автореферат и диссертация по педагогике 13.00.01 для написания научной статьи или работы на тему: Профессиональная ориентация сельских школьников на обучение в аграрном колледже

Автореферат диссертации по теме "Профессиональная ориентация сельских школьников на обучение в аграрном колледже"

5 Г Б ОД 2 2 АВГ 1994

украшський даралвшй педагогшии ушверсигет

НЕСТЕРЕНКО Костянтин Михайлович .

ПРОФЕС1ЙНА ОРШТАЩЯ СЩСЬКИГ ЖОЛЯР1В НА НАВадНЯ В АГРАРНОМУ КОЛЕДД1

Опец1альн!сть 13.00.01 - Теор1я i 1стор1я педагог1ки

АВТОРЕФЕРАТ дисвртацП на здобуття паукового ступени кандидата педагоПчних наук'

1м. М.П.ДРАГОМАБОВА,

На правах рукоплсу

K0ÏB-I994

Дисортад1я е рукопис.

Робота виконана в Кшвському державному педагоПчному 1нстятут1 1ноземшх мод.

НауковМ кер1вшш - доктор педагог!чних наук, профес

ГАЛУЗШСШЙ Володамир Михайлов« 0ф1ц!йн1 опоиенти - доктор педагог!чних наук, профео

академ!к АПН Украгня ТХОРдЕВОШЙ Дмитро Олександроин - кандидат педагог!чних наук, старший науковяй ешвро<5!тшш Ш.ИЖО Ыикола Петрович Пров!дна орган!зац1я - УкраУнський державши! аграриям

ун!верситет

Захнст в!дОудеться "¿2." А 1994 року на

зас1данн1 спец1ал!зовано1 вчено'! радп К. 113.01.02 при Украш-ському державному педагог1чному ун!верситет1 1ы. М.П.Драгома-нова за адресою: 252030 ы.Кихв-30, вул.Пярогова,9.

3 днсертац!ею мокна ознакомитпся у б1бл1отоц1 Укра'шськс державного педагог!чного уЩверслтегу !м. ".¡.П.Драгоманова.

Автореферат роз!еланий "_"_1994 року.

Вчешш секретар

загаяьна характеристика 11рац1 "

Актуальн} сть проблемя npoi|eciiiHoi opienTani'i (льських школяр1в в УкраШ i Молдов! на навчання в агропрошс-эвому ado агротехн!чному коледжах набувае дедал1 б!лшого зна-зння в зв"язку з необх1дн1стю шднесення с!льського господарст-а в незалекшк державах, iioro потребою в п1дготовлошк фах1вцях, ii в умовах появи нових структур t форм власност! зум!лп б за-эзпечити ефективШсть впроваджеиня !нтенспвяих технологий виро-/вання впсоких Bposai'B с1льськогосподорських культур, а також озвцток тваришшцтва, дбали про механ!зац1ю та електриф1кац!ю иробшщтва.

EOBiTHi вкщ1 навчальн! заклади - агроколедж1, як! в 1991 та 992 роках було реорган!зовано на баз1 кращих с1льськогосподарсь-их TexHiKyMiB, зд1йснюють нов1 п!дходи щодо набору студент!в з pamoi с!льсы<01 ыолод1 навнолишнього perlony. Вони змщнюють в"язки !з сгльськими школами в напрямку профор!ентац1'1 юнак1в а д1вчат на навчання аграриях'профес!й, надають мошшв!сть сво-м випусшшкам продовжувати навчання /по зак!нченн! колоджу/ на :тарших курсах с!льськогосподарсвких вузхв. Отже, зв"язок ко-[едяу 3i школами, з одного боку, та з вузами - з 1ншого, стае 1айпл1дн1шим для формування нового покол1ння аграриях фах!вц1в, (ля припливу молод! до коледаив.

Систешшй Шдх1д навчальнлх заклад!в нового типу до npo$opi-:нтац!йно1 робота в дисертацН розглянуто на анал1з! д!яльност! ;вох коледаив - Хорольського агропромислового /Укра1'на/,та Сороць-<ого агротехн!чного /Молдова/. Проанал!зовано складний процес 1рофв1дбору та подальшого пршцеплення любов1 до майбутньо'1 npojje-в ход! навчання i влховання.навчалыю! ! вяробяичо!' практики. . Термшологгчну де!;Шц1ю npofopienTaafi було визначено Гене-

ральною конференц!ею ШЕСКО /1970 р./.' В!дпов!дно до Heï nifl профор!ентац!ею розумшть допомогу oco6iictoctí у використанн1 choix ыожливостеи, надання змоги розвивати ïx так, щоб вона' бу-ла в змоз! обирати для cedo будь-як! галуз! навчання i прац!,за MÍHJÜÍBOCTÍ умов ïï життя,бути, з одного боку, корясною сусп!льст-ву, а з другого - дооягти саыореал!зацй'.

