г.Ас-молов, В.Г.Афанасьєв, Л.С.Виготський, Е.В.Ільєнков/.

Сам по собі процес формування особистості,.утворення певних якостей /для нашого випадку її педагогічна спрямованість/ залежить не лише від соціального середовища. Нормування особистості майбутнього вчителя залежить від соціального досвіду, а також від психофізіологічних властивостей. Таким чином розуміння особистості майбутнього вчителя ' як'складного комплексу умов і станів її розвитку, складовим чинником яких є потреби до педагогічної діяльності, педагогічні нахили, ідеали, цінність орієнтації, пов”язане із ставленням особистості до педагогічної діяльності. - ' .

Реалії дійсності сучасної школи визначаються раннім включенням ' '

колоні, яка навчається, в систему різноманітних економічних стосунків. Виконуючи специфічну соціальну функцію суспільства, середня загальноосвітня, спеціальна та виша-школи покликані виконувати і відповідні кого замовленні. Завпз: ня педагогічної орієнтації виникають на межі соціальних потреб у формуванні особистості вчителя нового типу та комп- -лексу реальних можливостей суспільства, школи для реалізації цього замовлення.

Особливості професійно-педагогічної орієнтації під час навчання . особистості у .вузі враховують процес довузівської підготовки, а саме: рівень загальної освіти, здатність та досвід роботи з дітьми, усвідомлення та обгрунтованість вибору конкретної вчительської спеціальності, педагогічну та соціальну інформованість, компетентність, мотиваційно- • ’

ціннісні орієнтації, комунікативні, організаторські та інші педагогічні нахили і здібності, стан здоров"я /О.В.Киричук, Н.В.Кичук, О.Г.Мороз/.

Основне завдання професійно-педагогічної орієнтації полягає в тому, щоб виявити педагогічну спрямованість особистості, яка відображає інтерес та психологічні' готовність її до педагогічної діяльності.

Умовами, що забезпечують цілісність професійно-педагогічної ■ .

орієнтації майбутнього вчителя в період його навчання в школі, педагогічному училищі або педвузі є: -

а/ формування професійних інтересів та забезпечення соціальних мотивацій навчально-професійної діяльності ; ■ :

б/ управління етапами оволодіння навчально-виховною роботою, що створює можливість корегувати прояви особистісних якостей майбутнього вчителя. . _

Професійна підготовка шйбутнього вчителя повинна забезпечувати функціпсзння вчителя як суб"єкта педагогічної праці. Виявлення наукових основ процесу педагогічної орієнтації і" розробка ефективних шляхів формування особистості шйбутнього вчителя може в значній мірі сприяти цьому.

Педагогічна орієнтація особистості характеризується насамперед тими якостями, які активізують саморегуляція соціальної поведінки і діяльності люпини в конкретних соціально-історичних умовах. Вона виступає результатом формування цих якостей в особистості засобами виховання в і .ловах конкретного соціального середо вила, який матеріалізований в суспільно значулій діяльності /педагогічній/.

Вивчення педагогічної орієнтації майбутнього вчителя в сучасних умовах обумовлене: по-перое, пошуком ефективних засобів взаємодії виховання, самовиховання і впливу соціального середовища в процесі формування цілісної особистості, що характеризується орієнтацією на загальнолюдські цінності. По-друге, визначення змісту професійно-педагогічної орієнтації.майбутнього вчителя лає можливість порівняти ефективність її формування в різних‘ви,пах навчальних закладів /загальноосвітня школа, педучилище, педвуз/, де нагромаджується різний за своїм потенціалом педагогічний, досвід.

' Результат, якого досягає молода людина при виконанні конкретної соціальної функції, заломлюється через призму соціальних потреб, інтересів і цінностей, які засвоєні і'практично реалізуються в колективній діяльності .даною особистістю. Протиріччя між індивідуальним і соціальним досвідом, який людина засвоює в процесі становлення педагогічної спрямованості, пояснюється за допомогою соціальної активності, відповідальності і самовизначення.

Розглядаючи в своєму дослідженні формування особистості майбутнього вчителя на різних етапах його навчання і в різних типах навчальних закладах, під критерієм розуміємо стан організації і результат ' педагогічного впливу на особистість.

Оскільки процес формування особистості майбутнього вчителя цілісний, неперервний, то логічно говорити про провідну властивість тієї чи іншої яритеріальної характеристики залежно від рівня педагогічної спрямованості особистості майбутнього вчителя. ' ■

- 10 - .

Для визначення рівнів професійного становлення особистості старшокласників, учнів педагогічного училища, студентів педвузу запропоновано єдину методику діагностики. На основі ступеня проявлення кожної з трьох застосованих критеріальних характеристик результати в порівняльному аналізі ми подаємо у вигляді кількісного індексу.

