автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Педагогическое наследие Бориса Гринченка

Автореферат диссертации по теме "Педагогическое наследие Бориса Гринченка"

харківський державшій педагогічний університет

ім. Г. С. СКОВОРОДИ

РГ6 Ой

2 7 ИЮН 199і! На правах рукопису

НЕЖИВИЙ Олексій Іванович

ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА БОРИСА ГРІНЧЕНКА

13.00.01 — теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Харків — 1994

Робота виконана в Луганському державному педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка.

Науковий керівник — член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор Г. П. Шевченко

Офіційні опоненти — Кондрашова Лідія Валентинівна, доктор педагогічних наук, професор

Євтух Микола Борисович, член-кореспондент АПН України, кандидат педагогічних наук, професор

Провідна установа — Бердянський державний педагогічний інститут

Захист відбудеться « .2■/ » ■? -*/?/у^/> 1994 року о /0 год.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 113.24.02 у Харківському державному педагогічному університеті ім. Г. С. Сковороди за адресою: 310168, м. Харків, вул. Блюхера, 2.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. .

Автореферат розісланий « /1» £■./у/&*'- 1994 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

ЗОЛОТУХІНА С. Т.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИК РОБОТИ

. Актуальність дослідження. Складовою частиною національного ідродження на Україні є необхідність створення національної коли, обгрунтування її концепції, що визначає головну мету.роз-итку народної освіти.

У законі України "Про освіту" визначені основні принципи ос-іти в нашій державі, які передбачають органічний розвиток з на-іональною історією, культурою, традиціями. Визначає держава та— ок пріоритет фундаментальних досліджень у галузі національної світи й культури.

. Безперечно, сучасна школа невіддільна від національного грун-у, історії педагогічної думки на Україні, тому становлення і озвиток її неможливі без систематичного наукового вивчення досаі-У-

Особливе місце в плеяді народних педагогів, громадських дія-ів посідає творча спадщина Бориса Дмитровича Грінченка. Його аслуги в розвитку педагогіки тепер не викликають заперечень, днак тривалий час діяльність і творча спадщина Б.Грінченка за-овчувались, а то й характеризувалися тенденційно. Нерідко не ралося до уваги, що Б.Грінченко немов би ввібрав у себе суспіль-і протиріччя часу.

Б.Грінченко - автор теоретичних праць з педагогіки "Яка те-ер народна школа на Вкраїні?", "На безпросветном пуги", "Ерат-тва і просвітня школа на Вкраїні за польського панування до •Хмельницького", "К вопросу о журнале для детского чтения в зем-кой народной школе", підручників "Українська граматика для нау-и читання і пісьма", "Рідне слово.Ясраїнська читанка. Перша піс-я граматики книга для читання", численних публіцистичних статей проблем народної освіти, культури, навчання й виховання.

Педагогічне спрямування мають також літературознавчі статті, раці з фольклористики, лексикографії, вітчизняної історії /"Опо-ідвння з української старовини", "Як жив український народ?"/, удожні твори, насамперед оповідання "Дзвоник", "Украла", "Екза-ен", "Непокірний" та ін.

оа роки освітньої діяльності ним створена своєрідна педаго-ічна система, яка грунтується на ідеях демократизму, гуманізму, ародності.

Одним з перших на шлях наукового розгляду спадщини Б.І'рін-чвнка стали М.Рильський та О.Білецький, до яких приєдналися й . інші дослідники - І.Пільгук, В.Яремзнко, о.Шабліовський, М.Гумв-нюк, А.Погрібний, М.Веркалець, Д.Сахно. На особливу увагу заслуговує кандидатська дисертація В.Яременка "Борис Грінченко. Проза" /п.,196у/. 13 одному з її розділів розглядається освітня діяльність і педагогічні ідої видатного педагога, зосереджуються увага на тому, ідо педагогічні погляди Е.Грінченка складалися під впливом ідей передових рссійських і європейських педагогів.

Новий етап дослідження спадщини Б.Грінченка-педагога розпочався в ІУбЬ році. На республіканській науково-практичній конференції виголошено повідомлення І.Покотила "Грінченко - народний вчитель", Л.Сахна "Виховання особистості е школі Б.Грінчен-ка", Е.Пастуха "У сімепному колі"/До питання ідейної і творчої співпраці сім"ї Е.Грінченка/, Н.Оумило "Б.Грінченко і проблема чиїича", у яких розглядалися проблеми просвітньої і педагогічної думки. '

Тоді ж з'являються статті М.Веркальця "Педагогічні погляди Б.Д.Грінченка /До 125-річчя з дня народження/" /Радянська школа, ІУЙЄ, К 12/, В.Яременка "Більше працював, ніж жив..."/Дніпро, ІУЬе, ІІ 12/, Гі.Охріменка "Серце зотліє з муки" /Вітчизна,ІУЬЬ,

К 12/.