Це глзначення, пршшяте у cbítobíü педагогШ та соц!олОгП, розглядаеться багатьма авторами, 1 у застосуванн! до сучасних ви-робничих вимог I квал1ф1кацШшх характеристик б1льшост! профес!й у промисловост!, транспорт!, буд1вшщтbí, в с1льськогосподарсько-му виробшщтв1. Дотркмуючлсь загального напрямку uieï проблеми, ряд автор1в у CBOÏX дефШ^ях терм!ну прапор!ентацй' розгляда-ють ïï як "систему науково-практично! д1яльност1 сусп1льякх íhc-thtytiв /cím"i', школи, СНГ/, базового шдпркемства, спец!альних навчалышх заклад! в" /ВЖньш Б .i./, як "едйсть мети, зм!сту, принцшпв, орган!защйнпх форм, метод!в та засоб1в, як! допомага-ють !ндив!ду у вивченн! професп та елэсних якостеа" /Захаров I.î.iï Симоненко B.JÍ./, як "спец!альну допомогу 1ндав!ду у ca.epi peaii3a-Ц1 ï прав для ocbIthíx i npoJeciiiHiix ыокднвостеп" /Дагл.юдехш C.B./

Особливо'! зиачущост!- набувае постановка наЕчально-ЕИховно'1 профор!бнтац!Шю1" робота в ctaCbKiii MicueEOCTi. Зага1ьноБ!доыо, що протягом 60-80-х рок!в на сел! в!дбуЕався г.асовш! з!дт1К с!ль-сько'! молод! до míct, що в kiuueeomy гИдсумку прнзвело до значногс зменшення активно!" працездатно!' сиди, КЕал!длкоЕанлх кадр1В. Но— ряд з iншищх труднощамл ц! проблем» i сьогодн! постаять перед ■б!льш!стю господарств. Все це вяыагае вгд кол од i озолод irnui С1ль-ськогосподарськкш провес i яки. 6 нагальна погреба дослгд'хуватл в педагог!ч1пи Teopiï та впровадясувати у практику npo'ociiiHy opien-тац!ю cijibcbknx школлр!в на продолжения трудового ¡.¡ляху поперед-

х покол!иь у с|льськогосподарському виробництв! I на новому бл! ставати аграр1ямл XXI стол1ття, здобувши осв!ту в аграрии щих навчальнях закладах. Отна, нашо визначэння поняття "лрофе-йна робота" стособно до ор!ентыШ школяр!в на навчання в аг-;рних коледжах таке:

Профор!ентац1я школяр1в на навчання в аграрному коледа! -: система вяховного вшшву ! навчаичо? дИ на оообиоПоть учия единому навчально-виховноыу процвс! згаданих навчальних заклав, мета яко? иолягае в тому, щоб доаомогтя саморозвятку особис-)ст1, залучит и И до сусп1льного виробництва в умовах 1снуваш1я звях форм господарювання на сел!.

Це ! е основною !деею дисертацШио.го досл!джвння. В данШ зац1 е посилання на 1сторячн1 та теоретячн! досл!дження рос1й-зких ! укра'шських вчених педагогов щодо профор!ентац!? на с!ль-эк! лрофесН як складову частяну всього навчально-вяховного про-зсу. ЗагальН1 питания про|юр1ентац11 в контекст: трудового иконки г полгтехахчяого навчання школяр!в викладагаться в працях .Р.Атутова, С.Я.Батшлева, В .Д.Симоненка, М.М.Скатк!на,Д.О.Тхор-евського, Г.б.Левченка, В.М.Ыадз1гона, С.МДистяково'1, О.О.Шиба-ова. В багатьох дисертацШних працях ! публ1кац!ях докладно роз-лдцаються окрем! аспекти ! стороня профорг ентагцйного процесу Л.Н.Богданов, е.".Борисова, Ю.К.Васильев, АЛ.Дьоыин, Д.С.Золо-УХ1Н, МЛЛллгак, Е.М.Кац, е.0.Кл!мов, I .С .Михайлов, Н.Г.Ничкало, .Н.Носиров, Д.Й.Фельдштейн, 10. С.Френк ал ь, Н.В.Ярошенко та !н./. даак у зв"язку з новямя, перех!дшвш етапами земельно'! реформа, 10 спостер1гаються в УкраШ ! Молдов!, винякненням кових струк-■ур I власних тенденЦ1й,багато аспект!в профор!ентац!I оновлюють-!я. 1 потребутоть поглибленого розгляду в теор!г.

Коледж як тип навчального закладу вищий за тэхн1кум. До ко-

леджу-входить лЩей, навчальне господарство, bíh мае вищий престиж в уявленн! молод! - випускник1в спльоыак дев"ятир1чтк i cepejwix шк!л. Вдосконалення iioro яавчального процесу, вихован-1Ш як формування штивадшиа i професШшх CTopin особистост! студонт1в коледау та учн1в лхцею поглиблшть розум!ння обранoí провес! i. 6дн1сть Teopii I практики - основшй приндир вибору та розв"язания теш в данШ дисертацП - становить передумову для системного и1дходу до ироблемл в ц1лоыу.

