автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогические условия формирования у старшеклассников профессионально значащих качеств будушего учителя

Автореферат диссертации по теме "Педагогические условия формирования у старшеклассников профессионально значащих качеств будушего учителя"

пга од

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ їм. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ВАКУЛЕНКО Валентина Миколаївна

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У СТАРШОКЛАСНИКІВ ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ Спеціальність 13.00.01. — теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня " кандидата педагогічних наук

Київ — 1993

’ Робота виконана у .

Київському державному педагогічному інституті іноземних мов

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, професор М. Б. Євтух

Офіційні опоненти

член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Ничкало Н. Г., кандидат педагогічних наук, доцент Якубовська О. і.

Провідна установа — Луганський державний педа-

гогічний інститут ім. Тараса Шевченка.

Захист відбудеться «Л(.......» ................... 1993 року

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.18.15 по присудженню наукового ступеня кандидата педагогічних наук у Київському університеті ім. Тараса Шевченка за адресою: 252601, м. Київ, вул, Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського університету.

Автореферат розісланий квітня 1993 р.

Вчений секретар ҐІ ґ Р '

спеціалізованої вченої ради (\^3\л^Мл Кашин С. О.

Актуальність дослідження. Демократизація всіх сфер Життя нашого суспільства, структурні зміни, які відбуваються и сконо.миці, зародження нових соціальних під. косин змінили паші уявлення про систему ціннісних орієнтацій, про людину та її роль у суспільстві і поставили питання про перебудову шкільної освіти. Можливості реалізації цих вимог перебувають у прямій залежності від якості підготовки вчигельеких кадрів. < '

Проблема вдосконалення професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів постійно перебуває в , полі пильної уваги як педагогічної науки, так і педагогічної практики. Загальна невдоволеність рівнем підготовки молодих учителів, дані про масовий відплив 'фахівців ’із ніколи змушують дослідників дедалі частіше звертатися до- проблем пошуку шляхів і засобів удосконалений 'професійної' підготовки педагогічних кадрів-, У зв’язку г цим великої уваги надасться формуванню у старшокласників професійно значущих якостей майбутнього вчителя.

Дослідженнями педагогів і психологів доведено, то далеко не кожна людина може стати вчителем (Т. А. Вороб-пова, В. А. Крутенький, ГГ. Кузьміна, В. А. Сластьонін, Р. І. Хмелюк, А. 1. Щербаков та іи.). Ця обставина спричинила потребу дослідження й організації професійно-педагогічної орієнтації (3. А. Ахмедіп. О. В. Єрьомкіна. С. А. Зі-мічева, Л. А. Ковальова, А. Ч. Мороз, С. В. Старійшина. Г. А. Томплова. В. В. Успенський, М- с^- Хнжуковська, та ін), професійного добору абітурієнтів при вступі до педагогічних навчальних закладів (Н. Л. Бритвіхін,, П. Р. Горностаев, С. В. Голованов, Л. Д. Денисяко, Б. А. Федоришин, Р. І. Хмелюк, та ін.); формування соціально-професійних якостей майбутнього спеціаліста (А. М. Алексюк, С.' (Э. Каїптш).

Протягом тривалого часу школою та педвузом ведеться робота з виявлення молоді, схидьноі до вчительської професії. Вона набуває різноманітних форм: пспхолого-педагогічні факультативи) (А. Н. Бритвіхін, Л. А. Ковальова, Г. В. Насонова, С. Ф. Петрушкін,. . 3. І. Сазонова,

В. Б. Успенський); школи юних педагогів . (Л, І. Жуков,

3. Клянчіна, В. А. Лазарев, . А. А. Лсвіп,. Б. Є. Левиць-

кий, І.. Є. Мокін, В. С. Морозова, Г. Л. Холопова); факультети майбутнього вчителя (X. Абдукарімов, Л. І. Денисп-ко, Я. Ф. Райц, Г. Н. Чупахіна, В. Є. Шишкіна); школи юних математиків, малі академії наук, малі тимирязєвки (Б. Ф. Баєв, В. Н. Великий, Б. Є. Левнцький).

Аналіз літературних джерел і шкільної практики свідчить про те, що формуванні майбутнього вчителя розпочинається в довузівський період. Це ставить перед педагогічною наукою завдання глибокого і всебічного вивчення питання Іпрофесійної придатності до вчительської Діяльності, формування у старшокласників професійно значущих якостей майбутнього вчителя.

Позаяк рівень підготовки педагогічних кадрів багато в чому визначається якістю довузівської підготовки старшокласників, які орієнтуються на професію вчителя, неминуче виникає запитання: якими є можливості навчально-

виховного процесу школи у формуванні в майбутніх учителів професійно значущих якостей педагога?