Виділені нами кількісні критерії - це експериментально встановлені інтервали значень індексів соціальної активності, відповідальності і самовизначення. Експериментальні значення кожного індексу змінюються від І по Ь. Ьіи виділяємо три інтервали числових значень індексу "високий", "середній", "низький". '

Ьіеками цих інтервалів характеризується певний рівень розвитку особистості майбутнього вчителя. Кожен із цих рівнів має і якісне пояснення. ' ‘ .

"Високий" рівень становлення особистості майбутнього вчителя характеризує його, якщо в межі знгчень цього інтервалу потрапляє хоч би одне із значень індексів - активності, самовигначення або відповідальності /5,0 - 4,1/.

. "Середній" рівень становлення особистості характеризує майбутнього вчителя, якщо в мені значень його інтервалу потрапляє хоч одне із значень індексів самовизначення, активності і відповідальності /4,о - 3,1/. •

"Низький" рівень становлення особистості майбутнього вчителя характеризує його, якщо значення індексів, обумовлених вище критеріалЕ них характеристик, не потрапляють у жоден із двох інтервалів, обумовлених ранісіе /високий і середній/ - /о,0 - І,Ь/.

' . Розроблені якісні показники критеріїв соціальної активності,

соціального самовизначення і соціальної відповісальності мають такий якісний зміст: - .

Якісний зміст критеріїв особистості майбутнього вчителя.

Таблиця І

Крите-ЛІ_______

Категорії ' респондеї^-І^в.ПокаЗ|-

Старшокласники

|Учні педагогічного училища

Студенти педвузу

, -ініціативність у діяль-

Соціальна активність ності ;

-енергійність при досягненні конкретної мети ; -прагнення до діяльності

-бажання бути корисним іншим ; -систематичне відвідання занять; -участь у діяльності громадських організацій ;

-прагнення до самореалізації ;

-прагнення до самореалізації ; -бажання приносити користь своє діяльністю іншим ; .

-прагнення до лідерства ; . -бажання активно впливати на життєдіяльність середовища існування ; '

Соціальна відповідальність

-усвідомленність вчинків ; -прагнення оволодіти міцними

-осов язковість перед іншими ;

-дотримання правил поведінки ;

-виконання додаткових обов'язків ; ’

знаннями -врахування думки оточуючих щодо своєї діяльності : -виконання покладених обов'язків ;

-допомога іншим ;

-прагнення оволодіти міцними * знаннями ; *

-врахування громадської думки щодо своєї діяльності ; -вболівання за/доручену справу

Соціальне самовизначення

-бажання зробити правильний вибір майбутньої '

професії ;

-здатність реально оцінювати свої сили ;

-вміння аналізувати ; -оволодіння професійними якостями ; ‘

-професійна самоовідомість ;

-бажання одержати спеціальність;--уміння застосувати одержані •

знання у різних видах навчально-виховної діяльності ; -реалізація своїх можливостей •

для життєдіяльності мікросе-редп нида ; ■

-преявлення стійкості до тиску з боку групи ; -

■ бажання одержати спеціальнім ■реалізація потенційних можливостей особистості у навчально виховній діяльності ; •проявлення стійкості до тиску з боку групи ;

■використання можливостей групи для реалізації своїх ідей ; •адекватне співставлення себе із громадською думкою.

.На підставі даних, що були одержані за допомогою методів, які застосовувалися у .дисертаційному дослідженні .дається всебічна оцінка ступеня цілісного розвитку особистості майбутнього вчителя та її кри-теріальних характеристик, особливостей їх виявлення в процесі професійної орієнтації, аргументуються показники рівнів сформованості критеріїв особистості майбутнього вчителя за допомогою частотних розподілів та рангового аналізу.

На формування особистості майбутнього вчителя в процесі професії ної орієнтації випливає такок і ступінь сформованості його соціальної позиції, від якої заленить соціальне самовизначення, соціальна активність і соціальна відлові,дальність. Відображення цієї залежності ми спостерігали за допомогою частотних розподілів старшокласників, учніь педагогічного училища та студентів педвузу.

Для більш глибокого і детального пояснення причин, які впливаю! на формування.особистості майбутнього вчителя ми застосовували ранговий аналіз змісту індикаторів кожного з критеріїв'особистості майбутнього. вчителя - соціального самовизначення, активності і відпові.паль ності. .