Об" е к т дослгдаешш: про£ор1ентац1я на с1льськогоспо-дарськ! професИ.

II р е д ы е т досл!джвння: ор!ентац1я учнгв загальноосв1Т-uix шк1л, л1це1в i студент!в коледкхв на с1льськогосдодарськ! npajecií.

Мета дослдаення: створити систему xipateciüHo'í opien-тацИ учнхв i студенев коледайв на arpaptti npajiecii.

Р о б о ч а г i п oí 8 з а : ефективн1сть роботи з opi-ентацП' учнхв i студенев на аграрш професП значно зросте, як-що íí здхйенювати в систем! "икола - аграршш коледа" i "аграр-HJtii коледа - школа".

Завдання досл!даеная:

1. Вивчяти стан проблема; npoñeciimox ор|ентацП.

2. Розробяти 3MÍCT npaJopicHTauiiiHo'i роботл в икол1 i аграрному коледж! як еле мент системи "школа - аграрнш колзда".

3. Науково обгрунтуватя систему комплексного формування якос тей ocoóhctoctí, iiotpíóhhx сучасному прац!вникав i с1льськогоспо-дарського виробництва.

Методологхчною основою цього дисер-TaniiiHoro досл!дження е комплекс законом!рностей 1 принцип!в, що

эв"язують педагог1чиу науку з псюсологчбю особистост!: законо-1риост1 едност! тоор!? 1 практики в педагог!чному процес!; пси-олог!чняй принцип едност! св1домост! ! дгяльност!; ф!лософсько-здагог1чнии принцип едност! историчного 1 оучасаого /у розробц! зторН питания/; яршщяп сиетс.'лшст! I етруктурност! у визначдн-! методики досл!дження.

И е I о д и досл!дження; В дисертац1ин1и прац! у добор! зтод1в ми керувалися комплексшш п1дходом, за яким емп!рнчн! асдди поедяуються з одрацгаванням досягнених результата /анке-ування, бес1ди, 1иторв"ю/ методами факторного анал1зу. У процо-1 попереднього досл!джешш, яким було охоялено учн1в навкол1шш!х к1л та аб!тур!ект!в коледку, педагогов шк!л, застосовувалося акож психолого-педагог1чне слостережения. Перетворшчий, основ-ий експеримент було зд!йснено методом комплексного анкетування тудент!в 1-Ш курс1в, а завершено в першому швр1чч! 1У курсу етодом експрес-опитувашш в експеримептальних 1 контрольных гру-ах. У ход! комплексного анкетування на кожному з трьох эр131В давалися до експертного оц!нювашш класииш кер!вниками; випад-и розб!жностеи !нтраспективно1 самоощяки студент!в ! експерт-01 оц1Нкд класного кер!вника розглядав досл!дник. Таким чином, ри математичному обчисленн! було застосовано перехресний метод "ясування результатгв роботи ¡з студентом ! зв"язку "викладач! -тудепти".

Орган 1зац!я та база дисортац! иного до-л!дження:

Досл!джешш проводили на контингент! учн!в-старшокласник!в щк!л трьох рааон1в ¡Лолдовп, в яких Д1яли закр!плен! для проф-ргентодхйног дояог,:ог:г лшсладач! Сородького коледжу. Основнай пе-

отворшчии експеримонт, в тому числ1 включения, зд!исшоесли в *

Сороцько^ коледж!, де автор правде викладачем 1 на громадськи засадах е в1доов1 дальним за всю профор1ентацНшу роботу. Проце досл{дницько1 дхяльност! було под1лено на три етапи:

На п о р ш о м у в 1 а п I /1990-91 рр./ було обран тему дисертацП, згбрано та лроаналхзовано 1сторичн1 та теоре тичн! даерела; обгрунтовано концептуальн! основи системного ш ходу як основно'1 ¡де"! 1 г!потези маибутньо'1 дисертацП. В школ було вперше проведено попередне досл1джешш ситуацГ! з профор! бнтад1ею.

На другому е т а п 1 /1991-92 навчальний р^к/ проведено основнш! психолого-педагоПчнии експеримеат зПдно з розробленою заздалег1дь експериментальною программою досл!даенн Водночас п1дготовлено теоретичну частину /розд!л I/ дисертацП публ!кацП.

На третьему в таи I /1992-94 рр./ було за вершено перетворюючш! експеримент, написано текст дпсертацшнс прац1 1 автореферату; наукове в}дряддення до Хоролу з кетою пс р! Еняльного анал!зу прсх1ор1ентац1йно1 Д1ялыюст1.