Вивчення стану даного питання в теорії і практиці школи показало, що успішному формуванню у старшокласників професійно значущих якостей сприяє багато напрямків роботи, серед яких ми виділяємо педагогічні загони, педагогічні факультативи, педагогічні класи. '■

Урахування цієї обставини зумовило вибір теми даного дослідження: «Педагогічні умови формування у стар-

шокласників професійно значущих якостей майбутнього вчителя». І

Об'єкт дослідження — формування у старшокласників професійно значущих якостей педагога.

Предмет дослідження — педагогічні умови формування у старшокласників професійно значущих якостей педагога.

Мета дослідження — виявлення, теоретичне обгрунтування та дослідно-експериментальна перевірка педагогічних умов формування у старшокласників професійно значущих якостей майбутньго вчителя. ;

Гіпотеза дослідження — формування професійно значущих якостей учителя здійснюватиметься успішно, якщо забезпечити наявність таких педагогічних умов;

--- урахування вікових та індивідуальних особливостей

у’ііМЬ’ _

. — широке використання різноманітних організаційних

форм і методі» ознайомлення учнів з характером та змістом учительської праці; ,

— раціональне поєднання взаємодоповиювальних організаційних форм і методів теоретичної та практичної підготовки-

У дослідженні розв’язувалися такі завдання: ■

— охарактеризувати особливості вчительської праці в умовах гуманізації та демократиздції суспільства; '

— виявити й теоретично обгрунтувати педагогічні умов-ви формування у старшокласників професійно значущих якостей учителя; і

— перевірити ефективність різних напрямків відповідної роботи зі старшокласниками у формуючому педагогічному експерименті;

— розробити відповідні методичні рекомендації. -

Методологічну основу дослідження становлять положення вітчизняних дослідників у галузі філософії, психології, педагогіки про творчо-діяльнісну сутність особистості, закономірності її формування й розвитку в підлітковому та юнацькому віці, можливості розвиваючого навчання, специфіку професійної орієнтації старшокласників на вчительську працю.

Для розв’язання поставлених завдань було використано такі методи дослідження: : •

— аналіз психологічної, педагогічної та філософської літератури з проблеми;

— вивчення методичних та інструктивних матеріалів, вивчення передового педагогічного досвіду; ;

— педагогічні спостереження, анкетування, інтерв'ю, частування; ■

— методи математичної статистики. ' '

Дослідження включало три етапи, і '

Па першому -- теоретичному етапі (1982—1984 рр.) здійснювалося вивчення філософської, психологічної та пе-дагегічної літератури з питянь: освіти, виховання, професійної орізнтації, навчальних програм і посібників з підготовки вчительських кадрів, виділено основні наііряМки з теми. дослідження. ' - ' ' ; .

■ • .'На- другому : доЬпдіій-сіЛп'еріліситальію'мУ' етапі (1985 -- 1991рр.) проводився формуючий педагогічний експеримент, . вивчалися ефективні форми й методи професійної орієнтації старших школярів; апробувалася програма факультативу «Юний педагог» і програма педагогічного класу; визначалися пенхолого-педагогічні умови виховання у старшокласників позитивного ставлення до вчительської професії, здійснювалося пенхолого-педагогічне дослідження професійно значущих якостей педагога за різними напрямками профорієнтаційної роботи з учнями. Основними методами дослідження на цьому етапі були: вивчення досвіду роботи з професійної орієнтації шкіл міст Дружківкп і Слов’янська Донецької області, педагогічне спостереження, анкетування, бесіди зі старшокласниками, психологічне тестування учнів на виявлення в них професійно значущих якостей педагога.

На третьому — узагальнюючому — етапі (1991 —1992 рр.) здійснювався аналіз та узагальнення отриманого дослідного матеріалу, уточнювалися і доповнювалися програми факультативу й педагогічного класу, розроблялися й теоретично оформлялися системи занять за темами та окремі практичні заняття. На цьому етапі здійснювалася апробація отриманих результатів на науково-практичних конференціях, публікації матеріалів з предмету дослід-

ження, узагальнювалися результати дослідження.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній ви-.явлено, теоретично обгрунтовано і здійснено успішну експериментальну перевірку найважливіших умов формування >у старшокласників професійно значущих якостей

учителя- .

Теоретичне значення дослідження полягає у виявленні та науковому обгрунтуванні педагогічних умов формування у старшокласників професійно значущих якостей учителя. . • • ■ > • • •

Практичне значення роботи полягає в успішній дослідно-експериментальній перевірці сукупності педагогічних умов формування у старшокласників професійно значущих якостей іпедаїрга, ррзробДі програми факультати*

ну. «Елементи педагогіки», виявленні сукупності професійно значущих якостей учителя.