Опубліковано перше монографічне дослідження А.Погрібного "Борис Грінченко. Нарис життя і творчості" /К., Дніпро, ІУ78/.

У роботі аналізується і вчительська діяльність та педагогічні ідеї Ь.Д.Грінченка. Еволюція світоглядних поглядів у контексті літературного процесу розглядається у дослідженні А.Погрібного "Борис Грінченко. в літературному русі кінця ХІХ початку Лл ст." /1і.: Либідь, 1^0/.

М.Всркалець аналізує педагогічні ідеї, вчительську діяльність Б.Д.Грінченка у праці "Педагогічні ідеї Б.Д.Грінчеика" /К.:3на~ пня, ІУ90/. .

Віддаючи данину поваги всім вказаним вище вченим, треба все ж підкреслити головне: до цього часу це немає спеціального монографічного і дисертаційного досліджоння, де б цілісно розглядалися педагогічна спадщина видатного митця, її значення у процесі відродження національної школи.

Цим визначається актуальність вибору геми для дисертаційної роботи "Педагогічна спадщина Бориса Грінченко".

Об"ект дослідження; науково-педагогічна спадщина видатного ■ українського вченого-пздагога Е.Грінченка.

Предметом дослідження стала філософсько-педагогічна концепція Б.Грінченка національної школи в Україні та принципи втілення її в практику навчально-виховного процесу.

■Мета дослідження: визначити сутність, місце і значення педагогічної спадщини Б.Грінчзнка у становленні української національної школи.

Завдання дослідження: _

1. На основі історико-педагогічного культурологічного аналізу робіт і досвіду педагогічної діяльності Б.Грінченка виділити концептуальні положення, які були покладені в основу побудови демократичної сисїєми освіти на Україні.

2. Виявити і описати системотворчі принципи організації навчально-виховного процесу в національній школі в педагогічній ' спадщині Б.Грінчзнка.

3. Частково експериментально перевірити ефективність практичного використання педагогічних ідей Б.Грінченка у роботі середньої і вищої школи на сучасному етапі.

Методологічною і теоретичною основою дослідження взято положення про взаємозв'язок людини з суспільством, національною мовою, культурою, історією народу; про взаємозв'язок загальнолюдського у вихованні особистості і про місце навчання й виховання у культурнс-історичному прогресі суспільства; про взаємозв'язок української, російської і європейської демократичних педагогічних традицій. ..

Поставлені завдання вирішувалися за допомогою комплексу методів науково-педагогічного дослідження: вивчення і аналіз нау-К0Е0-Г30ретичних, публіцистичних праць, навчальних книг і художніх творів педагогічної проблематики Б.Грінченка, архівних і рукописних матеріалів, аналіз ідей Б.Грінченка з позицій сучасної філософської, педагогічної, психологічної і соціологічної наук, метод наукової реконструкції окремих положень педагогічної концепції автора, аналіз досвіду роботи по впровадженню педагогічних ідел Б.Грінченка у навчально-виховний процес середньої і вито? школи.

Наукова новизна і теоретична значимість дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснена спроба цілісного аналізу пе-

дагогічкої спадщини Б.Грінченки, розкриті основні положення авторської концепції національної иколи; визначені системотворчі принципи і зміст навчання й виховання; показано розуміння Б.Грін чвнком національного ідеалу гармонійної особистості, шляхи й умо ви її формування; виявлені можливості використання теоретичної і методичної спадщини Б.Грінчанка у створенні сучасної національно школи на Україні.

Практичне значення дослідження полягає в застосуванні творчо спадщини і освітньої діяльності Б.Грінчанка в курсі історії школи і педагогічної думки на Україні, при виданні навчальних посіб' ників, у процесі методичної підготовки вчителів, при проведенні із школярами і студентами народознавчої, літорагурно-краєзнавчої культурно-просвітньої роботи.

Достовірність результатів дослідження та основних висновків дисертаційної роботи забезпечується комплексним розглядом Проблем" з педагогічних, психологічних, філософських, історично-культурологічних позицій, застосуванням системи наукових методів дослідження, адекватних його об"екту, предмету та завданням, впровадженням науково-практичних рекомендацій Б.Грінченка у навчально-виховний процес середньої та вищої школи.

Апробація та впровадження.