; Окремі результати частотних розподілів старшокласників, учнів педагогічного училища , студентів педвузу із одержаними експерименталь індексами їх соціальної активності, соціальної відповідальності І соціального самовизначення подамо для характеристики результатів 1 діагностичного зрізу розвитку особистості майбутнього вчителя.

' .' На "низькому" рівні згідно показників індексу соціального самовизначення розміщено: 42^ старшокласників, І0,б£ учнів педучилища та ,37,3^ студентів педвузу. ,

На "середньому" - 22/2 старшокласників, 41,3/2 - учнів педучилища 53,3.^ студентів педвузу.

• . На "високому" - ЗО /о старшокласників, 47 ,У,о - учнів педучилища, 9,3,і студентів педвузу.

' Згідно значень індексів соціальної активності: '

на "низькому"рівні знаходилося: 365 старшокласників, ЗІ ,Ь5 - учнів педучилища та. 75,85 студентів педвузу.

На "сере.пньому" рівні -46% старшокласників, 54,6% учнів педучилища, 15,9,1 - студентів педвузу, на "високому" рівні - 165 старшокласників, ІЗ, З,'і тучні в педучилища, 6,05 студентів педвузу.

Згідно значень індексів соціальної відповідальності:

На "низькому" рівні - 405 старшокласників, 25,25 учнів педучилища, 62,65 студентів педвузу.

На "середньому" рівні - 445 старшокласників, 69,35 учнів ^ ■ '

пе.дучилища, 29,25 студентів педвузу. : ’ !

На "високому" рівні - 165 старшокласників, 345 учнів педучилища,

85 студентів педвузу. ’ .

У другому розділі - "Шляхи формування особистості майбутнього вчителя" - проаналізовано -особливості педагогічної орієнтації в учнів загальноосвітньої школи, учнів педагогічного училища, студентів педвузу, викладено перебіг та результати дослідно-експериментальної роботи з формування особистості майбутнього вчителя.в різних видах навчально-" виховної діяльності. ■ . . ■ -

Дослідно експериментальна робота по формуванню особистості майбутнього вчителя ,виконувалася на базі загальноосвітніх шкіл Кіровоградської області, Олександрійського педагогічного училища та Кіровоградського державного педагогічного інституту. Б експерименті взяли участь 600 старшолкасників, учнів педучилища та' студентів педвузу..

На першому /1939 р./ етапі /І діагностичний зріз/ вивчався стан іроблеми формування особистості майбутнього вчителя в різних типах нав-іальних закладів. '

За допомогою застосування різних методик та методів аналізу істановлено, що навчально-виховний процес у загальноосвітніх школах,

■ - 14 -

педучилищі та педвузі практично не орієнтований на розвиток якісних професійних характеристик особистості старшокласників, які орієнтуються на. педагогічну професію, учнів педучилища та студентів педвузу. . Про це засвідчують і експериментальні дані і діагностичного зрізу подані на ст.Іс нашоїJ автореферату. • . ■ •

З метою усунення існуючих недоліків спільно з адміністраціями те педагогічними колективами шкіл, училища, вузу розроблено систему заходів, спрямованих на активне залучення старшокласників, учнів педучилища та студентів педвузу до тих видів навчально-виховної діяльності , які сприяють розвитку професійних характеристик особистості майбутнього вчителя. Ці ьиди діяльності ми умовно розбили на три блоки: навчальний, виховний, науково-дослідний.

Другий /1991 р./ - діагностичний зріз було спрямовано на аналіз ' досвіду здійснення педагогічної орієнтації в різних навчальних закладах. З цією метою застосовуючи методи статистики одержано дані, які засвідчують, шо найбільш суттєвою характеристикою самосвідомості особистості старшокласників є їх націленість на майбутнє. А професійно-педагогічна орієнтація їх реалізується в суспільно-корисній діяльності, яка включає навчання, трудову, громадську, виробничу працю та участь у . різноманітних громадських організаціях.

У учнів педагогічного училища та студентів педвузу професійно-педагогічна орієнтація реалізується через систему учнівського та студентського самоврядування, активну участь.учнів та студентів у життєдіяльність мікросереповища /навчальна академічна група/ свого існування, у науково-дослідній діяльності та під час проходження педагогічної • пра ктик.ч.

Третій /ІЬІ>о р./ діагностичний зріз спрямований на встановлення •основних тенденцій і шляхів формування особистості майбутнього вчителя.

. Експериментальні .пані частотних розподілів та рангового аналізу змісту індикаторів критеріальних характеристик особистості майбутнього вчителя показують, ео найбільп ефективними видаїли навчально-виховної діяльності по формуванню соціального самовизначення старшокласник:в і студентів педвузу є поліпшення якості своєї успіпіності та допомога в навчанні іншім. Старшокласники усвідомлюють необхідність оволодіння якісними знаннями, Епершу чергу потрібними .для подальшого навчання. Поліпшення якості навчання для старпокласників і студентів педвузу є засобом включення їх в систем пізнавальної, духовної діяльності.

