Темы диссертаций по педагогике » Общая педагогика, история педагогики и образования

автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические основы ориентации учащихся общеобразовательной школы на профессию учителя иностранного языка

Автореферат по педагогике на тему «Педагогические основы ориентации учащихся общеобразовательной школы на профессию учителя иностранного языка», специальность ВАК РФ 13.00.01 - Общая педагогика, история педагогики и образования
Автореферат
Автор научной работы
 Соловей, Мирослав Иванович
Ученая степень
 кандидата педагогических наук
Место защиты
 Киев
Год защиты
 1992
Специальность ВАК РФ
 13.00.01
Диссертация недоступна

Автореферат диссертации по теме "Педагогические основы ориентации учащихся общеобразовательной школы на профессию учителя иностранного языка"

вл

у

ШВСЪКИЙ ДЕШВШШ ПЕДАГ0Г1ЧНИЙ ШСТИТУТ I ы .М .П .ДРАГОМАНСБА ..

На правах рукопиоу

СОЛОВЕЙ Мирослав 1ванович

ПЕДАГОГ 14111 ОСНОВИ 0Р1БНГАЦП УЧЯ1В ЗШЛЬК00СВ1ТНЬО1 ШКОЛИ НА ДРОЬЕС110 ЗЧИТЕЛЯ ГЛОЗЕМНО! МОВИ

13.00,01 - теор!я И 1сгор1я педагог!ки

■ АВТОРЕФЕРАТ дясертад!х аа эдобуття вченого ступеня кандидата педагог (чнях наук

т-

КЯ1Л-1992

Робота вяконана у Швському державному педагог1чному 1нс-штут! 1ноземша мов.

- доктор шДагог!чшк наук, професор О .П.КОНДРАТД-».

- доктор педагог!чних наук, професор В.С.ЗАС1ШНШ;

- кандидат педагог! чнях наук, доцент О.К.ШБОВСЬКА.

Науковий кер!вш1к

>

0ф1Щйн1 оаонентн

Пров1даа устаиова

Захист в!дбудеться годин! на заслана! спац!ал!зоваио* ради К. 113.01.02 по при-оудаеЕНю вченого ступеая кандидата педагог г чнях наук в Ки1'в-ському дерхаваому ледатог!чноыу 1нсги1ут1 1м. Ы.П. Драгоман ова за адресою: 252030, и.Ки'1в-£0, вуд. Пирогова, Э.

3 дасертац!ею ыоаша ознакомимся в б1бл!отец1 Кихвського державного педагог1чного пютитуту ш. МД.Драгоманова.

Автореферат роз1слшо 1992 р.

- Терноп!льськиЁ державной педагог! чшй 1нститут.

м* О1993 р. о /6

Вчении. секретар сдец!ал!зоваиог ради ^\/¿т^ Л.ГДодоляк

liirüLjiii

ЗАГАЛЫ1А ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн! о т ь досл!дження. Одн!ега з найвшкливframe умов утвердження укра!нськоГ держави е yeniome становления ново! нац!онально! системи осв1ти в ц!лому та загаль-ноосв1гньоГ школи зокрема. Справжня я укра?нська школа починаеть-ся з вчителя, який покликаний усп(шно реал!зовуватл функц!ю духовного в(дтЕореняя лодини, а це означав i сусп!льства.

бдиний шлях ц!леспрямованого виховання такого вчителя - оп-тим!зац!я цШсного лроцесу його п!дготовкл. Цей процес включас в себе розшнрену структуру формування особиотост! вчиталя-профе-с!ояала, яку умов но под!ляють на три основа! атапи: етап допро-фес!Йяо! п!дготозки, етап базово! профее1йно! осв!тя та етап про-фес!йного вдосконалення. Очевидним е той факт, ио саме в!д рвзуль-тат!в формування особяст.ост1 майбутнього вчителя на довуз!всько-му'етап! у вэлин!й wipi заложить уол1шна становления вчитоля на BCix imiiix егапах. Ось чому так актуальяям е докор!нне покращення ор!ентацй' учй!всько! молод! на педагог!чн! професП.

Науков1 досл!дкейня в галуз! профес!йно-педагог!чно1 ор!ен-тац1! досить широк!. Профес!ограф!я педагог! чр.01 прац!, законом!р-ност! формування особиотост! вчителя розкрит! в працях Гонобол!-на Ф.М., Гришина Е.О., Кузьм!яо! Н.В., Лев!това М.Д., Н1колен-ка Д.Ф., Сластьон!на Б.О., Хмелюк P.I., Щербакова O.I. та 1н.Психолог! чним аспектам педгсрофор!енгац!i, зокрема питаниям вивчення сут! та методики д!агностяки[ npofieciitHoi придатност!, шлях!в формування спрямоваяоот! j профес!йно значущих 1нгерес!в, зд!бноотей приовячен! досл!даення Крягждэ С.П., Моргуна В.Ф., Сахароза В.Ф., Федоришана Б.О. та !н. Шляхи сп!лъно! роботи педагоПчиого вузу та загальноосв!тньо! школи по л!дготовц1 школяр!в до св!домого вибору профзсИ вчителя аиал!зувться в роботах Великого В.М., Зя-эюяа I.A., Кривоноса 1.Ф., Морозово! B.C., Пегрушк!на С.Ф. та !н. Ор!ентац1я школярзв на окрем! педагог!чн! профес!? розглядасться в досл!даенняхЛртем"ева В.П., Дадажансва С.М., Паспнок В.Г., Рейда Я.П., Ходорчук А.Я. та !н.

В силу нових реалШ /становления ново? украгнськоУ школя з кардинально новимя npfоритетамя, переосмысления ц!леЯ, що стоять перед системою народно! осв!тп в ц!дому 1 перед загальмооевгтньою школою зокрема, кардинально вищими вишгами до особиотост! вчителя, його особястЮиих та профессиях якостей, змНюю структура та характеру вицо! педагог!чно1 школи !, в!дноп!дно, п!длитиням ви-

мог до студента шкода/ постае иеобх1дн1сть теоретичной роз-робки та експерянентапьно: перев1рки цШсно'1 система довуз!в-сько! п(дготовки майбутнього вчигеля, яка передбачала б п!дготов-ку школяров як до вибору професП вчителя взагал!, так 1 конкретно? спац1альност1, зокре1ла. Особливо актуальна розробка ц1л! сноТ система довуз1вськоТ п!дготовки майбутнього вчителя !ноземно! мови, на що вказуеться зокрвма в роботах Крегвдене О.Ю., Школав-во'1 С.Ю. .Райца Я.П. та 1н.

Актуальн*сть пробледа, а також яедостатня И розро<5леи1сть зумовили вяб1р теми досл}дясення.

О й " е к I о м даного досл!дяения е процес довуз!всько? п1дготовкя майбутнього вчятеля,

Предметом досл1дження стали зы!ст, методн та форми довуз1всько'1 п!дготовки майбутнього вчятеля 1ноземшн мови.

Мета досл1дження - розробка, теоретична обгрунтування та досл!дно-експериментальна перев!рка цШсно'! сиотемл довуз!в-сько'1 п1дготовки майбутнього вчлтеля ¡ноземно1 мови.

В ход! досл!дкення була висунута г 1 п о т е з а: довуз!в-ська п1дготовка майбутнього вчителя {ноземяог мови буде проходити сИльш усп!шяо за умов забезпечення цШсного п!дходу до II зд!йс-неяня иляхоы розробкя та реал!зац!г програми профор!ентац1йяо1 характеристики оптимального аб1гл)!еята факультету 1ноземних мов педагог1чкого вузу.

Дослдаення передбачае вир!иення талях з а в д а н ь :

1. Провести 1сторико-хронолог1чний. анализ- ор1еитацП ш!ль-но'1' иолод1 на профес|ю вчятеля 1ноземно1 мови в УкраШ.

2. Розробити профес{ограму /характеристику/ оптимального аб1тур!ента для ц{лей. прс4ес16но1 ор1ентадН школяр!в на профес!п вчителя !ноземно'1' мови.

3. Теоретично обгрунтувати й експериментально дерев1рити ефективн!сть зм1сту, форм та мегод!в довуз!всько! п!дготовки майбутнього вчителя 1нсэекно'£ поз и.

4. Розробити методичн! рекомендац!1 э питань ор1ентац!Т на профес(ю вчктеля пюземно!' мови.