Вірогідність результатів дослідження забезпечено ме-

_ б-

тодологічною обгрунтованістю вихідних теоретичних ПО-j ! і п м !, 11 р а м и ч н и м аналізом етапу проблеми, яіа чиь'ые-

; vî, üi.u'o/îi.-niicr.'o .-п;rocuuj іі,ііШл меіидіи дослідження дп мого ііі.’.'см і завдань, рспре ¡сп та гнвчіс по вибірок піддослідних, пнкористаиия лі,отодів иатсмятнчної статистики при кількісній обробці експериментального матеріалу.

На захист виносяться такі положення:

— зв’язок та наступність школи і вузу у процесі підготовки педагогічних кадрів забезпечують оптимізацію і гідг.::и;уюгь ефективність підготовки молоді до вчительської ¡¡раці;

— цілеспрямоване формування у старшокласників професійно значущих якостей майбутнього вчителя посилює в них мотивацію вибору педагогічної професії;

— наявність у старшокласників вираженого позитивного ставлення до вчительскої праці сприяє успішному формуванню професійно значущих якостей .майбутні,ого вчителя:

— успішність формування професійно значущих якостей майбутнього вчителя забезпечується системою реалізації .пяльпісного підходу на основі доцільного поєднання різних форм орієнтації та методів профорієнтації;

— із різних форм професійної орієнтації старшокласників на вчіпельську професію (педагогічний загін, педаїо-гічпнй факультатив, педагогічний клас) найефективнішим є педагогічний клас;

. — запропонована методика відбору учнів, зорієнтованих на педагогічну професію, може стати ефективним засобом відбору учнів до педагогічних учплиіц та студентів до педагогічних вузів, визначення ступеня сформованої в них професійно значущих якостей майбутнього вчителя.

Апробація і практичне впровадження резул ьта тій- досл ідж єни я :

Основні положення та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на респ\ блікапськпх пауково-нрактичних конференціях (Київ, 1991 p., Кіровоград, 1991 p., Ніжин, 1991 p.), всесоюзній (Чебоксари, 1991 p.), всеросійському семінарі (Нижній Новгород, 1992 p.), на що-

річних наукових конференціях викладачів ; Київського державного педагогічної^ інституту Іноземних мов та Слов’янського державного педагогічного’ інституту, на засіданнях педагогічних рад, 'досліДно-експернментальнпх шкіл міст Дру/Кківки і Слов’янська (1987—1992 ;рр.), а також знайшли'відображення в науковО-методичних публікаціях, які розкривають ЗміСт дИСертаЦії. " ' .... -

На основі теоретичних положень дослідження було розроблено і впроваджено в 'практику роботи педагогічних загонів, педагогічних факультативів, педагогічних класів методичні рекомендації щодо формування у старшокласників професійно значущих якостей майбутнього вчителя.........

Дисертація складається із вступу, двох розділів, закінчення, списку основної використованої літератури та 6 додатків. Загальний обсяг роботи' становить 175 сторінок, основний текст викладено па 128 сторінках описнгі-го тексту, який включає 8 іаблиць,'3 , діаграми, 2 графіки. Список літератури нараховує 234 найменування. !"

... ОСНОВНЙЙ Зіу\ІСТ Р.рБОТИ

’ У першому розділі «Формування у школярів професійно значущих якостей майбутнього'вчителя» — узагальнюються'матеріали, у яких здійснено аналіз пенхолого-педагогічних аспектів формування у старшокласників потреби в праці, . розглядаються’мотиви вибору професії вчителя, аналізуються джерела з проблем формування професійно значущих якостей (ПЗЯ) педагога.

У розділі аналізуються дослідження психологів Т. В. Кудрйвцека; Е; А: Фаропонової, В. В., Чебишевої та інших, які'й трудовій підготовці школярів виділяють такі основні напрямки: формування вмінь інтелектуального характеру;

формування умінь виконувати завдання не тільки індивідуально, але і в умовах спільної праці, розвиток пізнавальної мотивації школярів, їхніх творчих можливостей та інших якостей особистості; створення' умов для активного професійного самовизначення школярів. ' '

У працях В. Є. Гуріна, А. Г. Боробанова, Ф. 1. Іваїцен-ка, В. К. КЬтирло, В. О. Моляко, та інших розкрито особливості дослідно-пошукової ' діяльності''учнів, питання формування в учнів дослідницьких умінь’ і стратегій розв’язан-

— в—

ня різних тпорчпх лаїздань, стимулювання розвитку в них самостійності. ......... .

У літературі з психології праця розглядається не тільки як предметно-практична діяльність, але і як взаємодія учасників цього процесу, як постійне спілкування їх між собою.

