автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Подготовка будущего учителя к экологическому образованию (на материале орнитологических наблюдений)

Автореферат диссертации по теме "Подготовка будущего учителя к экологическому образованию (на материале орнитологических наблюдений)"

?гз о л

1 1 ПОП 1355

ПІВДЕННОУКРАЇНЬСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ¡м. К. Д. УШИНСЬКОГО .

На правах рукопису

ФЛЕШАР Єва

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ЕКОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ УЧНІВ (на матеріалі орнітологічних спостережень)

Спеціальність -13.00.01. - теорія та історія педагогіки

АВТОРЕФЕРАТ у формі доклада по монографії на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Одеса - 1996

N

Робота виконана в Університеті Щецинському (Польща)

Науковий консультант - доктор, професор В.СТАВІНСКІ

Офіційні опоненти - доктор педагогічних наук, професор КІЧУК Надія Василівна

- кандидат педагогічних наук, доцент КАРПОВА Ела Едуардівна

Провідна установа - Запорізький обласний інститут удосконалення вчителів.

Захист дисертації відбудеться «14» жовтня 1996 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.05.08.03 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук при Південноукраїнському державному педагогічному університеті ім. К.Д.Ушинського (270105, м. Одеса, вул. Генуезька 22).

З монографією можна ознайомитися в бібліотеці Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (вул. Старопортофранківська, 26).

Автореферат розіслано «14» вересня 1996 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, _ .

професор /Ж авалерова H.A.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актузльність дослідження.

Розвиток науки і техніки, бурхливе зростання промислового виробництва в XX столітті; активне втручання людини в життя природи викликали низку явищ, які негативно вплинули не тільки на стан довкілля, а й иа здоров’я самої людини. '

Активні й необгрунтовані дії людей відносно природного середовища, прагнення якомога більше взяти від неї задля задоволення своїх потреб, призвели вже в середині нашого століття гармонійну рівновагу людини і природи до стану глобальної екологічної катастрофи: безповоротно зникають окремі класи та види тварин і рослин, виснажуються надра Землі, все менше стає запасів чистої питної води. Викиди відходів виробництва в атмосферу змінюють клімат Землі, випробування атомної зброї та аварії на атомних електростанціях не тільки заражають радіоактивними речовинами довкілля, а й уражають все живе, руйнують здоров’я людини.

Усвідомлення людством наслідків своєї життєдіяльності поставило екологію серед тих проблем, розв’язання яких руйнує державні кордони, об’єднує різні мови та культури, політичний та економічний уклади суспільства.

Досвід, набутий людством у вирішенні цієї проблеми в світовому масштабі, засвідчує, ідо будь-які наймогутніші акції щодо захисту й охорони оточуючого середовища дають лише частковий тимчасовий ефект і аж ніяк не вирішують докорінно саму проблему.

Сьогодні вже загальновизнаним е те , що вихід із становища, що склалося, в систематичній і планомірній роботі, спрямованій на формування принципово нового ставлення людини до ото-

чуючого природного довкілля, яке грунтується на екологічній культурі. .

Стрижньове місце в цьому процесі повинна займати система екологічної освіти молоді. Визнання першочергової важливості екологічної освіти підростаючого покоління, необхідності її реалізації найбільш ефективними засобами за оптимальних умов навчального процесу визначило тематику і спрямованість багатьох педагогічних досліджень. Автори особливу увагу приділяють визначенню екологічної проблематики в змісті традиційних навчальних дисциплін та методиці її вкладання (А.П.Андрієнко, В.В.Дене-кін, Т.В.Кучер, Г.В.Ковальчук, Л.К.Нарочная, П.Г.Саморукова,

І.Т.Суравегіна, В.Ставінскі, Д.Чиха, В.Д.Шаркота ін.), механізмам формування екологічної культури та екологічного мислення особистості (А.М.Галаєва, В.І.В’юницький, І.Д.Звєрєв, В.С.Мінницький, Л.В.Тарасов, Г.П.Ткачук, М.М.Роміна та ін,).

Останнім часом дослідники, критично оцінюючи досягненням галузі екологічного виховання та освіти школярів, все частіше звертаються до проблеми спеціальної підготовки педагога до розв’язання цілої низки екологічних завдань (А.Вернадська, А.Гас-кель, Д.Гаррисон, Р.Гесс, Д.Квасченкова, Н.В.Лисенко, Д.Чиха та ін.). Водночас досвід засвідчує, що практика підготовки вчителя до екологічного виховання дітей, яка на сьогодні склалася, є недостатньо ефективною. .

З нашого погляду, її суттєвим недоліком є орієнтація учнів на засвоєння знань без підкріплення їх практичним досвідом та навичками активних дій щодо охорони і захисту оточуючого середовища.

Отже, пошук шляхів подолання цих педагогічних прогалин визначив проблему і тематику нашого дослідження “Підготовка

з

майбутнього вчителя до єколопчног освіти” (на матеріалі орнітологічних спостережень).

Об’єкт дослідження - процес підготовки майбутніх учителів біології до екологічної освіти учнів. .