Наукова новизна досл1даення полягае у ви-явленн} якостеи особистост!, необх1дних г.'.а1:бутн1ы аграр1ям, I розробц! систеш 1'хнього $ор;.>ування в умовах аграрного коледжу

Особ ист и И в песок автора полягае в тому, що вперше зроблено спробу здп^снити взаекозБ"язок с1льсь школи з, новям типом аграрного начального закладу - коледжу з тою профор1ентацП .на с1льськогослодарськ1 проссесП та Ы1сце и тес1йно1 ор1ентац1] в навчально-виховному процес1 аграрного в ледау.

Теоретична значущ1сть дпсертаци пс

1гае в науково обгрунтованоцу трактуванн! складових' сястеми эофор1ентад1йно1 роботц стосовно до аграрного коледну.

Практична з п а ч у и I о г ь полягае в тону, :> результат;! цього дослдаения ыожуть бути викорястан1 як в сраршк коледаох 1 техн1кумак, так 1 в 1шшпс .иавчальшк заклаг ах, що готують спец1ал!ст1в для с1льськогосподарського вироб-щтва /с!льськогосподарськшс 1нстдтутах, 1нститутах ыехашза-II та електр:$1кац11 с!льського господарства, профтехучилищах, колах механ!зацН с1льського господаротва/'. Методячн! рекомен-ац11 в!дображують окр!м загальних напрям!в профорзентшцпно! 1яльност1, зв"язк!в ¡з с1льськшя загальноосв1ти1ш школами,ще конкретн! особливост! кожного правлю аграриях специальностей.

Положения, що I х в и несено на а х я с т .

1. Система комплексного формування якостей особистост!, не-5х1дних сучасному трудгвняков! аграрного виробшщтва.

2. Зм1ст профоргентацШю! роботя в школ! 1 аграрному ко-эдж1 як елемент системы "школа - аграрный коледж" Г'аграрний эледж - школа".

3. 11рофор!ентац1Я, в1дпов1дно до мети ! заздань досл!джен-н, сприяе не лше формуванню особистост! аграр1я, а я п1двкцен-а його квал!ф!кованост1 - засвоенню I викорястанню вилускндком эледжу знань, уы!нь I навичок, набутих у процес1 навчання.

Апробация да с в р т ад I й йог о дол г д ж е н н я здыснювалась в природа1х умов ах роботи ди-зртанта вякладачвм в Сородькому аграрно-технгчйому коледж!, в истуиах, лекциях та секннарсышх заняттях з дано! проблемя для икладач!в с"1льських та М1ських шк!л Молдови, в Хорольськоыу ко-вдж1 Укра'1'ни. - ¿-з/УУ

результати досл1джекня допое!дались на науково-практичних конференц!ях:м.кшв /1991 р., педагог1чний факультет усга/, «.бухарест /1992 р.. центр п1двшцення квй1!ф!кац!1 спец!ал1ст!в в галуз! механ1зад!1 с!льського господарства - штефанешти/.м.ки-шин1в /1993 р., стаеченськш! коледж виноградарства/ та сороки /1994 р., аграрно-техн1чнш коледж/.

вдровадження результат! до-г' сл i дже н н я. розроблеш рекомендацй' з ^двпщення про£е~ с!ино1 ор!ектаци схльських школяр!в при ефективн1й взаемодп аграрного коледау та школи застосованх в практику пшл сороцько-го району республ1ки 1,'олдоЕа, в сороцькому аграрно-технхчноаду коледж!. результата дослхдаення такоя викорлстовуються ктшш!вськш ресиублхканським методичнш центром при розробц! навчальних планов для аграрних коледа1в, на сем!нарських та практичнях занят-тях з! слухачами педагогичного факультету укра1'нського державного аграрного ун!верситету,.висв!тлювались в пубЛ1кац1Ях.

Д о о т о в I р II 1 с т ь результат!в д о-сл I дхе н вя забезлечена системним п!дходом до вир1шення проблеми взаемодп с!льських шк!л та аграриях коледов з профе-с!йно1 ор!ентацп школярхв для отрицания с!льськогосподарськох осв!ти в аграрному коледж!; адекватн!стю нетод!в досл!дкення об"екту, предмету, мет! та завданням досл1дження; шдгвердаено результатами пор!вняльного анал!зу ставлення до пройесп учшв експериментальних та контрольное груп.

структура дисертац11. дисертац1я склада-еться з вступу, двох роздшв, в яких заститься 6 шдроздшв, додатк!в 1-4 /концепцзя трудоЕо! пхдготоеки школяр!в украхни; узагальнена пююрмашя про хорольськиц i сороцький коледла; ¡не-

'рументар1й попереднього /констатуючого/■та основного /перетво-доючого/ експериментхв з отчислениям IX методом факторного ана-¡1зу; протоколи урок!в з внесениям до '¿хиього змЮту нрофор!-;нтац!Мнях елемент!в/, а також списку викорястаног л!тератури.