Б учнів педагогічного училища на сформування соціального самовизначення найефективніве впливає проведення дослідження під контролем викладача. В цьоцу виді діяльності учні педучилища розвивають можливості творчого мислення, виховують власні потреби і уміння застосовувати теоретичні знання в практичній роботі.

Соціальна активність старшокласників ефективно формується в процесі виконання ними громадських доручень. Дякуючи участі в громадській діяльності стариокласники реалізують свої можливості і виробляють організаторські здібності. »

Найефективнішим видом формування соціальної активності учнів . педучилища с допомога'вчителям та робота з учнями За програмою пеяпрак-гики. В цьому виді діяльності учні педучилища виробляють уміння засто-:овувати теоретичні знання на практиці, оволодіззють соціальним доевіпом.

Студенти педвузу ефективно формують соціальну активність особистості Зеручи участь у лекціях, бесідах, дискусіях, по сприяє формуванню шсвіду спілкування з іншими людьми.

Найбільш ефективним видом навчально-виховної діяльності по форму-іанню соціальної відповідальності старшокласників с допомога в навчанні ншим. Б даноцу виді діяльності виробляються уміння спрямовані на вико-ання додаткових обов'язків та усвідомленість власних вчинків.

Соціальна відповідальність учнів педагогічного училища найефективніше формується в результаті допомоги педагогам та роботи з учням за програмо») педпрактики. Бона значною мірою залежить від їх педагогічної спрямованості, а під-час педпрактики учні педучилища' прагнуть до того, ч:б рє'ультатг теоретичної підготовки знайшли відтворення в . конкретній діяльності. За допомогою проведення дослідження під контролем викладача реалізується грагнення до само реал і за ції, виробляються елементи творчості. .

На формування соціальної відповідальності студента педвузу ефективно впливає поліпшення якості успішності, .дякуючи якому студенти реалізують своє бажання і/держати спеціальність. Два інші ефективні види діяльності - це виконання громадських доручень та виконання -обов'язків керівника колективу, організації. У цих видах діяльності студенти не основі знань із навчальних предметів, використовуючи досвід громадської діяльності, залучаються до самостійного розв"язання суспільних та наукових завдань. '

Ефективність проведення поетапної цілеспрямованої роботи значною мірою була зумовлена розробленими педагогічними умовами її організації, в яких враховувалися об'єктивні і суб"єктивні особливості формування особистості глайбутнього вчителя.

Для перевірки наслідків виконаної дослідно-експериментальної роботи у відповідності до її програми і завдань було здійснено як зазначено виие три діагностичні вимірювання, що забезпечило можливість кількісної та якісної інтерпритації рівнів зформованості критеріїв особистості майбутнього вчителя. Ці дані подано'в таблиці £ 2.

г

- 17 -

. Таблиця № 2.,'

Показники зформоЕаності критеріїв, соціальної активності, соціальної відлсвіпальності і соціального само визначення особистості майбутнього вчителя :/в %/

Групи • | ! Соціальна ! Рівні ! активність і '■ Соціальна - відповідальність ! Соціальне ! самовизначення

респондентів ! і і зріз іі !зріз ! ,1 . 1 зріз II ! зріз ! І ! зріз ї( ! зріз

Старшокласники Високий 16 32 26 52,6 16 об

які орієнтовані на пепагогіч-СереШІІЙ 4б 54 34 41,4 42 'Ьо

/Н= Ьи осіб/ Низький м 14 40 6 42 Ь

Учні педагогічного училища ' /Н = 75осіб/ Високий 6,3 14 14,9 16,0 ,6 47,9

Середній 51 ,9 54,6 ' 59,9 69,3 41,3 42,9

Низький 41 ,сі оІ,4 25,2 ІЗ ,9 2о,І 9,2

Студенти педа- Високий' 14,1 54,5 6,2 В 24,а Зо,4

гогічного вузу /11= 75 осіб/

Середній 15,9 ЗІі-,9 20,2 51,9 о? ,9 43

Низький 7и 5,4 62,6 40,1 о 7,3 у о

Як бачимо з даних таблиці № 2, внаслідок проведення формуючої

дослідно-експериментальної роботи відбулися значні зміни у розвитку

зформованості критеріїв особистості майбутнього вчителя. Порівняння

початкового і кінцевого зрізів досліджуваних груп респондентів коззоляс

констатували, шо суттєво скоротилася кількість студентів, яким раніше . а

був притаманий низький рівень зформованості критеріїв, особистості майбутнього вчителя.