Предмет дослідження - формування в майбутніх учителів біології готовності до екологічної освіти школярів

Мета дослідження - визначити, розробити, науково обгрунтувати зміст і методику спеціальної підготовки студентів природничого факультету до екологічної освіти учнів та експериментально їх апробувати.

Гіпотеза дослідженя - готовність майбутнього вчителя біології до екологічної освіта школярів буде ефективною, якщо процес їхньої спеціальної підготовки здійснюється:

1) в процесі активної природоохоронної діяльності за самостійно складеними студентами екологічними програмами;

2) на матеріалі конкретних самостійних спостережень за змінами в природі та довкіллі;

3) на грунті набутого особистого досвіду з охорони та захист)' оточуючого середовища.

Завдання дослідження:

- уточнити й конкретизувати змістовну характеристику фе-

номена “готовність майбутнього вчителя до екологічної освіти” иколярів; .

- розробити систему екологічної освіти студентів природничого факультету;

- обгрунтувати місце і роль орнітологічних і фенологічних спостережень у формуванні готовності студентів до екологічної освіти учнів;

. - розробити й експериментально апробувати програму й

методику підготовки майбутніх учителів-біологів до екологічної освіти школярів;

* виявити фактори, які впливають на ефективність форму ваннй екологічної освіти школярів. ,

Методологічними засадами дослідження є концептуальні положення ЩОДО: бдності свідомості та діяльності в формуванні особистості; Зв'язку теорії і практики в розумінні світу; сутності екологічної освіти та виховання; професійної готовності до педа-

• . о

гоНчної діяльності. ■

В процесі розв’язання завдань дослідження використову-Ёалася спеціально розроблена методика, яка передбачала комплекс методів різного рівня/іізнання. На теоретичному рівні: аналіз, узагальнений науково-педагогічних літературних джерел, наЕ чально-методичної та педагогічної нормативної документації. На емпіричному - анкетування, інтерв’ювання, бесіда, спостереження, педагогічний експеримент; статистичні методи дослідження.

- Дослідження проходило в три етапи.

С - * _ '

На першому етапі И 976-1991 рЛ на матеріалі орнітологічного дослідження визначався зміст біологічних знань, які можуть розглядатися в контексті екологічної проблематики і бути презентованими в навчальному матеріалі у вигляді конкретних завдань для проведення безпосередніх спостережень на місцевості. Розроблялися маршрути екологічних спостережень, готу валися до публікації підручники з біології з елементами екологічних знань для початкової та середньої школи; розроблялися та апробовувалисй навчальні програми з курсу біології та охорони оточуючого середовища. За результатами цього етапу досліджеі-ня визначалися зміст і методика формуючого педагогічного експе рименту. '

На другому етапі (1991-1995 p.p.) здійснювалася дослідно-експериментальна робота, в ході якої вивчалася доступність відібраного нами навчального матеріалу до курсу біології й охорони оточуючого середовища учням загальноосвітньої школи , відпрацьовувалася методика організації практичних занять на місцевості, процедура проведення фенологічних спостережень на екологічних маршрутах. Водночас здійснювалося навчання студентів методиці екологічної освіти школярів, яка грунтувалася на безпосередніх спостереженнях за природою та активній діяльності. Проводився порівняльний аналіз запропонованої нами системи екологічної освіти відповідно до традиційної, оцінювався ступінь її ефективності. За матеріалами діагностичних обстежень школярів і студентів установлювався ступінь результативності запропонованих нами педагогічних впливів на формування їхньої екологічної культури, готовності до активної природоохоронної діяльності. Оцінювалася готовність студентів до професійної педагогічної діяльності в ролі вчителя біології та охорони довкілля.

Третій етап (1995 -1996 p.p.) було присвячено узагальнен-. ню та аналізу результатів, одержаних у процесі дослідно-експериментальної роботи, впровадженню їх у масову педагогічну практику- .

Загальний масив досліджувальних склав 4735 чоловік. У формуючому експерименті брали участь 208 студентів і 1360 учнів. .

Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі факультету природничих наук Університету Щецинського (Польща), початково-середніх загальноосвітніх шкіл м. Щецина та soe-водства Щецинського, курсів перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителів біології й охорони довкілля (м. Щецин).

Наукова новизна роботи. Розв’язання проблеми підготовки майбутнього вчителя біології та охорони оточуючого середовища до екологічної освіти учнів на матеріалі прямих спостережень на місцевості та в зв’язку з набуттям особистого досвіду в організації природоохоронної діяльності вперше стало предметом спеціального дослідження. Визначено зміст навчального матеріалу д курсу біології, що наповнює його базисні поняття екологічним смислом, розкриває взаємозв'язок та взаємозумовленість про-

е

цесів як самої природи та довкілля, так і життєдіяльності людини. Описано принципи організіції практичних занять школярів і студентів на екологічній ст’ежці; експериментально апробована та впроваджена в практику роботи школи і ВУЗу програма і методика екологічної освіти; виявлено фактори, що впливають на ефективність процеса формування екологічної культури особистості.