основшм а,ист дисертацп

У вступ! влкладено обгрунтувапня темя досл1дження, доведения II актуальност! та досл!дженоот!, п опрацьован!сть у теори 1едагог1ки в контекст! з трудовим та ексном!чним вихованням мо-лод1. Бизначено також об"ект ! предмет досл!дження, Кого мету ! завдання, робочу г!потезу. Розглянуто методолог!чн1 основи та метода досл1джешш, а також його новизну, теоретичну та практот-ну значущ!сть; оргашзащю та етапи роботи над темою. Як насл1-док вс1е1 пращ на захист винесено три пров!дних положения, про як! ишлося вшце.

У першому розд!л! "1сторичн1 \ психолого-педагог!чн! основа пройесПшог opieнтaцti с!льеы<ях школяр!в" розглянуто 1Сто-ричний процес вшшкнення та розвптку праХеспшо-ор^ентацпШого впливу на особист!сть, сучасн! тенденцП р!зних кра'1'н св!ту з навчально'1 I про^есишо!' ор!ентац!1, вид!лено и теоретичн! сто-роня ! особллвост! пра1ор1еитацШно'1 д1яаьност1 серед с!льсьяих ШК0ЛЯр1В.

Дисертац1Я починаеться з викладешш ЮторН появи самого терм1ну "профор!еитац!я" 1 створення першо'1 лабораторП /США, Бостон, 1ЭП/, бюро яко'1 вяконувало консультацией! $ункц|1 при звертанн! кл1ент!в ртзного В1ку за визначенням свое!' профпрдцат-ност! до певио! лройесП. Як показують наш досл!дження, мережу таких консультацШшх пункт!в п!сля першо'1 св1тово'1 н!лни було 3* .

розгорнуто. в б1льшоот! «ра'/н бвропя, у сша, канад!. в тогочас-ному радянськоцу союз1 20-30-х рр. консультцентри д!яли при пе-долог!чних лаборатор1ях, як! $ункц!»вали в коокв!, ленинград!, тод!шн!п столищ украши - харков!. 1956 року, ,п!сля л1кв!да-ц!!' педологи як "лженауки", ц! установи було закрито, а будь-яка профор!ентац1йна д!яльн!сть взагал! пршшшлася, значну род перед в!иною в1д!гравали ыоб!л!эац!йн! форш трудовлаштуйання молод! /трудов! резерви, 1940/. в с!льськ!й м1сцевоот! кр!пацт-во виявлялося в заборон! Еядаватя колгоспникам паспорти, що насильно закр!штвало !'х у господарств!. в роки в!йни будь-як! форш добров!льного переходу роб!тшш!в та селян до 1нпшх п!д-приемств взагал! були категорично заборонен!,

р!зн! форми примусовпх роб!т /неповнол!тн! в"язн1 ешгу; так звана трударм!я для юнак!в, що за станом здоров"я не п!д-лягаля в!йськов!й служб!; примусова праця молод! депортованих нац1ональностей; закр!плення молод! за окремимя п1дпряемотвами з 12-13-р!чного в!ку/ не давали змоги нав!ть думатя про проф-ор1ентац!ю. постулово мобшзац1го зам!нювали так званим оргна-бором, частково д!яла практика добров!льного трудовлаштування п!сля зак!нчення шкодя. наярик!нц! 60-х рсж^ в!дновилася теоре тична 11 адм!н1стративна постановка проблеми профор!ентацп, яка на-сьогодн! набувае св!тового характеру при мьшародному розпо-д!л! прац!.

досв1д навчально'1 ! про$ес!йно1 ор!ентацн в передов их крахах зах!дно1 бвроци /велико<5рктан!я, герман!я, франц!я та !н./ сша та япон!у, се!дчить про те, що орхенгацгя молод! на п!сля-шк!льну п!дготовку до життед!ядьност! под!ляеться на начальну ! про!;ес!йну як" на блязьку 1 далеку перспектива! л!н11. навчадьна

Р1бнтац1я на здобуття квал!ф1кац!! поступово веодить молоду лю-яну у с'в!т профес1й, забезпечуе виб!р !х в!дпов!дно до гндив!-уальаих ос облив остей юнака або д!вчини. Про$ес1йна ж ор1ента-1Я залежить в1д регионального ринку прац!, профпрздатност! лю-ини, II мотив!в та реальних можливостей. Кр!м того, престиж евно! пронеси, виб!р м!сця роботи залежить в}д конкретшк об-тавин, зокрема, виб!р аграрних професШ залежить в!д конкурент-г оздатност1 фермерських гослодарств, !хньо! прябутковост! чи битковост1. Оволод!ння високими технолог!ямя в зеыл9робств1 та варинняцтв!, вм!ння використовувати сприятливу рянкову кон"юнк-уру також сприяють вибору фермерського фаху.