Лля вир!шеиня составления завдань викориотовувались так1 метода досл1джеиня: теорегичний анал1з ф1лософсько1, психологами, педагогично'/ та методично? л!тератури, оф1цШю1 до-кушзнтэц!1; вивчення, анал!з 1 узагальнення передового педагог!ч-ного досаду; метод спостерекепня; констатуотий та формуючий не-

дагог!чний эксперимент; методи математично! статистики.

Наукова новизна досл}дженнд полягае в вторичному анал1з} становления пшшв ор!ентац1Г учн!всько! молод! на спец{алыисгь вчителя 1ноземно! мови в УкраШ; розробц1 прапор! е.чтац1йно! характеристики оптимального аб!тур!сита факультету 1ноземиих мов педагогичного вузу, комплексно!' программ довузIв-сько! п1дготовки майбутнього вчителя, а також науковому обгрунту-ваян! та експериментальному впровадженн} в практику системи взас-мозя"язку педпрофор}ентац}йнкх впляв}в педагог}чного вузу, загаль-ноосв!тньо! школа, орган{в народно! осв!ти, с1м"! як ц!л}сно! службк профос 1йно-педагог}чно! ор1ентадН на спец}алънгсть.

Теоретична з «а ч у и I с т ь дося!даення полягае в розширенн! зы!сту наукових положень про умовк п1двищэння ефективиост1 довуз1всько! п!дготовки майбутнього вчителя, головними з яких е: використання профор}ентац}йно! характеристики аб}тур}ен-та як оптимально! программ ор}ентацГ! на спец}альн!сть; коордана-ц}я сп1льних зусилъ педагог!чного вузу, загальноосв!тн}х шк1л,орган! в народно! осв!ти, с1м"! в мехах цШсно! служби профес!йно-педагог!чно! оргентац!! на спец!альн!сгь; педагог!чне спряыувая-ня та взае(.:озв"кзок навчальних дисципл!н сколи з спец!альням !н-тегроваяим педпрофор!снтац1йнкм курсом; п обгруятуванн! 1 реал!-зац!! принципу цШсного п!дходу до п!дготовки майбутнього вчите-ля 1ноземноТ мови на довуз{вському етап}.

Осойнотий вклад автора полягае в розробц! нови* ШЛЯХ.1В п!двищеяня ефектявност! довуз1всько! п}дготовкя майбутнього вчителя {ноземно! мови та !х реал!зац}! в умовах т!сно! взаемод!! педагоггчного вузу, загальноосв1тн!х шк}л, оргая1в народно! осв!ти, с!м"!.

Практична значения роботл полягае в розробц! конкретягос методичних матер}ал}в, що розкривають цШ,зм{ст, форми, метода довуз}всько'! п!дготовки майбутнього вчктеля }нозем-но! мови в процос! навчально-вшсовно! ройотя з 1ноземно! мовп та спец!алыюго {нтегрованого педпрофор!снгацгйного курсу; суть та функцП ц!л!сно! служби гфОфесШю-педагог^но! орДснтац!! на спе-ц!алья!сть. Використання штер1ал1в дослдаення, що розрахолян» на учит я, вчителгв загальноосв!тн!х шк!л, прац!вняк!в орган}в та ус-танов народно! осв!ти, забезпечус суттевэ п}двшпоння е*ектгашостг довуз}всько! п!дготовки майбутиього вчителя гиоз^по! мсв:т.

Обгрунтован1сть 1 достов1.р-н 1 о т ь одержаних наукових результат!в забезпечен! систем-ню.; п!дходоы до вир1шення досл!джувано1 проблема, в!дпов!дн!с-тю комплексу метод!в досл!дження його мет! i завдакням, репрезентативною вибхрки, як!сною i к!льк!сною обробкою результат!в.

База досл!дження. Основною досл1дно-експери-меитальнога базою був вибраций Кш'вський державний педагог! чний !н-отитут 1нозеших мов. Дня пор!вняльно! характеристики використо-вувався масовий педагог!чний досв!д шк!л та вуз!в.

. На захисг виносяться так! положения :

1. Оптимальною програмою ор!ентац11 учн!в загальноосв!тньоК школи на профес!» вчителя хноземнох мовн е профор!ентац!йна характеристика аб!тур1ента, в яку входять: культуролог!чна, гро-мадянська, гуман1стична, професtйно-педагoriчна, предметна спря-мовшпсть особистост!, а також наявнЮть в майбутнього вчителя адекватно! позитивно? оц!нки та самооц!нки власних зд!бностеЙ та 1нтерес1в, totobhoctI до всеб1чного удосконалення у в!дпов1дност1 з вимогамл педагог!чно'1 спец!альностi.

2. Необх!днога передумовою ефективно! довуз1всько'1 п|дготовки майбутнього вчителя !ноземно1 моей с скоординован!сть педпрофор1-ентац!йнях вплив1в педагог!чного вузу, загальноосв1тя1х ш!л, органа народно! осв!ти, ciM"i в межах цШсно! служба профес!йно-педаг ог!чн о i ор!ентац!'1 на спец i алый сть.

3. Довуз1вська п!дготовка е цШснкй процес профес1йио-пе-дагогИного просв!тниц1Еа, пронедевтично1 профапробацН, профе-ciUnoi коясультацП, пролоаговаиого п!дбору в ход! вивчення 1нс-земно'/ мови та спец!ального педнро(£ор!е!ггац!йного !нтегроваяого курсу.

^ п р о < а ц i я доел }дже;1ня. Розроблен1 методичн! ыа-тер1аля впровацздап в практику роботи Ки1'вського пед!нсгитуту !но-земних мол, орган!?, народно'1 ocBiri, !нститут1в удосконалення вчи-тел!в та «агальноосв1тп1х шк!л окрамих областей УкраТни. Апроба-ц!я та пирояэдкення в практику одержаних в ход1 експерименту результат} в зд1!:сшэвалась також шляхом виотуп!в автора на науково-прак/пгаях конференциях молодо вченях Кшвського пед1нституту 1ноземют мол /I985-I9Q3 p.p./, на республ1канських курсах вчителя ¡ноземио! мов и /1986-1991 p.p./, м!жвуз1вських науково-прак-тичнях конференц!ях: "Формування педагог!чноз майстерност! в енотом! npocjoclitooi п1дготовки майбутнього вчителя" /Ки1В, 19Э1/,

"Гуман1стичн! аспекти л!н*в!стичних досл!джень та викладання 1 но— зомних мов" /КиУв, 1991/ та на м!жнародн!й науково-практичп!й копференцН "Проблеми формування загальнолядських Щнностей в прочее! психолого-педагог!чпо1 п!дготовкя майбутнього вчителя" /Ки-ib, 1991/. Основний зм!ст дисертацп в!добранено в II публ!кац!ях.

Структура та обсяг дисертац! i. Робота складаеться i3 вступу, двох роздШв, bhchobkJb, списку осповно'У використаноУ л! тератури та додатк1в.

ОСНШНИЙ 3MICT ЛШСНРТАЦП

У в с т у п f обгрунтовуеться актуальн!сть теки досл!дяен-ня, формулюмться його об"ект, предмет, мета, г!потеза, завдання, методи досл!дження, характеризуемся наукова новизна, теоретична значущ!сть I практично значения, визначшоться положения, по вн-носяться на захист.

У першому р о з д i л i "Довуз!вська п!дготовка майбутнього вчителя !ноземно'У мови як педагог!чна проблема" роз-глядаеться 1сторико-хронолог1чний анал!з шлях!в ор{ентац11' учн!в-сько'1 молод! на педагог!чну спец!альн!сгь в УкраУн!, розглядаеть-ся стан довуз!вськоУ п!дготовкя майбутнього вчителя !ноземно'У мови на сучасному етап!.

Показано, що не впврие УкраУна задля утвердження cboei дер-жавност!, свого нац!онального в1дродяення в!дчувае нагальну потребу у икол! нового типу, в оптим1зац!У п!дготовки вчителя ново! формацП на вс!х етапах його становления, почянаючи з довуз!всь-кого. Лютнева, а пот!м Новтнева /1917 р./ реяолюцП в Pocl'i пробудили в УкраУн! над!ю на П нац!ональне та держание лоскрес!н-ня. Центральна Рада, яка очолила рух за в!дродження укра'шськоУ деряави, стала перед безл!ччю нагальнях проблем. Але УУ молод! яер1вняки одразу ж вир!знили т1сннй, нерозривний зв"язок нац!о-иалыюго визволеняя з створенняы новог сисгеми осв'тгт, п!дгогов-кою украУнських нац!оиалышх педагог!чних кадргв.