Діяльніспий підхід до дослідження психологічних проблем трудового. виховання, ка Дашу думку, повинен полягати в тому,' щоб пияпити. залежність між окремими елементами, ситуаціями, умовами діяльності та найістотнішими змінами в особистості вихованця, залученого до цієї діяльності.

Система педагогічної орієнтації учнів розглядається нами як активна діяльність старшокласн|ікаів з набуття знань, умінь) навичок із',гіевігйх спеціальностей та способів оволодіння ними самостійно. >

Мотивація та її формування -т~ це дві сторони единого процесу виховання мотиваційної сфери цілісної особистості старшокласника. Якщо перша виявляє її реальні рівні, перспективи, зони найближчого розвитку, то в процесі формування мотивації виявляються нові її резерви, можливості. Таким чином, формування може бути цілеспрямованим, тобто вчитель порівнює одержані результати з початковим рівнем та з наміченими планами. Цілісна діяльність у системі профорієнтації включає такі компоненти, як завдання, діяльність (дія), самоконтроль і самооцінка. .

_ . Формування мотивів вибору професії — це створення в школі конкретних умов для вияву внутрішніх спонукань (мотивів, цілей, емоцій) до цього процесу, усвідомлення їх старшокласниками і подальший розвиток ними своєї, мотиваційної сфери. Однак учитель не просто спостерігає за стихійним розвитком ‘мотиваційної сфери старшокласника, а постійно стабілізує його розробленою ним системою психологічно продуманих прийомів,, . . ■

У процесі профорієнтації учнів на роботу вчителя нами дещо трансформовано або значно змінено дидактичні основи, що використовуються В, Орієнтації; на інші професії. Зміст, навчання ми. насичуємо ,теоретичним і пізнавальним матеріалом через впровадження, заїсть з елементарної педагогіки та психолрпи,,; використовуємо,-інтенсив-

тій вплив на різні сторони психіки старшокласника На противагу однобічному інтелектуалізмові; використовуємо динамічні та нестандартні структури, що орієнтовані на позакласну роботу; для досягнення мети створюємо атмосферу відвертості, довіри, дружелюбності.

Орієнтація саме на педагогічні професії відрізняється від інших тим, що учень уже перебуває в тісному контакті з майбутнім професійніш середовищем. І, ще не зробивши остаточного вибору, він має змогу пильно придивитися до професії, ознайомитися з її теоретичними основами та практичними аспектами, зіставити професійні вимоги зі своїми задатками, можливостями, особистісннми якостями та особливостями.

Головна увага загальноосвітньої школи має бути зосереджена на професійно-педагогічній інформації, яка передбачає розв’язання таких завдань: '

1. Повідомлення учням певного кола знань про педагогічну професію. . * ’

2. Інформування учнів про шляхи та умови оволодіння певними педагогічними спеціальностями.

3. Формування в учнів стійкого інтересу до педагогіч-

ної професії та правильно мотивованого наміру вибрати професію вчителя. 1 ’

Орієнтація на педагогічні професії значно виграє, коли до школи приходить практичний шкільний психолог, який організовує роботу з вивчення особистості учня, даючи змогу розв’язати такі комплекси завдань:

— психологічний аналіз (діагностика) особист сті) учня;

— зіставлення психологічних структур особистості та

педагогічної професії; • .. ■

— визначення шляхів педагогічного розвитку особистості плані формування необхідних для - педагогічної професії психологічних якостей і здібностей. ■ ••

Учні, що виявили педагогічні здібності, відбираються, починаючи з 8-го класу, для подальших занять у гуртках та на факультативах «Майбутній педагог», у педагогічному класі. Під час комплектування факультативних груп ураховується, що професійне самовизначення в підлітковому віці — процес складний і суперечливий. Тому припускається можливість зарахування учнів, які падалі можу-іь задінитц ерої професійні інтереси.

Педагогічні класи — досить ефективна форма професійної орієнтації та попереднього профвідбору майбутніх педагогів. Реалізація напрямків професійної діагностики та відбору_здійсшоється в три етапи:

— діагностика та відбір до педагогічного класу здійснюються ях у ході вступної співбесіди, так, і в процесі спостережень за учнями 7—8 класів загальноосвітніх шкіл;

— ретельне вивчення учнів класним керівником та психологом під час їх навчання у педагогічному класі;

— підбиття підсумків навчання випускника педагогічного класу, ного характеристики та рекомендація для вступу до педагогічного вузу.

Наші спостереження показують, що великий вплив на учнів старших класів, які орієнтуються на професію педагога, виявляє психологічна і педагогічна культура викладачів, досконалість методик, напруженість думки, постійна актуалізація теоретичних знань, довірливе ставлення до школярів, оптимістичне програмування викладачем перспектив пізнавального та професійно значущого розвитку учнів.