Основні результати дослідження доповідалися автором на всесоюзній науковій конференції /Харків, 1991/, республіканських науково-практичних конференціях: /Луганськ, 196В/, /Ніжин, 1990/, /Кіровоград, ІУ90/, /Полтава, 1991/, /Вінниця, ІУ92/, /Дрогобич, 1992/, /Умань, 1992/, на щорічних звітних науково-практичних конференціях у Луганському державному педагогічному інституті ім.Т.І’.Левченка, нв курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, української мови і літератури в Луганському обласному інституті вдосконалення вчителів.

На захист виноситься:

1. Концепція національної школи в Україні, розроблена Б.Грін-чонкои /принципи організації сиотеми народної освіти, навчально-могодично забезпечення икіл, управління навчальними закладами, підготовка національних педагогічних кадрів/.

2. Модель навчально-виховного процесу в національній пколі Б.Грінченка /мага, принципи, зміст, методи і засоби, умови фор-мумання гсобисюсгі/.

в

3. Умови використання досвіду практичної роботи і георзтичшї ■ спадщини Б.Грінченка у середній та вищій школі. .

Структура та зміст роботи.

дисертація складаються з вступу, двох глав, висновків і списку використаної літератури. "

У вступі обгрунтована актуальність проблеми, визначені об"ект, предмет, м-зта і завдання дослідження, розкриті методологічні підходи та методи дослідницької роботи, її наукова новизна та практична значущість, основні полонення, що винос..гься на захист.

У першій главі "Внесок Б.Грінченка в становлення національної школи на Україні" дається аналіз багатогранної діяльності автора на ниві освіти’й культури, умови формування його педагогічного світогляду, принципових положень концепції української національної школи, національних і загальнолюдських основ оригінальної педагогічної системи.

Б.Грінченко був напрочуд обдарованою, різнобічною лвдиноз, яка реалізувала себе у багатьох сферах діяльності. Він відомий як науковець і педагогічний діяч, автор, видавець, редактор художньої, науково-популярної літератури для дітей і дорослих, дослідник і пропагандист соціально-політичних, педагогічних знань, фольклорист, лексикограф, історик, перекладач літератури з багатьох мов світу і т.д.

Треба підкреслити, що вся його діяльність поза межами школи й педагогічної науки мала освітянську, культурну спрямованість, сприяла поширенню його поглядів як народного вчителя.

Справа народної просвіти не могла бути здійснена силами і в стінах школи, вважав Б.Грінченко. Тому він закликав до створення справжнього національного культурного середовища, у якому важливе місце надавав народним бібліотекам і театру, художній літературі- й пресі і т.д. "Кожна нова українська книжка, кожен новий номер української газети все далі й далі посуватиме національну свідомість, все більше й більше захоплюватиме людей хвилею національного воскресіння", - писав він. ’

Б.Грінченко увібрав у себе найкращі надбання національної та освітньої світової культури, філософії, психології, літератури та мистецтва. Він близько знайомий з визначними діячами свого часу, їхніми ідеалами про національне самовизначення українського народу, розвиток його культури та освіти.

Благотворний вплив на формування поглядів Б.Грінченка мали ТЛевченко, М.Коцюбинський, Леся Українка, М..Драгоманов, І.Не-чуй-Левицький, 11. Грабове ьісий, О.Погебня та ін=

Авгор виробив оригінальну систему виховання й навчання, творчо засвоївши педагогічну спадщину західно-європейських і російських вчителів, досвід навчання й виховання у братських школах України і Білорусії, багату культуру української етнопедагогіки.

Педагогічні інтереси Б.Грінченка стосуються, найперше, дидактики початкового навчання.

Найбільшим вплив відчув Б.Грінченко з боку К.Ушинського» Ідея народності в суспільному вихованні - головна в педагогічній теорії "учителя російських учителів", яку Б.Грінченко розвине в плані національного виховання, розробки змісту навчанняс створення підручників для українських шкіл. Про значення національної культури і мови у нормуванні особистості Б,Грінченко багато дізнався з ро ';г вітчизняного вченого, філософа, лінгвіста 0.Потебні.

Осново» своєї дидактики Б.Грінченко обрав класноурочну систему Я.А.Каменського, просякнуту ідеями демократизму і людяності. "Золоте правило дидактики", принцип прири„овідповідиості гакояс були глибока сприйняті Б.Грінченком.

Теорія елементарної освіти іІ.Г.Пестолоцці з ідеями виховуючого і розвиваючого навчання дуже близька до дидактичних уявлень Б.Грінченка. Практична спрямованість, зв"язок навчання з життям, трудовою діяльністю, яку обстоював Д.Локк, ідеї 3£.-Е» Руссо про вільну людину в природних умовах - все це ввійшло в педагогічну систему Б.Грінченка. Дидактика А.Дістервега з ідеєю єдності національного й суспільного, культур^відповідності виховання, що грун-туоться на самодіяльності дітей, дали змогу Б.Д.Грінченкіові створити концепцію формування особистості патріота і гуманіста.