Буд!пництво в царш! осв!ти починалося в умов ах нацзвнчайно важко'1 спаддини, яку залишила Укра'/н! царська Росгя: висока не-грамотн!сть населения УкраУни, нияькя доля 1нтея!г9нц!':' та ГУ значка зрусиф!кован!сть, а головне - практична лщоутн!сть укра-i'HCbKOi школи /в!д початковоГ до вщо'{/. Осяовняиг напрямкамк ocBiTHbo'f д1Яльност! украУнських урядив 1Э17-1К0 p.p. стати:

яробудження нац!онально! 1 пол!тично-ссц!ально! св!домост! широкого загалу населеаня; л!кв!дац!я неписьменност!; в!дкриття новях шк!л, особливо початкових; в!дкриття укра!нських шк!л та г!м-наз1й, укра!н!зац!я уже !снуючях; ф!нансова п!дгримка навчально-осв!тн1х заклад!в, парш за все укра!нських, турбота про покращен-ня матер!ального становища учятел!в та !ншюс прад!вник1в народно! осв!ти; п1дготовка нових педагог!чних кадр!в.

Кер1вники молодо! укра!нсъко! держави глибоко усв!домлювали значения широкого вивчення !ноземних мов, як засобу прилучення укра!нського народу до багатств ов!тово! цив!л!зац!!, в!дродаення незалежно! Укра!ни. Був визначений 1 маг1стральний тлях освоения 1ноземнях мов широкими ыасами - докор!нне покращення вивчення !но-земних мов у школ1, перш за все середн!й. Вперпге !ноземн1 мови ставали надбанням вс!х громадян Украши - зг!дно Статуту едино! Шкшш /1921 р./ передбачалось вивчення англ!йсько!, я!мецько!, французько! мов та зазнаяалось, що вони обов"язков! для школя.

Статутом передбачались три ступен! едино! загальноосв!тньо! . школя, причому на останньому ступен! мала м!сце диференц|ац!я навчання за 1нтересами та зд!бностями учн!в. Це, в свою чергу,дозволяло проводим первянну профес!йну ор!ентац!ю школяр!в, в тому числ! ! на вчительську профес1ю.

Незваиаючи на катастроф!чну нестачу вчител!в для вс!х р1в-н1в шк1л, а особливо - початиово'1, розрсблялись проекти перших навчальних заклад!в по д^гготозц! вчител!в !ноземно! мови для ново! школи незалежно! Украппт. Так, 12 ховтня 1Э19р. Радою Народ-н!х М!'1!стр1в була ухнале на "Постанова про оргаа!зац!ю однор!чних педагогнчних курс!н для п!дготовки учител!в середн!х шк!л та про в!дпуск кошт!в на вдержання цих курс1в" Педагог!чн! курой включали 5 в!дд!л!в, одним з яких був в!вд!л нових закордонних мов -н!мецько!, французько! та рос!йсько!.

Для реал!зац1! !дей ново! школи, !! розбудови потр!бн! були роки, а Iстар!я вздилила кожному украхнському урадов! л!чен1 м!-сяц!, за як! буля зд!Йемен! перш! ваг ом! кроки по становлению м!цнях тНдвачин национально! школи. В той же час, в силу еконо-м1ч!го? роэрухи, хоосу громадянсько! в!йни, пост!йно! боротьби за дортапяу самостШн! сть, пол!тично! нестаб!льност!, практично! п!дсутност! д!йово! влади в Укра'М, опору украШзацП !снуючо! та творению ново! нац1онально1 школи з! сторони певнлх сил в Ук-рэ'ш! 1, нарошт!, страшно! спадщини в!д багатор!чно! русиф!ка-

îopcbKoï пол!тики дарськоГ Foofï, ocBfTiii здобутки украшських Уряд!в носили обмежеаий характер.

Все ж, сама осв!тня д!яльн!сть украшсышх уряд!в 1917— 1920 p.p. стала могутн1м катал!затором подальшого процесу твореная yKpa'iHCbKoï школя, системи п1дготовки над!ональних педагог!ч-шкс кадров, зокрема педагог1чннх кадр!в з Нюземних нов.

Етаяням передом у сгановленн! системи /у д!аяектичному взабмозв"язку довуз1вського, вуз!вського та п!слявуз!вського компонент/ Шдгоговки вчителя взагал! та вчителя !нозомко1' мови стали 1920-1930-т! роки. Характер вир!швння довуз!всько! п!дго-товки маибутнього вчителя зумовлювався:

1. Основнимя л!дходамл, структурою та головнями напрямкамя в орган!зацИ д!яльност! педагог¡чних навчальних заклад!в.

2. Бимогаш до особистосг! вчителя.його завдань.

3. Структурою та стоном bcîeï системи осв!ти I, перш за все, ïï'niKiJibiioï ланки.

1920-Ti рокя стали в Укра'Ш часом становления нових навчальних закладов для п!дготовкя педагоПчнях кадр!в. В результат! реформа 1930 р. булй Бсгановлен! три типя педагог1чнюс навчальних заклад!в: вини педагог!чн1 навчальн! закладя Лнститути/, серед-н! /яедагог!чн1 техн!куыи/ та педагог!чн! курся. В!дновлен! у 1932 poai ун!верситети в Укра'гн!, теж частково забезпечувачи школя педагог!чяиш надрали.

В той же час ситуац!я з п!дготовкою вчител!в Ьюземно!' мовн заляшалася вкрай неблагополучной. У допов1дн!й записц! про рад!о-нал!защв f.:epe?:i педвуз1в, направлен!^ колэгН народного кои!са-р!ату осв!тя УРСР у KBiTHi 1929 року, зазначалось: "Доводиться констатувати /на 12 род! радшськог влади/, що багатьох конче потр1бних Б1дд1л!в i заклад!в в галуз! аедоов!ти майке не розгор-нуто: а/ викладач!в чужоземних мое оф!ц!йно готуеться липе в Kiiï-в! на од.чор1чш1Х педкурсах /з I/I-I929 року/ та на нашвприват-них Be4ipHix курсах чужоземких мов в Одес!, Харков! к по 1ниях Шстах; причому на цих курсах чужоземних мов Hi пол^виховання, н! педагог1чнох п!дготовкя студентство фактично не одержуе".

Занепад у справ! п!дготовки вчнтел!в 1ноземно'1 моей поясшо-ваЕСЯ редок причин. Перш за все в УкраШ, як i у вс!й колишн!й napcbKiii Pociï, не було м!дних традиц!й у п!дготовц1 вчител1в

I/ Поотокол згс!дання колегП Нпркомосу про зшни мерея! BV3ÎB та наторкали до яього /19 квгтая 1929 р./. - ЦЦАВО /крапш, ФЛ66, он.9, спр.21, арк. 23.

1нозешгос мое. По-друге, спостер!гався и!г1л1зм з! сторони ос-в!тн!х прац!вник1в р!зного р!вня, шк!льно1 молод! до вивчеяня !ноземндх мов. До 1917 р. !ноземна.мова була ел!тарним шк!льним предметом, викладалась лише в окремих навчальних закладах ! бу-ла, таким чином, надбанням незначнох частини населе!шя. От чому, ставлення до колишн!х пан!вних клас!в перенссилося на сам! дозами! моек. Н1гШстичйому ставлеиню до !ноземно'1 мови слугувала 1 теор!я "мнимо!" осв!тньо1 цхнност! вивчення !ноземних мов"/АГер-лах, М.Стромилов/. В силу них причин, а також того, що единих, обов"язкових для вс!х шк!л навчальних план!е у 1920-т! роки не було, ¡ноземна мова в цей час у багатьох школах эалишалась факуль-тативним предметом. Все ж найголовхишою, на наш погляд, причиною неблагополуччя з п!дготовкою педкадр!в з !ноземних мов була в!д-сутн!сть сохиально! потреби в них. Двадцят! роки стали в УкраШ периодом вир1шення таких нагальних завдаць, як: боротьба з ве-личезною неписьменн!стю значкох частини населения, творения ново! радянсько!" школи, перш за все початковох, забезпечення школи в!дпов!дним педагог!чним персоналом. Вир!шуючи первинн! завдання по зм1цнешго соц!ал!стичного ладу, будучи обмеженов, в силу ряду пол!тичних реал!й, в зносинах з гншиш кра1нами, Укра'1'на в ц! роки ще не вхдчувала гострох потреби в людях, як! знали 1ноземн1 мови. Потребу в таких людях сусп!льотво в!дчуло лише в к!нц! 1920-их рок!в.