Теоретична значущість проведеного дослідження полягає в обгрунтуванні нового підходу до відбору змісту екологічної освіти і методики навчання; в репрезентації сучасного стану екологічної культури та екологічної освіти в Польщі; в уточненні та конкре тизації понять “екологічна освіта”, “екологічна культура”, готовність учителя до екологічної освіти”, у визначенні ознак прояву цу феноменів у різних вікових угрупуваннях учнів; розробці теоретичних і методологічних засад підготовки майбутніх учителів біо-логої й охорони оточуючого середовища до екологічної освіти школярів.

Практична значущість дослідження полягає в розробці програми і змісту екологічної освіти школярів і студентів на матеріалі курсу біології; підготовці до цієї програми підручників і методичних рекомендацій, які апробовувалися в навчальному процесі ВУЗу й школи; в підготовці екологічних маршрутів і екологічних

станцій задля проведення спеціальних спостережень за природою в місцевих умовах; у визначенні педагогічних засобів, що активізують формування екологічної культури учнів та студентів; виховання їх у дусі активних захисників природи та довкілля.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною і теоретичною обгрунтованістю вихідних положень, використанням комплексної методики дослідження, яка передба-' чає поєднання різних рівнів аналізу досліджуваних явищ із взаємодоповнюючими; взаємокорегуючими процедурами їх спостереження; її адекватністю завданям і меті дослідження; зіставленістю результатів дослідження з масовою педагогічною практикою.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні положення, висновки та рекомендації, що сформульовані в дослідженні, знайшли своє відображення в опублікованих статтях, монографії, підручниках, навчальних програмах й методичних рекомендаціях, наукових дововідях і тезах доповідей. Загальний обсяг опублікованих праць становить понад ЗО друкованих аркушів. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на VIII Всепольському семінарі з дидактики біології (Щецин, 1991), Всепольському науковому семінарі (Варшава, 1992), VIII Всеполь-ській конференції з дидактики вищої школи (Кильц, 1993), VI Загальноєвропейському симпозіумі JOSTI (Нідерланди, 1994), II Відкритій міжнародний конференції WPPiT (Бидгощ, 1995), Всепольському семінарі з педагогіки вищої школи (Щецин, 1995), Регіональній конференції з дидактики біології вищої школи (Люблін, 1995), Міжнародній конференції з проблем навчального плану й підручника (Стара Загора, Болгарія, 1995), з проблем освіти в сучасному світі (Одеса, Україна, 19S6). Результати поетапного дослідження доповідалися на щорічних конференціях і семінарах

відділу дидактики біології при університеті Щецинському (1991т 1996 p.p.), на семінарах факультету перепідготовки й підвищення кваліфікації вчителів біології і охорони оточуючого середовища (Щецин, 1991-1996 p.p.).

Матеріали дослідження впроваджувалися в практику шляхом читання лекцій з дидактики біології для студентів Університету Щецинського, проведення практичних зайнять на місцевості, організації екологічних шкіл, гуртків, літніх таборів захисників при-

с

роди для студентів та учнів загальноосвітніх шкіл м. Щецина та воєводства Щецинського. Експеримен-гальна програма до курсу біології з елементами екологічних знань та методика підготовки майбутніх учителів біології до екологічної освіти учнів апробувалася також у вищих педагогічних закладах м. Кракова, Бидгощі, Варшави й Любліна (Польща).

Предметом захисту є викладені в монографії:

- концепція підготовки майбутнього вчителя біології й охорони оточуючого середовища до екологічної освіти учнів;

- наукове обфунтування відібраного змісту екологічних

знань до курсу біології; •

- методика екологічної освіти школярів і студентів - май: бутніх учителів біології на матеріалі фенологічних спостережень в орнітології;

- закономірності формування готовності майбутнього вчителя до екологічної освіти учніз;

- фактори ефективного формування готовності студентів *

до екологічної освіти школярів. '

Автореферат відбиває результати дослідження, подані в ЗО публікаціях і монографії “Підготовка майбутнього вчителя до екологічної освіти" (на матеріалі орнітологічних спостережень).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

В першому розділі “Теоретичні засади підготовки майбутнього вчителя до екологічної освіти" розкривається стан розвитку теорії та практики екологічної освіти в Польщі і за кордоном, особливості підготовка педагогічних кадрів задля розв’язання цієї проблеми.

Історія розвитку суспільства в XX ст. засвідчує, що проблема відносин людини з довкіллям та світом, який є наслідками її життєдіяльності, набуває антагоністичного характеру. Її прояв -руйнування природного середовища, що оточує людину, зникнення з планети багатьох видів тваринного та рослинного світу, забруднення атмосфери, грунту, водоймищ відходами виробництв. Оскільки всі явища й процеси на Землі взаємопов'язані та взаємо-обумозязні, це призводить до порушення природних процесів, що відбуваються в довкіллі, неминуче негативно відбивається на життєдіяльності та здоров’ї людини і всіх живих організмів.

Особливості географічного положення, економічного, політичного й культурного розвитку Польщі поставили проблеми екології і, зокрема, екологічної освіти і виховання в число пріоритетів, під гаслом яких здійснюються дидактичні новації в системі освіти.

Узагальнення.; усвідомлення світового й вітчизняного педагогічного досвіду сприяло створенню'на базі навчальних закладів в Польщі цілісної системи екологічної освіти і виховання молоді, заснованої на принципах послідовності і наступності. Вона охоплює всі етапи становлення особистості: від дошкільного віку до оволодіння професією й активної участі з житті суспільства.