До ссгрунтування ідеї української національної школи Б.Грін-ченко підійшов з культурно-історичних, філософських, психолого-подагогічних точок зору.

ііскниі; народ мав незаперечне право на національну школу як засіб зберемення і відтворення у молодих поколіннях національного менталітету, культури і мови. Інакше він піддаєтьо. духовній де-градиції И асиміляції. В діяльності шкільних закладів повинен здійснюватися органічний взаємозв'язок національного й загальнолюдського компонентів культури. "

Система народної освіти, на думку Б.Грінченка. будується ' на принципах обов'язковості И доступності навчання для всіх дітей, без будь-яких виключень, відповідності національним традиціям освіти, науковості, гуманізму, зв'Язку з життям, працею, широкою соціальною практикою. ,

Концепція української національної школи у спадщині Б.Грінченка складається з чотирьох взаємозв'язаних частин: моделі особистості виховання, моделі організації навчально-виховного процесу /зміст, принципи, методи і засоби/, моделі керівництва нав-. чально-виховним процесом і моделі особистості народного вчителя.

Ідеалом особистості, впевнений Б.Грінченко, с людина, що гармонійно поєднує в собі високі духовні, культурні, розумові та фізичні якості, активно стверджує себе як громадянин і трудівник, патріот, демократ, гуманіст.

Розв'язання проблем передбачає розв'язання першочергових завдань: забезпечення навчання, виховання, спілкування дітей і дорослих на рідній мові, реалізація всебічного і гармонійного розвитку особистості у відповідності з культурно-історичним досвідом, системою духовних цінностей українського народу, формування у дітей національної самосвідомості, якостей справжнього патріота, активного соціального діяча й трудівника.

. При цьому програма формування особистості передбачає послі- ■ довність сходження дитини по ступенях: образ національного - національний образ світу - цілісний образ світу. Навчання у школі, насамперед, поеинно бути людизнаастзом та народознавством.

Входження в життя та культуру починається з житія й культури свого народу, свого близького оточення. Наприклад, саме розташування тем у підручнику Б.Грінченка "Українська читанка. Рідне слово" вказує саме на цей шлях: "Сім'Я та родичі", "Громада", "Ріднкіі край", "Держава", "Земля", "Божий світ".

Програма національної школи, згідно з концепцією Б.Грінченка, включає широкий перелік дисциплін природничого, історико-гу-манітарного, естетичного профілю. Причому основу складають знання з рідної мови, літератури, фольклору, народознавства, природи, історії України. Засвоєння знань мас активная творчих характер із допомогою залучення дітей у різноманітні види діяльності й спілкування, з використанням багатьох методичних прийомів на близьких і зрозумілих Для дітей явищах дійсності.

о

'£иди:гні;м педагогом створені підручники із української мови ти читання, а також методичні поради до їх вивчення. Тик, при створенні підручники для читання реалізувалися широкі можливості нікпредметних зв"яз;сіз, комплексний підхід до навчання и виховання особистості молоділого школяра. Це досягалося завдяки органічному поєднанню наЕчання читання і розвитку зв’язаного із формуванням основ праць про навколишній сбіт, суспільство, з національним і норалько-егичним вихованням.

Так, підручник "Рідне слово.Українська читанка" нив спеціальні розділи, їо містили художні, народнопоетичні, художньо-публіцистичні з елементами наукового стилю тексти: "Свіі:ські та дикі тварини", "Квітки", "Рослини", "Метали", "Люди", "Частини людського тіла та людські почуття", "Дні, години, тижні, місяці, рік", "Весна, ліго, осінь, зима"г "Сім"я, родичі. Людські імена та - різвиса", "Рідни.і краі;", "Земля та вода", "По погано, а то гарно", "Лсди-брати", "Праця", "Наука" і т.д.

Дидактична основа підручника мала синкретичний характер, що й передбачало створення для учнів періго;о класу своєрідного нав-чально-ви,'. вмсго комплексу.

Доступність для учнів-пернок.часників, естетичне багатство досягалося завдяки використанню фольклорних, етнопедагогічних, народознавчих, краєзнавчих джерел, кращих творів художньої літератури для дітей.

Все цз дас підстави вважати, що підручник "Рідне слово.Українська читанка" сприяв вивченню основ народознавства та зна~ йомствц з навколишнім світом.

Отко, Б.Грінчзнко це на рубежі XX століття дійшов до висновку,- ио навчання й виховання учнів початкових класів повинно мати комплексний характер і реалізувати гуманістичний га етнічний принципи. Створенні! ним підручник був органічним продовженням традицій української національної культурно-освітньої думки, да домінуюче значення має світоглядний та естетичний потенціал творчості, етнопедагогіки, народознавства. Цим самим видатний педагог підніс на значно ‘вищий якісний рівень сутністі процесу навчання !і виховання на його початковому етапі.