Матеріали другого розділу «Дослідно-експериментальна перевірка найважливіших педагогічппх умов формування у старшокласників ПЗЯ майбутнього вчителя» розкривають методи дослідження професійно значущих якостей педагога, перебіг експериментальної перевірки педагогічних умов формування, опне методики дослідження професійно значущих якостей майбутнього вчителя у школярів, які оріеп'п ¡оп.ся на порфесію педагога.

Умовно всі педагогічні якості ми поділяємо па три групи: особисгісні (які являють собою характерологічні

риси, властивості особистості); дидактичні (пов’язані з передачею інформації дітям); організаційно - комунікативні (пов’язані з органі ипорською функцією та спілкуванням).

За першою групою (особистісні якості) нами було проведено аналіз позицій і вибрано як особливо значущу першу — емнатію. Що ж стосується другої та третьої позиції (відповідно самоконтролі, 'іа емоційність’), ю. па думку багатьох авторів, для підліткового віку дані якості ще мало прийняті, оскільки на цьому віковому рубежі йде лише становлення вольових якостей і рефлексії. Тому ми

не включили їх до програми дослідження як діагностично значущого параметру. Емпатія в даному віці, як найбільш рання якість, уже є сформованою і може бути діагностично валідною. Цю гурпу якостей можна досліджувати за допомогою експрес-мєтодики/І. М'.,Юсупова,. яка являє собою вербальний тест і дозволяє виявити характеристики емпатійних тенденцій у формі.співпереживання.

За другою групою (дидактичні . якості) ми відібрали третю позицію — ерудицію (широта розумового кругозору). Цей параметр у старшому'.підлітковому віці вже набрав своєї силн і, на нашу думку,, може бути діагностично валідним. Що ж стосується перших двох позицій (іифор-мацінність та ораторські здібності),, то їх можна тренувати, розвивати в процесі підготовки педагогічних кадріп, у крайньому разі їх можна швидко ,' впявитр і методом співбесіди. Визначення комунікативних та ., організаторських здібностей здійснювалося за допомогою методики. «І<03 — Ь> (розроблена В. Р. Синявським і Б. О. Федоришиним)., яка будується иа принципі відображення н оцінки респондентами деяких особливостей своєї, поведінки в різних ситуаціях, які відомі їм із власного досвіду.

Дослідження нахилів школярів до педагогічної діяльності проводилося за методико,ю Є. М. Павлютенкова. Інтегральним показником даної методики, є «загальний рівень педагогічних здібностей», який''визначається на основі підрахунку трьох параметрів: педагогічного інтересу, пе-

дагогічного досвіду, власне педагогічних здібностей.

Процедура дослідження включала два етани;— діагностичний та емпіричний. Діагностичне дослідження професійно значущих якостей (ПЗЯ) педагога здійснювалося в трьох діагностичних групах педагогічної орієнтації: 1. — «педагогічний загін» у середній школі № б міста Дружківкн;

2. — «педагогічний, факультатив» у1 неповній середній, школі № 2 міста Дружківки; 3. — «педагогічний клас» у середній школі № 12 міста. Слов’янська. Діагностичне дослідження являло собою проведення психологічного тестування по групах з роздатковнм матеріалом з кожної1 методики, яка була-розрахована на кожного учня, і проводилася бланковим методом.

У- результаті обр.обки. одержані. дані було. переведено

в рівні розвитку. За методиками «КОЗ — І» і «методика емпатії І. М. Юсупова» результат»'подано в п’ятиріпнсвіи системі: високий, вищий від середнього, середній, нижчий

під середнього, низький рівні. Методика дослідження педагогічних-здібностей має -трирівисву структуру: високий рівень, середній, низький. Надалі результати підлягали математичній обробці до одержання середніх результатів за кожною ПЗЯ педагога в обох вікових групах (див. графік І .

Графічна інтерпретація отриманих даних дозволяє зробити висновок, що ПЗЯ педагога и молодшій віковій групі наїіспльпіше розвинуті в учнів, які відвідували педагогічний факультатив (НСШ № 2 м. Дружкіики). особливо такі якості, ‘як педагогічний досвід, педагогічні нахнлч, загальні педагогічні здібності. Це пояснюється тим, що даний тни орієнтації відрізняється від двох інших безпосередньою 'Педагогічною практикою в дитячому садку. де

школярі здобувають досвід роботи з дітьми, удосконалюють на практиці педагогічиі.здібності.