Иоеднання навчально!" та трудово! ор!ентац!! зумовлюеться еобх!дн!стю подання слец1ально! доломогиучням у спрямуванн! а оволод!ння квал{ф1кад1ею. Для цього створюються спряятлив! мови. Нйприклад, у наачальних закладах Шмеччиня е кхлька на-рямк!в у зм1ст1 навчального процесу: с!льськогосподарський, ехн!ко-технолог!чний, сусшльно-науковий, комунально-господар-ький. До модульного принципу зм!сту осв!ти у Франц!! включено акож аграрно-,1ндустр!альн1 програмя. У Сполучених Штатах Амери-и профор!ентац1ю поставлено досить-таки фундаментально: 1977 оку £^ло прийнято "Акт про п!дготовку до трудово! д1яльност1", 1дпов1дно до якого видано сотн! п!дручник!в I пос1бник!в"!з за-воення р1зних профес!й. У дисертац!! наведено факти про нав-ально-ор!ентац1йну та лрофор1ентац1йну роботу в ряд! европей-ьких кра!н. У кожШй з них, кр1М фах!вц!в, що працюютъ у шко-ах та коледжах, д!е державна служба прац1; велик! ф!рми орга-1зоЕу;оть на сво!х п!дприемствах курси для школяр!в, а найперс-ективн1ших - зараховують до резерву для влаштування на робот! :сля зак^нчення школи. Так, 1тал1йськпй банк "Ощадн! каси Лом-.

бардп" щороку провадить дал 14-15-р1чних п!дл1тк1в економ!чн1 *ГрИ, В Х0Д1 ЯКИХ ВИЯВЛЯЮТЬ КМ1ТЛИВИХ щодо розуьиння банк!вськл операщй. У майбутньому ш запрошують до навчання в економхчном коледа1.

Позашкгльна система наЕчально-ирофес1Ёно1 ор{ентацН в ев ропеиських кра1нах ¡снуе у вигляд1 консультпунктхв та лаборатории На психометричному обладнанн!, з використанням чисальши тест!в психологи 1 сощологи виявляють зд1бност1 та схильностх, недуть досье на п1долтк1в. Характерно, що в УкраШ, 1лолдов1, я 1 в 1нших краХнах СНД, тако! служби немае, а шк1льн! психологи, посади якдк запроваджено в школах з 1990 року, заимаються зде-бгльшого важковиховуваними пхдл1тками, а до простор!ентац11 вони взагалх не причетн!. У с1льських же школах профор1ентацхйна роб та, як правило, не провалиться.

Окрешш И1дрозд1лоы дисертацН е з"ясування теоретичних ас пект1В лрофеС1йно'1 орхентацП до навчання сама в агроколеджах Украпш i Ыолдоеи, як! подхляють на агротехн}чн1 та агропрошс-лов1 за номенклатурою П1ДГ0Т0вки фах1вц!в. Розкриваючи зм1ст профор1ентад!йнох дхялыюст! пхдсистеми трудового й економ1чног виховання, п0лхтехн1ЧИ0Г0 та агроб1олог!чного навчання, встанов люеться, що лрофор1ентац!я - складова частина навчально-виховнс го процесу, спираеться на дан! трьох'блок}в паук, як1 дають 1й 1н1]}ормацйШ засади:

- екоаом1ч1Шй /економ1ка с1льського господарства, теор1Я прац! - праксеолог1я, виробняч1 та техШчн1 дисцилл1ни/;

- исиха1!1310Л0г1чнш1 /(|.1лософ1я особи, психолог!я особистс ст1, фЛз1олог1я та • медицина, ергоном1ка, соцхологхя юнацтва те и ого еиховшшя/;

-13- орган!заШино-техн1чиййЛнформатика, теор1Я управл!ння, удове право, трудова статистика, демограф!я села, етногра-я/.

Проте дан1 наук, узагалышн! в цих блоках, не досить си-'ематизован1 щодо с}льсько'1 пращ. Розробка ж у тбор1'1 проф->1ентац1'1 квал1ф!кац1йних характеристик, профес!ограм, так шних моделей прац!вника, враховус лише суто виробнич! вимоги. • лылхсть лрофес!й яередбачае певнг особяст1сн1 д1лов1 та мо-шьно-психолог1чн1 властивост1. Щодо аграриях дрофесп! ниш жуть стати активн!сть, добросов!сн!сть у пращ, Ш^атив-:сть для фермера, колектив^зм у прави в аграрному сектор!, лю-)в до природа, наполегляв!сть у досягнеянг яоставленгсс завдаяь Ц1лей, В1дпоБ1даяы1е ставлення до свое'! справи, працелюбство.

У теоретичному п!дроздШ проана^изовано вяди профор!ента-¡йно'! д!яльност1: профпропагавда протест та I ндив хдуальна зойаг!тац!я; профв!дб!р 1 виявлення придатност! до конкретного зху; профнанчання на сучасному р1ЕН1; профадаптацхя в ход! нав-1Льно1, технологично!' та виробничо! практики студенев. 1стот-ього значения набуЕають аграрна реформа, що в!дбуваеться в Ук-1ш! та ¡.¡олдое! I в!дпов!дн! функщональн! зШ'ни, яги вона несе 1ец1ал!ста1/.-ыехан!заторам, агрономам, економ1стам. Фактором, лй; г.шшваб-на обрання профес!'!, е такох ринок прац! - насиче-!сть даних господарств спец1ал!стами.