Видатни;! педагог визначає програму підготовки українського вчительства як важливу умову організації національної школи. Ця програма схоплює в себе: '

і/ оволодіння кожним учителем українською літературною мовою

ю

з метои пропадання всього навчального процесу на рідній моїзі;

2/ засвоєння крацих досягнень національної и світової культури й мистецтва;

З/ оволодіння педагогічним досвідом, особливо української ет-нопедагогіКії, ісгорі :ю педагогічної думки на Україні;

Ч/ формування національної самосвідомості, постійне вивчення народного киття, побуту, традицій, звичаїв, інтересів людей;

5/ участь у культурно-просвітній роботі серед населення, у пропаї'анді педагогічних знань.

іа.чим чином, в основі концепції національної школи має бути реалізація ідей демократизму, гуманізму та принципу національного як основи пізнання загальнолюдського, надання змісту навчання й виховання національного характеру, в основі якого рідна мова та вивчання народознавства, народної творчості, вітчизняної історії, культури, мисіецтЕа як складової частини світової думки, здійснення національного виховання, формування якісно нової особистості вчителя.

другий розділ "Вплив творчої спадщини Б.Грінченка на розвиток педагогічної думки та практики" розкриває актуальні аспекти педагогічної системи автора та '.х втілення у програмних документах сучасної української школи різних рівнів - від початковій до вищої. Цей внесок аналізується при визначенні мети та завдань навчально-виховного процесу, його принципів, змісту, форм і методів. ■

Пера за все, українська сучасна школа - нег'анальна за цілячи саозї діяльності. Національне виховання "„гавить перед педагогами мзгу формування особистості патріота з національною самосвідомістю, яскраво вираженою громадською і суспільною спрямованістю на основі історичного досвіду, духовних цінностей та ідей-ііа українського народу засобами національної мови а культури.

Дай методологічний підхід, закладений з офіційних документах про зсвігу, повністю співпадає з надіями і сподіваннями Б.Грінченка, іого ідеалом майбутньої школи.

У відносності з принципами національного виховання визначаться коло найважливіших завдань у формуванні особистості. Нав-іально-Еиховннй процес спрямований на:

- створення необхідних умов для повного, глибокого розвитку індатків, здібностей і обдарувань кожного учн/і;

її

- творче виявлення особистості у різних видах діяльності: суспільній, навчальнс-пізлівалькій, дослідній, художньо-естетич* ній, фізичній, трудовій;

- сприяння особистості у здійсненні життєвого самовизначення

і свідомого вибору професії;

- підготовку особистості до життя в умовах правової держави, в якій всо підпорядковується верховенству закону, громадянської совісті і соціальної відповідальності;

- формування ставлення до народної культури як до мірила духовного багатства суспільства і ссобистості, до засвоєння моралі

'НО-ОТИЧгШХ, духовних цінностей - як до однієї з найважливіших життєвих потреб; ■ ■ .

- підготовку молоді до чесної, добросовісної праці в умовах соціальної змагальності і високої професійної конкуренції;

- підготовку особистості до участі е конструктивному соціо-культурному діалозі в дусі соціального і громадянського миру і злагоди, національної терпимості, світоглядного плюралізму, відноги від будь-яких ферм духовного та фізичного насильства над людиною.

Голосним критерієм всебічного і гармонійного розвитку особистості, проголошується в програмних документах, повинне стати формування у молодої людини морально-вольової спрямованості на постійне вдосконалення усіх її сил і здібностей* на безперервну самоосвіту і самовиховання на протязі подальшого життя.

Національна скотома освіти й виховання будується на принципах демократизму, гуманізму, народності, культуровідповідності, які забезпечать молодим поколінням розумовий, фізичний розвиток ка рівні світових стандартів. Саме про гаку освітню систему мріяв Е.Грінченко у своїх працях.

Педагогічна й мистецька спадщина Б.Г’рінченка реалізується в практиці середньої та вищої вколи за декількома напрямками: використання науково-теоретичних праць, посібників, науково-популярних робіт у нивчальному процесі, лексикографічних, фольклорних праць і художніх творів автора у початковій, середній та витій школах, використання фактів життя і діяльності Б.Д.Грін-ченка для аналізу соціально-політичного культурного життя в Україні кінця XIX - початку XX століть.

На сьогодні багатогранна творча спадщина Е.Грінченка звето-

совуєгься у роботі середніх вкіл м.Луганська й області, факультеті підготовки вчителів початкових класів Луганського педагогічного інституту імені Тераса Шевченка, у процесі перепідготовки вчителів Луганського інституту вдосконалення вчителів.