Все більш широкого розповсюдження набувають екологічні школи, літні екологічні табори, екологічні гуртки, товариства

охоронців природи, "зелені класи", та інші форми позакласної і позашкільної роботи зі школярами, що здійснюються під девізом "Природа може жити без людини, людина без природи - ні".

Водночас центральним місцем екологічної освіти залиша-єТьсй загальноосвітня школа, уроки біології й охорони оточуючого середовища. Від того, яким чином, на якому матеріалі буде здій-снюеатисй цей процес, у кінцевому результаті залежить ефективність екологічної освіти і виховання. -

Одне з найбільш гострих питань в екологічній освіті пов’язане з наповненням біологічних знань новим екологічним змістом. Відтак ураховувалося, що механічного додавання певного обсягу екологічних відомостей до традиційного курсу біології недостатньо і є малопродуктивним. Багаторічний педагогічний досвід засвідчує, що за таких умов екологічні знання, що засвоюються учнями, залишаються, в сутності своїй, формальними, оскільки не формують активної діяльної позиції особистості дотично охорони і захисту природи. До того ж, знання, що були формально засвоєні, ' не сприяють формуванню в школярів здібності спостерігати екологічні явища в природі, емоційно їх переживати й знаходити причини їх виникнення.

Відтак виникла проблема негайного пошуку нових шляхів . внесення відчутих змін у зміст курсів біології та дидактики біології задля ефективного розв'язання завдань екологічної освіти та екологічного виховання в єдності. .

У пошуках розв'язання цієї проблеми ми звернулися до Ираць психологів (О.М.Леонтьев, С,Л.Рубінштейн та ін.), в яких розкриваються механізми формування особистості, роз'яснюється роль діяльності й свідомості в цьому процесі. .

Вихідним для нас стало положення про те, що особистість

формується в процесі діяльнісного й усвідомленого ставлення до довкілля. Якість і зміст цього ставлення, в свою чергу, визначаються тими змістовними стимулами, які спонукають особистість до діяльності й усвідомлюються нею як особистісна і соціальна цінність (К.О.Абульханова-Слгвська, В.М.Мясищєвта ін.).

Відповідно до таких міркувань ми дійшли аиснозку, що екологічна освіта стане ефективною, якщо в процесі її здійснення будуть реалізовані два основних дидактичних принципе:

- від близького, доступного особистому досвіду людини спілкування з природою до загальнолюдського, в планетарному масштабі розуміння Ті цінності й унікальності; від спостереження екологічних явищу рідному краї (селі, місті, районі) до розуміння екологічних проблем планети;

- від спостереження взаємозв'язку і взаємообумовленості

всіх природних явищ за місцем проживання до розуміння ролі людини та її діяльності в збереженні цілісності й рівноваги в біосфері планети. .

Дотримування цих принципів в процесі вивчення курсу біології передбачало з'ясувати сутність таких положень:

' - які біологічні явища, що оточують людину повсякденно і

доступні її прямому спостереженню, найбільш відчутні до порушення екології; '

- в яких розділах і в якому природоохоронному контексті опис цих явищ може бути презентовано в змісті курсу біології;

- яким чином повинно бути організовано в навчальному процесі засвоєння цього навчального матеріалу, щоб його зміст став надбанням особистого досвіду учнів і предметом їхнього самостійного осмислення.

Аналіз численних літературних джерел з проблем екології,

а також результати самого дослідження засвідчили, що найбільш близькими й доступними (за матеріальними витратами) для безпосередніх спостережень і набуття практичного досвіду з охорони й захисту природи є біологічні явища, які описані в орнітології і фенології. Саме приліт і відліт птахів, зв'язок її життєвих циклів зі станом місцевої флори і фауни, із змінами кліматичних і метеорологічних умов формують очевидне й наочне уявлення щодо залежності й взаємообумоаленості всіх процесів і явищ у природі. е До того ж, вони наочно засвідчують, яким чином на них впливає присутність людини в природі і наслідки її життєдіяльності.

Суттєво, що в курсі біології опис орнітологічних об'єктів (тобто птахів) та їхнього зв'язку з іншими біологічними об'єктами, представниками флори і фауни, може бути використано як наочна ілюстрація практично в усіх основних розділах. Інакше, спостереження за життям птахів у місцевих умовах доцільно розглядати як центральний змістовний стрижень, відносно якого можливе теоретичне і праісгичне осмислення цілісності біологічних явищ і залежності цієї цілісності від діяльності людини.

• Саме цей висновок виступив підставою для написання експериментального навчального посібника з біології для початкової та середньої школи (2, 21, 22), програми літньої екологічної школи {§, 9) та інших форм екологічної освіти (1). .

Водночас усвідомлення й осмислення нашого особистого досвіду в проведенні орнітологічних і фенологічних спостережень, а також у навчанні подібним спостереженням учнів загальноосвітньої школи і студентів-майбутніх учителів біології й охорони довкілля дозволили розробити систему практичних занять з біології, які охоплюють усі її розділи (1), та методику їх підготовки і проведення на місцевості (317, 24).