■ Одержані результати свідчать про те, що розроблена педагогічна система формування особистості майбутнього вчителя засобами професійної орієнтації виявилася достатньо ефективною.її використання в нав-чально-внховному процесі різних типів навчальних закладів відкриває широкі мстивості .для вдосконалення професійно-педагогічної підготовки і/аДбутнього вчителя і .пає підстави зробити такі висновки:

1. Зміст орієнтації на вчительську професію як фактора формуван ня особистості майбутнього вчителя характеризується особистов участю його в різних видах навчально-виховної діяльності, яка сприяє виявленню та формуванню професійних значимих якостей особистості майбутнього вчителя під час навчання, проведення дослідження, педагогічної практики,'виконання громадських доручень.

2. Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу про"Те, то становлення професійно значимих якостей особистості майбутнього вчителя буяє більше ефективним, якщо у формуванні професійної орієнтації старшокласників, учнів педучилища, студентів педвузу забезпечити наступність у її змісті, методиці, організації та управлінні, залучаючи їх до активної участі в різних винах навчально-виховної діяльності. '

3. Критерії та рівні розвитку особистості майбутнього вчителя дають можливість визначати її педагогічну спрямованість.

4. Умовами формування педагогічної орієнтації на майбутню

діяльність вчителя, шо сприяють формуванню його професійно значимих яксстей є: •

. - формування професійних інтересів та забезпечення соціальних

мотивацій навчально-професійної діяльності ;

- управління етапзми оволодіння навчально-ЕИХовною роботою, яке створює можливість корегувати прояви особистісних якостей майбутнього вчителя. .

• 5. У педагогічному експерименті апробовані конкретні рексмєкпації

по формуванню особистості шйбутнього вчителя у різних випах навчально-виховної діяльності різних типів навчальних закладів. Для їх реалізації необхідно:

1. хіа е^апі допрофесійної підготовки залучати старпокласнлків

до участі у діяльності факультетів шйбутнього вчителя. У цьому напрямку викладачі педучилищ та педвузів виявляють в школах районів, міст учнів, які мають нахил до педагогічної роботи і бажають опанувати професію вчителя. До проведення профорієнтаційної роботи доцільно залучати також студентів старших курсів. При проведенні предметних районних та міських олімпіад, конкурсів викладачі безпосередньо знайомляться а "о б дарованими дітьми; їхніми нахилами і інтересами. З районними відділами освіти складається план спільної профорієнтаційної -роботи. Ці форми дають конкретні результати: школярі мають можливість ознайомитися з училищем, інститутом, навчальною базою кабінетів, відділень, кафедр, факультетів,.проявити професійний інтерес.

2. Активно залучати старшокласників, учнів педагогічного учітгда та студентів педвузу до участі в-реалізації самоврядування, яке з найефективнішим засобом формування соціальної позиції шйбутнього вчителя, а відповідно і його самореалізації.

3. З метою озброєння майбутніх вчителів необхідними знаннями, практичними уміннями і навичками використовувати активні методи навчання. У цьому напрямку необхідно актиєно залучати учнів та студентів по самостійного творчого пошуку в процесі проходження педагогічної пра ктики.

4. Організовувати навчальний процес у педучшшиі та педвузі так, щоб він сприяв цілеспрямованому формуванню особистості майбутнього е^-теля у розвитку науково-дослідної діяльності як складової част;^;:! навчально-виховного процесу. За такої умови індивідуальне навчання, с:з:.;оо та, спеціалізація у підготовці педагога спрямована ка зростання рівня його особистості. . . .

Впровадження у практику роботи різних типів навчальних закладів результатів дослідження щодо формування особистості'шйбутнього вчителя далеко-не вичерпус проблему, яка безумовно вимагає подальшого наукового осмислення. ' ■. .

Перспективу розЕ'іїку теми нашого дослідження ми вбачаємо у , ’ використанні педагогічної орієнтації як засобу інтенсифікації процесу цехової підготовки майбутнього вчителя, формування в структурі його особистості тих новоутворень, які необхідні для виконання нових соціальних функцій.

Основний-зміст дисертації розкритий в таких публікаціях:

1. Педагогічна орієнтація особистості // Становлення особистості

майбутнього вчителя. - Кіровоград, Ib9J.-C.J-I2. '

2. Особливості професійного становлення учнів педагогічного учклида та студентів педвузу. Там же. - С.12-27.

о. Нормування педагогічної орієнтації майбутнього вчителя.

Там же. - С.27-44 /у співавт./.