У році на кафедрі філологічних дисциплін і методики викладання в початкових класах факультету підготовки вчителів початкових класів Луганського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка була створена проблемна студентська група, яка розпочала роботу над гемою "Борис Грінчзнко і Луганщина".

План р^оти передбачав вивчення творчої спадакни письменника й педагога, особливо періоду його життя у нашому краї, тобто роботи вчителем в Олексіївській школі з ІВв7 по І693 роки. Ми ставили за мету активізувати дослідницький аспект, працюючи з рукописним •іагеріалим та педагогічними працями Б.Грінченка, які тривалий час ів перевидавалися. '

У І903 році в Олексіївській неповній середній иколі був створений навчальний кабінег-музей Б.Грінченка. Там систематизовано іагеріал, який розповідай про вчительську роботу й науково-пуда-гогічну діяльність Б.Грінченка у нашому краї, передані копії пе-іагогічних праць, листів. Та^сж члени дослідницької гр;-пи стали тдазати практичну допомогу в організації роботи музею, проведенні грокіз, конференцій,, літературно-мистецьких свят.

Розширилася тематика студентських досліджень, які здійснювали-:я під науковим і навчально-методичним керівництвом зикладача-по-іукача.

Починаючи з І9ЬЗ року з'явилися нові ге.чи: '‘Образи дітей у ■ворах Б.Грінченка", "Школа й школярі в гво_чосгі письменника'', 'Лексичний матеріал Луганщини у "Словарі української мови", "До-:лідкення з фольклористики Бориса Грінченка і наш край", "Народо-:навча основа підручників Б.Грінченка для молодших школярів",

Борис Грінченко - вчитель". Урізноманітнювалися й форми звітів :ро результати дослідницької діяльності. Студенти готували пові-омлення на педагогічних чиганнях, використовували зібраний ка-еріал при підготовці уроків та позакласних заходів під час педа-огічної практики. Так, педагогічні ідеї Бориса Грінченка стали сновою для створення програми спеціального семінару "Методика ивчення народної творчості / початкових класах"

На заняттях спецсомінару значна vвaгa приділялася акгуалізв-

із

ції принципу органічного поєднання вивчення фольклору й нвродолшв-ства, організації роботи фольклорного гуртка, використанню різних жанрів народної творчості на уроках української мови й чигання у почиткоізих класах.

У 1987-го та І2ІЗЄ—09 навчальних роках студенти-члени дослідницької групи га слухачі спацсемінару спільно з викладачем здійснювали коріЕгіицтво фольклорним гуртком, а потім фольклорним инсакблем початкових класів середньої школи К І м.Луганська,

На заняттях гуртка третьокласники стали справжніми учасниками навчально-виховного процзсу, мали змогу виявити й розвинути свої здібності, знання, інгзроси, вміння. Цьому сприяла організація занять, адже активною дійовою силсю виступав життєвий досвід школярів. Завдяки цьому народна творчість стала складовою частиною 93ТЄТИЧН0Г0 освоєння дійсності.

Теоретичною основою для занять фольклорного гуртка й дитячого фольклорного ансамблю стала педагогічна спадщина Б.Грінченка, зокрома ідеї про виховний потенціал народної творчості, її місця в навчальні, -виховному процесі молодших школярів, а також необхідність природодоцільності навчального матеріалу, особливо при вивченні української мови.

Широко використовувалися підручники Б.Грінченка "Рідне слово", художні тори, написані за мотивами фольклорних джерел, зокрема поеми "Смерть агаманова", "Лось, преславний гайдамака", оповідиння "Слося", фольклорні записи.

Участь у цій роботі студентів факультету підготовки вчителів початкових класів давала їм змогу переконатися у важливості й необхідності впровадження ідей Б.Д.Грінченка у навчально-виховний процес сучасної школи, особливо щодо проблеми значення народної творчості й народознавства, національного виховання.

Думаю, що заслуговують на увагу результати впровадження в навчально-Еиховний процес педагогічних ідей Б.Грінченка про домінанту народознавчого і етнопедагогічного принципів на уроках укра'нської мови і читання в початкових класах.

Протягом двох навчальних 1967-69 років дослідник працював учителем української мови середньої школи К1 І м.Луганське.

На уроках читання в 3 і і* класах ми поставили за мету апробувати окремі розділи із підручника "Рідно слово" Б.Д.Грінченка. Так, замість розділів підручників для чигання, що мають вузько-соціологічне тематичне значення, був використаний матеріал роз-

ділів "Рідний край", "Святки різдвяні та великодні", "Що погано, а що гарно", "Люди-братиі'.-- "Праця". Для забезпечення повноцінних уроігіз чигання були виготовлені копії цих розділів підручника для всіх учнів класу з деякими виправленнями у відповідності з вимогами сучасного правопису.