У кв!тя! 1929 року Наркомос УРСР прийняв р!шення про в!д-криття п!дв!дц!л1в чужоземних мов при Кихвському, Одеському та Харк!вському 1нститутах народно! осв!ти. У 1930 роц! був орга-н1зований Укра1нський !нститут л!нгв!стично1 осв!ти з перекла-дадьким та педагог! чним в {делениями. У цьому ж роц! було прийня-то р^ення про в1дкриття в УкраШ 6 л!нгв!стичних техн!кум!в, як! повинн! були, зокрема, готуватл вчител!в ¡ноземДоЪ" мови для семирИок. Таким чпном, 1929-1930 роки стали етапними у станов-ленн1 систем навчальних заклад! в по п!дготовц1 педагог!чних кад-р!в з Ьюземнпх мов для иасовох школи. У наступи! роки к!ль-к!сть налчапьних заклад!в по п!дготовц! вчител!в !ноземяо1 мови роэтп'ялась, ! на початок 1941 року в УкраШ уже д!яли 3 педа-гохЧчшк »нститути !ноземних мов - у Дншропетровську, Харков!, Одоо).

Розв"кзапня проблем« доБуз1вського становления майбутнього вчителя влагал!, та вчителя Иноземно! мовя зокрема, проходило у

двох папрямах: I/ класово-СоЩалышй п!дб!р потеицШного контингенту педагогiчних навчальних заклад i в або пролэтаризац!я bmiijoï дедагог1чно1 школя i 2/ власне профос!йно-педагог!чна ор!ента-Ц1Я учн1воько-1 молод!.

Сощально-класовий шдб!р зд!йсшовався через: чистки /поре-реестрацП'/ студеит!в, розверсткя при прийом!, прийом до вуз!в по кур i ям /роб1тшгк!в, селям, трудов o'i ! нтел!генцП/, регулярн! переэ!рки соц1алы{ого стану студенев, д!япьн!сть роб!тфак!в,п!д-готовчих груп та курс(в при педагог{чнгос вузах.

Головними налрямками власне npaï.opi ентац1йно'1 роботи вищпх педагог!чних навчальних заклад!в у 1920-30-т! роки стата: орген-тир подвузгв на потенц!Ених аб1тур!ент!в, як! опробували себе в трудов!й д!яльност{, перея!рили cboï педагог1чн! зд!бност! та на-хили; ор!ентир на педкурси /педтехн!куми/ як Форму в!дбору d пед-вузи; д!яльн!сть podiT^aKiB, п!дготовчих курс!в, груп при педаго-г!чних вузах, техя!кумах;' ор!ентац!я та в!дб!р аб!тур!ент!в за результатами навчання у першому перев!рочному семестр! у педвуз!; шрока аг!тац!йно-пропагандистська робота вуз!в на п!дприемствах, з устаяовах, школах ! т.п., опора в ц!й робот! на р!зноман!тн1 рромадськ! орган)зац!ï; орган!зац!я початковoï роботи по довуз!в-зькому становленшо майбутнього вчятеля в умовах середньоУ школи.

У досл!дяенн! даеться анал!з кожного з напрямк1в педагог!ч-ю! профор!ентац!ï.

Вагливим пер!одом у подальшому розгортаня! системи п!дготов-си вчителя ¡нозекно! ыови стала друга половина 1940-их рок!в. Cale в цей час питания стану викладання !ноземних мов у середн!х колах, забезлэчення иих шк!л в!дпов!дним дедагог!чним персоналом ¡тали предметом сорйозного обговорення в уряд! УкраУни. Рада Mf-:JcTpiB УРСР cboïmîi постановами в!д 31 ясовтня 1947 року та в!д 18 ерезня 1948 року зобов"язала МШстерство осв!ти докорпшо по-1ППИТИ викладання_iноземних мов у середн!х школах ! забезпэчити о 1949-1950 навчадьяого року обов"язкове викладання у вс!х се-едн!х школах одн!е!' з !ноземних мов - англ!йоько'1, франпузько!', !мецько'1' або !спансько'1. Дая! постанови стали могупйм поятовхом ля покращелня викладання !ноземних мов у свредн!х школах, посту-ового розширення в УкпаУн! мереж! педйгог!чних кгвчалькпх закми-!в, що готували вчителтв 1яоземних мов. Так, уткэ з I жовтня 348 р. були в1дкрит! Kitïвський та Дя!прояетровськ;й педагог!чя! аститутл ¡ноземних мов.

-103 KiHiyi 1960-их poKiB розпочався як!сно новий етап у досл!д-женн! проблем ярац! вчителя ¡нозекно: мови. Сама в ц! роки активно розробляеться профеС1Сграф1я пращ вчителя иноземно! мови.Важ-ливими у цьому в!дношеня!, були досл1дження Лобич Г.О., Максимо-во1 Е.О., Стафур!ио'1 И.О. У 1972 р. був створешш перший вар!ант "Квал!ф!кад!йно1 характеристики учителя 1иозешю1 mod к", у 1974 -другяй вар!аяг 1 уже у 1977 роц! була розроблена профэс!ограма вчителя 1ноземяо1 мови.

I960—i роки стали початком KopiHHoro переломного етапу у до-сл1дженн1 проблем ор!ентацП та вщбору учн1всько! молод! на вчи-телъську профео!ю. B4ent Гонобол^н Ф.К., Кузьм1на Н.В., Школен-ко Д.Ф., Хмелюк P.I. та in. показали принципово ваяливз значения довуз!вського етапу у ц!л!сному процес! формування особистост! вчителя.

Сучасн! досл!дження в галуз! довуз!всько1 п!дготовки май-бутнього вчителя досить широк!. ix анал!з показуе, що одн!ею з найголовн!ших умов п!двищення ефективноот1 функц1 онування дову-з!вського етапу ц1л!сного процесу формування особистост! вчителя, поряд з досл1даенням концептуальних пктань /розробка Teopi'i педа-гог!чних зд!бностей та методики ix д!агностування на р^зних в!ко-вих етапах; диагностика та прогнозуваяня профес!йяо'1 првдатност! до педагогИно! д1ялъност! та ih./, е теоретична розробка основ системи opiBHiaali га выбору на конкретн! педагог!чн! профес!'1.

Серед досл!джень ц!ei' групп варто, на наш погляд, вид!лити зокрома робота Алимкулова Д.Ш. /ор!ентац!я на профес!ю вчителя ро-с1йсько! мови та л1тератури/, Артеы"ева В.П. /ор!Бнтац1я на профе-с!и вчителя xiMi'f/, Дадаканова С.М. /ор!ентац!я на профес!ю вчителя музики/, Максимово: P.E., Ходорчук А.Я. /ор!ентац!я на профес!ю вчителя математики та ф!зшш/, Шадр!на A.A. /ор!еатац!я на про-фес!ю вчителя $1зкультури/, Иишк!но1 O.E. /ор1ентац1Я на npo$ectD вчителя трудового навчання/ та 1н.

Досл}дження з пятань ор!ентацП школяр!в на профес1ю вчителя 1Н039ЫН01 мови /Крегждено О.Ю., Школаева С.Ю., Пасинок В.Г.,По-чокаыжоп B.C., Райц Я.П./ спрямовая1 на розв"язання таких проблем, як: назначения методики та кошонент1в профв!дбору на спо-ulaiiüicTb вчителя шоземно!' мови, розробка зм!сту, форм, мето-д!в opieiiTauii на дану спэц1альн1сть в рамках гуртка, факультативу з !поз(;!лш1 мови, cneuiальних педагог!чних труп /клас!в/ з по-глибленкм вквпенням !иозомно1 мови.

В той .те час, в силу яовях вимог до вчителя сучасно! укра-1'нсько1 школи взагал! та до вчителя !ноземно! мови зокрема, зрос-тання рол! ! значения довуз!вського етапу у отанозленн! особисто-ст1 майбутнього вчителя, необх!дност! зд!йснення в середнгй школ! перш за все вяховушс! ввдпрофор1енгацШ для формуваняя та роз-витку особистостI, готово! до св^домого профвС1Йаого самовизна-чення, назр!ла потреба теоретично! розробки ц!л!сно1 системи до-вуз1вськсц П1дготовки майбутнього вчителя 1ноземно! мови укра!н-ськох наШ опально! школи.