Психолог!чний грунт профор!ентаци включае також п!тегра-!йнI гластивост1 особистост!:

- спрямованхсть як узагальнене ставлеиня до суспхльннх про-ес1е, зоедяки яклк виникае покликання до проноси; установки як адчуття готоеностI д!яти певшш чином у конкротнп! ситуац!5Е,ак-игне прагненйя до виконання сео1х про|ес!кшк обов"язк!в;

-14- Е1дчуття господаря, в!дпов!дальн!сть за свою справу, не-прилустим!сть бозв1дпов!дальност1 у ставлена! до техн!ки, про-дукцИ, палыюго тощо;

- зд1бност1 як властивост!, що сприяють кращому виконанню професШю!' справи,- зокрема, конструктявно-техшчн! та землероб-ськк

Вирщальну роль для ор!ентування в житт1 майбутнього ХЛ160-• роба часто вШграють також форма власност! земл1, матер1альне забезпечешш та ем!няя вести !ндлшдуальяе господарство.

Напрш(!нд! теоретичного розд!лу дисертад!: дано перел!к ме-тодич1Шх форм профор1ентац!йно1 д!яльност! коледжу як на уроках, так 1 в позааудиторнИ виховн1й робот!, форм ! метод!в д!яльно-ст! викладач!в у школах.

В експериыентальн!й частин! /розд!л П/'обгрунтовуеться, передув, пор!вняльний анал!з Еибору двох конкретних об"ект!в • до-слхдження - Сородького ! Хорольського коледж!в, як! е близькими за своею специф!кою /у дисертаци в додатку метиться докладна 1нформац!я про обидва, дано лор!вняння 1х та вплив на проблему •,. профор! еатац!1'/.

У пхдроздШ /2 Л/ розкриваеться ц!л!снй методика досл!джен ня - попереднього та основного тривалого експерименту. На засадах психолого-педагог!чного поеднання IX побудовано схему експе-рименталыюго процесу;

- проведения попереднього експерименту в 9 школах з виявлен ням профор!ентац!кного впливу коледжу завдяки дхяльност! виклада ч1в ! Ечителя школи, який в!дпов!дае.за профор1ентац!ю та викла-дае предмет "0ргаН13ац!я прадг. Виб!р драХесГГ';

- закр!плення результата попереднього, констатуючого експе рименту в ход! л1тнього набору аб!тур!ент!в - випускшш!в шк!л'

'анкетувашш, !нтврв"юванкя, що з"ясовуе профор1€нтац1йнх пози-ц!X тих, хто обрав коледж пщ впливом профаг!тац!1 викладач!в/;

- - перех1Д в!д констатуючого до перетворюючого эксперименту: жладання экспериментально! програмл на три роки, ознайошшння ) нею викладацьдого колективу, залучення колег до П здгйснен-1я; под! л навчальнях труп на експерименталъний 1 контрольной «асиви; запровадження комплексно'! анкети студента, яка д!е про-гягом трьох рок!в з проведениям щор!чних "зрхзх'в";

- поступове здхйснення експерименту в експериментальиому пазив!, спостережения за спонтанною Д1яльн!стю в контрольному ма-сив1;

- завершальняй, шсля багатъох урочнях ! позаурочних прап-ор|снтащй заходов /як1 вияладенх в текст! дисертацП/, анаиз ставлення до мах1бутньо! профес!! та формування в студент!в мо-ршхьно-психолог1ЧНих якостей, ппр{вкя!шя далях з контрольним ма-сивом;

- щор!чн! науков! е!дрядкення до Хорольського агропромисло-вого коледау /алкетування студент!в ! викладач!в, бес!ди з ке-рхвшщтвом коледжу, ознакомления з в!дпов!дною документэд!ею/, завдяки чону Еиявлено, що профор!снтац!]5ний процес у Хорольсько-1ЧУ коледж! е^дбуваеться у тих самих формах, що й у Сороцькому коледж!;

- заключна фаза експерименту /початок 1У курсу/ ! п!дведення П1дсумк1в його.

Протягом вс!х етап!в досл!дження щороку зд!йся»йялися зрхзл данях. До експеряментального ! контрольного масив1в було включено по 3 навчальнях групп /по 61 студенту/. На 1У курс! !х залипш-лося 58 - в експериментачыюму мае ив! та 54 - у контрольному.