Другий розділ дослідження “Ефективність системи підготовки майбутнього вчителя до екологічної освіти”присв'ячено проблемі підготовки студентів-мзйбутніх учителів біології й охорони оточуючого середовища до екологічної освіти школярів.

Запропонована нами концепція такої підготовки грунтується на механізмах формування готовності до діяльності (М.І.Д'ячем-ко, Л.А.Кандибович; 1976) і, зокрема, професійної готовності до педагогічної діяльності ОСДурай-Новакорз; 1983). У нашому розумінні готовність майбутнього вчителя до екологічної освіти являє собою особливий психологічний стан, цілісність якого визначається повноцінним розвитком, що взаємодоповнюється 3 езаємообу-мовлюється діями інтелектуального, мотиваційного й операційного компонентів у структурі особистості. Змістовними характерне’ тиками цього стану виступають:

розуміння особистістю суті екологічний проблем, їх природи і джерел розвитку;

знання біології і законів розвитку біологічних об'єктів; розуміння ролі і можливості екологічної освіти в розв'язанні екологічних проблем; '

наявність потреби особисто брати участь у охороні й захисті оточуючого середовища;

прагнення до грганізації і проведення природоохоронних

заходів;

наявність моральної відповідальності в своїх відносинах з природою; . .

вміння проводити просвітницьку роботу в галузі захисту й охорони довкілля;

вміння лзредавати іншим знання в галузі біології та екології;

вміння практично організовувати роботу із спостереження та попередження негативних екологічних явищ у природі.

Відомо, що всі психічні новоутворення в структурі особистості формуються внаслідок включення суб'єкта в діялоність, зміст якої є адекватним психологічній якості, що розвивається, під впливом усвідомлення ним мети цієї діяльності, цінності її результатів і засобів їх досягнення. Відтак підготовку майбутніх учителів до екологічної освіти школярів здійснювали за принципами діяль-нісного й усвідомленого засвоєння розробленого нами навчального матеріалу до курсу біології в початковій та середній загальноосвітній школі.

Сутність і зміст нашої концепції розкривається такими сентенціями: навчити когось і передати знання про щось іншій людині можливо, якщо ти сам володієш цими знаннями і вмієш їх самостійно використовувати. Отже, тільки осмисливши і усвідомивши на особистому досвіді зміст екологічної освіти та її методику, майбутні вчителі біології можуть бути психологічно готові до її здійснення. .

. Ефективність і дійовість розробленої нами концепції алро-бовувалася в процесі дослідно-експериментальної роботи, яка проводилася на базі лабораторії дидактики в Університеті Щецинському (Польща). В експерименті брали участь студенти природничого факультету спеціальності "Вчитель біології та охорони ото- • чуючого середовища" на матеріалі лекційного курсу “Дидактика біології”, семінарських, практичних занять та педагогічної практики.

В процесі підготовку майбутніх вчителів основна увага приділялася навчанню їх навичкам та вмінням організовувати й проводити лабораторні заняття з учнями на місцевості. Студенти

іа своему особистому досвіді переконувалися, що заняття, лкі рунтуються на теоретичних знаннях з курсу біології, дозволяють ічителю вирішувати низку важливих завдань. Це насамперед за-іезпєчення учням можливостей шляхом особистого контакту з іриродою зрозуміти характер екологічної залежності та її закони; /свідомити позитивний стан екосистеми; поглибити та розширити ліологічну та екологічну обізнаність; засвоїти елементарні навички : прийоми спостереження за природою.

Зміст теоретичної і практичної підготовки студентів до вик-іадання біології в школі був спрямований на озброєння їх навичками самостійної дослідницької роботи. Зокрема, передбачалося: спостереження -а фауною в грунті; вивчення стану грунтів; зістав-:ієння специфіки рослинного покриття грунту на різних ділянках nicy; вимірювання інтенсивності освітлення та з’ясування його .рлори і фауни; вивчення видів рослин та тварин і т.п.

Наш досвід засвідчив, що набуття таких практичних нави-ок позитивно впливе на формування в студентів готовності до рофесійно-педагогічної діяльності, усуває почуття страху перед аудиторією.

Робота на місцевості як основна дидактична установка :роцесу підготовки майбутніх учителів до екологічної освіти шко-іярів забезпечувала можливість проведення орнітологічних, фе-галогічних, етологічних і екологічних спостережень. Наслідки цих спостережень фіксувалися в спеціальному журналі за попередньо опрацьованій на аудиторних заняттях схемі. Відредаговані записи ібговорювалися в процесі складання календаря природи, що був :зрактерним для даної місцевості. До того ж вони були основою іослідження місцевих явищ, які спостерігалися, в біоценозі, а акож їх аномалій, що виникають під впливом руйнуючих дій лю-

дини в природі.

В процесі занять на місцевості студенти, безпосередньо контактуючи з природою, вивчали середовище заселення флори і фауни в. рідному краї; вивчали пристосування видів, їх чисельність та розповсюдженість на місцевості; засвоювали техніку вимірювань та обчислень; збору натурних матеріалів, їх збереження -та обробки для експозиції; вчилися описувати явища, що спостерігалися, узагальнювати їх, формулювати висновки. •

Лабораторні заняття на місцевості засвідчили, що вони є ефективним засобом формування у майбутніх учителів стійкого інтересу до живої природи, встановлення емоційного контакту з рідним краєм, а також готовності до активних дій щодо захисту й охорони довкілля.