Практика робота пэдагог!чних вуз!в, середн!х загальноосв!т-н!х ШК1Л особливо шдкреслюють необхгднгсть розробки ц!л!сно! ои-стемл довуз!всько! п!дготовки майбутнього вчителя !иоземио! мови. Проведене нами вивчення стану педпрофор1снтац!! в школах показало, що ! профпросв!тницька робота, наприклад, бес1ди з учнями про особливост! прад! вчителя !ноземно! мови, не говорячи вже про певний щльний спешалышй педпрофорцентацШшй курс, 1 оргашза-ц!я д!ялышст! школярIв по ц1Л9сирямовапому розвитку !х зд!бно-стей, !ятерес1В до педагог!чно! д!яльност!, наприклад, робота уч-н 1з як лом!чник!в вчителя, консультантов з !ноземно! мови, особливо в молодших класах, залучення IX до орган!зац!1 окромих форм позакласно! роботи з !ноземно! мови займають незначне м!сце у арсенал! педагог! чаях профор!енташ йнкх форм д!яльност1 вчител!в 1ноэемло! мови. Дане вивчення такой показало, що явно недостатньо зд!йснветься ц!леспрямоваш ор1ентуванпя вколдр!в на вчительсьну спец!альн!сть в ход! вивчення 1нозеино! мови, ио зб!днюс як сам навчально-виховний процос з даного предмету, так 1 унеможлшзлюз д!йову довуз!вську п!дготозку майбутнього вчителя {ноземпо! мови.

Приведен! у досл!джонн! експериментальн! матер!али /низышй р!вень профес!йно-педагог!чно! спрямованост! у значно! частшш аб!тур]ент1в, студент1и, випускпяя1в факультет!в {ноземних мов педвузхв; зростанкя к1лькост! студентов, що отбувають з педвуз!в республики !, в!дпов!дно, зменшення валусМа; зни/оння осб!г-нього цензу вчител1в !ноземно! мови та т./ шдтвердкуыть, що в!дсутн!сть д1йово! ефективно! системи ор!ентацН на профес!ю вчителя пюземно! мови в1дбиваеться на ефектшшост! гИдготовки вчителя ¡иоземно! мови на подалыиях етапах його становления.

Другий розд!л "Шляхи оптич!зад!1 п!дготспхг майбутнього вчителя !ноземю! мови на довуз!всы<ому етапГ' мостить виклад розробки й обгрунтування цШсно! систрыи ор!ентац1! учн!в-

сько? молод! на вчлтельську спец!альн!сть, анал!з результат!в П функц1онування.

Для обгрунтування мети 1 програми довуз!вського етапу форму-вання маибутнього вчителя шоземно? мови актуальною е розробка ч1тко1 ц!льово! характеристик!", що можливо в рамках профес!огра-$1чного п!дходу. Саме профор1ентад!йна профес1ограма дозволяв окреслити стратег!ю та основн! пр!срлтети педагог!чно1 профор!ен-тац1йно'х роботи, спроектувати конкротну структуру та зм1ст довуз!в-ськоУ п!дготовки майбутнього вчителя П!оземно'х мови. При цьому важливо зазначити, що дана профес!ограма повшша узгоджуватися з про$ес!ограмою, яка мае на мет! в!дб!р на дану профес!ю, а також 1з профконсультацШною профес!ограмою. Актуальн!сть питания, яке стояло перед нами пра розробц! профор!ентац!йно1 провес!ограм»:,поляг ало в тому, що не зважаючи на наявн: серйозн! дослхдження проблей профпридатност! та профв!дбору в педвузи, поки що не створена комплексна профес1ограма для ц!лей профЕ1дбору, яка визначала б перш за все особливост! особистост!, 11 зд!бност!,або 1х в!д-оутн!сть до провес 1? вчителя }ноземяо1 мови. На розроблона поки що 1 профконсультац!йна провес!ограма на дану педагог!чну спец!-альн!сть.

У отворенЩ нами профес1ограм! основною категор!альною характеристикою оптимального аб!тур!ента факультету 1ноземних мов педагог!чного вузу вибрана спиямован!сть його особистост1. При • цьому ми виходили з того, цо для к1нцево1 характеристики п!дго-товлепост! вчителя на довуз!вському етап! валливий не т!льки пев-ний р!вень з.чань, ум!нь та навичок, необх!днийдля суб"екта дано! . педагоПчноК елец!альностI, а перш за все - динам!ка та р!вень розвитку т1е¥ чл }ишо1 спрямовакост! особистост!. Саме вони пока-зують об"ективн1 тенденцГх у розвитку особистост!, дозволять ви-значити можливост! ефективного воеб!чного становления /доучування, дорозвитку/ майбутнього вчителя !ноземшл мови на етап! базово!" профес!Кно} осв!ти, а п!зн1ше - профес!йиого удосконалення.

Шд спряу,ован}стю, незалежно в1д 11 конкретного зм!сту, ми ро-зун!смо особисП сив нобоутворения, пов"язане з характерологх чними та мот-лвац|йяп-ц1нн(сними ор!ентац!ями майбутнього вчителя хпозем-но! ко;ш, лого потребами, що опирахоться на проявлен! !нтереси,на-хили, зд!б!!ост{, на знания та сформован!-способи /ум!ння, навички/ п!знания та тпорчо-перетворюючох д!яльпост! у певнхй сфер!.

Рояроблсна профор1снтац!Р.на профес!ограма /характеристика/ пе-

редбачае орган1зад1ш довуз!всько? Шдготоеки майбутнього вчителя Шоземно? мови, пов"язано? з формуванням у нього культуролог!чно?, громадянсько!, гуман!стично1, профес!йно-педагог!чно1', предметно? /л}нгв!стично-педагог!чнох/ спрямованост!, а також адекватно!' позитивно! оц!нки та самооц!нки власних зд!бностей та 1нтерес!в,го-товност! до всеб1чного удосконалення у я!дпов!дност! з гимогами педагог!чно? cneuiальност!.

Досл1даення показало, що необх!дною передумового ефектвнох довуз!всько? п!дготовки майбутнього вчителя !ноземноТ мови с ско-ординован!оть гседпрофор!ентац}йшхх вплпв!в педагог!чного вузу, за-гальноосв1тн1х шк!л, орган!в народно? ocbItii, с!м"? в межах ц!-л!сно1 служби профес!йно-педагог!чно! opfeircani'f tta спецiалых!сть. Суть ц!л1сно? служби - забезпечення т!сно? взасмод!? та коорди-нац1я основиих зовн1шн1х фактор!в, що впливаать на усп!шн!сть до-вуз iBCbKO'f п!дготовки майбутнього эчителя ¡ноземно? мови, оптим!-зац!я вяр!шення запдань, в!д якях залежигь ефективнхсть дано? п!дготовки, a саме:

1. Ознайомлеиня прац!вник1в народно? осв!ти, вчител!в, бать-к!в з цхлями, ом! стом, формами, методами opieHTani? мколяр!в на педагог!чну профес!ю взагал! ! на опец!альн!сть вчителя !ноземно? моия зокрема.

2. Безпосервдня довуз!вська п1дготовка майбутнього вчителя !ноземнох мовя.

3. П!дготовка студент!в факультет!в !ноземно? мови педвузу до проведения .педпрофор1ентац!йно? роботи в школ!.

Саме зд!йснепня них взаемопов"язаних залдапь опряяо комплексному впрхшеншо проблэми ефективного функц!онувшшя допуз!в-съкого етапу у-становленн! майбутнього вчителя 1ноземно? моги.

В ход! зд!йсненого эксперименту /1984-1992 p.p./ робота по ор!ентац!Х иколяр!в здШсшовалась спочатку на баз1 Кихвськох,Пол-тавськог, Черкасько?, Черн!г1вськох, а п!зн!ше 1 ряду !.чгаих областей Укра?ни. В рамках проведения ц!«п сильно? робота на баз! вшцепазваиих областей визчачились так! субчектя ц!л!с»о¥ слукбп npaJeclii'io-nftnpi'ori'Hioi ор!енташ? на споц1ачых!сть вччтоля iно— земно? мови:

1. Прдш'0г1чиий пуз /¡{я?вський доржалнй! педагог {чай! ]цс-титу? 1ноземцих мов/.