Поступово третьокласники ознайомлювалися з різними жанрами народнопоетичної творчості: лічилками, прислів"ями, прикизі:ьми, загадками, щедрівками, веснянками, ліричними й історичними піснями, казками. .Водночас перед учнями у всій красі й величі, у найхарактернішому виявленні поставала українська мова, реалізувався її значний естетичний і морально-етичний потенцій;;, ^чні поповнювали свій активний лексичний запас, стали краще говорити українською мовою, правильно вимовляти слова, за"язио розповідати. ііони переконувалися, що вивчення української мови може бути цікавим і захоплюючим.

Народна творчіть стала для них провідним народознавчим джерелом, формувала початкове уявлення про мову як суспільне явище, мала пізнавальне значення, навчала повамати й розуміти національну культурну спадщину, тобто сприяла вихованню національної самосвідомості. .

З 19С7-І993 років у Луганському обласному інституті вдосконалення ечитєлів на курсах підвищення кваліфікації вчителів української мсви та літератури дослідником були підготовлені й проведені заняття з таких тем: "Вивчення творчості Б.Грінчеика ■ на уроках української мови і літератури у середній школі", "Педагогічна опадщина, освітня діяльність Б.Грінчз'-а і проблеми сучасної школи".

Учителі мали змогу ознайомитися з експериментальною роботою викладача в школі шляхом відвідання занять фольклорного гуртка.

Яровздена робота, з основі якої були педагогічні ідеї Е.Грін-чанка, стала складовою частиною формування у студентів та вчителів концепції національної школи, осоЙлиео щодо визначення національного компоненту змісту освіти, який пзрздбачаа, цо організація, зміст, методика навчання мають будуватися з урахуванням культурно-історичної традиції народу на основі національної культури. .

Завдяки цьому активно здіЯснюоться процоо гуманізації навчально-виховного процесу, виховання загальнолюдських моральних цінностей, астенічного ідеалу, наці .альяої самосвідомості.

У висновках дисертації викладені основні теоретичні та практичні результати дослідження:

1. Ь.Грінчонко розробив цілі та завдання виховання особисто-

сті в українськії; національній школі, серед яких чільне місце заіімають формування національної самосвідомості, оволодіння багатогранною національною га світовою культурою, мовою рідного народу, широкою науковою програмою. .

2. Національна школа, в розумінні Б.Гріпчанка, е основой духовного відродження українського народу, збереженая Ного культурної самобутності, ствердження його як рівноправного члена світової сім"ї цивілізованих народів.

'і. Е.І'рінченко вважав, ци просвітах, виховні цілі потребують цоб система навчальних закладів обов'язково доповнювалася багатиі загальнонаціональним культурним середовищем, розвинутою наукою та мистецтвом, самовідданою підтримкою народної інтелігенції, зр: лою педагогічною культурою широких верств населення.

4. Розвиток системи навчально-виховних закладів повинен допо: нюватися різкр,,.і підвищенням загальної та педагогічної культури, професійної маитерності вчительських кадрі ч, формування у них віг соких моральних якостей, гідності та відповідальності за звання народних учителів.

5. Науково-теоретична та творча спадщина Б.І'рінченка органіч но входить у культурне, духовне миття нової України, стає важливою складової) частиною науково-педагогічних пошуків фахівців, вс активніше використовується свідомими вчителями-ппактикпми.

Основний зміст дисертації викладено у г..ки;; працях:

1. Борис Грінченко і наш крил /'/їезн республіканської науков практичної конференції, Луганськ,ІУсо.- ь.Зі-32.

2. Борис Грін-іонко х Ірохим Зінкілоькпи //іези республіканської науково-практичної конференції .Луганськ,

'і. Українські послідовники іі.Даля в лексикографії /Дези Да-лових читань,Лугинськ,і>ио.-С,і0у-і1І /в співавторстві/.

4. До дмзрел чистої води.-іірапор.-Хуиб.-^Ь.-С.іиО-Хсі.

5. Для рідного слова /до 125-річчя з дня народження Ь.Д.Г'рін ченка/ /'Початкова школа.-і'>Ьс.-іЦ2.-С.37-іи.

6. Від сопілки - до слова, від слова - до мови //Українська мова і література в школі.

7. иед.іісгь серця - дітям /штрихи до поргрзга В.Павленка/ /.Українська мови і література в школі.-і.-Луі.-Ь-и-0.66-71.

Ь. Грлгір Тютюнник і ньш край.-Луганськ,1уо9.- 12 с.