Суттєвим є, з нашого погляду, той факт, що вони виховують у кожного студента почуття моральної відповідальності за те, що відбувається в оточуючому його середовищі.

Перевірка ефективності розробленої нами концепції підготовки майбутніх учителів до екологічної освіти учнів передбачало зіставлення досягнень студентів-учасників експериментальної групи з роботою вчителів-практиків. Задля об’єктивності показників експериментальної і контрольної груп учителів, що зіставлялися, враховувалися такі фактори: наявність досвіду педагогічної діяльності, інтересу до професії вчктеля та проблем екології; об’єм педагогічної та спеціальної підготовки.

Провідними методами діагностичного експерименту виступили спостереження та анкетування. Вибір цих методів для збирання емпіричних даних обумовлювався можливістю одночасного охоплення значного масиву піддослідних, організовувати збирання експериментальних даних під безпосереднім спостереженням і

за участю самого дослідника-експериментатора; сформувати ви- ' бірку піддослідних незалежно від особисгістного ставлення до них дослідника.

За своїм змістом анкета й схема спостереження передбачали з’ясування ступеня обізнаності (знань) респондентів у галузі біології, екології й охорони довкілля; прояву готовності до активної діяльності з охорони й захисту природи, готовності використовувати своє знання й досвід для екологічної освіти дітей.

Одержані таким чином емпіричні дані уточнювалися й перевірялися в бесідах з окремими групами й учасниками експериментальної роботи. Крім того, вони зіставлялися із записами студентів у щоденниках, які вони вели впродовж педагогічної практики, змістом їх самозвітів після проведення відкритих уроків і лабораторних занять на місцевості.

Загальний масиз піддослідних, що брали участь у експериментальній роботі, подано в таблиці 1.

Таблица 1.

Загальний масив піддослідних

Рік Кількість учнів початкової школи Кількість учнів середньої школи Кількість студентів Всьо- го

1992 77 77 40 194

1993 97 245 53 395

1994 796 566 48 1410

1995 978 785 67, 1830

В ціло. .у 1948 1673 208 " 3829

. Задля з'ясування ефективності розробленої нами системи підготовки.майбутніх учителів до екологічної освіти школярів, кожній групі учасників експерименту були запропоновані спеціальні

показники. Так, обстеження учнів дозволяло з’ясувати, з одного боку, доступність для розуміння розробленого нами навчального матеріалу з курсу біології учнями загальноосвітньої школи. З іншого - знання учнів виступали для нас свідченням готовності студентів до розв’язання одного із найголовніших завдань обраної професійної діяльності.

Це ж саме засвідчує й навченість учнів навичкам спостереження в природі, розвиток у них інтересу до природоохоронних

е

акцій. ■

Для школярів старших класів до складу цих показників також входили: поглиблене вивчення одного з розділів біології чи екології, особиста участь у роботі екологічних шкіл, товариств охорони природи, екологічних постів і лабораторій; участь в просвіт--ницькій діяльності в галузі екології й екологічних проблем.

Матеріали анкетування учнів початкових класів засвідчили, що міцними знаннями в галузі біології та екології оволоділи 1948 чоловік абож 88,5% від загальної кількості опитаних, 96% учнів усвідомляють важливість і практичну необхідність таких знань. Навичками етичної поведінки в природі оволоділи 96,5%, позитивне ставлення до екологічних програм висловили 98% учнів, а бажання брати участь у них - 94,5% учнів початкових класів. 94,25% бачать і можуть пояснити залежність стану природи від діяльності людини. Вважають себе активними захисниками природи 92% опитаних. Зауважимо, що впродовж усього експерименту зберігалася стійка тенденція до позитивного зростання всіх показників.

Порівняно з початковою школою результати, які ми одержаний в середній школі, були дещо іншими. Так, маючи високий рівень оволодіння біологічними й екологічними знаннями та визнаючи значущість розв’язання проблем екології (97% і 100% від-

повідно), старшокласники гюдиочйс не виявили високої схильності до самостійних активних дій в цій галузі. Прагнення до збагачення своїх знань у галузі екології виявили 86,75% від загальної кількості опитаних; визнали важливість екологічних спостережень - 85,25% учнів; бажання брати участь в екологічній роботі виявило 88,5% школярів.

Отже, результати анкетування й спостереження за учнями, що брали участь в достдио^кспериментальній роботі, засвідчили, що студенти, які були підготовлені за розроблено» нами програмою, достатньо зфкт у,»у,о розв'язують свої професійні завдання В екологічній ОС З і П Й Г;КХ0ВЗМНЯ школярів.