Діагностичні показники рівня розвитку ПЗЯ педагога свідчать про те, що форма орієнтації «педагогічний клас» істотно превалює над формою орієнтації «педагогічний загін», особливо за такими якостями як організаторські здібності, педагогічний інтерес, емпатія щодо ровесників в \іі;коеобистісному спілкуванні. Цс в свою чергу пояснюється гим, ¡по в педагогічному класі учні беруть участь у діяльності органів громадського самоврядування, що створює, па нашу думку, соціальні умови для розвитку організаторських здібностей та емпатії міжособистісного спілкування. Педагогічний інтерес при цьому посилюється, з 'одного боку. у,к наслідок організаторської роботи, з іншою — наявністю системи позакласних заходів з педагогіки (зустріч з викладачами Слов’янського державного иедагоігчпого інституту, екскурсії' до вузу, диспути і педагогічні вечори толю).

Емпіричне дослідження включало анкетування х: і і.-ггп з метою вивчення впливу цієї форми орієнтації на динаміку розвитку ПЗЯ педагога.

Діагностичні показники1 розвитку ПЗЯ у учнів 9-х класів

педагогічний факультатив; педагогічний загін.

^ і

¡агностичні показники розвитку ПЗЯ у учнів II х класів

Різні:

іЗисокни

Вии;ий з ц ! середь0о-і:

Середній

Нижчий є Середньо-

Низький

пед.’!гопчшш факультатив; педагогічний загін.

Таблиця № 1

РОЗПОДІЛ УЧНІВ ЗА НАПРЯМКАМИ ОРІЄНТАЦІЇ

Напрямок орієнтації ЗАХОДИ

класні позакласні позашкільні

педзагін 16 % 50 % 34 %

педфакультаїив ю % 34 % 56 %

педклас 48 % 15 % 37 %

Аналіз даних дозволяє зробити висновки про те, 1Ц0 в

діагностичній групі «педагогічний загін» перевага надається нозакласннм та, частково, позашкільним заходам; у діагностичній групі «педагогічний факультатив» — позашкільним та нозакласннм; у діагностичній групі «педагогічний клас» — власним та позашкільним. Такі результати підтвердили специфіку того чи іншого напрямку орієнтації на педагогічну професію. Відповіді учнів на запитання про задоволеність напрямком підготовки до професії педагога нами подано у вигляді діаграми.

Діаграма задоволеності учнів напрямком підготовки до педагогічної професії показує, що така задоволеність найяскравіше виражена в групі «педагогічний клас» (80-83 процентів) та «педагогічний факультатив» (78 процентів). Напрямок орієнтації педагогічний загін має дуже скромні показники (лише трохи більш ял половина учнів висловили задоволеність, в основному на «середньому» рівні).

Аналізуючи причини задоволеності учнів тим чи іншим напрямком орієнтації, зокрема «педагогічним загоном», необхідно відзначити, що цеп напрямок з іншими, програє не лише в плані задоволеності, але й за деякими професійно вначущими якостями, Відносно низька задоволеність учнів напрямком «педагогічний загін» викликана, на нашу думку, з одного боку, малою кількістю занять, з другого

— відсутністю спецдисцнплін (педагогіки і психології).

Діаграма змдоводсиості унцін напрямком підготовки' до иедагої ічиої професії

90

80

70

60

50

«Педзагін» «Педф^культатив» «Педклас»

Вш:чо:тл підпор,ідей па запитання анкети «Які ПЗЯ нам удалося ри.і.'піп\'иі через дану форму нпготонкн до професії иедапла?» їїродеминструвала, що з трьох напрямків

найефективнішим для підготовки, до педагогічної професії є аіедагогічнніі клас». Дещо поступається перед шш «педагогічний факультат ші».

Результати статистичної оо'.юоки показали, що напрямок орієнтації «Педагогічний загін» сприяє розпитку

педаї ога-спостерігача (пропалює «ік-дагої іншій інтерес» — ■15 процентів). Напрямок «педагогічний факультатив» —

40

зо

20

і

10

о

гіедагога-гірйктіїка («педагогічний досвід» — 32 процента). Напрямок «педагогічний клас» — педагога-оргапізатора (пропалюють організаторські здібності — 26 процентів).

Факторний аналіз у нашему дослідженні було застосовано з метою перевірки адекватності підбору досліджуваних якостей. . •

Із 13 вимірюваних нами якостей десять увійшло до фактора, який набрав факторну вагу 5,68. Ці самі десять якостей відібрано нами і за результатами кореляційного аналізу. Найбільш значущими діагностичними якостями виявилися такі: , • ,

— педагогічний інтерес (ПІ) — 0,28;

— педагогічний досвід (ПД) —0,31; і -•

— педагогічні нахили (ГІН) — 0,29;

— загальні педагогічні здібності (ЗПЗ) —0,34;

— емпатія щодо дітей (Ед) — 0,30;

— загальная емпатія (Ез) — 0,34. .

Відносно менш значущими були: ;

— комунікативні здібності (КЗ) — 0,24;

— організаторські здібності (03) —0,21; •

— емпатія щодо ровесників у міжособистісному спілкуванні (Емс.) —. 0,26;

— емпатія щодо престарілих людей (Е пл) — 0,19.