2. Облпон! упулалихня народно? осп!ти, облаон! /рог!оплльн f / !нстлтути удоокоиаасршя рчотелхв.

-143. Район«! Днськ!/ методкаб!нети та е!дд!Ли народко'х" осв!ти.

4. Загаяьноосв1тн! школи, шк!льн! методоб"еднання вчител!в !ноземно"1 мови.

5. CiMnH /школяргв - MafiôyTHix вчителхв ¡ноземно'х мови/.

В ход1 функц!онування служби /1984-1992 p.p./ визначились

функцП кожного H суб"екта, характеристика та анал!з . яких пода-еться у досл!дженн1.

Центром'ц!л!сно'1 служби став педагог!чний вуз - Кшвський пед!нститут 1ноземних мов. Основною функщею вузу стала орган!за-ц1я та- зд!йснення довуз!вськох подготовки майбутнього вчителя ïho-земно'1 мови, П1дб1р на наачання в !нститут. 3 вде» мегою у 1984 р, на баз! îпституту була в!дкрита школа /пхзн!ие - факультет/ майбутнього вчителя, кер!вником hkoï став автор дксертадг:. Д!яль-нхсть факультету стала не т!льки центральною ланкою сп^льност! педпрофорхентадхйних зусилъ во{х суб"ект!в ц!л!сно'1 служб и, эле i стимулятором вир!ше!шя ц!лого комплексу проблем, пов"язаних з в!дтворенням педагог1чних кадр!в з iноземноГ мови.

Проведене дослхдаення показало, що довуз!вська пгдготовка майбутнього вчителя !ноземно'{ мови ефективна пери за все при ïï ' орган!зацП i зд1йсненн1 одночасно в ход! навчально-виховно!' ро-боти з пхоземноУ мови та в продес! специального педдрофор!ента-ц1йного курсу.

Як вказують вчен! /Б!м 1.Л., Гальскова Н.Д., Паосою 6.1., Соловцова 0.1., Якушина Л.3. та in./, на сучасному етап! smîct навчання ¡ноземнпг мов! повинен бути oco6ncTicHO-opiентованим, зодовольняти п1знавально-ко1лун:кативн1 ¡нтереси учи!в, в}добра-жати, особливо на старшому шк!льному етап!, професгйн* сфери сп1лкування учн!в. Ось чому одним з наших основних завдань в ход! досл!дження було всеб!чне розкриття педпрофор!ентац!йнтс ыохлн-востей навчально-виховного процесу з !ноземно'1 мови. В зв"язку з цим наш була розроблвна ц!л{сна дрог рама з !ноземно"1 мови, яка була покладена в основу наэчаяьно-виховного процесу з даного предмету двохр!чного очно-заочного факультету майбутнього вчителя Ъ'и-ÏBCbKoro пед!иституту !нозймних mob. Особлив îctjo орган! зацП навчально-виховного процесу з JHOaeMHOï мови стала нз п!дм!на, а продовкення, опора на паралельно зд!йснюванпй анаюгхчний процес в рамках загальноосв1гньо1 вколи. При так!Й постанови! навчально'1 роботи створюються передумови для збагачення ! ц!лей, ! само!' д!-aibuocTi сгараокласник!в по пасвоснаи !нозешю'£ мови.

Таким чином, головне завдання полягало в тому, щоб освоения майбутн!ми вчителяыи мовленнево! д!яльност! з 1ноземноГ мови в рамках факультету майбутнього вчителя, а одночасно ! загальноос-вггньо? школя, набуло виразного профес!йно-педагог!чиого спряму-вання. Ось чому при розробц} навчальних матер!ал!в з пгоземно! нови, що стали методичною основою» /базой/ навчалъяо-виховиого про-цесу з даного предмету на факультет! майбутнього вчителя, ют ви-ходили з того, що уже в самому зм1ст! навчання !нозмно1 нови по-винн1 бути закладен! можливост! цШсного формування особнстост! майбутнього вчителя.

Основою для орган!зац!I зм!стовного плану мовленневоI д!яль-ност! школяр!в е тематика дня усного мовлення та читання. У роз-робленому нами курс! з !ноземног мови визначальною ознакои тематики став II культуролог!чшй, громадяяськяй, гуманистичной та профе сIйио-педагогIч ний характер.

3 тематикою усного мовлення та читання нерозривно пов"язаний ! характер текст1В. Нами були п!добран! тексти, що мають виразне профес!Ёно-педагогхчне спрямування. При п!дбор! даних текст!в мл звертали особливу увагу на те, щоб для 1х зм!сту були характерн!: смислова завершен!сть, п!знавальна цхннЮть, ¡нформативнхсть.про-блемн1сть, велика позитивна емоц!йяа насичея!сть. Шдхбран! текста дозволяють засобами !яоземяо1 мови знайомити школяр!в э р!з— номан1тнимя аспектами вчительськох прац!, особливостями побудови та функцхонування системи осв!ти у нанШ краШ та кра'Унах, мова якях вявчаеться.

Виразний профес!йно-педагог!чний характер мгаоть I !нш! еле-менти зм!сту навчання !ноземн!й мов!. Так, для орган!зацП ро-боти над фонетичним .аспектом мови були п!д!бран! в!рш!, присл!в"я, приказки та !я,, що мають виховуючий характер, сприяить ц!леспря-мованому вихованню особистост! майбутнього вчителя ¡ноземнох мовп. Можливост! педагог!зац!I налчального предмету "!ноземна мова" були закладен! ! в такий аспект д!яльност! слухач!в факультету майбутнього вчителя як освоения граматично! сторони усного мовлення та читання.

Педпрофор1ентац!йна спрямовая'сть зм1сту навчальних матер1а-л!в - визначальний, але не единий чиншк усп!шно1 довуз!БСькох п!дготовкн майбутнього вчителя засобами ¡ноземно! мови. Дос:<ть зкачуща ! методична ¡нс.трументовка вчктеля /вккладача/ в процес! зд!йсаення педпрофор!ентатШ'шо! робота.

Прл орган I зац!! навчально-зиховного процесу з (нозекай! мови Ш ВЕХОДШХИ 3 П03ИЦ1Й ОСОбКСГ!СНО-Д!ЯЛЬН1СНОГО подходу /Зимня 1.О./. Це означав, що в центр! /основ}/ стратеги 1 тактики кожного викладача повинен знаходитяся сам школяр - майбутн!й вчи-гель, з 1шго 1нтереса\1Д, установками, мотивами, цгннхсними ор!ен-тацхяш, яккй, як 1 викладач, е активно д!ючим суб"екгом. Виходя-чи з цього, доы!нуючоа ланкою навчально-виховного процесу з 1но-зешо! мова на факультет! маибутнього вчителя стало вирхшення слухачами р!зноман!таих навчальних задач. При цьому ми, з оди!-е1 сторона, на виюючаючи значимости мовознавчих задач, дбали пера за все про прзвалювання у навчальному процесс умовно-комун1-кативних, а головне - комун!кативних задач. 3 хяшо! ж, сторони наш зусиляя буля спряшван! на те, иоб пропоноваш виклздачем р!з-номан1тн! задач! /мовознавч!, умовно-комун!кативн1, комун1катив-ш/ характеризуваляся достагньо високш/. зарядом проблемност!.

Ваашазям для актив ¡зац! I пхзнавашю! дхяльиост! майбутн!х вчителхв, розвитку у них !яяовац!йного шслення, основ профес!й-но-педагог!:чного зоярема, формул ання ледагоПчио з на чудо! моти-вацх! е також робота з в1д!бранилш текстами.

Основне в ход! досл!джешя полягало не в засвоенн! слухачами закладеао.! в текстах хнформац!! /хоча 1 це вакливо/. Головины було Бикорястакня текс?1в як бази для подальшого розвитку мов-ленневих навичок та умхнь слухач!в, як предметно! оонови для ви-раженяя маибутн!ш вчителяш свохх думок, погляд1В з тих чи !наях проблем, перш за все ярофесхйно-подагог1чного плану, !х зац!кав-леного обговорення. Така органхзац!я роботи сприяла особист!снод^у взаемозбагаченны майбутн!х вчител1в.