Високу ступінь і огойності студентів до професійно-педагогічної діяльності 9 галузі економічної освіти засвідчує визнання ними важливості спеціальної екологічної осеіти школярів: формування екологічної свідомості учнів ЯК ВОЖЛИ'ЗОЇ мети в діяльності учнів (95,5%), цінності феномена екологічної культури (78,5%); необхідності цілеспрямованої роботи з формування в учнів здібності спостерігати природні явища (80%); необхідності постійного поповнення своїх знань про довкілля (79.75%); особисті участі в екологічних освітніх програмах як важливого джерела власної екологічної культури (86,25%).

Докладний анапіз результатів дослідно-єксперименталь-ної роботи міститься в нашій монографії (1).

У висновках викладено основні результати дослідження.

1. Проведене нами дослідження засвідчило позитивний вплиі занять на місцевості на формування екологічної культури школярів, підвищення їхньої екологічної освіченості і вихованості. До того ж, одержані нами результати засвідчили більш високу ефективність запропонованої нами концепції підготовки майбутніх

учителів біології й охорони оточуючого середовища порівняно з традиційною.

2. Результати експериментальної роботи підтвердили вірогідність робочої гіпотези, яку ми висунули, щодо впливу орнітологічних! фенологічних спостережень у процесі лабораторних занять на місцевості, на якість і міцність знань учнів і студентів -майбутніх учителів біології й екології; про позитивний вплив особистого досвіду спілкування з природою на формування екологічної культури особистості, її готовності виступити активним захис-' ником й охоронцем природи.

3. Фенологічні спостереження, які ми описали на матеріалі орнітології, методика їх організації повинні стати прототипом створення аналогічних методик у іншіх галузях біологічних знань. Такі спостереження є дійовим засобом у екологічній освіті, інструментом професійної діяльності вчителя, використовуючи який він активно впливатиме на процес становлення екологічної культури учнів та формування в них екологічної свідомості.

Зауважимо, що проведеним дослідженням не вичерпується проблема екологічної освіти і а підготовки вчителя до їі реалізації.

Запропонований нами підхід і розроблена концепція дають підстави для більш поглибленого дослідження екологічної свідомості та екологічної культури особистості, пошуків нового змісту, форм і методів навчання, що сприяють розвитку цих феноменів у результаті цілеспрямованої діяльності вчителя. , .

Основні положення дослідження відображені в таких публікаціях: ■ ,

Монографії, підручники та навчальні посібники:

. 1. Підготовка майбутнього вчітеля до екологічної освіти

(на мітеріалі орнітологічних спостережень). - Одеса, 1996. -140 с. (рос.).

2. Біологія (класи 4*8): допоміжна книжка до предмета. -Щецин: Інтербрук, 1995. -123 с. (польс.).

3. Дидактична природнича стежка в Арконському лісі. Пуща Вкрзанська. - Щецин, 1995 - 43 с. (польс.).

Статті:

4. Підготовка студентів біології й охорони оточуючого середовища до екологічної освіти на всіх ступенях школи// Матеріали Всепольської конференції інноваційного навчання. - Щецин: WWUS, 1995. (польс.).

5. Роль сім’ї і школи а підвищенні екологічної свідомості// Матеріали Всепольської конференції. - Олольє-Локжевна: UOCEE, 1995. (польс.),

6. Використання занять на місцевості в процесі вивчення біології й охорони оточуючого середовища як джерело підготовки студентів до самостійної розробки дидактичних завдань// Матеріали Всепольської конференції наукової дидактики біології у Вищій школі - WUMCS - Люблін, 1995. - с. 161-168. (польс.).

7. Освіта екопого-природоохоронна і європейська екологічна рівновага// Європейська екологічна рівновага і проблеми охорони середовища r прибалтійських державах. - NFDSiGW -Варшава, 1995 - с. 20-24. (польс.).

8. Програма літньої екологічної школи, заснованої на положеннях еколого-природоохоронної освіти - SWA - Ottonianum -Висилка, 1995. -с. 197-204. (польс.).

9. Програма літньої екологічної школи, заснованої на положеннях еколого-природоохоронної освіти - SWA - Ottonianum -Виселка, 1995. -с. 192-1S6. (польс.).

10. Вплив громадської свідомості на поліпшення екологічної ситуації// Еколого-релакційний центр “Примирение”. - SWA -Ottonianum - Виселка, 1995. - с. 118-120. (польс.).

11. Роль батьків в проекологічному вихованні// Еколого-релакцїйний центр “Примирение”. - SWA - Ottonianum - Виселка, 1995. - с. 99-101. (польс.).

12. Місце людини в системі оточуючого середовища// Еко-

лого-релакційний центр “Примирение”. - SWA - Ottonianum - Ви-селка, 1995.-с. 88-90. (польс.). ■ "

13. Підготовка студентів-майбутніх учителів біології до екологічної освіти в умовах проведення спостережень на місцевості в резервації фауни Сідве (на Щецинській орнітологічній станції "Свідве"). - Матеріали II відкритої учительської конференції. -WNS - Бидгощ, 1995. - с. 137-142. (польс.).

14. Еколого-релакційний центр "Примирения" у Веселке та

його роль у формуванні екологічної свідомості// Матеріали II Все-польської конференції. * ZWPPL - Люблін, 1994. - с. 469-473. (польс.). -

• 15. Роль і значення спостережень та експерименте в еко-

логічній освіті// Матеріали III Всепольської конференції. -ZWPPL -Люблін, 1994. - с. 249-254. (польс.).