Незначущими діагностичними якостями виявилися емпатія щодо батьків (Еб),- емпатія щодо тварин (Ет). та емпатія щодо героїв художніх творів (Егтх).

На підставі цього ми вивели формулу коефіцієнта відбору учнів, які орієнтуються на професію педагога, що має таких внгляд: ’

Кпо = (3/ПІ + ПД + ПМ + ЗПЗ + Ед + Ез/ + 2/КЗ + + 03 + Емс/ + Епл) : 25

■ Мета формуючого експерименту, полягає в тому, щоб озброїти кожного старшокласника професійними якостями вчителя. Навчання здійснювалося через реалізацію принципу професійної спрямованості. Тому експериемнтальне навчання старшокласників проводилося з дотриманням умов поетапності, обізнаності, вправлення, педагогічної спрямованості індивідуалізації.

Поетапність у навчанні досягалася шляхом їх включення до процесу безперервної літньої педагогічної практики.

Обізпанпість старшокласників забезпечується змістом навчального матеріал}' теоретичних занять із педагогіки і психології.------------ --- --------------- —

Реалізація умовп вправлення здійснювалася через групобпіі та індивідуальний тренінг на лабораторно-практичних заняттях. Груповий тренінг проводився за двома напрямками: підготовчі вправи, пов’язані з оволодінням

ПЗЯ педагога та тренувально-практичні вправи, спрямовані на закріплення цих якостей. Індивідуальний тренінг відбувався у процесі фрагментарного включення старшокласників до реальних педагогічних ситуацій загальноосвітньої школи під час проведення «днів дублера-».

Посиленню педагогічної спрямованості навчання старшокласників сприяло переведення із статусу «учень» у статус «учитель». Це передбачало зосередження уваги старшокласників при вивченні програмних дисциплін на якості власного самовираження з метою практичної реалізації своїх можливостей.

Індивідуалізація процесу оволодіння ПЗЯ здійснювалася на основі диференційованого" підходу. Для цього в сорочині експериментальної групи було виділено дві групи — з ппчькпм і з достатнім рівнем володіння професійно значущих якосіямп. У роботі зі старшокласниками з низьким рівнем основна увага приділялася розвиткові педагогічних і комунікативних здібностей, а з достатнім — їх удосконаленню.

Проведено теоретичне та експериментальне дослідження дозволь,то зробиіп такі висновки:

1. Мові \ -іонн організації та розвитку освіти вимагають від учителів поглиблення знань психологічної суті і змісту процесу трудового виховання й професійної орієнтації, становлення особистості через працю, через цілеспрямовану орієнтацію її на соціально важливі професії, зокрема, на професію вчителя.

У системі роботи виховання школярів потреби, інтересу та позитивного ставлення до педагогічної праці мають домінувати фактори, які забезпечують внутрішнє психологічне і моральне прийняття даного виду професійної діяльності.

Виразна спрямованість професійної та життєвої орієнтації старшокласників на найближче майбутнє вимагає

створення системи взаємозв'язку та наступності між середньою загальноосвітньою школою і педагогічним вузом, училищем, що, безумовно, посилить психологічну та вузько практичну зацікавленість учнів старших класів здобуттям педагогічної освіти іі обрання педагогічного фаху.

2. Орієнтація старшокласників - на професію педагога сприяє процес цілеспрямованого формування в них педагогічних ПЗЯ, цінних для вчительської діяльності особисті-енпх рис і властивостей, засвоєння необхідних знань, умінь

і навичок, як-от: висока моральна культура, уміння спілкуватися, творчі здібності і нестандартний підхід до справи, висока працездатність і саморегуляція діяльності, емоційна врівноваженість і стриманість, вдумливість і поміркованість, скромність і чітка громадська спрямованість, правдивість і відвертість у словах і вчинках, рішучість, наполегливість і послідовність, ерудованість і кмітливість.

Найрозвиненішими ПЗЯ педагога в учнів старшого шкільного віку є відносно ранні загальна емпатія та емпатія щодо дітей і набуті пізніше педагогічний інтерес, педагогічні нахили, педагогічний досвід. У зоні становлення перебувають такі якості, як комунікативні, огранізаторсь-кі та педагогічні здібності, а також емпатія щодо ровесників.

3. У ході педагогічної професійної орієнтації старшокласників учителям слід вважати на множинність і багато-аспектність мотиваційної сфери юнаків і дівчат у галузі вибору майбутньої професії: числені й різноманітні мотиви взаємодіють і доповнюють один одного.