-і. "...і безмірно широкої любові до людей" //Українська мо-а і література в ілколі.-іі^О.-Ьо.-0.47-50.

10. Роль краєзнавчої роботи з літературній освіті майбутніх

чигелів //Тези доповідей республіканської наукової конференції Актуальні питання вивчення у вузі курсу мотодики викладання мои і літератури в школі", Ніжин,іьОО.-О.73-76. ,

11. До проблеми творчих взаємин Б.Грінченка і л.і'ропивницько-о //Тези республіканської наукової конференції "Творча індиві-уальність М.Кропивницького і розвиток української культури", іровоград, 1^90.-С.104.

ііартоьий рілного слова /життя і педагогічні погляди .Грінченка/ Ц Українська мова і література в пколі .-І9^0.-1Я0.~ .25-32. ,

13. Страчене життя // Україна.-ІУ9І.-МІ.-С.32-33.

14. Ідеї 0.Потебні в педагогічних поглядах Бориса Грінченка// ззи доповідей Всесоюзної наукової конференції "ОЛІотебня - довідник олов"янських взвемозв"яз; ів",Харків,ІУ9І.-С.156.

15. Міжпредмзтні зв"язки при вивченні дитячої літератури і роблеми національного виховання майбутніх вчителів//Този рес-гбліканської науково-практичної конференції "Нова в сисгомі по-іїкового навчання", Полтава,і.у9і.-0.165-167.

16. Народознавство і проблеми формування професійної здат-)сті вчителя початкових класів //Тези доповідей наукової кон-їренції "Вища школа: концепція, методології; "иколи реалізації", гганськ,1992.-0.Зо.

17. Активізація навчально-пізнавальної діяльності студентів ісобами дослідницької роботи //Този доповідей міжвузівської на-:ово-практичної конференції, присвяченої 60-річчю Вінницького (ркавного педінституту, Вінниця,1992.-С.50.

ІЬ. Особистість вчителя національної школи в педагогічних іеях Бориса Грінченка //Тези доповідей конференції "Зляхи по-пшоння підготовки вчителів початкових класів до роботи в на-ональній школі", Дрогобич,1992.-С.59-60.

ІУ. Передмова до книги Б.Грінченка "Як жив укр, їнський над". - Луганськ, 19У2,- 0.5-35. .

20. Ідеї національної школи в навчанні й вихованні молодших школярів у педагогічній спадщині Бориса Грінченка //їози доповідай міжвузівської науково-практичної конференції "Вивчення рідної мови і духовний розвиток особистості молодшого школяра

в оновленій ниціонильнііі школі", Умань,1УУІ.-0.і6о-і09 /в співавторстві/.

21. дидикгачнші матеріал з народознавства на уроках мови /5 і;лис/ //Українськії мова і література в школі.-1992.-й 5-6,-С.22-26 /в співавторстві/.

22. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови /7 клас/ Ц Українська мова і літературо в школі.-1992.-іі 7-Ь.-0.20-213 /в співавторстві/.

23. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови /6 клас/ //Українська мова і література в школі.-1992.-К 9-10.-С.5-і/ /в співавторстві/.

24. Дидактичний митеріал з народознавства на уроквх української мови /і клас///Українська мова і література в школі.-1992.-А- 11-12.-0.10-13 /в співавторстві/.

25. Дидактичний матеріал з народознавства на уроках української мови /9 клас///і’і:раїнська мова і література в школі.-1993.-),? 1-2.-0.4-9 / в співавторстві/.

26. Пошуки шляхів нового //Рідна школа.-1992.- £ 11-12.-0,17.

27. Луганиина літературна.-Луганськ,і993.- 4а с.

28. Відчувати, розуміти, знати //Початкова школа.-ІУ93.- В5-

6, .

29. Дидактичний матеріал з народознавства на уроквх української мови в 5-11 класах.- і;.:0світа,і9УЗ,- 2Ь7 с.

30. Педагогічна діяльність Б.Грінченка на Кагеринославщині //Дсн6ас,х993.-£ 5.-0.Зі.

31. До ІЗО-річчя з дня народження Бориса Грінченка //Українська мова і література в школі.-І9УЗ.-№ 9.-0.44-ВО /в співавторстві/.

32. Ідзї національної школи у педагогічній спадщині Б.Грін-чонка //Тези доповідей республіканської наукової конфаронції,присвяченої ІЗО-річчю з дня народження Б.Грінченка,Луганськ,1993.- ’

0.53-54.

33. Вивчення творчої спадщини Б.Грінченка - фольклориста на сучасному етапі //їези доповідей республіканської наукової конференції, присвяченої 130-річчь з дня народження Ь.Грінченка, Луганськ, 1393,- 0.60-61.