16. Дидактичні іновації на всіх рівнях системи екологічної осчіти/ Science and Technolosy Education in a Demandlins Society. 7th YOSTE Simposium/ National Institute for Currriculum Development (SLO) Enschede. The Nitherlands, 1994, Volume l.p. 288-294 (англ.).

17. Конспекти занять на місцевості для II класу середньої школи. Пристосування до умов життя// Біологія в школі - 1994 - #

1. с. 46-47. (польс.).

18. Значення наукових лабораторій в підготовці студентів-біологів охорони оточуючого середовища до екологічної освіти: інноваційна дидактика в навчанні біології в країні та за кордоном// Матеріали IX Всепольського семінара з дидактики біології. - WSP -Слупск,1993. - с. 205-206. (польс.).

19. Дидактичні ¡новації в еколого-природоохоронній освіті на всіх рівнях навчання// Іновації дидактичні в навчанні біології в країні і за кордоном. Матеріали IX Всепольського семінара з дидактики біології - WSP - Слупск, 1994. с. 161-169. (польс.).

20. Вплив занять на місцевості на формування екологічної культури студентів-майбутніх учителів біології й охорони оточуючого середовища в навчанні і вихованні. - Матеріали II Всепольсь-кої конференції. - ZWPPL. - Люблін, 1993. с. 281-286. (польс.).

21. Зауваження до тематичного мінімуму програми з біології (проект)// Біологія в школі. -1993. # 2. - с. 95-97 (у співавторстві). (польс.).

22. Зауваження до тематичного мінімуму програми з біології (проект): Керівництво до підготовки студентів-майбутніх учителів біології й охорони оточуючого середовища// Матеріали VIII наукової конференції з дидактики біології вищої школи. - WSP -Килче, 1993. -с. 55-59. (у співавторстві), (польс.).

23. Екологічна школа в реалізації завдань екологічної освіти// Екологічна школа як основа підготовки до екорозвитку. - Матеріали Всепольської наукової конференції. - STIRER. - Варшава, 1993.-с. 31-35. (польс.).

24. Вплив занять на місцевості на сприйняття біологічних явищ// Проблеми сприймання біологічних явищ. - Матеріали Vlil Всепольського семінара з дидактики біології. - WNUS. - Щецин, 1993. -с. 215-223.

25. Вплив занять на місцевості на формування особистості студентів - майбутніх учителів біології й охорони оточуючого середовища// Керівництво підготовкою студентов - майбутніх учителів біології й охорони оточуючого середовища. - Матеріали VIII наукової конференції з дидактики біології в вищій школі. - NSP. -Килче, 1993. - с. 63-68.

26. З досвіду організації системи екологічного виховання в Польщі// Виховання екологічної культури. - Збірка матеріалів міжнародної наукової конференції. - II част. - Одеса, 1995. - с. 28-29.

(у співавторстві), (рос.).

27. Реалізація екологічного виховання в Польщі// Виховання екологічної культури. - Збірка матеріалів міжнародної наукової конференції. - II част. - Одеса, 1995. - с. 54-58. (рос ).

28. Лабораторні заняття на місцевості: їх роль у екологічній освіті (освіта у сучасному суспільстві: проблеми, теорія, практика) на: Матеріалі міжнародної науково-практичної конференції. -Одеса, 1996. -с. 117-125. (рос.).

“ АНОТАЦІЯ.

- Флешар Э. Подготовка будущего учителя к экологическому образованию (на материале орнитологических наблюдений). Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - теория и история педагогики. Южноукраинский государственный педагогический университет им. К.Д.Ушинского. .

Изучались особенности подготовки будущего учителя к экологическому образованию школьников. Разработана концепция формирования готовности студентов - будущих учителей биологии и охраны окружающей среды, содержание экологических знаний к курсу биологии и методика их усвоения в процессе лабо-

раторных занятий на местности, в системе орнитологических и фенологических наблюдений. Выявлены признаки проявления готовности учителя к экологическому образованию, система педагогических средств, обеспечивающая ее формирование, закономерности эффективной организации этого процесса.

. Fleschar E.Training of the Future Teachrer in Ecology” (on the basis of ornithological studies). Thesis for Ph.D. degree in specialization 13.00.01 - Theory and History of Pedagogy State Pedagogical University of South Ukraine.

Peculiarities of training of the future teacher in ecology have been studied. The following topics have been covered: conception of forming readiness of students-future teachers in biology and environment protection, content of ecology knowledge while taking course in Biology and techniques of its acquiring within the system of stydies in ornithology and phenomenology. Characteristic features of readness of the future teacher in ecology and system of pedagogical tools allowing for its formation as well as common laws of the efficient arrangement for this process are highlighted.

Ключові слова: біологія, екологічна освіта, орнітологічні та фенологічні спостереження.

Annotation

Сдано в набор 11.09.96 г. Подписано в печать 12.09.96 г. Формат 60x84'/«. Печать офсетная. Бумага KYM COPY. Объем 1 пл. Зах. ЛЬ 628. Тир. 100 экз. Типография фирмы «НПО ППА»