У досл1даеннях остаянгх рок1в /Бхм 1.1./ в!дзначаегься,що з точки зору орган1зацП аавчання хноземйШ мов1 важливо ввд!лити на кожному етап! навчання домхнуючу д!/,лыпсну хдею, що забезпе-чуе мотиващю навчання та вкх1д в 1нш! вида д! яльностх. Таккй ви-х!д на !нш1 види д!яльност1 слухачхв факультету мнйОутаього вчителя мав для нас в процес! экспериментально'! роботи особливо знауен-ня. По-перше, забезпечувалось стлыулювання слухач!в до практичного оволодшяя ними !ншоыовним спхлкувашям. По-друге, 1 це особливо було для яас значущям, створювзлисл оптимальн! можливост! для веебхчного розвитку у майбутн!х вчятел!в спрямовакосгг на викорис-таяня хноземно! мови у початковш про$ес!йно-дедагог!чн!й. сфер!.

Включения д!яльаост! слухачхв факультету ма2бутнього вчителя

по освоению !ноземно! мови на початковому piвнi профес1йно-педа-rori4HO'i д1яльност! зд!йснювалось двоыа шляхами: через курс "Психолого-педагог i чн! основа npaui вчителя 1ноземно'1 мови" та безпо-середньо в ход! навчалыюго процесу з !коземно1 мови. 3 ц!ею метою нами Оула розроблена система комун!кативно-проблешшх. /п!зна-валышх/ творчих задач з !ноземнох мови для слухач i в факультету майбутаього вчителя.

Максимально використання педпрофор1ентац{йних можлшостей навчально-виховного процесу з iH03eMH0í мови пов"язане пьрш за все, як ми уже зазначали, з активною позиц!ею в ньому майбутньо-го вчителя, створеиням максимально сприятливих умов для геретво-рення кого в активно д1ючого суб"екта навчальнох Д1яльност1 з !но-земно! мови. Значувдш в зв"язку з ции в ход! експерименту стало рац!ональне поеднання 1вдив1дуальних та колектившгх форм роботи, при дом!нуюч1й ролi осталн!х, та отворення умов по становлению майбутн!х вчителхв як суб"ект!в самост!йно'1' д!яльноот! з !нозем-нох мови.

Зг1дно розроблено! нами профес!ограми, ядро особястост! май-бутнього вчителя пюземао! мови складав його особист!сне новоут-ворення, що являе собою д!алектичну вдн!сть власне профео1йно-пе-дагогхчно! та предметно! /лiнгвiстично-педагог!чно!/ спршоваиос-ri. Головною метою розробленого нами специального педпрофор1ента-ц!йного курсу "Психолого-педагог1ча1 основи npayi вчителя 1иозем-Hói мови" i стало формування nie'í !нтвгращйно"1 характеристики особистост1 майбутнього вчителя на довуз1вському етап!.

Головною особлив!стю даного курсу g !нтеграшя початково! базово! психолого-педагог!чно1 1нформац! "i та 1Нфориац1! з методики викладання ^ноземаих мов. На основ! дано! 1нформацН проходить активне освоения школярами початкових !нтегрованих знань.фор-мувашш у них перших !нтегрованих навичок та ум!нь, inurax особис-tícho та профес!йяо значутцих характеристик, иеобх!дних як для усв!до(лленого вибору, так 1 для подалъшого усп!шного освоения ними спец!альност! вчителя 1ноэ8Мно1 мови в уыовах профеоЬТно'х осв!-ти.

Структура курсу включав два взаемопов"язаних напрямки: лекц!й-Hi, ceMiKapobKi i практичн! эаняття та самостШну пошуково-п!зна-вальну длялыпсть слухач!в в cbo'íx школах.

Тематика лекцШшх, сем!нарськлх та практичных занять пключас пег ну систему блок i в питань, що поступово розгортаються. Перший

блок складають питания, пов"язан! з основоположням ni знаниям слухачами факультету майбутнього вчителя феномена лодиня. Уже з перших занять слухач! приходять до висновку про необх!ДЕпсть ¡ц-тегрованих, мхжнаукових знань про людину, в!дбуваеться первлн-на актуал1зац!я i розвяток цих знань. Питания другого блоку спря-мован! на первинне п!знания майбутн1ми вчителями науки i ыистецт-ва виховання, освоения ними др0фес10граф!чних вимог учительсько! професй' взагал! t спецгальност! учителя }ноземно'1' мови зокрома. Третей блок складають питания, пов"язан! з початковим засвоенням слухачами проблематики самоя1энання та самовихованая особистост!.

Особлив!стю тематики курсу для слухач!в 'другого року навчан-Ня е, з oflHtsï сгорони, та, що продовжуеться лог!чае розгортання системно! психолого-педагог!4hoï !нфорыац1 ï та !нформац!'1 з методики викладаняя гноземних мов. 3 imnoï сторони, тематика стае акумулятивною, тобто закладаються принципов! можлшзост! в проце-ci ïï освоенея /роботи над нею/ для активного використання накоп-леного слухачами досв!ду комплексно! початково! профес1йно-педа-гог!чно'1 д!яльност!.

Отже в ид iлимо ui три ochobhî акумулятивн! блоки питань, що нерозривно повиязан1 з уже охарактеризованими. Перший з них тор-каеться вивчення слухачами факультету майбутнього вчителя проблем розвитку й становления укра'!нсько'1 нац!ональноУ система осв1ти та виховання. Другой та трет!й блоки питань пов"язан! з обговоренням таких важливих тем, як "Майстерн!сть вчителя на уроц!" та "Май-стерн!сть вчителя-вяхователя". Важливим для усп!шного проведения занять з цих тем е те, що на протяз! всього пер!оду навчання на факультет! майбутнього вчителя слухач! проводять ц!леспрямоване споотереження за навчально-виховним продесом з ¡ноземно!' мови, зд!йсшоють комплексну початкову загальнопедагог!чну д!яльн!сть та д!яльн!сть з предмету майбутньо'1 спец1альност1.

Другой системною складовою курсу "Психолого-ледагог!чя! осно-ви npayi вчителя iH03e№Hoï мовл" е самост!йна пошуково-п!знаваль-на д!яльн1сть слухач!в факультету майбутнього вчителя в cboïx школах. Дана д!яльн!сть зд1испивалась шляхом виконання слухачами зав-дань з таких напрямк!в:

1. Загальнопедагог!чна робота з д!тьми.

2. Навчально-вяховаа робота з !аозешо1 мови.

3. Пошуково-досл!дницька робота.

4. Вивчення педагог!чно"1 л1тератури.

Вахливо зазначити, що вшонуван1 слухачами завдання з данюс иааряшхЕ дуля двох тип!в:

1. Завдання, обов"язков! для виконання вс1ма слухачами, що дозволяло забезпечуватя системн!сть того чи !ншого напрямку.

2. йакультатиЕн! завдання, що Еилливали з особливостей нав-чально-виховного процесу конкрегно'1 пколи, яку представляли слухач!, тих чи 1ш11их 1пз.чаЕа1Ьно-д1Ялы1!сних пр!орятет!в ксжного маибутнього вчителя.

Запропонована система довуз!всько'1 niдготовки майбутиього вчителя 1нозе(:шо1 мови п!дтЕердила свою ефективн!сть. За остан-н1 6 рок!в 247 Би[гускник1в факультету маибутнього вчителя стали студентами Кшвського пед!нституту !ноземних мов. Наведен! я до-сл!даенн1 експериментальн! дан! /результати адаптацП до умов вуз1вського навчання, ycniimocTi з психолого-педагог!чних дисци-пл!н, проходження недагог!чно'1 практики та !н./ и!дтвердмують б!льш високу ycaimHlcTb доучування /дорозвитку/ в умовах профе-ciiiHoï педагог!чно'1 осв!ти студент!в-вш1ускник!в факультету май-бутнього вчителя у пор!внянн! з хншяш катогор!ями отуденПв. Гак, подан! в таблиц! I дан! дереконливо показують кращу усп!ш-н!сть студент!в-першокурсник!в, що пройшли довуз!вську шдготов-ку в освоены! npocjeclï вчителя 1ноземно1" мови, Тактично щороку, починаючи з першого вппуску /¡985 р./, як r/.i Hi кум один з ви-пускник1В факультету маибутнього вчителя ставав 1менним отипед!а-тоы, або ст)шснд1 атом вузу в!д час навчання у КиУ'вському державному пед1нститут! шоземнях мов. Еажлиьим показником ефективно-ст! запроионовшо! сястеми педпрафор! ентад!'! стало розширення баз и доол!дкення. За роки багагор1чного експерименту /1934 -1992 p.p./ к!льк1сть областей Укра'Уни, hkî представляли слухач!, факультету маибутнього вчителя зб!льшилася в!д чотирьох /1984 р./ до тринадцати /1992 р./.