Опрацюнашш матер!ал!в анкет в експериментальних 1 конт-рольких трупах, п!сля 1хньо'1 експертизи за левними критер!ями викладачами - класшши кер^вняками та сашш досл!дником, плавали факторному анал!зу за принципом багатозначущост! даних.для чого було викориотано формулу:

Р - А/2 XV - £ X

"удШЧШУШЧЧ^ЧЦ''

де г кореляц!я;

А/ - к1льк1сть респондонт1в;

X - результат в!дпов1дей на запитання про виб|р м!сця проживания;

У - результат в1дпов1д1 про обрання с1льськогос-подарсько! про|еС1!;

¿ГХУ - пщсумовування бал1в, одержаних при оц1нювана1 ознак X та ^ .

Головним було з"ясування зв"язку м!ж вибором м1сця проживания та обрання с!льськогосподарсько1 профес!!'. Кореляц!я м!ж цими докорШшми для профор^ентаци питаниями в експериментальних трупах становило 0,67, у контрольних трупах - 0,4. Для пер-винного опрацювашш застосовували також баля: "I", коли дан! у* ня або. студента зб!галися з експертною оШнкою класного кер1ваи ка; "0,5" при розб1жност! 1нтраспективно1 оц!ики учня з оцгнкок класного кергвшша, за умоЕИ, що учня шдтримував досл!дняк, та бал "О", коли було три розб!жност! /у цьому раз! анкету вважали недп^сною/.

У ц1лому результати перетворкшчого експерименту переконлив довели, що системная пгдх1д до прсйоргентацн учн1в с1льських шк1л, як1 згодом стали студе!1тами агротехшчного коледжу, ц1л-ком виправдав сеоо пор1впшцо ¡з спонтанним, систематичнпы гп-

уванням про майбутшо профес!го та трудовлаштування майбутн!х х!вц!в', що спостер1Галося в контрольному масяв!.

Отже, ¡з сукупност! (Тронтально-колективно'1, диферешцйоаа--м!крогруповох та !ндив!дуально'1 вяховноУ робота профор!ента-йного зм!сту випливае висновок, що експеримент п!дтвердив "сктивну необх1дн!сть системи як складовох частили навчально-ховного процесу коледау. Граф1чно ц! дан! мають вигляд деке

0,9 0.8 0.7 0,6 0,5 0,4 0 0,2 0.1 О

I курс

П курс

Ш курс 1У курс

3 узагальненнл дослхдилцьких результатгн частково було еи-элстано-х кластерной аншпз /под!л студент!в на чотлря клас-ул за станом Ухнього загального ставлення до навчання та ко-иоЕанняы иого з мотивами пробор! ЕнтацГх на обрану прогес!ю/. правило, тут винякала пряма залежнхеть: чгод непевнлше; ста-зся студент до майбутньо! професП, тим Г1рщиш були результа-¡дого успшлост! та ставлення до навчання. Аншпз П1дтвердив

цю залежШсть у 14% респондентов експериментального масиву /на завершалыпй фаз1 леретворюючого експерименту/ I у 8,5$ респондент! в - у контрольному масив1. Додаткове шдтвердяешш ц1е'1 1с-тшш вшшкло в ходх технолог¡чио1 та виробничох практики, яку ироьадшш в государствах за м!сцем постпшого проживания студентов. Квал1ф1кац1йн1 вимоги до фермера, зав1дуючого гаражей, бригадира тракторно1 бригади, молодшого 1нженера-механ1ка чи молод-шого 1нженера-електрика та 1шиях посад, як1 е реальнши для выпускника коледжу, будуть набагато привабливхшими, коли нав1ть попри оучасн! труднощ! та проблеш, 1х здИсшоватимуть т1, хто вба-чае в них сво! покликання, в1ддае вс! сво!' сили та зд!бност! обрг нхй професП.

Проведена дослхдаення не вичерлуе, на наш погляд, хзроблеми нрофес1йно1 ор1еитад1 х на навчання в аграрних' закладах. Вважае-мо доц1льшш й подальшу розробку в систем1 безперервно'1 осв!тй, виявлеин1 шляххв формування стШ'.их мотив1в вибору професП в уч-Н1в с!льських шкхл, подальшому розвитку системи профес1йно1 ор1-аатацИ в аграриях коледжах та унхверслтетах'.

Загальн1 положения дисертацхйно1 працх вшаадено в таких пу-блхкацхях:

1. Пра£ес1йна ,орхентаЦ1Я учШв на навчання в аграрному ко^-ледаи //(Лльське господарство Ыолдови. - 1994. - № 5-6. - С. 1314. - /Румунською мовою/.

2. Викладач та профор1ентацхя //«экл1я /Щонед1льний пед. в1сшш/. - 1993. - 7. - 0,1 др.с. -/Румунсь.кога мовою/.

а. Доброгальний вибхр або з хсторП профор1 ентадх 1 с1льськя д1 тей //Майбуття. - 1993. - К 14. - С.5.

4. Професпша ор1ентац!я - справа важлива //Реал1татя. -1993. - 15. - 0,1 др.с. -/румунською та роспЮькою мовою/.