Прп вивченні та формуванні професійно-педагогічної мотивації старшокласників, потрібно враховувати не лише актуальний, уже досягнутий рівень її розвитку, а про-цесуальмість, мінливість мотиваційної сфери, її спрямованість на зону найближчого розвитку. При цьому психологічні особливості конкретно старшокласника, які формуються,, слід порівнювати не з особливостями його ровесників, а з ним самим, із його ж попередніми показниками, оцінювати ного насамперед за рівнем індивідуальних змін і досягнень. Ефективність формування педагогічних ПЗЯ у старшокласників перебуває в прямій залежності від наявності відповідної мотиваційної спрямованості.

4. У галузі професійної орієнтації старшокласників на

вчительську прашо повинна забезпечуватися системна реалізація діялі,пісного підходу, формування інтелектуальних та практичних умінь, умінь_діяти-в умовах індивідуальної

і. епільноїпраці, розвиток пізнавальних та інших мотивів діяльності, творчих можливосте/і особистості.

Зміни, що відбуваються п погребах, інтересах, почуттях старшокласників, тісно пов’язані, вплетені в конкретну діяльність, яку вовн виконують. Така діяльність, визначаючи зміст особистіеного розвитку юнаків і .чівчат, може стати потужним засобом формування в них значущих мо-іивів, спонукань до обрання в майбутньому педагогічної професії.

Тому відновічліа організація навчально-трудової діяльності старшокласників, застосування іі використання різних організаційних форм і напрямків професійної орієнтації .забезпечують ипсоку ефективність роботи зі спрямування учнів на вибір та опанування вчительського фаху.

5. Одним із найефективніших напрямків підготовки учнів до педагогічної професії, розвитку в них ПЗЯ майбутнього вчителя, професійної орієнтації та професійного відбору майбутніх педагогів є педагогічний клас.

Його ефективність підвищується за дотримання таких умов:

— діагностика та відбір здійснюються як у ході вступної співбесіди, так і в процесі навчання, з тим, щоб простежити динаміку розвитку професійно значущих якостей педагога і своєчасно проводити їх корекцію;

— до викладання залучаються вчптелі-иоватори, кращі викладачі педагогічних училищ і вузів:

— програма і навчальний план максимально насичуються практичними заняттями, включаючи педагогічну практик}’ без відриву (у початкових класах) і з відривом (у дитячих садках) від навчання в школі;

— забезпечується наступність між педагогічнимн класами і педагогічними училищами п вузами у вигляді, зокрема, певних пільг при вступі ДО ІП'Х учнів — випускників педагогічних класів.

6. Розроблена нами методика професійного відбору учнів, які орієнтуються на педагогічну професію, може .¡нстиеонувлтпся для:

— підбору учнів до педагогічних училищ і пузіп;

— визначення динаміки розвитку професійно значущих якостей педагога в ,процссі навчання з мстою наступної їх корекції;

— визначення успішності професійної підготовки учнів у плані розвитку в них ГІЗЯ педагога наприкінці навчан-ния.

Методика досліджує, з одного боку, ті якості, що є важливими для опанування педагогічної професії, з іншого — ті, що можуть бути успішно діагностовані у віці 15—17 років.

Методика є експрес-методом (швидка в проведенні та обробці результатів), має захист (шкалн вірогідності), може застосовуватися як у ручному, так і в комп'ютерному варіанті, при індивідуальному і груповому обстеженні.

За темою дисертації було опубліковано такі праці:

1. Орієнтація школярів на професію педагога. / і Вдосконалення роботи по орієнтації молоді на педагогічні професії. тезн допов. респ. наук.-практ. конф. Ніжин, 1991. — С. 51—52.

2. В. П. Затонськпй — перший нарком освіти / / Використання спадщини повернутих і забутих діячів науки та культури в навчальному прецесі педагогічного вузу та школи: Тези респ. міжвузівс. наук.-практ. конф. — Рівне, 1991. —

С. 85—86.

3. Педагогічна імпровізація / / Формування педагогічної майстерності в системі професійної підготовки майбутнього вчителя: Тези допов. міжвузівс. наук.-практ. конф. ч 1

— Київ, 1991. — С. 138—140.

4. Этнопедагогнческое осмысление процесса современного воспитания / / Народная педагогика и современные проблемы воспитания: Материалы Всесоюзн. научи.-практ. конф.

ч. III. — Чебоксары, 1991. — С. 15—17.

5. Трудовое обучение и воспитание младших школьников: Тезисы, дополи, научн.-практ. конф. — Кировоград, 1991.

— С. 43—44.

6. Проблема педагогического коллектива в профессиональной подготовке учителя-воспитателя / / Наследие А. С. Макаренко н современные преобразования в педагогической теории и практике: Материалы Всеросс. семинара, ч. 11 Г. — Нпжини Новгород, 1992. — С. 17—18.