Цроведене досл!дження дозволяло зробити Tai<i висновки:

1. ¡сторико-хронологхчиим аналхз роздитку шлях1в ор!ентацН y4hibcbkoï молод! на ripai ее по вчителя 1ноземно: моей спряли <Ялып глибокому. якгеному вир!пешко проблема довуз!всько'1 ni дготовки майбутиього вчитоля Ihosgmmoï мови, розробки ц!л!С11о"1 систем;: opieiiTaaiï школяр!в на дану спец!альн!сть.

2. илтямальною дрогра\»о!э opicuTauiï уч-писько!' молод! па проГеопо вчителя шозешо! мови с npoiopiGHTaniitiia характеристика

Таблицн I

Усд1шн1сть студват1в дершого режу навчаная. за 1935/86 - 1990/91 навчальн! роки

I Екстариментальна трупа ! Контрольна трупа

Навчаль-нии

Всього !в тоу^ тшсл, .

ЛСЬОГО вчаться на "Е1Д_

/чол./ !м1нно" та 5-4

! Всього !Б Т0МУ числ1 ■ ? вчатьоя на "в1д-I /чол./ !м1нно.. та 5_4

! !Всього /чол./ ! В % ! ! Всього ! /чол./ В %

Перша екзаменац!йяа сес!я;

1985/86 9 7 ГП,1 267 186 69,6

1986/87 23 19 82,6 283 194 75,4

1987/68 38 31 81,7 362 259 78,8

1988/89 51 44 86,3 386 295 77,5

1989/90 64 61 95,3 371 323 87,0

1990/91 62 52 83,9 390 256 72,2

Друга вкзаменац1йна сес1я:

1985/86 9 9 100,0 265 151 56,9

1986/87 23 15 65,2 280 150 53^6

1987/88 38 28 73,7 372 191 51,3

1988/89 51 34 67,5 358 193 53,8

1989/90 64 52 81,3 368 226 61,5

1990/91 62 58 93,5 390 316 81,0

Перша сес4я Узагаяышюч! середа^ дан!:

247 214 86,7 2059 1513 73,6

Друга сесхя 247 196 79,4 2СВЗ 1227 60,3

Навч.

р1к 83,0 67,0

аб1гур1ента. Складовими розроблено! професгограми е культуролог гхчна, громадяя ськ а, гуманистична, професино-педагог1чна, предметна сарямованхеть особистост!, а також наяЕн1сть адекватно!' оц1ш;и та саиооц!нки ыалбутн1м вчителем свопс здхбностей та 1нте-рес1в, ¡¿ого готовн1сть до всеб1чного удосконалення у б1ддое1дно-ст1 з злл:огамя педагог1Чно'1 споц! алыюст!.

-213. Ееобх1дною передумовога усШ иного здШнення довув1всько! п!дготовки майбутнього вчитоля 1ноземно! мови е скоординокашсть педпрофор1еатащйних ешшз1б педагоПчного вузу, загальноосв1тн1х хпк1 л, орган1в народно! осв1ти, о1м"! в межах цШсшл служби про-фес1йно-дедагог1чно1 ор1ентацГ1 на спец1альн1сть, на основ1 ч1тко визначених функщй кожного з !х суб"ект1в.

4. Довуз1вська п!дготовка е цШсний процео професГино-педа-гог1чного просв1тшщтва, пропедевтичао! про^апробац!I, профес1й-но! консультац!!, пролонгованого п!дбору в ход4 вхшчення :нозем-но! мови та сдец1ального }нгегрованого Бедлрсфор}енгац1йЯ( го курсу.

Перспективу досл1дкення ми вбачаемо в розробц! провес.:ограм для ц1лей профес1шю1 консультац} I та дрофес1шого выбору на спец1альн!сть вчителя 1ноземнох мови. Важливим також е вивчення в1кових та 1ндхш1дуально-психолог1чних особливостей учцхв в про-цес! формрааня IX готовност! до вибору профеС1 I вчителя 1нозем-

но! шеи.

Основнш зм!ст дпсертацН викладено в таких публ!кащях:

1. Методические рекомендации и материала для самостоятельной работа по английскому языку дня слушателей школы будущего учителя /Киев. гос. пед. ип-т иностр. яз. - К.: КШИЛЯ, 1986. -32 с. /У сд1вавторств1/.

2. Контрольные работы и методические указания по английскому языку для слушателей школы будущего учителя /Киев. гос. пед, ин-т иностр. яз. - К.: К1ШШ. 1986. - 28 с. /У спхвавторств!/,

3. Деревам ранньог профор1еатацГ! // Рад. осв1та. - 1986. - 21 лют. /У спхвавгорств!/.

4. Школа будущего учителя иностранного языка в системе довузовской педагогическом профориентации //Совершенствование профессиональной подготовки учителей иностранных языков в свете решений ХХЛ'1 съезда КПСС и в ходе перестройки высшей школы: Совещ. Ы-ва просвещения СССР: Тез. докл. и с о общ. /Ш СССР, Ш УССР, Киев, гос. пед. ин-т иностр. яз.; Отв. ред. Г.И.Артемчук.м.П.Дворжецкая. - К., 1987, - С. 58-59.

5. 0ртхтац1я учн1е загалыхоосгитпьох хаколи на кро£вс!ю епи-теля гноземно! мови // Бища 1 середня пздагог!чна осхз1та: Респ. наук.-метод, зб./. - М-ио освИи УРСР. - К.: Егаца шк. - 1937. -К 13. - С. 31-34.

6. Орган 1зац| вио-яедагоПчна Д1яльн1сть £акультэту майбут-

нього в чате ля: Метод. рекоыендацП /Ки1в. дера. пед.' !н-т !нозем. мов. - К.: КЛП1Ш, 1Э89. - 89 о. /У сп1вавторств1/.

7. Методичя! рекомеадацП до оргашзацх I самост1йно'1 робот«

з англпюько! мови для слухач!в курс 1 в майбутнього вчятеля 1нозем-е01 моей /перший р!к навчання/ /Ки'1'в. держ. дед. !н-т 1воз. мов. -К.: ЩШ1, 1990. - 62 с. /У сд1Бавторств1/.

8. К'-етодачн! рекоыэвдацП до орган1зац1х самостИшо! роботя з англШськох: мови для слухач!в курс!в майбутнього вчителя хно-земнох ыови /другий р!к навчання/ /йихв. деря. дед. !н-т !нозем. мов. - К.: ЩШ, 1390. - 70 с. /У сшвавторсгв!/.

9. Роль факультету майбутнього вчятеля 1ноземно! мови у форму ванн х педагогхчно! майстерност! //формування педагог!чно"1 май-стерносг! в систем! прс>фес1йя01 п!дгоговки майбутнього вчителя: Тез. доп. м1аиэуз. наук.-практ. коиф.. 23-31 трав. 1991 р. ЧД. /Ки1Е. держ. пед. 1я-т !ыоз. мов. - К., 1991. - С.37-38.

10. До питания про формування гумая!стично1 спрямованосг! осо-бистост! майбутнього вчятеля // Проблема формування загальнолюд-_ ськях ценностей в процес! п!дготовки майбутнього вчителя: 36. дои. Шжиар. наук.-практ. конф. /Ки'1в. деря. пед. !н-т 1ноз. ыов; П!д ред. Ы.£.евгуха. - В!аниця, 1991. - С. 24-30. /У сп1вавторств1/.

11. Ыетодичнл рекокевдацИ з питань ор1бнтацП старшокласни-К1Б на дрофес!ю вчителя !ноземно'1 мови для вякладач!в, практич-йях прад1БНДк1в оргаи!в 1 установ осв!ти, уча!в за11альноосв!тн!х шк!Л. - К.: ЩПШ, 1992. - 48 с. /У сп!вавгорств!/.

::;дписано да друку 18.12.1992р.03.I, I.Сер;50хВ'1 1/16. Iрук офсетния.Тир.100.Зам.715.Безплатно. 7,0д КИП 1и.£рагоианова, Кихв.ПирогоЕа, 9.